< Назад На Тернопільщині почали випускати органічні яблучні чипси 10 серп. 2022 р. ФГ «Гадз» (Тернопільська обл.) почало виготовляти органічні яблучні чипси. Про це говориться у повідомленні компанії. «Виготовляються за новітніми технологіями, без додавання цукру. 100% сушене яблуко», — зазначили в ФГ «Гадз». У господарстві уточнили, що продукція сертифікована за Органік Стандарт UA-BIO-108 відповідно до стандарту MAOC, еквівалентного Регламентам ЄС 834/2007, 889/2008. Для довідки: ФГ «Гадз» має 600 га плодових садів (яблуня, груша, слива) і плодовий розсадник, у якому щорічно виробляється 800 тис. саджанців. У 2021 р. господарство отримало перший урожай органічного яблука. Попередній допис Наступний допис

Назад Матеріали до питання про хімічний склад та засвоюваності найголовніших харчових засобів за даними російської літератури за останні 40 років (докторська дисертація) Сторінки Попередня Наступна

< Назад Рекультивація порушених земель: монографія. - Вид. друге, допов./З.Томашівський, Г.Коник, Г Періг та ін., за ред.Г.С.Коника; Ін-т сільського господарства Карпатського регіону.-Оброшине, 2023.-330 с. - Бібліогр.: с.328-335. Монографія підготовлена авторським колективом Інституту Карпатського регіону. При підготовці роботи науковцями було опрацьовано великий масив літературних вітчизняних та літературних джерел.: монографії, наукові публікації, законодавчі документи, державні стандарти України. В монографії викладено науково-теоретичні основи та експериментальний матеріал з питань рекультивації порушених земель гірничодобувних розробок корисних копалин на території України. Матеріал монографії згруповано за чотирнадцятьма розділами. В першому розділі охарактеризовано сучасний стан рекультивації, відновлення родючості порушення земель, їх суть і зміст за визначенням вітчизняних та зарубіжних авторів. Висвітлюється досвід рекультивації земель в зарубіжних країнах та в Україні. В США перші роботи з рекультивації порушених земель були проведені ще в 1917 році, коли на одному з вугільних кар’єрів штату Індіана був створений фруктовий сад. Великобританія – одна з найстаріших гірничопромислових регіонів світу, мала багато проблем в справі рекультивації порушених земель. До сьогоднішнього часу в країні діє указ 1974 року про правила видобування залізних руд, постанови уряду про рекультивацію порушених земель під час проектування міст і сіл. В Німеччині віддавна рекультивацію земель ведуть на двох вугільних басейнах - Рейнському та Рурському. Там в перші два роки на рекультивованих землях вирощують багаторічні трави, які оструктурюють грунтові породи, активізують життєдіяльність грунтових мікроорганізмів, що служать матеріалом для утворення гумусу. У Франції діють декрети, якими передбачено, що всі землі, порушені від промислового видобування корисних копалин, мають бути рекультивовані. Показано також досвід рекультивації в Польщі,Чехії, Словаччині, Китаї. Початок досліджень з рекультивації порушених земель в Україні зазначається 1948-1951 роками. В Дніпропетровському буровугільному басейні значне поширення має лісогосподарський напрям рекультивації. Великий досвід з рекультивації має Звенигородський район Черкаської області. Заслуговує уваги досвід відновлення порушених земель в Нікопольському марганцеворудному басейні. В другому розділі описані методи обстеження грунтового покриву на землях, які підлягають рекультивації, відновленню родючості грунту. Матеріал третього розділу подає гірничо-геологічну характеристику територій на різних родовищах. Розглядаються способи видобування самородної сірки в Передкарпатському басейні. Представлена класифікація порушених цих родовищ з урахуванням порушення грунтового покриву в процесі гірничих робіт з видобування сірки. В четвертому розділі висвітлюються екологічні наслідки промислового видобування сірки та інших корисних копалин. Розділ п’ятий «Рекультивація порушених земель при промисловому видобуванні корисних копалин», детально розглядається класифікація розкривних порід і грунтів за їх придатністю для рекультивації та відновлення родючості. В підготовленій таблиці вказуються групи порушених земель за напрямом рекультивації та відповідний вид використання рекультивованих земель. В наступних розділах аналізуються дослідження сільськогосподарської рекультивації порушених земель, лісогосподарської рекультивації. Розглядається екосистемна функція травостоїв у відновленні рекультивованих угідь, підвищенні родючості грунту. Окремий розділ подає інформацію про технологію вирощування сільськогосподарських культур на рекультивованих землях. Розглядається технологія вирощування багаторічних, однорічних трав і проміжних культур; вплив проміжних посівів на продуктивність ріллі та родючість грунту. Детально викладена технологія вирощування озимих та ярих зернових культур. Матеріал заключного розділу висвітлює сучасну систему захисту рослин на рекультивованих землях. Однією з важливих умов, що впливає на ефективність систем землеробства, є підбір правильного захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Докладно описана система захисту рослин пшениці озимої, жита і ячменю від бур’янів на рекультивованих землях. В підготовлених таблицях вказані рекомендовані назви сучасних препаратів, норми витрат, вид бур’янів. Монографія рекомендована науковцям, спеціалістам сільського господарства, інженерно-технічним працівникам гірничо-хімічних підприємств, викладачам та студентам вузів. Наукова робота розкриває актуальну екологічно-соціальну і народногосподарську проблему – рекультивацію порушених територій після видобутку корисних копалин, що є «важливою складовою вирішення комплексної проблеми охорони навколишнього природного середовища та відтворення родючості порушених земель». Попередня Наступна

< Назад Смачна буженина Інгредієнти свинина 1,5 — 2 кілограми, сало — 200 грам, часник — 1 головка, лавровий лист — 2-3 листочка, сіль та чорний перець мелений — за вашим смаком. Кроки Свинину обмийте під струменем холодної проточної води, обсушить за допомогою бавовняного кухонного рушника. Цілісний шматок м'яса посипте сіллю грубого помелу. Часник пропустить через часниковий прес. Натріть м'ясо з усіх боків, отриманої часниковою масою. Посипте чорним меленим перцем. Посередині м'яса викладіть шматок сала, так страва вийде набагато соковитіше. При бажанні ви можете виключити цей інгредієнт. Тепер постарайтеся загорнути сало в м'ясній шматок і закріпіть за допомогою тонкої мотузки, або нитки з усіх боків. Додайте лавровий лист. Розігрійте духовку до 200С. М'ясо поміщаємо у мішок для випікання. Відправляємо в духовку на кілька годин. Готовність страви перевіряйте за допомогою виделки або ножа. Якщо буде витікати сік прозорого кольору, значить м'ясо готове. Виймаємо його з духовки і даємо трохи охолонути. Потім видаляємо мотузки або нитки, а також шматочки лаврового листа. Подавати цю страву прийнято в холодному вигляді, але деякі воліють саме гарячу буженину, так що можете пробувати і так, і так. Приємного Вам апетиту! Поради: для приготування страви, намагайтеся вибирати не пісне м'ясо, а з прожилками жиру, тоді буженина буде дуже соковитою. При бажанні ви можете нашпигувати м'ясо сирої морквою і часником. Якщо перед випіканням буженини, ви обмажете її майонезом і трохи обжарите на сковороді, то в результаті вона покриється рум'яною і хрусткою скоринкою. Попередній допис Наступний допис

< Назад У Токіо відкрився ресторан української кухні з борщем і котлетами по-київськи 7 вер. 2022 р. У столиці Японії з’явився заклад, де можна скуштувати національні українські страви, приготовані українцями. Про це у Facebook повідомив посол України в Японії Сергій Корсунський. «Сьогодні у нас маленьке тихе свято. У Токіо нарешті відкрився ресторан української кухні «Смачного». Тут працюють наші українці, що евакуювалися до Японії. І нехай меню поки що маленьке, і все ще тільки починається, ми перевірили — борщ справжній, котлетки по-київські і голубці — смачнющі, відвідувачів повно. Ласкаво просимо, ганбатте кудасай!», — йдеться у дописі. У меню вказано, що комплексний обід з гречкою і борщем коштує 800 円 (японських єн) — приблизно 206 грн. Обіди з котлетками коштують 950 円 - 245 грн. Попередній допис Наступний допис

< Назад Сім цікавих фактів про солодощі, які вас здивують 5 трав. 2024 р. Солодощі - це не лише насолода для нашого смакового сприйняття, а й предмет цікавих історій. Ось кілька неймовірних фактів і захопливих історій, пов'язаних із солодощами, які, можливо, вас здивують: Факт #1 - Шоколад, набагато довше за цукор, був використаний як валюта в стародавніх цивілізаціях. Майя використовували какао-боби в обміні між собою, а Ацтеки вважали шоколад "їжею богів" і використовували його у своїх релігійних церемоніях. Факт #2 - Льодяники були спочатку призначені для лікування хвороб. Оригінальна рецептура льодяників, створена в 17 столітті, містила лікарські трави і мед, щоб полегшити проблеми зі здоров'ям, такі як кашель і проблеми зі шлунком. Факт #3 - У 19 столітті в Англії відбулася революція у світі шоколаду. До цього моменту шоколад був доступний тільки в рідкій формі, а нова технологія виробництва шоколадних плиток зробила його доступним широкому загалу. Факт #4 - Твікс, одна з популярних шоколадних плиток, була створена в результаті конфлікту. Вона являє собою поєднання двох різних компаній - Mars і M&M's. Під час конфлікту між ними, керівники компаній сіли за стіл і обговорили, що їм подобається в іншій компанії. Це призвело до створення нової шоколадної плитки, яку назвали твіксом, щоб показати об'єднання двох компаній ("twin" означає "близнюк" англійською мовою). Факт #5 - Виробництво халви вимагає особливої майстерності. Цей солодкий десерт широко відомий у різних кухнях світу, і його традиційне виготовлення може займати до 6 годин. Халва може бути приготована з різних інгредієнтів, таких як насіння соняшнику, кунжут, фісташки або мигдаль. Факт #6 - Шоколадне фондю - це популярна страва, але мало хто знає, що історія її походження пов'язана з нестачею їжі. У середині 20 століття у Швейцарії було винайдено шоколадне фондю як спосіб використання залишків шоколаду та сиру під час військових дефіцитів. Факт #7 - Картина "Торт з маслом" є найвідомішою роботою американського художника Клеша Оттіса. Він зобразив святковий торт із п'ятьма шарами, повністю вкритий маслом. Ця картина стала символом американської споживчої культури після Великої Депресії. У солодощах є не тільки їхній солодкий смак, а й багато цікавої історії, пов'язаної з їхнім походженням і значенням. Чи то частинка світової історії, чи то незвичайні факти, ці історії доводять, що солодощі - це щось більше, ніж просто частування для ласунів. https://oku.com.ua/sim-tsikavykh-faktiv-pro-solodoshchi-yaki-vas-zdyvuiut/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Ретрополичка. Випуск №6 2026 р. Ретрополичка. Випуск №6 2026 р. 663 ДФ В 85 Всесоюзный проектно-конструкторский и научно-исследовательский институт автоматизации пищевой промышленности "Пищепромавтоматика". Труды Всесоюзного проектно-конструкторского и научно-исследовательского института автоматизации пищевой промышленности "Пищепромавтоматика"/ Всесоюзный проектно-конструкторский и научно-исследовательский институт автоматизации пищевой промышленности "Пищепромавтоматика". - Одесса Вып. 7 / редкол:. А.И. Комлев, А.А. Гуревич, И.В. Лузин: 1971. - 98 с.: рис. - Библиогр. в конце ст. В сборник вошли научные статьи по вопросам применения экономико-математических методов и вычислительной техники, автоматизации производственных процессов и экономической эффективности пищевых 663 ДФ Н 34 Научная конференция Одесского технологического института (XXII; ). Труды/ Научная конференция Одесского технологического института (XXII; ); отв. ред. Н.Н. Платонов. - Одесса, 1961. - 144 с.: ил. - Библиогр. в конце ст. В сборник вошли работы: использование статистических методов для повышения качества мукомольной продукции; сравнительное исследование гидролиза полисахаридов пленок, оболочек зерна; изменение некоторых физико-химических свойств крупы при гидротермической обработке; применение некоторых дробных реакций для качественного анализа золы различных сортов муки и другие работы. 663 ДФ К 38 Киевский технологический институт пищевой промышленности. Труды Киевского технологического .../ Киевский технологический институт пищевой промышленности; под общ. ред. В. Н. Стабникова. - М.: Пищепромиздат Вып. 27 : Технология и оборудование пищевых производств. - 1963. - 184 с.: рис., табл. - Библиогр.: с. 159-177 В выпуск вошли статьи: внедрение новой технологической схемы приготовления каунасского хлеба на жидких полуфабрикатах; получение крахмальных паток и глюкозных сиропов из кукурузы; концентрирование высших спиртов в процессе ректификации этилового спирта; определение влажности крахмала адсорбционным методом и другие статьи. 664.8 ДФ Н34 Научные работники- консервной промышленности/ редкол.: Д.Г. Гапий, Е.В. Захарова, А.Т. Марх; УкрНИИ консервной пром-ти. - Одесса: Маяк, 1971. - 139 с.: ил. - Библиогр. в конце ст. В книге предлагаются новые схемы автоматических линий по изготовлению консервов, соков, продуктов детского питания. Назад Далі

< Назад Держбюджет 2023 року: Сольський розповів, якою буде підтримка АПК 14 вер. 2022 р. 13 вересня уряд схвалив проєкт Закону про Державний бюджет України на 2023 рік й найближчим часом його передадуть на розгляд Верховної Ради України. Через воєнний стан та жорсткі обмеження на АПК у державному бюджеті кошти не виділено. Про це повідомляє АgroРolit.com . Як розповів у коментарі АgroРolit.com міністр сільського господарства та продовольства України Микола Сольський, фінансова підтримка аграріїв можлива за умови міжнародного фінансування програм. Проєкт Державного бюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі пріоритетні напрями: - національна безпека та оборона – 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП; - охорона здоров’я – 175,7 млрд грн; - освіта – 155 млрд грн; - пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд грн; - підтримка ветеранів війни – 6,8 млрд грн; - Резервний фонд – 17,4 млрд грн; - Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 млрд грн; - Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн; - Надання грантів бізнесу – 1,37 млрд грн. Державний бюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, посилить свою обороноздатність, зможе відбудовуватися після завданої шкоди через російську збройну агресію, а також дбати про тих громадян, які цього потребують», ‒ наголосив міністр фінансів України Сергій Марченко. Дефіцит бюджету передбачено на рівні 20 % ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд – 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд – 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу – 415,0 млрд гривень. agropolit.com/news/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 20 вересня по 26 вересня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 20 по 26 вересня 2024 року Зміст стор. 1. До 2030 р ринок рослинного молока подвоїться 2 2. В Україні органічна молочна продукція зберегла лідерство за обсягами продажів на ринку 2 3. Стало відомо, куди найбільше експортують українські овочі та фрукти 2 4. В Україні подорожчає хліб 2 5. В Україні у 2024/25 МР прогнозують скорочення виробництва олійних культур 3 6. Швейцарія підтримала молочників України 3 7. Вперше за всю історію в Україні перероблено 1 млн т насіння ріпаку 3 8. Кава подорожчала до 13-річного максимуму 4 9. Цукровий сезон: заводи змушені знижувати ціни на продукцію 4 10. Українському агросектору варто будувати довгострокову стратегію 4 11. Іспанія вимагає обмежити ввезення зерна з України 4 12. Віктор і К запускає переробку олійних на Вінниччині 5 13. Зростання торгівлі між Україною та ЄС наближатиме українських агровиробників до європейських стандартів 5 14. Цукровий сезон: на Вінниччині працюють три цукрові заводи 5 15. Україна імпортує менше живої птиці 5 16. Виробництво сої очікують на рівні 6,1 млн т 6 17. У топ-5 покупців української пшениці відбулися зміни 6 18. Набули чинності нові вимоги до безпечності і якості молока та молокопродуктів 6 19. У портфелі KMZ частка переробних підприємств сягає 40% 6 20. Україна експортувала майже 700 тисяч тонн цукру у минулому маркетинговому році 6 ------------------------------------------------------ 1. До 2030 р ринок рослинного молока подвоїться AgroNews.ua . -25.09.2024 Newfood повідомляє, що до 2030 року світовий ринок рослинної молочної продукції подвоїться і сягне $26 млрд. Про це свідчать дані нового звіту Eatable Adventures під назвою “Майбутнє молочної промисловості”. Наразі ринок рослинної молочної продукції оцінюється в $12,6 млрд, і за прогнозами, він зростатиме зі швидкістю майже 11% щорічно. До кінця десятиліття цей сегмент сягне $26 млрд. Аналітики пояснюють: «Це зростання пов’язане із суттєвими змінами у поведінці споживачів, технологічними інноваціями та акцентом на стійкому розвитку». Все більше людей обирають рослинні альтернативи через турботу про своє здоров’я, бажання зменшити споживання продуктів тваринного походження, а також через етичні та екологічні міркування. https://agronews.ua/news/do-2030-r-rynok-roslynnogo-moloka-podvoyitsya/ 2. В Україні органічна молочна продукція зберегла лідерство за обсягами продажів на ринку AgroNews.ua . -25.09.2024 Рік тому розпочали роботу державні реєстри органів сертифікації та операторів у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції. За 2023 рік було сертифіковано 152 оператори, зокрема 134 сільськогосподарські виробники, повідомляє OrganicInfo. Загальна площа сільськогосподарських земель, сертифікованих відповідно до вимог законодавства України, склала 77463 га. В той же час, загальна площа земель, сертифікованих за стандартом, що еквівалентний органічному законодавству ЄС та NOP (США), склала 471 176 га, а кількість операторів сягнула 481 (зокрема, 383 сільськогосподарські виробники). Внутрішній ринок органічної продукції в Україні за результатами 2023 року почав стабілізуватись після значного падіння у 2022. Всього було реалізовано 7257 тонн органічної продукції власного виробництва на суму 982 млн грн. Це фактично відповідає показникам 2019 року до пандемії covid-19. За результатами 2023 року відбулось скорочення експорту органічної продукції до 189 тисяч тонн – це найнижчий показник за останні 8 років. Зокрема, це пов’язано зі зменшенням імпорту органічної агропродовольчої продукції до ЄС. Наразі ж, частка органічної продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, складає не більше 5% від загальної кількості виробленої органічної продукції. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-organichna-molochna-produkcziya-zberegla-liderstvo-za-obsyagamy-prodazhiv-na-rynku/ 3. Стало відомо, куди найбільше експортують українські овочі та фрукти AgroNews.ua . -20.09.2024 EastFruit повідомляє, що найбільшим партнером України з експорту овочів 2023 року стала Європа, на яку припадає 95,1% від загального експорту овочів. Із 95,1% на ЄС припадає 65,5% експорту. Крім того, Близький Схід є другим найбільшим макрорегіоном з точки зору експорту з України з 2,2%. З експорту фруктів найбільший обсяг також припадає на Європу – 75,5%. Значна частина цієї суми може бути віднесена до ЄС – 71,9%. В 2023 році Україна встановила історичний рекорд експорту лохини, вперше поставивши на зовнішні ринки трохи більше ніж 4 тис. тонн цієї блакитної ягоди у свіжому вигляді. Водночас експорт лохини до Польщі знизився на 39 а до Німеччини, яка, до речі, є головним ринком збуту для лохини з Польщі, зріс у 18 разів! Іншими словами, Україна почала відбирати частку ринку лохини Німеччини у Польщі. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-kudy-najbilshe-eksportuyut-ukrayinski-ovochi-ta-frukty/ 4. В Україні подорожчає хліб AgroNews.ua . -20.09.2024 Найближчими місяцями ціни на хліб в Україні можуть підскочити, що пояснюється подорожчанням сировини та електроенергії. Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко зазначає: “Насамперед, це відбувається через подорожчання сировини, яка за період травень-червень подорожчала майже на 40%. Ми знаємо, яка ситуація в енергетиці. Це теж збільшує витрати. Ми не припиняємо виробництво, але змушені працювати на дизельних генераторах, а електроенергія від генераторів у 2,5 раза дорожча, ніж від мережі”. Ці фактори збільшують витрати на виробництво продукції, і, як наслідок, ціни на неї. Водночас, за його словами, говорити про збільшення рентабельності не доводиться – пекарні працюють майже з нульовою рентабельністю. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-podorozhchaye-hlib-2/ 5. В Україні у 2024/25 МР прогнозують скорочення виробництва олійних культур AgroNews.ua . -20.09.2024 У 2024/25 МР в Україні скоротиться виробництво насіння основних видів олійних культур, загальне виробництво яких сягне 20,32-21,6 млн тонн, що становитиме 95-99,6% від показника попереднього сезону (21,69 млн тонн)., повідомляє АПК-Інформ. Як прогнозують експерти асоціації «Укроліяпром», в поточному сезоні очікується збільшення виробництва соєвих бобів, тоді як урожаї соняшнику та ріпаку скоротяться. Виробництво соняшнику в поточному сезоні очікується на рівні 11,8-12,5 млн тонн проти 12,76 млн тонн у 2023/24 МР (- 7,5-2,1%). Врожайність олійної може скоротитися на 6,1%, до 24 ц/га, площа збирання – на 2,3%, до 4,95 млн га. Щодо ріпаку, то Укроліяпром прогнозує його врожай у 3,42-3,6 млн тонн проти 4,19 млн тонн у попередньому сезоні, який буде зібрано майже з 1,27 млн га (- 11,2%) при врожайності 27 ц/га (-7,5%). В асоціації зазначають: «На даний час звертає на себе увагу невизначеність можливої врожайності соняшнику та сої через аномальну спеку. Тому наразі наш прогноз є попереднім і буде змінюватись». https://agronews.ua/news/v-ukrayini-u-2024-25-mr-prognozuyut-skorochennya-vyrobnycztva-olijnyh-kultur/ 6. Швейцарія підтримала молочників України AgroPolit.com . - 24.09.2024 В Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що 202 молочних господарства в Україні отримали засоби гігієни та дезінфекції для забезпечення належних санітарних умов на виробництві як гуманітарну допомогу від Швейцарії. З кінця листопада 2023 року до вересня 2024 року в Україні тривала друга фаза проєкту від уряду Швейцарії, метою якого було покращити доступ до якісних та безпечних молока і молочних продуктів. У межах проєкту гуманітарну допомогу отримали господарства у найбільш постраждалих від бойових дій областях. https://agropolit.com/news/28970-shveytsariya-pidtrimala-molochnikiv-ukrayini 7. Вперше за всю історію в Україні перероблено 1 млн т насіння ріпаку AgroPolit.com . – 23.09.2024 Асоціація « Укроліяпром » повідомляє, що олійно-жирова галузь України досягла рекордних результатів у 2023 – 2024 МР, оскільки підприємствам вдалося не лише зберегти рівень виробництва, але й перевищити його. Загальний обсяг переробки основних видів насіння олійних культур у 2023 – 2024 МР досяг рекордних 17,4 млн т. Зокрема, перероблено 14,8 млн тонн соняшнику, 1,0 млн тонн ріпаку та 1,6 млн тонн сої. Це стало можливим завдяки значному скороченню експорту соняшника — на 83,4% або 1,5 млн тонн порівняно з попереднім періодом. У 2023 – 2024 МР обсяги виробництва соняшникової олії сягнули 6,6 млн тонн, а експорту — 6,2 млн тонн. Насіння ріпаку перероблено 1 млн т вперше в історії країни, що становить 22,3% від усього врожаю 2023 року. Цей результат є на 0,8 млн т більшим за показники попередніх років. Ріпак, який традиційно вважається експортно орієнтованою сировиною, цього року частково залишився для переробки в Україні. https://agropolit.com/news/28966-vpershe-za-vsyu-istoriyu-v-ukrayini-pererobleno-1-mln-t-nasinnya-ripaku 8. Кава подорожчала до 13-річного максимуму AgroPolit.com . – 21.09.2024 Чашка кави стане ще дорожчою, оскільки перебої з постачаннями призвели до зростання цін на зерна арабіки до найвищого рівня за останні 13 років. Цього року ціни зросли приблизно на 40%, оскільки нестача дешевших зерен робусти стимулює попит на сорт арабіки. Кава дорожчає на тлі побоювань щодо суворих погодних умов у Бразилії, яка є провідним виробником. Країна завершує збирання врожаю 2024 — 2025 років, і перспективи виробництва ослабли після того, як спека та посуха пошкодили поля. Ціни на робусту теж зростають уже більше тижня, підскочивши на 4,2% у понеділок. Подорожчання кави посилює інфляцію у всьому асортименті напоїв. Ціни на апельсиновий сік також зросли через брак продукції, а рекордне зростання ф'ючерсів на какао збільшує вартість шоколадних напоїв та десертів. https://agropolit.com/news/28950-kava-podorojchala-do-13-richnogo-maksimumu 9. Цукровий сезон: заводи змушені знижувати ціни на продукцію AgroPortal.ua .- 26.09.2024 Внутрішні ціни на український цукор продовжують падати через торговельні обмеження з ЄС. Аналітики зазначають: «Український цукор переважно залишається на внутрішньому ринку через обмежений експорт. Спроби постачати продукцію до Туреччини, Македонії та інших країн поки що не дозволяють суттєво розвантажити запаси. Через торговельні обмеження з ЄС, які триватимуть до 2025 року, Україна стикається з труднощами експорту цукру», — зазначають аналітики. Ця тенденція, ймовірно, продовжиться найближчими місяцями. Деякі заводи в Україні вже почали знижувати ціни. По прогнозам, у вересні – жовтні ціни можуть впасти до 18-19 грн/кг через перенасичення внутрішнього ринку, — говорять фахівці. https://agroportal.ua/news/ukraina/cukroviy-sezon-zavodi-zmusheni-znizhuvati-cini-na-produkciyu 10. Українському агросектору варто будувати довгострокову стратегію AgroPortal.ua .- 25.09.2024 Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка на конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями» висловив думку, що а грарному бізнесу потрібно розробляти стратегії не на рік, а на подальші 10 років. Якщо перша двостороння зустріч відбудеться восени наступного року, то це означає, що процеси вступу України до ЄС у частині аграрної політики почнуться не раніше 2026-го. «У короткостроковій перспективі нам потрібно максимально розвивати торгівлю, і це наш пріоритет №1. Також максимально готуватися до тих вимог, які висуває ЄС, і брати активну участь у дискусії всередині Євросоюзу», — зауважив Тарас Качка. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinskomu-agrosektoru-varto-buduvati-dovgostrokovu-strategiyu 11. Іспанія вимагає обмежити ввезення зерна з України AgroPortal.ua .- 24.09.2024 Імпорт зернових з України зростає, і організація Unión de Uniones, що захищає інтереси фермерів в Іспанії, закликає знайти рішення щодо вирішення цієй проблеми. В країні відбуваються мітинги з вимогою встановити контроль над українським імпортом, який призводить до падіння цін на зернові в країні. «Іспанія отримує більше ніж половину українських зернових, що постачаються до ЄС, і робить це за дедалі нижчими цінами. Неприпустимо, що в той час, як зернові подешевшали на 45%, а електроенергія – на 70%, корми для тварин подешевшали лише на 30%, а хліб подорожчав на 9%», — наголосили в Unión de Uniones. https://agropolit.com/news/28976-ispaniya-vimagaye-obmejiti-vvezennya-zerna-z-ukrayini 12. Віктор і К запускає переробку олійних на Вінниччині AgroPortal.ua .- 23.09.2024 Компанія «Віктор і К» - ТМ «Королівський смак» - запускає процес переробки насіння соняшнику та сої у Вінницькій області, повідомив керуючий директор компанії Максим Король. Він зазначив: «Відкриваємо нові території для прямої співпраці з нашим виробництвом та робимо все для більш зручної логістики для аграріїв регіонів країни». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/viktor-i-k-zapuskaye-pererobku-oliynih-na-vinnichchini 13. Зростання торгівлі між Україною та ЄС наближатиме українських агровиробників до європейських стандартів AgroPortal.ua .- 23.09.2024 З 1 січня по 6 червня 2025 року будуть доступні нові обсяги квот, які вже були визначені Єврокомісією. Уже ведуться перемовини з українською стороною із залученням європейських стейкхолдерів із метою досягнення лібералізації, яка буде більш передбачуваною для всіх сторін. «Ми маємо політичний контекст, який також необхідно враховувати. Це процес адаптації України, і що більше вона адаптується, то легше нам у Єврокомісії та ЄС буде розуміти, що Україна грає чесно, що існує спільна, більш рівноправна система співпраці між обома сторонами», — зазначив Альберто Фернандес-Дієс,. керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні у межах конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями». Узгодженість між сторонами сприятиме зростанню торгівлі, що буде стимулом для українських виробників і подальшого наближення країни до стандартів ЄС. https://agroportal.ua/news/ukraina/zrostannya-torgivli-mizh-ukrajinoyu-ta-yes-nablizhatime-ukrajinskih-agrovirobnikiv-do-yevropeyskih-standartiv 14. Цукровий сезон: на Вінниччині працюють три цукрові заводи AgroPortal.ua .- 23.09.2024 Станом на 20 вересня три з п'яти цукрових заводів Вінниччини розпочали сезон переробки сировини, повідомила Вінницька ОВА. Зазначається, що підприємства вже переробили 170 тис. т цукросировини та виробили 21 тис. т цукру. Цукрові буряки в області зібрано за площі 4,6 тис. га, що становить понад 7% площ до збирання. Середня урожайність на цю дату фіксується на рівні 394 ц/га. За всіма категоріями господарств області зернові та зернобобові культури, зокрема кукурудза на зерно, зібрані на 63% площ. Намолочено 2,33 млн т зерна за середньої урожайності 51,0 ц/га. Соняшник зібрано на 91% площ за середньої урожайності 24,6 ц/га, сою — на 80% площ за середньої урожайності 23,5 ц/га. Одночасно триває посів озимих культур під урожай 2025 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/cukroviy-sezon-na-vinnichchini-pracyuyut-tri-cukrovi-zavodi 15. Україна імпортує менше живої птиці AgroPortal.ua .- 22.09.2024 За даними Державної митної служби, Україна у січні – серпні поточного року імпортувала 2,6 тис. т живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 3,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті імпорт живої свійської птиці у січні – серпні цього року сягнув $51,8 млн — на 9,3% більше, ніж за такий самий період 2023 року. Найбільшими постачальниками живої птиці до України за вісім місяців 2024 року були Угорщина (28,2%), Німеччина (26,4%) та Польща (22,8%). https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-importuye-menshe-zhivoji-ptici 16. Виробництво сої очікують на рівні 6,1 млн т AgroPortal.ua .- 21.09.2024 У 2024/2025 МР виробництво сої очікується на рівні 6,1 млн т, що на 14,4% більше, ніж у попередньому МР, повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Водночас в асоціації «Укроліяпром» прогнозують дещо нижчий валовий збір — на рівні 5,8-6,0 млн т (торік було намолочено 4,6 млн т.), з яких на експорт може піти до 4 млн т, а на переробку — 1,5-1,8 млн т. Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/virobnictvo-soji-ochikuyut-na-rivni-6-1-mln-t 17. У топ-5 покупців української пшениці відбулися зміни AgroPortal.ua .- 20.09.2024 У серпні 2024/25 МР Україна експортувала 2,24 млн т пшениці, повідомляє Українська зернова асоціація. В асоціації зазначили: «Цікаво, що в серпні Індонезія та В'єтнам посіли 2 та 3 місце за обсягами імпорту української пшениці, посунувши Алжир та Єгипет на 4 та 5 місце відповідно». За даними УЗА, за половину вересня з країни експортовано 1,277 млн т пшениці, що вже перевищує обсяги за аналогічний період минулого місяця (1,266 млн т). https://agroportal.ua/news/ukraina/u-top-5-pokupciv-ukrajinskoji-pshenici-vidbulisya-zmini 18. Набули чинності нові вимоги до безпечності і якості молока та молокопродуктів Вizagro.- 20.09.2024 Наказ Мінагрополітики від 11.07.2024 р. № 2033 щодо змін до Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів набрав чинності, повідомляє пресслужба Мінагро. Документ запроваджує вимоги до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці. Таке молоко буде вводитись споживачу в обіг як харчовий продукт безпосередньо з господарства з виробництва молока (ГВМ), з фермерського магазину, з ємності для молока, молочних автоматів для нефасованого сирого молока. Наказ опубліковано у “Офіційному віснику України” № 77, ст. 4556. https://bizagro.com.ua/nabuly-chynnosti-novi-vymogy-do-bezpechnosti-i-yakosti-moloka-ta-molokoproduktiv/ 19. У портфелі KMZ частка переробних підприємств сягає 40% Вizagro.- 20.09.2024 Український аграрний бізнес все активніше йде в переробку. З кожним роком з’являється все більше підприємств із замкнутим циклом виробництва, коли потужності для зберігання зернових, олійних та продуктів переробки є невід’ємною його ланкою, повідомляє пресслужба KMZ Industries. У компанії додали, що багаторічний досвід роботи в поєднанні з використанням сучасних європейських технологій дозволяє KMZ Industries запропонувати реалізацію найбільш вдалих та ефективних рішень для агропідприємств різних сегментів: комбікормового, біоетанолового, насіннєвого; борошняного та круп’яного; м’ясного та молочного; олієекстракційного та пивоварного. https://bizagro.com.ua/u-portfeli-kmz-chastka-pererobnyh-pidpryyemstv-syagaye-40/ 20. Україна експортувала майже 700 тисяч тонн цукру у минулому маркетинговому році 24Агро. –23.09.2024 Україна нарощує експорт цукру. У 2023/24 МР було експортовано понад 691 тисячу тонн цукру. повідомляє « Укрцукор ». 77% від загального об'єму експорту продали до країн Євросоюзу, 23% – на Світовий ринок. Основними країнами-імпортерами українського цукру в ЄС стали Італія, чия частка в експорті українського цукру до ЄС склала 19%, Болгарія (18%), Румунія та Угорщина (по 14%). Крім того, українські цукровари активно освоюють також ринки за межами Європейського Союзу. Основні напрямки експорту за межами ЄС – Камерун (17% експорту на Світовий ринок), Лівія (15%) та Туреччина (11%). Завдяки достатньому рівню виробництва, роздрібні ціни на цукор залишаються стабільними, незважаючи на коливання на світових ринках. Світові ціни на цукор трохи зросли в липні через менше, ніж очікувалося, виробництво в Бразилії, але загальний тренд вказує на зниження. https://24tv.ua/agro24/eksport-tsukru-ukrayini-syagnuv-6918-tisyachi-tonn-202324-marketingovomu_n2647474

< Назад Грибне м'ясо: вчені презентували неймовірну розробку 25 січ. 2023 р. М'ясо з грибів, розповідає agro.24tv.ua Американський стартап Meati представив своє м'ясо. Дослідники створили продукт з ферментованого міцелію, який структурували як шматки м'яса. Як розповіли працівники стартапу, кінцевий продукт — це просто міцелій з приправами. Порція такого м'яса вагою 140 грамів містить 25 грамів білка та третину добової норми клітковини. Окрім того, в "грибному м'ясі" менше натрію та насичених жирів, ніж конкурентних продуктах рослинного походження. Також виробництво сої потребує в рази більше землі, аніж вирощування грибів. Вже незабаром Meati запустить продукт у США, а в разі успіху працюватиме над його поширенням і в інших країнах. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 28 по 30 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис COVID-19 може зробити Україну «світовою житницею», – міністр AgroNews.ua. -30.07.2020 Коронавірус дав Україні унікальний шанс стати “світовою житницею 2.0”, яка здатна гарантувати продовольчу безпеку собі і партнерам. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Про це повідомляє agroreview, пише agronews.ua. “Коронавірус дав Україні унікальний шанс стати “Світовою Житницею 2.0”, яка здатна гарантувати продовольчу безпеку собі і партнерам і здобути цим авторитет та вплив на світовій арені. Це не про “аграрну наддержаву”. Набагато доречніше формулювання “гарант світової продовольчої безпеки”. Яким Україна вже, по суті, є. В новій архітектурі світу питання продовольчої безпеки має всі шанси стати актуальнішим за питання цін на енергоносії”, – сказав Кулеба. Він зазначив, що від початку пандемії наші дипломати бачать, як зростає зацікавленість в імпорті з України наших традиційних продуктів. Географія запитів — від Чилі до Індії. “По суті, для утвердження в новій ролі потрібне нове позиціонування та вправна економічна дипломатія. Правильна політична та ідеологічна парасолька над уже фактичним лідерством в експорті продовольства. Аби український народ, який у минулому сторіччі намагалися вбити голодом, у цьому сторіччі став гарантом світової продовольчої безпеки”, – додав міністр. agronews.ua Kernel першим в історії України експортував 8 млн тонн зернових культур AgroNews.ua. -29.07.2020 Кернел експортував 8 млн тонн зернових культур за підсумками 2019/2020 маркетингового року. Це новий історичний максимум для компанії та України — жоден аграрний експортер не досягав цього рівня. Значне нарощування експорту стало можливим завдяки низці факторів. Зокрема за рахунок збільшення власних портових потужностей. Про це повідомила пресслужба компанії Kernel, пише agronews.ua . «Кернел став оператором з найбільшими обсягами перевалки зерна в портах України в 2019/2020 маркетинговому році, — коментує Євген Осипов, СЕО Кернел. — Протягом останніх двох років компанія наростила експорт удвічі, зміцнивши лідерство на ринку. Частка Кернел в загальному експорті зернових з України зросла з 11,6% до 13,3%». Як зазначив Олександр Головін, генеральний директор компанії «Кернел-Трейд», директор із закупівель зернових та олійних культур, окрім рекордного врожаю зернових другий рік поспіль, на показники вплинула ефективна й злагоджена робота команд Кернел у напрямку закупівель, трейдингу, логістики. «Рекорд був би неможливим без плідної співпраці із сільгоспвиробниками. Дивізіон Агробізнес Кернел забезпечив 2,8 млн тонн зернових. Ще 5,2 млн тонн продукції ми закупили в агровиробників, у тому числі завдяки форвардним закупівлям, договорам фінансування та партнерському проєкту Open Agribusiness. Порівняно з минулим роком цифра зросла на 63%. Плани на цей рік ще амбіційніші — близько 7,4 млн тонн», — зазначив Олександр Головін. У 2019/2020 МР змінилися не тільки обсяги, але й географія експорту. Насамперед за рахунок хорошого врожаю в країнах Євросоюзу. Натомість Китай різко збільшив обсяги закупівель, придбавши у компанії Кернел понад 1,5 млн тонн кукурудзи, що у 6 разів більше, ніж у попередньому сезоні. Відтак КНР стала найбільшим імпортером для Кернел, обійшовши Нідерланди та Іспанію, які були основними країнами призначення протягом попередніх років. Найбільше пшениці було експортовано до країн Східної Азії: суттєво збільшилися обсяги поставок в Індонезію і Тайланд. Водночас Кернел довелося подолати чимало викликів. Сезон стартував з відносно високими світовими цінами через несприятливі погодні умови на Середньому Заході США. Однак ціни пішли вниз, коли Бразилія зібрала рекордний другий урожай. На початку січня була підписана перша фаза угоди США з Китаєм, яка мала покласти край торговельній війні, однак ринок на неї практично не відреагував. agronews.ua В уряді розповіли, чи є кандидатури на посаду міністра агрополітики AgroNews.ua. -29.07.2020 Прем’єр-міністр України – Денис Шмигаль заявив, що кандидатури на посаду міністра агрополітики поки немає. Про це він сказав під час робочої поїздки до Полтавської області. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, пише agronews.ua . «Кандидатур немає, міністерство з’явиться», – підкреслив Шмигаль, відповідаючи на питання журналістів. За його словами, питання термінів створення Мінагрополітики прив’язане до наявності кандидатури, а також до сесійної роботи Верховної Ради. «Доки канікули у Верховній Раді не завершаться, до вересня місяця, очевидно, що не розділятимемо міністерства», – додав прем’єр. agronews.ua В Україні на 70% обвалився експорт цукру AgroNews.ua. -29.07.2020 У І півріччі 2020 року з України експортовано цукру на $23,21 млн, що на 68% менше, ніж за аналогічний період 2019 року — $73,51 млн, свідчать дані Державної служби статистики. Про це повідомляє agravery, пише agronews.ua . Найбільше цукру з України було експортовано у березні 2020 року — на $7,6 млн. Найменші поставки українського цукру були здійснені в червні — на $1,16 млн. Загалом у січні-червні 2020 року Україна скоротила обсяги поставок цукру в усі регіони, зокрема: ЄС — 32,7% ($7,35 млн; на 43% менше); Африка — 14% ($3,28 млн; на 16,5% менше); Азія — 48% (виручка — $11,18 млн; на 7% менше, ніж у І півріччі 2019 року). Крім цього, Україна наростила поставки цукру у І півріччі 2020 року на 46,6% з $0,52 млн у січні-червні 2019 року до $0,85 млн. agronews.ua У Мінекономіки розпочне роботу міжвідомча робоча група з розвитку виноградарства та виноробства AgroNews.ua. -28.07.2020 У серпні поточного року стартує робота міжвідомчої робочої групи з питань розвитку галузі виноградарства та виноробства. Таке рішення було прийнято на основі аналізу стану галузі, проблематики та напрацьованих ініціатив. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agronews.ua . До складу робочої групи увійдуть представники Мінекономіки, Мінфіну, Держпродспоживслужби, НААН України, профільних асоціацій та виробники. Учасники будуть працювати над розробкою програми Кабінету Міністрів України щодо розвитку галузі виноградарства та виноробства в Україні. Також будуть напрацьовувати консолідовані рішення щодо удосконалення законодавчого поля в цій галузі, підвищення контролю якості виноробної продукції, питань акцизних податків, розширення географії виноробних зон, створення рівних умов конкуренції між виробниками, зокрема, посилення ринкових можливостей для малих виробників, нарощування виробництва та експорту вітчизняної продукції виноробства тощо. agronews.ua На переробку в аграрному секторі цьогоріч виділили мільярд, — Шмигаль AГРОПОЛІТ. -29.07.2020 Основою аграрного сектору в Україні має бути переробка. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час відвідування на Полтавщині приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Урожай». Прем’єр-міністр відзначив орієнтованість підприємства на вирощування української селекції та заявив, що вона має гарні перспективи.«Продукція українських виробників дуже якісна, і цей напрямок варто розвивати», — зазначив Шмигаль. Основою майбутнього аграрного сектору в Україні, за його словами, має бути переробка. Цього року на державну підтримку переробки сільськогосподарської продукції передбачено 1 млрд грн. На цьому має бути великий акцент, бо це конвертація в додану вартість, що є збільшенням прибутку для аграрія та для держави. У наступних роках сподіваюсь на збільшення відповідного фінансування», — підкреслив прем'єр. Шмигаль також наголосив, що уряд працюватиме над програмами з підтримки малих та середніх українських сільгоспвиробників. agropolit.com/news/ До приватизації в Україні готують 78 спиртзаводів за «цікавими цінами», — Фонд держмайна AГРОПОЛІТ. -28.07.2020 Наразі в Україні готується великий перелік об'єктів, які повинні бути продані з аукціонів до кінця поточного року. Перші аукціони пройдуть на початку осені. Про це повідомив заступник голови Фонду держмайна Тарас Єлейко, передає Страна.юа. «Зараз ми готуємо до приватизації спиртзаводи — сумарно їх 78 у всій країні. На початку осені пройдуть перші аукціони з спиртозаводами. Стартові ціни будуть сформовані на рівні балансових вартостей. Але з точки зору ринку це будуть цікаві ціни. Рівний доступ мають як українські, так і зарубіжні інвестори. Ми сподіваємося, що приватизація спиртозаводів збільшить експортний потенціал України, тому що потужностей з виробництва спирту є більше, ніж Україна може спожити», — заявив Єлейко. Також в рамках малої приватизації планують протягом цього року знайти покупців для кількох КХП (комбінатів хлібопродуктів). За його словами, під час карантину різко виріс попит українського малого бізнесу на приватизовані об'єкти. Ми розуміли, що в пік карантину проводити приватизацію підприємств і шукати інвесторів недоцільно. Тому що покупка підприємств — це не емоційна покупка. Потрібно провести аналіз, приїхати, найняти команду юристів, аудиторів, технологів, і т.д. А коли не ходить транспорт — як це зробити? Тому на час жорстких карантинних обмежень ми призупинили приватизацію підприємств. Але зате ми прийняли рішення про максимальну приватизації окремого майна», — розповідає Єлейко.За його словами, державні будівлі рівномірно розташовані по всій території країни, і в містах-мільйонниках, і в селах. І на ці об'єкти під час карантину різко виріс попит з боку представників малого і середнього українського бізнесу. agropolit.com/news/ Україна збільшила експорт равликів майже на 60% AgroPortal.ua.-28.07.2020 Україна у січні-червні 2020 року відправила на експорт 739 т молюсків — на 57% більше, ніж за аналогічний період 2019 р. Про це свідчать дані Державної митної служби, пише AgroTimes . У грошовому еквіваленті експорт молюсків за І півріччя сягнув $1,7 млн — на 30% більше, ніж за такий самий період 2019 року. Головними покупцями українських молюсків за звітній період були Литва (50%), Туреччина (38,8%) й Іспанія (5,8%). agroportal.ua Українське борошно вперше відправили в Ізраїль AgroReview.- 29.07.2020 Борошно українського виробника вперше відправили в контейнерах в Ізраїль Борошно під брендом «Хлібний майстер» вперше відправили до Ізраїлю з допомогою контейнерів. Про це повідомили на сторінці компанії «Зернова база України» у Facebook. У прес-службі компанії відзначили, що це є частиною планів з розширення меж збуту продукції. agroreview.com/ Україна вводить нові форми сертифікатів на імпорт продукції тваринництва УНІАН: Новини України.-30.07.2020 Кожна окрема форма міжнародного сертифіката призначена для окремої товарної групи.З серпня 2020 року в Україні почнуть діяти 72 форми міжнародних сертифікатів, призначених для супроводу продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України. Про це йдеться в повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Кожна окрема форма міжнародного сертифіката призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплені такі товарні групи, як: - свіже м'ясо різних видів — 16 форм; - корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т. ч. сіно та солома — 11 форм; - молоко і молочні продукти — 5 форм; - яйця та продукти з них — 2 форм; - риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір'я, жири та продукти переробки жиру і інші продукти тваринного походження — 38 форм.«Це довгоочікуване рішення для бізнесу, який займається імпортом в Україну відповідних продуктів. Воно знімає ряд проблемних питань і однозначно буде сприяти розвитку та поглибленню міжнародної торгівлі», — зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Глущенко. За його словами, нові форми міжнародних сертифікатів наближають вітчизняне законодавство до європейських та міжнародних вимог, спрощують процедуру імпорту в Україну харчових продуктів.Затверджені форми сертифікатів вже є у відкритому доступі на сайті Госпродпотребслужбы, вони стосуються значно ширшого переліку видів продукції тваринного походження, ніж коли-небудь. www.unian.ua Україна суттєво наростила експорт круп ПроАгро Груп . - 29.07.2020 Протягом січня-червня поточного року Україна експортувала круп із зерна зернових культур на суму $5,33 млн, що на 55% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли цієї продукції було експортовано на $3,44 млн. Зокрема, у червні виручка від експорту круп склала $860 тис., а це на 33% більше, ніж у травні. "ПроАгро Груп" з посиланням на agrotimes.ua повідомляє, що поставки круп на ринок ЄС у грошовому вимірі скоротилися на 10,4% - з $593 тис. у січні-травні 2019 року до $532 тис. 2020-го. Натомість експорт цієї продукції до країн Азії за звітний період зріс на 100% - з $0,64 млн до $1,27 млн. Також майже на 100% збільшили закупівлі українських круп і країни Африки - із $479 тис. до $954 тис. Майже вдвічі наростили імпорт цієї продукції й країни Америки - з $420 тис. у січні-червні 2019 року до $789 тис. за аналогічний період 2020-го. www.proagro.com.ua/ З українським коньяком за споживача найбільше конкурує французький - Держстат УНН.- 29.07.2020 У січні-травні цього року Україна імпортувала коньяку на 1,7 млн дол. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН. Найбільше коньяку поставили українцям французи - на 1 млн дол. Далі у списку литовці - на 228 тис. дол. та німці - на 140 тис. дол. Імпорт віскі Україною протягом звітного періоду становив 20,5 млн дол. Найбільшим постачальником віскі в Україну є Велика Британія (9 млн дол.). Чимало віскі завезли в Україну ірландці (3,8 млн дол.), американці (2,9 млн дол. та німці (1,4 млн дол.). Експорт коньяку за 5 місяців цього року становив 608 тис. дол., а віскі – 5,4 млн дол. Як повідомляв УНН, вітчизняний коньяк наші споживачі купують охочіше за іноземний. Зауважимо, що з українським коньяком на полицях магазинів сьогодні конкурує ще й так званий псевдогрузинський коньяк. Його виробляють теж наші компанії, але позиціонують цю продукцію як нібито грузинську. Порушення чесної конкуренції викрили в АМКУ та вже пообіцяли грошові санкції. www.unn.com.ua/ МХП відкрив експорт до Перу УНН. – 28.07.2020 Агрохолдинг МХП Юрія Косюка вперше почав експорт курячого жиру в Перу, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу компанії. Відзначається, що контейнерна партія 60 т курячого жиру на даний момент перетинає Атлантику в напрямку транзитного порту в Колумбії. В кінцевий пункт призначення і розвантаження - порт Каллао в Перу - товар прибуде через 50 днів. Як повідомив начальник відділу експорту продуктів переробки МХП Максим Гузев, цьому процесу передували довготривалі перемовини, акредитація експортних потужностей, акцептування взірців курячого жиру в незалежних лабораторіях Перу, а також вичерпний перелік нових досліджень в державних лабораторіях України. "МХП завжди ставить амбітні цілі і надає всі інструменти для їх успішної реалізації. Зараз плани по розширенню географії збуту продуктів тваринної переробки дуже амбітні, тому важелів для розвитку економіки України у сфері експортних операцій у МХП вдосталь", — підкреслив Гузев. www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 13 вересня по 19 вересня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 13 по 19 вересня 2024 року Зміст стор. 1. Виробники олії стикаються з нестачею сировини 1 2. На Житомирщині відкрили виробництво натуральних солодощів 2 3. Україна зможе продавати біометан в інші країни вже в 2024 році 2 4. Половину експорту українського морозива скуповують Німеччина та Польща 2 5. Ефективне картоплярство виведе український крохмаль на світові ринки 2 6. Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан 3 7. Стратегія розвитку сільського господарства ЄС: озвучено принципи та рекомендації 3 8. В новому сезоні вже вироблено 46,7 тис. тонн цукру 3 9. Держбюджет-2025: для грантів на садівництво та теплиці виділять 1,37 млрд грн. 3 10. В Україні побудують великий комплекс із переробки пшениці твердих сортів 4 11. У Раду внесли проєкт держбюджету-2025: на підтримку аграріїв заклали майже 5 млрд грн. 4 12. Триває тендер на закупівлю української пшениці для Судану – Мінагро 4 13. Єдиний виробник харчової солі в Україні. ФДМУ готує до приватизації Дрогобицьку солеварню 4 14. На Рівненщині запустили завод з виробництва рафінованої олії 5 15. В Україні низькі запаси пшениці: вистачить до березня-квітня 5 ----------------------------------------------------------- 1. Виробники олії стикаються з нестачею сировини Agravery. -17.09.2024 На підприємствах зберігається проблема формування сировинної бази. Продаж соняшнику в основному здійснювали аграрії невеликими партіями і які не мали можливості зберігати сировину,. Проте і великотоннажні партії пропонувались все частіше. В цілому ціни попиту на соняшник знаходилися в межах 20000-21200 грн/т СРТ. Однак, заводи, що потребували термінового поповнення запасів, все ще були готові доплачувати за великі обсяги, внаслідок чого в індивідуальному порядку закупівельні ціни досягали 21400-21500 грн/т СРТ і вище. https://agravery.com/uk/posts/show/virobniki-olii-stikautsa-z-nestaceu-sirovini 2. На Житомирщині відкрили виробництво натуральних солодощів AgroNews.ua . -13.09.2024 На початку повномасштабного вторгнення Тетяна Сергійчук зі Звягеля, що на Житомирщині, відкрила крафтове виробництво натуральних солодощів — різних видів пастили. Тетяна розповіла про ідею створення крафтового виробництва, про види натуральних солодощів, які випускає, та плани на майбутнє. “Іноді найкращі ідеї приходять у найбільш несподівані моменти. Так сталося і зі мною. Я шукала корисні та натуральні продукти для своєї дитини, і саме тоді натрапила на цей чудовий смаколик. Пастила настільки припала мені до душі, що я вирішила навчитися робити її самостійно”, — розповідає вона. Спочатку це було лише для власного споживання, але захоплення швидко переросло у щось більше. Що стосується улюблених виробів Тетяни, то її фаворит — класична яблучна пастила. “Це той смак, який запам’ятовується з дитинства, і який я з радістю пропоную іншим”, — сказала жінка. Вивчення більш досконалих технологій, створення нових рецептів та експерименти з різними смаками допомагають їй долати тривогу під час війни. “Ми плануємо далі розширювати асортимент, аби мати можливість запропонувати ще більше смаків пастили та інших натуральних солодощів людям. Також працюємо над покращенням упаковки, щоб вона була не лише естетично привабливою, але й екологічною. Важливо, щоб наші вироби не лише приносили задоволення, але й відповідали нашим принципам відповідального ставлення до природи”, — розповіла Тетяна. https://agronews.ua/news/na-zhytomyrshhyni-vidkryly-vyrobnycztvo-naturalnyh-solodoshhiv/ 3. Україна зможе продавати біометан в інші країни вже в 2024 році AgroPolit.com . – 13.09.2024 Набрав чинності порядок митного оформлення експорту біометану, визначений наказом Міністерства фінансів України №380 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань митної справи». Тепер українські виробники мають можливість експортувати біометан з України до Європи. «Українська газотранспортна система відкриває виробникам можливості для експорту біометану до Європи через міждержавні точки з’єднання з чотирма країнами ЄС. При цьому, виробникам біометану не обов’язково приєднувати свої біометанові установки безпосередньо до ГТС, приєднання може бути до газорозподільних мереж», – зазначається в повідомленні Оператора ГТС України. https://agropolit.com/news/28924-ukrayina-zmoje-prodavati-biometan-v-inshi-krayini-vje-v-2024-rotsi 4. Половину експорту українського морозива скуповують Німеччина та Польща AgroPortal.ua .- 14.09.2024 У серпні Україна експортувала 1,38 тис. т морозива, що на 27% менше обсягів попереднього місяця, але на 16% більше порівняно до серпня 2023 року. Близько 27% товару було відвантажено до Німеччини, 24% — до Польщі, 16% — до Молдови, 11% — до Ізраїлю та 4% — до Чехії. Грошова виручка за поставлений товар склала $4,55 млн, що на 20% менше порівняно до липня поточного року і на 16% більше порівняно до серпня 2023 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/polovinu-eksportu-ukrajinskogo-moroziva-skupovuye-nimechchina-z-polshcheyu 5. Ефективне картоплярство виведе український крохмаль на світові ринки AgroPortal.ua .- 14.09.2024 Якщо виробник зможе поєднувати і утримувати високу якість продукції та ціни для споживача, то вітчизняний крохмаль має перспективи експорту в усьому світі. Т.в.о. директора ПБП «Вимал» Сергій Лазар зазначив: «З огляду на те, що левова частка вартості крохмалю — це вартість сировини, то відповідь на запитання: чи важливим є український крохмаль на світовому ринку, залежить від найбільш важливого фактору — ефективності українського картоплярства. Тобто якщо в країні буде створене високоврожайне картоплярство, яке зможе продукувати сировину за конкурентоздатними світовими цінами, то крохмаль матиме хороші перспективи на зовнішніх ринках». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/efektivne-kartoplyarstvo-vivede-ukrajinskiy-krohmal-na-svitovi-rinki 6. Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан AgroPortal.ua .- 14.09.2024 Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який проходить 18-20 вересня в Києві. Організатори зазначають, що круглий стіл «Перспективи виходу українського борошна, круп, макаронних та хлібних виробів на ринки Західних Балкан» відбудеться за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Учасники заходу Олександр Приходько, менеджер з розвитку аграрних ринків Програми USAID АГРО; Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»; Андрій Купченко, керівник аналітичного напрямку ІА «АПК-Інформ»; Ігор Новицький, генеральний директор ТОВ «Перший млин» та ін.. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/perspektivi-vihodu-ukrajinskih-zernopererobnikiv-na-rinki-zahidnih-balkan 7. Стратегія розвитку сільського господарства ЄС: озвучено принципи та рекомендації AgroPortal.ua .- 14.09.2024 Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, розповів директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» , академік НААН Юрій Лупенко. Він зазначив: «На думку розробників, у межах звіту вдалося узгодити сільськогосподарське виробництво із турботою про навколишнє середовище та окреслити шляхи, якими вони «будуть йти пліч-о-пліч», сприяючи одночасно розвитку більш ширшим тенденціям, зокрема співіснування людини та тваринного світу, природи і культури, міста і села, традицій та прогресу». Учасники групи розробили набір основних політичних принципів і рекомендацій, які враховують різноманітність та складність агропродовольчих систем, націлених на їх трансформацію у більш стійкі, сталі, конкурентоспроможні, прибуткові та справедливі. https://agroportal.ua/news/mir/strategiya-rozvitku-silskogo-gospodarstva-yes-ozvucheno-principi-ta-rekomendaciji 8. В новому сезоні вже вироблено 46,7 тис. тонн цукру AgroTimes.-13.09.2024 В Україні стартував сезон цукроваріння . Пресслужба асоціації цукровиків «Укрцукор» повідомила, що сезон цукроваріння 2024/2025 МР набирає обертів. До переробки цукрових буряків вже приступили 14 заводів у 8 областях. Виробництво цукру за першу декаду вересня 2024 року склало 46,7 тис. т; експорт — 5 тис. т. https://agrotimes.ua/agromarket/v-novomu-sezoni-vzhe-vyrobleno-467-tys-tonn-czukru/ 9. Держбюджет-2025: для грантів на садівництво та теплиці виділять 1,37 млрд грн AgroPortal.ua . – 16.09.2024 Проєктом закону про державний бюджет на 2025 рік передбачено продовження фінансування грантової програми підтримки садівництва та тепличного господарства, повідомило Мінагро. Так, 2025 року буде продовжено надання грантів для створення або розвитку бізнесу та передбачаються видатки у обсязі 1,37 млрд грн, з яких планується надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, а також тепличного господарства. https://agroportal.ua/news/finansy/derzhbyudzhet-2025-dlya-grantiv-na-sadivnictvo-i-teplici-vidilyat-1-37-mlrd-grn 10. В Україні побудують великий комплекс із переробки пшениці твердих сортів AgroPortal.ua . – 16.09.2024 Керівник проєкту «Млин та макаронна фабрика» компанії «Західний Буг» Володимир Бойчук розповів, що к омпанія «Західний Буг» розпочинає будівництво переробного комплексу з переробки пшениці м’яких та твердих сортів. «Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо 2025 року», — зазначив він. Асортимент комплексу налічуватиме понад 50 найменувань продукції. Макаронна фабрика на повну потужність виготовлятиме близько 50 тис. т різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби, макарони швидкого приготування з м'яких та твердих сортів пшениці та різної форми. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/v-ukrajini-pobuduyut-velikiy-kompleks-z-pererobki-pshenici-tverdih-sortiv 11. У Раду внесли проєкт держбюджету-2025: на підтримку аграріїв заклали майже 5 млрд грн AgroPortal.ua . – 16.09.2024 Кабінет Міністрів України зареєстрував у ВРУзаконопроєкт «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (№12000). Документ передбачає, що доходи загального фонду держбюджету наступного року складуть 2336,3 млрд грн, видатки — 3938,2 млрд грн. У межах підтримки бізнесу передбачено фінансування Фонду розвитку підприємництва у розмірі 18 млрд грн для надання пільгових кредитів за Прогамою «5-7-9%», 1,4 млрд грн. буде виділено на гранти для бізнесу. На гуманітарне розмінування земель буде виділено 1 млрд грн. Передбачено 1,75 млрд грн для Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який спрямований на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки. На сектор безпеки та оборони 2025 року фінансування зросте до 2223 млрд грн, що становить 26,3% від прогнозованого ВВП країни. Стаття видатків на підтримку фермерських господарств та інших агровиробників передбачає виділення зі спецфонду 4,726 млрд грн. У загальному фонді бюджету на «Фінансову підтримку сільгосптоваровиробників» заклали 205 млн грн. https://agroportal.ua/news/finansy/u-radu-vnesli-proyekt-derzhbyudzhetu-2025-na-pidtrimku-agrarijiv-zakladeno-mayzhe-5-mlrd-grn 12. Триває тендер на закупівлю української пшениці для Судану – Мінагро Вizagro.- 17.09.2024 Це повідомлення Мінагро. У відомстві зазначили, що Держрибагентством оголошено тендер із закупівлі 10 741,515 метричних тонн зерна пшениці (не нижче 3 класу) українського походження для Судану. Аукціон відбудеться о 12:08 20 вересня 2024 року. Очікувана вартість предмета закупівлі – 80 498 200 грн. https://bizagro.com.ua/tryvaye-tender-na-zakupivlyu-ukrayinskoyi-pshenytsi-dlya-sudanu-minagro/ 13. Єдиний виробник харчової солі в Україні. ФДМУ готує до приватизації Дрогобицьку солеварню Вizagro.- 17.09.2024 До переліку об’єктів, які підлягають приватизації, включено Єдиний майновий комплекс державного підприємства “Солевиварювальний дрогобицький завод”, повідомляє ФДМУ. У повідомленні йдеться: “Дрогобицька солеварня – найстаріше підприємство України, яке продовжує виварювати сіль за автентичною середньовічною технологією уже понад 700 років. Через війну в країні, тепер це єдиний виробник харчової солі в Україні. Сьогодні, це підприємство – не просто промисловість, а й місце, яке розвиває туризм в регіоні”. До єдиного майнового комплексу підприємства входить 9 пам’яток архітектури місцевого значення. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” пам’ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронного договору на пам’ятку. У ФДМУ відмітили, що, укладення охоронного договору буде умовою приватизації єдиного майнового комплексу підприємства. https://bizagro.com.ua/yedynyj-vyrobnyk-harchovoyi-soli-v-ukrayini-fdmu-gotuye-do-pryvatyzatsiyi-drogobytsku-solevarnyu/ 14. На Рівненщині запустили завод з виробництва рафінованої олії Вizagro.- 16.09.2024 У Рівненській області запустили нове підприємство з переробки соняшника. Компанія «ВКФ ВЕЛИКОМ» виробляє рафіновану олію, продуктивністю 100 тонн на добу. Третину продукції відвантажується на експорт. Завдяки участі у грантовій програмі, що співфінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID), компанія отримала підтримку на модернізацію. За грантові 30 млн грн придбали виробниче обладнання. Завод сертифікований за європейськими стандартами. Нині продукція заводу вже користується попитом не тільки в Україні, але й за кордоном: олія з Рівненщини експортується на всі континенти. У планах – подальше розширення виробництва та модернізація обладнання, планують збільшити виробничі потужності вдвічі. https://bizagro.com.ua/na-rivnenshhyni-zapustyly-zavod-z-vyrobnytstva-rafinovanoyi-oliyi/ 15. В Україні низькі запаси пшениці: вистачить до березня-квітня Дело.-12.09.2024 Ціни на пшеницю в Україні можуть зрости через низькі запаси. Пресслужба Всеукраїнської аграрної ради повідомила, що станом на початок вересня запаси пшениці в Україні становлять 18,7 млн тонн, що значно менше середньорічних показників попередніх сезонів, коли цей показник перевищував 20 млн тонн. Раніше між зернотрейдерами та Мінагрополітики був підписан меморандум про те, що Україна не експортуватиме більше 16 млн тонн пшениці. Аналітики прогнозують: "Якщо експорт триватиме на рівні 2 млн тонн на місяць, то пшениці може вистачити до березня-квітня наступного року. Однак, об'єктивно кажучи, обсяг пшениці для експорту буде невеликим, і зазвичай ціна зростає через зменшення пропозиції". В серпні ринок залишався стабільним завдяки контрактам, однак у вересні ситуація починає змінюватися. Зазначається, що пропозицій щодо пшениці небагато. І якщо в серпні вдалося втримати ситуацію завдяки форвардним угодам, то у вересні таких контрактів майже немає. Ринок працюватиме переважно на основі спотових угод. https://delo.ua/agro/v-ukrayini-nizki-zapasi-psenici-vistacit-do-bereznya-kvitnya-436288/