< Назад Холодний суп «Вишисуаз» Інгредієнти ІНГРЕДІЄНТИ 200 г цибулі – порею 0,5 цибулі ріпчастої 2 шт картоплі 200 мл овочевого бульйону 150 г вершків 10 г вершкового масла сіль, перець, зелень петрушки за смаком за бажанням – помідори, огірки, селера, морепродукти, нежирне м'ясо Кроки Білу частину цибулі-порей та цибулю ріпчасту дрібно шаткують і відправляють обсмажуватися на сковороду з вершковим маслом. Вони повинні позолотиться. В овочевий бульйон додати картоплю кубиками, засмажену цибулю, сіль і перець, варити півгодини. Блендером збити готовий суп до однорідного рідкого стану, додати вершки і знову збити. Витримати суп у холодильнику протягом 12 годин. При подачі посипати вишисуаз зеленню або додати в нього будь-які альтернативні інгредієнти. Попередній допис Наступний допис

< Назад Відомий виробник кави випускатиме «кавовий» мед, зібраний бджолами-запилювачами 23 лют. 2025 р. Відомий кавовий гігант Nespresso випускатиме мед, створений бджолами, які запилюють цю ж каву. Це перша в історії компанії інновація, яка не пов’язана з кавою, пише SEEDS. Лінійка під назвою Nespresso Bloom включає продукти на основі меду, такі як Coffee Blossom Honey та Coffee Blossom Honey Syrup. Запуск лінійки меду є частиною амбіцій Nespresso щодо переходу до регенеративного сільського господарства, говорять у компанії. Компанія обрала для свого проекту пагорби Анд у регіоні Кальдас-Антіокія в Колумбії, де фермери активно досліджують регенеративні методи сільського господарства. Бджоли відіграють важливу роль у виробництві кавових ягід, але загрози, пов’язані зі зміною клімату та використанням пестицидів, ставлять під загрозу їхнє існування, а отже, і саму каву, пише Вeveragedaily. Варто зазначити, що компанія інтегрує вулики та технології моніторингу на кавових фермах у Кальдасі з 2020 року. У проєкті вже беруть участь понад 50 колумбійських фермерів, які разом доглядають за понад 43 мільйонами бджіл. Це не тільки сприяє природному запиленню кавових рослин, але й підвищує врожайність кави на 10-15%, а також збільшує дохід фермерів на 30-40% за рахунок додаткових джерел доходу від меду та супутніх продуктів, діляться в Nespresso. https://agroter.com.ua/2024/09/11/vidomyj-vyrobnyk-kavy-vypuskatyme-kavovyj-med-zibranyj-bdzholamy-zapylyuvachamy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Клопотенко Євген. Дитячі страви. 70 простих рецептів. К.:Книголав, 2024.–162 с.: іл. В книзі відомий ресторатор зібрав персональні рецепти популярних страв, які будуть до смаку дітям. На думку автора, щоб привчити дитину до смачної і корисної їжі, слід безпосередньо долучати її до приготування, створити особливий настрій. Важливо, щоб страви були різноманітні, разом з тим прості, швидкі в приготуванні, бажано з урахуванням дитячої фантазії. Завершенням кулінарного дійства стане затишний і смачний сімейний стіл. Рецепти страв згруповані за розділами. На сніданок пропонуються: яєчні мафіни з овочами, гарбузова каша з в’яленою журавлиною, сандвіч крок-мадам, панкейки на йогурті з чорною смородиною. Розділ «Салати », за словами автора рецептів - це десять варіантів прославити овочі, що ростуть в Україні, найсмачніші овочі на всій Землі.:салат із цукіні та редиски, салат табуле з куркою і редисом, салат капрезе з персиками та інші. До перших страв пропонується зелений борщ зі шпинатом, пісний борщ з Полісся,, гаспачо, суп мінестроне. Переходимо до других страв . Процес приготування вдома бургера з курячим шніцелем а перетворюється в цікаву гру. Безпечно, красиво, смачно! Можна також насолодитися куркою в імбирному маринаді, тушкованою яловичиною з квасолею,картоплею, запеченою з кукурудзою та сиром. На перекуси швидкоруч можна приготувати домашні снеки: мініпіци з багета, вівсяний батончик. З простого круасана можна зробити чудовий літній перекус для дітей лише за п’ять хвилин. Надзвичайно смачний, улюблена тема і дорослих, і дітей «Випічка і десерти». Автор згадує своє дитинство, коли з мамою готував пісочне печиво. В розділі подаються рецепти: сирна запіканка з гарбузом, сінабони з лимонною глазур’ю, бананове печиво з шоколадом, запечені яблука зі згущеним молоком. На завершення пропонуються різноманітні смачні напої: лимонад з ревеню, фруктовий глінтвейн, чай масала. Попередня Наступна

< Назад Сторінки історії харчової галузі України. 1943- 1957 рр. 8 жовт. 2022 р. Продовжуємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості 1943- 1957 рр. Постановою Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У в лютому 1943 року створюється урядова комісія “сприяння по відбудові харчової промисловості та відновленню радянської торгівлі на території УРСР, звільненої від німецьких окупантів”. До складу комісії входив Нарком харчової промисловості Ємельяненко С.Д. Діяльність міністерства відновлюється в м. Харкові відразу після звільнення міста від німецьких загарбників. Станом на 15 серпня 1943 року за списковим складом міністерство з главками нараховувало 10 чоловік. Нарком - Ємельяненко С.Д. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 березня 1946 року “Про перетворення Народних комісаріатів УРСР в Міністерства УРСР” Народний комісаріат харчової промисловості з 26 березня 1946 р. став Міністерством харчової промисловості. Створюються окремі міністерства м’ясо-молочної та рибної промисловості. В березні 1949 року Міністерство харчової та Міністерство смакової промисловості об’єднуються в одне Міністерство харчової промисловості. На новоутворене Міністерство харчової промисловості покладається керівництво хлібопекарною, дріжджовою, кондитерською, консервною, виноробною, пивоварною, борошномельною, тарною, соляною промисловістю, а також заводами, будівельними організаціями, радгоспами харчової промисловості республіканського, обласного та районного підпорядкування через Головні управління та трести міністерства та управління харчової промисловості виконкомів обласних Рад депутатів трудящих В 1952 році виходить Постанова Ради Міністрів УРСР “Про заходи по господарському зміцненню і дальшому розвитку районної промисловості Міністерства харчової промисловості УРСР”. Основною формою організації районної харчової промисловості є рай (міськ) харчокомбінат, що об’єднує в межах одного адміністративного району, а також декількох адміністративних районів, різні цехи і виробництва. В березні 1953 року Верховна Рада СРСР ухвалює Закон про реорганізацію союзних та республіканських міністерств, яка передбачала ліквідацію, об’єднання деяких міністерств. Реорганізація українських міністерств проведена за схемою: об’єднання Міністерства легкої промисловості, Міністерства харчової промисловості (Міністр – Грицюк), Міністерства м’ясної і молочної промисловості, Міністерства рибної промисловості в одне Міністерство легкої та харчової промисловості До структури нового міністерства входило два Головних управління – цукрової промисловості та спиртової промисловості. Очолював Міністерство Міністр легкої і харчової промисловості Рудницький Петро Васильович. Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1953 року Міністерство легкої та харчової промисловості ліквідовується і утворюються Міністерство промислових товарів широкого споживання та Міністерство промисловості продовольчих товарів. В травні 1957 року приймається Закон “О дальнейшем совершенствовании организации управления промышленностью и строительством”. Відповідно до Закону основною організаційною формою управління промисловістю стають Ради народного господарства, створені в економічних адміністративних районах. Затверджується положення про Раду народного господарства економічного адміністративного району. Сесія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про створення на території України 11 економічних адміністративних районів. З метою подальшого удосконалення управлінням народним господарством республіки в червні 1960 року була створена Українська Рада народного господарства. Попередній допис Наступний допис

< Назад Майстриня з Дніпра виготовляє конфітюри з квітів та дикоросів 10 бер. 2024 р. Фермерка з Дніпра Катерина Єременко вже п’ять років розвиває власну справу з виготовлення авторських соусів та конфітюрів. У вересні та жовтні Катерина взяла участь у Local Farmer Fest, які організував Проєкт USAID “Економічна підтримка України” для підтримки локальних фермерів та популяризації їх продуктів. Чим дивувала відвідувачів і які смаки майстриня створює з дикоросів, читайте далі. Виготовляти екстравагантні джеми, соуси та конфітюри Катерина почала з 2018 року. Її бренд – “SmaQus”, під ним продає свої смаколики через інтернет та на фестивалях. До складу смаколиків, окрім звичних фруктів та ягід, входять різноманітні квіти і дикороси, які жінка збирає на Дніпропетровщині. До початку повномасштабного вторгнення ще їздила до сусідніх областей, зараз їздить менше – через наслідки обстрілів та подекуди заміновані поля і ліси. Також купує у фермерів локальну сировину для свого виробництва. На приготування певних видів продукції йде від тижня до місяця. Окрім цього, Катерина готує повністю або майже без цукру і спеціально розробляє продукти для людей, схильних до алергії чи інших особливих потреб у харчуванні. “Мій особистий фаворит – конфітюр з черешні, білого топінамбуру, квітів рожевої півонії, цитрусів та сиропу квітів бузини. Він має легкий заспокійливий ефект, я кажу, що ним краще смакувати ввечері з чаєм”, – ділиться Катерина. Рецептури постійно оновлються, майстриня каже, що як кутюр’є високої моди не шиє одну сукню двічі, так і вона не варить одне й те саме багато разів. А назви продуктів завжди промовисті, вони передають атмосферу та образ, який закладений у приправі чи конфітюрі, кожен з яких має власну історію. “Я називаю себе гастродизайнеркою і роблю за один раз максимум 50 баночок конфітюру по 100-200 мілілітрів. Більше не повторюю цей рецепт, тобто готую колекції. Зараз моя колекція присвячена творам Джона Толкіна, потім працюватиму над японською та шотландською колекціями. Зазвичай я створюю образи якогось героя, книги, події у вигляді свого продукту. Наприклад, я можу створити портрет людини у вигляді варення. Як художник малює фарбами, так я малюю фруктами, горіхами, спеціями. Можу зробити портрет на замовлення, але для цього я беру у людини детальне інтерв’ю, дізнаюся про її характер, уподобання, звички,” – говорить Катерина. На фестивалі у Львові та Івано-Франківську відвідувачі оцінили соуси та конфітюри Катерини. Багатьом покупцям вона розповідала і про складові соусів, і про культуру їх споживання. “Свою аудиторію треба виховувати, це потребує значних зусиль, але воно того варте. Тому я не втомлююся розповідати людям нове – і про культуру споживання сирів із джемами, і про те, як підібрати різні соуси до страв. На фестивалі часто приходить вже підготовлена, обізнана публіка, яка знається на сирах та інших смаколиках, але часто є нові люди, з ними мені теж дуже цікаво говорити, розповідати про свої авторські конфітюри. Адже це вже не бабусине варення, я роблю фактично інноваційний продукт нової ери”, – говорить майстриня. Зараз вона розглядає можливість переїзду на Львівщину, адже вважає, що там найкращі програми з релокації та підтримки малих виробників. Два фестивалі у Львові та Івано-Франківську зібрали понад 50 тисяч людей, на кожному з них понад 100 фермерів з різних куточків України продавали свої продукти, популяризували крафтове виробництво налагоджували нові партнерства. https://era-ukraine.org.ua/maystrynia-z-dnipra-vyhotovliaie-konfitiury-z-kvitiv-ta-dykorosiv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад ЄС необхідно субсидіювати своє виробництво залізничних вагонів-зерновозів, – Микола Сольський. 20 вер. 2022 р. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначив, що через російську агресію та погрози заблокувати українські порти, назріла актуальна потреба розвивати наземні маршрути з України в Європу. З метою забезпечення продовольчої безпеки Міністр виступив з ініціативою субсидіювати виробництво залізничних вагонів-зерновозів на заводах, які знаходяться в Польщі, Словаччині та Румунії. Це допоможе безперебійно транспортувати зерно залізничним транспортом. «Щоб ці маршрути були постійними й ефективно функціонували в ринковій економіці, вартує зробити декілька речей. Зерно, яке прибуває до Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, має далі переміщуватись. Ми бачимо гострий дефіцит потужностей по перевезенню. Кількість залізничних зерновозів в Україні становить приблизно 24 тисячі, а в Європі – близько 12 тисяч. Очевидно, що є гостра необхідність збільшити кількість цих вагонів», – зазначив Микола Сольський. Міністр наголосив, що збільшення логістики залізничним транспортом зробить маршрути комерційними й конкурентними, стримає інфляцію, пов’язану з продуктами харчування. Нагадаємо, що в Словацькій Республіці знаходиться один з найбільших заводів з виробництва вантажних вагонів в Європейському Союзі. Збільшення кількості вагонів-зерновозів дозволить зменшити дефіцит рухомого складу для перевезення зернових в ЄС та зменшити вартість логістики. аgravery.com Попередній допис Наступний допис

< Назад Німецький стартап створив повноцінне рослинне яйце з шкаралупою 14 бер. 2025 р. Німецька компанія Neggst Foods зробила значний крок у розвитку рослинних альтернатив традиційним продуктам харчування. Їхня інноваційна розробка – повноцінне рослинне яйце, що складається з білка, жовтка та біорозкладної шкаралупи, привернула увагу інвесторів та експертів харчової промисловості. Про це пише newfood. Інновація, що змінює правила гри Рослинне яйце від Neggst Foods – це не просто ще одна альтернатива тваринним продуктам. Це комплексне рішення, яке максимально наближене до оригінального продукту за структурою та функціональністю. Особливу увагу привертає біорозкладна шкаралупа, яка імітує справжню яєчну шкаралупу. Склад та користь Основою для створення цього інноваційного продукту стали бобові та солодка картопля. Важливо відзначити, що яйця не містять сої та глютену, що робить їх придатними для широкого кола споживачів, включаючи тих, хто має певні харчові обмеження. Команда Neggst Foods підкреслює: “Ми використовуємо дуже мало інгредієнтів і жодних консервантів. Яйця мають високий вміст клітковини й принаймні такі ж корисні, як і курячі. У них також менше калорій, немає холестерину, але містяться рослинні білки та навіть вітаміни B і D”. Екологічний аспект Особливої уваги заслуговує шкаралупа, створена з кальцію та біологічно виробленого пластику. Вона повністю придатна для компостування, що відповідає сучасним екологічним вимогам. Підтримка та перспективи Проєкт отримав значну фінансову підтримку – 5 млн євро інвестицій у 2022 році. Крім того, Neggst Foods увійшла до числа 14 найбільш інноваційних європейських стартапів, підтримуваних Спільнотою харчових інновацій EIT Food. Команда стартапу зазначає: “Щоб розробити смачну та добре функціонуючу альтернативу рослинним яйцям, нам знадобилася креативність і технічні ноу-хау. Однак, щоб зробити його доступним для широких мас, необхідні сильні інвестори та партнери”. Тренд на рослинні альтернативи Поява такого продукту відображає загальний тренд на рослинні альтернативи традиційним продуктам харчування. Ринок рослинних яєць активно розвивається, з’являються нові продукти, а ресторани та супермаркети все частіше включають такі альтернативи у свій асортимент. https://agroter.com.ua/2024/06/30/nimeczkyj-startap-stvoryv-povnoczinne-roslynne-yajcze-z-shkaralupoyu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 5 квітня по 11 квітня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 5 по 11 квітня 2024 року Зміст стор. 1. Агровиробникам необхідно максимально посилити комунікації з представниками інституцій ЄС, - Денис Марчук 1 2. Переробка соняшника досягла тримісячного максимуму 2 3. В Польщі заборонили ввезення українських бубликів 2 4. ЄС вводить нові правила щодо імпорту меду 2 5. Щоб вступити до ЄС Україні можливо доведеться пожертвувати агросектором – POLITICO 3 6. В ЄС продовжать переговори щодо обмежень на ввезення українського Зерна 3 7. Експорт молока з України стабільний: місячний показник залишається на рівні 8,5 тис. т 3 8. УЗА заступилася за Держпродспоживслужбу 3 9. Україна за два місяці імпортувала живої птиці на $11 млн 4 10.Аграрні асоціації України та Польщі домовлялися у Литві: дійшли згоди у трьох речах 4 11. Яка українська продукція матиме попит на ринку ЄС 4 12. В Україні реалізується міжнародна практика з виробництва та експорту насіння 4 13. В Польщі забракували 10 тонн морозива з України: подробиці 5 ------------------------------------------------------- 1. Агровиробникам необхідно максимально посилити комунікації з представниками інституцій ЄС, - Денис Марчук Agravery.-06.04.2024 Пресслужба Всеукраїнської аграрної ради повідомляє, що заступник голови ВАР Денис Марчук взяв участь у заході «Українське сільське господарство – потенціал сталого розвитку в контексті євроінтеграції» в Брюсселі, за сприянням проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог». Учасники цього заходу обговорили процес європейської інтеграції України та приведення аграрної та торговельної політики у відповідність до вимог ЄС, професійну діяльність та роль сільськогосподарських асоціацій в ЄС. За словами Дениса Марчука українським агровиробникам необхідно максимально посилити комунікації із представниками інституцій ЄС задля ефективної євроінтеграції та підвищення обізнаності європейських колег щодо реального впливу українського агробізнесу на Європейські ринки, а також вирішення проблеми логістики експорту та транзиту української аграрної продукції. Захід відбувся в рамках професійно-пізнавальної поїздки «Сталий розвиток аграрного сектору України в контексті сучасних євроінтеграційних викликів». https://agravery.com/uk/posts/show/agrovirobnikam-neobhidno-maksimalno-posiliti-komunikacii-z-predstavnikami-institucij-es-denis-marcuk 2. Переробка соняшника досягла тримісячного максимуму AgroNews.ua . -06.04.2024 У березні поточного року переробка соняшнику в Україні збільшилася до тримісячного максимуму, склавши близько 1,49 млн тонн (+9% до лютого; +10% до березня 2023 р.). За 7 місяців поточного МР в Україні було перероблено майже 9,3 млн т соняшника, що на 11% перевищило показник в аналогічний період попереднього сезону. Також це стало максимальним обсягом для зазначеного періоду за останні 3 сезони, наблизившись до показника довоєнного періоду (9,6-10,5 млн тонн для вересня-березня). «Високим темпам переробки сприяє перш за все збільшення експорту соняшникової олії в поточному сезоні, який забезпечує відносно стабільна робота портів Одеси та Дунаю», — кажуть аналітики. За прогнозом, усього за 2023/24 МР переробка соняшнику може становити близько 13,3-13,8 млн т. Це, як мінімум на 4%, нижче показника попереднього сезону. https://agronews.ua/news/pererobka-sonyashnyka-dosyagla-trymisyachnogo-maksymumu/ 3. В Польщі заборонили ввезення українських бубликів AgroPolit.com . – 11.04.2024 Польща заблокували ввезення трьох партій бубликів з України загальна вага яких перевищила 5,3 тис. Кг, повідомила воєводська інспекція якості торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією (IJHARS) у Ряшеві Підкарпатського воєводства Польщі. Це обґрунтували низьким вмістом вологи і жиру, а також високим вмістом цукру. Також через наявність цвілі заборонили імпорт української томатної пасти в об’ємі 57,66 т. За словами головного інспектора IJHARS Пшемислава Рзодкевича, за рік 1,4% партій української продукції, що проходили огляд комісією на кордоні, забракували. Раніше торгова інспекція Польщі наклала штраф на імпортера, компанію, що ввезли з України на польський ринок 11,5 тис. т кормової пшениці та технічного ріпаку як контрафакту з подальшим їх використанням як продовольчих. https://agropolit.com/news/28040-v-polschi-zaboronili-vvezennya-ukrayinskih-bublikiv 4. ЄС вводить нові правила щодо імпорту меду AgroPolit.com . – 11.04.2024 Офіційний сайт Європарламенту повідомив, що Європарламент схвалив оновлені директиви щодо сніданків, згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. . Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів. Ці правила боротимуться з імпортом фальсифікованого меду з країн, що не є членами ЄС, шляхом обов'язкового та чіткого маркування країни походження. Також буде запроваджено чіткіше маркування щодо вмісту цукру у фруктових соках та мінімального вмісту фруктів у джемах і мармеладах. Для джемів буде працювати правило щонайменше 450 грамів фруктів на кілограм продукту. Тепер закон також має бути ухвалений Радою ЄС, а країни ЄС повинні будуть застосовувати нові правила через два роки після набуття чинності. https://agropolit.com/news/28041-yes-vvodit-novi-pravila-schodo-importu-medu 5. Щоб вступити до ЄС Україні можливо доведеться пожертвувати агросектором – POLITICO AgroPolit.com . – 10.04.2024 POLITICO повідомляє, що якщо Україна хоче приєднатися до Євросоюзу, їй, можливо, доведеться «заморозити» власний аграрний сектор. Коли українські фермери дивляться на післявоєнне майбутнє, вони бачать себе частиною ЄС, вільно продаючи товари на єдиному ринку, але цього не станеться, якщо такі країни, як Польща, досягнуть своєї мети. Сусіди України обмежують масовий експорт аграрної продукції, такої як кукурудза, м’ясо птиці та цукор. В ЄС ухвалили посилення обмежень в рамках тимчасової лібералізації торгівлі. Їх погодили після тижнів суперечок 27 країн-членів ЄС. Обмеження підкреслюють іронію того, що країни Євросоюзу перешкоджають українському експорту, водночас закликаючи Україну наблизитися до ЄС. https://agropolit.com/news/28036-schob-vstupiti-do-yes-ukrayini-mojlivo-dovedetsya-pojertvuvati-agrosektorom--politico 6. В ЄС продовжать переговори щодо обмежень на ввезення українського зерна AgroPolit.com . -08.04.2024 Видання Politico повідомляє, що в ЄС 8 квітня мають продовжити обговорення обмежень на експорт аграрної продукції з України, оскільки Франція і Польща вирішили, що поточних домовленостей недостатньо. Учасники зустрілися для додаткових переговорів щодо обмеження експорту сільськогосподарської продукції з України. Тепер європейські країни погоджуються на жорсткіші обмеження. Минулого місяця на пленарному засіданні Європейський парламент прийняв ініціативу Європейської народної партії, яка любить видавати себе за проукраїнську, між тим хоче посилити імпортні обмеження та поширити їх на більшу кількість продуктів, зокрема зерна. Європейський парламент досі не має єдиної позиції. У той час як дві найбільші групи готові підписати додаткові обмеження, інші хочуть дотримуватися початкового компромісу. https://agropolit.com/news/28015-v-yes-prodovjat-peregovori-schodo-obmejen-na-vvezennya-ukrayinskogo-zerna 7. Експорт молока з України стабільний: місячний показник залишається на рівні 8,5 тис. т AgroPolit.com . -07.04.2024 у березні поточного року Україна експортувала 8,55 тисячі т продукції молочної промисловості, що аналогічно результатам минулого місяця, повідомляє Асоціація виробників молока. З початку року показник експорту молочних продуктів досяг 25,3 тисячі т. Цей результат на 5% поступається минулорічному. Якщо порівнювати з лютим 2024 року, експортна виручка, яку отримали за поставлені товари, збільшилася на 8%. У грошовому еквіваленті головними експортними категоріями стали: - 28% молоко та вершки; - 22% сири; - 20% морозиво; - 14% масло вершкове. Головні імпортери української молочної продукції: - 95% експортували в Молдову; - 2% продали у Вірменію; - 1% відвантажили в Грузію. Скоротилися обсяги експорту вершків незгущених і молока на 12% до показника у 7,23 тис. т. https://agropolit.com/news/28008-eksport-moloka-z-ukrayini-stabilniy-misyachniy-pokaznik-zalishayetsya-na-rivni-85-tis-t 8. УЗА заступилася за Держпродспоживслужбу AgroPortal.ua .- 10.04.2024 Як говориться у повідомленні Української зернової асоціації, зернотрейдери України попри всі виклики продовжують працювати задля стабільності української економіки. УЗА заявила, що за останній рік ніхто з її членів не стикався з проявами корупційних дій з боку Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. «І сьогодні ми — найбільші представники аграрного ринку — вбачаємо низку важливих позитивних змін у діяльності Держпродспоживслужби, які спрощують комунікацію і ведуть до ліквідації корупційних схем, пов’язаних із експортом зерна», — говориться у повідомленні. «Водночас сьогодні ми вбачаємо окремі інформаційні атаки на Держпродспоживслужбу від тих, хто прагне дискредитувати всі ці здобутки і нівелювати їх. Але жоден прозорий бізнес не погодиться повернутися до сірих схем! Навпаки — ми готові співпрацювати з державою і спільно докладати максимум зусиль, аби зберегти всі позитивні зміни і рухатися до майбутньої перемоги», — підсумували в асоціації. https://agroportal.ua/news/ukraina/uza-zastupilasya-za-derzhprodspozhivsluzhbu 9. Україна за два місяці імпортувала живої птиці на $11 млн AgroPortal.ua .- 06.04.2024 У січні-лютому 2024 року Україна імпортувала 633 т живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 10,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Проти показника за січень-лютий 2023 року у грошовому еквіваленті імпорт зріс на 28,7% — до $11,2 млн. Найбільшими постачальниками живої птиці до України протягом перших двох місяців 2024 року були Німеччина (34,7%), Польща (23,2%) та Чехія (19,7%). https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-za-dva-misyaci-importuvala-zhivoji-ptici-na-11-mln 10. Аграрні асоціації України та Польщі домовлялися у Литві: дійшли згоди у трьох речах AgroPortal.ua .- 05.04.2024 5 квітня у Литовському Сеймі відбулись Міжпарламентські тристоронні перемовини Литва-Україна-Польща за участі представників парламентів, урядів та галузевих асоціацій, повідомила директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух . «Сторони продовжили діалог, розпочатий минулого тижня у Варшаві, й активно намагаються віднайти формулу співпраці, яка б задовольнила усі сторони та забезпечила безперешкодну торгівлю між Україною та всіма країнами ЄС», — зазначила вона. Асоціації дійшли однозначної згоди трьох пунктах: - н еобхідність заборони імпорту до країн ЄС товарів з росії та білорусі; - необхідність заборони транзиту російських та білоруських товарів територією країн ЄС; - проведення інтервенційних закупівель ЄК надлишків продукції на ринку, що сприятиме стабілізації цін на ринку. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrarni-asociaciji-ukrajini-ta-polshchi-domovlyalisya-u-litvi-zgodi-diyshli-u-troh-rechah 11. Яка українська продукція матиме попит на ринку ЄС AgroTimes.-05.04.2024 Ольга Трофімцева, доктор аграрних наук, посол з особливих доручень МЗС (2022-2023), розповіла, що в ЄС є потреба в деяких видах продукції, яку можуть виробляти українські агропідприємства. Мова йде про виробництво кормів для тваринницької галузі, протеїнів в різному вигляді, біопаливо тощо. «Також є безліч ніш, які є підсекторами АПК й опосередковано стосуються виробництва сировини, продуктів переробки, пакування тощо. Це також можуть бути спільні проєкти з часткою європейських інвестицій», – зауважила Ольга Трофімцева. https://agrotimes.ua/agromarket/yaka-ukrayinska-produkcziya-matyme-popyt-na-rynku-yes/ 12. В Україні реалізується міжнародна практика з виробництва та експорту насіння AgroTimes.-04.04.2024 Вітчизняні насіннєві компанії можуть вирощувати та експортувати насіння сортів, які не зареєстровані в Україні, але внесені до Переліку сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Підприємці, які мають намір ввезти в Україну таке насіння, мають подати до Мінагрополітики заяву, де будуть підтверджені відомості про сорт рослини та згода на розмноження насіння від країни власника сорту. Порядок ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сорту, який не внесений до Реєстру сортів рослин України, але міститься у Переліку сортів рослин ОЕСР встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2023 р. № 964 . https://agrotimes.ua/agromarket/v-ukrayini-realizuyetsya-mizhnarodna-praktyka-z-vyrobnycztva-ta-eksportu-nasinnya/ 13. В Польщі забракували 10 тонн морозива з України: подробиці ТСН.-07.04.2024 У Польщі інспекція з питань сільського господарства та якості харчових продуктів ( IJHARS ) в Любліні заборонила до реалізації на ринку три партії українського морозива загальною вагою 8,48 тонн. Через його розморожування управління видало розпорядження, що "підлягає негайному виконанню". У заяві IJHARS йдеться : "Управління IJHARS у Любліні прийняло рішення про заборону реалізації на території Польщі трьох партій морозива загальною вагою 8 482 кг, ввезених з України, через розморожування. Рішення підлягає негайному виконанню". Також управління IJHARS видало три рішення про заборону реалізації в Польщі партії томатної пасти вагою 57 660 кг, імпортованої з України, "через наявність у продукті пліснявих шматочків". https://tsn.ua/svit/v-polschi-zabrakuvali-10-tonn-moroziva-z-ukrayini-podrobici-2552362.html

< Назад Переселенці з Херсону покорили Київ фіолетовими сирниками 18 вер. 2022 р. П’ять років тому Аліса Проніна запустила в Херсоні свою першу кав’ярню Verde Espresso Bar. З початком повномасштабної війни підприємиця була змушена покинути бізнес і переїхати з родиною до Києва. Разом із чоловіком вона продовжує справу свого життя, відкривши Verde Salad Bar пише agroportal.ua. За останні тижні кількість відвідувачів закладу збільшилася в рази — у місті почали говорити про «херсонське кафе, в якому готують знамениті «Космічні сирники». Аліса Проніна, власниця Verde Salad Bar: І в Херсоні, і в Києві нашою стравою номер один стали «Космічні сирники» з кокосовим соусом. Їхня особливість у тому, що вони блакитні, і сам колір натуральний. Пам’ятаю, що була підписана на власницю одного екомагазину, яка ділилася різними рецептами. Якось вона опублікувала фіолетові сирники з матчею. Цей рецепт мене надихнув на створення «Космічних сирників» — в останню мить я додала до суміші блакитну матчу. Натуральний незвичний колір привертає багато уваги. Попередній допис Наступний допис

< Назад Що таке кутя: історія, види та секрети приготування 24 груд. 2023 р. Кутя – це традиційна основна різдвяна страва, яку готують із вареної пшениці, додаючи мед і мак. Кутя символізує жертву Богові, бо пшениця з медом є сакральною частиною святої вечері. Мак символізує мучеництво, невинно пролиту кров. Мед – символ Божого слова та чистоти. Кутя – найголовніша страва на столі, з якої заведено починати трапезу. Горщик з кутею має нести господиня, Історія куті Походження слова "кутя" бере початок ще з Давньої Греції і дослівно перекладається як "варене зерно". У Греції та Україні страва спочатку була пов’язана з традиційним поклонінням покійним, і подавалася на стіл напередодні всіх релігійних свят. Кутя завжди була присутня на столі в Різдво, Хрещення та інші православні свята. Символізм куті Основний компонент колива – зерно, яке є символом вічного життя і переродження, віра в безсмертя душі і її перевтілення. Як і насіння, яке потрапляє в землю і перероджується, так і дух людини відроджується в новому тілі після поховання. Зерно здатне довго "спати", зберігаючи в собі життя, а потім знову відтворювати його з приходом весни. Вживаючи в їжу кутю, людина стає часткою нескінченного кругообігу життя. У кутю часто додають пророщені зерна, які є символом вічного життя. Макові зерна або ядра горіхів в куті – означають родючість. Додаючи ці продукти, людина програмує себе на багатство, щедрість і достаток для всієї родини. Саме через це, коливо часто готують на весіллях і при народженні або хрестинах дітей. Мед в сочиві символізує задоволення і солодке життя, але не земне, а вічне, яке чекає на людину в Царстві Небесному. Кажуть, що блага загробного життя настільки великі і прекрасні, що перевершують найсміливіші мрії та сподівання. Види куті Для кожного свята існує окремий спосіб приготування. Кутя може бути напіврідкою або розсипчастою, все залежить від кількості рідини. Є три різновиди приготування куті: – багата кутя (пісна кутя з різними інгредієнтами, яку готують у Святвечір); – щедра кутя (перед Новим роком, скоромна страва з додаванням вершкового масла, вершків або молока); – голодна кутя (на Водохрещення, страва в основному складається із зернової основи і підсолоджувача). Секрети приготування куті Кутю варять із різноманітних круп і зерен: пшениці, перловки, ячменя, рису, вівса та навіть гречки. Пшеницю або інше цільне зерно товчуть в ступі з додаванням води. Після цього її треба варити в печі. Пшеницю й крупи треба замочувати, щоб зменшити час приготування. Вони повинні добре розваритися і стати м'якими. Кутю традиційно заправляють рідким медом. Також в Україні була традиція готувати напіврідку кутю, розводячи її узваром (компотом із сухофруктів). У кутю можна додавати численні сухофрукти, розпарені та здрібнені, варені, заморожені фрукти і ягоди, а також усілякі спеції та пряності за смаком. https://p-p.com.ua/news/shcho-take-kutya-istoriya-vydy-ta-sekrety-prygotuvannya/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Воду моніторитимуть по-новому 15 вер. 2022 р. З 1 січня 2019 почав діяти новий порядок здійснення державного моніторингу вод пише agravery.com Він був схвалений Кабінетом міністрів України восени 2018 року. Про це повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів України . "Відтепер моніторинг вод в Україні відбуватиметься за європейськими стандартами. Новий порядок знімає дублювання функцій між різними суб'єктами моніторингу, передбачає чітку процедуру і системний підхід до відстеження стану наземних, підземних, морських вод", - заявив заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань євроінтеграції Микола Кузьо. Завдяки новому моніторингу будуть отримані дані, необхідні для розробки планів управління річковими басейнами і Морської Стратегії. Нова система моніторингу поверхневих, підземних і морських вод передбачає: чіткий розподіл обов'язків між організаціями, які вимірюють показники, без дублювання повноважень,розширений список біологічних, гідроморфологічних, хімічних і фізико-хімічних показників для моніторингу,введення шестирічного циклу моніторингу, введення класифікації стану вод - 5 класів екологічного стану та 2 класи хімічного стану, збільшення кількості пунктів моніторингу вод з сотень до кількох тисяч. Попередній допис Наступний допис

< Назад Голландський натюрморт 16 лист. 2018 р. Голландський натюрморт – інтелектуальна гра – головоломка Голландія - найбільш густонаселена країна Західної Європи. ЇЇ столиця Амстердам славиться вишуканою архітектурою. Одним з найяскравіших її прикладів є вузькі будинки вздовж каналів. Їх ширина лише трохи перевищує два метри, а їх жителі можуть витягнути руки в сторони і доторкнутися до протилежних стін. Інша справа з музеями. Тут на просторі не економлять. Створюють всі комфортні умови для картин і аматорів живопису. 17 сторіччя у Голландії вважалося «золотим», тоді ж її називали країною молока і меду. Здобуті у колоніях багатства, розумне, вміле ведення міжнародної торгівлі і банківської справи, заклали фінансову основу, яка послужила базою для виникнення і розвитку великого голландського живопису. На портретах, які щедро оплачувались, голландські купці або члени міської ради Амстердама, виглядають надзвичайно аскетично. Вся розкіш епохи дісталась голландським натюрмортам. На натюрмортах можна бачити що і як їли сучасники «золотого століття». Апетитні сири, різноманітні дари моря, соковиті фрукти, ніжні персики, які доставляли з Італії та Іспанії, надзвичайно складні пироги – все це голландська кухня 17 сторіччя. Як противага помпезним європейським полотнам з їх переважно біблійними сюжетами і монументальними розмірами, які прикрашали лише храми і палаци, з’явились невеликі за форматом твори голландських майстрів, які призначались для прикрашення осель пересічних громадян. Саме через невеликий розмір картин та їх просту побутову тематику художників, які перевернули уявлення про призначення мистецтва, стали називати «малими голландцями». Це вони започаткували натюрморт та жанровий живопис. За виключенням Рембрандта і Хальса, які створювали і монументальні твори, до «малих голландців» можна віднести всіх голландських майстрів 17 сторіччя. Дослідники підрахували, що за сто років Голландія з її невеликим населенням близько двох мільйонів жителів дала світові більше семи мільйонів художніх полотен, що дорівнює третині всіх західноєвропейських музейних колекцій. Голландські натюрморти тієї епохи слугували своєрідною інтелектуальною грою, в якій пропонувалося розгадати певні символи. Значення предметів на картинах, яке легко розшифровувалось сучасниками, сьогодні зрозуміло далеко не всім і не завжди. Спробуємо на прикладі однієї картини зрозуміти, що означають зображені художником предмети. Натюрморт у рибній крамниці Такий натюрморт слугував алегорією водної стихії. Такого роду твори, як рибні, м'ясні крамниці, часто були частиною так званого циклу першостихій і, як правило, створювалися для прикраси столових кімнат. На першому плані картини Франса Снейдерса «Рибна крамниця» зображено безліч риби. Тут є окуні і осетри, карасі, соми, сьомга і інші дари моря. Частина вже оброблена, частина очікує своєї черги. Ці зображення риб не несуть ніякого підтексту - вони оспівують багатство Фландрії. Поруч з хлопчиком ми бачимо кошик з подарунками, які він отримав до Дня святого Миколая. На це вказують прив'язані до кошика дерев’яні червоні черевички. Крім солодощів, фруктів і горіхів, в кошику лежить лозина, як натяк на виховання «батогом і пряником». Зміст кошика говорить про радощі і прикрощі людського життя, які постійно змінюють один одне. Жінка пояснює дитині, що слухняні діти отримують подарунки, а погані - покарання. Хлопчик відскочив від жаху: він подумав про те, що замість солодощів отримає удари лозиною. Праворуч ми бачимо вікно, в яке можна розгледіти міську площу. Група дітей стоїть під вікнами і радісно вітає лялькового блазня на балконі. Блазень - невід'ємний атрибут народних святкових гулянь. Попередній допис Наступний допис