В Музеї історії Києва відкрили виставку робіт українських митців XIX-XXI століть, які надихалися нічною красою столиці. Про це повідомляє пресслужба КМДА. < Назад "Київ вночі": відкрилася виставка про нічну красу столиці В Музеї історії Києва відкрили виставку робіт українських митців XIX-XXI століть, які надихалися нічною красою столиці. Про це повідомляє пресслужба КМДА. Експозицію презентували до Дня Києва, який цього року відзначають 26 травня. Тут представлені роботи відомих українських художників минулого та сучасності: Миколи Мурашка, Олександра Животкова, Мойсея Вайнштейна, Олени Придувалової, Ганни Криволап, Анатолія Марчука, Антона Логова, Самуїла Каплана тощо. У КМДА кажуть, що через війну та комендантську годину кияни позбавлені радості насолоджуватись атмосферою нічного міста. Проєкт "Київ вночі" дозволить їм упиватися мальовничими краєвидами столиці від митців минулого сторіччя та побачити очима сучасних художників, як місто змінилося за останні роки. Цією виставкою ми прагнемо дати кожному нашому відвідувачу змогу хоч на деякий час повернутись у Київ, де нічне життя вирувало, а не завмирало, — каже гендиректорка Музею історії Києва Діана Попова. Виставка працюватиме до 30 червня за таким розкладом: з середи по неділю — з 12:00 до 19:00, понеділок та вівторок — вихідні. Назад Далі

< Назад Хліб з пажитником – корисна для здоров’я новинка менської пекарні 26 січ. 2025 р. Хліб з пажитником з’явився в асортименті менської приватної пекарні «ХлібОК». Про новинку розповідає власник пекарні Валентин Бoженов “Хліб із пажитником (фенугреком) має ряд корисних властивостей завдяки складу обох компонентів. Хліб забезпечує організм енергією завдяки вуглеводам, а також містить клітковину, яка сприяє роботі травної системи. Пажитник багатий на вітаміни (В1, В2, В6, С), мінерали (залізо, кальцій, магній, фосфор) та антиоксиданти. Крім того, пажитник містить слизисті речовини, які допомагають заспокоїти слизову оболонку шлунка та кишківника. Він має властивість знижувати рівень глюкози в крові, що корисно для людей із ризиком розвитку діабету або з уже існуючим захворюванням. Ненасичені жирні кислоти та антиоксиданти, що містяться в пажитнику, сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину та поліпшують стан судин. Завдяки вмісту антиоксидантів і вітаміну С, пажитник допомагає зміцнювати імунітет, що особливо актуально в холодний сезон.” Також власник пекарні висловив щиру вдячність покупцям за довіру та підтримку пекарні “ХлібОК”. У ці непрості саме споживачі вони надихають працювати ще старанніше, виготовляти якісну та смачну продукцією, зберігачи доступні ціни. “Разом ми сильніші, і разом ми створюємо щось більше, ніж просто хліб – ми створюємо тепло, що об’єднує. Ваш вибір і довіра дають нам сили працювати щодня, навіть у складні моменти. Ми вдячні, що ви залишаєтеся з нами, підтримуєте місцевих виробників. Разом ми подолаємо всі труднощі, бо лише разом можна зберегти найцінніше – людяність, доброту і взаємопідтримку, “- наголосив Валентин Боженов. Особливу подяку підприємець висловив відділу економічного розвитку та інвестицій Менської міської ради. Завдяки цій допомозі пекарня у складні часи змогла зберегти стабільність і продовжити свою справу, яка об’єднує людей за теплим сімейним столом. Завдяки реалізації грантової угоди від Global Communities CLEAR, пекарня придбала нове обладнання, поділювач – округлювач від італійського виробника MAC-PAN. Це дасть нам змогу покращити якість готової продукції , та збільшити асортимент та кількість випічки. Пекарня постійно намагається радувати покупців новинками. Наприклад, у листопаді у продажу з’явилися хліб для тостів з гірчицею, хліб для тостів пшеничний та багет гречаний зі смаженою цибулею. https://harch.tech/2024/12/04/hlib-z-pazhytnykom-korysna-dlia-zdorovia-novynka-menskoi- Попередній допис Наступний допис

< Назад Українці запустили перше у світі промислове виробництво харчового паперу із опалого листя 20 квіт. 2025 р. Український стартап Releaf Paper відкрив перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого листя. Завод, розташований у Парижі, є першим у своєму роді й покликаний перетворити опале листя на екологічну альтернативу звичайному паперу. Церемонія відкриття зібрала представників політики, банківського сектору, бізнесу та медіа, які стали свідками початку нової ери у пакувальній індустрії, говорять у компанії. На реалізацію проєкту знадобилося три роки і €3,5 млн Значну частину фінансування – €2,5 млн – надала Європейська Комісія у рамках програми EIC Accelerator. Ще €1 млн компанія залучила від одного з французьких банків. Новий завод здатний переробляти до 10 тисяч тонн сировини на рік, а це означає, що міські вулиці Парижа відтепер будуть очищені від сезонного листя не лише ефективно, а й екологічно. Releaf Paper – стартап, який народився в Україні у 2020 році завдяки винаходу школяра із Закарпаття Валентина Фречки. Він розробив унікальну технологію перетворення опалого листя на целюлозу. Пізніше до команди приєднався Олександр Соболенко, колишній топменеджер Lenovo, який допоміг трансформувати інноваційну ідею в успішний бізнес. З того часу компанія здобула низку перемог у міжнародних програмах і залучила підтримку від провідних брендів, таких як L’Oréal, Chanel, Weleda, Kiehl’s, Schneider Electric і Samsung. Окрім запуску заводу у Франції, Releaf Paper планує відкриття ще щонайменше трьох фабрик у Європі протягом наступних п’яти років. Компанія вже має рекомендації від Європейської Комісії на інвестиції у ці проєкти загальною сумою щонайменше €8 млн. Releaf Paper створює папір, що повністю відповідає харчовим стандартам, тому підходить навіть для пакування їжі та напоїв. Це дозволяє не лише зменшити вирубку дерев, а й розв’язати проблему утилізації сезонного листя. «Ми перетворюємо зелені відходи на екологічний ресурс для пакувальної промисловості. Роблячи це, ми не лише допомагаємо зберегти ліси, а й створюємо нові можливості для міст», – зазначає Олександр Соболенко. https://newfood.ua/2024/11/20/ukraintsi-zapustyly-pershe-u-sviti-promyslove-vyrobnytstvo-kharchovoho-paperu-iz Попередній допис Наступний допис

До Дня Києва у кожному районі міста працівники КО "Київзеленбуд" створили квіткові композиції за мотивами творів українських митців. Йдеться як про картини відомих художників, так і про окремі візерунки. < Назад До Дня Києва створили квіткові композиції у кожному районі Києва До Дня Києва у кожному районі міста працівники КО "Київзеленбуд" створили квіткові композиції за мотивами творів українських митців. Йдеться як про картини відомих художників, так і про окремі візерунки. Поруч із квітниками встановили тематичні таблички з інформацією про автора та його роботу. За посиланням на QR-код можна більш детально ознайомитися з усіма рослинними композиціями. Посадковий матеріал, що використали для облаштування квітників, вирощений власними силами та у власних оранжереях комунальних підприємств. Композиції розташовані за адресами: Голосіївський район Квіткова композиція за мотивами картини українського художника Олега Денисенко "Мотанка" на Либідській площі. Дарницький район Квіткова композиція за мотивами картини української художниці Алли Горської "Птах щастя" на Харківській площі. Деснянський район Квіткова композиція за мотивами картини української художниці Любов Панченко "Козак Мамай" у парк з водними обʼєктами вздовж проспекту Романа Шухевича. Дніпровський район Квіткова композиція за мотивами картини українського художника Казимира Малевича "Дівчата у полі" біля транспортної розв’язки біля метро "Лівобережна". Оболонський район Квіткова композиція за мотивами картини української художниці Ганни Собачко-Шостак "Український вінок" на проспекті Оболонський, біля метро "Оболонь". Печерський район Квіткова композиція за мотивами картини української художниці Тамари Гордової "Птах з калиновим хвостом" біля транспортної розв’язки на бульварі Миколи Міхновського та Набережного шосе. Подільський район Квіткова композиція за мотивами картини української художниці Любов Панченко "Бучанська весна" на вулиці Олени Теліги, біля зупинки "Лікарня ім. Павлова". Святошинський район Візерунки українського художника Василя Кричевського "Малий Державний Герб УНР, 1918 р." у сквері біля адміністрації на проспекті Берестейський, 97. Солом’янський район Квіткова композиція за мотивами картини українського живописця, поета Тараса Шевченка "Катерина" на розв’язці на вулиці Гетьмана. Шевченківський район Квіткова композиція за мотивами картини української художниці Соні Делоне "Ритм" на Майдані Незалежності. Назад Далі

< Назад Суп з кабачками i сиром за 30 хвилин Інгредієнти Інгредієнти Картопля 500 г Бульйонні кубики 2 шт. Кабачки 1 кг Зелена цибуля, пучок 1 шт. Сир чедер 100 г Мускатний горіх 1/6 ч. л. Сіль за смаком Перець чорний мелений за смаком Кроки Кроки Наріжте картоплю та молоді кабачки невеликими кубиками. Помийте, обсушіть та подрібніть зелену цибулю. Відкладіть трохи для подачі. Натріть чедер. Залиште трохи сиру для подачі. Натріть трохи мускатного горіха, відкладіть щіпку для подачі. Покладіть картоплю у велику каструлю з такою кількістю води, щоб вона покрила картоплю. Покришіть кубики бульйону. Доведіть до кипіння, накрийте кришкою і готуйте 10 хвилин. Додайте кабачки, знову накрийте кришкою і готуйте ще 5 хвилин. Додайте зелену цибулю, накрийте кришкою і готуйте останні 5 хвилин. Зніміть суп з вогню, додайте тертий сир і приправте мускатним горіхом, сіллю та перцем. Збийте суп у чаші блендера. За потреби додавайте гарячу воду, поки не отримаєте бажану консистенцію. Подавайте овочевий суп із тертим сиром, зеленою цибулею та щіпкою мускатного горіха. До легкого овочевого супу дуже пасує домашній хліб або грінки. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 19 січня 2024 року по 25 січня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 19 по 25 січня 2024 року Зміст стор. 1. Міністри сільського господарства ЄС обговорюють у Брюсселі експорт продовольства з України 1 2. ВАР виступила на Глобальному форумі продовольства та сільського господарства зі зверненням до міністрів 2 3. Ліван закупив понад 70 тис. тонн української пшениці 2 4. USDA покращило прогноз експорту української соняшникової олії 2 5. Виробництво агропродукції може знизитися до 50% 3 6. Україна збільшила виробництво пива 3 7. В Україні готують до запуску ринок біопалива 3 8. Український агроекспорт за маркетинговий рік досяг 21,44 млн т 3 9. За показниками виробництва Україна зрівнялася з лідерами цукробурякової галузі ЄС 4 10. Україна у поточному сезоні може експортувати ще 40 мільйонів тонн зернових та олійних 4 11. В Євросоюзі заговорили про заміну російської агропродукції на українську 4 12. Названо три стратегічних кроки для розвитку молочного сектору, які варто здійснити Україні 5 13. Ембарго на українське зерно: Україна та Польща запланували переговори щодо агроекспорту 5 ------------------------------------------------------------------------------------- 1. Міністри сільського господарства ЄС обговорюють у Брюсселі експорт продовольства з України Agravery.-24.01.2024 «Укрінформ» повідомляє, що Міністри сільського господарства на засіданні Ради ЄС у Брюсселі обговорили вплив експорту української сільськогосподарської продукції на європейські ринки. Найближчим часом Європейська комісія має оголосити про продовження безмитного режиму для української сільськогосподарської продукції. Комісар ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс також заявив про необхідність передбачити захисні заходи для країн-сусідів України. Як зазначає АРА, міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний висловився за продовження безмитного режиму для української продукції. Водночас, за його словами, виробники з України повинні будуть виконати ті ж умови, що і фермерські господарства в ЄС. Також обговорювалося питання про м'ясо, вирощене в лабораторіях з використанням стовбурових клітин. Таке лабораторне м'ясо ще не з'явилося на прилавках магазинів ЄС, але дослідження в цій галузі вже ведуться. Тому загалом дванадцять країн ЄС хочуть ініціювати дебати щодо можливих наслідків вже зараз. https://agravery.com/uk/posts/show/ministri-silskogo-gospodarstva-es-obgovoruut-u-brusseli-eksport-prodovolstva-z-ukraini 2. ВАР виступила на Глобальному форумі продовольства та сільського господарства зі зверненням до міністрів Agravery.-22.01.2024 В рамках щорічного Глобального форуму продовольства та сільського господарства (GFFA) в Берліні учасник Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Ігор Новицький від імені групи молодих фермерів з усіх континентів отримав право звернутись до учасників форуму та міністрів сільського господарства. Текст заяви підготовлений та схвалений молодими аграріями з 20 країн світу. За словами аграріїв численні кризи, з якими вони стикаються, зокрема зміна клімату, втрата біорізноманіття, пов'язані з війною порушення ланцюгів постачання та монополізація продовольчої системи кількома компаніями, загрожують глобальній продовольчій безпеці. «Такі конфлікти, як війна в Україні, на Близькому Сході та в Африці, є реальністю, яка змінює наше майбутнє. Важливо вирішити нагальну проблему: продаж сільськогосподарської землі великим корпораціям під час війни. Коли уряди дозволяють такі продажі, вони не просто передають землю, вони десятиліттями крадуть майбутнє молодих виробників продуктів харчування», - сказав Ігор Новицький під час свого виступу. І наголосив, що Україна потребує підтримки міжнародних партнерів для розмінування сільськогосподарських територій. Також Ігор Новицький зазначив: «Іншим нагальним питанням є небезпечне завдання розмінування сільськогосподарських земель. Це завдання занадто велике і небезпечне для виробників продуктів харчування, щоб впоратися з ним самотужки. Ми терміново потребуємо підтримки Організації Об'єднаних Націй та міжнародних організацій у наданні технічної та фінансової допомоги для розмінування». https://agravery.com/uk/posts/show/var-vistupila-na-globalnomu-forumi-prodovolstva-ta-silskogo-gospodarstva-zi-zvernennam-do-ministriv 3. Ліван закупив понад 70 тис. тонн української пшениці Agravery.-19.01.2024 Уряд Лівану під час тендера закупив 72 тис. тонн борошномельної пшениці походженням з України. Як вказується, зернові були закуплені партіями по 30 тис. тонн за ціною $250,5 за тонну C&F з поставкою в період з 20 січня по 15 лютого, 10 тис. тонн по $252 за тонну C&F з поставкою в період 18 січня - 15 лютого, а також 32 тис. тонн по $252,5 за тонну C&F з поставкою в період 5-15 лютого п.р. Пшениця була закуплена за умови швидкої поставки до Бейруту. Фінансування закупівлі пшениці надає Світовий банк у межах його постійної програми закупівлі пшениці для Лівану. https://agravery.com/uk/posts/show/livan-zakupiv-ponad-70-tis-tonn-ukrainskoi-psenici 4. USDA покращило прогноз експорту української соняшникової олії AgroNews.ua . -23.01.2024 У січневому звіті Міністерства сільського господарства США ( USDA ) йдеться, що USDA збільшило прогноз експорту рослинних олій з України 2023/24 МР. Так, аналітики очікують, що поточного сезону Україна експортує 6,4 млн т рослинних олій, що на 100 тис. т більше прогнозів грудня. Експорт шротів зросте на 50 тис. т і складе 6,05 млн т. Збільшення експорту олій відбудеться завдяки соняшниковій, постачання якої на зовнішні ринки складе 5,7 млн т (+100 тис. т). Прогноз експорту соняшникового шроту склав 4,7 млн т (+50 тис. т). Оцінку виробництва соняшникової олії фахівці збільшили до 6,065 млн т (+45 тис. т). соняшникового шроту — на 43 тис. т, до 5,825 млн т. https://agronews.ua/news/usda-pokrashhylo-prognoz-eksportu-ukrayinskoyi-sonyashnykovoyi-oliyi/ 5. Виробництво агропродукції може знизитися до 50% AgroNews.ua . -20.01.2024 Директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Раїса Вожегова, висловила думку, що продовольча безпека України буде залежати від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до майбутніх змін клімату. Негативні наслідки можуть спричинити зниження виробництва сільськогосподарської продукції на 15-50%. Зараз в Україні триває війна, яка впливає не лише на людей та інфраструктуру, але й на клімат. Часті вибухи, пожежі призводять до викидів сажі, вуглекислого та парникових газів, які можуть призводити до додаткового потепління. За її словами, в Україні середньорічна температура підвищилася на +2,7°C. Натомість підвищення в світі становить +1,5°C. Вона додала, що сільське господарство є найбільш вразливою галуззю економіки до коливань та змін клімату. Його ефективність залежить від погодних умов, тому вже зараз потрібно прийняти своєчасні та адекватні рішення щодо складних проблем, обумовлених глобальним потеплінням. Продовольча безпека України буде залежати від того, наскільки ефективно адаптується сільське господарство до майбутніх змін клімату. В країні негативні наслідки потепління можуть спричинити зниження виробництва сільськогосподарської продукції на 15-50%. https://agronews.ua/news/vyrobnycztvo-agroprodukcziyi-mozhe-znyzytysya-do-50/ 6. Україна збільшила виробництво пива AgroNews.ua . -20.01.2024 Компанія “Укрпиво” повідомляє про збільшення виробництва пива в Україні на 7,8% до 133,4 млн дал у 2023 році порівняно з 2022 роком. “Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (крім пива безалкогольного) за 12 місяців 2023 року склала 133,4 млн. дал, та становить 107,8% до аналогічного періоду 2022 року. У той же час зазначений показник становить лише 78,3% до обсягів виробництва 12-ти місяців 2021 року”, – зазначається в повідомленні. https://agronews.ua/news/ukrayina-zbilshyla-vyrobnycztvo-pyva/ 7. В Україні готують до запуску ринок біопалива AgroPolit.com . – 24.01.2024 В Держенергоефективності повідомляють, що в Україні планують створити спеціалізовану біржу з торгівлі біопаливом. Це має забезпечити прозорий, конкурентний ринок та стимулювати розвиток біоенергетики. Ганна Замазєєва, Голова Держенергоефективності, зазначила, що створення біржі з торгівлі біопаливом разом з Українською енергетичною біржою допоможе розвитку галузі і забезпечить її стабільну роботу в умовах зовнішнього та внутрішнього ринку. «Розвиток біржової торгівлі біопаливом стане драйвером розвитку для української біоенергетики. У цьому питанні маємо багато однодумців і партнерів, один з яких – Українська енергетична біржа. Домовилися співпрацювати над розвитком прозорого та конкурентного ринку біопалива в Україні і офіційно закріпили домовленості підписанням відповідного документу,– додала Ганна Замазєєва. https://agropolit.com/news/27477-v-ukrayini-gotuyut-do-zapusku-rinok-biopaliva 8. Український агроекспорт за маркетинговий рік досяг 21,44 млн т AgroPolit.com . – 19.01.2024 В Державній митній службі повідомили, що станом на 19 січня 2024 року з початку поточного МР Україна експортувала 21,44 млн т зернобобових і зернових культур.З цього об’єму аграрного експорту з початку січня експортери вивезли до інших країн 2,97 млн т агропродукції. Зазначений показник поступається минулорічному за аналогічний час – 25,136 млн т. При цьому він зміг перевищити минулорічний результат у 2,39 млн т. Експортовано: - пшениці за МР 8,47 млн т, а за січень – 846 тис. т; - ячменю - 1,259 млн т, а за січень – 185 тис. т; - Жита - 1 тис. т, у січні цю культуру не вивозили; - Кукурудзи - 11,567 млн т, а за січень – 1,941 млн т. Загальний експорт борошна з України на 19 січня досяг 62,9 тис. т. У січні його вивезли до інших країн – 4,3 тис. т. Цей показник незначно поступається минулорічному результату у 76,5 тис. т. З основної частини відвантаженого обсягу на пшеничне борошно припадає 59,8 тис. т. У січні його експортували 4,2 тис. т. https://agropolit.com/news/27450-ukrayinskiy-agroeksport-za-marketingoviy-rik-dosyag-2144-mln-t 9. За показниками виробництва Україна зрівнялася з лідерами цукробурякової галузі ЄС AgroPortal.ua .- 25.01.2024 Директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський розповів, що у рожайність і цукристість цукрових буряків цього сезону дозволять виробити в Україні понад 1,8 млн т цукру. Такий показник досить високий і має забезпечив прибутковість аграріям та виробникам цукру. «Якщо брати вихід цукру з 1 га, то Україна вийшла на показники європейських країн. Якщо минулого сезону ми мали 7,45 т/га цукру, то цього сезону вже вийдемо в середньому на 7,46 т/га. Для України це другий сезон поспіль із показником вище 7 т/га», - зазначає Коротинський. Він вважає: «Відчуваючи такий потужний потенціал України, окремі країни ЄС вбачають конкуренцію на ринку та переживають за своїх виробників цукру». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/za-pokaznikami-cukrististi-ukrajina-narivni-z-liderami-cukroburyakovoji-galuzi-yes 10. Україна у поточному сезоні може експортувати ще 40 мільйонів тонн зернових та олійних Вizagro.- 24.01.2024 Заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук заявив, що у поточному маркетинговому році (МР) Україна потенційно може експортувати ще 36-40 мільйонів тонн зернових та олійних культур. “У наступні пів року нам потрібно експортувати близько 36-40 млн т (зернових та олійних – авт.), тому що за перше півріччя вдалося експортувати трохи більше 20 млн т, а в сукупності у нас експортний потенціал на цей сезон сягає більше 60 млн т. Близько 50 млн т – це зернові культури та близько 10 млн т – це олійні культури”, – сказав він. https://bizagro.com.ua/ukrayina-u-potochnomu-sezoni-mozhe-eksportuvati-shhe-40-miljoniv-tonn-zernovih-ta-olijnih/ 11. В Євросоюзі заговорили про заміну російської агропродукції на українську Вizagro.- 24.01.2024 На сайті ЄС повідомляється, що Латвія має намір обговорити з міністрами сільського господарства ЄС заборону на імпорт російської агропродукції до країн ЄС і можливу заміну їх українськими агротоварами. Міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе заявив, що він запропонує розпочати обговорення санкцій щодо російської сільськогосподарської продукції. “В Європі достатньо їжі. Ми самодостатні. Будь-який дохід російського режиму дає дохід військовій машині”, — сказав він. https://bizagro.com.ua/v-yevrosoyuzi-zagovorili-pro-zaminu-rosijskoyi-agroproduktsiyi-na-ukrayinsku/ 12. Названо три стратегічних кроки для розвитку молочного сектору, які варто здійснити Україні Вizagro.- 20.01.2024 Асоціація виробників молока повідомляє, що, за даними аналітиків IFCN , у 2024-му році ріст пропозиції молока у світі буде обмеженим. На виробництво тиснутимуть висока собівартість, у першу чергу, через здорожчання паливно-мастильних матеріалів і логістики, а також нові законодавчі вимоги, пов’язані з екологізацією виробництва та поліпшенням добробуту тварин. В асоціації зазначається, що окрім зазначених вище глобальних викликів, аграрний сектор України другий рік поспіль зазнає колосальних втрат через війну, а майбутній вступ до ЄС вже зараз зобов’язує українських виробників молока відповідати вимогам якості і безпечності продукції європейського співтовариства. Для того, щоб втримати позиції на міжнародній молочній арені та зміцнити статус нетто-експортера молочної продукції, українським виробникам молока слід вибудувати власну бізнес-модель молочнотоварної ферми, що ґрунтується на плюсах, які вже є у веденні аграрного бізнесу в Україні. https://bizagro.com.ua/nazvano-tri-strategichnih-kroki-dlya-rozvitku-molochnogo-sektoru-yaki-varto-zdijsniti-ukrayini/ 13. Ембарго на українське зерно: Україна та Польща запланували переговори щодо агроекспорту УНІАН: Новини України.-24.01.2024 Україна та Польща почнуть переговори щодо експорту. Польща хоче запровадити ліцензії, в яких визначається обсяг експорту, а також вказано одержувача і куди йде товар. "Наші експерти з Мінагрополітики спілкуватимуться з фахівцями Міністерства сільського господарства України і обговорюватимуть продукт за продуктом", – сказав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський . "Ми хочемо це трохи формалізувати, але водночас й організувати торгові потоки. Ми також будемо власниками цих ліцензій і перевірятимемо надходження товарів до Польщі", – додав польський міністр. Секерський підкреслив, що це не означає скасування ембарго. Поки що воно залишатиметься в силі. "Поки ми не домовимося про двосторонні правила щодо потоку товарів, ембарго не буде знято. Лише тоді, коли ми домовимось і домовимося про певні речі, ми будемо говорити про зняття ембарго ", – сказав очільник Мінагрополітики Польщі. https://www.unian.ua/economics/agro/prodazh-ukrajinskogo-zerna-pro-shcho-budut-domovlyatis-ukrajina-ta-polshcha-12522225.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 квітня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 квітня 2026 року Зміст стор. 1. Високі витрати і кліматичні ризики ставлять під удар виноробів України 1 2. В Україні фіксують дефіцит меду 2 3. Виробництво українського сиру скорочується 2 4. В Україні прогнозують зростання собівартості агропродукції на 20% 2 5. Поставки соняшникової олії з України вийшли на рекордні обсяги 3 6. Темпи приросту агровиробництва в Україні сповільнюються 3 7. Хлібна індустрія: як втримати баланс між викликами і трендами сезону 3 8. На ринок виходить йогурт Яготинський із підвищеним вмістом білка 4 9. Єврокомісія ініціювала антимонопольну перевірку великої кондитерської компанії 4 10. Переробник з Тернопільщини будує новий млин, щоб втричі збільшити виробництво 4 11. Україна готується до інтеграції у внутрішній ринок ЄС у 2027 році 4 12. Асиметрія на олійному ринку: шрот має більший попит, ніж олія 5 13. Аграрії знову принесли найбільше експортної виручки Україні 5 ----------------------------------------------------------- 1. Високі витрати і кліматичні ризики ставлять під удар виноробів України AgroNews.ua . - 23.04.2026 Висока вартість створення нових виноградників і залежність від кредитів сповільнюють розвиток галузі та підвищують ризики для виробників. Закладання навіть невеликих площ виноградників потребує значних інвестицій, передбачає значні фінансові витрати, тому ще на етапі проєкту виробники змушені прораховувати джерела фінансування, умови кредитування, страхові платежі та строки повернення коштів. При цьому на врожай і доходи безпосередньо впливають погодні ризики, які важко прогнозувати. Кліматичні коливання створюють великі проблеми, зимові перепади температур пошкоджують бруньки, пагони, руйнують сформовану структуру куща і знижують врожайність. Для повного відновлення продуктивності часто потрібно більше одного сезону. У таких умовах будь-які помилки в проєктуванні або несприятливі роки можуть відсунути окупність інвестицій і ускладнити повернення кредитів, що фактично підштовхує частину господарств до фінансових втрат. https://agronews.ua/news/vysoki-vytraty-i-klimatychni-ryzyky-stavlyat-pid-udar-vynorobiv-ukrayiny/ 2. В Україні фіксують дефіцит меду AgroNews.ua . - 18.04.2026 В Україні відзначають дефіцит меду, що може викликати зниження його експорту за кордон на 10-20% і втрату ключових ринків. Ситуація в галузі має стабілізуватися з новим врожаєм в кінці літа, повідомив генеральний директор компанії-експортера меду Beehive Семен Гагарін. Фахівець зазначає, що загальні очікування щодо нового врожаю цьогоріч є позитивними. Україна має зібрати в межах 60-80 тис. тонн меду, що відповідає показникам 2023-2024 років. Більш точні оцінки можна буде давати пізніше, оскільки галузь доволі чутлива до погодних умов. Він підкреслює, що більшість українського меду йде на експорт, причому на ринок ЄС припадає 90-95% усіх поставок. Тож внутрішній дефіцит продукту може негативно вплинути на позиції України, як експортера. «На жаль, ризик є. Із дефіцитом меду в Україні імпортери в ЄС та США надають перевагу меду з інших країн, а саме Китаю, Індії, Аргентині та іншим. Імпортери і бізнес не можуть чекати на Україну і замінюють нас іншими регіонами постачання», – констатує експерт. Гарний врожай цьогоріч дозволить зробити ціни на мед більш доступними. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-fiksuyut-deficzyt-medu/ 3. Виробництво українського сиру скорочується AgroPolit.com . – 22.04.2026 Іnfagro повідомляє, що українські виробники підбили підсумки передсвяткових продажів сиру І результати продажів виявилися неоднозначними. Збільшити обсяги реалізації вдалося лише тим виробникам, які впровадили активні маркетингові акції. Через надходження дешевшої продукції з Європи ринок працює в умовах високої конкуренції. Учасники галузі прогнозують сезонне зниження попиту, тому провідні виробники не планують збільшувати обсяги виробництва. Ціни залишаються на високому рівні, а головним механізмом стимулювання збуту будуть акційні знижки. Поточна ситуація зумовлена зниженням цін на європейському ринку, що робить імпортну продукцію конкурентоспроможною за собівартістю. Обсяги імпорту твердих і напівтвердих сирів зростають, хоча цей рівень поки не є критичним для загального стану галузі. https://agropolit.com/news/31458-virobnitstvo-ukrayinskogo-siru-skorochuyetsya 4. В Україні прогнозують зростання собівартості агропродукції на 20% AgroPolit.com . – 17.04.2026 Світова паливна криза може суттєво вдарити по українському агросектору. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко зазначив, що собівартість вітчизняної агропродукції здатна зрости на 5–10%, а у разі негативного розвитку подій — навіть до 20%. Навіть помірне подорожчання енергоресурсів автоматично збільшує витрати аграріїв. За словами Хоменка, найбільший вплив на витрати фермерів мають ціни на дизельне пальне та природний газ. Дизель є ключовим ресурсом для проведення польових робіт, тоді як газ використовується під час сушіння зерна та у виробництві добрив. У структурі собівартості добрив частка газу може досягати 90%. Додатковий тиск створює і глобальна нестабільність на ринку добрив. Зокрема, після перебоїв у районі Ормузької протоки ціни на азотні добрива різко зросли, а карбамід подорожчав більш ніж на 50% у річному вимірі. https://agropolit.com/news/31445-v-ukrayini-prognozuyut-zrostannya-sobivartosti-agroproduktsiyi-na-20 5. Поставки соняшникової олії з України вийшли на рекордні обсяги AgroPolit.com . – 12.04.2026 У березні Україна наростила експорт соняшникової олії, що стало рекордним показником у поточному сезоні, країна експортувала– 427 тис т , соняшникової олії, що на 18% більше, ніж у лютому. Найбільше зростання поставок зафіксовано на окремі ринки Близького Сходу. Зокрема, експорт до Йорданії збільшився у 7,7 рази — до 35 тис. т, до Туреччини — у 2,4 рази, досягнувши 40 тис. т (максимум за останні 10 місяців), а до Саудівської Аравії — у 14 разів, до 15 тис. тонн (восьмимісячний максимум). Постачання до окремих країн скоротилися: до ОАЕ — на 32%, до Катару — на 85%, а до Іраку у березні поставки взагалі не здійснювалися. Експерти пояснюють перерозподіл експортних потоків ситуацією навколо Ормузької протоки, блокування якої ускладнило роботу ключових портів і перевантажувальних терміналів у регіоні. Через це імпортери змушені шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через сусідні країни з виходом до Червоного моря. https://agropolit.com/news/31404-postavki-sonyashnikovoyi-oliyi-z-ukrayini-viyshli-na-rekordni-obsyagi 6. Темпи приросту агровиробництва в Україні сповільнюються AgroPortal.ua .- 23.04.2026 Порівняно з аналогічним періодом минулого року, обсяг виробництва агропродукції в Україні у січні – березні 2026 року збільшився на 1,2% Державна служба статистики повідомляє, що у січні цей показник складав 3,2%, у січні – лютому — 1,7%. Зазначається, що розрахунки індексу сільгоспвиробництва з початку року до травня проводяться лише на основі даних щодо продукції тваринництва, а показники рослинництва враховуються з червня. Промисловий сектор тваринництва збільшив обсяги виробництва на 9,2%, проте господарства населення — зменшили на 15,7%. Найбільше скорочення сільгоспвиробництва порівняно з попереднім роком зафіксовано у Донецькій (-42,1%) та Закарпатській (-36,3%) областях. Зростали показники найбільше у таких областях: Львівська (+14,9%), Дніпропетровська (+10,1%) та Київська (+9,5%). https://agroportal.ua/news/ukraina/tempi-prirostu-agrovirobnictva-v-ukrajini-spovilnyuyutsya 7. Хлібна індустрія: як втримати баланс між викликами і трендами сезону AgroPortal.ua .- 21.04.2026 Для хлібної індустрії сезон-2025/26 став періодом посилених викликів. Ключові фактори, які тиснуть на маржу виробників борошномельно-круп’яної, макаронної та хлібобулочної продукції - це якість зерна, енергетична криза, світова паливна криза, дефіцит кваліфікованого персоналу. А з іншого боку — споживчі тренди, які змушують виробників шукати шляхи до задоволення смакових запитів споживачів. 12-13 травня в Києві пройде форум «Хлібна індустрія», який уже став професійною платформою, де визначається майбутнє борошномельно-круп’яної, макаронної та хлібопекарської галузей. Для цього організатори заходу — Всеукраїнська асоціація пекарів, спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency спільно з топовими експертами та практиками дослідять і проаналізують виклики та тенденції сезону-2025/26 і окреслять напрямки розвитку цих секторів українського АПК на 2026/27 МР. В рамках форуму відбудуться панельні дискусії, участь у яких візьмуть 20+ лідерів та експертів галузі, які поділяться корисними інсайтами, майстер-класи з випікання хліба та роботи з тістом від провідних пекарів та технологів країни, масштабна виставка обладнання технологій для хлібопечення, борошномельного, круп’яного виробництва. пакувальне та маркувальне обладнання — сучасні рішення. https://agroportal.ua/news/ukraina/hlibna-industriya-yak-vtrimati-balans-mizh-viklikami-i-trendami-sezonu 8. На ринок виходить йогурт Яготинський із підвищеним вмістом білка AgroPortal.ua .- 19.04.2026 Група компаній « Молочний альянс » — один із лідерів молочної галузі України випустила на ринок новинку під ТМ «Яготинське» — йогурт типу skyr із підвищеним вмістом білка, повідомляє ться на сторінці бренду у Facebook. Підприємства ГК виробляють кисломолочну продукцію та сири із натурального коров'ячого молока від українських фермерських господарств. Зазначається, що новий продукт вирізняється високим природним вмістом білка та орієнтований на споживачів, які звертають увагу на поживну цінність харчування. Жирність у чистому йогурті становить 2% та 1,8% — з наповнювачами. Водночас продукція не містить доданого цукру, тільки природний з фруктів. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/yagotinskiy-vipustiv-yogurt-iz-pidvishchenim-vmistom-bilka 9. Єврокомісія ініціювала антимонопольну перевірку великої кондитерської компанії AgroPortal.ua .- 16.04.2026 На початку тижня Брюссель оголосив про проведення «антимонопольних» перевірок у приміщеннях неназваної шоколадної компанії у двох державах-членах ЄС. Компанія Ferrero, яка виробляє продукцію під ТМ Nutella, Kinder та Tic Tac, стала об'єктом антимонопольних перевірок Європейської комісії (ЄК). Водночас Ferrero визнала, що офісах компанії посадовці Єврокомісії проводять виїзні перевірки. «Компанія повністю співпрацює та надає запитувану інформацію», — йдеться у заяві. ЄК заявила, що «досліджує можливу сегментацію ринку у вигляді обмежень на торгівлю товарами між державами-членами на єдиному ринку та перешкод для закупівель у кількох країнах». «Неоголошені перевірки є попереднім кроком у розслідуванні підозрюваних антиконкурентних дій. Той факт, що комісія проводить такі перевірки, не означає, що компанія винна в антиконкурентній поведінці, а також не передбачає результатів самого розслідування», — заявили в ЄК. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/yevrokomisiya-iniciyuvala-antimonopolnu-perevirku-velikoji-konditerskoji-kompaniji 10. Переробник з Тернопільщини будує новий млин, щоб втричі збільшити виробництво Bizagro. – 13.04.2026 У Тернопільській області почали будувати новий борошномельний комплекс потужністю 60 т/добу. Замовником виступає переробне підприємство « Терноцвіт », а постачальником обладнання — турецька компанія Ozbaşak Değirmen. Комплекс зводять на базі діючого підприємства приблизно за 10 км від Тернополя. Наразі підписали контракт, внесли передоплату та розпочали монтаж металоконструкцій, на яких розмістять обладнання. Запуск млина запланований на червень 2026 року. У Ozbaşak Değirmen заявили, що проєкт передбачає встановлення сучасного автоматизованого обладнання з можливістю масштабування: «Це новий сучасний автоматизований млин. Ми одразу закладаємо можливість майбутнього розширення — з 60 до 90 тонн на добу», — зазначила експортменеджер та керівник проєкту в Україні компанії Ozbaşak Değirmen Олена Піянджі. Млин перероблятиме пшеницю (м’яку і тверду) з виробництвом борошна та висівок. https://bizagro.com.ua/pererobnyk-z-ternopilshhyny-buduye-novyj-mlyn-shhob-vtrychi-zbilshyty-vyrobnycztvo/ 11. Україна готується до інтеграції у внутрішній ринок ЄС у 2027 році Дело.-22.04.2026 Україна готується до інтеграції у внутрішній ринок ЄС у 2027 році Під час бізнес-саміту Україна-ЄС у Брюсселі віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що висока швидкість адаптації законодавства та прогрес у переговорах можуть дозволити Україні отримати доступ до єдиного ринку ЄС вже наступного року. Юридичне закріплення участі в економічному просторі Євросоюзу можливе ще до офіційного набуття повноправного членства. За його словами, наразі немає перешкод для відкриття всіх шести переговорних кластерів. Тарас Качка наголосив, що інтеграція в ринок ЄС є головним стратегічним завданням на найближчі два роки. Попри складні бюрократичні процедури в Брюсселі, Київ демонструє високу динаміку, що має максимально скоротити загальний термін переговорного процесу. Для досягнення цієї мети Україна повинна виконати масштабний перелік технічних та юридичних вимог: - критерії та розділи: необхідно закрити 34 розділи переговорів та виконати 145 специфічних критеріїв; - національна програма: уряд уже розробив план, що включає майже 1800 заходів для адаптації українських норм до європейських; - терміни: перші результати очікуються до кінця 2026 року. Успішна реалізація цього плану у 2027 році дозволить українському бізнесу працювати за правилами внутрішнього ринку ЄС, що стане потужним стимулом для відновлення економіки. https://delo.ua/news/ukrayina-gotujetsya-do-integraciyi-u-vnutrisnii-rinok-jes-u-2027-roci-464249/ 12. Асиметрія на олійному ринку: шрот має більший попит, ніж олія UkrAgroConsult.- 14.04.2026 Spike Brokers повідомляє, що на ринку олійних культур зберігається дисбаланс: попит на продукти переробки, зокрема шроти, залишається стабільним, тоді як сегмент олій демонструє слабшу динаміку. В Україні ціни на насіння соняшнику зросли до $722 (СРТ), що посилює розрив із цінами на олію та звужує маржу переробки. У таких умовах переробники стримують закупівлі соняшнику. У сегменті соняшнику структура ринку формується через розрив між продуктами переробки та олією. Попит на шрот залишається активним, тоді як соняшникова олія не отримує підтримки ні з боку енергетичних ринків, ні фізичного попиту. Експортна структура також змінюється: у квітні відвантаження соняшникового шроту перевищили 60 тис. т, зокрема до Польщі (9,4 тис. т), Нідерландів (9,9 тис. т) та Китаю (понад 16 тис. т). Водночас експорт соняшникової олії становить близько 17 тис. т, основні постачання спрямовані до Польщі (8,9 тис. т) та Іспанії (5 тис. т). На ринку сої також зберігається асиметрія: шрот залишається ключовим драйвером попиту, тоді як олія не формує цінової підтримки. На тлі активних продажів соєвого шроту в США спостерігаються слабкі показники реалізації соєвої олії. https://ukragroconsult.com/news/asymetriya-na-olijnomu-rynku-shrot-maye-bilyshyj-popyt-nizh-oliya/ 13. Аграрії знову принесли найбільше експортної виручки Україні UkrAgroConsult.- 14.04.2026 За даними Державної митної служби України, аграрний експорт з України за три місяці - січень-березень - склав $6,3 млрд. В Україну імпортували товарів на $23,4 млрд, а експортували – на $10,1 млрд. Оподаткований імпорт склав $16,2 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. При чому експорт продовольчих товарів знаходиться на першому місці – на суму $6,3 млрд. На другом – метали та вироби з них ($929 млн), а на третьому – машини, устаткування та транспорт ($848 млн). Експортували з України найбільше до: Польщі – на $1,1 млрд, Туреччини – на $840 млн, Німеччини – на $659 млн. https://ukragroconsult.com/news/agrariyi-znovu-prynesly-najbilyshe-eksportnoyi-vyruchky-ukrayini/

< Назад Вчені вивели унікальний сорт броколі 19 лип. 2022 р. Purple Magic – це перший в історії фіолетовий брокколі. Цей сорт є результатом 10-річних досліджень, який завойовує споживачів не тільки завдяки своєму привабливому фіолетовому кольору, але й завдяки високій поживній цінності. Про це повідомляє freshplaza.com, пише agronews.ua. «Перше, що виділяє цей сорт, — це його яскраво-фіолетовий колір, але за ним криється справжня магія, оскільки цей колір зумовлений високим вмістом антоціанів, на відміну від традиційної брокколі», — сказав Антоніо Ібарра. Purple Magic містить високу концентрацію антоціанів, подібну до тієї, що спостерігається в полуниці, і втричі більшу, ніж у гранаті. Антоціани – це біомолекули з високою антиоксидантною дією, вони надають цій брокколі фіолетовий колір. Антоціани мають протиракові властивості, а також можуть принести користь серцево-судинній системі та зору. Крім того, згідно з дослідженням, на відміну від зеленої брокколі, вона містить селен, що, як наслідок, сприятливо впливає на серце і м’язи. На даний момент його можна вирощувати в жовтні, листопаді, грудні. За словами Антоніо Ібарри, незважаючи на те, що недоліками спеціальних овочів завжди були продуктивність і перевищення витрат, Purple Magic пропонує врожайність, дуже схожу на врожайність зеленої брокколі, через дати збору. Цей короткоцикловий сорт має структуру, подібну до будь-якого зеленого брокколі з дуже дрібним зерном і куполоподібною шкіркою, але він дуже відрізняється естетично через своє вражаюче забарвлення, особливо на стеблі. Це дуже цікавий продукт, з агрономічної точки зору. Попередній допис Наступний допис

< Назад ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА №10 2024 р. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА №10 2024 р. Агропродовольча продукція в товарному експорті України в умовах війни: статистична оцінка/ П.О. Антонюк, Т.М. Ступницька, О.П. Антонюк, Х.О. Баранюк //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: структура, товарна, регіональна, транспорт, види, аналіз, продукція агропродовольча Бондаренко, Л.А. Теоретичні підходи до формування системи управління персоналом на промислових підприємствах/ Л.А. Бондаренко, А.П. Козинець //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 49-54. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: людські ресурси, система, управління, цифровізація, підприємства, функції, завдання Використання генетичної інформації для оцінювання страхових ризиків в Україні: нормативно-правове забезпечення/ М.І. Арич, Х.М. Щубелка, В. Волфсбергер, Т.Х. Олексик //Економіка України. - 2024. - №5 . - С. 78-92. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: дискримінація, права людини, законодавство Курянов, В.М. Проблеми формування корпоративної культури підприємств готельно-ресторанного бізнесу/ В.М. Курянов //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 62-71. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: команда, мотивація, цінності, криза, воєнний стан, ризики, розвиток, постпандемія Лайко, О.І. Проблеми експорту вітчизняної агропродукції на ринках країн ЄС/ О.І. Лайко, І.А. Циналєвська //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 10-18. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: продукти харчування, експорт, додана вартість, ринки, агропродовольчі, інтеграція Нікішина, О.В. Методологічний підхід до комплексного оцінювання товарних ринків на засадах стійкості (резильєнтності)/ О.В. Нікішина, О.О. Зеркіна //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 19-31. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: товарні, ринки, резилієнтність, динаміка, індикатори, впровадження, відновлення Ніколюк, О.В. Стратегічні пріоритети розвитку регіонального ринку продукції птахівництва/ О.В. Ніколюк, Т.В. Савченко //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: продукція, птахівництва, ринок, стратегія, світові, ринки, цілі, державна, підтримка, експорт Пешук, Л.В. Сучасні тенденції розвитку індустрії круїзного туризму в умовах викликів і загроз/ Л.В. Пешук, Д.Ю. Приходько //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 72-79. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: туризм, сучасність, ринки, складнощі Савенко, І.І. Національний бренд - фактор підвищення конкурентоспроможності підпріємств індустрії гостинності/ І.І. Савенко, І.О. Седікова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: бренди, ресторанний, бізнес, міжнародні, вітчизняні, відносини, унікальні, елементи Самофатова, В.А. Удосконалення методології наукового дослідження сталого розвитку агропродовольчої сфери України/ В.А. Самофатова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.2 . - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова : дослідження, пошук, науковий, агропродовольчий, сектор, розвиток, Попередня Далі

< Назад Британські дизайнери виготовили перший у світі предмет меблів з кави 14 трав. 2026 р. Лондонський будинок креативного дизайну Joy Resolve презентував журнальний столик — перший у світі предмет меблів, виготовлений із переробленої кави. Для розробки журнального столика засновник і креативний директор Joy Resolve Джошуа Ренуф співпрацював з компанією з утилізації відходів Smile Plastics. Відпрацьовану кавову гущу збирають з обжарювальних заводів Лондона та місцевих кафе, очищають, обробляють та поєднують з переробленою пластиковою упаковкою. Далі формують диски, товщиною 20 мм, які зовнішньо схожі на розкішний бронзовий камінь. Сучасного мінімалістичного дизайну додає бронзова скляна «накладка» квадратної форми, встановлена на поверхні суцільної кавовмісної стільниці. Використання відпрацьованої кави як будівельного матеріалу, орієнтованого на дизайнерські рішення продовжує загальну тему всього асортименту бренду. Щороку у світі заварюється понад 9 млн тонн меленої кави в результаті близько 18 млн тонн відпрацьованої кавової гущі йдуть у відходи, які виділяють у навколишнє середовище метан. Цей газ у 34 рази більш шкідливий ніж СО2, тому вторинне використання кавових відходів наразі є кліматично обгрунтованим. Ідея експерименту поєднати високоякісні матеріали із вторинних відходів від Smile Plastics з дизайнерською ідеологією Joy Resolve дозволила створити унікальний предмет меблів, що розширює можливості сталого дизайну за допомогою сучасних технологій. Продовжуючи тему боротьби з масштабними об’ємами відходів кав’ярень, нагадаємо, що на Kickstarter триває кампанія по збору фінансування для першого у світі годинника з кави. https://newfood.ua/2021/09/17/brytanski-dyzaynery-vyh Попередній допис Наступний допис

< Назад На унікальній фермі виробляють продукцію з чотирьох видів молока 17 бер. 2023 р. Еко-ферма «Плай» була створена для того, щоб зародити сирну культуру в Україні та знайомити людей із різновидами правильно виготовлених натуральних сирів і м’ясних виробів. Унікальність підприємства полягає в тому, що це єдина ферма в Україні, яка має 4 види молока. Уже четвертий рік виробництво працює під керівництвом власника та наставника еко-ферми «Плай» Михайла Ватаговича, який навчався сироварінню 11 років у найкращих сироварів Європи. «Ми залучаємо професійних фахівців з Італії, Австрії, Швейцарії та Нідерландів, а також дотримуємось технологічних стандартів у процесах виготовлення продукції. Використовуємо закваски та ферменти тільки натурального походження, тому продукт є абсолютно чистим і без зайвих домішок», — розповідають працівники ферми. Сьогодні тут проживають тварини найкращих ексклюзивних порід своїх видів: буйволи (порода азійська) — 56, кози (альпійська та зааненська) — 285, корови (симентал) — 55, вівці (лакон) — 200 голів. На даний час на еко-фермі «Плай» виготовляють сирну та м’ясну продукцію: м’який, твердий сир, вершкове масло, копчені, варені ковбаси та сосиски, сало. Також в асортименті карпатський чай, мед, пилок та медові стільники. Найбільшою популярністю користується продукція з молока буйволиць (буррата, моцарела, масло, ковбаса). Азійська порода буйволів в Україні трапляється досить рідко, а їхнє молоко ексклюзивне та надзвичайно корисне. Продукцію підприємство реалізовує у своїх фірмових магазинах, співпрацюють із ресторанами та мережами. Також відправляють «Новою поштою» по всій Україні. Замовлення наразі можна робити в Instagram, згодом — на сайті. Війна внесла корективи не просто в роботу, а у кожне життя «Є чоловіки у команді, які були професіоналами своєї справи та пішли захищати країну. Є дівчата, які працюють та моляться, щоб їхні кохані повернулись додому. Тому ми вважаємо, що відключення світла та зменшення нових клієнтів — то зовсім уже і не проблеми. Наразі працюємо з генераторами, оскільки на виробництві недопустиме відключення світла, коли відбуваються автоматичні технологічні процеси. На превеликий жаль, у нас виключають світло по 18 годин на добу», — розповідають у колективі. Сьогодні на еко-фермі «Плай» працює 30 осіб, кожен на своєму процесі. Вони люблять і цінують свою роботу, тому з гордістю говорять, що вони — велика сім’я, яка робить із любов’ю спільну справу. На ферму залучають усіх, хто дійсно хоче працювати та разом розвиватися «Завферми уважний до тварин і має дуже багато обов’язків. До прикладу, годувальник має відповідально ставитись до годин своєї роботи, оскільки тварини отримують правильний збалансований раціон у певний час, адже від цього залежить якість молока, а згодом і сиру. Дояр має вчасно завести тварин на автоматичну систему доїння та віддати одразу молоко на молокозавод. На різних процесах виробництва продукції наразі трудяться, як бджілки, 6 працівників, вони просто чарівники! Зараз плідно працюємо задля розвитку ферми, тому наша «творча сім’я» постійно збільшується. Ми залучаємо всіх, хто дійсно хоче працювати та рости разом із нами», — зазначають на фермі. «Плай» є ще чудовим місцем для відпочинку та екскурсій, які проводять за попереднім записом кожного дня. Тут знають, як спілкування з тваринами важливе для дитячого розвитку. Малюки стають товариськими та винахідливими, проявляються комунікативні навички, розвивається координація. Тож команда еко-ферми «Плай» організувала екскурсію, на якій і дорослі, і діти потрапляють у подорож, яка включає спілкування з тваринами, спостерігання за роботою бджіл, відвідини рибного господарства та дегустацію крафтових виробів. Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua agroportal.ua На унікальній фермі виробляють продукцію з чотирьох видів молока — AgroPortal.ua Унікальність підприємства полягає в тому, що це єдина ферма в Україні, яка має 4 види молока Попередній допис Наступний допис

< Назад Зігріваюче печиво Інгредієнти По 1 склянці борошна, мелених горіхів, меленого насіння льону, по ½ склянці пшеничних та вівсяних висівок, 1 чайна ложка імбирного порошку, 1 чайна ложка порошку куркуми, 1 натертий із шкіркою лимон, 2 яйця, 2 столові ложки топленого вершкового масла або олії, дрібка солі, ½ склянки цукру, тепла вода. Кроки Замісити еластичне тісто, розкачати до товщини 0,5 см, вирізати склянкою печива, покласти на деко, вистелене пергаментним папером. Випікати при температурі 190 градусів до ледь рум’яного кольору (приблизно 10-15 хв). Попередній допис Наступний допис