< Назад Морква - фіолетова, персик розміром з вишню: якими були овочі та фрукти до селекції. 3 груд. 2023 р. Коли ми їмо огірки, моркву чи баклажани, то навіть не підозрюємо, що раніше багато овочів та фруктів виглядали зовсім по-іншому. Огірки були колючими, як кактуси, а морква була фіолетовою. Що являли собою звичні нам овочі, фрукти та ягоди ще до того, як їм почали проводити селекцію, пише adme.media . В даний час ми насолоджуємося різноманітністю баклажанів, представлених у різних формах, кольорах та розмірах. Проте, ранні екземпляри цих рослин не давали їстівних плодів, а були скоріше декоративними та нагадували курячі яйця. Персики раніше були набагато меншими — розміром з вишню. Та й смак у них був не такий солодкий, як сьогодні, а скоріше трохи солонуватий і землістий. Яблуко – це один із найвідоміших фруктів. У його первісному вигляді, відомому як дике яблуко (Malus sieversii), воно було меншим за розміром і круглішим за формою. А за сучасними смаковими стандартами було взагалі неїстівно. Вважається, що вперше моркву почали вирощувати у X столітті. Вона була не того насиченого помаранчевого кольору, як зараз, а фіолетового чи білого, а ще мала роздвоєний корінь. Лимон вивели шляхом схрещування цитрону із гірким апельсином. Цитрон, у свою чергу, — це один із негібридних, оригінальних цитрусів, тож його сміливо можна вважати предком сучасного лимона. А виглядав він так: груба горбиста шкірка, великі плоди (один міг досягати 4-5 кг). М'якуш був кислий або взагалі був відсутній. Огірок. У стародавніх арабських писаннях часто згадується слово "хіяр" - воно означає "огірок". В одному з рукописів плід описували "колючим, наче дикобраз". Ще одне джерело свідчить, що огірок нагадував зміїну диню, але плоди в нього більш короткі та горбисті. Картоплю вирощували ще інки приблизно 400 року до н.е. Щоправда, виглядав він тоді інакше: коренеплоди були кривуватими, маленькими і витягнутими (є навіть гравюра, де зображено, як виглядала картопля до селекції). Ну а про те, як картопля потрапила до Європи, ви точно знаєте: овоч завезли до Іспанії та Британії ближче до кінця XVI століття. Спочатку до нього ставилися без особливої поваги: в основному використовували, щоб годувати худобу чи населення, яке голодує. Завдяки генетиці ми можемо дізнатися, як виглядала кукурудза до селекції. Її диким предком вважається рослина під назвою "теосинте". А качани кукурудзи, знайдені археологами в різний час, демонструють, що раніше кукурудза була значно меншою. Плоди гарбуза раніше були дуже гіркими, маленькими і частіше використовувалися як посудина, ніж як їжа. Наприклад, з них могли робити пляшки та фляги для води. Завдяки картині Джованні Верстати, написаній між 1645 і 1672 роками, багато хто міг побачити, як виглядав кавун до селекції. Судячи з великої кількості білих прожилок та мінімуму червоної м'якоті, він був не таким смачним, як сьогодні. https://gazeta.ua/articles/science-life/_morkva-fioletova-persik-rozmirom-z-vishnyu-yakimi-buli-ovochi-ta-frukti-do-selekciyi/1147851 Попередній допис Наступний допис

< Назад 25 травня – Міжнародний день Шардоне 26 трав. 2023 р. 25 травня відзначають Міжнародний день Шардоне. Це по-справжньому королівський сорт винограду, який приваблює своїм витонченим смаком та багатим ароматом. Завдяки своєму різноманітному спектру смакових нюансів – від свіжих цитрусових нот та зелених яблук до насичених відтінків стиглих персиків та манго – Шардоне вважають одним із найпопулярніших винних сортів. Світові винороби включають його до Великої шістки винних сортів, до якої також входить сорт Совіньйон Блан, міжнародний день якого святкували 5 травня. Про це пише корпорація «Укрвинпром». Батьківщиною цього сорту вважають схід Франції – Бургундію, де він і отримав свою назву на честь села Шардоне, що в перекладі з французької означає «зарослий будяками». Завдяки своєму смаковому різноманіттю та природній пристосованості майже до будь-якої місцевості, він став одним із найпопулярніших технічних сортів у світі. Але особливу любов він здобув за межами Європи – у США та Південній Америці. В Україні його активно культивують винороби Закарпаття, Херсонщини, Одещини та Криму. Шардоне також є одним із придатних сортів винограду для виготовлення шампанських та ігристих вин. Цікаво, що під час свого достигання виноградні ягоди реагують на будь-які температурні перепади, хімічний склад ґрунту, зміну вологості повітря та інші кліматичні чинники. Так, до прикладу, прохолодний клімат додасть вину яскраві цитрусові нотки. Варто також додати, що Шардоне, витримане в діжках, матиме ванільний, майже пікантний аромат. Це пов’язано власне із дубовими бочками, які не тільки насичують вино, а й додають йому особливу масляну текстуру. Шардоне по праву називають універсальним гастрономічним супутником, адже, залежно від витримки та принципів ферментації, цей сорт вдало поєднує в собі квіткові ноти, пряний аромат та помірно-кислотний посмак. Для того, щоб обрати якісний напій, рекомендовано орієнтуватися на такі особливості Шардоне: Вино має ніжний жовтувато-золотистий колір, із зеленуватим відтінком та восковим відблиском, який приємно грає у сонячних променях. Аромат легкий та свіжий, із характерним плодово-ягідним ароматом та медовим шлейфом. Смак залежить від багатьох чинників і не є універсальним, але європейські сорти зазвичай є легкими, мінеральними. https://techdrinks.info/25-travnya-mizhnarodnyj-den-shardone/ Попередній допис Наступний допис

< Назад 12 страв на Святий вечір: перелік та що вони символізують 24 груд. 2023 р. Святвечір або Святий Вечір — традиційна святкова вечеря напередодні Різдва Христового. Віряни, які зустрічають Різдво по григоріанському календарю, сідають за стіл 24 грудня, а християни східного обряду — 6 січня. Готують лише пісні страви. При чому їх повинно бути дванадцять — за кількістю апостолів та місяців у році. Кожна має свій символ для українського народу. Головна українська традиція на Різдво — ставити на покуті дідуха, що вшановує духів пращурів. Біля нього завжди стоять узвар та кутя. Для приготування куті брали нову макітру (горщик). Вся сім'я, крім маленьких дітей та хворих, нічого не їла цілий день, а за стіл сідала тільки з першою зіркою. Кожна з 12 страв на Святий вечір мала для українського народу певний символ. Кутя Кутя — це найголовніша з 12 страв на Святвечір. З неї починалася трапеза. Для приготування куті брали обмолоту пшеницю, яку товкли в макітрі. Так знімається верхня тоненька плівка, але саме зерно не пошкоджується. Деякі господині додавали рис або ячмінь. Обов’язково приправляли медом, варенням та сухофруктами Зерно для наших пращурів було символом вічного життя, багатства, достатку. Мед означав Боже слово, чистоту, християнську віру. Також до куті обов’язково додавали мак. Він символізував невинно пролиту кров, мучеництво. Коли кожен член сім’ї спробує всі 12 страв на Святий вечір, кутю ставили на столі на всю ніч. Вірили, що прийдуть душі покійних пращурів, щоб її скуштувати. Взагалі в українського народу кутя була символом єднання світу живих зі світом мертвих. Узвар Другим за популярністю на столі з 12 страв на Святу вечерю вважається узвар. Він символізує нове життя, народження, яке було дароване людині Богом. Готували узвар з сухофруктів та чистої джерельної води. Остання, зі свого боку, була символом очищення тіла та душі. Також до напою обов’язково додавали мед. Борщ Обов'язково на Святвечір готують пісний борщ. До нього додають лише овочі та заздалегідь заквашений квас з буряка. Саме тому страва виходить насиченою та має темно-червоний колір. Борщ в українській традиції вважався символом крові невинних дітей, яких цар Ірод убив в Вифлеємі. Капусняк Серед українців є ще одна з 12 страв на Святий вечір, яка була дуже популярною. Готують її з квашеної капусти (як символу простоти, міцності і єдності навколо Ісуса Христа). Називається страва капусняк. Карачун, калач або хліб Наші предки називали його символом смерті та подальшого воскресіння. Пояснювалося це тим, що зерно спочатку сіють у землю, де воно “помирає”, а потім проростає та дає плоди (ніби “воскресаючи”). Риба Риба — це особливий символ християн. Три переплетені рибини або рибина з трьома головами є символом Святої Трійці в багатьох народів. Тому в списку 12 страв на Святий вечір вона завжди присутня. Риба живе вільно у водоймах. Тому існує легенда, що так і християни починають повноцінно жити лише після купання в освяченій воді. Знак риби був навіть першою монограмою Ісуса Христа, тому що грецька абревіатура імені Спасителя (ІХТІОС) перекладається як “риба”. Квасоля і горох У християн ця проста страва вважається символом Божої весни, відродження. А ще вона символізує єдність всіх членів сім’ї, адже на Святвечір вони всі збираються за одним столом для святкування Різдва Христового. Голубці з пшоном Назва цієї страви з 12 на Святий вечір співзвучна з “голубом”, який вважається символом Святого Духа, що несе до людей Божу любов. В усьому світі цей птах символізує мир, дружелюбність і спокій. Гриби Можна готувати в будь-якому вигляді. З 12 страв на Різдво лише вони символізують одразу дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і божественну або небесну (шапочка). Пампушки Серед наших предків уявити 12 страв на Святий вечір без пампушок було неможливо. Вони вважалися символом святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі. Простий же народ бачив в пампушці символ щастя, достатку та радості, які шукає кожен в різдвяні свята. Вареники Здавна вареники були символами ситості та достатку. Також наші пращури часто говорили, що Господь подарував людині можливість жити на Землі “як вареник в маслі”, що означало "дуже добре". Каша Для наших пращурів каша символізувала продовження роду, єднання. Ось чому її додавали до списку 12 страв на Святий вечір обов'язково. Також кашу вважали символом врожайної землі, працьовитого господаря і плодючої худоби. https://tsn.ua/ukrayina/12-strav-na-svyatiy-vechir-perelik-ta-scho-voni-simvolizuyut-1939297.html Попередній допис Наступний допис

< Назад Вода – джерело життя 21 вер. 2022 р. До Всесвітнього дня моніторингу води, що проходить 18 вересня ЦНТБ пропонує переглянути цікаві книги з фонду бібліотеки на дану тему. Вода – найважливіший природний ресурс нашої планети, незмінне джерело у розвитку живої природи, у життевих процесах людей, тварин та рослин. Достовірні дані про стан забруднення води – підземної, поверхнєвої або морської залежать від сучасних стандартів постійного спостереження (моніторингу) ситуації. З січня 2022 року в Україні почали діяти нові програми моніторингу вод. Наказами Міндовкілля затверджені: Програма державного моніторингу підземних вод на 2022 рік; Програма державного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів до 2026 року; Програма моніторингу поверхневих вод на 2022 рік. Враховуючи оперативну воєну ситуацію в окремих областях України, не в усіх регіонах є можливість у повному обсязі виконувати вимірювання показників, що визначені програмою моніторингу. До Всесвітнього дня моніторингу води ЦНТБ пропонує переглянути список літератури з фонду бібліотеки, ознайомитись з цікавим виданням в рубриці «Презентація книги». Нові матеріали в рубриках «Офіційний документ», «Тематичні добірки» та ін. Попередній допис Наступний допис

< Назад Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України Прокопенко Л.І. Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України: монографія \ Л.І. Прокопенко. – Київ : Вид – во Ліра – К, 2017. -220 с. розглядає, аналізує роботу ОУНБ, стан забезпечення інформаційних потреб користувачів. Часовий відрізок охоплює 90 – ті роки ХХ століття та перше десятиріччя ХХІ століття. У цей період відбуваються трансформаційні процеси у бібліотечній галузі, сформувалася законодавча база, запроваджується інформатизація бібліотек. Наукове видання складається з 3 – х розділів. Розділ I. Інформаційні потреби користувачів бібліотек:стан наукової розробки проблеми. У розділі проведено всебічний аналіз праць, пов’язаних з забезпеченням інформаційних потреб користувачів. Питання вивчалися частково науковцями та фахівцями у галузі книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії. Автор коротко знайомить з історією розвитку теорії інформаційних потреб ( далі ІП), починаючи з кінця ХІХ століття і до І десятиріччя ХХІ століття. Висвітлюються дослідження українського користувача, (з 1969року) започаткованого Державною республіканською бібліотекою УРСР ім. КПРС (зараз Національна Парламентська бібліотека України ім. Я. Мудрого). Розділ II. Користувач обласних універсальних наукових бібліотек України. Розглянуто процес вивчення змін, що відбулися у структурі читацької аудиторії ОУНБ: збільшення користувачів з вищою і середньою спеціальною освітою, зростання кількості учнівської і студентської молоді. Виявлення ІП користувачів дали можливість внести зміни у систему обслуговування, розширити види інформаційних та сервісних послуг. Розділ III. Обласні універсальні наукові бібліотеки як сучасні культурно – інформаційні центри. Звертається увага на важливу роль інформаційних ресурсів бібліотек, інноваційну діяльність обласних універсальних наукових бібліотек. Головна мета інновацій, які впроваджуються у ОУНБ, є покращення обслуговування користувачів та якісне задоволення їх ІП. Завершують текст монографії : висновки, список використаних джерел, додатки Попередня Наступна

< Назад У Львові варять борщ з вином, сливовим лекваром та лимонами 4 лип. 2026 р. Кафе "Інші" дивує поціновувачів української кухні унікальним борщем, дерунами та оливками із аличі. У новому меню – п’ять унікальних смаків борщу, кожен з яких розкриває нові грані класичної страви: пряний індійський, з ферментованими лимонами, гострий з рибою, борщ Діоніса (з вином) та зі сливовим лекваром. Борщ з ферментованими лимонами та маком чи гострий борщ з сомом запозичає трохи з азійської кухні й додавати нові ноти до української страви. Індійський борщ додає спецій, імбиру та карі, що робить його особливо пряним та ароматним. Борщ Діоніса – насичений смаком червоного вина. Кафе “Інші” — це концептуальний заклад, заснований відомим шеф-кухарем Євгеном Клопотенком та його партнеркою Інною Поперешнюк, співзасновницею компанії “Нова пошта”. Заклад було перевідкрито 15 липня 2023 року, і з того часу він став місцем, де поєднуються кулінарні експерименти, фермерські продукти та унікальна атмосфера. Концепція кафе — популяризація фермерських продуктів, вирощених на власній фермі, через авторські страви та алкогольні коктейлі. У “Інших” подають алкогольні коктейлі з овочів і фруктів, вирощених на фермі, а також закуски, що підкреслюють зв’язок із натуральними продуктами. Наприклад, дерунів у закладі – 7 видів: солодкі деруни з динею та м’ятою, деруни з шарпаним м’ясом чи з рибою та ферментованими лимонами, деруни з гливами, кремом із бринзи та грибово-сметанковим соусом. Є навіть деруни з пікантними свинячими вухами. Доповнюють загальну концепцію закладу незвичайні закуски. Серед них — оливки з аличі, хумус з білими грибами, пате з оленини, сирний льодяник, м’ясо з квашенням. Кожна страва має свою історію, натхненну українською кухнею та гастрономічними традиціями, додають засновники. https://newfood.ua/2024/10/17/u-lvovi-borshch-z-vynom-slyvovym-lekvarom-ta-lymonamy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені створили унікальний овоч — ековадо 27 жовт. 2022 р. Британські вчені створили унікальний овоч — ековадо. Вони впевнені, що їхня розробка допоможе скоротити вирубку лісу для плантацій, де вирощують один із найпопулярніших плодів у світі. Про це повідомляє Тastingtable, пише agronews.ua. Відзначається, що для початку було визначено хімічний та молекулярний склад авокадо. Потім розпочався процес відтворення смаку й текстури. Боби, подрібнений фундук, яблуко та ріпакова олія — ця маса і за кольором, і за смаком дуже схожа на м’якоть авокадо. Щодо кісточки, то для неї було обрано волоський горіх. А шкірка зроблена з воску, який пофарбували в потрібний колір за допомогою харчового барвника. До речі, шкірку ековадо можна переробити на компост. Нагадаємо, авокадо — один із небагатьох овочів, який є на межі зникнення. Вирощувати його — величезні збитки для природних ресурсів, а транспортувати неймовірно затратно. Попередній допис Наступний допис

< Назад Цікаві факти про вареники 1 лют. 2023 р. Вареники – одна з головних страв української кухні. Всі ми з дитинства їмо їх з картоплею, вишнею, сиром, капустою. Але звідки взагалі взялася ця страва? Чому вареник це не пельмень? І яка правильна начинка? ТОП цікавих фактів про вареники А ви знали, що українські вареники походять від турецької страви дюшбару? Наші прадіди настільки полюбили цю страву, що вирішили переробити її по-своєму, спростивши приготування та змінивши начинку. І спочатку вони мали назву “вараники”. Найперший пам’ятник варенику в Україні було відкрито у Черкасах у 2006 році. А на честь його відкриття місцеві жителі зварили вареник вагою 70 кг. та довжиною 174 см. У світі є понад 500 різних варіантів вареників. В Україні для найкращих кулінарів та кондитерів є спеціальний значок і називається він «Золотий вареник». У місті Глендон (Канада) розташований великий пам’ятник варенику, висота його більше 8 метрів, а ширина – близько 4 метрів і важить він 2718 кілограмів. Він є дуже великим вареником на довгій вилці і є головною пам’яткою міста. А ви знали, що наші предки робили начинки для вареників з папороті та редиски? Напевно, це дуже незвичайно! Найулюбленіші вареники українців, за статистикою, — з картоплею та сиром, і лише потім — уже вареники з вишнями та іншими ягодами. Захоплення першого президента України – це збирати незвичайні рецепти українських вареників. У колекції Леоніда Кравчука є вареники з начинкою з в’яленого банану, чайного листя, з язика жар-птиці, краба та вугра. Знаменитий єврейський поет Саул Чернихівський присвятив поему та музичний твір українській кухні, назвавши її «Вареники». На західній Україні вареники називають пирогами. Найулюбленішою стравою української діаспори у всьому світі є вареники! Щороку у Буковелі вже традиційно відбувається фестиваль вареників. Там же поставили рекорд з виготовлення найбільшого вареника зі снігу. Колишній президент США Білл Клінтон, будучи ще на посаді, відвідував Україну з робочим візитом. Як відомо, екс президент великий гурман і спробувавши українські вареники, був у захваті, і сказав, що вносить їх до свого списку «Must Be Served». Джерело: https://interes-fakti.com/cikavi-fakti-pro-vareniki/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 4 квітня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 4 квітня 2025 року Зміст стор. 1. Золоте сонце аграріїв: як соняшник визначає майбутнє сільського господарства 1 2. В Україні зросло виробництво сиру 2 3. ВРУ прийняла євроінтеграційний Закон про хміль та хмелепродукти 2 4. Євросоюз планує зменшити квоти на імпорт українських товарів 2 5. Волинський бровар перший в Україні зафасував Bubble tea в банку 2 6. Молочний альянс розширив лінійку молочних шейків 3 7. В Україні відродили питні меди за прадавніми рецептами 3 8. Хорватія — найбільший покупець українських курячих яєць 3 9. Уряд змінив правила держконтролю за продуктами харчування 3 10. Доступність продуктів харчування в Україні у 2025 році становить 89% довоєнного рівня – KSE 4 11. “Історична подія”. Україна виривається у світові лідери з експорту замороженої малини 4 12. Аграрна продукція становить понад 50% від усього експорту України – Шмигаль 4 ----------------------------------------------------------------------- 1. Золоте сонце аграріїв: як соняшник визначає майбутнє сільського господарства Аграрії разом.-02.04.2025 Одна з найбільш важливих культур – соняшник - займає значне місце в сільському господарстві багатьох країн, зокрема в Україні. Ця рослина не тільки є важливим джерелом олії, але й має широкий спектр використання в харчовій промисловості та виробництві кормів В Україні серед олійних культур,соняшник займає лідируючі позиції і його вирощування є основним напрямком аграрного виробництва. В Україні виробляється близько 5 мільйонів тонн соняшникового насіння щорічно, що забезпечує країну не тільки внутрішніми потребами, але й експортом. Соняшникова олія — один із найбільших експортних товарів України. В країни ЄС, Індію, Китай та інші країни експортується значна частина виробленої продукції. Це дозволяє Україні займати провідні позиції на світовому ринку соняшникової олії. У майбутньому вирощування соняшника може бути удосконалене завдяки впровадженню новітніх агротехнологій, зокрема, генетично модифікованих сортів, що дають більший врожай і є стійкими до певних захворювань. Також активно розвиваються методи зберігання вологи та боротьби зі шкідниками, що дозволяє знижувати витрати на обробіток. Завдяки своїй універсальності та високій економічній цінності соняшник буде й надалі залишатися однією з основних культур в аграрному виробництві України та інших країн. https://agrarii-razom.com.ua/article/zolote-sonce-agrariiv-yak-sonyashnik-viznachae-maybutne-silskogo-gospodarstva 2. В Україні зросло виробництво сиру AgroNews.ua . -02.04.2025 Минув найважчий період для українських сироварів. З падінням цін на сировину, рентабельність виробництва сирів збільшується. Стимулюючи продажі, оператори можуть собі дозволити використання акційних продажів зі зниженням цін, але базові прайси залишаються незмінними. Якщо з осені знову подорожчає сировина, то сировари будуть мати “запас міцності”, щоб не піднімати ціни знову. В такому випадку вони просто зможуть зменшити обсяги продажів через акції. Суттєві акційні цінові знижки на вітчизняні сири сприяють зменшенню обсягів імпорту. Це дозволяє українським виробникам поступово збільшувати випуск сирів. Хоча виробничі показники ще залишаються поки що скромнішими, ніж торік. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zroslo-vyrobnycztvo-syru/ 3. ВРУ прийняла євроінтеграційний Закон про хміль та хмелепродукти AgroNews.ua . - 28.03.2025 Прес-служба Апарату Верховної Ради України повідомляє, що 27 березня 2025 року ВРУ як Закон євроінтеграційний проект Закону України «Про хміль та хмелепродукти», реєстр. №9234-д. Документ розроблений з метою приведення у відповідність до стандартів ЄС основних принципів та вимог до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, правових основ діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та забезпечення державного контролю у цій галузі. Законопроект сприятиме виведенню української аграрної продукції на міжнародні ринки товарів високої якості, сприятиме інвестиціям у переробку хмелю на території України. Він набирає чинності через 2 роки після публікації, забезпечуючи досить тривалий адаптаційний період для аграріїв. https://agronews.ua/news/vru-pryjnyala-yevrointegraczijnyj-zakon-pro-hmil-ta-hmeleprodukty/ 4. Євросоюз планує зменшити квоти на імпорт українських товарів AgroPolit.com . – 31.03.2025 Починаючи з 5 червня ЄС скоротить квоти на імпорт агропродукції з України. 5 червня закінчиться термін дії торгової угоди між Києвом та Брюсселем, згідно з якою українські товари безмитно потрапляли на європейський ринок, зазначив комісар із сільського господарства Крістоф Хансен. 2022 року ЄС запровадив тарифні послаблення для імпорту агропродукції з України, щоб підтримати країну після початку російської агресії. Однак це рішення вдарило по європейських фермерах, які скаржилися на нечесну конкуренцію і протестували. Минулого року безмитне ввезення деяких видів продукції вже було обмежене. Тепер ЄС та Україна мають домовитися про умови подальшої торгівлі. За словами Хансена: «Квоти на імпорт не залишаться такими ж, як за цієї тимчасової лібералізації. Імпорту буде менше». https://agropolit.com/news/29772-yevrosoyuz-planuye-zmenshiti-kvoti-na-import-ukrayinskih-tovariv 5. Волинський бровар перший в Україні зафасував Bubble tea в банку AgroPortal.ua .- 01.04.2025 В асортименті крафтової пивоварні «Волинський бровар» понад 100 позицій пива і безалкогольних напоїв. Новинками цього сезону є комбуча з CBD та Bubble tea в жерстяній банці. Компанія стала першим виробником в Україні, який зафасував у банку трендовий напій, розповіла комерційна менеджерка компанії Анна Василенко під час виставки-конференції Food&NonFoodMaster-2025. За її словами, підприємство постійно розширює асортимент напоїв. Так, нещодавно на пивоварні була встановлена нова лінія для розливу пива у пляшку 0,75 мл. Ще одне цікаве рішення від «Волинський бровар» — фасувати пиво в набори. На виробництві зазначають, що споживачам зручно купувати на подарунок або ж на свято в одному пакунку найцікавіші види пива. Пиво та напої «Волинський бровар» продаються в найбільших торговельних мережах Україні, також продукція українського крафтового виробника експортується. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/volinskiy-brovar-pershiy-v-ukrajini-zafasuvav-bubble-tea-v-banku 6. Молочний альянс розширив лінійку молочних шейків AgroPortal.ua .- 30.03.2025 У повідомленні компанії «Молочний альянс» говориться, що група компаній випускає новий смак молочних шейків ТМ «ЯGOтинський» — лимон-лайм. Зазначається: «Новий молочний шейк створений для споживачів, які шукають освіжаючий та водночас поживний напій». Поєднання лимону та лайму надає продукту насичений кисло-солодкий смак, природню цитрусову свіжість, зберігає корисні властивості молока. Молочні шейки створені за унікальним рецептом, Для виробництва шейків використовують молоко екстра ґатунку від українських фермерських господарств». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-rozshiriv-liniyku-molochnih-sheykiv 7. В Україні відродили питні меди за прадавніми рецептами AgroPortal.ua .- 29.03.2025 Голова ГО «Гільдія медоварів України» Василь Барабаш повідомив під час Міжнародної науково-практичної конференції «Петро Прокопович: 250 років спадщини та інновацій у бджільництві», що с ьогодні питні меди набули дуже великої популярності в Україні та за кордоном. Це давній продукт, який існував на території сучасної України ще до Київської Русі. Про питний мед практично забули, і для того, щоб його відродити, було створено ГО «Гільдія медоварів України». Це унікальний продукт, який відрізняється від інших подібних тим, що він не спиртується. На відміну від Польщі, де питні меди спиртують, в Україні цей напій виготовляють за технологіями, які використовували наші пращури, без спирту. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-ukrajini-vidrodili-pitni-medi-za-pradavnimi-receptami 8. Хорватія — найбільший покупець українських курячих яєць AgroPortal.ua .- 29.03.2025 За даними Державної митної служби, у січні – лютому 2025 року Україна відправила на експорт 20,1 тис. т яєць, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Головними покупцями українських яєць протягом січня – лютого 2025 року були Хорватія (22,4%), Італія (11,5%) та Польща (11%). У грошовому еквіваленті за два місяці поточного року експорт зріс у 2,1 раза в порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, і склав $23 млн. https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-yayec-podvojivsya 9. Уряд змінив правила держконтролю за продуктами харчування AgroPortal.ua .- 28.03.2025 КМУ змінив правила проведення держконтролю харчових продуктів і кормів, а також ветеринарно-санітарного контролю та ввезення вантажів до України у період воєнного стану. Й деться про постанову КМУ «Деякі питання проведення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, державного ветеринарно-санітарного контролю і ввезення вантажів на митну територію України у період воєнного стану» (№537 від 07.05.2022), повідомив постійний представник уряду у ВР Тарас Мельничук. З документу виключено норму, яка передбачала, що на період воєнного стану заходи державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин проводяться з урахуванням особливостей товарів, які ввозяться. https://agroportal.ua/news/ukraina/uryad-zminiv-pravila-derzhkontrolyu-za-produktami-harchuvannya 10. Доступність продуктів харчування в Україні у 2025 році становить 89% довоєнного рівня – KSE Bizagro. – 30.03.2025 Через інфляцію та сезонне зростання цін можливість українців забезпечувати себе продуктами харчування у період із вересня 2024 року до лютого 2025 року призвела до зниження Індексу доступності продовольства (ІДП), який наразі становить 89% довоєнного рівня, йдеться в записці Київської школи економіки (KSE). “Перед початком повномасштабного вторгнення середньостатистичний українець міг придбати 9,5 продовольчих кошиків. Вже через п’ять місяців війни цей показник знизився на 19% — через зростання цін і падіння доходів на третину. У 2023-2024 роках ІДП демонстрував часткове покращення, зокрема, завдяки зниженню цін на овочі під час збирання врожаю та зростанню зарплат на фоні дефіциту робочої сили”, – говориться у дослідженні. https://bizagro.com.ua/dostupnist-produktiv-harchuvannya-v-ukrayini-u-2025-rotsi-stanovyt-89-dovoyennogo-rivnya-kse/ 11. “Історична подія”. Україна виривається у світові лідери з експорту замороженої малини Bizagro. –28.03.2025 Україна, яка ще десять років тому практично не експортувала заморожену малину, вперше стала світовим лідером за показником чистого експорту цієї ягоди, випередивши не лише Польщу, а й багаторічного лідера цього сегменту — Сербію. Це історична подія. Згідно із статистикою, експорт замороженої малини з України у 2024 році сягнув рекордних 65 тисяч тонн, продемонструвавши зростання на 34% за рік. Цей приріст значно стрімкіший ніж у будь-якого іншого великого експортера. Загалом за останні три сезони обсяги експорту замороженої малини з України зросли більш ніж удвічі, тоді як Сербія зберегла свої показники на попередньому рівні, а Польща скоротила експорт на 24%. Економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак зазначає: «Ключовим кроком до закріплення світового лідерства України в експорті замороженої малини стане подальша диверсифікація ринків збуту. Для цього українським експортерам необхідно підвищувати якість малини та інвестувати в її доробку та маркетинг, що сприятиме зростанню середньої експортної ціни. Вищі доходи від експорту можна буде спрямовувати на вдосконалення продукції, підвищення її якості та розширення обсягів виробництва. Наразі багато українських виробників заморожених ягід експортують до Польщі фактично сировину, яку польські переробники сортують, пакують і реекспортують, залишаючи додану вартість у своїй країні». https://bizagro.com.ua/istorychna-podiya-ukrayina-vyryvayetsya-u-svitovi-lidery-z-eksportu-zamorozhenoyi-malyny/ 12. Аграрна продукція становить понад 50% від усього експорту України – Шмигаль Укрінформ.-04.04.2025 Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду повідомив, що у порівнянні з березнем минулого року експорт зріс на 4,5%. Він підкреслив: «Аграрний експорт залишається основою для нашої торгівлі та складає понад 50% від усього, що Україна продає за кордон». Минулого року експорт українських товарів збільшився на 13%, а у березні цього року позитивна динаміка зростання продовжилась - «плюс 4,5% проти березня 2024 року», - зазначив Глава уряду. Він додав: «В умовах глобальної торговельної турбулентності український уряд буде посилювати підтримку національних виробників та українських експортерів. Передбачили для цього всі необхідні інструменти». https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3978444-agrarna-produkcia-stanovit-ponad-50-vid-usogo-eksportu-ukraini-smigal.html

< Назад Вегетаріанський десерт з горіхами Інгредієнти Інгредієнти: згущене молоко – 1 банка; шоколад молочний або гіркий – 250 г; масло вершкове – 40-60 г; горіхи будь-які – 50 р; печиво – ½ стандартної пачки. Кроки Кроки: Приготувати карамель. Для цього слід поставити варитися на водяній бані згущене молоко. Може знадобитися 2-4 години. Приготування шоколадної глазурі. Розтопити 200 г шоколаду на водяній бані, після чого залити отриману масу в спеціально підготовлену форму, помістити шоколад в холодильник до моменту затвердіння. У зварену згущене молоко додати вершкове масло, добре перемішати. Печиво подрібнити на невеликі частини. Подрібнити горіхи. Покласти в окрему ємність печиво, карамель, горіхи, перемішати. Покласти отриману солодку масу у форму з шоколадом, рівномірно розподілити по всій поверхні; Шоколаду 50 г потрібно розтопити. Полити зверху на печиво з горіхами та карамеллю, розподілити шар рівномірно, помістити заготівлю солодощі в холодильник на 2-3 години. Перед подачею розрізати десерт на порційні шматочки. Для контрасту можна використовувати білий шоколад під час заливки зверху. Попередній допис Наступний допис

< Назад Ніжне куряче філе з грибами Інгредієнти Інгредієнти 1 кг – курячого філе 7-8 шт. – печериць вершки 10% 3-4 – зубчики часнику 200-300 г – твердого сиру петрушка, прованські трави вершкове масло Кроки Кроки Філе курки нарізати великими шматочками, гриби пластинками. Курку і гриби обсмажити на вершковому маслі. У глибокій тарілці вичавити часник, натерти туди сир, додати дрібно порізаний кріп, залити вершками, додати прованських трав і перемішати. Коли курка і гриби протушкуються, злити сік і залити курку вершками. Тушкувати 10 хвилин. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 9 серпня по 12 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 09 по 12 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Стало відомо, як змінилися ціни на базові продукти 1 2. Держпродспоживслужбу реформують за європейським зразком 1 3. В Україні детінізація ринку алкогольних напоїв принесла до бюджету додаткові 1,1 млрд грн. 2 4. Виробництво білого вина у Європі під загрозою через зміни клімату 2 5. Україна експортувала морозива на $30 млн 2 6. Виробникам органічної олії не вистачає сировини 2 7. Fat & Oil Industry 2024: які перспективи олійно-жирового ринку в новому сезоні 3 8. Люстдорф розширила лінійку йогуртів 3 9. Україна експортувала продовольства на $14,1 млрд 3 ----------------------------------------------------------- 1. Стало відомо, як змінилися ціни на базові продукти AgroNews.ua . -10.08.2024 Портал “Хвиля” провів аналіз цін на деякі продукти у супермаркетах. За даними на порталі Мінфін, за місяць в Україні зафіксовано цікаву динаміку цін на яйця, цукор, гречку та молоко. Ціна на яйця “Квочка” зараз складає 39,35 грн. за десяток, а “Ясенсвіт” – 38,10 грн. за десяток. Минулого місяця вартість була вищою: “Квочка” обходилися в 41,18 грн. за десяток, а “Ясенсвіт” у 38,53 грн. за десяток. Цукор, який є невід’ємним компонентом багатьох страв, демонструє тенденцію до подорожчання: минулого місяця кілограм коштував 35,50 грн., то зараз ціна зросла до 36,55 грн. Зросли ціни на молочні продукти, а на традиційно популярну крупу – гречку, знизилися - з 28,27 грн./кг до 28,17 грн./кг. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-yak-zminylysya-cziny-na-bazovi-produkty/ 2. Держпродспоживслужбу реформують за європейським зразком AgroNews.ua . -10.08.2024 Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСУ) реформують за європейським прикладом. Реформа має відображати такі напрями як євроінтеграція, комунікаційна платформа, розвиток соціального капіталу та запобіганням біологічних загроз та біологічного захисту та інше. ЄС не задоволене відсутністю прогресу в частині імплементації Спільної Аграрної Політики (САР). А це вже перепона для створення спільного з ЄС ринку аграрної продукції. Єврокомісія вказала пункти, які вже виконано – це багаторічний національний план контролю на 2022–2026 роки; створення системи аналізу, оцінювання ризиків та управління ними, в якій беруть участь підприємства харчової промисловості; запуск ДАР; прогрес в імплементації регулювання у сфері благополуччя тварин. Також роботою Держпродспоживслужби не задоволені і українські фермери. https://agronews.ua/news/derzhprodspozhyvsluzhbu-reformuyut-za-yevropejskym-zrazkom/ 3. В Україні детінізація ринку алкогольних напоїв принесла до бюджету додаткові 1,1 млрд грн AgroNews.ua . -09.08.2024 Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв дають позитивний результат, попри супротив «чорного ринку», зокрема у вигляді надходжень до бюджету. Сплата платежів компаніями галузі до бюджету за 7 місяців 2024 року зросла майже на 20% відносно 7 місяців 2023 року(+1,1 млрд гривень). Суттєво зросли й надходження акцизного податку з виробленої в Україні лікеро-горілчаної продукції. За 7 місяців 2024 року до бюджету надійшло на 0,5 млрд грн більше (+10,8%) від фактичних надходжень за аналогічний період минулого року. У І півріччі 2024 року відбулось і зростання на 29,1% виторгів РРО/ПРРО в порівнянні з І півріччям 2023 року. Варто зазначити, що починають платити податки навіть ті платники галузі, що раніше не сплачували жодної гривні. Обсяги виробництва у І півріччі 2024 року збільшились на 8,3% до 13,4 млн дал з 12,3 млн дал у І півріччі 2023 року (у І півріччі «мирного» 2021 року –12,05 млн дал). https://agronews.ua/news/v-ukrayini-detinizacziya-rynku-alkogolnyh-napoyiv-prynesla-do-byudzhetu-dodatkovi-11-mlrd-grn/ 4. Виробництво білого вина у Європі під загрозою через зміни клімату AgroPortal.ua .- 11.08.2024 Рекордні температури в Угорщині змусили деяких виноробів країни розпочати збір винограду на початку серпня, приблизно на місяць раніше, ніж зазвичай. Підвищення температури може зробити країну занадто спекотною для виробництва білого вина, зокрема відомого токайського. Звіт Національної метеорологічної служби показав, що цей липень був найспекотнішим в Угорщині з початку відстеження температури в 1901 році. За словами Пітера Сабо, кліматолога з Університету Етвоса Лоранда, у виноробних регіонах Угорщини спостерігалося збільшення на 25% градусо-днів, що означає накопичення тепла, поки врожай не досягне зрілості. «Наші моделі показують, що кількість градусо-днів зростатиме, і клімат Угорщини перестане бути ідеальним для білого вина», — сказав Сабо. За його словами, угорським виробникам вина, понад дві третини яких вирощують виноград для білих вин, можливо, доведеться адаптуватися та перейти на виробництво червоного вина — сорту, який більше підходить для теплішого клімату. https://agroportal.ua/news/mir/virobnictvo-bilogo-vina-u-yevropi-pid-zagrozoyu-cherez-zmini-klimatu 5. Україна експортувала морозива на $30 млн AgroPortal.ua .- 11.08.2024 У липні Україна експортувала 1,76 тис. т морозива, що на 5% менше порівняно до попереднього місяця, але на 24% більше порівняно до липня 2023 року, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на дані Держстату. Близько 28% товару було відвантажено до Німеччини, 25% — до Молдови, 19% — до Польщі. Виторг за поставлений товар склав $5,47 млн, що на 11% менше порівняно до червня поточного року і на 22% більше порівняно до липня 2023 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-eksportuvala-moroziva-na-30-mln 6. Виробникам органічної олії не вистачає сировини AgroPortal.ua .- 11.08.2024 Головною проблемою для підприємств, що спеціалізуються на переробці соняшнику, стала нестача сировини. Ч ерез малу кількість виробників органічного соняшнику загострюється питання конкуренції серед фахових підприємств, що призводить до зменшення обсягів виготовлення продукції. Володимир Кошелев, представник компанії «VIF Україна», яка займається переробкою органічного соняшнику, розповів що підприємство стикається з проблемою нестачі ресурсу та нестабільності ринку. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/virobnikam-organichnoji-oliji-ne-vistachaye-sirovini 7. Fat & Oil Industry 2024: які перспективи олійно-жирового ринку в новому сезоні AgroPortal.ua .- 10.08.2024 Український ринок олійних та продуктів їх переробки зазнає помітної трансформації — зростає частка експорту сировини і водночас активно працює переробна галузь, незважаючи на серйозні логістичні труднощі в умовах війни. Ці питання, перспективи олійно-жирового ринку України в сезоні-2024/25 будуть обговорюватися на ХХІІ Міжнародній конференції Fat & Oil Industry 2024, яка відбудеться 30 жовтня у Києві, повідомив організатор заходу «АПК-Інформ», зазначаючи, що вже понад 20 років даний захід збирає лідерів олійно-жирової галузі України та виступає дискусійним майданчиком для виробників, експортерів та імпортерів олійних і продуктів переробки. Конференція буде цікавою для переробників олійних культур, трейдерів, представників агрохолдингів і галузевих організацій, експортерів та споживачів олійних та продуктів їх переробки, виробників обладнання, представників наукових організацій. Зареєструватися на ХХІІ Міжнародну конференцію Fat & Oil Industry 2024 https://agroportal.ua/news/ukraina/fat-oil-industry-2024-yaki-perspektivi-oliyno-zhirovogo-rinku-v-novomu-sezoni 8. Люстдорф розширила лінійку йогуртів AgroPortal.ua .- 10.08.2024 У повідомленні компанії «Люстдорф» говориться, що компанія у серпні розширила асортимент продукції йогуртами під ТМ «Селянський». Лінійка представлена двома новинками: - йогурт білий густий 1,6% жиру; - йогурт безлактозний білий густий 2,5% жиру. В компані додали: «У складі лише молоко ґатунку екстра та закваска. Виготовлений термостатним методом, без додавання цукру». Також «Люстдорф» уже випускає «Болгарський», «Турецький» та «Грецький» йогурти під ТМ «На здоров'я». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/lyustdorf-rozshirila-liniyku-yogurtiv 9. Україна експортувала продовольства на $14,1 млрд AgroTimes.-09.08.2024 Пресслужба Державної митної служби України повідомила, що за січень-липень 2024 року в Україну імпортували товарів на суму $39,1 млрд, а експортували – на $22,6 млрд. Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $7,7 млрд, Польща — $4 млрд і Німеччина — $3,1 млрд. Експортували з України найбільше до Польщі — на $2,4 млрд, Іспанії — на $1,8 млрд, Китаю — на $1,8 млрд. Трійку найбільш експортованих з України товарів складають:– продовольчі товари — $14,1 млрд; – метали та вироби з них — $2,5 млрд; – мінеральні продукти — $2 млрд. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-eksportuvala-prodovolstva-na-141-mlrd/