< Назад Яка олія найкорисніша для приготування 1 бер. 2025 р. Здорове харчування – це не лише тренд, але й необхідність. Олії стали важливим компонентом сучасного раціону, і вибір правильних продуктів здатний суттєво позначитися на стані здоров’я. Слід розглянути переваги та недоліки трьох популярних олій: соняшникової, оливкової та кукурудзяної. Соняшникова олія: всесвітній фаворит чи обмежений вибір? Соняшникова олія — одна з найпоширеніших сьогодні. Вона характеризується виразним смаком та високою температурою кипіння, що робить її ідеальним рішенням для смаження. Однак, її вміст насичених жирів може бути проблемою при надмірному вживанні. Переваги соняшникової олії: доступність; нейтральний смак, що не впливає на страви. Соняшникова олія містить велику кількість лецитину, який не тільки сприяє розумовій активності, але й грає важливу роль у формуванні нервової системи у дітей. Здатність лецитину боротися зі стресовими станами та застосування його для лікування анемії роблять цей компонент особливо корисним для загального здоров’я. Недоліки соняшникової олії: містить багато насичених жирів; втрачає необхідні властивості при високій температурі. Попри мінуси продукту, розуміння обмежень та правильне використання дозволяє зберегти баланс між здоров’ям та задоволенням від смачної їжі. Оливкова олія: вищий стандарт здоров’я та смаку Оливкова олія, заслужено займаючи вершину рейтингу здорових харчових продуктів, має величезну концентрацію ненасичених жирів та антиоксидантів. Їй віддають перевагу при холодній обробці та готуванню на слабкому вогні. Що стосується плюсів: легко засвоюється організмом, насичує його; антиоксидантні властивості для підтримки здоров’я; сприяє зниженню рівня холестерину. Оливкова олія багата на олеїнову кислоту, сприяє обмінним процесам, зміцнює судини. Містить Омега-9 для антиканцерогенної дії, стабілізації тиску та холестерину. Лінолева кислота активізує загоєння ран, поліпшує зір. Вітаміни A, D, K нормалізують роботу кишківника, зміцнюють кісткову тканину. Вітамін Е є потужним антиоксидантом: поліпшує стан шкіри, надає волоссю блиск та уповільнює процеси старіння. Однак, є й певні мінуси: вища вартість в порівнянні з іншими оліями. відрізняється вираженим смаком, що не підходить для всіх страв. Хоча оливкова олія має свої недоліки, включення її у раціон буде корисним для серцево-судинної системи та загального здоров’я Кукурудзяна олія: легка та універсальна Кукурудзяна олія часто застосовується у кулінарії завдяки своєму нейтральному смаку та відмінним властивостям для смаження. Вона містить вітамін Е та ненасичені жири. Переваги кукурудзяної олії: високий температурний поріг для смаження; нейтральний смак, що відмінно поєднується з різними продуктами. Тепер про мінуси: низький вміст антиоксидантів; окислення при зберіганні на світлі. Грамотне застосування цього продукту у кулінарії допомагає створювати легкі та смачні страви, задовольняючи уподобання та забезпечуючи деякі корисні властивості для організму. https://agroter.com.ua/2024/01/07/yaka-oliya-najkorysnisha-dlya-prygotuvannya/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дієтичні кабачки з гречкою Інгредієнти кабачки — 3 середнього розміру гречка — 150 грамів печериці — 300 грамів цибуля ріпчаста — 1 помідори — 2 шт часник — 1 зубчик сметана — 1 столова ложка масло рослинне сіль, спеції Кроки Гречку промивають, заливають водою і ставлять на вогонь. Як тільки вода закипить, в каструлю додають попередньо нарізану цибулю. Поки гречка вариться нарізають гриби й подрібнюють часник. Викладають їх на сковорідку і пасерують близько 5 хвилин. Далі до грибів додають гречку з цибулею і всю суміш обсмажують до готовності, періодично перемішуючи. Очищені кабачки розрізають уздовж і вичищають м'якуш. Виходять човники. З м’якоті, подрібненої на тертці, роблять соус, додаючи сметану і борошно. Потім соус готують на сковороді приблизно 5−7 хвилин. В човники з кабачків акуратно викладають начинку з гречки, цибулі та печериць, поливають соусом і запікають в духовці близько 30 хвилин. Готові фаршировані кабачки подають з нарізаними томатами. Попередній допис Наступний допис

< Назад Куряче філе з грибами Інгредієнти Інгредієнти 1 кг – курячого філе 7-8 шт. – печериць вершки 10% 3-4 – зубчики часнику 200-300 г – твердого сиру петрушка, прованські трави вершкове масло Кроки Кроки: Філе курки нарізати великими шматочками, гриби пластинками. Курку і гриби обсмажити на вершковому маслі. У глибокій тарілці вичавити часник, натерти туди сир, додати дрібно порізаний кріп, залити вершками, додати прованських трав і перемішати. Коли курка і гриби протушкуються, злити сік і залити курку вершками. Тушкувати 10 хвилин. Попередній допис Наступний допис

< Назад Відштовхує воду та бруд – в Австралії винайшли інноваційний біопластик для паковання 17 груд. 2023 р. Вчені Університету RMIT в Австралії створили інноваційний біопластик, який відштовхує рідини та бруд, як це робить лист лотоса у дикій природі. Мехран Гасемлу, науковець PhD RMIT та провідний автор дослідження, опублікованого в Science of the Total Environment, говорить, що новий біопластик ідеально підходить для упаковки свіжих продуктів і їжі на винос. «Пластикові відходи є однією з наших найбільших екологічних проблем, тому альтернативи, які ми розробляємо, повинні бути екологічно чистими та економічно ефективними, щоб мати можливість широкого використання», – ділиться Гасемлу. Його винахід передбачає масштабне виробництво та не потребує складного обладнання. Ми відтворили феноменально водовідштовхувальну структуру листя лотоса, щоб отримати унікальний тип біопластика, який точно поєднує міцність і здатність до розкладання», – сказав він. Він виготовляється з дешевої та широко доступної сировини – крохмалю та целюлози. Біопластик матиме конкурентну вартість та швидко й природним чином розкладається «Ми ретельно відбирали сировину для компостування, і це знайшло відображення в результатах наших досліджень ґрунту, які показали, що наш біопластик швидко руйнується під впливом бактерій і мікробів у ґрунті», – додав винахідник. Виготовлення біопластику не вимагає нагрівання або складної технології, тож його легко можна інтегрувати в існуючі виробничі процеси. https://newfood.media/2022/02/17/vidshtovkhuie-vodu-ta-brud-v-avstralii-vynayshly-innovatsiynyy-bioplastyk-dlia-pakovannia/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 18 по 24 березня 2020 року Попередній допис Наступний допис В Україні 70% ринку хліба знаходиться в тіні Agravery.-22.03.2020 За даними Всеукраїнської асоціації пекарів, 70% українського хліба знаходяться в тіні. Це кіоски, випічка хліба в супермаркеті, при цьому український хліб швидко пліснявіє і черствіє. Про це пише infoindustria.com.ua. «Якість хліба в Україні погіршується. Причиною цього є надмірно подрібнене борошно, в якому ступінь руйнування крохмалю більше встановленої норми. Якщо ступінь руйнування крохмалю більше 20 умовних одиниць, тісто з такого борошна налипає, а випічка буде швидко псуватися», — зазначають фахівці. Проте, кількість зруйнованого крохмалю рідко контролюється в Україні. Зруйновані крохмальні гранули легко поглинають і так же легко віддають воду. Цілі гранули здатні утримувати воду в сотні разів більше власної маси. Борошно з оптимальними показниками руйнування крохмалю — 10−17 умовних одиниць. «Якісна мука на ринку є, але коштує вона дорожче. Пекарі ж всіляко прагнуть заощадити і закуповують найдешевшу муку. Крім того причиною того, що хліб швидко псується, є не дотримання технології — упаковка ще гарячих виробів в пакет. Також в Україні майже забули про виробництво борошна другого сорту — його близько 5%», — пояснює Родіон Рибчинський, глава Громадської організації «Борошномели України». Варто додати, що виробництво і внутрішнє споживання борошна в Україні за останні 10 років скорочується. Середні показники внутрішнього споживання становлять 2,6 млн т. При цьому якість українського зерна дуже гарна — за останні десять років 70% врожаю пшениці відносилося до продовольчого класу. agravery.com/ Кабміну не варто обмежувати агроекспорт — Трофімцева Agravery.-19.03.2020 Обмежувати експорт продукції АПК під час карантинних заходів — рішення не дуже розумне. Коронавірус негативно вплине на зростання ВВП — НБУ Міністру економіки доручено розробити сценарії економічних наслідків через коронавірус Таку думку висловила Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України в 2019 році, на своїй сторінці у Facebook. «Ми і так цього року через політику попереднього Уряду і всі глобальні негаразди будемо не в кращій формі у виробництві і експорті, м'яко кажучи. І створювати зараз додаткову нервовість в секторі через анонс подібних рішень, ставлячи під загрозу надходження валютної виручки в поточній економічній ситуації - not really wisely (не дуже розумно)», — вважає Трофімцева. a gravery.com Компанія «НІБУЛОН» пропонує виявити коронавірус за допомогою агроприладу AgroNews.ua. -23.03.2020 Компанія «НІБУЛОН» має намір виявляти коронавірус за допомогою одного зі своїх приладів, якими визначає наявність генетично модифікованих організмів в сільгосппродукції. Про це повідомив на своїй фейсбук сторінці генеральний директор компаній «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський. Проаналізувавши ситуацію, поспілкувався з головними лікарями міста та області, вивчив реальний стан медицини, він визначився чим реально зможе допомогти. «Усі лікарі в один голос сказали, що потрібні апарати штучної вентиляції легень. Я знайшов і уклав контракти на придбання 15 таких апаратів. На цьому не зупинився і пішов далі. Сьогодні, щоб підтвердити наявність чи відсутність вірусу в організмі людини, потрібно здати аналіз, який відправлять у Київ, а потім ще почекати 7-10 днів на результати, і це в штатній ситуації. У період піку захворювань чекати доведеться і до 15 днів. Про наслідки такої ситуації, думаю, розповідати не потрібно…”,- підкреслив він.В компанії є сучасні прилади, за допомогою яких визначають наявність генетично модифікованих організмів у сільськогосподарській продукції, харчових продуктах і та ін. Мова йде про апарат, який може виявляти коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). “Підключив своїх інженерів-хіміків вивчити можливість визначати наявність коронавірусу в крові людини. І виявилося, що за допомогою одного з наших апаратів – ампліфікатора CFX96 TouchReal-Time PCR DetectionSystem, 2017 року виробництва (США) – можна виявляти коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Метод ПЛР є найточнішим для виявлення геномної РНК вірусів, що зараз існують у світі, оскільки аналізує саме специфічний геном SARS-CoV-2, з великою точністю виявлення від 5 цільових послідовностей. Для цього нам потрібно закупити всього лише реагенти для екстракції RNA/DNAVirus і набори для прямого якісного виявлення нової РНК коронавірусу. Що ми негайно і зробили, замовивши їх у кількості 200 проб у Німеччині. Замовив таку кількість , бо не знаю реальну потребу, а фахівці не проявили ентузіазму», – повідомляє Вадатурський. Компанія «НІБУЛОН» готова купити і більше реагентів, якщо ініціативу сприймуть і підтримають. Виявилося, що такого рівня обладнання ні в міських, ні в обласних медичних закладах немає. agronews.ua Катар посилив вимоги до імпорту агропродукції AgroNews.ua. -23.03.2020 Міністерство охорони здоров’я Катару видало циркуляр «Щодо запобіжних заходів COVID-19». Про це повідомляє Комітет зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації. “Згідно з вимогами циркуляру, усі імпортні вантажі харчових продуктів, що прибувають до Катару після 25 березня 2020 року, повинні супроводжуватись сертифікатами або деклараціями компетентних органів країни походження з заявою про те, що «були вжиті усі необхідні заходи для забезпечення того, що вантаж не є зараженим вірусом COVID-19, це стосується як процедур виробництва, так і робітників»”, – йдеться у повідомленні. Як зауважила Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур ЄБА, завдяки оперативній комунікації між Мінекономрозвитку, Держпродспоживслужбою, МЗС та Посольством України у Державі Катар, бізнес у найкоротші терміни отримав роз’яснення, відповідно до якого окрім документів від державних органів, прийматимуться також сертифікати від компаній-постачальників та транспортних агентів. agronews.ua Молоко підвищує опірність організму до коронавірусу AgroNews.ua. -21.03.2020 Провідні наукові установи, молочні та фармацевтичні асоціації Китаю, котрий тільки-но починає оговтуватися від епідемії коронавірусу, наполегливо рекомендують збільшити регулярне споживання молочних продуктів для підвищення імунітету під час запобігання та боротьби із COVID-19. Повідомляє портал foodnavigator-asia. «Молочка» доведено підвищує опірність організму при спалахові нового коронавірусу COVID-19 та допомагає боротися із інфекцією – стверджують провідні спілки фармацевтів, нутриціоністів та виробників і переробників молока Китаю у публікації під назвою «Рекомендації зі споживання молока та молочних продуктів для громадян Китаю», — пише видання. До розробки цих рекомендацій також долучилися урядові організації та комерційні компанії, серед яких Центр із контролю та профілактики захворювань (Chinese Centre for Disease Control and Prevention, CDC), Національний інститут харчування та охорони здоров’я Китаю, Асоціація практикуючих лікарів Китаю та фахівці Mengniu – провідної молочної компанії КНР. «Із отриманого досвіду профілактики, контролю та лікування інфікованих коронавірусом, наукові дослідження підтвердили, що збалансоване харчування, збагачене молочними продуктами підвищує опірність організму до інфікування та забезпечує необхідні поживні речовини для боротьби з хворобою,» — йдеться у офіційному повідомленні розробників рекомендацій, — «Молоко та інші молочні продукти – ідеальне джерело високоякісного протеїну, а також вітаміну В2, вітаміну А, кальцію та інших надважливих для організму людини поживних елементів. Тому підвищення споживання молочних продуктів дійсно може допомогти посилити імунітет для боротьби організму із новітнім коронавірусом». Китайські науковці та фармацевти наполегливо рекомендують своїм громадянам щодня споживати не менше 300г питного молока або еквівалентних цьому обсягу молочних продуктів, зокрема кисломолочних та із додаванням пребіотиків. agronews.ua Японці визнали часник з України найсмачнішим AgroNews.ua. -19.03.2020 Часник української компанії «Агро Патріот» переміг на конкурсі 2019 A.A. Taste Awards Winners в Японії. Про це повідомила керуючий партнер компанії «Агро Патріот» Наталія Сударкіна на своїй сторінці у Фейсбук. «Ця нагорода означає, що саме вимогливе журі в світі, що складається з мишленівських кухарів, дієтологів і фудекспертів дуже високо оцінили якість нашої продукції» – зазначила вона. А лабораторні дослідження підтвердили безпеку і екологічність української продукції. Ігор Харченко, посол України у Японії привітав компанію із досягненням і побажав виробникам агропродукції і надалі успішно просувати свою продукцію на японський ринок. agronews.ua В Україні зростає попит на мед AgroNews.ua. -19.03.2020 В Україні середнє споживання меду на душу населення складає близько 1 кг на рік. В зв’язку із загостренням ситуації з коронавірусом, в Україні зріс попит на мед. Про це повідомив бджоляр та співвласник ТМ «Знатний Мед» Валерій Курейко. Пише agroreview. «Як відомо, споживання меду в Україні має сезонний характер — мед переважно сприймають як «ліки», а про зміцнення імунітету згадують зазвичай взимку та на початку весни. В той час як максимальну користь для організму можна отримати за умови регулярного споживання натурального меду», — зазначив Валерій Курейко. Після загострення епідеміологічної ситуації у Європі та введення в Україні низки обмежувальних карантинних заходів, спостерігається зростання попиту на мед та продукти бджільництва, насамперед, пилок та прополіс, а також забрус. Споживачі поспішають придбати мед для себе та близьких, адже з кожним весняним тижнем у бджолярів його стає все менше, а мед нового сезону з’явиться на ринку не раніше червня. «Логічно, що у ситуації, яка склалася, люди звернулися до перевірених віками засобів зміцнення та підтримки імунітету — до них традиційно відносять бджолиний мед. Звичайно, мед не є антивірусним засобом сам по собі. В той же час, у людини з хорошим імунітетом більше шансів не захворіти, а якщо навіть захворіє, то швидше подолати хворобу», — сказав Валерій Курейко. agronews.ua В Україні розробляють новий інтегрований стандарт на мед AgroNews.ua. -18.03.2020 Команда Global G.A.P Україна взяла на себе ініціативу створення інтегрованого локального стандарту на мед, який включатиме не лише вимоги до якості й безпеки меду, але і до виконання робіт, на пасіці. Пише agravery. «В Україні стандарт якості визначає лише ДСТУ, також є вимоги стосовно безпечності, є стандарти з органічного виробництва, HALAL, але специфічного стандарту з виробництва меду немає ніде в світі», — зазначив експерт. За словами бджолярів вони виявили бажання мати документ, який зміг би їм допомогти знайти спільну мову з великими закупівельниками, торговими мережами, аби працювати за визнаними у всьому світі стандартами. «Виготовлення українського локального документа — перша сходинка у підйомі до стандарту світового рівня. Якщо країна покаже, що у виробників є бажання до сертифікації і діє локальний стандарт, то з великою вірогідністю його приймуть як міжнародний великий стандарт, який можна буде застосовувати в усьому світі», — пояснює Андрій Гармаш. Додамо, що з інтегрованим локальним стандартом на мед пасічникам буде простіше реалізовувати свою продукцію через торговельні мережі, які виступають за те, щоб виробники випускали продукцію відповідно до світових стандартів, і фахівці готові сприяти цьому. «Окрім виходу на торговельні мережі пасічник отримає від локального інтегрованого стандарту на мед зменшення витрат на відкликання неякісної продукції, зменшення витрат на виробництво, мінімізація можливих ризиків від внесення забруднень своїми працівниками», — підкреслює Гармаш. agronews.ua Через карантин в Україні можуть скоротити виробництво продуктів харчування AГРОПОЛІТ. – 23.03.2020 В Україні можуть ввести режим надзвичайної ситуації, який запровадить обмеження для виробників продуктів харчування. Про це пише «Телеграф». Разом з тим у виданні відзначили, що під жорсткість заходів можуть потрапити і великі виробники харчування, які можуть зупинити не дивлячись на підвищений попит. Повідомляється, що в даний момент Яготинський завод значно збільшив кількість продукції, що випускається, як і виробник курятини «Наша ряба». В уряді говорять про те, що Україні в даний момент не потрібна велика кількість виробництва продуктів харчування, тому частину можна закрити. agropolit.com/news/ Коронавірус: українська агропродукція – затребувана на світовому ринку, – Мушак AГРОПОЛІТ. – 21.03.2020 Аграрна продукція, яку Україна експортує, знизилась у ціна лише на 5-10%. Соя – на 5%, кукурудза – на 10%, а пшениця коштує більше, ніж до початку кризи . Про це на своїй сторінці у facebook написав екс-радник Кабміну з економічних питань Олексій Мушак. «Нафта, яку ми імпортуємо, впала в два рази. рахуймо, що руда зараз на комфортному для нас рівні $90 за тонну. А тепла зима дозволила не тратитися на газ. Сумарно економія на енергоносіях по оцінці НБУ може скласти $5-6 млрд. Іншими словами є всі шанси, що торгівельний баланс буде позитивним або експорт більше за імпорт. Це добре для економіки», – зазначив екс-нардеп. Він додав, що через коронавірус зменшаться перерахування від заробітчан. В минулому році вони склали порядку $11 млрд. Що погано для курсу гривні. Але через той же карантин українці скоротять закордонний туризм. В 2019 році він склав $8 млрд, а в цьому буде значно менше. Це вже плюс для курсу гривні. Тому загалом кон’юнктура для нас позитивна, а негативні фактори покриються позитивними, – пише Мушак. Він вважає, що якщо Україна не завалиться у дефолт, а продовжить програму з МВФ і перекредитуєтьсяя, то стрімкого росту долару не буде. Він опуститься з нинішніх 28 грн до менших значень. Я категорично виступаю за такий вибір розвитку подій, бо він в інтересах країни та нас як її громадян. Для цього варто зробити дві речі: проголосувати ринок землі та банківський закон. Вибір як завжди за українцями, – підсумував Мушак. agropolit.com/news/ Виділення держпідтримки для українських експортерів прискорять через коронавірус AgroPortal.ua.-22.03.2020 Пандемія коронавірусної інфекції 2019-nCoV може прискорити прийняття урядом програми з компенсації відсоткової ставки для експортних програм, щоб покращити позиції української продукції на зовнішніх ринках. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка під час online GR-зустрічі «Як криза вплине на міжнародну торгівлю», організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з UCABevent. «Щодо підтримки експорту, в нас існує проблема з доступом до фінансів, яка має подвійний характер — вартість грошей (відсоткова ставка) та можливість взагалі взяти кредит. Наразі всі дії уряду зосереджені на тому, щоб банки видавали гроші. І в цьому питанні ми працюємо за двома напрямами — зменшення вартості грошей і розширення програми 5-7-9 щодо компенсації відсоткової ставки», — зазначає Тарас Качка. За його словами, також можливе запровадження нової програми з компенсації відсоткової ставки для експортних програм, але це буде зроблено лише у випадку перегляду державного бюджету. «Ця програма не буде прийнята миттєво, але такий варіант розглядається. Відповідна програма вже була подана до бюджетної декларації, та закладено 2 млрд грн. З наступного року в будь-якому разі вона з'явиться, але ми працюватимемо над тим, щоб запустити її вже цього року», — уточнює Тарас Качка. За його словами, програма полягає в тому, що відповідно до правил, які створює Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), є можливість компенсувати відсоткову ставку для експорту до рівня облікової ставки, яка існує в країні. agroportal.ua Уряд: Заборони на експорт і імпорт продукції не буде AgroPortal.ua.-20.03.2020 Заборона на експорт зернових, м'яса птиці, соняшникової олії та інших ключових експортних позицій у зв«язку з карантином запроваджуватись не буде за жодних обставин. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка під час online GR-зустрічі «Як криза вплине на міжнародну торгівлю», організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з UCABevent. «По наших експортних товарах заборон не буде. З іншого боку, ми аналізували товари, щодо яких можлива нестача на внутрішньому ринку, то такі товари як хліб, гречка і сало в нас фактично не експортуються. Тому на сьогоднішній день немає сенсу вводити заборону на експорт», — наголосив Тарас Качка. За його словами, питання наявності продукції на внутрішньому ринку буде вирішуватися шляхом діалогу з виробниками та рітейлерами. «Всі основні виробники говорять про те, що вони готові посилювати поставку до місць реалізації продукції, щоб уникнути будь-якої нестачі продуктів харчування», — відмітив Тарас Качка. agroportal.ua Думка: Вивільнені від імпорту ніші займуть українські виробники AgroPortal.ua.-19.03.2020 Глобальна криза, яка склалась зараз у світі, вимагає від агробізнесу коригування стратегій. Зокрема, щодо оптимізації витрат, спеціалізації, диверсифікації виробництва, каналів збуту, логістики, організації переробки, зберігання продукції тощо. Про це заявили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Аналітики вважають, що в нинішніх умовах буде змінюватись структура імпорту продовольчих товарів, а це відкриває можливості для українських виробників. «Імпортозалежність від зовнішніх поставок певної агропродукції частково виправдана, зокрема через зональність вирощування окремих фруктів та промислу риби. Деяким споживачам спочатку буде складно зі зменшенням асортименту деякої продукції на ринку», — пояснили експерти. В УКАБ вважають, що попит на імпортні товари також коригуватиметься залежно від курсової динаміки гривні.«Так, внаслідок девальвації вітчизняної валюти ціни на імпортну агропродукцію найближчим часом ймовірно можуть зрости та втратити конкурентність на українському ринку. Споживач шукатиме прийнятні альтернативи, що надає певні перспективи вітчизняним виробникам насіння, вина, фруктів, овочів тощо», — вважають аналітики. Найбільш залежними від імпорту є ринки екзотичних фруктів (100%) та риби (96%). Крім того, понад 80% посівного матеріалу соняшнику імпортується. agroportal.ua Аграрний сектор постраждає від коронавірусу менше за інші сектори економіки, - думка AgroTimes.-19.03.2020 Аграрний сектор постраждає від коронавірусу менше за інші сектори економіки,а номінальна та реальна ціни на продукцію можуть, як ніколи, розійтися. Про це заявив економіст департаменту технічного співробітництва ФАО Андрій Ярмак на своєму Телеграм-каналі. «У такій ситуації, коли все надзвичайно невизначено, прогнозувати просто дуже важко. Але базові цінності, навіть якщо маємо найгіршу ситуацію з часів Другої Світової Війни, залишаться незмінними – продукти харчування потрібні щоденно, на відміну від майже всього іншого», – написав Андрій Ярмак. Він також додав, що, на його думку, аграрний сектор зараз, не зважаючи на труднощі, у найкращій ситуації з усіх. Навіть для IT цей час може бути трохи складнішим. www.agrotimes.net/ В святи с эпидемией коронавируса Казахстан на 15 % увеличил поставки украинского молока АгроЮг.-21.03.2020 Казахстан увеличил мартовскую заявку у холдинга «Молочный альянс» на 15% в связи с эпидемией коронавируса. Об этом рассказал председатель наблюдательного совета холдинга «Молочный альянс» Сергей Вовченко, — информирует Latifundist.com. По его словам, в течение недели была неопределенная ситуация с поставками продукции в Казахстан. Правительство этой страны издало распоряжение на определенное время закрыть доступ на территорию Казахстана транспортных средств, которые проходили через Азербайджан. «Наши казахские партнеры на время приостановили работу, потом вышло объяснение, что это не касается грузовых машин с продуктами питания. Поэтому сотрудничество возобновилось в обычном режиме. Казахи также увеличили мартовскую заявку на 15%. Потому что все переживают, не знают, как долго продлится пандемия, и хотят увеличить складские запасы», — рассказал Сергей Вовченко. Он отметил, что цены на готовую продукцию в компании не поднимали и не планируют поднимать. Как уточнил Сергей Вовченко, цены на сырье, как правило, в это время уже падают, но в этом году вряд ли снизятся. Поэтому «Молочный альянс» продолжает работать с теми ценами на сырье, которые есть на рынке. agro-yug.com.ua Незабаром в Україні очікується ажіотаж на курятину – експерт АгроЮг.-19.03.2020 Якщо паніка серед українців на купівлю продуктів харчування скоро не вщухне, то на м’ясо, зокрема курятину, очікує ажіотаж. Таку думку у коментарі УНН висловив економічний експерт Олександр Охріменко. За його словами, курятина – найбільш популярний і вживаний вид м’яса в Україні. «Бо курятина найдоступніша у ціні, а ще – її легко готувати. Українці економлять гроші, а тим паче – в умовах розповсюдження коронавірусу. Ажіотажу на курятину поки що немає, є ажіотаж на крупи. Але якщо паніка буде зростати – то українці розберуть курятину, а вже потім всі інші види м’яса», – вважає він. Свинина і яловичина дорожчі, ніж курятина, продовжив експерт .«Тому ці види м’яса купують менше. Люди економлять кошти», – додав Охріменко. А ще – в Україні досить популярні курячі субпродукти, говорить експерт. Знову ж таки – через їх доступність у ціні, додав Охріменко. Як відомо, інфекція коронавірусу не передається через їжу. Але краще обирати герметично запаковане м’ясо. І не на стихійних ринках – а в магазині, рекомендує лікар-інфекціоніст і імунолог Олександр Карловський. «Бо з таким м’ясом контактувало менше людей. А ще – треба обов’язково піддати м’ясо термічній обробці. Це не тому що коронавірус – це базові умови безпечного харчування», – додав він. agro-yug.com.ua В Україні припинили експорт спирту: причини Газета по-українські.-20.03.2020 Державне підприємство "Укрспирт" тимчасово призупинило відвантаження спирту на експорт у зв'язку з підвищеним попитом в Україні "ДП "Укрспирт" тимчасово призупинив відвантаження спирту на експорт. Таке рішення прийнято керівництвом підприємства у зв'язку з підвищеним попитом на медичний спирт в Україні через поширення вірусу Covid-19", - йдеться у повідомленні пресслужби "Укрспирту". За словами в.о. директора ДП "Укрспирт" Сергія Блескуна, експорт відновлять після того, як повністю буде забезпечено внутрішній ринок України. "Ми прийняли державницьку позицію — у першу чергу, подбати про українців. Спочатку потрібно повністю забезпечити ринок України. Неприпустимою вважаємо ситуацію, коли б до нас звернулися медичні заклади з проханням продати спирт, а в нас його не було. Тож, дбаємо про потреби нашої медичної сфери", - заявив Блескун. Gazeta.ua Украина на четверть увеличила экспорт зерновых Дело.-19.03.2020 Больше всего на внешние рынки наша страна поставила пшеницы Объем экспорта зерновых культур из Украины с начала 2019/20 МГ по состоянию на 18 марта 2020 года составил более 43,6 млн тонн, что на 8,6 млн тонн (или на 24,6%) выше показателя минувшего года (35 млн тонн). Об этом свидетельствуют данные Государственной фискальной службы. Так, пшеницы с начала сезона экспортировано 17,3 млн тонн, что на 4,4 млн тонн или 34,5% выше прошлогоднего объема. Поставки ячменя на внешние рынки превысили 4,1 млн тонн (+25%). Экспорт ржи составил 5 тысяч тонн против 88,2 тысячи тонн на эту же дату прошлого года. Экспорт кукурузы на внешние рынки за отчетный период составил более 21,7 млн тонн (+18,9%). Вместе с тем, экспорт украинской муки достиг 265,5 тысячи тонн, что на 40% больше, чем годом ранее. delo.ua/ ИМПОРТ СЛИВОЧНОГО МАСЛА В УКРАИНУ ВЫРОС В 30 РАЗ Деловая столица.-16.03.2020 В январе-феврале Украина импортировала молока и сливок (не сгущенных) на $1,89 млн в сравнении с аналогичным периодом 2019 года Об этом со ссылкой на данные Государственной таможенной службы Украины пишет AgroNews, передает "ДС". В частности, импорт сливочного масла в Украину в денежном выражении вырос в 30 раз. В то же время экспорт из Украины молока и сливок (не сгущенных) за этот период в денежном выражении сократился на 20% - до $2,66 млн. Также сообщается, что импорт сыров в Украине январе-феврале 2020 достиг $27,19 млн, что в 2,2 раза больше, чем за аналогичный период прошлого года ($12,34 млн). При этом экспорт сыров из Украины сократился на 15% - до $2,94 млн. По данным таможенной службы, и украинские предприятия в январе-феврале импортировали сливочного масла на $7,97 млн - в 30 раз больше, чем за первые два месяца прошлого года ($260 тыс.). При этом экспорт масла из Украины за два месяца этого года в денежном выражении достиг $9,12 млн, что на 40% меньше, чем в январе-феврале 2019 ($15,16 млн). www.dsnews.ua Аграрії України на 13% збільшать виробництво гречки Kurkul.-19.03.2020 За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 р. обсяги виробництва зернових та зернобобових культур в Україні становитимуть 67,4 млн т, що на 7,7 млн т (10,3%) менше рекордного врожаю минулого року. Такий прогноз озвучив директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу під керівництвом академіка НААН Віктора Меселя-Веселяка «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)». Зі слів науковця, зниження врожаю зернових відбудеться переважно за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці — до 24,2 млн т (-12,5%), кукурудзи на зерно — до 32,2 млн т (-10,3%), а також ячменю — до 8,1 млн т (-8,7%). Водночас, зауважив він, зросте виробництво жита — до 355,4 тис. т (+6,7%), ярої пшениці — до 696,8 тис. т (+5,3%), гречки — до 96,4 тис. т (+13,3%) та гороху — до 687,4 тис. т (+20,0%). При цьому, практично на рівні 2019 року збережеться виробництво рису — 54,5 тис. т (-0,2%). По решті зернових культур також прогнозується невеликий спад. «З урахуванням погодних умов та зниження доходності основних сільськогосподарських культур торік, прогнозні показники визначалися за песимістичним сценарієм, тоді як за середнім прогнозом зниження обсягів виробництва зернових складатиме не більше 3%. Прогнозоване зниження обсягів врожаю зернових у 2020 році не є критичним для України, тим більше, що його обсяги поступатимуться лише рівню останніх двох років і спроможні задовольнити не лише потреби внутрішнього ринку, а й експорту», — підсумував Юрій Лупенко. kurkul.com Озвучено фактори, які захищають вітчизняний ринок олійних від обвалу Kurkul.-19.03.2020 Внутрішні ціни на основні олійні культури протягом березня знаходяться у флеті, що йде в розріз зі світовими тенденціями. Повідомляє Zernotorg.ua. «Але все логічно, девальвація гривні, високі темпи експорту і переробки олійних культур в Україні протягом осені 2019 року і нижчий, в порівнянні з минулим МР, валовий збір сої, захищають вітчизняний ринок від обвалу», — зазначається у повідомленні. Після обвального падіння індексів ділової активності і споживчих настроїв спочатку в Китаї, а тепер вже і в Європі та США, а також цунамі розпродажів усіх ліквідних активів на фінансових ринках, яке спостерігалось 18-20 лютого і 12 березня, можна говорити, що світова економічна і фінансова криза увійшла в активну фазу. Великі рейтингові і інвестиційні компанії, а також незалежні аналітики прогнозують відновлення економічного зростання в ІІІ-IV кварталі поточного року, яке матиме V-подібний характер, як це відбувалось після кризи в 2008-2009 рр. kurkul.com Минэкономики выступило против закрытия продовольственных рынков UBR.-24.03.2020 Также пока нет предпосылок к ограничению экспорта аграрной продукции Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства выступает против закрытия открытых продовольственных рынков на период карантина. Об этом заявил замглавы Минэкономики Тарас Высоцкий, сообщает пресс-служба министерства. "Мы выступаем за то, чтобы не ограничивать продовольственные рынки, кроме того, в этот перечень важно добавить реализацию семян, средств защиты растений, саженцев и ветпрепаратов", – рассказал он. Высоцкий также отметил, что предпосылок к ограничению экспорта аграрной продукции пока нет, и добавил, что предприятия сельского хозяйства и пищевой промышленности продолжат работать, так как "имеют особую важность для обеспечения продовольственной безопасности". По его словам, для животноводческих комплексов и перерабатывающих предприятий, работающих круглосуточно, разработаны инструкции в случае выявления больного коронавирусом. ubr.ua/

< Назад Неймовірний напій - марокканський чай 8 лист. 2022 р. У Марокко чай п’ють завжди й усюди. Марокканці знають про те, що гарячий чай допомагає боротися зі спекою ефективніше, ніж холодний напій, тому варять його постійно. У нас з’явився порівняно недавно. Традиційно для заварювання використовується зелений чай Ганпаудер і м’ята. Його смак специфічний. У багатьох країнах, під час чайної церемонії, рекомендують випити три склянки марокканського напою для здоров’я, любові та довгого життя. Цей напій повинен бути приготований в тиші, людиною з добрими думками та хорошими манерами. Частування у вигляді м’ятного чаю, є ознакою гостинності в Марокко. Заварювати слід в металевому високому чайнику. Заварку засипають в сухий посуд і заливають крутим окропом. Першу заварку слід злити, таким чином, очищається смак чаю. Далі заварку потрібно змішати з спеціями, м’ятою, цитрусами дотримуючись обраного рецептом. Суміш заливають кип’яченою водою і ставлять посуд на піч, доводячи до кипіння, постійно помішуючи. Настій потрібно кілька разів перелити з посудини в склянку і назад. Так настій охолоне і досягне комфортної температури для вживання. Щоб поверх чаю утворилася піна, розливають м’ятний напій по склянках з висоти власного зросту. Заварюванням займаються виключно чоловіки. Обов’язкова умова — очищена, кипляча вода. Подають чай у красивих скляних стаканах на підносі з цукром, з медом, з солодощами. В якості прикраси використовують гілочки свіжої м’яти. Попередній допис Наступний допис

< Назад М’ясо, вирощене в лабораторії, незабаром заповнить супермаркети США 24 лист. 2022 р. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) дозволило каліфорнійській компанії Upside Foods вирощувати м’ясо з живих клітин курчат у контрольованому лабораторному середовищі, пише agronews.ua. FDA заявило, що готове схвалити продаж вирощеного в лабораторії м’яса інших виробників. Зараз регулятор “веде переговори з кількома компаніями”, включаючи виробника морепродуктів. “Світ переживає продовольчу революцію, і Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США підтримує інновації в галузі постачання продовольства”, – заявив Роберт Каліфф, комісар FDA. Нагадаємо, першим у світі дозволив продаж культивованого м’яса Сінгапур у 2020 році. Тоді продовольча агенція країни видала американській компанії Eat Just дозвіл на культивування та продаж штучного м’яса птиці. Аналогічний дозвіл США може створити новий ринок продуктів харчування, що культивуються, які, за словами прихильників, є більш ефективними та екологічно чистими в порівнянні з традиційним тваринництвом. Попередній допис Наступний допис

< Назад Міжнародний день пива: цікаві факти і найкращі сорти, які варто спробувати 29 лип. 2023 р. Пиво — один з найстаріших напоїв в світі. Міжнародний день пива - ще один привід для любителів цього напою, щоб зібратися разом і повеселитися. Пиво — один з найстаріших напоїв в світі. Міжнародний день пива - ще один привід для любителів цього напою, щоб зібратися разом і повеселитися. Його святкують щороку в першу п’ятницю серпня. Пиво вживали практично всі культури протягом всієї історії людства. Найдавніше свідчення одержимості пивоварінням відноситься до стародавнього Вавилону і Месопотамії. Археологи розкопали рецепти пива, які були написані на глиняних табличках в 4300 році до нашої ери, а також пивні керамічні посудини від 3400 року до нашої ери. Пиво варили з пшениці, вівса, жита, проса, ячменю і полби. У стародавньому Китаї варилося пиво з пророслого рису, а також з рису і фруктів. Існує навіть Гімн Нінкасі - ода шумерській богині пива, яка сходить до 1800 року до нашої ери і включає в себе рецепт пива, звареного жрицями. У середні віки християнські монахи почали варити пиво на хмелі. До цього пиво варилося з місцевими добавками, такими як фініки і оливкове масло, щоб додати аромат. Сьогоднішнє пиво продовжує варитися з хмелем, травами або фруктами, які додають смак. Мистецтво пивоваріння сьогодні залишається ремеслом, в якому використовуються вікові технології, ретельно відточені протягом тисячоліть. Цікаві факти про пиво 1. Українець Микола Сядристий створив найменшу в світі пивоварню. Вона "побудована" на ячмінному зернятку. Розглянути дрібні деталі можна за допомогою мікроскопа. 2. У 1922 році датський фізик, лауреат Нобелівської премії Нільс Бор отримав оригінальний подарунок — будинок в Копенгагені зі справжнім пивопроводом і необмеженим доступом до найсвіжішого пива цілодобово від компанії Carlsberg. 3. Пивоварна справа стала чоловічим заняттям тільки в кінці 18 століття. До цього професійними пивоварами були жінки. 4. Пиво пробуджує не тільки приємні спогади, а й фобії. Наприклад, існує соноселікафобія — страх перед порожньою склянкою пива. 5. Традиція медового місяця зародилася в Вавилоні - тоді батько нареченої протягом 30 днів забезпечував зятя пивом, і називалося все це пивним місяцем. 6 зразків пива, з якими варто відзначити свято India Pale Ale (IPA) — один з найважливіших (якщо не найважливіий) сортів для крафтового пива. Це світлий ель, що характеризується високим вмістом хмелю. Пропонуємо вам спробувати IPA, вироблений в США, Нідерландах і Україні. Stout — міцне темне пиво. Його смак варіюється — від солодкуватого до гіркого. Розрізняють англійське і ірландське пиво. Спробуйте один з ірландських стаутів — знаменитий Guinness або не менш відомий, але гідний O’Hara’s Irish Stout, який зараз можна купити зі значною знижкою. Berliner Weisse — напій, в якому не міститься велика кількість алкоголю. Gueuze Lambic — бельгійське пиво, яке отримують від змішування нових і старих видів пива Lambic. Lambic — ще один бельгійський сорт, в основі приготування якого — пшениця, ячмінь, хміль. Weizen — світле пиво, яке готують в південній частині Німеччини. https://molbuk.ua/news/204824-mizhnarodnyy-den-pyva-cikavi-fakty-i-naykraschi-sorty-yaki-varto-sprobuvaty.html Попередній допис Наступний допис

< Назад Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво №2 2024 Дорохович, В.В. Застосування насіння чіа та гелю з насіння чіа для наближення нутрієнтного складу "ідеального" харчового продукту за макронутрієнтами/ В.В. Дорохович, Л.В. Михальська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №6 . - С. 92-100. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: насіння, гель, чіа, тісто, печиво, структура, жир Литвиненко, М.А. Вплив пшенично-житніх транслокацій на урожайність та елементи продуктивності рослин пшениці м'якої озимої на півдні України/ М.А. Литвиненко, Є.А. Голуб, Я.С. Фанін //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 36-47. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: рекомбінантні лінії--генетичне середовище--генотип--біотичні фактори Дричик, М.Ю. Система ТАССР для виробництва макаронних виробів за методологією PAS 96:2017/ М.Ю. Дричик, О.С. Шульга //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №1 . - С. 55-67. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: макаронні, вироби, загроза, захист, захворювання, безпека, фальсифікація, попередження, ризик Чернюшок, О.А. Удосконалення технології варених ковбасних виробів з використанням рослинних і молочних білків/ О.А. Чернюшок, Ю.В. Бірюк //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №1 . - С. 119-128. - Бібліогр. в кінці ст. Впевнені кроки українських пекарів: [Бес. з Президентом ВАП Юрієм Дученком] //Упаковка . - 2022. - №1 . - С. 12-14. Кл.слова: виробництво, хлібопекарна, галузь, поліпшення, пакування, зберігання, дизайн, якість Кравченко, Лілія "Попри всі труднощі, ми налаштовані оптимістично". Ситуація в українській хлібопекарській гвлузі: [бесіда з президентом Всеукраїнської асоціації пекарів Юрієм Дученко]/ Лілія Кравченко, Генадій Кокін //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1, січень . - С. 4-5. Кл.слова: сировина—борошно-- експорт Подвоюємо продуктивність! Ярусні печі J4 для надефективного використання виробничих майданчиків //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1, січень . - С. 11. Кл. слова: потокове виробництво--хлібопекарні--безперевність технології Якість борошна українських виробників із зерна врожаю 2023 року: Комплексна оцінка //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1 (січень) . - С. 12-14. Кл. слова: борошно, показники, якість, хліб, хлібопекарська, зразки, використання, характеристика Відродитися із попелу: Як завод Chanta Mount відновлює свої потужності: [хліб, конд. вироби] //World of Food=Світ продуктів . - 2024. - №1 (січень) . - С. 22-24. Кл. слова: хліб, круасани, фризери, асортимент, борошно, начинки, фінансовий, стан Ринок макаронних виробів в Україні: Поточний стан і тенденції //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1 (січень) . - С. 34-36. Кл. слова: показники, виробництво, внутрішній, проблеми, споживання, нові, тренди, розвиток, динаміка, попит, експорт Піцабон і кебаб - новинки від "БЕЙКЕРІ ФУД ІНВЕСТМЕНТ": [хлібобулоч. вироби] //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №2 (березень) . - С. 3. Кл. слова: хлібобулочні, вироби, смак, аромат, піца, прянощі--сінабон--жульєн Попередня Далі

< Назад «Миколайчики» спершу були пісними 8 груд. 2024 р. Замість глазурі використовували замішані на борошні й воді природні барвники Перші спогади про «миколайчики» датуються ХХ століттям. У Кельському соборі (Німеччина) до Дня Святого Миколая 6 грудня роздавали учням пряники. Пряник у середньовічному варіанті був солодким десертом та «замінником хліба». Різні міста Західної Європи змагалися за право першості в майстерності випічки пряників. Пізніше традиція дарувати пряники на День Святого Миколая перекочувала до Польщі, а звідти — в Україну. У наших предків День Святого Миколая було заведено відзначати великою родиною. Ставили на стіл спеціально зварене пиво, скликали гостей, а по обіді запрягали коней у воза, співали і їздили селом, щоб дізнатися, «чи слизький сніг випав цього року». Найулюбленішою з таких пісень була «А хто, хто Миколая любить». Перший відвідувач оселі на Миколая називався полазником. Згідно з народним повір’ям, полазник приносив сім’ї щастя або невдачу на цілий рік Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще і з грішми – добра ознака: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть вестися гроші, – вважали наші предки. Тому господар дому рано-вранці вставав, обходив свою господу, а потім ішов до хліва, де примовляв: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою, ще й зі своєю жоною і діточками». Далі йшов у дім як перший гість. Саме від Дня Святого Миколая розпочинались передноворічні базари та ярмарки. На заході України напередодні свята прийнято було випікати особливе печиво — «миколайчики» і класти його малятам під подушки. Вважалося, що Миколай випікає для діток зірочки, які в його мішку стають схожими на нього. Тоді печиво було пісним (бо це якраз період посту) та розфарбоване замішаними на борошні й воді природними барвниками. Сучасного вигляду ця випічка набула у XVIII столітті, після того як правила посту для дітей офіційно пом’якшили. Тоді «миколайчикам» почали надавати цікавої форми, розписувати їх цукровою глазур’ю, а до тіста додавати сметану та масло. Напевно тому, що в це печиво вкладали багато любові, воно дивовижно впливало на дітей: нерідко вони навіть відмовлялися його їсти і, поставивши на найпочеснішому місці поруч з іконами, просто милувалися ним. До речі, саме від «миколайчиків» пішла традиція випікати різдвяні будиночки. Після публікації у 1812 році казки братів Грімм «Гензель і Гретель» (там відьма жила у лісі у будиночку з солодощів) спочатку в Німеччині, а потім і в усьому світі вони стали найвпізнаванішими ласощами чудового свята. Сучасну Україну можна вважати країною, де «миколайчики» перетворилися на щось більше, ніж просто традиційні розписні пряники. Їх повернення в наше життя і культуру стало одним із символів відродження національної свідомості. Цікаві народні звичаї на Миколая Господар дому мав прийти з церкви, взяти посудину зі свяченою водою та покропити худобу з примовлянням: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха». В деяких регіонах країни відзначали це свято аж три дні, варили узвар і кутю, щоб врожай наступного року був багатим. До свята Миколая намагалися розрахуватися зі всіма боргами. Після Миколая вже можна було збирати вертепи, починати підготовку до Різдва. Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки він захищав бідних і знедолених. Вважається, що Миколай приносить із собою Микольські морози, тому саме з цього дня починається справжня зима. Якщо сніг випав ще до початку свята, вважається, що взимку буде холодно. Якщо було тепло, то зима, відповідно, теплою. Автор: Малиновська Ольга https://simeika.com/czikavo/mykolajchyky-spershu-buly-pisnymy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад “Смідинська капуста”- нематеріальна гастроспадщина Волині 1 бер. 2025 р. У селі Смідин Ковельського району гастрономічну культуру області представляє «Смідинська капуста». Місцеві господині готують цю страву в печі за рецептами, котрим десятки років. Одними з тих, хто зберігає кулінарні традиції краю, є подружжя Козачуків зі Смідина. Як розповів господар Володимир Козачук, аби приготувати давню місцеву страву, спершу слід розпалити піч на бабиній літній кухні. «Це чоловіча робота: накласти дров, підпалити, а далі все дружина робить», – каже волинянин. Господиня Людмила Козачук говорить: печена капуста – це особлива страва. Зі слів волинянки, готувати капусту в печі навчилася від місцевих господинь 40 років тому, коли приїхала сюди жити. Як додає, відтоді ніде більш такої страви не куштувала. «Печемо ми зимою і в грубці, і в печі. Страва дуже смачна і коронне блюдо на празник», – розповіла господиня Суспільному. Коли вогонь у печі вигорів, качани капусти цілими закладають у жар, без посуду та жодних спецій. Після цього, каже Людмила Козачук, страву благословляють молитвою. Капусту із печі господиня дістає лише на ранок. Після того, як спечена страва схолола, верхні обвуглені листки знімають та викидають. «Ріжемо не дрібно, коли ріжеться, то вона аж просто тріщить, хрящить та капуста», – зазначила волинянка. До капусти додають сіль та перець, заправляють олією з часником, додають солені огірки, розсіл з них та цибулю. Так і подають до столу. «Капусту ставили в центрі стола. До неї можуть смакувати варенички або домашніх хлібчик свіжий печений. Так що припрошуємо», – додає господиня. Зі слів волинянина Володимира Козачука, печена капуста щоразу смакує по-іншому, проте секрет приготування страви знає лише господиня. Додає, що запорукою вдалої печеної капусти є хороший настрій та добрі гості. Два місяці тому «Смідинська капуста» виграла грант від Українського культурного фонду, розповідала керівниця місцевого ЦНАПу Олена Крук, яка є авторкою проєкту під назвою «ЗD-подорож кулінарною спадщиною «Смідинська капуста». Нещодавно «Смідинську капусту» внесли до обласного переліку гастрономічної спадщини, а наступного року планують подати цю страву до національного. https://agroter.com.ua/2024/01/06/smidynska-kapusta-nematerialna-gastrospadshhyna-volyni/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з вересня 15 по 21 вересня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 вересня 2023 року Зміст стор. 1. Микола Сольський обговорив питання експорту аграрної продукції з угорським та словацьким колегами 1 2. Основними імпортерами української кукурудзи в період з жовтня по серпень поточного МР стали Китай, Румунія та Іспанія 2 3. Україні критично важливо рятувати не лише експорт: деталі 2 4. Названо країну-лідера із закупівлі української молочки 2 5. Володимир Зеленський підписав закон про ГМО-продукцію 2 6. Держбюджет-2024: на підтримку аграріїв заклали 1 млрд грн. 3 7. Якість пшениці оновила 15-річний мінімум 3 8. Україна вперше представлена на Mondial du Fromage 3 9. На базі двох ліквідованих інститутів рибного господарства утворять нову Установу 4 10.Бензин з кукурудзи та буряка: яка економічна доцільність використання Біоетанолу 4 11. Цукровий буряк в цьому сезоні буде прибутковою культурою 4 12. Зернові хаби та безпекова співпраця: Зеленський зустрівся з президентом Кенії 5 ------------------------------------------------------------------- 1. Микола Сольський обговорив питання експорту аграрної продукції з угорським та словацьким колегами Agravery.-21.09.2023 Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів чергову онлайн зустріч з міністром сільського господарства Угорщини Іштваном Надем. Обговорили питання співпраці, зокрема, вивезення українських зернових територією Угорщини, плани та наступні кроки щодо врегулювання ситуації навколо експорту української агропродукції. Міністри домовилися координувати ситуацію. Також міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів чергову онлайн зустріч з міністром сільського господарства та розвитку села Словацької Республіки Йозефом Бірешем. Сторони обговорили питання співробітництва в аграрній галузі між Україною та Словаччиною. Зокрема, запропонований Україною Єврокомісії план дій експорту української сільськогосподарської продукції. Микола Сольський подякував за підтримку, яку Словаччина надає Україні. Міністри домовилися якнайшвидше допрацювати план, а також координувати ситуацію і зберігати конструктивні відносини між країнами. https://agravery.com/uk/posts/show/mikola-solskij-obgovoriv-pitanna-eksportu-agrarnoi-produkcii-z-ugorskim-ta-slovackim-kolegami 2. Основними імпортерами української кукурудзи в період з жовтня по серпень поточного МР стали Китай, Румунія та Іспанія Agravery.-18.09.2023 За підсумками 11 місяців 2022/23 МР з України було експортовано 26,6 млн тонн кукурудзи, з яких 64% припадає на відвантаження саме "зерновим коридором". Даний показник на 11% перевищує експорт зернових за аналогічний період попереднього сезону (24,0 млн тонн). Основними імпортерами української кукурудзи в період з жовтня по серпень поточного МР стали Китай, закупівлі якого становили 21% усього експортованого обсягу культури, Румунія з часткою 15% та Іспанія з часткою 11%. https://agravery.com/uk/posts/show/osnovnimi-importerami-ukrainskoi-kukurudzi-v-period-z-zovtna-po-serpen-potocnogo-mr-stali-kitaj-rumunia-ta-ispania 3. Україні критично важливо рятувати не лише експорт: деталі AgroNews.ua . -20.09.2023 Під час конференції, присвяченій євроінтеграції України, голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко , заявила, що аграрний сектор України вперше за 20 років працює виключно в збиток уже другий рік поспіль, і собівартість вирощування зерна вища, ніж його готові приймати на елеваторах. І це ще без урахування витрат на логістику до кордону та портів ЄС. Вона вважає: «Якщо ця тенденція буде продовжуватись, ми ризикуємо втратити значну кількість аграрних підприємств вже наступного року. Це реальність, в якій українським аграріям доводиться жити, і тому нам критично важливо почати робити щось не тільки для експорту, але й безпосередньо для життя аграрного сектору. На її думку, експорт для України — це один із шляхів виживання агросектору. Експорт через кордон з ЄС — це точно соломинка, яка сьогодні допомагає українській економіці та вітчизняним аграріям, і, можливо, допоможе відновитись у майбутньому. Проте потрібно працювати над цим. Ми не можемо втратити аграрний сектор, він надто важливий не тільки для України, але і для багатьох інших держав. https://agronews.ua/news/ukrayini-krytychno-vazhlyvo-ryatuvaty-ne-lyshe-eksport-detali/ 4. Названо країну-лідера із закупівлі української молочки AgroNews.ua . -17.09.2023 У серпні 2023 року Україна експортувала 9,5 тис. т молочних продуктів на суму $20 млн. Обсяги експорту в натуральному та грошовому еквіваленті виросли на 4% в порівняні до липня 2023 року. Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока з посиланням на дані Держстату. Обсяги експорту молока і вершків незгущених склали 2,5 тис. т, що на 20% більше порівняно до липня. Виручка за поставлений товар склала $1,4 млн і збільшилася на 22%. До 96,42% експортованого товару було відвантажено у Молдову. Експорт кисломолочних продуктів (маслянка) в натуральних обсягах збільшився до 321 т (+3%), а в фінансовому виразі зріс до $372 тис. (+6%). Близько 96,3% експортованих з України кисломолочних продуктів надійшло до Молдови. Закупівлі вершкового масла збільшили Молдова, Казахстан, Азербайджан, але скоротилися постачання до ЄС. Зростання обсягів експорту сирів відбулося через збільшення постачань до Молдови, Казахстану та країн-членів ЄС. https://agronews.ua/news/nazvano-krayinu-lidera-iz-zakupivli-ukrayinskoyi-molochky/ 5. Володимир Зеленський підписав закон про ГМО-продукцію AgroPolit.com . – 17.09.2023 Президент України Володимир Зеленський підписав закон №5839 що стосується регулювання виробництва ГМО-продукції. Повна назва цього документу: «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки». Закон визначає правові засади державного регулювання у сфері генетично-інженерної діяльності, а також забезпечення біологічної, продовольчої, генетичної та екологічної безпеки держави. В законі прописані правила державного контролю за потраплянням у продаж генетично модифікованих організмів, а також відповідної продукції. Документ дає визначення таким термінам, як «ГМ-продукція як харчовий продукт», «генетично модифікована продукція», «генетично модифікований організм». https://agropolit.com/news/26544-volodimir-zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-gmo-produktsiyu 6. Держбюджет-2024: на підтримку аграріїв заклали 1 млрд грн AgroPortal.ua .- 20.09.2023 Міністр фінансів України Сергій Марченко 20 вересня 2023 року, на засіданні Верховної Ради представив проєкт Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» (№10000 від 15.09.2023), говориться у повідомленні Міністерства фінансів. Прогноз макропоказників на 2024 рік, що був закладений в проєкт бюджету, передбачає: - номінальний ВВП — 7 трлн 825 млрд грн; - зростання реального ВВП на 5%; - індекс споживчих цін — 10,8%; - зростання експорту товарів та послуг на 7,5%. Згідно з додатком до законопроєкту «Розподіл видатків Держбюджету на 2024 р.» (№3), на державну підтримку аграріям передбачається близько 1 млрд грн, зокрема за такими статтями: - підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції — 796 млн грн зі спеціального фонду; - фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 205 млн грн із загального фонду. https://agroportal.ua/news/finansy/derzhbyudzhet-2024-na-pidtrimku-agrarijiv-zaklali-1-mlrd-grn 7. Якість пшениці оновила 15-річний мінімум AgroPortal.ua .-17.09.2023 За данними компанії SGS, яка щорічно формує мапу якості зернових та олійних культур в Україні, ц ьогоріч спостерігається суттєве зниження середнього вмісту білка і сирої клейковини в пшениці. Р езультати аналізу якості близько 80% із 424 зразків пшениці, відібраних з господарств у 21 області України, показують, що середній вміст білка в обстежених зразках становить 10,96% проти 11,8% в зразках врожаю попереднього року. Водночас середній вміст сирої клейковини оцінюється у 18,5% проти 21,6% минулого року. «Ці показники стали мінімальними з 2008 року за вмістом білка та з 2011 року — за вмістом клейковини» , — зазначають експерти. Отже, поточного сезону обсяг пшениці, придатної для виробництва високоякісного борошна, поки оцінюється у 2,15 млн т. Відповідно, за оцінкою внутрішнього продовольчого споживання пшениці аналітиками на рівні 3,1 млн т формується дефіцит пропозиції близько 0,95 млн т. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/yakist-pshenici-onovila-15-richniy-minimum 8. Україна вперше представлена на Mondial du Fromage AgroPortal.ua .-16.09.2023 Україну вперше представлено на одній з найвідоміших подій у галузі сиру та молочних продуктів, куди запрошують професійних представників сирного світу з різних країн — Mondial du Fromage, повідомляють у ProCheese. Організатори Mondial du Fromage раз на два роки проводять конкурс найкращого чизмонгера світу, на якому учасники повинні пройти ряд випробувань: питання з теорії сирів, смакування продуктів наосліп, створення сирного плато з ідеєю та інші завдання. До участі допускаються лише ті, хто пройшов попередній відбір від організаторів, — усього 16 конкурсантів з усього світу. І нарешті у 2023 році засновниця та сирна експертка ProCheese, суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards Оксана Чернова та команда ProCheese і Ardis Group додали українців до світової мапи чизмонгерів. Участь Оксани Чернової у Mondial du Fromage відкриває можливість українцям надалі змагатися у світових конкурсах для чизмонгерів. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-vpershe-predstavlena-na-mondial-du-fromage 9. На базі двох ліквідованих інститутів рибного господарства утворять нову установу AgroReview.-18.09.2023 Представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук . повідомив, що Кабінет міністрів України погодив пропозицію про ліквідацію ДП «Інституту рибного господарства та екології моря» і «Одеського центру Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» та на базі їх майна утворив нову державну наукову установу. «Погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства щодо ліквідації державного підприємства «Інститут рибного господарства та екології моря» і «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» та утворення на базі їх майна державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» з віднесенням її до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України», – написав Мельничук. https://agroreview.com/content/na-bazi-dvoh-likvidovanyh-instytutiv-rybnogo-gospodarstva-utvoryat-novu-ustanovu/ 10. Бензин з кукурудзи та буряка: яка економічна доцільність використання біоетанолу AgroReview.-15.09.2023 Питання «Чи зможе біоетанол стати розв’язанням паливної проблеми, зменшити залежність від імпортних нафтопродуктів та спонукати перероблення аграрної сировини?- це питання часу. Щороку 38 барелів – такий нафтовий еквівалент гектара поля, засіяного кукурудзою, якщо її переробляти на біоетанол. З гектара кукурудзи в США отримують 3 800 літрів біоетанолу, який додають до бензину в пропорції 10%. І на цій суміші – бензині Е10 – там їздять майже всі бензинові автомобілі. Тепер ця математика актуальна для України. Адже врожай кукурудзи вже другий рік поспіль, через напад Росії, неможливо вивезти на експорт. На додачу саме цього року кукурудза дуже вродила і в Бразилії. Ця країна не має божевільних сусідів та логістичних проблем із доставленням кукурудзи по всьому світу. Отже, кукурудзу треба прилаштувати. Саме Бразилія є світовим лідером з використання біоетанолу для транспорту. Приблизно 20% автомобільного пального в цій країні – це біоетанол, вироблений із цукрової тростини. Тим часом у країнах ЄС з української кукурудзи виготовляють біоетанол. За даними Олександра Бататіна, президента української Асоціації промислових біотехнологій, близько 10% європейського біоетанолу виготовлено з української сировини. https://agroreview.com/content/benzyn-z-kukurudzy-ta-buryaka-yaka-ekonomichna-doczilnist-vykorystannya-bioetanolu/ 11. Цукровий буряк в цьому сезоні буде прибутковою культурою Kurkul. -15.09.2023 В матеріалі « Цукровий сезон 2023: чи зароблять на цукрових буряках аграрії» йдеться, що цукровий буряк і далі буде прибутковою культурою. При врожайності 50 т/га та ціні від цукрових заводів у 1900 грн/т, фермер отримає виторг у $2375/га. При цьому вартість вирощування 1 га становить приблизно до $1900 (до війни вартість вирощування становила $1600/га). У АФ «Ольгопіль» зазначають: «Торік буряк був рентабельний, Цього року також є усі підстави розраховувати, що зберемо вище середнього показника, бо поля чисті і густі». https://kurkul.com/news/34076-tsukroviy-buryak-v-tsomu-sezoni-bude-pributkovoyu-kulturoyu 12. Зернові хаби та безпекова співпраця: Зеленський зустрівся з президентом Кенії УНН.-19.09.2023 На полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Республіки Кенія Вільямом Руто. Вони обговорили конкретні кроки щодо створення зернових хабів у Кенії та питання безпекової співпраці між Україною та Кенією. Зеленський подякував Кенії за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Лідери обговорили підготовку до наступної зустрічі щодо реалізації Української формули миру на рівні радників, конкретні кроки щодо створення зернових хабів у Кенії, наголосили на важливості стабільного забезпечення регіону українською сільськогосподарською продукцією. https://www.unn.com.ua/uk/news/2047159-zernovi-khabi-ta-bezpekova-spivpratsya-zelenskiy-zustrivsya-z-prezidentom-keniyi