< Назад «Миколайчики» спершу були пісними 8 груд. 2024 р. Замість глазурі використовували замішані на борошні й воді природні барвники Перші спогади про «миколайчики» датуються ХХ століттям. У Кельському соборі (Німеччина) до Дня Святого Миколая 6 грудня роздавали учням пряники. Пряник у середньовічному варіанті був солодким десертом та «замінником хліба». Різні міста Західної Європи змагалися за право першості в майстерності випічки пряників. Пізніше традиція дарувати пряники на День Святого Миколая перекочувала до Польщі, а звідти — в Україну. У наших предків День Святого Миколая було заведено відзначати великою родиною. Ставили на стіл спеціально зварене пиво, скликали гостей, а по обіді запрягали коней у воза, співали і їздили селом, щоб дізнатися, «чи слизький сніг випав цього року». Найулюбленішою з таких пісень була «А хто, хто Миколая любить». Перший відвідувач оселі на Миколая називався полазником. Згідно з народним повір’ям, полазник приносив сім’ї щастя або невдачу на цілий рік Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще і з грішми – добра ознака: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть вестися гроші, – вважали наші предки. Тому господар дому рано-вранці вставав, обходив свою господу, а потім ішов до хліва, де примовляв: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою, ще й зі своєю жоною і діточками». Далі йшов у дім як перший гість. Саме від Дня Святого Миколая розпочинались передноворічні базари та ярмарки. На заході України напередодні свята прийнято було випікати особливе печиво — «миколайчики» і класти його малятам під подушки. Вважалося, що Миколай випікає для діток зірочки, які в його мішку стають схожими на нього. Тоді печиво було пісним (бо це якраз період посту) та розфарбоване замішаними на борошні й воді природними барвниками. Сучасного вигляду ця випічка набула у XVIII столітті, після того як правила посту для дітей офіційно пом’якшили. Тоді «миколайчикам» почали надавати цікавої форми, розписувати їх цукровою глазур’ю, а до тіста додавати сметану та масло. Напевно тому, що в це печиво вкладали багато любові, воно дивовижно впливало на дітей: нерідко вони навіть відмовлялися його їсти і, поставивши на найпочеснішому місці поруч з іконами, просто милувалися ним. До речі, саме від «миколайчиків» пішла традиція випікати різдвяні будиночки. Після публікації у 1812 році казки братів Грімм «Гензель і Гретель» (там відьма жила у лісі у будиночку з солодощів) спочатку в Німеччині, а потім і в усьому світі вони стали найвпізнаванішими ласощами чудового свята. Сучасну Україну можна вважати країною, де «миколайчики» перетворилися на щось більше, ніж просто традиційні розписні пряники. Їх повернення в наше життя і культуру стало одним із символів відродження національної свідомості. Цікаві народні звичаї на Миколая Господар дому мав прийти з церкви, взяти посудину зі свяченою водою та покропити худобу з примовлянням: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха». В деяких регіонах країни відзначали це свято аж три дні, варили узвар і кутю, щоб врожай наступного року був багатим. До свята Миколая намагалися розрахуватися зі всіма боргами. Після Миколая вже можна було збирати вертепи, починати підготовку до Різдва. Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки він захищав бідних і знедолених. Вважається, що Миколай приносить із собою Микольські морози, тому саме з цього дня починається справжня зима. Якщо сніг випав ще до початку свята, вважається, що взимку буде холодно. Якщо було тепло, то зима, відповідно, теплою. Автор: Малиновська Ольга https://simeika.com/czikavo/mykolajchyky-spershu-buly-pisnymy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад “Смідинська капуста”- нематеріальна гастроспадщина Волині 1 бер. 2025 р. У селі Смідин Ковельського району гастрономічну культуру області представляє «Смідинська капуста». Місцеві господині готують цю страву в печі за рецептами, котрим десятки років. Одними з тих, хто зберігає кулінарні традиції краю, є подружжя Козачуків зі Смідина. Як розповів господар Володимир Козачук, аби приготувати давню місцеву страву, спершу слід розпалити піч на бабиній літній кухні. «Це чоловіча робота: накласти дров, підпалити, а далі все дружина робить», – каже волинянин. Господиня Людмила Козачук говорить: печена капуста – це особлива страва. Зі слів волинянки, готувати капусту в печі навчилася від місцевих господинь 40 років тому, коли приїхала сюди жити. Як додає, відтоді ніде більш такої страви не куштувала. «Печемо ми зимою і в грубці, і в печі. Страва дуже смачна і коронне блюдо на празник», – розповіла господиня Суспільному. Коли вогонь у печі вигорів, качани капусти цілими закладають у жар, без посуду та жодних спецій. Після цього, каже Людмила Козачук, страву благословляють молитвою. Капусту із печі господиня дістає лише на ранок. Після того, як спечена страва схолола, верхні обвуглені листки знімають та викидають. «Ріжемо не дрібно, коли ріжеться, то вона аж просто тріщить, хрящить та капуста», – зазначила волинянка. До капусти додають сіль та перець, заправляють олією з часником, додають солені огірки, розсіл з них та цибулю. Так і подають до столу. «Капусту ставили в центрі стола. До неї можуть смакувати варенички або домашніх хлібчик свіжий печений. Так що припрошуємо», – додає господиня. Зі слів волинянина Володимира Козачука, печена капуста щоразу смакує по-іншому, проте секрет приготування страви знає лише господиня. Додає, що запорукою вдалої печеної капусти є хороший настрій та добрі гості. Два місяці тому «Смідинська капуста» виграла грант від Українського культурного фонду, розповідала керівниця місцевого ЦНАПу Олена Крук, яка є авторкою проєкту під назвою «ЗD-подорож кулінарною спадщиною «Смідинська капуста». Нещодавно «Смідинську капусту» внесли до обласного переліку гастрономічної спадщини, а наступного року планують подати цю страву до національного. https://agroter.com.ua/2024/01/06/smidynska-kapusta-nematerialna-gastrospadshhyna-volyni/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з вересня 15 по 21 вересня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 вересня 2023 року Зміст стор. 1. Микола Сольський обговорив питання експорту аграрної продукції з угорським та словацьким колегами 1 2. Основними імпортерами української кукурудзи в період з жовтня по серпень поточного МР стали Китай, Румунія та Іспанія 2 3. Україні критично важливо рятувати не лише експорт: деталі 2 4. Названо країну-лідера із закупівлі української молочки 2 5. Володимир Зеленський підписав закон про ГМО-продукцію 2 6. Держбюджет-2024: на підтримку аграріїв заклали 1 млрд грн. 3 7. Якість пшениці оновила 15-річний мінімум 3 8. Україна вперше представлена на Mondial du Fromage 3 9. На базі двох ліквідованих інститутів рибного господарства утворять нову Установу 4 10.Бензин з кукурудзи та буряка: яка економічна доцільність використання Біоетанолу 4 11. Цукровий буряк в цьому сезоні буде прибутковою культурою 4 12. Зернові хаби та безпекова співпраця: Зеленський зустрівся з президентом Кенії 5 ------------------------------------------------------------------- 1. Микола Сольський обговорив питання експорту аграрної продукції з угорським та словацьким колегами Agravery.-21.09.2023 Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів чергову онлайн зустріч з міністром сільського господарства Угорщини Іштваном Надем. Обговорили питання співпраці, зокрема, вивезення українських зернових територією Угорщини, плани та наступні кроки щодо врегулювання ситуації навколо експорту української агропродукції. Міністри домовилися координувати ситуацію. Також міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів чергову онлайн зустріч з міністром сільського господарства та розвитку села Словацької Республіки Йозефом Бірешем. Сторони обговорили питання співробітництва в аграрній галузі між Україною та Словаччиною. Зокрема, запропонований Україною Єврокомісії план дій експорту української сільськогосподарської продукції. Микола Сольський подякував за підтримку, яку Словаччина надає Україні. Міністри домовилися якнайшвидше допрацювати план, а також координувати ситуацію і зберігати конструктивні відносини між країнами. https://agravery.com/uk/posts/show/mikola-solskij-obgovoriv-pitanna-eksportu-agrarnoi-produkcii-z-ugorskim-ta-slovackim-kolegami 2. Основними імпортерами української кукурудзи в період з жовтня по серпень поточного МР стали Китай, Румунія та Іспанія Agravery.-18.09.2023 За підсумками 11 місяців 2022/23 МР з України було експортовано 26,6 млн тонн кукурудзи, з яких 64% припадає на відвантаження саме "зерновим коридором". Даний показник на 11% перевищує експорт зернових за аналогічний період попереднього сезону (24,0 млн тонн). Основними імпортерами української кукурудзи в період з жовтня по серпень поточного МР стали Китай, закупівлі якого становили 21% усього експортованого обсягу культури, Румунія з часткою 15% та Іспанія з часткою 11%. https://agravery.com/uk/posts/show/osnovnimi-importerami-ukrainskoi-kukurudzi-v-period-z-zovtna-po-serpen-potocnogo-mr-stali-kitaj-rumunia-ta-ispania 3. Україні критично важливо рятувати не лише експорт: деталі AgroNews.ua . -20.09.2023 Під час конференції, присвяченій євроінтеграції України, голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко , заявила, що аграрний сектор України вперше за 20 років працює виключно в збиток уже другий рік поспіль, і собівартість вирощування зерна вища, ніж його готові приймати на елеваторах. І це ще без урахування витрат на логістику до кордону та портів ЄС. Вона вважає: «Якщо ця тенденція буде продовжуватись, ми ризикуємо втратити значну кількість аграрних підприємств вже наступного року. Це реальність, в якій українським аграріям доводиться жити, і тому нам критично важливо почати робити щось не тільки для експорту, але й безпосередньо для життя аграрного сектору. На її думку, експорт для України — це один із шляхів виживання агросектору. Експорт через кордон з ЄС — це точно соломинка, яка сьогодні допомагає українській економіці та вітчизняним аграріям, і, можливо, допоможе відновитись у майбутньому. Проте потрібно працювати над цим. Ми не можемо втратити аграрний сектор, він надто важливий не тільки для України, але і для багатьох інших держав. https://agronews.ua/news/ukrayini-krytychno-vazhlyvo-ryatuvaty-ne-lyshe-eksport-detali/ 4. Названо країну-лідера із закупівлі української молочки AgroNews.ua . -17.09.2023 У серпні 2023 року Україна експортувала 9,5 тис. т молочних продуктів на суму $20 млн. Обсяги експорту в натуральному та грошовому еквіваленті виросли на 4% в порівняні до липня 2023 року. Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока з посиланням на дані Держстату. Обсяги експорту молока і вершків незгущених склали 2,5 тис. т, що на 20% більше порівняно до липня. Виручка за поставлений товар склала $1,4 млн і збільшилася на 22%. До 96,42% експортованого товару було відвантажено у Молдову. Експорт кисломолочних продуктів (маслянка) в натуральних обсягах збільшився до 321 т (+3%), а в фінансовому виразі зріс до $372 тис. (+6%). Близько 96,3% експортованих з України кисломолочних продуктів надійшло до Молдови. Закупівлі вершкового масла збільшили Молдова, Казахстан, Азербайджан, але скоротилися постачання до ЄС. Зростання обсягів експорту сирів відбулося через збільшення постачань до Молдови, Казахстану та країн-членів ЄС. https://agronews.ua/news/nazvano-krayinu-lidera-iz-zakupivli-ukrayinskoyi-molochky/ 5. Володимир Зеленський підписав закон про ГМО-продукцію AgroPolit.com . – 17.09.2023 Президент України Володимир Зеленський підписав закон №5839 що стосується регулювання виробництва ГМО-продукції. Повна назва цього документу: «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки». Закон визначає правові засади державного регулювання у сфері генетично-інженерної діяльності, а також забезпечення біологічної, продовольчої, генетичної та екологічної безпеки держави. В законі прописані правила державного контролю за потраплянням у продаж генетично модифікованих організмів, а також відповідної продукції. Документ дає визначення таким термінам, як «ГМ-продукція як харчовий продукт», «генетично модифікована продукція», «генетично модифікований організм». https://agropolit.com/news/26544-volodimir-zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-gmo-produktsiyu 6. Держбюджет-2024: на підтримку аграріїв заклали 1 млрд грн AgroPortal.ua .- 20.09.2023 Міністр фінансів України Сергій Марченко 20 вересня 2023 року, на засіданні Верховної Ради представив проєкт Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» (№10000 від 15.09.2023), говориться у повідомленні Міністерства фінансів. Прогноз макропоказників на 2024 рік, що був закладений в проєкт бюджету, передбачає: - номінальний ВВП — 7 трлн 825 млрд грн; - зростання реального ВВП на 5%; - індекс споживчих цін — 10,8%; - зростання експорту товарів та послуг на 7,5%. Згідно з додатком до законопроєкту «Розподіл видатків Держбюджету на 2024 р.» (№3), на державну підтримку аграріям передбачається близько 1 млрд грн, зокрема за такими статтями: - підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції — 796 млн грн зі спеціального фонду; - фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 205 млн грн із загального фонду. https://agroportal.ua/news/finansy/derzhbyudzhet-2024-na-pidtrimku-agrarijiv-zaklali-1-mlrd-grn 7. Якість пшениці оновила 15-річний мінімум AgroPortal.ua .-17.09.2023 За данними компанії SGS, яка щорічно формує мапу якості зернових та олійних культур в Україні, ц ьогоріч спостерігається суттєве зниження середнього вмісту білка і сирої клейковини в пшениці. Р езультати аналізу якості близько 80% із 424 зразків пшениці, відібраних з господарств у 21 області України, показують, що середній вміст білка в обстежених зразках становить 10,96% проти 11,8% в зразках врожаю попереднього року. Водночас середній вміст сирої клейковини оцінюється у 18,5% проти 21,6% минулого року. «Ці показники стали мінімальними з 2008 року за вмістом білка та з 2011 року — за вмістом клейковини» , — зазначають експерти. Отже, поточного сезону обсяг пшениці, придатної для виробництва високоякісного борошна, поки оцінюється у 2,15 млн т. Відповідно, за оцінкою внутрішнього продовольчого споживання пшениці аналітиками на рівні 3,1 млн т формується дефіцит пропозиції близько 0,95 млн т. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/yakist-pshenici-onovila-15-richniy-minimum 8. Україна вперше представлена на Mondial du Fromage AgroPortal.ua .-16.09.2023 Україну вперше представлено на одній з найвідоміших подій у галузі сиру та молочних продуктів, куди запрошують професійних представників сирного світу з різних країн — Mondial du Fromage, повідомляють у ProCheese. Організатори Mondial du Fromage раз на два роки проводять конкурс найкращого чизмонгера світу, на якому учасники повинні пройти ряд випробувань: питання з теорії сирів, смакування продуктів наосліп, створення сирного плато з ідеєю та інші завдання. До участі допускаються лише ті, хто пройшов попередній відбір від організаторів, — усього 16 конкурсантів з усього світу. І нарешті у 2023 році засновниця та сирна експертка ProCheese, суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards Оксана Чернова та команда ProCheese і Ardis Group додали українців до світової мапи чизмонгерів. Участь Оксани Чернової у Mondial du Fromage відкриває можливість українцям надалі змагатися у світових конкурсах для чизмонгерів. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-vpershe-predstavlena-na-mondial-du-fromage 9. На базі двох ліквідованих інститутів рибного господарства утворять нову установу AgroReview.-18.09.2023 Представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук . повідомив, що Кабінет міністрів України погодив пропозицію про ліквідацію ДП «Інституту рибного господарства та екології моря» і «Одеського центру Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» та на базі їх майна утворив нову державну наукову установу. «Погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства щодо ліквідації державного підприємства «Інститут рибного господарства та екології моря» і «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» та утворення на базі їх майна державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» з віднесенням її до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України», – написав Мельничук. https://agroreview.com/content/na-bazi-dvoh-likvidovanyh-instytutiv-rybnogo-gospodarstva-utvoryat-novu-ustanovu/ 10. Бензин з кукурудзи та буряка: яка економічна доцільність використання біоетанолу AgroReview.-15.09.2023 Питання «Чи зможе біоетанол стати розв’язанням паливної проблеми, зменшити залежність від імпортних нафтопродуктів та спонукати перероблення аграрної сировини?- це питання часу. Щороку 38 барелів – такий нафтовий еквівалент гектара поля, засіяного кукурудзою, якщо її переробляти на біоетанол. З гектара кукурудзи в США отримують 3 800 літрів біоетанолу, який додають до бензину в пропорції 10%. І на цій суміші – бензині Е10 – там їздять майже всі бензинові автомобілі. Тепер ця математика актуальна для України. Адже врожай кукурудзи вже другий рік поспіль, через напад Росії, неможливо вивезти на експорт. На додачу саме цього року кукурудза дуже вродила і в Бразилії. Ця країна не має божевільних сусідів та логістичних проблем із доставленням кукурудзи по всьому світу. Отже, кукурудзу треба прилаштувати. Саме Бразилія є світовим лідером з використання біоетанолу для транспорту. Приблизно 20% автомобільного пального в цій країні – це біоетанол, вироблений із цукрової тростини. Тим часом у країнах ЄС з української кукурудзи виготовляють біоетанол. За даними Олександра Бататіна, президента української Асоціації промислових біотехнологій, близько 10% європейського біоетанолу виготовлено з української сировини. https://agroreview.com/content/benzyn-z-kukurudzy-ta-buryaka-yaka-ekonomichna-doczilnist-vykorystannya-bioetanolu/ 11. Цукровий буряк в цьому сезоні буде прибутковою культурою Kurkul. -15.09.2023 В матеріалі « Цукровий сезон 2023: чи зароблять на цукрових буряках аграрії» йдеться, що цукровий буряк і далі буде прибутковою культурою. При врожайності 50 т/га та ціні від цукрових заводів у 1900 грн/т, фермер отримає виторг у $2375/га. При цьому вартість вирощування 1 га становить приблизно до $1900 (до війни вартість вирощування становила $1600/га). У АФ «Ольгопіль» зазначають: «Торік буряк був рентабельний, Цього року також є усі підстави розраховувати, що зберемо вище середнього показника, бо поля чисті і густі». https://kurkul.com/news/34076-tsukroviy-buryak-v-tsomu-sezoni-bude-pributkovoyu-kulturoyu 12. Зернові хаби та безпекова співпраця: Зеленський зустрівся з президентом Кенії УНН.-19.09.2023 На полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Республіки Кенія Вільямом Руто. Вони обговорили конкретні кроки щодо створення зернових хабів у Кенії та питання безпекової співпраці між Україною та Кенією. Зеленський подякував Кенії за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Лідери обговорили підготовку до наступної зустрічі щодо реалізації Української формули миру на рівні радників, конкретні кроки щодо створення зернових хабів у Кенії, наголосили на важливості стабільного забезпечення регіону українською сільськогосподарською продукцією. https://www.unn.com.ua/uk/news/2047159-zernovi-khabi-ta-bezpekova-spivpratsya-zelenskiy-zustrivsya-z-prezidentom-keniyi

< Назад В чому різниця між оливками та маслинами? 11 лют. 2024 р. Впевнений, тобі доводилося пробувати зелені оливки та чорні маслини і тобі добре відомо, які вони на смак, який, між іншим, дуже відрізняється. У сьогоднішній статті ми постараємося пояснити, у чому різниця між маслинами та оливками. Згідно слов’янської традиції за зеленими ягідками закріпилася назва оливки, за чорними – маслини. У Греції, Іспанії, на батьківщині оливи, як і в усьому світі – і чорні і зелені плоди оливкового дерева називаються оливками. Якщо тобі доведеться опинитися в оливковому гаю, спробуй свіжий плід прямо з гілки. Ти здивуєтеся яка це гидота, наскільки гіркою є його м’якоть. А виною тому – олеуропеїн, що міститься в шкірці, м’якоті, насінні та листі оливкового дерева. Саме за допомогою цієї хімічної речовини рослина захищається від непроханих гостей, які бажають поласувати його плодами. У медицині олеуропеїн активно використовується у боротьбі з різними патогенними організмами: бактеріями, вірусами та грибками. Але щоб плоди можна було із задоволенням вживати в їжу, люди придумали купу способів, як можна позбутися неприємного смаку і поживитися поживними речовинами плоду (вибачте за тавтологію). А тепер шокуючий факт (якщо ти раптом не знав): з погляду ботаніки маслини та оливки – плоди одного й того ж дерева, оливи європейської. Все залежить від кольору: чорні плоди прийнято у нас називати маслинами – вони зрілі, збираються у грудні. А зелені – оливки, незрілі, жовтневий урожай. До речі, є ще білі оливки – середньої зрілості, листопадові. Колір плоду залежить також від технології, що використовується при консервації. Чорні оливки бувають двох типів. У першому випадку плід природним чином дозріває на гілці, набуваючи темно-фіолетового або коричневого відтінку. Він вже надто м’який, щоб діставати з нього кісточку, тому вона залишається всередині. А в другому випадку оливки безжально знімаються зеленими в жовтні, з них можна дістати кісточку, а свій глибокий чорний колір майбутня маслина отримує в ході оксидації, під поперемінним впливом розчину їдкого натрію (каустичної соди) і кисню. Для стабілізації кольору в розчин додають глюконат заліза або лактат заліза. Ці хімічні речовини є дозволеними харчовими добавками. Зрілі маслини та зелені оливки також позбавляють від гіркоти промиванням у лужному розчині та подальшим триманням у спеціальному розчині на кілька місяців для ферментації. Промивання лугом можна опустити, але тоді ферментувати доведеться довше, і в результаті гіркоти все одно трохи залишиться. Коли встановлений рецептурою термін ферментації спливає, оливки стерилізують і закривають у банки на продаж. Які оливки все ж таки корисніші? Ті, що самі дозріли та менше хімічно оброблені. Вони свіжі, мають невеликий термін зберігання, гладенькі та з кісточкою. Якщо ти купив баночку оливок, а вони гірчать, не поспішай засмучуватися та викидати продукт. Можливо, вони зроблені за іншою, більш лагідною технологією, тому що виробники вирішили зберегти в них більше корисних речовин для тебе. https://zvidusil.in.ua/olyvky-vs-maslyny/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Іспанія може призупинити виробництво хамону через дефіцит жолудів 9 лют. 2023 р. Іспанський хамон iberico bellota знаходиться під загрозою зникнення через дефіцит ключового продукту харчування свиней — жолудів. Про це повідомляє The Guardian. Хамон iberico bellota виготовляється лише з чорноногих свиней, які мають провести останній місяць свого життя, харчуючись жолудями у дубовому лісі. Внаслідок надзвичайно спекотного та сухого літа дуби стали давати менше жолудів. 2022 рік став найспекотнішим за всю історію спостережень в Іспанії та третім за рівнем посушливої погоди. Кількість дощів у регіоні Екстремадура знизилась за останні 50 років на 35%. Це, а також падіння ринкової ціни призвело до 20% зниження обсягу виробництва одного з найдорожчих різновидів хамону. Франсіско Еспарраго, президент компанії Señorio de Montanera з виробництва хамону Навіть якщо це літо не буде таким посушливим, як у 2022-му, ми не налаштовані оптимістично. Я очікую, що цей рік буде найгіршим за 40 років моєї роботи в компанії. Згідно з правилами, виробникам хамону berico bellota дозволено імпортувати жолуді з інших країн. «Основними продавцями жолудів є Марокко та Алжир, але я хвилююся, що імпорт жолудів може викликати нові захворювання», — зазначає Еспарраго. https://agroportal.ua/news/mir/ispaniya-mozhe-prizupiniti-virobnictvo-hamonu-cherez-deficit-zholudiv Попередній допис Наступний допис

< Назад Стаканчики з яблук виготовляє підприємець з Вінниччини 8 бер. 2025 р. Олег Левченко, засновник господарства «Витвірня» на Вінниччині, знайшов спосіб безвідходної переробки яблук, створивши їстівні стаканчики із фруктів. Зазначається, що стаканчики від фермера стали екологічною альтернативою паперовому та пластиковому посуду, і вже привернули увагу закордонних компаній. У 2017 році Левченко заснував ферму «Витвірня», що спеціалізується на вирощуванні яблук. Згодом з’явився кооператив із власним виробництвом, яке працює за принципом «нуль відходів», розповідає видання. Завдяки грантовій програмі «Курс на Незалежність» команда змогла придбати спеціальне обладнання для просіювання кісточок – їх використовують у біодобавках, а інші частини яблук йдуть на виробництво нової продукції. Фермер вже запатентував корисну модель – стаканчик, виготовлений із яблук. Він є екологічною альтернативою паперовому та пластиковому посуду. Після використання його можна з’їсти або, наприклад, зробити з нього кисіль. Розробкою зацікавилися закордонні компанії, але команда поки що працює над удосконаленням технології виробництва. https://agroter.com.ua/2025/03/04/stakanchyky-z-yabluk-vygotovlyaye-pidpryyemecz-z-vinnychchyny/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Польща і Україна планують побудувати трубопровід для транспортування рослинної олії 30 серп. 2022 р. Польща та Україна прагнуть спільно реалізувати проєкт із будівництва транскордонного трубопроводу, який дозволяв би транспортувати українську рослинну олію до порту міста Гданськ пише Європейська правда Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на PAP, про це у вівторок заявила канцелярія прем’єр-міністра Польщі."Рада міністрів (Польщі) схвалила подання міністерства сільського господарства й сільського розвитку для укладання меморандуму про взаєморозуміння… щодо розбудови проєкту транскордонного трубопроводу для транспортування рослинної олії з України до порту Гданськ", – йдеться в повідомленні. До проєкту будуть залучені міністерства сільського господарства та інфраструктури України та Польщі."Втілення в життя меморандуму сприятиме частковому розблокуванню українського експорту та посилить продовольчу безпеку в країнах, що розвиваються, яким загрожує голод. Відповідно, це має знизити міграційний тиск на Європу", – додають у канцелярії польського прем’єра. Після укладання меморандуму Україна та Польща створять робочі групи, які представлять можливі варіанти місця розташування проєкту – передусім місця прокладання трубопроводу, а також технічні параметри й умови будівництва. Меморандум буде ухвалений строком на три роки й буде автоматично продовжуватися на аналогічний період. Попередній допис Наступний допис

< Назад Український бренд зімітував лосось із пшениці та гороху — містить лише 40 калорій 4 січ. 2025 р. Wanted Vegan випускає унікальне рослинне сашимі зі смаком лосося — перший продукт такого роду на українському ринку. Сашимі вже стало доповненням до авокадо-тостів, ролів, салатів та інших страв для тих, хто дотримується рослинної дієти. За словами засновника компанії Романа Квашенка, його команда ставила собі за мету створити безкомпромісні альтернативи стравам тваринного походження. Сашимі виготовляється з пшеничного та горохового білка і не містить сої, що робить його доступним для споживачів з різними дієтичними потребами. Продукт доступний у декількох варіантах: зі смаком копченого лосося, слабосоленого лосося та тунця. Основними інгредієнтами є вода, трегалоза, модифікований крохмаль і рослинні ароматизатори. Енергетична цінність становить близько 40 калорій на 100 грамів Сашимі можна вживати відразу після розморожування. “Метою рослинного сашимі є імітація не стільки поживного складу риби, скільки її смакових характеристик”, — зазначають у компанії. Wanted Vegan був заснований у 2020 році Романом Квашенком, який понад 20 років працював у сфері виробництва та дистрибуції інгредієнтів для харчової промисловості. Компанія швидко здобула популярність завдяки смачному рослинному м’ясу. Спочатку асортимент складався з бургерних котлет та нагетсів, а з часом додалися нові продукти: рослинний фарш, котлета по-київськи та навіть рослинне сало. Цьогоріч Wanted Vegan здійснив перші постачання своєї продукції за кордон, зокрема до Іспанії. “Ми неймовірно пишаємося тим, яке сашимі у нас вийшло, — додав Квашенко. — За виглядом його майже не відрізнити від звичайного, і на смак воно не поступається рибі”. https://newfood.ua/2024/10/03/ukrainskyy-brend-zimituvav-losos-iz-pshenytsi-ta-horokhu-mistyt-lyshe- Попередній допис Наступний допис

< Назад Тематична виставка "НОВІ ТА УДОСКОНАЛЕНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАПІВФАБРИКАТІВ" НОВІ ТА УДОСКОНАЛЕНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАПІВФАБРИКАТІВ Автореферати дисертацій 637.5 І- 20 Іванова, Т.М. Удосконалення технології м'ясних продуктів з використанням кверцетинвмісної сировини: автореф дис. ... канд. техн. наук: 05.18.04/ Т.М. Іванова; НУХТ. - К.: НУХТ, 2018. - 25 с.: іл. - Бібліогр.: с.18-22 Дисертація присвячена удосконаленню технології м'ясних виробів з подовженим терміном зберігання за рахунок використання кверцетинвмісної сировини. Обгрунтовано та експериментально підтверджено доцільність використання екстрактів з даної сировини у якості антиокиснювачів природного походження в технології м'ясних продуктів. Досліджено вплив запропонованих антиокиснюючих добавок на комплекс показників якості, харчову та біологічну цінність готових м'ясних виробів. Проведено дослідження безпечності обраної сировини та готових продуктів. 664.3 Т 47 Тищенко, О. П. Наукове обгрунтування технологій напівфабрикатів оліє-жирових капсульованих для кулінарної та кондитерської продукції: автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.18.16/ О. П. Тищенко; Харківський держ. ун-т харчування та торгівлі. - Харків, 2018. - 40 с.: іл. - Бібліогр.: с.28-37 В роботі науково обгрунтовано та розроблено технології капсульованих олій соняшникових, оливкової, олій вітамінізованих, жирів тугоплавких; параметри технологічних процесів і технологій харчової продукції з використанням ліпідів харчової сировини - дресінгів, оливки структурованої, борошняних, кондитерських виробів. Одержано комплекс даних про якість та безпеку нової продукції. Розроблено та апробовано спеціалізоване обладнання та промислові лінії з виробництва капсульованих ліпідів харчової сировини. 664.6 Я 66 Янчик, М. В. Розроблення технології кондитерських напівфабрикатів з рослинними порошками та крему заварного на їх основі: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.16/ М. В. Янчик; НУХТ. - К.: НУХТ, 2019. - 22 с.: іл. - Бібліогр.: с.18-20 В роботі розроблено рецептуру та схему технологічного процесу виробництва кондитерських напівфабрикатів з порошками моркви та банану. Досліджено органолептичні та фізико-хімічні показники якості та безпечності напівфабрикату, що дають змогу рекомендувати його для самостійного використання і в складі оздоблювальних напівфабрикатів широкого асортименту. Здійснено апробацію технології кондитерських напівфабрикатів у виробничих умовах, визначено економічну ефективність застосування розробленої технології . 664.8 Б 46 Бендерська, О.В. Удосконалення технології томатних соусів із додаванням пасти із насіння томатів: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05. 18.13/ О.В. Бендерська; НУХТ. - К.: НУХТ, 2019. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с. 17-19 В роботі вперше експериментально визначено та науково обгрунтовано вплив попереднього оброблення томатної сировини на вміст глікоалкалоїдів. Для створення харчових напівфабрикатів запропоновано використовувати вторинні продукти перероблення томатів 664.9 Ф 32 Федорова, Д. В. Ресурсозберігаючі технології риборослинних напівфабрикатів для харчової продукції: автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.18.16/ Д. В. Федорова; КНТЕУ. - К.: КНТЕУ, 2018. - 43 с.: іл. - Бібліогр.: с.33-39 В роботі показано доцільність використання висівок пшеничних у риборослинних напівфабрикатах на основі бланшованої риби (тушка), висівок пшеничних та знежиреної молочної сироватки - у напівфабрикатах з гідролізованих рибних голів для зниження інтенсивності рибного запаху. Науково обгрунтовано параметри і режими підготовки риборослинних фаршів до сушіння. Комплексом показників підтверджено повну безпечність розроблених напівфабрикатів, обгрунтовано режими та терміни зберігання, розроблено ієрархічні структури показників якості та здійснено їх комплексну оцінку. 664.6 Л 63 Лісовська, Т.О. Технологія бісквітного напівфабрикату з використанням борошна кукурудзяного екструдованого: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.16/ Т.О. Лісовська; ХДУХТ. - Харків, 2018. - 20 с.: рис. - Бібліогр.: с.14-17 В роботі науково обгрунтовано та розроблено технологію бісквітного напівфабрикату з використанням борошна кукурудзяного екструдованого у різних співвідношеннях з борошном пшеничним та повною заміною останнього, досліджено її функціонування як технологічної системи. Одержано комплекс нових даних, що характеризують органолептичні, фізико-хімічні, реологічні, мікробіологічні показники, харчову цінність нової продукції, науково обгрунтовано термін зберігання. 637.5 С 77 Старосельська, А. Л. Комплексна оцінка якості та безпеки ковбасних виробів і напівфабрикатів січених: автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.09/ А. Л. Старосельська; Сумський нац. аграр. ун-т, Держ. науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів. - Суми, 2018. - 23 с.: іл. - Бібліогр.: с.19-20 В дисертації наведено результати моніторингу харчових добавок, що ідентифікуються у ковбасах і напівфабрикатах січених. Досліджено комплексні сипучі суміші за показниками безпечності, проведено комплексну оцінку готових ковбасних виробів і напівфабрикатів січених за показниками безпечності та якості; експериментально вивчено морфологічну структуру харчових добавок, що використовуються під час виготовлення м'ясних продуктів як білкової, так і вуглеводної природи, як тваринного, так і рослинного походження. 637.3 Т 98 Тютюкова, Д. О. Технологія напівфабрикатів з сиру кисломолочного на основі молока з регульованим складом сольової системи: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.16/ Д. О. Тютюкова; ХДУХТ. - Харків, 2018. - 21 с.: рис. - Бібліогр.: с.15-18 В роботі установлено закономірності впливу складу сольової системи молока на формування органолептичних, фізичних, фізико-хімічних і структурно-механічних показниківсиру кисломолочного як білкового коагулянту. 664.6 К 55 Кобець, О. С. Удосконалення технології бісквітних напівфабрикатів оздоровчого призначення: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.16/ О. С. Кобець; НУХТ. - К.: НУХТ, 2018. - 21 с.: рис. - Бібліогр.: с.17-20 Дисертацію присвячено удосконаленню технології бісквітних напівфабрикатів шляхом використання нетрадиційної рослинної сировини, а саме -концентратів харчових волокон пшеничного, яблучного, какао та олій рослинних з нетрадиційної сировини - олії зародків пшениці, плодів шипшини та рижієвої, та скорочення технологічного процесу їх виробництва. Встановлено можливість використання у технології бісквітних напівфабрикатів вакуумно-випарного охолодження з метою скорочення технологічного процесу їх виробництва. 639 Г 31 Геліх, А. О. Технології напівфабрикату з молюска прісноводного та кулінарної продукції з його використанням: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.16/ А. О. Геліх; ХДУХТ. - Харків, 2019. - 20 с.: рис. - Бібліогр.: с.14-17 В роботі досліджено фізико-хімічні, структурно-механічні, органолептичні та мікробіологічні показники м'якого тіла прісноводних молюсків. Досліджено їх харчову та біологічну цінність, мікробіологічні показники та показники безпечності, встановлено умови і терміни зберігання. 637.1 Г 85 Гринченко, Н. Г. Наукове обгрунтування технологій напівфабрикатів на основі молочної сировини, одержаних шляхом реалізації потенціаду лактокальцію: автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.18.16/ Н. Г. Гринченко; ХДУХТ. - Харків, 2018. - 44 с.: рис. - Бібліогр.: с. 30-40 Роботу присвячено теоретичному та експериментальному обгрунтуванню технологій стабілізованих та структурованих сфероподібних напівфабрикатів на основі молочної сировини, одержаних шляхом реалізації потенціалу лактокальцію. Виробництво розроблених напівфабрикатів дозволило підвищити ефективність технологічних процесів переробки молочної сировини, розробити широкий асортимент конкурентоспроможної продукції з високими споживними властивостями та експортним потенціалом. 664.8 С59 Соколова, Є.Б. Формування товарознавчих властивостей замороженого напівфабрикату для смузі на основі плодово-ягідної сировини: автореф. дмс. ... канд. техн. наук:05.18.15/ Є.Б. Соколова; Харківський держ. ун-т харчування та торгівлі. - Харків, 2019. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с.14-17 В роботі на основі експериментальних досліджень визначено інноваційний задум щодо вимог якості, безпечності та технологічних операцій у виробництві нової продукції. Досліджено процес заморожування, визначено діапазони вимороженої вологи в напівфабрикаті як чинника, що впливає на якість напівфабрикату для смузі. 664.8 П34 Писарєв, М.Г. Удосконалення технологій переробки сучасних сортів картоплі з отриманням нових напівфабрикатів та консервованих продуктів: автореф. дис. ... канд. техн. наук:05.18.13/ М.Г. Писарєв; НУХТ. - К.: НУХТ, 2019. - 21 с.: іл. - Біибліогр.: с.17-21 Дисертацію присвячено використанню нових сортів картоплі у виробництві сушених, охолоджених та заморожених напівфабрикатів. Розроблено інноваційні способи сушіння картоплі із застосуванням комбінованих методів енергопідведення. Запропоновано способи зниження вмісту крохмалю в картоплі для виробництва дієтичних напівфабрикатів. 664.8 Н56 Нестеренко, Н.А. Стабілізація споживних властивостей швидкозаморожених напівфабрикатів із культивованих печериць: автореф. дис. ... канд. техн. наук:05.18.15/ Н.А. Нестеренко; КНТЕУ. - К., 2021. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с.16-19 В роботі охарактеризовано ринок свіжих і перероблених культивованих грибів. За результатами аналізу вітчизняних та зарубіжних джерел проведено порівняльну характеристику харчової і біологічної цінності культивованих печериць і продуктів їхньої переробки. Проаналізовано зміни органолептичних властивостей та показників хімічного складу грибів у процесі заморожування. Встановлено вплив заморожування на безпечність грибів та розглянуто способи стабілізації споживних властивостей заморожених культивованих печериць. 664.8 К18 Камінська, С.В. Удосконалення технології швидкозаморожених плодово-ягідних напівфабрикатів з використанням кріопротекції: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.16/ С.В. Камінська; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с.17-19 В роботі уперше здійснено обгрунтований відбір сировини, найбільш придатної до заморожування і отримання напівфабрикатів підвищеної біологічної та вітамінної цінності. Вперше запропоновано методику порівняльної органолептичної оцінки свіжої і замороженої плодово-ягідної сировини, яка дає можливість об'єктивно прогнозувати якість напівфабрикатів та визначити терміни їх зберігання. Окреслено сфери використання заморожених напівфабрикатів у різних галузях харчових технологій, розроблено рецептури харчових продуктів та напоїв. Статті періодичних видань Удосконалення технології виробництва функціональних плодово-ягідних напівфабрикатів / О.Є. Загорулько, О.І. Черевко, В.М. Михайлов та ін. //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28 , №6 . - С. 96-107. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: паста, тепловіддача, дисперсні, пектин, вітаміни, інноваційні, технології, сировина--фітостероли Формування споживчих властивостей високобілкових напівфабрикатів із культивованих грибів / Г.О. Сімахіна, Н.В. Науменко, О.М. Межубовський, С.В. Камінська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 . - С. 130-140. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: протеоліз, білкові, концентрати, амінокислоти, фракціонування, культивування--низькотемпературне сушіння Обгрунтування складу високобілкового концентрату для супів швидкого приготування / Г.О. Сімахіна, Н.В. Науменко, С.В. Камінська, О.М. Межубовський //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 150-161. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою Кл.слова: амінокислоти, білки, концентрати, напівфабрикати, композиції, збагачувач, лкультивовані, гриби--мультикомпонентні композиції Чернюшок, О.А. Фортифікація посічених напівфабрикатів з використанням вівсяного борошна та сухої демінералізованої молочної сироватки/ О.А. Чернюшок, А.С. Дубівко, Ю.В. Бірюк //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 84-92. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: фарш, м'ясна продукція, добавки, вівсяне, борошно Удосконалення способу виготовлення функціонального напівфабрикату і кексів на його основі/ О.Є. Загорулько, А.М. Загорулько, В.М. Михайлов, К.Р. Касабова //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 111-121. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: рослинна добака--бурякові вичавки--ефективна в'язкість--функціональні інгредієнти Сімахіна, Г.О. Комбінова ресурсоефективна технологія заморожених плодово-ягідних напівфабрикатів/ Г.О. Сімахіна, О.В. Кочубей-Литвиненко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 143-156. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: КОНСЕРВУВАННЯ, ХОЛОД, КРИСТАЛОУТВОРЕННЯ, КРІОПРОТЕКЦІЇ, ДЕФРОСТАЦІЯ, АНТИОКСИДАНТИ Українська мережа "Галя Балувана" вийшла на ринок США //World of Food=Світ продуктів . - 2024. - №1 (січень) . - С. 2. Кл.слова: напівфабрикати, мережі, партнери, ринок--франшиза "Галя Балувана" у Великій Британії //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №2 (березень) . - С. 2. Кл.слова: напівфабрикати, заморожені, вареники, пельмені, партнери, фінансові Вітамінна цінність і мікробіологічна безпека заморожених плодів вишні при зберіганні/ Г.О. Сімахіна, Н.М. Грегірчак, Н.В. Науменко, С.В. Камінська //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 154-168. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: заморожування, кріопротекції, вітаміни, цінність, показники, мікробіологічні, напівфабрикати, заморожені, попит Божко, А.Ю. Визначення критеріїв ідентифікації для оцінювання показників якості оздоблювальних напівфабрикатів з використанням порошку керобу/ А.Ю. Божко, С.І. Усатюк //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 53-61. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: кондитерські, вироби, напівфабрикати, рослинна, сировина, борошно, фальсифікація, оцінка, критерії, відповідності, показники якості Роженко, А.С. Удосконалення технології бісквітного напівфабрикату з використанням продуктів переробки комах/ А.С. Роженко, О.Ю. Мельник //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 71-80. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: органолептичні показники, властивості, кондитерські, вироби, напівфабрикати, борошно, вітаміни, стійкий, окислення--цвіркуни Удосконалення технології маринованих напівфабрикатів з м'яса птиці/ І.О. Данилевич, В.М. Пасічний, Є.А. Шубіна, А.І. Маринін //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 81-88. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : м'ясна продукція, птиці, маринад, технологіі, прянощі, споживання Брикова, Т. Система НАССР при виробництві напівфабрикатів/ Т. Брикова //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 93-109. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: критичні точки, ризики, контроль, забруднення, мікробне, законодавчі, документи Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 5 по 9 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис Коронавірус завдає шкоди ланцюжкам поставок свіжих овочів і фруктів — AgroNews AGRI-GATOR .- 07.06.2020 Перед сектором постали проблеми, такі як обмеження у пересуванні, висока вартість транспортування, закриття ринків. Про це передає пресслужба ФАО, пише agronews.ua. Змінюються також попит і ціни. Ціна на окремі продукти, особливо ті, які, ймовірно, зміцнюють імунітет, наприклад лимон і часник, зросла до небес. У той же час інші продукти дешевшають на очах. У цей неспокійний час життєво важливо мати доступ до інформації про ринки. Для того, щоб допомогти виробникам фруктів і овочів розібратися в цій новій ситуації, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) спільно з ФАО доклали всіх зусиль для надання інформації про нову ринкову дійсність.«Фрукти і овочі – продукти, які надзвичайно швидко псуються, їх потрібно доставляти на ринок настільки швидко, наскільки можливо. Торгові можливості, однак, обмежені, так як всі ланки ланцюжка виробництва порушені: ринки закриті, країни посилили правила перетину кордонів, порти не працюють, ціни на транспортування зросли, і так далі», — сказав економіст ФАО Андрій Ярмак. Він також пояснив, що ФАО та ЄБРР прагнуть надати найактуальнішу інформацію про стан ринків виробникам і агробізнесу, використовуючи широко поширені платформи в таких країнах, зокрема, як Грузія, Молдова, Таджикистан, Україна, Узбекистан, окрім інших. Ярмак зазначив, що мета полягає в тому, аби «якомога більше зменшити втрати, які торкнуться всього ланцюжка доданої і, ймовірно, будуть значними, не дивлячись на наші зусилля». Наталія Жукова, директор ЄБРР з питань агробізнесу, зазначила, що ЄБРР і ФАО мають багатий досвід об’єднання зусиль громадського та приватного секторів з метою усунення проблем у ланцюжках виробництва та збуту продукції.«І ми будемо продовжувати сприяти політичному діалогу, спрямованому на пошук рішень, відповідно до директив із забезпечення безпеки в умовах COVID-19», — заявила вона. agri-gator.com.ua Украинское мороженое успешно прошло проверку качества AGRI-GATOR .- 07.06.2020 Ведущие отечественные предприятия, члены Ассоциации украинских производителей «Мороженое и замороженные продукты» (АУПМ и ЗП), пятый год подряд провели добровольное тестирование их мороженого и полуфабрикатов в рамках программы контроля качества пищевых продуктов. За это время в лабораториях «Укрметртестстандарт» и «Киевоблстандартметрология» было исследовано более 70 образцов мороженого и около 40 образцов замороженных полуфабрикатов, говорится в сообщении ассоциации.«В рамках последнего тестирования в торговых сетях были отобраны следующие образцы продукции: мороженое «Крем-пломбир» в вафельном стаканчике (АО «Житомирский маслозавод»), мороженое пломбир 12% жира с наполнителем клубничным в вафельном стаканчике (ООО «Хладопром»), мороженое пломбир «Стакан Великан» в вафельном стаканчике с кондитерской глазурью (ООО «Ласунка»), мороженое «100% мороженое» (АО «Житомирский маслозавод»), мороженое «Super puper» с комбинированным составом сырья с какао в вафельном стаканчике (ООО «Ласунка»), мороженое с комбинированным составом сырья с наполнителем «Сгущенное молоко» ТМ «Розумний Вибір» (ПОО АПОТ «Фирма «Ласка»), мороженое с комбинированным составом сырья с вишневым наполнителем ТМ «Розумний Вибір» (ПОО АПОТ «Фирма «Ласка») и мороженое 12% жирности фисташковое «Морозко» (ООО «Хладопром»)», — отмечают эксперты.На этот раз фирма «Ласка» была представлена в тестировании также замороженными полуфабрикатами — пельменями «Манюням» с мясом индейки и кролика. «Традиционно отобранные образцы передали для исследований в ГП «Всеукраинский государственный научно-производственный центр стандартизации, метрологии, сертификации и защиты прав потребителей». Чтобы получить целостную и объективную картину данных качества, продукцию проверяли по физико-химическим, органолептическим, микробиологическим и молекулярно-генетическим показателям. Результаты нынешнего тестирования, как и в предыдущие разы, порадовали, ведь специалисты центра снова дали заключение о том, что все протестированные образцы полностью соответствуют нормам и требованиям соответствующих ДСТУ», — подытожили в ассоциации. agri-gator.com.ua В аграрному комітеті Верховної ради незадоволені міністром Мінекономрозвитку AgroNews.ua. -09.06.2020 Відділення Міністерства аграрної політики від Міністерства економічного розвитку і торгівлі “на етапі дискусії”. В аграрному комітеті Верховної ради незадоволені міністром Ігорем Петрашко. Про це повідомляє РБК-Україна, пише agronews.ua. Як повідомляється, міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігорем Петрашко незадоволені в аграрному комітеті Верховної ради, де більшість членів фракції “Слуга народу”. У Зеленського заявили, що вирішити цей конфлікт можна розділивши міністерство. “Мабуть, заглушити ці розбіжності можна буде за рахунок поділу Мінекономіки і Мінагро, яке може відбутися найближчим часом”, – пояснив співрозмовник в команді Зеленського. Зазначимо, сам міністр Ігор Петрашко заявив, що його відносини з фракцією “Слуги народу” знаходяться в абсолютно нормальною, робочої і конструктивній площині. agronews.ua ЄБРР збільшив ліміт фінансування програм українських експортерів до 170 млн дол AgroNews.ua. -07.06.2020 Європейський банк реконструкції та розвитку на 90 млн доларів (до 170 млн) збільшив програму підтримки торгівлі, яку реалізує в Україні через Укргазбанк. Про це повідомляється на офіційному сайті ЄБРР, пише agronews.ua. Програма підтримки торгівлі спрямована на фінансування експортноорієнтованих компаній, стимулювання економічного розвитку України та створення нових робочих місць. Вона має на меті допомогти місцевим експортерам продовжити свою підприємницьку діяльність після спалаху коронавірусу. В рамках програми ЄБРР надає часткові або повні гарантії для окремих торговельних операцій, а також покриває платіжний ризик банків-емітентів у різних країнах. В ЄБРР наголошують, що банк є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. На сьогодні Банк взяв на себе сукупне зобов’язання на майже 15 мільярдів євро в 466 проектах країни. agronews.ua Коньяк в Україні будуть виробляти за новими правилами AgroNews.ua. -05.06.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує змінити правила виробництва коньяків в Україні. Проект наказу, який вносить зміни в правила виробництва коньяків року, опублікований на сайті Мінекономіки. Про це повідомляє agronews.ua Зокрема, пропонується скасувати обов’язкове використання спиртів українського походження, частка яких має бути не меншою за 20% у 2020 році, 25% – у 2021 році, 30% – у 2022 році та інше, при використанні імпортних спиртів для виробництва коньяку. Відповідний абзац у новому проекті наказу звучить наступним чином: “При виробництві ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше трьох років спиртів коньячних неукраїнського походження”. Також пропонується дозволити відвантаження коньяків на інші підприємства для їх подальшого розливу в споживчу тару виключно для експорту, для реалізації на території України це буде заборонено. Крім того, пропонується дозволити перегонку коньячних виноматеріалів у термін, який визначає керівник підприємства, тоді як зараз це необхідно робити в термін до 1 квітня наступного після врожаю року (максимум – до 1 липня). За даними Держстату, виробництво коньяку та бренді в Україні у 2019 році збільшилися на 1,7% – до 2,3 мільйона дал. Україна до кінця 2025 року повинна відмовитися від використання географічних назв “шампанське” та “коньяк” згідно з вимогами Європейського Союзу в рамках проекту “Географічні зазначення в Україні” (реалізується у 2017-2020 роках). Проект покликаний допомогти Україні розробити систему позначення товарів з властивостями та репутацією, зумовленими переважно місцем походження. agronews.ua Торговельні мережі України анонсували підвищення ціни на гречку до рекордного рівня AgroNews.ua. -05.06.2020 Експерти вважають, що вже наступного місяця в Україні значно подорожчає гречка. За прогнозами, ціна може зрости до 80 грн/кг. Про це повідомляє today, пише agronews.ua. Зазначається, що підвищення цін анонсували вже десятки магазинів. Деякі мережі повідомили, що гречка подорожчає майже на 50%. Якщо наразі крупа коштує 47-52 грн/кг, то протягом місяця ціна підніметься до 75-80 грн. Також, частина виробників заявили, що за тиждень гречка подорожчає лише на 10-15%. Нагадаємо, в Україні названо, яким буде врожай гречки. Погодна нестабільність весни 2020 року внесла свої корективи в посівну кампанію круп’яних культур. Багато господарств відклали сівбу гречки, зважаючи на її біологічні властивості”,- повідомляють фахівці Інституту землеробства НААН України, пише agronews.ua. agronews.ua Україна може економити $16 млрд щорічно завдяки переходу на чисті джерела енергії, – МХП AГРОПОЛІТ. -09.06.2020 Україна могла б щорічно економити по $16 млрд у разі переходу на чисті джерела енергії. Про це заявив президент компанії-електропостачальника МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський в інтерв’ю виданню «Новое время». За словами фахівця, таку суму країна витрачає щороку в рамках підтримки необхідних умов для зберігання ядерних відходів, а також за імпорт вугілля, нафти, ядерного палива та інших ресурсів, споживання яких можна було б скоротити при переході на джерела відновлюваної енергетики. «Україна, як аграрна країна має, величезний біоенергетичний потенціал. За оцінками біоенергетичної асоціації України, ми можемо замінити близько 20 млрд м³ газу внутрішніми біоресурсами. І мова йде про відновлюваний ресурс, який забирає CO2 з повітря і дає позитивний мультиплікативний ефект економіці», – розповів фахівець. Експерт вказав, що країні в своїх рішеннях потрібно координуватися більше на інноваційно-технічний ринок електроенергії, зробивши основою галузі чисту енергетику. Як зазначив Домбровський, цього можна досягти лише за умови створення адаптивної системи державного управління. agropolit.com/news/ Експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні AГРОПОЛІТ. -07.06.2020 Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого. Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, йдеться у матеріалі AgroPolit.com. Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні. Перше – субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% – розмір субсидії); друге – ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде; третє – модернізація галузі. В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він. agropolit.com/news/ Названо основні виклики для українських бджолярів AgroPortal.ua.-06.06.2020 Тема мору бджіл в Україні, яка з кожним роком набирає обертів, — комплексна проблема, що вимагає комплексного підходу. Таку думку висловила громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева в інтерв’ю «ПроАгро Груп». На її думку, основними питаннями, що потребують вирішення, є: недостатня комунікація між агровиробниками та бджолярами; недосконалість державного регулювання щодо життєвого циклу ЗЗР в Україні; робота українських пасічників у офіційній площині. «Як показує практика, у тих регіонах, де сільгосптовировиробники налагодили ефективний діалог із пасічниками, випадків потрави бджіл фіксується набагато менше. Така комунікація — це, насамперед, довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів. З боку пасічників, на мою думку, більш проактивна і конструктивна позиція має бути на рівні регіональних об’єднань виробників/асоціацій. Аграрні підприємства в усіх галузях АПК також мають керуватися принципами сталого виробництва з урахуванням аспектів охорони навколишнього середовища, збереження біорізноманіття тощо», — вважає Трофімцева. Вона зазначає, що однією з передумов недостатньої комунікації є те, що в Україні досі мало зареєстрованих пасік. «Виведення бджільництва з тіні є одним з найактуальніших питань для галузі. Виробництво меду в Україні в основному зосереджене в господарствах населення — 98%, і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. Виробництвом меду в Україні займаються близько 400 тис. пасічників, які у разі їхньої реєстрації є потенційними суб’єктами малого бізнесу у формі фермерських господарств та кооперативів. Фактично, на сьогодні кожен 100-й українець займається бджільництвом. Реєстрація пасік, подальша консолідація виробників — це також питання чесної ціни, яку вони зможуть отримувати за свій продукт», — пояснює експерт. Трофімцева підкреслила, що держава має розуміти потенціал даної підгалузі АПК і створювати відповідні умови та стимули для комерціалізації бджільництва і його становлення як цивілізованої ланки мікро- і малого бізнесу на селі. Такими стимулами можуть бути фокусні програми держпідтримки, податкові важелі тощо. Це питання також важливе у контексті подальшої європейської інтеграції України. agroportal.ua Україна та Німеччина посилять співпрацю в галузі сільського господарства та безпеки харчових продуктів AgroTimes.-05.06.2020 Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко обговорив із Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анкою Фельдгузен стан та перспективи торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між країнами, а також реалізації спільних проектів та обмін досвідом у економічному відновленні після COVID-19. Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.«Німеччина є нашим надійним партнером, яка за результатами 2019 року посіла перше місце серед торговельних партнерів України з країн Європи. Зокрема, за минулий рік обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною збільшився на 3,1% та склав $9,3 млрд. Ми вдячні нашим німецьким колегам за участь у проектах технічної допомоги, та експертну підтримку в реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – зазначив Ігор Петрашко. За його словами, у нинішніх умовах продовольча безпека є одним із пріоритетів усіх країн. Україна, як гарант світової продовольчої безпеки, докладає усіх зусиль для виконання своїх міжнародних зобов’язань та постачає продукцію АПК на зовнішні ринки. www.agrotimes.net/ Украина вышла на первое место по поставкам органической продукции в ЕС БизнесЦензор.-05.06.2020 По итогам 2019 года Украина заняла 1 место в Европе и 2 место в мире (из 123 стран) по объемам импортируемой органической продукции в ЕС, поднявшись на две ступеньки по сравнению с предыдущим годом. Об этом говорится в обнародованном ежегодном отчете Европейской Комиссии "Импорт органических агропродовольственных товаров в ЕС ключевые изменения в 2019 году", передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства."Растущий спрос европейских потребителей на украинскую органическую продукцию свидетельствует о ее высоком качестве и конкурентоспособности. Лидирующие позиции Украины в мировой торговле органической продукцией демонстрирует активное развитие этой отрасли, что является приоритетом в аграрной политике министерства", – прокомментировал заместитель министра - торговый представитель Украины Тарас Качка.Так, в 2019 году в ЕС было ввезено 3,24 млн тонн органической агропродовольственной продукции, более 10% которой приходится на Украину. В целом украинский импорт в ЕС увеличился на 27% – с 265,82 тыс. тонн в 2018 году до 337,86 тыс. тонн в 2019 году. В основном, в ЕС из Украины экспортируются зерновые (кроме риса и пшеницы, 76,9% зерновых украинского происхождения), пшеница (31,8% – из Украины), масличные культуры (кроме сои, 18,2%, и второе место после Турции), соя (4 место и 13% импорта сои из Украины), фрукты (11% и 3 место). Также Украина входит в группу крупнейших экспортеров жмыха, фруктовых соков и овощей, которые являются ключевыми экспортными продуктами. В целом импортированная органическая продукция составляет около 2% общего импорта агропродовольственных товаров в ЕС. https://biz.censor.net.ua/ В пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Відзначаємо Всесвітній день безпеки продуктів Газета по-українські.-07.06.2020 7 червня відзначають Всесвітній день безпечності продуктів. Це ініціатива Організації Обʼєднаних Націй, започаткували його 2019-го. "Питання безпечності продуктів актуальне для України. У нас контроль значно нижчого рівня, ніж у східноєвропейських країнах. Чим далі від Києва, тим більший масштаб проблем. Зрозуміло, що у регіонах товарообіг нижчий. Продавці не хочуть втрачати прибуток, намагаються продати товар будь-якою ціною. Маємо сильно розвинуту стихійну торгівлю. На такі базари часто потрапляють продукти, які не пройшли контроль у супермаркетах. Наприкінці травня у Запоріжжі виявили тонну ранніх овочів з високим вмістом нітратів. Не виключаю, що їх успішно продають у містах області", - розповів Gazeta.ua директор Союзу споживачів України Максим Несміянов. За його словами, з Європи на український ринок заходять фури простроченого м'яса."Ніхто не закриває заводи, які виробляють неякісне масло. Продукція і далі потрапляє у магазини. Пам'ятаємо, як у великий столичний супермаркет поставили партію риби з ботулізмом, а він досі працює. Бізнес не турбується про свою репутацію. Штрафи за такі порушення у законодавстві прописані на рівні 100 тисяч гривень. На півдні України продають ковбасу першого сорту по 39 гривень за кілограм. Нещодавно цю ж марку побачив у столичному магазині біля одного з метро, але по 69 гривень. Почали продавати морозиво з термінами придатності 2-3 роки. Хоча при певних температурах продукт можна зберігати не більше одного року і 10 місяців. Виробники посилаються на державні стандарти. Водночас споживачам перевірити їх складно. Потрібно платити кошти за доступ до спеціальних реєстрів", - говорить експерт. Додає, що із запровадженням карантину покращилася ситуація з чистотою та дезінфекцією приміщень магазинів. Але це ситуативні зміни. У більшості міст система уже дала збій. Персонал скоротили. А люди, які залишилися, недовго будуть працювати за трьох, а отримувати зарплату за одного."Коли у населення падає дохід, з'являється велика кількість простроченого товару, бо його довго не купують. Наприклад, покупці скаржаться, що в пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Така ситуація з яблуками, картоплею. Бізнес намагається розпродати все, що залежалося і не понести втрат. На великій столичній торговій базі зберігають товар без дати виробництва. Бо не відомо, коли доведеться реалізовувати його", - наголошує Несміянов. Не радить купувати на пляжах вино на розлив, шаурму, пахлаву, креветки. Щороку як тільки починається спека люди масово труяться. Gazeta.ua Виробництво сільгосппродукції в Україні помітно скоротилося 24Агро. – 03.06.20203 Державна служба статистики оприлюднила витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2020 року. За даними Держстату , витрати на виробництво продукції сільського господарства на початку року скоротилися на 7% у порівнянні з аналогічним періодом-2019. Зокрема, витрати на продукцію рослинного походження зменшилася на 8,4%, на тваринництво – на 5,4%, на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, – на 11,3%. Ще серйозніші втрати України в обсязі інвестицій в аграрний сектор – на 35% менше, ніж у січні-березні-2019. Це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років після початку війни на сході України і тимчасової втрати територій АР Крим, частини Донецької і Луганської областей, повідомляє УНІАН з посланням на Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". Найбільше зниження обсягів інвестицій в агропромисловій сфері зафіксовано у лісовому господарстві та лісозаготівлі. Тут у порівнянні з першим кварталом-2019 капіталовкладення зменшилися на 67,1% – до 33,5 мільйонів гривень. Таку динаміку можна було б пов'язати з карантинними обмеженнями, які запроваджено через епідемію коронавірусу. Однак спад інвестиційного забезпечення стався ще раніше – у 2019 році. Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, у якій переважає принцип залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиції в сільському господарстві, – каже завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук. Експерт назвав інші важливі дані Держстату: загальні капітальні інвестиції в економіку України у січні-березні-2020 становили лише 76,9 мільярда гривень, що одразу на 29% менше показника за відповідний період минулого року (108,3 мільярда гривень). В той же час, Кабмін України повністю зберіг суму державної підтримки аграріїв на 2020 рік після внесення змін до бюджету, необхідних для боротьби з поширенням коронавірусу. Це 4 мільярда гривень, які підуть на тваринництво, фермерство, садівництво, компенсації вартості сільгосптехніки та компенсації відсотків за кредитами. 24tv.ua/agro/ В Україні знизилася прибутковість виробництва молока УНІАН: Новини України.-05.06.2020 У річному вираженні прибутковість молочного бізнесу у травні впала на 13%.Прибутковість виробництва молока в Україні в травні 2020 року знизилася на 5,6% щодо квітня, а в річному вираженні – на 13%, повідомив економіст інвестиційного центру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. "Зниження в травні 2020 року до квітня досягла 5,6% – показник близький до середнього багаторічного. Але це означає, що показник падав кожен місяць 2020 року, а сукупне зниження протягом 5 місяців вже склало 37,2%", – написав він на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Прибутковість виробництва молока в травні 2020 року скоротилася на 13% стосовно травня 2019 року, при цьому в цілому за 5 місяців поточного року показник все ще перевищував показник попереднього року на 5,8%. За словами Ярмака, в травні ціни на кормові компоненти продовжували рости, а на молоко - навпаки, знижуватися. Експерт зазначає, що прибутковість молочного бізнесу в червні, як правило, падає не так різко, як у травні, однак тенденції на світовому ринку в цьому році непередбачувані. "Дуже багато втручання з боку держави, дуже багато різких сплесків і падінь прогнозування попиту роблять практично неможливим", - зазначив Ярмак. www.unian.ua Украина удвоила импорт сыров UBR.-05.06.2020 А экспорт сыров в январе-мае сократился на 28,7% В январе-мае 2020 года Украина экспортировала 2,08 тыс. тонн сыров, что на 28,7% меньше, чем за аналогичный период 2019 года. В денежном выражении экспорт сократился на 23,4% и составил $7,99 млн. Об этом сообщает Государственная таможенная служба. В свою очередь импорт сыров с начала года вырос в 2,3 раза, до 16,54 тыс. тонн, в денежном выражении – в 2,1 раза, до $71,59 млн. Сообщается, что экспорт украинского сливочного масла упал в 1,9 раза, до 4,95 тыс. тонн, в денежном выражении – в 1,7 раза, до $22,67 млн. Импорт сливочного масла составил 5,81 тыс. тонн ($22,17 млн), в то время как в прошлом году это была 451 тонна ($2,8 млн). Таможенники информируют, что экспорт молока и сливок (сгущенных) за пять месяцев снизился на 32%, до 10,94 тыс. тонн, на общую сумму $23,14 млн, что на 31,6% ниже за аналогичный период прошлого года. Импорт этой группы товаров вырос в 2,2 раза, до 1,72 тыс. тонн, в денежном выражении – в 2,5 раза, до $3,98 млн. ubr.ua/ З початку року Україна заробила на експорті курятини понад 220 млн доларів УНН.-05.06.2020 Експорт м'яса птиці з початку року приніс Україні 223,5 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН. Так, з початку року Україна експортувала 175 тис. тонн курятини загальною вартістю 223,5 млн дол. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року поставки української курятини за кордон зросли на 25% (у грошовому вираженні). При цьому, у січні-травні в Україну завезли лише 35,3 тис. тонн імпортної курятини загальною вартістю 15,3 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт в 5 разів (у ваговому виразі). ТОП-споживачами українського продукту є Нідерланди, Саудівська Аравія і ОАЕ. За 5 місяців Україна поставила Нідерландам курятини на 39,3 млн дол. Водночас Саудівська Аравія купила українського м'яса птиці на 34,2 млн дол., ОАЕ - на 29 млн дол. www.unn.com.ua/

< Назад Десерт з двох інгредієнтів Інгредієнти Інгредієнти Все, що вам знадобиться для приготування — це пакет фруктового желе та вершки 33%. Є і альтернативний варіант. Вершки можна замінити на сметану 20-25%. Кроки Кроки Фруктове желе розведіть за інструкцією на пакуванні. Дайте йому трохи охолонути. Додайте вершки та збийте масу міксером протягом 2 хвилин. Форму або маленькі форми злегка змастіть олією без запаху. Викладіть масу та поставте в холодильник застигати. Прикрасити десерт можете за своїм бажанням: притрусити кокосовою чи шоколадною стружкою. В цей десерт можна додавати горіхи, ягоди, фрукти. Але базовий рецепт десерту складається всього з 2 інгредієнтів. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Оладки з кабачків Інгредієнти Інгредієнти для оладок: 500 г кабачків 2 яйця 7 ст. л. борошна 2 ст. л. сметани 10 гілочок кропу 7 ст. л. олії сіль і перець за смаком Для соусу: 280 г йогурту 2 ч. л. лимонного соку за бажанням 10 листочків м'яти 2 зубчики часнику сіль і перець за смаком Кроки Кроки Середній кабачок помийте та обсушіть. Натріть у миску на крупній тертці та злегка відіжміть. Додайте за смаком сіль та перець, 2 яйця, 7 ст. л. борошна та 2 ст.л. сметани. Промийте і дрібно посічіть 10 гілочок кропу та додайте до кабачків. Гарно перемішайте. Розігрійте пару столових ложок олії на пательні. Викладайте оладки столовою ложкою та смажте з двох боків до золотавої скоринки. Обсмажуючи оладки, додавайте олію за необхідністю. Готові оладки викладайте на паперовий рушник, щоб він забрав зайвий жир. Приготуйте соус. Дрібно посічіть листочки м’яти з 10 гілочок та додайте у миску з 280 г йогурту. Додайте сіль і перець до смаку, дрібно наріжте часник і також додайте. За бажанням додайте 2 ч.л. лимонного соку - так соус матиме Попередній допис Наступний допис