< Назад Жил-был художник один… 25 вер. 2017 р. Продовжуючи нашу рубрику «Тема їжи в мистецтві», представляємо дуже цікавий натюрморт всесвітньо відомого грузинського художника ХХ століття Ніко Піросмані, представника наївного мистецтва, одного з напрямків примітивного стилю у живопису, що включає образотворчі роботи художників-самоучок. Народився Піросмані у селянській родині у 1862 році. Рано залишився сиротою. Жив в наймах спочатку у селі, а потім у Тифлісі. Малюванню вчився у мандрівних художників, що розмальовували вивіски і сам він заробляв на життя тим, що малював вивіски й декоративні панно для крамниць і духанів. На той час це був дуже популярний жанр. Фарби робив сам, малював здебільшого на клейонці зі столиків. Жив у крайній бідності, ночувати частенько приходилось по підвалах, де й помер від голоду й хвороб у 1918 році. Отже, подивимось на картину «Натюрморт». Ми бачимо розвішану на цвяхах, розкладену на прилавку на чорному фоні різну їжу. Почнемо розглядати зліва і спробуємо перелічити продукти, які непогано було б і нам мати на нашому святковому столі. Перше вгадується легко і одразу – це апетитне молочне порося. Під ним, начебто хитається, пляшка кахетинського вина № 1. Поруч – риба, відчувається, коштовного сорту. А як же у Грузії без рогу для вина? Під ним виноград на закуску, а що нижче - ми так і не змогли розпізнати. Якщо хтось зрозумів, прохання поділитися своїм баченням. Знов риба, величезна, схожа на сома. Пара апетитних підсмажених бубликів. І знов загадка: чи то дрібний часник, чи якісь ароматні кавказькі трави. Туша, схожа на баранчика, пара персиків, редисочка, шашлик на шампурі, глечик для вина. Знов величезна риба і шашлик, схоже, з помідорами. Ще одна пляшка кахетинського вина, але вже за № 5. І в нижньому ряду - курка на блюді, порося і два ряди спілих апетитних груш. Можна сказати, що тут представлено декілька галузей харчової промисловості і сільського господарства: і виноробна, і м’ясна, і рибна, і хлібобулочна, і овочівницька, і садівницька, і виноградарська… Згадаємо найвідоміші твори: «Подвір’я», «Ведмідь місячної ночі», «Бенкет трьох князів», «Маргарита»… В рідному селі художника Мірзаані відкрито музей, присвячений його життю і творчості. Відомий кінорежисер Георгій Шенгелая поставив кінофільм «Піросмані». Павло Антокольський, Андрій Вознесенський, Тіціан Табідзе, Булат Окуджава присвятили Піросмані свої вірші і пісні. Землячка художника, легендарна грузинська співачка Тамара Гвердцителі виконує пісню «Вкрадене серце Ніко» на музику Є.Кобилянського і слова Є.Рибчинського. У знаменитій пісні Алли Пугачової «Миллион алых роз» на музику Раймонда Паулса, вірші Андрія Вознесенського розповідається про історію кохання Піросмані до французької актриси Маргарити де Севр. Виставка картин Ніко Піросмані відбулась у Луврі у 1968 році. Як переказували, перед портретом актриси Маргарити довго стояла жінка похилого віку. Очевидці стверджують, що це була та сама Маргарита де Севр. Було випущено марку до 125-річчя з дня його народження. Надруковано купюри в 1 ларі з його портретом. До речі, в Україні яскравими представниками напряму наївного мистецтва є Марія Примаченко, Катерина Білокур, Семерня Олесь. Попередній допис Наступний допис

< Назад Без вертольотів: Optimist створив безалкогольну горілку, джин та текілу 4 вер. 2023 р. Щоб забезпечити зростання попиту серед тих, хто прагне скоротити споживання алкоголю або залишатися тверезим на вечірці, на ринку починає з’являтися алкоголь без алкоголю. Щоб забезпечити зростання попиту серед тих, хто прагне скоротити споживання алкоголю або залишатися тверезим на вечірці, на ринку починає з’являтися алкоголь без алкоголю. Одна з таких торгових марок, Optimist, розробила відразу три «спиртові» напої, що не містять алкоголю. Optimist позиціонує свій продукт як пряму заміну алкогольним напоям. Його можна пити самостійно, з льодом або змішувати в коктейлях. Напої містять 10-15 ботанічних дистилятів та пропонуються у трьох різних смаках: яскравий (легкий та лимонний, як аналог горілки), свіжий (з травами, подібний до джину) та смокі (з аромати деревини та спецій, як замінник текіли). «Ботанічні дистиляти створені майстром своєї справи у центрі Лос-Анджелеса. Вони професійно дистильовані та елегантно змішані. А винайдення складних ароматів черпало натхнення з різноманітних культурних місць та ландшафтів цього міста», — говорять у компанії. Окрім того, Optimist у своєму виробництві повністю відмовився від пластику. І пляшка, і кришка алкогольних напоїв виготовляються зі скла. Пластик навмисно не використовується в жодній частині процесу створення напою, упаковки або розподілу, акцентують у компанії. Пляшка Optimist розміром 16,9 унцій уже зараз доступна для попереднього замовлення за ціною 35 доларів. https://newfood.media/2021/07/13/bez-vertolotiv-optimist-stvoryv-bezalkoholnu-horilku-dzhyn-ta-tekilu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад З історії харчової промисловості 3 вер. 2022 р. Ми починаємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості Харчова індустрія аграрного сектору України є не тільки завершальною ланкою виробництва харчових продуктів, але й організатором та інтегратором ефективного функціонування всього продовольчого комплексу. Україна має сприятливі природно-кліматичні, економічні, геополітичні умови для створення потужної харчової промисловості. Як галузь індустріального виробництва харчова промисловість почала розвиватися з розвитком капіталістичних відносин. В Україні фабрично-заводське виробництво виникло в другій половині 19 ст. і займало значне місце в структурі всієї промисловості. Подальшого розвитку набула харчова промисловість в 20 сторіччі. Були реконструйовані діючі і побудовані нові підприємства, створені нові галузі – виноробна, маргаринова, молочно-консервна, харчоконцентратна та інші. Найстаріша галузь харчової промисловості України – цукрова, досвід якої переймали Франція, Австрія та інші країни, має більш як півторастолітню історію. Першим цукровим підприємством в Україні була цукроварня графа Понятовського. Величезний вклад в розвиток бурякоцукрового виробництва внесли династії Терещенків і Ханенків. Сьогодні харчова промисловість України демонструє потужний потенціал, можливості й уміння працювати в умовах внутрішнього та зовнішнього ринку. З 1 січня 2016 року діє зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, який відкрив свій ринок для експорту української продукції, для чого необхідно обопільне бажання держави та приватного бізнесу гармонізувати систему контролю якості продукції відповідно до вимог Європейського Союзу. Внесені зміни до Закону України щодо безпечності харчових продуктів та основні документи, з якими гармонізовано Закон “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. З метою розширення ринків збуту харчової продукції, поглиблення ділових та економічних зв”язків між промисловими підприємствами та торговельними організаціями, реклами українських харчових продуктів підприємства беруть активну участь у виставкових заходах. Це – Всесвітня виставка “ЕКСПО”, Міжнародна аграрна виставка “Зелений тиждень” в Берліні, “Riga Food”, Національні виставки-ярмарки “Харчові продукти України”, Міжнародні виставки-ярмарки “Агро”,“ПРОД-ЕКСПО”, Сорочинський ярмарок. За сучасних умов, коли в Україні здійснюється структурна перебудова економіки, докорінно поглиблюється її орієнтація на всебічне й повне задоволення потреб населення в товарах широкого вжитку і, зокрема, в харчових продуктах, галузям, які виробляють ці товари, надається пріоритетне значення, рівень їх функціонування визначає ефективність структурної перебудови економіки в цілому. Розвиток аграрної та переробної галузей має не тільки велике економічне, а й політичне значення. Це - гарант продовольчої безпеки суверенної України, позиція країни на світовій арені та її репутація. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 28 грудня 2023 року по 4 січня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 28 грудня 2023 року по 4 січня 2024 року Зміст стор. 1. Грудневий експорт соняшникової олії з України сягнув максимуму за останні 2 роки 1 2. Дохід з 1 га цукрового буряку в наступному сезоні може скласти $680-700 1 3. У 2023 році експортна виручка агросектору України скоротилась на 8% 2 4. Біоетанол і біодизель можуть забезпечити Україні нові ринки збуту 2 5. Херсонський маслозавод вивів на ринок сирну новинку 2 6. Японія вирішила надати Україні технологію з виробництва біопалива 3 7. Українські виробники м’яса почали успішно конкурувати з польськими на світових ринках 3 8. Українські переробники отримали підтримки на 2,62 млрд грн. 3 9. Експерти назвали досягнення і втрати аграріїв за другий рік повномасштабної війни 4 10. Львівський виробник м'ясопродуктів підтвердив якість продукції 4 11. Більше ніж торік. У Вінницькій області заводи вже виробили 400 тисяч тонн цукру 4 12. Український виробник вина розповів, які сорти винограду вирощує 4 13. Цукровий сезон у Cygnet тривав рекордно довго 5 ------------------------------------------------------ 1. Грудневий експорт соняшникової олії з України сягнув максимуму за останні 2 роки Agravery.-04.01.202 4 В грудні 2023/24 МР з України було експортовано майже 672 тис. тонн соняшникової олії, що перевищило показник листопада на 25% та стало максимальним місячним обсягом відвантажень із січня 2022 р. Цей показник став другим за величиною для грудня за всю історію експорту з України вказаної продукції. Основний обсяг було відвантажено до Румунії та Туреччини – близько 25% та 12% відповідно. Усього за вересень-грудень 2023/24 МР з України було експортовано майже 2 млн тонн соняшникової олії, що на 4% перевищує показник в аналогічний період попереднього сезону. https://agravery.com/uk/posts/show/grudnevij-eksport-sonasnikovoi-olii-z-ukraini-sagnuv-maksimumu-za-ostanni-2-roki 2. Дохід з 1 га цукрового буряку в наступному сезоні може скласти $680-700 Agravery-03.01.202 4 У наступному сезоні у порівнянні з іншими сільгоспкультурами цукровий буряк залишиться на лідерських позиціях по прибутковості. Генеральний директор групи компаній «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» Роман Огородов зазначає:«Споживання цукру у світі щороку стабільно зростає. Якщо у 2014-2015 роках світове споживання було на рівні 176 млн тонн, то у 2022-2023 роках ці цифри зросли вже до 193 млн тонн цукру. При цьому, якщо протягом останніх 7-10 років прослідковувався дефіцит виробництва відносно споживання, то сьогодні з’являється баланс між цими показниками», «Тобто у порівнянні з іншими традиційними сільськогосподарськими культурами цукровий буряк вкотре залишатиметься на лідерських позиціях по прибутковості», — додають в компанії. https://agravery.com/uk/posts/show/dohid-z-1-ga-cukrovogo-buraku-v-nastupnomu-sezoni-moze-sklasti-680-700 3. У 2023 році експортна виручка агросектору України скоротилась на 8% Agravery.-31.12.2023 В 2023 році за попередніми оцінками, експортовано 67,5 млн т аграрної продукції різних видів, що на 15% перевищує аналогічний показник попереднього року. Експортна виручка в 2023 році склала 21,9 млрд USD, що на 8% менше показника 2022 року, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. 2023 рік був один із найскладніших в історії незалежності нашої держави, в тому числі і щодо експортних відвантажень. Це гальмування російською стороною роботи «зернового коридору», заборона експорту, і навіть транзиту, сусідніми європейськими країнами; руйнування інфраструктури морських портів Одеси, блокування пропускних пунктів на кордоні з деякими сусідніми європейськими країнами тощо. Але, незважаючи на це, експорт продукції АПК виріс в натуральному виразі в 2023 році. Однак, експортна виручка скоротилася через падіння цін майже на всі види агропромислової продукції в порівнянні з попереднім роком (2022 рік був роком максимально високих цін на продовольство в світі). https://agravery.com/uk/posts/show/u-2023-roci-eksportna-virucka-agrosektoru-ukraini-skorotilas-na-8 4. Біоетанол і біодизель можуть забезпечити Україні нові ринки збуту AgroNews.ua . -01.01.2024 Представник компанії Spike Brokers Олександр Соловей під час завершального заходу у 2023 році програми « AgriSales B2B: Продукти переробки зернових, олійних та бобових», який в грудні відбувся у Києві, висловив думку, що у переробці агровиробникам варто зосередитись на кукурудзі, адже раніше в Україні існувала диспропорція, яка не відчувалася гостро через можливість експорту морськими шляхами. Нині ситуація змінилася, і сьогодні кукурудза з погляду логістики йде найважче, і найдешевше — з погляду ціни. Брокер міжнародної компанії NORTHSTAR BROKERAGE S.L. Олена Рашко звертає увагу агровиробників на виробництво біоетанолу і біодизелю, які можуть бути похідними продуктами з кукурудзи. Саме ці продукти можуть забезпечити Україні нові ринки збуту та нових покупців. https://agronews.ua/news/bioetanol-i-biodyzel-mozhut-zabezpechyty-ukrayini-novi-rynky-zbutu/ 5. Херсонський маслозавод вивів на ринок сирну новинку AgroNews.ua . -01.01.2024 Це рулет із сиром надуги. Зазначається, що надуги — це ніжна повітряна маса, що майже не містить жирів, тому може споживатися у дієтичному харчуванні. «Надуги містить велику кількість білка. Але не казеїну, як у звичайних сирах, а альбуміну. Його їдять як солоним, так і солодким», — додали на підприємстві. І уточнили, що моцарельний рулет надуги з зеленню став першим у лінійці продукції з цим сиром. https://agronews.ua/news/hersonskyj-maslozavod-vyviv-na-rynok-syrnu-novynku/ 6. Японія вирішила надати Україні технологію з виробництва біопалива AgroPolit.com . – 04.01.2023 Для підтримки зусиль з відновлення країни в умовах повномасштабної війни Японія планує надати Україні технологію виробництва біопалива, повідомляє видання Kyodo News . На зустрічі в Токіо наступного місяця представників державного та приватного секторів двох країн буде представлено план для обговорення. Токіо очікує, що технологія біопалива створить нову галузь в Україні, аграрній країні, яка має багаті ресурси, які можна використовувати як паливо. Очікується, що японські фірми погодяться надати технологію виробництва відновлюваної енергії та відповідне обладнання на японсько-українській конференції сприяння економічній реконструкції, яка відбудеться 19 лютого. https://agropolit.com/news/27331-yaponiya-virishila-nadati-ukrayini-tehnologiyu-z-virobnitstva-biopaliva 7. Українські виробники м’яса почали успішно конкурувати з польськими на світових ринках AgroPolit.com . – 04.01.2023 Україна перетворилася з імпортера м'яса індички на експортера, оскільки в результаті війни попит на м'ясо знизився і це дозволило змінити торговий баланс. Раніше основними імпортерами українських індиків були Молдова, Бенін та Азербайджан. У 2022 році поставки в ці країни зросли на 100%. За сім місяців 2023 року експортовано 4,4 тис. т. індичатини, що майже стільки ж, скільки у 2022 році. У 2022 році Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія та Молдова стали найбільшими імпортерами цього виду м’яса. Перші чотири країни ЄС є одними з найбільших одержувачів польського м'яса. Це означає, що Україна повільно витісняє польський продукт з цих ринків. Якщо у вирощуванні бройлерів Україна є одним із світових лідерів у виробництві, то у вирощуванні індиків вона не така сильна. https://agropolit.com/news/27330-ukrayinski-virobniki-myasa-pochali-uspishno-konkuruvati-z-polskimi-na-svitovih-rinkah 8. Українські переробники отримали підтримки на 2,62 млрд грн AgroPolit.com . – 02.01.2023 Про це повідомили в Міністерстві економіки України. Для отримання гранту підприємство має створити до 25 робочих місць. За час дії грантової програми близько 10 тис. людей отримали роботу. Найчастіше на отримання грантової підтримки подають заявки представники компаній, які займаються: - виробництвом харчових продуктів; - обробленням деревини, а також виготовленням виробів з деревини, за виключенням меблів; - виготовленням виробів із рослинних матеріалів та соломки, - виробництвом металевих виробів, за виключенням устаткування та машин. Перший віце-прем'єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила: «Цьогоріч ця державна програма стала чи не єдиним джерелом доступного фінансування – більшість нових кредитів видано саме у межах 5-7-9. За 2023 рік завдяки закладеним у бюджеті 16 млрд грн, ми змогли профінансувати кредитний портфель у 130 млрд грн. Розвиток вітчизняного виробництва – необхідна умова збільшення стійкості економіки України». https://agropolit.com/news/27313-ukrayinski-pererobniki-otrimali-pidtrimki-na-262-mlrd-grn 9. Експерти назвали досягнення і втрати аграріїв за другий рік повномасштабної війни AgroPolit.com . – 02.01.2023 Прямі збитки агросектору України від війни досягли $6,6 млрд, а втрати у сільськогосподарській техніці становлять близько трьох мільярдів. Незважаючи на це, аграріям вдалося зібрати 78,7 млн т врожаю. У цей об’єм входить 57,86 млн т зернових, а також 20,76 млн т олійних культур. Порівняно з минулим роком, сумарний урожай збільшився на 23,6% – 15,02 млн т. Урожай зернових збільшився на 24,2% – 11,26 млн т, а залишалися не засіяними. Показник збору агропродукції з гектара досяг 51,8 ц, замість минулорічного – 45,8 центнерів. У тваринництві українські фермери у 2023 році теж досягли позитивної динаміки. Виробництво всіх видів м'яса збільшилося до 3,1 млн т. В основному такого результату вдалося досягти завдяки птахівництву. Але, незважаючи на збільшення обсягів виробництва м’яса, вони все ще поступаються результатам довоєнного часу. Одною з головних проблем аграріїв в минулому році став експорт. https://agropolit.com/news/27312-eksperti-nazvali-dosyagnennya-i-vtrati-agrariyiv-za-drugiy-rik-povnomasshtabnoyi-viyni 10. Львівський виробник м'ясопродуктів підтвердив якість продукції AgroPortal.ua .- 01.01.2024 Підприємство з виготовлення ковбасних виробів, мʼясопродуктів і напівфабрикатів ТОВ «Родинна ковбаска» пройшло успішну сертифікацію відповідно до вимог FSSC 22000 v5.1. В компанії зазначили: «Завдяки сертифікації ми підтверджуємо відповідність і дотримання високих стандартів у сфері санітарно-гігієнічних вимог і дотримання вимог до якості на виробництві». І додали, що цей сертифікат надає перевагу під час експорту продукції. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/lvivskiy-virobnik-m-yasoproduktiv-pidtverdiv-yakist-produkciji 11. Більше ніж торік. У Вінницькій області заводи вже виробили 400 тисяч тонн цукру Вizagro.-30.12.2023 В Укрінформ повідомили, що станом на 29 грудня цукрові заводи області виробили вже 400 тис. тонн цукру. В минулому році всього за виробничий сезон було вироблено 360 тис. тонн цукру. Обсяг виробленого на Вінниччині цукру становить близько 25% від загальноукраїнського виробництва. З початку виробничого сезону на цукрові заводи області надійшло на переробку 2,9 млн тонн цукрових буряків, що на 19% більше показника минулого року на відповідну дату. Перероблено майже 2,8 млн тонн цукросировини, що на 22% більше, ніж на відповідну дату минулого року. Прогнозоване виробництво цукру в поточному році перевищить минулорічний показник на 20%. https://bizagro.com.ua/bilshe-nizh-torik-u-vinnitskij-oblasti-zavodi-vzhe-virobili-400-tisyach-tonn-tsukru/ 12. Український виробник вина розповів, які сорти винограду вирощує Kurkul. -04.01.2024 Український виробник вина Шабо вирощує понад 20 сортів винограду, більшість з яких були привезені з найкращих розплідників Франції, Італії та Грузії. «Ми маємо такі червоні сорти винограду: Каберне-Совіньйон, Каберне-Фран, Мерло, Сапераві, Піно Нуар, Гренаш, Анчелотта, Сіра та інші. Білі: Шардоне, Совіньйон Блан, Совіньйон Зелений, Піно Блан, Піно Грі, Мускат-Оттонель, Рислінг Рейнський, Ркацителі, Трамінер рожевий та, звичайно ж, наш унікальний Тельті-Курук», — йдеться в повідомленні. Також вирощується кореневласний автохтонний сорт винограду — Тельті-Курук, який є візитівкою SHABO та України. https://kurkul.com/news/34865-ukrayinskiy-virobnik-vina-rozpoviv-yaki-sorti-vinogradu-viroschuye 13. Цукровий сезон у Cygnet тривав рекордно довго UkrAgroConsult.- 02.01. 2024 Цукровий завод Cygnet («Сігнет») у с. Андрушки поточного сезону працював рекордну кількість днів. В 2023 році компанія засіяла цукровим буряком понад 4 тис. га. Завод працював з жовтня по 22 грудня 2023 року. «За сезон він переробив понад 22 тис. т буряків. Вихід цукру становить 16,2%. Усього було вироблено понад 32 тис. т цукру», — зазначили в Cygnet. Компанія почала пакувати цукор не лише у мішки 50 кг а й у «беги» по 1 т. https://ukragroconsult.com/news/czukrovyj-sezon-u-cygnet-tryvav-rekordno-dovgo/

< Назад Вчені представили новий сорт томату з ароматом сливи 28 груд. 2021 р. Красиві свіжі томати Mar Azul (Marazul). Це новий і смачний сорт з ніжними блакитними, фіолетовими та рожевими тонами з більш фруктовим, соковитим смаком, з ароматом сливи та зеленого помідора. Про це повідомляє tomatemarazul.com, пише agronews.ua. Синювато-фіолетового кольору з інтенсивним, блискучим червоним внутрішнім компонентом, ідеально дозріває. Це ребристий томат з м’якою хрусткою і гладкою текстурою та низькою кислотністю. Має джерело вітамінів С і В6. Томати Mar Azul – це новий сорт томатів, отриманий повністю натуральними методами. Синюватий колір помідорів пояснюється високою концентрацією антоціанів, природних рослинних пігментів, які приносять значну користь для здоров’я. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №17 2024 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №17 2024 Болтовська, О. Запилення плодово-овочевих та ягідних культур у промислових умовах/ О. Болтовська //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 34-36. - ДНТБ Кл. слова: врожайність, технології, квітковий, якість насіння, проростання, температура, сорти, форми, покращення, грунт, добрива, обробка Верещук, М. Вирощування лохини преміальної якості: поради від компанії Fall Creek/ М. Верещук //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 37-39. - ДНТБ Кл. слова : грунт, добрива, обробка, сорти, показники, субстрати, підготовка, полив, продуктивність, якість, контейнери, охолодження, кліматичні, умови, відкритий грунт Гораш, О.С. Управління ростом і розвитком рослин ячменю ярого на основі застосування технологічних факторів/ О.С. Гораш //Вісник аграрної науки . - 2024. - №6 . - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: сівба, норма висіву, мінеральні добрива, міжфазний період, фенофаза Горбач, С. Лохина: за технологіями органічного землеробства в господарстві "ГарБеррі"/ С. Горбач //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 40-43. - ДНТБ Кл. слова: прибуток, вирощування, врожайність, технології, обладнання, насадження, ризики, підготовка, поля, субстрати, зрошення Дмитрієва, Л. Туризм зі смаком ягід. Як розвинути напрямок ягідного туризму у власному господарстві та популяризувати цю діяльність серед поживачів/ Л. Дмитрієва //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 25-27. - ДНТБ Кл. слова: різновиди, насадження, ягідні, обліпиха, лохина, малина, фестиваль, промоції, заходи, конкурс, досвід, воєнний стан, розвиток, підтримка Ніцкевич, І. Українська лохина підкорює Європу. Завдяки надсучасному рівню виробництва у компанії "Нікдарія" мають змогу зосередитися на експорті та успішно працювати навіть у непрості часи/ І. Ніцкевич, Ю. Белалов, В. Разкевич //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 28-33. - ДНТБ Кл. слова: технологічна, інновації, новітні, технології, конференція, плани, потужності, полив, продуктивність, якість, врожайність, експорт, торгівля, пакування Як якісний садивний матеріал стає запорукою успішного ягідного бізнесу. Лабораторно-виробничий комплекс ФАРМЕР.УА дбає про ваш ягідний бізнес: [на запитання журналу відповідає керівниця ФАРМЕР.УА Марія Дітковська] //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 44-45. - ДНТБ Кл. слова: проєкти, потреби, вирощування, сорти, успішний, асортимент, послуги, етапи, система контроля Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 21 по 27 грудня 2022 року Попередній допис Наступний допис Найближчі два роки стануть вирішальними для агросектору України, – Рафаель Гороян AgroNews.ua. -24.12.2022 Керівник групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян дає невтішні прогнози для агросектору, що вплине на економіку не лише нашої країни, а й усього світу. І від того, наскільки уряд України готовий підтримати вітчизняних аграріїв, залежить існування галузі.«Від цього залежатимуть світові ціни на пшеницю, ячмінь, кукурудзу та всі подальші коливання в Чикаго. Наразі на це не звертають уваги. Однак позаминулого року ми зібрали 120 млн. тонн зернових та олійних. Навіть більше – ми рухалися до показника 200 млн. тонн. Цього вдалось досягти за 30 років. Нинішнього року показники впали до 60, а наступного року, за моїми прогнозами, буде лише 40 млн. тонн. «Рятувати агровиробників потрібно зараз. Інакше після закінчення війни ми матимемо світло та відкриті порти, але у нас з’явиться і дефіцит зернових. Якщо в України не буде агросектору, країна залишиться без валюти. Настане серйозне безробіття. Все це відчутно позначиться на курсі долара і спричинить колосальну інфляцію», – прогнозує Рафаель Гороян. https://agronews.ua/news/nayblyzhchi-dva-roky-stanut%ca%b9-vyrishal%ca%b9nymy-dlya-ahrosektoru-ukrayiny-rafael%ca%b9-horoyan/ Україна утримує лідерство у постачанні олійних до ЄС AgroNews.ua. -23.12.2022 Україна за вказаний період відправила до країн ЄС 1,68 млн т олійних, збільшивши постачання на 88%. Далі йде Бразилія з показником 1,63 млн т (+2%) та США — 1 млн т (+7%). За вказаний період у порівнянні з середнім 5-річним показником частка України зросла з 19% до 31%. Також наша країна лідирує у постачанні рослинних олій до ЄС. За 4 місяці сезону Україна відправила до Європи 513 тис. т (+19%) олій з 1,95 млн т загального європейського імпорту. Частка у постачаннях зросла з 20% до 26%. https://agronews.ua/news/ukrayina-utrymuye-liderstvo-u-postachanni-olijnyh-do-yes/ ФАО та ЄС запускають грантову програму для фермерів на заході України AgroNews.ua. -23.12.2022 Незалежний експерт Анна Бурка повідомляє, що Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за підтримки Європейського Союзу розпочинає інвестиційну грантову програму для мікро- та малих виробників аграрної продукції Львівщини, Франківщини, Закарпаття та Буковини. «Метою грантової програми, що є частиною ширших зусиль у межах проекту, фінансованого ЄС, є підтримка функціонування та зміцнення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах, а також підтримка їх адаптації до нового середовища. Це необхідно, щоб задовольнити харчові потреби місцевого та переміщеного населення на заході та вирішити проблему відсутності продовольчої безпеки в інших частинах країни в найближчій та короткостроковій перспективі», — зазначає експерт. https://agronews.ua/news/fao-ta-yes-zapuskayut-grantovu-programu-dlya-fermeriv-na-zahodi-ukrayiny/ Українська курятина вийшла на ринок Канади AgroNews.ua. -21.12.2022 Союз птахівників України повідомляє, що експорт м’яса птиці з України до Канади відбуватиметься в межах Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA), яка була підписана 11 липня 2016 року, а 1 серпня 2017-го набула чинності. Переговори про погодження сертифікату щодо перевірки м’яса птиці тривали понад 6 років, з 2016 року. Експорт відбуватиметься без застосування митних зборів і тарифних квот до червня 2023 року, оскільки Канада скасувала усі мита і квоти на українську продукцію на 12 місяців. Сторонами погоджено, що перші десять товарних партій м’ясних продуктів з України підлягатимуть повній органолептичній перевірці. https://agronews.ua/news/ukrayinska-kuryatyna-vyjshla-na-rynok-kanady/ Мінагрополітики спрямує на допомогу аграріям понад 371 млн грн AgroPolit.com. – 27.12.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства України у рамках грантової програми зі створення та розвитку садів і теплиць спрямувало аграріям 371 млн грн., підписано вже 77 наказів. Загальна площа по обох напрямах проекту складає 1 084,72 га. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. У трійку лідерів серед регіонів-учасників програми за площею насаджень та створення теплиць входить Закарпаття, Львівщина та Київщина, за сумою грантів – Закарпаття, Дніпропетровщина, Львівщина. Незмінна першість і за площею, і за обсягом грантів залишається за Закарпаттям: 215,5 га та 74 млн грн. https://agropolit.com/news/24799-minagropolitiki-spryamuye-na-dopomogu-agrariyam-ponad-371-mln-grn Лохина по 50-60 грн/кг — перспектива найближчих років AgroPortal.ua.- 25.12.2022 Президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник розповів, що урожай лохини у цьому році був дуже високий — на 30-40% вище прогнозів. Але така ситуація мала і негативні наслідки, адже лохини стало дуже багато, а ринків споживання — набагато менше. «Багато платоспроможних людей виїхали за кордон. Лохина ж поїхати за ними не мала змоги, тому що логістика була дуже дорога і довга через черги. А лохина — це такий товар, який швидко псується», — зауважує фахівець. Він додав, що експорт лохини все ж був, на рівні минулого року. https://agroportal.ua/news/yagidnictvo/lohina-po-50-60-grn-kg-persperktiva-nayblizhchih-rokiv Обсяг пільгового кредитування аграріїв за рік перевищив 90 млрд грн AgroPortal.ua.- 23.12.2022 У межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» майже 41,2 тис. аграріїв протягом 2022 р. залучили кредитування на суму 90,85 млрд грн., говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства. Серед топ-5 регіонів за показником отриманих кредитів — Київщина (14,9 млрд грн), Вінниччина (8,8 млрд грн), Кіровоградщина (8,3 млрд грн), Дніпропетровщина (6,5 млрд грн), Одещина (5,8 млрд грн грн). У міністерстві уточнили, що за минулий тиждень 1430 аграріїв залучили 2,175 млрд грн. Серед банків найбільше кредитів аграріям видали «ПриватБанк», «Райффайзен Банк», «Укргазбанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Креді Агріколь Банк», «ПУМБ». https://agroportal.ua/news/finansy/obsyagi-pilgovogo-kredituvannya-agrarijiv-za-rik-perevishchili-90-mlrd-grn Найтяжче середнім та малим аграріям, які спеціалізуються на зернових AgroPortal.ua.- 23.12.2022 Під час круглого столу «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку» розповів директор ТОВ «Агрофірма Корнацьких» Руслан Вітвицький розповів, що цьогоріч аграрії змогли витримати фінансове навантаження завдяки тому, що мали запаси з 2021 року, а матеріально-технічні ресурси були закуплені ще за старими цінами. Цього року ситуація для сільгоспвиробників стала доволі критичною. «У найкритичнішій ситуації опинились дрібні та середні виробники, які обробляють до 5 тис. га і спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. На відміну від великих холдингів, зокрема і з часткою іноземного капіталу, ці господарства не мають ресурсу, щоб перекрити збитки. Вже зараз при складанні бюджету, технологічної карти на наступний рік ми бачимо, що вся зернова група — мінусова, вона не приносить прибутку. Для тих підприємств, у яких основний вал — кукурудза, ячмінь, пшениця, це буде просто катастрофа», — зазначає Руслан Вітвицький. https://agroportal.ua/news/ukraina/naytyazhche-serednim-ta-malim-agrariyam-yaki-specializuyutsya-na-zernovih Шмигаль розповів про плани на урожай наступного року AgroPortal.ua.- 23.12.2022 Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією. Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га. «Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/shmigal-rozpoviv-pro-plani-na-urozhay-nastupnogo-roku Майже три десятки аграрних і харчових асоціацій вступилися за Мінагрополітики AgroPortal.ua.- 22.12.2022 Профільні об'єднаня аграрного та харчового спрямування звернулися до Президента України Володимира Зеленського та глави уряду Дениса Шмигаля з проханням зберегти Міністерство аграрної політики та продовольства України в процесі оптимізації центральних органів виконавчої влади. Як говориться у зверненні, аграрний сектор сьогодні є наріжним каменем для забезпечення економічного зростання, продовольчої безпеки країни, стабільності національної валюти, соціального захисту населення та розвитку сільських територій. Аграрна галузь забезпечує 20% робочих місць, 13% ВВП та понад 50% валютних надходжень країни від експорту. «Тому логічним та водночас надзвичайно важливим фактом для бізнесу та громадської спільноти є наявність одного окремого спеціалізованого органу державної влади загальнонаціонального рівня, який відповідатиме за визначення пріоритетних напрямків розвитку сільського господарства, формування аграрної політики, забезпечення збільшення аграрного виробництва та контролю якості й безпечності харчових продуктів тощо», — говориться у повідомленні. «На нашу думку, ліквідація Міністерства аграрної політики та продовольства України призведе до негативних наслідків як в агропродовольчому секторі, так і економіки держави в цілому, а також викличе стурбованість іноземних партнерів і поставить під загрозу налагодження експортних постачань українського продовольства до країн, що його потребують», — підсумували підписанти. https://agroportal.ua/news/ukraina/gravci-zernovogo-rinku-zaklikayut-zberegti-minagropolitiki Експорт пшениці у поточному сезоні вже вдвічі поступається торішнім темпам ПроАгро. – 24.12.2022 Від початку 2022/23 МР (липень-червень) з України експортовано 20 601 тис. тонн зернових і зернобобових культур станом на 21 грудня, повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства. Поточний обсяг зернового експорту на 9,5 млн. тонн поступається показнику минулого сезону. Поставки пшениці складають 7 647 тис. тонн, що майже на 8 млн. тонн менше, ніж у 2021/22 МР. Ячменю за кордон відвантажено 1 551 тис. тонн, що на 3,6 млн. тонн менше. Поставки кукурудзи за кордон становлять 11 321 тис. тонн, це майже на 2,3 млн. тонн більше, ніж сезоном раніше. Також за кордон поставлено 12,4 тис. тонн жита проти 87 тис. тонн на аналогічну дату минулого сезону. https://proagro.com.ua/news/ukr/eksport-pshenyczi-u-potochnomu-sezoni-vzhe-vdvichi-postupayetsya-torishnim-tempam.html У тваринництві спостерігається тенденція до відновлення, — Тарас Висоцький ПроАгро. – 23.12.2022 Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький під час прямого ефіру «Єдині новини», повідомляє «ПроАгро Груп» розповів, що У всіх секторах тваринництва триває процес відновлення. «У нас був цикл суттєвих втрат у тваринництві протягом першого місяця війни і до літа. До прикладу, по мʼясу птиці падіння відбувалося в межах 5 %, у молочному секторі, на жаль, було втрачено близько 20 % поголів’я та виробництва загалом, але ми бачимо тенденцію на відновлення. Цьому сприяє, зокрема, відкриття ринку ЄС. Також бачимо позитивну тенденцію відновлення у свинарстві. Надіємося, що цей тренд зможемо зберегти протягом зими, і в наступних періодах, і в принципі нам вдасться вийти з війни перемогою та сільським господарством, який більше генерує продукції з доданою вартістю та гарантовано забезпечує українського споживача», — сказав Тарас Висоцький. Найбільшим викликом сьогодні для агросектору є логістика, адже вона залишається надто дорогою і рентабельність виробництва сільгоспкультур є або нульовою, або близькою до нуля за більшістю зернових культур. Для того, щоб цю ситуацію змінити, при Мінагрополітики працює Координаційна рада з логістики. https://proagro.com.ua/news/ukr/u-tvarynnycztvi-sposterigayetsya-tendencziya-do-vidnovlennya-taras-vysoczkyj.html Російські окупанти знищили та розікрали виноробні Херсонщини УНІАН: Новини України.- 22.12.2022 З виноробні Трубецького на Херсонщині російські військові вивезли колекційні вина, саму ж виноробню було майже знищено. Окупанти визнали виробничі потужності "безхозними" та "передали в управління" 3-й особі з Криму. Як повідомив генеральний менеджер виноробні Андрій Стрілець, з перших годин повномасштабного вторгнення Росії шато князя Трубецького опинилося під контролем російських окупаційних сил, йдеться в матеріалі Радіо Свобода "Новини Приазов’я". На сьогодні село Веселе, де розташоване виробництво, деокуповане. Російські окупаційні сили повністю розграбували колекцію вин, яку у виноробні збирали кілька поколінь, стверджує менеджер. Окупанти вкрали пляшки вина, які зберігалися від початку 20-го століття, ще з часів князя Трубецького. Вина, які перебували на витримці, також зникли. "У нас був склад під Києвом у Гостомелі, він згорів повністю. Ми втратили готову продукцію – це без колекції понад 72 тисячі пляшок. Вона знищена, її нема просто. Колекція безцінна, це мільйони доларів", – запевнив менеджер шато. https://www.unian.ua/economics/agro/rosiyski-okupanti-znishchili-ta-rozikrali-vinorobni-hersonshchini-12086940.html У Мінагрополітики підрахували, на який період українці забезпечені м'ясом УНІАН: Новини України.- 21.12.2022 За 2022 рік рівень споживання м'яса на одну людину становитиме трохи більше 53 кг. В Україні загальний обсяг пропозиції м'яса за 2022 рік становитиме 2 271 тис.тонн, що на 435 тис. тонн менше, ніж минулого року. Як зазначається в презентації від Міністерства аграрної політики та продовольства України, це дозволить в нинішніх умовах забезпечити споживання м'яса на кожну людину в розмірі 53,1 кг/рік, коли в 2021 році цей показник становив 53 кг/рік. Зокрема, згідно з балансом попиту та пропозицій м'яса та м'ясопродуктів, на 2022 рік прогноз виробництва свинини становитиме 625 тис.тонн. Виходячи з цього, споживання на кожну людину становитиме 20 кг свинини на рік (у 2021 році було 19,9 кг). https://www.unian.ua/economics/agro/u-minagropolitiki-pidrahuvali-na-yakiy-period-ukrajinci-zabezpecheni-m-yasom-12085812.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 29 вересня по 5 жовтня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 29 вересня по 5 жовтня 2023 року Зміст стор. 1. Мінагрополітики підвищило прогноз цьогорічного врожаю до 79,1 млн Тонн 1 2.На Херсонщині повністю знищена галузь птахівництва 1 3. Цьогоріч у борошномелів можуть бути проблеми з експортом, – експерт 2 4. У Брюсселі починає роботу європейський офіс українського агробізнесу 2 5. Україна може стати найбільший одержувачем європейської допомоги на Агросектор 2 6.На відновлення агросектору Кабмін залучив $500 млн 3 7. Продукція Добродія Фудз буде представлена на ANUGA 2023 3 8. Український мед зайшов у мережі Великої Британії 3 9. AGRO UKRAINE SUMMIT: тренди та інновації у вирощуванні, зберіганні, Переробці 4 10. Експорт соняшника за місяць зріс удвічі 4 11. Програму МХП з реінтеграції ветеранів високо оцінили на міжнародному Рівні 4 12. Вітчизняна молочна галузь поступово відновлюється – УКАБ 5 13. У Вінниці збудували цех із переробки горіхів 5 -------------------------------------------------------------- 1. Мінагрополітики підвищило прогноз цьогорічного врожаю до 79,1 млн тонн Agravery.-03.10.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України вчергове оновило прогноз щодо валового виробництва зернових та олійних культур. Погодні фактори залишаються сприятливими та дозволяють підвищити прогноз виробництва до 79,1 млн тонн., зернових аграрії можуть зібрати близько 57,5 млн тонн, олійних 21,6 млн тонн. За попередніми оцінками Мінагрополітики, у 2023 році аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн та кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур досягне 21,6 млн тонн. Врожай соняшнику прогнозується на рівні 13 млн тонн. Рівень виробництва соєвих бобів становить 4,6 млн тонн. https://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-pidvisilo-prognoz-cogoricnogo-vrozau-do-791-mln-tonn 2. На Херсонщині повністю знищена галузь птахівництва Агробізнес сьогодні.-04.10.2023 Повномасштабне вторгнення росії в Україну завдало нищівного удару по тваринництву на Херсонщині, повідомив директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов. Зазначається, що галузь великої рогатої худоби знищена на 15%, свинарства – на понад 80%, галузь птахівництва знищена повністю. Станом на 1 січня 2022 року в регіоні налічувалося майже 57 тис. голів ВРХ, 49 тис. свиней, голів птиці було понад 4 млн, існують проблеми з фінансуванням, відсутністю грошових коштів для кормів. Також велика кількість замінованих територій знижує роботу, оскільки господарствам ніде вирощувати корми для великої рогатої худоби. «Збитки склали не один мільярд доларів, це однозначно. Ці кошти зараз не повернеш господарствам. Наприклад, галузь птахівництва стовідсотково знищена… Тваринництво зазнало великих збитків, і ми ще не знаємо, яка ситуація на окупованій території», – говорить Дмитро Юнусов. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/27997-na-khersonshchyni-povnistiu-znyshchena-haluz-ptakhivnytstva.html 3. Цьогоріч у борошномелів можуть бути проблеми з експортом, – експерт Агробізнес сьогодні.-03.10.2023 Про це заявив Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль заявив, що п роблеми з логістикою агропродукції з України примушує все більше уваги звертати на переробку продукції. Він зазначив, що для розвитку переробки потрібні інвестиції, а також ринки збуту цієї продукції, наприклад, того ж борошна. «Я думаю, у борошномелів цього року будуть проблеми. Минулого року їх пожаліла Європа, дала певні квоти, відкрила свої ринки. А цьогоріч уже немає цього. І потрібно буде думати, куди ці величезні обсяги борошна продавати», – підкреслює фахівець. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/27976-tsohorich-u-boroshnomeliv-mozhut-buty-problemy-z-eksportom-ekspert.html 4. У Брюсселі починає роботу європейський офіс українського агробізнесу Агробізнес сьогодні.-02.10.2023 Український аграрний бізнес започатковує свою постійну присутність при інституціях ЄС у Брюсселі. 2 жовтня, в столиці Європейського Союзу розпочинає роботу європейський офіс асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), провідного об’єднання українських агрокомпаній, повідомляє пресслужба УКАБ, очолить офіс колишній український дипломат, досвідчений експерт з питань європейського торговельного регулювання і політики Назар Бобицький . Головними завданнями європейського офісу УКАБ вбачає консультативну підтримку українських агровиробників у підготовці України до майбутніх передвступних переговорів щодо членства в ЄС та пов’язаних з цим зобов’язань з адаптації європейського законодавства в аграрній сфері, пошук взаємовигідних рішень у врегулюванні проблемних питань аграрної торгівлі між Україною та ЄС, налагодження конструктивного діалогу від імені українського агробізнесу з інституціями ЄС. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/27970-u-briusseli-pochynaie-robotu-ievropeiskyi-ofis-ukrainskoho-ahrobiznesu.html 5. Україна може стати найбільший одержувачем європейської допомоги на агросектор AgroPolit.com . – 04.10.2023 Після приєднання України до Євросоюзу вона може отримати з бюджету ЄС субсидій на 186 млрд євро та стати найбільшим отримувачем допомоги на агросферу. Приєднання нових країн до Євросоюзу призведе до збільшення його бюджету більше ніж на 256 млрд євро. Якщо порівняти отриману суму з поточним обсягом бюджету, його зростання досягне 21%. Експерти стверджують, що такий перерозподіл фінансів може викликати скорочення сільськогосподарських субсидій, які отримають інші країни-члени на 20%. З інших фондів Євросоюзу Україна матиме право додатково отримати виплати у 61 млрд євро. Вступ України до Євросоюзу, крім фінансової вигоди, дасть їй можливість розширити внутрішній ринок. Слід зазначити, що у минулому році президент України Володимир Зеленський подав заявку на приєднання країни до Євросоюзу, а потім її офіційно визнали країною-кандидатом. Єврокомісія представила сім рекомендацій для вступу, дві з яких Україна вже виконала. https://agropolit.com/news/26686-ukrayina-moje-stati-naybilshiy-oderjuvachem-yevropeyskoyi-dopomogi-na-agrosektor 6. На відновлення агросектору Кабмін залучив $500 млн AgroPolit.com . – 02.10.2023 Кабінет міністрів України схвалив залучення кредитів та грантів на $500 млн для реалізації «Екстреного проекту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)», повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Уряд ухвалив відповідне рішення 29 вересня. Кабмін схвалив залучення гранту від Міжнародної асоціації розвитку та Міжнародного банку реконструкції та розвитку на $270 млн. Обидві структури є адміністраторами Мультидонорського трастового фонду, створеного для допомоги, відновлення, реформування і реконструкції України. Кабмін додатково ухвалив залучення позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на $230 млн для реалізації зазначеного проєкту. Позику мають спрямувати у Фонд розвитку підприємництва. https://agropolit.com/news/26665-na-vidnovlennya-agrosektoru-kabmin-zaluchiv-500-mln 7. Продукція Добродія Фудз буде представлена на ANUGA 2023 AgroPortal.ua .- 30.09.2023 «Добродія Фудз» візьме участь у найбільшій виставці харчової промисловості та виробництва напоїв ANUGA 2023, яка відбудеться 7-11 жовтня у Кельні (Німеччина). Цьогоріч на заході «Добродія Фудз» уже традиційно представить як флагмани з продуктового портфеля, так і новинки: вівсяні пластівці, порційні каші, гранолу, готові сніданки під ТМ «Добродія», San Grano, WOWСЯНКА та YUMMOJI. У компанії відзначають, що показники ANUGA 2019 ще раз переконливо демонструють, що виставка по праву вважається подією №1 у харчовій промисловості. Саме тоді виставка відзначила своє 100-річчя черговими рекордами: 7590 експонентів і 170 тисяч відвідувачів. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/produkciya-dobrodiya-fudz-bude-predstavlena-na-anuga-2023 8. Український мед зайшов у мережі Великої Британії AgroPortal.ua .- 29.09.2023 Високоякісний український мед компанії Beehive, що входить до активів EFI Group, тепер доступний споживачам у Великій Британії. говориться у повідомленні компанії . Це стало можливим завдяки запуску UK Ukraine Trade Hub, ініціативи компанії Oakland International, спрямованої на підтримку українських виробників та розширення їх доступу до міжнародних ринків.«Ми пишаємося тим, що продовжуємо розширяти географію присутності меду Beehive на міжнародних ринках. Вірю, що завдяки наполегливій роботі всієї української спільноти ми зможемо познайомити якомога більше країн із якістю справжнього меду. Закликаю просувати українське! Попереду у нас багато наполегливої роботи, та я переконаний, на нас чекає успіх», — зазначив Ігор Ліскі, інвестор компанії Beehive. Наразі компанія Beehive зробила перші постачання меду в британський ритейл і проводить переговори з провідними британськими мережами. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinskiy-med-zayshov-u-merezhi-velikoji-britaniji 9. AGRO UKRAINE SUMMIT: тренди та інновації у вирощуванні, зберіганні, переробці AgroReview.-03.10.2023 2 лютого у Києві відбудеться всеукраїнський аграрний саміт, який збере лідерів аграрної спільноти України, щоб знайти відповіді на ключові виклики для агропромислового виробництва країни. Організатори заходу: ГС “Співтовариство виробників і споживачів бобових України”, Асоціація елеваторів України, ProAgro Group. На саміті будуть обговорені питання: аналіз поточної ситуації та підсумок роботи АПК в сезоні 2022-2023, висвітлення головних викликів для агросектору та пошук шляхів їх подолання, напрацювання рішень для забезпечення стабільної роботи й підвищення ефективності сільського господарства у воєнний час Будуть присутні рослинники, елеватори, переробники, логісти, трейдери та усі компанії, що забезпечують відповідні галузі обладнанням, технологіями і послугами. Сайт: https://agro-ukraine-summit.com/ Контакти: +38 096 899 4272 | +38 067 243 3803 | proagro-inform@ukr.net https://agroreview.com/content/agro-ukraine-summit-trendy-ta-innovacziyi-u-vyroshhuvanni-zberiganni-pererobczi/ 10. Експорт соняшника за місяць зріс удвічі AgroTimes.-04.10.2023 У вересні поточного року, за попередніми даними ІА «АПК-Інформ», експорт соняшника з України становив трохи більше 12 тис. тонн, що удвічі перевищило показник серпня, але все ж суттєво поступається обсягу вересня минулого року (-93%). Основні обсяги відвантаження відбулися в Молдову (близько 41%) та Туреччину (31%) і лише 4% – до Болгарії. Ще минулого року Болгарія була одним з основних імпортерів українського соняшника – в цьому напрямку було експортовано близько 74 тис. тонн. Цього ж року внаслідок обмежень імпорту 4 сільгоспкультур (у т.ч. соняшника), введених 5 країнами ЄС у квітні поточного року, цей напрямок залишався закритим. Після зняття заборони на імпорт української агропродукції 15 вересня Болгарія оголосила, що не відновить одразу ж імпорт українського соняшника, аби не обвалити внутрішній ринок, попри досить високий попит на нього з боку болгарських переробників. Однак контракти на поставку укладалися і, як повідомляють оператори ринку, деякі відвантаження в цьому напрямку за два тижні вересня все ж відбулися. У разі активного відновлення експорту в напрямку країн Євросоюзу, зокрема Болгарії, в більш виграшному становищі, звичайно, опиняться сільгоспвиробники. Але питання – коли це відбудеться і як буде працювати ліцензування – поки що залишаються відкритими. https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-sonyashnyka-za-misyacz-zris-udvichi/ 11. Програму МХП з реінтеграції ветеранів високо оцінили на міжнародному рівні AgroTimes.-04.10.2023 МХП став фіналістом Business Culture Awards 2023 у номінації Best Corporate Sustainability Initiative з нашою програмою реінтеграції ветеранів. Проєкт «МХП Поряд» – комплексна програма підтримки мобілізованих співробітників і тих, хто повертається з фронту, повідомляє пресслужба МХП. Business Culture Awards – це міжнародна нагорода, яка оцінює внесок організацій у створення та підтримку високоефективної корпоративної культури. Суддівське журі, у складі якого понад 50 світових HR та бізнес-лідерів, відзначили компанії, які піклуються про своїх співробітників, їх кар’єрний розвиток, психічне здоров’я та фізичне благополуччя. Наразі в МХП працевлаштовано 167 ветеранів, 2309 співробітників мобілізовані до лав ЗСУ. Програма «МХП Поряд» включає створення індивідуальних планів адаптації для кожного ветерана, періодом від 6 до 18 місяців. https://agrotimes.ua/agromarket/programu-mhp-z-reintegracziyi-veteraniv-vysoko-oczinyly-na-mizhnarodnomu-rivni/ 12. Вітчизняна молочна галузь поступово відновлюється – УКАБ Вizagro.-01.10.2023 Український клуб аграрного бізнесу повідомляє , що за 8 місяців 2023 року імпорт молочних продуктів зменшився на 12% проти минулого року та складає 38,05 тис. т. Об’єми поставок значно скоротилися навіть порівняно з довоєнними показниками – за аналогічний період 2021 року імпорт був більшим на 73,6% (66,8 тис. т). Найбільшими постачальника молочних продуктів є країни ЄС – Нідерланди, Польща, Франція, Німеччина, Італія. Скорочення імпорту обґрунтовується декількома причинами: зменшення споживання за рахунок переміщення населення за кордон (за рахунок війни); поступове відновлення вітчизняної молочної галузі на підприємствах. “Хоч за 8 місяців обсяг виробництва молока складає 5 млн тонн, що лише на 5,6% менше, ніж торік, однак здебільшого зменшення відбувається за рахунок господарств населення, в яких спостерігається надоїв на 12% менше (3,14 млн тонн), переважно через скорочення поголів’я дійних корів (-9,1%)”, – розповідає Максим Гопка , аналітик УКАБ. Водночас, підприємницький напрямок виробництва вже вийшов на довоєнний рівень та становить 1,88 млн тонн (1,85 у 2021 р.), що на 7,6% більше, ніж у 2022 році. Проте, для того, щоб збільшувати поголів’я та виробництво молока, галузь потребує фінансових інвестицій та додаткових програм, щоб швидше інтегруватися в європейський ринок. https://bizagro.com.ua/vitchiznyana-molochna-galuz-postupovo-vidnovlyuyetsya-ukab/ 13. У Вінниці збудували цех із переробки горіхів SEEDS .-28.09.2023 Цех із переробки горіхів збудували на одному з підприємств харчової галузі Вінниччини. Його загальна площа становить 1657 квадратних метрів, тому споруда схожа на окреме підприємство, пише SEEDS. Упродовж дня тут перероблятимуть сорок тонн горіхів. Потужності створили задля заміщення напівфабрикатів, які підприємство закуповує і завозить із зарубіжних країн.«Новий цех створили з метою заміщення імпортних напівфабрикатів, необхідних для українського виробництва. Виробнича потужність тут складатиме 40 тонн перероблених горіхів на день. Поки що відбувається процес монтажу обладнання та пуско-налагоджувальних робіт. Нові працівники знайомляться з технікою та готуються до запуску цеху», – написав заступник міського голови Вінницької міськради Андрій Очеретний. https://www.seeds.org.ua/u-vinnici-zbuduvali-cex-iz-pererobki-gorixiv/

< Назад Лабораторна фуа-гра готується до виходу відразу на п’ять великих ринків світу 1 вер. 2024 р. Французька компанія Gourmey подала заявки на дозвіл продавати фуа-гра із культивованої печінки качок на п’яти великих ринках — у Сінгапурі, США, Великобританії, Швейцарії та ЄС. Традиційна фуа-гра є частиною культурної спадщини Франції, але її спірний метод виробництва — примусове годування качок для збільшення жирових відкладень у їхніх печінках — викликає занепокоєння у багатьох споживачів з причин добробуту тварин та здоров’я. Gourmey заявляє, що створює стійкі гастрономічні продукти, використовуючи технології культивування клітин у поєднанні з кулінарним мистецтвом. “Ми не використовуємо ГМ-клітини, тому наша заявка підпадає під регулювання нових харчових продуктів. У ЄС це перший раз, коли компанія подає заявку на дозвіл на культивовані харчові продукти до Європейської комісії,”— розповідає Ніколя Морін-Форест, генеральний директор Gourmey. Після отримання дозволу, єдиний ринок ЄС надасть компанії доступ до національних ринків 27 держав-членів та країн Європейської економічної зони. Очікується, що процес затвердження в ЄС займе 18-24 місяці Морін-Форест зазначає, що інновація Gourmey з лабораторної фуа-гри з’являється у вирішальний час, коли споживачі все частіше шукають нові стійкі альтернативи м’ясу та молочним продуктам. Це стосується і преміальної їжі, зокрема фуа-гра. До речі, культивований продукт Gourmey уже отримав позитивні відгуки від французьких та міжнародних шеф-кухарів зі зірками Мішлен та дистриб’юторів якісного м’яса. Нагадаємо, Gourmey зібрав $10 млн на лабораторну фуа-гру ще у 2021 році. Це була перша французька компанія, яка розробила власну технологію вирощування на основі клітин жирної печінки гусей та качок. https://newfood.ua/2024/08/06/laboratorna-fua-hra-hotuietsia-do-vykhodu-vidrazu-na-p-iat-velykykh-rynkiv-svitu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 30 серпня по 6 вересня 2022 року Попередній допис Наступний допис Стало відомо, чи вистачить Україні меду AgroNews.ua. – 04.09.2022 Попри всі труднощі, повʼязані з повномасштабною війною, пасічники очікують, що цього року врожай меду перевищить 100-120 тисяч тонн. Про це йдеться у статті ЕП, пише agronews.ua. Так, голова Спілки пасічників Володимир Стретович вважає, що у 2022 році меду буде вдосталь. “Інститут бджільництва прогнозує 100 тисяч тонн. За нашими підрахунками, буде ще більше – 120 тисяч тонн”, – говорить він. Інвестор підприємства з виробництва меду Beehive Ігор Ліскі називає ситуацію з урожаєм 2022 року специфічною.“Меду менше, бо багато полів не засіяні. Однак навесні утворився надлишок. Весняний збір неможливо було експортувати. З одного боку, далися взнаки логістичні перешкоди, а з іншого – у європейських клієнтів не було попиту. Тому порівняно з минулими роками маємо більше меду”, – пояснює він. Щодо цін, то у гривнях закупівельна ціна не зміниться. Стретович прогнозує діапазон 62-70 грн за кг, Ліскі – 60-65 грн за кг. У валюті ціни впадуть з 2,4 дол до 1,6 дол. “Ціна на український мед зараз на піку: з початку 2021 року вона виросла на 30% – із 45 до 60-65 гривень. Це сталося через брак сировини”, – говорить Ліскі. agronews.ua Україна скупила всі одноразові зерносховища на світовому ринку AgroNews.ua. – 02.09.2022 Україні для зберігання сільгоспкультур у поточному сезоні будуть потрібні одноразові та мобільні зерносховища загальною ємністю до 20 млн тонн, завдяки державно-приватному партнерству вже вдалося законтрактувати необхідне обладнання. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua. Однак закупівлі Україною альтернативних зерносховищ виснажили їхні запаси на світовому ринку, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський у середу. “Україна, можливо, забрала всі одноразові системи для зберігання врожаю, які зараз доступні на світовому ринку, вони переважно йдуть в Україну. Тому український ринок і держава підстрахувалися, і я сподіваюся, що особливих проблем зі зберіганням урожаю не буде”, – заявив Сольський під час всеукраїнського телемарафону. Водночас більшу частину засобів для зберігання врожаю закупив український агробізнес у приватному порядку. “Судячи з нашого моніторингу ринку та спілкування з його учасниками, 15-19 млн тонн одноразового зберігання законтрактував бізнес, а також за допомогою міжнародних коштів та через організацію ФАО ООН було закуплено та проведено тендер цього місяця з ініціативи МінАПК на приблизно 6 млн тонн одноразового зберігання”, – наголосив міністр. За його словами, напередодні було проведено окремий тендер від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) із закупівлі для України мобільних силосів для зберігання більш ніж на 1 млн тонн сільгоспкультур, а також обладнання для їх завантаження та вивантаження. Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 15 серпня 2022 року підписав законопроєкт №7548-1 про звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, які використовують для зберігання зернових та олійних культур. agronews.ua В Україні очікують найважчий сезон бурякопереробки AgroNews.ua. – 02.09.2022 Сезон бурякопереробки для сільгоспвиробників був на порядок кращий, ніж для підприємства, адже якщо ти виростив гарний врожай, то з кожного гектара цукрового буряка минулоріч можна було отримати 2-3 тисячі доларів чистого прибутку. Про це розповів заступник директора Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин, пише agronews.ua. «Буряк гарна культура, просто його відвикли вирощувати, але рентабельність для господарств є велика, вона не може навіть порівнюватися з зерновими. Цьогоріч ситуація буде іншою, адже ми вже бачимо, що валютний курс і ціна цукру будуть не співпадати і на це вливає багато чинників, а найбільше ціна на енергоносії, тому цьогоріч сезон бурякопереробки буде мабуть найважчим», – зауважив Олександр Нікішин agronews.ua Туреччина у 5 разів збільшила закупівлі української соняшникової олії AgroNews.ua. – 01.09.2022 З України з початку війни (березень-липень 2021/22 МР) було експортовано трохи більше 1 млн т соняшникової олії, що на 46% поступається показнику за аналогічний період попереднього сезону і стало мінімумом за останні 13 сезонів. Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ» , пише agronews.ua. Основним імпортером української олії залишаються країни ЄС. За 5 місяців у даному напрямку було відвантажено 679 тис. т, що на 26% перевищує експорт за аналогічний період попереднього сезону та складає 66% від загального експорту української продукції у вказаний період. Також зазначається, що Туреччина, яка суттєво наростила закупівлю української соняшникової олії в березні-липні п.р., вперше піднялась на другу сходинку в рейтингу імпортерів. У цьому напрямку було відвантажено 131 тис. т олії, що в 5,5 раза перевищує показник у березні-липні 2020/21 МР. agronews.ua На ринок ЄС з початку війни вийшли 8 українських виробників молочки AgroNews.ua. – 30.08.2022 Українські виробники молочних продуктів нарощують експорт продукції. Про це повідомляє партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв, пише agronews.ua. «Необхідність активізації експорту, про яку аналітики заявляли у звітах та у спілкуванні з колегами, зараз підтверджується цифрами. Дуже тішить, що операторам ринку вдалося налагодити експортні канали в таких складних умовах… Статистичні дані свідчать, що крім традиційних експортних позицій, є успіхи навіть у нарощуванні експорту сиру до ЄС», — сказав він. За словами експерта, у 2022 р. 12 підприємств отримали дозвіл для експорту до ЄС, восьми з них вдалося скористатися цим статусом вже після початку повномасштабної війни. Є й інші підприємства, які планують зробити це до кінця року. «Попри те, негативним моментом однозначно є падіння споживчих настроїв, зумовлених інфляцією і процесами міграції, спричиненими війною. Згідно свіжих розрахунків балансу на осінь, аналітики прогнозують продовження ситуації «надлишку» сировини, що потребує сталих високих темпів зовнішніх продажів, які спостерігаються останніми місяцями. Цей фактор буде визначальним і в процесі ціноутворення на ринку сировини», — прогнозує Максим Фастєєв. agronews.ua У Мінекономіки назвали ТОП-10 позицій українського експорту у серпні AГРОПОЛІТ. – 04.09.2022 У серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% і склали 7,29 млн тонн. У грошовому еквіваленті експортери отримали 3,36 млрд доларів, що на 411 млн доларів більше, ніж у липні. Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Про це повідомляє Мінекономіки. Як повідомляється, розблокування портів дало можливість значно наростити обсяги вивозу українських товарів. В результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і склали майже 2,9 млн тонн. Залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн тонн товарів, автомобільним транспортом — 1,36 млн тонн. Водночас найбільшу виручку експортери отримують від товарів, які експортуються автошляхами — 1,48 млрд доларів, морські вантажі вартували 995 млн доларів, а залізничні — 788 млн доларів.«Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт складав 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до понад 50%. 75% експорту повинні складати готові товари та послуги. Для цього ми, зокрема, запустили програму грантів на створення переробних підприємств. Також держава буде частково компенсувати ставку за експортними кредитами, які беруться на строк 2-12 років та складають не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту. Так допоможемо експортерам вийти на зовнішні ринки й бути там конкурентними. В результаті матимемо постійне зростання обсягів валютної виручки, що слугує гарантією макроекономічної стабільності в країні», – повідомила перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко. Лідерами за вартістю експорту в серпні стали: соняшникова олія (443 млн доларів). Обсяги її експорту зросли на 30% до 366 тис. тонн. Україна почала вивозити менше сировини – насіння соняшнику та більше продукції переробки; кукурудза (347 млн доларів). Експорт її збільшився на 31% до 1,5 млн тонн. Саме цей експортний сегмент найбільше виграв від деблокади портів, з яких вийшли завантажені ще в лютому судна; ріпак (305 млн доларів). Україна вже експортувала 665 тисяч тонн цієї культури нового врожаю; пшениця (213 млн доларів). В серпні Україна вивезла в 2,3 рази більше зерна, ніж в липні, обсягом 880 тис тонн; руда (172 млн доларів). Через окупацію та руйнування південно-східних регіонів обсяги експорту металургійної продукції падають. Зокрема, в серпні експортовано 1,4 млн тонн руди; кабельна продукція (89 млн доларів). Попри скорочення обсягів експорту на 9,8%, ця категорія товарів залишається однією з ключових; електроенергія (73 млн доларів). Виручка від електроенергії зросла в 2 рази у порівнянні з липнем. Це результат успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної системи Європейського союзу; насіння соняшнику (71 млн доларів). Поступово цей сегмент експорту буде скорочуватися за рахунок зростання переробки; мʼясо птиці (67 млн доларів). Експорт продукції демонстрував зниження порівняно з липнем; соя (62 млн доларів). В серпні зростання її експорту склало +30% до 148 тисяч тонн. Також що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%. agropolit.com/news/ У вересні Україна планує на 12% збільшити агроекспорт – Висоцький AГРОПОЛІТ. – 02.09.2022 У вересні Мінагрополітики має намір експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції проти 4 млн т у серпні. Про це під час ефіру «Суспільне спротив» повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький , повідомляє пресслужба Мінагрополітики.«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експерт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник міністра. Як зазначив Висоцький, до війни загальний місячний експорт становив 6 млн т. agropolit.com/news/ Президент підписав закони для митного безвізу з Євросоюзом AГРОПОЛІТ. – 31.08.2022 Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені 30 серпня Верховною Радою закон №0166 «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» та закон № 0165 «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами», необхідні для митного безвізу з ЄС. Про це він заявив у зверненні. Зеленський зазначив, що вони є фактичною реалізацією митного безвізу. Ми зробили це в рекордний строк і абсолютно злагоджено – усі гілки влади», — сказав Зеленський. Президент наголосив, що хоч би як було складно, Україна в умовах війни крок за кроком рухається до повноправного членства в ЄС. Закон №0166 дозволяє застосовувати європейські транзитні правила. Очікується, що завдяки ратифікації Конвенції відбудеться значне прискорення та здешевлення руху товарів, від якого виграють експортери, перевізники та імпортери. Закон № 0165 спрощує формальності у торгівлі товарами з європейськими державами та дозволить виконати умови для приєднання до процедури спільного транзиту. agropolit.com/news/ Україні за місяць вдалося експортувати 4,6 млн т продукції АПК AgroPortal.ua.- 03.09.2022 Україна за серпень 2022 р. експортувала 4,6 млн т продукції АПК, що на 53% більше аналогічного показника попереднього місяця. Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».«Це найбільші темпи зростання експорту з початку повномасштабної війни в Україні, коли російськими військами були заблоковані морські шляхи для здійснення експортних відвантажень. І саме часткове відновлення експорту через морські порти Одеської області в доповнення до альтернативних маршрутів дозволило досягти такого показника», — зазначають експерти. Щодо структури експорту даної продукції в серпні, то вона виглядала таким чином: - зернові культури: 2,6 млн т (кукурудза — 59%, пшениця — 34%, ячмінь — 7%), приріст до показника минулого місяця +53%; - олійні культури — 985,1 тис. т (ріпак — 68%, насіння соняшнику — 17%, соя — 15%), приріст +65%; - рослинні олії — 397,5 тис. т (соняшникова олія — 94%, соєва — 5%), приріст +34%; - макуха після вилучення рослинних олій — 317,7 тис. т (соняшникова — 90%, соєва — 10%), приріст +71%. «Найбільші обсяги приросту продемонстрували зернові культури, експорт яких за місяць збільшився більше ніж на 900 тис. т. Такого приросту було досягнуто за рахунок саме розблокування морського шляху. В портах стояли судна, що вже були завантажені зерном і вирушили одразу після розблокування. Та й надалі експортували даним шляхом переважно зернові культури», — пояснюють в УКАБ. Також відчутний приріст експорту олійних культур, яких за серпень було додатково відвантажено понад 380 тис. т. Україна вийшла вже на доволі непогані показники експорту агропромислової продукції, однак цих обсягів поки що недостатньо, вважають в УКАБ. Україні необхідно експортувати близько 6 млн т продукції АПК щомісяця, щоб впоратися із залишками продукції минулого року, що утворилися через блокування морського експорту російськими військами, а також із новим урожаєм, який призначений для експорту. agroportal.ua Українські пасічники привезли з Апімондії 8 відзнак AgroPortal.ua.- 01.09.2022 До України повернулася делегація Спілки пасічників України, яка брала участь у 47-му Конгресі Апімондії — з'їзду всіх пасічницьких організацій світу. Про це повідомляє пресслужба Спілки пасічників України. Відзначається, що присутність української делегації на Конгресі виявилась напрочуд успішною. Окрім ділових зустрічей, укладання контрактів, голосування процедурних моментів, українці завоювали в різноманітних конкурсах на кращу продукцію, оформлення стенду, активність у процесі роботи конференції 3 золотих, 4 срібних і 1 бронзову нагороду. Крім цього, в межах Конгресу, який стартував 24 серпня, українська делегація, одягнена в українські традиційні однострої, заспівала всім своїм складом Гімн України, а також пісню «Ой у лузі червона калина». «У межах нашої діяльності ми від імені українців вручили кожній делегації, яка представляла країну, що допомагає нам у цій війні (країни Рамштайнської групи) хліб-коровай, спечений з української пшениці та меду пасічників, розбомблених агресором. Нашим гаслом було: «Україна, як і бджола, — вічні», — повідомив президент Спілки пасічників України Володимир Стретович. «І надихнуті останньою золотою медаллю, яка Спілці була вручена на закритті самого Конгресу, ми повернулися додому із задоволенням, що змогли в такий складний час прославляти Україну. Про це, до речі, сказав президент Апімондії Джоф Петтіс на закритті: особлива подяка делегації України, яка змогла в такий важкий час бути активно представленою на світовому зібранні пасічників», — розповів Володимир Стретович. agroportal.ua Термін пільг для хлібпрому добігає кінця. Ціни на хліб для населення та ЗСУ можуть значно зрости Дело.-01.09.2022 30 вересня закінчується дія пільгової ціни на газ для українських пекарів. Якщо уряд не ухвалить рішення про продовження пільг, ціни на хліб злетять, а хлібзаводи можуть зупинитися. Напередодні осені ціни на природний газ у Європі залишаються дуже високими. Станом на 31 серпня котирування газу на нідерландському хабі TTF близькі до позначки 3 тис доларів за тисячу кубометрів. З настанням холодів і початком опалювального сезону ціни якщо і не зростуть ще більше, то точно не стануть нижчими. І якщо населення захищене від космічних цифр у платіжках пільгами від уряду, то промисловості доведеться заплатити за газ повну ціну. Минулого року через енергетичну кризу в ЄС та аномальні ціни на енергоносії страждала саме промисловість, ціни на газ для якої зросли в кілька разів і стали непідйомними для української промисловості .Однак низка галузей є критично важливою для нормальної життєдіяльності суспільства. Насамперед це стосується харчової промисловості. Наприкінці минулого року через десятикратне зростання цін на газ українські хлібопекарські підприємства опинилися на межі закриття, що в свою чергу могло спричинити перебої з постачанням хліба .Тоді уряд, щоб уникнути соціальної катастрофи, абсолютно обґрунтовано вирішив встановити пільги на газ для виробників соціально значущої продукції, зобов'язавши приватні газодобувні компанії продавати газ таким підприємствам за цінами, нижчими від ринкових. З початком війни ці пільги дещо змінили. Своєю постановою №489 від 29 квітня Кабмін зобов'язав Нафтогаз продавати газ за пільговими цінами для підприємств, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави. Проте кінцевий термін урядової постанови добігає кінця 30 вересня. Якщо до цього часу не буде рішення Кабміну про її продовження, українські пекарі будуть змушені купувати газ за ринковою ціною. Через високу питому вагу газу в собівартості продукції багато хлібопекарських виробництв закриються, а ті, що залишаться, будуть змушені істотно підвищити ціни на хліб. У нинішніх умовах такий розвиток подій може загрожувати продовольчій безпеці країни. delo.ua/ Польща і Україна планують побудувати трубопровід для транспортування рослинної олії Європейська правда.- 30.08.2022 Польща та Україна прагнуть спільно реалізувати проєкт із будівництва транскордонного трубопроводу, який дозволяв би транспортувати українську рослинну олію до порту міста Гданськ. Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на PAP , про це у вівторок заявила канцелярія прем’єр-міністра Польщі."Рада міністрів (Польщі) схвалила подання міністерства сільського господарства й сільського розвитку для укладання меморандуму про взаєморозуміння… щодо розбудови проєкту транскордонного трубопроводу для транспортування рослинної олії з України до порту Гданськ", – йдеться в повідомленні. До проєкту будуть залучені міністерства сільського господарства та інфраструктури України та Польщі."Втілення в життя меморандуму сприятиме частковому розблокуванню українського експорту та посилить продовольчу безпеку в країнах, що розвиваються, яким загрожує голод. Відповідно, це має знизити міграційний тиск на Європу", – додають у канцелярії польського прем’єра. Після укладання меморандуму Україна та Польща створять робочі групи, які представлять можливі варіанти місця розташування проєкту – передусім місця прокладання трубопроводу, а також технічні параметри й умови будівництва. Меморандум буде ухвалений строком на три роки й буде автоматично продовжуватися на аналогічний період. www.eurointegration.com.ua/ Чи вистачить цукру в Україні, коли 10 заводів не повернуться до роботи: прогноз Obozrevatel. – 06.09.2022 В Україні 10 цукрових заводів із 33 не планують розпочинати роботу цієї осені через високі ціни на газ. Однак, за розрахунками аграрних експертів, цукру українцям все ж таки вистачить. А частина товару може навіть піти на експорт. Про це розповіла аналітикиня УКАБ Світлана Литвин. За її словами, у 2022 році цукрові буряки посіяні на площі близько 180 тисяч га, що становить 80% посівів від минулого року. Для внутрішнього споживання Україні необхідно 1,07 млн тонн цукру. Залишки з минулого сезону становлять 480 тис. тонн. А цього року заводи виготовлять близько 1,08 млн тонн. Це дозволить повністю закрити внутрішню потребу, а частину цукру піску експортувати, наголосила Литвин. Водночас, за її словами, більша кількість посівів могла б збільшити експортну виручку заводів. Крім того, незважаючи на надлишки продукту, сама галузь постраждала через війну. Також далося взнаки зростання цін на енергоносії та матеріали, що використовуються при обробці рослин."Основні проблеми нового сезону – це зростання вартості газу, вугілля, мастил тощо, частка яких у загальній собівартості виробництва значна. Виробництво цукру є дуже енерговитратною діяльністю. Поки що цукрові заводи активно шукають шляхи переходу на альтернативні види енергії", – наголосила Литвин. Як повідомляв OBOZREVATEL, підвищення тарифів на газ для промислових підприємств цієї осені позначиться на вартості продуктів та інших товарів. Ціни на них для споживачів зростуть на 20-25%, при цьому найбільше подорожчають саме продукти. news.obozrevatel.com/ukr/ Воююча Україна відправила продовольство в 20 країн - Зеленський УНІАН: Новини України.- 02.09.2022 Зеленський підкреслив, що Україна виконала свої зобов'язання щодо зернової експортної ініціативи, яка знімає гостроту продовольчої кризи в світі. Українське продовольство доставлено вже у 20 країн морським шляхом. Про це розповів на міжнародному економічному форумі форум "Амброзетті" президент України Володимир Зеленський."Українське продовольство досягло вже 20 країн морським шляхом. Наша пшениця відправлена і в такі держави, як Ефіопія та Ємен, де ситуація особливо складна. Наше слово щодо гарантій продовольчої безпеки буде дотримано і надалі", - зазначив він. Також Зеленський підкреслив, що Україна виконала свої зобов'язання для зернової експортної ініціативи, яка знімає гостроту продовольчої кризи в світі. А значить, не допускає і нової міграційної кризи. "Голод в країнах Африки, Азії призвів би до нових хвиль мігрантів в Європу, зокрема на середземноморське узбережжя, в Італію. Але ми робимо все, щоб цього не було", - підкреслив президент. 22 липня 2022 року в Стамбулі було підписано угоду про розблокування українських портів "Одеса", "Чорноморськ" і "Південний" для вивезення на експорт зерна та іншої аграрної продукції. Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков і міністр оборони Росії Сергій Шойгу підписали окремі однакові угоди з ООН і Туреччиною. 31 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що вже понад 1,5 млн тонн українського продовольства експортується морським шляхом. www.unian.ua

Назад Сурогати загальновживаних рослинних олій Сторінки Попередня Наступна

< Назад Марамельки – крафтовий веганський мармелад 11 серп. 2024 р. Марамельки – так креативно назвали крафтовий веганський мармелад, який виготовляють на Київщині. Найперша продукція ТМ «Сетно» з’явилася у 2018 році. Це були в’ялені яблука, груші та мандарини. Потім асортимент поповнився авторським мармеладом ручної роботи. Його виготовляють за власною рецептурою. Про це розповіла власниця ТМ Сетно Тетяна Рубанік, повідомляє сайт agronews.ua . «Спочатку ми робили в’ялені дольки фруктів та ягоди, також виготовляли пастилу. Потім з’явився наш фірмовий мармелад. Ідея прийшла не відразу. Після виготовлення в’ялених фруктів та пастили залишалося доволі багато соку. Почали думати, що з ним можна зробити. І так виникла ідея мармеладу ручної роботи з малини, персика та сливи, який є топовим продуктом», – говорить власниця. Найпопулярніші марамельки з полуниці «Ми називаємо цей продукт – “марамельками”. Наш кондитерський витвір не є класичним мармеладом, адже виготовляємо його за власною рецептурою та не обсипаємо цукром. За рахунок цього продукт менш калорійний», – зауважила Тетяна Рубанік. Вона додала, що мармелад виготовляють без додавання желатину, а використовують інший загущувач – яблучний пектин. За рахунок цього «марамельки» повністю веганські. Також вона зазначила, що найкраще продається полуничний мармелад у формі червоних сердечок як подарунковий. https://harch.tech/2024/07/04/maramelky-kraftovyj-vehanskyj-marmelad/ Попередній допис Наступний допис