< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 жовтня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 жовтня 2024 року Зміст стор. 1. Україна різко збільшила експорт агропродукції: названо причини 1 2. МХП і «Авангард» стали лідерами з виробництва м’яса курки та яєць у Європі 2 3. Залучення інвестицій: в Україні готують систему аграрних нот 2 4. Володимир Зеленський підписав закон про Державний аграрний реєстр 2 5. Аграрна потужність України — не виклик для ЄС, а інвестиція у конкурентоздатність 3 6. Україна планує створити хаб для експорту агропродукції в Омані 3 7. Виробники сиру України створили асоціацію 3 8. ВВП України зріс на 3,8%: найбільше зростання в агросекторі 3 9. Виробник сирів почав пакувати продукцію у стіки 4 10.UАpple переорієнтовує експорт з Близького Сходу на ЄС 4 11. Затверджено стратегію запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку 4 12. Україна — у трійці лідерів за темпами зростання експорту лохини 4 13. Ясенсвіт випустив новий продукт — варене яйце 5 14. Виробництво цукру в Україні може сягнути 1,8 млн т 5 15. Свинарство в Україні на межі збитковості 5 ---------------------------------------------------------------- 1. Україна різко збільшила експорт агропродукції: названо причини AgroNews.ua . -24.10.2024 Обсяги експорту української аграрної продукції за перші дев’ять місяців поточного року зросли більш ніж на чверть – на 9,9 млн тонн. У Державної митної службі України заявили, що всього за 3 квартали 2024 року Україні вдалося експортувати 48,9 млн тонн агропродукції загальною вартістю 10,5 млрд доларів США. Наростити експорт аграрної продукції вдалося завдяки відновленню морського сполучення. 89% від загального обсягу експорту здійснювалося за допомогою морського транспорту. 9% агропродукції експортували за допомогою залізничного транспорту, 2% перевозили автомобільним транспортом. https://agronews.ua/news/ukrayina-rizko-zbilshyla-eksport-agroprodukcziyi-nazvano-prychyny/ 2. МХП і «Авангард» стали лідерами з виробництва м’яса курки та яєць у Європі AgroNews.ua . -19.10.2024 Два українські виробники м’яса курки та яєць агрохолдинги МХП та “Авангард” очолили список європейських виробників м’яса курки та яєць, а у світовому рейтингу посіли 15-ту позицію, наголошується в рейтингу видання WattPoultry, що досліджує світовий ринок виробництва, переробки та продажу продукції птахівництва. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. “Авангард” у 2022 році аявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинення низки ключових птахофабрик групи. “Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів. Згідно з рейтингом, агрохолдинг МХП очолив список виробників бройлерів у Європейському Союзі та посів 15-у позицію у світовому рейтингу з виробництвом 704 тис. тонн м’яса курки на рік. Український агрохолдинг “Авангард” посів першу позицію серед виробників яєць у Європейському Союзі та 15-те місце серед світових лідерів із виробництвом 13,3 млн од. яєць. https://agronews.ua/news/mhp-i-avangard-staly-lideramy-z-vyrobnycztva-myasa-kurky-ta-yayecz-u-yevropi/ 3. Залучення інвестицій: в Україні готують систему аграрних нот AgroPolit.com . – 19.10.2024 На фінансовому ринку України незабаром почне діяти новий інструмент для залучення інвестицій у сільське господарство — аграрні ноти. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що підготувала всю необхідну нормативну базу для старту нового інструменту для залучення інвестицій у сільське господарство — аграрних нот. Це неемісійний цінний папір в електронній формі, що існує як обліковий запис у системі депозитарного обліку цінних паперів. Інформація про реквізити аграрних нот та інші дані відображається в Реєстрі аграрних нот. Традиційні паперові аграрні розписки продовжуватимуть використовуватись. Передбачається створення окремого Реєстру аграрних нот. Комісія вже розробила та затвердила відповідний нормативний акт, що регулює роботу цього реєстру. https://agropolit.com/news/29078-zaluchennya-investitsiy-v-ukrayini-gotuyut-sistemu-agrarnih-not 4. Володимир Зеленський підписав закон про Державний аграрний реєстр AgroPolit.com . – 19.10.2024 Законопроєкт №11063-д «Про Державний аграрний реєстр» запускає прозорий механізм отримання дотацій для аграріїв. Документ передбачає: - розширення кола користувачів ДАР; - врегулювання правового статусу ДАР та джерел його фінансування: зокрема, ДАР визначений як комплексна інформаційна система; - визначення повноважень держателя, адміністратора та технічного адміністратора ДАР, а також об’єктів ДАР та види реєстрової інформації, яка буде оброблятися в ньому; - визначення прав та обов’язків користувачів ДАР; - визначення обов’язкового використання даних ДАР та програмних засобів ведення ДАР під час надання державної підтримки, надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктами малого і середнього бізнесу, надання підтримки страхування агропродукції тощо. https://agropolit.com/news/29077-volodimir-zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-derjavniy-agrarniy-reyestr 5. Аграрна потужність України — не виклик для ЄС, а інвестиція у конкурентоздатність AgroPortal.ua .- 23.10.2024 Президент Європейського соціально-економічного комітету (EESC) Олівер Ропке заначив, що м айбутнє розширення Європейського Союзу не ослабить, а підвищить конкурентні переваги та посилить внутрішній єдиний ринок самого ЄС. У цьому контексті аграрна потужність України є не викликом для Спільної аграрної політики ЄС, а інвестицією у його міжнародну конкурентоспроможність. Він нагадав, що забезпечення конкурентоспроможності — серед вищих пріоритетів у стратегічному порядку денному ЄС та у політичних директивах для діяльності оновлених євроінституцій. EESC вже відпрацював свої пропозиції з цього приводу та, відповідно, до законодавства ЄС, і представив їх на розгляд керівних структур ЄС. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrarna-potuzhnist-ukrajini-ne-viklik-dlya-yes-a-investiciya-u-konkurentozdatnist 6. Україна планує створити хаб для експорту агропродукції в Омані AgroPortal.ua .- 23.10.2024 Під час переговорів з міністром економіки Оману доктором Саїдом бін Мухаммадом бін Ахмедом Аль-Сакрі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна запропонувала Султанату Оман розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки. Він наголосив, що наша держава залишається одним із гарантів світової продовольчої безпеки, попри війну та удари рф по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам і запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-planuye-stvoriti-hab-dlya-eksportu-agroprodukciji-v-omani 7. Виробники сиру України створили асоціацію AgroPortal.ua .- 22.10.2024 Про це повідомила голова асоціації Тетяна Дядечко: «Ми починали як малі окремі домашні сировари, але завжди знали, що разом ми сильніші. Сьогодні наші сири вже відомі не лише в Україні, але й за її межами, і тепер, об’єднавшись в асоціацію, ми прагнемо розвиватися далі та об’єднувати українських ремісничих сироварів», — зазначила вона. Наразі розробляються вимоги до кандидатів в члени Асоціації виробників сиру України та процедура вступу. https://agroportal.ua/news/ukraina/virobniki-siru-ukrajini-stvorili-asociaciyu 8. ВВП України зріс на 3,8%: найбільше зростання в агросекторі AgroPortal.ua .- 21.10.2024 Згідно з даними Міністерства економіки , у вересні 2024 року економіка України зросла на 3,8% порівняно з вереснем минулого року. За дев’ять місяців цього року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,5% до аналогічного періоду минулого року. За словами першої віцепрем'єр-міністерки — міністерки економіки Юлії Свириденко, економічне зростання за перші дев’ять місяців 2024 року на рівні 4,5% відповідає оновленому урядовому прогнозу. Зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%. Сільське господарство демонструє позитивну динаміку через початок збору пізніх культур, а тваринництво зростає завдяки стабільному попиту та державній підтримці. Пожвавлення внутрішнього попиту та стабільна робота українського морського коридору підтримали позитивні тенденції у промисловості. Зростає попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали, а також промислові товари для домогосподарств. https://agroportal.ua/news/ukraina/vvp-ukrajini-zris-na-3-8-naybilshe-zbilshennya-v-agrosektori 9. Виробник сирів почав пакувати продукцію у стіки AgroPortal.ua .- 20.10.2024 ПАТ «Дубномолоко» , що в Рівненської області (ТМ «КОМО»), розширило асортимент продукції. Продукт «Сир до кави КОМО» у вигляді стіка позиціонується як снек до вранішньої кави. У компанії зазначили, що новинка уже представлена у супермаркетах. Підприємство виготовляє понад 15 млн кг твердих сирів і 4 млн кг плавлених сирів. Має сертифікат відповідності міжнародному стандарту FSSC 22000. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/virobnik-siriv-pochav-pakuvati-produkciyu-u-stiki 10. UАpple переорієнтовує експорт з Близького Сходу на ЄС AgroPortal.ua .- 20.10.2024 Компанія «Сади Дніпра» (ТМ Аpple) вже розпочала відправлення яблук до країн Аравійського півострова, але цього сезону зіткнулася з низкою викликів і переорієнтовується на європейський ринок, розповіла менеджерка з експорту компанії Альона Щебетаха. Компанія активно працює над оптимізацією логістики через порти Риєка, Констанца та Трієст. Зараз «Сади Дніпра» переорієнтовуються на європейський ринок, де конкурують з дешевими польськими та італійськими виробниками. «Ми маємо високоякісний продукт, який за органолептичними характеристиками не поступається яблукам з Європи, але для успіху на цьому ринку важлива не лише якість, а й швидкість доставки», — зазначила менеджерка. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/uapple-pereoriyentovuye-eksport-z-blizkogo-shodu-na-yes 11. Затверджено стратегію запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку AgroPortal.ua .- 20.10.2024 Кабінет Міністрів України 18 жовтня прийняв розпорядження «Про схвалення Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку», повідомило Міністерство фінансів . «Стратегія визначає мету, цілі та основні завдання щодо забезпечення формування та розкриття підприємствами України інформації про сталий розвиток на основі єдиних методологічних засад, прийнятих в країнах-членах Європейського Союзу. Це є важливою умовою в контексті набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС», — говориться у повідомленні. Схвалення стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку є ключовим етапом у переході до більш відповідального і прозорого ведення бізнесу в Україні, пояснюють у міністерстві. https://agroportal.ua/news/ukraina/zatverdzheno-strategiyu-zaprovadzhennya-v-ukrajini-zvitnosti-zi-stalogo-rozvitku 12. Україна — у трійці лідерів за темпами зростання експорту лохини AgroPortal.ua .- 19.10.2024 Україна посіла третє місце в рейтингу великих експортерів лохини, які найшвидше зростають, повідомляє EastFruit . Україна нарощує експорт лохини на 21% щорічно, або на 530 т на рік. Темпи зростання у 2022 та 2023 рр. різко прискорилися, незважаючи на вторгнення російських агресорів. 2022 року Україна збільшила експорт ягоди на 1,1 тис. т, а торік — на 940 т. Лідирує за темпами зростання експорту лохини в 2023 році Грузія. Вона показала приріст на рівні 55% щорічно в період 2019-2023 років. Приріст експорту у 2023-му став у 2,5 раза більше, ніж попереднього року, що дозволило Грузії вперше потрапити до топ-20 експортерів. Друге місце посідає Зімбабве. Експорт лохини там зростає на 48% щорічно протягом останніх п'яти років. У 2022 році Зімбабве була світовим лідером за темпами зростання експорту серед топ-20 країн, і цей результат продовжився й у 2023 році. У топ-20 минулого року потрапив також Китай, який дуже швидко збільшує площі під лохиною і поступово перетворюється на експортера цієї ягоди. Знижували обсяги експорту в середньому за останні п'ять років лише Чилі, Аргентина та Нова Зеландія. Серед першої десятки найбільших експортерів свіжої лохини лідерами за темпами зростання були Сербія, Мексика та Марокко. А світовим лідером експорту лохини з великим відривом від конкурентів залишається Перу. https://agroportal.ua/news/yagidnictvo/ukrajina-u-triyci-lideriv-za-tempami-zrostannya-eksportu-lohini 13. Ясенсвіт випустив новий продукт — варене яйце AgroPortal.ua .- 18.10.2024 Генеральний директор Ясенсвіт Юлія Фльорова під час саміту UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT 2024 розповіла, що ТМ «Ясенсвіт» вже має лінійку продукції з сухих та рідких яєчних продуктів, а з новинок — продукт, який початково був розроблений спеціально для ЗСУ, — варене та почищене яйце. Тобто це вже готовий до споживання продукт. За її словами, українські виробники здивували весь світ, продовжуючи працювати попри всі складнощі. «Ми відновлюємо галузь птахівництва, оскільки від початку війни було багато руйнувань та порушені технологічні процеси в усіх птахівників. Наразі за показниками виробництва ми вийшли вже на довоєнний рівень», — зазначила Юлія Фльорова. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/yasensvit-vipustiv-noviy-produkt-varene-yayce 14. Виробництво цукру в Україні може сягнути 1,8 млн т AgroPortal.ua .- 18.10.2024 Зважаючи на погодні умови, виробництво цукру в Україні у 2024/25 МР, становитиме 1,7-1,8 млн т. Такий прогноз озвучив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський. За його словами, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, цього року площі під цукровими буряками не перевищили 250 тис. га — майже стільки ж, як і торік. «Середня урожайність солодких коренів із зібраних площ становить 46 т/га, що також відповідає показникам минулого року. Кращі урожаї збирають на заході України, де були більш сприятливі погодні умови. Менше коренеплодів з гектара збирають у центральних регіонах країни, зокрема, на Полтавщині, Черкащині та Вінниччині. Проте там дещо вищий рівень цукристості, хоча він і не перекриває різницю з урожайності», — уточнив Олександр Коротинський. https://agroportal.ua/news/ukraina/virobnictvo-cukru-v-ukrajini-mozhe-syagnuti-1-8-mln-t 15. Свинарство в Україні на межі збитковості ArgoTer . – 19.10.2024 Українська галузь свинарства переживає складні часи. За даними Асоціації “Свинарі України”, економічна ситуація для промислового свинарства стає все більш напруженою, змушуючи виробників працювати на межі рентабельності або навіть у збиток. Поточний рік відзначився значним зниженням цін на свинину порівняно з минулим роком. Це явище помітили всі учасники ринку: від виробників до кінцевих споживачів. Паралельно зі зниженням цін на готову продукцію, виробники стикаються зі зростанням витрат на виробництво. Основними чинниками, що впливають на зростання собівартості виробництва свинини, є: зростання цін на корми, загальне підвищення витрат на корми – 20-30% порівняно з першою половиною року, збільшення інших матеріальних витрат, підвищення заробітної плати для утримання персоналу. Аналітики АСУ не мають оптимістичних прогнозів на кінець року. Українське свинарство опинилося в складній економічній ситуації. Зниження закупівельних цін на свинину при одночасному зростанні собівартості виробництва створює “економічні кліщі” для виробників. Без змін у ринковій кон’юнктурі або державної підтримки галузь може зіткнутися з серйозними викликами, що потенційно призведе до скорочення виробництва та подальшого підвищення цін для споживачів. https://agroter.com.ua/2024/10/19/svynarstvo-v-ukrayini-na-mezhi-zbytkovosti/

< Назад ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №3 2023 р. ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №3 2023 р. Гузьова, І.О. Дослідження кінетики, гідродинаміки та масообміну процесу насичення плодів кабачка цукрозою з водного розчину/ І.О. Гузьова, В.М. Атаманюк //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 16 , вип.4 . - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст. англ. мовою. - ДНТБ Гусятинська, Н.А. Виробництво харчових сиропів із сорго цукрового/ Н.А. Гусятинська, О.С. Каленик, Н.О. Григоренко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 128-138. - Бібліогр. в кінці ст. Клейстеризація картопляного крохмалю способом in vitro за надмірного вмісту води. Частина 2. Вплив кислотності розчину на процес вилучення амілози з крохмальних гранул/ І.В. Скнар, В.Д. Миргородська-Терентьєва, О.В. Приловський и др //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 74-83. - Бібліогр. в кінці ст. Луцька, Н.М. Прогнозування ресурсоефективності цукрового заводу на основі нейромережевих моделей/ Н.М. Луцька, Л.О. Власенко, Н.А. Заець //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 7-18. - Бібліогр. в кінці ст. Маринін, А.І. В'язкопружні властивості суспензій кукурудзяного крохмалю на електрохімічно активованій воді/ А.І. Маринін, В.В. Шпак //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 189-196. - Бібліогр. в кінці ст. Моніторинг безпечності чизкейків на основі принципів НАССР/ Д.В. Селезньова, О.В. Нєміріч, О.В. Кузьмін и др //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 93-109. - Бібліогр. в кінці ст. Розробка складу та дослідження властивостей желейних цукерок з додаванням яблучного оцту/ Н.В. Двінських, Ю.М. Азаренко, Н.В. Хохленкова, О.С. Калюжная //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 168-182. - Бібліогр. в кінці ст. Розробка технології органічного зефіру на основі рослинного піноутворювача/ А.О. Грицайова, О.А. Гораш, О.О. Кохан, Ю.В. Камбулова //Харчова промисловість. - 2023. - №31-32 . - С. 64-73. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Попередня Далі

< Назад Яблучний штрудель з лаваша Інгредієнти Інгредієнти: Яблука — 3 шт; Вершкове масло — 80гр; Мелена кориця — 1 ч.л.; Цукор-пісок — 200 гр; Ванілін — щіпка, для аромату; Лаваш — 1 лист; Панірувальні сухарі — додати за смаком; Цукрова пудра — для прикраси. Кроки Кроки Яблука треба очистити від шкірки та нарізати товстими кільцями. Вирізати серединку з кісточками. Яблука пересипати цукром, корицею. Додати ароматизований ванільний цукор і нарізане шматочками масло. Перекласти суміш на сковороду і злегка обсмажити на середньому вогні. Лаваш розрізати вздовж порівну, посипати панірувальними сухарями. На край лаваша викласти ароматну суміш обсмажених яблук і згорнути його рулетиком. Викласти штрудель на змащене маслом деко та відправити в гарячу до 170°C духовку на 15-20 хвилин. Перед подачею ще гарячий штрудель можна посипати цукровою пудрою. Ідеально буде подати додатково кульку морозива пломбір . Холодне морозиво з гарячими карамелізованими яблуками прекрасно один одного доповнюють. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 10 по 13 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна розпочала експортувати зернові нового врожаю Agravery.-10.07.2020 Станом на 10 липня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 372 тис. тонн зернових культур, що на 455 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 18 тис. тонн; ячменю — 75 тис. тонн; кукурудзи — 277 тис. тонн. Зазначимо, що наразі експортери ще не розпочали експортні поставки жита. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 7,4 тис. тонн, що на 252 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. аgravery.com Українцям під виглядом грузинських вин продають вітчизняний продукт AgroNews.ua. -12.07.2020 Українські виробники намагаються використати міцну грузинську репутацію. Про це повідомляє bagnet.org, пише agronews.ua. “Коли споживач бачить грузинські слова на етикетці, то думає, що вино вироблене в Грузії або принаймні з грузинського виноматеріалу. Але ні, це вина українського виробництва”, – повідомляє юрист INTEGRITES Микола Бойчук у своїй колонці. Експерт звертає увагу, що “Азнаурі (Aznauri – Ред.), Аджарі, Шереулі — звучить, як меню грузинського ресторану, але насправді до Грузії цей продукт не має жодного відношення”. Вино в іноземній обгортці цілком може вам сподобатися. Проте завжди краще відразу чітко знати, що саме купуєш, аніж потім почуватися ошуканим, радить юрист. Він констатує, що “не кожна українська компанія прагне використовувати свою ідентичність як конкурентну перевагу”. Тому споживач бачить на полицях магазинів українські сири, які виробник намагається видати за французькі, або українське морозиво, що позиціонується як італійське джелато. Експерт вважає, що українські виробники намагаються використати міцну грузинську репутацію. Він наголошує, що суттю протекціонізму є “створювати тепличні умови на внутрішньому ринку та надавати державну підтримку національному виробнику, аби той підкорював міжнародні ринки”, але “важко уявити, щоб Samsung на початку свого розвитку намагався видавати свою техніку за японську”. На думку юриста, для гравців ринку ця ситуація – тест на спостережливість та проактивну позицію. “Якщо ви виявили конкурента, чий продукт мімікрує під фірмовий продукт іншої країни і при цьому явно не використовує сировину з тієї країни, можна сміливо звертатися до Антимонопольного комітету. АМКУ вже не раз ставив на місце подібних “фрірайдерів” з “грузинськими” винами. Якщо АМКУ дійде висновку, що позиціонування продукту завдало шкоди конкуренції, то на порушників чекають суворі штрафи”, – радить експерт. Споживачі, вважає він, у свою чергу мають звертати увагу на те, что першим індикатором місцевого “іноземного” продукту є суттєво нижча ціна, ніж у автентичного. “Наприклад, якщо “італійське” чи “грузинське” вино коштує 50 грн за пляшку, уважно придивіться, чи справді воно походить з Італії чи Грузії. На маркуванні іноземних товарів має вказуватися і виробник, і імпортер, тоді як на упаковці національних переважно подають адресу або лише виробника, або замовника і потужності виробництва”, – радить юрист. agronews.ua В Україні створено перший органічний експортний альянс AgroNews.ua. -11.07.2020 ГС «Органічна Україна» за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» у партнерстві з «Офісом з просування експорту України» створила перший в Україні органічний експортний альянс для спільного пошуку нового ринку продажів зернової продукції з доданою вартістю – Organic Ukraine Business Hub CEREALS. Про це повідомляє прес-служба ГС «Органічна Україна», пише agronews.ua . Як зазначається, на першому етапі альянс шукатиме новий ринок для українських органічних круп та пластівців, а також вибудує стратегію входження на цей ринок, що дасть можливість на другому етапі знайти потенційних покупців, встановити з ними партнерські відносини та почати здійснювати поставки вже переробленої в Україні продукції на новий цільовий ринок. Кінцева ціль бізнес-хабу – збільшення прибутків компаній-учасників та сприяння їх конкурентоспроможності. «Об’єднавши зусилля, українські виробники можуть представити набагато ширший асортимент органічних круп та пластівців на зовнішніх ринках. І цей альянс дає позиціонування спільної асортиментної пропозиції», – йдеться в повідомленні. Наразі до альянсу входять шість експортоорієнтованих підприємств: ТОВ «Агрофірма «Поле», ПП «Галекс-Агро», ТОВ «Кварк», ТОВ «Органік Оригінал», ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Фірма «Діамант ЛТД». agronews.ua В Україні буде знижуватися ціна на соняшник та соняшникову олію AgroNews.ua. -11.07.2020 В Україні буде знижуватися ціна на соняшник та соняшникову олію через рекордний урожай культури, який очікується у новому сезоні 2020-2021 рр. Про це повідомляє fbc.net.ua, пише agronews.ua . Так, аналітики німецького агентства OilWorld вважають, що контракти на поставку соняшникової олії з насіння старого врожаю значною мірою виконані, попит буде слабшати, що спричинить зниження ціни соняшнику. Очікується валовий збір соняшнику в Україні 16-16,2 млн т. Проте, деякі експерти повідомляють, що через дощі та високу температуру в багатьох регіонах втрати врожаю олійної культури можуть скласти від 15% до 80%. agronews.ua В Україні названо кількість працюючих цукрових заводів AgroNews.ua. -10.07.2020 У 2019/2020 МР році в Україні працював 31 цукровий завод. Про це повідомляє пресслужба Держстату України, пише agronews.ua . Найбільше цукру було виготовлено на заводах ТОВ Фірма «Астарта-Київ» – 301, 5 тис. Т, ТзОВ «Радехівський цукор» – 296,3 тис. т і ТОВ Агрофірма «Світанок» – 88,6 тис. т. В цілому на заводах було перероблено 1,48 млн. т цукру, що на 18,6% менше, в порівнянні з 2018 роком. Для порівняння: в 2018 році відбулося скорочення виробництва цього продукту на 15%. agronews.ua Два підприємства МХП підтвердили відповідність європейським екологічним стандартам AГРОПОЛІТ. -12.07.2020 Два підприємства агроіндустріального холдингу МХП – «МХП FOOD TRADING» і «Катеринопільський елеватор» – пройшли добровільну сертифікацію в торгівлі, що підтверджує відповідність європейським екологічним стандартам ISCC EU. Про це повідомляє прес-служба компанії. «Екологічну орієнтованість вимагають споживачі, які симпатизують соціально активним компаніям і брендам, котрі виявляють турботу про природу і навколишнє середовище. Оскільки МХП є такою компанією, ми не змінюємо традицій і надалі добровільно проходимо сертифікацію», – вказали в компанії. Згідно з повідомленням, незважаючи на ускладнюючий фактор карантину, сертифікація в цьому році для МХП розділилася на два етапи: робота аудитора з документами по електронній пошті і в телефонному режимі і тільки потім – сам виїзд на сертифікаційні аудити. Серед головних плюсів добровільної сертифікації – фактичне підтвердження соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Під час проходження аудиту на відповідність вимогам стандарту ISCC EU, аудитори міжнародної компанії Bureau Veritas оцінюють весь виробничо-логістичний цикл з точки зору належного зберігання та внесення добрив постачальниками сировини, дбайливого використання і захисту земельних і водних ресурсів, контролю і оцінки викидів парникових газів, які утворюються як в процесі вирощування зернових і олійних культур, так і в процесі їх переробки і транспортування. Компанії-власники такого сертифіката надають методологічну підтримку своїм незалежним постачальникам, щоб вони могли підтвердити міжнародним аудиторам свою повну прозорість і відповідність світовим практикам ведення бізнесу. agropolit.com/news Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових AГРОПОЛІТ. -11.07.2020 Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових. Таку інформацію озвучив в коментарі для AgroPolit.com аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко. Через спалах коронавірусу та низку супутніх факторів у світі досить гостро постало питання харчової безпеки. Це означає, що вже зараз уряд має застрахувати країну від продовольчих збоїв. Як? Перше — закупівлі продовольчої пшениці в Держрезерв і організація її зберігання, щоб знову не з'їли миші. Нагадаємо, що ексочільник Держрезерву Ярослав Погорілий заявив про переддефолтний стан компанії та багатомільйонні розкрадання зернових. «За документами Держрезерв був більш-менш заповнений, по факту – ні», — заявив він. Друге — форвардна програма закупівлі зернових у малих і середніх агровиробників через держкомпанії, наприклад, ПАТ «Аграрний фонд». «На сьогодні ПАТ «Аграрний фонд» профінансував агровиробників на 233 млн грн, закупивши 72 тис. тонн зернових. Так, це мало порівняно з попередніми роками, але форвардна програма ще не завершилась, і контракти будуть укладатися доти, доки будуть надходити заявки від аграріїв. Наша місія залишається незмінною – максимально підтримувати та сприяти розвитку малих та середніх агровиробників», – заявив нещодавно призначений в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. Він також наголошує, що «за умови проведення власної переробки та підтримки уряду АТ «Аграрний фонд» зможе мати на складах щонайменше 20% борошна від того, що є на ринку», – запевняє в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. Третє – перезавантаження роботи АМКУ, який має стежити за чистотою дій гравців на внутрішньому ринку. Наразі призначено нового в.о. голови АМКУ Ольгу Піщанську. Саме на її плечі ляже ця непроста місія. agropolit.com/news/ Закрийте контрабанду і українське вино знайде своє місце, – Іван Плачков AГРОПОЛІТ. -10.07.2020 Засновник сімейної компанії «Колоніст» Іван Плачков під час виступу на щорічній конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition розповів про причини виникнення проблем в українському виноробстві та запропонував ефективний інструмент допомоги галузі. «В Одеському та інших регіонах в магазинах, на ринках продається безліч безакцизного вина. Італійське, французьке – дешеві безакцизні вина, заточені на наш ринок. Питання, як в такій ситуації знайти місце українському вину? Був законопроект, який пропонував закріпити за HoReCa 20% українського ринку. Я не вірю особливо в таку формулу. Просто закрийте контрабанду і українське вино знайде своє місце», – заявив Іван Плачков. Нагадаємо, виноградарі та винороби закликали владу знизити податкове навантаження на галузь і запровадити мита на імпорт їхньої продукції agropolit.com/news/ Мінекономіки розширить держпідтримку органічного виробництва, – Висоцький AГРОПОЛІТ. -10.07.2020 Державна підтримка органічної галузі на 2021-2023 роки передбачає компенсацію витрат фермерам за сертифікацію органічного виробництва, дотації на 1 га сільськогосподарських угідь, здешевлення удвічі витрат за придбання дозволених для використання ЗЗР та добрив. Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький , який взяв участь у інформаційному вебінарі «Стратегія «Від ферми до виделки» та перспективи розвитку органічного сільського господарства в Україні», повідомляє прес-служба відомства. Участь у заході взяли керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіан Бен Хелл, представники генерального директорату з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європейської Комісії, директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський, представники проекту ЄС SAFPI. «Розвиток органічного ринку залишається пріоритетом аграрної політики України, тому для нас важливо дотримуватись спільного вектора розвитку з Європейським Союзом у цьому питанні. Наразі у міністерстві продовжується законотворча робота з метою нарощування виробництва та експорту органічної продукції, а також підвищення поінформованості споживачів про органічну продукцію. Ще одним кроком до стимулювання розвитку цієї галузі стане розширення державної підтримки розвитку органічного виробництва та закріплення відповідних напрямів з 2021 року», – зазначив заступник міністра Тарас Висоцький. agropolit.com/news/ Крафтові виробники потребують професійного лобіювання AgroPortal.ua .-13.07.2020 Українським крафтовим виробникам, особливо тим, які працюють на локальному ринку, потрібно створити дискусійну платформу, де вони обговорюватимуть поточну проблематику та рухатимуть необхідні зміни задля власного розвитку. Таку думку висловила в.о. міністра аграрної політики та продовольства у 2019 р. Ольга Трофімцева, передає кореспондент AgroPortal.ua . За її словами, метою платформи має стати налагодження цивілізованого збуту, лобіювання змін у законодавстві та розробка покрокової стратегії розвитку крафтового та локального виробництва в Україні.«Дискусійна платформа повинна переслідувати прагматичні цілі, аби все не зводилося до одних лише балачок», — уточнює Ольга Трофімцева. Вона вважає, що саме професійні об’єднання допоможуть невеликим виробникам стати більш успішними. «Дрібним фермерам часто не вистачає юридичної, економічної, фінансової грамотності. Для цього й потрібні асоціації, які зможуть або знайти кошти для допомоги виробникам, або проконсультувати — з’ясувати законодавчі норми, необхідність певної сертифікації тощо», — говорить Трофімцева. Також вона порадила виробникам перед стартом своєї справи починати з кінця ланцюга. «Подумайте, куди будете продавати свій продукт. З’ясуйте та вивчіть свій кінцевий ринок. Виробляти просто так — це не бізнес», — додала вона. agroportal.ua В Украине начался сбор ранних яблок: садоводы объявили новые цены Дело.-10.07.2020 Сезон раннего яблока в текущем 2020 году начался на неделю позже из-за плохой погоды весной Садоводы южного региона Украины приступили к уборке раннего яблока — и уже объявили новые цены на урожай. Об этом сообщают аналитики проекта EastFruit. Как отмечают в издании, по словам самих производителей, сезон раннего яблока в текущем 2020 году начался на неделю позже из-за неблагоприятных погодных условий в весенний период. Цены на первые партии ранних яблок украинские хозяйства установили на уровне 15-24 грн/кг ($0,56-0,89/кг), что в среднем почти в два раза дороже, чем в начале прошлого сезона. При этом специалисты говорят, что активность оптовых покупателей пока довольно низкая, так как местные садоводы предлагают раннее яблоко только небольшими объемами, однако более крупные партии данных фруктов появятся на рынке уже в ближайшие две недели. delo.ua/ Худший урожай и рекордные цены: необычный сезон изменил рынок картошки в Украине Сегодня.-12.07.2020 Производители картофеля пережили плохой год Окончание агарного маркетингового года (МГ, с начала июля по конец июня) уже ознаменовалось новым рекордом экспорта зерновых . А вот для производителей картофеля прошлый сезон оказался чрезвычайным – они столкнулись с худшим урожаем, самым крупным импортом и наиболее высокими ценами за все годы независимости Украины. Как сообщают аналитики " Инфо-Шувар", такая ситуация привела к необратимым изменениям на украинском рынке картофеля.Так, в сезоне 2019/2020 Украина импортировала почти полмиллиона тонн картофеля – в 20 раз больше предыдущего рекорда по импорту, который был зафиксирован в сезоне 2010/2011 годов. "Такая потребность в импорте возникла не случайно, Украина в 2019 году собрала очень слабый урожай. Цены на украинский картофель были не просто высокие, они были самыми высокими в Восточной Европе. Но украинские фермеры надеялись на еще более высокие цены и сдерживали объемы в хранилищах в период наибольшего потребления картофеля. Именно это открыло окно импорта", - объясняют специалисты. Каждый месяц импортеры завозили в страну 32-50 тыс. тонн картофеля – объем, равный минимум двум годовым объемам импорта в предыдущие сезоны. Наибольшее предложение импортного картофеля было зафиксировано в октябре – 92,5 тыс. тонн. По мнению специалистов рынка, стратегической ошибкой украинских производителей был отказ продавать картофель в сезон наибольшего ее потребления – в августе-октябре. "В плодоовощном бизнесе отношения между продавцом и покупателем играют гораздо большую роль, чем цена. Поэтому тот факт, что украинские розничные сети торговали импортным картофелем от начала и до конца сезона, говорит о том, что теперь импортная картошка будет появляться на нашем рынке быстрее, чем когда-либо. Для этого достаточно даже незначительного роста цены. Вакуум, который образовался на рынке в августе-сентябре, очень быстро заполнили импортеры. Именно в эти месяцы цены на картофель были самыми высокими", – рассказывает Татьяна Гетьман, руководительница департамента аналитики оптового рынка "Шувар". www.segodnya.ua/ Імпорт вина в Україну перевищує експорт в 11 разів УНН.-13.07.2020 За шість місяців цього року Україна імпортувала вина на 67,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби, передає УНН . При цьому, експорт вина Україною сягнув 6,1 млн дол. Таким чином, імпорт вина в Україну перевищує експорт у 11 разів (у грошовому вимірі). Традиційно найбільшим постачальником вина в Україну є Італія. За 6 місяців цього року Україна завезла італійського вина на 20,7 млн дол. Друге місце у списку належить Франції (10,5 млн дол.), третє – Німеччині (9,9 млн дол.). З інших країн Україна імпортувала вина на 26,7 млн дол. Зауважимо, що за рік Україна наростила експорт свого вина (виноградного) майже на 50%. А лідером-імпортером нашого ігристого вина стала Німеччина. www.unn.com.ua/ Коньяк в Украину везут из Эмиратов, Франции и Польши УНН.-10.07.2020 В январе-апреле этого года Украина импортировала коньяка на 1,5 млн долл. Об этом свидетельствуют данные Госстатистики, передает УНН. Больше всего коньяка поставили украинцам французы - на 906 тыс. долл. Далее в списке литовцы - на 185 тыс. долл. и немцы - на 153 тыс. долл. В течение отчетного периода Украина импортировала коньяк также из ОАЭ (19,5 тыс. долл.), из Литвы (9,8 тыс. долл.), из Польши (3,4 тыс. долл.). Экспорт коньяка Украиной за 4 месяца этого года составил 597 тыс. долл. Вместе с тем, статистика Госкомстата показывает, что украинский коньяк больше нравится нашим потребителям, чем иностранный. Отечественные бренды покупают вдвое чаще. www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 29 серпня по 31 серпня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 29 по 31 серпня 2023 року Зміст стор. 1. 28 провідних аграрних асоціацій підтримують заступника міністра АПК Тараса Висоцького 1 2. Покращити стан молочної галузі можна збільшивши показники жирності та білку 2 3. Переробники молока відчувають брак сировини 2 4. Стартував новий сезон цукроваріння 2 5. Виробники алкоголю виступили проти підвищення мінімальних цін 2 6. Імпорт “витісняє” молочку, фрукти та овочі: чи зникнуть українські товари з прилавків 3 7. Перші у світі: українські фермери налагодили виробництво маринованого та фаршированого кизилу 3 ------------------------------------------------ 1. 28 провідних аграрних асоціацій підтримують заступника міністра АПК Тараса Висоцького Agravery. -29.08.2023 24 серпня 2023 року була оприлюднена інформація НАБУ про підозру Тарасу Висоцькому, першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, у вчиненні кримінального правопорушення, що полягає в умисному використанні службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи всупереч інтересам держави. Провідні громадські об’єднання АПК України висловлюють свою підтримку першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Миколайовичу Висоцькому та вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень в час, коли український агросектор особливо потребує захисту на міжнародній арені та підтримки світових лідерів в продовженні експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції. Відповідний лист-звернення аграрії адресували Національному антикорупційному бюро України. Саме завдяки професійним діям Тараса Висоцького з управління та координації діяльності галузі вдалося уникнути перебоїв з постачання продовольства та забезпечити продовольчу безпеку регіонів, які потребували негайної допомоги продуктами харчування в умовах повномасштабного вторгнення. Лист підпісали: ВАР, АСОЦІАЦІЯ ВИРОБНИКІВ МОЛОКА, Асоціація «Свинарі України», Борошномели України, Український клуб аграрного бізнесу, Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація, ВАП - Всеукраїнська асоціація пекарів, Об'єднання "Укрхлібпром", Спілка молочних підприємств України, Національна асоціація молочників України "Укрмолпром", Національна асоціація цукровиків України "Укрцукор", Національна асоціація «Укрконсервмолоко», Асоціація «Укроліяпром» та ін.. agravery.com 28 провідних аграрних асоціацій підтримують заступника міністра АПК Тараса Висоцького Провідні громадські об’єднання АПК України висловлюють свою підтримку першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Миколайовичу Висоцькому та вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень в час, коли український агросектор особливо потребує захисту на міжнародній арені та підтримки світових лідерів в продовженні експорту вітчизняної сільськогосподарської... 2. Покращити стан молочної галузі можна збільшивши показники жирності та білку AgroPortal.ua .- 30.08.2023 При середній закупівельній ціні 11 тис. грн/тонна (без ПДВ, базис 3,4% жир, 3,0% білок або 34 кг жиру і 30 кг білка в кожній тонні молока відповідно) +0,1% по жиру генерує фермі 129,41 грн валового доходу, +0,1% по білку 220 грн на кожній тонні проданого молока. Такі дані наводить координатор проектів розвитку тваринництва за підтримки уряду Нідерландів, дослідник молочного центру IFCN, експерт з агроефективності Мирон Пундор. Він зазначає, що в Україні середній вміст жиру в товарному молоці складає 3,7%, середній вміст білка — 3,2%. В Нідерландах — 4,37% та 3,57% відповідно і це досягається в основному за рахунок годівлі та генетики. Він зазначає, що в результаті, фермери досягнувши середньо статистичних параметрів якості молока (по жиру/білку), мають можливість отримувати більше 2 млрд грн за додатковий молочний жир і приблизно стільки ж за додатковий білок, причому щороку. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/pokrashchiti-stan-molochnoji-galuzi-mozhna-zbilshivshi-pokazniki-zhirnosti-ta-bilku 3. Переробники молока відчувають брак сировини AgroPortal.ua .- 30.08.2023 Під впливом погодних факторів та негативних наслідків війни скорочується виробництво молока-сировини в Україні. Переробники відчувають нестачу сировини, пише Асоціація виробників молока . В січні-липні 2023 року господарства усіх категорій виробили близько 4,34 млн т молока-сировини, що на 5,41% менше порівняно до минулорічного періоду. В липні 2023 року обсяги надоїв в Україні склали 746,3 тис. т, що на 12,74% менше ніж в липні 2023 року. Частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 38,01%, а господарств населення – 61,99%. «Підприємства збільшили виробництво молока до 1,65 млн т (+7,82%) в січні-липні 2023 року. В липні поточного року обсяги надоїв на підприємствах склали 246,4 тис. т молока-сировини, що на 3,08% більше ніж торік. Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі припускає, що на скорочення виробництва молока-сировини вплинула аномальна спека у липні. Під впливом погодних факторів, пропозиція сирого молока на ринку у другий половині липня почала обмежуватись, а серед сироварів та виробників свіжої молочної продукції почалася певна конкуренція за сировину. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/pererobniki-moloka-vidchuvayut-brak-sirovini 4. Стартував новий сезон цукроваріння AgroPortal.ua .- 30.08.2023 Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор» повідомляє, що в Україні стартував сезон збирання та переробки цукрових буряків врожаю 2023 року. «Стартував новий сезон цукроваріння 2023/24 МР», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що до переробку буряків розпочали два заводи — по одному у Вінницькій та Черкаській областях. https://agroportal.ua/news/ukraina/startuvav-noviy-sezon-cukrovarinnya 5. Виробники алкоголю виступили проти підвищення мінімальних цін AgroReview.-31.08.2023 Близько місяця тому Мінекономіки опублікувало проєкт постанови Кабміну про підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв. Нелегальні виробники лобіювали підвищення мінімальної вартості легальних спиртних напоїв, щоб завдяки зростанню цін на легальному ринку алкоголю збільшити попит на фальсифікат. Для цього до Міністерства економіки України подавались недостовірні дані щодо собівартості виробництва алкоголю. Але легальні виробники алкоголю не підтримують підвищення мінімальних цін. Легальні алкогольні напої не витримають цінової конкуренції з фальсифікатом. При піднятті мінімальних роздрібних цін продукція на полицях для кінцевого покупця здорожчає автоматично, що, своєю чергою, призведе до збільшення об’ємів контрафакту, з якого не сплачується жоден податок. Перший віцепрем’єр-міністр України, Юлія Свириденко , розібралася в ситуації та зупинила спроби нелегальних учасників ринку лобіювати підвищення в незаконний спосіб. Проєкт постанови було знято. https://agroreview.com/content/vyrobnyky-alkogolyu-vystupyly-proty-pidvyshhennya-minimalnyh-czin/ 6. Імпорт “витісняє” молочку, фрукти та овочі: чи зникнуть українські товари з прилавків AgroReview.-31.08.2023 Внаслідок насичення українського ринку недорогими імпортними харчами (одночасно зі скороченням власної пропозиції та підвищенням цін на продукцію українських сільськогосподарських виробників), деякі українські продукти харчування починають програвати конкуренцію іноземним, під найбільшою загрозою витіснення з українських супермаркетів на сьогодні опинилися молочна та тваринницька продукція, а також фрукти і овочі українського виробництва. Інна Мєтєлєва , керівниця громадської організації “Агрополітичний діалог “Аграрна рада», вважає, що молочна продукція програє закордонній через ряд причин. “Скорочення виробництва в Україні, конкурентні ціни на імпортовану продукцію, падіння купівельної спроможності населення – наслідком усього цього є збільшення присутності імпортних молочних продуктів або інгредієнтів у магазинах”, – зазначила вона. В свою чергу, очільниця Української асоціації агровиробників Вікторія Березкіна говорить, що в разі збереження тенденції, що склалася на сьогодні, окрім молочної галузі, під загрозою витіснення в українських супермаркетах можуть опинитися вітчизняні фрукти, овочі та продукція тваринництва – саме ці категорії є високодотаційними у Євросоюзі. https://agroreview.com/content/import-vytisnyaye-molochku-frukty-ta-ovochi-chy-znyknut-ukrayinski-tovary-z-prylavkiv/ 7. Перші у світі: українські фермери налагодили виробництво маринованого та фаршированого кизилу AgroReview.-31.08.2023 Власник найбільшого в Європі кизилового саду, який розташований у Токмацькому районі Запорізької області фермер Сергій Ольшанський не перестає дивувати українців новими продуктами, виготовленими з кизилу. Вирощений кизил здебільшого відправляють на переробку. Основний напрямок компанії Сергія Ольшанського Famberry – це продукція з доданою вартістю . Нещодавно він анонсував появу нових кизилових смаколиків – кизилу маринованого та фаршированого. Інформацію про це він розмістив на власній сторінці у Facebook. «Світ не бачив і мир не чув! Famberry освоює нові види продукції: кизилове варення без кістки, кизил маринований та фарширований, горіхами, анчоусами та всім чим душа споживача забажає!», – йдеться у дописі. Кизилові смаколики під торговою маркою Famberry, купують по всій Україні у супермаркетах NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS, а куштують навіть американці та німці. https://agroreview.com/content/pershi-u-sviti-ukrayinski-fermery-nalagodyly-vyrobnycztvo-marynovanogo-ta-farshyrovanogo-kyzylu/

< Назад Пряний паштет з кабачків Інгредієнти Інгредієнти кабачки (1 кг) цибуля ріпчаста (1 шт.) морква (1 шт.) часник (3 зубки) масло (4 ст.л. панірувальні сухарі (¾ склянки), манна крупа (5 ст.л.) подрібнений кріп (4 ст.л.) яйця (3 шт.) сіль перець (за смаком) солодка паприка (1 ч.л.) куркума (1 ч.л.) сушений базилік (1 ч. л.) Кроки Кроки Кабачки промийте під проточною водою і просушить на паперовому рушнику. Натріть кабачки на тертці, додайте 1,5 ложки солі, перемішайте і залиште на півгодини. Цибулину очистіть від лушпиння і натріть на дрібній тертці. Очищену моркву подрібніть за допомогою тертки. Часник пропустить через прес. З кабачків злийте сік, що виділився. Добре відіжміть руками. Змішайте з тертою цибулею, морквою та часником. Додайте в овочеву масу панірувальні сухарі, манку, кріп та олію. Вбийте та добре перемішайте яйця. Посоліть, поперчіть та додайте всі спеції. Знову перемішайте, щоб усі інгредієнти з'єдналися між собою. Візьміть форму для запікання, застеліть пергаментним папером і перекладіть готову суміш. Випікайте в розігрітій до 180 градусів духовці приблизно 1 години. Охолоджений паштет наріжте невеликими скибочками та подавайте до столу. Попередній допис Наступний допис

< Назад Ці 7 видів бобових варто посадити на своєму городі 16 лют. 2025 р. Деякі види бобових варті того, щоб вирощувати їх на власному городі. Бобові культури у дачників не користуються такою популярністю, як, скажімо, томати або капуста. А даремно! Американські дієтологи для позбавлення від зайвої ваги радять кожній людині щодня протягом 1,5 місяців з'їдати не менше 130 г бобових продуктів на день, інформує Ukr.Media . Бобові культури можуть принести користь не лише нашому організму, але і нашому городу. Багато рослин з цього сімейства часто застосовують у якості сидератів, оскільки вони покращують склад ґрунту, насичуючи його азотом. Бобові використовують також для прикрашання ділянки (люпин, запашний горошок і т. д.). Вони входять до складу лікарських засобів. Загалом, забувати про бобові рослини не варто. Ми хочемо перерахувати основні овочеві культури родини Бобових, які можна виростити на своїй ділянці. Горох Фаворит серед бобових культур, особливо у дітей, — це, звичайно, горох. Його можна виростити навіть там, де зовсім мало місця для інших городніх культур, наприклад біля паркану. Якщо забезпечити йому "правильні" умови, вирощування гороху не зажадає від вас особливих зусиль. Садити горох у відкритий ґрунт можна лише після того, як ґрунт достатньо прогріється. Грядку зробіть у сонячному, захищеному від вітру місці. Заздалегідь встановіть опори для кущів, оскільки горох — в'юнка рослина. Він не нагородить вас багатим урожаєм, якщо стебла лежатимуть на землі. Не забувайте про полив і розпушування — і вже за 3 місяці ви зможете скуштувати солодкий зелений горошок. У другій половині літа, після збирання деяких овочевих культур, на звільнених грядках можна ще раз посіяти горох. Однак вибирайте лише ті сорти, які швидко достигають — і тоді до настання холодів ви зможете зібрати ще один урожай гороху. Квасоля Ще одна популярна рослина сімейства Бобові — це квасоля. Серед великої різноманітності сортів зустрічаються як в'юнкі рослини, так і кущові. Перші, як і горох, потребують опори. Рослина надає перевагу сонячним ділянкам і легкому родючому ґрунту. Вирощуючи квасолю, дуже важливо підтримувати необхідну вологість ґрунту. Культура не полюбляє надмірного зволоження (за таких умов вона починає гнити і вражатися грибковими захворюваннями), однак і посуха діє на квасолю згубно. Також квасоля чутлива до температури. За 0° С сходи квасолі гинуть, тому висаджувати її у відкритий ґрунт можна лише після того, як мине загроза нічних заморозків. Стручкова квасоля Останнім часом зростає популярність ще одного представника сімейства Бобові — стручкової квасолі, яка більше відома під назвою "спаржева квасоля". Ця рослина є недостиглими бобами квасолі звичайної. Правда, у цих сортів менш жорстка оболонка стручка і вони більш довгі — можуть зростати до 120 см. Вирощування стручкової квасолі схоже з агротехнікою інших овочевих культур родини Бобові. Складність, мабуть, може виникнути лише зі збором врожаю. Оскільки у їжу використовують недостиглі стручки, то важливо не проґавити мить і зняти урожай з куща вчасно. Зазвичай орієнтуються на термін 1-2 тижні після появи зав'язей. Прибирають урожай не одночасно, а у міру достигання стручків. Його використовують у їжу як у свіжому вигляді, так і у замороженому. Для цього стручки миють, розрізають на шматки завдовжки 2-3 см і бланшують у окропі кілька хвилин. Після цього обсушують і складають до морозильної камери. Перестиглі боби використовують у їжу так само, як і звичайну квасолю. Сочевиця Одна з найбільш корисних бобових культур — сочевиця. Вона дуже поширена в Азії та Америці, але, на жаль, не надто популярна у нас. Сочевиця багата на білок (24 %), тому у багатьох азіатських державах вона замінює собою крупи і навіть м'ясо. Крім того, сочевицю здавна використовують як лікарський засіб для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і нервових розладів. Залежно від сорту, зерна можуть бути червоного, зеленого або коричневого кольорів. У кожному стручку розвивається 1-3 насінини округлої сплюснутої форми. Під час збирання врожаю важливо виключити можливість потрапляння стиглих стручків під дощ, в іншому випадку насіння почне гнити. А ось за сухої погоди стручки досить довго можуть перебувати на кущах без втрати смакових якостей. Агротехніка не відрізняється від вирощування перерахованих вище бобових культур. Різниця лише у тому, що сочевиця може пережити короткочасне похолодання з від'ємною температурою і нетривалу посуху. Соя Чи знаєте ви, що соя — найпоширеніша у світі зернобобова культура? Однак через зміни у її геномі (соя — одна з культур, над якою проводяться генетичні досліди) багато людей ставляться до сої негативно. У 1995 році на ринку вперше з'явилася генетично модифікована соя. Відтоді вона входить до складу багатьох продуктів. Хоча у більшості країн генно-модифіковану сою дозволено вживати у їжу, люди дивляться на неї з побоюванням. А між тим соя — одна з найбільш корисних культур. У її насінні є багато білка (близько 40 %), жирів, у тому числі незамінних поліненасичених жирних кислот. Вона багата на мікро- і макроелементи. У складі сої є й вітаміни. Городників соя приваблює високою врожайністю і відносною легкістю у вирощуванні. Під час її розведення потрібно особливу увагу приділяти розпушуванню і прибиранню бур'янів, тому що вони можуть знищити посіви бобової культури. Важливий так само, як і для інших бобових овочів, регулярний полив. Звичайний арахі Земляний горіх, як часто називають арахіс, зовсім не горіх, а бобова трава. Проте насіння у арахісу зростає не над землею, як в інших бобових культур, а у землі, як у картоплі. Його батьківщина — Південна Америка, тому арахіс полюбляє підвищену вологість і високу — 22-28° С — температуру. Однак і у середній смузі його теж можна виростити. Розмножувати арахіс у середній смузі краще розсадним способом. Двотижневу розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт або теплицю (другий варіант краще). У відкритий ґрунт можна саджати рослину лише наприкінці травня, коли встановиться додатна температура. Місце для грядки вибирайте сонячне та захищене від вітру. Головне у догляді за арахісом — підгортання. Протягом сезону слід провести його кілька разів: перше — на початку липня, а потім з інтервалом приблизно у місяць — ще двічі. Прибирання арахісу проводять, коли пожовкне листя. Боби Це рослина, яка і дала назву усьому сімейству, — боби. У давнину на Русі вони були однією з основних овочевих культур, а потім їх витіснила картопля. Зараз мало городників, які вирощують боби на своїх ділянках. Це дуже проста в агротехніці культура, з розведенням якої впораються навіть недосвідчені дачники. Рослина витримує невеликі заморозки, рідко уражується хворобами і шкідниками. З догляду їй необхідні розпушування, прополювання і підгортання. Єдине, на що варто звертати увагу, — на вологість ґрунту. Полив бобів особливо необхідний під час квітнення, коли йде зав'язування плодів. Якщо у вас високорослий сорт, то необхідно подбати про опори. За це боби віддячать вам не лише гарним врожаєм, але і збагаченим азотом ґрунтом. Як бачите, вирощувати бобові культури зовсім нескладно. https://ukr.media/garden/408738/ Попередній допис Наступний допис

<Назад До Міжнародного дня рідної мови До Міжнародного дня рідної мови 21 лютого рубрика Оцифровані документи розмістила книги харчової тематики, які можливо читати в повнотекстовому форматі. Книги видані українською мовою у 1927 -1936 р.р. і є виданнями з унікального фонду ЦНТБ. Попередня Наступна

< Назад Біоіндикаційна оцінка стану паркових екосистем міста Києва: моногр. /Н.В. Мірошник, А.Ф. Ліханов, Р.К. Матяшук та ін. – К.: Академперіодика, 2023.- 200 с. Монографія підготовлена колективом науковців ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України». У вступній частині автори визначають основні цілі та завдання наукової праці. Згідно з рішеннями Генеральної Асамблеї ООН з питань біорізноманіття та Лісової Стратегії ЄС до 2030 року, сталий розвиток людства сьогодні стає основною глобальною метою сучасного світу. Одним із напрямків сталого розвитку визначено вивчення та покращення екосистем. Приділяється особлива увага якості повітря, збереження та примноження біорізноманіття в містах, стабілізації урбоекосистем. Для досягнення цілей збереження, управління та сталого розвитку Києва авторами наукової праці визначені основні напрями біоіндикації стану міських паркових екосистем. Монографія складається з шести розділів. В першому розділі висвітлені питання інтегрального оцінювання стану паркових екосистем міста за градієнтом комплексного антропогенного впливу. Представлена характеристика території м. Києва, чинники антропогенного впливу на екосистеми міста, методика дослідження. Визначена політика управління зеленою інфраструктурою як важливого інструменту підтримання сталого розвитку міста. В другому розділі досліджена роль вторинних метаболітів деревних рослин в процесах адаптації та трансформації лісових і паркових екосистем. Дослідження проводились на стаціонарних ділянках парку «Голосіївський», в Ботанічному саду ім. М.М. Гришка. Третій розділ «Пилок рослин чагарникового ярусу міського зеленого простору як індикатор стану урбоекосистеми». Представлені шляхи розвитку системи моніторингу атмосферного повітря, найгострішої проблеми сучасності. Показані матеріали та методи досліджень, негативний вплив забруднень атмосферного повітря на зелені насадження. Викладені результати проведених біоіндикаційних досліджень з використанням пилку багаторічних рослин чагарникового ярусу. Матеріали четвертого розділу знайомлять з результатами дослідження наслідків впливу автомобільних викидів на навколишнє середовище м. Києва з тестом «Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів». Досліджувались зони автомобільних шляхів в районах Маріїнського парку, парків «Феофанія», «Перемога», урочища «Бабин яр». В п’ятому розділі представлений аналіз угруповань птахів в системі біоіндикаторів та оцінювання структурно-функціональної організації паркових екосистем м. Києва за ступенем антропогенного навантаження: видова та екологічна структура угруповань птахів паркових екосистем лісового типу, різноманіття угруповань птахів як діагностична характеристика паркових екосистем, біоіндикаційна оцінка угруповань птахів для аналізу стану екосистем лісового типу. Результат досліджень представлений в шостому розділі «Декоративні насадження міста як кормовий ресурс для диких бджіл». Територія дослідження охоплювала міські парки, Ботанічний сад, зелені насадження житлових кварталів, узбіч тощо. Результати досліджень підтверджують, що в озелененні міст необхідно використовувати рослини, які мають не тільки естетичну привабливість, але й повинні бути джерелом пилку та нектару для диких бджіл, джерелом їх виживання у міському середовищі. Монографія адресована науковцям, фахівцям з охорони природи та природокористування. Може бути корисною для розробки управлінських рішень щодо збереження та примноження зелених насаджень в урбоекосистемах. Попередня Наступна

< Назад Шматочки гарбуза з тростинним цукром Інгредієнти гарбуз 2 кг, тростинний цукор ¼ ст., масло вершкове 75 гр., сіль, перець каєнський мелений, кориця , мускатний горіх за смаком. Кроки Знімаємо шкірку, вирізаємо насіннєву частину і нарізаємо шматочками середнього розміру. Велике деко застилаємо листом пергаментного паперу для запікання і в один шар викладаємо гарбузові кубики. Вершкове масло розтоплюємо в мікрохвильовій печі і змащуємо овоч. Посипаємо вміст дека тростинним цукровим піском і вирішуємо, яке блюдо ми готуємо: десертне або пряне. У разі якщо ви вирішили приготувати солодкий варіант – додаємо зовсім небагато солі, одну чайну ложку меленої кориці і мускатний горіх. Якщо ж вибір припав на пряність – посипаємо шматочки сіллю і злегка приправляємо двома видами перців на свій смак. Коли гарбуз присмачений приправами, відправляємо в духовку приблизно на 45 хвилин при температурі 180 градусів. Рекомендується декілька разів перемішати кубики в процесі запікання. Попередній допис Наступний допис

< Назад Січень 2024. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Вип.1 664.1 М62 Мінц І.Б. Маляс українських цукроварень/ І.Б. Маляс. –Київ: Видання Цукротресту, 1922. - 67 с., - Словничок: с.64-66. Автор, досліджуючи маляс українських цукроварень, розглядає наступні питання: склад малясу та його змінення від акції вапни, мелясотворення та вплив характеру нецукру малясу на розчинність цукру та ін. 664.1 П58 Попов В.Д. Тепловий розрахунок утфельних вакуум-апаратів (фізичні основи і методика)/ В.Д.Попов. – Київ: Держ. вид-во техн. л-ра., 1958. – 326 с.: рис., дод. – Бібліогр.: с.315-325. У цій книжці описані результати численних заводських і лабораторних дослідів по вивченню теплообміну та кристалізації при варінні утвелю. Результати оброки досліді подані у вигляді емпіричних і критеріальних формул, користування якими забезпечується наявністю розрахункових графіків і номограм. 664.1 П80 Производственная кампания по Киевскому отделению сахаротреста за 1923 год / Киевское отделение сахаротреста. – Киев, 2024. – 472 с.: табл. Сборник всесторонне освещает работу сахарных заводов. Затрагиваются злободневные и кардинальные вопросы сахарной промышленности. Прилагаются подробные статистические сведения иллюстрирующие работу Киевского отделения сахаротреста. 664.1 Л61 Ліпський В.М. Післявоєнний розвиток цукрової промисловості Української РСР/В.М.Ліпський; Акад. наук УРСР, Ін-т економіки. – Київ: Вид-во АН УРСР,1959. – 113 с.: табл. В книзі представлено стан сировинної та виробничо-технічної бази цукрової промисловості та її відбудова після визволення України від фашистських окупантів (1943-1945 рр.). 664.1 Л61 Ліпський В.М. Розвиток і розміщення цукрового виробництва Української РСР/ В.М. Л іпський; Акад. наук УРСР, Ін-т економіки. – Київ: Вид-во АН УРСР,1962. – 123 с.: табл., дод. У книзі показано народногосподарське значення цукрового виробництва України. Автором досліджені та опрацьовані статистичні матеріали підприємств, трестів та ін. Назад Далі

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 17 травня по 23 травня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 травня 2024 року Зміст стор. 1. Укрцукор просить Кабмін заборонити експорт цукру до ЄС на 2024 рік 1 2. Україна наростила експорт пшеничного борошна 1 3. Україна і Китай стали головними постачальниками меду до ЄС 2 4. Неефективне використання 330 млн грн: Укрспирт майже став банкрутом 2 5. Торговельний безвіз можуть продовжити до 2026 року, – Ольга Стефанішина 2 6. Україна уп'ятеро збільшила експорт соняшникового шроту до Китаю 3 7. Україна експортувала готових харчових продуктів на мільярд доларів 3 8. Агросектор України входить до сфер, цікавих інвесторам із Чилі 3 9. У квітні зріс і експорт, і імпорт сирів 3 10. Найбільший виробник цукру в Україні вийде на роздрібний ринок під власним брендом 4 11. Український «зелений» газ піде в ЄС замість російського – DW 4 12. Європейські виробники кукурудзи стурбовані експортом з України: в ЄС знайшли вихід 4 -------------------------------------------------------------- 1. Укрцукор просить Кабмін заборонити експорт цукру до ЄС на 2024 рік AgroNews.ua . -18.05.2024 Національна асоціація цукровиків України « Укрцукор » звернулась до Кабінету Міністрів України з проханням про термінове встановлення нульової квоти на експорт цукру до ЄС на 2024 рік. Постачання цієї продукції досягло граничного обсягу, передбаченого рішенням ЄС стосовно імпорту українського цукру поточного року. В асоціації зазначили: «Фактично йдеться про ініціативне закриття Україною кордону для експорту цукру в ЄС в найкоротші можливі терміни у звʼязку з тим, що експортні значення по цукру вже сягнули 262,6 тис. т, визначених як квота України на 2024 рік». Таке звернення є підтвердженням конструктивної позиції українських цукровиків і їх готовності інтегруватись у європейський ринок цукру і відповідати його вимогам. https://agronews.ua/news/ukrczukor-prosyt-kabmin-zaboronyty-eksport-czukru-do-yes-na-2024-rik/ 2. Україна наростила експорт пшеничного борошна AgroNews.ua . -17.05.2024 За підсумками 2023 року, відбулось помітне нарощування експорту пшеничного борошна українського виробництва. Торік нам вдалось продати за межі України понад 140 тис. тонн продукту (на 88 % більше у порівнянні з 2022 роком) вартістю близько 42 млн дол. (+ 77 %). Головним регіональним ринком збуту українського пшеничного борошна став Європейський Союз, доходи від експорту до якого перевищили 25 млн дол., тобто 60 % від загальних. Найбільші кількісні обсяги експорту минулого року припали на Молдову (27,9 тис. т), Польщу (17,6 тис. т), Палестину (16,7 тис. т), Хорватію (11,7 тис. т), Чехію (10 тис. т), Ізраїль (8,3 тис. т), Угорщину (7,1 тис. т), Румунію (7,1 тис. т), Туреччину (5,9 тис. т) та Словаччину (5,2 тис. т). Українське борошно постачалось також на ринки ОАЕ, Катару, Гани, Судану, Куби, Іраку, Гамбії, Шрі-Ланки, Канади, Ефіопії, Камбоджі, Венесуели, проте в значно менших обсягах. https://agronews.ua/news/ukrayina-narostyla-eksport-pshenychnogo-boroshna/ 3. Україна і Китай стали головними постачальниками меду до ЄС AgroPolit.com . –23.05.2024 Про це повідомляє видання Мінфін, посилаючись на дані Євростату. Україна зайняла друге місце за обсягами експорту меду у країни ЄС у 2023 році, поступившись лише Китаю. Основний покупець меду Німеччина, яка забрала 25% усього імпорту. Загалом ЄС імпортував у 2023 році понад 163 тис т меду на 359,3 млн євро. Водночас країни союзу також експортували мед на 146 млн євро – майже 25 тис т. Найбільше меду в ЄС постачав Китай — 37% – понад 60 тис т. Україна зайняла друге місце — 28% – майже 46 тис. т. У першу п'ятірку увійшли країни: - Аргентина — 12%; - Мексика — 7%; - Куба — 3%. Британія стала лідером за імпортом меду з ЄС — 4300 тонн (17%). Далі з невеликим відривом йдуть Саудівська Аравія, Швейцарія , США , Японія. https://agropolit.com/news/28361-ukrayina-i-kitay-stali-golovnimi-postachalnikami-medu-do-yes 4. Неефективне використання 330 млн грн: Укрспирт майже став банкрутом AgroPolit.com . –23.05.2024 У Держаудитслужбі заявили, що найбільший виробник спирту та державний монополіст « Укрспирт » з квітня 2023 року повністю припинив виробничу діяльність та має багатомільйонну прострочену заборгованість перед державним бюджетом та іншими кредиторами. У 2020 році розпочалася демонополізація і реформування спиртової галузі, від приватизації спиртзаводів мало надійти до державного бюджету близько 5 мільярдів гривень. Приватизація місць провадження діяльності та зберігання спирту підприємства мала бути завершена ще у 2021 році. Але станом на 1 квітня 2024 року залишаються неприватизованими 8 підприємств, що входять до «Укрспирту», унаслідок чого підприємство не отримало 95,7 млн грн запланованих надходжень від приватизації. https://agropolit.com/news/28362-neefektivne-vikoristannya-330-mln-grn-ukrspirt-mayje-stav-bankrutom 5. Торговельний безвіз можуть продовжити до 2026 року, – Ольга Стефанішина AgroPolit.com . –19.05.2024 Про це повідомила віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що це «повна торговельна лібералізація з будь-якими умовами». За її словами, якщо Україна відступить від чинних умов торговельної угоди, це означатиме відкриття перемовин «з нуля» і в частині членства. Говорячи про можливі терміни вступу до ЄС, Стефанішина зазначила, що на кінець 2024 року — початок 2025 року Україна у відповідних переговорах дійде до «червоних ліній». «Я маю відчуття, що може бути продовжене рішення про ATM у 2025-2026 роках. У мене таке відчуття, що це можливо. Ми продовжили повну торговельну лібералізацію з умовами, з застереженнями. Тому це повна торговельна лібералізація в будь-якій формі. У формі одностороннього рішення, у формі угоди про асоціацію, – зазначила Ольга Стефанішина. https://agropolit.com/news/28327-torgovelniy-bezviz-mojut-prodovjiti-do-2026-roku--olga-stefanishina 6. Україна уп'ятеро збільшила експорт соняшникового шроту до Китаю AgroPortal.ua .-20.05.2024 У квітні поточного року після березневого скорочення, суттєво збільшився експорт соняшникового шроту з України, склавши близько 560 тис. т. Це на 41% перевищило показник попереднього місяця та стало одним із найбільших обсягів відвантаження шроту з лютого 2022 року. Основним покупцем українського продукту у квітні став Китай, куди було експортовано максимальний місячний обсяг за більш ніж рік (із січня 2023 р.) — 205 тис. т. Приріст до попереднього місяця — більш ніж у 5 разів. Експорт українського шроту до ЄС у звітному місяці скоротився до 193 тис. т (-18%), що залишається досить високим обсягом для даного напрямку. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-up-yatero-zbilshila-eksport-sonyashnikovogo-shrotu-do-kitayu 7. Україна експортувала готових харчових продуктів на мільярд доларів AgroPortal.ua .- 19.05.2024 У січні-березні 2024 року виторг від експорту готових харчових продуктів склав $986,7 млн, що на 23,2% більше аналогічного періоду минулого року, свідчать дані Державної служби статистики про товарну структуру зовнішньої торгівлі. Частка цієї продукції в загальному експорті складає 9,8%. Імпортувала Україна за перший квартал поточного року готових харчових продуктів на $800,7 млн. Це на 9,5% більше торішніх обсягів. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-eksportuvala-gotovih-harchovih-produktiv-na-milyard-dolariv 8. Агросектор України входить до сфер, цікавих інвесторам із Чилі AgroPortal.ua .- 18.05.2024 Під час візиту української делегації високого рівня у Чилі, йшлося. що Україна зацікавлена у поглибленні співпраці у торгівлі та залученні інвестицій із Чилі, повідомляє пресслужба Міністерства економіки України . М іністр економіки України Юлія Свириденко зазначила: «Цим візитом ми поглиблюємо економічне співробітництво із Чилі. Нам важливо розвивати стратегічні партнерства із країнами Латинської Америки, адже це чималий ринок, який цікавий як українським виробникам, так і навпаки — чилійський бізнес зацікавлений в інвестиціях в Україну. Запросили чилійські компанії доєднатися до Ukraine Recovery Conference у Берліні. Деякі вже готують конкретні проєкти і пропозиції». «Головні сфери, цікаві партнерам, — видобування, особливо співпраця у розрізі критичних матеріалів, аграрний сектор, переробна промисловість, діджиталізація. Крім того, Чилі має хороші приклади державно-приватного партнерства і готова ділитися цим досвідом з Україною. Як і готова до створення спільних підприємств», — підкреслила міністр. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrosektor-ukrajini-vhodit-do-napryamkiv-cikavih-investoram-z-chili 9. У квітні зріс і експорт, і імпорт сирів AgroTimes.-20.05.2024 У січні-квітні 2024 року Україна імпортувала 11,5 тис. тонн сирів ‒ на 12,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сири імпортували до України переважно з Польщі (36,7%), Німеччини (20,4%), Нідерландів (11,7%). Експорт українських сирів протягом чотирьох місяців 2024 року зріс на 38,5%, як порівняти з січнем-квітнем 2023 року, сягнувши 3,6 тис. тонн. Найбільшими покупцями вітчизняних сирів у січні-квітні 2024 року були Молдова (36,7%), Казахстан (31,2%), а також Німеччина (12,4%). https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/u-kvitni-zris-i-eksport-i-import-syriv/ 10. Найбільший виробник цукру в Україні вийде на роздрібний ринок під власним брендом Вizagro.- 20.05.2024 Генеральний директор компанії “Астарта” Віктор Іванчик заявив, що агрохолдинг збирається продавати цукор під власним брендом. “Поки ми не плануємо масово виходити на цей ринок. Тому це невеликий відсоток. У поточному році – тисячі тонн, в наступних – десятки тисяч тонн. Для порівняння – на рік ми виробляємо до 400 000 тонн цукру”, – сказав він. Ще “Астарта”, за словами Іванчика, є найбільшим промисловим виробником молока в Україні. Компанія планує продавати його під власним брендом молоко. https://bizagro.com.ua/najbilshyj-vyrobnyk-tsukru-v-ukrayini-vyjde-na-rozdribnyj-rynok-pid-vlasnym-brendom/ 11. Український «зелений» газ піде в ЄС замість російського - DW ОстроВ.- 19.05.2024 Президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Митного кодексу країни, які стосуються оформлення біометану. Новий закон відкриває українському «зеленому» газу дорогу на ринки Європи. Лобістська організація німецьких газовиків називає це поворотним моментом в енергетичній співпраці між Німеччиною та Україною. Йдеться про те, щоб тими трубопроводами, якими десятиліттями транзитом через Україну в Європу йшов російський природний газ, надалі прокачувати український біометан. «Для Німеччини це означає подальший важливий внесок у відмову від викопних енергоносіїв, а для змученої війною України це шанс отримати економічну вигоду від використання свого величезного потенціалу в галузі біометану», - заявив керівник головної організації німецької газової промисловості Zukunft Gas Тімм Келер. https://www.ostro.org/news/ukrayinskyj-zelenyj-gaz-pide-v-yes-zamist-rosijskogo-dw-i474194 12. Європейські виробники кукурудзи стурбовані експортом з України: в ЄС знайшли вихід УНІАН: Новини України.-17.05.2024 Відроджена можливість України експортувати зернові викликає у виробників із Євросоюзу питання щодо конкуренції. Однак майбутня інтеграція України в ЄС може зміцнити Європу, а не послабити її, дати можливість блоку посилити свій вплив на світових продовольчих ринках. На Європейському кукурудзяному конгресі в Парижі 15 травня експерти підкреслили, що українська кукурудза найбільше постраждала від блокади чорноморського експортного шляху на початку війни. Але зараз експорт відновив потужності, повернувшись до довоєнного рівня. Було відмічено, що зростання виробництва в Європі стагнує та оцінюється приблизно в 66 млн тонн до 2024-2025 років. У той же час попит на кукурудзу зростає в усьому світі через використання у виробництві етанолу. Збільшення населення в невиробних країнах, таких як на півдні від Сахари в Африці, підкреслює важливість цього товару. За словами Портьє , консультанта із аграрних ринків, нині виробництво кукурудзи в Україні йде навіть краще, ніж інших зернових культур. Оскільки, на відміну від пшениці, 20% якої виробляється на окупованих територіях, посіви кукурудзи переважно вирощуються на півночі країни, яка менше постраждала від війни. https://www.unian.ua/economics/agro/ukrajinska-agroprodukciya-yevropeyski-virobniki-kukurudzi-sturbovani-eksportom-z-ukrajini-12638853.html