< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №12 2023 ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №12 2023 Актуальні питання безпеки та якості продуктів харчування: стан та перспективи визначення/ Л.М. Пилипенко, Я.Г. Верхівкер, О.М. Мирошніченко, О.О. Килименчук //Харчова наука і технологія. - 2022. - Том 16 , вип.4 . - С. 85-94. - Бібліогр. в кінці ст.. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Давидович, О.Я. Використання антиоксидантного потенціалу квітів волошки синьої для харчових продуктів/ О.Я. Давидович //Харчова промисловість. - 2022. - №31-32 . - С. 27-34. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Левчук, І.М. Скринінг різних видів Linum genres за лектиновим профілем/ І.М. Левчук, В.М. Ніконова, Ю.О. Махно //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2021. - Вип.31 . - С. 6-15. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою Мінеральний склад бульб картоплі та його вплив на потемніння м'якуша/ С. Гунько, П. Вакулюк, О. Науменко //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 , вип.1 . - С. 21-28. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Пирог, Т.П. Вплив конкурентних еукаріотичних мікроорганізмів на синтез і властивості вторинних метаболітів. Частина 1. Мікроміцети як регулятори синтезу та біологічної активності вторинних метаболітів/ Т.П. Пирог, М.А. Парфенюк //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 33-49. - Бібліогр. в кінці ст. Скроцька, О.І. Біосинтез наночастинок благородних металів. Частина 1. Використання грибів, дріжджів і бактерій/ О.І. Скроцька, В.В. Марченко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 50-72. - Бібліогр. в кінці ст. Фарзалієв, Е.Б. Дикорослі плоди Азербайджану як сировина для виробництва біодобавок/ Е.Б. Фарзалієв, А.А. Дибина //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 , вип.1 . - С. 29-37. - Бібліогр. в кінці ст.. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Шинкарюк, К.В. Розроблення заходів операційного вдосконалення технологічних процесів для операторів ринку харчової продукції / К.В. Шинкарюк, Б.С. Пащенко, Л.Ю. Арсеньєва //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 19-32. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Попередня Далі

< Назад Тисячолітню воду з діючого вулкана випускатимуть у бутильованому форматі 2 лют. 2025 р. Південноамериканський виробник напоїв Splendor випустить новий бренд мінеральної бутильованої води в січні 2022 року на південному сході США. Splendor Water походить з природного водоносного джерела одного з найвищих діючих вулканів світу — Котопахі, розташованому в місті Ла-Мана, Еквадор. Зразки вулканічної води були досліджені в більш ніж 14 аналітичних лабораторіях США та Австрійському інституті води. Південноамериканський виробник напоїв Splendor випустить новий бренд мінеральної бутильованої води в січні 2022 року на південному сході США. Splendor Water походить з природного водоносного джерела одного з найвищих діючих вулканів світу — Котопахі, розташованому в місті Ла-Мана, Еквадор. Зразки вулканічної води були досліджені в більш ніж 14 аналітичних лабораторіях США та Австрійському інституті води. Було виявлено, що мінерали, які містяться у воді, точно кількісно та якісно відповідають суміші, яку може засвоїти людський організм. Низький рівень загальної кількості розчинених речовин — 31 мг/л, полегшує процес поглинання поживних речовин клітинами і виведення токсинів. «Це відмінний показник якості та чистоти води», — кажуть виробники Століттями вода з джерела фільтрується через вулканічну лаву і базальт. Природно збагачена електролітами, колоїдним золотом та сріблом, іншими мінералами. Збалансований склад мікроелементів робить Splendor Water ізотонічним та енергетичним напоєм, який до того ж сприяє розумовій концентрації та підвищенню працездатності. Система розливу має особливу технологію, оскільки перекачувальна труба активується магнітами для збереження унікального складу. Розливається «жива вода» біля джерела у тару синього кольору для «збереження енергії води», — пояснюють у Splendor. Випускатимуть Splendor Water у пляшках з переробленого пластику об’ємом 500 та 750 мл, 1 та 1,5 л; а також у скляній тарі об’ємом 350 та 750 мл. https://newfood.ua/2021/12/14/tysiacholitniu-vodu-z-diiuchoho-vulkana-vypuskatymut-u-butylovanomu-formati/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Овочі гриль Інгредієнти Інгредієнти баклажани 2 шт. кабачки 1 шт. перець болгарський (червоний і жовтий) 2 шт. цибуля ріпчаста червона 1 шт. вода 1 л сіль 2 ст.л цукор 1 ст.л оцет 2 ст.л олія оливкова 5 ст.л мед 3 ч.л оцет бальзамічний 1 ст.л суміш перців 0,5 ч.л базилік 0,5 шт. петрушка 0,5 шт. Кроки Кроки Перець очистити від насіння і порізати пластинками. Баклажани і кабачок помити, обсушити, відрізати хвостики і нарізати тонкими пластами або кружечками. Баклажани залити маринадом, приготованим з води, солі, цукру та оцту, на 30 хв. Потім маринад злити. Приготувати глазур, змішавши оливкову олію, мед, сіль і перець. Овочі скласти в миску, залити глазур'ю і добре перемішати. Сковорідку гриль добре нагріти, викласти в один ряд овочі і смажити по 1-2 хв. з двох сторін. Перець ще гарячим скласти в поліетиленовий пакет, залишити на 15 хв, потім зняти шкірку. Дрібно порізати базилік і петрушку, нарізати тонко чверть кільцями цибулю. Приготувати заправку, змішавши оливкову олію, бальзамічний оцет і мед. Змішати овочі гриль, додати зелень, цибулю і заправку, перемішати. Дати постояти 15-20 хв. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Україні за місяць вдалося експортувати 4,6 млн т продукції АПК 2 вер. 2022 р. Україна за серпень 2022 р. експортувала 4,6 млн т продукції АПК, що на 53% більше аналогічного показника попереднього місяця пише AgroPortal.ua Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».«Це найбільші темпи зростання експорту з початку повномасштабної війни в Україні, коли російськими військами були заблоковані морські шляхи для здійснення експортних відвантажень. І саме часткове відновлення експорту через морські порти Одеської області в доповнення до альтернативних маршрутів дозволило досягти такого показника», — зазначають експерти. Щодо структури експорту даної продукції в серпні, то вона виглядала таким чином: - зернові культури: 2,6 млн т (кукурудза — 59%, пшениця — 34%, ячмінь — 7%), приріст до показника минулого місяця +53%; - олійні культури — 985,1 тис. т (ріпак — 68%, насіння соняшнику — 17%, соя — 15%), приріст +65%; - рослинні олії — 397,5 тис. т (соняшникова олія — 94%, соєва — 5%), приріст +34%; - макуха після вилучення рослинних олій — 317,7 тис. т (соняшникова — 90%, соєва — 10%), приріст +71%. «Найбільші обсяги приросту продемонстрували зернові культури, експорт яких за місяць збільшився більше ніж на 900 тис. т. Такого приросту було досягнуто за рахунок саме розблокування морського шляху. В портах стояли судна, що вже були завантажені зерном і вирушили одразу після розблокування. Та й надалі експортували даним шляхом переважно зернові культури», — пояснюють в УКАБ. Також відчутний приріст експорту олійних культур, яких за серпень було додатково відвантажено понад 380 тис. т. Україна вийшла вже на доволі непогані показники експорту агропромислової продукції, однак цих обсягів поки що недостатньо, вважають в УКАБ. Україні необхідно експортувати близько 6 млн т продукції АПК щомісяця, щоб впоратися із залишками продукції минулого року, що утворилися через блокування морського експорту російськими військами, а також із новим урожаєм, який призначений для експорту. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вісім кавових гігантів збільшили закупівлі екологічної кави на 55% 21 вер. 2022 р. Вісім ключових обсмажувачів і роздрібних торговців кавової індустрії збільшили закупівлі екологічно чистої кави, свідчать дані нового звіту Глобальної платформа кави (GCP) пише newfood. В переліку тих, хто шукає альтернативу – JDE Peet’s, Melitta Group, Keurig Dr. Pepper, Nestlé, Strauss Coffee, SUPRACAFÉ, Tesco та Westrock Coffee. Саме ці компанії GCP називає лідерами, які задають тренд у споживанні екологічно чистої кави та «сприяють збільшенню виробництва». Загальна кількість зеленої кави, закупленої компаніями за минулий рік, склала 2,2 млн тонн. Згідно зі статистичними даними GCP, 99% зеленої кави (або 126 тис. т), придбаної американською компанією з виробництва напоїв Keurig Dr. Pepper, відповідали критеріям сталості. Для швейцарської Nestlé цей показник складає 82% при справді гіганських обсягах закупівлі – майже 1 млн т зеленої кави за рік. Британський супермаркет Tesco справився з задачею на 100%. Хоча обсяги закупівлі у даному випадку незначні – близько 7 тис. т. До слова, глобальну кавову платформу було створено в березні 2016 року, щоб колективно працювати над більш стійкою індустрією кави. Кроки до цього роблять всі ключові гравці. Проте у найближчі ринок чекають ще глибші трансформаційні зміни, вважає Аннет Пенсел, виконавчий директор GCP. І це дійсно так. Лише за останній рік у сегменті з’явилося безліч стійких інноваційних альтернатив, зокрема кава з молекул, протеїнова каву, кава з насіння фініків і навіть каву з вівса. Попередній допис Наступний допис

< Назад Після окупації українці створили експериментальний кизиловий соус до сиру та кизилове вино 29 бер. 2025 р. Українська компанія Famberry, яка має найбільший в Європі кизиловий сад, відкрила виробництво у Запоріжжі. Нове виробництво включає цех виготовлення плодово-ягідної продукції площею 200 m², низькотемпературні камери зберігання площею 150 m², розраховані на 100 тонн продукції, середньотемпературна камера на 100 m² та складське приміщення на 1700 m². На новому обладнанні компанія уже почала виготовлення кизилового соусу до сиру. “З перших днів війни сад, наше господарство та виробничі потужності знаходяться під тимчасовою окупацією. Вивезти техніку та обладнання не було можливості, – говорять у компанії. – На зараз будівлі знищені. Сад дотепер продовжують охороняти наші працівники”. На новому виробництві компанія планує виготовляти варення, джеми, кизилові компоти та пастилу. Також на сучасному обладнанні будуть надаватися складські послуги та послуги з замороження продуктів. Технологи ставили експерименти з використання в деяких продуктах меду замість цукру. Смакові якості такого продукту були оцінені навіть японськими споживачами. Кизиловий джем на меду Famberry ввела у промислове виробництво. В цей же період почалися дослідження масла, отриманого з кісточки кизилового плода, а також кизилового пюре на предмет можливості його застосування в косметології як регенеруючого і відновлюючого засобу. Також компанія створила кизилове вино, яке після витримки має чудовий смак та аромат. У подальших планах – експерименти з сухофруктами, цукатами, виготовлення сублімованих дропсів, сублімованого порошку, соусів до м’яса та риби, морсу, соку та нектару. https://newfood.ua/2023/07/21/pislia-okupatsii-ukraintsi-stvoryly-eksperymentalnyy-kyzylovyy-sous-do-syru-ta-kyzylove-vyno Попередній допис Наступний допис

Назад Крохмальне декстринне та маточне виробництво Сторінки Попередня Наступна

< Назад Гранат – король плодів 10 квіт. 2020 р. В зимово – весняний період організм людини потребує більше вітамінів. Потрібно урізноманітнити щоденний раціон різними продуктами: злаками, м'ясом, рибою, бобовими та всілякими зеленими овочами та фруктами. Одним із них є гранат – плід гранатового дерева. Пропонуємо вам ознайомитися з цікавими фактами «біографії» цього дивовижного фрукта. Натюрморт Мартироса Сарьяна Гранатове дерево людству відоме з давніх давен. На Сході гранат вважається королем плодів, символом родючості та життя. Про нього складали легенди, вірші… Широке застосування гранат знайшов у народній медицині, причому використовуються всі частини рослини: сік, зерна, шкірка, коріння. Цей фрукт здатний зняти хронічні запалення, покращити роботу серцево – судинної системи, знизити кров’яний тиск, підвищувати гемоглобін. Гранатовий сік допоможе знизити рівень цукру хворим на цукровий діабет завдяки оксидантам, які входять до складу гранату, виводить радіацію. Станіслав Плутенко «Гранатовий килим» В Азербайджані з 2006 року проводиться свято гранату. Восени 2019 року там було представлено 60 сортів цього фрукту. Відвідувачі ласували різними смаколиками і навіть гранатовим вином. Свято гранату в Азербайджані В кулінарії готують з гранату смачні соуси – подають їх до рибних та м'ясних страв, додають до маринадів, а кондитери оздоблюють десерти. Використання гранату в косметології вважається оберегом жіночої краси. Художники теж возвеличили короля фруктів. Італійський художник Сандро Ботичеллі, представник раннього ренесансу, створив картину «Мадонна з гранатом» (1487 рік), а англійський художник Данте Габриель Росетті в 1874 році написав картину «Прозерпіна». На полотні зображена римська богиня Прозерпіна з гранатом у руці. Цікава робота нашого сучасника, представника сюрреаліму, Станіслава Плутенка «Гранатовий килим». В натюрмортах Мартироса Сарьяна, вірменського художника, теж є гранат. Сандро Ботичеллі «Мадонна з гранатом» Данте Габриель Росетті «Прозерпіна» На офіційному гербі королівства Іспанії – представлені всі королівства, які об’єдналися в сучасній Іспанії. Андалусію представляє гранат, який росте в основному на землях Гранади. Ви ознайомились лише з невеликою частиною матеріалу про гранат, його цілющі та корисні властивості. Радимо вживати цей смачний фрукт та зміцнювати свій імунітет, будьте здорові! Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 9 січня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 9 січня 2026 року Зміст стор. 1. Українські сировари масово скорочують виробництво 1 2. Україна ризикує втратити світове лідерство по головному експортному продукту 2 3. Логістика, обстріли овочесховища: названі основні проблеми аграріїв 2 4. Експорт соняшнику з України упав до мінімуму за 20 років 2 5. Українська агропродукція за рік вийшла на 19 нових ринків 3 6. В індустріальних парках розмістились 37 заводів: основні напрями — агропереробка та харчі 3 7. Агроекспорт України сягнув $22,5 млрд: частка ЄС зменшується 3 8. В Україні виготовили понад 1,5 млн т цукру: шість заводів досі працюють 4 9. Молочна галузь: прогнози на 2026 рік залишаються стримано-песимістичними 4 10. Росія цілеспрямовано знищує українську олійну галузь – Укроліяпром 4 11. Українське молоко домінує на молдовському ринку 4 12. Новий Закон про вино та продукти виноградарства набув чинності з 1 січня 2026 5 --------------------------------------------------------------- 1. Українські сировари масово скорочують виробництво AgroNews.ua . - 08.01.2026 У грудні споживання сирів в Україні традиційно зросло, однак дедалі більше споживачів віддають перевагу європейським сирам через нижчу ціну. Наприкінці року пропозиція недорогого імпортного сиру суттєво збільшилася. Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, але навіть у межах акцій українські сири часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск. За підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком. І у наступному році вітчизняні сировари не очікують зниження імпорту, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. За оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться. Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими. https://agronews.ua/news/ukrayinski-syrovary-masovo-skorochuyut-vyrobnycztvo/ 2. Україна ризикує втратити світове лідерство по головному експортному продукту AgroNews.ua . - 03.01.2026 Керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин повідомила, що Україна залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, але ситуація може змінитися – нас активно наздоганяє росія. Водночас виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК) Олександр Буюклі звертає увагу на те, що нарощення експортних потужностей країни-агресорки відбулося в тому числі за рахунок тимчасово окупованих територій. С початку вторгнення росії на територію України, значна частина площ, де вирощували соняшник, була окупована. Це негативно вплинуло на виробництво в Україні. Соняшник з окупованих територій йде до росії. Тому, ймовірно, за обсягами виробництва вони нас випереджають, - зазначає Буюклі. Поки що Україна зможе втримати лідерство, як головний експортер соняшникової олії в світі, прогнозує директор ПУСК – принаймні, ще в цьому році. https://agronews.ua/news/ukrayina-ryzykuye-vtratyty-svitove-liderstvo-po-golovnomu-eksportnomu-produktu/ 3. Логістика, обстріли овочесховища: названі основні проблеми аграріїв AgroPolit.com . – 03.01.2026 У поточному сезоні українські аграрії стикнулися з високою конкуренцією, нестачею овочесховищ та ускладненою логістикою через війну. «В Україні – хронічний дефіцит потужностей по зберіганню. На виході маємо ситуацію, коли на полях багато овочів борщового набору, і фермери не хочуть їх зберігати – особливо, коли ми говоримо про ситуативних гравців, а не системних. Вони не хочуть брати на себе ризики: прилетить – не прилетить, буде світло – не буде. Краще кошти отримати зараз, навіть продаючи дешевше», – зазначив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник. В січні ціни на овочі ще можуть бути низькими, але потім і вони почнуть дорожчати. Картопля закінчиться в середині весни – і українці почнуть їсти імпортну польську, просто тому, що в сусідній Польщі є сховища. Головними викликами в 2026 році для українських аграріїв лишатимуться питання логістики. Неможливість експортувати достатні обсяги врожаю не тільки призведе до збитків українських фермерів, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу. https://agropolit.com/news/30937-logistika-obstrili-ovocheshovischa-nazvani-osnovni-problemi-agrariyiv 4. Експорт соняшнику з України упав до мінімуму за 20 років AgroPortal.ua .- 08.01.2026 За перші чотири місяці сезону експорт українського соняшнику на найнижчому рівні за останні два десятиріччя — 12 тис. т., розповіла аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. У сегменті шроту відповідна ситуація — низькі темпи експорту та зниження потенціалу всього сезону. «Затримки у зборі врожаю та стримування продажів соняшнику з боку аграрія тримають показники експорту олії на низьких рівнях. У грудні додались воєнні ризики та наслідки, що призвели до зниження експортного потенціалу грудня. За чотири місяці експортовано приблизно 1,3 млн т, тоді як зазвичай останнім часом це рівень близько 2,0 млн т», — зазначила Купрєєва. Логістичні проблеми можуть вплинути не лише на експорт сезону 2025/26, а й на виробничі рішення під урожай 2026 року — скорочення інвестицій у технології, врожайність і ресурси. https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-sonyashniku-z-ukrajini-na-minimumi-za-20-rokiv 5. Українська агропродукція за рік вийшла на 19 нових ринків AgroPortal.ua .- 07.01.2026 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що упродовж 2025 року було відкрито 19 нових ринків для експорту української аграрної продукції. Відкрито ринки таких країн : Республіка Молдова — консервовані корми для домашніх тварин, перероблені корми для домашніх тварин (окрім консервованих), молоко, продукти на основі молока; Турецька Республіка — консервовані корми для домашніх тварин; Республіка Чилі — мука з нутрощів, м’ясо-кісткове та пір’яне борошно, олії або жири від птахів, свиней і коней; Боснія і Герцеговина — топлені жири, не призначені для споживання людиною, що використовуються як кормовий матеріал, перероблений протеїн тваринного походження; В’єтнам — молоко, продукти на основі молока не призначених для споживання людиною; Албанія — яйця для споживання людиною; Канада — яйця столові; Малайзія — яєчні продукти. Також до Малайзії з України поїде молоко та молочні продукти, призначені для споживання людиною. Продукція птахівництва : Султанат Оман — м’ясо, субпродукти та інші продукти птахівництва; Грузія — композитні продукти з вмістом м’яса птиці та молочних продуктів, доведені до кулінарної готовності, призначені для споживання людиною. Водночас розширено доступ української продукції рибного господарства до азійських ринків, зокрема до Китаю (морські ссавці, водні продукти дикого вилову). Держава Кувейт дозволила постачати з України перероблені харчові продукти. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-agroprodukciya-za-rik-viyshla-na-19-novih-rinkiv 6. В індустріальних парках розмістились 37 заводів: основні напрями — агропереробка та харчі AgroPortal.ua .- 06.01.2026 В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України повідомили, що на кінець 2025 року в індустріальних парках країни збудовано або будується 37 промислових підприємств, значна частина яких працює у сфері агропереробки та виробництва харчових продуктів. 22 заводи вже введені в експлуатацію, ще 15 перебувають на етапі будівництва. Ці підприємства забезпечили створення 3716 робочих місць. Окрім агропереробки та харчової галузі, в індустріальних парках розвиваються галузі машинобудування, меблева та деревообробна промисловість. У минулому році держава надала підтримку 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-industrialnih-parkah-rozmistilis-37-zavodiv-osnovni-napryami-agropererobka-i-harchi 7. Агроекспорт України сягнув $22,5 млрд: частка ЄС зменшується AgroPortal.ua .- 06.01.2026 За підсумками 2025 року Україна експортувала агропродукції на суму $22,53 млрд, що на 8,8%, або на $2,15 млрд менше за результат попереднього року, повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Зазначається: «Попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%. Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі». За даними експертів, найбільш помітним трендом, стало скорочення агроекспорту до ЄС. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то 2025 року вона впала до 47,5% . На тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У минулому році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років $8,75 млрд. 2025 року понад 53% від усього агроімпорту ($4,64 млрд) надійшло з країн ЄС, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським. https://agroportal.ua/news/ukraina/agroeksport-ukrajini-syagnuv-22-5-mlrd-chastka-yes-zmenshuyetsya 8. В Україні виготовили понад 1,5 млн т цукру: шість заводів досі працюють AgroPortal.ua .- 05.01.2026 НАЦУ «Укрцукор» повідомила, що 26 цукрових заводів, які входять до асоціації, станом на 1 січня 2026 року переробили 10,43 млн т цукрових буряків і виробили 1574 тис. т цукру. У документі йдеться: «Вихід цукру склав 15,19% (+1,13% порівняно з минулим сезоном) за цукристості буряків 17,63% (+0,88% до минулорічного показника)», В асоціації зазначили, що у січні переробку цукрових буряків продовжать 6 цукроварень. По прогнозам, сезон переробки солодких коренів завершиться до 20 січня 2026 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-ukrajini-vigotovili-ponad-1-5-mln-t-cukru-shist-zavodiv-dosi-pracyuyut 9. Молочна галузь: прогнози на 2026 рік залишаються стримано-песимістичними Bizagro. – 07.01.2026 ІНФАГРО пише, що ознак швидкого завершення війни немає, а світова кон’юнктура розвивається не на користь експортерів. Аналітики Rabobank прогнозують зниження світових цін на молочну продукцію через значні запаси та експортні надлишки, з ризиком затяжного спаду до середини або кінця 2026 року. Для українських товаровиробників молочної галузі 2026 рік може стати ще одним складним роком. Водночас у довгостроковій перспективі експерти оцінюють шанси галузі позитивніше: аграрії та переробники, які збережуть поголів’я, інвестуватимуть у сталість і модернізацію, можуть отримати конкурентні переваги вже після 2026 року. https://bizagro.com.ua/molochna-galuz-prognozy-na-2026-rik-zalyshayutsya-strymano-pesymistychnymy/ 10. Росія цілеспрямовано знищує українську олійну галузь – Укроліяпром Bizagro. – 07.01.2026 Генеральний директор асоціації « Укроліяпром » Степан Капшук заявив, що російські удари по підприємствах олійно-жирової галузі України мають системний характер і спрямовані на знищення бюджетоформуючої та експортоорієнтованої індустрії. Галузь формує понад 15% валютної виручки та близько 20% товарного експорту країни. «Останні удари по заводах у портах, тепер — по Bunge. Це планове знищення галузі. Росіяни нищать бюджетоформуючу й експортоорієнтовану індустрію», — зазначив Капшук. https://bizagro.com.ua/rosiya-czilespryamovano-znyshhuye-ukrayinsku-olijnu-galuz-ukroliyaprom/ 11. Українське молоко домінує на молдовському ринку Kurkul. – 02.01.2026 Республіка Молдова у минулому році значною мірою залежала від імпорту молочних продуктів, а Україна забезпечила понад дві третини постачань цього продукту на місцевий ринок. У період січень–листопад Молдова імпортувала молоко та молокопродукти на загальну суму $23,4 млн із обсягом 26,7 тис. т. І найбільший обсяг сирого молока надійшов саме з України — 16,8 тис. т (66,1% від загального імпорту). На другому місці за обсягом поставок опинилася Румунія, а Польща і Білорусь теж забезпечували частину імпорту. Експерти галузі наголошують, що така залежність Молдови від імпорту молока з України пов’язана з тісними торгівельними зв’язками між країнами та географічною близькістю, що істотно зменшує логістичні витрати для імпортерів. https://kurkul.com/news/40282-ukrayinske-moloko-dominuye-na-moldovskomu-rinku 12. Новий Закон про вино та продукти виноградарства набув чинності з 1 січня 2026 LIGA ZAKON.-01.01.2026 На початку 2026 року в Україні набуває чинності Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» . Цей Закон встановлює сучасні вимоги до галузі, наближуючи українське законодавство до стандартів ЄС. Закон регулює всі суспільні відносини, пов'язані з: виробництвом, переробкою, реалізацією, маркуванням та обігом винограду, продуктів виноградарства, винних ароматизованих продуктів; продукцію із зареєстрованим географічним зазначенням; ввезення/вивезення зазначеної продукції. Наводяться ключові інструменти та інновації: захист географічних зазначень (ГЗ): встановлюються чіткі правила для офіційного визнання й охорони назв вин та виноградної продукції, пов'язаних з певною місцевістю, кліматом чи традицією, виноградарсько-виноробний реєстр: державна система, що акумулює інформацію про виноградники, виробників та інших учасників ринку, забезпечуючи простежуваність продукції, дана класифікація та термінологія, встановлюються вимоги до виноградарства та виробництва, обмеження щодо пакування, заборонені матеріали. https://biz.ligazakon.net/news/241091_noviy-zakon-pro-vino-ta-produkti-vinogradarstva-nabuv-chinnost-z-1-schnya-2026

< Назад Нові надходження літератури ІІ півріччя 2024 Нові надходження літератури ІІ півріччя 2024 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб., №33/ редкол.: О.М. Безугла, Богуславський Р.Л., В.Д. Бугайов, Н.І. Васько; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, Нац. центр генетичних ресурсів рослин України. - Харків, 2023. - 114 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань генетичних ресурсів рослин, їх використання та зберігання. 61 Є33 Єдине здоров'я та проблеми харчування України: зб., №(60)/ редкол.: М.Г. Проданчук, Л.І. Власик, Г.І. Петрашенко, А.В. Басанець; ДП "Наук. центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки". - К.: Медицина України, 2024. - 73 с. - Бібліогр. в кінці ст. У виданні опубліковані актуальні статті з питань охорони здоров'я населення, проблем харчування, захисту навколишнього середовища. 631.1 З-53 Землеробство та рослинництво: теорія і практика: зб., Вип.1(11)/ редкол.: О.М. Адамович, П.І. Бойко, В.В. Волкогон, А. Бендер; Ін-т землеробства НААН України. - Чабани: Твори, 2024. - 116 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань землеробства, грунтознавства, рослинництва, селекції, біотехнології, агрохімії та інших актуальних питань. 631.1 З-53 Землеробство та рослинництво: теорія і практика: зб., Вип.4(10)/ редкол.: П.І. Бойко, В.В. Волкогон, В.В. Гангур, А.В. Голодна; Ін-т землеробства НААН України. - Чабани: Твори, 2023. - 120 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN В збірнику опубліковані статті з питань землеробства, рослинництва, кормовиробництва, селекції, біотехнології, агроекології та інших питань. 631.1 К29 Каталог інноваційних розробок НААН, рекомендованих для впровадження в агропромислове виробництво/ Я.М. Гадзало, А.В. Балян, В.А. Вергунов и др; за ред. Я.М. Гадзала; НАНУ. - К.: Аграр. наука, 2018. - 228 с.: іл. Каталог містить короткий опис кращих інвестиційних розробок науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук України з питань землеробства, меліорації, механізації, рослинництва, тваринництва, економіки сільського господарства, харчової та переробної промисловості. 663 Л72 Лозова, Т.М. Наукові дослідження збереження якості жировмісних харчових продуктів з антиоксидантами: моногр./ Т.М. Лозова; Львівський торговельно-економічний ун-т. - Львів, 2024. - 186 с.: іл. - БІблІогр.: с.161-184 В монографії наведено узагальнення сучасних комплексних досліджень антиоксидантів різного походження. Показано використання комбінування різних видів натуральних антиоксидантів, що сприяє якісному збереженню якості олій, м'ясних і рибних продуктів, молочних жирів та жирів для кондитерських виробів. 636 Н34 Науково-технічний бюлетень державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин: зб., Вип.25. №1/ редкол.: О.М. Брезвин, С. Вінярчик, В.В. Влізло , І.В. Вудмаска, В.М. Гунчак; Держ. служба України з питань безпечності харч. продуктів та захисту споживачів, НААН України. - Львів, 2024. - 271 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В бюлетені опубліковані актуальні наукові статті з основних напрямів тваринництва, ветеринарної медицини. 636 Н34 Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН, №129/ О.О. Катеринич, І.В. Корх, Р.О. Кулібаба, Ю.В. Ляшенко ; НААН України, Ін-т тваринництва. - Харків, 2023. - 250 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В бюлетені опубліковані статті, в яких висвітлюються результати наукових досліджень з актуальних питань сільського господарства, зокрема тваринництва. 636 Н34 Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН, №130/ редкол.: Н.Г. Адміна, О.М. Бобрицька, В.В. Гангур, О.В. Данчук; НААН України, Ін-т тваринництва. - Харків, 2023. - 264 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. - 60.00 грн. В бюлетені опубліковані статті англійською мовою з питань сільського господарства, зокрема галузі тваринництва. Резюме подано українською мовою. 636 Н34 Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН, №131/ редкол.: Н.Г. Адміна, О.М. Бобрицька, В.В. Гангур, О.В. Данчук; НААН України, Ін-т тваринництва. - Харків, 2024. - 269 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В бюлетені опубліковані статті англійською мовою, в яких висвітлюються результати наукових досліджень з питань сільського господарства. Резюме до статей подано українською мовою. 636 Н34 Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН: зб., №128/ редкол.: М.В. Василевський, О.О. Катеринич, І.В. Корх, Р.О. Кулібаба; НААН України, Ін-т тваринництва. - Харків, 2022. - 212 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В бюлетені опубліковані статті, в яких висвітлюються результати наукових досліджень, які актуальні для сільського господарства, зокрема галузі тваринництва. 631.5 П27 Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: міжвід. темат. наук. зб., Вип.75. Ч.1/ редкол.: О.Ф. Стасів, Г.С. Коник, В.В. Влізло , Г.Я. Панахид; Ін-т сільськ. госп-ва Карпатського регіону. - Оброшине, 2024. - 174 с.: іл. В збірнику опубліковані статті з питань землеробства, рослинництва та тваринництва. 631.5 П27 Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: міжвід. темат. наук. зб., Вип.75. Ч.2/ редкол.: О.Ф. Стасів, Г.С. Коник, В.В. Влізло , Г.Я. Панахид; Ін-т сільськ. госп-ва Карпатського регіону. - Оброшине, 2024. - 164 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань землеробства, рослинництва та тваринництва. 664.8 П30 Петрова, Ж.О. Енергоефективні теплотехнології переробки функціональної сировини: моногр./ Ж.О. Петрова, Ю.Ф. Снєжкін; Ін-т технічної теплофізики. - К.: Наукова думка, 2018. - 189 с.: іл. - (Проект "Наукова книга"). - Бібліогр.: с.173-185 . - 120.00 грн. В монографії розглянуто комплексне вирішення проблеми наукового обгрунтування та розробки енергоефективних теплотехнологій отримання функціональних харчових порошків. Пропонується створення рослинних композицій, розроблення енергоефективного виробництва продуктів швидкого приготування для гарячого харчування. 663 П78 Продовольча безпека України в умовах війни і післявоєнного відновлення: глобальні та національні виміри. Міжнародний форум: тези доп. учасн. міжнар. наук.-практ конф., 30-31 травня 2024 р., м.Миколаїв/ редкол.: В.С. Шебанін, Д.В. Бабенко, М.Д. Карпенко; Миколаївський нац. аграр. ун-т. - Миколаїв, 2024. - 338 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані тези доповідей учасників міжнародної науково-практичної конференції. Розкрито актуальні питання щодо наукового забезпечення впровадження екологічно безпечних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. 636 С24 Свинарство і агропромислове виробництво = Pig breeding & agroindustrial production: міжвід. темат. наук. зб., Вип.1 (79)/ редкол.: В.М. Балацький, М.Д. Бабіч, І.Б. Баньковська, О.М. Бобрицька; НААН України, Ін-т свинарства і агропромислового вир-ва. - Полтава, 2023. - 180 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті українською та англійською мовами з питань галузей свинарства, агропромислового виробництва. 636 С24 Свинарство і агропромислове виробництво = Pig breeding & agroindustrial production: міжвід темат. наук. зб., Вип. 2 (80)/ редкол.: М.Д. Бабіч, В.М. Балацький, О.М. Бобрицька, А.І. Бузун; НААН України, Ін-т свинарства і агропромислового вир-ва. - Полтава, 2023. - 172 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань свинарства, якості молока, виробництва вермикультури, вермигуму, органічного виробництва та інші. 636 С24 Свинарство і агропромислове виробництво = Pig breeding & agroindustrial production: міжвід. темат. наук. зб., Вип.3(81)/ редкол.: Т.В. Буслик, Н.М. Кургалюк, О.В. Пахомов, О.М. Стефанишин; НААН України, Ін-т свинарства і агропромислового вир-ва. - Полтава, 2024. - 198 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань свинарства, технології виробництва та переробки продукції тваринництва, ветеринарної медицини. 620 С53 Сидоров, В.І. Вивільнення та концентрація відновлюваної енергії. Сонячні концентратори. Лазерні концентратори внутрішньої енергії: наук. вид./ В.І. Сидоров. - Черкаси: Вертикаль, 2024. - 476 с.: іл. - Бібліогр.: с.466-474 Книга присвячена актуальним питанням сталого виробництва екологічно чистої енергії. Структурно складається з двох взаємодоповнюючих частин. Перша частина висвітлює питання сонячних концентраторів. Аналізуються практичні схеми концентраторних сонячних систем генерації. Друга частина присвячена дослідженням лазерних технологій вивільнення та концентрації надлишку внутрішньої енергії. 631.1 С36 Сільськогосподарська мікробіологія : міжвід. темат. наук. зб., Вип.38/ редкол.: В.А. Вергунов, Г.О. Іутинська , А.В. Калініченко, В.Ф. Камінський; Ін-т с.-г. мікробіології та агропромислового вир-ва , Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного. - Чернігів, 2023. - 84 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. - 50.00 грн. В збірнику опубліковані актуальні статті з питань грунтової мікробіології, мікробіології кормів, вірусології. 633.1 С91 Сучасні сорти та системи живлення і захисту пшениці озимої. Видання XI: наук. вид./ В.В. Моргун, В.В. Швартау, В.Д. Коновалов и др; за ред. В.В. Моргуна; НАНУ, Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Вістка, 2022. - 107 с.: іл. - (Клуб 100 центнерів) У науковому виданні висвітлені аспекти якості насіння пшениці м'якої озимої. Описана передова технологія виробництва високоякісного насіння, нові сорти та гібриди культури. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика: зб., Том 55. №6(326). листоп.-груд./ редкол.: А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков; НАНУ, Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2023. - 552 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань фізіології, біохімії, генетики і селекції рослин, клітинної й молекулярної біології, біотехнології та екології. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика: зб., Том 56. №1(327). січ.-лют./ редкол.: А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков; НАНУ, Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2024. - 92 с. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань фізіології, біохімії, генетики, селекції рослин, клітинної та молекулярної біології, біотехнології, екології. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика: зб., Том 56. №2(328). берез.-квіт./ редкол:. А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков; НАНУ, Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2024. - 184 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань фізіології, біохімії, селекції рослин, клітинної та молекулярної біології, біотехнології, екології. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика: зб., Том 56. №3(329). трав.- черв./ редкол.: А. Атанасов, І.І. Бубряк, Р.А. Волков, І.М. Гудков; НАНУ, Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2024. - 276 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань фізіології, біохімії, генетики і селекції рослин, клітинної та молекулярної біології, біотехнології та екології. Попередня Наступна

< Назад Українська кондитерська створює цукерки у вигляді арматури та протитанкових їжаків 14 квіт. 2024 р. Мережа кондитерських Honey, яка почалась у 2014 з одного маленького закладу у форматі кафе-кондитерської на Подолі, випускає унікальні солодощі та десерти. “War times, war desserts або які часи, такі і їжаки”, – говорить виробник, презентуючи протитривожні цукерки у вигляді їжаків – з карамельного шоколаду, мигдалевого праліне, арахісової пасти та карамеллю всередині. За 9 років Honey виросла до мережі кондитерських, з флагманським бутіком у Києві біля Золотих Воріт, та лінійки авторських продуктів під власним брендом, які доступні у широкому ритейлі в Україні. Окрім “протитанкових їжаків” Honey створює десерти у вигляді арматури. У десерті — чорносливовий мус, печене яблуко, паста чорносливу, оболонка з чорного шоколаду та бісквіт з волоським горіхом. Перші 3 дні після запуску нового десерту 100% коштів від продажу відправляла ЗСУ на танки. Ще один унікальний десерт воєнного часу – півники, які повторюють керамічну статуетку Васильківської майолікової фабрики, що вціліла на кухонній полиці після того, як російська ракета влучила в житлову будівлю у Бородянці. “Символ майстерності українських ремісників став символом української незламності. Півник, який встояв”, – говорять в Honey. Кондитерська створила шоколадну форму півника та зібрала в ній автентичні смаки зі всієї України. 50 грн з продажу кожної коробки цукерок вони зараз відраховують на відновлення трофейної техніки спільно з Фондом Притули. Ще серед унікальних десертів – “вишиті” етноторти, які зображують орнамент Дерево Життя як єдність минулого, теперішнього і майбутнього. https://newfood.media/2023/11/07/ukrainska-kondyterska-stvoriuie-tsukerky-u-vyhliadi-armatury-ta-protytankovykh-izhakiv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 вересня по 7 вересня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 вересня 2023 року Зміст стор. 1. Олександр Гайду: маємо нагальну потребу у розвитку експортних шляхів 1 2. Уряд готує для АПК масштабну дерегуляцію 1 3. Виробництво м’яса в Україні зросло майже до 1,7 млн т 2 4. В Україні прогнозують рекордне здорожчання цукру 2 5. Аграрії закликають скасувати наказ, який зупиняє експорт зерна 2 6. Експерти розповіли, яке рішення проблеми з експортом українського зерна до ЄС є найімовірнішим 3 7. Український хміль забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній 3 8. Українська поличка з'явилась в Йорданії 4 9. Рівень корупції в агросекторі поступово знижується 4 10. Показники змінилися: українцям розповіли, що відбувається з експортом під час війни 4 -------------------------------------------------------------- 1. Олександр Гайду: маємо нагальну потребу у розвитку експортних шляхів Agravery-04.09.2023 Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду повідомив, що питання збільшення пропускної здатності та перспективи розвитку сухопутних і річкових шляхів експорту обговорювались на виїзних комітетських слуханнях на тему: «Логістичні шляхи експорту вітчизняної аграрної продукції суходолом в умовах воєнного стану», що відбулися на Волині. Він зауважив, що зараз західні регіони експортують в десятки разів більше агропродукції, аніж до війни. «Ті регіони, які до цього експортували мінімум, зараз експортують великі об’єми, а це значне навантаження на інфраструктуру, на дороги, логістику, на митницю та прикордонну службу. Ми також покладали великі надії на залізничні маршрути, однак зіштовхнулись із проблемою в різниці ширини колій, а також із браком перевантажних пунктів у прикордонних областях. Ми не були до цього готові, але бізнес швидко пристосувався. Станом на сьогодні прикордонні регіони вже будують термінали, щоб максимально швидко реагувати на нинішні виклики», — зазначив Олександр Гайду.Він також наголосив на необхідності посилення діалогу з міжнародними партнерами задля забезпечення безперебійного транзиту нашого продовольства. https://agravery.com/uk/posts/show/oleksandr-gajdu-maemo-nagalnu-potrebu-u-rozvitku-eksportnih-slahiv 2. Уряд готує для АПК масштабну дерегуляцію AgroNews.ua . -05.09.2023 Міжвідомча робоча група з дерегуляції розглядає спрощення отримання 94 дозвільних документів у галузі регулювання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, повідомляє Міністерство економіки . Рекомендували спростити такі процедури: - реєстрацію бізнесу (зокрема, з переробки та зберігання зерна) рекомендовано цифровізувати; - реєстрацію та ідентифікацію тварин, відповідно до рекомендацій МРГ, мають проводити авторизовані ветлікарі під контролем ДПСС. Також у планах — цифровізація процесу, створення цифрового кабінету власника тварин; - повноваження щодо реєстрації сільськогосподарської техніки рекомендовано передати Міністерству внутрішніх справ у межах реєстрації транспортних засобів. «Це дозволить реєструвати техніку через цифрові сервіси МВС», — пояснили у міністерстві. https://agronews.ua/news/uryad-gotuye-dlya-apk-masshtabnu-deregulyacziyu/ 3. Виробництво м’яса в Україні зросло майже до 1,7 млн т AgroNews.ua . -04.09.2023 Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, ВРХ, свиней, птахів у січні-липні 2023 року склали 1,69 млн т і виросли на 1,33% в порівняні до січня-липня 2022 року, говориться у повідомленні Асоціації виробників молока . з посиланням на дані Держстату. «Частка ВРХ склала 6,29% в загальному обсязі забою сільськогосподарських тварин», — додають аналітики. У звітний період підприємства збільшили обсяги виробництва різних видів м’яса до 1,29 млн т (+5,9%), а господарства населення, навпаки, скоротили обсяги забою до 400,7 тис. т (-13,3%). https://agronews.ua/news/vyrobnycztvo-myasa-v-ukrayini-zroslo-majzhe-do-17-mln-t/ 4. В Україні прогнозують рекордне здорожчання цукру AgroNews.ua . -04.09.2023 Стало відомо про подальше подорожчання цукру. Експерти назвали причини, через які він продовжить зростати в ціні. Цукор дорожчає у всьому світі, не лише в Україні. Головна причина полягає в тому, що Індія з жовтня заборонить експорт цукру до інших країн. До такого рішення владу країни підштовхнула посуха – відсутність дощів знизила врожайність очерету. Уперше за 7 років. Індія заборонить заводам експортувати цукор, починаючи з жовтня. Відсутність індійського цукру на світовому ринку, ймовірно, спричинить підвищення базових цін на біржах Нью-Йорка та Лондона. На початку літа експорт цукру заборонила й Україна. Ця заборона діятиме до 15 вересня, щоб уникнути дефіциту продукту. Влітку в Україні зростає споживання цукру, тому щоб уникнути виникнення дефіциту продукту в цей період уряд тимчасово припинив квотування експорту. Старий урожай цукру закінчиться десь у листопаді, і до цього часу очікується зростання вартості товару на 2-3%, а взимку цукор потрібно буде зберігати, а вартість електроенергії теж лише буде рости, тому ціни можуть підскочити ще більше. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-prognozuyut-rekordne-zdorozhchannya-czukru/ 5. Аграрії закликають скасувати наказ, який зупиняє експорт зерна AgroNews.ua . -03.09.2023 В повідомленні Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» говориться, що УКАБ звернулася до Президента України Володимира Зеленського та представників профільних державних органів з проханням посприяти скасуванню Наказу №19 від 18.08.2023 року «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану», оскільки він ставить під загрозу один з логістичних маршрутів експорту української агропродукції. Положення Наказу №19 протирічать чинному законодавству України та створюють можливості для зловживань контролюючими органами. Змінюють вимоги про надання зареєстрованих податкових накладних. Відповідно до Податкового кодексу України на подання податкової накладної на реєстрацію надається майже місяць, а Наказ №19 вимагає зареєструвати податкові накладні вже на момент подання періодичної митної декларації, що суперечить Податковому кодексу України. Зобов’язують надавати статистичну звітність, однак така вимога є незаконною та неможливою для реалізації оскільки закон №2115-IX від 03.03.2022 року призупинив терміни подання статистичної звітності та дозволяє надати її за весь період військового стану протягом 3 місяців після його припинення. «Наслідки дії Наказу №19 вже відчутні на зерновому ринку, зокрема, були зупинені відвантаження зерна через Дунайські порти, за період дії Наказу №19 експорт аграрної продукції знизився на 20%», — пояснюють експерти. https://agronews.ua/news/agrariyi-zaklykayut-skasuvaty-nakaz-yakyj-zupynyaye-eksport-zerna/ 6. Експерти розповіли, яке рішення проблеми з експортом українського зерна до ЄС є найімовірнішим AgroPolit.com . -04.09.2023 Основним варіантом подальшого розвитку подій, на думку експертів, є наступний: Єврокомісія знімає обмеження на український агроекспорт, демонструючи лояльність до України. Цей крок європейців дозволить українським чиновникам зберегти обличчя, оскільки вони обіцяли перемогу. В таких умовах окремі країни – можливо, усі п'ять – вводять односторонні обмеження. Транзит при цьому вдасться зберегти і отримати фінансові субсидії для українського зерна. Слід зазначити, що через зернові обмеження Євросоюзу Україна втрачає щомісяця близько $170 млн. За період травня – середини вересня збиток досяг $765 млн. Експерти зазначають, що якщо обмеження продовжать діяти восени, сума може збільшитися. Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина з азначає: «Ми знаємо, що Єврокомісія не має наміру продовжувати обмеження після того, як їхня дія закінчиться 15 вересня. Так, є наміри одностороннього запровадження обмежень з боку кількох країн, але це буде порушення базових правил Європейського Союзу. І ми сподіваємося, що якийсь шлях буде знайдено». https://agropolit.com/news/26458-eksperti-rozpovili-yake-rishennya-problemi-z-eksportom-ukrayinskogo-zerna-do-yes-ye-nayimovirnishim 7. Український хміль забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній AgroPortal.ua .- 03.09.2023 Учасники круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему «Актуальні питання законодавчого забезпечення розвитку галузі хмелярства» повідомляють, що з а останні 30 років площі вирощування хмелю в Україні зменшилися з майже 7,5 тис. га (1990 р.) до 400 га (2022 р.), тобто у 18,5 разів. Цей обсяг площ забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній у хмелі, решта імпортується. Під час заходу наголошувалось, що для галузі потрібно досягнути балансу у використанні вітчизняної хмелесировини та імпортної, бо наразі лише регіональні пивоварні заводи та частина крафтових пивоварень використовують гранульований хміль вітчизняного виробництва. У результаті такої політики вітчизняні хмелевиробники практично витіснені з українського ринку. Натомість якість вітчизняної хмелепродукції не поступається іноземній і за своїми показниками відповідає і вітчизняним стандартам, і критеріям, які встановлені Регламентами ЄС. Значний інтерес до продуктів переробки ароматичного хмелю спостерігається з боку крафтового пивоваріння, яке останнім часом інтенсивно розвивається у багатьох країнах і в Україні також. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinskiy-hmil-zabezpechuye-lishe-20-potrebi-pivovarnih-kompaniy 8. Українська поличка з'явилась в Йорданії AgroPortal.ua .- 03.09.2023 Промо-акція «Українська поличка» стартувала в місті Амман (Йорданія). «За сприяння Посольства України в Йорданії продукція українських експортерів Gradoil Group, «Терра Фуд», МХП, Roshen, Beehive, «1001 вулик», «Щедра_Нива», ТМ «Поличка Смаку», «Весмак» представлена на поличках супермаркету Cozmo», — зазначається у повідомленні платформи «Назовні». https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-polichka-z-yavilas-v-yordaniji 9. Рівень корупції в агросекторі поступово знижується AgroTimes.-05.09.2023 Директорка Програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна під час презентації дослідження «Прояви корупції в агросекторі у 2023 році» розповіла, що рівень корупції в агросекторі у порівнянні з 2016 роком знизився на 48%. За її словами, корупція присутня у всіх сферах життя й нагадує ракову пухлину із метастазами. «Проте цього року ми побачили позитивну тенденцію: сьогодні рівень корупції, про який доповідають наші респонденти, становить 16%», – зазначила вона. Ксенія Сидоркіна уточнила, що у 2016 році, коли USAID АГРО почали проводити дослідження, рівень корупції в агросекторі становив 64%. «Відтак бачимо значне зниження (рівня корупції в агросекторі, – прим. ред.), що вже всіляє надію», – додала Ксенія Сидоркіна. https://agrotimes.ua/agromarket/riven-korupcziyi-v-agrosektori-postupovo-znyzhuyetsya/ 10. Показники змінилися: українцям розповіли, що відбувається з експортом під час війни УНІАН: Новини України.-07.09.2023 Протягом січня-липня цього року український експорт товарів склав 20,7 млрд доларів. Це на 11,5% менше, ніж в аналогічний період 2022 року, і на понад третину менше, ніж у 2021 році. Як повідомляє Опендатабот , попри певне просідання, серед експорту товарів найкращі показники у с/г сектору (63%) та продажу металу (12%). Також 7% експорту займають мінеральні продукти, 6% – транспорт та обладнання, 5% – деревина. Водночас протягом семи місяців поточного року український бізнес наростив експорт сільгосппродукції – до 13 млрд доларів, що на 4,5% більше, ніж у січні-липні 2021 року. Проте протягом останніх кількох місяців обсяги с/г експорту все ж просідали. Найнижчий показник продажів аграрної продукції за кордон було зафіксовано у липні — 1,3 млрд даларів. Дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев пов’язує таке скорочення експорту с/г продукції із припиненням зернової угоди у липні 2023 року. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, у 2022-2023 маркетинговому році (з 1 липня 2022-го по 30 червня 2023 року) Україна експортувала 48,99 млн тонн зерна. Прогнозується, що в цьому сезоні Україна зможе продати іноземним партнерам 43 млн тонн зернових та олійних культур. https://www.unian.ua/economics/agro/ukrajinskiy-eksport-na-chomu-zaraz-zroblyaye-krajina-12385083.html