< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №5 2024 Демидова, А.О. Дослідження ефективності ферментативного екстрагування рослинних антиоксидантів/ А.О. Демидова, Т.Т. Носенко, Є.І. Шеманська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 137-147. - Бібліогр. в кінці ст. Камінська, А.І. Перспективи розвитку цифровізації в сільському господарстві/ А.І. Камінська //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 113-119. - Бібліогр.: с. 117-119. Сімахіна, Г.О. Контроль мікробіологічної безпеки продукції ресурсоефективних низькотемпературних технологій/ Г.О. Сімахіна, С.В. Камінська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 126-136. - Бібліогр. в кінці ст. Сінченко, В.М. Урожайність квасолі звичайної залежно від впливу агротехнічних заходів в умовах Лісостепу Правобережного/ В.М. Сінченко, П.В. Фурман //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 120-125. - Бібліогр.: с. 124-125. Скроцька, О.І. Біосинтез наночастинок благородних металів. Частина 3. Можливості використаня рослин/ О.І. Скроцька, В.В. Марченко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 21-45. - Бібліогр. в кінці ст. Т'ятецька, Д.В. Вплив екзометаболітів Nocardia vaccinii IMB B-7405, Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 iRhodococcus erythropokis IMB AC-5017 на врожайність томатів, перців та ячменю/ Д.В. Т'ятецька, Т.П. Пирог //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 . №5. - С. 7-20. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко, Л.А. Біокомпостування курячого посліду за участі інтродуктивних мікроорганізмів (огляд літератури)/ Л.А. Шевченко, Г.І. Рябуха //Сільськогосподарська мікробіологія. - 2023. - Вип.37 . - С. 3-17. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад Шоколадне задоволення 20 лип. 2022 р. Гурмани завжди знайдуть привід поласувати смачненьким. Липень подарував ласункам дві святкові дати: 11 липня – Всесвітній день шоколаду та 20 липня – Міжнародний день торта. І шоколад, і торти полюбляють в усьому світі, а їх поєднання в єдиний кондитерський виріб – шоколадний торт, завжди є прикрасою будь-якого свята. «Давайте визнаємо, що добрий шоколадний торт допомагає людям жити: мені він точно допомагає». Ці слова належать британській актрисі, фотомоделі, танцівниці і гуманітарному діячеві–Одрі Хепберн. Австрійським шоколадним дивом називають торт «Захер». Вперше його почали подавати до столу австрійського короля, а винайшов і виготовив торт 16-річний Франц Захер, який взяв на себе сміливість приготувати торт для прийому поважних гостей короля, коли шеф повар придворної кухні захворів. Торт складався з шоколадних коржів. Вони були политі шоколадною глазур’ю, під якою був найсмачніший джем з апельсинів. «Родзинкою» багатьох свят можна сміливо назвати «Празький торт», створений талановитим кондитером Володимиром Гуральником. Після відрядження до Чехословаччини він повернувся сповнений вражень. Обмін досвідом не пройшов даремно. Припав до душі один рецепт шоколадного торта чимось схожий з відомим віденським «Захером» - дуже дорогим і трудомістким в приготуванні. Кондитер скоротив кількість інгредієнтів, трохи спростив процедуру виготовлення і отримав відомий всім торт «Прага». Спочатку торт продавали порційно.А потім господарки почали й самі випікати цей чудовий торт. Обидва рецепти дуже схожі. Різниця в тому, що в торті «Захер» не використовується крем, але «Захер» вважається віденським батьком «Праги». Величезною популярністю сьогодні користується мусовий торт «Три шоколади», назва якого говорить сама за себе. Своєю історією торт зобов’язаний Анрі Тулуз-Лотреку, який обожнював пригощати своїх гостей незвичайними стравами. Він постійно експериментував з різними продуктами. Одного разу Анрі вдало поєднав збиті яєчні білки з вершками та шоколадом. Новий десерт одержав назву «шоколадний майонез». Потім його перейменували на «мус», який став основою для смачного торта. Виробленню тортів присвячена презентація книг в рубриці «Презентація фонда» та список літератури за темою. Нові матеріали в рубриках «Офіційні матеріали Уряду», «Тематичні добірки» та інших. Попередній допис Наступний допис

< Назад Українці випікають енергетичне печиво для ЗСУ 11 лип. 2023 р. Крафтова пекарня “Витач” (с. Витач Київської області) випікає на дровах хліб та енергетичне печиво за старовинною рецептурою. Таке печиво виготовляли в Австралії та Новій Зеландії під час Першої світової війни, розповідають засновники. СМАКОЛИК МОЖЕ ЗБЕРІГАТИСЯ СВІЖИМ 8 МІСЯЦІВ, ЦЬОМУ РЕЦЕПТУ – 100 РОКІВ “Печиво тривалого зберігання містить багато вершкового масла, воно солодке, але від нього не хочеться пити. А ще воно не кришиться. Наше енергетичне печиво хлопці беруть із собою у розвідку”, — ділиться Олександр Собко, який відкрив пекарню у перші дні повномасштабного вторгнення. Разом з дружиною Вікторією він почав випікати хліб на третій день війни, щоб нагодувати військових та нужденних. Перші два місяці з молодою командою пекарів з Києва вони пекли хліб безкоштовно. Роздавали місцевим жителям, військовим, передавали у шпиталі. Пізніше організували доставку в деокуповані Бородянку та Бучу, на Харківщину та Чернігівщину. Зараз пекарня працює як бізнес, а засновники продовжують волонтерити. Щодня “Витач” у печі на дровах випікає 300 буханців. Тісто створюють за допомогою технології тривалої ферментації протягом 18-48 годин. Чимало часу у виробничому процесі зайняв прогрів печей. Кожна піч важить близько 20 тонн, прогрівати їх треба повільно, спалюючи по 10-15 кг дров на день. ПЕЧІ БУДУВАЛИ 5 МІСЯЦІВ. ТАКИХ В УКРАЇНІ БІЛЬШЕ НЕМАЄ Експеримент був дорогий і ризикований, і якби не війна, виробництво запустилось би пізніше. Олександр згадує, що до початку війни вісім днів прогрівав першу піч, і встиг нагріти її до 150-160 градусів. Для випікання хліба потрібно 280-300 градусів. Але поспішати теж не можна, адже від швидкого нагріву піч може тріснути. Суму інвестицій в печі засновник не називає, проте говорить, що кожна коштує як автомобіль бізнес-класу. Зараз печей дві. Зараз тут випікають різний хліб з травами та насінням, на який наносять трипільські орнаменти. 70% продукції продаються відразу з печі. https://newfood.media/2023/06/30/ukraintsi-vypikaiut-enerhetychne-pechyvo-dlia-zsu- unikalnomu-retseptu-bilshe-stolittia/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 19 по 25 лютого 2020 року Попередній допис Наступний допис Українським олійникам прогнозують важкі часи AgroNews.ua. -25.02.2020 Українська соняшникова олія продовжує дешевшати слідом за пальмовою і соєвою оліями. Ціни попиту опустилися до рівня листопада і становлять 690-700 $/т FOB. Про це пише graintrade , інформує Agronews. Однак покупці стримують закупівлі в очікуванні подальшого падіння цін, зауважують аналітики електронної біржи. Зниження цін на олії – світовий тренд, під тиск якого підпала й вітчизняна олійна галузь. Так, травневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії вчора впали на 3,1% до найнижчого з 8 листопада рівня 2543 рінггітів/т або 611 $ /т. На ціни тисне можливе зниження попиту на тлі збільшення виробництва пальмової олії, яке в Малайзії протягом 1-20 лютого виросла на 17,4% в порівнянні з аналогічним періодом січня. Травневі ф’ючерси на соєву олію в Чикаго вчора обвалилися на 3,7% до 656,1 $ /т, тоді як ціни на сою впали лише на 2% до 325 $ /т завдяки надіям на активізацію закупівель Китаєм. Відновлення попиту на рослинні олії буде відбуватися надто повільно, оскільки введення карантинів в багатьох регіонах через розповсюдження китайського коронавірусу призведе до зменшення кількості туристів і скорочення споживання. agronews.ua В липні презентують план держпідтримки аграріїв на 3-річний цикл, – Висоцький AgroNews.ua. -23.02.2020 Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький пояснив, що виплати за програмою держпідтримки агросектору розпочнуться вже з квітня, однак 80% виплат буде здійснено у 2-й половині цього року. Про це Тарас Висоцький написав на своїй сторінці у Фейсбуку. Як повідомив заступник міністра, на початку березня буде ухвалено порядок використання коштів, документи зараз проходять внутрішнє узгодження на рівні центральних органів виконавчої влади.«До 1 жовтня усі виробники, які претендують на державну підтримку, мають подати відповідні документи», – підкреслив Тарас Висоцький. Також він повідомив, що на початку липня відбудеться презентація плану державної підтримки аграріїв на 2021-2023 роки на трирічний бюджетний цикл. А з 2021 року уряд планує запроваджння підтримки напрямків агрострахування та переробки сільгосппродукції agronews.ua На сьогодні Україна є найбільшим експортером сільськогосппродукції AgroNews.ua. -22.02.2020 До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції. Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 р., Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби. За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м’яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену. «Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко. agronews.ua Внутрішній ринок України для виробників круп вичерпано AgroNews.ua. -21.02.2020 На поточний період вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни, пише pro-consulting. Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка. В середньому кожен житель нашої країни з’їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп’яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку. agronews.ua ЄС дозволив імпорт української курятини з безпечних регіонів AgroNews.ua. -20.02.2020 Комітет Європейського союзу по рослинам, тваринам, їжі і кормам (Standing Committee on Plants, Animals, Food and Feed) скасував обмеження на поставки з України м’яса птиці. Про це йдеться в повідомленні Європейської Бізнес Асоціації. Рішення комітету стосувалося нової системи зонування територій. Оновлені критерії дозволяють поставки м’яса птиці з безпечних зон України. Безпечними вважаються зони, які перебувають на відстані понад 10 кілометрів від епіцентру спалаху пташиного грипу. Нагадаємо, що у Немирівському районі Вінницької області раніше було зафіксовано загибель птиці від пташиного грипу. Про це повідомляла пресслужба Держпродспоживслужби. Чтоби локалізувати і ліквідувати вірус, до підприємства було направлено експертів відомства та Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. agronews.ua З’ясовано, як Україна забезпечує внутрішній попит на свинину AgroNews.ua. -20.02.2020 У 2019 році рівень самозабезпеченості України свининою перевищив 95%. А враховуючи всю продукцію свинарства, зокрема субпродукти та жир, склав 88% – на 2% більше, ніж у 2018 році. Про це пише agrotimes.ua. Про це повідомила керівниця аналітичного відділу асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, посилаючись на дані Економічного дискусійного клубу. «Торік спостерігалося збільшення промислової пропозиції свинини порівняно з 2018 роком, тоді як імпортна активність була відчутно слабшою», – зауважила вона. Так, реалізація свиней на забій зросла на 4,7% – до 516,2 тис. тонн живою масою, що складає близько 373 тис. тонн у забійному еквіваленті (+3,6% до минулорічного обсягу). Імпорт продукції свинарства у 2019 році, навпаки, скоротився: свинини – на 18,7% (до 23,2 тис. тонн), свинячої печінки – на 3,5% (до 12,58 тис. тонн), інших свинячих субпродуктів – більше ніж на чверть, свинячого жиру – на 10% (до 53,6 тис. тонн). Аналітики Економічного дискусійного клубу оцінюють частку імпортної продукції меншою ніж 13% від ємності ринку, тоді як у 2018 році – майже 15%. Згідно з балансами попиту та пропозиції м’яса ФАО/ЄБРР, імпорт свинини склав 4,7% від річного фонду споживання цього виду м’яса, що на 1% менше, ніж роком раніше. На 2020 рік аналітики м’ясного ринку прогнозують, що імпорт свинини залишиться на минулорічному рівні. agronews.ua Милованов готовий очолити Мінагро після його відокремлення від МЕРТ AГРОПОЛІТ. -23.02.2020 Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов допускає відокремлення Міністерства аграрної політики після завершення земельної реформи. Він готовий його очолити. Про це міністр повідомив в ефірі телеканалу «Україна 24». Міністр наголосив, що після того як земельна реформа завершиться та буде запущено ринок, він підтримає створення нового Міністерства аграрної політики.«МінАПК займалося двома речами – призначенням керівників на держпідприємства... А друге – продавали за відкати держпідтримку. Ми це зупинили. Тобто в тому міністерстві не було що рятувати», – сказав Милованов. Відповідаючи на запитання про те, яке міністерство він потенційно очолив би, Милованов зазначив, що відчуває відповідальність за реформу ринку землі й тому на цьому етапі в гіпотетичній ситуації поділу Мінекономіки очолив би Мінагро. agropolit.com/news/ Імпорт агропродукції з ЄС до України вперше перевищив 50% AГРОПОЛІТ. -22.02.2020 За даними Державної служби статистики, у 2019 році в Україну було ввезено агропродукції на $6,1 млрд. що на 11% більше, ніж у 2018 році, коли імпорт агропродовольчої продукції становив близько $5,5 млрд. Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту. За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України, як і раніше, утримують країни-члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2695 млн дол. США 2018 року до 3133 млн дол. США торік. Частка європейських країн вперше за часів незалежності України перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства, склавши 51 %. Помітно менші обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії – 1125 млн дол. США (18,3 %), Латинської Америки – 453 млн дол. США (7,4 %) та Африки – 282 млн дол. США (4,6 %). Починаючи з 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції в Україну утримує Польща. Торік вона продала нам сільськогосподарських товарів на суму 659 млн дол. США, що майже на 1/5 перевищило показник 2018 року у 556 млн дол. США. Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали Німеччина (511 млн дол. США), Туреччина (416 млн дол. США), Італія (394 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (275 млн дол. США), Франція (269 млн дол. США), Нідерланди (248 млн дол. США), Норвегія (211 млн дол. США), Іспанія (190 млн дол. США) та Китай (168 млн дол. США). agropolit.com/news/ Нідерландські технології та українські ресурси допоможуть вирішити глобальні проблеми AgroPortal.ua.-21.02.2020 Поєднання нідерландських технологій та українських ресурсів сприятиме вирішенню проблем у глобальному масштабі. Таку думку висловив під час Нідерландсько-українського agro-IT форуму посол Нідерландів в Україні Йоганнес де Мол. «Україна — це країна з великим потенціалом. Тут найкраща земля, та головне — люди, для яких ведення сільського господарства є віковою традицією, — зазначив посол Нідерландів в Україні. — Натомість у Нідерландах ми маємо напрацювання та досягнення у технологічному аспекті. Тож поєднання нідерландських технологій та українських ресурсів сприятиме вирішенню проблем у глобальному масштабі». Йоганнес де Мол наголосив на тому, що величезні глобальні виклики тривають, і це стосується не лише зміни клімату. «Цьогорічна зима абсолютно не схожа на зиму. В Нідерландах встановлений рекорд найвищої температури на цю пору. В той же час зростає чисельність населення. До 2050 року вона становитиме 9,7 млрд осіб. Саме тому ми маємо збільшити кількість виробленої продукції, при цьому мінімізувавши сільськогосподарські відходи». Посол навів приклад неефективності сьогоденного виробництва та споживання продуктів харчування. «Лише одна третина вироблених продуктів активно споживається населенням. Тому ми маємо формувати сталий розвиток та регулювати кругообіг, адже отримання якісної сільськогосподарської продукції є першочерговим пріоритетом нашої держави», — додав Йоганнес де Мол. agroportal.ua ТОП-10 товарів українського експорту: більшість — агропродукція AgroPortal.ua.-19.02.2020 Сільськогосподарська продукція займає лідируючі місця у ТОП-10 товарів, що експортувалися з України в 2019 р. Про це заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства — торговий представник України Тарас Качка повідомив на своїй сторінці в Facebook. Так, на ТОП-10 товарів в українському експорті 2019 р. припадає 43,2% всього експорту. Рейтинг виглядає так: 1 місце — кукурудза. 32 млн т, що на 11 млн т більше, ніж роком раніше. $5,2 млрд, $1,7 млрд росту до минулого року. 10,4% від всього експорту. 15 млн текспортовано до ЄС, зростання 26%. Крім того експортовано: 4,2 млн т — Китай, 3,8 млн т — Єгипет, 2,8 млн т — Туреччина, 1,2 млн т — Ізраїль. Загалом 49 ринків. 2 місце — олія соняшникова. Експортували на $3,78 млрд. Частка в усьому експорті — 7,6%. Індія — 2,1 млн т (падіння на 20%). ЄС — 1,77 млн т (+37%). Китай — 838 тис. т (+77%). Ірак — майже 400 тис. т. Загалом — 59 ринків. 3 місце — пшениця. 19,96 млн т (+3,5 млн т до минулого року). $3,652 млрд виручки. Зростання 22%. Частка в експорті 7,3%. Експорт суттєво поміняв географію. Більш ніж в половину скоротився експорт до ЄС — з 1,45 млн т до 0,6 млн тон. Подібна картина з Філіпінам — скорочення з 1,7 млн т до 1 млн т. Туніс — стабільний 1 млн т. Туреччина збільшила імпорт української пшениці в 4,7 рази — 1,16 млн т. Бангладеш — у 2,5 рази до 2,28 млн т. І лідером є Єгипет — 3,5 млн т і зростання у 2,6 рази. Загалом 63 ринки. agroportal.ua Україна посилює співпрацю з ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів AgroTimes.-21.02.2020 20 лютого відбулася зустріч представників Директорату безпечності харчових продуктів Мінекономіки, Держпродспоживслужби з представниками проєкту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та представництва Європейського Союзу в Україні. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Учасники розглянули поточний стан імплементації актів права ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в українське законодавство відповідно до Угоди про асоціацію. Зокрема, європейську сторону поінформували про відповідність цілі Програми діяльності Кабінету Міністрів України «7.2. Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги» пріоритетам імплементації Всеохоплюючої Стратегії СФЗ Угоди про асоціацію. Було обговорено стан розробки пріоритетних документів, серед яких законопроєкти «Про ветеринарну медицину», «Про вимоги до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами», «Про захист рослин», а також підзаконні акти у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, захисту рослин та інші. www.agrotimes.net/ Виручка від експорту цукру в 2019 році скоротилась майже втричі AgroTimes.-20.02.2020 Україна протягом 2019 року експортувала 236,807 тис. тонн цукру, що більш ніж удвічі менше за аналогічний показник 2018-го (584,854 тис. тонн). Про це свідчать дані Державної митної служби. Виручка від експорту цукру у 2019 році склала $85,181 млн, тоді як роком раніше ця сума становила $216,503 млн. Таке скорочення зумовлене зменшенням посівних площ під цукровим буряком, а отже – скороченням виробництва цієї продукції. Найбільше вітчизняного цукру торік купували: Азербайджан – 22,65% (на $19,297 млн); Таджикистан – 8,75% (на $7,455 млн); Грузія – 6,25% (на $ 5,327 млн). Протягом січня 2020 року експортовано 17,312 тис. тонн вітчизняного цукру на суму $6,158 млн. У 2018 році трійка лідерів за обсягами закупівлі українського цукру виглядала так: Узбекистан (47,56%), Азербайджан (8,07%), Лівія (8,06%). Нагадаємо, виробництво цукру в Україні скоротилось майже на 20%, а темпи його експорту в поточному МР у 10 разів відстають від показників минулого року. www.agrotimes.net/ В Україні з 2010 року виробництво АПК зросло на 45% – Висоцький АПК-Інформ.-19.02.2020 В Україні з 2010 р. обсяги виробництва агропромислової продукції збільшились на 45%, про що заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, повідомила 18 лютого прес-служба міністерства. За його словами, на сьогоднішній день Україна, не зважаючи на високі показники галузі, має значний невикористаний потенціал. Зокрема, у порівнянні з такими країнами як Польща, Німеччина та Франція, Україна демонструє меншу додану вартість на 1 га землі с/г призначення, а аграрний експорт має переважно сировинну орієнтацію. «Ключ до зростання — інтеграція в глобальну економіку зі збільшенням продукції з високою доданою вартістю. Сьогодні ми маємо ресурси та всі можливості реалізувати реформи для розвитку АПК: земельні ресурси, налагоджені ринки для експорту продукції. До того ж, однією з переваг аграрного АПК є невелика зношеність основних засобів виробництва», – зазначив Т. Висоцький. www.apk-inform.com/uk/news/ В Минэкономики сообщили, когда стартует приватизация "Укрспирта" Дело.-19.02.2020 Фонд госимущества, в свою очередь, подготовит предприятия к продаже и выставит их на аукционы через ProZorro Первые 36 заводов госпредприятия "Укрспирт" планируют передать на приватизацию до 15 мая 2020 года. Об этом заявил заместитель министра экономики Тарас Высоцкий во время заседания парламентского комитета по вопросам аграрной и земельной политики. Оставшиеся пять предприятий выставят на продажу до 16 июня. "Фонд госимущества, в свою очередь, подготовит предприятия к продаже и выставит их на аукционы через платформу "ProZorro. Продажи", — отметил Высоцкий. Кроме того, замминистра напомнил, что частные компании смогут получать лицензию на производство спирта с 1 июля 2020 года. Напомним, что в отчете по выполнению Программы деятельности Кабинета министров за 2019 год говорится, что ожидаемые поступления в государственный бюджет страны от приватизации всех заводов "Укрспирта" составят около 2,5 млрд грн. Как известно, с 1 января 2020 года начал действовать закон о демонополизации спиртовой отрасли. Согласно документу, с 1 июля 2020 года отменяется государственная монополия на производство спирта, в частности в качестве лекарственного средства, а также для медицинских и ветеринарных целей. delo.ua/ УКРАИНА ЗА ГОД ЗАРАБОТАЛА $100 МЛН НА МЕДЕ Деловая столица.- 24.02.2020 Украинские компании в прошлом году в сравнении с 2018 годом поставили за рубеж меда на 12,7% больше - 55,6 тыс. тонн на сумму свыше $100 млн Об этом сообщил сооснователь пасеки "Медовий Бджоляр" (ТМ "Знатний Мед") Валерий Курейко передает "ДС" со ссылкой на "Экономическую правду". "В 2006-2010 гг. экспорта меда был небольшой - от 3 до 7 тыс. тонн в год. С 2011 года он начал расти - так, например, в 2014-2015 гг. он уже составлял более 36 тыс. тонн, в 2016 году - более 56 тыс. тонн. Самым успешным для экспортеров был 2017 год, когда было экспортировано 67,8 тыс. тонн меда", - сказал он. По словам Курейко, существенно выросло также число самих экспортеров - если в 2010 году этим занималось две-три компании, то сегодня - более 70 компаний. Он отметил, что в других странах нет такого большого количества компаний, занимающихся экспортом меда, как в Украине. "Например, в Аргентине, которая входит в ТОП-3 мировых экспортеров меда, всего 15 фирм-экспортеров". "Показательно, как мгновенно у нас выбираются квоты на беспошлинную поставку украинского меда в ЕС - в 2018 году квота составляла 7,9 тыс. тонн и была выбрана за первые 11 дней января. В 2019 году квота составляла 6 тыс. тонн, и была выбрана до 10 января 2019 года", - указал он. Общий объем производства меда в Украине в 2019 году, по оценкам сооснователя пасеки "Медовий Бджоляр", составил 100-110 тыс. тонн. Внутренний рынок Украины потребляет немногим меньше половины от объема производства: в среднем на душу населения потребляется порядка 1-1,1 кг меда. www.dsnews.ua Обмеження на ввезення української курятини до ЄС ще діють — Держпродспоживслужба Економічна правда.-20.02.20201 На ввезення української курятини до Європейського Союзу і низки інших країн, запровадені через спалах пташиного грипу в Україні в січні, поки ще діють. Про це заявила в.о. голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Ольга Шевченко, повідомляє "Європейська правда" із посиланням на УНІАН. "На сьогодні обмеження щодо імпорту діють для всієї території України. Однак, за інформацією наших джерел, країни-члени ЄС підтримали пропозицію щодо застосування зонування з грипу птиці в Україні. Офіційне рішення Європейської комісії буде опубліковано через десять днів після засідання, яке відбулося 13-14 лютого", - сказала Шевченко. Що стосується Білорусі, яка також призупинила імпорт української курятини, яєць та інших продуктів птахівництва, Шевченко розповіла, що Держпродспоживслужба веде переговори з кожною окремою країною про скасування імпортних обмежень і визнання вжитих заходів з ліквідації грипу. "Спалах грипу птиці в Україні був одиничним, всіх необхідних фітосанітарних заходів вжито і завершено. Ми очікуємо, що наші торговельні партнери з повагою поставляться до українського законодавства і процедур, і відновлять імпорт", - зазначила вона. www.epravda.com.ua/news/ Україна збільшила експорт сільськогосподарської продукції на 14% Економічна правда.-20.02.20201 В січні 2020-го року на зовнішні ринки було поставлено сільськогосподарську продукцію на суму $1,98 млрд, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2019-го року. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у Facebook. Згідно з повідомленням міністерства, з загального експорту України, частка аграрної продукції становить 48%. Основною часткою аграрного експорту є зернові та олійні культури (48% і 23% відповідно)."Однак ми поступово збільшуємо обсяги постачань готової, нішової та органічної продукції", - наголосив заступник міністра економіки Тарас Висоцький. До ТОП-5 країн, які найбільше імпортували українську сільськогосподарську продукцію за звітний період, увійшли Китай (10,2%), Єгипет (10,1%), Іспанія і Нідерланди (по 8,0%), Туреччина (6,6%). Потіснивши на третє місце Індію, яка три роки поспіль утримувала перше місце, лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції у 2019 році виборов Китай. www.epravda.com.ua/news/ В Україні стали випускати менше горілки УНІАН: Новини України.- 21.02.2020 Виробництво горілки в Україні в минулому році скоротилося на 14%, а бренді – збільшилася на 1,7%. Виробництво горілки з вмістом спирту менш як 45,4% в Україні у 2019 році скоротилося на 13,9% в порівнянні з попереднім роком - до 10,92 мільйона декалітрів, виробництво бренді, включаючи "Коньяк України", збільшилася на 1,7% - до 2,3 мільйона декалітрів. Про це повідомила Державна служба статистики. Також повідомляється, що обсяг виробництва лікерів та інших спиртних напоїв в Україні в минулому році збільшився на 15,7% у порівнянні з 2019 роком і становить 8,4 мільйона дал. При цьому виробництво ігристих вин зі свіжого винограду (крім вина "Шампанське" та "Шампанське України") скоротилося на 18% - до 2,67 мільйона дал. Виробництво вин міцністю до 15% збільшилася на 4,5% - до 6,42 мільйона дал, а вин із вмістом спирту понад 15% (портвейн, херес та інших) – на 19,1%, до 741,6 тисячі дал. Як повідомляв УНІАН, за даними Держстату, загальне виробництво виноматеріалів в Україні за 2019 рік скоротилося на 50% у порівнянні з 2018 роком - до 9,88 мільйона декалітрів. Виробництво горілки з вмістом спирту менш як 45,4% в Україні у 2018 році знизилося в порівнянні з 2017 роком на 7,1% - до 12,7 мільйона дал, коньяку та бренді - на 5,7%, до 2,2 мільйона дал. www.unian.ua Рекорда не будет. В Минэкономики сделали прогноз по урожаю зерновых UBR.-24.02.2020 При этом погодные условия назвали благоприятными Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства прогнозирует урожай зерновых культур в Украине в этом году на уровне 65-70 млн тонн, а это меньше, чем собрали в прошлом сезоне. "Погодные условия благоприятные для зерновых. Взвешенный прогноз урожая – в диапазоне 65-70 млн тонн в 2020 году", – сообщил замминистра экономразвития, торговли и сельского хозяйства Тарас Высоцкий на своей странице в Facebook. Напомним, по итогам 2019 года производство зерновых и зернобобовых культур составило около 75 млн тонн против 70,1 млн тонн в 2018 году. С одного гектара сельхозугодий в среднем собрали 4,93 тонны зерновых. Этот показатель, по данным Минэкономики, стал рекордным. По состоянию на 20 ноября 2019 года больше всего украинские аграрии собрали кукурузы – 33 млн тонн. Также UBR.ua писал, что украинский агросектор установил еще один исторический рекорд в 2019 году. Экспорт продукции АПК принес стране $22,4 млрд, что почти на 20% больше, чем годом ранее. При этом в прошлом году продукция АПК составила 44,6% в общем экспорте из Украины, сохранив лидерство в его товарной структуре. ubr.ua/ В Госпродпотребслужбе отреагировали на информацию о запрете экспорта курятины в Китай УНН.-25.02.2020 Информация о намерении КНР запретить поставки мяса птицы из Украины не соответствует действительности. Об этом в ответ на запрос сообщили УНН в Госпродпотребслужбе. О том, что Китай планирует запретить поставки мяса птицы из Украины и ряда других европейских стран, писало на днях издание Reuters. Из-за вспышки птичьего гриппа, объяснял Reuters, ссылаясь на данные китайской таможни. Впрочем, в Госпродпотребслужбе такую информацию не подтвердили. "По состоянию на сегодня в Госпродпотребслужбу никакой информации от компетентного органа КНР не поступало", - сообщили контроллеры, добавив, что рынок можно закрывать только тогда, когда он открыт. "Украина не имеет права экспорта в КНР мяса птицы", - констатировали в Госпродпотребслужбе. Отметим, что открытие экспорта украинского мяса птицы в КНР находится на завершающем этапе, но переговоры продолжаются. www.unn.com.ua/

< Назад Цукрове виробництво. Солодощі. Кондитерська промисловість №1 2026 Борецька, В.А. Надійна упаковка для кондитерських виробів/ В.А. Борецька //Упаковка. - 2024. - №4 . - С. 24. Кл. слова: вологостійкість, міцність, якість, бар'єрні властивості Кривошей, В. Обгортки, коробки, пакети... для солодощів/ В. Кривошей //Упаковка . - 2024. - №4 . - С.3. Кл. слова: зберігання, безпечність, попит Кривошей, В.М. Упаковка для кондитерської продукції (тенденції розвитку)/ В.М. Кривошей //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.16-19. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: вимоги, зберігання, пакувальні матеріали, креативні, ефективні Упаковка з усіх континентів (для кондитерської продукції) //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.20-21. Кл. слова: Польща, Чехія, Словаччина, Японія, Швеція Попередня Далі

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №1 2023 Болгова, Н.В. Міжнародна комунікація в питаннях безпечності харчових продуктів /Н.В. Болгова //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №5. - С. 17-25. - Бібліогр. англ. мовою Вплив профілювання конічної частини стрижня ізолятора на максимальну напруженість електричного поля в його цементно-піщаному закладенні / В.О. Бржезицький, Я.О. Гаран, М.Ю. Лапоша, І.М. Маслюченко //Наукові праці НУХТ. - 2019. - Т.25, №6. - С. 86- 92. - Бібліогр. в кінці ст. Гавва, О.М. Функціонально-орієнтоване проєктування машин пакування харчових продуктів у контексті технологій замкненого циклу/ О.М. Гавва, Л.О. Кривопляс- Володіна, С.В. Токарчук //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №6. - С. 85-95. - Бібліогр. в кінці ст. Гаврющенко, К.О. Експериментальна оцінка можливої токсичності етилстеарату за умов використання його як харчового продукту /К.О. Гаврющенко, Ф.Ф. Гладкий, Т.В. Горбач //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26, №6. - С. 189-196. - Бібліогр. в кінці ст. Данилкович, А.Г. Модифікація колагенвмісних матеріалів для формування водостійких виробів / А.Г. Данилкович, Н.Б. Хлєбнікова //Наукові праці НУХТ. - 2019. - Т.25, №5. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

Питання стратегічного управління та розвитку брендів є пріоритетною складовою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Ця сфера діяльності потребує розвитку економічної науки, постійних наукових досліджень та практичних втілень. На сьогодні актуально стоять питання пошуку сучасних механізмів управління брендами підприємств, що базуються на поєднанні класичних форм офлайн і сучасних онлайн-форм. Пропонуємо переглянути роботи науковців Київського національного торговельно- економічного університету, автореферати дисертацій на здобуття наукових ступенів. < Назад БРЕНД-МЕНЕДЖМЕНТ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ Питання стратегічного управління та розвитку брендів є пріоритетною складовою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Ця сфера діяльності потребує розвитку економічної науки, постійних наукових досліджень та практичних втілень. На сьогодні актуально стоять питання пошуку сучасних механізмів управління брендами підприємств, що базуються на поєднанні класичних форм офлайн і сучасних онлайн-форм. Пропонуємо переглянути роботи науковців Київського національного торговельно- економічного університету, автореферати дисертацій на здобуття наукових ступенів. Файвішенко Д.С. Стратегічне управління брендом на ринку мінеральної води: автореф. дис. ... д-ра екон. наук:08.00.04/Д.С. Файвішенко ; КНТЕУ. – К., 2021.- 44 с. В загальній характеристиці наукової роботи автор відзначає актуальність досліджуваної теми:.«питання стратегічного управління та розвитку брендів на ринку мінеральної води є невід’ємною складовою підвищення конкурентоспроможності національних підприємств і на сьогодні є одним із найбільш актуальних науково-практичних проблем економічної науки». Україна на сьогодні посідає четверте місце в Європі за обсягом розвіданих водних запасів, входить до групи світових лідерів за запасами мінеральних вод, їх розливу та реалізації. В роботі вперше запропоновано методологічні підходи до прогнозування у системі стратегічного управління бренду підприємства, які базуються на ідентифікації методів прогнозування розвитку бренду та обсягів виробленої продукції, формулювання статистичного забезпечення їх реалізації, побудові усереднених трендових прогнозів. Запропонований підхід має забезпечити підвищення достовірності, отримання діапазону найбільш ймовірних значень прогнозу майбутнього стану галузі. Аналіз найпотужніших регіонів-виробників мінеральної води дозволив виділити популярні бренди, які мають найбільший попит серед споживачів даного регіону. Найбільш популярними брендами мінеральної води серед досліджуваних регіонів є «Моршинська», «Миргородська», «Borjomi», «Поляна Квасова», «BonAqua». Розроблено методологічний базис стратегічного управління брендом в існуючій системі бренд-менеджменту. Конкретні методики рекомендовані до запровадження на підприємствах мінеральних вод: ПП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед, ПП «Крістал Гласс», ТОВ «Клеффманн Груп Юкрейн», ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» та інших підприємствах. Положення, висновки та пропозиції наукової роботи застосовано в освітньому процесі Київського національного торговельно-економічного університету в дисциплінах «Бренд-менеджмент», «Корпоративний бренд-менеджмент», «Основи реклами». Основні положення дисертації висвітлено та обговорено на 37 міжнародних науково- практичних конференціях, круглих столах, форумах, конгресах. Гранат Л.В. Управління брендом підприємства роздрібної електронної торгівлі: автореф. дис. ...канд. екон. наук:08.00.04/Л.В.Гранат; КНТЕУ. - К., 2021- 21 с. В роботі визначено зміст і роль брендів діяльності підприємств роздрібної електронної торгівлі (ПРЕТ), сформовано сутність понять «бренд ПРЕТ» та «інтернет-брендинг». Удосконалено теоретичні підходи до розмежування понять «інтернет-магазин»та «ПРЕТ». Розширено класифікацію брендів та інтернет-магазинів. Розкрито зміст і запроваджено інтегровану структуру системи управління брендом в цілому та її окремими елементами та запропоновано підхід до їх застосування. Охарактеризовано стан і тенденції розвитку ринку роздрібної електронної комерції в світі та в Україні. Існуюча класифікація брендів доповнена класифікаційними ознаками з урахуванням актуальних тенденцій диджиталізації маркетингового середовища; визначені предметна спрямованість: бренди офлайн-підприємств та бренди ПРЕТ; середовище походження (бренди, створені он- та офлайн), що в цілому сприяє підвищенню ефективності бренд- менеджменту завдяки більш обгрунтованому вибору релевантних методів та інструментів управління. До результатів, які мають прикладне значення має сформований портфель бренд-стратегій формування інтернет-магазину та стратегій бренд орієнтованого розвитку ПРЕТ. Для кожної зі стратегій розроблено аналітичну характеристику та рекомендовано алгоритм дій, що спрощує для ПРЕТ вибір оптимального варіанту розвитку бренда. Результати наукової роботи були опубліковані в 11 наукових працях, обговорювалися наукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях. Попередня Наступна

< Назад Рагу з квасолі Інгредієнти Інгредієнти Квасоля кольорова - 1 склянка Картопля - 700 г Цибуля - 1-2 шт. Томатна паста - 3-4 ст. л Масло рослинне - 2 ст. л Сіль - 1 ч. л Перець чорний мелений - 0,25 ч. л Зелень (петрушка або кінза) - 2-3 гілочки Кроки Кроки Відварити квасолю протягом 20-30 хвилин, відвар процідити в окрему ємність. Картоплю очистити, нарізати часточками. Залити квасолевим відваром і варити 10-15 хвилин під кришкою. Цибулю дрібно нарізати, обсмажити на сковороді 2-3 хвилини, потім додати томатну пасту і обсмажувати ще 5 хвилин. Посипати спеціями, покласти лавровий лист і готувати ще 2-3 хвилини. Квасолю додати до картоплі, заправку теж перекласти до овочів. Довести до кипіння, потім влити 0.5 склянки води і обережно перемішати. Накрити кришкою і тушкувати на слабкому вогні до готовності. Попередній допис Наступний допис

< Назад Основи птахівництва та переробки птиці. Віннікова Л.Г. та ін. Віннікова Л.Г. та ін. Основи птахівництва та переробки птиці: навч. вид.- К.:Освіта України, 2020. - 216 с.: іл. Навчальне видання підготовлено авторським колективом Одеської національної академії харчових технологій, призначене для студентів вузів, фахівців птахопереробної галузі. В книзі висвітлені всі етапи птахівництва: від вирощування птиці, транспортування, первинної переробки до випуску готових продуктів. Тобто комплексний підхід «від ферми до споживача» з повним дотриманням вимог технологій птахівництва, якості та безпечності готової продукції. Видання складається з двох частин. В першій частині «Вирощування птиці» надана характеристика будови, тканинного складу м’яса птиці, його харчова цінність, хімічний склад. В таблиці представлені види птиці: кури-курчата (бройлери), качки-каченята, гуси-гусенята, індики-індичата. Щодо харчової цінності за хімічним складом, дієтичними та смаковими якостями відзначається індиче м’ясо - чудове джерело білка тваринного походження. Подана характеристика основного цінного продукту птахівництва – яйце. Розглядається будова яйця, вітамінний, макро- і мікроелементний склад курячого яйця. Висвітлена технологія виробництва продуктів птахівництва: форма організації в промисловому виробництві, показники продуктивності сільськогосподарської птиці, вирощування птиці в інкубаторі, породи промислової птиці. Приділена увага формуванню якісних показників продукції на етапі вирощування птиці: головні фактори впливу на якість м’яса та яєць, питання годування птиці, антибіотики, генетика та селекція; здоров’я, безпечність та біозахист птиці. До другої частини «Переробка птиці» ввійшли матеріали з первинної переробки птиці, сортування, пакування та маркування товару. Висвітлені нові тенденції в переробці індиків. Висока харчова цінність, підвищений попит у споживачів забезпечують рентабельність виробництва цього виду птиці. Автори відзначають, що за останні роки технологія переробки птиці набула суттєвих змін. На перше місце висувається вимога повної автоматизація технологічних процесів, максимальне зібрання та переробка вторинної сировини за безвідходними технологіями, енергозбереження. Серед різноманітних продуктів із м’яса птиці великим попитом у споживачів користуються напівфабрикати. Ця технологія має свої особливості, пов’язані з анатомічною будовою та харчовою цінністю різних частин тушки , з якої можна виробити багато видів напівфабрикатів: мариноване м’ясо до шашлику, філе, крильця, курчата табака та інші продукти. В книзі підібрано матеріали з технології оброблення яєць, виробництва яєчних продуктів. До навчального видання подано додатки: Характеристика м’яса птиці Вимоги Держстандарту до пакування, маркування, паковання у разі постачання м’яса птиці на експорт до краї ЄС. Для зручності користування видання має абетково-предметний покажчик. Попередня Наступна

< Назад Стало відомо, яке м’ясо найкорисніше для організму людини 21 вер. 2022 р. Дієтолог Галина Незговорова для 1plus1.ua розповіла про користь вживання м’яса та яка його добова норма для організму людини пише agronews.ua. М’ясо для українців є невід’ємним елементом щоденного раціону. Зазвичай любителі цього продукту не задумуються, яке з них корисніше – червоне чи біле. Проте дієтологи впевнені, що різниця між видами м’яса існує, до того ж його правильне вживання може позитивно впливати на всю роботу організму. Корисні властивості м’яса: М’ясо є унікальним джерелом білку Є джерелом вітамінів групи В Забезпечує нормальну роботу усіх органів та систем Містить залізо, яке вкрай необхідне для кровотворення Усе м’ясо умовно поділяють на біле та червоне. Біле м’ясо – це домашня птиця, а також кролик, риба та інші морепродукти. Червоне м’ясо – це баранина, яловичина і свинина. Качка, хоч і є м’ясом домашньої птиці, проте також відноситься до червоного м’яса. Дієтологи вважають, що червоне м’ясо менш корисне, ніж біле. Там забагато насичених жирів і холестерину, який провокує збільшення ваги, а також може бути шкідливим для серця. Вживання червоного м’яса в нерозумних кількостях може призводити до розвитку раку. Біле м’ясо навпаки майже не має протипоказань з боку лікарів, воно ідеально підходить тим, хто намагається схуднути, знизити рівень холестерину в крові та веде здоровий спосіб життя. Вони рекомендують для щоденного раціону вибирати кролятину, адже вона найкраще з усіх сортів м’яса засвоюється в нашому організмі, є нежирною та містить більше білка та ненасичених жирних кислот, які життєво необхідні нашому організму. Якщо ви на дієті, то краще обирати м’ясо кролика. Він менш калорійний, містить набагато більше білку, – запевняє експерт. З червоних сортів найкращою вважається телятина, її рекомендують їсти всім, хто на дієті і навіть маленьким дітям. Утім, однозначно сказати, яке м’ясо корисніше – біле чи червоне – складно. Усе залежить від того, скільки саме його у раціоні та у якому вигляді воно вживається. Вважається, що щоденна норма м’яса має бути 1 г на 1 кг нормальної ваги. Тобто для дорослої людини – це приблизно 70 г м’яса на день. Добова норма м’яса має бути розміром з долоньку, товщиною не більше 0,5 см, – підкреслює Галина Незговорова. Краще не вживати смажене чи копчене м’ясо. Корисніше вживати його у відвареному, тушкованому вигляді чи на грилі. Попередній допис Наступний допис

< Назад Що відбувається з організмом, коли ви їсте сало? 25 лист. 2023 р. З приходом морозів наш організм починає відчувати підвищену потребу в жирнішій їжі - саме вона дає необхідну енергію для того, щоб пережити холодну пору року. Сало - один із найбільш поживних та корисних зимових продуктів. Лікар-фітотерапевт Євген Шмерко розповів Sputnik не лише про корисні, а й лікувальні властивості сала. У чому користь сала? Фахівець розповідає, що у 60-х роках американські вчені висловили судження про величезну шкоду тваринних жирів. Зокрема, стверджувалося, що саме тваринні жири є причиною розвитку атеросклерозу судин та набору зайвої ваги. І що стало альтернативою? З'явився маргарин, що складається із шкідливих трансжирів, а потім і горезвісне пальмове масло. Парадоксально, але саме вони і провокують інфаркти, інсульти, ожиріння та атеросклероз. "Сало - це справжній суперфуд, який за своїми корисними властивостями, наприклад, випереджає модну оливкову олію. У салі містяться вітаміни В1, В2, В6, В9, С, РР, А, Е, D, а також жиророзчинні кислоти. Багато сало кальцієм, марганцем, магнієм, фосфором, калієм, цинком, натрієм, міддю, залізом та дуже потужним антиоксидантом – селеном. До слова, близько 80% людей відчувають нестачу в цьому незамінному мікроелементі", - зазначає лікар. Часто сало називають "зимовим вітаміном" - у ньому на 1 г міститься 9 ккал, тому натуральний продукт допомагає впоратися з холодами та відмінно заряджає енергією. Сало - справжній лікар, тому що має безліч корисних властивостей для організму. Продукт має жовчогінні та протипухлинні властивості, регулює обмін речовин. Експерт рекомендує сміливо їсти сало при травмах опорно-рухового апарату, артритах, артрозах, бронхітах, сухому кашлі, екземах, захворюваннях нирок та печінки, сечового міхура, простатиті, опіках, обмороженнях та загальної слабкості. Цікавий факт про сало - воно дуже благотворно впливає на легеневу тканину. "Справа в тому, що наші альвеоли вкриті спеціальною речовиною-сурфактантом, у складі якої є жири. Вони стоять на захисті нашого імунітету і захищають легені від проникнення вірусів і бактерій", - пояснює лікар-фітотерапевт. Тому зараз, у зимовий період, особливо актуально включити до свого раціону хоча б невеликий шматочок сала. До того ж, це стане чудовою профілактикою коронавірусної інфекції. У салі міститься холін – речовина, яка очищає та бореться з холестерином. Багато хто здивується, але сало не викликає захворювань кровоносних судин, а, навпаки, служить відмінним превентивним заходом у виникненні атеросклерозу та тромбів. Завдяки арахідоновій кислоті сало здатне очищати кровоносні судини від атеросклеротичних бляшок. Варто зауважити, що сало є одним із небагатьох продуктів, який містить цю цінну поліненасичену кислоту, яка є джерелом захисних білкових структур у організмі людини, а також перешкоджає відкладенню холестерину. Без цієї чудо-кислоти ми стаємо надзвичайно вразливими для різноманітних інфекцій. Цікаво, що арахідонової кислоти в салі міститься вдесятеро більше, ніж у вершковому маслі. Також сало впливає на підвищення гостроти зору, пам'яті та уваги. І, взагалі, в цілому має сприятливу дію на нервову систему. З-за цієї якості препарат ще називають природним антидепресантом. Скільки сала можна з'їдати Сало – все-таки висококалорійний продукт – на 100 г припадає близько 800 ккал. Тому з'їдати його бажано у першій половині дня. Вранці продукт допоможе вигнати жовч у кишечник та посилить перистальтику кишечника. Оптимальна денна норма сала на день для здорової людини – 30 г продукту. https://agriteka.com/1420-scho-vdbuvayetsya-z-organzmom-koli-vi-yiste-salo.html Попередній допис Наступний допис

<Назад Подяка Національній асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» 6 груд. 2022 р. Дарунки книг у бібліотеку – це добра воля благодійників та надійне поповнення фонду. Факт надходження дарів – показник престижу бібліотеки та значимості її у суспільстві. Ми працюємо серед книг і дуже радіємо, коли їх стає більше! Колектив Центральної науково-технічної бібліотеки харчової та переробної промисловості України щиро вдячний колективу Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» за подаровану літературу. Вона обов’язково знайде свого читача. Ми висловлюємо щиру вдячність і подяку за безкорисливе дарування літератури. Бажаємо нашим дарувальникам творчих успіхів, процвітання та подальшої плідної праці на благо рідної України! Попередня Наступна