З 1 до 30 листопада 2024 року в Музеї сучасного мистецтва України на вулиці Євгена Коновальця, 44а, проходить грандіозна виставка, присвячена 88-річчю Київського ювелірного заводу (КЮЗ) < Назад Грандіозна виставка, присвячена 88-річчю Київського ювелірного заводу (КЮЗ) З 1 до 30 листопада 2024 року в Музеї сучасного мистецтва України на вулиці Євгена Коновальця, 44а, проходить грандіозна виставка, присвячена 88-річчю Київського ювелірного заводу (КЮЗ) З 1 до 30 листопада 2024 року в Музеї сучасного мистецтва України на вулиці Євгена Коновальця, 44а, проходить грандіозна виставка, присвячена 88-річчю Київського ювелірного заводу (КЮЗ) — найстарішого та найвідомішого ювелірного бренду країни. Виставка відкриває перед відвідувачами не тільки історію заводу, а й демонструє безліч унікальних прикрас та нагород, створених за роки існування бренду. Протягом виставки кожен покупець виробів КЮЗ має можливість виграти срібну прикрасу та отримати сувенір, відповівши на питання про історію бренду. Виставка обіцяє бути не тільки приємною для очей, але й пізнавальною. Ця подія є чудовою нагодою відвідати Музей сучасного мистецтва, долучитися до історії ювелірного мистецтва та побачити твори, які перетинають межі часу та культури, даруючи красу та натхнення. Назад Далі

<Назад «Нові та удосконалені технології напівфабрикатів» 14 груд. 2024 р. І швидко і смачно Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДУ пропонує ознайомитись з виставкою літератури « Нові та удосконалені технології напівфабрикатів » Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 11 серпня по 17 серпня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 серпня 2023 року Зміст стор. 1. Виробництво рису – найбільш постраждала галузь рослинництва через російську агресію 1 2. Україна посіла 13-е місце серед світових експортерів солодощів 1 3. USAID АГРО надасть 57 млн грн для співфінансування проєктів з вітамінізації борошна 2 4. Надходження від експорту м'яса птиці скорочуються 2 5. Оборот торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС сягнув 6,8 млрд дол. 2 6. Пекло на землі. Як росіяни вбивають українські чорноземи 3 7. Україна посіла 23 місце серед постачальників пшеничного борошна в Світі 3 -------------------------------------------------------- 1. Виробництво рису – найбільш постраждала галузь рослинництва через російську агресію AgroReview.-17.08.2023 Через повномасштабну війну виробництво рису скоротилося в 2022 році в 16 разів, порівнюючи з попереднім роком, і становило лише 3,1 тис. т. До війни вирощуванням рису через природньо-кліматичні умови займалися Одеська та Херсонська області. Через напад росії частина території Херсонської області була окупована, відповідно Україна ще минулого року втратили можливість вирощувати рис на цих землях. Варто зазначити, що виробництвом цієї культури займалась в основному лівобережна частина Херсонської області, яка все ще знаходиться в тимчасовій окупації. Тож вже півтора року ми не маємо можливість отримувати рис з цієї частини України. А після підриву Каховської ГЕС подальша ймовірність вирощувати рис на цих територіях стала мінімальної. Залишилася лише Одеська область, яка в 2022 році виростила близько 3,1 тис. т. Такі невеликі обсяги виробництва пов’язані з невизначеністю на початку війни та переорієнтацією на інші більш пріоритетні культури. В 2023 році ситуація в Одеській області трішки покращилася і очікується власне виробництво близько 11 тис. т. https://agroreview.com/content/vyrobnycztvo-rysu-najbilsh-postrazhdala-galuz-roslynnycztva-cherez-rosijsku-agresiyu/ 2. Україна посіла 13-е місце серед світових експортерів солодощів AgroTimes.-17.08.2023 Україна в умовах безпрецедентних форс-мажорних обставин 2022 року зменшила обсяги експорту кондитерських виробів з цукру до 70 тис. тонн, проте зберегла свої позиції на глобальному ринку і посіла 13-е місце. Торік для українських компаній перервалась кількарічна тенденція поступового зростання поставок за кордон цієї групи солодощів. В Українській Асоціації Аграрного Експорту зазначають, що найбільшим попитом за кордоном користуються українські цукерки ірис та інші з вареного цукру, карамель, желе, білий шоколад тощо. У першому півріччі 2023 року Україна експортувала понад 40 тис. тонн цукрових кондитерських виробів вартістю близько 85 млн дол. Зараз головними споживачами наших солодощів з цукру є Польща, Румунія і Казахстан, які спільно забезпечують третину закупівель. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-posila-13-e-miscze-sered-svitovyh-eksporteriv-solodoshhiv/ 3. USAID АГРО надасть 57 млн грн для співфінансування проєктів з вітамінізації борошна AgroTimes.-11.08.2023 Фортифікація (збагачення) борошна вітамінами та мікроелементами для покращення здоров’я населення у світі вже стало звичною практикою, яка впроваджена у понад 80 країнах. Програма USAID АГРО співфінансує 15 (п’ятнадцять) проєктів вітамінізації борошна із загальним бюджетом до 57 млн грн. Це дозволить зробити українську продукцію більш конкурентною та затребуваною на нових міжнародних ринках, розширити асортимент та збільшити обсяги переробки. В умовах війни та обмеженого експорту, низьких цін на зерно виробництво вітамінізованого борошна сприятиме вдосконаленню каналів та ринків збуту, розширить доступ мікро-, малих та середніх сільськогосподарських підприємств (ММСП) – виробників зерна до борошномельних підприємств і налагодженню довготривалої співпраці. Міжнародні організації висловлюються за користь вітамінізованого борошна та закуповують його для гуманітарних програм, зокрема, і для забезпечення продуктами харчування країн Африки та Азії. https://agrotimes.ua/agromarket/usaid-agro-nadast-57-mln-grn-dlya-spivfinansuvannya-proyektiv-z-vitaminizacziyi-boroshna/ 4. Надходження від експорту м'яса птиці скорочуються AgroTimes.-11.08.2023 Дані Державної митної служби свідчать, що протягом січня-липня 2023 року Україна експортувала 248,6 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці – на 6,4% більше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Однак у грошовому еквіваленті експорт за сім місяців цього року скоротився на 10,8% проти аналогічного періоду 2022 року і сягнув $464,4 млн. Головними покупцями цієї продукції за сім місяців 2023 року були Нідерланди (34,2%), Саудівська Аравія (17,3%) та Словаччина (14,1%). https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/nadhodzhennya-vid-eksportu-myasa-ptyczi-skorochuyutsya/ 5. Оборот торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС сягнув 6,8 млрд дол. AgroTimes.-10.08.2023 «Інститут аграрної економіки» повідомив, шо у січні-червні 2023 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,4 млрд дол. США (+5 %) і сягнув показника у майже 6,8 млрд дол. США. За словами заступника директора ННЦ, академіка НААН Миколи Пугачова, відбулося зростання доданого для нашої країни сальдо до рівня у 3,8 млрд дол. США, оскільки збільшення вітчизняного експорту (+0,4 млрд дол. США) наклалось на зниження вартості закупівель у представників країн – членів ЄС (-0,1 млрд дол. США). Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн цього регіонального об’єднання виступають Румунія, Польща, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина та Угорщина. https://agrotimes.ua/agromarket/oborot-torgivli-agroprodukcziyeyu-mizh-ukrayinoyu-ta-yes-syagnuv-68-mlrd-dol/ 6. Пекло на землі. Як росіяни вбивають українські чорноземи Вizagro.-13.08.2023 Існує відома історія про те, що під час Другої світової війни німецькі окупанти вивозили з України чорнозем. Це міф. Принаймні серйозних наукових доказів таких подій в істориків немає. Але ця байка відображає той факт, що українські ґрунти – справжній скарб. При тому що Україна займає менше ніж пів відсотка загальної площі суходолу планети, їй належить близько 6-8% запасів світового чорнозему. Саме завдяки йому Україна є однією з головних аграрних країн світу. Українські ЗМІ писали , що російські супермаркети продають український чорнозем, “ретельно перевірений на вміст шкідливих речовин”. Зважаючи на традиції та цінності росіян, уявити це не дуже складно. https://bizagro.com.ua/peklo-na-zemli-yak-rosiyani-vbivayut-ukrayinski-chornozemi/ 7. Україна посіла 23 місце серед постачальників пшеничного борошна в світі Вizagro.-13.08.2023 У 2022 році Укрїна експортувала майже 75 тис. т пшеничного борошна, зменшивши обсяги поставок на закордонні ринки на 29 % і зайняла 23-є місце в міжнародному рейтингу. Спадна тенденція супроводжувала вітчизняних експортерів третій рік поспіль. За даними Української Асоціації Аграрного Експорту , вже у І півріччі 2023 року вдалось експортувати 82 тис. т пшеничного борошна вартістю 25 млн дол. – більше, ніж за весь минулий рік. Зараз основні поставки (понад 40 % у грошовому виразі) ми здійснюємо до Польщі, Молдови й Палестини. Як зазначають в УААЕ, борошно є продуктом з доданою вартістю, оскільки переробка зерна здійснюється на нашій території, а, отже, два розподіли доданої вартості відбуваються саме в Україні. Поряд із цим, експорт борошна потребує використання контейнерної логістики, яка сьогодні найбільше вплине на спроможність українських експортерів зберегти географію та обсяги закордонних продажів, диверсифікувати їх, знизити потенційні кон’юнктурні ризики та не допустити втрати позицій України на світовому ринку. Наші експортери сподіваються, що Уряд зможе вжити необхідних заходів для здешевлення контейнерної логістики, які ініціювала Асоціація , зокрема, забезпечить умови для страхування морських контейнерів. https://bizagro.com.ua/ukrayina-posila-23-mistse-sered-postachalnikiv-pshenichnogo-boroshna-v-sviti/

< Назад Рулет по-полтавському Інгредієнти пів кіло свинини 50 мл води 60-80 г сала 1 яйце часник перець сіль смалець Кроки Свинину необхідно пропустити через м’ясорубку, додати до неї половинку збитого яйця, воду, сіль і перець та перетертий часник. Перемішати. Викладіть на вологу тканину, покладіть по середині скибочки сала і за допомогою тканини сформуйте рулет. Викладіть рулет на змащене смальцем деко і покрийте іншою частиною збитого яйця. Запікайте в духовці, періодично перевіряючи готовність. Як страва охолоне — подавайте її на стіл нарізаною кільями. Попередній допис Наступний допис

< Назад ОЛІЙНО – ЖИРОВЕ ВИРОБНИЦТВО №3 2023 р. Ведмедєва, К.В. Ідентифікація світлих забарвлень крайових квіток соняшнику, обумовлених рецесивним станом генів CU та LU / К.В. Ведмедєва, Т.В. Махова //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.32 . - С. 6-12. – Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Кузьменко, О.Р. Науково-технічна діяльність Інституту олійних культур НААН щодо забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору України / О.Р. Кузьменко, О.В. Бєлка, Є.В. Гайдаш //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 160-168. – Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Поляков, О.І. Динаміка накопичення сухої речовини соняшнику залежно від умов вирощування/ О.І. Поляков, С.В. Літошко //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.32 . - С. 84-98. – Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Поляков, О.І. Продуктивність гібридів соняшнику залежно від густоти стояння рослин за різних строків сівби / О.І. Поляков, О.В. Нікітенко, А.І. Сорока //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.32 . - С. 99-109. – Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Чехова, І.В. Особливості функціонування ринку олійних культур в Україні/ І.В. Чехова //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.32 . - С. 154-161. – Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Попередня Далі

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №1 2024 Балабух, В.О. Недобір урожаю зернових культур в Україні, зумовлений зміною температури повітря за кількістю опадів / В.О. Балабух //Аgricultural Science and Practice. - 2023. - Vol.10 , №1 . - С. 31-53. - Ст. англ. мовою Взаємозв'язки між формуванням мікоризи та ендофітних рослино-грибних асоціацій, їхній вплив на рослини/ А.С. Кислинська, О.В. Надкернична, Є.П. Копилов, Г.В. Цехмістер //Аgricultural Science and Practice. - 2023. - Vol.10 , №1 . - С. 54-75. - Ст. англ. мовою Дикун, О.В. Розвиток кореневої системи сої під дією інокуляції насіння, азотних мінеральних добрив та гербіцидів/ О.В. Дикун, М.О. Панасюк, Б.В. Остап'юк //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 40-49. - Бібліогр.: с.47-49. Кирилюк, В.П. Вплив основного обробітку та удобрення на агрофізичні показники грунту за вирощування сої/ В.П. Кирилюк, В.М. Кричківський //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 33-39. - Бібліогр.: с.37-39. Коломієць, Л.П. Управління земельними ресурсами сільських територій у контексті парадигми сталого розвитку України/ Л.П. Коломієць, І.П. Шевченко, І.В. Ришко //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип. 2 (8) . - С. 5-15. - Бібліогр.: с.11-15. - Ст. англ. мовою Продуктивність пшениці ярої в різноротаційних сівозмінах за органо-мінерального удобрення в умовах Лівобережного Лісостепу / Я.С. Цимбал, П.І. Бойко, І.В. Мартинюк та ін. //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 26-32. - Бібліогр.: с.31-32. Шапран, В.С. Продуктивність та якість зерна пшениці озимої за різних обробітків та удобрення чорнозему типового/ В.С. Шапран, О.В. Демиденко //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 16-25. - Бібліогр.: с.23-24. Попередня Далі

< Назад КОНСЕРВНЕ І ХАРЧОКОНЦЕНТРАТНЕ ВИРОБНИЦТВО №1 2023 р. Василишина, О.В. Вплив полісахаридних композицій на інтенсивність дихання та якість плодів вишні протягом зберігання/ О.В. Василишина //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №4. - С. 111-117. - Бібліогр. в кінці ст. Інноваційна теплотехнологія виробництва сухої форми білково-фруктових композицій методом розпилювального сушіння / К.Д. Малецька, Т.Я. Турчина, Л.Ю. Авдєєва, А.А. Макаренко //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №4. - С. 61-71. - Бібліогр. в кінці ст. Сімахіна, Г.О. Динаміка процесу кристалоутворення та промислове заморожування плодово- ягідної сировини / Г.О. Сімахіна //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №4. - С. 84-95. - Бібліогр. в кінці ст. Сімахіна, Г.О. Кріоушкодження рослинних структур при заморожуванні і методи кріопротекції: теоретичні аспекти/ Г.О. Сімахіна //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №5. - С. 89-96. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 6 2023 р. ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 6 2023 р. Бісквіт збагачений буряковим порошком та пастою мангольда: поживні та органолептичні властивості/ Т.М. Головко, О.Г. Бордунова, Н.В. Болгова //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 . вип.1. - С. 12-20. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Виробництво спеціального борошна для заморожених продуктів шляхом змішування потоків борошна/ Д.О. Жигунов, С.М. Соц, Ю.С. Барковська //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 , вип.1 . - С. 51-62. - Бібліогр. в кінці ст.. - Текст анг. мовою. - ДНТБ Вплив поліпшувача "Свіжість" на реологічні властивості пшеничного тіста з висівками / О.А. Білик, А.М. Грищенко, Е.Ф. Халікова и др //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 119-127. - Бібліогр. в кінці ст. Гапонюк, І.І. Особливості технології та теплоаеродинаміки апаратів сушіння зерна американського виробництва/ І.І. Гапонюк //Харчова промисловість. - 2022. - №31-32 . - С. 102-113. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Дослідження функціональних властивостей борошна пшениці ваксі/ Г.В. Запаренко, В.В. Дорожко, С.Ю. Діденко //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 , вип.1 . - С. 63-72. - ДНТБ. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою Махинько, В.М. Перспективи використання елементів штучного інтелекту в хлібопеченні/ В.М. Махинько, Л.В. Махинько, О.М. Козир //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 181-188. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. Сильчук, Т.А. Удосконалення технології та аналіз харчової цінності хлібних виробів з вівсяного толокна/ Т.А. Сильчук, А.О. Різник //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 139-149. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко , А.О. Вплив концентрату рисового протеїну в поєднанні з фосфоліпідами на якість і харчову цінність пшеничного хліба/ А.О. Шевченко , О.П. Фурсік //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 150-158. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад Пасха Христова - Великдень 26 квіт. 2019 р. До Свята Пасхи ми пропонуємо вам переглянути картини видатного українського художника Миколи Корниловича Пимоненка «Великодня утреня». Микола Пимоненко – визнаний майстер побутового жанру. Теми і сюжети картин відображають нелегку працю, повсякденне життя селянства, побут, звичаї, свята, весілля, побачення, сватання… Відомо, що художник часто звертався до однієї і тієї ж теми. Картина «Великодня утреня» теж існує в декількох варіантах. Перша картина зберігається у Рибінському державному історико-архітектурному і художньому музеї-заповіднику. Друга – у Херсонському обласному художньому музеї. Полотно на цю тему можна також побачити у Національному музеї «Київська галерея» (незавершений варіант). На картинах «Великодня утреня» зображено святково одягнених жінок, дівчат, діточок, чоловіків у піднесеному настрої. На вишитих великодніх рушниках розкладено на освячення паски, крашанки, сир, ковбаса і, навіть, ціле засмажене порося. До Великодня, особливо якщо він не ранній, звичайно кінчають оранку і посів і починають приготування до зустрічі Світлого Свята. Тут особливо багато роботи господиням. Всю хату білять, прибирають. Стіл гладенько вичищають і застеляють білою скатертиною. Ставлять свіжий хліб, паски і різні баби. Господарі хати в нових свитках, а господині і дівчата у святкових вбраннях чекають першого удару дзвонів до заутрені. У ніч, напередодні Світлого Свята Воскресіння, у жодній хаті не заливають і не гасять вогню, щоб було чим засвітити свічку, коли сім'я повернеться від заутрені. Після Світлого Свята закінчуються весняні роботи: копання грядок на городі, лагодження огорожі, вуликів тощо. Настає травень і починаються веселощі: сміх, пісні! Дівчата виряджаються в кольорових віночках та стрічках і з піснями закликають весну. Шановні читачі, Ви також можете повернутися у цій же рубриці до сюжету під назвою «Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти повненька!» про нашого видатного художника, академіка живопису Петербурзької академії мистецтв, члена Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури і до його картини «До дому» та дуже цікавої історії, пов’язаної з нею. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені змогли зробити шкіру з листя ананаса 1 бер. 2025 р. Дослідники з Університету Махідол у Таїланді запровадили інноваційний метод виробництва шкіри з використанням волокон листя ананаса, що стало суттєвим прогресом у секторі біоматеріалів. Цей новий матеріал не тільки імітує властивості натуральної шкіри, але й перевершує характеристики інших видів шкіри рослинного походження, доступних на даний момент. Цей процес передбачає використання натурального каучуку для зв’язування волокон, що усуває потребу в хімічній обробці або додаванні пластмас, що є значним прогресом у виробництві екологічно чистих матеріалів. https://agroter.com.ua/2024/07/22/vcheni-zmogly-zrobyty-shkiru-z-lystya-ananasa/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Суп із консервованої квасолі Інгредієнти 1 середня цибулина, 1 маленька морква. На ваш смак може бути 150 г шинки або курячого рулету, копченої ковбаси або сосисок, 2-3 зубки часнику, 5 ст. курячого бульйону, 1 банка білої консервованої квасолі, 1/2 ч.л. сушеної петрушки, 1/2 ч.л. сушеного кропу,1 лавровий лист, сіль, олію. Кроки Нарізаємо цибулю та моркву кубиками, шинку - соломкою. Часник пропускаємо через прес. Квасолю промиваємо від рідини. У каструлі з товстим дном розігріваємо олію. Викладаємо цибулю і моркву, обсмажуємо до м'якості цибулі. Додаємо часник, перемішуємо, викладаємо шинку. Обсмажуємо 3-5 хвилин все разом. Вливаємо бульйон, додаємо квасолю, сушену зелень, лавровий лист. Варимо під кришкою на невеликому вогні до м'якості моркви. Солимо до смаку. Суп з квасолею консервованої – це найпростіший варіант першого страви. Його можна нескінченно удосконалити на свій смак, наприклад, додаючи копченості. Попередній допис Наступний допис

< Назад Бабусин яблучний пиріг Інгредієнти Інгредієнти: масло м’яке 200 гр. жовтки 2 шт білки 2 шт.. кефір 150 мл. мука 400 гр. 1 ч.л. порошку для випічки яблук 1,5 кг крохмалю 2 ст.л., цукор 100 гр. для тіста + 100 гр. для яблук + 100 гр. для білків, 1 ст.л. кориці Кроки Кроки: Замішуємо тісто. Масло з 100 гр. цукру розтираємо виделкою, додаємо до просіяної муки з порошком для випічки, туди ж – жовтки. Починаємо замішувати, підливаємо кефір і замішуємо досить м’яке тісто. Тісто ділимо на 2 частини в пропорції приблизно 2/3 до 1/3. Обидва куски замотуємо в харчову плівку, Більший ставимо в холодильник, менший – в морозильник на годину. Яблука чистимо, ріжемо на скибочки. Скибочки яблук змішуємо з цукром та корицею, за бажанням додаємо родзинки або порізаний кубиками ревінь. Вистеляємо тістом форму, формуючи бортики по висоті. Рівномірно наповнюємо яблуками. Збиваємо білки, поступово додаючи цукор, в круту піну. В кінці збивання додаємо крохмаль. Білкову пінку рівномірно викладаємо на яблука. Поверх на грубій терці натираємо тісто з морозилки. Ставимо в духовку, розігріту до 180 градусів на годину. Якщо крихта зверху починає занадто темніти, накрийте пляцок зверху папером для випічки. За 60-80 хв. витягуємо з духовки запашний пляцок, даємо йому повністю вистудитися, по периметру підважуємо ножем, а тоді вже витягуємо з форми. Попередній допис Наступний допис