< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 24 по 27 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис З початку 2020 року Україна експортувала 15 тис тонн меду AgroNews.ua. -27.04.2020 Експорт меду натурального в 1 кварталі 2020 року склав 14 859 тонн на 24 497 тис USD. Про це йдеться в інформації Державної фіскальної служби, пише agronews.ua. За минулий рік Україна експортувала меду 55 583 тонни на 101,96 тис. USD. У 2018 році експорт меду склав 49 405 тонн на 98 070 тис USD. В 2017 році експорт меду склав 67 786 тонн на 133 752 тис USD. У 2016 році експорт меду натурального склав 56 968 тонн на 97 257 тис. USD. Нагадаємо, у березні 2020 році обсяги експорту українського меду зросли на 43%, що на 43% більше, ніж попереднього місяця, та на 18% більше, ніж у березні 2019 року. agronews.ua Представлено шляхи регулювання ціни на товари на час карантину AgroNews.ua. -26.04.2020 Народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики України Олег Тарасов повідомив, що Держпродспоживслужба буде здійснювати контроль за державним регулюванням цін на продовольчі товари під час карантину. Про це повідомляє AgroPolit, пише agronews.ua. Він розповів, що з 1 липня 2017 р. в Україні було скасовано державне врегулювання цін на 15 груп товарів. «Під моніторингом тоді перебувало 15 груп товарів, — борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі. Але у переважної більшості зарубіжних країн державний контроль за цінами був і є, проте відбувається з чередуванням періодів його посилення та послаблення в залежності від економічної ситуації, із застосуванням як прямих так і непрямих заходів регулювання», — зазначив він. Олег Тарасов вважає доцільним, що в умовах надзвичайної ситуації уряд повертає державний контроль за цінами на деякі соціальні продукти, лікарські засоби і медичні вироби. Контроль буде здійснюватися Держпродспоживслужбою таким чином: якщо продавець планує підвищити ціну на вказані продукти, то торгівельний заклад зобов’язаний повідомити про це в службу через електронну форму. Якщо держава виявить не обґрунтоване підняття ціни, то матиме можливість вплинути на це. agronews.ua Хлібозавод №10 продовжує утримувати докарантинні ціни на хліб AgroNews.ua. -25.04.2020 Карантин, викликаний епідемією коронавірусу, обіцяють продовжити майже до середини травня, а в цей час ціни на зерно і борошно продовжують зростати. Всупереч цим обставинам, компанії хлібобулочного напрямку в складі Ristone Holdings не лише продовжують свою роботу в штатному режимі, але й виступають з соціальними ініціативами, пише agronews.ua. Нещодавно Хлібозавод №10 пообіцяв не піднімати ціни на хліб до Великодня, хоча його витрати на виробництво істотно збільшилися. Цю тенденцію хлібозавод планує зберігати й надалі. “Ціни на зерно і борошно продовжують зростати, не кажучи вже про інші додаткові витрати, які з’явилися у підприємства через епідемію і карантин. Ми виконали свою обіцянку і не підвищували ціни до Великодня, і будемо намагатися до останнього утримувати їх на нинішньому рівні” – прокоментувала ситуацію виконавчий директор Хлібозаводу №10 Галина Адамчик. 22 квітня Кабмін прийняв постанову про стабілізацію цін на соціально значущі продукти, серед яких борошно вищого сорту та житньо-пшеничний хліб. Команда Ristone Holdings очікує від держави впровадження ефективних механізмів регулювання ринку базових продуктів, які підтримають бізнес і покупця. agronews.ua Аграрні асоціації розглянуть додаткові обмеження по експорту зерна AgroNews.ua. -24.04.2020 Агровиробники готові розглянути додаток до “Меморандуму щодо обмеженню експорту зернових з України” також і стосовно кукурудзи, – повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов, пише agronews.ua. “Така форма роботи, як Меморандум, показала свою ефективність. УЗА піддержують продовження такого співробітництва. Якщо Уряд вийде з пропозицією підписати новий додаток стосовно обмеження експорту кукурудзи, ми його розглянемо”, – заявив він. За словами президента асоціації, на сьогоднішній день досить складно продати кукурудзу на зовнішніх ринках, тож в УЗА не очікують, що експорт буде більшим, ніж заплановано. Нагадаємо, Мінекономіки та агровиробники раніше підписали Меморандум щодо обмеження експорту зернових з України. «Щодо експорту пшениці — підписали Меморандум між основними експортерами, борошномелами та Мінекономіки та зафіксували об’єм в 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року. Цього буде достатньо, щоб внутрішній ринок задовільнити», — прокоментував його заступник міністра МЕРТ Тарас Висоцький. agronews.ua Українські виробники біоетанолу у збитках через зупинку експорту AgroNews.ua. -24.04.2020 Зупинка експорту біоетанолу з України пов’язана з карантинними заходами, але може зашкодити розвитку галузі, – про це було повідомлено під час наради у Мінекономрозвитку під головуванням заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тараса Висоцького, пише agronews.ua. Згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-I ДП “Укрспирт” до 30 квітня 2020 року виробляє дезінфікуючий засіб (сировину для антисептиків). За квітень 2020 року “Укрспирт” вже поставив більше, ніж 2,8 млн тисяч кілограм сировини для виробництва антисептиків українським виробникам. Заборона експорту цієї сировини за кордон фактично зупинила і експорт біоетанолу, хоча у постанові, якою регламентується експорт спиртів під час карантину, біоетанол виключений із переліку товарів, вивезення яких заборонено. Але технічне виконання постанови наразі нормує квоту на експорт біоетанолу, як “нульову”. Тож митниця просто не випускає партії біоетанолу за кордон, пояснюють у Асоціації виробників біоетанолу. В Україні з 10 заводів, які випускають біоетанол, 3 вже пройшли сертифікацію в ЄС та мають контракти на постачання. Але танкери стоять на Балтиці й не можуть вивезти товар, тому що українська митниця заблокувала 8 цистерн. agronews.ua Якщо не обмежити експорт продовольчого зерна, ціна на хліб виросте на 15-20% – заява AГРОПОЛІТ. -27.04.2020 Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України» просять владу запровадити тимчасове обмеження експорту продовольчої пшениці, аби стримати 15-20% зростання цін на хліб. Про це йдеться у відкритому листі керівників даних асоціацій на ім’я президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, Київського міського голови Віталія Кличка та секретаря РНБО Олексія Данілова. З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу Covid-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна і ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків та підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів… Пекарська і борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними із стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», – сказано у листі. Зокрема, підкреслюють у Всеукраїнській асоціації пекарів та «Борошномелів України», сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. «Через зростання попиту на зовнішніх ринках та через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю. Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн./т. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом», – наводять цифри у двох асоціаціях. Розуміючи велику соціальну значимість виваженої та збалансованої цінової політики на хліб та хлібобулочні вироби, кажуть в асоціаціях, вони намагаються максимально оптимізувати виробничі процеси, аби зростання не було різким і болісним для споживачів. Але цих кроків не достатньо, аби стримати ціни. «У обставинах, що склалися, ми звертаємось до вас із проханням допомогти нам зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби. Одним зі способів це зробити, ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», – пропонують Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України». agropolit.com/news/ Держрезерв повинен сформувати запас продуктів харчування, аби гарантувати продовольчу безпеку України, – заява AГРОПОЛІТ. -25.04.2020 Для гарантування продовольчої безпеки України уряд має використовувати ряд заходів, як от запас продуктів харчування в Держрезерві. Про це розповів у коментарі AgroPolit.com народний депутат України («Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов. На його думку, питання продовольчої безпеки слід розглядати як у площині обов’язку держави забезпечити право людини на повноцінне харчування, так і як частини всієї національної безпеки. Олег Тарасов так пояснює реалізацію на практиці цих двох задач: «Для виконання першого завдання необхідно забезпечити фізичну та економічну доступність продуктів харчування. Зокрема, в державній коморі, тобто Держрезерві, мають зберігатися в необхідних обсягах продукти харчування на випадок критичних ситуацій. Держава може контролювати рівень цін на продукти першої необхідності, що власне зараз ми і спостерігаємо. Під час падіння купівельної спроможності громадян можливими є такі заходи як продаж із Державного резерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін та ін. Що стосується другого аспекту, то завдання значно ширше і вимагає проведення ефективної аграрної політики, забезпечення умов повноцінного розвитку сільськогосподарської галузі, аграрної інфраструктури тощо». Народний депутат підкреслив, що зараз точаться гострі дискусії щодо обмеження експорту по зерну. Обирати чи ні цей захід, як і будь-які інші обмеження, втручання держави в економічну діяльність, на його думку мають відбуватися тільки за виняткових обставин. Якщо в минулому році Україна зібрала рекордні 75 млн т зернових і зернобобових культур, а для задоволення внутрішніх потреб у посіві, переробці на борошно і крупи, виготовленні хлібобулочних виробів, концентрованих кормів для тварин потрібно трохи більше 20 млн т, то очевидно, що в поточному маркетинговому році обмежувати експорт зернових недоцільно і шкідливо для фінансового стану країни. Так, у 2019 році було експортовано агропродовольчої продукції на $22,2 млрд, а частка галузі в структурі загального експорту з України склала 44%», — вважає він. agropolit.com/news/ Уряд має переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну – заява AГРОПОЛІТ. -25.04.2020 Україні слід робити ставку на переробку аграрної сировини та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю, тож у найближчі роки слід переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну. Таку точку зору висловив у коментарі AgroPolit.com народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський. Він також озвучив причини, які підштовхують владу до таких рішень. «На такі зміни наштовхують останні події на нафтовому ринку. Вже зараз ми бачимо, що рекордне зниження світових цін на нафту цього року може обернутися скороченням попиту, а відтак і зниженням ціни на кукурудзу та технічні культури. Це означає, що значна частина нового врожаю цих культур опиниться на внутрішньому ринку. І тут постане питання – що з нею зробити? Переробляти, але як, коли не вистачає переробних потужностей? Якою буде ціна, а також прибутки аграріїв?», — зазначив Іван Чайківський. Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики наголосив, що в Україні у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшнику – майже 15 млн т і ріпаку – понад 3 млн т, разом – більш ніж 21,5 млн т олійних культур, натомість переробили у 2019 році: сої 1,5 млн т, соняшнику – трохи більше 12 млн т, ріпаку – лише 0,3 млн т. Загалом же щороку урожай становить близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур. Споживаємо усередині країни – 20 млн т та олійних 14 млн т, тобто сумарно трохи більше від 34 млн т. Тож решту, 55-61 млн т, щороку продаємо. Але це відбувалося до кризи. Через зменшення попиту на внутрішньому рикну може бути більше зернових», — зазначив Іван Чайківський. agropolit.com/news/ Прогноз: Горіхових насаджень поменшає, а з експортом будуть проблеми AgroPortal.ua.-27.04.2020 Цього року виникне складність з транспоруванням українських горіхів на експорт. Такими можуть бути наслідки коронавірусу для галузі. Про це в коментарі для AgroPortal.ua сказав почесний президент Української горіхової асоціації Володимир Пахно. За його словами, їхній урожай буде приблизно таким, як і минулого року: 105-112 тис. т. На сьогодні українські садівники у 2020 р. посадили горіх на площі до 300 га (140 га – фундук, решта – волоський горіх). «Насаджень буде менше, ніж в 2019 році в зв'язку зі змінами в програмі компенсацій та через проблеми з доставкою саджанців волоського горіха з Франції і Молдавії, фундука – з Італії», – розповів експерт. Пахно повідомив, що садівники працюватимуть переважно з українськими розплідниками, хоча і тут можуть бути проблеми з логістикою. «З огляду на пандемію буде обмежений ринок китайського горіха в Європі. Тому ми відправимо приблизно 80 тис. т. грецького горіха за кордон. Нагадаю, Україна в минулому році експортувала понад 100 тис. т горіха в шкаралупі – це рекорд останніх років», – зазначив він. Експерт наголосив, що вже кілька років поспіль надходження валюти від експорту горіхів складають понад половину всіх валютних коштів, що поступають від продажу всієї продукції садівництва країни. Лише за 2019 р. реалізовано горіхів на загальну суму $138,6 млн, що становить 53,3% від реалізації всієї плодово-ягідної продукції України ($206,2 млн), роз’яснив він. agroportal.ua Ручная обработка лозы и сбор винограда — "Таврия" меняет модель виноградарства Дело.-27.04.2020 Обрабатывать виноградники будут частные подрядчики Дом марочных коньяков "Таврия" меняет модель виноградарства, привлекая частных виноградарей. В Европе данная модель хорошо зарекомендовала себя, поскольку предполагает более бережную работу с лозой и ручной сбор урожая. Об этом говорится в сообщении предприятия. По заказу завода, небольшие хозяйства и частные аграрии будут выращивать виноград без использования промышленной обработки. "Таврия", со своей стороны, предоставляет партнёрам: поддержку опытных агрономов, консультации авторитетных европейских виноградарей, контролирует качество, выкупает выращенный урожай винограда. Решение о переходе на contract growing принято вследствие значительного роста продаж крафтовых и марочных коньяков — в первом квартале 2020 года продажи этой продукции выросли в два раза по сравнению с аналогичным периодом 2019. Общие продажи Дома марочных коньяков "Таврия" за 1-й квартал 2020 года выросли на 34% (в дал). "Сегодня в Украине много небольших аграрных хозяйств, которые бережно, с большой теплотой возделывают виноград, заботясь о каждом кусте. Использование подобной модели партнерства гарантирует нам наличие винограда, необходимого для создания наших напитков. А небольшие виноградники, в свою очередь, получают в нашем лице надежного покупателя и партнера", — объясняет Генеральный директор ДМК "Таврия", Андрей Сердюк. delo.ua/ БІЗНЕС Мінекономіки оприлюднило прогноз на урожай-2020 UA.NEWS-24.04.2020 Урожай зернових в Україні в нинішньому році скоротиться на 20% у порівнянні з попереднім. Позначаться посуха і негативні фактори, пов’язані з пандемією. Про це йдеться в прогнозі Міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства. Його експерти очікують, що в 2020 році аграрії зберуть 60 млн тонн зернових і зернобобових, що на 20% менше торішнього врожаю. Прогноз враховує сформований дефіцит вологи і економічні чинники, обумовлені пандемією COVID-19. Але оскільки минулорічний урожай був рекордним в історії – 75 млн тонн зернових, то й 60 млн тонн прогнозованого врожаю – вище середнього для України. Урожай в 2018 році також був рекордним на той час – сягнувши 70,1 млн тонн (у 2017 році було 62 млн тонн). Найбільший за час незалежної України урожай забезпечив солідні надходження у валюті від агроекспорту, це і укріпило національну валюту. В основному він став рекордним завдяки кукурудзі. ua.news/ua/ "Укрспирт" поставив уже більше 3 мільйонів літрів сировини для антисептиків Економічна правда.- 27.04.2020 Станом на 26 квітня ДП "Укрспирт" виробило і поставило українським компаніям 3,3 млн літрів сировини для антисептиків - це показник за 3 тижні з початку виробництва дезінфекційного засобу. Про це повідомляє прес-служба компанії. Зазначається, що виробляти дезінфекційний засіб "Укрспирт", відповідно до законодавства, має змогу до 30 квітня включно. "За три тижні ДП "Укрспирт" поставило виробникам вже 3,3 млн літрів дезінфекційного засобу. Якщо математично перекласти це на товар, то з проданої "Укрспиртом" сировини можна виготовити приблизно 85 мільйонів кишенькових санітайзерів по 50 мл або 17 мільйонів по 250 мл. На сьогодні відвантаження дезінфекційного засобу відбувається з 12 заводів ДП "Укрспирту". Для оперативності за останні декілька тижнів ми додатково запустили два заводи у Львівській та Черкаській областях", - заявив в.о. директора підприємства Сергій Блескун. "Наразі сировину в "Укрспирту" закупають 36 українських виробників антисептиків. На своїх заводах ми виробляємо дезінфекційний засіб з 80% та 90% вмістом спирту. Така міцність важлива, щоб забезпечити надійний антисептичний ефект. Продаємо цю сировину за ціною без акцизу. Звісно, вона є сталою і зростати не буде", - додав він. Повідомляється, що літр сировини міцністю 80% коштує 35,37 грн, 90% - 42,45 грн. www.epravda.com.ua/news/ Угроза мирового голода "библейских масштабов" - шанс для Украины накормить планету УНІАН: Новини України.-27.04.2020 На днях Организация Объединенных Наций предрекла миру, переживающему пандемию коронавируса, «голод библейских масштабов» – худший гуманитарный кризис со времен Второй мировой войны и потенциальную голодную смерть для 265 миллионов человек. Где-то в Индии люди уже начинают калечить друг друга в очередях за порцией риса. Конечно, европейской житнице Украине голод не грозит: аграрная трудолюбивая страна сможет себя полностью прокормить и, пользуясь случаем, при правильной организации сможет даже помочь накормить голодающие страны и выйти на новые рынки сбыта. Из-за возможных глобальных проблем с поставками продуктов питания Всемирная торговая организация призвала страны не сокращать аграрный экспорт и как можно скорее снять барьеры для перемещения работников сельского хозяйства, чтобы урожай не сгнил на полях. Украина, один из крупнейших в Европе и мире поставщиков зерновых, курятины, растительного масла и других базовых продуктов, этот призыв поддержала. Более того, в Министерстве развития экономики, торговли и сельского хозяйства заявили, что наша страна может и будет увеличивать экспорт продовольствия и скоро начнет переговоры с нуждающимися государствами. Тем более, что валютные поступления во время экономического кризиса еще как нужны. И в то же время, наша страна уже отправила на внешние рынки почти весь запланированный на экспорт объем пшеницы. В правительстве призадумались о том, чтобы притормозить поставки традиционного экспортного товара – кукурузы, припася ее немного для собственных нужд. Настораживает и то, что будущий урожай 2020 года ожидается профильным министерством на двадцать процентов меньше рекордного прошлогоднего. Это значит, что обещанное увеличение экспорта произойдет за счет продажи запасов для внутреннего потребления и придется выбирать: накормить своих граждан или доказать миру, что мы – надежный поставщик. Того и гляди, придется снять запрет на экспорт любимой украинцами гречки ради поддержания хорошего имиджа в мире. www.unian.ua

< Назад 10 цікавих фактів про каву 6 черв. 2026 р. Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про каву. 1. Кава родом з Ефіопії (Східна Африка). 2. Існує два види кавових зерен: Арабіка і Робуста. Найпоширенішим сортом кави є – арабіка. 3. Копи Лювак ( Капе Аламеда) – є найдорожчою кавою в світі (виробляються в південній Індії, Індонезії, Філіппінах). Коштує воно приблизно 300-400 $ за кг. 4. Перший спеціалізований кавовий магазин був відкритий в Константинополі (Стамбул) в 1475 році. 5. Як відомо кава містить кофеїн, але є і кава без кофеїну, яку винайшов Людвіг Роземус в 1903 році. 6. Кава складається з 1200 хімічних компонентів. 7. Якщо часто пити каву, вона може викликати залежність. При додаванні молока в каву, ефект кофеїну знижується. 8. Кава може допомогти людині сконцентруватися і поліпшити увагу при втомі (але не надовго) . 9. Кава – другий за популярністю товар у світі після нафти. 10. Більшість кави виробляються в Бразилії. Багато хто з нас любить каву, але ми склали список відомих людей, які і дня не могли прожити без кави і пили її у великих кількостях: Бальзак Вольтер Петро I Катерина II Наполеон Бетховен Карл Лінней Шаляпін Людовиг XIV Жорж Санд и Йосип Бродський Бах Сальвадор Далі Гюго Ахматова Джерело: https://dovidka.biz.ua/10-tsikavih-faktiv-pro-kavu Попередній допис Наступний допис

< Назад Австралійці виростили з гену мамонта м’ясо та зварили з нього фрикадельки 29 бер. 2025 р. Австралійська компанія з виробництва культивованого м’яса Vow Food створила фрикадельки з клітин вимерлого шерстистого мамонта. Мамонтова фрикаделька — символічний продукт, який демонструє можливості створення нових видів м’яса, навіть того, яке більше недоступне через втрату біорізноманіття та зміни клімату. Мамонти вимерли значною мірою через полювання людини, а також через потепління планети після льодовикового періоду. Попри це, у людини знову є можливість відчути доісторичний смак. Нова фрикаделька була представлена у науковому музеї Немо в Нідерландах Щоб створити фрикадельку, Vow заповнила прогалини в послідовності ДНК міоглобіну мамонта, використовуючи інформацію з геному африканського слона – найближчого живого родича вимерлої тварини. Вчені вставили синтезований ген у м’язову клітину вівці, яка була вирощена в лабораторії. «Наша мета – перевести кілька мільярдів м’ясоїдів від споживання [звичайного] тваринного білка до їжі, яку створюють штучні системи», – заявив Джордж Пеппоу, генеральний директор Vow. Найкращий спосіб зробити, вважає він, — перевинайти м’ясо. «Ми шукаємо клітини, які легко вирощувати, дійсно смачні та поживні, а потім змішуємо та поєднуємо ці клітини, щоб створити гарний продукт», – додав він. Нагадаємо, Vow Food була заснована в 2019 році, і з того часу багато експериментувала зі створенням лабораторного м’яса. Спочатку це був продукт зі свинини та клітин кенгуру, пізніше Vow включила у перелік клітинне м’ясо кроликів, мишей, козлів, буйволів і альпаки. Чотири місяці тому компанія залучила $73,4 млн на подальші розробки. https://newfood.ua/2023/06/02/avstraliytsi-vyrostyly-z-henu-mamonta-m-iaso-ta-zvaryly-z-noho-frykadelky/ Попередній допис Наступний допис

< Назад В Україні варять шоколад із чорним часником – трохи кислий і нагадує чорнослив 12 трав. 2024 р. Бренд MrGarlic, який займається ферментуванням чорного часнику, створив із цим інгредієнтом унікальні солодощі, поєднавши його із трюфелем та шоколадом. “Смак, який не схожий ні на що, сподобається навіть тим, хто байдужий до чорного часнику та трюфелю”, – розповідають у компанії про новий продукт. Смаколик – це плитка чорного 55%-го шоколаду з ферментованим часником і трюфелем. У складі продукту також міститься цукор, сухе кокосове молоко та ванільна паличка. ВМІСТ ЧОРНОГО ЧАСНИКУ – 11%. 25-ГРАМОВА ПЛИТКА КОШТУЄ 150 ГРН «Спершу відчуваєш яскравий смак чорного часнику (трохи кислий і нагадує чорнослив), але сам шоколад дуже ніжний із домініканських какао-бобів з ноткою копченості, а посмак у шоколаду – яскравого чорного трюфеля», – так описує шоколадні плитки із часником шеф-шоколатьє MrGarlic. Ферментувати часник MrGarlic розпочав ще у 2017 році у Дніпрі. Ганна Мала, директорка підприємства, розповідає, що чорний часник вразив її смаком з першого разу. Унікальний продукт свого часу їй привезли у як подарунок із Кореї. “Саме з тієї миті ми почали ретельно вивчати корисні властивості й сфери застосування, та зрозуміли, що неодмінно маємо познайомити з ним і наших земляк”, – говорить вона. MrGarlic розробив власну рецептуру ферментування часнику. Говорять, що він не тільки неймовірний на смак, але й корисний. 100 ГРАМІВ ЧОРНОГО ЧАСНИКУ МІСТИТЬ 6 ГРАМІВ БІЛКА ТА 28 ГРАМІВ ВУГЛЕВОДІВ Крім шоколаду, у планах компанії – експериментувати з соусами, сирами та іншими гастрономічними продуктами. https://newfood.media/2024/04/30/v-ukraini-variat-shokolad-iz-chornym-chasnykom-trokhy-kyslyy-i-nahaduie-chornoslyv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Різдво – час див 24 груд. 2020 р. "Бо вечір се святий; палає світло всюди, І огник радості у кождій тліє груди" Іван Франко «Святовечірня казка» Різдво – час див, і де їх можна знайти найбільше та найяскравіше, як не в образотворчому мистецтві, як не в книгах, у кінофільмах. «Ось хоча б і Різдво. Зате який відчуваєш священний трепет, якими добрими поривами повнишся! Я завжди чекав цих днів як найкращі у році. Це радісний час - дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають один перед одним свої серця і бачать у своїх ближніх, - навіть у незаможних і знедолених, - таких же людей, як і вони самі…» Так писав знаменитий англійський письменник Чарльз Діккенс у своїй повісті, яка ввійшла у різдвяний цикл «Різдвяні оповідання», які писалися у 40-х роках 19 сторіччя, як свого роду соціальна проповідь на захист бідних людей. Вони залишаються актуальними і в наш час. Ми сприймаємо Різдво як свято домашнього вогнища, любимо традиційні ритуали – колядки, веселі ігри, танці, пісні. З любов’ю відображено святкування Різдва, зимові українські пейзажі, буденні та святкові дні українців 19 – початку 20 століття на картинах знаменитих українських художників Костянтина Трутовського, Сергія Васильківського, Миколи Пимоненка, Івана Айвазовського, Опанаса Сластіона, Івана Похітонова, Петра Левченка, Олександра Мурашка. Пропонуємо деякі з них. Почнемо з картини Костянтина Трутовського «Колядки в Україні», 1864 р., яка стала першою картиною з циклу живописних творів на тему українських народних звичаїв. На полотні представлено три групи персонажів, їх емоції художник зобразив яскраво і переконливо. Найближче до глядача праворуч група колядників через прочинене вікно отримує гостинці від господині. Ліворуч – веселиться молодь: парубок упав на санчата, а одна з дівчат біля нього готується кинути в нього величезну сніжку. Вдалині ще один гурт колядників, які зібралися біля вікна хатинки. Над сільськими стріхами бачимо верхівки дерев’яної церкви. Творчість художника справила вплив на наступні покоління українських митців. Костянтин Трутовський «Колядки в Україні» Ще одним видатним твором на різдвяну тематику є полотно Миколи Пимоненко, «Колядки», яке він написав у другій половині 1880 років. Саме в цей час художник найбільше починає звертатися у своїй творчості до життя простих українців. У полотні «Колядки» відчувається близькість ідеям Товариства пересувних художніх виставок, до якого згодом художник приєднався. Для художників цього напряму було характерно прагнення показати життя народу з демократичних позицій, відображення тогочасних ідей народництва. На картині ми бачимо малих хлопчаків, які завітали до небагатої оселі зі своїми колядками, щоб отримати гостинці. Кожна дитина на картині має свою індивідуальність. Душевного настрою додає постать хлопчика, який своїм подихом зігріває замерзлі руки. Сцену оживляє тепло різдвяної зірки у руках колядника. Микола Пимоненко, «Колядки» Художника Сергія Васильківського називають поетом українського малярства за красу і ліричність, з якими він зображував рідні пейзажі та буденне життя селян. Він теж не оминув тему Різдва, його «Колядники» - це прояв захоплення українським фольклором та давниною. Бачимо на картині момент, коли дорослі й малі завершили виконання різдвяних колядок і чекають поки господиня наповнить гостинцями їх торбину. Після закінчення Петербурзької академії, у якій навчалася більшість його талановитих наддніпрянських земляків, молодий художник мав змогу помандрувати Європою. Жив деякий час у Франції, де, очевидно, познайомився з роботами французьких імпресіоністів. Їх вплив ми бачимо і на картині «Колядники»: світло різдвяної зірки м’яко розсіюється в імлі, а над зимовим пейзажом панує тиша. Сергій Васильківський, «Колядники» Дивлячись на картини Опанаса Сластіона «Гості» та Олександра Мурашка «Зима», ми можемо здогадатись, що і сім’я з маленькою дитиною, і молода пара прямують до родичів у гості, адже на обох картинах вони тримають у руках гостинці. Та й одягнуті вони святково. Картини світлі, нарядні, де на тлі чудових спокійних пейзажів постають образи українців у період зимових свят. Всіх користувачів рубрики «Тема їжі в мистецтві» від щирого серця вітаємо з прекрасними зимовими святами – Новим Роком та Різдвом Христовим! Хай Новий 2021 рік принесе всім побільше міцного здоров’я, буде сповнений щастям, радістю, позитивом та новими звершеннями! Смачної куті та родинного затишку! Опанас Сластіон «Гості» та Олександр Мурашка «Зима» Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 12 по 18 лютого 2020 року Попередній допис Наступний допис Казахстан тимчасово заборонив імпорт української курятини AgroNews.ua. -17.02.2020 Опубліковано повідомлення Комітету ветеринарного контролю та нагляду Міністерства сільського господарства Казахстану. Міністерством щодо введення тимчасової заборони на ввезення продукції птахівництва з Вінницької області. Про це повідомляє пресслужба міністерства. Також вводяться тимчасові обмеження на транзит через Вінницьку область України живої птиці, м’яса птиці і всіх видів птахівничої продукції, а також інкубаційних яєць, пуху і пера, які не пройшли теплову обробку (не менше 70 ° С), – пише джерело. Обмежено транзит регіоном кормів і кормових добавок для птахів ( за винятком кормових добавок хімічного і мікробіологічного синтезу), мисливських трофеїв, які не пройшли Таксидермічеськую обробку (перната дичина), обладнання для утримання, забою і розбирання птахів, яке було у використанні, – вказується в повідомленні. agronews.ua Канада оновити угоду про вільну торгівлю з Україною AgroNews.ua. -16.02.2020 Канадський уряд ініціював громадське обговорення варіантів удосконалення угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це в Оттаві оголосила міністр міжнародної торгівлі Канади Мері Енджі, передає кореспондент Укрінформу. “Канада рішуче налаштована забезпечити своїм громадянам та підприємствам доступ до можливостей і споживачів на світовому ринку. Більш сполучений світ надає усім відчутні переваги, створюючи більше гідних робочих місць для середнього класу та зміцнюючи нашу економіку. Шляхом громадських обговорень я закликаю усіх канадців висловити свої думки стосовно майбутнього оновлення наріжної угоди про вільну торгівлю з Україною”, – сказав Енджі. У міністерстві міжнародної торгівлі додали, що консультації стосовно модернізації угоди “дадуть підприємцям, промисловості та всім громадянам можливість допомогти Канаді визначити її інтереси у перемовинах з Україною”. agronews.ua ЄС наростить обсяги торгівлі з Україною AgroNews.ua. -16.02.2020 Європейський Союз приділятиме прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощування обсягів торгівлі з Україною. Про це комісар Євросоюзу Олівер Варгеї, повідомляє Укрінформ. «Я можу сказати, що ми приділятимемо прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощування обсягів торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, що стосується технічних стандартів. Для технічних стандартів же дуже багато абревіатур різноманітних, але все ґрунтується навколо того, аби синхронізувати ті, які існують в Україні, до тих, які існують в ЄС. І наші спеціалісти вже розпочинають працювати над тим, аби забезпечити синхронізацію та гармонізацію стандартів якомога швидше», – сказав Варгеї. Він також запевнив у тому, що ЄС намагатиметься надавати підтримку Україні у прискоренні розвитку економіки, а також сприятиме розвитку усіх напрямків, які забезпечать зростання нових робочих місць. Зі свого боку Гончарук зазначив, що уряд разом із європейськими партнерами створює сприятливі умови для українських експортерів. «Наш пріоритет — «промисловий безвіз» із Євросоюзом. Тобто підписання Угоди про відповідність та прийнятність промислової продукції. Ми очікуємо приїзду попередньої оціночної місії для старту перемовин», – сказав він. agronews.ua Уряд не достатньо захищає інтереси вітчизняних експортерів,- експерт AgroNews.ua. -15.02.2020 До кінця 2019-2020 маркетингового сезону Україна зможе експортувати 56 млн т зернових та зернобобових культур, досягнувши чергового рекорду. Проте український уряд поки що не достатньо сильно захищає інтереси вітчизняних експортерів. Про це мова йшла на Legal Agri Forum. Щоб зміцнити свої позиції, потрібна розробка експортної стратегії і орієнтир на запити покупців – розширення асортименту, підвищення якості. При цьому торгівельні війни можуть дати додатковий шанс на завоювання нових ринків.Експерти впевнені, що вітчизняний АПК буде нарощувати експортні поставки і надалі, продаючи 80 млн т зерна і більше. На думку Ольги Трофімцевої, в.о. Міністра АПК та продовольства у 2019, таких показників реально досягнути вже за 5-7 років, але за умови розвитку логістики. «Я не хочу бачити Україну як суцільні поля кукурудзи, а хочу бачити, як таку, що виробляє продукцію з доданою вартістю, і сильною з точки зору аграрних технологій. Це все стає мати флагманським напрямком вітчизняного експорту», — наголосила Ольга Трофімцева. Крім збільшення відсотку переробленої продукції, на її думку варто розширювати коло експортерів. «В експорті АПК зараз переважають великі компанії і, в кращому випадку, середні», — переконана вона. Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України, додав, що український уряд не достатньо захищає інтереси експортерів. «Виробництвом займаються виробники, а торгівлею – трейдери, і вони, як правило, не дружать один з одним». Багато країн висувають більш жорсткі умови до українських поставників, як, наприклад, Індія, уряд якої вимагає обробку зерна бромистим метилом, знаючи, що наша країна підписала зобов’язання не використовувати речовини шкодочинні для озоновому шару. «Тобто – це фактично спроба прибрати нас з ринку. Але, як правило, українським експортерам «по барабану», і вони все одно везуть свою продукцію до Індії, нехтуючи великою кількістю нотифікацій. Ця ситуація показова – як Україна «лобіює» свої інтереси. Наприклад, Міністр Канади приїхав в Індію через два дні, «випадково», коли проти їхньої країни ввели певні обмеження. Таких кейсів по Індії, Індонезії дуже багато. Минулого року в Індонезії заявили, що у нашому зерні багато сажки, вони вимагали високотемпературної обробки, що не можливо технічно – це також певний торгівельний бар’єр», – розказав він. agronews.ua Названо основного торгового партнера України AgroNews.ua. -14.02.2020 Стало відомо, хто був головним торговим партнером України в минулому 2019 році. Про це розповів віце-прем’єр з питань європейської та евроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Вперше найбільшим торговим партнером нашої країни став Кітай. Також 43% зовнішньої торгівлі України припадає на країни ЄС.«Діалектично у нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з КНР, ні короваю з хлібом. Але при цьому бізнес цвіте яскравим кольором. І за останній рік вперше в історії Китай став торговим партнером України №1 як окрема країна», – додав віце-прем’єр. У минулому році експорт України виріс до 46 мільярдів доларів (на 6,4%). Імпорт нашої країни збільшився до 60 мільярдів доларів (на 7,1%). agronews.ua В Україні на акцизних марках з’явиться QR-код AgroNews.ua. -13.02.2020 Кабінет Міністрів затвердив зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розроблені Міністерством фінансів спільно з Мінцифрою, ДПС, командою «ДІЯ» та ДУ ВПФ. Повідомляє Agronews. Нова система передбачає низку особливостей, які запроваджуватимуться поетапно. Для одержання акцизних марок, перевірки сплати акцизу та звітування виробник використовуватиме Електронний кабінет платника податків. Таким чином паперових заявок на отримання марок з часом не буде. Система «Електронна акцизна марка» будуватиметься за компонентним (модульним) принципом, що передбачає певний початковий функціонал, який далі може бути розширений, наприклад, для погашення акцизної марки під час її продажу з використанням РРО. «Дискусія про необхідність переходу до електронної акцизної марки точиться вже давно, і цю зміну вимагає від нас весь сумлінний бізнес. Мета проста і зрозуміла — боротьба з тіньовим ринком та мінімізація впливу людського фактору на адміністрування, що збільшить надходження до бюджету та покращить справедливу конкуренцію, – сказала Міністерка фінансів Оксана Маркарова. – Паралельно із запровадженням електронної акцизної марки для алкогольних виробів та можливістю для населення перевіряти акцизну марку на легальність за допомогою відкритої бази даних, ми разом із профільним комітетом ВР якнайшвидше опрацюємо законодавчі ініціативи щодо повноцінного запровадження трек-енд-трейс та продовжимо скоординовану з Податковою службою, Податковою міліцією, Митною службою, СБУ і НПУ боротьбу з ухиляннями від сплати податку». Використання системи «Електронна акцизна марка» дасть змогу посилити боротьбу із незаконним обігом підакцизних товарів шляхом відстеження руху алкогольних напоїв за допомогою співставлення інформації із бази даних ДПС про видані марки та зчитані реєстраторами розрахункових операцій. agronews.ua Мінекономіки оприлюднило перелік не вичерпаних Україною аграрних євроквот AgroNews.ua. -13.02.2020 Заступник мінстра економіки Тарас Качка в ході слухань аграрного парламентського комітету оприлюднив інформацію про використання Україною квот для експорту до ЄС у 2019 році, повідомляє Agronews. За його словами, Україна не змогла вичерпати квоти по поставкам в ЄС висівок, відходів та залишків – лише 72,3% (14,5 тис.т), часнику – 78,6% (393,1 т), ячменю – 80,4% (249 тис.т), яйцям та альбумінам – 84,5% (2027 т), солоду та пшеничній клейковині – 90,3% (6319 т), обробленій продукції із зернових – 99,5% (1989 т), продуктам переробки солоду та крохмалю – 99,9% (1998 т). По решті експортних позицій квоти вичерпано повністю, зокрема: пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули; кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; цукор; м’ясо птиці та полуфабрикати з м’яса птиці; виноградний та яблучний соки; оброблені томати; крохмаль, ячмінна крупа та борошно; мед; вершкове масло та молочні пасти; оброблений крохмаль. agronews.ua Переорієнтація експортних напрямів як виклик для українського уряду AГРОПОЛІТ. -18.02.2020 Ключове завдання нової експортної політики України для уряду — це швидка переорієнтація українського експорту з одного на інший ринок та єдиний алгоритм державної підтримки бізнесу у випадку форс-мажору на торговельних ринках. Слабкість цього алгоритму показали події в Ірані та Китаї, адже загроза можливих змін у торговельних відносинах з цими та іншими країнами вже позначилася на прогнозах і майбутніх торгових планах. Тож, у разі затримок із поставками товарів (через військовий конфлікт чи карантин) більше втратить українська сторона. Особливо, коли мова заходить про Китай, який у 2019 році випередив Росію за обсягами українського експорту. За даними НБУ, загальна частка Китаю у зовнішній торгівлі України за 10 місяців 2019 року сягнула 7% ($2,34 млрд), а експорт (січень–жовтень 2019 року) до Ірану приніс Україні $157 650,9 тис. (+37,3% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року), імпорт — $35 128,7 тис. Тож два форс-мажорні випадки (збитий літак в Ірані та коронавірус і карантин у Китаї) вивели з гри частину експортних потоків українського бізнесу, а іншу поставили під питання. AgroPolit.com розбирався, чи існує в уряду сигнальна система перемикання експорту з одного на інший ринок, а також зібрав поради експертів, яких кроків потрібно вжити, аби вона була дієвою. agropolit.com/news/ Від української курятини може відмовитися ще одна країна AГРОПОЛІТ. -17.02.2020 У зв’язку з ризиком поширення пташиного грипу Молдова може заборонити експорт м’яса птиці та яєць з України. Документ щодо цього підготовано Міністерством сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища винесено на розгляд уряду, пише tripoli.land. Згідно з проектом, до того часу, поки Всесвітня організація охорони здоров’я не оголосить про ліквідацію пташиного грипу в Україні, у Молдові діятиме ембарго на птахів, м’ясо птиці, яйця, а також корми з України. Обсяг цієї продукції, яка потрібна Молдові, забезпечуватимуть місцеві фермери. Торік місцеві фермери забезпечили 70% м’яса птиці та яєць. Натомість торік із загальної кількості ввезеного м’яса птиці (18407 тонн) понад 14 тисяч тонн було імпортовано саме з України. agropolit.com/news/ Качка: Заборона ЄС на ввезення курятини з усієї території України знята AgroPortal.ua.-15.02.2020 Європейський союз підтримав рішення про зонування випадку пташиного грипу в Україні. Таким чином заборона ЄС на ввезення м'яса птиці з усієї території України, накладена кілька тижнів тому, знята. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що зараз очікується оприлюднення відповідного рішення. «Справді рішення було прийнято не одностайно, бо кілька держав-членів незадоволені прогресом у співпраці з Україною по інших питаннях. Це цілком нормальна реакція, оскільки у сфері санітарії і фітосанітарії між Україною і ЄС є низка питань де потрібен прогрес. Наш пріоритет на цей рік — максимально зняти усі проблемні питання у цій сфері», — пояснив Тарас Качка. Він висловив сподівання, що рівень довіри між Україною і ЄС у питаннях санітарії і фітосанітарії лише зростатиме. Також він відзначив професійність роботи фахівців Держпродспрживслужби. agroportal.ua ЄБА: Нові вимоги до маркування продукції погіршать умови для бізнесу AgroPortal.ua.-14.02.2020 Україна, обравши курс на європейську інтеграцію, взяла на себе зобов'язання гармонізувати національне законодавство відповідно до вимог ЄС. Як говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації, це зобов'язання поширюється й на необхідність наносити латиницею одиниці вимірювання на продукцію та, наприклад, замість скорочень «Кг», «С», «В» використовувати «Kg», «S», «V» для зазначення кілограмів, секунд або вольт. «Це здійснюється з метою усунення технічних бар'єрів в торгівлі, аби товари, які виробляються в Україні, могли вільно потрапляти на ринок ЄС і навпаки. Ще в 2015 році Міністерством економіки було прийнято відповідний наказ №914, і деякі компанії та індустрії не мали проблем з його виконанням — наприклад, виробники техніки та електроніки. Інші — були вимушені звертатись за додатковими роз'ясненнями та пропонувати зміни до профільного законодавства», — пояснили в асоціації. Наразі наказ передбачає можливість добровільно поруч із одиницями вимірювання (нанесеними латиницею) наводити їх переклад українською мовою. У той же час, ряд індустрій наразі не можуть виконувати вимоги цього наказу, оскільки в їхньому спеціальному законодавстві передбачено, що все маркування має здійснюватися виключно українською мовою. Відтак колізія продовжує існувати. Наприклад, виробники ветеринарних препаратів, агрохімічних засобів та інші мають складнощі із застосуванням відповідних правил, підкреслюють в ЄБА. На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов'язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак таке рішення вдовольняє не всі індустрії, додають в ЄБА. Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проєкт змін до наказу №914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.«Запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією наказу №914, та наносять маркування виключно латиницею», — вважають в ЄБА. agroportal.ua Український національний павільйон всьоме представлений на виставці органічних продуктів BioFach AgroTimes.-14.02.2020 Український національний павільйон цього року всьоме бере участь у Міжнародній виставці органічної продукції BioFach, що проходить 12-15 лютого у Нюрнберзі (Німеччина). Всього у BioFach2020 представлено понад 3700 експонатів у дев’яти павільйонах, а Україну представляє 37 компаній. Учасники з України репрезентують свою продукцію на національному стенді, галузевих та індивідуальних стендах. Найбільша кількість компаній (19 учасників) представлена на Національному павільйоні, який організовано у форматі Organic Ukraine Business Hub громадською спілкою «Органічна Україна». Як зазначають учасники Національного павільйону, участь у виставці під спільним гаслом «Відкрий для себе органічну Україну» було їх свідомим вибором і має кілька переваг. А саме: Organic Ukraine Business Hub є бізнес-майданчиком, що репрезентує світові органічну Україну та найкращі органічні продукти вітчизняних виробників; сприяє підтримці ділової репутації держави і має консолідований вплив на світовий бізнес. Різнопрофільним компаніям спільно вдається продемонструвати автентичність та інноваційність України. Як зазначив Юрій Шевченко, директор з розвитку бізнесу та співвласник компанії «Укролія», сусідство на павільйоні виробників органічної продукції, переробників і трейдерів демонструє відвідувачам наявність в Україні усього виробничого ланцюжка: від лану до столу і, відповідно підсилює довіру до представлених компаній та сприяє підвищенню репутації країни загалом. Важливо відзначити, що Organic Ukraine Business HUb організований на запит і за підтримки бізнесу в першу чергу. Але необхідною і дуже важливою була підтримка міжнародних партнерів. www.agrotimes.net/ Уряд затвердив порядок ведення «органічних» реєстрів AgroTimes.-13.02.2020 Кабінет Міністрів України затвердив порядок ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції та Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу. Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Сьогодні, на жаль, виробництво всієї органічної продукції перебуває поза межами правового поля. Будь-хто може підробляти таку продукцію і маркувати знаком «органічний продукт», а споживачі – купувати під цим знаком продукцію, яка не є такою. Ми виправляємо це і захищаємо виробників дійсно органічної продукції», – зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Ведення реєстрів відбуватиметься у вільному доступі, що надасть можливість громадянам, суб’єктам ринку органічної продукції та іншим зацікавленим особам отримувати актуальну та достовірну інформацію стосовно: виробників органічної продукції; органів сертифікації, що мають право на проведення сертифікації органічного виробництва; наявності органічного насіння і садивного матеріалу. www.agrotimes.net/ У 2019 році вітчизняний експорт круп скоротився на 10% AgroTimes.-13.02.2020 Протягом 2019 року Україна експортувала 23,541 тис. тонн круп із зерна зернових культур на суму $8,1 млн. За обсягом це на 9,8% менше, ніж у 2018 році (26,098 тис. тонн), а за сумою виручкою – на 8% менше ($8,8 млн). Про це свідчать дані Державної митної служби. Найбільшим імпортером українських круп минулого року стала Молдова, яка закупила цієї продукції на суму понад $1,27 млн. Питома частка цієї країни в загальному обсязі експорту круп становить 15,7%. На другому місці – Єгипет із питомою часткою 15,3% та сумою закупівель $1,24 млн. Третю позицію займає Білорусь, питома частка якої становить трохи більше 14%, а сума закупівель – $1,14 млн. Крім того, Україна імпортувала 3,4 тис. тонн круп на суму $1,6 млн. Найбільше – з Угорщини (35,9%) на суму $574 тис., з Туреччини (34,9%) – на $558 тис., та з Італії (15,7%) – на $251 тис. www.agrotimes.net/ Експорт товарів і послуг до ЄС: Україна отримала торік $25 млрд Газета по-українські.-15.02.2020 Експорт українських товарів в країни ЄС торік зріс на 3%, а послуг - на 7,7%. Загалом за експорт товарів і послуг в країни ЄС Україна отримала понад $25 млрд: $20, 752 млрд - за товари і $4, 288 млрд - за послуги. Про це повідомляє пресслужба уряду. "Постійне зростання експорту українських товарів на ринки ЄС - це знак якості. Україна входить в трійку найпотужніших експортерів сільськогосподарської продукції для країн Євросоюзу. Наша мета - суттєво збільшити експорт до ЄС і промислових товарів. Промисловий безвіз, над яким ми зараз працюємо з Євросоюзом, значно зміцнить українські позиції", - заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Зростання експорту до ЄС уповільнилося до 3,9% з 14,3% роком раніше, тоді як імпорт - до 7,5% з 12,7%, унаслідок чого дефіцит у торгівлі з ЄС зріс одразу на 31,5% - до $4,56 млрд, пише "Інтерфакс-Україна". Загалом Україна експортувала в інші різні країни світу товарів та послуг на $63,7 млрд - на 11% більше ніж 2018 року. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 235 країн світу. Серед країн, з якими торгувала Україна, найбільше українських товарів купили у Китаї. Gazeta.ua Назвали дату запуску електронної акцизної марки Газета по-українські.-12.02.2020 Кабінет міністрів України розпочав підготовку до запуску електронної акцизної марки. Система повинна дати змогу відстежувати кожен підакцизний продукт в Україні, повідомив під час брифінгу прем'єр-міністр Олексій Гончарук."Ми створюємо систему електронних акцизних марок. Очікуємо, що вже навесні електронна акцизна марка запрацює. Не пізніше ніж 1 травня вона має запрацювати", - каже Гончарук. Наприкінці січня Державна податкова служба спільно з Міністерством фінансів розробили та запустили електронний сервіс, який дасть змогу перевірити справжність акцизних марок. Gazeta.ua У украинских экспортеров грецкого ореха появился амбициозный конкурент Дело.-12.02.2020 Грузия нарастила поставки грецких орехов на внешние рынки в 10 раз Грузия, которая долгое время была крупным нетто-импортёром грецкого ореха, начала резко наращивать экспорт этого продукта. В частности, по итогам 2019 года экспорт ядра грецкого ореха из Грузии вырос сразу в 10 раз и достиг 321 тонны. Об этом сообщает EastFruit. Выручка грузинских компаний от экспорта грецкого ореха в скорлупе и ядра грецкого ореха впервые превысила в 2019 году 1 млн долларов и достигла 1,4 млн долларов. При этом импорт ядра грецкого ореха в Грузию снизился за год на 11% и составил 1,1 тысячи тонн. Главным поставщиком данной продукции на рынок Грузии оставалась Украина, которая сократила поставки на 15% с 1,2 тысячи тонн до 1 тысячи тонн. delo.ua/ Каждая 10-я бутылка сока в мире сделана из фруктов и ягод украинской компании T.B. Fruit Дело.-12.02.2020 В 2019 году из фруктов и ягод, переработанных на заводах компании T.B. Fruit, была сделана каждая 10-я бутылка сока в мире Уже который год подряд компания из Украины занимает третью лидерскую позицию в рейтинге крупнейших производителей концентрированных соков в Европе. Речь идет о группе компаний T.B. Fruit, в состав которой входят семь заводов по переработке фруктов и овощей, четыре из которых находятся в Украине (другие — в Польше и Молдове). Украинскому потребителю компания известна по сокам прямого отжима ТМ "Galicia", а мир знает T.B. Fruit как мощного производителя концентрированных натуральных соков. Общая мощность перерабатывающих заводов T.B. Fruit составляет 1 млн тонн фруктов, овощей и ягод. А это, соответственно, почти 150 тысяч тонн концентрированного сока ежегодно. Как стало известно, в прошлом году из фруктов и ягод, переработанных на заводах компании, была сделана каждая 10-я бутылка сока в мире и каждая 4-я бутылка яблочного сока в США (в 2014 году T.B. Fruit был крупнейшим экспортером яблочного концентрированного сока в США). Из украинского сырья изготавливаются сотни торговых марок в мире. Концентрированные соки производства T.B. Fruit поставляются глобальным лидерам, таким как Nestle, PepsiCo, Coca-Cola, Refresco, Eckes-Granini. В Украине из концентрированного сока T.B. Fruit изготавливают соки для таких известных украинских брендов как: Sandora, "Садочок", "Сандорик", Rich, "Живчик" и др. delo.ua/ Правительство собирается продать все заводы «Укрспирта» за 2,5 миллиарда гривен Капитал.-17.02.2020 Ожидаемые поступления в государственный бюджет от приватизации всех спиртовых заводов «Укрспирта» составят около 2,5 миллиарда гривен. Об этом говорится в отчете по выполнению Программы деятельности Кабинета министров за год. «Правительством предприняты первые шаги к приватизации государственных спиртовых заводов, в частности отменено решение о реорганизации 35 спиртовых заводов, которые должны быть присоединены к ГП «Укрспирт», — сообщается в отчете. Также сообщается, что сейчас проводится технический и финансовый аудит заводов, после которого предприятия передадут на приватизацию. Напомним, президент Владимир Зеленский ожидает, что Кабинет министров в течение двух месяцев примет все необходимые подзаконные акты и начнет подготовку «Укрспирта» к приватизации. www.capital.ua/ Україна та Нідерланди домовилися про співпрацю з питань кадастру УНІАН: Новини України.-14.02.2020 Співробітництво з Нідерландами допоможе прискорити інтеграцію України в європейську систему геопросторової інформації. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру та Нідерландське агентство з питань кадастру, земельного реєстру та картографії підписали план спільних дій. Як повідомляє прес-служба Держгеокадастру, встановлення двостороннього співробітництва покращить можливості українських фахівців по роботі з геопросторовою інформацією, а також забезпечить ефективність інтеграції різних кадастрів і реєстрів. Пропустить через 6 "Враховуючи те, що голландська система кадастру вважається однією з найкращих та найефективніших у світі, а їх досвід в області геопросторових даних є провідним, встановлення двостороннього співробітництва - це реальний шанс для України наблизитися до європейських стандартів у сфері земельних відносин, а також прискорити інтеграцію України в європейську систему геопросторової інформації", - сказано в повідомленні. www.unian.ua "Нездорова" конкуренція здоровому м'ясу: кому заважає "Епікур"? UBR.-13.02.2020 Бренд натуральної курятини «Епікур», яку виробляє ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» вибирають сотні тисяч сімей по всій Україні. За майже 2 роки існування бренду на ринку нашої країни куряче м'ясо, вирощене без антибіотиків, з'явилося на полицях більшості національних торговельних мереж. Епікур кинув виклик ринку і довів, що виробництво без антибіотиків можливе і в Україні. Як з'ясувалося, успіхи компанії подобаються далеко не всім, і ймовірно ті, хто не дотягує до стандартів Епікур, намагаються будь-якими способами дискредитувати його черговою порцією фейків в ЗМІ. «Епікур», на жаль, неодноразово стикався з справжніми, системними інформаційними атаками за абсурдними інфоприводами. Цього разу недруги бренду заявили, що Володимир-Волинська птахофабрика закуповує антибіотики, і нібито вони також використовуються для виробництва «Епікур». ВАЖЛИВО! Слід роз'яснити: на потужностях «Володимир-Волинської» птахофабрики виробляється не тільки продукція без антибіотиків під ТМ «Епікур», а й інша курятина за технологією, де антибіотики можуть застосовуватися виключно для лікування. На підприємстві, по суті, ніколи не приховували, що готові повністю відмовитися від антибіотиків у міру зростання популярності на ринку бренду Епікур. У виробництві «Епікур» відсутні антибіотики на всіх етапах, від курчати до готової продукції. І навіть для лікування їх не застосовують. Це підтверджується регулярними висновками державних сертифікованих лабораторій кожні 10 днів виробничого циклу і на виході готової продукції. Якщо ж все-таки курчат довелося лікувати, то таке м'ясо продають вже під іншими торговими марками. ubr.ua/

Назад Промислові способи отримання нікотину, його препаратів та їх застосування Сторінки Попередня Наступна

Назад Порадник до ліквідації саннеписьменності для працівників харчової промисловості Сторінки Попередня Наступна

< Назад На українському ринку з’явилися бриндзя-макаруни 26 жовт. 2024 р. Виробник локальних солодощів «Джелато Гуцулато» презентував новинку — макаруни з бриндзею. Виробник локальних солодощів «Джелато Гуцулато» презентував новинку — макаруни з бриндзею. «Наша новинка — сонячні макаруни з додаванням карпатської бриндзі. Смачно експериментуємо для широкого спектру смаків», — йдеться в дописі. Виробництво знаходиться в селі Кваси, що на Закарпатті, яке посіло 2-ге місце у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2022», організованому онлайн-виданням AgroPortal.ua . За грантові кошти — 50 тис. грн від головного партнера — Посольства Королівства Нідерландів в Україні було закуплено два аналізатори молока на місцеву сироварню «Розенталь». «Джелато Гуцулато» з 2021 року займається виготовленням карамелі та замороженого італійського десерту — джелато. https://harch.tech/2024/08/09/na-ukrajinskomu-rinku-z-yavilisya-brindzya-makarunsi/ Попередній допис Наступний допис

< Назад В Україні фермери вивели диєтичний сорт топінамбуру 15 трав. 2020 р. Протягом семи років агропідприємство з Івано-Франківщини займалося лише селекцією топінамбуру. І тепер вирощує тільки сорти з високім вмістом інуліну. Про це повідомляє SEEDS, пише agronews.ua. “Топінамбур, на відміну від тієї ж картоплі можна вживати в їжу навіть сирим. Його сушать, смажать, варять, консервують. З нього навіть можна отримати цукровий сироп, придатний як для вживання в їжу, так і для переробки на спирт”, – розповів технічний директор “Еко-індіго” Богдан Кобринський. Він зауважує, що топінамбур дуже добре переносить мороз до мінус 25 градусів. Спеку також переносить нормально, але потребує густішої посадки. Дуже високі врожаї він дає на крапельному зрошенні – до 135 тонн з га.«Вибирати топінамбур починаємо пізньою осінню десь у кінці листопада. У топінамбура 165 днів вегатаційного періоду – в кінці жовтня він ще цвіте. Восени ми вибираємо топінамбур у тому випадку, коли нам потрібний більший вміст фруктозану, а весною – сахарози”, – ділиться експерт. За словами Кобринського, протягом семи років підприємство займалося лише селекцією – тепер тут ростуть тільки сорти з високім вмістом інуліну. Також технічний директор “Еко-індіго” відзначає, що підприємство не перший рік виготовляє з топінамбуру порошок, який використовується як дієтична добавка. Проте топінамбур – не лише природне джерело інуліну. Ця надзвичайна рослина, зокрема її плоди, допоможуть при профілактиці багатьох захворювань, зокрема і нинішнього корона вірусу. “Топінамбур, амарант, якісні яблука, ягоди… і про коронавірус можна забути. Метаболізтичний фітосиндром – це основа хвороби коронавірусу. Їжте тільки якісне і українське, будете здорові”, – ділиться Кобринський. Раніше в Україні топінамбур був достатньо популярним, проте останнім часом про нього не справедливо забули.Також, для зберігання топінамбуру не потрібні спеціальні овочесховища – його коріння надзвичайно морозостійке. Його бульби часто висаджують у жовтні як озиму культуру, урожай збирають тільки на наступний рік. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 грудня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 грудня 2023 року Зміст стор. 1. Переробка ріпаку цього сезону може досягти рекордного обсягу 1 2. Боротьба за аграрний ринок: чому ЄС активно обмежує українську продукцію 2 3. AgroPolit.com назвав кроки, які необхідно зробити Україні для Впровадження 2 4. Вступ України в ЄС: вітчизняний агросектор має отримати додатково 70 – 90 млрд євро 2 5. Виробництво соняшникової олії цьогоріч перевищить довоєнні показники 2 6. Мінагрополітики оприлюднило плани на 2024 рік щодо регуляторних актів 3 7. Експорт продовольства з України наблизився до $20 млрд 3 8. ЄС отримує вагому вигоду від агропродовольчої продукції, що надходить з України 3 9. Спілка молочних підприємств України планує створити власний євроінтеграційний комітет 4 10. Внаслідок логістичних перепон впав український агроекспорт: які зараз Показники 4 ---------------------------------------------------- 1. Переробка ріпаку цього сезону може досягти рекордного обсягу Agravery.-19.12.2023 Внутрішня переробка насіння ріпаку може досягти рекордної позначки – 1 млн. тонн., повідомили в асоціації «Укроліяпром». «Однією з особливостей поточного маркетингового року є значне нарощування внутрішньої переробки насіння ріпаку та відповідно зростання виробництва та експорту олії ріпакової та шроту. У липні-листопаді поточного маркетингового року перероблено понад 0,8 млн. тонн. Виробництво олії ріпакової очікується 0,42 млн. тонн, експорт – 0,4 млн. тонн», – зауважили в асоціації. Прогнозується також нарощування переробки насіння соняшнику до 13,5 млн. тонн (понад 90% від ресурсів соняшнику ) та зростання виробництва соняшникової олії до 6 млн. тонн, що перевищить на понад 3% довоєнний 2020/21 МР. В «Укроліяпромі» зазначили: «Дані прогнози є реалістичними, але тільки за умови максимальної переробки насіння олійних культур, зокрема насіння соняшнику, на вітчизняних потужностях, а також недопущення будь-яких обмежень експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олій рослинних та шротів. Найбільше це стосується олії соняшникової та шроту», https://agravery.com/uk/posts/show/pererobka-ripaku-cogo-sezonu-moze-dosagti-rekordnogo-obsagu 2. Боротьба за аграрний ринок: чому ЄС активно обмежує українську продукцію Agravery.-18.12.2023 Українські товаровиробники постійно потерпають від дій низки країн ЄС, які намагаються обмежити поставки агропродукції. Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук пояснює причини поточної ситуації та можливі наслідки євроінтеграції. "Все почалося ще в травні з інтенсивних перемовин, потім настала фаза постійних обмежень експорту. Це сигнали, що в процесі євроінтеграції України, особливо в аграрній сфері, нас чекають випробування. Приєднання України до ЄС передбачає виконання ряду вимог, з яких близько 40% спрямовані саме на аграрний сектор", – зазначив він. Можлива інтеграція України в ЄС – це серйозна складова, яка призводить до посилення протестів європейських фермерів. https://agravery.com/uk/posts/show/borotba-za-agrarnij-rinok-comu-es-aktivno-obmezue-ukrainsku-produkciu 3. AgroPolit.com назвав кроки, які необхідно зробити Україні для впровадження європейського агрокурсу AgroPolit.com . – 18.12.2023 Про це повідомляється в матеріалі « Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС? ». Перелік обов’язкових кроків виглядає так: - Стимулювання галузі зрошення в Україні. - Розвиток логістики залізничними шляхами та підвищення ефективності роботи Укрзалізниці. - Надання агропідприємцям податкових пільг для стимулювання довгострокових проектів у садівництві, ягідництві та переробці сільхозпродукції. - Реформування ринку добрив для ліквідації монополії на виробництво добрив в межах країни та залучення ефективних власників. - Прийняття програми розвитку біоенергетики, яка має стимулювати виробництво біогазу, біометану, біодизеля, а також вирощування енергетичних агрокультур. Представники агросектору деяких європейських країн залишилися незадоволені майбутнім вступом України до ЄС. Це показує блокада українського кордону перевізниками і фермерами Польщі та Словаччини. https://agropolit.com/news/27225-agropolitcom-nazivav-kroki-yaki-neobhidno-zrobiti-ukrayini-dlya-vprovadjennya-yevropeyskogo-agrokursu 4. Вступ України в ЄС: вітчизняний агросектор має отримати додатково 70 – 90 млрд євро AgroPolit.com . – 16.12.2023 В матеріалі « Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС? » повідомляється, що вітчизняний агропромисловий комплекс має отримати від Євросоюзу додаткову підтримку у 200 млрд євро після вступу України до ЄС. Україна має отримати протягом зазначеного часу 130 – 190 млрд євро, а бюджетні витрати ЄС після її вступу мають збільшитися на 15%. Близько 70 – 90 млрд євро Україна отримає в якості аграрних субсидій, а ще 50 – 90 млрд євро їй мають виділити в рамках політики згуртованості. Зазначається, що значний об’єм витрат може потребувати додаткових реформ від Євросоюзу. https://agropolit.com/news/27216-vstup-ukrayini-v-yes-vitchiznyaniy-agrosektor-maye-otrimati-dodatkovo-70--90-mlrd-yevro 5. Виробництво соняшникової олії цьогоріч перевищить довоєнні показники AgroPortal.ua .- 18.12.2023 В Україні у 2023/24 МР виробництво олійних культур збільшиться приблизно на 3,5 млн т проти минулого сезону.У повідомленні асоціації «Укроліяпром» говориться, що урожай соняшнику зріс на 1,4 млн т, соєвих бобів — на 1,4 млн т, насіння ріпаку — на 0,8 млн т. «Однією з особливостей поточного маркетингового року є значне нарощування внутрішньої переробки насіння ріпаку та, відповідно, збільшення виробництва та експорту олії ріпакової та шроту. Внутрішня переробка насіння ріпаку може досягти рекордної позначки — 1 млн т. У липні-листопаді поточного маркетингового року вже перероблено понад 0,8 млн т. Виробництво олії ріпакової очікується на рівні 0,42 млн т, експорт — 0,4 млн т», — прогнозують фахівці. Також, за даними асоціації, прогнозується збільшення переробки насіння соняшнику до 13,5 млн т (понад 90% від ресурсів соняшнику) та збільшення виробництва соняшникової олії до 6 млн т, що на понад 3% перевищить показник довоєнного 2020/21 МР. https://agroportal.ua/news/ukraina/virobnictvo-sonyashnikovoji-oliji-cogorich-perevishchit-dovoyenni-pokazniki 6. Мінагрополітики оприлюднило плани на 2024 рік щодо регуляторних актів AgroPortal.ua .- 17.12.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України планує у 2024 році підготувати до ухвалення 7 проєктів закону, 6 змін до постанов Кабміну та півтора десятки своїх наказів. Такі законопроєкти: - «Про внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»; - «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам статусу державних кадастрових реєстраторів»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань електронної взаємодії суб’єктів землеустрою»; - «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо засад здійснення підтримки в аграрному секторі за принципами Європейського Cоюзу) та ін.. https://agroportal.ua/news/ukraina/minagropolitiki-oprilyudnilo-plani-na-2024-rik-shchodo-regulyatornih-aktiv 7. Експорт продовольства з України наблизився до $20 млрд AgroPortal.ua .- 16.12.2023 У повідомленні Державної митної служби України говориться, що Україна протягом січня-листопада 2023 року імпортувала товарів на суму $57,2 млрд, а експортувала — на $32,8 млрд. У загальних обсягах ввезених у січні-листопаді 2023 року товарів 65% склали такі категорії: - машини, устаткування та транспорт — $17,7 млрд; - продукція хімічної промисловості — $10,1 млрд; - паливно-енергетичні товари — $9,6 млрд. До найбільш експортованих з України товарів увійшли: - продовольчі товари — $19,6 млрд; - метали та вироби з них — $3,6 млрд; - машини, устаткування та транспорт — $2,7 млрд. Імпортували товари до України: Китай — $9,3 млрд, Польща — $5,9 млрд, Німеччина — $4,5 млрд. Експортувалося з України найбільше до Польщі — на $4,4 млрд, Румунії — на $3,5 млрд, Туреччини — на $2,2 млрд. https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-prodovolstva-z-ukrajini-nablizivsya-do-20-mlrd 8. ЄС отримує вагому вигоду від агропродовольчої продукції, що надходить з України AgroPortal.ua .- 16.12.2023 За словами аграрного експерта Гайнца Штрубенгоффа, ЄС отримує вагому вигоду від агропродовольчої продукції, що надходить з України. ЄС є нетто-імпортером рослинної олії та олійних культур. Лише половина рослинної олії, яка споживається в ЄС, виробляється на європейських полях. Решта надходить з Латинської Америки, а зараз усе більше з України. Тож соєві боби, насіння соняшнику та соняшникова олія вітаються в ЄС. У 2022 році до ЄС збільшився імпорт фуражного зерна з України. Водночас зріс імпорт бразильських зернових і круп, що свідчить про потреби Євросоюзу в зернових. «Звісно, у різних країн різні потреби та інтереси. Можливо, польські фермери не хочуть пшениці та кукурудзи з України. Але нідерландські, німецькі фермери, які виробляють м'ясні та молочні продукти, хочуть отримувати корми, пшеницю та кукурудзу з України», — зазначив Гайнц Штрубенгофф. https://agroportal.ua/news/ukraina/yes-otrimuye-vagomu-vigodu-vid-agroprodovolchoji-produkciji-shcho-nadhodit-z-ukrajini 9. Спілка молочних підприємств України планує створити власний євроінтеграційний комітет Дело.-15.12.2023 Спілка молочних підприємств України (СМПУ) планує утворити євроінтеграційний комітет для розробки стратегії щодо приєднання виробників молочної продукції до ринку Євросоюзу. Таке рішення було ухвалено на черговому засідання Ради директорів СМПУ. "Молочний сектор готується інтегруватися до ЄС. І бізнес повинен розуміти, що потрібно зробити і у які строки, щоб відповідати вимогам євроринку. Ці вимоги зрозумілі і невідворотні для нас — якість, безпечність, екологічність продукції. Без втілення цих принципів на виробництвах ми не зможемо приєднатися до молочної європейської сім’ї. Тому рада директорів прийняла рішення створити євроінтеграційний комітет, який підготує бізнес до вимог ЄС", — відмітив Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ . Задача комітету буде полягати у підготовці молочного сектора до процесу інтеграції на європейський ринок. Для цього буде створена "дорожна карта" для молочних підприємств по приєднанню до єврозони. Очікується, що комітет погодить її з колегами СМПУ в Євросоюзі. https://delo.ua/business/spilka-molocnix-pidprijemstv-ukrayini-planuje-stvoriti-vlasnii-jevrointegraciinii-komitet-427319/ 10. Внаслідок логістичних перепон впав український агроекспорт: які зараз показники УНІАН: Новини України.-18.12.2023 У січні-листопаді Україна експортувала агропродовольчої продукції на суму 19,6 млрд доларів, що на 7% менше, ніж за відповідний період 2022 року. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Микола Пугачов, посилаючись на дані Державної митної служби, зазначивши, що агропродукція зберігає домінуючі позиції в загальному експорті України – 60%. "Основою аграрного експорту нашої країни традиційно виступають зернові та олійні культури, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти, на які припадає 87% його вартості", – додав експерт. Експерт підкреслив, що крім війни та її негативних наслідків, викликами для вітчизняних експортерів стали заборони та обмеження на ввезення окремих видів продукції з України, які досі продовжуються з боку Польщі, Угорщини та Словаччини, а також блокування руху вантажівок на польсько-українському кордоні через найбільші пункти пропуску. Пугачов також зробив прогноз на наступний рік: "В цілому, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше", https://www.unian.ua/economics/agro/vnaslidok-logistichnih-perepon-vpav-ukrajinskiy-agroeksport-yaki-zaraz-pokazniki-12487053.html

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 21 по 27 червня 2022 року Попередній допис Наступний допис За час війни 5 українських виробників молокопродуктів вийшли на ринок ЄС AgroNews.ua. -23.06.2022 33 українських підприємства станом на 15 червня поточного року мають право експортувати молочну продукцію до Євросоюзу. Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пише agronews.ua . Зокрема, 5 із них були акредитовані з початку війни. «Останнім часом лунають думки, що, враховуючи воєнний стан, треба сприяти послабленню вимог до українських підприємств. Але ми маємо пам’ятати про те, що сама процедура й самі вимоги ЄС базуються на європейських чинних нормативних актах і законодавстві. Тому фактично, коли рекомендується потужність до включення в реєстр експортерів до ЄС, не існує винятків. Є нормативи, є форма сертифіката, яку інспектор підписує та каже про те, чому саме відповідає вантаж, який експортується до ЄС. Також ці п’ять потужностей — це показник швидкої реакції та авторизації, здійсненої ЄС. Це показник того, як швидко ЄС включає наші потужності, за що їм варто віддати належне», — зазначила заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко. agronews.ua Восени Україну очікує дефіцит потужностей для зберігання нового врожаю AgroNews.ua. -23.06.2022 До війни в Україні нараховувалось 1200 зерносховищ загальною місткістю 50 млн т. Проте 70% з них морально та фізично застарілі. Про це розповіла маркетинговий директор KMZ Industries Наталя Кулаковська, передає Kurkul.com, пише agronews.ua . Згідно з даними, до війни Україна не мала дефіциту таких потужностей, тобто у нас максимум було 40-45 млн т одночасного зберігання. А станом на початок травня 2022 р. в Україні вже втрачено 13 млн т елеваторних потужностей. Частина зруйнована, інша — на окупованих територіях. З тих елеваторів, що зараз можуть працювати, 35% не будуть звільнені для приймання нового врожаю. Таким чином, за даними експертки, вже восени Україну очікує відчутний дефіцит елеваторних потужностей десь у 10-15 млн т для зберігання нового врожаю. «До початку жнив треба зменшити цей дефіцит хоча б на 50%, інакше у нас буде проблема зі зберіганням нового врожаю», — наголосила Наталя Кулаковська. На її думку, аграрії могли б розв’язувати цю проблему, але від початку війни у них немає змоги залучити кредитні кошти на інвестиційні потреби. «Отримати у державних банках кредити на посівну компанію, обігові кошти — це можливо. А от необігові — це, на жаль, неможливо, як в іноземних чи українських, так і в державних банках. Всім відмовляють і це є великою проблемою», — пояснила вона. Експертка додала, що друга проблема полягає в тому, що через брак коштів у бюджеті не підтвердили програму компенсації 20% від вартості на купівлю українського елеваторного обладнання. «Програма добре працювала, була дуже простою в формуванні пакета документів, отриманні самої компенсації без бюрократичних перепон. Вона допомагала аграріям і дозволяла їм зекономити. Багато наших клієнтів, що заключили контракти на початку року до війни розраховували на цю компенсацію, а тепер фактично мають сплатити на 20% більше», — обурюється представниця KMZ Industries. agronews.ua Набрав чинності Закон України щодо стимулювання виробництва спирту AgroNews.ua. -22.06.2022 Набрав чинності Закон України № 2284-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого», підписаний 15 червня 2022 року Президентом України В. Зеленським. Про це повідомляє agroreview.com, пише agronews.ua . Реалізація Закону сприятиме розвитку ринку спирту для технічних та хімічних потреб, імпортозаміщенню продукції технічного і хімічного призначення, збільшенню попиту на внутрішньому ринку на біоетанол, збільшенню переробки на внутрішньому ринку зерна (кукурудзи, пшениці, тритикале тощо). Прийнятий законопроект передбачає: ● використання для обліку спирту етилового денатурованого та біоетанолу масових витратомірів замість витратомірів-лічильників спирту етилового, які обліковують спирт за об’ємом; ● зобов’язання виробникам спирту етилового надсилати контролюючим органам технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів та схему встановлення цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизних складах; ● затвердження Кабінетом Міністрів України норм виробничих втрат і виходу спирту етилового та інших спиртових дистилятів, а також норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв; ● дозвіл на денатурацію біоетанолу бензином та етил-трет-бутиловим етером (наразі дозволяється зберігати біоетанол, денатурований лише бензином (1–10 відсотків)). Також Законом тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, передбачена можливість суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, виробляти спирт етиловий денатурований та/або біоетанол на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, виробляти біоетанол. З метою реалізації положень Закону Мінагрополітики розпочало роботу по перегляду та розробці підзаконних нормативно-правових актів. agronews.ua Запропоновано новий варіант експорту українського зерна AgroNews.ua. -22.06.2022 В Угорщині запропонували транспортування українського продовольства через її територію. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian, про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто., пише agronews.ua. “Угорщина запропонувала свою територію як можливий маршрут для експорту українського зерна у зв’язку з порушенням звичайних маршрутів”, – заявив міністр за підсумками зустрічі глав МЗС країн ЄС. Варто зауважити, що експорт зерна з України суттєво уcкладнений через вторгнення росії. Українська держава не може проводити транспортування зерна Чорним морем. agronews.ua Німецька залізниця з липня щоденно вивозитиме зерно з України AgroNews.ua. -21.06.2022 Німецька залізниця долучиться до експорту українського зерна, тестові перевезення мають бути завершені в липні. Про це сьогодні заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен на онлайн-брифінзі, повідомляє «Укрінформ» , пише agronews.ua . Посол зазначила, що наразі немає можливості експортувати українське зерно через одеські порти, опрацьовуються різні варіанти здійснення експорту через українсько-польський кордон. «Ми хочемо допомогти. Німецька залізниця активно працює з українськими партнерами, щоб провести тестові перевезення. Я дуже сподіваюсь, що в липні ми це тестування завершимо і зможемо експортувати (українське) зерно щоденно», — сказала посол ФРН. agronews.ua Сумарно Україні слід допомогти експортувати 58 млн т врожаю – Сольський AГРОПОЛІТ. -26.06.2022 Уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Із врахуванням нового врожаю, Україні необхідно буде експортувати 58 млн т урожаю. Про це заявив міністр АПК Микола Сольський. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів. «Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60 млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він», – наголосив міністр. Також він додав, що у вересні–жовтні 20222 року очікується и суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. На зустрічі міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій. За його словами, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів». Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський. agropolit.com/news/ Озвучено, як змінився агроекспорт у Євросоюз після скасування мит на українську продукцію AГРОПОЛІТ. -23.06.2022 Після скасовування мит на українську продукцію у Євросоюз групи товарів із правом дозволу експорту в ЄС лишилися тими ж, що і були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин. Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко. «Скасування Європою мит не скасовує вимоги по безпечності та якості для українського агробізнесу. Вимоги по доступу на європейський ринок мають бути виконані згідно з законодавством ЄС. Тому великої активності бізнесу ми не бачимо. Торгівельна лінійка суттєво не розширилася. Групи товарів із правом дозволу експорту в ЄС лишилися тими ж, що і були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин», – сказала Шевченко. Вона додала, що певний приріст ми бачимо у напрямку кількості схвалених заявок у молочній галузі: за останні 3 місяці ЄС схвалила заявки п’яти великих молочних підприємств. Але ми очікуємо, що протягом року зросте обсяг поставок в ЄС по м'ясу птиці, молочці та медові. Українські виробники із правом експорту на ринок ЄС дивляться на цей ринок як на альтернативу тим ринкам, транзит до яких серйозно ускладнився через війну», – наголосила керівник відомства. agropolit.com/news/ Скасування переліку критичного імпорту: названо умови AgroPortal.ua.-25.06.2022 Набуття чинності законопроєктом №7418, який скасовує пільги з оподаткування імпорту товарів з 1 липня, створить підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення. Про це заявила перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Мінекономіки. Вона нагадала, що після початку повномасштабної війни рф проти України Національний банк (НБУ) обмежив валютні платежі за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту, який затвердив Кабмін. Однак з того часу список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, і сьогодні він містить близько 90% від усіх товарних категорій. «Ухвалення парламентом законопроєкту №7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною», — сказала Свириденко. За її словами, разом із тим, як Кабмін скасує перелік критичного імпорту, Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон. agroportal.ua Блокада портів: відсутність української олії відчуває весь світ AgroPortal.ua.-25.06.2022 Соняшникова олія — один із трьох китів українського експорту агропромислової продукції. Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Як зазначається, на відміну від пшениці та кукурудзи (2 інші великі складові українського агроекспорту), соняшникова олія є продуктом переробки, тобто продуктом із доданою вартістю, який виробляється на території України. В УКАБ підкреслили, що за результатами 2021 р. Україна змогла експортувати 5,1 млн т даного продукту. ТОП-5 світових експортерів соняшникової олії в світі в 2021 р.: 1 місце — Україна з обсягом 5,1 млн т; 2 — росія, 2,4 млн т; 3 — Нідерланди, 0,7 млн т; 4 — Туреччина, 0,6 млн т; 5 — Аргентина, 0,6 млн т. «Вже не один рік Україна тримає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії. І зараз вона робить усе можливе, щоб і надалі забезпечувати нею світ, адже обмеження українського експорту через блокування морських портів російськими військами призвело до різкого зростання цін на всі види рослинних олій та їх дефіциту. Багатьом країнам світу немає різниці, яку рослинну олію споживати: соняшникову чи ріпакову, соєву чи пальмову. Тобто в багатьох випадках вони є взаємозамінними. Розуміння того, що тимчасово український експорт заблоковано, призвело до зростання цін на всі рослинні олії на 23% буквально за місяць (дані індексу FAO за березень 2022 р.). І тому в розблокуванні морських портів є дуже багато зацікавлених сторін як з боку України, так і світу, і це буквально стосується кожного мешканця нашої планети», — підкреслюють в УКАБ. agroportal.ua Уряд виділить 8 млн грн грантів на розвиток переробних підприємств AgroPortal.ua.-24.06.2022 Держава надасть до 8 млн грн безповоротної допомоги тим, хто вже має бізнес у сфері переробки або хоче запустити нові проекти. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 24 червня. «Цього тижня Уряд уже прийняв документи щодо запуску програми «єРобота» й анонсував одразу три грантові програми підтримки створення власного бізнесу. Сьогодні ми запускаємо ще три програми, які так само спрямовані на створення нових робочих місць, збільшення доходів українців та розвиток нашої економіки», — зазначив Денис Шмигаль. Серед них — програма безповоротних грантів на створення й розвиток переробних підприємств. За словами прем’єр-міністра, це можуть бути підприємства у сфері деревообробки, меблевого виробництва, металообробки, агропереробки, виробництва будматеріалів тощо. Денис Шмигаль: «Грант можна буде витратити на придбання обладнання. Головні вимоги до отримувачів: створення не менше 25 нових робочих місць і сплата податків. Люди, які хочуть отримати грант, повинні представити робочу ідею, чіткий бізнес-план та залучити власні кошти на свою справу». Як повідомив Денис Шмигаль, для перших заявників власний внесок за цією програмою має скласти 30%. Також держава надає додаткові можливості отримати доступний кредити за програмою «5-7-9» у розмірі до 16 млн грн. agroportal.ua Мінагрополітики планують знову об’єднати AgroPortal.ua.-24.06.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства планується до кінця 2022 року об’єднати з Міністерством економіки та створити нове Міністерство економічного розвитку та інновацій. Згідно Загального плану трансформації виконавчої влади в Україні, яке є в розпорядженні видання, об’єднані міністерства входитимуть у Блок «Економічне зростання та інновації». Серед поставлених цільових показників діяльності — поглиблення переробки та збільшення експорту агропродукції. Попередньо всього діючі наразі 20 міністерств планується об’єднати у 12. agroportal.ua Україна йде на історичний рекорд експорту соняшнику AgroPortal.ua.-24.06.2022 Обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. т, що втричі більше показника квітня. Усього з початку поточного сезону (1 вересня — 20 червня) з України було експортовано майже 895 тис. т олійної, що в 5 разів перевищує показник за 10 місяців 2020/21 МР та стало рекордом для галузі за більш ніж 20 років, повідомляє ІА «АПК-Інформ». «Суттєве навантаження на логістику та багатотижневі черги на західних переходах значно збільшують термін доставки сировини до кінцевих покупців та трохи стримують темпи відвантаження соняшнику з країни. Але незважаючи на логістичні складнощі, в червні темпи експорту поки що тільки ростуть, і за підсумками майже 3 тижнів уже склали близько 365 тис. т», — пояснюють експерти. Зазначається, що наближення нового врожаю ріпаку в Європі та Україні поки що тисне лише на вартість українського соняшнику, а можливе зниження саме обсягів експорту, ймовірно, можна буде спостерігати не раніше липня. Враховуючи поточні реалії, аналітики підвищили прогноз експорту українського соняшнику в 2021/22 МР до 1,3 млн т, що в 7 разів перевищить показник попереднього сезону та може стати історичним максимумом для країни. «Однак в міру збільшення навантаження на логістику через відвантаження з України зернових та ріпаку нового врожаю подальші коригування прогнозу не виключаються», — зазначають експерти. agroportal.ua Тимчасові зерносховища потрібно будувати на території України — думка Kurkul. -23.06.2022 Сполучені Штати спільно з європейськими союзниками працюють над вивезенням зерна з України залізничним шляхом, зокрема шляхом будівництва зерносховищ на українському кордоні. Так, Міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик заявив, що на будівництво тимчасових зерносховищ на кордоні з Україною для вивезення зерна піде від трьох до чотирьох місяців. Проте польські фермери вкрай не зацікавлені в тому, щоб на території Польщі зберігалося українське зерно. Про це розповів Дмитро Шкорупєєв , керівник проєкту з будівництва елеваторів, у блозі «Як зберегти зерно в умовах війни при заблокованих портах в Україні?» на Elevatorist.com . За його словами, будівництво таких зерносховищ неминуче вплине на внутрішні ціни на зерно.«Мені особисто довелось відправляти залізницею в дев’яності роки українське зерно в Польщу. З цього приводу з польськими фермерами була ціла війна. До речі, поява українського зерна в Європі, це глобальна проблема для всієї Європи. Як казав мені колись польський фермер, коли в Україні серйозно займуться сільським господарством, в Європі вимушені будуть шукати собі щось інше», — пояснив елеваторист. Так, на його думку, тимчасові зерносклади потрібно будувати на території України.«Щоб не було впливу на внутрішні ціни в Європі. Євросоюз буде сприяти тільки транзиту українського зерна через свої кордони. Всі інші варіанти будуть гальмуватися», — пояснив експерт. kurkul.com Куркуль — онлайн-асистент фермера Ми розповідаємо про фермерів, як основу українського агробізнесу, а також намагаємося допомогти їм корисною інформацією. Наша аудиторія — аграрні, малі, середні підприємства, що за розміром зембанку та у душі є фермерами Соль вернулась в супермаркеты: импортная продукция оказалась дешевле украинской Today. ua -23.06.2022 Соль с началом войны стала дефицитным товаром, как и гречка. Украинские магазины начали бороться с дефицитом с помощью импорта. В супермаркетах обнаружили соль из Чехии, Турции и Италии по доступным ценам. Ажиотаж вокруг соли начался после новости о приостановке деятельности госпредприятия "Артемсоль". Производитель являлся крупнейшим в Украине и Восточной Европе. Перебои в работе связаны с активными боевыми действиями в регионе. Люди начали массово скупать соль, цена на которую взлетела. Однако в Днепре, похоже, решили проблему. В местной сети супермаркетов "Сильпо" начали продавать соль. Каменная пищевая йодированная соль производства Чехии стоит 19,99 гривны за килограмм. Такая же ценовая политика и в отношении турецкой продукции. Итальянскую морскую соль крупного помола продают за 29,89 гривны. При этом каменная соль из украинского Запорожья обойдется в 27,99 гривны за килограммовую пачку, сообщило издание "Наше Місто". Примечательно, что возле пакетов соли нет очередей. Сотрудники торговой сети не устанавливали ограничений на покупку дефицитного товара. Ранее стало известно, что турецкую соль реализуют в сети супермаркетов АТБ. 750-граммовая пачка реализуется по цене около 17 грн. По данным покупателей, продукция отличного качества, но ее сложно найти в супермаркетах – быстро сметают с полок. https://biz.today.ua/ Знайти нові маршрути для українського зерна буде непросто, — NYT Фокус.-22.06.2022 Ширина залізничних колій в Україні відрізняється від європейських, на Дунаї недостатньо поромів для перевезення значних обсягів зернових, а маленький румунський порт Констанца просто не впорається з нашим урожаєм. Блокада Чорного моря російськими військами призвела до глобального зростання цін на зернові та викликала побоювання щодо голоду. До того ж Україні доводиться шукати нові маршрути для постачання сільгосппродукції. Про це повідомляє NYT. Замість постачання пшениці, соняшникової олії, кукурудзи й інших продуктів через українські порти, доводиться розглядати альтернативні варіанти — через Польщу, або Дунаєм на південний захід у Румунії і далі через румунський чорноморський порт Констанца. Представники країн Заходу пропонують свої альтернативи, наприклад, президент США Джо Байден минулого тижня заявив, що Сполучені Штати спільно з ЄС можуть побудувати зерносховища в Польщі. Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон запропонував розвивати наземні маршрути, що вже використовуються. Проте, за оцінками аналітиків, альтернативних маршрутів, хоча вони й дещо збільшують експорт, все ж таки буде недостатньо, щоб задовольнити глобальний попит. Майк Лі, фахівець із чорноморських сільськогосподарських проєктів британської компанії Green Square Agro Consulting вважає, що чорноморські порти — єдиний реальний маршрут для постачання потрібного обсягу зернових, й альтернативи морським портам немає. Президент Зеленський визнав, що альтернативні маршрути є більш дорогими і дозволяють перевозити дуже невеликий відсоток від колишніх обсягів зерна — від 50 до 60 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції щорічно. У 2019 році до пандемії Україна забезпечувала приблизно 15% світового експорту пшениці. На думку Андре Дефуа, який представляє компанію Strategie Grain, якщо не станеться дива, обсяги експорту знизяться до 6%. https://focus.ua/ G7 закликає Росію забезпечити вільне проходження суден із сільгосппродукцією в Чорному морі, - заява Цензор.Нет.- 27.06.2022 Країни G7 закликають Росію гарантувати вільне проходження суден із сільськогосподарською продукцією з українських портів. Про це повідомляється у спільній заяві цих країн, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Інтерфакс-Україна". "Ми наполегливо закликаємо Росію (...) забезпечити безпечне проходження суден із сільськогосподарськими товарами з українських портів на Чорному морі", - йдеться у документі. Наголошується, що країни G7 мають намір рішуче підтримувати Україну у виробництві та експорті зерна, олії та інших сільгосптоварів. "Ми також сприятимемо розробці скоординованих ініціатив щодо гарантування глобальної продовольчої безпеки, а також реагуватимемо на причини виникнення глобальної продовольчої кризи", - наголошується в заяві. https://censor.net/ua/