< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 12 по 18 лютого 2020 року Попередній допис Наступний допис Казахстан тимчасово заборонив імпорт української курятини AgroNews.ua. -17.02.2020 Опубліковано повідомлення Комітету ветеринарного контролю та нагляду Міністерства сільського господарства Казахстану. Міністерством щодо введення тимчасової заборони на ввезення продукції птахівництва з Вінницької області. Про це повідомляє пресслужба міністерства. Також вводяться тимчасові обмеження на транзит через Вінницьку область України живої птиці, м’яса птиці і всіх видів птахівничої продукції, а також інкубаційних яєць, пуху і пера, які не пройшли теплову обробку (не менше 70 ° С), – пише джерело. Обмежено транзит регіоном кормів і кормових добавок для птахів ( за винятком кормових добавок хімічного і мікробіологічного синтезу), мисливських трофеїв, які не пройшли Таксидермічеськую обробку (перната дичина), обладнання для утримання, забою і розбирання птахів, яке було у використанні, – вказується в повідомленні. agronews.ua Канада оновити угоду про вільну торгівлю з Україною AgroNews.ua. -16.02.2020 Канадський уряд ініціював громадське обговорення варіантів удосконалення угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це в Оттаві оголосила міністр міжнародної торгівлі Канади Мері Енджі, передає кореспондент Укрінформу. “Канада рішуче налаштована забезпечити своїм громадянам та підприємствам доступ до можливостей і споживачів на світовому ринку. Більш сполучений світ надає усім відчутні переваги, створюючи більше гідних робочих місць для середнього класу та зміцнюючи нашу економіку. Шляхом громадських обговорень я закликаю усіх канадців висловити свої думки стосовно майбутнього оновлення наріжної угоди про вільну торгівлю з Україною”, – сказав Енджі. У міністерстві міжнародної торгівлі додали, що консультації стосовно модернізації угоди “дадуть підприємцям, промисловості та всім громадянам можливість допомогти Канаді визначити її інтереси у перемовинах з Україною”. agronews.ua ЄС наростить обсяги торгівлі з Україною AgroNews.ua. -16.02.2020 Європейський Союз приділятиме прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощування обсягів торгівлі з Україною. Про це комісар Євросоюзу Олівер Варгеї, повідомляє Укрінформ. «Я можу сказати, що ми приділятимемо прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощування обсягів торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, що стосується технічних стандартів. Для технічних стандартів же дуже багато абревіатур різноманітних, але все ґрунтується навколо того, аби синхронізувати ті, які існують в Україні, до тих, які існують в ЄС. І наші спеціалісти вже розпочинають працювати над тим, аби забезпечити синхронізацію та гармонізацію стандартів якомога швидше», – сказав Варгеї. Він також запевнив у тому, що ЄС намагатиметься надавати підтримку Україні у прискоренні розвитку економіки, а також сприятиме розвитку усіх напрямків, які забезпечать зростання нових робочих місць. Зі свого боку Гончарук зазначив, що уряд разом із європейськими партнерами створює сприятливі умови для українських експортерів. «Наш пріоритет — «промисловий безвіз» із Євросоюзом. Тобто підписання Угоди про відповідність та прийнятність промислової продукції. Ми очікуємо приїзду попередньої оціночної місії для старту перемовин», – сказав він. agronews.ua Уряд не достатньо захищає інтереси вітчизняних експортерів,- експерт AgroNews.ua. -15.02.2020 До кінця 2019-2020 маркетингового сезону Україна зможе експортувати 56 млн т зернових та зернобобових культур, досягнувши чергового рекорду. Проте український уряд поки що не достатньо сильно захищає інтереси вітчизняних експортерів. Про це мова йшла на Legal Agri Forum. Щоб зміцнити свої позиції, потрібна розробка експортної стратегії і орієнтир на запити покупців – розширення асортименту, підвищення якості. При цьому торгівельні війни можуть дати додатковий шанс на завоювання нових ринків.Експерти впевнені, що вітчизняний АПК буде нарощувати експортні поставки і надалі, продаючи 80 млн т зерна і більше. На думку Ольги Трофімцевої, в.о. Міністра АПК та продовольства у 2019, таких показників реально досягнути вже за 5-7 років, але за умови розвитку логістики. «Я не хочу бачити Україну як суцільні поля кукурудзи, а хочу бачити, як таку, що виробляє продукцію з доданою вартістю, і сильною з точки зору аграрних технологій. Це все стає мати флагманським напрямком вітчизняного експорту», — наголосила Ольга Трофімцева. Крім збільшення відсотку переробленої продукції, на її думку варто розширювати коло експортерів. «В експорті АПК зараз переважають великі компанії і, в кращому випадку, середні», — переконана вона. Владислав Седик, президент Фітосанітарної асоціації України, додав, що український уряд не достатньо захищає інтереси експортерів. «Виробництвом займаються виробники, а торгівлею – трейдери, і вони, як правило, не дружать один з одним». Багато країн висувають більш жорсткі умови до українських поставників, як, наприклад, Індія, уряд якої вимагає обробку зерна бромистим метилом, знаючи, що наша країна підписала зобов’язання не використовувати речовини шкодочинні для озоновому шару. «Тобто – це фактично спроба прибрати нас з ринку. Але, як правило, українським експортерам «по барабану», і вони все одно везуть свою продукцію до Індії, нехтуючи великою кількістю нотифікацій. Ця ситуація показова – як Україна «лобіює» свої інтереси. Наприклад, Міністр Канади приїхав в Індію через два дні, «випадково», коли проти їхньої країни ввели певні обмеження. Таких кейсів по Індії, Індонезії дуже багато. Минулого року в Індонезії заявили, що у нашому зерні багато сажки, вони вимагали високотемпературної обробки, що не можливо технічно – це також певний торгівельний бар’єр», – розказав він. agronews.ua Названо основного торгового партнера України AgroNews.ua. -14.02.2020 Стало відомо, хто був головним торговим партнером України в минулому 2019 році. Про це розповів віце-прем’єр з питань європейської та евроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Вперше найбільшим торговим партнером нашої країни став Кітай. Також 43% зовнішньої торгівлі України припадає на країни ЄС.«Діалектично у нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з КНР, ні короваю з хлібом. Але при цьому бізнес цвіте яскравим кольором. І за останній рік вперше в історії Китай став торговим партнером України №1 як окрема країна», – додав віце-прем’єр. У минулому році експорт України виріс до 46 мільярдів доларів (на 6,4%). Імпорт нашої країни збільшився до 60 мільярдів доларів (на 7,1%). agronews.ua В Україні на акцизних марках з’явиться QR-код AgroNews.ua. -13.02.2020 Кабінет Міністрів затвердив зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розроблені Міністерством фінансів спільно з Мінцифрою, ДПС, командою «ДІЯ» та ДУ ВПФ. Повідомляє Agronews. Нова система передбачає низку особливостей, які запроваджуватимуться поетапно. Для одержання акцизних марок, перевірки сплати акцизу та звітування виробник використовуватиме Електронний кабінет платника податків. Таким чином паперових заявок на отримання марок з часом не буде. Система «Електронна акцизна марка» будуватиметься за компонентним (модульним) принципом, що передбачає певний початковий функціонал, який далі може бути розширений, наприклад, для погашення акцизної марки під час її продажу з використанням РРО. «Дискусія про необхідність переходу до електронної акцизної марки точиться вже давно, і цю зміну вимагає від нас весь сумлінний бізнес. Мета проста і зрозуміла — боротьба з тіньовим ринком та мінімізація впливу людського фактору на адміністрування, що збільшить надходження до бюджету та покращить справедливу конкуренцію, – сказала Міністерка фінансів Оксана Маркарова. – Паралельно із запровадженням електронної акцизної марки для алкогольних виробів та можливістю для населення перевіряти акцизну марку на легальність за допомогою відкритої бази даних, ми разом із профільним комітетом ВР якнайшвидше опрацюємо законодавчі ініціативи щодо повноцінного запровадження трек-енд-трейс та продовжимо скоординовану з Податковою службою, Податковою міліцією, Митною службою, СБУ і НПУ боротьбу з ухиляннями від сплати податку». Використання системи «Електронна акцизна марка» дасть змогу посилити боротьбу із незаконним обігом підакцизних товарів шляхом відстеження руху алкогольних напоїв за допомогою співставлення інформації із бази даних ДПС про видані марки та зчитані реєстраторами розрахункових операцій. agronews.ua Мінекономіки оприлюднило перелік не вичерпаних Україною аграрних євроквот AgroNews.ua. -13.02.2020 Заступник мінстра економіки Тарас Качка в ході слухань аграрного парламентського комітету оприлюднив інформацію про використання Україною квот для експорту до ЄС у 2019 році, повідомляє Agronews. За його словами, Україна не змогла вичерпати квоти по поставкам в ЄС висівок, відходів та залишків – лише 72,3% (14,5 тис.т), часнику – 78,6% (393,1 т), ячменю – 80,4% (249 тис.т), яйцям та альбумінам – 84,5% (2027 т), солоду та пшеничній клейковині – 90,3% (6319 т), обробленій продукції із зернових – 99,5% (1989 т), продуктам переробки солоду та крохмалю – 99,9% (1998 т). По решті експортних позицій квоти вичерпано повністю, зокрема: пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули; кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; цукор; м’ясо птиці та полуфабрикати з м’яса птиці; виноградний та яблучний соки; оброблені томати; крохмаль, ячмінна крупа та борошно; мед; вершкове масло та молочні пасти; оброблений крохмаль. agronews.ua Переорієнтація експортних напрямів як виклик для українського уряду AГРОПОЛІТ. -18.02.2020 Ключове завдання нової експортної політики України для уряду — це швидка переорієнтація українського експорту з одного на інший ринок та єдиний алгоритм державної підтримки бізнесу у випадку форс-мажору на торговельних ринках. Слабкість цього алгоритму показали події в Ірані та Китаї, адже загроза можливих змін у торговельних відносинах з цими та іншими країнами вже позначилася на прогнозах і майбутніх торгових планах. Тож, у разі затримок із поставками товарів (через військовий конфлікт чи карантин) більше втратить українська сторона. Особливо, коли мова заходить про Китай, який у 2019 році випередив Росію за обсягами українського експорту. За даними НБУ, загальна частка Китаю у зовнішній торгівлі України за 10 місяців 2019 року сягнула 7% ($2,34 млрд), а експорт (січень–жовтень 2019 року) до Ірану приніс Україні $157 650,9 тис. (+37,3% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року), імпорт — $35 128,7 тис. Тож два форс-мажорні випадки (збитий літак в Ірані та коронавірус і карантин у Китаї) вивели з гри частину експортних потоків українського бізнесу, а іншу поставили під питання. AgroPolit.com розбирався, чи існує в уряду сигнальна система перемикання експорту з одного на інший ринок, а також зібрав поради експертів, яких кроків потрібно вжити, аби вона була дієвою. agropolit.com/news/ Від української курятини може відмовитися ще одна країна AГРОПОЛІТ. -17.02.2020 У зв’язку з ризиком поширення пташиного грипу Молдова може заборонити експорт м’яса птиці та яєць з України. Документ щодо цього підготовано Міністерством сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища винесено на розгляд уряду, пише tripoli.land. Згідно з проектом, до того часу, поки Всесвітня організація охорони здоров’я не оголосить про ліквідацію пташиного грипу в Україні, у Молдові діятиме ембарго на птахів, м’ясо птиці, яйця, а також корми з України. Обсяг цієї продукції, яка потрібна Молдові, забезпечуватимуть місцеві фермери. Торік місцеві фермери забезпечили 70% м’яса птиці та яєць. Натомість торік із загальної кількості ввезеного м’яса птиці (18407 тонн) понад 14 тисяч тонн було імпортовано саме з України. agropolit.com/news/ Качка: Заборона ЄС на ввезення курятини з усієї території України знята AgroPortal.ua.-15.02.2020 Європейський союз підтримав рішення про зонування випадку пташиного грипу в Україні. Таким чином заборона ЄС на ввезення м'яса птиці з усієї території України, накладена кілька тижнів тому, знята. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — торговий представник Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що зараз очікується оприлюднення відповідного рішення. «Справді рішення було прийнято не одностайно, бо кілька держав-членів незадоволені прогресом у співпраці з Україною по інших питаннях. Це цілком нормальна реакція, оскільки у сфері санітарії і фітосанітарії між Україною і ЄС є низка питань де потрібен прогрес. Наш пріоритет на цей рік — максимально зняти усі проблемні питання у цій сфері», — пояснив Тарас Качка. Він висловив сподівання, що рівень довіри між Україною і ЄС у питаннях санітарії і фітосанітарії лише зростатиме. Також він відзначив професійність роботи фахівців Держпродспрживслужби. agroportal.ua ЄБА: Нові вимоги до маркування продукції погіршать умови для бізнесу AgroPortal.ua.-14.02.2020 Україна, обравши курс на європейську інтеграцію, взяла на себе зобов'язання гармонізувати національне законодавство відповідно до вимог ЄС. Як говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації, це зобов'язання поширюється й на необхідність наносити латиницею одиниці вимірювання на продукцію та, наприклад, замість скорочень «Кг», «С», «В» використовувати «Kg», «S», «V» для зазначення кілограмів, секунд або вольт. «Це здійснюється з метою усунення технічних бар'єрів в торгівлі, аби товари, які виробляються в Україні, могли вільно потрапляти на ринок ЄС і навпаки. Ще в 2015 році Міністерством економіки було прийнято відповідний наказ №914, і деякі компанії та індустрії не мали проблем з його виконанням — наприклад, виробники техніки та електроніки. Інші — були вимушені звертатись за додатковими роз'ясненнями та пропонувати зміни до профільного законодавства», — пояснили в асоціації. Наразі наказ передбачає можливість добровільно поруч із одиницями вимірювання (нанесеними латиницею) наводити їх переклад українською мовою. У той же час, ряд індустрій наразі не можуть виконувати вимоги цього наказу, оскільки в їхньому спеціальному законодавстві передбачено, що все маркування має здійснюватися виключно українською мовою. Відтак колізія продовжує існувати. Наприклад, виробники ветеринарних препаратів, агрохімічних засобів та інші мають складнощі із застосуванням відповідних правил, підкреслюють в ЄБА. На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов'язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак таке рішення вдовольняє не всі індустрії, додають в ЄБА. Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проєкт змін до наказу №914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.«Запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією наказу №914, та наносять маркування виключно латиницею», — вважають в ЄБА. agroportal.ua Український національний павільйон всьоме представлений на виставці органічних продуктів BioFach AgroTimes.-14.02.2020 Український національний павільйон цього року всьоме бере участь у Міжнародній виставці органічної продукції BioFach, що проходить 12-15 лютого у Нюрнберзі (Німеччина). Всього у BioFach2020 представлено понад 3700 експонатів у дев’яти павільйонах, а Україну представляє 37 компаній. Учасники з України репрезентують свою продукцію на національному стенді, галузевих та індивідуальних стендах. Найбільша кількість компаній (19 учасників) представлена на Національному павільйоні, який організовано у форматі Organic Ukraine Business Hub громадською спілкою «Органічна Україна». Як зазначають учасники Національного павільйону, участь у виставці під спільним гаслом «Відкрий для себе органічну Україну» було їх свідомим вибором і має кілька переваг. А саме: Organic Ukraine Business Hub є бізнес-майданчиком, що репрезентує світові органічну Україну та найкращі органічні продукти вітчизняних виробників; сприяє підтримці ділової репутації держави і має консолідований вплив на світовий бізнес. Різнопрофільним компаніям спільно вдається продемонструвати автентичність та інноваційність України. Як зазначив Юрій Шевченко, директор з розвитку бізнесу та співвласник компанії «Укролія», сусідство на павільйоні виробників органічної продукції, переробників і трейдерів демонструє відвідувачам наявність в Україні усього виробничого ланцюжка: від лану до столу і, відповідно підсилює довіру до представлених компаній та сприяє підвищенню репутації країни загалом. Важливо відзначити, що Organic Ukraine Business HUb організований на запит і за підтримки бізнесу в першу чергу. Але необхідною і дуже важливою була підтримка міжнародних партнерів. www.agrotimes.net/ Уряд затвердив порядок ведення «органічних» реєстрів AgroTimes.-13.02.2020 Кабінет Міністрів України затвердив порядок ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції та Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу. Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Сьогодні, на жаль, виробництво всієї органічної продукції перебуває поза межами правового поля. Будь-хто може підробляти таку продукцію і маркувати знаком «органічний продукт», а споживачі – купувати під цим знаком продукцію, яка не є такою. Ми виправляємо це і захищаємо виробників дійсно органічної продукції», – зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Ведення реєстрів відбуватиметься у вільному доступі, що надасть можливість громадянам, суб’єктам ринку органічної продукції та іншим зацікавленим особам отримувати актуальну та достовірну інформацію стосовно: виробників органічної продукції; органів сертифікації, що мають право на проведення сертифікації органічного виробництва; наявності органічного насіння і садивного матеріалу. www.agrotimes.net/ У 2019 році вітчизняний експорт круп скоротився на 10% AgroTimes.-13.02.2020 Протягом 2019 року Україна експортувала 23,541 тис. тонн круп із зерна зернових культур на суму $8,1 млн. За обсягом це на 9,8% менше, ніж у 2018 році (26,098 тис. тонн), а за сумою виручкою – на 8% менше ($8,8 млн). Про це свідчать дані Державної митної служби. Найбільшим імпортером українських круп минулого року стала Молдова, яка закупила цієї продукції на суму понад $1,27 млн. Питома частка цієї країни в загальному обсязі експорту круп становить 15,7%. На другому місці – Єгипет із питомою часткою 15,3% та сумою закупівель $1,24 млн. Третю позицію займає Білорусь, питома частка якої становить трохи більше 14%, а сума закупівель – $1,14 млн. Крім того, Україна імпортувала 3,4 тис. тонн круп на суму $1,6 млн. Найбільше – з Угорщини (35,9%) на суму $574 тис., з Туреччини (34,9%) – на $558 тис., та з Італії (15,7%) – на $251 тис. www.agrotimes.net/ Експорт товарів і послуг до ЄС: Україна отримала торік $25 млрд Газета по-українські.-15.02.2020 Експорт українських товарів в країни ЄС торік зріс на 3%, а послуг - на 7,7%. Загалом за експорт товарів і послуг в країни ЄС Україна отримала понад $25 млрд: $20, 752 млрд - за товари і $4, 288 млрд - за послуги. Про це повідомляє пресслужба уряду. "Постійне зростання експорту українських товарів на ринки ЄС - це знак якості. Україна входить в трійку найпотужніших експортерів сільськогосподарської продукції для країн Євросоюзу. Наша мета - суттєво збільшити експорт до ЄС і промислових товарів. Промисловий безвіз, над яким ми зараз працюємо з Євросоюзом, значно зміцнить українські позиції", - заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Зростання експорту до ЄС уповільнилося до 3,9% з 14,3% роком раніше, тоді як імпорт - до 7,5% з 12,7%, унаслідок чого дефіцит у торгівлі з ЄС зріс одразу на 31,5% - до $4,56 млрд, пише "Інтерфакс-Україна". Загалом Україна експортувала в інші різні країни світу товарів та послуг на $63,7 млрд - на 11% більше ніж 2018 року. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 235 країн світу. Серед країн, з якими торгувала Україна, найбільше українських товарів купили у Китаї. Gazeta.ua Назвали дату запуску електронної акцизної марки Газета по-українські.-12.02.2020 Кабінет міністрів України розпочав підготовку до запуску електронної акцизної марки. Система повинна дати змогу відстежувати кожен підакцизний продукт в Україні, повідомив під час брифінгу прем'єр-міністр Олексій Гончарук."Ми створюємо систему електронних акцизних марок. Очікуємо, що вже навесні електронна акцизна марка запрацює. Не пізніше ніж 1 травня вона має запрацювати", - каже Гончарук. Наприкінці січня Державна податкова служба спільно з Міністерством фінансів розробили та запустили електронний сервіс, який дасть змогу перевірити справжність акцизних марок. Gazeta.ua У украинских экспортеров грецкого ореха появился амбициозный конкурент Дело.-12.02.2020 Грузия нарастила поставки грецких орехов на внешние рынки в 10 раз Грузия, которая долгое время была крупным нетто-импортёром грецкого ореха, начала резко наращивать экспорт этого продукта. В частности, по итогам 2019 года экспорт ядра грецкого ореха из Грузии вырос сразу в 10 раз и достиг 321 тонны. Об этом сообщает EastFruit. Выручка грузинских компаний от экспорта грецкого ореха в скорлупе и ядра грецкого ореха впервые превысила в 2019 году 1 млн долларов и достигла 1,4 млн долларов. При этом импорт ядра грецкого ореха в Грузию снизился за год на 11% и составил 1,1 тысячи тонн. Главным поставщиком данной продукции на рынок Грузии оставалась Украина, которая сократила поставки на 15% с 1,2 тысячи тонн до 1 тысячи тонн. delo.ua/ Каждая 10-я бутылка сока в мире сделана из фруктов и ягод украинской компании T.B. Fruit Дело.-12.02.2020 В 2019 году из фруктов и ягод, переработанных на заводах компании T.B. Fruit, была сделана каждая 10-я бутылка сока в мире Уже который год подряд компания из Украины занимает третью лидерскую позицию в рейтинге крупнейших производителей концентрированных соков в Европе. Речь идет о группе компаний T.B. Fruit, в состав которой входят семь заводов по переработке фруктов и овощей, четыре из которых находятся в Украине (другие — в Польше и Молдове). Украинскому потребителю компания известна по сокам прямого отжима ТМ "Galicia", а мир знает T.B. Fruit как мощного производителя концентрированных натуральных соков. Общая мощность перерабатывающих заводов T.B. Fruit составляет 1 млн тонн фруктов, овощей и ягод. А это, соответственно, почти 150 тысяч тонн концентрированного сока ежегодно. Как стало известно, в прошлом году из фруктов и ягод, переработанных на заводах компании, была сделана каждая 10-я бутылка сока в мире и каждая 4-я бутылка яблочного сока в США (в 2014 году T.B. Fruit был крупнейшим экспортером яблочного концентрированного сока в США). Из украинского сырья изготавливаются сотни торговых марок в мире. Концентрированные соки производства T.B. Fruit поставляются глобальным лидерам, таким как Nestle, PepsiCo, Coca-Cola, Refresco, Eckes-Granini. В Украине из концентрированного сока T.B. Fruit изготавливают соки для таких известных украинских брендов как: Sandora, "Садочок", "Сандорик", Rich, "Живчик" и др. delo.ua/ Правительство собирается продать все заводы «Укрспирта» за 2,5 миллиарда гривен Капитал.-17.02.2020 Ожидаемые поступления в государственный бюджет от приватизации всех спиртовых заводов «Укрспирта» составят около 2,5 миллиарда гривен. Об этом говорится в отчете по выполнению Программы деятельности Кабинета министров за год. «Правительством предприняты первые шаги к приватизации государственных спиртовых заводов, в частности отменено решение о реорганизации 35 спиртовых заводов, которые должны быть присоединены к ГП «Укрспирт», — сообщается в отчете. Также сообщается, что сейчас проводится технический и финансовый аудит заводов, после которого предприятия передадут на приватизацию. Напомним, президент Владимир Зеленский ожидает, что Кабинет министров в течение двух месяцев примет все необходимые подзаконные акты и начнет подготовку «Укрспирта» к приватизации. www.capital.ua/ Україна та Нідерланди домовилися про співпрацю з питань кадастру УНІАН: Новини України.-14.02.2020 Співробітництво з Нідерландами допоможе прискорити інтеграцію України в європейську систему геопросторової інформації. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру та Нідерландське агентство з питань кадастру, земельного реєстру та картографії підписали план спільних дій. Як повідомляє прес-служба Держгеокадастру, встановлення двостороннього співробітництва покращить можливості українських фахівців по роботі з геопросторовою інформацією, а також забезпечить ефективність інтеграції різних кадастрів і реєстрів. Пропустить через 6 "Враховуючи те, що голландська система кадастру вважається однією з найкращих та найефективніших у світі, а їх досвід в області геопросторових даних є провідним, встановлення двостороннього співробітництва - це реальний шанс для України наблизитися до європейських стандартів у сфері земельних відносин, а також прискорити інтеграцію України в європейську систему геопросторової інформації", - сказано в повідомленні. www.unian.ua "Нездорова" конкуренція здоровому м'ясу: кому заважає "Епікур"? UBR.-13.02.2020 Бренд натуральної курятини «Епікур», яку виробляє ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» вибирають сотні тисяч сімей по всій Україні. За майже 2 роки існування бренду на ринку нашої країни куряче м'ясо, вирощене без антибіотиків, з'явилося на полицях більшості національних торговельних мереж. Епікур кинув виклик ринку і довів, що виробництво без антибіотиків можливе і в Україні. Як з'ясувалося, успіхи компанії подобаються далеко не всім, і ймовірно ті, хто не дотягує до стандартів Епікур, намагаються будь-якими способами дискредитувати його черговою порцією фейків в ЗМІ. «Епікур», на жаль, неодноразово стикався з справжніми, системними інформаційними атаками за абсурдними інфоприводами. Цього разу недруги бренду заявили, що Володимир-Волинська птахофабрика закуповує антибіотики, і нібито вони також використовуються для виробництва «Епікур». ВАЖЛИВО! Слід роз'яснити: на потужностях «Володимир-Волинської» птахофабрики виробляється не тільки продукція без антибіотиків під ТМ «Епікур», а й інша курятина за технологією, де антибіотики можуть застосовуватися виключно для лікування. На підприємстві, по суті, ніколи не приховували, що готові повністю відмовитися від антибіотиків у міру зростання популярності на ринку бренду Епікур. У виробництві «Епікур» відсутні антибіотики на всіх етапах, від курчати до готової продукції. І навіть для лікування їх не застосовують. Це підтверджується регулярними висновками державних сертифікованих лабораторій кожні 10 днів виробничого циклу і на виході готової продукції. Якщо ж все-таки курчат довелося лікувати, то таке м'ясо продають вже під іншими торговими марками. ubr.ua/

Назад Промислові способи отримання нікотину, його препаратів та їх застосування Сторінки Попередня Наступна

< Назад ОЛІЙНО-ЖИРОВА ТА ЕФІРНО-ОЛІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ №2 2023 р. Вплив антиоксидантів на окиснення ліпідної складової напою для спортсменів на основі шротів олійних культур / А.П. Белінська, С.В. Бочкарев, І.П. Петік и др.. //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Матвєєва, Т.В. Дослідження властивостей комбінованих систем підвищеної біологічної цінності на основі олієвмісної сировини та борошна / Т.В. Матвєєва, В.Ю. Папченко, О.В. Хареба //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12. - С. 78-83. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Особливості формування ефективних агроценозів льону олійного за органічного виробництва / А.М. Шувар, Н.М. Рудавська, Г.М. Дорота и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Порівняльний аналіз складу та термічних властивостей рослинних жирів / Н.С. Ситнік, В.С. Мазаєва, З.П. Федякіна и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №7. - С. 76-82. - Бібліогр. англ. мовою. - Ін-т продресурсів НААН Розробка харчових систем підвищеної біологічної цінності на основі олієвмісної сировини та борошна / Т.В. Матвєєва, В.Ю. Папченко, А.П. Белінська, О.В. Хареба //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5. - С. 72-79. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Ситнік, Н.С. Розробка жирової основи косметичних засобів для волосся / Н.С. Ситнік, В.С. Мазаєва, З.П. Федякіна, Ю.І. Нечитайло //Вісник аграрної науки . - 2022. - №7. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Попередня Далі

< Назад М’ясна запіканка з гарбузом та помідорами Інгредієнти 1 кг м’яса за смаком, 1 гарбуз середньої величини, 150 г рису, 100 г цибулі, 100 г вершкового масла, 3 помідори, сіль, перець. Кроки М’ясо нарізати дрібними шматочками, всипати у невелику каструлю, залити водою так, щоб м’ясо було злегка покрите. Тушкувати до готовності на слабкому вогні. Рис відварити до напівготовності. Цибулю обсмажити до золотистого кольору у маслі. Гарбуз нарізати тонкими скибочками. Готове м’ясо змішати з рисом і цибулею, поперчити, посолити. У сковороду, змащену вершковим маслом, покласти шар гарбуза, тоді – м’ясо з рисом, знову шар гарбуза, а зверху викласти кружальцями помідори по всій поверхні. Влити трохи окропу або підсоленого бульйону й запікати в духовці під кришкою до готовності гарбуза. Попередній допис Наступний допис

< Назад Іспанці створили кошерну «чорну ікру» із японських водоростей 22 жовт. 2023 р. Іспанська компанія Eurocaviar розробила кілька альтернатив ікрі, створюючи сфери Besphere, схожі на риб’ячу ікру, але без використання риби. Альтернативу ікрі Eurocaviar винайшла із морських водоростей вакаме та кодіум. «Ми застосовуємо техніку сферифікації, щоб перетворити зелені вакаме, які вважаються у нас найпопулярнішими морськими водоростями, на сферичну “ікру”. Її можна використовувати в азійській кухні, суші, різних японських стравах або як начинку для салату», – розповідає Чарі Серрано Наварро, відповідальний за продажі та операції в Eurocavia Компанія також створює сфери з морських водоростей кодіум, рідкісних морських рослин з Галісії, північно-західної Іспанії. Така ікра має глибший смак, пояснює Наварро, і забезпечує для компанії диверсифікацію. «У нас є кілька проєктів у майбутньому, щоб постачати на переробку різні морські водорості з різних куточків світу. Ми будемо використовувати ту саму техніку для створення різних смакових профілів», – каже він. Альтернативну ікру з вакаме та кодіуму можна додавати до гарячих і холодних страв, вони сертифіковані як веганські, халяльні та кошерні. Окрім того, продукт має низьку калорійність та є веганським. Колір рослинної ікри не тьмяніє. Її можна змішувати з соусами або чим завгодно. Нагадаємо, раніше британці виростили чорну ікру у лабораторії. Зараз її постачають в готелі й більш як 80 ресторанів з «мішленівськими зірками». https://newfood.media/2023/10/19/ispantsi-stvoryly-koshernu-chornu-ikru-iz-iaponskykh-vodorostey/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 5 січня 2024 року по 11 січня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 5 по 11 січня 2024 року Зміст стор. 1. Для продовольчої безпеки України необхідно побудувати близько 140-150 Овочесховищ 1 2. Україна збільшила експорт цукру у 2023 році в 1,7 рази 2 3. Українська мережа «Молоко від фермера» відкрила перший заклад у США 2 4. Ягідна галузь в Україні припинила розвиток 2 5. Експерт розповів, які податки для агропромислового комплексу пропонує Нацстратегія доходів до 2030 2 6. TRACES NT: в Україні сертифікацію продовольства починають проводити за стандартами ЄС 3 7. В ООН розповіли про головні економічні та продовольчі проблеми 2024 року 3 8. Експорт цукру торік перевищив 500 тис. тонн 3 9. Надходження від експорту торік сягнули одного з найнижчих за 10 років Рівня 3 10.Інвестори зосередились на придбанні терміналів та переробних підприємств 4 11. У 2023 році Україна скоротила експорт молочних продуктів на 4% 4 12. ФАО підтримає фермерів Херсонської області модульними Зерносховищами 5 13. Українці стали вживати більше імпортних і менше вітчизняних молочних продуктів 5 ----------------------------------------------------------------- 1. Для продовольчої безпеки України необхідно побудувати близько 140-150 овочесховищ Agravery.-09.01.2024 Народний депутат, член Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук заявив, що будівництво десятків сучасних овочесховищ дасть можливість нашій державі стати незалежною від імпорту продукції, особливо навесні. Такий підхід забезпечить постійну присутність на полицях українських магазинів вітчизняних продуктів. Ми зможемо повністю себе забезпечити, і саме це є продовольчою незалежністю, продовольчою безпекою країни. «В Україні необхідно побудувати ще близько 140-150 овочесховищ. Наразі багато хто з виробників зберігає продукцію в не зовсім підготовлених складах чи складує її під землею, а такі умови негативно впливають на якість продуктів. Відповідно, вже у квітні деякі товари доведеться імпортувати, адже вітчизняні втратять свою якість. При цьому в України є всі можливості для того, щоб повністю забезпечувати себе сільськогосподарською продукцією. І цього року Мінекономіки надасть більше грантів на переробку та обладнання для цього. Ми маємо випускати свою сільгосппродукцію, бо це і є ознакою продовольчої незалежності», - https://agravery.com/uk/posts/show/dla-prodovolcoi-bezpeki-ukraini-neobhidno-pobuduvati-blizko-140-150-ovoceshovis 2. Україна збільшила експорт цукру у 2023 році в 1,7 рази Agravery.-07.01.2024 Обсяги українського експорту у 2023 році склали майже 100 млн тонн товарів. Це на 112 тисяч тонн більше, ніж у 2022 році. Втім, у вартісному вимірі показник впав на 18,7% або $35,8 млрд доларів, повідомила пресслужба Міністерства економіки України. В минулому році Україна експортувала в 1,7 раза більше цукру. Втім, за більшістю експортних статей українська економіка у 2023 році втратила у виручці. Наприклад, наймасовіший за обсягом експортний товар – кукурудза при фізичному зростанні на 5% у грошах приніс на 16,8% менше, ніж роком раніше. Минулого року з України вивезли 26,2 млн тонн цієї зернової культури. https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-eksport-cukru-u-2023-roci-v-17-razi 3. Українська мережа «Молоко від фермера» відкрила перший заклад у США AgroNews.ua . -06.01.2024 Мережа кафе-магазинів «Молоко від фермера» відкрила перший заклад у США, у Маямі, повідомив Тарас Мороз , співзасновник та СЕО компанії. Заклад відкрили в партнерстві з локальною фермою Sutton у Флориді: саме звідси постачають свіже молоко. Усі продукти, які можна заморозити та транспортувати — запіканки, випічку, вареники, деякі десерти тощо — виробляють в Україні та передають через океан. Так само, як уніформу та пакування. У меню, крім молока та йогуртів, є сирники, чізкейки, морозиво та різні торти, зокрема, Наполеон. https://agronews.ua/news/ukrayinska-merezha-moloko-vid-fermera-vidkryla-pershyj-zaklad-u-ssha/ 4. Ягідна галузь в Україні припинила розвиток AgroNews.ua . -06.01.2024 «Ягідна галузь в Україні не розвивається. Вона застигла і стоїть на місці. Якщо раніше, років п’ять тому, ми бачили якісь нові посадки, збільшення насаджень і так далі, то на сьогоднішній день цього немає. Перша причина – відсутність людей, друга – відсутність навіть не грошей, а бажання інвестувати. В українців вичерпалися можливості, а зовнішні інвестори не хочуть до нас йти через війну», – говорить Андрій Марущак , комерційний директор компанії «Ван Дайк Технікс‎»‎‎. На його думку зовнішні інвестори під час війни не поспішають вкладатись в українські проєкти, а внутрішні – просто не хочуть робити ці, доволі значні інвестиції. https://agronews.ua/news/yagidna-galuz-v-ukrayini-prypynyla-rozvytok/ 5. Експерт розповів, які податки для агропромислового комплексу пропонує Нацстратегія доходів до 2030 AgroPolit.com . –10.01.2024 Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, експерт із земельних питань та аграрної економіки, Олег Нів’євський повідомив, що нацстратегія доходів до 2030 року для аграріїв пропонує перехід юридичних осіб на загальну систему оподаткування, і збереження спрощенки тільки для дрібних фермерських господарств. Він нагадав, що податкові пільги для аграріїв в Україні запровадили ще у 1999 році. Вони формуються відповідно до фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), в якому експерт і бачить основну проблему. Саме її пропонує вирішити Нацстратегія доходів до 2030 року. ФСП надає переваги великим агровиробникам і витісняє малі фермерські господарства. https://agropolit.com/news/27371-ekspert-rozpoviv-yaki-podatki-dlya-agropromislovogo-kompleksu-proponuye-natsstrategiya-dohodiv-do-2030 6. TRACES NT: в Україні сертифікацію продовольства починають проводити за стандартами ЄС AgroPolit.com . – 09.01.2024 Україна в січні 2024 року хоче перейти до роботи з онлайн-платформою Єврокомісії з підтримки та сертифікації експорту агропродукції TRACES NT, повідомили в Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. «Держпродспоживслужба інформує, що з 15.01.2024 планується перехід на використання в Україні онлайн платформи Європейської комісії з сертифікації та підтримки експорту/імпорту/транзиту тварин, продукції тваринного та рослинного походження, харчових продуктів, кормів (TRACES NT) для сертифікації вантажів», – зазначили в відомстві. https://agropolit.com/news/27362-traces-nt-v-ukrayini-sertifikatsiyu-prodovolstva-pochinayut-provoditi-za-standartami-yes 7. В ООН розповіли про головні економічні та продовольчі проблеми 2024 року AgroPolit.com . – 06.01.2024 Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш повідомив, що у звіті ООН «Світова економічна ситуація та перспективи» на 2024 рік прогнозують уповільнення глобального економічного зростання з 2,7% у 2023 році до 2,4% у 2024 році. Прогнозується, що глобальна інфляція знизиться з 5,7% у 2023 році до 3,9% у 2024 році. Але будь-яка подальша ескалація геополітичного конфлікту посилить її. У звіті вказується на зростання геополітичної напруженості і перебої в ланцюжках поставок. «2024 рік має стати роком, коли ми виберемося з цієї трясовини. Здійснюючи великі, сміливі інвестиції, ми можемо стимулювати сталий розвиток і боротьбу зі зміною клімату, а також поставити глобальну економіку на більш сильний шлях зростання для всіх», – сказав Антоніу Гутерреш. https://agropolit.com/news/27343-v-oon-rozpovili-pro-golovni-ekonomichni-ta-prodovolchi-problemi-2024-roku 8. Експорт цукру торік перевищив 500 тис. тонн AgroPortal.ua .- 07.01.2024 За данними митної статистики, у країнський експорт цукру в грудні 2023 року становив 69 тис. т порівняно з 73 тис. т у попередньому місяці та 76 тис. т у жовтні (що було найбільшим значенням протягом одного календарного місяця за останні роки). За перші три місяці нового сезону експорт становив 218 тис. т проти 139 тис. т за відповідний період попереднього маркетингового року. Всього за календарний 2023 рік експорт цукру з України становив 506 тис. т загальною вартістю $390 млн. Для порівняння — в 2022 році було експортовано 181 тис. т на $139 млн, тож у 2023 році обсяги експорту зросли практично втричі. Основним напрямом українського експорту є ринок ЄС, основними ж експортерами є найбільші виробники цукру в Україні — «Радехівський цукор», «Укрпромінвест-Агро» та «Астарта». https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-cukru-torik-perevishchiv-500-tis-tonn 9. Надходження від експорту торік сягнули одного з найнижчих за 10 років рівня AgroPortal.ua .- 05.01.2024 У повідомленні Міністерства економіки України говориться, що обсяги експорту в Україні за підсумками 2023 року, зросли та склали майже 100 млн т товарів. Це на 112 тис. т більше, ніж у 2022 році. Втім, у вартісному вимірі показник впав на 18,7%, або $35,8 млрд. Зазначається, що за більшістю експортних статей українська економіка у 2023 році втратила у виручці. Наприклад, наймасовіший за обсягом експортний товар — кукурудза — за фізичного зростання на 5% у грошах приніс на 16,8% менше, ніж роком раніше. Минулого року з України вивезли 26,2 млн т цієї зернової культури. «Надходження від експорту торік сягнули одного з найнижчих показників за останнє десятиліття. Це очікуваний та об’єктивний результат, який став наслідком проблем у логістиці. Наразі ми поволі їх розв’язуємо. Запустили альтернативний коридор у Чорному морі, розвиваємо річкові перевезення на Дунаї, тривають перемовини із польською стороною щодо розблокування кордону. Завдяки цьому у грудні вперше за друге півріччя ми експортували на понад $3 млрд. Також у грудні ми вперше з березня експортували більше 10 млн т», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко. Позитивні тенденції спостерігаються на ринку меблів. Торік, у порівнянні з 2022 роком, обсяги зросли на 11%, а грошові надходження — на 7%. Також минулого року Україна в 1,7 раза більше експортувала цукру. https://agroportal.ua/news/finansy/nadhodzhennya-vid-eksportu-torik-syagnuli-odnogo-z-naynizhchih-za-10-rokiv-rivnya 10. Інвестори зосередились на придбанні терміналів та переробних підприємств AgroTimes.-11.01.2024 У дослідженні прямих інвестицій, венчурних угод, угод злиття та поглинання M&A в Україні в 2023 році зазначається, що в аграрному секторі спостерігалася певна активність щодо купівлі активів у сфері логістики (термінали, сухі порти, елеваторні потужності) з метою оптимізації доставки зерна. Також попит у інвесторів мали сільськогосподарські підприємства із земельним банком (переважно в західній та центральній частині України). Найактивнішим гравцем стала компанія Kernel. У першу чергу варто виділити викуп компанією Namsen Limited Андрія Веревського у міноритарних акціонерів (Lind Value, Kopernik Global Investors LLC, OFE PZU, OFE NN, FRAM FIZ%, Aegon OFE, PKO BP OFE та ін) 36% акцій Kernel за $136 млн у рамках делістингу компанії Kernel на Варшавській фондовій біржі. Також У 2023 році в Україні не спостерігалися угоди з продажу великих агрокомпаній. За словами Олексія Олейнікова, керуючого партнера InVenture, багато угод в агросекторі залишаються непублічним: так, лише за 2023 рік компанія InVenture закрила 3 угоди з купівлі-продажу агроактивів (серед них сільськогосподарські підприємства в Тернопільській, Полтавській та Київській областях).«Окрім інтересу до рослинницьких компаній, проблеми з логістикою зерна стимулюють підвищений попит інвесторів до підприємств у сфері переробки сільськогосподарської продукції. До них відносяться насамперед тваринницькі комплекси, олійноекстракційні заводи, підприємства глибокої переробки зерна, а аткож підприємства харчової промисловості», – зазначив він. https://agrotimes.ua/agromarket/investory-zoseredylys-na-prydbanni-terminaliv-ta-pererobnyh-pidpryyemstv/ 11. У 2023 році Україна скоротила експорт молочних продуктів на 4% Вizagro.-06.01.2024 Це повідомила Асоціація виробників молока. За словами аналітика Асоціації виробників молока Георгія Кухалейшвілі, серед факторів, які вплинули на скорочення Україною обсягів експорту молочних продуктів за результатами 2023 року були нестача молока-сировини на внутрішньому ринку, активізація споживчого попиту, поступове вирівнювання цін на молоко-сировину українського та європейського виробництва, а також логістичні проблеми. Однак, попри існуючі виклики, українські експортери шукають виходи на альтернативні ринки збуту. В грудні експорт молочних продуктів виріс на 4%. Головними експортними категоріями в грошовому еквіваленті впродовж 2023-го були наступні товари:- Молоко та вершки, згущені – 25%; - Сири – 21%; - Масло вершкове – 17%; - Казеїн і казеїнати – 13%; - Молоко та вершки, не згущені – 10%. Натуральні обсяги експорту молока і вершків незгущених у грудні 2023-го склали 2,5 тис. тон, що на 6% більше порівняно до листопада. Виручка за поставлений товар склала 1,66 млн дол. і збільшилася на 11%. Близько 96% експортованого товару було відвантажено в Молдову, 1,4% в Грузію, 0,9% в країни-члени ЄС. Загалом за 2023 рік Україна експортувала 28,31 тис. тон (-4%) молока і вершків на суму 16,57 млн дол. (+1%). Близько 34% товару було відвантажено в ЄС, 22% в країни Близького Сходу та Північної Африки, по 11% в Молдову і США. Минулого року українські експортери поставили на зовнішні ринки 27,68 тис. тон даної продукції на суму 68,67 тис. дол. У 2023 році натуральні обсяги експорту товару виросли на 4%, але виручка скоротилася на 31%. Кисломолочних продуктів (маслянка) було експортовано 257 тон, що на 17% менше порівняно до листопада. Близько 97% товару було експортовано в Молдову, а 1% в ОАЕ. Скорочення відбулося через зменшення поставок в країни-члени ЄС. У 2023 році експорт маслянки в натуральних обсягах збільшилися до 3,35 тис. тон (+9%), але в грошовому еквіваленті скоротився до 4,17 млн. дол. (-12%). https://bizagro.com.ua/u-2023-rotsi-ukrayina-skorotila-eksport-molochnih-produktiv-na-4/ 12. ФАО підтримає фермерів Херсонської області модульними зерносховищами Вizagro.-05.01.2024 У повідомленні Мінагро зазначається, що продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України оголошують про початок реєстрації для отримання модульних зерносховищ місткістю 300, 500 та 1000 тонн.Ця ініціатива є частиною Стратегії підтримки зберігання зерна, яка реалізується за щедрої фінансової підтримки Канади, Японії та австралійської благодійної організації Minderoo Foundation. За словами голови офісу ФАО в Україні П’єра Вотьє, ця ініціатива має вирішальне значення для забезпечення потужностями для зберігання українських зернових та олійних виробників, особливо тих, які працюють у найбільш постраждалій Херсонській області. “Довгостроковий вплив сприятиме підтримці глобальних поставок продовольства, зміцненню продовольчої безпеки та захисту засобів до існування як на рівні домогосподарств, так і на національному рівні”, – сказав він. https://bizagro.com.ua/fao-pidtrimaye-fermeriv-hersonskoyi-oblasti-modulnimi-zernoshovishhami/ 13. Українці стали вживати більше імпортних і менше вітчизняних молочних продуктів Дело.-05.01.2024 Спілка молочних підприємств України (СМПУ) повідомляє , що експорт молочних продуктів з України у вартісній оцінці знизився в 2023 році майже на 30% в порівнянні з 2022 роком, тоді як імпорт збільшився більш як на 15% . Через це в минулому році негативне сальдо експорту-імпорту склало - $77.2 млн, тоді як у попередньому 2022 році показник був позитивним - $28.2 млн. Таким чином, споживання молочної продукції в минулому році “вимивало” кошти з України, Ріст імпорту в 2023 році відбувався майже по всім категоріям молочних продуктів. Наприклад, імпорт кисломолочних продуктів та сирів суттєво перевищував експорт: різниця між експортом і імпортом (сальдо) коливалися в межах від -289 тонн в вересні до -615 тонн в березні для кисломолочних продуктів та від -1398 тонн в січні до -2902 тонн в грудні для сиру. "У 2023 році суттєво (у 2,4 рази) зросли обсяги імпорту вершкового масла та молочної сироватки (у 1,4 рази). Обсяги імпорту сирів у натуральному виразі залишились на тому ж рівні, проте у вартісному – зросли на 10 %. Загалом, це призвело до зростання обсягів імпорту більш як у 1,15 рази проти рівня попереднього, 2022 року", - констатує СМПУ. СМПУ планує утворити євроінтеграційний комітет для розробки стратегії щодо приєднання виробників молочної продукції до ринку Євросоюзу, з адача якого буде полягати у підготовці молочного сектора до процесу інтеграції на європейський ринок. Буде створена "дорожна карта" для молочних підприємств по приєднанню до єврозони. Очікується, що комітет погодить її з колегами СМПУ в Євросоюзі. https://delo.ua/agro/ukrayinci-stali-vzivati-bilse-importnix-i-mense-vitciznyanix-molocnix-produktiv-427866/

< Назад ОБЛАДНАННЯ. ТАРА. УПАКОВКА №1 2024 р. Антюшко, Д. Законодавчі новації щодо паковання спеціальних харчових продуктів/ Д. Антюшко, В. Осика, Г. Сєногонова //Товари і ринки. - 2023. - №3 . - С. 65-78. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Гавва, О.О. Обгрунтування режимів роботи адаптронних функціональних модулів дозування рідкої продукції ваговим спосоом/ О.О. Гавва, Л.О. Кривопляс-Володіна //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 66-76. - Бібліогр. в кінці ст. Дослідження динаміки запірно-регулювальних пристроїв з позиційними електропневматичними системами керування/ С.А. Володін, С.В. Токарчук, В.Г. Мирончук, М.А. Масло //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 57-65. - Бібліогр. в кінці ст. Осика, В. Вологоміцність та водонепроникність паперових пакувальних матеріалів/ В. Осика, О. Комаха, В. Комаха //Товари і ринки. - 2023. - №2 . - С. 91-105. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Осика, В. Паперові пакувальні матеріали: моделювання та оптимізація гідроолеофобних властивостей/ В. Осика, О. Комаха, В. Комаха //Товари і ринки. - 2023. - №1 . - С. 89-99. - Ст. та бібліогр. англ. мовою. - ДНТБ Попередня Далі

<Назад До Дня кондитера – 3 травня 5 трав. 2024 р. ЦНТБ підготувала виставку «ДСТУ на цукристі кондитерські вироби» і презентацію книги з нових надходжень до фонду бібліотеки. Запрошуємо відвідати рубрики «Репрезентація фонду» та «Цікаві факти харчової індустрії». Нові матеріали в інших рубриках сайта. Попередня Наступна

< Назад Вареники з вишнею - неймовірна літня страва Інгредієнти Для тіста: 500 г борошна 250 мл молока 1 куряче яйце 1 ст. л. соняшникової олії ½ ч. л. солі Для вареників: 400 г вишні без кісточок 1-2 ст. л. цукру 1 ст. л. манки дрібка солі Кроки Видаліть кісточки з вишні. Відміряйте 500 г борошна та пересипте в миску, додайте ½ ч. л. солі, 1 куряче яйце та 1 ст. л. соняшникової олії. Влийте 250 мл молока. Замісіть тісто. Воно повинно вийти еластичним. В очищену вишню додайте 1 ст. л. манної крупи. Манка вбере в себе зайвий вишневий сік, при цьому вареники залишаться соковитими, але сік не буде випливати, коли ви будете розкушувати вареник. Також додайте 1 ст. л. цукру. Розкачайте тісто завтовшки 2-3 міліметра. За допомогою склянки виріжте в тісті кружечки. Викладіть трохи начинки на один край кружечка й акуратно притисніть іншою стороною. Добре защипніть краї тіста. Варіть вареники в киплячій воді з дрібкою солі на повільному вогні приблизно 3-4 хвилини після того, як вони спливуть. Потім викладіть гарячі вареники в мисочку та присипте цукром. Це додасть солодкість і не дозволить вареникам злипнутися між собою. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 10 травня по 16 травня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 10 по 16 травня 2024 року Зміст стор. 1. Уряд запропонував підвищити акцизи на пальне та алкоголь 1 2. Виставка, конференція та обговорення проблем: на Одещині зустрінуться винороби та цінувальники вина 2 3. В Євросоюзі посили захист агропродукції 2 4. На Черкащині збільшили виробництво хліба та хлібобулочних виробів на 21% 2 5. Grain from Ukraine хочуть розширити на інші продовольчі товари 2 6. Зеленський підписав закон про експорт біометану 3 7. Україна почала відбирати частки європейського ринку лохини у Польщі 3 8. USDA: Україна залишиться найбільшим світовим експортером соняшникової олії 3 9. ЄС остаточно схвалив «торговельний безвіз» для України 4 10. Український експорт меду суттєво зростає 4 11. Україна може стати гарантом продовольчої безпеки для Малаві й інших країн Африки 4 12. Цьогоріч виробництво та експорт зернових в Україні скоротяться – USDA 4 13. Попит на українське морозиво за кордоном зріс до рекордного рівня: де найбільше полюбляють 5 ------------------------------------------------------------- 1. Уряд запропонував підвищити акцизи на пальне та алкоголь AgroNews.ua . -13.05.2024 КМУ схвалив проект змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства ЄС в частині акцизного податку. Пропозицію ще має ухвалити ВР, повідомляє РБК-Україна. Таку заяву зробив постійний представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук. “Законопроект має на меті наближення ставок акцизного податку до мінімального рівня, встановленого в ЄС”, – зазначив він. Пропонується встановити такі ставки акцизного податку: на бензини 359 євро за 1000 літрів, на газойлі (дизельне пальне) – 330 євро за 1000 літрів, на скраплений газ – 277 євро за 1000 літрів. Зараз ці акцизи становлять 215,5 євро на бензин, 139,5 євро на дизельне пальне та 70 євро на газ. Передбачено графік щорічного збільшення таких ставок з 1 липня 2024 року по 31 грудня 2027 року. Проектом закону пропонується визначити термін “проміжні продукти” як вина та інші зброджені напої, фактична міцність яких вища за 1,2% обʼємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22% обʼємних одиниць етилового спирту. https://agronews.ua/news/uryad-zaproponuvav-pidvyshhyty-akczyzy-na-palne-ta-alkogol/ 2. Виставка, конференція та обговорення проблем: на Одещині зустрінуться винороби та цінувальники вина AgroPolit.com . – 15.05.2024 На Одещині 18 травня 2024 року в Інституті виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова відбудуться святкування Дня сорту винограду «Одеський чорний» програма заходу передбачає: - обговорення питань історії селекції винограду в Україні; - дискусія щодо проблемних питань галузі виноградарства і виноробства, законодавчої бази; професійний конкурс вин з сорту винограду Одеський чорний, який будуть оцінювати науковці установи, де в 1948 році створили даний сорт та знаходиться генетичний депозиторій сорту; - виставка вина виноробів Причорномор’я. Серед гостей заходу: Тарас Висоцький, виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України; Олександр Гайду, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики ; керівництво Одеської обласної військової адміністрації; представники НААН України. https://agropolit.com/news/28301-vistavka-konferentsiya-ta-obgovorennya-problem-na-odeschini-zustrinutsya-vinorobi-ta-tsinuvalniki-vina 3. В Євросоюзі посили захист агропродукції AgroPolit.com . – 13.05.2024 Єврокомісія внесла зміни до регуляторних документів стосовно контролю якості деяких видів агропродукції, а саме стосовно м’яса та субпродуктів, а також зернових культур. Регламентом Єврокомісії надано зміни щодо встановлення максимальних рівнів залишків для речовини біфеназат у певних продуктах. Документ набуває чинності 14 жовтня 2024 року. Повідомляється також про прийняття Делегованого регламенту щодо встановлення спеціальних гігієнічних вимог до деяких видів м’яса, рибних продуктів, молочних продуктів та яєць. Положення документу застосовуються з 09 травня 2024 року. https://agropolit.com/news/28279-v-yevrosoyuzi-posili-zahist-agroproduktsiyi 4. На Черкащині збільшили виробництво хліба та хлібобулочних виробів на 21% AgroPortal.ua .- – 16.05.2024 В області працює 24 підприємства хлібної галузі, які на 21% збільшили виробництво хліба та хлібобулочних виробів. Обсяг реалізації цієї продукції сягає понад 1 млрд грн, розповів голова Черкаської ОВА Ігор Табурець: «На сьогодні Черкащина посідає сьоме місце за посівними площами під зерновими. Минулого року аграрії області зібрали 4,5 млн т зернових. Це колосальна цифра, і, зважаючи на те, що в країні триває війна, це дуже високий показник».Він додав, що завдяки аграрному бізнесу акцентує увагу на нарощуванні розвитку переробної промисловості в області. «Тому дякую бізнесу, який вкладається і інвестує в цей напрям, оскільки у цих непростих умовах, мабуть, це перший показник ефективності, коли ми отримуємо додану вартість на місцях», — відзначив Ігор Табурець. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/na-cherkashchini-zbilshili-virobnictvo-hliba-ta-hlibobulochnih-virobiv-na-21 5. Grain from Ukraine хочуть розширити на інші продовольчі товари AgroPortal.ua .- – 15.05.2024 Всесвітня продовольча програма (World Food Programme, WFP) розглядає можливість розширення номенклатури продовольства, яке постачатиметься на світові ринки в межах ініціативи Grain from Ukraine. «WFP значно розширила співпрацю з українськими агропереробниками — за час повномасштабної війни обсяг гуманітарної продукції саме від українського виробника склав у вартісному еквіваленті пів мільярда доларів», — зазначила фахівчиня з продовольчих систем і стійкості WFP в Україні Мікела Каруччі під час круглого столу на тему «Організація ефективної взаємодії бізнесу та державних інституцій для гарантованого забезпечення в умовах воєнного стану продовольчих потреб на основі розвитку агропереробки», Мікела Каруччі додала, що надалі WFP вбачає можливості посилення партнерства з приватним і державним секторами уздовж пріоритетних напрямків постачання продукції переробки та зміцнення ланцюгів створення доданої вартості. https://agroportal.ua/news/ukraina/grain-from-ukraine-hochut-rozshiriti-na-inshi-prodovolchi-tovari 6. Зеленський підписав закон про експорт біометану AgroPortal.ua .- – 15.05.2024 Президент Володимир Зеленський підписав закон №3613-IX (законопроєкт №9456) про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану. Закон сприятиме: - розвитку нової сфери виробництва енергії; - виконанню міжнародних зобов’язань щодо декарбонізації; - виконанню вимог СВАМ під час експорту продукції до ЄС; - збільшенню експортного потенціалу України; - залученню міжнародних інвестицій у розвиток енергетичної сфери та відновленню регіонів України. https://agroportal.ua/news/ukraina/zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-eksport-biometanu 7. Україна почала відбирати частки європейського ринку лохини у Польщі AgroPortal.ua .- – 14.05.2024 За підсумками 2023 року Україна встановила історичний рекорд експорту лохини, вперше поставивши на зовнішні ринки трохи понад 4 тис. т цієї ягоди у свіжому вигляді. Для учасників ринку такий показник експорту став великою несподіванкою з огляду на воєнну агресію росії проти України та величезні логістичні складнощі, з якими стикалися українські експортери внаслідок блокування кордонів польськими чи то фермерами, чи то автоперевізниками. Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО), говорить: «В Україні дуже багато молодих плантацій лохини, тому середня врожайність, а отже і виробництво ягоди зростає природним чином, навіть без збільшення площ. Однак і площі лохини в країні також продовжують зростати, оскільки на тлі зростаючого експорту ягоди цей бізнес залишається інвестиційно привабливим за умови розумного підходу до його планування та впровадження. Ну і третій важливий фактор — це зниження внутрішнього попиту після того, як мільйони громадян України були змушені покинути свою країну, рятуючись від агресії північного сусіда». Він підкреслив: «Урожайність лохини в Перу, найбільшому світовому експортері цієї ягоди, різко знизилася внаслідок занадто спекотної погоди під час її цвітіння. Це призвело до обвалу експорту і різкого зростання цін на лохину в Європі в той період, коли вони зазвичай знижуються. Це стало поштовхом до зростання експорту в нестандартний для України період — у серпні-вересні, причому за дуже високою ціною». https://agroportal.ua/news/yagidnictvo/ukrajina-pochala-vidbirati-chastki-yevropeyskogo-rinku-lohini-u-polshchi 8. USDA: Україна залишиться найбільшим світовим експортером соняшникової олії AgroPortal.ua .- – 14.05.2024 Дані у звіті USDA за травень свідчать, що Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує збільшення виробництва соняшнику в Україні у 2024/25 МР порівняно з поточним сезоном. Так, урожай соняшнику прогнозується на рівні 14,7 млн т, що на 200 тис. т більше показника 2023/24 МР. Експорт олійної, на думку експертів, складе 260 тис. т (-65 тис. т).За оцінками фахівців, соняшникової олії в Україні у 2024/25 МР виготовлять 6,15 млн т (-170 тис. т), з якої на експорт відправлять 5,72 млн т (-80 тис. т). У повідомленні говориться: «Переробка соняшнику в Україні дещо знизиться порівняно з попереднім роком, але Україна, як очікується, залишиться найбільшим світовим експортером як соняшникового шроту, так і олії, на яку припадає майже половина світового експорту». https://agroportal.ua/news/ukraina/usda-ukrajina-zalishitsya-naybilshim-svitovim-eksporterom-sonyashnikovoji-oliji 9. ЄС остаточно схвалив «торговельний безвіз» для України AgroTimes.-13.05.2024 Рада ЄС ухвалила сьогодні призупинення імпортних мит і квот на український експорт до країн Євроюзу ще на рік. Автономні торговельні заходи ЄС для України застосовуватимуться з 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року та стосуватимуться тривалого призупинення всіх несплачених митних зборів і квот відповідно до Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (ПВЗВТ). Пре6м’єр-міністр України Денис Шмигаль відреагував на рішення Ради ЄС: «ЄС остаточно схвалив «торговельний безвіз» для України. Це безмитна та безквотна торгівля ще на рік. Важлива підтримка для наших виробників, експорту та економіки. Продовжуємо інтеграцію до ЄС у прискореному темпі». https://agrotimes.ua/agromarket/yes-ostatochno-shvalyv-torgovelnyj-bezviz-dlya-ukrayiny/ 10. Український експорт меду суттєво зростає Вizagro.- 14.05.2024 За даними митної статистики, експорт меду з України у квітні 2024 року становив 9.3 тис. тонн, що на 1.6 тис. тонн перевищує показник попереднього місяця. Цей показник одразу на 5.4 тис. тонн перевищує показник квітня 2023 року. Всього за перші чотири місяці 2024 року українські компанії експортували 32 тис. тонн меду на $61 млн у порівнянні з 15.7 тис. тонн та $40.7 млн за січень-квітень 2023 року. У 2023 році було експортовано 55 тис. тонн меду на $121 млн. https://bizagro.com.ua/ukrayinskyj-eksport-medu-suttyevo-zrostaye/ 11. Україна може стати гарантом продовольчої безпеки для Малаві й інших країн Африки 24 Бізнес. – 16.05.2024 У телефонній розмові з президентом Малаві Лазарусом Чакверою Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова бути гарантом продовольчої безпеки для Малаві та інших країн Африки. Він відзначив готовність політика долучитися до відновлення справедливого миру на Саміті. Також він наголосив на необхідності розвивати двосторонні відносини. Зокрема були виділені такі перспективні напрямки: - цифровізація та ІТ; - освіта; - продовольство. https://24tv.ua/business/ukrayina-malavi-krayina-mozhe-stati-garantom-prodovolchoyi-bezpeki_n2556411 12. Цьогоріч виробництво та експорт зернових в Україні скоротяться – USDA Дело.-13.05.2024 Відповідно до прогнозу основних сільськогосподарських культур на 2024/25 маркетинговий рік від Департаменту сільського господарства США (USDA), в Україні очікується скорочення виробництва та експорту пшениці і кукурудзи порівняно з попереднім роком повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Виробництво пшениці в Україні в 2024/25 МР скоротиться на 2 млн тонн в порівнянні з попереднім сезоном і становитиме 21 млн тонн. Це зниження буде спричинене, ймовірно, погіршенням логістики та складної воєнної ситуації в країні. Водночас, прогнозований рівень виробництва 21 млн тонн є доволі високим показником на тлі повномасштабної війни. Для кукурудзи прогнозується скорочення виробництва на 4 млн тонн до 27,0 млн тонн , а експорту - на 2 млн тонн до 24,0 млн тонн порівняно з 2023/24 маркетинговим роком. За попередніми оцінками Мінагрополітики , у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур складе близько 74 млн тонн. Це приблизно на 10% менше у порівнянні з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн тонн. https://delo.ua/agro/virobnictvo-ta-eksport-zernovix-v-ukrayini-skorotyatsya-usda-432236/ 13. Попит на українське морозиво за кордоном зріс до рекордного рівня: де найбільше полюбляють УНІАН: Новини України.-11.05.2024 Морозиво Україна переважно експортує до країн Євросоюзу. За підсумками 2023 року було прода но на зовнішніх ринках майже 10 тис. т морозива, на 44% більше, ніж у 2022-му. Загальний дохід при цьому збільшився на 67%, перевищивши 32 млн доларів. Ці показники в підсумку стали рекордними в історії України. Основні покупці українського морозива в минулому році такі країни: - Молдова – 2301 т; - Німеччина – 1909 т; - Польща – 1873 т; - Ізраїль – 963 т; - Литва – 509 т; - Чехія – 425 т. Також українське морозиво імпортували: Ірак, США, Китай, ОАЕ, Кот-д’Івуар, Гамбія та Канада. https://www.unian.ua/economics/agro/popit-na-ukrajinske-morozivo-za-kordonom-rizko-zris-de-naybilshe-polyublyayut-12632997.html

Ще давньогрецький цілитель і філософ Гіппократ вважав що практично всім продуктам харчування можна надати функціональних властивостей і зробити їжу людини ліками для неї. Сучасна медична наука також дотримується думки про те, що правильне, здорове, оптимальне харчування є основним джерелом здоров’я і довголіття. В 1991 році в Японії була розроблена концепція «харчові продукти, які спеціально використовуються для підтримки здоров’я » (Food for specified heals use – FOSHU ) і складений список функціональних харчових продуктів та інгредієнтів. Для одержання оздоровчих продуктів харчування фахівцами розробляються спеціальні рецептури та технології. Всесвітньому дню борошна присвячена тематична виставка «Борошняні продукти функціонального призначення». < Назад 20 березня – Всесвітній день борошна Борошняні продукти функціонального призначення Ще давньогрецький цілитель і філософ Гіппократ вважав що практично всім продуктам харчування можна надати функціональних властивостей і зробити їжу людини ліками для неї. Сучасна медична наука також дотримується думки про те, що правильне, здорове, оптимальне харчування є основним джерелом здоров’я і довголіття. В 1991 році в Японії була розроблена концепція «харчові продукти, які спеціально використовуються для підтримки здоров’я » (Food for specified heals use – FOSHU ) і складений список функціональних харчових продуктів та інгредієнтів. Для одержання оздоровчих продуктів харчування фахівцами розробляються спеціальні рецептури та технології. Всесвітньому дню борошна присвячена тематична виставка «Борошняні продукти функціонального призначення». Борошняні продукти функціонального призначення березень 2023р. 664.6 І-66 Інноваційні технології дієтичних та оздоровчих хлібобулочних виробів : моногр./ В.І. Дробот, А.М. Грищенко, О.Д. Тесля и др. - К.: Кондор, 2016. - 242 с.: іл. - Бібліогр. в кінці розд. - ISBN 978-617-7278 У монографії представлено теоретичні дослідження, експериментальні матеріали та практичні розробки авторів щодо технології діабетичних хлібобулочних виробів з пшеничного борошна, оздоровчих виробів з житньо-пшеничного борошна та дієтичних безглютенових, а також викладено аспекти застосування мезофільних заквасок і підкислювачів з метою прискорення технологічного процесу та поліпшення якості виробів. 664.1 С40 Сирохман, І.В. Асортимент і якість кондитерських виробів: навч. посіб./ І.В. Сирохман, В.Т. Лебединець; Львівська комерційна академія. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 636 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 633. - ISBN 978-966-364-899-6 Наведено класифікацію і дано товарознавчу характеристику асортименту кондитерських виробів. Розглянуто формування асортименту, вимоги до якості та правила приймання кондитерських виробів. Виділено основні групи і підгрупи, типові представники, їх споживні властивості і відмінні особливості та ілюстрації. 663 Х 22 Харчова наука і технологія: наук.-виробн. журн., Том 13. Вип. 2/ гол. ред. Б. В. Єгоров; Одеська національна академія харчових технологій. - Одеса: ОНАХТ, 2019. - 148 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. – Текст англ. мовою; анот. укр. мовою До збірника ввійшли статті з питань: технологія хлібобулочних виробів, функціональні продукти; дослідження показників безпечності ягідних соусів із водоростевою сировиною; якість борошна; проблеми температурного оброблення м'ясних продуктів; дослідження особливостей виморожування води в морозиві з крохмальною патокою; удосконалення технології підготування води для виробництва квасу; вдосконалення технології і оцінка споживчих властивостей сухих сніданків та інші статті. Текст статей подано англійською мовою, анотації - українською. Автореферати дисертацій 664.6 Л 68 Лобачова, Н.Л. Технологія безглютенових хлібобулочних виробів з використанням колагенвмісних білків та трансглютамінази: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ Н.Л. Лобачова; М-во освіти і науки України, ХДУХТ. - Харків, 2015. - 22 с.: іл. - Бібліогр.: с.18-19 В роботі визначено перспективи та ефективність використання трансглютамінази для створення сучасних продуктів харчування, в тому числі безглютенових хлібобулочних виробів. Розраховано комплексну оцінку якісних видів безглютенових хлібобулочних виробів та показано її високий рівень порівняно з традиційними виробами. Визначено економічний ефект від впровадження нової технології на підприємствах галузі. 664.6 Б 83 Бортнічук, О.В. Удосконалення технології хлібобулочних виробів геродієтичного призначення: автореф. дис. канд. техн. наук:05.18.16/ О.В. Бортнічук; НУХТ. - К.: НУХТ, 2018. - 21 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.15-19 В роботі доведено, що вироби з пшеничними висівками та сухою молочною сироваткою мають більш цінний хімічний склад, ніж хліб тільки з пшеничного борошна за вмістом білка, харчових волокон, вітамінів, мінеральних речовин і здатні краще забезпечити організм в фізіологічно активних речовинах, тому їх можна віднести до продуктів, що мають функціональні властивості. 664.6 Р 63 Рожно, О. В. Розробка технології безглютенових макаронних виробів: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ О. В. Рожно; НУХТ. - К.: НУХТ, 2018. - 19 с.: табл. - Бібліогр.: с.16-17 В роботі досліджено технологічні властивості різних сортів кукурудзяного борошна та встановлено, що для розроблення технології безглютенових макаронних виробів необхідно використовувати борошно кукурудзяне тонкого помелу. Встановлено, що висока якість виробів досягається за використання структуроутворювачів ксантану,або сухого яєчного білку. 664.6 П 30 Петренко, М. М. Удосконалення технології та рецептурного складу затяжного печива з врахуванням вимог геродієтики: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ М. М. Петренко; НУХТ. - К.: НУХТ, 2018. - 22 с.: табл. - Бібліогр.: с.18-20 Дисертація присвячена удосконаленню технології затяжного печива шляхом раціонального використання фізіологічно-функціональних сировинних інгредієнтів: овочевих пюре - грибного та гарбузового, овочевих порошків - цибулі, топінамбура та шроту з насіння гарбуза, ізолятів молочного та соєвого білка, інуліну високомолекулярного, зшитого модифікованого крохмалю та кукурудзяної олії. Розроблено рецептури і технологічні інструкції на затяжне печиво з функціональними та дієтичними властивостями. Попередня Далі

< Назад Автентична сироварня Закарпаття: продукт зі смаком та історією 18 серп. 2024 р. У особистому селянському господарстві «Бараново» на Закарпатті овече та коров’яче молоко у вправних руках сироварів перетворюється на неймовірно смачні сири, масло та кефір. «Раніше вівчарство у гірських районах нашого краю було звичною справою, але на початку 90-х цей напрям занепав. У селі Іза на Хустщині ми взялися відроджувати традиційне вівчарство та сироваріння. Поголів’я складало 300 овець, які щодня з травня по вересень дають молоко. На овечках ми не зупинились — 2021 року купили в Данії 38 корівок породи джерсей. Ці тварини належать до молочного типу завдяки якостям молока», — розповідає засновник господарства «Бараново» Юрій Лепей. Він також додає, що молочна продуктивність джерсейської породи висока — надої на день сягають 25-30 літрів. А ще цінність породи полягає у жирному молоці — 6-7%. Із нього виходять відмінні продукти: масло, вершки, сметана, йогурт, кефір та різноманітні сири. У «Бараново» висока якість молочної продукції досягається завдяки повному контролю за всіма виробничими процесами: від вирощування кормів та утримання корів — до виробництва та доставки готових продуктів. Асортимент сироварні дуже різноманітний і весь виготовляється зі свіжого молока корів та овець. До нього входять м’які сири, тверді сири, кефір та масло. Сироварня пропонує 15 різних видів молочної продукції під ТМ «ОСГ «Бараново». Деякі продукти виробляються за унікальними рецептами, єдиними в усій Україні. Також засновники господарства роблять усе, щоб їхній край був цікавим для туристів. І щоб кожен гість зміг відчути його атмосферу, спробувати крафтовий продукт і бути дотичним до історії. Юрій Лепей, засновник господарства «Бараново» Гостям ми раді щодня, для них із задоволенням проведемо екскурсію, ознайомимо зі старовинними експонатами. У дегустаційній залі зібрані предмети, що у давнину використовувалися для виробництва сиру. Там можна зробити атмосферні фото та відчути, з чого бере свій початок галузь сироваріння. Також можемо запропонувати дегустацію сирів, яка включає 8-10 видів залежно від сезону (з травня по вересень), і напій на вибір (вино, йогурт або кефір). Для дітей віком до 6 років екскурсія безкоштовна. Для великих груп діє попередній запис. Максимально на дегустації сироварня може прийняти одночасно 100 гостей. Відвідувачі на власні очі можуть спостерігати процес виготовлення овечих сирів за найкращими традиціями закарпатського сироваріння. На території сироварні є еколавка, де можна придбати крафтові сири, бринзу, домашні йогурти, ковбаси та багато іншого. Також продукцію можна купити в Ужгороді, Мукачеві, Львові, на ярмарках Закарпаття або ж зробити замовлення онлайн та отримати її поштою. https://harch.tech/2024/08/12/avtentichna-sirovarnya-zakarpattya-produkt-zi-smakom-ta-istoriyeyu/ Попередній допис Наступний допис