< Назад Кетчуп зі сливи Інгредієнти 1 кг слив, 2 томата, 1 солодкий перець,1 перець чилі,1 зубчик часнику, 2 ст. л. оцту, 1 ст. л. цукру,1 ч. л. солі. Кроки Усі овочі почистіть і наріжте шматочками. Пропустіть через м’ясорубку, а після перелийте в сотейник, додайте 1 ст. л. цукру та 1 ч. л. солі. Варіть 40 хвилин на невеликому вогні. Важливо, щоб консистенція стала густою, тому, якщо необхідно, збільште час варіння до 60 хвилин. Потім додайте 2 ст. л. оцту. Кетчуп зі слив можна переливати в стерилізовані банки і закручувати кришками. Попередній допис Наступний допис

<Назад ХІМІЧНІ НАУКИ В ХАРЧОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ 30 бер. 2025 р. ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ ХІМІЧНІ НАУКИ в ХАРЧОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ Харчова промисловість це сектор, в якому хімія відіграє величезну роль. Хімічні препарати використовують в різних процесах виробництва і переробки продуктів харчування:сушіння, пастерізація, охолодження, ферментація, очищення та мийка. Хімічні препарати мають вирішальне значення для збереження високої якості продуктів, їх зовнішньої та смакової привабливості. Хімія тісно пов’язана з наукой про харчування. Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДА пропонує переглянути Тематичну виставку і Презентацію двох книг з нових надходжень до бібліотеки. Рубрика ОЦИФРОВАНІ ДОКУМЕНТИ знайомить з електронною версією книги з унікального фонду ЦНТБ Гріммер В. «Хемія і фізіологія молока» 1933 року. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 22 по 28 березня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. росія вимагає суттєвого скорочення зернової угоди AgroNews.ua .-23.03.2023 Міністерство закордонних справ росії заявило, що зернову угоду продовжили на 60, а не на 120 днів. Відомство заявило, що через «відсутність зрушень у реалізації меморандуму росія- ООН щодо нормалізації вітчизняного сільгоспекспорту» москва вирішила скоротити термін продовження угоди до 60 днів, тобто до 18 травня. Вимоги рф — підключення «Россельхозбанку» до SWIFT, відновлення постачання сільгосптехніки і сервісного обслуговування для неї, зняття санкцій з російських компаній у сфері виробництва та перевезення сільгосппродукції і добрив, обмежень на страхування і доступ у порти, відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса», agronews.ua росія вимагає суттєвого скорочення зернової угоди 2. Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект про виноградарство AgroPolit.com . – 25.03.2023 Кабінет міністрів Україні вніс до Верховної Ради законопроект №9139 «Про виноград та продукти виноградарства». Метою цього документу є створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр», яка включатиме відомості про виробників винограду; виноробної продукції; виноградні ділянки; обов'язкові декларації та інші дані про виноробну продукцію. Передбачено введення вимог для обігу вин та виноробного виробництва. Законопроект регламентує використання ароматизованих винних продуктів, продуктів виноробства та виноградарства, вимагає, щоб географічні вказівки на винах відповідали сучасним правилам, що діють у Європейському Союзі. agropolit.com Законопроект №9139 внесли до Ради Проект закону «Про виноград та продукти виноградарства» внесли до парламенту. 3. Український експорт сої до ЄС досяг історичного максимуму AgroPolit.com . – 24.03.2023 У цьому сезоні Україна відправила на експорт рекордні обсяги соєвих бобів за три останніх сезони – 1,9 млн т. 51% з них до країн Євросоюзу - 981 т. Для даного напрямку – це історичний максимум. У топі постачальників сої до країн Європи Україна посіла третє місце, в загальному показнику імпорту вказаної культури у даному регіоні українська частка складає 13%. За даними Мінагрополітики, у 2022 році вдалося засіяти 335,5 тис. га соєвими бобами. У минулому році українські аграрії зменшили обсяги ярої кукурудзи, переходячи на соняшник, сою, а також інші дешевші культури. Загалом, в 2022 році в Україні засіяли культур на третину менше, порівняно з попереднім роком. agropolit.com Україна експортувала до Європи 1,9 млн т Експорт сої до країн ЄС досяг рекорду у 1,9 млн т. 4. Україна планує відкрити для експорту агропродукції ринки Канади, Туреччини, Балкан та інших країн AgroPolit.com . – 23.03.2023 Україна почала перемовини щодо відкриття нових ринків для збуту своєї аграрної продукції не тільки з країнами ЄС, але й багатьма іншими партнерами, повідомила голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко. «Розпочали діалог щодо відкриття ринку свинини до ЄС. Але це питання довготривале, яке не буде вирішено в 2023 році. Оскільки для цього необхідно адаптувати українське законодавство до європейських вимог. Також Держпродспоживслужба співпрацює з країнами, які визнають або мають близьке законодавство до вимог ЄС: Македонія, Чорногорія, Сербія, Туреччина, Японія, Канада», – сказала Ольга Шевченко. За її словами у 2023 році Україна планує підписати угоди про відкриття експортних ринків з Балканами, Туреччиною та Канадою. Ольга Шевченко також нагадала про співпрацю з Китаєм. agropolit.com Які експортні ринки Україна відкриє у 2023 році Крім країн ЄС Україна планує продавати аграрну продукції і на інші напрямки. Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Ольга Шевченко. 5. В Україні посилять вимоги до безпечності харчових продуктів AgroPortal.ua .- 28.03.2023 Прийнято в першому читанні законопроєкт №8290, який посилює вимоги до безпечності харчових продуктів та впроваджує європейські норми законодавства, говориться у повідомленні Верховної Ради України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду зазначає: «Ми розуміємо, що турбуватися про безпечність харчових продуктів має держава, адже від цього залежить здоров’я кожного українця. Законопроєктом передбачається вдосконалення норм у частині харчового законодавства за принципом «від лану до столу». Також додаються норми щодо маркування та обігу харчових продуктів, які спрямовані на надання споживачам інформації про споживчі якості відповідних продуктів у доступній формі задля попередження введення їх в оману». Посилена простежуванність на всіх етапах виробництва продуктів, встановлені у законопроекті норми відповідатимуть європейським. agroportal.ua В Україні посилять вимоги до безпечності харчових продуктів — AgroPortal.ua Народні депутати 24 березня проголосували в першому читанні за законопроєкт (№8290), який посилює вимоги до безпечності харчових продуктів та впроваджує європейські норми законодавства 6. Україна отримала пропозицію створити зерновий хаб на території іншої країни УНІАН: Новини України.-25.03.2023 Спеціальний представник України з питань Близького Сходу і Африки Максим Субх заявив, що Оман запропонував Україні створити на своїй території зерновий або зерново- продовольчий хаб . для безперебійних поставок зерна в країни Африки. Оманська сторона запевнила, що в разі створення хабу Україна могла б бути абсолютно спокійною щодо регулярних поставок зерна в країни Африки. Якщо проект буде реалізовано, Україна може отримати доступ до одного з найсучасніших логістичних хабів, який функціонує в Індійському океані. www.unian.ua Україна отримала пропозицію створити зерновий хаб на території іншої країни У разі реалізації проекту Україна може отримати доступ до одного з найсучасніших логістичних хабів, який функціонує в Індійському океані. 7. Експерт розповів про зменшення обсягів імпорту напоїв в Україну УНІАН: Новини України.-22.03.2023 За словами старшого наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції "Інституту аграрної економіки" Богдана Духницького, вартість імпортованих алкогольних і безалкогольних напоїв в Україну становила 490 млн дол., що на 32% менше показника 2021 року у 719 млн дол. Основними постачальниками різних напоїв в Україну минулого року стали країни Євросоюзу. Вони забезпечили 63% вартісних обсягів імпорту. Зокрема, виноградних та інших вин ввезено 56 тис. тонн вартістю 136 млн дол. Імпорт натуральних і мінеральних вод торік становив 203 тис. тонн на суму 107 млн дол., а солодового пива – 63 тис. тонн вартістю 55 млн дол. На загальні поставки даної продукції з Італії припало 13,5% вартості імпорту, Польщі – 12,2%, Великої Британії – 11,4%, Грузії – 11%, Німеччини – 7,1%, Франції – 5,1%, Іспанії – 4,1%, Бельгії – 4%. www.unian.ua Експерт розповів про зменшення обсягів імпорту напоїв в Україну Основними постачальниками різних напоїв в Україну минулого року стали країни Євросоюзу.

< Назад Цукрове виробництво. Солодощі. Кондитерська промисловість №2 2026 Відсадні машини Enigma як основа сучасного кондитерського виробництва Cargill випустив новинку — кондитерські вироби, які є альтернативою традиційному Шоколаду Камери шокового заморожування для кондитерських виробів Ключові ферменти для борошняних кондитерських виробів Кондитерська компанія ROSHEN випустила продукт у новій категорії — морозиво Кондитерський декор в асортименті від компанії «Аміга» Кондитерські підприємства збільшили прибуток майже у три рази Огляд статей оnline – журналу Харчові технології https://harch.tech/snt/ Попередня Далі

< Назад Цікаві факти про солодощі 8 трав. 2026 р. Слово «цукерки» прийшло з європейського аптекарського жаргону XVI століття. Цим словом, утвореним від латинського confectum («виготовлений»), називалися зацукровані фрукти, які в ті часи вважалися одним з видів ліків. В середньовічній Італії було прийнято обсипати молодят дрібними зацукрованими шматочками фруктів, які називалися «конфетті». З плином часу солодощі були замінені на шматочки різнокольорового паперу, на які й «перекочувала» ця назва. Вміст цукру в сучасних цукерках становить близько 70%. Дослідження американських соціологів показали, що люди, які пригощають своїх колег цукерками, більш успішні в кар’єрному плані, ніж їх «жадібні» конкуренти. У першій половині XIX століття в Україні навіть найбагатші і знатні дами крали цукерки з різних урочистостей. Це пояснювалося тим, що кондитерських фабрик ще не існувало, цукерки готували домашні кондитери, ревно охороняли свої секрети, тому ці ласощі були буквально на вагу золота. Парадокс: назва шоколаду – походить від ацтекського слова «чоколатль», що перекладається як «гірка вода». Виявляється, у шоколадок є своє свято: 11 липня відзначається Всесвітній день шоколаду. У Європі XVI-XVII століття серед аристократок спостерігалася справжня «Шоколадоманія». Багато хто вважав, що шоколад робить мало не чарівний вплив на організм. Іноді на нього списували навіть подружню невірність: відомий випадок, коли придворна дама виправдовувала народження чорношкірої дитини своїм надмірним захопленням шоколадом. Найбільша коробка цукерок була виготовлена кондитерами з Master Food для міжнародного конкурсу кулінарів. У коробці 2,5 на 1,5 метра знаходилося близько 8 центнерів шоколадних цукерок. У Бельгії шоколадні цукерки стоять вельми недешево: близько 30-35 євро за кілограм. Справа в тому, що майже 90% цих ласощів в країні виробляється вручну за унікальними рецептами – звідси і високі ціни. Найбільша цукерка – «трюфель» у світі була виготовлена в 2008 році в Німеччині. Цю гігантську цукерку вагою 196,3 кг створили кондитери з Halloren Chocolate Factory. Найкрупнішу іриску в світі зробили в Норвегії. Важить вона більше 1,5 тонн. Кондитери голландської компанії Mieke Stortelder в 2004 році створили найдовший льодяник у світі – полуничну цукерку довжиною понад 2 метрів. Коробочка найдорожчих цукерок у світі – Lake Forest Confections – коштує приблизно 1,5 мільйона доларів. Правда, їх висока ціна обумовлена, в основному, дизайном коробки, в оформленні якої використовуються діаманти, смарагди, сапфіри і рубіни. Найбільший мармеладний ведмедик був приготований фахівцями з Gummi Bear Factory. Висота цієї «цукерочки» становила 1,7 метра, а вага – 630 кілограмів. В англомовних країнах словом marmalade позначають виключно варення/повидло з цитрусових. Звичний же наш мармелад там називають громіздким словосполученням candied fruit jelly. Виявляється, у продажу є аналог цукерок «Берті Боттс» з книг про Гаррі Поттера. Мармеладні драже BeanBoozled також мають найрізноманітніші смаки, як звичні фруктові, так і дуже дивні, наприклад, блювоти, тухлого яйця і виділень скунса. Першими космічними льодяниками були знамениті Chupa Chups. У 1995 році космонавти з російської станції «Мир» попросили доставити їм які-небудь цукерки. Карамельки Chupa Chups були визнані самими підходящими для умов невагомості і доставлені на космічну станцію. З Chupa Chups пов’язаний ще один вельми цікавий факт: логотип для цих льодяників розробив сам Сальвадор Далі! Японські школярі беруть із собою на іспити шоколадки Kit Kat, вважаючи, що вони приносять удачу. Справа в тому, що їх назва співзвучна з японським виразом «Кітто Катсу» – «обов’язково перемогти». https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-solod Попередній допис Наступний допис

< Назад Фермер у полі відкопав унікальний артефакт 26 жовт. 2022 р. У Киргизстані чоловік під час земельних робіт натрапив на цінну статую. У Киргизстані фермер Еркін Турбаєв полов землю в районі озера Іссик-Куль Північного Тянь-Шаню. І під час цього розкопав величезну статую Балбал VI століття. Про це повідомляє ancient-origins, пише agronews.ua. Спочатку він подумав, що це звичайний камінь, тож вирішив його прибрати. Викопавши глибше, зрозумів, що насправді його плуг вдарив велику кам’яну статую. Вона зображала обличчя та верхню частину людини. Згодом Турбаєв зрозумів, що виявив Балбал — тип меморіальної статуї, яка означала надгробок чи могильний маркер. Її використовували жителі Середньої Азії першого тисячоліття, переважно кочові турки. Балбал мала довжину 3 метри. На фігурі вирізано головний убір та броню. У лівій руці – меч. Це свідчило про статус воїна. На нижній частині статуї нічого не було. Ймовірно, її просто поховали в землі. Історик Жанболот Абдікерімов уважно вивчив написи на статуї, зазначивши, що ця людина мала важливий титул на мить смерті. Попередній допис Наступний допис

< Назад Скумбрія «Ягідний бриз» Інгредієнти Скумбрія 3 шт Часник 1 головка Червона порічка 150 г Чебрець 10 гілочек Оливкова олія 1 ст. л. Оцет бальзамічний 1 ст.л. Сіль, перець за смаком Кроки Рибу випатрати, видалити зябра. Часник розібрати на часточки, не очищаючи від шкірки. Застелити деко пергаментом і покласти рибу. У черевце кожної рибини покласти по зубку часнику, кілька гілочок чебрецю і по гілочці смородини. Полити рибу оливковою олією, посолити і поперчити. Решту часнику, ягоди і чебрець покласти на деко поруч із рибою. Запікати скумбрію за температури 180° C 15 хвилин. Готову рибу скропити бальзамічним оцтом і відразу подати. Попередній допис Наступний допис

< Назад Роботи краще розуміють смаки людей: Sony обіцяє інтелектуальну машину на кожну кухню 3 лют. 2024 р. Нью-Йоркський стартап Analytical Flavour Systems (AFS) нещодавно взяв корпоративний інвестиційний раунд від Sony, яка наприкінці минулого року анонсувала спеціальний проект, орієнтований на розробку харчового інтелекту та технологій робототехніки. Інвестиційна команда Sony вважає, що технологія AFS може допомогти їм досягти своєї мети — створити роботів-кухарів, які точно знають, що і як готувати. «Після того, як ви запустите харчового робота, ви вже не знаєте, що люди хочуть їсти, що їм більше подобається, що не подобається», — говорить Джейсон Коен, генеральний директор AFS. Але саме роботи майбутнього матимуть змогу точніше прогнозувати поєднання смакових вподобань споживачів, і робитимуть це значно краще, ніж люди. «Споживачі поняття не мають, що їм подобається, а що ні — сказав Коен. — Вони не в змозі визначити, скажімо, чи хотіли б більше ванілі у своєму десерті». МАЙБУТНЯ ЦІЛЬ ІННОВАЦІЙ SONY ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ КУЛІНАРНІ РОБОТИ З’ЯВИЛИСЯ У КОЖНОМУ ДОМІ. Робот-кухар, що допомагає готувати – це досить очевидно. Sony очікує дати ринку таку технологічну новинку, який може імітувати фізичні дії кухаря-людини, виконуючи всі операції від приготування до сервіровки страв. https://newfood.media/2021/03/30/roboty-krashche-rozumiiut-smaky-liudey-sony-obitsiaie-intelektualnu-mashynu-na-kozhnu-kukhniu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань по 1 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна вперше експортувала заморожені ягоди у США AgroNews.ua. -01.06.2020 За перші чотири місяці 2020 року українські компанії наростили експорт заморожених ягід і фруктів на 20% в натуральному вимірі та на 37% у вартісному вимірі в порівнянні з тим же періодом 2019 року. Про це повідомляє fruit-inform, пише agronews.ua. Україна здійснила перші досить великі поставки замороженої суниці садової (полуниці) у США в 2020 році. В той же час, найбільшим покупцем замороженої суниці садової (полуниці) з України у перші місяці 2020 року було Польща, яка більш ніж подвоїла обсяги закупівлі. Ще більш різко зріс експорт замороженої суниці в Німеччину і Чехію, які зайняли друге і третє місце в рейтингу покупців.Трійка ключових країн щодо поставок замороженої малини була такою ж, як і по суниці садової – Польща, Чехія і Німеччина, при цьому найбільший приріст експорту відзначався в Польщу, Німеччину, Італію, Нідерланди та Бельгію. Практично ті ж країни були і серед лідерів по закупівлях в Україні чорниці лісової в 2020 році. Незважаючи на пандемію коронавируса, торгівля замороженими ягодами активізувалася саме в другій половині сезону, тому що за перші шість місяців сезону (з липня по грудень 2019 року включно) експорт заморожених ягід і фруктів знизився на 14% по відношенню до попереднього року в натуральному вимірі і на 6% – у вартісному, йдеться у повідомленні. Серед категорій «заморозки», які виросли більше інших, слід зазначити заморожену суницю садову. Її експорт з України виріс в 2020 році в порівнянні з тим же періодом минулого року більш ніж в два рази в натуральному вимірі. Також більш ніж на 40%, зріс експорт замороженої малини. А ось експорт замороженої чорниці лісової залишився приблизно на тому ж рівні, що і роком раніше. Проте, якщо говорити про обсяги експорту, то лідером залишалася чорниця лісова, до неї наблизилася за обсягом експорту у фізичному вираженні заморожена малина і значно менше експортувалося замороженої суниці садової. Україна збільшила експорт готової та консервованої риби AgroNews.ua. -31.05.2020 За перший квартал 2020 року експорт української готової та консервованої риби збільшився на 14%. Про це повідомляє пресслужба Держрибагентства, пише agronews.ua. “За даними Державної служби статистики України, протягом січня-березня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки 980 тонн готової та консервованої риби на 1,9 млн дол. Такий результат у грошовому вимірі на 232 тис. дол. (14 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року”, – йдеться у повідомленні. Вказано, що найбільшими покупцями цієї товарної позиції (у грошовому вимірі) стали: Молдова (300 тонн на 510,3 тис. дол.); Грузія (203 тонни на 269,1 тис. дол.); Білорусь (82 тонни на 165,5 тис. дол.); США (31 тонна на 134,1 тис. дол.); Ізраїль (82 тонни на 134,1 тис. дол.). “На долю цих країн припадає 64% експортних поставок готової та консервованої риби. Також значні поставки здійснено до Узбекистану, Азербайджану та Німеччини”, – повідомили у пресслужбі. agronews.ua В Україні втрати посівів від посухи перевищили 900 тис га AgroNews.ua. -30.05.2020 Альтернативна оцінка втрат посівів вкрай відрізняється від офіційної і наразі уже сягнула 920 тис. га. Про це повідомляє epravda, пише agronews.ua. Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на основі аналізу космічних знімків змогли оцінити стан озимих культур за травень 2020 р. та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка складає близько 920 тис. га. Майже третина втрачених посівів (340 тис. га) зафіксована в Одеській області. Близько 13% озимих культур перебувають у поганому стані, 40% — у пригніченому стані, а 47% перебуває у хорошому стані. На непідконтрольній території, втрати озимих сягнули 68 тис. га, з яких 64 тис. га в Криму. Таким чином, на підконтрольній території втрати озимини сягнули 852 тис. га, або близько 10% від посівних площ озимих культур. agronews.ua Названо, чи буде Китай імпортувати українське зерно у 2020/2021 МР AgroNews.ua. -29.05.2020 Для українського зерна в сезоні-2020/21 традиційними ринками збуту залишаться країни Європи і Північної Африки, і в подальшому очікується збільшення закупівель з боку Азії. Таку думку 28 травня в ході онлайн-конференції Grain & Maritime days Online висловив Володимир Осадчук, генеральний директор ТОВ «Кофка Агри ресорсіз Україна». Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua. «Що стосується Китаю, думаю, багатьох буде хвилювати інтерес даної країни до Причорноморського регіону. На сьогоднішній день нічого не змінилося, попит на зерно з України і Причорноморського регіону залишається на тому ж рівні, а може, навіть і вище. Відповідно, все буде залежати від ціноутворення. Всі пам’ятають період, коли 4-5 років тому китайський ринок був преміальним, всі хотіли туди експортувати. На сьогоднішній день він є звичайним ринком, який практично не дає ніякої премії », – пояснив він. Він також додав, що для китайського ринку актуальними залишаються ячмінь, кукурудза і відзначається зростаючий попит на сою, не вельми ГМ. Відповідно, квоти на імпорт кукурудзи КНР поки не міняла, і, швидше за все, за прогнозами, закупівлі зернових у наступному МР залишаться на рівні поточного. agronews.ua Україна обговорила з Японією питання активізації двосторонньої економічно-інвестиційної співпраці AgroNews.ua. -29.05.2020 28 травня відбулася зустріч Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Такаші Кураі. Метою заходу стало обговорення торгового і економічного співробітництва та обмін досвідом у боротьбі з COVID-19. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agronews.ua. “Сьогодні Україна, як і більшість країн, стоїть перед серйозними викликами і докладає всіх зусиль для подолання пандемії COVID-19. Але в умовах нинішніх кризових ситуацій, дуже важливо віднаходити шляхи активізації співпраці, адже Японія була і є нашим важливим торговельним і економічним партнером”, – підкреслив Міністр Ігор Петрашко. Так, за 3 місяці 2020 року обсяги двосторонньої торгівлі склали понад 273 млн. дол. США, що на 20,7% більше ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, експортовано товарів і послуг на суму майже 51 млн. дол. США. “Україна готова до подальшої активізації конструктивного діалогу щодо розширення асортименту українських харчових продуктів на японський ринок”, – додав Міністр. Також було наголошено на зацікавленості України у залученні японських інвестицій у перспективні галузі, такі як IT, інфраструктура, агропромисловий комплекс, космічна галузь, охорона навколишнього середовища, поводження з твердими побутовими відходами, відновлювальні джерела енергії тощо. Станом на 31 грудня 2019 року обсяг японських інвестицій склав 139,86 млн дол. США. agronews.ua Понад 90% ріпаку Україна цього сезону експортувала до ЄС AГРОПОЛІТ. – 01.06.2020 За даними асоціації «Укроліяпром», станом на 1 травня 2020 р. Україна експортувала 5,56 млн т основних видів олійних культур, на суму $2,055 млрд. Про це йдеться на офіційному сайті. Загалом, було експортовано 35,28 тис. т соняшнику на суму $16,5 млн. З них до країн ЄС 73% від загального об’єму, до Іраку та Грузії — по 6,4%, до Мексики — 4% та до Китаю — 3,4%. Також, було експортовано сої 2,54 млн т на суму $828,7 млн. З них до Туреччини відправлено 32,6%, до країн — ЄС 23%, 7,2% — до Єгипту та 4,7% — до Лівану. Ріпаку протягом липня-квітня поточного МР відправлено на зовнішній ринок 2,99 млн т на суму $1,2 млрд, із яких 94,2% експортовано до країн ЄС. agropolit.com/news/ Мінекономіки запровадить заходи для антидемпінгових розслідувань та захисту національного виробника, – Петрашко AГРОПОЛІТ. – 31.05.2020 Відповідно до Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19, в Україні впроваджуватиметься низка заходів для підтримки українських виробників і тих компаній, які готові виробляти в Україні. Серед ключових короткострокових заходів – захист від імпортних альтернатив (проведення антидемпінгових розслідувань) та надання доступу до державних закупівель. Про це зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час прямого ефіру ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» 29 травня, повідомляє прес-служба МЕРТ. «Наша мета – це активізація антидемпінгових розслідувань, вихід на збалансовану торгівлю з іншими країнами, більш швидкий перехід на стандарти Євросоюзу, посилення імпортозаміщення та удосконалення системи державних закупівель», – сказав міністр Ігор Петрашко. За його словами, державна система закупівель «ProZorro» – це гарна технічна система, але потребує удосконалення деяких правил. Зокрема, йдеться про додавання критерію локалізації. Хочеш працювати з українським державним замовленням, виробляй в Україні. Хочеш постачати локомотиви в Україну, виробляй ці локомотиви в Україні, хочеш постачати турбіни, виробляй їх в Україні», – наголосив міністр. Він розповів, що середньострокові й довгострокові заходи розподілені за галузевим принципом і функціональним. Галузеві заходи охоплюють промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт та інфраструктуру, інформаційно-комунікаційні технології, сферу послуг. Функціональні заходи включають підтримку МСБ, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій, розвиток ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності. agropolit.com/news/ Зеленський заявив про готовність України постачати продукти Палестині AГРОПОЛІТ. – 30.05.2020 Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у нового посла Палестини в Україні Гашем Хасана Даджані й обговорив із ним важливість подальшого розширення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами. Про це повідомляє прес-служба ОП. «Володимир Зеленський підтвердив готовність України залишатися провідним постачальником продовольчих товарів і сільськогосподарської продукції на палестинський ринок. Сторони із задоволенням відзначили успішний розвиток співпраці в сфері освіти, вагомий внесок України в підготовку національних кадрів для Палестини», – йдеться у повідомленні. agropolit.com/news/ Українці не залишаться без свинини вітчизняного виробництв AgroReview.-01.06.2020 Про це повідомляє прес-служба Асоціації "Свинарі України". "В ЗМІ прокотилася інформація, що в Україні очікується масове закриття неефективних свинокомплексів. Дійсно, впродовж останніх років можна спостерігати скорочення кількості господарств. Однак потрібно чітко розуміти, про яке скорочення йдеться. В Україні з 1,5 тис. господарств, лише трохи більше 100 (або 6,5%) утримують понад 5 тис. гол. Тож «вибувають» з галузі переважно ті суб’єкти господарювання, які займаються свинарством додатково до основного виду діяльності. Мова не йде про вихід вагомих гравців ринку, а переважно тих, хто утримує до 2 тис. гол",- зазначили в АСУ. Про це чітко свідчать аналітичні дані. Так, якщо на 1-ше січня 2014-го 3,8 млн свиней утримували 3,26 тис. сільськогосподарських підприємств, то зараз 1,55 тис. підприємств вирощують 3,3 млн свиней. За кількістю операторів сектор «звузився» майже на 52,4% при скороченні поголів’я на півмільйона голів. І не забуваймо, що лише минулого року близько 120 тис. із них «забрала» АЧС, а не неефективність. "Тож ті виробники свинини, які адаптувались до нових умов роботи поступово займають нішу, яка звільнилась, нарощуючи поголів’я та свою вагу на ринку. Зокрема, якщо на початку 2013-го у господарствах з поголів’ям понад 5 тис. голів утримували 58% промислового поголів’я, то зараз на таких свинофермах сконцентровано 74% «індустріальних» свиней»", - зазначають в АСУ. Щоб пересвідчитися у намірах операторів ринку розвивати галузь, Асоціація «Свинарі України» на початку року опитала 100 виробників свинини, які сукупно утримують понад 71% свиней в України (понад 2,3 млн гол.). 59% із них планують розширення виробничих потужностей!!! Ще один позитивний факт — великі гравці ринку, які у попередні роки постраждали від АЧС, повертаються у виробництво. "А значить, заяви про те, що українська м’ясна продукможе зникнути з прилавків, а свинарство — на межі зникнення, які лунають від тих самих експертів упродовж останніх мінімум 7-ми років, — безпідставні. Розраховані лише на тих, хто не орієнтується у специфіці галузі та реальному стані справ", - підсумували в АСУ. agroreview.com/ Травневого меду цьогоріч не буде — пасічники AgroReview.-01.06.2020о У цьому році шанувальники травневого меду б'ють на сполох: першого меду немає у продажу. І, скоріш за все, як стверджують бджолярі, його або не буде взагалі, або його вигляд і склад суттєво відрізнятиметься від того, до якого ми звикли, повідомляє kurkul.com. Як повідомляють бджолярі Запоріжжі, цей рік дійсно виявився для них несприятливим. Через обробку полів гербіцидами дехто з пасічників втратив робочих бджіл. Проте більшість бджолярів скаржиться на фактори, які не залежать від людини: холодну весну і, як наслідок, пасивність комах та недостатню кількість рослин-медоносів. Зазначається, що травневого меду пасічники вже не дібрали на 30-40%. З садів і з ріпака взяти весняного меду не вийде, бо немає сонця. Більшість бджолярів велику надію покладають у цьому році на цвітіння соняшника. agroreview.com/ "Золоті" яблука: чому фрукти різко подорожчали Газета по-українські.-29.05.2020 В Україні у сховищах закінчилися яблука врожаю 2019 року. Тому ціни на продукцію зросли. За кілограм яблук у магазинах треба віддати близько 40 грн. "Торік отримали набагато менший врожай яблук, як мали 2018-го. Більшість фермерів розпродали запаси зі сховищ. Крім того, ціну не виходить збити імпортом. Завозимо яблука з Польщі, але й там вони дорогі", - розповіла Gazeta.ua експертка плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман.За її словами, затримується ягідний сезон. Це також негативно впливає на вартість яблук."Раніше на ціну суттєво впливала полуниця. Як тільки ягода масово з'являлася на базарах, продажі яблук падали. Цьогоріч по полуниці повноцінний сезон досі не може розпочатися, а у нас уже початок червня. Пропозиція невелика, а ціни високі. Навіть до кінця сезону полуниця не подешевшає до показників 2019 року", - говорить Гетьман. Додає, що у виграші виробники, які свого часу притримали яблука у сховищах. "Щоправда, ціни не завжди зростають наприкінці сезону. Торік мали гарний врожай яблук. Фермери, які вийшли на ринок наприкінці сезону, змушені були розпродувати яблука за цінами нижчими, як закладали у вересні у сховища", - пояснює експертка. Gazeta.ua Україна нагодує Європу і Китай ягодами 24Агро. – 29.05.2020 Українські ягідники значно збільшили продажі заморожених продуктів у країни Євросоюзу. У перші чотири місяці 2020 року експорт українських заморожених ягід збільшився на 20% порівняно з груднем-2019 і на 37% – порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє east-fruit.com . Серед українських ягід найбільший попит у країнах ЄС на суницю, експорт якої збільшився майже вдвічі. Набирає популярності малина – продано вже на 40% більше, ніж торік у цей же період. Але лідером залишається чорниця, незважаючи на те, що обсяги її експорту не виросли. Найбільше українських заморожених ягід відправляється до Польщі, Німеччини і Чехії. Поступово збільшує експорт США. Але найбільшу динаміку демонструє Китай. Особливим попитом у Китаї користується чорниця – за перші чотири місяці поточного року Україна поставила туди у 5,5 разів більше цих ягід, ніж в аналогічний період торік. Виручка досягла 6 мільйонів доларів. Наразі Україна стала провідним постачальником замороженої лісової чорниці до цієї країни, обійшовши Канаду, Швецію, Латвію, Білорусь, Росію і Польщу. Експансія на китайський ринок відбувалася досить стрімко: у 2015-му – обсяг експорту склав 383 тисяч доларів, у 2018-му – 2,8 мільйона, у 2019-му – вже 10 мільйонів. Цьогоріч рекорд може бути побито – якщо Україна влітку збереже весняні темпи продажів. Експортні досягнення українських ягідників дуже тішать, бо ще на початку травня прогнози щодо урожаю були дуже тривожними. Спочатку великої шкоди плантаціям завдали заморозки, потім почали лити рясні дощі. Тим не менше, урожай ягід, за розрахунками експертів, цьогоріч складе 90% порівняно з торішнім, який був вдалим для українських аграріїв. https://24tv.ua/agro/ Кукуруза идет на рекорд: аграрии улучшили прогноз урожая Сегодня.-01.06.2020 Сложную ситуацию с зерновыми помогли исправить майские дожди Несмотря на то, что Минэкономики ожидает сокращения урожая в Украине на 10% , обильные майские дожди все же улучшили ситуацию на украинских полях. Так, Украинская зерновая ассоциация в майском отчете улучшила по сравнению с апрельским отчетом прогноз урожая с 94 млн до 98 млн тонн, сообщает "Инфоиндустрия". При этом прогнозируется больший экспорт зерновых и масличных – прогноз увеличился с 57,2 млн до 58,5 млн тонн. "Улучшить прогноз общего урожая в Украине позволило достаточное количество осадков в мае, которые улучшили как увлажненность почвы почти по всей стране, так и состояние озимых и яровых культур. <...> Кроме того, в этом году аграрии значительно расширили площади под кукурузой, что позволяет ожидать новый рекорд урожая этой культуры", – рассказал президент ассоциации Николай Горбачев. По его словам, прогноз урожая пшеницы улучшился до 26,8 млн тонн, в то время как экспорт этой культуры может составить около 18 млн тонн. Это будет второй по показателю урожай пшеницы после прошлогоднего рекорда. www.segodnya.ua/ Аграрные атташе, продвижение и интернационализация: как Украина планирует спасать экспорт УНН.-29.05.2020 В условиях карантина, введенного из-за пандемии Covid-19, украинские предприниматели сократили экспорт курятины, в то же время мировые конкуренты Украины - Бразилия и Таиланд - нарастили. О причинах падения экспорта и возможности Украины сохранить свои позиции на международных рынках УНН рассказали в ГУ "Офис по продвижению экспорта Украины". Отметим, что за последние годы Украина достигла значительных успехов на международном рынке курятины, в частности она вошла в ТОП главных поставщиков мира. Но пандемия внесла свои коррективы. В Офисе констатировали, что за год Украина сократила экспорт мяса птицы на 13%. "Так при введении карантинных мероприятий в связи с пандемией Covid-19 за март-апрель 2020 года экспорт мяса домашней птицы составил 96,9 млн долларов, что на 13% меньше чем март-апрель 2019 год", - информируют в Офисе, ссылаясь на данные ГТСУ. С начала 2020 года ситуация была еще хуже - ЕС ограничил ввоз курятины из Украины из-за локальной вспышки птичьего гриппа на одном из предприятий. Правда, оперативная реакция со стороны Минэкономики позволила в марте снять все ограничения."Черная полоса" постигла не только Украину, говорят в Офисе продвижения экспорта. За первые три месяца Европа импортировала 200,6 тыс. тонн курятины, что на 18,8% меньше, чем за 1 квартал 2019 года. "Вместе с тем, во время карантина, введенного из-за пандемии Covid-19, увеличилось потребление мяса птицы на внутреннем рынке Украины", - добавили в Офисе. В дальнейшем Украина имеет все шансы сохранить позиции одного из ведущих игроков на мировом рынке курятины, убеждены в Офисе. www.unn.com.ua/

< Назад Air Co. Екологічна горілка з двох інгредієнтів: вуглекислого газу і води 26 лист. 2023 р. Стартап Air Co пропонує незвичайну технологію виготовлення спирту — не з зерна, а з повітря і води За словами одного із засновників стартапа Грегорі Костянтина, при виробництві кожної пляшки горілки Air Co., з атмосфери поглинається стільки вуглекислого газу, скільки поглинають вісім великих дерев. Горілка, яку стартапери вже пропонують в декількох барах Нью-Йорка за ціною 65 доларів за пляшку об’ємом 750 мл, складається тільки з двох інгредієнтів: вуглекислого газу і води. Традиційну горілку виробляють шляхом зброджування зернових культур з подальшою ректифікацією спирту. Причому виробництво звичайної пляшки горілки може привести до утворення близько 13 фунтів парникових газів, в той час як продукт Air Co. є вуглецево-негативним, так як видаляє фунт вуглецю з повітря з кожної виробленої пляшкою. «Наша запатентована система працює з використанням сонячної електроенергії аналогічно фотосинтезу в природі, де рослини дихають СО2. Вони поглинають воду і використовують енергію в сонячного світла для виробництва цукру та інших вуглеводнів з киснем в якості єдиного побічного продукту. Те ж саме і з нашим процесом: єдиним побічним продуктом у ньому є кисень», — розповідає електрохімік і співзасновник стартапу Стаффорд Шихан. СИСТЕМА ПРАЦЮЄ З ВИКОРИСТАННЯМ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ АНАЛОГІЧНО ФОТОСИНТЕЗУ В ПРИРОДІ Технологія Air Co. розщеплює воду на водень і кисень, а потім об’єднує водень з вуглекислим газом і створює алкоголь з водою, виділяючи кисень в атмосферу. Потім вода видаляється дистиляцією, залишаючи після себе спирт. Air Co. заявляє, що її горілка не містить ніяких домішок, які можуть залишитися після традиційної ректифікації зернової браги. Air Co. конвертер вуглекислого газу. Система для уловлювання надлишку вуглекислого газу з повітря і перетворення його в чистий етанол для виробництва горілки Крім того, для виробництва традиційної горілки треба обробляти тисячі гектар землі під кукурудзу, картоплю або пшеницю. А за даними Мічиганського університету, саме на виробництво продуктів з зерна припадає 3% парникових газів у США. Стартап Air Co. був заснований в 2017 році Грегорі Костянтином, колишнім керівником компанії Diageo – виробника спирту і пива, і вченим-хіміком Єльського університету Стаффордом Шихане. Співзасновники зустрілися в барі в Ізраїлі, куди їздили на запрошення Forbes в 2016 році. За словами Костянтина, йому було цікаво працювати з Шихане після того, як він дізнався про технології перетворення СО2 в алкоголь, яку той створив в Єльському університеті. Співзасновники Air Co. Стаффорд Шихан і Грегорі Костянтин Горілка — це перший продукт Air Co., каже Костянтин, але довгострокова мета компанії не тільки стати виробником побутової хімії і парфумерних продуктів, використовуючи чистий етанол з вуглекислого газу, але і допомогти в майбутньому скоротити викиди парникових газів. Костянтин говорить, що для початку вони запустили свій продукт тільки в декількох обраних барах і ресторанах Нью-Йорка. В планах розширення свого покриття до роздрібних мереж у 2020 році. Правда, ще невідомо, хто буде готовий заплатити 65 доларів за екологічно чисту горілку, якщо пляшка Absolut або Tito на 750 мл коштує близько 20 доларів, тим більше, що на смак продукт Air Co. не відрізняється від звичайної горілки. Стартап Air Co., в якому в даний час працюють дев’ять співробітників, не розкриває суму залучених інвестицій. Але його система конверсії вуглецю Air Co. вже отримала нагороди від НАСА, Організації Об’єднаних Націй і стала одним з п’яти фіналістів глобального конкурсу XPRIZE (найбільшого в світі конкурсу вуглецевих технологій) з призовим фондом в $20 млн. Концепція Air Co. по перетворенню вуглецю в спирт не нова. У 2017 році студенти з Делфтського технологічного університету в Нідерландах також знайшли спосіб зробити алкоголь з повітря. Крім того, в 2019 році у Фінляндії відкрилася пивоварня з негативним викидом вуглецю, яка використовує вуглекислий газ для виробництва пива. За матеріалами CNBC https://newfood.media/2020/12/05/air-co-horilka-z-povitria/ Попередній допис Наступний допис

< Назад ЦУКРОВА, КРОХМАЛЕ-ПАТОКОВА ТА КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №1 2023 р. Борук, С.Д. Антиоксидантна здатність та органолептичні характеристики кондитерських виробів з додаванням какао і керобів/ С.Д. Борук //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26, №5. - С. 190-197. - Бібліогр. в кінці ст. Визначення швидкості фільтрування суспензій у виробництві цукру / С.В. Ткаченко, К.О. Штангеєв, Є.В. Стичинський, Л.М. Хомічак //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №5. - С. 37-45. - Бібліогр. в кінці ст. Грама, М.П. Аналіз системи автоматизації випарної установки з нейромережевим регулятором/ М.П. Грама, В.М. Сідлецький, І.В. Ельперін //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26, №6. - С. 7-15. - Бібліогр. англ. мовою Збагачення желейного мармеладу кальцієм завдяки використанню молока з метою надання статусу функціонального харчового продукту / О.Л. Лисенко, С.В. Гирич, Ю.В. Бондаренко, О.А. Білик //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26, №6. - С. 180-188. - Бібліогр. в кінці ст. Оптимізація технологічних режимів кислотного гідролізу картопляного крохмалю / М.С. Алексєєнко, В.В. Літвяк, А.Г. Сиса та ін. //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26, №3. - С. 223-233. - Бібліогр. в кінці ст. Удосконалення технології цукровмісного соргового сиропу з використанням мембранних методів / Н.О. Григоренко, Н.А. Гусятинська, П.В. Вакулюк, В.В. Чібріков //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26, №1. - С. 142-152. - Бібліогр. в кінці ст. Філоненко, В.М. Ефективність використання вторинних енергоресурсів в цукровому виробництві/ В.М. Філоненко, С.М. Самійленко, І.С. Ярошевський //Наукові праці НУХТ. - 2022. - Т.28, №6. - С. 73-84. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад 13 фактів про сільське господарство, які Вас вразять 17 лист. 2024 р. Сільське господарство є найбільшим роботодавцем у світі: Майже всі галузі промисловості залежать від сільськогосподарської сировини. Сільське господарство є основою всіх країн. Від зростання сільського господарства залежить ВВП, економіка, розвиток тощо кожної країни. Індія є другим за величиною сільськогосподарським виробником і сьомим за величиною експортером сільськогосподарської продукції: Індія – найбільший у світі виробник бобових, рису, молока, джуту та бавовни. Вона може задовольняти потреби власного народу, а також експортувати продукцію по всьому світу. Індія накопичила сальдо торгівлі сільськогосподарськими та лісовими товарами на 8,25 мільярди доларів. Фермери повинні виробляти на 70% більше їжі, ніж сьогодні, щоб прогодувати зростаюче населення світу до 2050 року: Згідно з дослідженням, фермерам потрібно виробляти на 70% більше їжі, оскільки до 2050 року населення зросте з 7 до 9 мільйонів. Ми можемо досягти цього показника завдяки покращенню сільськогосподарських процесів. У світі вирощують понад 6000 сортів яблук: Так, це правда. Найбільшим виробником сортів яблук є Китай, за ним йдуть США, Туреччина, Росія, Іран та Індія. Банани є плодовою культурою номер один у світі: У багатьох країнах банани є одними з основних джерел харчування. Першою твариною, яку приручили, була коза: Згідно з багатьма дослідженнями, першою одомашненою твариною була коза. Ці тварини дуже вибагливі до їжі. Вони не їстимуть заражену або мелену їжу. Бджоли щороку приносять урожай на суму понад 15 мільярдів доларів за допомогою запилення: Бджоли запилюють 80% рослин у світі, включаючи 90 різних харчових культур. Більшість фермерів у США – люди похилого віку: Понад 60% фермерів у США старші 55 років. Такі цифри викликають занепокоєння щодо збереження та подальшого розвитку сімейних ферм. Індія є найбільшим виробником молока та другим за величиною виробником фруктів і овочів: Індія є найбільшим виробником імбиру, бамиї, картоплі, цибулі, брінджалу та ін. Щодо фруктів, то ця країна посідає перше місце з вирощування бананів, папаї, манго. Олівці виготовляють із сої: Соєва олія є важливим інгредієнтом у виготовленні олівців. Соєві олівці ковзають плавніше і не розшаровуються. Кольори, виготовлені з використанням соєвої олії, яскраві та менш токсичні для дітей і повністю біологічно розкладаються. Кожен американський фермер щорічно виробляє продукти харчування для 165 людей як у США, так і за кордоном: У 1960 році фермер годував лише 26 осіб. Сьогоднішнє фермерське виробництво зросло вдвічі. Здебільшого керівниками ферм є жінки: Близько 30% з 3,3 мільйонів керуючих фермами в США. Кількість жінок-операторів ферм зросла на 20%, і зараз понад 75% жінок володіють своїми землями. https://agrotech.in.ua/tpost/zb6tzr0gf1-13-faktv-pro-slske-gospodarstvo-yak-vas Попередній допис Наступний допис