< Назад Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! 20 груд. 2018 р. Напередодні великого свята Різдва Христового представляємо Вам, шановний наш читачу, талановиту українську художницю, нашу сучасницю, Надію Полуян – Внукову, яку називають «роменським дивом», такою яскравою є її палітра. Ромни – старовинне місто у Сумській області. Художницю з дитинства оточували мальовничі пейзажі рідного краю. Своїм духовним вчителем вважає свою маму Катерину Андріївну, яка в навколишніх селах найкраще за всіх співала і вишивала. В мистецтві її вчителем і наставником став відомий в Сумах вчитель малювання та мистецтвознавець В.М. Власов. Його настанови стали творчою програмою художниці: «Цінуй в собі художника. Малюй! Малюй! Картини не пропадуть!». В її картинах краса, добро, любов до людей, до рідного краю. Визнання прийшло до митця після першої персональної виставки у Києві в найпрестижнішому музеї Т.Г. Шевченка. Сьогодні Надія Володимирівна Полуян – Внукова член Національної спілки художників України. Помилуємося сніжною зимою, красою простого селянського побуту, побачимо різдвяні частування. З зимовими святами вас, дорогі читачі нашої рубрики! Попередній допис Наступний допис

< Назад В Україні з’явився інноваційний хліб, який може зберігатися місяцями 17 лют. 2024 р. Концерн Хлібпром випустив на ринок унікальний пастеризований хліб авторської рецептури. Хліб продається під брендом AGROLA і може зберігатися місяцями. Хоча пастеризація поширена у виробництві молочних продуктів, це є одним із методів консервування хліба також. Інші способи подовження зберігання випічки – це упаковка в модифікованій атмосфері, коли вилучається або майже вилучається кисень із упаковки, без замороження або використання консервантів. В Хлібпромі для виробництва інноваційного обрали саме пастеризацію. В компанії уточнюють, що харчова цінність продуктів при пастеризації не змінюється, вони зберігаються смакові якості та цінні компоненти, вітаміни, ферменти тощо. Пастеризують свіжоспечені житні та заварні хліби. Для цього їх повторно нагрівають у спеціальних печах, щоб знищити всі ймовірно присутні мікроорганізми, та отримують продукт, який довше зберігає свій особливий смак та свіжість. ТРИВАЛІШЕ ЗБЕРІГАННЯ ДОПОМОЖЕ КОМПАНІЇ РОЗШИРИТИ ГЕОГРАФІЮ ПОСТАЧАННЯ ХЛІБА Згідно з технологією, пастеризація хліба відбувається за температури 78° C. Пастеризувати можна упаковку цілої буханки або нарізану хлібину. Для загортання необхідні відповідні термостійкі пакувальні матеріали. Що стосується упаковки, то це, як правило, товарна тара. Пастеризований хліб зазвичай зберігається 3-9 місяців. У таких випадках термін придатності більше не залежить від того, чи хліб не запліснявів, а залежить від втрати м’якості або появи сторонніх присмаків. https://newfood.media/2023/10/20/v-ukraini-z-iavyvsia-innovatsiynyy-khlib-iakyy-mozhe-zberihatysia-misiatsiamy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2024 року Зміст стор. 1. Уряд України ухвалив законопроєкт про Державний аграрний реєстр 1 2. Україна назвала умову, за якої готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС 1 3. Україна в лютому скоротила експорт соняшникової олії до ЄС 2 4. В Україні переробники соняшнику подумують про зупинку заводів 2 5. Україна увійшла до групи найбільших агроекспортерів СОТ 2 6. Українське виробництво соняшникової олії втрачає рентабельність 3 7. Мінагрополітики можуть знову об'єднати з Мінекономіки 3 8. Злиття міністерств вдарить по можливостях перемовин щодо вступу України до ЄС 3 9. Можливе обмеження українського цукру до ЄС: експерт назвав вихід 4 10. На Херсонщині запустять крафтове виробництво вина 4 11. Хлібопекарі мають перебої з постачанням імпортної сировини 4 12. Уряд збільшив суму гранту на розвиток виноградарства 5 13. Україна різко збільшила продажі молочки за кордон: виручка зросла на чверть 5 --------------------------------------------------------------- 1. Уряд України ухвалив законопроєкт про Державний аграрний реєстр Agravery.-04.03.2024 Про це повідомив прем’єр-мінстр України Денис Шмигаль:«Сьогодні ухвалюємо та передаємо до парламенту законопроєкт про Державний аграрний реєстр», - сказав він під час засідання. При цьому, зазначив Д. Шмигаль, вказаний реєстр уже створено, але важливо унормувати його роботу окремим законом, а також розширити його функціонал. Він зазначив: «115 тисяч користувачів зареєстровані в цьому реєстрі. Це простий і зрозумілий інструмент, через який держава допомагає українським аграріям». https://agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-uhvaliv-zakonoproekt-pro-derzavnij-agrarnij-reestr 2. Україна назвала умову, за якої готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС AgroNews.ua . -07.03.2024 Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Україна готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС, щоб розрядити політичну суперечку з Польщею, але також закликає блок заборонити імпорт російського зерна. За його словами, Україна може погодитися на нові обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, хоча ЄС також має заборонити експорт російської сільськогосподарської продукції, яка надходить до Євросоюзу через Білорусь і країни Балтії. Він підкреслив: «Керований підхід до торгових потоків між Україною та ЄС на якійсь перехідний період – це те, що нам усім потрібно, – сказав Тарас Качка, але додав, – що стосується пшениці, то не Україна створює проблеми для польських фермерів, а Росія». https://agronews.ua/news/ukrayina-nazvala-umovu-za-yakoyi-gotova-pryjnyaty-obmezhennya-na-torgivlyu-agroprodukcziyu-z-yes/ 3. Україна в лютому скоротила експорт соняшникової олії до ЄС AgroNews.ua . -05.03.2024 Експорт соняшникової олії з України в лютому становив 603 тис. тонн, що лише на 1% поступається січневому обсягу та є другим за величиною показником для вказаного місяця за всю історію (рекорд для лютого було зафіксовано у 2019/20 МР – 627 тис. тонн). Зменшення відвантажень даної продукції у звітному місяці відбулося в основному за рахунок країн Євросоюзу (-10%), що на тлі високих темпів закупівлі соняшникової олії від початку поточного сезону сформувало досить непогані її запаси. У даному напрямку було експортовано близько 364,1 тис. тонн олії, що на 10% поступається показнику минулого місяця, проте залишається одним із найбільших місячних обсягів відвантаження до ЄС. https://agronews.ua/news/ukrayina-v-lyutomu-skorotyla-eksport-sonyashnykovoyi-oliyi-do-yes/ 4. В Україні переробники соняшнику подумують про зупинку заводів AgroNews.ua .-02.03.2024 Ціни на соняшникову олію протягом останнього місяця впали на 7%, на шрот – на 24%. Маржа переробників знизилась до мінімуму в деяких регіонах України. Повідомляє Agricensus із посиланням на джерела на ринку. Таке зниження обумовлене падінням на основних експортних ринках. Ціни на соняшникову олію від продавців знизилися в середньому на 60-70 $/т залежно від країни походження та становили 835-840 $/т CIF Мерсін для спотової доставки. На думку фахівців, ринок майже досяг свого мінімуму, але вони не заперечують подальших коригувань у короткостроковій перспективі та вважають, що березень буде вирішальним місяцем. Ціни на соняшниковий шрот в українських портах впали на 24%, до $155-165/т CPT порт. Трейдери прогнозують, що ціни на соняшникову олію чорноморського походження будуть на рівні 840 $/т CIF Китай з поставкою в березні-квітні, на соняшниковий шрот — 280-295 $/т CIF Китай. Торгові джерела на переробних підприємствах у центральній та західній частинах України говорять про зниження маржі до мінімального рівня із закупівельними цінами на соняшник, але в деяких випадках націнки знизиться до нуля, якщо зважати на збільшення витрат на логістику. https://agronews.ua/news/pererobnyky-sonyashnyku-podumuyut-pro-zupynku-zavodiv/ 5. Україна увійшла до групи найбільших агроекспортерів СОТ AgroNews.ua .-01.03.2024 Україна стала двадцятим учасником Кернської групи, яка була створена в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) та об’єднує країни, що підтримують лібералізацію міжнародної торгівлі аграрною продукцією. 25 лютого, під час 43 зустрічі в Абу-Дабі міністри Кернської групи було ухвалено таке рішення: “Ми раді вітати Україну як нового члена Кернської групи, відзначаючи загальну відданість України відкритій, справедливій, ринково орієнтованій системі торгівлі сільськогосподарською продукцією”, – йдеться у документі. Починаючи з 2020 року, Україна мала статус спостерігача в цій групі в СОТ, а переговори щодо вступу розпочала переговори ще у 2009 році. На зустрічі підкреслили, що сільське господарство залишається головною незавершеною справою СОТ, яка має перебувати в центрі зусиль із реформування. При цьому Кернська група прагне досягти справедливости й вирівняти правила шляхом реформи торгівлі сільськогосподарською продукцією відповідно до статті 20 Угоди про сільське господарство. https://agronews.ua/news/ukrayina-uvijshla-do-grupy-najbilshyh-agroeksporteriv-sot/ 6. Українське виробництво соняшникової олії втрачає рентабельність AgroPolit.com . – 05.03.2024 За словами експертів, рентабельність виробництва соняшнику в Україні падає через низькі ціни на соняшник та шрот. Виробники соняшникової олії та шроту перебувають під тиском у всьому Чорноморському регіоні після того, як ціни на продукти переробки впали протягом останнього місяця, знизивши маржу для виробників до мінімуму в деяких регіонах. Ціни на соняшникову олію впали на 7% за цей період, тоді як ціни на шрот впали на 24% під тиском переважного та відносно низького попиту. Це призвело до скорочення маржі переробки в деяких регіонах, оскільки ціни на соняшник залишаються високими. На думку експертів, ринок майже досяг свого мінімуму, але можливі подальші коригування у короткостроковій перспективі. Вони вважають, що березень буде ключовим місяцем. Ціни на соняшниковий шрот в українських портах впали на 24%, що пов’язано з тим, що пропозиція продукції в Чорноморському регіоні є більш ніж достатньою. https://agropolit.com/news/27772-ukrayinske-virobnitstvo-sonyashnikovoyi-oliyi-vtrachaye-rentabelnist 7. Мінагрополітики можуть знову об'єднати з Мінекономіки AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Кілька міністерств можуть скоротити та об'єднати, повідомляє hromadske з посиланням на джерела у фракції «Слуга Народу». На пресконференції 4 березня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що кількість міністерств в українському уряді хочуть скоротити на третину: «Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців. Ми вже почали це робити. І цього року скорочено 20 тисяч державних вакансій». Він повідомив, що в уряді вже працюють над створенням «потужного центру уряду». Там мають зосередитися всі допоміжні адміністративні функції — відповідна юридична підтримка, робота Кабміну в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері, міністерства повинні мати невелику кількість кваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику. А центр уряду має якісно і швидко готувати документи, необхідні для міністерства. https://agroportal.ua/news/ukraina/minagropolitiki-mozhut-znovu-ob-yednati-z-minekonomiki 8. Злиття міністерств вдарить по можливостях перемовин щодо вступу України до ЄС AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Незалежний експерт ринку Ольга Трофімцева висловила свою думку щодо ймовірної чергової спроби об’єднання міністерств. Можливе об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економіки стане черговим кроком послаблення інституційної спроможності України у сфері агро та вдарить по можливостях перемовин щодо вступу до ЄС. Кількість питань і глибина завдань, які стоять перед Україною, є надзвичайно великими, і цього не варто недооцінювати, особливо в агросекторі. «Злиття двох міністерств, з одного боку, я підтримую як шлях оптимізації держапарату і економії, але насамперед це можна зробити за рахунок контролюючих органів, наприклад, податкової чи інших служб, які займаються «кошмаренням» бізнесу замість ведення конструктивної роботи. З іншого боку — об’єднання відомств у той час, коли Україна офіційно починає перемовини з ЄС щодо вступу, в яких аграрна сфера буде однією з найскладніших, одним із найбільших викликів, і там, де у нас найбільше тем, за якими маємо не так багато спеціалістів, експертів, і яких можна остаточно втратити за спрощення відомств», — зазначила Ольга Трофімцева. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/zlittya-ministerstv-vdarit-po-mozhlivostyah-peremovin-shchodo-vstupu-ukrajini-v-yes 9. Можливе обмеження українського цукру до ЄС: експерт назвав вихід AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Рішення ЄС про обмеження імпорту цукру з України може негативно позначитись на галузі. Варто вже зараз шукати шляхи вирішення цієї ситуації. Таку думку висловив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський. Він зауважив, що у 2022/23 календарному році Україна експортувала 507 тис. т цукру до ЄС, а тепер Єврокомісія ухвалила рішення щодо обмеження експорту українського цукру в обсязі 320 тис. т на 2024 рік і 150 тис. т на період до 1 червня 2025 року. «Це може вдарити як по українських цукроварах, так і по агровиробниках і фактично поставити розвиток галузі на паузу», — зазначив фахівець. Він додав, що поки тривають переговорні процеси з іноземними партнерами, потрібно наголошувати на додаванні цукру до переліку товарів, що експортуються з портів Чорного моря, щоб відновлювати ринки, на яких був український цукор до повномасштабної війни. Це дозволить втримати галузь. https://agroportal.ua/news/ukraina/mozhliva-zaborona-eksportu-cukru-do-yes-ekspert-nazvav-vihid-dlya-ukrajini 10. На Херсонщині запустять крафтове виробництво вина AgroPortal.ua .- 03.03.2024 Центр промислового горіхівництва та виноградарства,що в Херсонської області Бериславському районі, планує цьогоріч розпочати виробництво вина, розповів засновник Центру промислового горіхівництва та виноградарства Максим Калайда. «Раніше ми вирощували виноград і продавали його для виноробів, але через подорожчання логістики та транспортування зараз реалізовувати так продукцію зовсім невигідно. Та й заманити до нас на Бериславщину винороба, приміром, зі Львівщини, зовсім неможливо, тому вирощений врожай потрібно буде переробляти», — зазначив Максим Калайда. Раніше вирощену продукцію підприємство продавало і винзаводу «Коблево», і невеликим виноробам, чиї вина здобували чимало нагород на різних конкурсах. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-hersonshchini-zapustyat-kraftove-virobnictvo-vina 11. Хлібопекарі мають перебої з постачанням імпортної сировини AgroPortal.ua .- 01.03.2024 Директор хлібопекарського підприємства «Чанта-Маунт» Олена Тараненко розповіла, що ч ерез проблеми на кордонах виробники хлібобулочних виробів мають перебої з постачанням імпортної сировини. Ускладнена логістика здорожчує її та призводить до нестабільних постачань. Вона каже: «Наразі ми шукаємо постачальника українського масла, щоб замінити імпортну складову нашої продукції. Тривалий час ми використовуємо у виробництві нідерландське масло». Раніше вони вже пробували працювати з українським маслом, але якісні показники не влаштовували. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/hlibopekari-mayut-pereboji-z-postachannyam-importnoji-sirovini 12. Уряд збільшив суму гранту на розвиток виноградарства Дело.-01.03.2024 В рамках програми “єРобота” тепер можливо отримати до 330 тисяч гривень на закладення одного гектара виноградників, що стало можливим завдяки внесенню змін до програми в частині безповоротних грантів на висадку садів і виноградників, повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, сума грантів на висадку садів і виноградників зросла на 105 тисяч гривень за кожен гектар, при цьому максимальна можлива сума допомоги складає 10 мільйонів гривень. Шмигаль додав, що головною умовою використання грантових коштів, які не потребують повернення, є створення нових робочих місць. https://delo.ua/agro/uryad-zbilsiv-sumu-grantu-na-rozvitok-vinogradarstva-429692/ 13. Україна різко збільшила продажі молочки за кордон: виручка зросла на чверть УНІАН: Новини України.-06.03.2024 Асоціація виробників молока повідомила, що в лютому 2024 року Україна експортувала 8,5 тис. тонн молочних продуктів на суму 16,6 млн дол. Порівняно до січня 2024 року натуральні обсяги експорту виросли на 22%, а грошова виручка збільшилась на 26%. Всього з початку року було експортовано 15,13 тис. тонн молочних продуктів, що на 3% більше порівняно до минулорічного періоду. Експортна виручка за перші два місяці 2024 року склала майже 29 млн грн., що на 14% менше ніж торік. Головними експортними категоріями в грошовому еквіваленті були: молоко та вершки, згущені – 33%; сири – 23%; морозиво – 13%; масло вершкове – 12%. В лютому українські компанії збільшили експорт сирів та вершкового масла, оскільки ціни на ключові біржові товари на глобальній торгівлі молочними продуктами (Global Dairy Trade) зростали протягом чотирьох сесій поспіль. З початку цього року Україна імпортувала 8,97 тис. тонн молочних продуктів, що на 9% більше порівняно до минулорічного періоду. https://www.unian.ua/economics/agro/ukrajinsku-molochku-pochali-aktivnishe-kupuvati-za-kordonom-yak-zris-eksport-12564819.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 січня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 січня 2025 року Зміст стор. 1. Мінагрополітики України затвердило нові мінімальні експортні ціни на агропродукцію 1 2. Україні необхідно розвивати переробку с/г сировини 1 3. Експерти розповіли, як уникнути цінових коливань у молочній галузі 2 4. У 2024 р Україна імпортувала на 13,6% більше сирів 2 5. В Україні настала криза у молочній сфері 2 6. Український ринок майже немає власної переробки картоплі 3 7. Україна виробила перший мільйон біометану 3 8. В Польщі закликають пов'язати пільгову торгівлю з Україною та угоду з Меркосур 3 9. Польща — один із найбільших лобістів євроінтеграції України попри торгові суперечки 3 10. Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС 4 11. У Європі зростає попит на українські гриби 4 12. Уряд вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану 4 ------------------------------------------------------------- 1. Мінагрополітики України затвердило нові мінімальні експортні ціни на агропродукцію Agravery. -09.01.2024 Мінагрополітики України наказом від 9 січня поточного року №37 оновило мінімально допустимі ціни на аграрну продукцію, відносно якої діє режим експортного забезпечення. В тексті документу зазначається, що встановлені ціни будуть діяти протягом січня при експорті пшениці і суміші пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, жита, вівса, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової, соєвої та ріпакової олії, меду та горіхів. https://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-zatverdilo-novi-minimalni-eksportni-cini-na-agroprodukciu 2. Україні необхідно розвивати переробку с/г сировини AgroNews.ua . - 16.01.2025 Віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко зазначив, що Україна є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки, вона несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку. Він каже: «Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні». У глобальному вимірі воно зумовлене необхідністю забезпечення продовольством стрімко зростаючого населення нашої планети, чисельність якого нещодавно перевищила 8,2 млрд осіб, а до середини 2080-х років, за оцінками ООН, досягне 10,3 млрд. За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 % . Розвиток переробки є вагомою можливістю для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку, перш за все, за рахунок збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю – глибокої переробки, готових продуктів харчування та харчових компонентів, що дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до Державного бюджету України, а також прибутки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції. https://agronews.ua/news/ukrayini-neobhidno-rozvyvaty-pererobku-s-g-syrovyny/ 3. Експерти розповіли, як уникнути цінових коливань у молочній галузі AgroNews.ua . - 14.01.2025 Заступниця директора Асоціації виробників молока Олена Жупінас зазначає, що в Україні спостерігається обмежена пропозиція на сире молоко. Це значною мірою пов’язано з погодою - спекотним літом та посухою. Через несприятливі кліматичні умови тваринники заготували менше кормів і нижчої якості, що вплинуло на надої. Приватний сектор демонструє зниження виробництва. Високі затрати і капіталовкладення не сприятиме появі нових операторів у галузі виробництва молокопродуктів. Цього року загальне виробництво молока впало приблизно на 2%. Для уникнення цінових коливань у молочній галузі в майбутньому, після завершення війни, уряду слід розглянути можливість запровадження податкових пільг для виробників молока, щоб більше аграріїв займалися цим бізнесом, а ті, хто вже займається – розширяв його, підкреслює Олена Жупінас. https://agronews.ua/news/eksperty-rozpovily-yak-unyknuty-czinovyh-kolyvan-u-molochnij-galuzi/ 4. У 2024 р Україна імпортувала на 13,6% більше сирів AgroNews.ua . - 13.01.2025 Минулого року Україна імпортувала 38,3 тис. тонн сирів, що на 13,6% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті імпорт сирів зріс на 13,1%, в порівнянні з 2023 роком, — до $ 227,1 млн. Сири ввозили з Польщі (41%), Німеччини (19,2%), Нідерландів (8,9%). Протягом року обсяг експорту українських сирів зростав активнішими темпами, ніж імпорт: +39,3%, як порівняти з 2023 роком — до 12,4 тис. тонн. Найбільшими покупцями вітчизняних сирів у 2024 році були Молдова (33,2%) Казахстан (30,4%) та Німеччина (9,5%). https://agronews.ua/news/u-2024-r-ukrayina-importuvala-na-136-bilshe-syriv/ 5. В Україні настала криза у молочній сфері AgroNews.ua . - 11.01.2025 Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначає, щоб зупинити насування глибокої кризи на ринку молока в Україні, необхідно подолати наявний дефіцит молочної сировини. Він додав, що потрібно бюджетне стимулювання нарощування поголів’я корів та обсягів виробництва молока молочними фермами. Інструментом для цього може стати забезпечення виплати бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення. СМПУ розробила механізм реалізації цієї пропозиції. Треба передбачити в законодавстві формування нової моделі державної фінансової підтримки галузі тваринництва, яка має передбачати надання державної підтримки виробникам харчових продуктів, щоб стимулювати будівництво або реконструкцію переробних потужностей та підвищення їх енергоефективності. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-nastala-kryza-u-molochnij-sferi/ 6. Український ринок майже немає власної переробки картоплі AgroNews.ua . - 10.01.2025 В Україні фактично немає виробництва картоплі фрі й сухого картопляного пюре, крім досить застарілої лінії у Чернігівській області, каже Олесь Капітанчук, керівник компанії «Толсма Текнік» у своїй статті для журналу «Садівництво по-українськи» . За словами пана Капітанчука, для такого великого ринку, як Україна із широким споживанням цих продуктів розвиток переробки овочів замалий, тому майже вся картопля фрі, сухе картопляне пюре й інші заморожені напівфабрикати імпортуються, і їх виробництво всередині країни може бути дуже перспективним для інвестицій. «За нашими підрахунками, є всього три великі компанії з виробництва чипсів, З виробництвом картопляного крохмалю ситуація дещо краща — працює низка підприємств. На цьому — все», - зазначив він. https://agronews.ua/news/ukrayinskyj-rynok-majzhe-nemaye-vlasnoyi-pererobky-kartopli/ 7. Україна виробила перший мільйон біометану AgroPolit.com . – 13.01.2025 РБК-Україна повідомляє, що до підземних газових сховищ України закачали перший мільйон кубометрів власного біометану і очікується, що цей вид палива зможе витіснити російський газ із ринку ЄС. Минулий рік став успішним для виробництва біометану в Україні. Набув чинності порядок митного оформлення, який дозволив експорт біометану в умовах тимчасової заборони на експорт природного газу. На сьогоднішній день два українських заводи закачують біометан до підземних газових сховищ і накопичили там уже понад 1 млн кубометрів. Це невелика партія і казати про експорт зарано. Але коли вдасться накопичити необхідні обсяги біометану, можуть початися поставки за кордон. https://agropolit.com/news/29442-ukrayina-virobila-pershiy-milyon-biometanu 8. В Польщі закликають пов'язати пільгову торгівлю з Україною та угоду з Меркосур AgroPolit.com . – 10.01.2025 Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський нагадав про переговори щодо продовження лібералізованої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною. За його словами, перемовини повинні бути пов'язані з переговорами щодо торгівельної угоди між ЄС та країнами Південної Америки. На думку Секерського, як угода між Євросоюзом та Меркосур, так і торгові пільги для України, якщо вони будуть підтверджені, призведуть до збільшення потоку м'яса птиці та цукру на ринок ЄС за нульовим тарифом. Польща, яка в цьому півріччі головує в ЄС, є найбільшим виробником м'яса птиці в Євросоюзі. Країна вважає цукор чутливим продуктом. Це також має політичний вимір, що пов'язано з тим, що опозиційна партія «Право і справедливість» розраховує на голоси сільського населення на президентських виборах, і урядова коаліція хоче обмежити вплив, який там має найбільша опозиційна партія. Дія угоди про продовження пільгової торгівлі з Україною закінчується в червні 2025 року. https://agropolit.com/news/29434-v-polschi-zaklikayut-povyazati-pilgovu-torgivlyu-z-ukrayinoyu-ta-ugodu-z-merkosur 9. Польща — один із найбільших лобістів євроінтеграції України попри торгові суперечки AgroPortal.ua .- 15.01.2025 За словами глави Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги, п роблемні питання торгівлі у відносинах з Польщею підтверджують, якими непростими будуть переговори щодо членства України в ЄС, але попри це Варшава усвідомлює, що Україна буде в ЄС, і є одним із найбільших адвокатів цього. «Вони — один із найбільших лобістів і адвокатів членства України як у ЄС, так і в НАТО. Адже є публічна риторика, а є реальні дії», — зазначив міністр. Він наголосив, що якраз Польща усвідомлює, що Україна буде в ЄС. Зростання двостороннього товарообігу — для України у 2024 році Польща є імпортним партнером №2 після Китаю та експортним партнером №1, підкреслив Сибіга. https://agroportal.ua/news/ukraina/polshcha-odin-z-naybilshih-lobistiv-yevrointegraciji-ukrajini-popri-torgovi-superechki 10. Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС AgroPortal.ua .- 10.01.2025 Міністерство агрополітики України розподілило обсяг експортних квот на деякі види агропродукції. У повідомленні відомства говориться , що це стосується таких товарів: «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: курей свійських (Gallus domestіcus), качок, гусей, цесарок» та «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків». Обсяг квот розподілено пропорційно фактичним обсягам експорту зазначеної продукції до держав ЄС за 10 місяців 2024 року. Резервний обсяг квоти — 1165 т — буде розподілено між експортерами, які не здійснювали експорт зазначеної продукції протягом 10 місяців 2024 року. За умови наявності невикористаного залишку обсягу квоти до 1 квітня 2025 року вона буде розподілена між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту зазначеної продукції до держав ЄС за І квартал 2025 року. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/rozpodileno-kvoti-na-ekspor-m-yasa-ptici-do-yes 11. У Європі зростає попит на українські гриби AgroPortal.ua .- 10.01.2025 Попит на гриби шиїтаке з України в Європі зростає, розповів керівник відділу продажів у Європі українського виробника та експортера органічних грибів шиїтаке компанії Nature Green Вінченцо Саленто. Він зазначає, що попит на гриби має типову сезонну тенденцію. Влітку попит нижчий, але 2024 рік був кращим, ніж попереднійі. Вінченцо Саленто підкреслив: «Загалом це призвело до кращих цін на гриби шиїтаке, ніж 2023 року. Починаючи з жовтня, з огляду на нижчі температури по всій Європі, попит значно збільшився, і ціни ще більше зросли». Представник української компанії додав, що торік в асортименті Nature Green з'явилися сірі, королівські та різнокольорові гливи. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/u-yevropi-zrostaye-popit-na-ukrajinski-gribi 12. Уряд вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану Bizagro. – 11.01.2025 Уряд схвалив постанову № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану». Постанову підготовлено Міністерством аграрної політики та продовольства України. Документ змінює правила експорту сільськогосподарської продукції. Нові правила повинні унеможливити порушення законодавства під час експорту агропродукції та захистити права агропідприємців, які дотримуються законів щодо експорту. Буде сформований перелік верифікованих суб’єктів АПК, які здійснюють експорт товарів. Зокрема, зернових, олійних і продуктів переробки. https://bizagro.com.ua/uryad-vvodit-novi-pravila-dlya-eksportu-agroproduktsiyi-v-umovah-voyennogo-stanu/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 травня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 травня 2026 року Зміст стор. 1. Ізраїль може обмежити імпорт зерна: що очікувати Україні 1 2. Виробництво молока в Україні знижуватиметься до 2033 року — прогноз ФАО та ОЕСР 2 3. Поляки стурбовані: Україна збільшує переробку ріпаку 2 4. Україна втрачає волоський горіх 2 5. Україна продаватиме до Молдови равликів і м’ясо 3 6. Україна нарощує експорт кисломолочки та морозива 3 7. Протеїнова лінійка Волошкового поля поповнилась низькокалорійним пудингом 3 8. Молочний альянс випустив нову лінійку кефірів 4 9. Україна збереже позиції серед світових лідерів з експорту ріпаку до 2027 року 4 10. Україна може стати лідером з експорту м’яса до ЄС замість Бразилії 4 11. Уряд запускає експеримент із впровадження механізму перевірки агропродукції, що експортується в ЄС 5 12. Експерт розповів, чи буде цьогоріч Україна з медом 5 13. В Україні виробили менше згущеного молока 5 14. Виробництво сирів у І кварталі зросло майже на 8% 6 15. Український ринок олійних входить у сезон великих можливостей і нових ризиків 6 -------------------------------------------------------- 1. Ізраїль може обмежити імпорт зерна: що очікувати Україні AgroNews.ua . - 19.05.2026 Аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко вважає, що можливе введення Ізраїлем 50% мита на фуражну пшеницю з Чорноморського регіону навряд чи стане системним ударом для українського агроекспорту, але може сигналізувати про новий етап політизації глобальної торгівлі зерном. На його думку, основний ризик припадає на російських постачальників, тоді як для України ключовим викликом залишається посилення конкуренції за традиційні ринки збуту на Близькому Сході й у Північній Африці (MENA). Експерт зазначив, що обмеження, ймовірно, не стосуватимуться кукурудзи та ячменю, що значно пом’якшує ситуацію для вітчизняних експортерів. Потенційне скорочення постачань до Ізраїлю може бути частково компенсоване продажами до Туреччини, Північної Африки, Південної Європи та інших ціново чутливих напрямків. Системного впливу не очікується, хоча локально це може тиснути на маржу трейдерів і логістику, додав він. https://agronews.ua/news/izrayil-mozhe-obmezhyty-import-zerna-shho-ochikuvaty-ukrayini/ 2. Виробництво молока в Україні знижуватиметься до 2033 року — прогноз ФАО та ОЕСР AgroNews.ua . - 16.05.2026 Науковиця R&D центру Enzym Group Ірина Матюха , повідомила, що спільні прогнози ФАО та ОЕСР фіксують тенденцію до зниження виробництва молока в Україні, яка збережеться до 2033 року. Вона вважає скорочення молочних ферм і дефіцит молочної сировини не є прямими наслідками війни — радше результатом проблем, що накопичувалися роками. Війна лише загострила системні виклики: підвищення собівартості виробництва, коливання попиту і пропозиції, недостатню державну підтримку, імпортозалежність. Водночас промисловий сектор демонструє стійке зростання, випереджаючи темпи розвитку деяких країн Європи та США. https://agronews.ua/news/vyrobnycztvo-moloka-v-ukrayini-znyzhuvatymetsya-do-2033-roku-prognoz-fao-ta-oesr/ 3. Поляки стурбовані: Україна збільшує переробку ріпаку AgroPolit.com . – 18.05.2026 Україна активніше переходить від експорту ріпаку до продажу готової ріпакової олії, що створює серйозні виклики для польських аграріїв та переробної галузі. Структура торгівлі змінюється: Україна нарощує внутрішню переробку та експортує продукцію з більшою доданою вартістю. Це викликає у Польщі побоювання, що скорочення експорту українського ріпаку як сировини може призвести до дефіциту для місцевих переробних заводів, зниження завантаження підприємств і посилення конкуренції на ринку рослинних олій. Польські фермери та аграрні організації вже закликають Єврокомісію втрутитися у ситуацію та переглянути умови торгівлі з Україною. https://agropolit.com/news/31566-polyaki-sturbovani-ukrayina-zbilshuye-pererobku-ripaku 4. Україна втрачає волоський горіх AgroPolit.com . – 15.05.2026 В країні скорочується виробництво волоського горіха у домогосподарствах — за останні три роки країна втратила майже 10% врожаю, повідомила аналітикиня Київської школи економіки та авторка дослідження Ukraine’s walnut industry Роксолана Назаркіна . Основними причинами стали старіння дерев та відсутність системного оновлення насаджень. А промислове вирощування волоського горіха в водночас демонструє зростання, але поки не здатне компенсувати втрати приватного сектору. За три роки виробництво у промислових садах збільшилося з 0,9 тис. тонн до 3,04 тис. тонн, що покрило лише близько чверті втрат. Загалом країна недорахувалася майже 7 тис. тонн врожаю. Промислове горіхівництво потребує значних інвестицій — у саджанці, системи зрошення, засоби захисту рослин та добрива. Виробництво стикається з високими витратами на пальне та ризиками через погодні аномалії. Перші суттєві прибутки можна отримати лише через 5–7 років після закладання саду. https://agropolit.com/news/31556-ukrayina-vtrachaye-voloskiy-gorih 5. Україна продаватиме до Молдови равликів і м’ясо AgroPolit.com . – 14.05.2026 Держпродспоживслужба повідомляє, що під час зустрічі представників Держпродспоживслужби України та Національного агентства з безпечності харчових продуктів Молдови, Україна та Молдова погодили п’ять нових міжнародних сертифікатів, які відкривають додаткові можливості для експорту української продукції на молдовський ринок. Завдяки цьому українські виробники отримали право постачати до Молдови живих равликів, ікру равликів, а також окремі види м’ясної продукції. Йдеться, зокрема, про топлені тваринні жири, шкварки, м’ясні екстракти та іншу продукцію переробки м’яса птиці. Зазначається, що нові домовленості мають спростити доступ українських виробників до ринку Молдови та зменшити торговельні бар’єри. Також сторони домовилися продовжити співпрацю у сферах ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів та міжнародної торгівлі. https://agropolit.com/news/31559-ukrayina-prodavatime-do-moldovi-ravlikiv-i-myaso 6. Україна нарощує експорт кисломолочки та морозива AgroPortal.ua .-20.05.2026 У квітні поточного року Україна експортувала 10,75 тис. т молочних продуктів на суму $31,44 млн. Асоціація виробників молока повідомила, що відносно березня натуральні обсяги постачань скоротилися на 14%, а грошова виручка знизилася на 11%. Порівняно з квітнем минулого року показники нижчі на 12% та 17% відповідно. Головними експортними категоріями у квітні були такі товари: молоко та вершки, згущені — 26%, морозиво — 22%, сири — 17%, масло вершкове — 15%, казеїн — 6%. Відносно березня у квітні поточного року Україна збільшила натуральні обсяги експорту лише кисломолочних продуктів до 641 т (+5%) та морозива до 1,85 тис. т (+35%). По інших позиціях обсяги експорту скоротилися за останній місяць. Відносно квітня 2025 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту кисломолочних продуктів (+51%), сирів до 1,17 тис. т (+2%) та морозива (+21%). Відносно минулорічного періоду обсяги постачань інших молочних продуктів скоротилися. Також фахівці зазначають, що країна у квітні збільшила експортну виручку за відвантажені партії кисломолочних продуктів до $976 тис. (+6%), молочної сироватки до $2,14 млн (+6%) та морозива до $6,91 млн (+41%) відносно березня поточного року. Порівняно з квітнем минулого року збільшилася грошова виручка за відвантажені кисломолочні продукти (+38%), молочну сироватку (+26%), сири (+1%) та морозиво (+27%). Зовнішньоторговельне сальдо у квітні 2026 року було позитивним і становило $3,35 млн. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-naroshchuye-eksport-kislomolochki-ta-moroziva 7. Протеїнова лінійка Волошкового поля поповнилась низькокалорійним пудингом AgroPortal.ua .-16.05.2026 ПрАТ «Юрія », яке виробляє молочну продукцію на заводі у Черкасах під ТМ « Волошкове поле », повідомило, що компанія розширила лінійку молочних продуктів новинкою — низькокалорійним протеїновим пудінгом. У повідомленні йдеться: «Смачний десерт із підвищеним вмістом протеїну — це той самий випадок, коли турбота про збалансоване харчування приносить справжнє задоволення». Новинка представлена чотирма смаками: ніжна ваніль (2,2% жиру); насичений шоколад (2,4% жиру); свіжа полуниця (2,2% жиру); яскравий банан (2,2% жиру). https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/protejinova-liniyka-voloshkovogo-polya-popovnilas-nizkokaloriynim-pudingom 8. Молочний альянс випустив нову лінійку кефірів AgroPortal.ua .-10.05.2026 Група компаній « Молочний альянс » збільшила асортимент кисломолочної продукції під ТМ « Яготинське », повідомляють в групі. Так, на ринок вийшла нова лінійка кефірів « ЯGOтинський » — напої зі смаками для активного дня. Кефіри об’ємом 520 г представлені у трьох смаках — манго ‒ апельсин, полуниця ‒ м’ята та без наповнювача. У пляшці міститься 5+ мільярдів живих молочнокислих бактерій. «Сучасний темп життя вимагає рішень, які не гальмують. Саме тому для лінійки кефірів «ЯGOтинський» ми обрали ергономічне паковання. Пляшка має спеціальне звуження, завдяки якому надійно та зручно лежить у руці. Це особливо важливо, якщо ви п’єте кефір на ходу, під час прогулянки чи в авто — ризик, що пляшка вислизне, мінімальний», — пояснили в компанії. Також наприкінці квітня «Молочний альянс» випустив густий кефір «Яготинське», який можна їсти ложкою. «Він настільки щільний та ніжний, що нагадує густий йогурт чи м’який десерт. Але при цьому залишається 100% кефіром! Це результат термостатного сквашування, що створює природну густу текстуру з непорушним згустком і фірмовими грудочками. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-vipustiv-novu-liniyku-kefiriv 9. Україна збереже позиції серед світових лідерів з експорту ріпаку до 2027 року АgroReview. – 21.05.2026 Україна й надалі залишатиметься серед трьох найбільших експортерів ріпаку у світі в сезоні 2026/27.Українські виробники цієї культури продовжують утримувати провідні позиції на світовому ринку завдяки стійкості та високим амбіціям. Спеціалісти USDA , прогнозують, що український експорт ріпаку може досягти 2,6 мільйона тонн. Водночас, за даними вітчизняних експертів, урожай може скласти близько 3,4 мільйона тонн. Така різниця у прогнозах підкреслює ймовірність зростання конкуренції на внутрішньому ринку між експортними компаніями та національними переробниками. Стратегічне значення ріпаку для економіки України полягає у стабільних валютних надходженнях, підтримці зайнятості в аграрної галузі. Експерти зазначають, що подальший успіх у глобальному експорті залежить від впровадження інновацій, підвищення якості продукції та здатності швидко адаптуватися до світових тенденцій. Збереження статусу одного з лідерів світового експорту ріпаку вимагає від українських аграріїв не лише стабільного врожаю, а й удосконаленої логістики, гнучкого реагування на зміни світової кон’юнктури та впровадження сучасних технологій. https://agroreview.com/content/roslyny/ukrayina-zberezhe-liderstvo-svitovomu-eksporti/ 10. Україна може стати лідером з експорту м’яса до ЄС замість Бразилії АgroReview. – 18.05.2026 Наразі Бразилія залишається основним постачальником м’яса до Євросоюзу, однак ситуація може змінитися вже з 3 вересня через нові вимоги ЄС щодо використання антибіотиків у тваринництві. Україна має шанс випередити Бразилію та зайняти провідне місце серед експортерів до Євросоюзу. 2026 року ЄС посилює вимоги до імпортерів м’яса. ЄК нещодавно оновила список країн, які відповідають вимогам ЄС щодо обмеження використання антимікробних препаратів у тваринництві. Згідно з цими правилами, антимікробні препарати не можуть застосовуватися для стимулювання росту чи підвищення продуктивності худоби та інших тварин, які використовуються для виробництва продуктів харчування. Бразилія.відсутня в оновленому списку. За словами речниці ЄК Єви Хрнцірової , якщо Бразилія не доведе дотримання європейських стандартів щодо використання антибіотиків, з 3 вересня 2026 року їй буде заборонено експортувати до ЄС як живих тварин, так і похідні продукти, зокрема велику рогату худобу, коней, птицю, яйця, продукти аквакультури, мед. Єврокомісія зазначає, що нові правила є частиною стратегії «Єдине здоров’я», спрямованої на боротьбу з резистентністю до антимікробних препаратів. Виробники ЄС з 2022 року зобов’язані їх дотримуватись, і ті ж вимоги поширюються на імпортовану продукцію. Це залишається однією з найсерйозніших загроз для громадського здоров’я, а впровадження цих правил покликане захистити громадян ЄС. З 2024 року ЄС веде попередній список країн, що не входять до ЄС, які виконують всі вимоги та мають право експорту м’яса до Європи. Список регулярно оновлюється та затверджується усіма державами-членами ЄС. І Україна має можливість зайняти місце Бразизії серед експортерів м’яса до ЄС. https://agroreview.com/content/tvaryny/ukrayina-mozhe-staty-liderom-eksportu/ 11. Уряд запускає експеримент із впровадження механізму перевірки агропродукції, що експортується в ЄС Bizagro. – 21.05.2026 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомляє, що уряд запускає експериментальний проєкт із впровадження механізму належної перевірки аграрної продукції, яка експортується до держав-членів ЄС. Це дозволить адаптувати український агросектор до вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та деградації лісів, який набирає чинності з 1 січня 2027 року. Новий механізм також допоможе забезпечити безперервний доступ української сільськогосподарської продукції на ринок Євросоюзу і мінімізувати ризики для українських експортерів. https://bizagro.com.ua/uryad-zapuskaye-eksperyment-iz-vprovadzhennya-mehanizmu-perevirky-agroprodukcziyi-shho-eksportuyetsya-v-yes/ 12. Експерт розповів, чи буде цьогоріч Україна з медом Bizagro. – 21.05.2026 Сергій Гриньов , президент Спілки пасічників України заявив, що цьогоріч Україна буде з медом. Різниця в цінах між ринкової вартістю може бути в межах 50 грн, тобто в середньому 250-300 грн/ кілограм Він додав: “Україна буде з медом. Люди не залишаться без цього цінного харчового продукту. Україна також буде експортувати. Обсяги будуть трошки менше, аніж зазвичай. Це може вплинути і на ціну, звісно. Все залежить від тих обсягів, які є в регіонах”. https://bizagro.com.ua/ekspert-rozpoviv-chy-bude-czogorich-ukrayina-z-medom/ 13. В Україні виробили менше згущеного молока Bizagro. – 12.05.2026 Згідно даним Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року в країні виробили 7,6 тис. тонн згущеного молока ‒ на 10,1% менше, ніж за такий самий період минулого року. Протягом І кварталу цього року на перероблення надійшло 805,5 тис. тонн молока. Поголів’я корів знижується під тиском низьких закупівельних цін на молоко . В І-му кварталі 2026р. поголів’я корів в країні зниилось не тільки в особистих селянських господарствах , а і на промислових фермах. https://bizagro.com.ua/v-ukrayini-vyrobyly-menshe-zgushhenogo-moloka/ 14. Виробництво сирів у І кварталі зросло майже на 8% Bizagro. – 11.05.2026 За даними Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року в Україні виробили 38,1 тис. тонн сирів (окрім плавлених), що на 7,9% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Продажі вітчизняних сирів зростають завдяки акціям. В І-му кварталі виробництво вершкового масла зросло майже на 20% . За даними Державної служби статистики, у січні-березні в країні виробили 20,2 тис. тонн масла, включаючи вершкове, топлене, інші жовті жирні молочні продукти з умістом молочного жиру 80-90%. https://bizagro.com.ua/vyrobnycztvo-syriv-u-i-kvartali-zroslo-majzhe-na-8/ 15. Український ринок олійних входить у сезон великих можливостей і нових ризиків УкрАгроКонсалт .-15.05.2026 Український ринок олійних входить у сезон 2026/27 з очікуванням більшого врожаю та активнішої переробки, але погодні ризики та пізня сівба утримують ринок у напрузі. « УкрАгроКонсалт » зазначає, що сектор переходить у фазу де ключову роль відіграватимуть баланс пропозиції та розвиток переробки. Загальний урожай олійних в Україні очікується на рівні близько 22,8 млн т. Поточна динаміка вже формує ризики для логістики та підсилює залежність ринку від літніх погодних умов. Головною рушійною силою ринку залишається соняшник. Виробництво може зрости до 13,7 млн т, що формує значно більший ресурс для переробки та експорту соняшникової олії і шроту. Соняшник залишається головною олійною культурою України з високим потенціалом виробництва та експорту. Структура балансу демонструє посилення ролі переробного сегмента навіть за умов ринкової невизначеності. Ринок сої підтримує баланс між експортом та внутрішньою переробкою зі збереженням стабільного розвитку crush-сегмента. Переробка ріпаку може досягти рекордного рівня навіть в умовах погодних ризиків та конкуренції за сировину. Баланси олійних все більше демонструють зростання ролі переробки та ефективності логістики. https://ukragroconsult.com/news/ukrayinsykyj-rynok-olijnyh-vhodyty-u-sezon-velykyh-mozhlyvostej-i-novyh-ryzykiv/

< Назад Травень 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №5 2025 р. Харчова та сільсько-господарська промисловість: №8 серпень /редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко.– Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – 40 с. Кл. слова: цукроварня-сульфітний газ-нітрати-контейнери-обладнання Харчова та сільсько-господарська промисловість: №9 вересень /редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – 40 с.- Біблогр.: стор. 39. Кл. слова: олійництво-бульони- цитринова кислота-переховування м’яса-рослинні пігменти-гуральництво Харчова та сільсько-господарська промисловість : №10 жовтень / редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. –36 с.- Біблогр.: стор.31 Кл. слова: обладнання-консерви-беконне виробництво-м’ясні риби-сорго-клейковина Харчова та сільсько-господарська промисловість: №11 листопад / редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – 48 с. Кл. слова: харчова промисловість-цукрова промисловість-консервна промисловість- кондпромисловість- спиртова промисловість - холодникове будівництво-ставкове господарство Харчова та сільсько-господарська промисловість: №12 грудень / редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко.. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. –44 с. Кл. слова: консервування садовини-цукрова промисловість-сушарка-груша «глек» Назад Далі

< Назад Рис з броколі та овочами Інгредієнти стакан відвареного круглозернистого рису; 400 г бланшованих суцвіть броколі; 100 г сиру чеддер; 400 г телячого фаршу — для не вегетаріанського варіанту; 3 курячих яйця; 150 мл молока; щіпка молотого мускатного горіху; чорний перець за смаком; трохи вершкового масла для змащування форм; панірувальні сухарі ;сухий гранульований часник. Кроки Заздалегідь готуємо головні складові запіканки — рис та броколі. У цьому і криється секрет швидкого приготування. Дно форм змащуємо шматочком вершкового масла. Панірувальні сухарі змішуємо з сіллю та гранульованим часником, присипаємо поверх масла. Якщо готуєте з фаршем, то його треба посолити, поперчити та розподілити помірним шаром на дно змащених форм. Для вегетаріанського варіанту першим шаром підуть броколі. Наступним викладаємо рис, трошки приминаємо, щоб шари запіканки поєдналися. Готуємо заливку — яйця змішуємо з молоком, додаємо сіль та перець. Заливаємо запіканку та ставимо форми у розігріту до 180 градусів духовку на 10 хвилин, якщо у страві є фарш — на 25 хвилин. За 5 хвилин до готовності посипаємо натертим чеддером, а також сухарями з часником. Запікаємо до скоринки та подаємо гарячу броколі з рисом до столу. Попередній допис Наступний допис

< Назад Amazon створює розумний холодильник, який перевіряє придатність їжі і поповнює запаси 12 серп. 2023 р. Amazon створює холодильник, який би використовував машинний зір та інші передові технології для моніторингу продуктів харчування всередині, сповіщав про закінчення терміну придатності та автоматично замовляв і поповнював товари через інтернет-магазин Amazon. Ініціативу під назвою Project Pulse очолює відділ фізичного магазину компанії – та сама група, яка розробила Amazon Go (міні-супермаркети, де є полиці з товарами, але немає кас та касирів). Допомагають у реалізації проєкту апаратна команда з Каліфорнії, яка розробила смарт-динамік Echo, та відділ продуктових магазинів Amazon. ПАТЕНТИ НА «РОЗУМНИЙ» ХОЛОДИЛЬНИК AMAZON ПОДАВАЛА НА РЕЄСТРАЦІЮ ЩЕ У 2017 РОЦІ Перший описував холодильник, який використовує машинний зір для виявлення зіпсованих продуктів, а другий – холодильник з «електронним носом». Перша заявка на патент, подана 14 вересня цього року, називається «Холодильник з виявленням зіпсованих продуктів на основі зображення». Вона передбачає використання внутрішніх камер для виявлення зіпсованої їжі. Система буде використовувати як інфрачервону, так і камери видимого спектру для виявлення іжі, яка вже псується, а потім надішле попередження на мобільний пристрій. Звичайно, Amazon подає безліч патентних заявок. Але на відміну від багатьох інших компаній це – не для «для галочки». Якщо компанія розуміє, що може створити новий продукт і підняти ринок – зазвичай вона це робить. Нагадаємо, раніше компанія Samsung анонсувала шосте покоління свого флагманського смарт-холодильника Family Hub. Він будить власника і сам замовляє продукти. https://newfood.media/2021/10/10/amazon-stvoriuie-rozumnyy-kholodylnyk-iakyy-pereviriaie-prydatnist-izhi-i-popovniuie-zapasy/ Попередній допис Наступний допис

Назад Аналізи цукристих речовин Сторінки Попередня Наступна

< Назад М’ЯСО- МОЛОЧНЕ ВИРОБНИЦТВО №4 2023 р. Вплив додаткового введення магнію в раціон на продуктивність курчат-бройлерів / О.В. Гавілей, С.М. Панькова, Л.Л. Полякова, Г.В. Чорна //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6. - С. 42-49. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Дослідження нетрадиційної сировини рослинного походження для функціональних м'ясних продуктів / Л.І. Войцехівська, С.Б. Вербицкий, О.В. Франко и др //Вісник аграрної науки . - 2022. - №11. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Оцінка молока і молочних продуктів за вмістом 17в-естрадіолу / М.Д. Кухтин, В.З. Салата, Г.С. Кочетова и др //Вісник аграрної науки . - 2022. - №6. - С. 30-37. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Халак, В.І. Фізико-хімічні властивості м'язової тканини молодняку свиней та їх зв'язок з деякими біохімічними показниками сироватки крові / В.І. Халак, С.Є. Чернявський, П.Т. Чегорка //Зернові культури. - 2020. - Т.4, №2. - С. 372-377. - Бібліогр. в кінці ст. Халак, В.І. Нові методи інтегрованої оцінки свиноматок за показниками відтворювальних якостей / В.І. Халак //Зернові культури. - 2020. - Т.4, №2. - С. 396-403. - Бібліогр. в кінці ст. Характеристика замороженої яловичини за біохімічними і мікробіологічними показниками / М.Д. Кухтин, В.З. Салата, Н.П. Болтик и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4. - С. 36-43. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Попередня Далі

«Соя – найпоширеніша зернобобова культура планети» Зернобобові культури одні з найбільш поживних продуктів, які відомі від початку часів. В деяких країнах вони є частиною культурного спадку і регулярно вживаються в їжу. З 2019 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН 10 лютого відзначається Всесвітній день зернобобових. Це молоде свято привертає увагу до ролі зернобобових в рішенні проблем голоду в окремих регіонах світу. Соя, яка є найбільш поширеною серед зернобобових та олійних культур, була відома ще в третьому тисячолітті до н.е. Сьогодні сою вирощують більш ніж в 60-ті країнах світу. Сучасним технологіям соєвої індустрії в Україні присвячена тематична виставка до Всесвітнього дня зернобобових. Нові матеріали в рубриці «Цікаві факти харчової індустрії». < Назад Всесвітній день зернобобових «Соя – найпоширеніша зернобобова культура планети» Зернобобові культури одні з найбільш поживних продуктів, які відомі від початку часів. В деяких країнах вони є частиною культурного спадку і регулярно вживаються в їжу. З 2019 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН 10 лютого відзначається Всесвітній день зернобобових. Це молоде свято привертає увагу до ролі зернобобових в рішенні проблем голоду в окремих регіонах світу. Соя, яка є найбільш поширеною серед зернобобових та олійних культур, була відома ще в третьому тисячолітті до н.е. Сьогодні сою вирощують більш ніж в 60-ті країнах світу. Сучасним технологіям соєвої індустрії в Україні присвячена тематична виставка до Всесвітнього дня зернобобових. Нові матеріали в рубриці «Цікаві факти харчової індустрії». 633 Р 36 Рекомендації з виробництва сої на зрошуваних землях України/ О.А. Демидов, Л.В. Сухомлин, А.М. Рудюк та ін. ; за ред. А.В. Пилипченка; М-во аграрної політики та продовольства України, НААН України, НДІ сої. - Глобине: НДІ сої, 2014. - 18 с.: іл. : В брошурі подані заходи, спрямовані на реалізацію генетичного потенціалу високоврожайних сортів сої інтенсивного типу, насамперед, слід назвати ефективне використання біокліматичного потенціалу регіону вирощування, з урахуванням гідротермічних ресурсів, сортового розміщення виробництва сої по Україні. 633 Б12 Бабич, А.О. Соя для здоров'я і життя на планеті Земля: моногр./ А.О. Бабич. - К.: Аграрна наука, 1998. - 272 с.: іл. - Бібліогр.: с.241-266 . - ISBN 966-95490-6-Х У монографії показано історію стратегічної культури сої, її важливе місце в світовому землеробстві, вимоги до умов вирощування, сучасні технології виробництва і переробки, нові напрями використання в харчуванні людини, унікальні цілющі властивості, новітні підходи використання для профілактики і лікування важких і хронічних хвороб. Подано рекомендації з використання сої в годівлі тварин і птиці. Описано формування світового ринку сої і продуктів її переробки. 632 С80 Стійкість сої до грибів роду Fusarium link: моногр./ В.П. Петренкова, Л.Н. Кобизєва, О.П. Адаменко и др; НААН України, Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва. - Харків: ФОП Бровін О. В., 2020. - 120 с.: іл. - Бібліогр.: с. 72-81. Фузаріоз є однією з найбільш шкідливих хвороб сої, яка відмічається в Україні у всіх регіонах вирощування культури. Видання має наукову і практичну цінність для фахівців агрономічної спеціальності (селекціонерів, рослинників, імунологів), викладачів, аспірантів та студентів ВНЗ профільного напряму. 58 С91 Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лют. 2020, м.Харків/ Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х.: ХНУ, 2020. - 96 с. В збірнику матеріалів конференції представлені результати досліджень з багатьох напрямів біології рослин, що охоплюють важливі аспекти життєдіяльності рослин на різних рівнях їх організації. 665 С 56 Современные технологии соевой индустрии: материалы III Международной конференции, 20-21 ноября 2019 г., г.Киев/ ИА "Єксперт Агро". - К.: ИА "Єксперт Агро", 2019. - 56 с.: ил. В издание вошли материалы конференции, посвященные индустрии сои. Актуальные статьи сборника: основные тенденции развития соевого рынка Украины; ресурсосберегающие технологии в производстве белкового концентрата сои; современные тренды в технологиях производства и потребления белков; перспективные пищевые продукты; от фосфанидного концентрата к лецитину; использование соевого масла для получения купажей и другие статьи. 635 К20 Капрельянц, Л.В. Соевые продукты и ингредиенты: химия, технология, использование: моногр./ Л.В. Капрельянц, Т.В. Шпырко, Л.В. Труфкати. - Одесса: ТЭС, 2014. - 196 с.: ил. - Библиогр. в конце разд. - ISBN 978-617-7054-34-3 В монографии представлен химический состав семян сои, объемы их производства в мире и в Украине, включая генетические модифицированные культуры сои. Приведены составные компоненты семян сои, их строение и функциональные свойства. Раскрыты как классические, так и современные технологии переработки семян сои, технологии производства комбинированных молочно-соевых продуктов, а также лечебно-профилактические свойства соевых продуктов. Автореферати дисертацій 57 А 47 Алєксєєв, О. О. Функціонування симбіотичної системи соя - Bradyrhyzobium japonicum за умов бактеріальної і вірусної інфекцій: автореф. дис. ... канд. с.- г. наук: 03.00.07/ О. О. Алєксєєв; Уманський нац. ун-т садівництва. - Умань, 2017. - 21 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 16-18 В роботі на підставі проведеної економічної та біоенергетичної оцінки обгрунтовано позитивний вплив інокуляції посівного матеріалу препаратом інокулянту бактеріальних штамів B. japonicum М-8 на основі бульбочкових бактерій. 633 І- 23 Івасюк, Ю. І. Ефективність симбіозу соя-бульбочкові бактерії за використання біологічних препаратів і гербіциду: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 03.00.07/ Ю. І. Івасюк; Уманський нац. ун-т садівництва. - Умань, 2017. - 21 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.17-19 В роботі на підставі отриманих досліджень розроблено науково обгрунтовані, екологічно безпечні та економічно доцільні заходи з інтегрованого застосування гербіциду Фабіан, регулятора росту рослин Регоплант та мікробного препарату Ризобофіт, що забезпечують підвищення урожайності сої. 663 К 84 Крупицька, Л.О. Розробка технології синбіотичних біологічно активних добавок: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 03.00.30/ Л.О. Крупицька; Одеська нац. академія харч. технологій. - Одеса, 2018. - 24 с.: іл. - Бібліогр.: с.18-20 На основі вивчення, практичного дослідження було розроблено біотехнологію безвідходного виробництва синбіотичних біологічно активних добавок як на основі клітинної, так і на основі безклітинних форм пробіотиків. Досліджено мікробіологічні, органолептичні та фізико-хімічні властивості отриманих продуктів. Наведено економічне обгрунтування виробництва біологічно активних добавок. Проведено медико-біологічні дослідження. 635 К95 Кучеренко, Є.Ю. Особливості прояву стійкості зразків сої до комплексу біо- та абіотичних чинників в умовах східної частини Лісостепу України: автореф. дис. ... канд.с.-г. наук: 06.01.05/ Є.Ю. Кучеренко; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва. - Харків, 2018. - 28 с.: іл. - Бібліогр.: с.22-24 В роботі визначено особливості прояву стійкості зразків сої різного еколого-географічного походження до комплексу домінуючих видів збудників кореневих гнилей за штучного зараження та на провокаційних фонах - до бактеріозу, вірусних хвороб, бобової (акацієвої ) вогнівки. Установлена залежність ознаки стійкості від генотипу, тривалості періоду вегетації, поєднання стійкості до шкідливих організмів, посухи та холоду із цінними господарськими ознаками. 633 Р82 Рубцов, Д.К. Оптимізація елементів сортової технології як фактор формування врожайності та посівних якостей насіння сої в умовах зрошення Півдня України: автореф. дис. ... канд.с.-г. наук:06.01.05/ Д.К. Рубцов; Ін-т зрошуваного землеробства. - Херсон, 2020. - 24 с.: іл. - Бібліогр.: с.19-20 У дисертації наведено теоретично обгрунтоване значення генетичних ресурсів рослин та практичне вирішення питання селекції і насінництва середньостиглого сорту сої нового покоління - Святогор. Визначені особливості селекційного процесу. 635 Т32 Темрієнко, О.О Формування продуктивності сортів сої залежно від інокуляції та позакореневих підживлень в умовах Лісостепу правобережного: автореф. дис. ... канд. с.-г.наук:06.0109/ О.О Темрієнко; Ін-т кормів та сільського господарстваа Поділля. - Вінниця, 2019. - 23 с.: іл. - Бібліогр.: с.20-21 В роботі викладено результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку рослин та формування врожайності насіння сої залежно від інокуляції насіння та позакореневих підживлень. Виявлено залежність формування фотосинтетичної, симбіотичної та індивідуальної продуктивності сої залежно від впливу факторів, які вивчались. Обгрунтовано економічну та енергетичну ефективність технології вирощування сої на основі оптимізації бактеріально-мінерального живлення. 664.6 Ч 49 Черниш, Л. М. Використання високобілкової рослинної сировини у технології хлібобулочних виробів спеціального дієтичного споживання: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ Л. М. Черниш; НУХТ. - К.: НУХТ, 2017. - 22 с.: рис. - Бібліогр.: с.19-20 В роботі науково обгрунтовано доцільність використання ізолятів соєвого, горохового, рисового білків у технології хлібопекарського виробництва та розроблення хлібобулочних виробів з поліпшеним амінокислотним складом. Запропоновано сумісне внесення ізолятів рослинних білків як білкових збагачувачів та сухої пшеничної клейковини як технологічного поліпшувача. Державні стандарти ДСТУ 7635:2014 Корми для тварин. Зерно соєве екструдоване. Метод оцінювання ступеня знешкодження антипоживних речовин за тестом приросту редукувальних цукрів/ Розробники: М. Кулик, Ю. Обертюх, О. Стасюк, А. Овсієнко, А. Герасимчук; Ін-т кормів НААН України. - Вид. офіц. -Увед. вперше; чинний від 2015-07-01. - К.: Мінекономрозвитку України, 2015. - 4 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 4 Сфера застосування: стандарт поширюється на сою повножирову екструдовану і встановлює метод оцінювання ступеня знешкодження антипоживніх речовин за тестом приросту редукувальних цукрів. ДСТУ 8836:2019 Насіння олійних культур. Методи визначення вмісту лушпиння/ Технічний комітет стандартизації "Олії, жири та продукти їхпереробки"; Технічний комітет стандартизації "Олії, жири та продукти їх переробки". - Вид. офіц. - Увед. вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 10855-64); чинний від 2020-09-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ" , 2020. - 3 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: стандарт поширюється на насіння олійних культур (соняшник, соя, сафлор, рицина, гірчиця, арахіс), яке використовують як сировину для видобування олій. Статті періодичних видань Зінченко, О.С Оцінка стабільних морфологічних ознак в зразках колекції сої для визначення сортів – еталонів/ О.С. Зінченко, О.В. Якубенко // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. – 2020. – Вип.29. – С.67-75. Зінченко, С. Допомогти насінню сої/ С. Зінченко //Агро перспектива. - 2019. - №3 . - С. 52-55. Марченко, О.І. Методика розрахунку стрічкових сушарок з комбінованим електромагнітним енергопідведенням для сушіння насіння кукурудзи, соняшнику та сої/ О.І. Марченко, О.В. Зиков //Наукові праці [ОНАХТ]. - 2021. - Т.85 , вип.1 . - С. 116-124. - Бібліогр. в кінці ст. Медведєва Л.Р. Колекція сої інституту сільського господарства степу НААН тп її селекційна цінність в умовах степу України/ Л.Р.Медведєва, Я.І. Кренців, Т.В. Мостіпан, Л.І. Калініна// Зернові культури. – 2020. - Т.4, №2. – С.211-229. - Бібліогр. в кінці ст. Мельникова Н.М. Вплив бактерій з ризосфери сої та гороху на ріст і розвиток рослин сої / Н.М. Мельникова. // Сучасна біологія рослин: теоретичні та прикладні аспекти. – 2020. – С.71-72. Міренкова Я.І . Вплив діазотрофів на фізіолого-біохімічні показники сої з різною фото періодичністю реакції/ Я.І.Міренкова, І.М. Раєвська// Сучасна біологія рослин: теоретичні та прикладні аспекти. – 2020. – С.72-73. Особливості генофонду сої в умовах зрошення на півдні України/ Р.А.Вожегова, В.О. Боровик, В.В. Клубук та ін.// Генетичні ресурси рослин. – 2021. №28. – 55-62. - Бібліогр.: с.61. Соя. Досвід України //Агро перспектива. - 2019. - №3 . - С. 48-49. Ткачук О.П. Екологічна оцінка середньостиглих і середньопізньостиглих сортів сої / О.П. Ткачук, І.М.Дідур, Г.В. Панцирева // Сільське господарство та лісництво. – 2022. -№34. -5-15. – Бібліогр.: с.13-14. Юкало, В.Г. Технологія соєво-молочного комбінованого продукту спеціального призначення з гідролізатом білків сироватки молока/ В.Г. Юкало, К.Є. Дацишин //Наукові праці НУХТ. - 2019. - Т.25 , №6 . - С. 201-208. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад На Черкащині печуть спельтовий хліб за 700-літнім рецептом 17 лип. 2026 р. Черкащанин Артур Жуковський реконструював рецепт стародавнього хліба, який пекли 500-700 років тому. Старовинний хліб випікається на хмелевій заквасці з додаванням місцевого холодноярського меду, джерельної води та жорнового борошна. САМЕ ЖОРНОВЕ БОРОШНО ВИЗНАЧАЄ СМАК СТАРОДАВНЬОГО ХЛІБА Борошно мелеться на кам’яних жорнах при низькій температурі. Воно не нагрівається більш як на 40 градусів, завдяки чому зберігає всі свої корисні властивості, ділиться пекар. За його словами, найскладніше – знайти натуральні інгредієнти для хліба. Тому зерно він купує у місцевого фермера, який не обробляє посіви хімічними пестицидами. Сорту пшениці, з якого мелють борошно та вмішують у хліб, близько п’яти тисяч років. БОРОШНО – ЗІ СПЕЛЬТИ, ЦІЛЬНОЗЕРНОВЕ ТА МАЄ ПОТУЖНУ КЛІТКОВИНУ Технологія виготовлення хліба теж збережена у тому вигляді, як її використовували місцеві жителі сотні років тому. Перед тим, як опинитися в печі, тісто підходить протягом доби. Пекар говорить, що створювати традиційний хліб вчився на власних помилках, знаннях, які отримав від бабусі та інших людей. “В мене не було майстра, котрий би передав мені науку. Я вчився то в того, то в іншого”, – ділиться він. Перш ніж отримати ідеальний буханець, Артур перевів до сотні кілограмів тіста. Додає, що хліб зі спельти – смачний і натуральний, він не пліснявіє, а лише черствіє. https://newfood.ua/2023/09/08/na-cherkashchyni-pechut- Попередній допис Наступний допис