< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 25 по 31 жовтня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 25 по 31 жовтня 2024 року Зміст стор. 1. Зростає попит на нетрадиційні види капусти: цвітну, броколі, брюссельську 1 2. В Україні росте споживання органічної продукції 1 3. Українське яблуко успішно конкурує з італійським на міжнародному ринку 2 4. Експорт українських яблук під загрозою 2 5. рф б’є по українським портам, щоб зайти на продовольчі ринки Африки 2 6. На Favorite Food&Drinks виробники представили 6 інноваційних продуктів 3 7. Крафтовий виробник соусів та джемів зробив ребрендинг і планує виходити на експорт 3 8. Попри війну в агріфуд-секторі створюють нові продукти та інвестують у розвиток 3 9. Українські сири втретє братимуть участь у конкурсі World Cheese Awards 3 10. Vitagro знижує собівартість свинини за рахунок DDGS 4 11. Запроваджено режим експортного забезпечення для окремих видів агропродукції 4 12. Українські заводи не чекатимуть на відновлення експорту цукру до ЄС, - думка 4 ------------------------------------------------------------------------ 1. Зростає попит на нетрадиційні види капусти: цвітну, броколі, брюссельську Agravery. -27.10.2024 Цього сезону на ринку капусти спостерігається така ситуація - зростає попит на інші види капусти, окрім білоголової, яка традиційно домінує,- такі як цвітна, броколі, брюссельська та савойська. Порівняно з білоголовою, частка цих різновидів залишається меншою, однак, завдяки здоровому харчуванню, їх популярність росте,- зазначає керівник відділу маркетингу оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» (м.Львів) Тетяна Попович. Завдяки своїм корисним властивостям, броколі - демонструє найбільший попит серед усіх нетрадиційних видів капусти через популярність в дієтичних раціонах, савойська - популярна серед любителів кулінарних експериментів та брюссельська - має стабільний попит у спеціалізованих магазинах та ресторанах. https://agravery.com/uk/posts/show/zrostae-popit-na-netradicijni-vidi-kapusti-cvitnu-brokoli-brusselsku 2. В Україні росте споживання органічної продукції Аграрії разом.- 27.10.2024 Про це розповіла заступниця керівника відділу сертифікації з питань якості, провідна фахівчиня із сертифікації «Органік Стандарт» Олена Манзюк на форумі «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024». Молочні продукти, овочі, фрукти, крупи та продукти переробки зернових — ці групи мають незмінний попит на українському ринку протягом 5 років. Олена Манзюк зазначила:«Ситуація хороша, зважаючи на ті умови, в яких ми перебуваємо. Попри війну, реалізація всіх органічних продуктів на внутрішньому ринку збільшується. Снекова група товарів за останні роки також збільшилася в продажах, тому що це зручні для споживання продукти». https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/v-ukraini-roste-spojivannya-organichnoi-produkcii 3. Українське яблуко успішно конкурує з італійським на міжнародному ринку Аграрії разом.- 27.10.2024 Основними ринками для експорту українських яблук залишаються країни Близького Сходу — ОАЕ, Саудівська Аравія, Узбекистан та Ірак, розповів керівник компанії USPA Fruit Володимир Гуржій. Він зазначає, що українські виробники часто стикаються з аргументом на користь італійських яблук, які вважаються більш цінними на ринку. Однак коли італійське яблуко дорожчає, імпортери все частіше обирають українське, яке не поступається в якості, але виглядає більш привабливим за ціною. Українські експортери орієнтуються переважно на пізні сорти яблук, такі як «Гренні Сміт», «Фуджі» та «Роял Гала», що здатні зберігати свої властивості протягом року. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/ukrainske-yabluko-uspishno-konkurue-z-italiyskim-na-mijnarodnomu-rinku 4. Експорт українських яблук під загрозою AgroNews.ua . -28.10.2024 Керівник компанії USPA Fruit Володимир Гуржій розповів, що в поточному році в Україні бракує яблук на експорт. Через пізні заморозки, спеку та зливи, дерева пережили значні стреси. До того ж брак людських ресурсів не дозволяє вчасно зібрати врожай. І спрогнозувати ціни на яблука найближчим часом доволі складно. Станом на сьогодні експорту українських яблук майже не було, фіксувалися лише поодинокі невеликі обсяги. Це створило певне очікування українського продукту на зовнішніх ринках, що спостерігалося на виставці у Мадриді, де всі запитували, чому немає українського яблука на тих чи інших ринках. Щоб сортувати і збирати одночасно великі експортні партії яблук, – в країні не вистачає людського ресурсу. Урожай потрібно збирати динамічно, щоб закласти його в холодильник, і вже потім сортувати. Власне, тому і спостерігається певний дефіцит саме українського яблука. https://agronews.ua/news/eksport-ukrayinskyh-yabluk-pid-zagrozoyu/ 5. рф б’є по українським портам, щоб зайти на продовольчі ринки Африки AgroPolit.com . – 27.10.2024 Атаками на чорноморські порти РФ прагне завдати якомога більшої шкоди економіці України, адже зовнішня торгівля значно від них залежить, заявив президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. Саме тому атаки не випадково відбуваються зараз – у сезон активного відвантаження сільськогосподарських культур нового врожаю, насамперед зернових. Аграрний експорт – одна з ключових частин наповнення держбюджету України. Суть ударів полягає не лише у намаганні завдати економічних збитків Україні – рф також планує здобути перевагу на продовольчих ринках, куди хоче зайти зі своїм зерном. Насамперед, це – Африка. Тому рф намагається створити дефіцит для африканських країн, які обходяться зараз без її товарів. https://agropolit.com/news/29106-rf-bye-po-ukrayinskim-portam-schob-zayti-na-prodovolchi-rinki-afriki 6. На Favorite Food&Drinks виробники представили 6 інноваційних продуктів AgroPortal.ua .- 26.10.2024 На конкурсі Favorite Food&Drinks дегустаторам була надана можливість першими в Україні продегустувати інноваційні продукти, концептуально нові розробки. Інноваційні розробки капсульованих десертів представила компанія CAPS FOOD SYSTEMS. Продукцію з категорії «здорове харчування» — напій з сироватки «FreshAMA» з апельсиновим соком представила ТОВ «Фірма «Фавор» (АМА ТМ) та айран з кропом. На ринок виводяться нові продукти: CupSoul — чай в асортименті; «КиївХліб» — бублики з какао та соломка з картоплею та цибулею, ТОВ «Арьяка» (ONUR ТМ) — айран з м’ятою. Взяли участь у конкурсі також виробники крафтової продукції. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-favorite-food-drinks-virobniki-predstavili-6-innovaciynih-produktiv 7. Крафтовий виробник соусів та джемів зробив ребрендинг і планує виходити на експорт AgroPortal.ua .- 25.10.2024 Черкаський крафтовий виробник соусів та джемів Your Jam зробив ребрендинг і тепер має назву «ЛАС». С півзасновниця «ЛАС» Світлана Устименко розповіла: «Минула назва і позиція не відповідали тому асортименту, який ми робимо сьогодні. Як і раніше у нас будуть джеми, але акцент тепер на солону лінійку — соуси, овочева консервація та закуски. Зараз ведемо перемовини з великим ритейлом, щоб стати на полицю. Відповідно, назва наших продуктів має бути зрозумілою споживачам». Соуси та джеми «ЛАС» входять до «Неймовірної крафтової торбини» — платформи, де об'єднані українські виробники крафтової продукції. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/kraftoviy-virobnik-sousiv-ta-dzhemiv-zrobiv-rebrending-ta-planuye-vihoditi-na-eksport 8. Попри війну в агріфуд-секторі створюють нові продукти та інвестують у розвиток AgroPortal.ua .- 25.10.2024 Агріфуд-сектор намагається не лише утриматися, але й створювати нові продукти, інвестувати у розвиток, завойовувати іноземні ринки, попри розв’язану війну рф проти України і складні випробування для країни, розповіли експерти ринку під час головної агріфуд-конференції року New Food Summit. За словами співвласника та генерального директора групи компаній HD-group, співвласника GFS Group Бориса Шестопалова, українці також відчувають вплив глобальних викликів. Це й інтеграція штучного інтелекту в сільське господарство та харчове виробництво, їхня автоматизація та роботизація, використання блокчейну, зростання попиту на функціональні продукти та розвиток технологій для зменшення вмісту цукру в продуктах. Якщо говорити про споживчі тренди, то український ринок в умовах війни балансує між світовими та внутрішніми тенденціями. https://agroportal.ua/news/ukraina/popri-viynu-v-agrifud-sektori-stvoryuyut-novi-produkti-ta-investuyut-u-rozvitok 9. Українські сири втретє братимуть участь у конкурсі World Cheese Awards AgroTimes.-30.10.2024 На престижному міжнародному конкурсі World Cheese Awards, що відбудеться 15-16 листопада у Візеу (Португалія) Україну цього року представлятимуть 11 виробників сиру. Серед українських учасників World Cheese Awards ‒ і крафтові сировари, і великі виробники: - «Мукко» (Львівська область); - Rory (Київська область); - Станіславська сироварня (Івано-Франкіська область); - Zinka (Київська область); - «Мамин сир» (Закарпатська область); - WineTime (Київська область) тощо. Організація участі сирів з України у конкурсі стала можливою завдяки підтримці Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» та сприянню Ukraine-Moldova American Enterprise Fund. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/ukrayinski-syry-vtretye-bratymut-uchast-u-konkursi-world-cheese-awards-%ef%bf%bc/ 10. Vitagro знижує собівартість свинини за рахунок DDGS AgroTimes.-29.10.2024 Група компаній Vitagro, яка входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні, починає використовувати новий продукт ‒ DDGS, аби знизити собівартість виробництва свинини, розповів керівник розвитку проєктів зовнішнього інвестування Vitagro Роман Кантаровський. Кормова база складає практично 70% собівартості виробництва свинини, і в компанії міркують над тим, як її здешевити. За словами Кантаровського, з грудня Vitagro планує вийти на потужність виробництва DDGS обсягом 25 тис. тонн. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vitagro-znyzhuye-sobivartist-svynyny-za-rahunok-ddgs/ 11. Запроваджено режим експортного забезпечення для окремих видів агропродукції AgroTimes.-29.10.2024 На період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України запровадив режим експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів (аграрної продукції). Відповідну постанову Уряд ухвалив 29 жовтня 2024 року. За словами заступник міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки, режим експортного забезпечення передбачатиме: - експорт товарів виключно зареєстрованими платниками податку на додану вартість; - встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення; - електронний обмін інформації між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства; - особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Режим стосуватиметься продукції визначеної статтею 192 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зокрема: меду; горіхів; пшениці і суміш пшениці та жита (меслин); жита; ячменю; вівса; насіння ріпаку, соняшнику; олії соєвої тощо. https://agrotimes.ua/agromarket/zaprovadzheno-rezhym-eksportnogo-zabezpechennya-dlya-okremyh-vydiv-agroprodukcziyi/ 12. Українські заводи не чекатимуть на відновлення експорту цукру до ЄС, - думка AgroTimes.-29.10.2024 Ринок ЄС для українського цукру знов відкриється з 1 січня 2025 року, але експорт не повинен перевищувати 109 тис. Тонн, повідомив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський. За його словами, до відкриття цього «вікна» солодкий продукт потрібно десь зберігати, щоб він не втратив свої якісні властивості. Деякі цукрові заводи навіть під час повномасштабної війни реалізують проєкти з будівництва сховищ для цукру, де може одночасно зберігатися 60 тис. тонн. Фахівець зазначив, що окрім встановленого ліміту на імпорт цукру з України, є певна невизначеність щодо подальших рішень ЄС після 5 червня 2025 року. Тоді ймовірно буде запроваджено нову тарифну квоту, а трохи згодом Євросоюз має ухвалити рішення щодо продовження безмитного режиму для українських харчових товарів. Не виключено, що певні дозволи на експорт нам продовжать, а деякі можуть урізати ще більше. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayinski-zavody-ne-chekatymut-na-vidnovlennya-eksportu-czukru-do-yes-dumka/

< Назад Неймовірний смак та стійке зберігання: в США вивели новий сорт томатів 1 лют. 2023 р. Науковці Корнельського університету у Нью-Йорку представили новий органічний сорт томатів. Дослідники дали йому назву "Moonshadow". Поповнення органічних сортів "Moonshadow" має пігментований пурпурно-червоний довгастий вигляд. Його отримали методом традиційного схрещування чорних виноградних помідорів і помаранчевих сортів винограду. Продукція має задовольнити смакові та естетичні вподобання споживачів, які надають перевагу органіці. Сорт має великий потенціал, його можуть вирощувати як професійні фермери, так і садівники-любителі. "Moonshadow" – це покращена версія черрі, яка окрім смаку та вигляду тішить терміном зберігання. Найближчим часом сорт надійде у широкий продаж. Попередній допис Наступний допис

< Назад Знайшли вино, якому 6 тис. років 28 серп. 2017 р. Науковці виявили в італійській Сицилії посудину з вином. Алкогольний напій відносять до IV ст. до н. е. пише Газета по-українські Унікальне вино виявила дослідницька група з Університету Південної Флориди (США), повідомляє УНІАН. У печері на Монто-Кроніо науковці знайшли мідні ємності. Там виявили винну кислоту і натрієву сіль. Ці речовини виділяються у процесі виноробства. Ця знахідка змінила історію виноробства в Італії, кажуть вчені. Вона підтвердила гіпотезу про те, що вино було поширене на Апеннінському півострові ще в мідно-кам'яному віці. Попередні знахідки були не старше 4 тисячоліть. Науковці вважали, що найдавніше вино кілька років тому виявили археологи в північній частині Греції неподалік міста Агрідженто. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 7 по 9 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис В Україні на 20% зросло виробництво молока екстра-класу AgroNews.ua. -09.04.2020 Якість молока, виробленого в Україні, помітно покращується, але обсяги, які надходять на переробку – зменшуються. Про це повідомила заступник директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Олена Альшанова. Пише agronews.ua. Згідно даних Департаменту аграрної політики та сільського господарства, у минулому році помітно покращилася якість молока, яке надходило на переробку (порівнянно з 2018 роком). “На 21% більше стало надходити на переробку молока екстра-класу, на 10% – вищого гатунку, на 6% більше 1 гатунку і майже на 45% – 2 гатунку. Отже, якість молока покращується, але обсяги, які надходять на переробку – зменшуються”, – розповіла фахівець. В той же час скоротилися обсяги виробництва молока. Падіння обсягів виробництва молока стало наслідком зменшення поголів’я корів, – вважає Олена Альшанова. Тенденції січня-лютого поточного року наступні: загалом вироблено 1,101 тис. тонн молока, що на 2,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. agronews.ua Експорту української соняшникової олії у 2020 році прогнозують рекорд AgroNews.ua. -08.04.2020 UkrAgroConsult назвав позитивні фактори, які можуть спричинити оптимістичний сценарій для олійної галузі України, пише agronews.ua. Експорт української соняшникової олії за перші сім місяців (вересень-березень) 2019/2020 МР залишається рекордним – 3,7 млн. тонн. Так, партії, готові до відправки 1-15 квітня, також залишаються затребуваними. Девальвація гривні надає експортерам додаткові переваги. Сигнали та очікування на підняття цін на нафту, а також зменшення пропозиції пальмової олії можуть підняти ціни на інші рослинні олії. Премія на українській соняшниковій олії проти інших олій зменшиться, що означає збільшення конкурентоспроможності. Це сигнали для можливого оптимістичного сценарію. Основні олійні підприємства України продовжують виробництво навіть в умовах великих запасів. У них є договори на поставку протягом найближчих місяців (квітень-травень) і вони готові укладати форвардні договори. Раніше підписані контракти дають торговцям певний «захисний буфер», навіть коли зовнішній попит скорочується. agronews.ua Висоцький: не можна допустити зупинки критично важливого агросектору AgroNews.ua. -07.04.2020 Під час Другого Агрополітичного форуму від Агро-Продовольчої Ради: «Аграрний сектор України в умовах пандемії», яка відбулася 7 квітня 2020 року, мова йшла про посівну 2020 року, питання забезпечення продовольчої безпеки України та обговорювалися нагальні проблеми агросектору країни. Про це повідомляє agronews.ua. Як зауважив під час конференції заступник міністра Мінекономрозвитку Тарас Висоцький, у квітні-червні немає підстав переживати стосовно наявності продовольства в Україні. Наразі залишки зерна у сховищах достатні для внутрішнього споживання. “Стосовно гречки, у нас насправді знизилися посівні площі за останні роки. І ми були імпортозалежні. Запасів гречки на складах великих мереж достатньо на 35 днів. В цілому поки що все відносно нормально”, – сказав він. Що стосується майбутнього врожаю, то поки що посівна проходить нормально. Критичним фактором є волога. “Циклон вже другий тиждень. В Одеській області взагалі посуха. Дощі прогнозують через 10 днів. Рекордного врожаю, звісно, не буде. Але прогнозуємо, що буде абсолютно достатньо і для внутрішнього споживання, і для експорту”, – підкреслив замміністра. Стосовно обмежень: постанова № 211 від 11 березня 2020 року, передбачає, що все, що підпадає під забезпечення продовольчої безпеки, повинно забезпечуватися. agronews.ua Спрогнозовано, яким буде попит на український мед після пандемії AgroNews.ua. -07.04.2020 Девальвації валют, зокрема гривні, після всесвітнього карантину від коронавірусу змінить і конкурентність українського меду на світовому ринку і його ціну всередині країни. Так вважає член правління Асоціації переробників та експортерів меду Едуард Кричфалушій, повідомляє agroreview, пише agronews.ua. “Останнім часом багато запитань щодо наслідків, які буде мати медова галузь у PostCovid-19 час. І якщо в інших галузях прогнозується дефіцит продуктів харчування, то, схоже, з медом ситуація прямо протилежна. Це не прогноз, бо ще немає достатньо даних для побудови сильної аналітики. Це скорше аналіз симптомів та можливих наслідків. Спробую змоделювати та проаналізувати, що чекає медову галузь глобально та України, як провідного виробника”, – зазначає Едуард Кричфалушій. На світову пропозицію меду пандемія Covid-19 не сильно вплине, прогнозує експерт. “Виробництво збережеться на попередніх, або близьких до попереднього періоду рівнях. Більшого впливу буде мати економічна криза, яка розвивається на фоні пандемії. Тут і девальвації валют країн виробників, і падіння попиту в країнах імпортерах, і порушені логістичні ланцюжки. А ці негативні наслідки вже можна впевнено прогнозувати”, – каже Едуард Кричфалушій. Девальвації валют, зокрема гривні, змінить і конкурентність українського меду на світовому ринку, вважає експерт. agronews.ua Україна літаком експортувала в Ізраїль 40 т яєць AГРОПОЛІТ. -09.04.2020 Україна літаком експортувала в Ізраїль 40 тн яєць перед святом Песах (єврейською Пасхою). Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив заступник посла Ізраїлю в Україні Йоав Бистріцкі. Згідно з повідомленням, вантажний рейс El Al ISRAEL відправився увечері 7 квітня з Києва. Бистріцкі зазначив, що уряди двох країн працювали над тим, щоб збільшити квоти та дозволити експорт. За інформацією видання the Jerusalem Post, перед святом Песах (єврейською Пасхою), який у 2020 році відзначається 8 квітня, в Ізраїлі почався дефіцит курячих яєць. agropolit.com/news/ У Зеленського назвали три ключові речі, які вдалося забезпечити для українських аграріїв у 2020 році AГРОПОЛІТ. -08.04.2020 Радник президента України з питань економіки Олег Устенко провів розширену зустріч із представниками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, представниками агропромислового комплексу, виробниками мінеральних добрив та сільськогосподарської техніки, а також профільними асоціаціями аграріїв і хіміків. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента. На нараді обговорили ситуацію у сільському господарстві під час весняної посівної кампанії та шляхи забезпечення високих показників врожайності в Україні в умовах надзвичайної ситуації, спричиненої поширенням COVID-19. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив, що наразі весняно-польові роботи йдуть за планом. Представники аграрної галузі наголосили, що чимало сільськогосподарських напрямків нині потребують підтримки з боку держави. Уповноважений президента України з земельних питань Роман Лещенко відзначив три ключові речі, які вдалося забезпечити для українських аграріїв у поточному році. Перше – державна підтримка у розмірі 4 млрд грн зберігається, попри секвестр бюджету. Друге – ухвалення базового земельного закону, на основі якого у найближчі місяці буде прийнято низку нормативно-правових актів, які наведуть лад у земельних правовідносинах. Третє – це те, що президент України оперативно реагує на ситуацію з продовольчою безпекою», — йдеться у повідомленні. На переконання Романа Лещенка, Україна має достатні обсяги, щоб повністю забезпечити власне споживання зерна та виконання експортних контрактів. agropolit.com/news/ Експорт пшениці з введенням карантину скоротився втричі AГРОПОЛІТ. -08.04.2020 Станом на 4 квітня експорт пшениці зменшився до критично низьких позначок порівняно з березнем. Як свідчить інфографіка МЕРТ, у березні середньодобове відвантаження зернових складало 44 тис. тон, тоді як у перші дні квітня цей показник складає 14 тис. тон. «Виробництво становить 28,3 млн. т. Внутрішнє споживання 8,2 млн. т. Експорт пшениці на 6 квітня 2020 р. склав 17,9 млн. т, доступно — 2,3 млн тонн», – зазначають у МЕРТ. agropolit.com/news/ У Раді зареєстрували законопроєкт щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур AГРОПОЛІТ. -07.04.2020 У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №3310 Про внесення змін до Митного тарифу України щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур. Про це йдеться на офіційному сайті ВРУ. Ініціатори законопроєкту: Денис Шмигаль, Микола Сольський, Данило Гетманцев, Юрій Арістов. Наразі документ передано на розгляд керівництву. Текст законопроєкту поки відсутній. agropolit.com/news/ COVID-19 повысил спрос на украинское рафинированное подсолнечное масло АПК-Информ.-08.04.2020 В марте увеличился спрос импортеров на украинское рафинированное дезодорированное подсолнечное масло. Сложившаяся ситуация обусловлена ажиотажным спросом покупателей в торговых сетях на продукцию данного вида (в частности, бутилированную) на фоне введения карантинного режима в большинстве стран мира для предотвращения дальнейшего распространения вируса COVID-19. www.apk-inform.com/uk/news/ Динамика экспорта украинской пшеницы находится в установленных меморандумом пределах - Минэкономики АПК-Информ.-07.04.2020 На сегодня динамика экспорта украинской пшеницы находится в пределах, установленных меморандумом между Министерством развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины и ассоциациями, которые представляют 99% украинских экспортеров и переработчиков пшеницы. Так, по состоянию на 6 апреля экспортировано 17,9 млн тонн пшеницы, сообщила пресс-служба Минэкономики. «Согласно подписанному 30 марта приложению к меморандуму между Минэкономики и ассоциациями, которые представляют 99% экспортеров и переработчиков пшеницы, с целью стабилизации рынка было решено установить предельный экспорт пшеницы в текущем маркетинговом сезоне объемом в 20,2 млн. тонн. Таким образом, в течение апреля-июня 2020 г. для экспорта доступными остаются 2,3 млн тонн», - отметили в Минэкономики. Также сообщается, что темпы поставок украинской пшеницы на внешние рынки в апреле замедлились. «Среднесуточные отгрузки за рубеж пшеницы в апреле составляют 14 тыс. тонн, тогда как в марте составили 44 тыс. тонн», - уточнили в министерстве. www.apk-inform.com/uk/news/ Подорожание продуктов - Украина скупает российский лук из-за скачка цен Вести.-08.04.2020 Импортеры пытаются заработать на росте цен на внутреннем рынке На украинском рынке стремительно растут цены на лук, что спровоцировало настоящий ажиотаж среди импортеров, которые пытаются закупать за границей овощную культуру по низкой цене, чтобы продать ее в Украине подороже. Об этом сообщает EastFruit. Так, на прошлой неделе, в страну завозили лук из Казахстана и Узбекистана, а в конце прошедшей недели овощ на продажу привезли из Нидерландов и России. По словам экономиста инвестиционного департамента продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН Андрея Ярмака, хотя в России цены на лук растут, в Украине они вдвое выше – благодаря этому экспорт становится возможным и даже прибыльным делом. "Это особенно актуально на фоне продолжающихся поставок российского картофеля на украинский рынок, ведь те же трейдеры могут предложить и лук", - отметил он. Ярмак подчеркнул, что поставки из России вряд ли могут стать масштабными, поскольку качество импортного лука оставляет желать лучшего. По той же или более низкой цене можно приобрести овощ из Нидерландов или Польши, а поставщики из Узбекистана и вовсе просят за лук в три раза меньше остальных. vesti.ua/ Украина увеличит производство гречихи на 80% в этом сезоне — аналитики Latifundist.com.- 08.04.2020 Рекордно низкий объем производства гречихи в 2019 г., обусловивший формирование дефицита данной культуры в Украине на фоне ажиотажного спроса в период развития пандемии коронавируса, может стимулировать расширение посевных площадей под зерновой под урожай 2020 года. Об этом пишет «АПК-Информ». Согласно материалу, в рамках весенней посевной 2020 г. гречихой в стране может быть засеяно порядка 125 тыс. га, что на 81% превышает показатель 2019 г. (69 тыс. га) и на 11% больше, чем было засеяно под урожай 2018 года. «При прогнозируемой средней урожайности гречихи на уровне 1,21 т/га, объем производства зерновой в 2020 г. оценивается на уровне 151 тыс. т, что на 77% больше показателя 2019 г. и на 10% превышает объем производства в 2018 г.», — отметили аналитики. К ключевым факторам, обуславливающим расширение площадей под гречихой, аналитики отнесли: - высокий спрос на гречневую крупу на внутреннем рынке, сформировавший рост цен в сегменте и даже обеспечивший ограничение экспорта данной культуры; - неопределенность с посевом ранних зерновых культур на фоне дефицита влаги, стимулирующая расширение площадей под поздними культурами; - социальная значимость гречихи как базового продукта, позволяющая прогнозировать высокий спрос и на протяжении будущего сезона. Напомним, что уже несколько лет подряд импорт гречневой крупы в Украину более чем в два раза превышает экспорт. По официальным данным, запасы гречки в магазинах по состоянию на 1 апреля по сравнению с предыдущей неделей выросли на 36%. latifundist.com/ Рост цен на продовольствие. Можно избежать? Latifundist.com.- 06.04.2020 В условиях пандемии и карантина все человеческие потребности сужаются до самого необходимого. И на это необходимое — продукты питания — растут цены. Latifundist.com изучал причины роста цен на продовольствие. Официальная статистика пока не посчитала, как выросли цены на продукты питания в марте. Но потребители не могли не заметить увеличение ценников на продукты на 5-10%, на 30-50%, а то и в два раза. Если бы ничего подобного не происходило, то Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины не демонстрировало бы озабоченность ситуацией. Но 25 марта, чтобы «не допустить спекулятивный рост цен», министерство решило усилить мониторинг цен на продукты социального назначения и наличия таких продуктов в торговых сетях. Как будто мониторинг может сдержать подорожание. Кроме того, в недрах министерства зреет идея подписания Меморандума об укреплении сотрудничества между Кабинетом Министров Украины и производителями продуктов питания, сетями розничной торговли, а также отраслевыми ассоциациями по обеспечению внутреннего рынка и потребителей социально значимыми продуктами питания. latifundist.com/ Цього року в Україні посіють менше цукрових буряків УНІАН: Новини України.-07.04.2020 Посівні площі під цукровим буряком можуть скоротитися на 5%.Посівні площі під цукровим буряком цього року становитимуть близько 190-200 тисяч га, що майже на 5% менше, ніж у 2019 році. Про це повідомила прес-служба Національної асоціації цукровиробників України (НАЦУ) "Укрцукор". "У цьому році можливе незначне скорочення посівних площ на 5%. Насамперед це обумовлено ціновою ситуацією на ринку цукру. Однак, враховуючи перехідні залишки й цукор нового врожаю, дефіциту цукру в Україні не буде", - сказано в повідомленні. Зазначається, що, попри відсутність вологи в ґрунті та різкі перепади температур, посівна кампанія стартувала наприкінці березня, і за станом на 2 квітня цукровим буряком вже засіяно 25,95 тисячі га. Як повідомляв УНІАН, виробництво цукру в Україні поточного маркетингового року (вересень 2019 - серпень 2020) скоротилося на 19% й становить 1,48 мільйона тонн. www.unian.ua

< Назад Етнічна кулінарія Етнічна кулінарія: навч. посіб./А.А.Мазаракі, М.Ф. Кириченко, Т.І.Юдіна та ін.; за ред. А.А. Мазаракі; КНТЕУ. - К., 2021.- 456 с.: іл. Навчальний посібник підготовлений колективом науковців Київського національного торговельно-економічного університету і призначений для студентів, що навчаються за спеціальністю «Харчові технології», «Готельно-ресторанна справа», а також викладачів вузів, фахівців галузі та усіх, хто цікавиться кулінарією. В посібнику викладено матеріал з питань формування особливостей кухонь народів світу в залежності від географічного положення країни, кліматичних та економічних умов, історичних традицій, основного виду господарської діяльності кожної країни. Представлена інформація щодо використання традиційної продовольчої сировини, способів кулінарно-технологічної обробки в процесі приготування напівфабрикатів і готової продукції та особливостей оформлення та подавання страв. До розгляду кожної країни подається загальна характеристика національної кухні, харчові та релігійні традиції, продовольча сировина, страви. Описана технологія приготування найпоширеніших харчових страв, напоїв, солодощів. Доповнюють матеріал кольорові ілюстрації. Матеріал посібника згруповано за чотирма розділами. Пропонуємо деякі цікаві факти, зібрані авторами до кулінарної характеристики країн та континентів. Розділ 1. Етнічна кулінарія європейських країн розкриває етнічну кулінарію Північної та Західної Європи, Південної Європи та Балканських країн, країн Центральної та Східної Європи, країн Закавказзя. Для прикладу, французька кухня відома в усьому світі, це своєрідний еталон смаку та вишуканості. Францію можна назвати родоначальницею сучасної європейської кухні. Тому не випадково більшість кулінарних термінів мають французьке походження: омлет, антрекот, бульйон, майонез, гриль та інші. Характерними особливостями німецької кухні є те, що вона проста, жирна і поживна. В Німеччині люблять, щоб кожна страва мала сильний і яскраво виявлений смак. Якщо говорити про солодощі, то вони повинні бути дуже солодкими, м’ясо дуже м’ясним. Широким розмаїттям страв багата українська кухня. Завдячуючи благодатній землі, клімату, українській гостинності українська кулінарія нараховує сотні рецептур страв, які визначаються високими смаковими і харчовими властивостями. Деякі страви, наприклад, карасі, запечені під сметанним соусом, відомі ще з IX століття, а український борщ прийшов до нас з XI-XII ст., коли на території Київської Русі з’явився буряк, який звався борщ. Своєрідність сучасної національної кухні полягає у використанні таких продуктів, як свинина, сало, олія, буряк, морква, гарбуз, пшеничне борошно. Дуже часто застосовуються комбіновані способи приготування, наприклад, комбінування різних способів теплової обробки продуктів (смаження, пасерування, запікання) підсилюють, розвивають смакові властивості основної страви. Характерна для сучасної української кухні величезна кількість борошняних виробів. До національних страв належать вареники, галушки, шулики, гречаники, вергуни, пампушки та інші вироби. Розділ 2. Етнічна кулінарія країн Азії та Африки Представлено кулінарію країн Близького Сходу, Східної Азії, Південної та Південно-Східної Азії, Середньої Азії, Східної та Південної Африки. Відкриває розділ Туреччина. Сучасна турецька кухня, що ввібрала в себе і зберегла саме краще за довгі віки існування різних цивілізацій на турецькій землі, здатна здивувати навіть самого вимогливого гурмана. Завдяки величезному асортименту страв, їх оригінальному смаку турецька кухня займає одне з провідних місць серед національних кухонь світу. Відмінною рисою країни Перської затоки Ірану є традиційна східна гостинність. В традиції Ірану подавати на стіл одразу всі страви досі існує, щоб гості самі вирішували, що саме і в якому порядку вони будуть споживати, залежно від смаків та настрою. Улюбленими національними стравами жителів Іраку є плов з баранини і рису, в який додають родзинки, інжир, мигдаль, а також «яхні» – м’ясна страва з гострими приправами, «кюфте» та «шамі» - фрикадельки з подрібненого м’яса, «чало-кебаб» – смажене на вертелі над деревним вугіллям філе баранини, з відвареним в олії рисом. Етнічна кулінарія Магрибу (Туніс, Алжир, Марокко). Однією з найпопулярніших страв кухні Магрибу є «тажин», це тушковане м’ясо курчати з овочами, яке готують у конічному глиняному посуді тажині. Кухня Ізраїлю надзвичайно різноманітна й самобутня, оскільки ізраїльтяни з’їхалися на свою землю з усіх кінців світу, тому поняття «ізраїльська кухня» містить у собі і класичні європейські страви, і кулінарні делікатеси Далекого Сходу, Латинської Америки, і навіть американський фаст фуд. На формування єврейської кухні в її сучасному вигляді істотно вплинули два фактори: спричинене давніми релігійними звичаями обмеження – «кашрут» і розселення євреїв по всьому світу. Єврейська кухня поєднує в собі страви двох кулінарних традицій – сефардської та ашкеназької. Сефардська кухня – це кухня євреїв Близького Сходу, Іспанії, Середземномор’я, ашкеназька - євреїв, які населяли Європу. Розділ 3. Етнічна кулінарія країн Америки До країн Північної Америки належать США та Канада. Традиційна їжа переселенців була і залишається такою, що відповідає смакам різних етнічних груп, що переїхала до цих країн. Типова американська кухня являє собою змішування усього і всякого, в результаті продукти набувають нових смаків. Осередком канадської кулінарії є квебекська кухня, оскільки рецепти французьких кулінарів їй історично і географічно ближчі. Національною особливістю канадської кухні є те, що готують страви з екзотичних видів сировини: печінка тюленя, горб бізона, задня лапа ведмедя, хвіст бобра та інші. До країн Латинської Америки входять Аргентина, Бразилія, Мексика, Куба, Чилі, Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Уругвай. Бразильська кухня склалася з особливостей трьох кухонь – індійської, португальської та африканської. Кухня Бразилії - це багата мозаїка регіональних кухонь, кожна з яких суттєво відрізняються від кухонь сусідніх районів. Основа багатьох мексиканських страв – кукурудза. Найдавніші знахідки свідчать, що переробкою кукурудзи в країні займалися ще 3400-2300 рр. до н.е. У мексиканській кухні існує страва, що має особливу популярність у місцевих жителів завдяки тому, що кольори її інгредієнтів відповідають кольорам прапора країни. В меню багатьох ресторанів пропонується фарширований зелений перець чилі під білим соусом з волоського горіха, приправлений червоними зернами гранату. Розділ 4. Етнічна кулінарія країн Австралії та Океанії Кухня Австралії та Океанії – одна з найбільш строкатих і екзотичних в світі. На її розвиток вплинули переселенці з усього світу. Заснована на англійських традиціях, вона увібрала в себе безліч кулінарних прийомів азійської кухні, зокрема японської, китайської і малайської. Головна роль у місцевій кухні відведена м’ясним продуктам, причому не важливо, чи це традиційна яловичина, свинина чи м’ясо кенгуру, крокодила, страуса, опосума. Жителі материка й островів вживають багато риби і морепродуктів, які зазвичай запікають на вугіллі. Ця острівна країна наповнена екзотичними видами сировини, яких немає ні в Європі, ні в Азії, і може претендувати на лідерство за розмаїттям продовольчої сировини. Попередня Наступна

< Назад АВОКАДО. СПРАВДІ УНІВЕРСАЛЬНИЙ ФРУКТ! 7 черв. 2026 р. НІЧОГО такого іспанські конкістадори початку XVI сторіччя ще не бачили — фрукт, який величиною та формою нагадував велику грушу, але, навіть дозрівши, залишався зеленим. Його м’якоть була ніжною і маслянистою, з горіховим присмаком. Згодом цей фрукт назвали авокадо, від ацтекського слова «ауакатль». З авокадо європейців познайомив 1519 року Мартін Фернандес де Енсісо. Під час однієї з перших іспанських експедицій до Південної Америки він побачив фрукт там, де тепер лежить колумбійське місто Санта-Марта. Тоді, в роки географічних відкриттів, європейці скуштували багато нового, наприклад, крім авокадо, ще шоколад, кукурудзу та картоплю. Звичайно, насправді уся ця їжа не була новою. Корінні мешканці країн з помірним кліматом у Західній півкулі здавна її знали та споживали. У декотрих племенах авокадо цінувалося настільки, що його дарували на весілля та підносили гостям. Вирощування авокадо Тепер авокадо культивують у багатьох країнах з теплим чи помірним кліматом, як наприклад: в Австралії, Ізраїлі, Кенії, Новій Зеландії, країнах Північної і Південної Америки та на Філіппінах. Це один з приблизно 20 тропічних фруктів, на які в усьому світі існує великий попит. У тропіках Північної і Південної Америки росте багато видів авокадо. Плоди деяких з них не більші курячого яйця, а є й великі — такі, як диня середніх розмірів, і можуть важити до 2 кілограмів. Колір також різний — від зеленого до темно-пурпурового; шкірка буває шершавою і крихкою, трапляється також тоненька й гладенька. У фруктових садах можна вирощувати різні сорти авокадо, плоди однакового вигляду і якості. Під час цвітіння дере́ва авокадо вкриваються тисячами блідо-жовтих квіточок. Але плід утвориться лише на місці однієї з 5000. Квітки авокадо незвичайні: у кожної є тичинка — орган, в якому утворюються пилкові зерна, та маточка — орган, в якому утворюється зав’язь. Вони могли б самозапилюватися, але особливий механізм приводить у дію тичинки і маточки кожної квітки в різний час. Квітки декотрих дерев розкриваються зранку, запилюються і опівдні закриваються. Увечері ті ж квіточки розкриваються знову, але тепер самі продукують пилок. Інші дерева, що поблизу, мають зворотний цикл. Запилення відбувається так: коли квітки одного дерева продукують пилок, він потрапляє на приймочки квітів сусіднього дерева і запилює їх. Крім того, велику частину пилку переносять бджоли та інші комахи. Отже, поява плодів авокадо залежить від складної взаємодії сонячного світла, тепла, вітру, а також від комах і розташування дерев. Поживний і корисний Плоди авокадо надзвичайно поживні, багаті на протеїн, рибофлавін, ніацин, калій та вітамін C. Вважається, що вони містять принаймні 11 вітамінів та 14 мінералів. У деяких країнах Центральної Америки авокадо з тортільєю — це повноцінна страва. В авокадо також багато жиру, який, як і оливкова олія, містить мононенасичені жири. Олія з авокадо придатна для виробництва мила та косметики. Майже кожна частина дерева авокадо має якесь застосування. Деревина йде на паливо. Завдяки властивості залишати незмивні сліди кісточку, або насіння, авокадо у Південній Америці використовують для нанесення міток на одяг. У деяких регіонах Філіппін з листя авокадо готують чай. А кору застосовують для вичинки шкур. Як купувати і їсти авокадо Якщо ви йдете на базар по авокадо, не намагайтесь визначити стиглість плоду за кольором шкірки, адже у кожного виду він свій. Спробуйте обережно стиснути плід. Дозрілий той, що злегка м’який. Авокадо слід зберігати у теплому місці, що добре провітрюється, а якщо загорнути плід у газету, він дозріє трохи швидше. Цей фрукт можна тримати і в холодильнику, навіть вже розрізаний. Збризніть м’якоть лимонним соком, і вона не покоричневіє. Багатьом подабається авокадо з цитрусовими або з помідорами. Смак можна підкреслити пікантними чи гострими соусами. Крім того, авокадо дуже апетитне з креветками, крабами й омарами, а також поліпшує смак різноманітних салатів. Дехто змішує його з іншими фруктами, щоб приготувати відсвіжний сік. Якщо м’якоть авокадо вимішати зі спеціями та іншими складниками, то виходить дуже смачна маса, яку намащують на сухе печиво. Звичайно, не годиться оминути увагою знамениту страву ґуакамоль, яку готують з авокадо, помідорів, цибулі, зеленого перцю та спецій. Авокадо теж доповнює гарячі страви, які подають на друге. У цьому разі його додають в останній момент, тримаючи перед цим подалі від гарячого. Можливо, ви часто їсте авокадо. Однак для мешканців деяких країн це екзотичний і рідкісний фрукт. Якщо ж вам ще ніколи не доводилось їсти авокадо, скуштуйте його при нагоді. Ви переконаєтесь у тому, що цей справді універсальний фрукт ще й дуже смачний! https://zvidusil.in.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 7 червня по 13 червня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 червня 2024 року Зміст стор. 1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському – скорочується 1 2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади 2 3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показник 2 4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшнику 2 5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів 2 6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському Саміті – основні тези 3 7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС 3 8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ 3 9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі 4 10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій 4 11.ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ 5 --------------------------------------------------------------- 1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському - скорочується Agravery. -13.06.2024 За перші 9 місяців 2023/24 МР з України було вивезено майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% перевищило показник в аналогічний період минулого сезону та стало максимальним значенням для вересня-травня за останні 4 сезони. В поточному сезоні основним імпортером українського шроту залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). У вересні-травні 2023/24 МР експорт шроту в даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%. ЄС затвердив «захищаюче мито», що набирає чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі 95 EUR/т імпортованої до ЄС продукції. «Захищаюче мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Для даного сектору Євросоюз є основним ринком реалізації з часткою близько 73% і де український продукт досить серйозно конкурує з російським та білоруським. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-zbilsue-prisutnist-na-rinkah-es-todi-ak-na-kitajskomu-skorocuetsa 2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади Agravery. -12.06.2024 Відтепер українські товаровиробники яєчних продуктів зможуть експортувати продукцію до Канади завдяки спільній роботі Держпродспоживслужби, МЗС та посольства України в Канаді. Держпродспоживслужба повідомила, що ветеринарний сертифікат погоджений компетентними органами обох країн. У відомстві зазначили: «Звертаємо увагу, що експорт яєчних продуктів до Канади можливий лише в разі співпраці з ліцензованими імпортерами в цій країні». https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimala-pravo-eksportu-aecnih-produktiv-do-kanadi 3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показник Agravery. -12.06.2024 В травні 2023/24 МР з України було експортовано 714 тис. тонн соняшникової олії (+14% до показника у квітні), що стало максимальним місячним обсягом із січня 2021 р. В цілому за всю історію експорту даної продукції з країни це третій за величиною місячний обсяг відвантажень. За підсумками вересня-травня 2023/24 МР з України було експортовано рекордні для цього періоду 5,14 млн тонн олії. Високий попит на соняшникову олію на тлі її конкурентної вартості порівняно з іншими рослинними оліями став одним з основних факторів, що сприяв активному експорту продукту в поточному сезоні. Також, стабільна робота українських портів забезпечила практично безперебійне відвантаження продукту. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-sonasnikovoi-olii-z-ukraini-v-202324-mr-perevisiv-dovoennij-pokaznik 4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшнику Agravery. -09.06.2024 «Це наша власна розробка, яка забезпечує можливість більш точно планувати захист рослин та оптимізувати навантаження на техніку», - підкреслюється у повідомленні компанії. Під кожну з культур використовується свій підхід і тренується окрема ШІ-модель на базі великої кількості погодних та інших даних, зокрема: суми опадів із дати сівби; сонячної радіації; суми ефективних температур із дати сівби; географічного розташування поля; характеристики гібрида; погодних умов у період сівби. В компанії очікують, що даний інструмент допоможе більш якісно будувати технологічні стратегії та швидше реагувати на події у полях. Зазначається, що наразі ведеться робота над розширенням можливостей ШІ-моделі. «В планах проаналізувати, наскільки вчасно вносяться різні засоби захисту рослин і як це повпливало на врожайність», - резюмували в пресслужбі. https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozpocav-vikoristanna-si-modeli-prognozuvanna-rozvitku-kukurudzi-ta-sonasniku 5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів AgroNews.ua . -08.06.2024 Нанобульбашки, полімерна плівка і не тільки…Мінагрополітики України разом з Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії за участі представників японських компаній проводить вебінари, на яких можна дізнатись як вирощувати продукцію з високою доданою вартістю, покращити родючість ґрунтів і отримати добрий врожай. На цих заходах представники Японії діляться новими агротехнологіями, які покращують сільськогосподарські землі. Подивитись вебінари можна тут. https://agronews.ua/news/yaponski-predstavnyky-podilylys-z-ukrayinskymy-agrovyrobnykamy-tehnologiyamy-yaki-pokrashhuyut-rodyuchist-gruntiv/ 6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському саміті – основні тези AgroPolit.com . – 07.06.2024 Однією з трьох провідних тем для української офіційної делегації на Глобальному саміті миру у Швейцарії з 15 по 16 червня є глобальна продовольча безпека і негативний вплив на неї російської військової агресії проти України. Заступник голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики, народний депутат України Степан Чернявський розповів з якими очікуваннями та пропозиціями до міжнародних партнерів звернуться у ці дні українські делегати. З початком війни росії питання забезпечення продовольчої безпеки постало дуже гостро. С. Чернявський зазначає: «Україна аграрна країна і питання продовольчої безпеки стоїть сьогодні дуже гостро. Якщо буде ескалація конфлікту, тоді ми всі розуміємо, що велика частина людей може залишитися без права на їжу, або у них буде обмежена можливість на їжу. Ми всі чекаємо на саміт у Швейцарії, де буде багато країн. Я очікую від учасників форуму розуміння того, як продовження війни дуже негативно вплине на глобальну продовольчу безпеку». Він навів статистику про стан міжнародної продбезпеки: https://agropolit.com/news/28466-scho-prositime-dlya-agrosektoru-ukrayinska-delegatsiya-na-shveytsarskomu-samiti--osnovni-tezi 7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС AgroPortal.ua .- 09.06.2024 Внаслідок ухвалення урядом обмежень щодо експорту м’яса птиці обсяги експорту цієї продукції до Євросоюзу знизяться порівняно з 2023 роком. Таку думку висловив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко . Він зазначив: «Тепер експортери поступово переналаштовуватимуться на інші ринки, можливо, дехто перегляне виробничі плани на цей рік». Якщо обсяги експорту м’яса птиці триматимуться на середньомісячному рівні 2024 року, внутрішній ринок не відчує суттєвого впливу через таке обмеження. Сергій Карпенко уточнив, що розмір квоти на цей рік орієнтовно менший на 20%, як порівняти з торішнім обсягом експорту м’яса птиці до країн ЄС. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/kvota-na-kuryatinu-na-20-mensha-nizh-obsyagi-torishnogo-eksportu-do-yes 8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ AgroPortal.ua .- 08.06.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року . Д окумент передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань. Він містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Реалізація цих цілей передбачається до 2030 року. Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність. Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки. Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їхньої конкурентоспроможності. Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа. Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них. Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями. Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій. Проєкт розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики за посиланням . Затвердження стратегії урядом планується до кінця 2024 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/strategiya-agrarnogo-rozvitku-do-2030-r-nazvano-sim-napryamkiv-ruhu-reform 9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі AgroTimes.-10.06.2024 Споживання свинини в світі щорічно зростає на 2 млн тонн, і до 2030 року, за прогнозами Організації економічного співробітництва, збільшиться на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє близько 600 тис. тонн свинини, може і має звернути увагу на цей сегмент. В Україні із початком повномасштабної війни відбувся відтік значної частини споживачів свинини. При цьому аграрії змогли збільшити вирощування свиней до довоєнного рівня. Керівник групи з експорту Асоціації м’ясної галузі, засновник ТОВ «Агро-Інвест» Ігор Ляховський підкреслив: « Імпорт м’ясної продукції до України скорочується. Це ‒ перший дзвіночок, що свідчить про наповнення ринку. Основним споживачем на внутрішньому ринку стало Міноборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок, і ціни падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується». Більшість переробних підприємств готова до експорту, зазначає Ляховський. При цьому їм важлива підтримка держструктур у цьому процесі. Адже відсутність уваги до галузі свинарства сьогодні загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vitchyznyani-myasopererobni-pidpryyemstva-gotovi-do-eksportu/ 10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій AgroTimes.-07.06.2024 Пресслужба Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації повідомляє, що малі та середні підприємства запрошують до участі в програмі FOODITY , що фінансується ЄС для створення пілотних проєктів за напрямом стимулювання інновацій у сфері виробництва харчових продуктів. Загальний бюджет програми – 1 млн євро. Планується, що за кошти програми буде профінансовано 6 пілотних проєктів. Максимальний грант на одного бенефіціара -187,5 тис. євро. Важливо враховувати, що усі пілотні проекти заявників повинні зосереджуватися на соціальних інноваціях і включати заходи щодо залучення громадян до його реалізації. Усі бенефіціари програми, окрім гранту, зможуть отримати технічну підтримку для розробки рішень, експертне наставництво щодо розвитку бізнесу: від маркетингу та продаж до фінансування та впровадження інноваційної стратегії. Заявки на конкурс подаються англійською мовою до 10 липня 2024 року за посиланням: http://surl.li/ueztg (заручившись партнерством, партнерів можна знайти за посиланням: http://surl.li/ufeow Детальніше про проєкт та етапи конкурсу можна довідатись за посиланням: http://surl.li/uezlx https://agrotimes.ua/agromarket/harchovyky-zmozhut-otrymaty-granty-na-rozvytok-innovaczij/ 11. ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ Дзеркало тижня.-07.06.2024 Міністерство вважає, що треба наслідувати приклад Фінляндії, яка "знесолила" громадян Міністерство охорони здоров'я України повідомляє, що у хлібі, який споживають українці, вміст солі складає від 1,07 до 1,7 г на 100 г. Водночас українець споживає приблизно 250 г хліба на добу. Таким чином, споживаючи денну норму, українці отримують з їжею значну кількість солі в організм, яка перевищує рекомендовані норми. Щоб врегулювати кількість споживання солі, МОЗ звертається до всіх виробників хлібобулочних виробів з пропозицією скоротити кількість солі, яка використовується в хлібі, до показника не вище 0,9 г на 100 г продукту. За даними фахових досліджень у 2019 році, українці споживають приблизно 12,6 г солі за одну добу. Водночас експерти рекомендують добову норму не більше 5 г. https://zn.ua/ukr/HEALTH/vmist-soli-v-ukrajinskomu-khlibi-maje-stati-vdvichi-menshim-moz.html

< Назад Лимонний кекс з маком Інгредієнти Інгредієнти 175 г вершкового масла 300 г борошна 1 ч. л. розпушувача дрібка солі ванілін 125 г сметани Кроки Кроки З лимонів зняти цедру. Вичавити сік. В каструлю влити весь сік. Повинно бути десь 6 ст. л соку. Додати 150 г цукру і проварити на малому вогні 10 хвилин. Тим часом, вершкове масло збити з цукром пару хвилин, по одному додати яйця. В цю суміш додати борошно, розпушувач, сіль, ванілін, мак за смаком. Перемішати. Вийде вершкове, густе тісто. Викласти в прямокутну форму застелену пергаментом. Випікати 45 - 50 хвилин, при температурі 180 градусів. Коли кекс трохи охолоне, наколоти його дерев'яною паличкою і пропитати сиропом. Залишити до повного охолодження і насолоджуватися. Сиропом поливайте не дуже щедро, все ж не забувайте що це лимонний сироп! Замість лимона в цьому кексі можна використати апельсини. Попередній допис Наступний допис

< Назад Українська овочева страва — меживо Інгредієнти Інгредієнти 2 середні баклажани 1 велика цибулина 3 середні помідори сіль, перець, сухі трави на ваш вибір 1-2 зубки часнику зелень для прикрашання олія для смаження Кроки Кроки Баклажани ріжемо кружальцями завтовшки приблизно 0,5 см, складаємо у глибоку миску, солимо, перемішуємо, даємо постояти хвилин 20-30. Промиваємо від солі. Ставимо пательню на невеликий вогонь, наливаємо олію, обсмажуємо баклажани з обох боків до золотавої скоринки та м’якості. Ріжемо цибулю кружальцями, також обсмажуємо на невеликому вогні з обох боків до золотавої скоринки та м’якості. Беремо глибоку тарілку або форму. Викладаємо половину посмажених баклажанів, на них — шар цибулі, потім знову шар баклажанів. Кожен шар варто трохи посолити. Готуємо томатну заливку. Помідори обливаємо окропом, потім холодною водою. Після цього знімаємо шкірку та подрібнюємо помідори у блендері. Додаємо до томатного пюре сіль та перець до смаку. Також додаємо сухі трави на ваш вибір та дрібно накришений або пропущений через прес часник. Усе перемішуємо, заливаємо цією масою баклажани із цибулею. Перед подачею посипаємо меживо зеленню. Ставимо в холод на кілька годин. Спробуйте! Попередній допис Наступний допис

<Назад 1 вересня - День знань 1 вер. 2024 р. До 1 вересня 2024 року ЦНТБ підготувала : Тематичну виставку присвячену Дню підприємця в Україні; Книжкову презентацію до Дня знань: З 2023 року в співпраці Міністерства освіти і науки та Міністерства культури реалізовується мовна програма Future Perfect, мета якої – популяризація англійської як мови міжнародного спілкування. Рубрика Репрезентація фонду пропонує дві цікаві книги, які видані англійською мовою. Попередня Наступна

< Назад ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯї Автор METRO 6 квіт. 2023 р. Грецький йогурт — це особливий тип йогурту, який раніше виготовлявся лише з овечого молока та обов’язково фільтрувався. Тому продукт набував густої ніжної текстури. Якщо немає змоги відвідати сонячну Грецію, спробуйте її на смак. Грецький йогурт — унікальний молочний продукт, один із фаворитів серед мешканців Середземномор’я. У Греції його вживають і як самостійну страву, і як соус до м’яса і риби, заправку для салатів, десерт із фруктами та горіхами. Взагалі йогурт вважається найдавнішим молочним продуктом, якому вже більше 1000 років. Кажуть, що перші рецепти були знайдені ще на древніх єгипетських папірусах. І в грецького продукту не менш цікава історія. ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ІСТОРІЯ За легендою виробництво йогурту зародилося випадково. Кочовики, які брали молоко з собою у шкіряних глечиках, під час своїх довгих мандрів побачили, що замість молока в їх запасах утворилася густа біла речовина. Їм сподобався смак продукту, тому з часом його стали виготовляти спеціально. Фракійці за допомогою бродіння зберігали молоко на більш тривалий час в умовах спекотного клімату. Спочатку йогурт робили з молока вівець, коней, а пізніше і з коров’ячого. Майже так випадково з’явився і грецький йогурт: кажуть, що один із власників овечої ферми залишив глечик із молоком у теплому місці. Молоко перетворилося на більш густу масу з приємним вершковим смаком. Поряд з оливками, оливковою олією і сиром фетою, йогурт у сучасній Греції належить до щоденних продуктів вживання. Чим відрізняється грецький йогурт від звичайного? Грецький продукт більш густий, як порівняти зі звичайним класичним питним йогуртом. Він схожий на сметану. Це пов’язано з високою концентрацією молочнокислих бактерій та спеціальною фільтрацією. Під час фільтрації видаляється майже вся сироватка. В Греції він так і називається — странгисто яурти — проціджений йогурт. Водночас повністю зберігається аромат продукту, але смак стає більш ніжним, легким, схожим на вершки чи сметану. ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ЯК З’ЯВИВСЯ СУЧАСНИЙ ПРОДУКТ Грецький йогурт — фільтрований продукт, з якого видаляють майже всю рідку частину. Завдяки цьому продукт не має типового кислуватого присмаку, а його консистенція більш густа. Справжній йогурт у Греції схожий на сир. Для його виготовлення використовують вдвічі більше молока, ніж зазвичай, і два штами корисних біфідобактерій. Своєї популярності у всьому світі цей продукт набув завдяки маркетинговому успіху грецької компанії FAGE. Саме вони вперше стали продавати фільтрований продукт із коров’ячого та овечого молока у США під назвою «грецький густий йогурт». Сьогодні його можна зустріти на продуктових полицях майже в будь-якій країні світу. Компанія має власні представництва в Америці і Західній Європі. Різновиди грецького йогурту У самій Греції виготовляють декілька видів продукту: Зі скоринкою. Класичний і популярний у Греції вид йогурту. Він продається в магазинах та на фермах, має характерну скоринку зверху. Це молочний жир, що в процесі приготування підіймається та твердіє. Такий йогурт частіше стає основою для соусів і салатних заправок, бо має незначну кислинку. Класичний без скоринки. Цей різновид йогурту готується за такою ж технологією, як і попередній. Але щоб не утворювалася скоринка, майстри часто його перемішують. В нього більш м’яка бархатиста консистенція та більш збалансований вершковий смак. Віджатий. Йогурт, з якого прибирають зайву вологу. Для цього класичний йогурт без скоринки перед фасуванням перекладають у мішечок і підвішують на добу. За цей час із нього виділяється волога і продукт набуває більш твердої густої консистенції. Особливості грецького йогурту Традиційний грецький йогурт виготовляється з коров’ячого або овечого молока та має високу концентрацію молочнокислих бактерій. Також у ньому міститься вдвічі більше білка, ніж у звичайному йогурті. А от лактози немає, тому він добре засвоюється дорослими і дітьми. Попри вишукані смакові характеристики, цей продукт дуже корисний. У ньому багато кальцію, магнію і натрію. Саме грецький різновид стабілізує рівень глюкози в крові та нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Калорійність продукту невисока, тому його вживають люди на дієті та спортсмени. Лікарі називають грецький йогурт суперпродуктом та обов’язковим інгредієнтом у раціоні довгожителів. Вживати можна як окремо, так і додавати в салат, використовувати замість звичної сметани. https://www.metro.ua/Blogs/vidpochynok/Hretskyy-yohurt Попередній допис Наступний допис

< Назад Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! 20 груд. 2018 р. Напередодні великого свята Різдва Христового представляємо Вам, шановний наш читачу, талановиту українську художницю, нашу сучасницю, Надію Полуян – Внукову, яку називають «роменським дивом», такою яскравою є її палітра. Ромни – старовинне місто у Сумській області. Художницю з дитинства оточували мальовничі пейзажі рідного краю. Своїм духовним вчителем вважає свою маму Катерину Андріївну, яка в навколишніх селах найкраще за всіх співала і вишивала. В мистецтві її вчителем і наставником став відомий в Сумах вчитель малювання та мистецтвознавець В.М. Власов. Його настанови стали творчою програмою художниці: «Цінуй в собі художника. Малюй! Малюй! Картини не пропадуть!». В її картинах краса, добро, любов до людей, до рідного краю. Визнання прийшло до митця після першої персональної виставки у Києві в найпрестижнішому музеї Т.Г. Шевченка. Сьогодні Надія Володимирівна Полуян – Внукова член Національної спілки художників України. Помилуємося сніжною зимою, красою простого селянського побуту, побачимо різдвяні частування. З зимовими святами вас, дорогі читачі нашої рубрики! Попередній допис Наступний допис