< Назад Обладнання. Тара. Упаковка №3 2026 Погрібняк, М.С. Інтелектуальні системи автоматизації виробничих процесів на базі машинного навчання та Інтернету речей/ М.С. Погрібняк //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 23-31. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: блокчейн, прогнози, управління, вдосконалення Проектівання упаковки, придатної до рециклінгу //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.26. Кл. слова: переробка використаної упаковки, циркулярна економіка, декорування, система закупорювання Прозора целюлозна плівка для упаковки //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.32. Кл. слова: рослинна основа, ланчбокси, випічка, фармупаковка, харчові продукти Романов, М.О. Онтології керування виробничими операціями у пивовареній промисловості/ М.О. Романов //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 44-62. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: цифровий двійник, індустрія 4.0, семантична сумісність, графи знань Сокольський, О.Л. Виготовлення багатошарових пакувальних плівок методом співекструзії/ О.Л. Сокольський, В.М. Витвицький, М.В. Бєлах //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.26-29. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: технологічні процеси, полімери, якість, флюгерний адаптер Споживча упаковка в умовах сталого розвитку (як паперові рішення змінюють ринок) //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 22-23. Кл. слова: екологічність, бар'єрні властивості, переробка Сучасний стан та розвиток технологій п'ятого покоління 5G/ В.М. Василенко, Н.В. Сокоринська, С.В. Зайцев, П.М. Курбет //Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток (14-16 листопад 2022 р.)конференції: ТОВ "Вид-во "Юстон", 2022. - С.117-119. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: мобільній зв'язок, технологія кодування, переваги Тенденції ринку: [пакувальна індустрія] //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 18-19. Кл. слова: переробка, конкурентоспроможність, екологія, маркетинг Трудько, С.С. Пакування ліків у блістерну упаковку/ С.С. Трудько, О.О. Губеня, М.Г. Десик, О.М. Гавва //. - №3 . - С.28-31. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: матеріали, обладнання, фольги, біорозкладне пакування Упаковка для фармпрепаратів //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.20-22 Кл. слова: захист від підробок, кодування, маркування, захисні етикетки, автоматизація Упаковка з усіх континентів (для фармацевтики та побутової хімії) //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.24-25. Кл. слова: туби, дозатор, пляшка, шприц Упаковка з усіх континентів (для кондитерської продукції) //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.20-21. Кл. слова: Польща, Чехія, Словаччина, Японія, Швеція Упаковка з усіх континентів //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 28-29. Кл. слова: монопропілен, мономатеріальна упаковка Хилюк, Володимир Очисні компаунди Ultra System/ Володимир Хилюк //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 30-31. Кл. слова: інновації, упаковка, поліолефіни Шеремет, О.О. Підвищення якості олійно-жирової продукції як фактор посилення її конкурентоспроможності на ринку/ О.О. Шеремет, В.І. Страшинський //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 ,№5 . - С. 111-125. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: якість, стандарти, експорт, сертифікація Попередня Далі

< Назад Михайлов М. Фальсификация важнейших пищевих продуктов. - Одесса: Книгоиздательство А.А. Ивасенко, 1918. - 56 с. Відкриваємо книгу "Фальсификация важнейших пищевіх продуктов" 1918 року видання. Наприклад, поширений і до теперішнього часу спосіб реалізації молока, розбавленого водою. Для надання характерного для молока солодкуватого смаку, домішували тростинний цукор, глюкозу. Часто до молока додавали поташ та соду (для попередження прокисання). Підмішували також розтерті зварені баранячі мізки, цією маніпуляцією заміняли знятий з молока молочний жир. До муки для збільшення ваги недобросовісні виробники та продавці підмішували важкий шпат, гіпс, крейду. Чай фальсифікувався різноманітними способами. До натурального чаю додавали листя дуба, ясеня, тополі, верби, терну. Для привабливого кольору підмішували кампешеве дерево, солі заліза. От що описано з приводу фальсифікації горілки: "Нормальная водка содержит в себе 35-54 % алкоголя. Налитая в стакан водка должна немного пениться, подобно спирту. Для придания слабой водке способности пениться в водку приливают серной кислоти". Попередня Наступна

Назад Порадник до ліквідації саннеписменності Сторінки Попередня Наступна

< Назад Салат «Весняний» Інгредієнти 14-16 редисок нарізати на великі шматочки ; 100 г сиру фета, порізати на невеликі шматочки; 2 ст. л. нарізаного листя м’яти; Для заправки: 1 стакан апельсинового соку; 1 ст. л оливкової олії; 1/2 ч. л. порошку каррі; сіль на ваш смак. Кроки Порізаний редис викладаємо в салатницю, змішуємо з сиром фета і м’ятою. Приготуємо заправку: сік вилити в невелику каструльку або сковороду, поставити на середній вогонь і довести до кипіння. Варити його хвилин 8-10, а потім змішати з каррі і оливковою олією. Вилити в соусник і дати охолонути. Заправляти салат при подачі. Попередній допис Наступний допис

< Назад Різдвяний пиріг з індичкою Інгредієнти Інгредієнти 2 шт. – яйце 150 г – сир 50 г – кефір 25 г – борошно сіль за смаком 150 г – броколі 250 г – фарш індички 35 г – сир Кроки Кроки Білки відділити від жовтків. Білки збивати до піків. Змішати всі інші інгредієнти для тіста і акуратно ввести в них білки. Стушкувати фарш індички, подрібнити філе в блендері, посолити і додати броколі. У форму вилити тісто, зверху викласти начинку і запікати до рум'яності за 180 градусів, зверху посипати натертим сиром. Попередній допис Наступний допис

<Назад «Рослинна сировина в харчовій продукції» 31 січ. 2025 р. Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДА пропонує Тематичну виставку « Рослинна сировина в харчовій продукції» та Презентацію книги Дударєв І.М., та О.В.Кузьмін О.В. «Чипси з рослинної сировини» 2023 року. Попередня Наступна

Структурні підрозділі бібліотеки охоплюють усі направлення діяльності, що необхідні для розвитку та просування профільної літератури серед представників харчової та переробної промисловості. Директор Лисенко Лариса Миколаївна Здійснює оперативне керівництво бібліотекою, забезпечує її високоефективну діяльність, розробку та виконання виробничо-творчих і фінансових планів, що направлені на формування та забезпечення потреб населення у бібліотечно-бібліографічному обслуговуванні, соціальний розвиток колективу. Головний бухгалтер Секер Ірина Володимирівна Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених законодавством України з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Структура бібліотеки Відділ формування фондів та каталогізування документів Завідувач відділу Уварова Людмила Василівна Відділ забезпечує формування бібліотечного фонду різними видами науково-технічної літератури з харчової і переробної промисловості та суміжних галузей. Здійснює приймання та облік документів, наукову обробку літератури, аналітико-синтетичне опрацювання надходжень до фонду. Створює довідково-пошуковий апарат для багатоаспектного бібліографічного розкриття бібліотечних фондів через систему каталогів і картотек, електронних баз даних. Відділ інформаційно-бібліографічної та методичної роботи Завідувач відділу Сікора Людмила Іванівна Відділ здійснює інформаційно-довідкову, бібліографічну та методичну роботу, спрямовану на формування бібліотечно-інформаційних ресурсів ЦНТБ, інформаційно – бібліографічне обслуговування користувачів шляхом використання різних форм сервісу, складання бібліографічних списків, тематичних добірок на основі різних джерел інформації. Відділ обслуговування користувачів Завідувач відділу Солдатова Олена Володимирівна Відділ обслуговує фахівців підприємств, установ, організацій, робота яких пов’язана з харчовим виробництвом, а також всіх громадян, яких цікавить література з різних питань харчових технологій. Вивчає та задовольняє запити користувачів на основі широкого доступу до усіх інформаційних ресурсів бібліотеки за традиційними та новими технологіями. Репрезентує фонди бібліотеки шляхом організації виставок, переглядів літератури, днів фахівця та інформації.

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №4 2024 63 А25 Agriculotural Science and Practice: зб., №3/ редкол.: В. Адамчук, С. Балюк , В. Булгаков, Р. Круз; НААН України. - К., 2022. - 76 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 63 А25 Agricultural Science and Practice: зб./ В. Адамчук, С. Балюк , А Балян, В. Булгаков. - К.: Аграрна наука, 2023. - 74 с.: іл. - Ст. англ. мовою 63 А25 Agriculotural Science and Practice: зб., Вип. 2/ редкол.: В. Адамчук, С. Балюк , В. Булгаков, Р. Круз, В. Дзіцюк; НААН України. - К., 2023. - 76 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. -Тексти статей англ. мовою. Резюме укр. Мовою 664.4 А64 Аналітична хімія кухонної солі, розсолів та високомінералізованих вод: моногр./ О.І. Юрченко, Т.В. Черножук, А.В. Пантелеймонов и др; Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Харків: ХНУ, 2023. - 296 с. - Бібліогр.: с.279-295 . - ISBN 978-966-285-751-1 В монографії наведено систему методик аналізу кухонної солі, розсолів та мінералізованих вод, що дозволяє визначати вміст основної речовини, макро- і мікродомішок з використанням різних методів аналізу. Надано результати теоретичних та експериментальних досліджень з використання ультразвуку для аналітичного сигналу та інтенсифікації процесу підготовки проб кухонної солі та розсолів для визначення мікродомішок. 64 В67 Волков, Олексій Сучасна українська кухня. Гастрономічна подорож Україною/ Олексій Волков. - К.: Поліпринт, 2021. - 240 с.: ил. - ISBN 978-617-95099-5-7 Популярне видання знайомить з гастрономічною історією кожного регіону України, запропонованно тридцять кращих українських страв та їх приготування. 61 Є33 Єдине здоров'я та проблеми харчування України: зб., №2 (59)/ редкол.: М.Г. Проданчук, Л.І. Власик, Г.І. Петрашенко, А.П. Герілович; ДП "Наук. центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки". - К., 2023. - 68 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. УДК 613:663 /.664 В збірнику опубліковані статті з питань гігієни, токсикології, аналітичної хімії,безпечності харчових продуктів. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №4/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін, Кенна Браян Мак, гол. ред. І.А. Шевченко. - К.: НУХТ, 2023. - 81 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі харчових виробництв, суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №5/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін, Кенна Браян Мак, гол. ред. О. Шевченко. - К.: НУХТ, 2023. - 188 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у галузі харчових виробництв, суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №6/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін , В. Кишенько. - К.: НУХТ, 2023. - 189 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У випуску опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у харчовій галузі, суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 30. №1/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін , гол. ред. О. Шевченко. - К.: НУХТ, 2024. - 174 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У випуску опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі харчових виробництв та суміжних галузей наук. Попередня Далі

<Назад Презентацiя нової виставки Рубрика «Репрезентація фонду» пропонує тематичну виставку «Санітарно-гігієнічна безпека харчових виробництв» Попередня Наступна

< Назад Соус з вишень Інгредієнти Інгредієнти вишні свіжі – 1 кг; цукор – 250 г; часник – 3 зубчики; мелена паприка – 1,5 ч.л.; каррі – 1,5 ч. л; коріандр мелений - 1 ч. л; перець червоний мелений – 1,5 ч. л; перець чорний мелений – 1 ч. л; бальзамічний оцет – 3 ст. л; гвоздика – 0,5 год. л; Кроки Кроки Вишню помийте. Видаліть кісточки. Перебийте блендером. Викладіть її в сотейник. Доведіть до кипіння, безперервно знімаючи піну. Додайте цукор, сіль та всі спеції. Перемішайте. Варіть на повільному вогні, помішуючи, 20 хвилин. Додайте часник, вичавлений через прес. Проварити ще 5 хвилин. Розлийте по баночках. Попередній допис Наступний допис

< Назад Березень 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №3 2025 р. Харчова та сільсько-господарська промисловість . – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №1-2 січень - лютий. – 60 с. Кл. слова : якість продукції – швидке охолоджування – обкурення- дезодороване борошно – тваринні відходи – овочесховище. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №3 березень. – 40 с. Кл. слова: утилізація винної кислоти – гуральна промисловість - види кормів – рафінад. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №4-5 квітень - травень. – 60 с. Кл. слова: сік цитрини – цитринова кислота – лузга какао – консервування мозків – тепловидатність вугілля – відходи харчової промисловості – олійні рослини – дріжджі – зферментоване молоко. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №6 червень. – 48 с. Кл. слова: шкіра тварин – лецитин – помадні сорти – арахіс – зберігання сировини. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №7 липень. – 40 с. Кл. слова: цукроварство-очищення продуктів-млинарство-відходи Назад Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 16 по 22 вересня 2020 року Попередній допис Наступний допис Виробники цукру запропонували механізм підтримки галузі Agravery. -18.09.2020 Для того, щоб виправити ситуацію із збитковістю цукрової галузі в масштабах країни, виробники цукру запропонували механізм підтримки сектору. Про це розповів Сергій Тарасов, засновник агрохолдингу I&U Group, передає Latifundist.com. «Є дві позиції. Перша — ліберальна: ринок все відрегулює — слабкі помруть, сильні виживуть, поділять ринок і будуть між собою домовлятися. Багато раніше так і вважали, але зараз в світі це рідкість. Друга — за рахунок прибуткових напрямків підтримувати відстаючі, щоб як мінімум зберегти містоутворюючі підприємства в регіонах», — зазначає Тарасов. За його словами, якщо держава соціально спрямована, то частина надприбутків вона віддає якраз на підтримку таких галузей, щоб в майбутньому застрахувати не тільки людей, а й себе, зокрема, від загрози неконтрольованого імпортозаміщення. «Уряд повинен розробити механізм держпідтримки галузі, а варіанти можуть бути різні. Наприклад, можна прив'язатися до гектару вирощування буряку, або ж до тонни виробленого цукру. Тут головне — бажання змінити ситуацію і зберегти галузь. Поки такого бажання немає», — пояснює засновник агрохолдингу I&U Group. Сергій Тарасов додає, що за радянських часів Україна виробляла 6 млн тонн цукру і експортувала його в Росію, Казахстан, Узбекистан. Зараз ситуація інша. Україні необхідно для внутрішнього споживання трохи більше мільйона тонн цукру, заводів залишилося дуже мало. «Скільки реально виробляється цукру — 1,1−1,2 млн т — ніхто не знає, тому що немає нормальної статистики. Треба також розуміти, скільки потрібно заводів, що робити з тими заводами, що не впишуться в цей план перезавантаження», — підкреслює експерт. аgravery.com Качка: Нова екологічна стратегія ЄС — шанс на модернізацію для українських виробників Agravery. -17.09.2020 Україні потрібно аби вітчизняна промислова політика ставала більш екологічно свідомою. Уряду необхідно принаймні на рівні стратегій досягти спільного бачення між промисловцями та екологами, адже це може призвести до бар’єрів на кордоні з ЄС.Про це розповів Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України, передає eurointegration.com . «Тарифний бар'єр у вигляді СВАМ (carbon border adjustment mechanism) є цілком реальним. Звісно, це найстрашніший сценарій, але якщо українські товари будуть ним обкладатись, то це означатиме, що наш бізнес буде платити не за свою модернізацію, а за оновлення промисловості ЄС», — повідомляє Качка. За його словами, щоб уникнути цього, перш за все необхідно привернути увагу всіх без винятку, що Україна з ЄС знаходиться в одному регуляторному середовищі: Угода про асоціацію поширює на Україну усі ключові директиви у сфері захисту довкілля. «Час нагадати ЄС, що політика із захисту довкілля в Україні — від базових законів до стратегічних документів — базується на нормах і принципах ЄС. І наша мета — лише посилювати і пришвидшувати впровадження європейських вимог. А отже, що нас нове правило не має зачіпати. Втім, для цього треба також йти до виконання цих норм Угоди, а не лише говорити про них», — вважає торговий представник. При цьому не обов"язково повністю копіювати цілі, які бере на себе ЄС. Як приклад — використання агрохімікатів. ЄС декларує зменшення їх використання на 50%. Натомість для України така ціль — неадекватна, оскільки в нас середній рівень використання агрхімікатів є в кілька разів нижчим, ніж в ЄС. До того ж Україна виконує важливу роль щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки, через що потрібно особливу увагу приділяти ефективності сільського господарства. «Важливо також звертати увагу на всі компоненти Європейського зеленого курсу. Деякі з них — вигідні нашій державі. Наприклад, наша географічна близькість до ЄС дозволяє мінімізувати викидів, пов"язаних із транспортуванням продукції. І головне — пам'ятати, що лише разом з Україною ЄС може досягти стратегічної економічної автономії і кліматичних цілей», — пояснює Качка. аgravery.com В Україні цукрозаводи наростили виробництво цукру AgroNews.ua. -22.09.2020 Цукрові заводи станом на 21 вересня 2020 року виготовили 28 тис. тонн цукру з цукрового буряка врожаю 2020 року. Заводи переробили 236,5 тис тонн цукрових буряків. Сезон розпочали 9 заводів. Про це «Укрцукор», пише agronews.ua . Нагадаємо, у відповідний період 2019 року цукрові заводи (15) виготовили 87,4 тис тонн цукру з цукрового буряка, переробивши 690,6 тис тонн сировини. У той же час, загально у 2020/2021 маркетинговому році виробництво цукру в Україні може бути меншим, ніж торіч, і скласти 1,2-1,3 млн тонн. У 2019/2020 МР виробництво цукру в Україні склало 1,48 млн т. Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька область – 331,9 тис. тонн цукру, Хмельницька область – 192,8 тис. тонн, Тернопільська область – 186,4 тис. тонн. У сезоні 2018/2019 цукрозаводи виробили 1,82 млн т цукру. У 2018 році виробництво цукрових буряків становило 13,649 млн т. Врожайність буряків склала 497,8 ц / га. agronews.ua Україна майже вдвічі наростила експорт агропродукції до Китаю AgroNews.ua. -18.09.2020 Обсяг двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною і Китаєм за І півріччя 2020 року збільшився в грошовому вираженні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 71% – до $ 2,7 млрд, свідчать дані Генеральної митної адміністрації КНР, озвучені на шостому засіданні Українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. Про це повідомляє agriagency, пише agronews.ua . Як повідомив співголова Підкомісії, заступник міністра комерції – заступник Торгового представника КНР Юй Цзяньхуа, експорт української агропродукції в Китай склав $ 2,4 млрд. Серед основних експортних позицій – кукурудза, соняшниковий шрот і соняшникову олію. Також представник китайського боку підкреслив, що Китай зацікавлений в комплексному розвитку експорту сої з України в КНР. За даними Державної митної служби України, експорт кукурудзи в Китай в грошовому вираженні в січні-червні 2020 року склав $ 656,3 млн (20,9% всього експорту товарної позиції в грошовому вираженні), соняшникової олії – $ 378,7 млн (13,8 %). agronews.ua Україна значно наростила екпорт зерна до Африки та Азії AgroNews.ua. -17.09.2020 У порівнянні з попереднім сезоном темпи експорту пшениці на початку 2020/21 МР є вищими. У липні-серпні поточного сезону Україна відвантажила на зовнішні ринки понад 4,9 млн тонн зернової, що на 9% перевищує показник аналогічного періоду 2019/20 МР. Про це повідомляє АПК-Інформ, пише agronews.ua . Зазначається, що за підсумками двох місяців цього сезону основними покупцями зернових були Індонезія, яка закупила 720,5 тис. тонн (+ 2% до показника 2019/20 МР), Бангладеш – 519,2 тис. тонн (+ 13%) і Єгипет – 507,9 тис. тонн (-4%). На частку цих країн припадає близько 35% всього відвантаженого обсягу зерновий з України. А от у 2019/20 МР в ТОП-3 імпортерів української пшениці увійшли Індонезія, Єгипет і Філіппіни, які сумарно закупили 1,7 млн тонн. Також протягом звітного періоду суттєво зросли поставки української пшениці в Марокко – у 5,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2019/20 МР, до 452,3 тис. тонн, Туніс – на 87%, до 310,1 тис. тонн, Республіку Корея – у 4,4 рази, до 253, 8 тис. тонн і Лівію – у 2,7 рази, до 169,9 тис. тонн. Водночас Філіппіни в липні-серпні скоротили закупівлі зерна на 32% щодо показника попереднього сезону, до 328,7 тис. тонн, а Таїланд – на 24%, до 192,8 тис. тонн. agronews.ua В Україні планують заборонити імпорт картоплі з Росії AgroNews.ua. -17.09.2020 Для підтримки вітчизняного картоплярства Мінекономіки планує заборонити імпорт картоплі з Росії, запровадити консультації фітосанітарної служби, та ввести державну підтримку переробки. Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький на своїй сторінці у Фейсбук, пише agronews.ua . Він провів засідання робочої групи з розвитку картоплярства, на якій обговорили інструменти підтримки цієї галузі. Також заступник міністра провів щомісячний дзвінок з профільними асоціаціями та компетентними органами у сфері насінництва. Нагадаємо, міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства напрацювало проєкт Концепції промислового розвитку картоплярства на 2021-2025 роки. Метою такого розвитку є нарощення обсягу виробництва високоякісної насіннєвої та продовольчої картоплі на промислових площах у сільськогосподарських підприємствах, розвиток ринкової інфраструктури, пов’язаної із забезпеченням населення продуктами ї переробки картоплі. agronews.ua В Україні зареєстровано нове захищене географічне зазначення – гуцульська коров’яча бриндза AgroNews.ua. -17.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зареєструвало географічне зазначення «Гуцульська коров’яча бриндза» як назву місця походження сиру. Про це повідомляє управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації, пише https://agronews.ua . Це вже друге географічне зазначення на сир, зареєстроване в Україні в рамках проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». Першою була гуцульська овеча бриндзя. Управителем географічного зазначення «Гуцульська коров’яча бриндза» є громадська спілка «Асоціація карпатських ватагів» (Верховина). Географічне зазначення є знаком якості, що посвідчує тісний зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість кінцевим споживачам. Саме тому було також створено відповідну систему контролю виробництва і готового продукту «Гуцульська коров’яча бриндза». Цього року сертифікацію пройшли шість полонинських господарств: Кринта, Скупова, Луковиця, Бибратківка, ФГ «Згарда», Щівник. Вони відповідають усім вимогам плану контролю і мають право маркувати свою бриндзу географічним зазначенням «Гуцульська коров’яча бриндза». Завершальним етапом реєстрації стане отримання відповідного свідоцтва вже найближчим часом. agronews.ua В Україні падає виробництво цукру AgroNews.ua. -17.09.2020 У 2020/2021 МР виробництво цукру в Україні очікується в межах 1,2 млн тонн, що на 15% менше в порівнянні з попереднім роком, – розповів аналітик сировинних ринків та сільського господарства національної асоціації «Укрцукор» Назар Михайловин. Про це повідомляє AgroPortal, пише agronews.ua . Він розповів, що в поточному році аграрії посіяли 209 тис. га цукрових буряків, що на 5% менше, ніж у 2019/2020 МР. Найбільше було посіяно у Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Київській областях. «Виробничий сезон переробки цукрових буряків урожаю поточного року розпочався з незначним запізненням у порівнянні з минулим роком. Так, у 2019 році сезон розпочався 1 вересня, а у 2020 році — 5 вересня першим почав переробляти цукровий буряк ТзОВ «Радехівський цукор» — Радехівське виробництво», — поділився експерт. Пан Назар додав, що станом на 14 вересня працює 3 цукрові заводи у Львівській, Полтавській та Житомирській областях. Сумарно вони вже виробили 8 тис. тонн цукру. Відповідно до слів фахівця, у цьому році цукрові заводи відтермінували початок нового сезону переробки буряків на пізніші строки. Причиною цього стала посуха в більшості регіонів України, через яку утворилась ґрунтова кірка, яка ускладнює процес збирання врожаю. «Саме цей фактор впливає на зниження темпів копання цукрових буряків. Очікується, що ситуація на полях покращиться і більшість заводів запрацюють до кінця вересня», —зазначив Михайловин. У цілому, за очікуваннями «Укрцукор», у новому сезоні працюватимуть 33 цукрових заводи. Попри зменшення обсягів виробництва потреби внутрішнього ринку будуть повністю забезпечені. agronews.ua Основним ринком збуту українських ягід та горіхів став ЄС AgroNews.ua. -16.09.2020 У першому півріччі 2020 року основним ринком збуту для фруктів, ягід і горіхів з України вперше стала Франція, яка випередила Польщу, Німеччину і Туреччину. Обсяг поставок до Франції зріс на 9% в порівнянні з тим же періодом 2019 року і досяг $ 12,2 млн. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua . При цьому основним товаром, що поставляється з України до Франції з цієї товарної категорії, було ядро волоського горіха, експорт якого збільшився на 19% в 2020 році. Також значну виручку принесли поставки замороженої чорниці лісової і замороженої малини. А ось свіже яблуко, яке Україна поставляла до Франції в попередні роки, в 2020 році взагалі не поставлялося. У 2019 за цей же період найбільшу виручку українським експортерам принесли поставки волоського горіха в Туреччину. Однак за перші шість місяців 2020 року Туреччина різко знизила обсяги імпорту українських горіхів і відкотилася з першого відразу на четверте місце в рейтингу імпортерів української плодово-ягідної продукції. А ось поставки в Польщу, навпаки, виросли на 12% за рік. Найбільш різко Польща збільшила імпорт замороженої малини українського виробництва – більш ніж в два рази. Крім того, Польща теж почала закуповувати в Україні ядро волоського горіха. Відзначимо також тривале зростання поставок горіхів і ягід в Німеччину, яка вперше піднялася на третє місце в рейтингу з $ 6,7 млн. Німецькі компанії закуповували в Україні волоський горіх (ядро), заморожену лісову ягоду, заморожену малину, заморожену суницю садову а також сухофрукти. agronews.ua Україна зменшила експорт соняшника на 42% AГРОПОЛІТ. -21.09.2020 За 8 місяців 2020 р. з України було експортовано 38,95 тис. т насіння соняшника на суму $16,69 млн, що на 41,6% нижче за показник аналогічного періоду 2019 року (68,13 тис. т на суму $27,8 млн). Про це свідчать дані Державної митної служби України. Основними імпортерами українського насіння соняшнику за звітний період стали: Туреччина – на $ 3,23 млн (19,37%); Грузія – на $ 1,54 млн (9,25%); Італія – на $ 1,26 млн (7,55%); інші – на $ 10,54 млн (63,84%). agropolit.com/news/ ООН заявила про катастрофу урожаю пшениці в Україні AГРОПОЛІТ. -21.09.2020 За підрахунками в ООН, цього року урожай пшениці в Україні зменшиться мінімум на 5 млн т. Основною причиною такого падіння стало глобальне потепління та масштабні засухи. Про це зазначають у відомстві, передає Kurkul.com. «Водна політика в Україні є неефективною та антиекологічною, що призведе країну до абсолютного дефіциту прісної води. Ми знищуємо основний ресурс життєдіяльності. Питання водної політики — це питання національної безпеки, оскільки стосується кожної людини в Україні», — пояснює Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. Крім того, за її словами, багато промислових секторів експортують сировину, яке виснажує український ґрунт. Країни, де значно вищі літні температури, наприклад Ізраїль, є територією, що виробляє для багатьох країн сільськогосподарську продукцію. Там взагалі немає зайвої води, але крапельне зрошення дає можливість доставити воду до кореневої системи рослини, не витрачаючи її додатково та абсолютно бездарно», — зазначає Тетяна Тимочко. agropolit.com/news/ Всеукраїнський молочний форум: у Києві обговорять програми розвитку молочної галузі на 2020-2030 роки AГРОПОЛІТ. -21.09.2020 25 вересня у Києві відбудеться Всеукраїнський молочний форум 2020 , організований Спілкою молочних підприємств України та Центром новітніх технологій та інновацій . Про це AgroPolit.com повідомили організатори події. Серед основних подій форуму буде: обговорення концепції «Програми розвитку молочної галузі на 2020-2030 роки»; підписання головами провідних молочних Асоціацій України Меморандуму «Про створення Національного Комітету порятунку молочної галузі України»; обговорення шляхів державної підтримки вітчизняних виробників; презентація новітніх розробок, устаткування та технологій в молочній сфері; можливості та програми отримання фінансування з боку європейських гранових програм, інвестиційних фондів та банків; робота з рітейлом та ХоРеКа; вихід на міжнародні ринки — підтримка держави. agropolit.com/news/ Імпортна молочка витісняє з українського ринку продукцію місцевих виробників AГРОПОЛІТ. -19.09.2020 Молочні продукти закордонних виробників витісняють сир та молоко з українських ферм. Про це розповів директор Інфагро Василь Вінтоняк у коментарі AgroPolit.com для публікації Молоко без держпідтримки: в Україні щомісяця безповоротно зникають 10 тисяч корів . «Нині на українському ринку перебільшена кількість молочної продукції. Держава має втрутитись у цей процес. А саме – ініціювати перепідписання угоди з ЄС, тому що ми не маємо фактично мита на європейську продукцію – це 3,5%. А через 2 роки його взагалі не буде. В українських магазинах практично увесь сир європейський. Якщо так і далі, то виробники молока не зможуть нарощувати обсяги, бо їхнє молоко не буде потрібне нашим переробникам. Тоді заходитимуть імпортери. Якщо говорити про молоко, то баланс реалізованої продукції закордон буде від’ємним. Уже наступного року імпорт може бути більшим, ніж експорт молока. Раніше ми експортували 1 млн т, тепер цього немає», – зазначив Вінтоняк. Його позицію підтвердив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський . Погляньмо, що відбувається в успішних країнах, де добре розвинена молочна галузь. Це держави, де є вертикальна інтеграція, де переробні підприємства – це кооперативи. Нова Зеландія, США, Австралія, Канада, Скандинавські країни – там галузь розвивається, відбувається зростання. Чому? Бо там є держпідтримка, від звичайного фермера до переробних підприємств», – сказав Чагаровський. agropolit.com/news/ Названо 7 основних напрямків держпідтримки аграріїв на найближчі роки AgroPortal.ua .-18.09.2020 Пропозиції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо державної підтримки аграрної галузі на 2021-2023 рр. було презентовано 17 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Стратегія міністерства передбачає доповнення підтримки новими програмами та розширення напрямів за діючими програмами», — йдеться у повідомленні. Зокрема, планується 7 основних програм підтримки: - фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування); - підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека); - підтримка фермерства; - підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства; - картоплярство; - підтримка тваринництва; - часткова компенсація вартості СГ техніки. «У тісній співпраці з аграрних асоціаціями, бізнесом та громадськістю, а також завдяки системній роботі у галузевих робочих групах ми напрацювали стратегію підтримки АПК на найближчі роки, розширили інструментарій та доповнили тими напрямами, яких аграрії найбільше потребують. Для нас важливо, щоб усі програми генерували позитивний ефект як в аграрній галузі, так і в економіці країни в цілому», — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. agroportal.ua Україна знов імпортує картоплю на старті збирання врожаю AgroPortal.ua .-18.09.2020 Трейдери почали завозити картоплю з Білорусі на початку вересня 2020 р., хоча сьогодні внутрішні ціни майже у 1,5 раза нижчі від попереднього року. Про це йдеться в повідомленні « Інфо-Шувар» . «Перші партії білоруської картоплі з’явились на ринку Україні, як тільки ціни на гуртових ринках досягли показника 6 грн/кг. Мова йде про невеликий обсяг, який поки що не впливає на ринок, але це перший дзвіночок про те, що бізнес- зв'язки, набуті внаслідок великої потреби в імпорті в минулому сезоні, досить міцні. Іншими словами, навіть мінімальне зростання внутрішньої ціни одразу ж буде «відкривати двері» імпортній картоплі», — коментує ситуацію керівник департаменту «Аналітика» гуртового ринку «Шувар» Тетяна Гетьман. Попередні оцінки кажуть про те, що у цьому сезоні пропозиція місцевої картоплі в Україніі буде більшою, ніж рік тому, а обсяг імпорту здебільшого буде залежати від системності продажів українських фермерів. «Теоретично нам у цьому сезоні мало б вистачити власної картоплі: врожайність є кращою, а площі збільшували не тільки комерційні виробники, а й населення. Втім, як показує практика, українські виробники досить часто зупиняють продажі, очікуючи зростання ціни. Така тактика призводить до збільшення імпорту і, відповідно, до збільшення пропозиції. Тобто замість зростання, ціни навпаки знижуються», — пояснює Тетяна Гетьман. agroportal.ua ПАР планує поставляти в Україну крокодилове м’ясо: в чому його особливість News Агро-Центр -20.09.2020 Південно-Африканська Республіка (ПАР) планує експортувати в Україну м’ясо крокодилів в обмін на свинину та м’ясо птиці. Детальніше про це розповідає Агроцентр. Під час двосторонніх консультацій, які відбулися між Україною та ПАР, посли обох держав обговорювали товарообмін між країнами. Україна планує експортувати до африканської республіки яйця, м’яса птиці та свинини, а ПАР до України — шерсть і м’ясну продукцію, зокрема крокодилове м’ясо. Про це повідомила пресслужба Держпродспоживслужби. Крокодилове м’ясо низькокалорійне, у ньому немає холестерину та жирів. Таке м’ясо багате білками, вітамінами B12, які допомагають знизити холестерин у крові. Хвіст крокодила вважається найціннішою частиною для приготування страв. Зі спини крокодила готують барбекю — там м’ясо трохи жорсткіше. А з усіх інших частин тіла можна приготувати котлети.У Сингапурі, Австралії, Індії крокодилове м’ясо — це родзинка ресторанних меню. Наприклад, в Австралії готують пиріг з цього м’яса. У США суп з крокодилом — головна страва креольської кухні, також там популярне барбекю із ребер крокодила. news.agro-center.com.ua/ В Україні подорожчають алкоголь та сигарети Газета по-українські.-19.09.2020 В Україні вперше за три роки буде підвищено рівень акцизу на тютюнові та алкогольні вироби. "Кажуть, що давайте не піднімати акциз на алкоголь і тютюн. Ми його не піднімали три роки, давайте ще не підніматимемо. Добре, давайте не будемо піднімати - це мінус 2,7 мільярда гривень", - заявив глава Міністерства фінансів Сергій Марченко в ефірі "Свободи слова Савіка Шустера" . Глава Мінфіну відзначив, що акциз планують підвищити тільки на рівень інфляції - 11%. При цьому він не назвав дати підвищення, але запевнив, що він не вплине на збільшення "тіньового" ринку. Gazeta.ua Україна за перше півріччя експортувала рибного філе на 9,1 млн доларів УНН.- 21.09.2020 Протягом січня – червня 2020 року Україна поставила на зовнішні ринки рибного філе на 9,1 млн доларів, що на 19% більше від показників за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держрибагентства. “За даними Державної служби статистики України, протягом січня-червня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки 1 415 тонн свіжого, охолодженого або мороженого рибного філе та іншого м’яса риб на понад 9,1 млн дол. США. Такий результат у грошовому вимірі на 1,4 млн дол. США (19 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року”, — йдеться у повідомленні. Найбільшим покупцем української продукції стала Німеччина — 472 тонни на 3,2 млн доларів (35% всього експорту). “Найбільше за шість місяців 2020 року експортовано такого свіжого, охолодженого або мороженого рибного філе (в абсолютному вимірі): лосося тихоокеанського, атлантичного та дунайського — 549 тонн на 4,1 млн дол. США; тріски — 349 тонн на 1,8 млн дол. США”, — йдеться у повідомленні. www.unn.com.ua/ Влада не має права пропонувати підвищення акцизу на алкоголь - Южаніна УНН.-17.09.2020 Кабмін планує збільшити акциз на алкоголь і екологічний податок через прогноз інфляції на наступний рік в Україні. Проте у ВР таку ініціативу уряду критикують. Про це, зокрема, у коментарі УНН розповіла депутат, член податкового комітету ВРУ Ніна Южаніна. “Я б хотіла навести приклад попередніх років, коли уряд пропонував індексувати ставку акцизного податку на пиво. І ми тоді в комітеті, депутати 8-го скликання, наполягали на тому і довели цифрами, що пивна галузь найбільше страждає в Україні в порівняно з країнами-сусідами. І ми тоді відстояли незбільшення ставки акцизного податку по пиву. І ви знаєте, протягом наступного року ми побачили значне зростання обсягів реалізації, збереження робочих місць, і вже потім на наступний рік, навіть, більше не було такого намагання в уряду пропонувати нам індексацію ставки акцизного податку. Тому мені здається, що зараз якраз є той самий приклад, коли влада не має права пропонувати підвищення ставки акцизного податку, бо ця алкогольна галузь тільки-но почала підійматися, і ми знаємо, що там достатньо надано робочих місць для громадян України. Тому я не знаю, який треба мати аналіз для того, щоб запропонувати збільшення ставки”, - сказала вона. Южаніна наголошує, що проводити індексацію ставок на алкогольні вироби – не логічно. “Багато говорили про нові інструменти контролю за тіньовим ринком обігу алкогольних напоїв, і нічого не зроблено за цілий рік: ані електронних марок, ані посилення контролю за продажем зі сторони правоохоронних органів. Також не відслідковуються й інтернет-сайти, які продовжують продавати величезну кількість продукції за цінами у 2 рази нижче за літр, чим встановлена мінімальна ціна на державному рівні. Тому ніяких підстав, щоб легального виробника ще раз заганяти в більш скрутне становище, точно немає”, - резюмувала вона. www.unn.com.ua/ Виростити курку без антибіотиків в Україні можуть одиниці - експерт УНН.- 16.09.2020 Виробництво курятини без антибіотиків - важке і затратне. Тому в Україні таке практикують одиниці. Про це в коментарі УНН розповів лікар ветеринарної медицини Андрій Биченко. "Вигодувати птицю без застосування антибіотиків теоретично можливо. Але для цього на підприємстві має бути досить висока культура вирощування курей: стерильні пташники, підтримка стабільної температури в місцях життєдіяльності маточного поголів’я птиці, висока якість корму. Окремо важливо, аби співробітники таких підприємств щодня змінювали робочий одяг, обробляли його", - каже він. І це дуже важкі вимоги, адже в разі інфікування 10% поголів’я - знищується усе стадо. "А це – великі фінансові ресурси, які виробник змушений буде покривати власним коштом", - додав він. Тому в Україні одиниці тих, хто може забезпечити виробництво без шкідливих антибіотиків. "Антибіотики у великій кількості можуть зруйнувати шлунково-кишковий тракт, спровокувати діарею, дуже неприємні наслідки для шлунку. Тому, коли людина застосовує антибіотики у лікувальних цілях – завжди з ними виписуються пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишечника", - уточнив він. Нагадаємо, станом на сьогодні лише один виробник української курятини пройшов тест на відсутність антибіотиків. Це виробник курятини “Наша Ряба” - компанія МХП . www.unn.com.ua/