< Назад Українці роблять унікальне вино за ритмами планет, з дикими дріжджами та характером ґрунту 19 січ. 2025 р. Українська виноробня Biologist, яка першою в Україні створила біодинамічне вино, нещодавно презентувала його на Kyiv Food and Wine Festival. Частину виручених коштів передали ЗСУ. Винороб та власник Biologist Ігор Петренко понад 4 роки займається вивченням біодинамічного підходу та має виноградники у Лісниках та Нових Безрадичах у Київській та Одеській областях відповідно. Принципи біодинаміки стверджують, що все живе збалансоване не лише на землі, а у космосі Біодинамічний підхід стартує від вирощування винограду. У цьому процесі використовують біодинамічні препарати, які виробляють з рослинної й тваринної сировини, коров’ячого гною, мінералів. Всі агрономічні операції – сівбу, полив, підживлення тощо – узгоджують із космічними ритмами, залежно від Сонця, Місяця та інших планет і зірок. “В основі біодинаміки лежить глибинне бачення сутності живого і неживого. Цей підхід заснований австрійським філософом Рудольфом Штайнером”, – говорить засновник компанії. Biologist мінімально використовує сірку та інші препарати для боротьби с оксидацією виноградного соку та вина. Ферментація виноградного соку теж проходить природним чином, у дубових бочках. Для більшості вин проводять довгу мацерацію (6-10 днів) з додаванням підсушених гребенів. Спонтанне бродіння відбувається в таких винах як, Піно Нуар, Мерло, Одеський Чорний, Ркацителі, Шардоне, Аліготе. 95% вин Biologist не проходять фільтрацію Ще однією особливістю є використання диких дріжджів, які містяться на шкірці фруктів та ягід. Спонтанне бродіння виникає, коли охолоджений сік винограду підійматися в температурі, приблизно 14-15 градусів, пояснюють в компанії. Дикі дріжджі надають вину характер ґрунту, дають відчути яскраві властивості сорту. Кількість вин на виноробні – обмежена, що підкреслює їх унікальність. На кожній пляшці вказується її унікальний номер. https://newfood.ua/2023/09/22/ukraintsi-robliat-unikalne-vyno-za-rytmamy-planet-z-dykymy-drizhdzhamy-ta-kharaktero Попередній допис Наступний допис

< Назад Чому кінза — це або рай для язика, або бридкий смак чоловічих шкарпеток 10 лип. 2026 р. Є у світі одна рослина, яка здатна миттєво поділити людство на два табори. Ні, це не броколі і не селера. Це — кінза, вона ж коріандр, вона ж зелена біда для чутливих носів. Особисто я не люблю кінзу. Вона мені смакує так, ніби хтось взяв чоловічі шкарпетки, додав трохи мила і подав це все до салату. Але виявляється, я не просто вибагливий — я генетично запрограмований на це відторгнення. Ген, що зіпсував салат У деяких людей є генетична мутація, яка змінює спосіб сприйняття запахів. І саме ця мутація активує нюхові рецептори, що реагують на альдегіди — хімічні речовини, які є в кінзі. Що цікаво, ті самі альдегіди є в милі. Тож для таких людей, як я (і, можливо, ви), кінза не має нічого спільного з “цитрусовою свіжістю”, як кажуть прихильники. Натомість — це зелене мило з натяком на пральню. Їжа, яка роз’єднує Це пояснює, чому кінза — одна з найбільш суперечливих трав у світі. Одні додають її скрізь — у супи, салати, соуси, навіть у напої. Інші ж — готові просити «без цього зеленого жаху» в кожному ресторані.Трави та спеції Кулінари і виробники харчових продуктів навіть змінюють рецепти, щоб не образити кінзоненависників. Це вам не жарти — кінза має потужний вплив на кулінарну політику. Біологія на смак Цей маленький генетичний факт нагадує нам, що смаки — не просто справа звички, а ще й результат біології. Хтось не любить печінку, бо з дитинства її змушували їсти. А хтось не переносить кінзу, бо так працює їхня ДНК.Шкарпетки й панчохи І розуміння таких дрібниць допомагає уникати конфліктів у кулінарному світі. Адже це не «ти просто перебираєш», а «твій ніс дійсно чує мило, хоча всі інші чують райські трави». Тому поважаймо різні рецептори Кінза, як і багато інших продуктів, — це лакмусовий папірець для толерантності на кухні. У когось вона — кохання з першої ложки. А для когось — зелене жахіття. І якщо ви готуєте вечерю на компанію — краще запитайте: “А як ви до кінзи?”. Це, до речі, набагато важливіше питання, ніж “Ви за чай чи каву?”. https://zvidusil.in.ua/kinza-genetyka/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Цiкаве про мед. Чому мед не псується. 11 лип. 2026 р. Існує безліч видів меду. Вони відрізняються кольором, ароматом і смаком. Але є і те, що об’єднує їх. Це незаперечна користь для організму людини і здатність зберігати свої властивості і придатність протягом століть. Секрет багаторічної придатності меду ховається в процесі його виробництва. Бджоли збирають з квітів солодкий нектар і переносять його у вулик. Тут вони передають його іншим молодим бджолам-працівникам, які постійно п’ють і відригують рідину. У цей момент в ній скорочується вміст води. Під час цього процесу фермент в шлунках бджіл розщеплює глюкозу, що міститься в нектарі, на глюконову кислоту, яка змінює кислотність меду (його pH становить близько 4), і перекис водню. Як тільки мед потрапляє в стільники, бджоли люто обмахують його крилами, щоб прискорити процес випаровування води. Практично повна відсутність вологи в бджолиному продукті і висока кислотність – дві основні причини, через які він може зберегти придатність довгі роки. Бактерії, що викликають псування їжі, не можуть розмножуватися в таких умовах. Перекис водню також володіє антибактеріальними властивостями. Тому, мед залишається свіжим для бджіл в холодні зимові місяці – і набагато довше в банках на наших столах. Про користь меду знали з давніх часів, її описали в стародавніх джерелах. Бджола, яка обожнювалася фараонами і була символом королівської влади, часто з’являлася в єгипетських ієрогліфах. Медові коржі служили підношенням богам єгиптян, греків і римлян, а бджолиний продукт був інгредієнтом, який використовували в процесі бальзамування. Стародавні єгиптяни робили з меду мазі для лікування опіків, шкірних і очних захворювань. І до цього дня мед застосовується для загоєння ран, запалень і виразок у роті, зняття нападів кашлю, зменшення почервоніння шкіри. У косметичній промисловості бджолиний продукт також використовується у виробництві мила та інших засобів особистої гігієни. Отже, мед не має терміну придатності і може зберігатися дуже довго, якщо він є натуральним продуктом і міститься у відповідних умовах, в ємності з щільно закритою кришкою, без можливості взаємодіяти з повітрям і вологою. https://pasika.news/chomu-med-ne-psuyetsya/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 26 квітня по 2 травня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Для фінансування грантів на переробку виділили ще 1,3 млрд грн AgroNews.ua . -02.05.2023 Для виділення грантів для бізнесу в межах програми «єРобота» уряд залучить ще майже 1,3 млрд грн від Державного центру зайнятості. Ці кошти будуть спрямовані на гранти бізнесу, який працює у галузі переробки. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив: «Стимулюємо бізнес до роботи й створення нових робочих місць. З цією метою продовжуємо видавати гранти за програмою «єРобота». Від її старту держава вже виплатила понад 4 тис. грантів на суму 2,4 млрд грн. Найбільше — на розвиток переробних підприємств». За його словами, підтримка переробної галузі відкриває перспективу зростання частки несировинного експорту та збільшення притоку валютної виручки до країни. agronews.ua Для фінансування грантів на переробку виділили ще 1,3 млрд грн 2. Українські вина суттєво змінять смак: причини AgroNews.ua . -26.04.2023 Професор екології в Ланкастерському університеті Емма Сейер вважає, що світу доведеться звикати до нових сортів вина, зокрема з винограду, стійкого до цвілі, адже традиційні лози дедалі частіше стикаються з цією проблемою. «Найдорожчі, ексклюзивні вина можуть змінитися, оскільки сухі вина з винограду, придатного для більш прохолодного клімату з правильною кислотністю, стають більш рідкісними та користуються попитом», – зазначає Емма Сейер. На її думку, в деяких регіонах, зокрема у Великій Британії, через зміну клімату почастішають дощі. Це може стати причиною того, що вина можуть втратити свій звичний смак, виробники збирають урожай раніше, вибірково відбирають найздоровіший виноград і адаптують свої методи бродіння до кліматичних змін. agronews.ua Українські вина суттєво змінять смак: причини 3. Заборона на ввезення агропродукції до ЄС: в МЗС дали оцінку рішенню Єврокомісії AgroPolit.com . – 01.05.2023 Посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева заявила, що ситуація з ввезенням української аграрної продукції до країн ЄС загострилась ще минулого року, однак централізовані обмеження на рівні Європейської комісії кращі за розрізнені заборони, які раніше вводили окремі країни. «Одним із плюсів з мінусів цієї ситуації є те, що це будуть не односторонні якісь заборони, прийняті країнами, а це буде вже централізоване рішення Європейської комісії, яким вона визначає, що чотири види української продукції: кукурудза, пшениця, рапс і насіння соняшнику, можуть транзитом експортуватись до третіх країн, до країн ЄС, але не можуть бути імпортованими напряму в Польщу, Угорщину, Болгарію» – сказала Ольга Трофімцева. Вона також приділила увагу причинам відказу ЄС від частини української продукції. На її думку логістична система Європи не впоралася з такими об’ємами товару, що і викликало незадоволення фермерів і логістичних груп. agropolit.com В МЗС назвали причини заборони на ввезення української аграрної продукції до країн ЄС ЄС був змушений обмежити ввезення української аграрної продукції, бо логістична система Європи не впоралась з навантаженням. Про це заявила посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева. 4. Україна почала виробляти більше молока AgroPolit.com . – 26.04.2023 У березні нинішнього року українські господарства виробили близько 1,003 млн т молока, що на третину перевищує показники лютого поточного року, повідомили в Асоціації виробників молока. В Україні розпочався «сезон великого молока». Промислові господарства збільшили обсяги його виробництва, досягши показника у 245,7 тис. т., що перевищує дані лютого цього року на 12%. Приватні фермерські господарства у березні отримали 339,3 тис. т молока. Цей показник на 11% поступається результатам аналогічного періоду минулого року. За період з січня до березня 2023 року господарства усіх категорій в Україні отримали 1,49 млн т молока-сировини. Цей показник на 6% поступається минулорічним даним за аналогічний період. У приватних господарствах обсяг виробництва молока на 15% скоротився, досягши рівня у 810,4 тис. т. Промислові господарства зуміли збільшити виробництво молока на 5% у січні-березні, досягши 688 тис. т. agropolit.com В Україні зафіксували приріст у виробництві молока Українські молочники змогли отримати більше продукції ніж в минулому році. Про це повідомили в Асоціації виробників молока. 5. На розвиток переробних підприємств видано 239 гранітв AgroTimes.-28.04.2023 Пресслужба Міністерства економіки України повідомила, що в рамках проекту єРобота українцям видано понад 4 000 грантів на розвиток підприємництва на загальну суму 2,4 млрд грн. Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко зазначила: “Запроваджені Урядом влітку минулого року грантові програми єРобота є дуже затребуваними серед українців. На сьогодні фінансову підтримку у вигляді грантів на започаткування й розширення бізнесу отримали понад 4 000 підприємців на загальну суму 2,4 млрд грн. За ці кошти вже відкрито сотні нових підприємств, нарощується обсяг переробки й виготовлення готової продукції, висаджено кілька сотень гектарів садів. Тисячі українців отримали роботу на цих підприємствах. Гранти від держави – це інвестиції у розвиток підприємництва в цілому й окремих галузей, створення нових робочих місць та зміцнення економічного фронту країни”. На розвиток переробних підприємств – видано 239 гранітв на 1,3 млрд грн. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць – від 1-2 при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами. Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років. Нагадаємо, харчовики зможуть отримати гранти від EU4Business. agrotimes.ua На розвиток переробних підприємств видано 239 гранітв - AgroTimes В рамках проекту єРобота українцям видано понад 4 000 грантів на розвиток підприємництва на загальну суму 2,4 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України. “Запроваджені Урядом влітку минулого року грантові програми єРобота є дуже затребуваними серед українців. На сьогодні фінансову підтримку у вигляді грантів на започаткування й розширення бізнесу отримали понад 4 000 […] 6. У І кварталі пожвавився експорт та імпорт молюсків AgroTimes.-28.04.2023 Україна у І кварталі 2023 році експортувала 104 тонни молюсків – у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті експорт молюсків сягнув $322 тис. – в 1,9 раза більше, ніж у січні-березні 2022 року. Головними покупцями у І кварталі 2023 році були Іспанія (66,2%), Литва (29,5%) та Південно-Африканська Республіка (3,7%). У січні-березні цього року за кордоном було придбано 921 тонна молюсків – на 35% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Найбільшими постачальниками молюсків на вітчизняний ринок цього року були Китай (32%), Перу (26,3%) та Франція (12,5%). agrotimes.ua У І кварталі пожвавився експорт та імпорт молюсків - AgroTimes Україна у І кварталі 2023 році відправила на експорт 104 тонни молюсків – у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Державної митної служби. У грошовому еквіваленті експорт молюсків сягнув $322 тис. – в 1,9 раза більше, ніж у січні-березні 2022 року. Головними покупцями українських молюсків у І кварталі […] 7. Євросоюз ще на рік продовжив нульові мита на український експорт Рубрика. -28.04.2023 У п'тницю, 28 квітня, Уряди країн-членів Європейського союзу погодилися продовжити ще на рік призупинення мит і квот на експорт із України.27 квітня на сайті Європарламенту повідомлялося, що призупинення мит стосується фруктів і овочів, на які поширюється система вхідних цін, а також сільськогосподарської продукції та продуктів її перероблення, на які діють тарифні квоти. Щодо промислової продукції, то вона підпадає під нульове мито з 1 січня 2023 року згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Довідка. У червні 2022 року ЄС на рік скасував мита на українські товари, щоб підтримати економіку України після повномасштабного російського вторгнення. Призупинення мит викликало скарги з боку деяких європейських фермерів. Кульмінацією стала заява низки країн по сусідству з Україною про дестабілізацію внутрішніх аграрних ринків через українську сільськогосподарську продукцію, яка мала б проходити транзитом до третіх країн, але часто залишалася в Європі. Зрештою, Україна домовилася про збереження транзиту зерна з Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Румунією та Болгарією. https://rubryka.com/2023/04/28/yevrosoyuz-shhe-na-rik-prodovzhyv-nulovi-myta-na-ukrayinskyj-eksport/

< Назад Що означають зірочки і букви на етикетках коньяку? 30 черв. 2024 р. Коньяк абсолютно заслужено вважається благородним та вишуканим алкогольним напоєм. Визначення витримки – справа непроста. Без спеціальних навичок та досвіду більшість людей навряд чи зможе сказати хоч щось конкретне за одним лише смаком, ароматом та кольором цього спиртного напою. Більшість характеристик даного напою залежать від того, скільки часу коньяк провів у дубовій бочці. Виробництво коньяку – справа непроста. Витримкою вважається лише той час, який провів напій у безпосередньому контакті з деревом. Традиційно вважається, що справжній коньяк роблять у Франції. Втім, сьогодні цей напій успішно випускають у всьому світі. Оскільки коньяк може мати різні характеристики, виробники використовують спеціальне маркування для їх уточнення. Зірочки на етикетці є маркуванням, а не просто пафосним маркетинговим оформленням. Кожна зірка – 10 місяців витримки. Латинське «французьке» маркування коньяків Літера С (Cognac) – означає лише те, що в пляшку справді було налито коньяк. Літера Е (Special) – означає високу якість, те, що цей коньяк «спеціальний». Літера О (Old) означає те, що коньяк витримували щонайменше кілька років. Літера V (Very) – слово «дуже». Літера S (Superior) - "чудовий", позначає високу якість продукту. Літера P (Pale) вказує на те, що коньяк "світлий", а Х (Extra) відносить напій до високого класу за якістю. Зазначені літери можуть комбінуватися, в результаті чого виходять позначення, наприклад, VS - "дуже чудовий", напій з витримкою від 2.5 років або VO - "дуже старий", напій з витримкою не менше 3 років. Поєднання VSOP означатиме, що у пляшці «дуже старий світлий коньяк», напій із витримкою від 3 років. Найкращим коньяком вважається той, що отримує маркування XO – «екстра старий», його витримка становить від 6 років. https://mors.in.ua/main/3913-shcho-oznachaut-zirochky-i-bukvy-na-etyketkakh-koniaku.html Попередній допис Наступний допис

< Назад Колишній науковець з Херсонщини варить кавунове варення та чавить олію з його насіння 17 квіт. 2023 р. Іван Яланський, власник фермерського господарства «Фаворит», що на Херсонщині, варить із кавунів пекмез та чавить олію з насіння. Пекмез, або так званий «кавуновий мед», — це густа за консистенцією солодка маса, яка отримується шляхом випарювання кавунової сировини на сонці або на водяній бані. У промисловості для цього використовують мідні луджені котли або пекмесоварочні установки. Від повидла такий продукт відрізняє те, що він зазвичай не містить доданого цукру, лише натуральну фруктозу. ЗА КОНСИСТЕНЦІЄЮ ПЕКМЕЗ СХОЖИЙ НА МЕД. МІСТИТЬ ФРУКТОЗУ, ОРГАНІЧНІ КИСЛОТИ Й ВІТАМІНИ Іван Яланський розповідає, що почав вирощувати кавуни 30 років тому. Після закінчення інституту пішов працювати на дослідну станцію баштанництва, займався наукою. Згодом заснував фермерське господарство у Скадовському районі, яке стало ровесником незалежної України. «Як тільки вийшов закон про селянське фермерське господарство, через місяць у нас уже було розпорядження районної ради про виділення земельної ділянки. Це був пісок — чистий, жовтий, можна сказати пляжний пісок. Альтернативи й вибору не було — на цій землі можна ростити лише кавун», — згадує виробник. ЗА ВЕСЬ ЧАС РОБОТИ ФЕРМЕР ВИРОСТИВ ДЕСЬ 300 ТИС. Т КАВУНІВ Перепробував понад 40 різних сортів та навіть поставив рекорд, виростивши кавун вагою 47 кілограмів та довжиною 73 см. Яланський залюбки експериментує. На його полях окрім кавунів-гігантів були квадратні кавуни, з жовтою та навіть зеленою м’якоттю. Розповідає, що на піщаній землі кавуни отримують гарні смакові характеристики та високу цукристість. newfood.media Колишній науковець з Херсонщини варить кавунове варення та чавить олію з його насіння Портал про новітні харчові технології Попередній допис Наступний допис

< Назад Травень 2023. Видавництва України 637.2 С31 Сенаторов, М.Г. Звенигородський маслосироробний/ М.Г. Сенаторов, С.А. Мангушев. - К.: Київське обласне книжково-газетне видавництво, 1959. - 38 с: фото. Розглянуті контрольні цифри розвитку народного господарства за 1959-1965 роки на прикладі Звенигородського маслосирзаводу. 637.1 С31 Сенаторов, М.Г. Механізація трудомістких робіт в молочній промисловості/ М.Г. Сенаторов. - Київ; Харків: Держ. вид-во техн. л-ри України, 1961. - 113 с.: рис., табл. - Біблогр.: с. 112 У книжці дано коротку характеристику засобів механізації важких і трудомістких робіт на молочних, молочноконсервних та маслосироварних заводах. 663 С45 Скробанський, Г. Забезпечення вітамінами харчових продуктів/ Г. Скробанський. - Київ; Харків: Держ. вид-во техн. л-ри України, 1946. - 72 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 71 Автор книги поставив перед собою завдання допомогти практичним працівникам харчової промисловості і громадського харчування в освоєнні досвіду науки в галузі вітамінології для збагачення продуктів харчування вітамінами. Матеріал подається в популярній формі. 663 С91 Сучасні види тари та упаковки у харчовій промисловості/ Товариство "Знання" Української РСР. - К.: РБЕНТП, 1973. - 23 с Розглянуті завдання по удосконаленню тари та упаковки в системі харчової промисловості, ефективність поліпшення структури використання транспортної тари з лісних матеріалів, основні напрями у виробництві картонної тари. 663 К38 Київський технологічний інститут харчової промисловости. Тези доповідей ХХХІІ наукової конференції (лютий 1966 року)/ Київський технологічний інститут харчової промисловости; За загал. ред. В. М. Стабнікова. - К.: Вид-во Київ. ун-та, 1966. - 182 с. Розглядаються економічні питання, питання матеріального стимулювання, продуктивності праці, підвищення якості продукції в харчових галузях, транспортування, зберігання продуктів, автоматизації та механізації. 663 Ф33 Федоров, А.В. Резерви підвищення ефективності сезонного виробництва України у харчовій промисловості/ А.В. Федоров; Товариство "Знання" Української РСР, Науково-методична рада по пропаганді економічних знань. - Київ, 1966. - 19 с. Розглянуті економічні, організаційні і матеріально-технічні умови на підприємстві повинні відповідати економічним законам. Зменшення, а в ряді випадків повна ліквідація сезонності виробництва, як показує досвід харчової промисловості, допоможе прискорити вирішення завдання. Назад Далі

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 квітня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. «Пріоритетне завдання для агросектору в Україні після Перемоги – переробка», - Андрій Дикун Agravery.-13.04.2023 В межах маркетингової платформи для виробників та переробників зернових, олійних та бобових за ініціативи Програми USAID АГРО відбулася дискусія щодо інвестицій у переробку та адаптації експорту української аграрної продукції до нових умов, враховуючи досвід експорту з прифронтових територій, а також щодо передових технологій сільськогосподарського виробництва. Виробники і переробники в Україні, та партнери за кордоном обговорили нагальні питання для сприяння експорту більшої кількості продукції з України, а також щодо стратегії виробництва АПК, яка буде відігравати ключову роль у економічному розвитку та стабілізації України у воєнний та післявоєнний періоди. «Україна має великий потенціал запровадження нових проектів з переробки в аграрному секторі і це історичне вікно можливостей для того, щоб кардинально змінити наше місце у світовій економіці. Ми повинні переробляти сировину, яку вирощуют українські аграрії. З однієї агрокультури, наприклад, кукурудзи можна виробити мінімум 15-20 видів продукції з високою доданою вартістю. Тому, пріоритетне завдання для агросектору в Україні після Перемоги це саме переробка. Передумови для цього всі є – закон про кооперацію прийнятий, лишився маленький штрих – зміни до Податкового кодексу України про патронажні дивіденди. Звісно, це великі ризики, які мають взяти на себе аграрії, але воно варте цієї відповідальності саме зараз», - зазначив очільник ВАР Андрій Дикун. https://agravery.com/uk/posts/show/prioritetne-zavdanna-dla-agrosektoru-v-ukraini-pisla-peremogi-pererobka-andrij-dikun 2. Парламент ухвалив законопроекти щодо виноробів та малих виробників крафтових спиртних напоїв Agravery.-12.04.2023 Верховна Рада України прийняла за основу законопроекти № 5762 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” та №9030 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», які спрямовані на підтримку малих виробників крафтових спиртних напоїв та виноробів. Законопроект № 5762 пропонує визнати малими виробниками дистилятів суб’єктів господарювання, що виробляють спиртові дистиляти та спиртні напої з власних дистилятів; спростити отримання ліцензії на виробництво та зниження її вартості, узгодити норми законодавства щодо ліцензування виробництва та продажу спиртових дистилятів, виключивши положення щодо обов’язкової сертифікації спирту, дистилятів, біоетанолу і тютюнових виробів. Законопроект №9030 стосується малих виноробів. Він скасовує низку бюрократичних процедур та обмежень, в тому числі, ліцензії на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв. Пропонується створити реєстр малих виробництв виноробної продукції, передбачається зменшення вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв та спрощення процедури звітності. agravery.com Парламент ухвалив законопроекти щодо виноробів та малих виробників крафтових спиртних напоїв Верховна Рада України на засідані 11 квітня прийняла за основу законопроекти “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” (№ 5762) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської... 3. Китай та Україна розширюють співпрацю з експорту агропродукції AgroPolit.com . – 14.04.2023 Держпродспоживслужба повідомляє, що на онлайн-зустрічі представників КНР та України сторони домовитися про розширення експорту аграрної продукції. Відповідно до домовленостей щодо кормів для домашніх тварин та гороху, китайські партнери найближчим часом зобов'язалися надіслати протоколи, для погодження українською стороною. Щодо рибних продуктів дикого вилову сторони домовились провести онлайн-інспектування суден України з метою подальшого відкриття для української продукції китайського ринку. Обговорили також стан розгляду українських заяв на експорт борошна, сорго, м'яса птиці, пшениці та кормів, пообіцяли продовжувати співпрацю у цих напрямках. В Держпродспоживслужбі підкреслили, що виробники цієї продукції зможуть отримати можливість експортувати її до Китаю у найближчому майбутньому. Зараз погоджено двосторонні форми сертифікатів, що стосуються експорту з України в Китай замороженої яловичини, молока, молочних продуктів та антилоп. agropolit.com З України до Китаю буде надходити ще більше видів агропродукції Представники Китаю та України домовились про розширення експорту аграрної продукції. Про це повідомили у Держпродспоживслужбі. 4. 20% європейського ринку: експерт розповів про перспективи українського біометану AgroPolit.com . – 12.04.2023 Укрінформ передає, що при подальшому розвитку відповідної галузі, Україна в майбутньому зможе зайняти від 10 до 20% ринку біометану в Європі, заявив голова правління «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха.За його словами, український бізнес вже починає будівництво біометанових заводів. Він прогнозує, що у 2023 році почнуть працювати п’ять таких заводів. Ці підприємства зможуть за рік виробити близько 20 млн кубів біометану. Експерт підкреслив, що для рентабельності виробництва біометану, його вартість повинна сягати близько 800 – 900 євро за тис. кубометрів. «В України є чудові умови повторити шлях Німеччини у розвитку виробництва біометану. У нас найбільші в Європі площі сільськогосподарських земель, відповідно, багато сировини, зокрема, це відходи рослинництва та тваринництва, які можуть бути використані для виробництва біогазу та біометану. В Україні дуже розвинена газова мережа, в яку можна подати цей метан», – сказав Георгій Гелетуха. agropolit.com Україна може зайняти 20% європейського ринку біометану При розвитку сфери біометану в Україні, вона може зайняти 10 – 20% на європейському ринку. Про це заявив голова правління «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха. 5. Рекордний експорт сої негативно вплине на переробку AgroPortal.ua .- 15.04.2023 Асоціація «Укроліяпром» повідомила, що за підсумками семи місяців 2022/23 МР експорт соєвих бобів з України зріс у понад 2,5 раза проти відповідного періоду минулого сезону. Експерти прогнозують, що за таких темпів експорт соєвих бобів у 2022/23 МР може зрости до 3 млн тонн. «Це може негативно вплинути на внутрішню переробку, яка навіть в умовах воєнного стану залишалась не тільки стабільною, але й зростала», — зазначають експерти. agroportal.ua Рекордний експорт сої негативно вплине на переробку — AgroPortal.ua Експорт соєвих бобів з України за підсумками семи місяців 2022/23 МР зріс у понад 2,5 раза проти відповідного періоду минулого сезону 6. Виробництво соняшникової олії в Україні збільшиться до 5 млн т AgroPortal.ua .- 11.04.2023 У 2023/24 МР виробництво соняшникової олії в Україні може збільшитися на 11% відносно рівня поточного сезону, досягши приблизно 5 млн т., повідомила асоціація «Укроліяпром». Збільшенню обсягів виробництва сприятиме прогнозований приріст врожаю насіння соняшнику у 2023 р. та сповільнення експорту з України олійної сировини. Збільшення переробки можна очікувати, якщо експорт насіння соняшнику наступного сезону скоротиться до 600 тис. т.За попередніми оцінками асоціації, експорт соняшникової олії в новому сезоні, може збільшитися до 4,7 млн т (+11% до показника 2022/23 МР), але багато що залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. agroportal.ua Виробництво соняшникової олії в Україні збільшиться до 5 млн т — AgroPortal.ua Виробництво соняшникової олії в Україні у 2023/24 МР може збільшитися на 11% відносно рівня поточного сезону, досягши приблизно 5 млн т 7. Під забороною зерно, яйця та молоко: Польща обмежила ввезення продовольства з України 24 Канал. –15.04.2023 продуктів з України / Колаж 24 Каналу Уряд Польщі прийняв рішення щодо заборони ввезення зерна та іншого продовольства з України. Питання готові вирішити через міждержавну угоду. Голова партії Право і справедливість Ярослав Качинський, який виступив з цією заявою, зазначає, що Польща та Україна залишаються близькими партнерами й друзями, проте захист інтересів власних громадян – на першому місці. Це пов'язано з тим, що польські фермери стикаються з кризою, яка впливає у цілому на ситуацію в країні. Також заборонено ввозити зерно, цукор, сухі корми, льон та коноплі, молоко та молочні продукти, деякі види м'яса – яловичина, баранина, свинина, яйця, мед, крупи, вино та багато інших продуктів. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що дуже шкодує щодо рішення польського уряду. Від понеділка, 17 квітня, Україна розпочне переговори з польською стороною щодо відновлення транзиту та можливості ввезення сільськогосподарської продукції. Українські агровиробники з розумінням ставляться до потреб польських колег, але сподіваються на взаєморозуміння та очікують конструктивного діалогу для прийняття узгодженого рішення. 24tv.ua Під забороною зерно, яйця та молоко: Польща обмежила ввезення продовольства з України Уряд Польщі у суботу, 15 квітня, прийняв рішення щодо заборони ввезення зерна та іншого продовольства з України. Питання готові вирішити через міждержавну угоду. 8. Переробники молока виступили проти обов’язкового збору, ініційованого міністром агрополітики 24 Агро. –13.04.2023 продуктів Українські ЗМІ пишуть, що молокопереробні підприємства не підтримують ініціативу міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського щодо запровадження обов’язкового внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції в розмірі 0,5% від реалізації. Представники галузі зазначають, що їхньої думки ніхто навіть не запитав, що новий обов‘язковий збір з молокопереробників не потрібен галузі. Перший заступник голови правління "Укрмолпром" Зінаїда Карпенко відзначає, що підготовка законопроектів про запровадження обов’язкового внеску з виробників та імпортерів молока велась без консультацій з представниками галузі. «Нашу думку ніхто не спитав, коли створювались дані законопроекти. І ми не розуміємо, як цей фонд буде просувати молочну продукцію, що може для цього зробити репрезентативна міжгалузева організація, адже в законопроекті функції її розмиті, – заявила Зінаїда Карпенко. Головний виконавчий директор компанії "Укрпродукт Груп" Олександр Сліпчук вважає, що законопроект містить значні корупційні ризики. Ініціатива вкрай сира, непрозора і не передбачає відповідальності осіб за зібрані в фонд кошти. «Такі собі "побори в законі". Чи бачу я ефект від ініціативи і для кого? Не бачу. Виникає питання – для кого цей збір? Для директора фонду? Контролерів з Мінагрополітики? Ніякої користі галузі це не принесе. Вважайте, кошти, викинуті на вітер, – відзначає Олександр Сліпчук. 24tv.ua Переробники молока виступили проти обов’язкового збору, ініційованого міністром агрополітики Підприємства молокопереробної промисловості не підтримують ініціативу міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського щодо запровадження обов’язкового внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції в розмірі 0,5% від реалізації.

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 28 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 28 лютого 2026 року Зміст стор. 1. «АгроШум Одеса»: аграрна конференція про економіку врожайності та управління ризиками на Півдні 1 2. На Закарпатті родина переселенців відкрила крафтовий консервний цех 2 3. Українська компанія постачатиме молоко на європейський ринок 2 4. Експорт українського агропродовольства до ЄС скоротився 2 5. Україна та Гана планують створити зерновий хаб в Західній Африці 3 6. Борошномели в Україні працюють у збиток 3 7. Український агросектор у січні 2026 року зріс на 3,2% 3 8. МХП затвердила Стратегію сталого розвитку до 2030 року 4 9. Одна з українських компаній почала виробляти «зелений» цукор 4 10. Зупинка заводів і здешевлення олії тиснуть на ринок: ціни на соняшник в Україні пішли вниз 5 11. Новий цех із заморожування ягід відкрили на Львівщині: основні потужності 5 12. Польща залишається найбільшим постачальником агропродукції до України вже майже 10 років і нарощує обсяги 5 ----------------------------------------------------------------- 1. «АгроШум Одеса»: аграрна конференція про економіку врожайності та управління ризиками на Півдні Агробізнес Сьогодні.-26.02.2026 6 березня 2026 року в Одесі відбудеться регіональна аграрна конференція «АгроШум Одеса» — подія для аграріїв, експертів і технологічних компаній, присвячена управлінню економікою господарства в умовах кліматичних ризиків, дефіциту вологи та зростання собівартості, яка стане майданчиком для відкритої розмови про те, як зберігати рентабельність на Півдні України, адаптувати технології до складних погодних умов і приймати управлінські рішення на основі цифр. Організатором події є AGGEEK — аграрне медіа та подієва платформа, що працює безпосередньо з аграріями в регіонах, фокусується на практиці, економіці та технологіях і створює події з локальним контекстом та прикладною користю. Участь у «АгроШум Одеса» візьмуть власники малих і середніх агропідприємств, керівники господарств, головні агрономи, фінансисти та представники технологічних компаній Південного регіону. Подія об’єднає тих, хто ухвалює рішення і відповідає за економіку гектара. В програмі заходу: фінанси та економіка господарства; управління ризиками; грунтообробка і живлення; захист рослин; овочівництво як інструмент диверсифікації. Деталі та реєстрація на сайті події. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/34797-ahroshum-odesa-ahrarna-konferentsiia-pro-ekonomiku-vrozhainosti-ta-upravlinnia-ryzykamy-na-pivdni.html 2. На Закарпатті родина переселенців відкрила крафтовий консервний цех AgroNews.ua . - 26.02.2026 «Від насінини до готового продукту» — такий проєкт у Нижньому Селищі на Закарпатті реалізує родина переселенців із Запорізької області. Вирощують лікарські й пряні рослини, виготовляють сиропи, маринади, чаї та варення. Господарство має неопалювані теплиці. Попри приморозки, вони продовжують давати урожай і восени: «Наш сезон посівний починається в березні. Цього року через ранні приморозки урожай ми отримали пізній. Тому нам і довелося придумувати додаткові укриття. В нас безперервний процес, наш проєкт називається «Від насінини до готового продукту». Ми збираємо насіння і з нього вирощуємо рослини — помідори, перці й пряно-лікарські рослини». Ще один напрямок діяльності родини — крафтовий консервний цех. Тут створюють сиропи, маринади, чаї та варення. «Я маю освіту технолога з переробки продукції рослинництва, працювала технологом з переробки, то в деяких технологічних картах прекрасно розумілась. Все, що вирощуємо, ми закладаємо в баночку і відправляємо по Україні», —підприємиця Анастасія Соколовська. Основну частину продукції продають через соцмережі, також почали реалізацію в крафтових магазинах в Нижньому Селищі, Мукачеві, Ужгороді, Яремчі. Свою історію родина називає доказом того, що навіть після втрати дому можна знайти сили почати все заново: «Не боятися, пробувати, ризикувати, не опускати рук, займатися тим, що приносить тобі задоволення. Я знаходжу сили в тій справі, яка мені подобається. Я працюю, бо це мені приносить задоволення». https://agronews.ua/news/na-zakarpatti-rodyna-pereselencziv-vidkryla-kraftovyj-konservnyj-czeh/ 3. Українська компанія постачатиме молоко на європейський ринок AgroNews.ua . - 20.02.2026 Під час онлайн-конференції «Візія експорту органічної продукції з України у 2026 році» генеральна директорка ТОВ «Органік Мілк» Олена Стретович розповіла, що підприємство експортує молочну продукцію до 9 країн світу. У 2025 році постачання молочної продукції зросли вдвічі порівняно з 2024-м. Минулого року вдалося додати ще декілька країн і масштабувати тих партнерів, які вже були. В планах Organic Milk на 2026 рік — масштабування на 100% експорту від 2025 року. Олена зазначила, що експорт буквально врятував молочну компанію, оскільки обсяги продажів на внутрішньому ринку знижуються. «2025 рік був найскладнішим з усіх, які тільки були. Падіння обсягів, не зовсім партнерська поведінка ритейлу… Експорт нас і врятував». Плани Organic Milk на 2026 рік — налагодження співпраці з великим європейським дистриб’ютором, що працює з усіма європейськими ритейлерами. З ним укладено контракт на молоко А2 — спеціальне молоко, де відсутній певний ген. Воно вважається більш корисним і безпечнішим, особливо для людей з Азії. https://agronews.ua/news/ukrayinska-kompaniya-postachatyme-moloko-na-yevropejskyj-rynok/ 4. Експорт українського агропродовольства до ЄС скоротився AgroPolit.com . – 27.02.2026 Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов повідомив, що у 2025 році зовнішньоторговельний оборот агропродукцією між Україною та ЄС знизився і склав 15,7 млрд доларів, це на 9% менше, ніж рекордні 17,2 млрд доларів у 2024 році. За словами науковця, це відбулося через зменшення експорту продукції аграрної галузі до країн ЄС, що відобразилося на торговельному сальдо. Хоча воно залишилося позитивним, його обсяг скоротився до 5,9 млрд доларів. Основними європейськими партнерами України у галузевій торгівлі залишаються Польща, Італія, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Франція, Румунія та Бельгія. Найбільше Україна витратила на закупівлю алкогольних та безалкогольних напоїв, різних харчових продуктів, екстрактів та концентратів, продуктів для годівлі тварин, какао та шоколадних виробів, тютюнових виробів https://agropolit.com/news/31179-eksport-ukrayinskogo-agroprodovolstva-do-yes-skorotivsya 5. Україна та Гана планують створити зерновий хаб в Західній Африці AgroPolit.com . – 26.02.2026 Україна та Гана провели історичні переговори на рівні міністрів закордонних справ у Києві і домовилися посилити економічну співпрацю, зокрема у створенні продовольчого зернового хабу на території Гани. Сторони розглянули спільні гуманітарні проєкти, що допоможуть підтримувати стабільність із продовольством у світі. Андрій Сибіга підтвердив, що Україна готова відкрити зерновий хаб у Гані, оскільки ця держава є ключовою для продовольчої безпеки всього регіону. «Україна готова залишатися надійним постачальником аграрної продукції та водночас зацікавлена у спільних проєктах з доданою вартістю, зокрема у сфері переробки та логістики» – зазначив Сибіга. https://agropolit.com/news/31173-ukrayina-ta-gana-planuyut-stvoriti-zernoviy-hab-v-zahidniy-afritsi 6. Борошномели в Україні працюють у збиток AgroPolit.com . – 23.02.2026 Електронна зернова біржа повідомляє, що ціна продажу борошна в Україні майже зрівнялася з його собівартістю, а рентабельність виробництва зараз становить лише 3%. Виробники хліба часто наполягають на зниженні цін на борошно, вважаючи, що переробники отримують надто високий прибуток. Але реальні ціни на борошно суттєво нижчі за офіційні. Голова ревізійної комісії ГС «Борошномели України» Сергій Сакіркін зазначає: «Проте якщо реальні ціни на хліб ми бачимо в магазинах, то ціни на борошно, які називають млини, є декларативними, а фактичні ціни реалізації на 10-15% нижчі", — пояснив Сергій Сакіркін. https://agropolit.com/news/31151-boroshnomeli-v-ukrayini-pratsyuyut-u-zbitok 7. Український агросектор у січні 2026 року зріс на 3,2% AgroPolit.com . – 20.02.2026 Згідно з даними Державної служби статистики, у січні поточного року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Сільське господарство залишається критично важливим для економіки. Аграрна галузь забезпечує близько 17% ВВП країни та майже половину валютної виручки. У 2025 році агроекспорт приніс Україні $ 22,7 млрд. Галузь проходить етап адаптації до європейських стандартів та модернізації в умовах триваючих воєнних ризиків. У поточному 2025/2026 маркетинговому році (МР) Україна станом на лютий експортувала майже 17 млн т зернових. Промисловий сектор тваринництва показав зростання на 11,9%, тоді як господарства населення скоротили виробництво на 15%. Сільськогосподарське виробництво в країні демонструє неоднорідну динаміку: значне зростання спостерігається у центральних і західних регіонах, тоді як деякі східні та гірські області відчувають суттєве скорочення. Наразі існує загроза втрати до 20% врожаю 2026 року через затримки з імпортом необхідних добрив, активно впроваджується точне землеробство та цифрові рішення для підвищення ефективності в умовах обмежених ресурсів. https://agropolit.com/news/31142-ukrayinskiy-agrosektor-u-sichni-2026-roku-zris-na-32 8. МХП затвердила Стратегію сталого розвитку до 2030 року AgroTimes.-23.02.2026 Пресслужба МХП повідомила, що МХП ухвалила Стратегію сталого розвитку до 2030 року, яка визначає єдині пріоритети компанії у сфері клімату, довкілля, безпеки та добробуту співробітників, підтримки громад та інтеграції ESG у корпоративне управління. Документ фіксує вимірювані цілі для бізнес-напрямів і узгоджує інвестиційні рішення, операційні процеси та цифрові системи управління з вимогами європейських ринків і стандартами нефінансової звітності. МХП переходить до повнішого обліку викидів у виробництві та логістиці, підвищує енергоефективність підприємств і розширює використання відновлюваних джерел енергії. До 2030 року компанія планує скоротити викиди парникових газів більш як на 20% та перейти на «зелену» електроенергію для власних потреб. У сільгоспвиробництві МХП масштабуватиме практики ощадного землеробства та оновлюватиме техніку з урахуванням екологічних вимог. Окремий напрям — забезпечення високих стандартів добробуту тварин. Принципи відповідального тваринництва вже інтегровані у виробничі процеси, системи ветеринарного контролю та біобезпеки, і компанія продовжує їх системне вдосконалення. Стратегія поширюється на всі ключові напрями діяльності МХП — птахівництво, переробку м’ясної продукції, тваринництво, рослинництво, комбікорми та олії, логістику, ритейл і кулінарні сервіси. Затвердження Стратегії сталого розвитку до 2030 року закріплює єдині принципи роботи МХП із кліматичними, екологічними та соціальними ризиками в Україні та на міжнародних ринках. Документ задає спільні орієнтири для управлінських рішень, інвестицій і розвитку бізнесів компанії в різних країнах. Для МХП це основа системної присутності на експортних ринках і роботи з міжнародними партнерами, інвесторами та фінансовими інституціями. https://agrotimes.ua/agromarket/mhp-zatverdyla-strategiyu-stalogo-rozvytku-do-2030-roku/ 9. Одна з українських компаній почала виробляти «зелений» цукор Bizagro. – 27.02.2026 Генеральний директор компанії Компанія «Галс Агро» Сергій Кравчук повідомив, що компанія «Галс Агро» першою в Україні використала біометан для виробництва цукру. Це дозволило отримати сертифікований «зелений» продукт. За його словами, біометан подали безпосередньо на цукровий завод, а вироблений цукор отримав відповідне підтвердження походження за сертифікатами. Кравчук зазначив, що виробництво цукру з використанням біометану відповідає кліматичній політиці Євросоюзу, яка передбачає скорочення використання викопного палива. За його словами, цукрові заводи ЄС продовжують споживати значні обсяги природного газу замість того, щоб купити біометан. Євросоюз поки ще не повністю готовий до масштабного впровадження біометану. Не всі країни імплементували єдиний реєстр біометану, що створює певні технічні та регуляторні складнощі.і в питаннях цифровізації та впровадження відповідних механізмів Україна вже рухається швидше. https://bizagro.com.ua/odna-z-ukrayinskyh-kompanij-pochala-vyroblyaty-zelenyj-czukor/ 10. Зупинка заводів і здешевлення олії тиснуть на ринок: ціни на соняшник в Україні пішли вниз GrowHow.in.ua .- 25.02.2026 На внутрішньому ринку проблеми з енергопостачанням та зниження світових котирувань на соняшникову олію спричинили корекцію цін на соняшник. Після досягнення максимуму минулого тижня закупівельні ціни почали знижуватися. Кілька переробних підприємств тимчасово зупинили роботу, що зменшило попит на сировину. Додатковий тиск створили новини про закупівлю Болгарією соняшнику з Аргентини, що посилило конкуренцію на чорноморському ринку олії. Високий урожай в Аргентині і збільшення аргентинської пропозиції створює додатковий тиск на світовий ринок рослинних олій. Прогноз аргентинського виробництва зберігається на рівні 6,2–7,2 млн тонн, що значно перевищує показники попередніх років. Ключовим чинником залишається активна пропозиція аргентинського соняшнику на ринку Індії та в Болгарії. Остання планує переробляти імпортовану сировину, що потенційно збільшить обсяги постачання олії до ЄС. Національна асоціація виробників зерна Болгарії (НАЗ) повідомила, що імпорт аргентинського соняшнику може сягнути приблизно шостої частини внутрішнього виробництва країни, що посилить тиск на місцевий ринок. За словами керівника асоціації Іллі Проданова, наразі на складах болгарських виробників зберігається близько 600 тис. тонн нереалізованого соняшнику. Існує висока ймовірність, що вже на початку березня ринок знову зіткнеться із сезонним зниженням цін на рослинні олії та зростанням пропозиції олійних культур, що може продовжити корекцію цін на соняшник в Україні. https://www.growhow.in.ua/zupynka-zavodiv-i-zdeshevlennia-olii-tysnut-na-rynok-tsiny-na-soniashnyk-v-ukraini-pishly-vnyz/ 11. Новий цех із заморожування ягід відкрили на Львівщині: основні потужності Комерсант Український.-25.02.2026 В м. Дрогобич Львівської області відкрили новий виробничий цех із заморожування ягід на території підприємства компанії «Вест Бері», яка є одним із провідних українських експортерів заморожених ягід, З 2016 року з локального виробника підприємство стало одним із лідерів галузі, що постачає сертифіковану за міжнародними стандартами продукцію до більшості країн Європи. Зараз компанія перебудовує переробний комплекс, поетапно вводячи в експлуатацію нові виробничі ділянки. Будівництво було реалізовано у стислий термін, на сьогоднішній день комплекс повністю зведений та оснащений необхідним обладнанням. «Сьогодні ми відкриваємо новий цех, запускаємо сучасне обладнання та створюємо додаткові робочі місця. Наша мета – забезпечити повний цикл виробництва: від вирощування та збирання ягід до заморожування та реалізації готової продукції на європейських ринках», – зазначив керівник компанії Володимир Самбірський. https://komersant.ua/novyy-tsekh-iz-zamorozhuvannia-iahid-vidkryly-na-lvivshchyni-osnovni-potuzhnosti/ 12. Польща залишається найбільшим постачальником агропродукції до України вже майже 10 років і нарощує обсяги Latifundist.com . – 24.02.2026 Згідно даним Державної митної служби, у 2025 році Польща зберегла статус найбільшого постачальника агропродукції до України, збільшивши експорт на 24% — до $1,15 млрд, повідомив провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький. З 2017 року Польща утримує перше місце серед постачальників аграрної продукції до України. Загалом країни ЄС залишаються основним джерелом імпорту агропродовольства в Україну. У 2025 році поставки з країн ЄС зросли майже на 15% — до $4,91 млрд, а їх частка у загальному імпорті досягла 53,9%. Окрім Польщі, серед найбільших постачальників агропродукції до України були Німеччина ($692 млн), Туреччина ($654 млн), Італія ($575 млн) та Нідерланди ($417 млн). У структурі традиційно домінують фрукти, риба та морепродукти, напої, какао-продукти, корми для тварин, кава та спеції. Разом ці категорії сформували близько 70% вартості імпорту агропродукції. https://latifundist.com/novosti/69597-polshcha-zalishayetsya-najbilshim-postachalnikom-agroproduktsiyi-do-ukrayini-vzhe-majzhe-10-rokiv-i-naroshchuye-obsyagi

< Назад Сирна паска без дріжджів Інгредієнти Сир – 380 гр. Борошно пшеничне – 400 гр. Олія вершкова – 180 гр. Яйце куряче – 4 шт. Цукор-пісок – 280 гр. Родзинки – 150 гр. Цукор ванільний – 2 ч. л. Апельсин – 1 шт. Сода – 1 ч.л. Олія – для змащування форми. Білок яєчний – 1 шт. Пудра цукрова – 100 гр. Кроки Родзинки заливаємо окропом, витримуємо приблизно 10 хвилин, потім зливаємо воду і ретельно промиваємо. Розбиваємо в миску всі яйця, додаємо звичайний і ванільний цукор і збиваємо віночком до утворення пишної піни. Сир з яєчною масою добре розминаємо за допомогою блендера. До однорідної маси, що вийшла, додаємо розтоплене вершкове масло, свіжовичавлений апельсиновий сік, соду і добре просушені родзинки. Перемішуємо до однорідного стану. Невеликими порціями всипаємо заздалегідь просіяне борошно, постійно помішуючи. Формочки для випікання паски повністю промазуємо олією і заповнюємо підготовленим тестом, залишаючи половину обсягу від усієї форми вільною, щоб паска могла піднятися. Після того, як всі форми заповнили і розрівняли поверхню, відправляємо випікати паски в розігріту до 180 градусів духову шафу. Для повної готовності потрібно приблизно 40 хвилин. У цей час готуємо цукрову глазур. Збиваємо яєчний білок із цукровою пудрою до загусання. Маса досить швидко біліє, що означає готовність глазурі. Готові паски залишаємо при кімнатній температурі остигати, після чого витягаємо з форми. Потім поливаємо готовою глазур’ю і за бажанням використовуємо будь-яке яскраве посипання. Подаємо тільки після того, як глазур повністю підсохне. Бажаємо приємного апетиту! Попередній допис Наступний допис

<Назад Презентацiя нової книги 14 січ. 2024 р. «Репрезентація фонду» представляє книгу з нових надходжень до бібліотеки. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 24 по 27 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис На Прикарпатті незаконно приватизованний солекомбінат повернули у державну власність Agravery.-24.07.2020 На виконання рішення суду за позовом Калуської місцевої прокуратури у власність Міністерства аграрної політики та продовольства України повернуто майновий комплекс колишнього «Долинського солевиварювального комбінату». Про це повідомляє прес-служба прокуратури Івано-Франківської області. «Встановлено, що у 2007 році без достатніх правових підстав відбулася зміна форми власності на вказане майно. Так, майновий комплекс колишнього солекомбінату вартістю понад 400 тис. грн із розташованими на його території будівлями, нафто- та солезбірниками й свердловиною незаконно вибув із власності держави», — йдеться в повідомленні. Таким чином, з метою відновлення порушених інтересів, прокуратура звернулася до суду із позовом про визнання незаконною передачі майнового комплексу «Долинського солевиварювального комбінату», який задоволено в повному обсязі. «Наразі вказане рішення виконано — відповідний запис унесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», — підкреслили у прокуратурі. аgravery.com України експортовано перший мільйон тонн зерна нового врожаю Agravery.-24.07.2020 Станом на 24 липня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 1,1 млн тонн зернових культур, що на 1,3 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 412 тис. тонн; ячменю — 301 тис. тонн; жита — 0,2 тис. тонн; кукурудзи — 396 тис. тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 12,3 тис. тонн, що на 9 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. аgravery.com Україна споживає лише чверть всіх зернових, які виробляє AgroNews.ua. -26.07.2020 Україна споживає чверть всіх зернових, які виробила. Про це повідомляєть ся на порталі АПК-Інформ, пише agronews.ua. За їхніми даними, основними сегментами, що формують внутрішній попит, залишаються борошномельна і комбікормова галузі. «У борошномельному сегменті сформувалася тенденція зниження виробництва під впливом як скорочення чисельності населення, так і зміни споживчих переваг. Так, в 2019/20 МР, згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», було вироблено 1,6 млн тонн борошна, що поступається 3% рівня попереднього сезону і аж на 15% нижче середнього показника за попередні 5 сезонів», – зазначила аналітик Вікторія Рожко. Вона додала, що в 2019/20 МР експорт борошна значно збільшився щодо попереднього сезону, що зробило основну підтримку борошномельного виробництва. За підсумками сезону на зовнішній ринок було поставлено близько 324,8 тис. т пшеничного борошна, що на 9% перевищує показник 2018/19 МР (297,9 тис. т). agronews.ua Україна розпочала експорт органічного амаранту AgroNews.ua. -24.07.2020 Днями компанія УкрБіоЛенд із Дніпропетровщини відправила в Європу партію українського органічного амаранту, розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда. Про це повідомляє Куркуль, пише agronews.ua . «Вартість амаранту на експорт складає від 1 300 до 2 000 євро за тонну. Експорт є стимулом його вирощування в Україні. І для вітчизняного ринку теж є вдосталь», — написав у коментарі експерт. На думку Олександра Дуди, із часом амарант стане такою ж відомою та поширеною культурою, як, наприклад, гречка або просо. agronews.ua Пандемія COVID-19 несуттєво вплинула на аграрні ринки – думка AГРОПОЛІТ. -26.07.2020 Пандемія COVID-19 не мала суттєвого впливу на зовнішні ринки для аграрів. Про це у блозі для AgroPolit.com повідомив директор комерційного департаменту АТ «ДПЗКУ» Олександр Кучеренко . «Ринок показав помірні цінові коливання, а загалом підтримував рівні ціни. Попри те, що друга половина МР минула під впливом непередбачуваної обставини у вигляді пандемії COVID-19, переконаний, це не мало значних негативних наслідків для ринку», – сказав Кучеренко. Нагадаємо, ухвалений парламентом закон №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію» допоможе аграріям експортувати продукцію за кордон. Про це розповів депутат Верховної Ради України, член групи «Довіра» Микола Кучер. agropolit.com/news/ Уряд призначив нових заступників міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України AГРОПОЛІТ. -24.07.2020 22 липня на черговому засіданні Уряд ухвалив кадрові рішення в Мінекономіки, призначивши: Юлію Свириденко – першим заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Ірину Новікову – заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відповідні рішення вже опубліковані на КМУ . До нового призначення Юлія Свириденко обіймала посаду заступниці Міністра в Мінекономіки. В її обов'язки входило формування та реалізація державної політики у сфері праці та зайнятості населення, а також в сфері промислової та цінової політики. Має вищу економічну освіту та великий управлінський досвід. До міністерства займала керівні посади в Чернігівській обласній адміністрації. Ірина Новікова до призначення очолювала Департамент інвестицій у міністерстві. Діяльність департаменту спрямована на формування та реалізацію державної інвестиційної політики, розвиток державно-приватного партнерства та індустріальних парків. Ірина Новікова має вищу юридичну освіту, є досвідченим фахівцем у сфері інвестиційної діяльності. Останні 9 років працювала в Мінекономіки у цій галузі. agropolit.com/news/ Пасічники: Виробництво меду буде рентабельним за рахунок вищих цін AgroPortal.ua.-24.07.2020 Цьогоріч з медом напружена ситуація як на Київщині, так і на території всієї України, оскільки 2020 рік видався непростим для медозбору. Цього року мед буде лише в добре підготовлених та збалансованих бджолиних сім’ях. Про це повідомив пасічник з Кагарлицького району Київської області Юрій Широкоступ, повідомляє paseka.in.ua. «Пасіка, яка була вивезена на ріпак прогодувала себе, тим бджолам які працювали на акації довелося згодовувати запаси минулорічного меду. Кожна бджолосімя принесла по 12-13 кг меду акація+липа. Наразі бджоли працюють вже на соняшнику», — розповідає Юрій Широкоступ. За його словами, багато пасічників вивозили бджолосім»ї на акацію, витратили на перевезення вуликів кошти, але меду не отримали. «В нинішній ситуації раджу пасічникам робити точки щоб якось себе перестрахувати, кочові пасіки і стаціонарні. До речі, власникам стаціонарних пасік раджу щороку сіяти хоч декілька соток фацелії», — зазначає Юрій Широкоступ. Він прогнозує, що цього року рентабельність пасіки буде кращою, адже меду менше і роботи теж не багато. «Я відкачаю мед і його відразу в мене заберуть за гарною ціною. Але пасічникам потрібно орієнтуватися не лише на виробництво меду, а наприклад, збирати маточне молоко, прополіс, робити і продавати медівку, старатися продавати більше меду в роздріб, а не здавати оптом», — радить Юрій Широкоступ. agroportal.ua Укрсадпром: Виконання програми держпідтримки садівництва — під загрозою AgroPortal.ua.-24.07.2020 Закладання товарних садів й оновлення амортизованих плодових і ягідних багаторічних насаджень в Україні може бути скорочено через зволікання Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з виданням відповідного наказу. Про це заявляють в Асоціації «Укрсадпром», пише AgroTimes. Голова асоціації Олександр Матвієць повідомив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів №279, яку було прийнято 18 березня 2020 року, і якою було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті 2020 року для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, ще й досі (до 21 липня 2020 року — Ред.) бракує відповідного наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відсутність наказу блокує дорожню карту для використання коштів, передбачених у державному бюджеті 2020 року для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства. «Ще на початку травня 2020 р. галузеві асоціації, що входять до робочої групи, створеної при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства під керівництвом заступниці директора департаменту аграрної політики Олени Ольшанової, погодили проєкт наказу «Про затвердження нормативів, форм звітності, переліку техніки та обладнання, передбачених для надання підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства». Однак цього наказу немає серед затверджених міністерством станом на 21 липня 2020 р. Також його не розміщено на сайті Міністерства у розділі для обговорення», — пояснює Олександр Матвієць. Разом з тим, згідно з постановою, документи для отримання відшкодування господарствам необхідно подати до 1 жовтня 2020 року. Щоб це здійснити, необхідно створити відповідні обласні комісії та комісію у міністерстві. Та оскільки немає наказу — ці комісії не створені, супутня їхньому створенню робота також не ведеться. «Сьогодні виконання в Україні державної програми з розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства викликає величезні сумніви. Адже на всі організаційні заходи нам лишилося лише два місяці, а дорожньої карти немає, і коли буде довгоочікуваний наказ — відповіді ніхто не може дати. Натомість у попередні роки такий наказ відповідне міністерство зазвичай видавало у першому кварталі, до 1 квітня», — зауважує Матвієць. agroportal.ua Україна готова задовольнити попит Китаю на продукти харчування - віце-прем'єр УНІАН: Новини України.- 24.07.2020 Віце-прем'єр Стефанишина зазначила зростаючий обсяг двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм. Україна готова задовольнити зростаючий попит Китаю на українські продукти харчування та сільгосппродукцію. Про це повідомила прес-служба Кабінету міністрів за підсумками зустрічі віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної з надзвичайним і повноважним послом Китаю в Україні Фань Сяньжунем. "Україна має потужний експортний потенціал, і ми готові задовольнити зростаючий попит Китаю у високоякісних продуктах харчування та української сільгосппродукції, зокрема борошні, яблуках, свіжої черешні, курятини, риби та бобових", - наводяться слова Стефанишиної. Вона також зазначила зростаючий обсяг двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм, що є важливим сигналом про загальний інтерес бізнесу та нові перспективи для розвитку торговельно-економічних відносин. Віце-прем'єр додала, що важливим для посилення культурно-гуманітарного та бізнес-взаємодії є відновлення прямого регулярного авіасполучення між Києвом і Пекіном, яке припинено через карантин. www.unian.ua Украина смогла нарастить экспорт аграрки лишь в страны Азии UBR.-26.07.2020 В январе-июне экспорт продукции АПК остался практически тем же В условиях коронакризиса Украина смогла нарастить поставки агропродукции лишь в Азию, сообщил заместитель директора Национального научного центра "Институт аграрной экономики", член-корреспондент НААН Николай Пугачев. Да и то, благодаря тому, что с начала года порты Китая – основного для Украины рынка сбыта – работали с перебоями, а после прохождения критического периода пандемии определенное время еще были перезагруженными. Вместе с тем, по данным Госстата, экспорт агропродовольственной продукции в I полугодии 2020-го остался почти на уровне прошлогодних показателей за соответствующий период ($0,1 млрд) и составил $10,4 млрд. Такая ситуация стала следствием негативного влияния карантинных ограничений, связанных с пандемией коронавируса COVID-19, который, хоть и не сразу, отразился на отечественном аграрном экспорте. Например, если в I квартале 2020-го стоимость аграрного экспорта на 6-8% превышала показатель января-марта 2019 года, то по итогам 6 месяцев этого года рост составляет всего 1%. Итоговые же показатели внешней торговли в 2020-м будут зависеть от того, насколько быстро восстановится деловая активность в Украине и наших основных странах-партнерах. По расчетам ученых Института аграрной экономики, доля экспорта агропродовольственной продукции в общем экспорте Украины по результатам шести месяцев 2020-го превышает 45%. Основными рынками сбыта агропродукции остаются четыре региона – страны Азии, Африки, ЕС и СНГ. В I полугодии 2020-го их суммарная доля составила более 97% стоимости украинского экспорта сельхозпродукции. ubr.ua/ Давление на международных инвесторов. ЕБА обеспокоена действиями антимонопольщиков на табачном рынке UBR.-24.07.2020 Европейская бизнес ассоциация обеспокоена ситуацией, с которой столкнулись международные производители табачных изделий в Украине. По мнению бизнеса, эта ситуация стала следствием структурных изменений рынка дистрибуции табачной продукции в 2011—2012 годах, говорится в открытом письме Ассоциации. В ЕБА напомнили, что такие изменения произошли с согласия Антимонопольного комитета, который в свое время предоставил соответствующие разрешения на концентрацию на рынке табачных изделий. А в 2019 году АМКУ принял решение о нарушении законодательства о защите экономической конкуренции (№ 697-р от 10 октября 2019 года), в результате чего на четырех производителей табачной продукции был наложен штраф в размере 3,1 млрд грн за антиконкурентные согласованные действия. "Сейчас компании-члены Ассоциации оспаривают это решение в судебном порядке. Обеспокоенность вызвана возможным нарушением прав и законных интересов международных инвесторов в Украине во время этого процесса. Так, по информации членов Ассоциации — производителей табачных изделий — 30 июня этого года АМКУ были поданы процессуальные документы о взыскании штрафа и обеспечения иска в виде наложения ареста на банковские счета и имущество участников дела", — говорится в обращении Ассоциации. ubr.ua/ Купуємо в Італії, а продаємо Німеччині – Держстат оприлюднив структуру експорту вина УНН.- 27.07.2020 За 5 місяців цього року Україна експортувала ігристих вин на 2,1 млн дол. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН . Найбільше українських ігристих вин придбала Німеччина - на 737 тис. доларів.Чимало ігристих вин Україна поставила Казахстану (на 133 тис. доларів) та Нігерії (на 111 тис. доларів). Також, цьогоріч українські ігристі вина купували словаки (37 тис. доларів), поляки (19,4 тис. доларів), китайці (19,5 тис. доларів), австралійці (1,5 тис. доларів). Водночас, імпорт ігристих вин Україною за 5 місяців цього року становив 9,3 млн дол. Україна імпортувала напій із Італії (4,7 млн дол.), Франції (1,5 млн дол.), Іспанії (1,4 млн дол.), Бельгії (148 тис. дол.), Грузії (405 тис. дол). Як писав УНН , українці обирають вино вітчизняного виробництва і купують його частіше за іноземне. Серед найбільш популярних вин в Україні: ТМ "Коблево" (71,8%), ТМ "Koktebel" (62,6%), ТМ "Шабо" (62,1%), ТМ "Inkerman" (61,2%) та "Micado" (57,2%). www.unn.com.ua/ МХП наростив продажі продукції у ЄС на 143% УНН.- 27.07.2020 Агрохолдинг МХП Юрія Косюка у цьому році збільшив обсяг виробництва продукції з курятини та індички для Європейського ринку на 143%. Про це повідомляє пресслужба МХП, передає УНН. Зокрема свої потужності збільшили підприємства МХП у Сербії та Хорватії. Продажі курятини та індички МХП європейського сегменту склали 49 959 т. "Не зважаючи на пандемію COVID-19 у всьому світі, тимчасове призупинення діяльності HoReCa, компанія МХП нарощує показники продажів у Європі", - зазначили в компанії. Нагадаємо, купівля компанії Perutnina Ptuj - одна з найбільших інвестицій МХП у минулому році. Perutnina Ptuj є провідним виробником курятини і м'ясопереробки на Балканах, має виробничі активи в чотирьох балканських країнах: Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині; володіє дистриб'юторськими компаніями в Австрії, Македонії та Румунії і поставляє продукцію в 15 країн Європи. Perutnina Ptuj є вертикально інтегрованою компанією на всіх етапах виробництва курятини - від виробництва кормів, інкубаційних яєць, розведення, забою до виробництва ковбасних виробів і подальшої переробки курятини. www.unn.com.ua/ Українську рибу та ракоподібних найбільше купують Німеччина і Данія УНН.- 24.07.2020 За п’ять місяців Україна експортувала риби та ракоподібних на 10,6 млн доларів, найбільше такої продукції у грошовому вираженні купила Німеччина. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держрибагентства. “За даними Державної служби статистики України, протягом січня-травня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки риби та ракоподібних на понад 10,6 млн дол. США”, — сказано у повідомленні. Зазначається, що це на 8,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. “Так, 31% всього експорту української риби та ракоподібних у грошовому вимірі припадає на Німеччину (3 358,4 тис. дол. США). До Данії поставлено 20% продукції на 2 097,3 тис. дол. США”, — додається у повідомленні. Повідомляється, що також значні поставки здійснено до Литви (на 958,6 тис. дол. США), Молдови (на 703,1 тис. дол. США), Ізраїлю (на 659,5 тис. дол. США), Нідерландів (на 551,5 тис. дол. США) та Франції (на 551,3 тис. дол. США). www.unn.com.ua/