< Назад Соковита буженина Інгредієнти Інгредієнти 1,2 кг свинини (задня частина або ошийок) 10 зубчиків часнику (+ 4 зубчики у воду) 20 г гірчиці 20 г меду сіль до смаку Кроки Кроки Розігрійте духовку до 180 градусів. Очистьте 10 зубчиків часнику і ретельно обваляйте кожен у солі - це допоможе краще просолити буженину зсередини. Зробіть у м’ясі надрізи та вставте у кожен по зубчику. У велику каструлю влийте воду, додайте 1 ст. л. солі, 4 зубчики часнику та доведіть до кипіння. Води має бути стільки, щоб вона покрила все м’ясо. Коли вода закипить, опустіть в каструлю свинину. Варіть 15-20 хвилин. Вийміть свинину з води, перекладіть на пергаментний папір та згорніть конвертом. Поставте на деко в розігріту до 180 градусів духовку на 1 годину. Змішайте у мисочці 20 г гірчиці та 20 г меду. Через годину вийміть буженину, розкрийте конверт та змастіть м’ясо медово-гірчичною сумішшю. Поверніть м’ясо у духовку ще на 20 хвилин. Готовій буженині дайте трохи охолонути та наріжте тонкими слайсами. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 29 січня по 4 лютого 2020 року Попередній допис Наступний допис Агропродукти, які в минулому році експортували найінтенсивніше AgroNews.ua. -04.02.2020 Проаналізовано, які агропродукти в 2019 році продавали за кордон найінтенсивніше. Згідно статистичних данних Державної митної служби України та ukrstat.gov.ua. Це соєва олія, якої Україна в 2019 році експортувала 374,85 тис. тонн на $241 млн грн. Цей показник на 75% перевищує експорт соєвої олії за 2018 рік (214,71 тис. т). Основними імпортерами української соєвої олії були: Польща — 140,8 тис. т на $90,54 млн (37,57%); Китай — 115,34 тис. т на $74,14 млн (30,77%); Індія — 44,42 тис. т на $28,57 млн (11,85%); Інші — 74,26 тис. т на $47,74 млн (19,81%). Борошна експортовано на 55% більше – 223,3 тис. тонн в 2019 році проти 144,4 тис тонн роком раніше. Соняшник, якого в 2019 році українські виробники експортували 82,25 тис. тонн (на сумму $34,57 млн). Що на 40% більше попереднього року. agronews.ua Арабські компанії зацікавлені в українській агропродукції та ІТ-розробках AgroNews.ua. -02.02.2020 Продукція українського агровиробництва та ІТ-розробки сількогосподарського спрямування приваблюють арабських фермерів. Таку думку висловив Мохаммад Салім Алотті, голова правління «Асоціації українських і арабських бізнесменів та інвесторів», в ефірі AgroFM. За словами експерта, Арабський світ зацікавлений в українських сільськогосподарських продуктах та ІТ-розробках, які використовуються агровиробниками. «В Україні є велика кількість цікавих ІТ-розробок для агровиробників. Проте, слабкий маркетинг цих сервісів на арабському ринку призводить до того, що там про це не знають. Тому купують інноваційні розробки в Америці і європейських країнах», — стверджує експерт. Таким чином, «Асоціація українських і арабських бізнесменів» ставить перед собою завдання залучити арабські інвестиції в українську економіку та сприяти виходу українського ІТ-продукту на арабський ринок. Для того, щоб українська агропродукція потрапила на арабський ринок виробники отримують сертифікат відповідності Халяль. Наразі Україна найбільше експортує в арабські країни: м’ясо, птицю, яйця, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сухе молоко, вершкове масло, соняшникову олія. Мохаммад Салім Алотті вважає, що українському уряду для розвитку економіки країни необхідно забезпечити субсидії і пільги для іноземних бізнесменів, щоб вони відчували себе безпечно і хотіли інвестувати в Україну. Однак, країни Арабського світу вже зробили значні інвестиції у розвиток українського підприємництва. «Саудівська Аравія купила величезну українську компанію „Мрія“, а також інвестувала в кілька електростанцій на сонячних батареях», — додав Мохаммад Салім Алотті. agronews.ua В Україні запустили електронний сервіс перевірки акцизних марок AgroNews.ua. -01.02.2020 З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України запустила пілотний проєкт електронного сервісу “Пошук акцизної марки”. Про це повідомляє пресслужба ДПС. Згідно з повідомленням, задум було реалізовано за підтримки Міністерства фінансів України. Тепер за допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів. Як зазначається, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкт господарювання, який її отримав. Нині електронний сервіс “Пошук акцизної марки” працює у тестовому режимі. Нагадаємо, раніше міністр уряду Дмитро Дубілет заявляв, що уряд запустить “електронні акцизні марки”, що дозволить позбутися горілчаного фальсифікату та має заощадити бізнесу та державі багато грошей та часу. agronews.ua Україна і Росія жорстко конкуруватимуть за китайський ринок курятини AgroNews.ua. -31.01.2020 Кому вдасться отримати право першості на китайському ринку курятини – поки не відомо. На поточний момент відкриття українського експорту м’яса птиці в КНР знаходиться на завершальному етапі. Про це повідомляє УНН. Фінпідтримка аграрного виробництва в Україні мізерно мала, і щороку скорочується: у 2018 році вона становила лише 6,3 млрд грн, в 2019 – 5,9 млрд грн, а в 2020 – впала до рівня 4 млрд грн. При цьому в міністерстві розвитку економіки України розуміють, що успіх країни залежить від якості підтримки своїх експортерів. “Одним із заходів заохочення товаровиробників держава застосовує фінансову підтримку для розвитку відповідної галузі, адже забезпечення споживчого ринку продукцією, яка виробляється вітчизняними сільськогосподарськими товаровиробниками, гарантує державну продовольчу безпеку в країні”, – заявили в Мінекономрозвитку. Така державна система заохочення вітчизняних виробників базується на взаємовигідних відносинах з товаровиробниками і ефективно діє”, – пояснили в міністерстві успіхи України на міжнародному ринку курятини за останні кілька років. Справді, в світовому рейтингу постачальників курятини Україна піднялася на 4-те місце і поки випереджає Росію, яка посіла лише 7-ме місце. Але Росія збільшує фінансову підтримку національних експортерів м’яса птиці в надії отримати частку на ринку Китаю. agronews.ua Найбільш прибуткові напрямки для агроекспорту в Китай AgroNews.ua. -31.01.2020 Аграрний експорт до КНР з 2012 року по 2019 рік збільшився у 16 разів — з $55 млн до $1,36 млрд. Сьогодні це країна №1 у зовнішній торгівлі України. Про це повідомив виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко під час семінару «Kick-off event: що потрібно знати про вихід на ринок Китаю». Про це повідомляє AgroPortal. «За результатами перших двох кварталів 2019 року Китай став партнером №1 для України. Але дисбаланс між загальним експортом та імпортом товарів склав майже $5млрд (експорт — $3,28 млрд, імпорт — $8,39 млрд)», — говорить Руслан Осипенко. Також виконавчий директор Китайської торгової асоціації додав, що наразі майже відсутні напрями з експорту продукції з великою доданою вартістю, яку українці можуть виробляти. «Потенційні експортні напрями — це пшениця та ріпак, борошно, м’ясо птиці та яєчні продукти, риба та рибні продукти, мед, яблука, лохина та сорго», — уточнив Руслан Осипенко. agronews.ua Виробник горілчаної продукції збував контрафакт по всій Україні AgroNews.ua. -30.01.2020 Контрафакт ділки реалізовували під виглядом продукції одного із підприємств, яке припинило свою діяльність ще в 2016 році. Аналогічну схему СБУ блокувала днями також у Рівному. Повідомляє офіційний сайт Служби безпеки України. Під час досудового розслідування було встановлено, що контрафакт виробляють у промислових масштабах на лікеро-горілчаному заводі у Чернігівській області. Організатори схеми продавали «лівак» із підробленими акцизними марками та без сплати до бюджету обов’язкових платежів через заклади роздрібної торгівлі по всій країні.У межах кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 199 (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів) Кримінального кодексу України, співробітники СБУ провели низку обшуків за місцями розташування виробничих потужностей на Чернігівщині, а також на складах у Києві та області. Загалом у ході обшуків було вилучено майже 5 тисяч розфасованого по пляшкам контрафактного алкоголю та елементи маркування. Наразі вилучені докази протиправної діяльності зловмисників відправлено на експертизу. agronews.ua Туреччина розпочала імпорт української цибуля AgroNews.ua. -30.01.2020 Фермери південного регіону України почали експортувати цибулю до Туреччини і Молдови. Про це повідомляє проект EastFruit. «З кінця минулого тижня Україна почала відвантажувати цибулю до Туреччини і Молдови. Експортери активно скуповують цибулю у фермерів у Херсонській області за ціною 5,5-6 грн/кг ($0,22-0,24/кг)», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що на поточному тижні на ринку цибулі в Україні збереглася активна торгово-закупівельна діяльність. Підвищений інтерес до закупівель протягом тижня проявляли компанії з Туреччини і Молдови, а також місцеві роздрібні мережі, що дозволило продавцям підвищити відпускні ціни. На сьогоднішній день цибуля експортної якості пропонується не дешевше 5,5-6 грн/кг ($0,22-0,24/кг), що в середньому на 20% дешевше, ніж середня оптова ціна на цибулю в Молдові. Для порівняння в кінці минулого робочого тижня цибуля в Молдові пропонувалася до продажу за ціною $0,26-0,34/кг. agronews.ua Милованов сказав, коли може з’явитися Мінагрополітики AГРОПОЛІТ. -03.02.2020 Розділення міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (з виокремленням з нього Мінагрополітики) може відбутися після завершення реформи ринку землі. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов в ефірі «Сніданку з 1+1».«Це має сенс. Роз’єднати сільське господарство і окремо вивести, але після того як реформа ринку землі буде закінчена», – пояснив Милованов. Також сьогодні прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що поки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не розділятимуть на окремі відомства. З цього питання тривають консультації. Нагадаємо, що 20 січня два джерела видання AgroPolit.com в оточенні президента повідомили, що повертати Міністерство аграрної політики та продовольства до складу уряду чи ні — фінальне рішення може з'явитися після поїздки Володимира Зеленського та Олексія Гончарука у Давос. «Наразі ніхто не обговорює кандидатів на міністра аграрної політики, бо рішення про 100% реанімацію Мінагро влада не ухвалювала. Можливо, до цього питання повернуться після приїзду Володимира Зеленського та Олексія Гончарука наприкінці тижня із Давосу. Всі розмови про те, що когось кудись пропонують – це вигадки окремих людей, які б хотіли або сісти самі туди, або посадити своїх людей», — говорить джерело AgroPolit.com в ОП. agropolit.com/news/ Україна й Туреччина узгодили понад 95% положень угоди про ЗВТ AГРОПОЛІТ. -03.02.2020 Україна та Туреччина узгодили понад 95% положень угоди про зону вільної торгівлі. Про це заявив посол України в Туреччині Андрій Сибіга в інтерв'ю Укрінформу. За його словами, за останні три роки країни вийшли на зростання взаємного товарообігу і сьогодні він становить понад $4 млрд.«На сьогодні цифра становить понад $4 млрд і, якщо порівнювати із позаминулим роком, у 2019-му ми мали зростання понад 9%. Це вже стійка тенденція. Але єдиним стримуючим фактором для переходу на вищий рівень та інші цифри є відсутність Угоди про ЗВТ. Переконаний, що на макрорівні вона вигідна як для української, так і для турецької сторін, оскільки наші країни мають достатньо розвинуті промисловість і сільське господарство», – зазначив посол. Сибіга нагадав, що 20 січня в Анкарі відбувся черговий раунд переговорів щодо угоди про ЗВТ. За результатами нового раунду переговорів можу говорити про стриманий оптимізм. Просуваємося вперед із метою фіналізації цієї угоди – з врахуванням інтересів обох сторін, перебуваємо в постійному діалозі... Наразі понад 95% положень угоди узгоджено, експерти працюють. Кожна зі сторін налаштована на те, щоб угода була саме в тому форматі, який визначено, – наголосив дипломат. agropolit.com/news/ Боротьба з нелегальним ринком алкоголю принесла бюджету 400 млн грн, – Дубілет AГРОПОЛІТ. -03.02.2020 За останні два місяці в бюджет надійшло додаткового близько 400 млн грн. Про це у своєму Telegram-каналі написав міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет. Він стверджує, що таких результатів вдалося досягти в зв'язку з боротьбою з тіньовим ринком алкоголю. «Останні кілька місяців ми ведемо боротьбу з тіньовим ринком алкоголю. Нагадаю, тема важлива. Українці труяться. Чорний ринок призводить до корупції. Бюджет недоотримує значні кошти. Як бачите, в 2019 році в бюджет надходило стабільно менше, ніж в 2018. Однак останні два місяці ми бачимо різкий стрибок – приблизно під 400 млн грн додатково за два місяці», – написав Дмитро Дубілет. Він додав, що одним з факторів, який призвів до такого стрибка, була зміна керівництва в «Укрспирті», кадрове оновлення податкової міліції та інших силових органів. Крім того держава почала співпрацювати з бізнесом з відпрацювання нелегальних учасників. agropolit.com/news/ Китай вийшов на перше місце серед країн-торгових партнерів України AГРОПОЛІТ. -02.02.2020 За 11 місяців минулого року Китай вийшов на перше місце серед країн – торгових партнерів України. Про це йдеться в повідомленні у Facebook Офісу віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби. «За 11 місяців 2019 року Китай вийшов на перше місце серед країн – торгових партнерів України. Товарообіг зріс на 32,5% і досяг $11,7 млрд. Ключовими пріоритетами співпраці з КНР зараз є сільське господарство, енергетика та енергоефективні технології, туризм, культурний та науковий обмін, космічна галузь», — зазначає Офіс. Також повідомляється, що за участі віце-прем’єр-міністра відбулось засідання Української частини Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом Китайської Народної Республіки. КНР – наш стратегічний партнер. З одного боку, маємо підтримувати загальнополітичну рамку співробітництва, з іншого – починати нові, вигідні для України, масштабні проєкти і відкривати нові можливості, зокрема, для підвищення інтенсивності торгівлі та розвитку української економіки і інфраструктури, – наголосив Кулеба на засіданні. agropolit.com/news/ Експерт: Ринок органічних продуктів на Близькому Сході до 2022 року становитиме $18,42 млрд AgroPortal.ua.-31.01.2020 Очікується, що ринок органічних продуктів харчування та напоїв на Близькому Сході до 2022 року становитиме $18,42 млрд, демонструючи збільшення показника сукупного середньорічного темпу зростання (CAGR) на 14,4% з 2015 року. Зростання споживання натуральних та здорових продуктів помітне за рахунок збільшення роздрібних площ полиць на 60% за останні 5 років. Таку думку висловила голова правління Ukrainian Organic Cluster, консультант з торгівлі органічною продукцією з України Марія Махновець під час прес-конференції з анонсування українсько-арабської виставки «AUABI 2020 UKRAINIAN-ARAB EXPO».«На ці ринки потрібно дивитися з точки зору органіки, оскільки країни Близького Сходу мають націлену політику на стимулювання виробництва якісної продукції, зростає молоде покоління, яке хоче споживати натуральну і органічну продукцію. Також все більше в цих країнах стає експатів, які там живуть, ведуть бізнес, але при цьому вони вже мають традицію споживання органічних продуктів і поширюють їх на цих ринках», — розповідає Марія Махновець.Вона відмічає, що від країн Арабського світу дуже багато запитів на кондитерську продукцію, бакалію, солодощі, тобто на вже готову продукцію. Тож експерт радить виробникам органічної продукції використовувати всі можливості й дивитися не лише в бік таких далеких країн як США, Канада, Японія, Сінгапур, а починати налагоджувати зв'язки з країнами Арабського світу. agroportal.ua Названа причина, чому українська продукція неконкурентна в Китаї AgroPortal.ua.-31.01.2020 В України є ряд країн-конкурентів за китайський ринок. Зокрема, що стосується поставок сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати в Китай, продукція конкурентів завозиться без мит з краще налагодженою логістикою. Про це сказав експерт з виведення українських компаній на ринок КНР Сін Хайпен під час семінару «Kick-off event: що потрібно знати про вихід на ринок Китаю». «На імпортну українську продукцію в Китай діє мито — близько 7,5%, що робить її менш конкурентною. Другим моментом, який знижує позиції України в експорті, є логістика», — каже Сін Хайпен. Експерт додає, що з 8 225 поїздів, які їдуть в Китай, жоден з них не проходить через Україну. «Країнами-конкурентами для України в експорті сільськогосподарської продукції в КНР можуть бути Чилі, Нова Зеландія, Перу, Австралія, Грузія, Молдова, Канада», — перерахував Сін Хайпен. Для довідки: станом на кінець 2019 року 35 українських компаній експортують молочну продукцію в КНР, 32 компанії — соняшниковий шрот, 2 компанії — буряковий жом і 3 компанії — заморожену яловичину. agroportal.ua Рентабельність агровиробництва рекордно впала у 2019 році AgroPortal.ua.-30.01.2020 Рівень рентабельності агровиробництва у сільськогосподарських підприємствах у 2019 р. може становити 7,6% у порівнянні з 22,8% у 2018 р. Це найменший з 2006 р. показник рентабельності виробництва сільгосппродукції. Про це свідчать розрахунки Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», поінформував директор закладу, академік НААН Юрій Лупенко. За його словами, основними чинниками зменшення рентабельності стало падіння цін більшості основних видів сільськогосподарської продукції на фоні зростання собівартості її виробництва. Торік ціни на зернові зменшилися проти 2018 року на 7,4%, соняшник — майже на 11%, ріпак — майже на 7%. Найбільше падіння цін відбулося по ячменю (-18%), сої (-17%) та пшениці (-11,8%), зауважив Юрій Лупенко. У тваринництві найбільше падіння цін відбулося на яйця (-22,5%) та приріст живої маси великої рогатої худоби і свиней (-5%). «Водночас у 2019 році з більшості видів сільськогосподарської продукції, включаючи традиційно чутливі жито, гречку, овес, картоплю, овочі, плоди і ягоди, а також приріст птиці, молока та вовни, збереглася динаміка зростання цін», — зазначив науковець.За його даними, загалом виручка агропідприємств від реалізації сільськогосподарської продукції зросла майже на 13% — при зростанні собівартості на 28,6%. При цьому у рослинництві виручка зросла на 15,4%, а собівартість — на 32,1%. Виручка виробників тваринницької продукції зменшилася на 1,5% при зростанні собівартості майже на 12%. agroportal.ua Експорт пшениці та ячменю вже перевищив показник усього минулого сезону AgroTimes .-31.01.2020 З початку поточного МР, станом на 29 січня Україна експортувала 35,737 млн тонн зерна, що на 8,435 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Про це свідчать дані Інформаційно-аналітичного порталу АПК. Так, обсяги експорту пшениці за першу половину 2019/20 МР вже перевищили відповідний показник усього минулого сезону (15,579 млн тонн) і досягли 15,789 млн тонн – на 4,375 млн тонн більше, ніж сроком раніше. Експорт ячменю також перевищив показник усього минулого МР (3,692 млн тонн) і наразі становить 3,849 млн тонн (на 582 тис. тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року). Крім того, кукурудзи поставлено на зовнішні ринки 15,629 млн тонн (на 3,623 млн тонн більше, ніж торік), борошна – 218,9 тис. тонн (на 76,5 тис. тонн більше). www.agrotimes.net/ Майже чверть усього вітчизняного цукру в 2019 році виготовила «Астарта» AgroTimes .-30.01.2020 За результатами виробничого сезону 2019 року «Астарта» є лідером цукрового ринку України – заводи компанії виробили 22% цукру від загального об’єму виробництва по Україні. Про це повідомляється на сайті компанії. У 2019/2020 МР підприємства «Астарти» прийняли на переробку понад 1,9 млн тонн цукрових буряків та виготовили 301,5 тис. тонн цукру. Частка цукру вищої категорії зросла до 95,5% від загального виробництва (у 2018 році – 86%), в тому числі цукру екстра-класу вироблено на 37% більше – 75,6 тис. тонн. Як зазначається, у цьому виробничому сезоні компанія зосередилася на впровадженні філософії ощадливого виробництва (Lean), розробивши власну систему підвищення ефективності СОВА (Система операційного вдосконалення «Астарти»). Завдяки її інструментам вдалося суттєво вдосконалити бізнес-процеси, досягти ефективності та економії ресурсів. Так, у цьому сезоні цукрові заводи компанії показали найвищий в Україні коефіцієнт виробництва – 85,05% (середнє значення по Україні – 83,57%). Минулого року цей коефіцієнт в «Астарті» становив 83,75%. «Наші підприємства працювали за схемою «поле-завод», що дозволило мінімізувати час зберігання цукрових буряків та підвищити якісні та кількісні показники сировини і самого цукру. Також позитивною була динаміка ресурсоощадності виробництва», – зазначив виконавчий директор «Астарти» Валерій Соколенко. www.agrotimes.net/ ТАМОЖНЯ НАЗВАЛА ГЛАВНЫХ ПОКУПАТЕЛЕЙ УКРАИНСКОГО ПОДСОЛНЕЧНОГО МАСЛА Деловая столица,- 31.01.2020 Украинские аграрии в 2019 году в сравнении с 2018 годом поставили за рубеж подсолнечного масла на 10% больше - 4,89 млн тонн ($3,38 млрд) Об этом свидетельствуют данные Государственной таможенной службы Украины, передает " ДС " со ссылкой на Latifundist . Основными импортерами украинского масла подсолнечного, сафлорового или хлопкового в отчетном периоде были: Индия - 2,03 млн тонн на $1,42 млрд (33,18%); Китай - 847,02 тыс. тонн на $593,02 млн (13,87%); Нидерланды - 649,77 тыс. тонн на $454,75 млн (10,64%); другие - 2,58 млн тонн на $1,81 млрд (42,31%). При этом импорт масла подсолнечного, сафлорового или хлопкового составил 90 т на $115 тыс., что на 32% больше 2018 года в натуральном выражении. www.dsnews.ua ИМПОРТ МОЛОЧКИ В УКРАИНУ ВЫРОС В ДВА РАЗА: НАЗВАНА ПРИЧИНА Деловая столица,- 31.01.2020 Импорт молочных продуктов в Украину в 2019 году в сравнении с 2017 годом вырос в 2,3 раза в связи с дефицитом сырья Об этом заявила ведущий научный сотрудник отдела экономики аграрного производства и международной интеграции Национального научного центра "Институт аграрной экономики", к.э.н. Ольга Козак, передает " ДС " со ссылкой на пресс-службу центра."Стоимость импорта молочных продуктов увеличилась с $66,3 млн. в 2017 года до $152,2 млн. в 2019 года, то есть в 2,3 раза", - указала Козак. "И хотя пока Украина остается нетто-экспортером по большинству видов молочных продуктов, негативные тенденции на рынке данного вида продукции постоянно усиливаются", - отметила Козак. По ее мнению, дефицит молочного сырья уже привел к уменьшению производства молочных продуктов. Тогда как уровень их потребления, учитывая новые данные о численности населения Украины в 37,3 млн человек, вероятнее выше официально рассчитанный. "Отсутствие эффективных механизмов стимулирования развития молочной отрасли в Украине приведет к дальнейшему увеличению объемов импорта молочных продуктов, ослаблению отечественных производителей молочной продукции, а впоследствии и к импортозависимости внутреннего рынка этих продуктов", - спрогнозировала Козак. www.dsnews.ua В Украине внепланово проверят производителей масла Капитал.-29.01.2020 Государственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей проведет внеплановые проверки производителей масла — потенциальных нарушителей. Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы. «В соответствии с поручением главного ветеринарного инспектора Украины Бориса Кобаля в Николаевской, Одесской, Ивано-Франковской, Хмельницкой, Харьковской и Днепропетровской областях будут проведены внеплановые мероприятия государственного контроля ряда производителей масла сладкосливочного», — говорится в сообщении. В профильном ведомстве заметили, что основанием для проведения указанных проверок являются переданные в Госпродпотребслужбу результаты лабораторных исследований образцов масла сладкосливочного, отобранных общественными активистами и журналистами во время масштабного медийного проекта «СТОП фальсификат. Масло». В рамках указанного проекта были установлены факты несоответствия производства и оборота масла сладкосливочного у таких операторов рынка ООО «Николаевмолпром», ООО «Фирма Апрель», ООО «Титан» ООО «Таврия-В», ОДО «Ивано-Франковский гормолзавод», ТМ «Наш Продукт», ГП «Староконстантиновский молочный завод», ООО «Богодуховский молокозавод», ООО «Интер-мол». «В ходе мероприятий контроля будут изучены вопросы регистрации операторов рынка, наличие эксплуатационных разрешений на мощности по производству или хранению пищевых продуктов животного происхождения», — подчеркнули в Госпродпотребслужбе. www.capital.ua/ Український медовий фальсифікат – вищий пілотаж в світі підробок меду SEEDS .-29.01.2020 Україна підробляє мед і досить ефективно. Про це розповів голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Віталій Башинський під час круглого столу: “СТОП Фальсифікат.МЕД”, повідомляє кореспондент SEEDS . “Не дуже велику увагу приділяв меду, задумався про це тільки після того, як потрапив від FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) на засідання Інтерполу стосовно підробок меду в світі. Був здивований, тому, що завжди вважав, що український мед – це справжній мед. Я спілкувався з людьми, які купують наш мед, вони завжди вважали, що в Україні меду стільки, що підробляти його немає сенсу. Але завдяки міжнародним інспекторам Інтерполу я зрозумів, що Україна підробляє мед. І досить ефективно. І на сьогоднішній день українська підробка меду є вищим пілотажем в світі підробників меду”, – наголосив Віталій Башинський. “Немає на сьогоднішній день інструменту у Держпродспоживслужби для роботи з “виробництвами”, які розміщені в гаражах. Дуже часто вони підробляють свою продукцію під марки іменитих виробників. Ми запрошуємо кожного виробника офіційно взяти участь і цій акції, взяти участь у пошуку всіх тих, хто фальсифікує мед”, – наголосив Віталій Башинський під час оголошення старту кампанії “СТОП фальсифікат. МЕД”. www.seeds.org.ua/ Ринку потрібні не заборони й ручне регулювання, а диференційований та розумний контроль – глава Philip Morris International УНІАН: Новини України.-0 3.02.2020 Також глава Philip Morris International розкритикував спроби депутатів вручну регулювати рівень маржі при продажу тютюнових виробів. Альтернативна тютюнова продукція, яка дедалі більше витісняє традиційні сигарети, потребує чіткого й обґрунтованого регулювання з боку держави. Але це регулювання має бути ефективним та диференційованим залежно від рівня ризику того чи іншого типу тютюнової продукції. Про це в інтерв'ю журналу «Фокус» під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія) заявив генеральний директор Philip Morris International Андре Каланцопулос. Керівник транснаціональної корпорації торкнувся й недавніх законодавчих змін в Україні – в тому числі законопроекту №1210, який зрівняв оподаткування для сигарет і систем нагрівання тютюну. "Депутати, зрівнявши податки для сигарет та стіків, не усвідомили, що такшкодять курців зі стажем, які вже перейшли на менш шкідливі системи доставки нікотину, і що в зв'язку зі збільшенням вартості альтернатив вони можуть повернутися до звичайного куріння. При тому, що і вейпи, й системи нагрівання тютюну містять на 95-99% менше канцерогенів, ніж смоли традиційних сигарет", – пояснює проблему Андре Каланцопулос. Також глава Philip Morris International розкритикував спроби депутатів вручну регулювати рівень маржі при продажу тютюнових виробів. Йдеться про законопроект №1049, ухвалений у жовтні 2019 р., але так і не підписаний президентом України з-за грубих порушень під час прийняття законопроекту. Законопроект №1049 вже спровокував повномасштабну кризу на ринку тютюнових виробів України – багато компаній у листопаді 2019 р. призупинили або серйозно скоротили виробництво. Збитки держбюджету через цю ситуацію оцінюються експертами у 2,5 млрд грн. "Зараз український парламент намагається зробити щось не дуже раціональне. Середній світовий показник сумарної маржі господарювання в ланцюгу постачання сигарет кінцевим споживачам - 10%. Збільшення цієї маржі до 20%, як вирішив парламент, з урахуванням зростання акцизу призведе до збільшення роздрібної ціни на 40-50%. Так, ми знизимо нашу прибуток, щоб пом'якшити стрімке зростання цін на сигарети. Але принципово це ситуацію не змінить. За рахунок нововведення збагатяться оптові й роздрібні продавці, але в Україні стане набагато більше контрабандних сигарет", – прогнозує Андре Каланцопулос. При цьому генеральний директор Philip Morris International висловив надію на діалог й взаєморозуміння з українською владою. www.unian.ua Тарас Висоцький: Кількість населення у світі росте і попит на харчі є завжди більшим, ніж пропозиція. Тож міжнародний ринок готовий спожити весь надлишок, який нам не потрібен УНІАН: Новини України.- 31.01.2020 ІНТЕРВ'Ю Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький розповів УНІАН, як уряд планує здешевлювати кредити під купівлю ділянок після запуску ринку землі й загалом підтримувати агровиробників у 2020 році, які нові перспективи очікують українських аграрних експортерів та чи може Міністерство аграрної політики знову стати окремою структурою. Україна стоїть на порозі історичної реформи в аграрному секторі – відкриття ринку землі. Ще у листопаді Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про обіг сільськогосподарських земель. Друге читання очікувалося в січні, однак парламент так і не приступив до розгляду цього питання. Нардепи планують зробити це найближчим часом. І прийняття закону дозволить вже з жовтня запустити ринок землі в Україні. Про те, як проходить підготовка до земельної реформи та про інші аспекти вітчизняного сільськогосподарського бізнесу, УНІАН розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Він координує аграрну політику країни з вересня 2019 року, після об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економічного розвитку та торгівлі в єдине відомство. Президент в середині січня натякнув, що пора розділити деякі міністерства, зокрема, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Чи можна очікувати, що Міністерство аграрної політики повернеться? Президент висловив цю ідею як рекомендацію. Зараз вона вивчається міністерством, тривають обговорення. Ми зможемо прокоментувати лише кінцеве рішення. Зараз, в межах дискусії, не можемо розголошувати деталі. Фактично було дано доручення президента визначитися до 4 лютого. Якщо буде прийняте рішення про реформування уряду, то його буде винесено на голосування у Верховній Раді. Чи готові ви очолити це нове аграрне міністерство? Скажу відверто, фізично часу над цим думати немає. Я - командний гравець. Яке рішення прийме команда, з таким я погоджусь. Які структури зараз координують аграрну політику в об’єднаному міністерстві? Зараз є чотири структурних підрозділи – департамент аграрної політики, директорат аграрного розвитку, директорат сільського розвитку і директорат безпечності харчових продуктів. У кожного з цих напрямків є керівники, а у них - профільні заступники. Після кожного звільнення чи призначення повноваження між заступниками міністра перерозподіляються. Наразі я координую всі чотири напрямки. Як об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економічного розвитку та торгівлі відбилося на сільськогосподарській галузі України? Є чіткі напрямки, де відчуваються позитиви. В першу чергу, управління державними підприємствами та приватизація. Роками підприємства приносили збитки і не передавалися до Фонду держмайна, хоча на це підстави були. Оскільки профільні структури знаходяться якраз в Мінекономіки, після об’єднання міністерств вдалося швидко підготувати необхідні документи. Спочатку 493 підприємства були передані від Міністерства АПК в Мінекономіки, а в грудні – у Фонд держмайна. Зараз вони готуються до приватизації. Серед них ключовою є так звана «велика четвірка» - «Укрспирт», ДПЗКУ, «Аграрний фонд» і «Артемсіль». Далі інтерв ’ю заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького www.unian.ua

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 12 по 14 травня 2020 року Попередній допис Наступний допис Попри карантин Україна нарощує обсяги експорту морозива в ЄС AgroNews.ua. -14.05.2020 Експорт морозива з України в ЄС- єдина група молочних товарів, яка в першому кварталі 2020 року демонструвала зростання. Усього було експортовано 1,9 тис. тонн. Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока, пише agronews.ua . В той же час імпорт морозива зріс майже у 2 рази – до 159 тонн. Тим не менше, експорт морозива з України значно перевищує імпорт. В асоціації наголошують, що позитивними передумовами для збільшення експорту молочної продукції з України в наступні місяці можуть стати традиційний сезонний фактор посилення зовнішньоторговельної активності, ослаблення карантину у світі та відновлення попиту. agronews.ua Названо найпопулярніші сорти українських яблук для екпорту в Азію AgroNews.ua. -14.05.2020 На ринок Малайзії вже 2 роки успішно експортуються українські яблука, розповів керівник компанії «АУСП Фрут» Володимир Гуржій. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua . Він зазначив, що компанія відійшла від конкурування у продажу в країни Південно-Східної Азії найбільш простого з маркетингової точки зору сорти яблука «Роял Гала» і протестувала продажу інших сортів. «Деякі з них доводилося продавати вперше на ці ринки. Наприклад, такий сорт як «Ред Джонарінц» ми продавали в Малайзію і це було дуже не просто на рівні маркетингу. Проте, ми реалізували певний обсяг яблука даного сорту на ринку цієї країни », – зазначив Володимир Гуржій. Він також повідомив, що найбільш популярним сортом яблука на ринках країн Південно-Східної Азії є «Фуджі» з забарвленням більше 60% червоним кольором. Також, за словами Володимира Гуржія, на якомусь етапі стало зрозуміло, що на цьому ринку неможливо не продавати сорт «Роял Гала», адже інші сорти тут продаються в значно менших обсягах. «І тому, якщо ти не продаєш сорт«Роял Гала», то ти не можеш бути успішним на ринках країн регіону. Втім протягом останніх років ми збудували таку серйозну маркетингову політику, що ми змогли задовольнити вимоги наших покупців. Все це було не про точках зростання для компанії, а стосувалося утримання лояльності наших клієнтів на цьому ринку», – зазначив Володимир Гуржій. agronews.ua Вісім місяців роботи аграрного заступника Тараса Висоцького — основні досягнення та провали AГРОПОЛІТ. -14.05.2020 За майже вісім місяців з моменту призначення аграрним замом Тараса Висоцького на обличчя провал за ключовими позиціями з підтримки та розвитку агросектору. Про це йдеться у аналітичному матеріалі AgroPolit.com . «Майже вісім місяців минуло з моменту призначення на посаду аграрного заступника Тараса Висоцького. Після ліквідації Мінагрополітики саме він отримав де-факто «булаву» першості в агросекторові, а де-юре вона у міністра економіки. Треба сказати, що заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тарас Висоцький пережив кадрові перетасовки в КМУ , коли хвилею змін знесло Тимофія Милованова та майже весь склад КМУ Олексія Гончарука . Втім, останнім часом крісло під ним захиталося. Причин кілька: від виконання обіцянки старших людей з Офісу розплатитися з депутатською групою імені Верьовки за голоси під час голосувань у парламенті, до банального «бо нічого за 8 місяців не зроблено в агросекторі», — пише видання. Нещодавно навіть з’явився колективний лист низки аграрних асоціацій на підтримку Висоцького на посаді. AgroPolit.com проаналізував у своєму тексті, що (не) зробив Тарас Висоцький для агросектору та аграріїв із 29 вересня 2019 року і досі. З’ясувалося, що за вісьмома ключовими позиціями (реанімація Мінагрополітики, ринок землі, державна підтримка, дешеві кредити, детінізація с/г земель, інвестиції, експортна політика, сільгоспмашинобудування) — провал, — йдеться у матеріалі. Аналізуючи державну підтримку агросектору, AgroPolit.com підкреслює, що за цим показником спостерігається затримка з виплатами у 2020 році та борги за 2019 рік. По-перше, уже травень місяць 2020 року, а коштів з бюджету за 5-тьма державними програмами агросектор не побачив. Тільки обіцянки, що «покращать», «розширять», «поглиблять» і так далі. Знову будемо наздоганяти в останні місяці року і рятувати ситуацію з нерозподіленим залишком держпідтримки з допомогою парламенту, як це було у попередників за часів Максима Мартинюка? По-друге, замість обіцяних на вході 4,5 млрд грн на 2020 рік, агросектор по дорозі до фінальної версії бюджету втратив на всі програми держпідтримки 0,5 млрд грн. Звісно, тут треба сказати «Дякуємо, що хоч ці копійки лишили». Але ці 4 млрд грн — це не тяжкою працею Висоцького, а завдяки наполегливій позиції уповноваженого президента з земельних питань Романа Лещенка, який постійно підіймав це питання перед гарантом Володимиром Зеленським. А мав би цим займатися аграрний зам, в першу чергу. По-третє, як так сталося, що дуже тихо і спокійно з Бюджетного Кодексу прибрали пункт про 1% ВВП на підтримку АПК? Де було МЕРТ? Чому аграрний зам мовчав, коли у агросектору забирали гарантовану законом держпідтримку на 5 років, яку раніше пролобіював Тарас Кутовий? З якої причини цю підтримку профукали? По-четверте, заборгованість за попередній рік за держпрограмами існує. Пройшло півроку, а віз і нині там. «Перші виплати будуть у травні, це 163 млн грн компенсації вітчизняної сільськогосподарської техніки... Далі все залежатиме від програм: по садівництву та тваринництву у четвертому кварталі, по компенсації відсоткової ставки — починаючи з січня і далі щомісячно, — розповідав нещодавно Тарас Висоцький. agropolit.com/news/ Україна активно імпортує картоплю з Росії та Білорусі AГРОПОЛІТ. -14.05.2020 За перших 4 місяці 2020 року Україна імпортувала 169,17 тис. т картоплі на суму $32,83 млн. Про це, з посиланям на дані Державної митної служби України, пише seeds.org.ua . Водночас експорт картоплі за чотири місяці 2020 року склав тільки 374 тонн на суму $178 тис, повідомляє на своїй сторінці українська Асоціація виробників картоплі. Основні країни, з яких Україна імпортувала картоплю в січні 2020 року: Білорусь – 95,23 тис. тонн на $18,48 млн (59,26%); Росія – 33,89 тис. тонн на $6,57 млн (20,03%); Нідерланди – 20,1 тис. тонн на $3,9 тис. (11,88%); інші –20 тис. тонн на $3,87 тис. (11,8%). За даними УАВК, ця статистика є серйозно заниженою, бо митниця не веде обрахунок картоплі, котра ввозиться автомобілями та мікроавтобусами вантажністю у 5 і 10 т, які на кордоні проходять під грифом «для власних споживчих потреб» і митники не піддають їхні експортні пакети документів ретельній перевірці. Тим паче Україна не здійснює фітосанітарний контроль на кордоні, згідно з нормами ВТО, членом якої є наша держава, перевіряючи столову картоплю. Насіннєву картоплю зазвичай просто тримають на кордоні 7 діб, не перевіряючи її в лабораторіях. Усе це неабияк загрожує фітосанітарній безпеці України та продовольчій безпеці кожного українця, котрий є німим свідком знищення картопляної галузі і за рік-два може залишитися без другого хліба вітчизняного виробництва», – ідеться в повідомленні. agropolit.com/news/ Україна може забезпечити потреби Катару в агропродукції, – Кулеба AГРОПОЛІТ. -13.05.2020 Україна може забезпечити потреби Катару в агропродукції. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє BIZAGRO. Повідомляється, що про це він сказав під час розмови із заступником прем'єр-міністра, міністром закордонних справ Держави Катар Шейхом Мухаммадом бін Абдулрахманом бін Джассіма Аль Тані. Співрозмовники домовилися, що Катар розгляне низку інвестиційних проектів, які можуть бути реалізовані в Україні. Передусім йдеться про інвестиції в українську інфраструктуру: мости, дороги, залізниці, аеропорти тощо. Кулеба заявив, що Україна готова до співпраці у сферах інвестицій, торгівлі, економіки, енергетики і продовольчої безпеки. Голови зовнішньополітичних відомств обговорили експорт української сільськогосподарської продукції до Катару. Україна готова бути стратегічним партнером Катару в своєму регіоні. Зокрема, попри свій транзитний потенціал і роль гаранта світової продовольчої безпеки. Ми готові працювати разом, щоби від цієї співпраці вигравали наші країни, – сказав Кулеба. agropolit.com/news/ Думка: Україна може увійти до трійки найбільших світових експортерів меду AgroPortal.ua.-14.05.2020 Україна в 2019 році показала значне зростання експорту меду — майже на 13%, експортувавши його понад 55 тис. т. За підсумками Україна увійшла до п’ятірки найбільших країн-експортерів меду. Завдання на найближчі роки — увійти до трійки лідерів. Таку думку висловив президент ТПП України Геннадій Чижиков під час Медового марафону 2020: «Додана вартість у медовому бізнесі та криза, як час можливостей».«З 2011 року експорт українського меду зріс майже у 8 разів. В 2012 році український мед експортували до 11 країн, а зараз вже більше ніж до 40 країн. Наша медова галузь має дуже оптимістичний тренд. Але потрібно разом подумати, що потрібно зробити, та яка підтримка з боку держави та бізнес-асоціацій має бути, щоб українського меду було ще більше на зовнішніх ринках», — зазначив Геннадій Чижиков.За його словами, також варто на внутрішньому ринку змінити підхід до меду: почати сприймати його не лише як продукт для здоров'я, але й для щоденного раціону. «В період пандемії коронавірусу якраз бджолярі демонструють підприємницький дух — як розвиватися та продовжувати вести бізнес. Ми повинні всі разом розвивати цей медовий бренд України, допомагати та підтримувати виробників, щоб у всіх країнах світу розуміли — якщо йдеться про мед, то насамперед про український», — зазначив Геннадій Чижиков. agroportal.ua Думка: Для стабілізації експорту Україна має налагодити поставки на азійський та європейський ринки AgroPortal.ua.-12.05.2020 Щоб і надалі займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів та стабілізувати власний експорт, Україна у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки. Таку думку висловив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки» , к.е.н. Богдан Духницький. «Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. т олії, обсяги експорту зросли у 3,7 рази. Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. т» — зазначає Богдан Духницький. За його словами, Україна стала другою серед країн-експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції з більшості цих видів продукції. «Якщо у 2018 році з обсягами поставок у 4471 тис. т Україна посіла третє (після Індонезії та Канади) місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги поставок майже на 11% — до 4957 тис. т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії. Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. т (+15%), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу Франція з показником у 7171 тис. т», — зазначає Богдан Духницький. Експерт відмічає, що треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32%), сушеного гороху (461 тис. т; -26%) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 рази — до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє. Також Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. т цієї культури, у 1,5 рази перевищивши показник 2018 року. «У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії», — говорить Богдан Духницький. За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій з більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції. Експерт зазначає, що Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак він вважає, що запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольчі. agroportal.ua Сушіть весла Бизнес.-13.05.2020 Як виклики цього сезону — посуха та дефіцит вологи — вплинуть на обсяги врожаю, а разом з ними на експорт та внутрішню забезпеченість продуктами харчування Цьогорічна весна надовго запам’ятається українським аграріям як багата на різні події: від довгоочікуваного і нарешті ухваленого Верховною Радою Закону про відкритий обіг сільгоспземель до зовсім неочікуваного коронавірусу та карантину з його несприятливими для економіки наслідками. А також не просто аномальними, а критичними умовами для вегетації агрокультур. Такої погоди українська агросфера не бачила, мабуть, за весь час свого існування — буревії, вітрова ерозія ґрунтів, відсутність дощів, дефіцит вологи в ґрунті. Як жартують самі аграрії, за останні шість місяців в Україні було два листопади і три березні. Це, безумовно, не могло не вплинути на підготовчий період та посприяло ранньому початку посівної кампанії, подекуди аж на три-чотири тижні раніше звичного. “Зима була без снігу, весна без дощу і без запасів води. Впродовж перших весняних місяців утримувалася нехарактерна, надзвичайно низька вологість повітря, яка тільки знижувалася, місцями до 16-30%. При цьому спостерігалося посилення вітру до 5 м/с. Вітрова ерозія подекуди досягає 3-5 см поверхневого шару ґрунту. Тобто я хочу сказати, що цьогорічні погодні умови призвели до інтенсивної втрати того мізеру вологи, який де-не-де ще був”, — ділиться спостереженнями Сергій Чубовський , директор СТОВ “Козацьке”. Площі, де шар ґрунту вже майже зовсім сухий, значно збільшилися. В окремих районах західних областей на піщаних та супіщаних ґрунтах навіть спостерігалося пересихання 5-сантиметрового верхнього шару ґрунту, що затримувало та ускладнювало проростання насіння й утворення сходів ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Внаслідок аномально теплої та безсніжної зими вітчизняні аграрії очікують на втрату майже до 30% урожаю. Вже зараз фермери скаржаться, що гинуть озимі пшениця та ячмінь. За найоптимістичнішими прогнозами, ми можемо недорахуватися третини врожаю. З голоду не помремо, однак на ціни ситуація вплине суттєво. Крім того, це може позначитися й на експортних можливостях аграріїв. Бо навіть за високої ціни на українське збіжжя там наш уряд матиме всі підстави суттєво обмежити експорт. Крім посухи в Україні були ще й істотні приморозки. Принаймні, це позначилось на садах з кісточковими культурами. А отже, не варто чекати на хороший врожай ані черешні, ані абрикосів, ані персиків. Зокрема, на півдні України після останніх заморозків залишилося всього лише 6% черешень, 40% слив та 30% яблунь. Постраждали від холоду і столові сорти винограду. Втім, ці культури не є критичними для споживання. “Карантинне” зменшення доходів споживачів у перспективі призведе до зниження попиту на фрукти. А обмеження роботи пунктів роздрібної торгівлі ускладнять їхню реалізацію. Тож, прогнозується, що 2020/21 маркетингового року в Україні не буде ягід і плодів достатньої якості для експорту, і більшість продукції залишиться на внутрішньому ринку. Отже, садоводи наступного сезону можуть зазнати суттєвих втрат. В цілому ж, попри все вищесказане, загроз продовольчій безпеці України наступного маркетингового року, за оцінками експертів, не очікується. А от над експортним потенціалом варто поміркувати. www.business.ua/ Кабмін раніше часу дозволив експорт етилового спирту УНІАН: Новини України.- 13.05.2020 Уряд дозволив експорт етилового спирту з 15 травня замість 1 червня. Кабінет міністрів раніше часу зняв заборону на експорт з України етилового спирту для медичних цілей, дозволивши постачання з 15 травня 2020 року замість раніше встановленого терміну 1 червня. Таке рішення уряд прийняв на засіданні 13 травня. Згідно з пояснювальною запискою до відповідної постанови, виробничі потужності українських спиртових заводів становлять близько 600 мільйонів літрів спирту в рік, в тому числі потужності держпідприємства "Укрспирт" – 300 мільйонів літрів на рік. При цьому попит на етиловий спирт на внутрішньому ринку за останні роки не перевищує 70-80 мільйонів літрів на рік, а завантаженість державних спиртових заводів становить не більше 13%. Також наводяться дані Держстату, згідно з якими експорт спирту у 2019 році становив 9,3 мільйона літрів, в тому числі "Укрспирт" експортував 5,9 мільйона літрів. За два місяці 2020 року закордонні постачання етилового спирту становили 1,1 мільйона літрів, що фактично у повному обсязі є експортом "Укрспирту". "Пропонується змінити термін дії ліцензування експорту спирту етилового... необхідного для медичних цілей та фармацевтичної промисловості, на строк до 15.05.2020, тобто фактично скасувати тимчасову заборону експорту спирту раніше встановленого урядом строку", - йдеться в пояснювальній записці до постанови. www.unian.ua Прем'єр розповів, на скільки Україні вистачить запасів пшениці УНІАН: Новини України.- 13.05.2020 Шмигаль заявив, що обмеження на експорт пшениці загрожують втратою валютної виручки для українських агрокомпаній. Запасів пшениці в Україні до наступного врожаю вистачить на шість місяців, а обмеження експорту загрожує втратою валютної виручки для українських агрокомпаній. Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду в парламенті. За його словами, уряд щодня тримає руку на пульсі щодо запасів продовольства в Україні, квот на експорт або ввезення товарів у країну. "Щодо пшениці – у нас є шестимісячний запас для споживання в Україні до нового врожаю. Ми працюємо з фермерами та агрокомпаніями, і щотижня проводимо аналіз того, як вести політику щодо експорту зерна. І якщо ми не здійснимо експорт в тому обсязі, в якому повинні, при шестимісячному запасі, якого точно вистачить, залишиться зерно, яке потрібно буде викинути, а агрокомпанії втратять валютну виручку, і бюджет", – сказав він. Шмигаль додав, що уряд очікує поліпшення прогнозу майбутнього врожаю у зв'язку дощами, які прийшли до України. www.unian.ua На помощь аграриям дополнительно направят 1,2 млрд грн UBR.-13.05.2020 Государство частично компенсирует процентную ставку по кредитам Сегодня, 13 мая, Кабмин принял постановление, которым расширил круг предприятий агропромышленного комплекса, которые смогут получать частичную компенсацию процентной ставки по полученным кредитам. Для реализации этих целей правительство направит 1,2 млрд грн бюджетных средств, сообщил премьер-министр Денис Шмыгаль в Telegram. "Кабмин понимает, что в условиях коронакризиса украинские аграрии нуждаются в дополнительной финансовой помощи... Это решение позволит уменьшить финансовую нагрузку на агропромышленные предприятия. Как следствие, аграрии смогут за счет уменьшения затрат на производство снизить стоимость реализованной продукции", – отметил он. В частности, участниками программы станут субъекты хозяйствования АПК, которые занимаются всеми видами с/х деятельности (сейчас такой доступ имеют только субъекты, которые занимаются животноводством и использовали кредитные средства на цели животноводства или которые имеют чистый доход от реализации продукции за последний год до 20 млн грн). Как уточнили в пресс-службе Кабмина, будут действовать ограничения для таких субъектов и связанных с ними лиц – не более 5 млн грн на субъект (кроме заемщиков, осуществляющих деятельность в области животноводства, для которых ограничение – не более 15 млн грн). ubr.ua/ Украина стала вторым по объемам импортером грузинских вин УНН.-14.05.2020 Украина занимает второе место в списке стран-импортеров вина из Грузии. Об этом сообщает bpn.ge, передает УНН. Так, на первом месте среди стран-импортеров грузинского вина находится Россия, куда за 3 месяца этого года было завезено напитка на 26,3 млн долл. На втором — Украина, которая за три месяца этого года импортировала вина на 5,09 млн долл.Третье место занимает Польша с показателем в 2,9 млн долл. В общем, за три месяца этого года Грузия поставила на экспорт вина на 44,2 млн долл. Как писал УНН в условиях карантинных мероприятий, Украина уменьшила импорт вина в 2 раза. Таким образом, сбываются прогнозы экспертов, которые накануне анонсировали возможные проблемы с импортом иностранного алкоголя, а также утверждали, что “украинцы будут переходить на отечественный и доступный алкоголь”. www.unn.com.ua/ На производстве "Гавриловских цыплят" подозревают распространение коронавируса УНН.-13.05.2020 Птицефабрика "Курганский бройлер" под Харьковом закрылась на карантин. Местные жители подозревают, что приостановка производства связана с распространением на птицефабрике коронавируса, сообщает УНН. В комментарии УНН жители Балаклейского района, где находится "Курганский бройлер", отметили, что с начала пандемии птицефабрика работала и закрываться на карантин не собиралась - производство продуктов питания официально разрешено правительством. Поэтому, среди основных причин закрытия птицефабрики люди называют выявление инфицированных работников. Тот факт, что птицефабрика на карантине - подтвердили и в Министерстве юстиции. Там отмечают, что птицефабрика должна была быть закрыта еще два месяца назад. Но не из-за карантина, а потому, что она несет угрозу жизни людей своей пожароопасностью. Еще в марте судом было решено обесточить и опечатать птицефабрику и прекратить любую деятельность там. Но несмотря на решение суда, птицефабрика продолжала работать. И только сейчас закрылась. В то же время, по данным харьковского лабцентра, в Балаклейском районе сейчас уже 8 человек инфицированы коронавирусом . "Курганский бройлер" входит в группу "Агромарс" - производителя курятины "Гавриловские цыплята". www.unn.com.ua/ Только один вид мяса в Украине остается наиболее употребляемым долгие годы - эксперт УНН.-12.05.2020 В Украине самым популярным среди потребителей видом мяса остается курятина. Потребление продукта растет рекордными темпами. Об этом рассказал консультант Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), эксперт сельскохозяйственных рынков Андрей Панкратов, передает УНН со ссылкой на meat-inform.com Он уточнил, что каждый украинец в среднем употребляет более 45 килограммов мяса в год. "Потребление свинины на душу населения с 2008 года колеблется около отметки 15 килограммов в год (это без субпродуктов и сала). Говядины и телятины - около 8 килограммов. В то же время, потребление курятины с 2008 года выросло с 23 до 25 килограммов. Это не такой уж радикальный рост, но все больше, чем потребление свинины", - рассказал эксперт. В Украине курятина является наиболее употребляемым мясом уже не один десяток лет, говорит эксперт. Из-за ценовой доступности продукта, и не только, добавил он."Действительно, цена - это очень важный фактор, для Украины это один из самых важных факторов. Но нельзя не упомянуть и, например, об удобстве курятины, небольшой порционности (крылышки, бедра и т. д.), Легкость в приготовлении блюд - это касается только птицы, в частности, курятины", - рассказал Панкратов. Напомним, Украина полностью обеспечивает себя отечественной курятиной, а также большой объем экспортирует за границу, являясь одним из крупнейших мировых трейдеров www.unn.com.ua/

< Назад Фондан дієтичний Інгредієнти 2 ст. л цільнозернового борошна 2 яйця 60 мл кефіру 1 ч.л розпушувача 4-5 ст.л. какао без гірки 2 ч.л кокосового борошна або перемеленої кокосової стружки ванілін, підсолоджувач за смаком гіркий шоколад Кроки Усі інгредієнти, окрім шоколаду, ретельно змішуємо і збиваємо вінчиком. Виливаємо тісто в формочки і в серединку вкладаємо шматочок шоколаду. Випікаємо в розігрітій до 220 градусів духовці 7-8 хвилин. Попередній допис Наступний допис

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №8 2024 Автентичні сири: мікробіологія, закваски та технологічні аспекти виробництва/ С. Даниленко, В. Бондарчук, А. Хабленко //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.3 . - С. 43-53. - Бібліогр. в кінці ст. – ДНТБ Кл.слова: мікробіологія, закваски, біотехнологія Демидова, Є. Перспективи використання продуктів переробки дикорослих ягід як функціональних харчових інгредієнтів/ Є. Демидова, М. Самілик //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.4 . - С. 24-33. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл.слова : харчові, продукти, функціональні інгредієнти, ягоди, структура, мінеральні, речовини Єгоров, Б. Мікробіоми шлунково-кишкового тракту людини й свійських тварин та харчових продуктів і комбікормів: зв'язок та вплив. Частина 1/ Б. Єгоров, А. Єгорова, К. Єриганов //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.3 . - С. 15-26. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: харчові, продукти, комбікорми, мікроорганізми, мікробіом--імунна система--мікроекологія Ніколюк, О.В. Продовольча безпека України в умовах соціально-економічних трансформацій/ О.В. Ніколюк, Г.П. Атамась, Б.Б. Шумілова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: індекс споживчих цін--індекс сільськогосподарської продукції--індекс продовольчої продукції--СПОЖИВАННЯ--аграрний потенціал--Фінансова підтримка Отримання антиоксидантів з відходів харчової промисловості та їх використання в жирах/ А.О. Демидова, С.М. Мольченко , Т.О. Березка и др //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.2 . - С. 32-40. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: окиснення, активність, антиоксидантів, картопляні, шкірки, лушпиння, цибулі, томатне, олія, соняшникова Покращення якості овочів та фруктів за допомогою стратегій біофортифікації/ А. Дубініна, В. Зайцева, М. Мардар //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.3 . - С. 4-14. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : структура, харчування, функціональні інгредієнти, інновації, інноваційна стратегія, біофлавоноїди, сировина, створення Попередня Далі

< Назад Святкова страва - курка з яблуками Інгредієнти тушка курки - 1,6-1,9 кг; яблука - 300 г; ізюм - 2-3 ст. л.; часник - 6-8 зуб.; рослинна олія - 5 ст. л.; томатна паста - 250 г; мед - 3-4 ст. л.; спеції - за смаком; перець і сіль за смаком. Кроки Готуємо маринад. Пропущений через прес часник змішаємо з розтопленим медом, томатною пастою, маслом, додаємо сіль, перець і спеції за смаком. Все ретельно перемішуємо. Курку добре вимиємо, приберемо зайве. Всередині і зовні намажемо приготовленим маринадом. Накриємо плівкою і помістимо в холодильник на 12 годин. Підготуємо начинку. Очищені яблука наріжемо кубиками і з'єднаємо з родзинками. Мариновану курку наповнимо начинкою, а розріз закриємо зубочисткою. Форму для запікання застелити фольгою, помістити курку і накрити фольгою. Необхідно щоб блискуча сторона фольги було всередині. Запікати курку будемо 1,5-2 години в розігрітій до 180 градусів Цельсія духовці. За 15 хвилин до готовності фольгу розгорнемо. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №5 2023 Зінченко, О.С. Оцінка стабільних морфологічних ознак в зразках колекції сої для визначення сортів-еталонів / О.С. Зінченко, О.В. Якубенко //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2020. - Вип.29 . - С. 67-77. Балюк, С.А. Грунтознавство в Україні: досягнення, пріоритети та перспективи/ С.А. Балюк, Р.С. Трускавецький //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 18-27. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Іваніна, В.В. Винос і баланс елементів живлення в агроценозі сорго зернового залежно від удобрення/ В.В. Іваніна, К.Л. Пашинська, В.М. Смірних //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Оліфірович, В.О. Ефективність азотного удобрення на багаторічному злаковому лучному агрофітоценозі в умовах південної частини Лісостепу Західного / В.О. Оліфірович //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 33-39. - Бібліогр. в кінці ст.. - Ін-т продресурсів НААН Коломієць, М.В. Параметрична модель сталої родючості сірого лісового легкосуглинного грунту/ М.В. Коломієць //Вісник аграрної науки . - 2022. - №1 . - С. 5-13. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вплив густоти насаджень на біометричні показники і продуктивність рослин тютюну в умовах Центрального Лісостепу України/ А.В. Моргун, К.П. Леонова, В.І. Моргун и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.. - Ін-т продресурсів НААН Способи вдосконалення елементів технології вирощування насінницьких посівів льону довгунцю в лісостепу / Є.В. Заїка, О.М. Дрозд, В.В. Кондратюк, Т.М. Пивовар //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 45-50. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вплив елементів технологій вирощування на площу асіміляційної поверхні посівів ліній - батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах зрошення / Р.А. Вожегова, Ю.О. Лавриненко, Т.Ю. Марченко и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 51-58. - Бібліогр. в кінці ст. Дослідження експлуатаційних показників гичкозбирального машинно-тракторного агрегату / В.М. Булгаков, В.В. Адамчук, В.М. Кюрчев и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 59-64. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Перспективи вирощування біоенергетичних культур на осушуваних торфових грунтах Західного Полісся в умовах кліматичних змін / Ю.О. Тараріко, М.Д. Зосимчук, М.Г. Стецюк и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Мельничук, Г.В. Вирощування нормативно чистої ягідної продукції агрусу на радіоактивно забруднених грунтах Полісся / Г.В. Мельничук, А.О. Мельничук //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Польовий, В.М. Винос елементів живлення пшеницею озимою залежно від удобрення і вапнування в умовах Західного Полісся / В.М. Польовий, Л.А. Ященко, Н.О. Ювчик //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4 . - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Голобородько, С.П. Сучасний стан та шляхи підвищення родючості грунтів південно-степової зони України / С.П. Голобородько, О.М. Димов //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4 . - 13-19. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі

< Назад Класична паска Інгредієнти Інгредієнти для тіста Молоко - 500 г. Борошно - 1 кг. Вершкове масло - 200 г. Цукор - 300 г. Яйця - 6 шт. Сухі дріжджі - 12 г. Ізюм - 275 г. Ванільний цукор - 1 ч. л. Сіль - щіпка. Для глазурі Пудра цукрова - 1 ст. Білок - 1 шт. Сік лимонний - 1 ст. л. Кроки Кроки Яйця і масло дістати з холодильника заздалегідь, щоб вони нагрілися до кімнатної температури. Спочатку потрібно зробити опару. Половину борошна змішати з дріжджами. Влити тепле молоко і помішувати. Посуд з опарою накрити плівкою і прибрати в тепле місце на півгодини. Яйця розділити на білки і жовтки. Жовток збити з цукром і ванільним цукром до пишної світлої маси. Білки збити блендером до стійкої піни. Збиті жовтки додати в опару, посолити і вмішати розм'якшене вершкове масло. Акуратно вмішати в суміш збиті білки. Просіяти решту борошна і замісити тісто руками. Тісто на пасху має бути м'яким і податливим. Посуд з тістом накрити рушником і прибрати в тепле місце на годину. Ізюм промити і залити гарячою водою на 15 хвилин. Обсушити і перемішати зі жменею борошна. Додати родзинки і замісити тісто ще раз, залишити на 10 хвилин. Форми для паски змастити маслом, викласти тісто на третину обсягу. Залишити тісто в формах на 10 хвилин, щоб воно повністю піднялося в формі. Поставити паски в духовку на 10 хвилин при температурі 100 градусів, потім збільшити температуру до 180 градусів і залишити випічку на 40 хвилин. Для глазурі білок яйця збити блендером. Не перестаючи збивати, додати поступово склянку цукрової пудри і столову ложку лимонного соку. Остиглі паски полити глазур'ю і посипати прикрасами. Попередній допис Наступний допис

< Назад Броколі з рисом Інгредієнти 1 стакан відвареного круглозернистого рису 400 г бланшованих суцвіть броколі 100 г сиру чеддер 400 г телячого фаршу — для не вегетаріанського варіанту 3 курячих яйця 150 мл молока щіпка молотого мускатного горіху чорний перець за смаком трохи вершкового масла для змащування форм панірувальні сухарі сухий гранульований часник. Кроки Заздалегідь готуємо головні складові запіканки — рис та броколі. У цьому і криється секрет швидкого приготування. Дно форм змащуємо шматочком вершкового масла. Панірувальні сухарі змішуємо з сіллю та гранульованим часником, присипаємо поверх масла. Якщо готуєте з фаршем, то його треба посолити, поперчити та розподілити помірним шаром на дно змащених форм. Для вегетаріанського варіанту першим шаром підуть броколі. Наступним викладаємо рис, трошки приминаємо, щоб шари запіканки поєдналися. Готуємо заливку — яйця змішуємо з молоком, додаємо сіль та перець. Заливаємо запіканку та ставимо форми у розігріту до 180 градусів духовку на 10 хвилин, якщо у страві є фарш — на 25 хвилин. За 5 хвилин до готовності посипаємо натертим чеддером, а також сухарями з часником. Запікаємо до скоринки та подаємо гарячу броколі з рисом до столу. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 8 по 11 травня 2020 року Попередній допис Наступний допис Держмонополію на виробництво спирту пропонують зберегти до 2021 року AgroNews.ua. -10.05.2020 Троє народних депутатів фракції “Слуга народу”, серед яких голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, пропонують Верховній Раді відтермінувати скасування державної монополії на виробництво спирту з 1 липня 2020 року до 1 січня 2021 року. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua . Відповідний законопроект №3443 було зареєстровано 7 травня 2020 року. У пояснювальній записці до документа наголошується, що ухвалення законопроекту дасть змогу дати час для подолання економічного спаду приватному сектору економіки з метою своєчасної участі в приватизаційному конкурсі зі спиртових об’єктів, що входять до складу ДП “Укрспирт” і концерну “Укрспирт”. Окрім того, ініціатори законопроекту посилаються на рішення голови Фонду держмайна утриматися виставляти на аукціони об’єкти великої приватизації і державні підприємства до стабілізації ситуації на фінансових ринках. “Зважаючи на триваючий та непрогнозований вплив пандемії вірусу COVID-19 та, у зв’язку з цим, необхідність безперебійного, контрольованого виробництва та продажу спирту етилового на виготовлення антисептичних засобів, набрання чинності законом України “Про внесення змін до закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового” слід відтермінувати”, – вважають автори законопроекту. agronews.ua Україна збільшила імпорт російської картоплі на 20% AgroNews.ua. -09.05.2020 Україна імпортувала картоплі на суму $32,83 млн. У січні-квітні 2020 року Україна імпортувала 169,17 тис. тонн картоплі на суму $32,83 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби України, пише agronews.ua . Експорт картоплі за чотири місяці 2020 року склав 374 тонн на суму $ 178 тис. Основними країнами, з яких Україна імпортувала картоплю в січні 2020 року такі: Білорусь – 95,23 тис. тонн на $18,48 млн (59,26%); Росія – 33,89 тис. тонн на $6,57 млн (20,03%); Нідерланди – 20,1 тис. тонн на $3,9 тис. (11,88%); інші -20 тис. тонн на $3,87 тис. (11,8%). agronews.ua Названо ТОП-3 країн, вино з яких найбільш до вподоби українцям AgroNews.ua. -08.05.2020 Найбільше вина з початку 2020 року Україна імпортувала з Італії — на 13,2 млн доларів. Про це свідчать дані Державної митної служби, передає agronews.ua . Чимало вина Україна завезла з Франції — на 7 млн доларів. Німеччина поставила Україні вина на 6,6 млн доларів. Загалом у січні-квітні 2020 року Україна імпортувала вина виноградного на на загальну суму 16,5 млн доларів. Тоді як у січні-квітні 2019 року цей показник склав 31,4 млн доларів, або у два рази більше. При цьому, експорт вина за 4 місяці склав лише 6,5 млн доларів. Таким чином, імпорт вина в Україні перевищує експорт у 2 рази, у грошовому вираженні. agronews.ua Названо ТОП-3 країн-імпортерів українського солоду AgroNews.ua. -08.05.2020 З початку 2020 року стрімко зростають експортні поставки солоду з України. Так, якщо в лютому 2020 року було експортовано солоду на $ 1 млн, то в березні вже $ 6,9 млн, пише agronews.ua . З березня 2020 року зовнішні поставки солоду з України стали різко рости завдяки Бразилії, яка закупила його відразу на $ 5,15 млн. У 2019 році ця країна також активно купувала український солод: на неї припадало 21,4% частки всього експорту за вищевказаною позиції, повідомляє Укрінформ України. Згідно з поширеними даними, в I кварталі 2020 року експортери відправили на зовнішні ринки 23,6 тонн на $ 9,8 млн. Якщо ж міряти в валюті, то виручка, яка склала $ 8,7 млн, перевищує показник попереднього кварталу на 11,7% . Разом з тим, якщо порівнювати цей показник з цифрами I кварталу 2019 року, то вони все-таки менше на 10,3%. У звітному періоді охочіше купували українську продукцію Грузія (частка експорту: 6,5%), Молдова (10%) і Бразилія (53%). agronews.ua Названо оптимістичний та песимістичний прогноз врожаю зерна в Україні AgroNews.ua. -08.05.2020 У 2020 році спостерігається значні розбіжності в оцінках врожаю зерна в Україні. Так, за словами провідного експерта зернового ринку Єлизавети Малишко, офіційний прогноз врожаю зерна знаходиться в широкому діапазоні – від 63,54 млн тонн до 72,4 млн тонн. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua . Песимістичний прогноз грунтується на наслідках посухи в основних зерновирощуючих областях: Одеська, Херсонська, Запорізька. Оптимісти кажуть про те, що критична ситуація із зволоженням ґрунту тільки в деяких регіонах, та й дощі в кінці квітня і початку травня прийшли вчасно і зуміли багато в чому виправити ситуацію. УкрАгроКонсалт продовжує дотримуватися оптимістичної точки зору, грунтуючись на ймовірності опадів на півдні протягом найближчих 10 днів. Прогноз УкрАгроКонсалт по кукурудзі залишається на ринку одним з найвищих. Однак є деякі сумніви доцільності розширення посівів внаслідок високих світових запасів і ризику зниження цін. Прогнози по соняшнику і сої також оптимістичні внаслідок високого попиту і привабливих цін. Найменш значний розкид оцінок по пшениці – 25,5- 26 млн тонн. agronews.ua Пшениця може стати другою нафтою на найближчі роки, – експерт FAO AГРОПОЛІТ. -08.05.2020 У світі постійно зростає попит на пшеницю, тому вона стає справжнім стратегічним продуктом на найближчі роки. Про це заявив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак , передає Укрінформ. «Пшениця може стати другою нафтою, адже попит на пшеницю зростає. Отже, це дійсно є дуже важливий стратегічний продукт на найближчі роки. А от фуражні зернові можуть подешевшати», — зазначив Ярмак. Він вважає, що Україні, на відміну від інших країн, голод не загрожує, адже наша країна є нетто-експортером практично всіх основних видів продуктів харчування і особливо не залежить від імпорту. «Світу загрожує голод завжди. І криза, яка пов’язана з коронавірусом, може значно поглибити цю загрозу. Тут є дві складові: фізична неможливість купити продукти, бо їх фізично немає в країні, та відсутність коштів на купівлю продуктів. Оскільки мільйони людей щоденно втрачають зараз роботу та джерела доходів, то друга складова є дуже значущою. Навіть в США, найбагатшій країні світі, голод загрожує тим, хто втратив роботу», — наголошує експерт. За його словами, фізична неможливість купити продукти через їхню відсутність в країні часто є наслідком дій урядів-країн експортерів. Приміром є країни, що починають обмежувати експорт, скажімо зерна, внаслідок чого країни, що тут його закупали, не можуть швидко переорієнтуватися і знайти альтернативи. Крім того, значно зростає ціна. Також буває так, що блокують кордони та перевезення, розвантаження в портах тощо, і це теж спричиняє фізичну відсутність важливих імпортних продуктів», – пояснив Ярмак. На його думку, Україні не варто обмежувати експорт зерна, адже головне, щоб виробнику було вигідно вирощувати продукцію. agropolit.com/news/ Реакційні рішення на події в АПК – це результат відсутності повноцінного міністерства, яке б опікувалося питаннями сільгоспгалузі AГРОПОЛІТ. -08.05.2020 Сьогоднішні реакційні рішення на події в державі – це результат відсутності повноцінного міністерства, яке б опікувалося питаннями сільгоспгалузі. Такою думкою з AgroPolit.com поділився в ексклюзивному коментарі голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада» Іван Слободяник. «Ми маємо профільного заступника міністра, який чує і знає позицію аграріїв, але він на засідання Кабміну не ходить і, відповідно, інформація не доноситься», – прокоментував події останніх місяців Іван Слободяник. Також він зауважив, що системне вирішення проблем АПК залежить від своєчасної реакції на потенційні загрози, а не лише реакцію на події, що вже відбулися. Ми з самого початку казали, що існує загроза падіння ринків. Спочатку ми говорили про молоко, сьогодні – овочі, якби зараз ринки не відкрили, то далі пішли б ягоди та фрукти. І це була б катастрофа. В розвинутих країнах, щоб уникнути негативного сценарію, створюються інтервенційні фонди. Наприклад, у Польщі це – Агентство регулювання ринку. У випадках, коли є якесь перевиробництво продукції або відсутній попит через кризу, щоб стабілізувати ринок, держава скуповує надлишки продукції. В нашому випадку аналогічну функцію на себе має взяти Аграрний фонд та Держрезерв», – заявив Іван Слободяник. agropolit.com/news/ Оприлюднено для обговорення проєкт наказу про обов'язкове маркування латиницею AgroPortal.ua.-08.05.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 28 квітня 2020 р. опублікувало до громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення зміни до пункту 1 Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин». Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» . «На сьогодні у суб'єктів господарювання виникають запитання щодо визначення мови, якою необхідно позначати одиниці вимірювання на маркуванні продукції, а також послідовності їх написання», — пояснюють експерти. Так, проєктом наказу передбачено, що на маркуванні продукції обов'язково позначаються одиниці вимірювання з використанням літер латинського/грецького алфавіту, а також українського алфавіту, якщо їх нанесення передбачене законодавством. При цьому суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо послідовності написання позначень одиниць вимірювання. agroportal.ua Свинина може подешевшати: названі причини Газета по-українські.-08.05.2020 Закупівельні ціни на свинину знизились на 2,5%. Кілограм свинини живою вагою постачальники закуповують по 43,9 грн/кг. Про це заявляє Олександра Бондарська, керівниця аналітичного відділу Асоціації "Свинарі України". "Посилення тиску на ціни зі свого боку переробники аргументують меншою потребою в сировині через послаблення об'ємів продажів після Великодня. Так, оператори зазначають, що карантинні заходи, зменшення доходів населення у цей період, обмеженість пропускної здатності каналів реалізації свинини та несприятливі погодні умови відтермінували початок традиційного сезону пікніків. Унаслідок цього реалізація свинини напередодні та під час тривалих вихідних була відчутно гіршою, ніж торік і не перевищила стандартних об'ємів продажів. З огляду на такі обставини, представники м'ясопереробної галузі прогнозують відносно мляву ринкову активність протягом усього травня та відповідну поведінку внутрішніх цін. Додатковий тиск на ціну створює те, що окремі виробники ковбасних виробів тимчасово обмежили об'єми заготівлі живця: частина працює на наявних морожених запасах сировини, інші - закупають пів туші, окремі гравці ринку частково задовольняють виробничі потреби за рахунок імпортованої свинини, надходження якої дещо пожвавилося", - зауважують аналітики. В асоціації зазначають, що, з урахуванням таких обставин, закупівельники не бачать підстав для реабілітації цін закупівлі свинини. Gazeta.ua Украина за два месяца отправила на экспорт 127 тонн рыбы Дело.-09.05.2020 98% экспорта украинской живой рыбы пришлось на Молдову, а крупнейшим импортером отечественной свежей или охлажденной рыбы стала Турция За первые два месяца 2020 года Украина поставила на внешние рынки 127 тонн живой и свежей (охлажденной) рыбы на $147,6 тысяч. Об этом сообщает пресс-служба Государственного агентства рыбного хозяйства со ссылкой на данные Государственной службы статистики. По данным ведомства, 98% экспорта украинской живой рыбы (124,8 тонн карпа на $134,8 тысяч) пришлось на Молдову, что в денежном выражении на 2,2% больше, чем за аналогичный период прошлого года. В то же время, крупнейшим покупателем отечественной свежей или охлажденной рыбы стала Турция — около 2 тонн калкана и карпа на $9 тысяч. Эта товарная позиция поставлялась также в Либерию (карась, карп, лаврак), Австрию (семга), Мальту (карп), Панаму (карп), Кипр (семга), Сейшельские и Маршалловы острова (лосось тихоокеанский).В разрезе товарных позиций за январь — февраль 2020 года всего экспортировано такой живой и свежей или охлажденной рыбы (в абсолютном выражении): карп — 119,8 тонн на $133,3 тысяч; калкан — 1,98 т на $8,9 тысяч. В Госрыбагентстве напомнили, в течение января — марта 2020 году в нашей Украине произведено 857 тонн готовых продуктов и консервов из сельди (цели или кусочками, в уксусе, масле, маринаде, томате, кроме фарша и блюд готовых из рыбы). Это на 25,8% больше, чем за аналогичный период прошлого года. Напомним, с января по апрель 2019 года Украина поставила на внешние рынки 1 тысячу 364 тонн готовой и консервированной рыбы на $2,4 млн delo.ua/ Исторический максимум: Украина рекордно экспортировала подсолнечное масло в апреле Дело.-07.05.2020 Страны Евросоюза стали вдвое больше закупать подсолнечное масло в Украине Экспорт подсолнечного масла в сентябре–апреле 2019/20 маркетингового года достиг рекордной отметки в 4,5 млн т (+9% по сравнению с прошлым маркетинговым годом). Экспорт в апреле стал историческим максимумом и превысил 700 тысяч т, сообщает "УкрАгроКонсалт". Указано, что страны ЕС в 2 раза увеличили закупки по сравнению с прошлым маркетинговым годом и стали первыми в рейтинге импортеров. В то же время экспорт подсолнечного масла в Индию сократился на 20%. В свою очередь новыми рынками сбыта стали такие страны, как: Антигуа и Барбуда, Бурунди. Также рост объемов экспорта отмечается в направлении Испании (+44%), Китая (+29%) и Нидерландов (+32%). Однако снижение темпов экспорта отмечено в Португалии (-97%), Германии (-65%) и Ливане (-28%). delo.ua/ Названа пятерка украинских лидеров по производству рапсового масла Latifundist.com . -11.05.2020 Лидером Украины по производству рапсового масла в период с июля 2019 г. по март 2020 г. стала компания «Олсидз Блек Си» (входит в структуру Allseeds ) с долей на рынке 32,3%. Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации «Укролияпром» . В ТОП-5 производителей рапсового масла в отчетном периоде также вошли: «Олсидз Блек Си» (Allseeds) — 32,3%; «Олияр» — 19%; «Винницкий масложировой комбинат» ( ViOil ) — 18,2%; «Дельта Вилмар» — 10,8%; «ГрадОлия» — 6,7%. Суммарно за период с июля 2019 г. по март 2020 г. украинские предприятия произвели 160,5 тыс. т рапсового масла. Напомним, что лидером по производству подсолнечного рафинированного масла за период сентябрь 2019 г.-март 2020 г. в Украине стал «Дельта Вилмар Украина» (входит в структуру «Дельта Вилмар СНГ» ) с долей на рынке 17,1%. latifundist.com/ АОЭ импортировали более 30% украинских яиц Latifundist.com . -11.05.2020 Украина в январе-апреле 2020 г. отправила на экспорт 37,17 тыс. т яиц, что на 29% меньше аналогичного периода прошлого года (52,69 тыс. т). Об этом свидетельствуют данные Государственной таможенной службы Украины. В денежном эквиваленте экспорт за первые 4 месяца текущего года потерял 29,6%, если сравнить с аналогичным периодом 2019 г. ($47,5 млн), и составил $33,44 млн. Согласно данным, главными покупателями украинских яиц в январе-апреле 2020 г. были: Объединенные Арабские Эмираты — 11,57 тыс. т на $10,4 млн (31,13%); Латвия — 4,44 тыс. т на $4 млн (11,94%); Саудовская Аравия — 4,1 тыс. т на $3,69 млн (11,02%); другие — 17,06 тыс. т на $15,35 млн (45,9%). При этом импорт яиц в Украину в отчетном периоде составил 892 т на сумму $3,09 млн с таких стран: Польша, Венгрия и Болгария. Напомним, что украинский производитель яиц «Овостар Юнион» в 2019 г. получил $20 млн чистого убытка по сравнению с $17,5 млн чистой прибыли в 2018 году. latifundist.com/

У Національному художньому музеї України (NAMU) відкрилась масштабна виставка "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х". Вона присвячена українським художникам-модерністам. < Назад У Києві відкрилась масштабна виставка про український модернізм 1900-1930-х років У Національному художньому музеї України (NAMU) відкрилась масштабна виставка "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х". Вона присвячена українським художникам-модерністам. Виставка є одним з етапів великого виставкового проєкту, який представляв історію модернізму в Україні у музеях Мадрида, Кельна, Брюсселя, Відня та Лондона. Проєкт став не лише мистецькою подією, а й допоміг врятувати унікальні твори українського модернізму під час повномасштабної війни. Ці роботи вивозили з Києва під обстрілами, щоб зберегти їх та розповісти світові про українське мистецтво. На виставці представлені понад 57 творів живопису та графіки 27 митців із колекції NAMU, серед яких Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Анатоль Петрицький, Віктор Пальмов, брати Бойчуки, Олександр Архипенко, Василь Єрмілов та інші. У програмі передбачені кураторські екскурсії та лекції, присвячені ключовим моментам історії українського модернізму та аналізу окремих творів. ДЕ? Національний художній музей України, вул. Грушевського, 6 КОЛИ? З 21 лютого, п'ятниця — неділя, 12:00-18:00 СКІЛЬКИ? Повний квиток — 250 грн, пільговий — 100 грн, для військових вхід вільний Назад Далі

< Назад Українські пасічники привезли з Апімондії 8 відзнак 1 вер. 2022 р. До України повернулася делегація Спілки пасічників України, яка брала участь у 47-му Конгресі Апімондії — з'їзду всіх пасічницьких організацій світу пише AgroPortal.ua Про це повідомляє пресслужба Спілки пасічників України. Відзначається, що присутність української делегації на Конгресі виявилась напрочуд успішною. Окрім ділових зустрічей, укладання контрактів, голосування процедурних моментів, українці завоювали в різноманітних конкурсах на кращу продукцію, оформлення стенду, активність у процесі роботи конференції 3 золотих, 4 срібних і 1 бронзову нагороду. Крім цього, в межах Конгресу, який стартував 24 серпня, українська делегація, одягнена в українські традиційні однострої, заспівала всім своїм складом Гімн України, а також пісню «Ой у лузі червона калина». «У межах нашої діяльності ми від імені українців вручили кожній делегації, яка представляла країну, що допомагає нам у цій війні (країни Рамштайнської групи) хліб-коровай, спечений з української пшениці та меду пасічників, розбомблених агресором. Нашим гаслом було: «Україна, як і бджола, — вічні», — повідомив президент Спілки пасічників України Володимир Стретович. «І надихнуті останньою золотою медаллю, яка Спілці була вручена на закритті самого Конгресу, ми повернулися додому із задоволенням, що змогли в такий складний час прославляти Україну. Про це, до речі, сказав президент Апімондії Джоф Петтіс на закритті: особлива подяка делегації України, яка змогла в такий важкий час бути активно представленою на світовому зібранні пасічників», — розповів Володимир Стретович. Попередній допис Наступний допис