< Назад Холодний суп «Вишисуаз» Інгредієнти ІНГРЕДІЄНТИ 200 г цибулі – порею 0,5 цибулі ріпчастої 2 шт картоплі 200 мл овочевого бульйону 150 г вершків 10 г вершкового масла сіль, перець, зелень петрушки за смаком за бажанням – помідори, огірки, селера, морепродукти, нежирне м'ясо Кроки Білу частину цибулі-порей та цибулю ріпчасту дрібно шаткують і відправляють обсмажуватися на сковороду з вершковим маслом. Вони повинні позолотиться. В овочевий бульйон додати картоплю кубиками, засмажену цибулю, сіль і перець, варити півгодини. Блендером збити готовий суп до однорідного рідкого стану, додати вершки і знову збити. Витримати суп у холодильнику протягом 12 годин. При подачі посипати вишисуаз зеленню або додати в нього будь-які альтернативні інгредієнти. Попередній допис Наступний допис

< Назад Відомий виробник кави випускатиме «кавовий» мед, зібраний бджолами-запилювачами 23 лют. 2025 р. Відомий кавовий гігант Nespresso випускатиме мед, створений бджолами, які запилюють цю ж каву. Це перша в історії компанії інновація, яка не пов’язана з кавою, пише SEEDS. Лінійка під назвою Nespresso Bloom включає продукти на основі меду, такі як Coffee Blossom Honey та Coffee Blossom Honey Syrup. Запуск лінійки меду є частиною амбіцій Nespresso щодо переходу до регенеративного сільського господарства, говорять у компанії. Компанія обрала для свого проекту пагорби Анд у регіоні Кальдас-Антіокія в Колумбії, де фермери активно досліджують регенеративні методи сільського господарства. Бджоли відіграють важливу роль у виробництві кавових ягід, але загрози, пов’язані зі зміною клімату та використанням пестицидів, ставлять під загрозу їхнє існування, а отже, і саму каву, пише Вeveragedaily. Варто зазначити, що компанія інтегрує вулики та технології моніторингу на кавових фермах у Кальдасі з 2020 року. У проєкті вже беруть участь понад 50 колумбійських фермерів, які разом доглядають за понад 43 мільйонами бджіл. Це не тільки сприяє природному запиленню кавових рослин, але й підвищує врожайність кави на 10-15%, а також збільшує дохід фермерів на 30-40% за рахунок додаткових джерел доходу від меду та супутніх продуктів, діляться в Nespresso. https://agroter.com.ua/2024/09/11/vidomyj-vyrobnyk-kavy-vypuskatyme-kavovyj-med-zibranyj-bdzholamy-zapylyuvachamy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Клопотенко Євген. Дитячі страви. 70 простих рецептів. К.:Книголав, 2024.–162 с.: іл. В книзі відомий ресторатор зібрав персональні рецепти популярних страв, які будуть до смаку дітям. На думку автора, щоб привчити дитину до смачної і корисної їжі, слід безпосередньо долучати її до приготування, створити особливий настрій. Важливо, щоб страви були різноманітні, разом з тим прості, швидкі в приготуванні, бажано з урахуванням дитячої фантазії. Завершенням кулінарного дійства стане затишний і смачний сімейний стіл. Рецепти страв згруповані за розділами. На сніданок пропонуються: яєчні мафіни з овочами, гарбузова каша з в’яленою журавлиною, сандвіч крок-мадам, панкейки на йогурті з чорною смородиною. Розділ «Салати », за словами автора рецептів - це десять варіантів прославити овочі, що ростуть в Україні, найсмачніші овочі на всій Землі.:салат із цукіні та редиски, салат табуле з куркою і редисом, салат капрезе з персиками та інші. До перших страв пропонується зелений борщ зі шпинатом, пісний борщ з Полісся,, гаспачо, суп мінестроне. Переходимо до других страв . Процес приготування вдома бургера з курячим шніцелем а перетворюється в цікаву гру. Безпечно, красиво, смачно! Можна також насолодитися куркою в імбирному маринаді, тушкованою яловичиною з квасолею,картоплею, запеченою з кукурудзою та сиром. На перекуси швидкоруч можна приготувати домашні снеки: мініпіци з багета, вівсяний батончик. З простого круасана можна зробити чудовий літній перекус для дітей лише за п’ять хвилин. Надзвичайно смачний, улюблена тема і дорослих, і дітей «Випічка і десерти». Автор згадує своє дитинство, коли з мамою готував пісочне печиво. В розділі подаються рецепти: сирна запіканка з гарбузом, сінабони з лимонною глазур’ю, бананове печиво з шоколадом, запечені яблука зі згущеним молоком. На завершення пропонуються різноманітні смачні напої: лимонад з ревеню, фруктовий глінтвейн, чай масала. Попередня Наступна

< Назад Сторінки історії харчової галузі України. 1943- 1957 рр. 8 жовт. 2022 р. Продовжуємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості 1943- 1957 рр. Постановою Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У в лютому 1943 року створюється урядова комісія “сприяння по відбудові харчової промисловості та відновленню радянської торгівлі на території УРСР, звільненої від німецьких окупантів”. До складу комісії входив Нарком харчової промисловості Ємельяненко С.Д. Діяльність міністерства відновлюється в м. Харкові відразу після звільнення міста від німецьких загарбників. Станом на 15 серпня 1943 року за списковим складом міністерство з главками нараховувало 10 чоловік. Нарком - Ємельяненко С.Д. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 березня 1946 року “Про перетворення Народних комісаріатів УРСР в Міністерства УРСР” Народний комісаріат харчової промисловості з 26 березня 1946 р. став Міністерством харчової промисловості. Створюються окремі міністерства м’ясо-молочної та рибної промисловості. В березні 1949 року Міністерство харчової та Міністерство смакової промисловості об’єднуються в одне Міністерство харчової промисловості. На новоутворене Міністерство харчової промисловості покладається керівництво хлібопекарною, дріжджовою, кондитерською, консервною, виноробною, пивоварною, борошномельною, тарною, соляною промисловістю, а також заводами, будівельними організаціями, радгоспами харчової промисловості республіканського, обласного та районного підпорядкування через Головні управління та трести міністерства та управління харчової промисловості виконкомів обласних Рад депутатів трудящих В 1952 році виходить Постанова Ради Міністрів УРСР “Про заходи по господарському зміцненню і дальшому розвитку районної промисловості Міністерства харчової промисловості УРСР”. Основною формою організації районної харчової промисловості є рай (міськ) харчокомбінат, що об’єднує в межах одного адміністративного району, а також декількох адміністративних районів, різні цехи і виробництва. В березні 1953 року Верховна Рада СРСР ухвалює Закон про реорганізацію союзних та республіканських міністерств, яка передбачала ліквідацію, об’єднання деяких міністерств. Реорганізація українських міністерств проведена за схемою: об’єднання Міністерства легкої промисловості, Міністерства харчової промисловості (Міністр – Грицюк), Міністерства м’ясної і молочної промисловості, Міністерства рибної промисловості в одне Міністерство легкої та харчової промисловості До структури нового міністерства входило два Головних управління – цукрової промисловості та спиртової промисловості. Очолював Міністерство Міністр легкої і харчової промисловості Рудницький Петро Васильович. Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1953 року Міністерство легкої та харчової промисловості ліквідовується і утворюються Міністерство промислових товарів широкого споживання та Міністерство промисловості продовольчих товарів. В травні 1957 року приймається Закон “О дальнейшем совершенствовании организации управления промышленностью и строительством”. Відповідно до Закону основною організаційною формою управління промисловістю стають Ради народного господарства, створені в економічних адміністративних районах. Затверджується положення про Раду народного господарства економічного адміністративного району. Сесія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про створення на території України 11 економічних адміністративних районів. З метою подальшого удосконалення управлінням народним господарством республіки в червні 1960 року була створена Українська Рада народного господарства. Попередній допис Наступний допис

< Назад Майстриня з Дніпра виготовляє конфітюри з квітів та дикоросів 10 бер. 2024 р. Фермерка з Дніпра Катерина Єременко вже п’ять років розвиває власну справу з виготовлення авторських соусів та конфітюрів. У вересні та жовтні Катерина взяла участь у Local Farmer Fest, які організував Проєкт USAID “Економічна підтримка України” для підтримки локальних фермерів та популяризації їх продуктів. Чим дивувала відвідувачів і які смаки майстриня створює з дикоросів, читайте далі. Виготовляти екстравагантні джеми, соуси та конфітюри Катерина почала з 2018 року. Її бренд – “SmaQus”, під ним продає свої смаколики через інтернет та на фестивалях. До складу смаколиків, окрім звичних фруктів та ягід, входять різноманітні квіти і дикороси, які жінка збирає на Дніпропетровщині. До початку повномасштабного вторгнення ще їздила до сусідніх областей, зараз їздить менше – через наслідки обстрілів та подекуди заміновані поля і ліси. Також купує у фермерів локальну сировину для свого виробництва. На приготування певних видів продукції йде від тижня до місяця. Окрім цього, Катерина готує повністю або майже без цукру і спеціально розробляє продукти для людей, схильних до алергії чи інших особливих потреб у харчуванні. “Мій особистий фаворит – конфітюр з черешні, білого топінамбуру, квітів рожевої півонії, цитрусів та сиропу квітів бузини. Він має легкий заспокійливий ефект, я кажу, що ним краще смакувати ввечері з чаєм”, – ділиться Катерина. Рецептури постійно оновлються, майстриня каже, що як кутюр’є високої моди не шиє одну сукню двічі, так і вона не варить одне й те саме багато разів. А назви продуктів завжди промовисті, вони передають атмосферу та образ, який закладений у приправі чи конфітюрі, кожен з яких має власну історію. “Я називаю себе гастродизайнеркою і роблю за один раз максимум 50 баночок конфітюру по 100-200 мілілітрів. Більше не повторюю цей рецепт, тобто готую колекції. Зараз моя колекція присвячена творам Джона Толкіна, потім працюватиму над японською та шотландською колекціями. Зазвичай я створюю образи якогось героя, книги, події у вигляді свого продукту. Наприклад, я можу створити портрет людини у вигляді варення. Як художник малює фарбами, так я малюю фруктами, горіхами, спеціями. Можу зробити портрет на замовлення, але для цього я беру у людини детальне інтерв’ю, дізнаюся про її характер, уподобання, звички,” – говорить Катерина. На фестивалі у Львові та Івано-Франківську відвідувачі оцінили соуси та конфітюри Катерини. Багатьом покупцям вона розповідала і про складові соусів, і про культуру їх споживання. “Свою аудиторію треба виховувати, це потребує значних зусиль, але воно того варте. Тому я не втомлююся розповідати людям нове – і про культуру споживання сирів із джемами, і про те, як підібрати різні соуси до страв. На фестивалі часто приходить вже підготовлена, обізнана публіка, яка знається на сирах та інших смаколиках, але часто є нові люди, з ними мені теж дуже цікаво говорити, розповідати про свої авторські конфітюри. Адже це вже не бабусине варення, я роблю фактично інноваційний продукт нової ери”, – говорить майстриня. Зараз вона розглядає можливість переїзду на Львівщину, адже вважає, що там найкращі програми з релокації та підтримки малих виробників. Два фестивалі у Львові та Івано-Франківську зібрали понад 50 тисяч людей, на кожному з них понад 100 фермерів з різних куточків України продавали свої продукти, популяризували крафтове виробництво налагоджували нові партнерства. https://era-ukraine.org.ua/maystrynia-z-dnipra-vyhotovliaie-konfitiury-z-kvitiv-ta-dykorosiv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад ЄС необхідно субсидіювати своє виробництво залізничних вагонів-зерновозів, – Микола Сольський. 20 вер. 2022 р. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначив, що через російську агресію та погрози заблокувати українські порти, назріла актуальна потреба розвивати наземні маршрути з України в Європу. З метою забезпечення продовольчої безпеки Міністр виступив з ініціативою субсидіювати виробництво залізничних вагонів-зерновозів на заводах, які знаходяться в Польщі, Словаччині та Румунії. Це допоможе безперебійно транспортувати зерно залізничним транспортом. «Щоб ці маршрути були постійними й ефективно функціонували в ринковій економіці, вартує зробити декілька речей. Зерно, яке прибуває до Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, має далі переміщуватись. Ми бачимо гострий дефіцит потужностей по перевезенню. Кількість залізничних зерновозів в Україні становить приблизно 24 тисячі, а в Європі – близько 12 тисяч. Очевидно, що є гостра необхідність збільшити кількість цих вагонів», – зазначив Микола Сольський. Міністр наголосив, що збільшення логістики залізничним транспортом зробить маршрути комерційними й конкурентними, стримає інфляцію, пов’язану з продуктами харчування. Нагадаємо, що в Словацькій Республіці знаходиться один з найбільших заводів з виробництва вантажних вагонів в Європейському Союзі. Збільшення кількості вагонів-зерновозів дозволить зменшити дефіцит рухомого складу для перевезення зернових в ЄС та зменшити вартість логістики. аgravery.com Попередній допис Наступний допис

< Назад Німецький стартап створив повноцінне рослинне яйце з шкаралупою 14 бер. 2025 р. Німецька компанія Neggst Foods зробила значний крок у розвитку рослинних альтернатив традиційним продуктам харчування. Їхня інноваційна розробка – повноцінне рослинне яйце, що складається з білка, жовтка та біорозкладної шкаралупи, привернула увагу інвесторів та експертів харчової промисловості. Про це пише newfood. Інновація, що змінює правила гри Рослинне яйце від Neggst Foods – це не просто ще одна альтернатива тваринним продуктам. Це комплексне рішення, яке максимально наближене до оригінального продукту за структурою та функціональністю. Особливу увагу привертає біорозкладна шкаралупа, яка імітує справжню яєчну шкаралупу. Склад та користь Основою для створення цього інноваційного продукту стали бобові та солодка картопля. Важливо відзначити, що яйця не містять сої та глютену, що робить їх придатними для широкого кола споживачів, включаючи тих, хто має певні харчові обмеження. Команда Neggst Foods підкреслює: “Ми використовуємо дуже мало інгредієнтів і жодних консервантів. Яйця мають високий вміст клітковини й принаймні такі ж корисні, як і курячі. У них також менше калорій, немає холестерину, але містяться рослинні білки та навіть вітаміни B і D”. Екологічний аспект Особливої уваги заслуговує шкаралупа, створена з кальцію та біологічно виробленого пластику. Вона повністю придатна для компостування, що відповідає сучасним екологічним вимогам. Підтримка та перспективи Проєкт отримав значну фінансову підтримку – 5 млн євро інвестицій у 2022 році. Крім того, Neggst Foods увійшла до числа 14 найбільш інноваційних європейських стартапів, підтримуваних Спільнотою харчових інновацій EIT Food. Команда стартапу зазначає: “Щоб розробити смачну та добре функціонуючу альтернативу рослинним яйцям, нам знадобилася креативність і технічні ноу-хау. Однак, щоб зробити його доступним для широких мас, необхідні сильні інвестори та партнери”. Тренд на рослинні альтернативи Поява такого продукту відображає загальний тренд на рослинні альтернативи традиційним продуктам харчування. Ринок рослинних яєць активно розвивається, з’являються нові продукти, а ресторани та супермаркети все частіше включають такі альтернативи у свій асортимент. https://agroter.com.ua/2024/06/30/nimeczkyj-startap-stvoryv-povnoczinne-roslynne-yajcze-z-shkaralupoyu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Президент підписав закони для митного безвізу з Євросоюзом 31 серп. 2022 р. Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені 30 серпня Верховною Радою закон №0166 «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» та закон № 0165 «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами», необхідні для митного безвізу з ЄС пише AГРОПОЛІТ Про це він заявив у зверненні. Зеленський зазначив, що вони є фактичною реалізацією митного безвізу. Ми зробили це в рекордний строк і абсолютно злагоджено – усі гілки влади», — сказав Зеленський. Президент наголосив, що хоч би як було складно, Україна в умовах війни крок за кроком рухається до повноправного членства в ЄС. Закон №0166 дозволяє застосовувати європейські транзитні правила. Очікується, що завдяки ратифікації Конвенції відбудеться значне прискорення та здешевлення руху товарів, від якого виграють експортери, перевізники та імпортери. Закон № 0165 спрощує формальності у торгівлі товарами з європейськими державами та дозволить виконати умови для приєднання до процедури спільного транзиту. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 липня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. Європейські сири захопили український ринок 1 2. Україна оновлює правила органічного виробництва за стандартами ЄС 2 3. ЗВТ з Туреччиною стане підготовкою України до відкриття ринків ЄС — експертка 2 4. Уряд перейменував Мінекономіки та відновив Мінагрополітики 2 5. Морозиво вийшло в лідери експортованих з України молочних продуктів 3 6. Українські фермери випереджають європейських за впровадженням цифрових технологій у агросекторі 3 7. Липового й гречаного меду цього року ледь вистачить для внутрішнього ринку 3 8. Агросектор має один із найбільших потенціалів для розвитку власної генерації 4 9. В Україні за пʼять місяців виробили менше згущеного молока 4 10. На Карпатських полонинах можуть з’явитися сучасні мініцехи з виробництва сирів за старовинними рецептами гуцулів 5 11. Експорт українського вершкового масла впав удвічі: виробники працюють на межі рентабельності 5 -------------------------------------------------- 1. Європейські сири захопили український ринок AgroNews.ua . - 22.07.2026 Український ринок сирів дедалі більше залежить від імпортної продукції. Значне зростання поставок європейських сирів на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію та змушує вітчизняних виробників скорочувати обсяги виробництва. За підсумками першого півріччя імпорт твердих і напівтвердих сирів зріс на 27% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті частка імпортної продукції в цьому сегменті вже перевищує третину продажів. Імпорт «білих сирів» також збільшився — на 15%, а в окремих категоріях імпорт уже займає близько половини ринку. Найменше зростання зафіксовано у сегменті плавлених сирів. Європейські сири залишаються дешевшими за українські аналоги, тому виробники змушені активно застосовувати акційні знижки, які часто нівелюють прибутковість продажів. Експерти ринку зазначають, що без розширення експортних можливостей та підвищення конкурентоспроможності українським виробникам буде дедалі складніше конкурувати з дешевшою європейською продукцією як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. https://agronews.ua/news/yevropejski-syry-zahopyly-ukrayinskyj-rynok/ 2. Україна оновлює правила органічного виробництва за стандартами ЄС AgroPolit.com . – 21.07.2026 У Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що Президент України підписав закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який гармонізує українське законодавство з вимогами Європейського Союзу. Документ має спростити доступ українських виробників органічної продукції до європейського ринку та запровадити сучасну систему державного контролю. Документ передбачає низку ключових змін. Буде запроваджено сучасну систему державного контролю. Закон гармонізує вимоги до виробництва та маркування органічної продукції з європейськими стандартами, розширює перелік органічної продукції та визначає нові категорії сертифікації. Новий закон імплементує норми європейського законодавства щодо органічного виробництва, сертифікації, контролю та маркування продукції. Його ухвалення є частиною виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу. https://agropolit.com/news/31902-ukrayina-onovlyuye-pravila-organichnogo-virobnitstva-za-standartami-yes 3. ЗВТ з Туреччиною стане підготовкою України до відкриття ринків ЄС — експертка AgroPolit.com . – 17.07.2026 Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівниця Центру економічних досліджень Вероніка Мовчан заявила, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною стане своєрідною підготовкою до ширшої лібералізації торгівлі в межах майбутнього членства України в Європейському Союзі. За її словами, до моменту можливого вступу України до ЄС завершаться перехідні періоди, передбачені угодою з Туреччиною, після чого обидві сторони зможуть значно більше відкрити свої ринки. За її словами, більшість аграрних товарів матимуть тарифні квоти, виключення або часткове зниження мит. Серед прикладів вона назвала цукор, для якого діє 50% мита, а також низку інших товарів із обмеженим доступом до ринків. Навіть за умови повного скасування торговельних бар’єрів імпорт аграрної продукції з Туреччини, за оцінкою Мовчан, міг би зрости приблизно на 15%. https://agropolit.com/news/31888-zvt-z-turechchinoyu-stane-pidgotovkoyu-ukrayini-do-vidkrittya-rinkiv-yes--ekspertka 4. Уряд перейменував Мінекономіки та відновив Мінагрополітики AgroPortal.ua .- 21.07.2026 Кабінет Міністрів України перейменував Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на Міністерство економіки та довкілля України. Згідно з документом, Міністерству економіки та довкілля України необхідно підготувати та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт положення про міністерство. Постанова відміняє рішення про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства України. https://agroportal.ua/news/ukraina/uryad-pereymenuvav-minekonomiki-ta-vidnoviv-minagropolitiki 5. Морозиво вийшло в лідери експортованих з України молочних продуктів AgroPortal.ua .- 20.07.2026 Як повідомляє Асоціація виробників молока , Україна у червні 2026 року експортувала 11,53 тис. т молочних продуктів на суму $35,06 млн. Натуральні обсяги експорту скоротилися на 23%, а грошова виручка впала на 31% відносно травня 2026 року. В ідносно червня 2025 року натуральні обсяги експорту знизилися на 7%, а грошова виручка скоротилася на 23%. Головними експортними категоріями були: морозиво — 28%; молоко та вершки, згущені — 26%; сири — 14%; масло вершкове — 10%; казеїн — 8%. Відносно червня 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту кисломолочних продуктів на 30%, морозива на 20,4%, молока та вершків незгущених до 3,24 тис. т (+8%), молочної сироватки до 1,51 тис. т (+32%), але скоротила обсяги постачань інших молочних продуктів. Відносно червня минулого року збільшилася грошова виручка за відвантажені молоко та вершки згущені до $9,28 млн (+22%), молоко та вершки незгущені на 4%, кисломолочні продукти на 18%, молочну сироватку на 110% та морозиво на 20%. Водночас імпорт молочної продукції до України становив 8,68 тис. т, що на 72% більше відносно травня 2026 року і на 95% більше відносно червня 2025 року. «Зовнішньоторговельне сальдо у червні 2026 року було негативним і становило $2,37 млн», — резюмували в асоціації. https://agroportal.ua/news/ukraina/morozivo-viyshlo-v-lideri-eksportovanih-z-ukrajini-molochnih-produktiv 6. Українські фермери випереджають європейських за впровадженням цифрових технологій у агросекторі AgroReview . -23.07.2026 Керівниця аграрного підрозділу Bayer в Україні Ганна Громаковська повідомила, що, згідно з результатами опитування «Голос фермера» за 2024 рік, впровадження цифрових рішень серед українських аграріїв демонструє значно вищі показники порівняно із сусідніми країнами. Лідерство України у цифровізації агросектору Дослідження показало, що 79% українських фермерів активно використовують цифрові інструменти у своїй діяльності. Для порівняння, у сусідніх країнах цей показник становить 67%. Серед тих, хто впроваджує цифрові технології, 88% застосовують їх для підвищення врожайності, 85% — для оптимізації ресурсів, а 84% — з метою покращення якості врожаю. Перспективи розвитку цифрових платформ За словами Ганни Громаковської, значна частина аграріїв наразі сприймає цифрові рішення як додатковий елемент у роботі, а не як основний інструмент. Такий підхід впливає на якість управлінських рішень та фінансові результати підприємств. У компанії Bayer очікують на зростання популярності платформи Climate FieldView серед українських господарств, адже її застосування сприяє ефективнішому управлінню агровиробництвом. https://agroreview.com/content/tech/bayer-ukrayinski-fermery-aktyvnishe-korystuyutsya/ 7. Липового й гречаного меду цього року ледь вистачить для внутрішнього ринку АgroTimes .-20.07.2026 Цьогоріч врожаю липового й гречаного меду ледь вистачить для внутрішнього ринку. повідомив голова ради директорів «Пасіка 21» Сергій Шаронін . Хоча масово їх ніколи й не експортували. Він зазначає, що підсумки врожаю липового меду можна буде підбити вже за тиждень-два. Але вже зараз зрозуміло, що дива не станеться. «Більшість місць впевненого липового медозбору ‒ на небезпечних з погляду бойових дій територіях. А безпечні місця біля липових масивів тепер переповнені пасіками», ‒ пояснює Сергій Шаронін. Гречку ж перестали сіяти, оскільки погода не сприяє врожайності. А та, що посіяна, і пасіками навколо перевантажена, і погано за такої погоди виділяє нектар, зазначає експерт. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/lypovogo-j-grechanogo-medu-czogo-roku-led-vystachyt-dlya-vnutrishnogo-rynku/ 8. Агросектор має один із найбільших потенціалів для розвитку власної генерації АgroTimes .-20.07.2026 Про це повідомляє пресслужба Української бобово-соєвої асоціації за результатами першої робочої зустрічі , присвяченій новій державній програмі підтримки розподіленої генерації для великого та середнього бізнесу. Учасники заходу, організованого УБСА , обговорювали постанову КМУ від 29 квітня 2026 року № 594 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання, які реалізують проєкти у сфері розподіленої генерації», згідно якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних генеруючих потужностей. Президентка асоціації Антоніна Скляренко зазначила: «Для аграріїв, зокрема з огляду на можливість використання відходів сої, соняшника та іншої сировини, власна генерація енергії є надзвичайно важливою. Потрібно розповісти бізнесу, як працює нова програма і які можливості вона відкриває. Ми вперше зібрали компанії, які вже зацікавилися державною програмою енергонезалежності». Новий механізм фінансування був розроблений після опитування підприємств, які прагнуть інвестувати у власну генерацію, однак раніше не мали відповідних інструментів державної підтримки. Під час заходу учасники розглянули практичні аспекти реалізації проєктів розподіленої генерації. Директор ТОВ «Котлоенергопроект» Володимир Ліфшиць звернув увагу, що ключовим фактором успішності будь-якого проєкту є правильний вибір паливної бази та конфігурації майбутньої теплоелектростанції: «На прикладі станції, яка працює на елеваторних відходах вартістю 2 тис. грн за тонну, собівартість виробництва електроенергії становить близько 2 грн за кВт·год. Водночас на природному газі цей показник може сягати майже 11 грн за кВт·год. Тому правильний вибір палива є ключовою умовою економічної ефективності проєкту. Відповідно, для зниження собівартості генерації електроенергії компанія «Котлоенергопроект» розробила та виробляє енергетичні котли для промислових ТЕЦ, які можуть працювати на різних видах біомаси». Високий інтерес аграрних компаній до зустрічі підтвердив значний попит бізнесу на практичну інформацію щодо розвитку власної генерації. Учасники заходу наголосили, що розвиток розподіленої генерації в агросекторі потребує не лише фінансових інструментів, а й постійного діалогу між державою, виробниками обладнання та бізнесом. Тому Українська бобово-соєва асоціація планує продовжити такі зустрічі для аграріїв, щоб допомогти підприємствам максимально використати можливості нової програми державної підтримки. https://agrotimes.ua/agromarket/agrosektor-maye-odyn-iz-najbilshyh-potenczialiv-dlya-rozvytku-vlasnoyi-generacziyi/ 9. В Україні за пʼять місяців виробили менше згущеного молока Bizagro. – 14.07.2026 Згідно даним Державної служби статистики, у січні-травні 2026 року в Україні виробили 13,2 тис. тонн згущеного молока ‒ на 6,4% менше, ніж за такий самий період минулого року. На перероблення за п’ять місяців цьогоріч надійшло на 3,7% більше молока. Попри спад світового ринку закупівельні ціни на молоко в країні продовжили зростання. Порівняно з травнем середня закупівельна ціна молока від сільськогосподарських підприємств збільшилася на 0,4%, хоча залишалася на 12% нижчою, ніж у червні 2025 року. https://bizagro.com.ua/v-ukrayini-za-p%ca%bcyat-misyacziv-vyrobyly-menshe-zgushhenogo-moloka/ 10. На Карпатських полонинах можуть з’явитися сучасні мініцехи з виробництва сирів за старовинними рецептами гуцулів SEEDS .-17.07.2026 Традиційне полонинське господарювання у Карпатах — це не лише про автентичний побут та смачну бринзу, а й про збереження унікальної природи гір. Днями науковці Карпатського біосферного заповідника провели дослідження на полонині Лисичий, аби з’ясувати, як випасання овець впливає на екологічний баланс високогір’я та які перспективи має локальний екотуризм. Під час польового виїзду науковці зустрілися з власниками отар і обговорили амбітні плани щодо розвитку традиційного промислу. Наразі розглядається можливість створення сучасних мініцехів безпосередньо в горах. Там виготовлятимуть сертифіковану органічну продукцію за старовинними гуцульськими рецептами. Для реалізації готового сиру, вурди та будзу планують відкрити спеціалізовані магазини локальних брендів у найбільших містах Закарпаття: Рахові, Мукачеві та Ужгороді. https://www.seeds.org.ua/na-karpatskix-poloninax-mozhut-zyavitisya-suchasni-minicexi-z-virobnictva-siriv-za-starovinnimi-receptami-guculiv/ 11. Експорт українського вершкового масла впав удвічі: виробники працюють на межі рентабельності УСІ.- 20.07.2026 Український ринок вершкового масла продовжує переживати кризу. За даними ІНФАГРО, пропозиція продукції суттєво перевищує попит, експорт скорочується, а ціни залишаються низькими. За І-е півріччя цього року поставки масла за кордон зменшилися вдвічі, тоді як виробники дедалі більше орієнтуються на внутрішній ринок, де прибутковість також залишається низькою. Можливості для реалізації надлишків залишаються обмеженими, а закупівельні ціни не забезпечують виробникам достатньої рентабельності. У липні ситуація на ринку вершкового масла України не покращилася. Попри незначне зростання цін на європейському ринку, експорт до країн Євросоюзу залишається економічно невигідним для більшості українських підприємств, поставки до країн ЄС залишаються незначними. Разом із падінням обсягів знизилися й експортні ціни. Головною перепоною для експорту є не митні чи тарифні обмеження, а недостатньо приваблива цінова кон’юнктура європейського ринку. Відчутного збільшення експорту до Євросоюзу у ІІ-му півріччі також не прогнозується. Водночас експорт спредів і рослинно-вершкових сумішей скоротився значно менше. Найбільший попит на цю продукцію зберігається на ринках країн Близького Сходу. Найвигідніші пропозиції надходять від покупців із країн Кавказу Через складну ситуацію із зовнішніми продажами українські виробники дедалі активніше переорієнтовуються на внутрішній ринок. Однак навіть внутрішні ціни часто не покривають повною мірою витрат на виробництво. Прибутковим залишається переважно сегмент фасованого вершкового масла за умови ефективної організації продажів. Виробництво масла продовжує зростати, тоді як експорт суттєво скоротився. Через це значні обсяги продукції залишаються на складах у очікуванні поліпшення ринкової кон’юнктури. Накопичення запасів і надалі тисне на ціни, а тривале зберігання продукції стає дедалі складнішим для підприємств, які не мають достатнього фінансового ресурсу. Ситуацію ускладнює й зниження цін на зовнішніх ринках, через що експортні поставки до більшості напрямків залишаються економічно невигідними. https://usionline.com/post/13686

< Назад Квітень 2024. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Вип. 4 663.2 ДФ В88 Вулихман , А.А. Виннокислые соединения и их получение из отходов переработки винограда/ А.А. Вулихман , А.Л. Миркинд; УкрНИИ виноградарства и виноделия им. В.Е. Таирова, Завод виннокаменной кислоты им. Куйбышева. - Одесса, 1940. - 367 с.: табл. - Библиогр.: с.362-364 В книге описываются процессы переработки отходов виноделия для производства виннокаменной кислоты, которая имеет большое значение для отраслей пищевой промышленности, прежде всего, в производстве конфетно-кондитерских изделий, лимонной кислоты и различных напитков. 663.1 ДФ З-91 Зубашев, Е.Л. (проф.) Успехи техники брожения в последнее десятилетие: речь, произнесенная на публичном акте Харьковского практического технологического института 15 сентября 1895 г. / Е.Л. Зубашев. - Харьков: Тип. Зильберберга, 1895. - 20 с. В речи профессора Зубашева дается краткий обзор результатов, каких достигла техника брожения, благодаря целому ряду научных работ, во главе которых стояли исследования ученых Пастера и Ганзена 63.1 ДФ У45 Украинский научно-исследовательский институт пищевой промышленности . Консультации по бродильной промышленности/ Украинский научно-исследовательский институт пищевой промышленности . - Х.: УкрНИИПП Вып. 7 / Наркомпищепром УССР. - 1938. - 40 с.: ил. В сборнике рассматриваются различные методы и процессы пивоваренного производства: разработка методов определения цветности пива, расход выхода экстракта солода при варках с добавлением сахара, промывка дрожжей серной кислотой, рациональный тепловой баланс пивоваренного производства. 663.1 ДФ У45 Укранский научно-исследовательский институт пищевой промышленности. Консультации по бродильной промышленности/ Украинский научно-исследовательский институт пищевой промышленности. - Х.: УкрНИИПП Вып. 9 . - 1939. - 35 с.: ил. В сборник вошли научные статьи, посвященные вопросам производства безалкогольных напитков и плодово-ягодных соков, а также рассматриваются вопросы дрожжевого и уксусного производства. 663.1 ДФ У45 Украинский научно-исследовательский институт пищевой промышленности . Консультации по бродильной промышленности/ Украинский научно-исследовательский институт пищевой промышленности ; Наркомпищепром УССР. - Х.: УкрНИИПП Вып. 10 . - 1939. - 57 с: табл. В сборнике рассматриваются вопросы пивоваренного и дрожжевого производств: роль среды при солодоращении, рефрактометрическое определение экстракта в пивном сусле, режим затирания несоложеного материала, переработка кислых меласс. Назад Далі

< Назад Піцайолло на батарейці. Інноваційний робот складає 150 піц на годину 23 лип. 2023 р. Новий автоматизований робот для складання піци від американської компанії xRobotics пройшов успішне випробування в мережі піцерій Dodo Pizza в Оксфорді, штат Міссісіпі. XPIZZA ONE — ЦЕ АВТОНОМНИЙ КІОСК ДЛЯ СКЛАДАННЯ ПІЦИ Установка xPizza One зовні нагадує промисловий 3д принтер. Він не готує піцу, лише автоматизує процес збору начинки. Працівнику необхідно помістити заготовку тіста на піднос та вибрати начинку для майбутньої піци на планшеті. Заготовка рівномірно обертається під відповідними контейнерами. Після збору піца готова до випікання. Повна автоматизація забезпечує узгодженість продукту та точний розподіл інгредієнтів. Система адаптується до швидкості виробництва та дозволяє складати кілька піц одночасно. МАКСИМАЛЬНА ШВИДКІСТЬ XPIZZA ONE СТАНОВИТЬ 150 ПІЦ НА ГОДИНУ ТА ПІДТРИМУЄ ДО 23 ІНГРЕДІЄНТІВ На пілотному випробуванні в Оксфорді установка вміщала 11 видів начинок, що охоплює 90% меню мережі Dodo Pizza. Середня продуктивність робота досягла 100 піц на годину і протягом місяця успішно зібрала 472 піци, тим самим зекономивши 32 години ручної роботи. Завдяки більш точному розподілу начинки, знижуються затрати на інгредієнти, а людську працю вигідніше спрямувати на роботу з клієнтами, зазначили у компанії.продукт. Компанія заявила, що зібрала 800 попередніх замовлень серед мереж піцерій, а також готує потужності для запуску масового виробництва xPizza One орієнтовно, під кінець року. https://newfood.media/2021/04/26/pitsayollo-na-batareytsi-innovatsiynyy-robot-skladaie-150-pits-na-hodynu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Французький ресторан змінив назву на "Le Borscht" та пропонує українське меню 17 квіт. 2022 р. Паризький ресторан на два місяці перейменували, власники закладу взяли на роботу українських біженців, які готуватимуть українські страви з нового меню. Ресторан у Парижі La Bourse Et La Vie став "Le Borscht" Et La Vie до кінця травня. Також тут працюватимуть троє українців, які готуватимуть традиційні страви для гостей закладу. Протягом 2 місяців заклад планує передавати 5% від загального доходу на допомогу жертв війни в Україні. Кухарі вже частували відвідувачів першими українськими стравами: варениками з картоплею та шкварками, борщем із телячими реберцями. "Le Borscht" Et La Vie – це спільна робота шеф-кухаря Деніеля Роуза, його команди La Bourse Et La Vie та трьох українських новачків у Парижі, які прагнуть поділитися смаками та традиціями своєї країни. Аліна, Юлія та Іван візьмуться за нашу кухню та запропонують вам меню, яке буде як вираженням української кухні, так і святом нерозривного зв'язку між людьми з усього європейського континенту", – написали на ФБ-сторінці ресторану. Попередній допис Наступний допис