< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 листопада 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 листопада 2023 року Зміст стор. 1. Глибока переробка та виробництво ready-to-eat принесуть бонуси в контексті доданої вартості, логістики, збуту 1 2. УЗА закликає відмовитись від законодавчих нововведень з регулювання експорту зерна 2 3. Мінагрополітики обіцяє цукровикам домовлятися з ЄС про безмитний експорт 2 4. На Черкащині протягом року запустять в роботу два нові переробні Підприємства 2 5. Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу 3 6. Вступ України до Євросоюзу – це виклик для польського агросектору – міністр 3 7. Саміт продовольчої безпеки: Україна запросила до співпраці Мавританію 3 8. Євроінтеграція: молочники України та ЄС почали об’єднання 4 9. Сири з Польщі можуть витіснити українсьсу продукцію 4 10. Переробники України поступово переходять на високоякісне молоко 4 11. Яблука меншого калібру — нова тенденція на світових ринках 5 12. Вступ України до ЄС: сільське господарство буде предметом непростих переговорів – єврокомісар 5 13. Шмигаль заявив, що підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду 6 14. Експорт зернових з України знизився майже на 30% за рік 6 ------------------------------------------------------ 1. Глибока переробка та виробництво ready-to-eat принесуть бонуси в контексті доданої вартості, логістики, збутуAgravery.- 17.11.2023 Комерційний директор "Астарти", експерт New Food Summit Вячеслав Чук на прикладі проєкту, що об'єднує й підтримує малий та середній бізнес в Україні, розповів, що закладати у фундамент при побудові agrifood-екосистеми, які підходи та цінності варто при цьому перейняти бізнесу та на які споживацькі тренди орієнтуватися. Ключовий виклик на шляху до побудови агропромислової екосистеми в Україні — це трансформація моделі виробництва сировини у модель глибокої переробки та створення готових продуктів. Це концепт, який дасть багато бонусів в контексті доданої вартості продукції, логістики, збуту та загалом життєздатної стратегії для національної економіки, яка все більше інтегрується до європейського ринку. Але трансформація виробництва — це лише вершина айсбергу, а в глибині український бізнес потребує ретельної роботи зі стратегією та підходами до створення й просування продуктів, а також своєї соціальної ролі в цьому. На прогресивних світових ринках бізнес працює за принципами сталого розвитку, тому ми не можемо собі дозволити виробляти продукти з серії "дешево та смачно". Натомість ми маємо будувати українську агропромислову екосистему на відповідних цінностях та принципах, які і об'єднають підприємства всіх ланцюгів в агропродовольчій-сфері, дозволять вийти на преміальні ринки та посилити соціальну відповідальність бізнесів. Ми обираємо тих підприємців, які готові втілювати принципи сталого розвитку, яким близькі ці цінності. Зрозуміло, що на початку створення бізнесу головна мета — почати генерувати прибуток. Але ми намагаємось донести, що прозорість ведення бізнесу і соціальна складова є не менш важливою на старті, її одразу треба закладати у стратегію. Тим паче, що такий підхід дає зелене світло для виходу на європейські ринки. https://agravery.com/uk/posts/show/gliboka-pererobka-ta-virobnictvo-ready-to-eat-prinesut-bonusi-v-konteksti-dodanoi-vartosti-logistiki-zbutu 2. УЗА закликає відмовитись від законодавчих нововведень з регулювання експорту зернаAgravery.- 17.11.2023 Вона висловлює стурбованість через сплеск ініціатив нового законодавчого регулювання експорту зерна, коли на ринку вже почали діяти нові правила експорту, запроваджені урядом України. Відповідну заяву УЗА оприлюднила 16 листопада. Як зазначили в асоціації, у ВР народні депутати вже зареєстрували низку альтернативних законопроєктів, «які нібито спрямовані на покращення регулювання ринку зерна, тоді як зернова галузь в умовах війни намагається відновити експорт зерна, зокрема й через тимчасовий гуманітарний коридор». «Вважаємо, що нещодавнє запровадження КМУ нових правил експорту агропродукції, які тільки-но починають працювати, повинні бути протестовані на предмет ефективності та не створювати перешкод для критично важливого для держави, бюджету та оборони експорту України. Є сподівання учасників ринку, що нові правила експорту полегшать роботу експортерам, які працюють прозоро і повністю виконують вимоги законодавства щодо повернення валютної виручки від експорту до країни», - йдеться в заяві УЗА. https://agravery.com/uk/posts/show/uza-zaklikae-vidmovitis-vid-zakonodavcih-novovveden-z-reguluvanna-eksportu-zerna 3. Мінагрополітики обіцяє цукровикам домовлятися з ЄС про безмитний експорт AgroNews.ua . -22.11.2023 Мінагро та Національна асоціація цукровиків України («Укрцукор») підписали Меморандум про взаєморозуміння. Міністерство аграрної політики та продовольства пообіцяло учасникам ринку цукру сприяння для нарощування експорту та проведення переговорів з Європейським Союзом щодо подальшого безмитного та безквотного експорту цукру в країни ЄС, йдеться в повідомленні Мінагро. Сторони домовилися погоджувати максимально можливі обсяги експорту цукру на основі попереднього балансу попиту і пропозиції в 2023/2024 маркетинговому році. Максимуальний обсяг експорту цукру у 2023/2024 маркетинговому році становитиме 650 тис. тонн. https://agronews.ua/news/minagropolityky-obiczyaye-czukrovykam-domovlyatysya-z-yes-pro-bezmytnyj-eksport/ 4. На Черкащині протягом року запустять в роботу два нові переробні підприємства AgroNews.ua . -21.11.2023 Будівництво заводів з виробництва круп та переробки кукурудзи почали ще до війни. Їх будує інвестгрупа Time, розповів співзасновник інвестгрупи Time Юрій Ткаченко. Він зазначив: «Елеваторне обладнання для одного з цих підприємств було завантажене на Харківщині 21 лютого 2022 року, а вже наступного дня розпочалося російське вторгнення і такі обстріли, що стало не зрозуміло не тільки те, чи вдасться привезти обладнання, але чи й вціліє воно взагалі разом з машинами… ». Одне з підприємств планують запустити вже в листопаді цього року, інше — на початку наступного року. https://agronews.ua/news/na-cherkashhyni-protyagom-roku-zapustyat-v-robotu-dva-novi-pererobni-pidpryyemstva/ 5. Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу AgroNews.ua . -17.11.2023 Про це Президент Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю журналістам африканських ЗМІ, говориться у повідомленні Офісу Президента . Україна доводить це конкретними кроками, забезпечуючи роботу зернового коридору. На зустрічі були медіа з Анголи, Ботсвани, Тунісу, Республіки Гвінея, Кенії, Марокко, Нігерії, Сенегалу, Південно-Африканської Республіки, Замбії. «Зараз у нас працює альтернативний коридор, який ми змушені були зробити. Ми показали світу, що Україна продовжує гарантувати глобальну продовольчу безпеку», — зазначив Володимир Зеленський. За перший місяць роботи альтернативного зернового коридору Україна транспортувала 4 млн т аграрної продукції, що дорівнює обсягу експорту зернових за місяць роботи першої зернової ініціативи, створеної на основі домовленостей із Туреччиною та ООН. Глава держави також розповів про ініціативу побудувати зернові хаби в Африці, із яких можна було б транспортувати аграрну продукцію по всьому континенту незалежно від дій влади росії чи інших подібних держав. «У цих хабах завжди будуть продукти харчування. І хоч би що відбувалося, зерно завжди буде в людей. І голоду точно не буде», — зазначив Володимир Зеленський. https://agronews.ua/news/ukrayina-maye-namir-zalyshatysya-garantom-prodovolchoyi-bezpeky-dlya-bagatoh-krayin-svitu/ 6. Вступ України до Євросоюзу – це виклик для польського агросектору – міністр AgroPolit.com . -21.11.2023 Це є викликом для сільського господарства Євросоюзу, тому слід шукати рішення, які б не зашкодили польським фермерам, заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. Він повідомив, що прийняв участь у зустрічах з міністрами сільського господарства країн Вишеградської групи та коаліції п'яти прифронтових країн. Серед переговорів йшлося про можливий вступ України до Євросоюзу. Також міністри обговорили питання транзиту українського зерна через Євросоюз. Роберт Телус підкреслив, що односторонні заборони на українське зерно показали, що транзит можна здійснювати і він стає більшим і кращим. Міністр назвав такий підхід ефективним, оскільки зерно не залишається в сусідніх країнах. Він висловив сподівання, що Євросоюз зробить з цього висновки і створить на своєму рівні систему, яка допоможе українським товарам йти туди, куди вони йшли до війни. https://agropolit.com/news/27029-vstup-ukrayini-do-yevrosoyuzu--tse-viklik-dlya-polskogo-agrosektoru--ministr 7. Саміт продовольчої безпеки: Україна запросила до співпраці Мавританію AgroPolit.com . -20.11.2023 Українська сторона запросила Мавританію підтримати Формулу миру президента Володимира Зеленського та взяти участь у Міжнародному саміті продовольчої безпеки, який має пройти у Києві 25 листопада, повідомив спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх. Спеціальний представник наголосив на необхідності відновлення безперешкодного функціонування Чорноморського зернового коридору для експорту українського зерна до країн Африки, Азії та Близького Сходу і закликав Мавританію підтримати та приєднатися до започаткованої президентом України ініціативи Grain from Ukraine, метою якої є збільшення поставок продовольства до країн Африки та Азії, повідомив про намір відкрити нові посольства України в Африці. https://agropolit.com/news/27021-samit-prodovolchoyi-bezpeki-ukrayina-zaprosila-do-spivpratsi-mavritaniyu 8. Євроінтеграція: молочники України та ЄС почали об’єднання AgroPolit.com . -20.11.2023 Молочники України та Європи планують об’єднати зусилля задля відстоювання інтересів на ринках, розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур. За словами експерта, відповідна співпраця дозволить сформувати спільні вимоги до урядів напередодні вступу України до Євросоюзу та уникнути конфліктів, подібних до зернового. За його словами, українські молочники мають намір донести до європейських організацій та урядів специфіку роботи вітчизняних компаній, підкресливши, що інтеграція до Євросоюзу повинна бути підготовлена з обох сторін та має піти на благо як європейського бізнесу, так і українського. Спілка молочних підприємств України планує в березні 2024 року приєднатися до Європейської молочної асоціації. Арсен Дідур підкреслив, що голос молочного бізнесу мають почути до того, як Україна приєднається до Євросоюзу. https://agropolit.com/news/27020-yevrointegratsiya-molochniki-ukrayini-ta-yes-pochali-obyednannya 9. Сири з Польщі можуть витіснити українсьсу продукцію AgroPolit.com . -20.11.2023 На українському ринку сиру вітчизняні сировари незабаром зіштовхнуться із зростанням конкуренції з боку польської продукції, що пов'язано із нинішньою політикою ціноутворення на сири. Із початку осені продукція українських виробників вже двічі зростала в ціні через подорожчання сирого молока на 20%. Вартість українського сиру зросла лише на 10%, тому сиророби тиснуть на торговельні мережі для збільшення цін. Польські сири порівняно з українськими помітно дешевші, навіть незважаючи на витрати на доставку в Україну. Торгова статистика свідчить про зростання інтересу до імпортних сирів. У жовтні закупівлі твердих, напівтвердих та білих сирів зросли одразу на 10% проти показників вересня та більш ніж на третину порівняно з жовтнем 2022 року. https://agropolit.com/news/27013-siri-z-polschi-mojut-vitisniti-ukrayinssu-produktsiyu 10. Переробники України поступово переходять на високоякісне молоко AgroPortal.ua .- 23.11.2023 У повідомленні Асоціації виробників молока із посиланням на дані Держстату. говориться, що в иробництво молока-сировини в січні-жовтні 2023 року господарствами усіх категорій склало близько 6277,4 тис. т, що на 6% менше порівняно з торішнім періодом. Підприємства збільшили виробництво молока до 2341,4 тис. т (+7%) у січні-жовтні 2023 року. В жовтні — 228,9 тис. т, що на 2% більше, ніж у вересні, й на 7% більше порівняно до жовтня торік. У жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні склали 610,50 тис. т (-3% до вересня поточного року і -6% до жовтня 2022 року). З початку року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 37%, а господарств населення — 63%. Георгій Кухалейшвілі, аналітик АВМ припускає, що загальне скорочення виробництва молока-сировини в Україні відбувається переважно за рахунок падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які найбільш суттєво постраждали від наслідків повномасштабного вторгнення росії. «Однак, незважаючи на зазначені виклики, сільськогосподарським підприємствам вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу і наростити виробництво сирого молока на підконтрольних Україні територіях. Варто зазначити, що на переробку йде переважно молоко екстра ґатунку, яке виробляють саме підприємства. В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину даного ґатунку», — зазначив експерт. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/pererobniki-postupovo-perehodyat-na-visokoyakisne-moloko 11. Яблука меншого калібру — нова тенденція на світових ринках AgroPortal.ua .- 20.11.2023 Українські фруктові компанії щороку стикаються з новими викликами. Змінюються правила та тенденції на ринках, тому бізнес постійно адаптується, повідомив керівник компанії USPA Fruit Володимир Гуржій . Він зазначив, що, окрім очевидних складнощів, пов’язаних із війною, доєдналась інфляція. Однак ціни на яблука зростають не так швидко, як собівартість виробництва. Крім того, відбуваються зміни у споживчих трендах. «Серед найновіших тенденцій — багато ринків вимагають яблука меншого калібру, що відрізняється від того, з чим ми стикалися навіть два роки тому. Для мене було величезним здивуванням, коли я побачив на ринку в Дубаї багато дрібних яблук сорту Роял Гала з блідим кольором, які називають «шкільними яблуками», або подібних до тих, що продаються в Україні. Тенденція, над зміною якої ми наполегливо працювали роками, була змінена південноафриканськими постачальниками всього за одне літо, коли в ПАР з'явилися великі обсяги таких яблук», — коментує Володимир Гуржій. Володимир Гуржій також зазначив, що дефіцит груш наступного сезону в Європі — це чудова можливість для українських експортерів вийти на ці ринки. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/yabluka-menshogo-kalibru-nova-tendenciya-na-svitovih-rinkah 12. Вступ України до ЄС: сільське господарство буде предметом непростих переговорів – єврокомісар Вizagro.-21.11.2023 Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що сільське господарство стане предметом непростих переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. За його словами, з моменту початку війни в Україні та скасування митних бар’єрів ринок ЄС став найбільшим одержувачем українських продуктів харчування та сировини. Особливо сильно це відчули з боку ЄС сусідні з Україною країни, з початку війни український експорт до країн ЄС у грошовому вираженні зріс з 7 млрд євро до 13 млрд євро. “Додаткова проблема в тому, що більша частина експорту залишилася в п’яти сусідніх країнах, включно з Польщею, – EUR5 млрд. Ми маємо не тільки стежити за цим, а й іноді реагувати. До війни основним напрямком постачань українських товарів були ринки Азії та Африки. Наразі найбільше отримує Європа”, – сказав Войцеховський. За словами Войцеховського, щомісячна потреба України в експорті становить майже 4,7 млн тонн – це стосується всіх зернових. “Рекордна пропускна спроможність коридорів солідарності становила 4 млн тонн”, – сказав Войцеховський. Він каже, що ці результати доводять, що весь український експорт можливий цим маршрутом, хоча необхідно знайти нові напрямки для такого транзиту. https://bizagro.com.ua/vstup-ukrayini-do-yes-silske-gospodarstvo-bude-predmetom-neprostih-peregovoriv-yevrokomisar/ 13. Шмигаль заявив, що підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду Вizagro.-20.11.2023 У День працівників сільського господарства Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду. “Українські аграрії — мужні люди нескореної нації. Їхня відважна робота зміцнює економічний тил нашої держави та годує світ”, – зазначив глава уряду. Він підкреслив, що навіть попри повномасштабну війну, заміновані поля аграрії працюють, розвиваються, роблять свій вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку. “Дякую всім працівникам сільського господарства за титанічну працю на благо нашої держави. Бажаю здоров’я, добробуту, натхнення та миру. Підтримка аграріїв є і буде пріоритетом Уряду”, – заявив він. https://bizagro.com.ua/shmigal-zayaviv-shho-pidtrimka-agrariyiv-ye-i-bude-prioritetom-uryadu/ 14. Експорт зернових з України знизився майже на 30% за рік UBR.-16.11.2023 Станом на 15 листопада обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України за 2023/2024 маркетинговий рік (МР) становив 10,97 млн т, що майже на 30% менше, ніж торік, коли цей показник становив 15,56 млн т. Згідно зі статистичними даними, за 2023/2024 маркетинговий рік уже експортували пшениці на 5,2 млн т, що на 12,5% менше за минулорічні обсяги. Постачання ячменю на зовнішні ринки склало 749 000 т, це на 41,4% менше, ніж торік. Кукурудзи експортовано 4,9 млн т, що на 41% менше відвантажень минулого сезону. Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному сайті Мінагрополітики, зерна та борошна за 2023/2024 маркетинговий рік уже експортували 11,02 млн т. За аналогічний період минулого року - 15,62 млн т. https://ubr.ua/uk/market-uk/agricultural-market-uk/eksport-zernovyh-iz-ukrainy-snizilsya-pochti-na-30-za-god

< Назад Українці презентували в Італії культурну та кулінарну спадщину Бессарабії 26 жовт. 2024 р. Делегація з Бессарабії представила Україну на Міжнародному гастрономічному ярмарку Terra Madre, який відбувся в італійському Турині, пише SEEDS. У заході взяли участь понад 600 виробників продуктів харчування з усього світу. Болград представляло сімейне підприємство «Балканські ястія» Сергія та Наталі Русєвих, повідомила Българска телеграфна агенция. «Наша участь у цьому престижному ярмарку була для нас честю і можливістю презентувати культурну та кулінарну спадщину Бессарабії», – поділилася Наталя Русєва спеціально для розділу “BG World” ВТА. На українському стенді відвідувачі мали змогу спробувати та взяти участь у майстер- класах та презентаціях, присвячених традиційним стравам та продуктам з різних регіонів України. Серед них м’ясні страви від «Балканських страв», молочні продукти від «Бринзарні» (с. Приморське Ізмаїльського району) та вина від «Вінарії» (м. Ізмаїл). Наталія Русєва продемонструвала традиційний болгарський бессарабський хліб, а відвідувачі мали змогу спробувати міліну (випічку) та м’ясні вироби сімейного підприємства. «Окрім кулінарних пропозицій, українська делегація також представила проект «Шлях вина та смак української Бессарабії», а на різноманітних панелях та конференціях обговорювалися теми, пов’язані зі «збереженням біологічного різноманіття та розвитком стійких систем харчування в регіон», – розповіла Наталя Русєва. https://harch.tech/2024/10/17/https-www-seeds-org-ua-ukrainci-prezentuvali-v-italii-kulturnu-ta- kulinarnu-spadshhinu-besarabii/ Попередній допис Наступний допис

< Назад На Івано-Франківщині священник зробив патріотичну пасіку 12 січ. 2023 р. У селі Камінне на Івано-Франківщині, навіть бджоли ходять до храму. Все завдяки отцю Богдану, який посеред своєї пасіки побудував маленьку церкву пише agroportal.ua Пасіка священнослужителя розфарбована в жовто-блакитних кольорах. Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська Бджільництво для українців надзвичайно важливе. Відомо, що Україна - одна з лідерів у світі з обсягів виробництва меду! Може тому, що в нас бджоли треновані. Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — це позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +30% до врожаю фермеру та поле для збору меду пасічнику. Попередній допис Наступний допис

< Назад Пиріг з лохиною Інгредієнти Інгредієнти: сто п’ятдесят грам ягоди сто п’ятдесят грам борошна сто грам вершкового масла стільки ж сиру п’ятдесят грам мигдалю цукру сімдесят п’ять грамів сметани – 200 грам одне яйце і три жовтки щіпка солі і трохи ваніліну Кроки Кроки Тісто: в одну ємність скласти борошно, вершкове масло, сир, сіль, мигдаль, все подрібнене. Потім додати яйце і ретельно перемішати, бажано міксером. Утворену масу викласти у форму, попередньо застеливши її папером для випічки, проколоти в кількох місцях виделкою і поставити в холодильник на годину. Наступним кроком необхідно приготувати заливку, для чого слід добре перемішати сметану, яєчні жовтки, цукор і ванілін. Далі все просто: вийняти тісто з холодильника, залити заливкою, викласти ягоди лохини і поставити пиріг в духовку, яка до того часу розігріта до ста вісімдесяти градусів. Через сорок хвилин пиріг готовий, а показник цього – густа начинка. Перед тим як подавати пиріг до столу його слід остудити. Попередній допис Наступний допис

< Назад Молекулярний веганський мед почнуть продавати в Європі з наступного року 2 квіт. 2023 р. Синтетичний веганський мед MeliBio, який за смаком, текстурою і в'язкістю не відрізняється від справжнього бджолиного меду, з наступного року з’явиться на ринку Європи. Інноваційний продукт американського виробництва просуватиме на новому ринку виробник органічних продуктів Narayan Foods. Зараз продукція компанії представлена в більш ніж 75 000 магазинах по всій Європі. Це дає шанс MeliBio охопити широку спільноту споживачів. У компанії зазначають, що це буде перший випадок продажів веганського меду подібного типу на європейському ринку. Щоб отримати мед без бджіл, каліфорнійська Melibio використовує рослинні інгредієнти та новітні технології. Мед містить навіть пилок рослин, але його додають без участі на бджіл. З МОМЕНТУ ЗАПУСКУ У 2020 РОЦІ СТАРТАП ВСТИГ ЗІБРАТИ $7,2 МЛН Уже під час першої презентації меду на приватній дегустації в Сан-Франциско, захід відвідали понад сотня інвесторів. Мета MeliBio – виробляти мед, який не призводить до втрати біорізноманіття. КОМПАНІЯ ПОТРАПИЛА ДО СПИСКУ 100 НАЙКРАЩИХ ІННОВАЦІЙ 2021 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ TIME «Ми знаємо, що наука може допомагати отримувати смачний і поживний мед, який молекулярно ідентичний традиційному меду, без жодних витрат для наших бджіл», — сказав Дарко Мандіч, співзасновник і генеральний директор MeliBio. newfood.media Молекулярний веганський мед почнуть продавати в Європі з наступного року Портал про новітні харчові технології Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 2 по 8 лютого 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 2 по 8 лютого 2024 року Зміст стор. 1. Новим механізмом підтримки України з боку ЄС стане створення Українського фонду 1 2. Індекс ФАО цін на цукор збільшився майже на 16% 2 3. Україна збільшила виробництво м’яса птиці 2 4. В Україні збільшується дефіцит молочної сировини 2 5. Агробізнес до уряду України: торговельна лібералізація з ЄС життєво важлива 2 6. Названо сирні тренди, які формуватимуть ринок 2024 року 3 7. Частка імпортного сиру на ринку України може перевищити 40% 3 8. Український агроекспорт у січні сягнув 7,7 млн тонн 3 9. У структурі експорту ЄС 82% припадає на агропродукцію 4 10. У ВАР назвали євроінтеграцію новим викликом для українського Агробізнесу 4 11. Китай відкрив ринок для українського меду 4 12. Індія планує розширити торгівлю з Україною 5 -------------------------------------------------------------- 1. Новим механізмом підтримки України з боку ЄС стане створення Українського фонду Agravery.-06.02.2024 Н а сайті Ради Європейського Союзу йдеться, що Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої згоди щодо нового механізму підтримки України через створення Українського фонду на суму €50 мільярдів у бюджеті Євросоюзу. Наприкінці лютого Європарламент остаточно узгодить передання Україні €50 мільярдів допомоги. Фонд обʼєднає бюджетну підтримку ЄС в єдиний інструмент, що дозволить надавати допомогу на період 2024—2027 років. «ЄС готовий підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Механізм для України дозволить нам спрямувати послідовну та передбачувану підтримку Україні, щоб допомогти її народу відновити свою країну в умовах безпрецедентних викликів, спричинених російською агресивною війною. Водночас ця підтримка допоможе Україні здійснювати реформи та зусилля з модернізації, необхідні їй для просування на шляху до майбутнього членства в ЄС», — відзначив міністр фінансів Бельгії Вінсент ван Петегем. https://agravery.com/uk/posts/show/novim-mehanizmom-pidtrimki-ukraini-z-boku-es-stane-stvorenna-ukrainskogo-fondu 2. Індекс ФАО цін на цукор збільшився майже на 16% AgroNews.ua . -06.02.2024 Асоціація «Укрцукор» повідомила, що середнє значення Індексу ФАО цін на цукор у січні склало 135,3 пунктів, що на 1,1 пунктів (0,8%) вище за грудневий показник і на 18,5 пунктів (15,9%) вище за показник минулого року. Підвищення світових цін на цукор було викликане зростанням занепокоєння у зв’язку з нижчим середнього рівнем опадів у Бразилії, відповідними можливими наслідками для виробництва цукрової тростини, збирання якої розпочнеться у квітні, у сукупності із запізнілим початком нового сезону та несприятливими прогнозами в провідних країнах-виробниках - Таїланді та Індії. https://agronews.ua/news/indeks-fao-czin-na-czukor-zbilshyvsya-majzhe-na-16/ 3. Україна збільшила виробництво м’яса птиці AgroNews.ua . -03.02.2024 У 2023 році виробництво м’яса птиці в Україні становило 1,5 млн тонн, що на 5,5% більше, ніж минулого року. Зокрема, курятини ‒ 1,4 млн тонн, індичатини ‒ 100 тис. Тонн, розповів Сергій Горлач, співвласник агропромислової групи «Пан Курчак». Він каже: «Торік споживання м’яса птиці в Україні було на рівні 11,5 кг на одну людину, що на 5% більше, ніж 2022 року». «Основними чинниками, що позитивно впливають на розвиток ринку м’яса птиці в Україні, є збільшення попиту і всередині країни, і на зовнішніх ринках, а також державна підтримка галузі птахівництва через субсидії та податкові пільги», ‒ додав він. Експорт продукції птахівництва в 2023 року сягнув 900 тис. тонн, що на 10% більше, ніж у 2022 році. Головні покупці - Китай, ЄС, Туреччина, Ірак, Іран. https://agronews.ua/news/ukrayina-zbilshyla-vyrobnycztvo-myasa-ptyczi/ 4. В Україні збільшується дефіцит молочної сировини AgroNews.ua . -02.02.2024 Криза на внутрішньому молочному ринку продовжує загострюватися, молокопереробники все більше відчувають дефіцит сировини. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначає, що в середньому по галузі завантаженість молокопереробних підприємств становить лише 50-60%, що впливає на собівартість, конкурентноздатність та інше. І без державної підтримки галузі українські підприємства далі не зможуть ні модернізуватися, ні зберегти поголів’я. Він наголосив: “Якщо ми не будемо стимулювати виробництво молока і збільшення поголів’я через держпідтримку, то у нас постійно буде дефіцит. Відтак, зрозуміло, буде висока ціна на сировину. Зараз ми вже втрачаємо деякі зовнішні ринки через збільшення собівартості, а далі втрачатимемо і внутрішній ринок. Якщо сьогодні ми його суттєво вже втратили по сирах, то завтра будемо втрачати по творогах, по тій же молочній продукції“. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zbilshuyetsya-deficzyt-molochnoyi-syrovyny/ 5. Агробізнес до уряду України: торговельна лібералізація з ЄС життєво важлива AgroPortal.ua .- 06.02.2024 «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) разом із провідними аграрними асоціаціями країни звернулись зі спільним листом до прем’єр-міністра України з проханням вплинути на вирішення ситуації щодо можливого погіршення умов торгівлі з ЄС агропродовольчими товарами. У повідомленні говориться, що 6 червня 2024 року завершиться чинність додаткових торговельних преференцій ЄС для України, у межах яких для українського експорту були скасовані існуючі митні тарифи та тарифні квоти для всіх категорій товарів. Зазначається, що 31 січня Єврокомісія офіційно опублікувала проєкт Регламенту ЄС щодо продовження на наступний календарний рік (з 6 червня 2024 р. по 5 червня 2025 р.) автономних торговельних преференцій для України. У зверненні зазначається: «На превеликий жаль, проєкт регламенту запроваджує обмеження імпорту до ЄС окремих груп товарів (курятини, цукру та курячого яйця), «чутливих» для європейських агротоваровиробників. Зокрема, пропонується відновити дію тарифних квот, що погоджені в межах Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для цих товарних груп у випадку, якщо з 1 січня 2024 року обсяги їх імпорту з України перевищать середнє арифметичне обсягів імпорту за 2022-2023 роки». «Для агропродовольчого сектору України ці преференції мали особливо велике значення, скасувавши цілу низку тарифних квот на імпорт до ринку ЄС для ключових експортних товарів, від зернових і олійних культур до цукру, м’яса птиці, яєць, плодово-овочевої продукції, надавши можливість українським експортерам зберегти виробництво і робочі місця та забезпечити надходження валютної виручки упродовж 2022-2023 років», — наголошується у зверненні. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrobiznes-uryadu-torgovelna-liberalizaciya-z-yes-zhittyevo-vazhliva-dlya-ukrajini 6. Названо сирні тренди, які формуватимуть ринок 2024 року AgroPortal.ua .- 04.02.2024 Основними сирними подіями 2023 року були виставки Cibus та Anuga і конкурси World Cheese Awards та Coups de Coeur. Як повідомила сирна експертка ProCheese Оксана Чернова під час вебінару, Cibus 2023 здебільшого представляла стартапи та нові смаки, в той час як Anuga 2023 охоплювала більш популярні та глобальні рішення. На цих заходах року головними були такі загальні тренди: - Здоров’я; - BIO-продукція; - Веганські продукти; - Географічно захищені продукти; - Кисломолочна продукція; - Рішення для HoReCa; - Швидкі рішення для споживача; - Важливість пакування. https://agroportal.ua/news/ukraina/nazvano-sirni-trendi-yaki-formuvatimut-rinok-2024-roku 7. Частка імпортного сиру на ринку України може перевищити 40% AgroPortal.ua .- 03.02.2024 «Інфагро» повідомляє, що деякі українські виробники сиру мають наміри збільшити ціну на свій товар на чергові 5%. А налітики кажуть: «Мережі, можливо, і будуть брати у продаж сир за підвищеною ціною, але тільки за умови дуже тривалого відтермінування платежів. Крім того, звичайно ж, вони скоротять обсяги закупівель. Там прекрасно розуміють, що такий дорогий сир не по кишені більшості споживачів. Крім того, у ритеийлерів є альтернатива вибору. Хороший європеийський сир вони можуть придбати по 220-230 грн/кг, то навіщо ім платити на чверть більше за вітчизняний?» .І прогнозують, що з таким підходом вітчизняних сироварів до ціноформування імпорт сиру в цьому році може зрости на чверть. https://agroportal.ua/news/ukraina/rinok-siru-ukrajini-mozhe-na-40-zapovnitisya-importom 8. Український агроекспорт у січні сягнув 7,7 млн тонн AgroPortal.ua .- 02.02.2024 Україна в січні 2024 року експортувала 7,7 млн т продукції АПК, що лише на 0,3% нижче аналогічного показника попереднього місяця. С труктура експорту продукції в січні 2024 року виглядає наступним чином: зернові культури: 5,3 млн т (кукурудза — 63%, пшениця — 30%, ячмінь — 6%), падіння до показника минулого місяця — 1%; олійних культур — 765,0 тис. т (ріпак — 52%, соєві боби — 40% та насіння соняшнику — 7%), падіння — 1%; рослинні олії — 664,5 тис. т (соняшникова олія — 92%, соєва — 5% та ріпакова — 3%), падіння — 6%; макухи після вилучення рослинних олій — 591,1 тис. т (соняшникова — 92%, соєва — 8%), зростання — 20%; інші види агропромислової продукції — 391,6 тис т, падіння — 2%.А г оловні тенденції в експорті: - збільшення експорту ріпаку порівняно з іншими олійними культурами; - збільшення обсягів експорту макухи соняшникової. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinskiy-agroeksport-u-sichni-syagnuv-7-7-mln-tonn 9. У структурі експорту ЄС 82% припадає на агропродукцію AgroTimes.-08.02.2024 Поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу у 2023 році становили 12,6 млрд дол. США, це лише на 0,5 млрд дол. США (-3,8 %) менше рекордного показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США, повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». За словами заступника директора ННЦ, академіка НААН Миколи Пугачова, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. У ній 82% припадає на експорт зернових та олійних культур, олії та жирів, залишків переробної промисловості. Європейський Союз – головний ринок збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України. У 2023 році це були: - м’ясо птиці – 407 млн дол. США (51 % вартості закордонних продажів цього виду агропродукції); - яйця (39 млн дол. США, 64 %); - яєчні продукти (36 млн дол. США, 92 %); - мед (112 млн дол. США, 93 %); - живі рослини, саджанці, продукти квітництва (3 млн дол. США, 75 %); - плоди, ягоди, горіхи (198 млн дол. США, 77 %); - пшеничне борошно (25 млн дол. США, 60 %); - крохмаль (19 млн дол. США, 51 %); - цукор і цукрові кондитерські вироби (487 млн дол. США, 82 %); - вироби з тіста (43 млн дол. США, 81 %); - хлібобулочні солодощі (122 млн дол. США, 57 %); - консервовані томати (12 млн дол. США, 91 %); - варення, желе, мармелади (9 млн дол. США, 69 %); - соки (84 млн дол. США, 57 %); - дріжджі (38 млн дол. США, 90 %); - морозиво (19 млн дол. США, 58 %) та ін.. https://agrotimes.ua/agromarket/u-strukturi-eksportu-yes-82-prypadaye-na-agroprodukcziyu/ 10. У ВАР назвали євроінтеграцію новим викликом для українського агробізнесу Вizagro.-03.02.2024 Андрій Дикун, очільник ВАР заявив, що Україна взяла курс на євроінтеграцію і це стало ще одним викликом для аграріїв, повідомила Пресслужба ВАР. За його словами, є великий обсяг роботи: потрібно розробити позицію для вступу в Європейський союз та розуміти, як захищати інтереси агросектору в умовах євроінтеграції. Він зазначив: “Цей процес набирає обертів, і очікується багато змін у законодавстві. Ми маємо бути готовими до вступу в ЄС. Тому наша команда зібрала кращих експертів для вивчення законодавства ЄС по основним напрямкам агросектору, аби розуміти яким чином захищати свої права в умовах євроінтеграції». https://bizagro.com.ua/u-var-nazvali-yevrointegratsiyu-novim-viklikom-dlya-ukrayinskogo-agrobiznesu/ 11. Китай відкрив ринок для українського меду GrowHow.in.ua .08.02.2024 Процедура відкриття ринку КНР українському меду розпочалась ще у 2019 р. Тепер вона офіційно завершена і китайський ринок відкритий для українських експортерів. , особливо важливо підтримувати українських експортерів у часи війни, адже нові ринки — це нові можливості заробляти гроші. В цьому році це перший ринок експорту, який відкрила Держпродспоживслужба. У відомстві зазначили, що не планують зупинятися, а продовжуватимуть працювати для забезпечення безперебійного експорту української продукції. https://www.growhow.in.ua/kytay-vidkryv-rynok-dlia-ukrainskoho-medu/ 12. Індія планує розширити торгівлю з Україною МІНПРОМ.-08.02.2024 Голова Фонду державного майна Віталій Коваль за результатами зустрічі з представниками Посольства Індія в Україні, повідомляє, що Індія працює над розширенням торговельного співробітництва з Україною, “Індія працює над розширенням торговельного співробітництва, тому багато їхніх компаній готові виходити на міжнародний ринок. Уже є щонайменше три індійські компанії, які зацікавлені в купівлі українських підприємств”, – зазначив він. Під час зустрічі очільник Фонду також розповів індійським дипломатам про можливості для потенційних інвесторів. А також про нові напрямки в роботі Фонду держмайна – Земельний банк та санкційне майно. https://minprom.ua/news/307858.html

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) Список нових надходжень №3 2023 р. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій. Том 28, №6/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, Атанаска Тенєва, А. Заїнчковський, А. Ладанюк, А. Маринін, гол. ред. О. Шевченко. - К.: НУХТ, 2022. - 186 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у галузі аграрних, харчових виробництв та суміжних технічних та економічних наук. 663 О-54 Олішевський, В.В. Науково-технічні засади застосування наноматеріалів для інтенсифікації масообмінних процесів харчових виробництв: автореф. дис. ... д-ра техн. наук:05.18.12/ В.В. Олішевський; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 42 с.: іл. - Бібліогр.: с.34-40 Дисертація присвячена вирішенню важливої проблеми, що полягає у використанні наноматеріалів із структуро- та агрегатоутворюючими властивостями для інтенсифікації процесів екстрагування, пресування, очищення та мікронутрієнтного збагачення харчових продуктів. Результати досліджень впроваджені у виробництво на підприємствах цукрової, хлібопекарської та молочної промисловості. 663 С 24 Свідло, К.В. Методологія і організація наукових досліджень в харчовій галузі: підруч./ К.В. Свідло, Т.А. Лазарєва, Л.О. Бачієва; Укр. інж.-пед. акад. - Харків: Світ Книг, 2020. - 225 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 223. - ISBN 978-966-2678-09-3 У підручнику викладено роль науки у науково-технічному прогресі, розглянуто основні задачі наукознавства, питання системності та логіки у науковому пізнанні, характерні особливості інформації у дослідницькій роботі, методику наукових досліджень в харчовій галузі, основи патентознавства, форми підготовки наукових кадрів. 663 С 44 Скопенко, Н.С. Інтеграційні процеси в харчовій промисловості України: сучасна концепція розвитку: моногр./ Н.С. Скопенко, Т.Л. Мостенська; Національний університет харчових технологій. - К.: Кондор, 2016. - 392 с.: табл. - Бібліогр.: с. 337. - ISBN 978-617-7278-45-9 Монографія присвячена дослідженню розвитку інтеграційних процесів, особливостям створення, організації діяльності та функціонування інтегрованих об'єднань в харчовій промисловості України. Розглядаються теоретичні та методичні основи розвитку інтеграційних процесів в економіці України в цілому та харчовій промисловості зокрема, розвитку АПК України на основі формування інтегрованих структур. Попередня Наступна

< Назад Український смаколик – вергуни Інгредієнти Борошно - 600 г Яйця - 1 шт. Цукор - 100 г Сода - 0,5 ч. л. Кисле молоко - 250 мл Рослинна олія - 150 мл Цукрова пудра - за смаком Кроки Збити яйця з цукром до утворення білої пишної піни. Додати кисле молоко, все перемішати. Ввести погашену оцтом соду. Просіяти борошно і додати його до яєчно-молочної суміші. Замісити тісто – воно буде трохи липким. Залишити тісто під рушником на 10 хвилин. Присипати робочу поверхню борошном або змастити олією, розкачати тісто в тонкий пласт і вирізати прямокутники. Надрізати кожен по центру й перекрутити тісто. Обсмажувати вергуни в розпеченій олії до зарум'янювання. Готові хрусткі ласощі присипати цукровою пудрою. Попередній допис Наступний допис

< Назад У Кривому Розі роблять борошно з плоду довголіття, сушать на чіпси та печуть фокаччу 28 січ. 2024 р. Фермерка із Кривого Рогу Алла Данилова після 16 років роботи в банку вирощує тропічний батат та переробляє його на борошно і натуральні снеки – чіпси та хлібці. Вона розповідає, що на старті, розпочавши вирощувати батат, її сім’я не розуміла ні смаку, ні користі цього продукту. Але урожайність культури захоплювала, і згодом під нього відвели окрему ділянку під капельним поливом. “В тропічних країнах батат росте цілорічно. Його копають, коли це необхідно. Ми ж його копаємо відразу, як тільки підмерзла ботва”, – розповіла фермерка під час одного з ефірів. Батат називають плодом довголіття, тому що він діє як загальнозміцнюючий і вітамінний засіб, має протиракову дію, відновлює еластичність судин, стимулює активність печінки і нирок. Батат нормалізує обмін речовин, підвищує імунітет, знижує рівень «поганого» холестерину, виводить з організму важкі метали, корисний при хронічній втомі, застуді, стресах і неврозах, безсонні, вірусних захворюваннях. До складу батату входять вітамін С, вітамін А, вітаміни групи B, магній, натрій, калій, кальцій, фолієва кислота. СНЕКИ З БАТАТУ МАЮТЬ НИЗЬКИЙ ГЛІКЕМІЧНИЙ ІНДЕКС Батат, сушений кубиками виробник радить використовувати для супів, борщу, при тушкуванні овочів, в рагу, для салатів. Солодкий снек можна споживати як самостійний продукт. СУШЕНИЙ БАТАТ “МАЙСТЕРНЯ КОРИСНИХ СМАКОЛИКІВ” ПЕРЕТИРАЄ НА БОРОШНО ТА ПЕЧЕ КОРИСНІ ХЛІБЦІ ТА ФОКАЧЧУ У асортименті – і саме борошно. Борошно з батату з жовтою м’якоттю коштує 200 грн за упаковку 500 грамів, з білою – 250 грн. Також є помаранчеве і фіолетове борошно – з відповідних кольорів коренеплоду. До слова, борошно з батату не містить глютену, тож є здоровою альтернативою пшеничному. https://newfood.media/2022/09/20/u-kryvomu-rozi-robliat-boroshno-z-plodu-dovholittia-sushat-na-chipsy-ta-pechut-fokachchu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Найцікавіші факти про диню 28 лип. 2024 р. Диня – соковитий плід, який має приємний смак. На основі м’якоті готуються різні десерти. Диню часто додають в піцу та інші страви. Таким чином вдається підкреслити смакові характеристики інших компонентів. При цьому хорошим смаком відрізняються тільки стиглі плоди. Незріла диня має трав’янистий присмак. У ряді випадків він додатково супроводжується неприємним ароматом. Стиглі дині відрізняються не тільки солодкістю, вони мають значну кількість позитивних характеристик. Однак більшість людей не знають про це. У цій статті ми розкриємо цікаві факти про диню, які змусять ще більше полюбити цей плід і частіше вживати його в їжу. Диня – цікаві факти • Про дині було відомо ще в середні століття. Спочатку дині використовувалися переважно численними цілителями і магами. Вони застосовували плоди для приготування порошків і зілля. • В результаті розкопок вчені виявили, що диню вирощували ще стародавні єгиптяни. Фахівцям вдалося виявити останки рослини. • Араби були впевнені, що диня потрапила на землю з райських садів. Таким казковим їм здавався смак стиглих рослин. Незвичайний плід нібито випадково впав з неба. • Диня вирощувалася в Африці, Європі та Азії. В Америку плоди були завезені європейцями. Про те, як рослина потрапила в Австралію, точної інформації немає. Батьківщиною вважається Середня Азія. • У давнину дині відрізнялися високою вартістю. На Русі дозволити собі їсти диню могли тільки дуже заможні люди. В результаті плоди часто приносили в дар високопоставленим особам. • Диня більш ніж на 90% складається з води. У цьому вона близька до кавуна. Обидві рослини відносяться до сімейства гарбузових. • Диня – це низькокалорійний продукт. У 100 грамах м’якоті міститься всього 30 кКал. • Стиглі дині багаті клітковиною. Речовина позитивно впливає на травну систему. Регулярне вживання дині призводить до виведення з організму шлаків і токсинів. Одночасно з цим плід допомагає позбутися від запору. • Диня містить цукор. При цьому сушені плоди набагато солодші, ніж свіжі. • У дині міститься велика кількість заліза. У цих плодах його набагато більше, ніж, наприклад, в молоці. Перевищення становить 17 разів. Залізо добре засвоюється організмом. У дині є фолієва кислота, яка руйнується при термічній обробці. Тому найбільшу користь організму приносять свіжі плоди. • Диня містить вітамін С у великій кількості. Регулярне вживання призводить до підвищення опірності організму різним вірусним і інфекційним захворюванням. Однак вітаміну С також властиво руйнуватися під впливом високої температури. • Диня досі використовується в медицині. В першу чергу це відноситься до Піднебесної. Китайські медики використовують м’якоть, шкірку, насіння і навіть листя рослини. • Смажене насіння дині також активно вживається в їжу в Азії та Африці. При цьому мало кому відомо, що в ньому містяться небезпечні речовини. Тому вживати його можна тільки в дуже обмеженій кількості. А краще і зовсім уникати. • Прийнято вважати, що незрілі дині «дійдуть» самостійно під час зберігання. Однак це помилка. Диня перестає зріти відразу після її зривання. Згодом вона тільки псується. • Існує величезна кількість різновидів дині. Деякі з них отримали свою назву через зовнішній вигляд. Наприклад, змієподібна диня називається так через її пагони, які відрізняються великою довжиною і звивистістю. Тобто вони нагадують змію. • Всього вчені налічують понад 200 різновидів дині. Ряд з них росте в дикій природі. • Прийнято вважати, що найбільша кількість динь вирощується в Середній Азії. Однак насправді лідером є Китай. Чверть всіх вирощених плодів припадає саме на Піднебесну. Щорічно в світі вирощується понад 30 мільйонів тонн цієї рослини. • Найдорожчим різновидом динь є «Юбарі Кінг». Сорт був виведений японськими селекціонерами. Вартість одного невеликого плоду обчислюється тисячами доларів. • Найбільшою динею, з коли-небудь вирощених людиною, є плід, вага якого перевищила 2 центнера. Рослина виросла в Австрії. І це при тому, що країна не може похвалитися найбільш сприятливим для плода кліматом. • Диня – популярний плід. У Туркменістані навіть існує свято, присвячене плоду. Його відзначають щороку у другу неділю серпня. У цей день влаштовуються народні гуляння, під час яких людей пригощають стиглими плодами. • При вживанні дині в їжу в організмі стимулюється вироблення серотоніну. Це «гормон щастя». Тобто – у людини поліпшується настрій, знижується рівень стресу. Ефект можна порівняти з вживанням шоколаду. • В дині міститься золото. Так-так, той самий дорогоцінний метал. Зрозуміло, отримати його з плоду в кількості, достатній для виготовлення прикраси, не вдасться. При цьому елемент необхідний організму. • Вживати диню на голодний шлунок не рекомендується. В іншому випадку є ризик отримати розлад шлунка. Також плоди не варто вживати в їжу разом з молочними продуктами. Інакше ефект буде аналогічним. • Колись король Франції Генріх IV переїв стиглих динь, в результаті чого отримав розлад шлунка. Ексцентричний правитель не придумав нічого кращого, як подати на рослину до суду. Король заявив, що плід образив його. Про подальшу долю судового процесу відомо небагато. Очевидно одне – отримати компенсацію правителю не вдалося. • При вирощуванні динь виробники нерідко використовують шкідливі хімічні речовини. В результаті можна придбати плід, з великим вмістом пестицидів і нітратів. Речовини додають, щоб домогтися раннього визрівання рослини. Пестициди захищають від шкідників. Тому фахівці рекомендують купувати дині не раніше кінця липня – початку серпня. До цього моменту дозрівають рослини без шкідливих хімікатів або з мінімальною їх кількістю. Диня займає 15 місце в списку найбільш популярних продуктів, в яких містяться пестициди. • Важливо знати, що в невеликій кількості хімічні речовини не завдають шкоди здоров’ю людини. Однак при їх надлишку отруєння не уникнути. Одночасно з цим речовини надають дині неприємний хімічний присмак. Тому при покупці важливо відштовхуватися не тільки від періоду дозрівання. Необхідно нюхати плід. Він повинен мати характерний запах, без домішки хімічних компонентів. • Найбільша кількість шкідливих речовин накопичується в шкірці і в безпосередній близькості від «хвостика» плода. Тому рекомендується зрізати м’якоть, відступаючи не менше 10 міліметрів від краю. Їсти шкірку або м’якоть поруч з нею не варто. Економія може обернутися проблемами зі здоров’ям. https://pro-cikave.com.ua/najcikavishi-fak Попередній допис Наступний допис

<Назад 20 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОШНА 23 бер. 2024 р. Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДА. пропонує переглянути заходи, які присвячені універсальному продукту, найнеобхіднішому на кожній кухні – БОРОШНУ : тематичну книжкову виставку «ВСЕ ПРО БОРОШНО» і презентацию двох видань з нових надходжень до бібліотеки «ПРОДУКТИ НА ОСНОВІ БОРОШНА». Попередня Наступна

< Назад Червень 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №6 2025 р. 1. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №1 січень-лютий /голов. ред. О.М.Сингаєвський; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. Республік. Правління наук.-тех. товариства харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1969 . – 64 с. .- Бібліогр.: с.63 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 2. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №2 березень-квітень/голов. ред. О.М.Сингаєвський; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. Республік. Правління наук.-тех. товариства харч. пром-ті. – Київ: Технікка, 1969 . – 64 с. .- Бібліогр.: с.64 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 3. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №3 травень-червень /голов. ред. О.М.Сингаєвський; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. Республік. Правління наук.-тех. товариства харч. пром-ті. – Київ: Технка, 1969 . – 63 с. .- Бібліогр.: с.62-63 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 4. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №4 липень-серпень /голов. ред. О.М.Сингаєвський; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. Республік. Правління наук.-тех. товариства харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1969 . – 64 с. .- Бібліогр.: с.63 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 5. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №5 вересень-жовтень /голов. ред. О.М.Сингаєвський; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. Республік. Правління наук.-тех. товариства харч. пром-ті. – Київ: Техника, 1969 . – 64 с. .- Бібліогр.: с.64 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 6. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №6 листопад-грудень /голов. ред. О.М.Сингаєвський; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. Республік. Правління наук.-тех. товариства харч. пром-ті. – Київ: Техника, 1969 . – 63 с. .- Бібліогр.: с.69 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. Назад Далі