Результати пошуку

< Назад Захищенність життєвих інтересів людини 10 лист. 2022 р. 10 листопада відзначається Всесвітній день якості. Ініціатива Свята належить Європейській організації якості, а ідея противодії неякісним товарам та послугам була підтримана Організацією Об’єднаних Націй. З 1990 року Всесвітній день якості відзначається щорічно в другий четвер листопада. Показник якості та безпечності харчових продуктів вважається особливо важливим. Він є стратегічним для забезпечення економічного суверенитету й збереження найбільш цінного соціального ресурсу – здоров’я нації. Рубрика «Презентація книги» знайомить з новими виданнями за темою «Продовольча безпека. Якість і безпечність харчових продуктів». Рубрика «Тематичні виставки» пропонує книги і список літератури з надходжень до фонду ЦНТБ. Нові матеріали в рубриках «Офіційні документи», «Тематичні добірки», дайджест періодичних он-лайн видань та ін. Попередній допис Наступний допис

< Назад На 100% з амаранту: на Миколаївщині випікають унікальний хліб 16 лют. 2023 р. Війна внесла свої корективи і у роботу виробників амарантового хліба ТМ «GRAND amaranth», що на Миколаївщині. Про це AgroPortal.ua розповіла засновниця компанії GRAND amaranth Катерина Рахманова. Головною проблемою для них стала наявність борошна для випікання. Довго міркували, вагались, експериментували та прийняли рішення щодо розширення лінійки безглютенового цільнозернового борошна. Також готують нову лінійку хліба, щоб кожен зміг знайти «свій» за смаком та вимогами. Вона зазначає, що з амарантом познайомилась випадково, ще в 2016 році, та почала його вивчати. «Дуже захопилась цілющими властивостями амаранту, адже це унікальна рослина. Всі її частини є їстівними. Було велике бажання створити унікальний корисний продукт, а саме хліб, адже справжнього амарантового хліба, який складався би зі 100% амарантового борошна, не було, і зараз в Україні не існує. А хліб із додаванням 5-10% не є амарантовим, як це зазначають окремі виробники», — розповідає Катерина Рахманова. Виробникам вдалося виготовити хліб виключно з амарантового борошна. Принципово для них було створити продукт без глютену, лактози, цукру, дріжджів, крохмалю та інших шкідливих складових. Йшли до цього майже три роки, вивчали, аналізували, три роки щоденних експериментів. Великим досягненням стало виробництво веганського амарантового хлібу на заквасці. Найбільшою проблемою після початку війни стала наявність амарантового борошна: запаси закінчилися, а замовити нову партію не вдалось, оскільки переробник зупинив свою роботу. Підприємство шукало нового постачальника, було досліджено і випробувано десятки зразків, але те, що відповідало б вимогам виробництва, так і не знайшли. Тож у «GRAND amaranth» прийняли рішення самостійно переробляти насіння амаранту на борошно. Таким чином у компанії з’явився новенький device на виробництві — млин. За словами власниці бренду, сировину, безпосередньо сам амарант, вони закуповують у Асоціації амаранту України. До інших складових ретельно підходять і наразі мають постійних перевірених постачальників. Попри те, що ціни виросли десь більше, десь менше, виробництво не зупиняють. Інколи доводиться поступитися за рахунок маржинальності. «Асортимент постійно розширюємо, не стоїмо на місці. По хлібу маємо зараз 6 позицій, ще дві новинки скоро стануть доступними. Також є булочки звичайні амарантові, булочки для бургерів, корисні смаколики, снеки, десерти, бісквіти, борошно та суміші для випічки хліба та піци в домашніх умовах», — розповідає Катерина Рахманова. Продукція ТМ «GRAND amaranth» представлена майже в усіх великих містах країни — здебільшого у магазинах здорового харчування та деяких мережах супермаркетів. Також приймають онлайн замовлення. Наразі на підприємстві працює три людини, за нинішніх обставин та обсягів цього достатньо. Катерина Рахманова, засновниця компанії GRAND amaranth За нинішніх умов працювати важко, але треба! Підлаштовуємося до сьогоденних реалій. Загалом так само, як і наші партнери (торгові мережі). Спочатку були думки змінити локацію виробництва через постійні обстріли, але згодом прийняли рішення, що залишаємось і працюємо, наскільки дозволить нам ситуація та Укренерго. Про те, у чому користь амаранту та амарантового хліба, поділилась засновниця ТМ «GRAND amaranth» Катерина Рахманова. Амарант не містить глютену. Має вміст білка понад 15% та за складом прирівнюється до материнського молока. Містить 7% сквалену, який омолоджує клітини організму (єдина рослина, яка налічує вміст сквалену та щє й у такому обсязі. Наприклад, вміст сквалену в печінці глибоководної акули — лише 2%). Амарант є чудовим провідником/підсилювачем корисних властивостей. Саме тому в «GRAND amaranth» створили амарантовий хліб з корисними складовими, такими як розторопша, конопля, ягоди годжи, пажитнику та інші. Тим, хто приймає ліки або проходить відновлювальний період, бажано додати до свого раціону амарант для підвищення ефективності дії. Амарантовий хліб-суперфуд для спортсменів-має великий вміст білка та «повільні» вуглеводи. Сприяє зниженню «поганого» холестерину. agroportal.ua На 100% з амаранту: на Миколаївщині випікають унікальний хліб — AgroPortal.ua Виробникам вдалося виготовити хліб виключно з амарантового борошна Амарант є джерелом протеїну, лізину та інших амінокислот. Має великий вміст заліза, кальцію, магнію, фосфору і калію та повний комплекс вітаміну В, Е, С, А. Є добрим помічником у боротьбі із зайвою вагою. «А ще такий хліб можна вживати при цукровому діабеті, адже він не підвищує рівень цукру в крові. Маємо багато постійних покупців саме з такою проблемою. Кусень хліба за своїми поживними властивостями дорівнює шматку м’яса. Швидке насичення організму та заряд енергії на цілий день. Щодо ціни, то так, вона трохи підвищилася, але некритично — на 5-7%. Все через здорожчання інгредієнтів, логістики, енерговитрат», — підсумувала Катерина Рахманова. Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Створили новий кулінарний бренд столиці, як Київський торт 14 лип. 2022 р. У Києві створили символічну страву для приманювання туристів. Називається Kyiv Pie. Цей пиріг має стати там ж популярним, як і "Київський торт" чи котлета по-київськи. Пише Газета по-українські. Kyiv Pie – це невеликий пиріг круглої форми на бездріжджовому тісті з різними начинками, як солоними, так і солодкими. Поки що доступні пироги з селерою, осетром і яловичим лівером. Про це повідомив віце-президент Асоціації шеф-кухарів України Олексій Повторейко у своєму Інстаграм. "Ми взяли участь в історичному проекті! Завдання було непросте. Потрібно було створити страву, яка б була безкомпромісно смачною та корисною. Поєднувала в собі одночасно українські, зокрема, київські традиції і сучасні тренди. Враховувала смаки і переваги веганів, була ресторанною стравою і зручною для доставки", - пояснює фахівець. Над створенням нового гастрономічного символу Києва команда кухарів працювала місяць. Це є сумісний проєкт Управління туризму та промоцій КМДА, Всеукраїнської асоціації гастрономічного туризму та Асоціації шеф-кухарів України. Цей міні пиріг має коштувати до 30 гривень. Попередній допис Наступний допис

< Назад Названо три країни, де найбільше полюбляють український шоколад 14 лип. 2022 р. Експортуємо ми шоколаду найбільше з Польщі та Німеччини. Пише GreenPost. У січні 2022 року шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао на найбільшу суму за цей період Україна експортувала у Казахстан (понад $2,41 млн), Румунію ($1,23 млн) та Азербайджан ($1,17 млн). Про це свідчать дані Держмитслужби, пише agroter. Зокрема, шоколаду та інших харчових продуктів із вмістом какао без начинки у вигляді блоків, плиток чи батончиків у січні Україна продала за кордон на понад $4,96 млн, що на 27,28% більше, ніж у січні 2021 року. Найбільше на експорт його відправили до Казахстану ($920,98 тис.), Азербайджану ($743,31 тис.) та Узбекистану ($469,12 тис.). При цьому Україна у січні 2022 року імпортувала шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао на $17,01 млн, що на 21% більше, ніж за січень роком раніше. Шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао на найбільшу суму за січень Україна імпортувала з Польщі ($5,15 млн), Німеччини ($2,29 млн) та Австрії ($2,13 млн). Зокрема, шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао без начинки у вигляді блоків, плиток чи батончиків за січень Україна закупила за кордоном на $2,23 млн дол. Це на 83,63% більше, ніж роком раніше. Найбільше шоколаду без начинки торік імпортовано з Польщі ($458,56 тис.), Німеччини ($414,98 тис.) та Швейцарії (понад $326,62 тис.). Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 8 листопада 2022 року Попередній допис Наступний допис Робота «зернового коридору» продовжується – повідомляє пресслужба Мінагрополітики України https://agravery.com/uk/posts/show/cerga-suden-iz-ukrainskim-zbizzam-u-bosfori-strimko-zmensuetsa-minagropolitiki 3 листопада прийнято євроінтеграційний Закон України з упаковки харчових виробів «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами», з метою врегулювання питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей – міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. https://agravery.com/uk/posts/show/novij-zakon-privede-upakovku-harciv-do-evrostandartiv Укладено Меморандум між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Асоціацією «Союз птахівників України», щоб стабілізувати ціни на курячі яйця та не допустити перевищення оптово-відпускних цін реалізації, від рівня, за якими яйця постачаються до торговельних мереж. https://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ta-souz-ptahivnikiv-ukraini-domovilisa-pro-spilni-dii-dla-zabezpecenna-stabilnosti-cin-na-kuraci-ajca Не можна допустити зупинці «зернового коридору», це матиме негативні наслідки, вплине на продовольчу безпеку у світі та може спровокувати значне підвищення цін на зерно - сказав Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі загальнонаціонального марафону #UAразом. https://agravery.com/uk/posts/show/zupinka-morskogo-eksportu-zagrozue-globalnij-prodovolcij-bezpeci-mikola-solskij На наймасштабнішому міжнародному сирному конкурсі в Європі, який цього року проходив у Великій Британії взяли участь 39 сирів з України, 13 з них отримали нагороду та відзнаку від міжнародної колегії. https://agronews.ua/news/13-ukrayinskyh-syriv-otrymaly-nagorodu-na-world-cheese-awards-2022/ США та Європейський Союз почали більше купувати української високоолеїнової олії, вона експортувалася до понад 50 країн світу. ЄС наростили закупівлі на 2%, США –на 18%. https://agronews.ua/news/ssha-ta-yes-narostyly-zakupivli-vysokooleyinovoyi-oliyi-v-ukrayini/ Посилиться держконтроль за обігом продукції з ГМО: (прийнято законопроект №5839 з метою врегулювання проблем з нелегальним обігом ГМ-продукції та застосування сучасних європейських підходів до оцінки впливу, реєстрації, обігу та контролю за ГМО та ГМ-продукції.) https://agronews.ua/news/v-ukrayini-planuyut-posylyty-derzhkontrol-za-obigom-produkcziyi-z-gmo/ Верховна Рада України проголосувала за прийняття державного бюджету на 2023 рік. Для аграріїв у бюджеті на 2023 рік закладено 1 млрд грн 350 млн для закладки садів та 20 млрд грн за програмою доступних кредитів «5-7-9», за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького. Раніше аграрний комітет пропонував внести зміни до державного бюджету на 2023 рік з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам. За традиційними програмами підтримки АПК на наступний рік уряд не заклав нічого і розраховує в основному на міжнародну грантову допомогу. https://agropolit.com/news/24580-golova-verhovnoyi-radi-stefanchuk-pidpisav-byudjet-na-2023-rik--scho-otrimayut-agrariyi Україна може вийти на довоєнні показники експорту зерна за місяць, заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук https://agropolit.com/news/24574-za-misyats-ukrayina-moje-viyti-na-dovoyenni-pokazniki-eksportu-zerna--ekspert Уряд схвалил надання 167 грантів за програмою «Переробка» та 53 гранти за програмою «Сад/Теплиця» - Мінагрополітики https://agropolit.com/news/24572-agrariyam-shvalili-167-grantiv-dlya-rozvitku-pererobki--minagropolitiki Завдяки «зерновому коридору», Україні вдалось експортувати понад 10 млн т агропродукції: (про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомляє Мінагрополітики. https://agroportal.ua/news/ukraina/propuskna-zdatnist-zernovogo-koridoru-zadovilnyaye-ukrajinskih-agrarijiv Продовольчий кошик подорожчає на 38-39%: (наголосив директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин) https://agroportal.ua/news/ukraina/prodovolchiy-koshik-podorozhchaye-mayzhe-na-40 Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського з проханням відхилити законопроєкт №8166 «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», який, на думку авторів законодавчої ініціативи, мало б вирішити проблему із неповерненням валютної виручки. Проте цей документ не тільки не вирішить зазначену проблему, але й створить додаткові перешкоди для нормального функціонування агросектору. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrariji-zaklikayut-ne-vvoditi-specialnih-eksportnih-procedur Оптові ціни на яйця в Україні знизилися на 10% після стрімкого зростання в жовтні. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький https://delo.ua/agro/optovi-cini-na-yaicya-znizilisya-na-10-minagropolitiki-406476/ Чи буде в українців на столі м’ясо і сало та якою буде їхня вартість цієї зими: (як війна змінила вартість та асортимент цієї продукції та що з ними буде взимку) https://www.unian.ua/economics/agro/chi-bude-v-ukrajinciv-na-stoli-m-yaso-i-salo-ta-yakoyu-bude-jihnya-vartist-ciyeji-zimi-12034866.html Мінагрополітики повідомляє: українські аграрії намолотили вже 32,6 млн тонн зернових та зернобобових культур, це 72% врожаю https://www.unn.com.ua/uk/news/2001640-v-ukrayini-urozhay-zibrali-na-72

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 4 травня 2020 року Попередній допис Наступний допис Петрашко: Головне завдання Мінекономіки — відновлення і розвиток промисловості Agravery. -04.05.2020 Для відновлення і посилення перспективних напрямків промисловості головне завдання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України полягає у створенні чітких і зрозумілих правил гри для всіх учасників. Про це заявив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, передає прес-служба відомства. Під головуванням Ігоря Петрашка відбулася консультативна робоча зустріч з представниками національних об'єднань промисловців, підприємців та профспілок. Ключовими темами зустрічі стало: обговорення необхідності призначення окремого профільного заступника з розвитку промисловості, відновлення координаційної ради з питань промислової політики, розбудови ефективної галузі. «Сьогодні українська промисловість виробляє майже 16% ВВП, проте потенціал цієї галузі набагато більший. Для відновлення і посилення перспективних напрямків цієї галузі наше головне завдання полягає у створенні чітких і зрозумілих правил гри для всіх учасників», — пояснює Петрашко. Міністр зазначив, що ці правила мають базуватися на наступних кроках: надання доступу українським підприємствам до дешевого і довгострокового фінансування; локалізації державних замовлень, тобто надання преференцій тим, хто виробляє в Україні; підтримці експортного потенціалу (зокрема, проведення антидемпінгових розслідувань, посилення роботу експортно-кредитного агентства). «Крім того, важливим є стратегічне далекоглядне бачення, тобто спеціальна підтримка тих напрямків економіки, які будуть затребувані через 20 чи більше років», — наголосив Ігор Петрашко. agravery.com/ Через неврожай яблук українські експортери виконують поставки яєць до країн Перської затоки Agravery. -03.05.2020 Неврожай яблук у сезоні-2019 та висока ціна на плоди окремих сортів спонукали українського експортера яблук постачати до країн Перської затоки також і курячі яйця.Про це розповів Володимир Гуржій, очільник ТОВ «АУСП-Фрут», передає agrotimes.ua. «На ринку країн Перської затоки надзвичайно популярним є яблуко сорту „Роял Гала“. Але оскільки у 2019 році був неврожай яблук, і цього сорту в Україні бракувало також, компанія вирішила не конкурувати за нього з іншими експортерами», — повідомляє підприємець. Для того, щоб ефективно використати маркетинговий потенціал компанія узялися постачати на ринки Перської затоки куряче яйце. «До експорту за кількома спорідненими напрямками ставимося серйозно, це диверсифікація й ефективне використання маркетингових можливостей компанії. Зокрема, бачимо потенціал й у експорті з України овочів — за певного технологічного підходу до їх вирощування. Цього року ми вже отримували в Саудівській Аравії та Дубаї замовлення на миту моркву, але не взялися його виконувати з огляду на невідповідну якість нашої продукції», — пояснює Гуржій. За його словами, основними постачальниками моркви на тих ринках є Австралія та Китай, а компанія не дотягує до жодного з їхніх стандартів. «Проте виробники, з якими ми в Україні вели діалог, уже отримали специфікації у вигляді технічного завдання і цього сезону намагатимуться вирощувати потрібне», — підкреслив очільник ТОВ «АУСП-Фрут». agravery.com/ Названо ТОП-5 країн-імпортерів української агропродукції у 2020 році AgroNews.ua. -04.05.2020 В Україні у січні-березні 2020 року 5 країн займали майже половину в структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за даними Держмитслужби. Про це пише agronews.ua. Ці ТОП-5 країн імпортували близько 41,2% агропродукції. Серед них: Китай (10,8%), Єгипет (9,9%), Індія (7,5%), Нідерланди (7,0%), Іспанія (6,0%) . Загальна структура експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у січні-березні 2020 року була наступною: Країни Азії – 45,3% (2563,1 млн дол. США); Країни ЄС – 29,2% (1652,5 млн дол. США); Африканські країни – 17,7% (998,4 млн дол. США); Країни СНД – 6,2% (349,9 млн дол. США); США – 0,8% (45,6 млн дол. США); Невизначені регіони – 0,5% (25,99 млн дол. США); Інші країни Європи – 0,2% (12,7 млн дол. США); Австралія та Океанія – 0,1% (7,8 млн дол. США). Нагадаємо, Україна цьогоріч вперше почала продавати пшеницю в Саудівську Аравію. Саудівці знизили свої вимоги до пошкодження зерна, що дозволило збільшити імпорт з країн Чорноморського регіону. Саудівська Аравія купила 60 000 тонн української пшениці за ціною $248 за тонну. agronews.ua В Україні очікується зниження попиту на агропродукцію з високою доданою вартістю AgroNews.ua. -02.05.2020 У 2020 році очікується зниження попиту на агропродовольчі товари з високою доданою вартістю. Про це заявив старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Ярослав Навроцький, повідомляє сайт інституту, пише agronews.ua. За його словами, йдеться про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується. «Якщо у квітні 2019 року середньомісячна ціна яловичини (гуляш) у роздрібній торгівлі становила 135,66 грн/кг, то у січні 2020 року вона підвищилася до 143,96 грн/кг (+6,1%). За чотири місяці поточного року гуляш подорожчав ще на 9,2 % – до 157,22 грн/кг», – відмічає Навроцький. За його словами, у ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве. Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, що виробляють дорогі сири та інші не дешеві молочні продукти високої якості. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт.“Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання. До прикладу, ціна на картоплю в супермаркетах зросла з 12,51 грн/кг у січні 2020 року – до 15,26 грн/кг (+22 %) в квітні. Але, з огляду на харчові властивості, тривалий термін зберігання та порівняно доступну ціну, попит на картоплю зберігатиметься”, — додає Навроцький. Окрім того, паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень. agronews.ua В Україні гречка подорожчала на 70% AgroNews.ua. -01.05.2020 Закупівельні ціни на гречку на внутрішньому ринку зросли і станом на 30 квітня складають в середньому по Україні 18013 грн/тонна. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, пише agronews.ua. Тижнем раніше, середньозважена закупівельна ціна на гречку складала 18075 грн /тонна (ціна вказана без ПДВ). У порівнянні з відповідним періодом минулого року ціни на гречку зросли на 70%. Про це свідчать дані Мінекономіки про рівень середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. При цьому максимальний рівень цін на 30 квітня , як і раніше зафіксований в Харківській області – 21000 грн / тонна. Станом на 10 квітня ціни на гречку на внутрішньому ринку становили 16 792 грн / тонна (на 3 квітня – 14 883 грн / тонна (ціна вказана без ПДВ). Кабінет міністрів заборонив експорт гречки до 1 липня 2020 року. agronews.ua Україна у 2020 році може встановити рекорд виробництва кукурудзи AgroNews.ua. -01.05.2020 Частина посівів озимих культур може бути пересіяна. Це залишає простір для розширення площ сівби ярих культур, вважає провідний експерт зернового ринку Єлизавета Малишко. Про це повідомляє elevatorist, пише agronews.ua. «Ми вважаємо, що площі кукурудзи можуть досягти чергового рекорду в 2020 році. Залишати площі незасіяними – це дуже дорого і економічно неефективно. Швидше за все, будуть сіяти ярі культури. Враховуватиметься посуха, але стимули, щоб сіяти ярові, досить сильні», – говорить Єлизавета Малишко. Вона уточнила, що в цьому році аналітики очікують: площі під посіви кукурудзи виростуть з торішніх 5 млн га до 5,2 млн га в новому сезоні. Врожайність культури в прогноз заклали трохи нижче трендової – близько 36 млн т. agronews.ua Названо два сектори економіки, які захистять Україну від економічної кризи та застрахують від негативних наслідків карантину AГРОПОЛІТ. -03.05.2020 Драйверами відновлення української економіки в період карантину та після нього буде промисловість і агросектор. Такий прогноз озвучила у себе на сторінці в Фб директор з комунікацій в System Capital Management Наталія Ємченко, коментуючи лист до бізнесів СЕО SCM Олега Попова. «Ми виходимо з другим листом СЕО SCM Олега Попова до бізнесів SCM. Перший був про те, що SCM робить для боротьби з COVID. Другий – про те, як які рішення в економіці будуть працювати. Про те, що базисом відновлення економіки буде саме промисловість і сільське господарство», — коментує вона. На думку директора з комунікацій в System Capital Management Наталії Ємченко, така економічна синергія важлива для малого і середнього бізнесу та креативної економіки. Наталія Ємченко впевнена, що в нинішніх умовах прискорять економічне відновлення три принципових фактори, які мають об’єднати бізнес. Єднання. Професіоналізм і відмова від популізму. Економічний патріотизм. Ми стали робити наші листи публічними, тому що ми всі в одному човні», — підсумовує вона. agropolit.com/news/ В Україну завезли курятину з сальмонелою AГРОПОЛІТ. -03.05.2020 В Україну завезли четвертини курятини із сальмонелою. Про це повідомило управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області. Йдеться про продукцію польського виробництва (farmer – Hanna i Marcin Śliwińscy Sp. Jawna Kozielsk, Kuczbork; produser – Zaklady Miesne Czaplicki Sp. z o.o., № PL 14134304 WE, Mlawa; manufacture – Cedrob S.A., № PL 14023901 WE, Ujazdówek, Ciechanów; storage – AMP Logistyka Sp zoo, № PL 14201101 WE, Plonsk), яка прибула до Литви та України. «Згідно статті 20 закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку зобов’язані вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини, та письмово інформувати компетентний орган про виявлені невідповідності та вжиті заходи. У разі виявлення зазначеної вище продукції в обігу, просимо негайно інформувати Головне управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області», – йдеться у повідомленні. agropolit.com/news/ Європа за крок до кризи у галузі молочного скотарства. Україна — на черзі AgroPortal.ua.-04.05.2020 Європа за крок до кризи у галузі молочного скотарства. Це, насамперед, пов'язано з пандемією коронавірусу. Зокрема з проблемами, які виникли щодо збуту молочної продукції у зв'язку із закриттям готелів, ресторанів, кав'ярень тощо. Про це у соцмережі Facebook зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса.«Незважаючи на те, що продажі молочної продукції у торговельних мережах зросли, це все одно не компенсувало втрат. Закупівельні ціни на молоко у європейських країнах, насамперед у Німеччині, впали з 36 євроцентів (плюс-мінус 10 грн) до 20 євроцентів (6 грн). Для порівняння, закупівельні ціни в Україні впали з 10,5 грн до 9,9 грн. Мова йде про якісне молоко. Тобто падіння у нас не було суттєвим», — пише експерт. За прогнозами німецького Інституту світової економіки (IfW), до кінця року закупівельна ціна на молоко у Європі не підніметься вище, ніж 25 євроцентів. «Це означає, що ціна не буде вище 8 грн, що суттєво нижче у порівняні з українськими закупівельними цінами. Як результат, українських товаровиробників молока та молочної продукції чекають скрутні часи, адже суттєва конкуренція на цьому ринку, в першу чергу сиру та масла, виникне саме з країн ЄС, які підуть до нас зі своєю продукцією. Це змусить виробників молока та молочної продукції в Україні рухатися вниз щодо закупівельних цін, що призведе до суттєвих втрат у галузі молочного скотарства у країні та закриття багатьох молочно-товарних ферм», — додає Алекс Ліссітса. При цьому він радить уряду України «вже зараз звернути увагу на цю проблему, подумати, яким чином підтримати молочне скотарство там, де воно залишилося, щоб не допустити розвалу молочної галузі України». agroportal.ua Зачинений спирт: мільярди, які не отримає Україна Бизнес.-30.04.2020 Коли в Україну прийшла страшна пандемія короновірусу, виявилася шалена нестача засобів захисту від цього лиха. В тому числі не вистачало стерилізаторів. Дуже швидко і ефективно спрацювали влада і бізнес. Було знято акциз з денатурованого спирту і дуже швидко вироблено достатню кількість стерилізаторів. Зараз ринок перенасичений цими засобами. Ті заводи, що почали виробництво сировини і готового продукту, зупиняються, людей звільняють. Натомість залишається величезний попит на цей продукт у багатьох країнах світу. Але в Україні ввели повну заборону на вивіз цієї продукції на експорт. На сьогодні ця міра, яка була вірною при дефіциті, виявляється неефективною і шкідливою для економіки України. Експорт дезинфекторів дозволить завантажити що найменше 15 заводів і дасть таку необхідну зараз Україні валюту. Дасть тисячі нових робочіх місць з гідною заробітною платою і величезні податки. І що найменше декілька мільярдів долларів надходжень до України. А також створить нам імідж країни, яка допомагає іншим країнам подолати страшну пандемію. Зараз Уряду і Верховній Раді разом з бізнесом треба знову дуже швидко і ефективно спрацювати і відмінити заборону на експорт готового продукту з великою доданою вартістю — українських стерилізаторів. Це точно буде одним із результативних кроків по виходу економіки держави з жорсткої кризи, в якій вона зараз знаходиться. www.business.ua/ Лук замість цибулі: в українських супермаркетах знайшли овочі з РФ Діло.-03.05.2020 Світлини, на яких відображена продукція з Росії у столичному супермаркеті, розмістила на своїй сторінці у Facebook відома музична продюсерка Олена Мозгова. Про це пише agronews.ua. За словами Олени Мозгової, фотографії були зроблені в одному з магазинів мережі FOZZY. У своєму пості Мозгова також зазначила, що виявила в магазині морква з Ізраїлю і капусту з Італії, однак ці овочі привернули менша увага коментаторів. Деякі з користувачів здивувалися, що в магазині все ще можна знайти овочі, привезені з Росії. «Ми ж начебто не торгуємо з агресором?» – написала одна з користувачок. Вона також зазначила, що російську цибулю продають за дуже високою ціною. Інші коментатори обурилися, що в українських магазинах продовжують продавати імпортні продукти, в той час як місцеві фермери змушені викидати свою продукцію . dilo.net.ua/ Урожайна епідемія. Хто змусив фермерів України викинути врожай ранніх овочів на смітники УНІАН: Новини України.- 03.05.2020 Тонни капусти на смітниках, центнери редиски у лісопосадках і десятки кіло перезрілої цибулі, перекопані на гній. Такі квітневі пейзажі стали звичними для українських сіл заходу і півдня. Але йдеться не просто про паніку серед фермерів, а про урожайний мор, який тепер загрожує продовольчій безпеці України. На Закарпатті у селі Заріччя чи не у кожному дворі є пара стометрових теплиць. З них перша молода капуста та огірки традиційно роз’їжджалися ринками західної України. Та не цього року. "Все в мінус піде", - прогнозує місцевий фермер Ігор Садвар. Він вже виростив п’ять соток капусти. Вона мала б забезпечити піврічний дохід двох родин та майбутній урожай перцю, вирощений на цьому ж місці. "Перець можна було б висаджувати. Але як немає збуту на капусту, ми чекаємо. Чекаємо, коли її можна забрати, зорати, переробити землю", - розповідає він ТСН.Тиждень. Через карантин посипалась система, відпрацьована десятиліттями. Тут, у Заріччі, цього ніхто не чекав. Бо свої теплиці селяни почали закладати ще в листопаді, коли про ковід-19 ще й не чули. Але у квітні, коли прийшов час зрізати ці тонни капусти, з’ясувалось - везти її нікуди. "Карантин - велика проблема. Ринки закрили, нічого не працює", - бідкається фермер. Наслідки всі відчули дуже швидко. За умов, коли працювали лише супермаркети або гуртові ринки, ціни на ранні овочі посипались. Так, якщо торік у квітні перша капуста продавалась по 35 гривень, цього року за неї виробнику давали, максимум, десять. Така ж ситуація з редискою та огірками. І селяни постали перед непростим вибором між поганим варіантом та ще гіршим: або здати городину нечисленним перекупникам за безцінь, або залишити гнити врожай у теплицях. Бо цей товар має дуже короткий термін придатності. А скільки ще таких фермерів по країні? Чимало. Тому наслідки всі відчули дуже швидко. Перш за все - жителі міст. В супермаркетах засилля імпорту. Наскільки він підскочив у ціні легко побачити з даних митниці. Зокрема, у поточному році в Україну завезли втричі більше огірків, ніж торік, у два з половиною рази більше капусти й цибулі… Тобто ми гривнею підтримували албанських, македонських, азербайджанських фермерів. І це в той час, коли ці самі овочі перезрівали в закарпатських, херсонських чи вінницьких теплицях. www.unian.ua Економіст спрогнозував, які важливі харчові продукти можуть здорожчати УНІАН: Новини України.- 03.05.2020 На його думку, у 2020 році вартість продуктів збільшиться на 10-15%. Україну у 2020 році очікує неврожай, а також підвищення цін на хліб і картоплю. Відповідний прогноз дав член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі «Обозревателю». Він назвав причини такої ситуації. "Уже сьогодні є чітке розуміння того, що через погодні умови цей рік буде неврожайним. Ми будемо мати спекотне і посушливе літо. За попередніми оцінками, урожай зернових буде на 18% нижчим, ніж минулого року, приблизно 60 млн тонн. Хліб подорожчає у зв'язку з підвищенням цін на зерно", – наголосив Пендзин. Водночас на урожай овочів, а особливо картоплі, за його словами, вплинув карантин через поширення коронавірусу. "Ми не посадили овочі борщового набору. 98% картоплі у нас в країні виробляють самі українці. Але якщо сільські жителі змогли посадити свої городи, то містяни не змогли дістатися до своїх дачних ділянок через карантин і відсутність транспорту. Тому цього року картоплі буде менше, а ціна на неї зросте", – заявив економіст. На його думку, у 2020 році вартість продуктів збільшиться на 10-15%. Але водночас він зазначив, що це поки що попередні оцінки, адже станом на 2 травня весняно-польові роботи ще не були закінчені. "Хоча світові ціни на продовольство падають, бо різко скоротився попит з боку бізнесу: не працюють кафе, ресторани, бари, фастфуди. На світових ринках цукор і рослинна олія подешевшали на 12%. Але ООН б'є на сполох: цього року більше людей голодуватимуть. Адже рік неврожайний, важкі погодні умови, та через карантин багато країн не встигли повністю все посіяти. Тому ціна на продовольство піде вгору", – наголосив Пендзин. www.unian.ua В Украине утверждены новые образцы марок акцизного налога для алкогольных напитков УНН.-04.05.2020 В Украине утверждены новые образцы марок акцизного налога для алкогольных напитков отечественного и импортного производства. Об этом УНН сообщает со ссылкой на пресс-службу территориальных органов ГНС в Киеве."Главное управление ГНС в Киеве информирует, что в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 12 февраля 2020 года № 74 "Некоторые вопросы маркировки алкогольных напитков" с 1 мая 2020 гда утверждены новые образцы марок акцизного налога для алкогольных напитков отечественного и импортного производства", - говорится в сообщении. Сообщается, что марки акцизного налога предыдущего образца, которые уже закуплены субъектами хозяйствования применяются в производстве алкогольных напитков и табачных изделий до их полного использования, а маркированные такими марками алкогольные напитки и табачные изделия находятся в обращении до их полной реализации в пределах срока годности для потребления. www.unn.com.ua/

< Назад В Україні вперше випустили мікрофільтроване молоко. Смакує як парне. 10 вер. 2023 р. Один з найбільших виробників молочної продукції компанія «Люстдорф» першою в Україні створила мікрофільтроване пастеризоване молоко. Мікрофільтрація — це інноваційний ефективний метод очистки молока, який застосовують у світі. «Сире молоко, яке ми ретельно підбираємо у фермерських господарств, очищується за допомогою сучасних керамічних мембран, які фізично затримують 99,9% бактерій та їх спор. Таке очищення дозволяє лагідно пастеризувати молоко за нижчої температури: 72°С-75°С, і в результаті зберегти його чистий смак, без присмаків і запахів», – ділиться Любов Поліщук, технолог «Люстдорф». Вона звертає увагу, що смак молока, що потрапляє у склянку, залежить саме від сировини та технології обробки. А мікрофільтрація – це якраз сучасний та ефективний метод очищення сирого молока. Мікрофільтроване молоко на 100% має чистий смак молока і може зберігатися в холодильнику 21 добу Це особливо важливо для українського споживача в умовах воєнного часу. Впровадження такої технології — дороговартісне. Її використовують у своєму виробництві провідні підприємства Італії, Канади, Польщі. Вартість обладнання обійшлося для «Люстдорф» в 1 млн євро У компанії розповідають, що запустити виробництво мікрофільстрованого молока мали ще на початку 2022 р., але довелося дещо зачекати. До речі, протягом серпня цього року «Люстдорф» провела велике дегустаційне опитування споживачів щодо вражень від мікрофільтрованого молока та отримала понад дві тисячі схвальних коментарів. Нагадаємо, раніше «Люстдорф» першою вивела на ринок питну кашу. Продукт позиціонується як повноцінна їжа, яку не потрібно готувати, а можна одразу пити. https://newfood.media/2023/09/06/v-ukraina-vpershe-vypustyly-mikrofiltrovane-moloko-smakuie-iak-parne/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Кулінарія в епоху Відродження 30 квіт. 2020 р. В епоху Відродження кулінарію в Італії було піднесено до рангу мистецтва. Поштовхом до розвитку міської флорентійської кухні давали ті ж причини, які заклали фундамент епохи Відродження, коли Флоренція стала економічно і культурно могутньою. Бартоломео Саккі (Платина), флорентієць, бібліотекар Ватикану, у 1470 році склав першу надруковану кулінарну книгу під назвою "Про істинні задоволення і благополуччя" (Де Honesta Vоluptate et Valetudine). Про її популярність говорить те, що вона витримала шість видань протягом трьох десятиліть. Події призначення Бартоломео Саккі першим бібліотекарем Ватиканської апостольської бібліотеки присвячена фреска італійського художника Мелоццо да Форлі, якому було доручено розпис бібліотеки. Флорентійські купці витрачали великі суми на заснування шкіл кулінарного мистецтва. Одним з найвідоміших, так би мовити, кулінарних послів Італії в шістнадцятому столітті була Катерина Медичі, яка залишила рідну Флоренцію, щоб стати королевою Франції, одружившись з французьким королем Генріхом II. Вона привезла з собою італійського шеф-кухара. До цього французької кухні не існувало. Їй приписують введення вишуканої кухні серед французів, у якій використовувалась велика кількість італійських інгредієнтів, таких як салат, артишоки, трюфелі і заморожені десерти. Слід зазначити, що звичайні люди їли зовсім інакше, ніж багаті, в основному місцеві бобові і злаки, декілька овочів або кормову зелень і трави. Напрямок у кулінарії модний зараз по всьому світі - вегетаріанство та веганство. Як змінюються смаки! Цікаво відмітити, що У XIY столітті влада Флоренції мала застосувати заходи до продовольчих витрат багатіїв. Місто, населене здебільшого бідними людьми і ремісниками, пережило сильні соціальні заворушення у XIII столітті. Однією з причин зіткнень стала показна розкіш з боку багатих родин у вигляді казково дорогих банкетів з шаленими витратами їжі на очах простолюдинів, яким були доступні тільки тарілка простої юшки після важкого дня. Міська влада розробила правила, які ввели помірність на все, що вважалося надмірною і марною розкішшю в їжі. В основному, цей закон стосувався громадського харчування і спеціальних банкетів, весілля в тому числі. Тим, хто приймав поважних гостей, необхідно було отримати спеціальний дозвіл на надлишок продуктів і дати клятву точності виконання. Порушників чекали штраф і позбавлення волі не тільки для господаря будинку, але і для кухарів, і обслуговуючого персоналу. Готовий Закон для товстосумів нашого часу! Це вже пізніше, разом з золотою епохою правління Медичі, в місто повернулася гастрономічна розкіш, а якийсь час навіть багаті громадяни повинні були стримувати кулінарний запал своїх кухарів. Однак цей факт зіграв свою роль: кухарі почали творчо підходити до приготування страв, щоб подолати примусове обмеження. Приміщення, в яких накривались столи з пригощанням для гостей (наприклад, територія внутрішнього двору), повинні були підкреслити матеріальне становище господаря будинку і рівень його могутності, які викликали б у суперників почуття заздрощів і примусової покори. Стіни прикрашалися фресками, дорогими тканинами, гобеленами і шпалерами. Восени вивішувались в’язки фруктів і винограду не тільки на стінах, а й на стелі. Незважаючи на всі обмеження, гості голодними з-за столу не виходили. Достаток смаженого м'яса викликав проблеми з травленням. Тому в їдальні пропонувались різні трав’яні настої, які допомагали впоратися з важкістю в шлунку. Деякі з страв тієї епохи дійшли до теперішнього часу без згадки про титули людей, у палацах яких вони готувались. Головне в тому, що їх рецептура і традиція приготування стала власністю всіх, як і твори мистецтва майстрів епохи Відродження, які були замовлені флорентійськими багатіями для підтвердження власної величі. Пропонуємо рецепт легендарного «Флорентійського стейку» Своєрідний аромат м'ясу надає розмарин. Особливістю флорентійського стейка є те, що він готується майже без спецій і з особливим обсмаженням. Традиційно, цей італійський стейк подається з бобами і червоним вином. М’ясо має бути найсвіжішим, оскільки особливість цього стейку в тому, що всередині він залишається не до кінця просмаженим. Інгредієнти: 2 кг м'яса з кісткою (кілька штук товщиною 5 см) трохи оливкової олії Сіль крупна і мелений чорний перець за смаком 2 гілочки розмарину 2 лимона для сервіровки Приготування Підготуйте вугілля на мангалі. Вугілля для смаження повинно бути червоно-гарячим. Обсмажте з кожного боку до коричневого кольору протягом 5 хвилин (перевертати тільки один раз, змазувати зрідка оливковою олією). В результаті, Ви одержите справжній флорентійський стейк: зовні - засмажений, навіть трохи обвуглений, а всередині м’ясо повинно залишатися ніжним і соковитим. Змастіть олією, перцем і сіллю за смаком. Подавати з розмарином та лимонними скибками. Попередній допис Наступний допис

< Назад В Україні мелють конопляне та макове борошно, яке знижує ризик серцевих захворювань 3 лют. 2024 р. Компанія «Агроснаб» (ТМ Фільварок) випустила у 2023 році новинку у сегменті непшеничного борошна – борошно із макових зерен. Макове борошно виготовляють з очищеного і знежиреного маку. Так продукт зберігає корисні речовини та добре засвоюється організмом. Борошно – найвищого ґатунку, без ароматизаторів чи шкідливих домішок та із високоякісної української сировини. Воно містить харчові волокна, ліпіди, вітаміни Е, PP, D, С, макро- та мікроелементи, такі як Р, К, Са, Na, Mg, Si, Fe, Co, Cu, Zn. Кальцій і магній, приміром, корисні для кістково-м’язової системи, а поліфеноли (антиоксиданти), що містяться у маку, знижують ризик серцево-судинних і онкологічних захворювань. БОРОШНО МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНУ ДОБАВКУ ПРИ ВИПІКАННІ ХЛІБА ТА ВИГОТОВЛЕННІ СОЛОДОЩІВ Також компанія меле рисове, кокосове, знежирене соєве борошно, гречане, конопляне, білкове соняшникове борошно, виготовляє рослинну клітковину, плодово-ягідні порошки тощо. Конопляне борошно, приміром є прекрасним натуральним засобом для відновлення складу крові. Продукт вітаміни вітаміни, калій, кальцій, магній, залізо, фосфор і натрій. Гречане борошно – унікальна сировина для низькокалорійного печива, хліба та галет. Воно допомагає позбутися зайвої ваги та поліпшити загальне самопочуття. “Надзвичайно важким для нас був 2022 рік, коли кілька місяців після початку повномасштабної війни ми не працювали – виробництво перебувало у зоні бойових дій”, – діляться в компанії. Після відновлення виробництва з’явилися спонтанні вимкнення електроенергії, які спричиняли поламки обладнання та подальші витрати на ремонти; необгрунтовані блокування податкових накладних; зростання цін на витратні матеріали та логістику. Тому усі зусилля бути спрямовані на стабілізацію ситуації. На сьогодні ринок борошна та харчових добавок поступово стабілізується. Хоча ціни на витратні матеріали, електрику та логістику продовжують рости. https://newfood.media/2023/11/20/v-ukraini-meliut-konopliane-ta-makove-boroshno-iake-znyzhuie-ryzyk-sertsevykh-zakhvoriuvan/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Насіння ацтеків лікує все — від гіпертонії до раку. Дослідження 7 січ. 2024 р. Cеквенування геному насіння чіа розкрило його потенціал як стійкої до клімату культури та лікувального засобу від кількох хронічних розладів. Про це говорять науковці з Університету штату Орегон, які продовжують дослідження можливостей суперфуду. Глобальний попит на другорядні культури, такі як чіа, просо та ямс, уже зараз починає зростати. Вони набувають все більшого значення, адже окрім харчової цінності несуть можливість вирощування на невеликих площах, непридатних для традиційних зернових культур. НАСІННЯ ЧІА МІСТИТЬ БАГАТО КЛІТКОВИНИ ТА КОРИСНІ ЖИРИ ТА БІЛКИ Його досипають у смузі чи йогурт, додають у вівсянку, млинці та батончики гранола. Це дає більше, ніж просто смак та поживність. Дослідження, опубліковане в Frontiers in Plant Science, говорить, що чіа може лікувати все – від високого кров’яного тиску до раку. Вчені знайшли 29 генів, які беруть участь у біосинтезі поліненасичених жирних кислот, і 93 гени, які сприяють гелеутворенню насіння чіа. Крім того, вони знайшли 2707 високоекспресованих генів, які можуть генерувати невеликі біоактивні пептиди, отримані з білків. Коли білок насіння перетравлюється в кишковому тракті, ці маленькі біопептиди засвоюються організмом і дають необхідні елементи для полегшення хронічних симптомів діабету 2 типу та гіпертонії. Поліненасичені жирні кислоти покращують здоров’я серцево-судинної системи та рівень холестерину, а також мають протиракові властивості. Високий вміст клітковини допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові у хворих на цукровий діабет 2 типу та полегшує симптоми захворювань шлунково-кишкового тракту. Білок у насінні чіа має антиоксидантні, протизапальні та антимікробні властивості та може допомогти в лікуванні високого кров’яного тиску. Крім того, говорять вчені, генетичні маркери чіа можна використовувати для виведення сортів із покращеними властивостями, що принесе ще більшу користь здоров’ю людини. Нагадаємо, чіа є важливим елементом рослинного меню для тих, хто відмовився від м’яса https://newfood.media/2024/01/03/nasinnia-atstekiv-likuie-vse-vid-hipertonii-do-raku-doslidzhennia/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 24 по 27 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис На Прикарпатті незаконно приватизованний солекомбінат повернули у державну власність Agravery.-24.07.2020 На виконання рішення суду за позовом Калуської місцевої прокуратури у власність Міністерства аграрної політики та продовольства України повернуто майновий комплекс колишнього «Долинського солевиварювального комбінату». Про це повідомляє прес-служба прокуратури Івано-Франківської області. «Встановлено, що у 2007 році без достатніх правових підстав відбулася зміна форми власності на вказане майно. Так, майновий комплекс колишнього солекомбінату вартістю понад 400 тис. грн із розташованими на його території будівлями, нафто- та солезбірниками й свердловиною незаконно вибув із власності держави», — йдеться в повідомленні. Таким чином, з метою відновлення порушених інтересів, прокуратура звернулася до суду із позовом про визнання незаконною передачі майнового комплексу «Долинського солевиварювального комбінату», який задоволено в повному обсязі. «Наразі вказане рішення виконано — відповідний запис унесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», — підкреслили у прокуратурі. аgravery.com України експортовано перший мільйон тонн зерна нового врожаю Agravery.-24.07.2020 Станом на 24 липня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 1,1 млн тонн зернових культур, що на 1,3 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 412 тис. тонн; ячменю — 301 тис. тонн; жита — 0,2 тис. тонн; кукурудзи — 396 тис. тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 12,3 тис. тонн, що на 9 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. аgravery.com Україна споживає лише чверть всіх зернових, які виробляє AgroNews.ua. -26.07.2020 Україна споживає чверть всіх зернових, які виробила. Про це повідомляєть ся на порталі АПК-Інформ, пише agronews.ua. За їхніми даними, основними сегментами, що формують внутрішній попит, залишаються борошномельна і комбікормова галузі. «У борошномельному сегменті сформувалася тенденція зниження виробництва під впливом як скорочення чисельності населення, так і зміни споживчих переваг. Так, в 2019/20 МР, згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», було вироблено 1,6 млн тонн борошна, що поступається 3% рівня попереднього сезону і аж на 15% нижче середнього показника за попередні 5 сезонів», – зазначила аналітик Вікторія Рожко. Вона додала, що в 2019/20 МР експорт борошна значно збільшився щодо попереднього сезону, що зробило основну підтримку борошномельного виробництва. За підсумками сезону на зовнішній ринок було поставлено близько 324,8 тис. т пшеничного борошна, що на 9% перевищує показник 2018/19 МР (297,9 тис. т). agronews.ua Україна розпочала експорт органічного амаранту AgroNews.ua. -24.07.2020 Днями компанія УкрБіоЛенд із Дніпропетровщини відправила в Європу партію українського органічного амаранту, розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда. Про це повідомляє Куркуль, пише agronews.ua . «Вартість амаранту на експорт складає від 1 300 до 2 000 євро за тонну. Експорт є стимулом його вирощування в Україні. І для вітчизняного ринку теж є вдосталь», — написав у коментарі експерт. На думку Олександра Дуди, із часом амарант стане такою ж відомою та поширеною культурою, як, наприклад, гречка або просо. agronews.ua Пандемія COVID-19 несуттєво вплинула на аграрні ринки – думка AГРОПОЛІТ. -26.07.2020 Пандемія COVID-19 не мала суттєвого впливу на зовнішні ринки для аграрів. Про це у блозі для AgroPolit.com повідомив директор комерційного департаменту АТ «ДПЗКУ» Олександр Кучеренко . «Ринок показав помірні цінові коливання, а загалом підтримував рівні ціни. Попри те, що друга половина МР минула під впливом непередбачуваної обставини у вигляді пандемії COVID-19, переконаний, це не мало значних негативних наслідків для ринку», – сказав Кучеренко. Нагадаємо, ухвалений парламентом закон №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію» допоможе аграріям експортувати продукцію за кордон. Про це розповів депутат Верховної Ради України, член групи «Довіра» Микола Кучер. agropolit.com/news/ Уряд призначив нових заступників міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України AГРОПОЛІТ. -24.07.2020 22 липня на черговому засіданні Уряд ухвалив кадрові рішення в Мінекономіки, призначивши: Юлію Свириденко – першим заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Ірину Новікову – заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відповідні рішення вже опубліковані на КМУ . До нового призначення Юлія Свириденко обіймала посаду заступниці Міністра в Мінекономіки. В її обов'язки входило формування та реалізація державної політики у сфері праці та зайнятості населення, а також в сфері промислової та цінової політики. Має вищу економічну освіту та великий управлінський досвід. До міністерства займала керівні посади в Чернігівській обласній адміністрації. Ірина Новікова до призначення очолювала Департамент інвестицій у міністерстві. Діяльність департаменту спрямована на формування та реалізацію державної інвестиційної політики, розвиток державно-приватного партнерства та індустріальних парків. Ірина Новікова має вищу юридичну освіту, є досвідченим фахівцем у сфері інвестиційної діяльності. Останні 9 років працювала в Мінекономіки у цій галузі. agropolit.com/news/ Пасічники: Виробництво меду буде рентабельним за рахунок вищих цін AgroPortal.ua.-24.07.2020 Цьогоріч з медом напружена ситуація як на Київщині, так і на території всієї України, оскільки 2020 рік видався непростим для медозбору. Цього року мед буде лише в добре підготовлених та збалансованих бджолиних сім’ях. Про це повідомив пасічник з Кагарлицького району Київської області Юрій Широкоступ, повідомляє paseka.in.ua. «Пасіка, яка була вивезена на ріпак прогодувала себе, тим бджолам які працювали на акації довелося згодовувати запаси минулорічного меду. Кожна бджолосімя принесла по 12-13 кг меду акація+липа. Наразі бджоли працюють вже на соняшнику», — розповідає Юрій Широкоступ. За його словами, багато пасічників вивозили бджолосім»ї на акацію, витратили на перевезення вуликів кошти, але меду не отримали. «В нинішній ситуації раджу пасічникам робити точки щоб якось себе перестрахувати, кочові пасіки і стаціонарні. До речі, власникам стаціонарних пасік раджу щороку сіяти хоч декілька соток фацелії», — зазначає Юрій Широкоступ. Він прогнозує, що цього року рентабельність пасіки буде кращою, адже меду менше і роботи теж не багато. «Я відкачаю мед і його відразу в мене заберуть за гарною ціною. Але пасічникам потрібно орієнтуватися не лише на виробництво меду, а наприклад, збирати маточне молоко, прополіс, робити і продавати медівку, старатися продавати більше меду в роздріб, а не здавати оптом», — радить Юрій Широкоступ. agroportal.ua Укрсадпром: Виконання програми держпідтримки садівництва — під загрозою AgroPortal.ua.-24.07.2020 Закладання товарних садів й оновлення амортизованих плодових і ягідних багаторічних насаджень в Україні може бути скорочено через зволікання Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з виданням відповідного наказу. Про це заявляють в Асоціації «Укрсадпром», пише AgroTimes. Голова асоціації Олександр Матвієць повідомив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів №279, яку було прийнято 18 березня 2020 року, і якою було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті 2020 року для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, ще й досі (до 21 липня 2020 року — Ред.) бракує відповідного наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відсутність наказу блокує дорожню карту для використання коштів, передбачених у державному бюджеті 2020 року для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства. «Ще на початку травня 2020 р. галузеві асоціації, що входять до робочої групи, створеної при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства під керівництвом заступниці директора департаменту аграрної політики Олени Ольшанової, погодили проєкт наказу «Про затвердження нормативів, форм звітності, переліку техніки та обладнання, передбачених для надання підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства». Однак цього наказу немає серед затверджених міністерством станом на 21 липня 2020 р. Також його не розміщено на сайті Міністерства у розділі для обговорення», — пояснює Олександр Матвієць. Разом з тим, згідно з постановою, документи для отримання відшкодування господарствам необхідно подати до 1 жовтня 2020 року. Щоб це здійснити, необхідно створити відповідні обласні комісії та комісію у міністерстві. Та оскільки немає наказу — ці комісії не створені, супутня їхньому створенню робота також не ведеться. «Сьогодні виконання в Україні державної програми з розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства викликає величезні сумніви. Адже на всі організаційні заходи нам лишилося лише два місяці, а дорожньої карти немає, і коли буде довгоочікуваний наказ — відповіді ніхто не може дати. Натомість у попередні роки такий наказ відповідне міністерство зазвичай видавало у першому кварталі, до 1 квітня», — зауважує Матвієць. agroportal.ua Україна готова задовольнити попит Китаю на продукти харчування - віце-прем'єр УНІАН: Новини України.- 24.07.2020 Віце-прем'єр Стефанишина зазначила зростаючий обсяг двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм. Україна готова задовольнити зростаючий попит Китаю на українські продукти харчування та сільгосппродукцію. Про це повідомила прес-служба Кабінету міністрів за підсумками зустрічі віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної з надзвичайним і повноважним послом Китаю в Україні Фань Сяньжунем. "Україна має потужний експортний потенціал, і ми готові задовольнити зростаючий попит Китаю у високоякісних продуктах харчування та української сільгосппродукції, зокрема борошні, яблуках, свіжої черешні, курятини, риби та бобових", - наводяться слова Стефанишиної. Вона також зазначила зростаючий обсяг двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм, що є важливим сигналом про загальний інтерес бізнесу та нові перспективи для розвитку торговельно-економічних відносин. Віце-прем'єр додала, що важливим для посилення культурно-гуманітарного та бізнес-взаємодії є відновлення прямого регулярного авіасполучення між Києвом і Пекіном, яке припинено через карантин. www.unian.ua Украина смогла нарастить экспорт аграрки лишь в страны Азии UBR.-26.07.2020 В январе-июне экспорт продукции АПК остался практически тем же В условиях коронакризиса Украина смогла нарастить поставки агропродукции лишь в Азию, сообщил заместитель директора Национального научного центра "Институт аграрной экономики", член-корреспондент НААН Николай Пугачев. Да и то, благодаря тому, что с начала года порты Китая – основного для Украины рынка сбыта – работали с перебоями, а после прохождения критического периода пандемии определенное время еще были перезагруженными. Вместе с тем, по данным Госстата, экспорт агропродовольственной продукции в I полугодии 2020-го остался почти на уровне прошлогодних показателей за соответствующий период ($0,1 млрд) и составил $10,4 млрд. Такая ситуация стала следствием негативного влияния карантинных ограничений, связанных с пандемией коронавируса COVID-19, который, хоть и не сразу, отразился на отечественном аграрном экспорте. Например, если в I квартале 2020-го стоимость аграрного экспорта на 6-8% превышала показатель января-марта 2019 года, то по итогам 6 месяцев этого года рост составляет всего 1%. Итоговые же показатели внешней торговли в 2020-м будут зависеть от того, насколько быстро восстановится деловая активность в Украине и наших основных странах-партнерах. По расчетам ученых Института аграрной экономики, доля экспорта агропродовольственной продукции в общем экспорте Украины по результатам шести месяцев 2020-го превышает 45%. Основными рынками сбыта агропродукции остаются четыре региона – страны Азии, Африки, ЕС и СНГ. В I полугодии 2020-го их суммарная доля составила более 97% стоимости украинского экспорта сельхозпродукции. ubr.ua/ Давление на международных инвесторов. ЕБА обеспокоена действиями антимонопольщиков на табачном рынке UBR.-24.07.2020 Европейская бизнес ассоциация обеспокоена ситуацией, с которой столкнулись международные производители табачных изделий в Украине. По мнению бизнеса, эта ситуация стала следствием структурных изменений рынка дистрибуции табачной продукции в 2011—2012 годах, говорится в открытом письме Ассоциации. В ЕБА напомнили, что такие изменения произошли с согласия Антимонопольного комитета, который в свое время предоставил соответствующие разрешения на концентрацию на рынке табачных изделий. А в 2019 году АМКУ принял решение о нарушении законодательства о защите экономической конкуренции (№ 697-р от 10 октября 2019 года), в результате чего на четырех производителей табачной продукции был наложен штраф в размере 3,1 млрд грн за антиконкурентные согласованные действия. "Сейчас компании-члены Ассоциации оспаривают это решение в судебном порядке. Обеспокоенность вызвана возможным нарушением прав и законных интересов международных инвесторов в Украине во время этого процесса. Так, по информации членов Ассоциации — производителей табачных изделий — 30 июня этого года АМКУ были поданы процессуальные документы о взыскании штрафа и обеспечения иска в виде наложения ареста на банковские счета и имущество участников дела", — говорится в обращении Ассоциации. ubr.ua/ Купуємо в Італії, а продаємо Німеччині – Держстат оприлюднив структуру експорту вина УНН.- 27.07.2020 За 5 місяців цього року Україна експортувала ігристих вин на 2,1 млн дол. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН . Найбільше українських ігристих вин придбала Німеччина - на 737 тис. доларів.Чимало ігристих вин Україна поставила Казахстану (на 133 тис. доларів) та Нігерії (на 111 тис. доларів). Також, цьогоріч українські ігристі вина купували словаки (37 тис. доларів), поляки (19,4 тис. доларів), китайці (19,5 тис. доларів), австралійці (1,5 тис. доларів). Водночас, імпорт ігристих вин Україною за 5 місяців цього року становив 9,3 млн дол. Україна імпортувала напій із Італії (4,7 млн дол.), Франції (1,5 млн дол.), Іспанії (1,4 млн дол.), Бельгії (148 тис. дол.), Грузії (405 тис. дол). Як писав УНН , українці обирають вино вітчизняного виробництва і купують його частіше за іноземне. Серед найбільш популярних вин в Україні: ТМ "Коблево" (71,8%), ТМ "Koktebel" (62,6%), ТМ "Шабо" (62,1%), ТМ "Inkerman" (61,2%) та "Micado" (57,2%). www.unn.com.ua/ МХП наростив продажі продукції у ЄС на 143% УНН.- 27.07.2020 Агрохолдинг МХП Юрія Косюка у цьому році збільшив обсяг виробництва продукції з курятини та індички для Європейського ринку на 143%. Про це повідомляє пресслужба МХП, передає УНН. Зокрема свої потужності збільшили підприємства МХП у Сербії та Хорватії. Продажі курятини та індички МХП європейського сегменту склали 49 959 т. "Не зважаючи на пандемію COVID-19 у всьому світі, тимчасове призупинення діяльності HoReCa, компанія МХП нарощує показники продажів у Європі", - зазначили в компанії. Нагадаємо, купівля компанії Perutnina Ptuj - одна з найбільших інвестицій МХП у минулому році. Perutnina Ptuj є провідним виробником курятини і м'ясопереробки на Балканах, має виробничі активи в чотирьох балканських країнах: Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині; володіє дистриб'юторськими компаніями в Австрії, Македонії та Румунії і поставляє продукцію в 15 країн Європи. Perutnina Ptuj є вертикально інтегрованою компанією на всіх етапах виробництва курятини - від виробництва кормів, інкубаційних яєць, розведення, забою до виробництва ковбасних виробів і подальшої переробки курятини. www.unn.com.ua/ Українську рибу та ракоподібних найбільше купують Німеччина і Данія УНН.- 24.07.2020 За п’ять місяців Україна експортувала риби та ракоподібних на 10,6 млн доларів, найбільше такої продукції у грошовому вираженні купила Німеччина. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держрибагентства. “За даними Державної служби статистики України, протягом січня-травня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки риби та ракоподібних на понад 10,6 млн дол. США”, — сказано у повідомленні. Зазначається, що це на 8,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. “Так, 31% всього експорту української риби та ракоподібних у грошовому вимірі припадає на Німеччину (3 358,4 тис. дол. США). До Данії поставлено 20% продукції на 2 097,3 тис. дол. США”, — додається у повідомленні. Повідомляється, що також значні поставки здійснено до Литви (на 958,6 тис. дол. США), Молдови (на 703,1 тис. дол. США), Ізраїлю (на 659,5 тис. дол. США), Нідерландів (на 551,5 тис. дол. США) та Франції (на 551,3 тис. дол. США). www.unn.com.ua/

< Назад Національна українська страва - вареники з грибами Інгредієнти 100-150 г грибів (білих або печериць) 4 цибулини 600 г борошна 200-250 мл кефіру 2 яйця, сіль – до смаку сода - на кінчику ножа рослинна олія 100-150 г вершкового масла 150-200 мл молока мелений перець до смаку, зелень для прикраси Кроки Гриби замочи в молоці. Потім відвари в підсоленій воді, дрібно наріж кубиками й додай до нарізаних 2 цибулин, які в цей час смажаться на сковорідці на вершковому маслі. Тушкуй начинку на повільному вогні 5-7 хвилин, ретельно помішуючи. Кефір і яйця ретельно змішай, додай сіль, соду, просіяне борошно та заміси тісто. Воно має бути м'яке і щільне, але не надто туге. Дай тісту настоятися 30-40 хвилин. Остуди грибну начинку. І переходь до «мундира» для вареників. Сформуй із тіста валики, наріж на невеликі шматочки, зроби з них кругляшки, обваляй у борошні та розкачай кружечки середньої товщини. Сформуй вареники з грибною начинкою, відвари, відкинь на сито, переклади в каструлю, заправивши розтопленим вершковим маслом і цибулею, обсмаженою на рослинній олії. Постав у духовку на 2-3 хвилини. Потім подавай до столу. Смачним доповненням до вареників із грибами, крім підсмаженої цибулі, є свіжа зелень і сметана. Попередній допис Наступний допис