< Назад Харчова промисловість (загальні питання) №4 2024 63 А25 Agriculotural Science and Practice: зб., №3/ редкол.: В. Адамчук, С. Балюк , В. Булгаков, Р. Круз; НААН України. - К., 2022. - 76 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 63 А25 Agricultural Science and Practice: зб./ В. Адамчук, С. Балюк , А Балян, В. Булгаков. - К.: Аграрна наука, 2023. - 74 с.: іл. - Ст. англ. мовою 63 А25 Agriculotural Science and Practice: зб., Вип. 2/ редкол.: В. Адамчук, С. Балюк , В. Булгаков, Р. Круз, В. Дзіцюк; НААН України. - К., 2023. - 76 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. -Тексти статей англ. мовою. Резюме укр. Мовою 664.4 А64 Аналітична хімія кухонної солі, розсолів та високомінералізованих вод: моногр./ О.І. Юрченко, Т.В. Черножук, А.В. Пантелеймонов и др; Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Харків: ХНУ, 2023. - 296 с. - Бібліогр.: с.279-295 . - ISBN 978-966-285-751-1 В монографії наведено систему методик аналізу кухонної солі, розсолів та мінералізованих вод, що дозволяє визначати вміст основної речовини, макро- і мікродомішок з використанням різних методів аналізу. Надано результати теоретичних та експериментальних досліджень з використання ультразвуку для аналітичного сигналу та інтенсифікації процесу підготовки проб кухонної солі та розсолів для визначення мікродомішок. 64 В67 Волков, Олексій Сучасна українська кухня. Гастрономічна подорож Україною/ Олексій Волков. - К.: Поліпринт, 2021. - 240 с.: ил. - ISBN 978-617-95099-5-7 Популярне видання знайомить з гастрономічною історією кожного регіону України, запропонованно тридцять кращих українських страв та їх приготування. 61 Є33 Єдине здоров'я та проблеми харчування України: зб., №2 (59)/ редкол.: М.Г. Проданчук, Л.І. Власик, Г.І. Петрашенко, А.П. Герілович; ДП "Наук. центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки". - К., 2023. - 68 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. УДК 613:663 /.664 В збірнику опубліковані статті з питань гігієни, токсикології, аналітичної хімії,безпечності харчових продуктів. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №4/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін, Кенна Браян Мак, гол. ред. І.А. Шевченко. - К.: НУХТ, 2023. - 81 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі харчових виробництв, суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №5/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін, Кенна Браян Мак, гол. ред. О. Шевченко. - К.: НУХТ, 2023. - 188 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у галузі харчових виробництв, суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №6/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін , В. Кишенько. - К.: НУХТ, 2023. - 189 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У випуску опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у харчовій галузі, суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 30. №1/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, А. Тенєва, А. Заїнчковський, А. Маринін , гол. ред. О. Шевченко. - К.: НУХТ, 2024. - 174 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У випуску опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі харчових виробництв та суміжних галузей наук. Попередня Наступна

< Назад Вчені створили пристрій для вимірювання свіжості продуктів та здоров’я рослин 26 лип. 2022 р. Учені з Австралії та Сінгапуру створили унікальний винахід – пристрій, що з допомогою індикатора та смартфона допомагає розпізнати, наскільки свіжі продукти і чи не зіпсовані вони. Цікаво, що вартує цей пристрій усього кількадесят доларів. Про це повідомляє SEEDS, пише agronews.ua. «Пристрій GoMicro та мобільний застосунок до нього з допомогою штучного інтелекту може оцінити якість зерна та спецій, свіжість морепродуктів, ступінь стиглості овочів та фруктів. Також інновація корисна для садівників, адже дозволяє виявляти шкідників та ступені хвороби листя. Для різних типів продуктів, застосовують різні варіації комплектування. Ціна стартує від 25 доларів США. Пристрій під’єднується до камери телефону і оцінює зображення продуктів чи рослин. “Ми можемо оцінити стиглість або псування фруктів і овочів із точністю від 86 до 99% у днях. Це дуже актуальна проблема для харчової промисловості, адже приблизно 30% нашої їжі псується. Ми бачимо, що існують дуже сильні комерційні можливості для дешевого та портативного пристрою, здатного точно оцінювати псування їжі”, – розповідає засновник стартапу Сівам Кріш, пише AgroTimes. Винахід, зокрема, планують пропонувати малим фермерам. “Будь-який фермер, у якого є смартфон, матиме діагностичні можливості агронома — завдяки вбудованому точнішому механізму штучного інтелекту в мікроскоп Spotcheck, приєднаний до телефону”, – говорить розробник. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 23 по 30 вересня 2020 року Попередній допис Наступний допис Бджолярі називають цьогорічний медовий сезон найгіршим за останні 40 років Agravery. -30.09.2020 Пасічники одностайно кажуть, що нинішній сезон — найгірший за останні 40 років, через несприятливі погодні умови. Про це розповів Костянтин Козирєв, пасічник, передає golos.com.ua . «З 12 травня і по 7 липня бджіл треба було підгодовувати, щоб не померли. Доводилося вибирати між виживанням сімей і якісним медом, котрий ніколи у вас не вийде, якщо довго годувати бджіл цукровим сиропом. Якщо даєте більше 240 грамів на сім'ю, бджола починає відкладати цукор про запас», — розповідає бджоляр. За словами Козирєва, медоносна фацелія і та споживалася бджолами не ради доброго медозбору, а як органічна підтримка, їжа для розвитку. Навіть коли пішов взяток від соняшнику, сім'я приносила за день нектару не 4−7 кілограмів, як зазвичай, а в середньому 1−1,5 кг. «Після цього всього пасічники мусять підняти ціну на мед. Наразі собівартість кілограма меду — понад 70 грн. У 2018 році, для порівняння, було 43 грн. Але ні коронавірус, ні неврожайний рік великого ажіотажу на цінний продукт не спричинили», — додає пасічник. Нагадаємо, українські бджолярі зможуть безпосередньо торгувати з Європою на «Медовій біржі». agravery.com/ «Житомирський лікеро-горілчаний завод» передали ФДМУ для приватизації Agravery. -30.09.2020 Державне підприємство «Житомирський лікеро-горілчаний завод» передали в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства.Про це повідомляє прес-служба Офісу президента України. «Президент України Володимир Зеленський підписав указ №412/2020 „Деякі питання оптимізації переліку об'єктів державної власності, що забезпечують діяльність президента України“, яким передав державне підприємство „Житомирський лікеро-горілчаний завод“ в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що такий крок здійснено з метою оптимізації переліку об'єктів державної власності, які перебувають в управлінні Державного управління справами, однак не використовуються для забезпечення діяльності президента України. «Оскільки „Житомирський лікеро-горілчаний завод“ є таким об'єктом, Зеленський підтримав пропозицію ДУС про його передачу в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації», — розповіли у відомстві. аgravery.com В Україні сезон цукроваріння розпочали 12 заводів Agravery. -30.09.2020 Станом на 28 вересня в Україні виготовлено 70,2 тис. т цукру та перероблено 548,9 тис. т цукрових буряків. Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». Зазначимо, що сезон цукроваріння офіційно розпочато 5 вересня. Новий сезон цукрові заводи розпочали у такій послідовності: 5 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Радехівське виробництво). 10 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Яреськівський цукровий завод». 12 вересня — ПрАТ «Червонський цукровик». 15 вересня — ТОВ «Старокостянтинівцукор». 16 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Хоростківське виробництво). 19 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Жданівський цукровий завод». 19 вересня — ПАТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод». 20 вересня — ТОВ «Юзефо-Миколаївська АПК». 20 вересня — ПАТ «Саливонківський цукровий завод». 23 вересня — ПАТ «Линовицький цукровий комбінат „Красний“». 23 вересня — ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат». 26 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Чортківське виробництво). Нагадаємо, виробництво цукру в Україні прогнозується на рівні 1,2 млн тонн. аgravery.com Євросоюз виділив на держпідтримку агросектору €58 млрд Agravery. -25.09.2020 Загальний бюджет Євросоюзу становить €160 млрд, з яких €58 млрд надано на держпідтримку АПК.Про це розповів Сергій Лахно, радник МЮФ Integrities, передає agropolit.com . «Левову частку цієї підтримки отримує Польща — 8−10% (€28 млрд). При цьому із цих €58 млрд на пряму підтримку агросектору іде €41,7 млрд, а решта — на всі інші програми», — зазначає Лахно. За його словами, у цьому році через коронавірус у ЄС запровадили нові системи допомоги, які почали діяти з 19 березня 2020 року. «В ЄС ухвалили новий механізм — тимчасову структуру заходів на допомогу агровиробникам, в тому числі молочникам», — підкреслив радник МЮФ Integrities. Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, зауважує, що наразі європейці у 100 разів більше отримують держпідтримки, крім того є національні дотації. Тому він переконаний, що слід ініціювати збільшення держпідтримки в Україні. аgravery.com Аграрний сектор України хронічно недофінансується AgroNews.ua. -29.09.2020 Аграрний сектор України хронічно недофінансується, при тому, що ринок кредитування в Україні значно відстає від рівня тієї ж Европи, – таку думку висловили експерти аграрного ринку під час пресконференції, присвяченій проблемам зернового ринку, яка відбулася 28 вересня 2020 року у Києві. Про це повідомляє agronews.ua . В Україні склалася унікальна ситуація з фінансуванням аграрного сектору. Так, у сільському господарстві найменша кількість кредитів, які не обслуговуються. У той же час українські аграрії найменше кредитуються. Як ця проблема вирішувалася? Вона вирішувалася у значній мірі внаслідок того, що аграрії отримували фінансування від агротрейдерів, різноманітних технологічних компаній, зокрема, поставників міндобрив, насіння, засобів захисту рослин тощо. Тож ми усі усвідомлюємо, що наші поставники та суміжники – це суттєва допомога агросектору у його розвитку, – пролунало на пресконференції. Тож на сьогодні склалася система форвардних контрактів або аграрних розписок, коли аграрії кредитуються під майбутній врожай. Інколи такі умови кредитування навіть кращі, ніж умови банків, – зазначив, зокрема, Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу. Цьогоріч частина аграріїв, через фактичну відсутність врожаю, не можуть фізично виконати форвардні контракти. Але є частина аграріїв, які відмовляються виконувати контракти, хоча втрати врожаю немає, повідомив Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації. agronews.ua В Україні стали більше споживати шампанських вин AgroNews.ua. -25.09.2020 В Україні досить суттєво зросло виробництво вин ігристих – на 19,1%. Однак, виробництво вермутів та вин ароматизованих впало більш ніж удвічі – на 44,6%. Про це повідомляє Держстатистики України, пише agronews.ua . Також за рік виробництво горілки в Україні зросло на 17%. Виробництво лікерів також зросло – на 4,1%. Окрім того, Україна наростила виробництво слабоалкогольних напоїв, але несуттєво – на 1,5%. У той же час, статистичні дані свідчать про скорочення виробництва пива солодового – на 4,2%. agronews.ua Зеленський запровадив в Україні День виноградаря і винороба AgroNews.ua. -25.09.2020 Президент Володимир Зеленський підписав указ № 403/2020 про встановлення в Україні професійного свята — Дня виноградаря і винороба, яке відзначатиметься щороку в другу неділю листопада. Про це Голова держави повідомив під час робочої поїздки на Закарпаття. Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента, пише agronews.ua . Виступаючи на представленні Стратегії розвитку Закарпатської області до 2027 року, Президент зауважив, що цей регіон має хороший потенціал у виробництві органічної продукції, зокрема у виноградарстві та виноробстві. «Це важлива складова для сільського господарства, важлива для інфраструктури й робочих місць у сільській місцевості. Сьогодні я підписав указ, що встановлює в Україні офіційне свято – День виноградаря і винороба. Я знаю, що це було важливо для людей, які працюють у цій галузі. Це символічний крок, який підкреслює повагу до цієї професії», – сказав Володимир Зеленський. Голова держави також зазначив, що уряд і профільне міністерство мають представити комплекс заходів для розвитку українського виноградарства та виноробства. «Ми часто кажемо про «економічний націоналізм». Давайте зробимо так, щоб закарпатське, одеське, херсонське і, звичайно, кримське вино за якістю та популярністю нічим не поступалося італійським, іспанським та французьким винам», – наголосив Президент. agronews.ua У м’ясній галузі виробники і переробники – не протилежні полюси, а партнери, – Бабенко AgroNews.ua. -23.09.2020 М’ясна галузь нині на порозі змін, і саме тепер входить у зону турбулентності. Цьому передувала кількарічна тенденція скорочення поголів’я та закриття свинокомплексів, що спричинило дефіцит свиней — сировини для м’ясокомбінатів, а за ним — подорожчання вітчизняних м’ясних виробів. Для м’ясопереробних підприємств питання сировинної безпеки стало ключовим. Про це заявив генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі” Микола Бабенко, пише agronews.ua . “Проблеми поглибили епідеміологічна, економічна та соціальна кризи, які призвели до збільшення витрат виробників і зниження купівельної спроможності населення. Висока собівартість свинини не лише зробила український експорт неконкурентоздатним на зовнішньому, а й похитнула позиції споживання цього м’яса на внутрішньому ринку”, – наголосив Бабенко. Він зазначив, що нині Україна нарощує обсяги імпорту м’яса свиней: з одного боку, через штучно створений дефіцит сировини, а з іншого — дешевшу сировину з Євросоюзу. Імпортовані напівтуші свиней із ЄС коштують для переробників 58 грн за кілограм із ПДВ, в той час, як з українських свиней — 68 грн за кілограм із ПДВ. “Загалом різкі коливання цін на свинину негативно відбиваються на всіх ланках ланцюга: від вирощування та переробки свинини до продажу та споживання. Так, від низьких цін на живця потерпають ті, хто вирощує свиней, від високих — переробники та кінцевий споживач, за обох сценаріїв — галузь загалом”, – пояснив експерт. Микола Бабенко додав, що проти всіх спрацьовує недоброчесність деяких гравців ринку. Як у разі коли ситуацією з невизначеністю в період карантину скористалися деякі свинарі й необґрунтовано підвищили ціни на живця, що призвело до зростання цін переробників для торговельних мереж.“Водночас виробники курятини знизили ціни на свою продукцію. З падінням попиту переробників на свиней пропозиція на них стала перевищувати попит — і ціна суттєво знизилась. Однак момент було втрачено, попит на свинину і продукцію з неї впав, а в програші лишились і свинарі, і переробники. Тобто незалежно від того, яка ланка переоцінена чи недооцінена, дискомфорт від цього відчувають усі”, – підкреслив фахівець. agronews.ua Україна відкриє ринок Мексики для курятини AГРОПОЛІТ. – 30.09.2020 Т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко провела відео-зустріч з представниками компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів. щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. Про це повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби. «Також було розглянуто можливості акредитації підприємств потенційних експортерів в умовах пандемії. Українська сторона підкреслила важливість позитивного завершення перемовин щодо погодження форми міжнародного сертифіката на експорт сперми коней з України до Мексики. Зокрема, було обговорено питання щодо узгодження вимог експорту рептилій та дикої птиці до Мексики», – ідеться у повідомленні. Ольга Шевченко відзначила, що таке посилення співпраці між компетентними органами і бізнес спільнотами наших країн в подальшому створить сприятливі умови для бізнесу, а також прискорить процеси інтенсифікації торгівлі між Україною та Мексикою За результатами зустрічі було узгоджено подальший алгоритм дій щодо прискорення процесів розвитку торгівлі між Україною та Мексикою. agropolit.com/news/ Україна може повністю задовольнити попит ЄС в продукції олійних культур, – експерт AГРОПОЛІТ. – 28.09.2020 За умови дотримання якості продукції за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу. Про це заявив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, повідомляє сайт інституту. За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту. «При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції», – вважає експерт. Він зауважив, що внаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини – 21-22 млн т – насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн т, ріпаку – до 6 млн т, соняшнику – до 0,5 млн т, , а також майже половину олійних шротів – близько 22 млн т, які використовуються як корм для тварин. Протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД, зазначив Артем Педорченко, — зазначив науковець.Він додав, що у січні-червні 2020 року, за даними Державної служби статистики України, обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали: олійних культур на 145 млн дол. США (74 % до відповідного періоду 2019 року.), олій та жирів – на 957 млн дол. США (130 %), залишків і відходів харчової промисловості – на 227 млн дол. США (75 %). Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках, – підсумував Артем Педорченко. agropolit.com/news/ Уряд просить у ЄС про збільшення експорту молока на Захід AГРОПОЛІТ. – 28.09.2020 Уряд і МЕРТ звертаються до ЄС із проханням збільшити можливості для українського експорту. У цьому запевнив заступник міністра економрозвитку Тарас Качка під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 . Організатори – спілка молочних підприємств України й Центр новітніх технологій та інновацій. Основна тема форуму: «Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?». Серед учасників представники Кабміну, провідні учасники молочного ринку та рітейлу, експерти. Тарас Качка розповів, що у Польщі активно збільшуються об'єми виробництва молока та молочної продукції, тому українська продукція стає непотрібною. «Польща є великою скалкою як для ЄС, так і для нас. Це буде ще на десятиліття не лише для молока, а і для тваринництва вцілому. Чому? Тому що вони насправді настільки щасливо і радісно утилізували кошти фондів Європейського Союзу, що створили дисбаланс навіть усередині ЄС. Це проблема, і цю проблему ми намагаємося донести до Брюсселя. Які наслідки такої проблеми? Що, давайте не впускати українців, тому що поляки занадто багато виробляють. Ця проблема насправді створена, спільна сільськогосподарська політика ЄС не спрацювала. Так як мав бути запобіжник, який мав би сказати: не треба перевиробництва. Через це пройшли Нідерланди 20-30 років тому, французи тощо», – сказав Качка. agropolit.com/news/ В Україні створюють законодавчу базу для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами AГРОПОЛІТ. – 27.09.2020 Мінекономіки працює над створенням законодавчої бази для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки Сергій Глущенко під час Всеукраїнського молочного форуму-2020. Він зазначив, що молочна галузь в Україні зараз переживає складні часи: скорочується поголів'я корів, суттєво зросли обсяги імпорту, значний дефіцит сировини, знизилась ділова активність у зв' язку з Covid-19 — як результат зменшується виробництво молока. Також Сергій Глущенко назвав ключові законопроєкти, які за останні місяці розробило Мінекономіки, та які матимуть позитивний вплив на молочну галузь і весь агропромисловий комплекс: -«Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами» ; - «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», ухвалення якого очікується вже наступного тижня. Він суттєво вплине на утримання ВРХ, забезпечення умов для його блаполуччя, застосування ветеринарних препаратів. Це безпечність молочної сировини і кінцевої продукції.; «Про захист рослин», який пов'язаний із вирощуванням кормів для ВРХ, залишками пестицидів у них. Всі урядовці підтримали цю ідею. Державна підтримка сектору зменшилась удвічі – маємо 4 млрд грн. Ті, хто робив цю програму, не розуміють важливості для економіки України аграрного сектору. Сподіваюсь, буде найближчим часом створене профільне міністерство, яке буде займатись проблемами сектору», — наголосив він. agropolit.com/news/ Мінекономіки прогнозує скорочення виробництва цукру в Україні AГРОПОЛІТ. – 23.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства очікує, що виробництво цукру в Україні поточного маркетингового року (МР, вересень 2020 — серпень 2021) буде на рівні 1,2 млн т, що на 19% менше, ніж у попередньому сезоні (1,48 млн т). Про це йдеться у повідомленні Міністерства. «Прогнозоване виробництво цукру в 1,2 млн т повністю забезпечує потребу внутрішнього ринку шляхом власного виробництва», — відзначають в Мінекономрозвитку. Також повідомляється, що затримка збору цукрових буряків на 2-3 тижні через погодні умови не позначиться на обсягах врожаю. Цього року у країні планують запрацювати 33 цукрових заводи - на 2 більше, ніж минулого року. У повідомленні наводяться дані Держстату, згідно з якими у 2020 році площі посіву цукрових буряків склали 218,9 тис. га – на рівні минулого року. Перехідні залишки на початок 2020/21 МР становлять 60-70 тис. т на промислових підприємствах і 40-50 тисяч тонн на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі. agropolit.com/news/ В МХП назвали головні критерії вирощування птиці без антибіотиків AgroPortal.ua .- 28.09.2020 Підприємства «Миронівська птахофабрика», «Вінницька птахофабрика» та «Оріль-Лідер» Групи МХП пройшли незалежний аудит СПУ та отримали право наносити додаткове маркування класу «А» на свою продукцію, що означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування. Перехід на нову концепцію «Без антибіотиків» викликаний прагненням компанії до цілей сталого розвитку здоров'я людини й тварин та підтримкою ініціативи «Єдине здоров'я для всіх». Про це повідомив головний ветеринарний лікар МХП Євген Бойко під час прес-конференції щодо безпечності продукції та відмови від використання антибіотиків у птахівництві. «Як відповідальний бізнес, що впроваджує кращі європейські практики у своїй діяльності й є лідером галузі в Україні, ще в 2019 році МХП почав процес переходу на антибіотик-free, чітко прийнявши для себе стратегію — повна відмова від використання антибіотиків. Три підприємства компанії пройшли незалежний аудит за розробленими стандартами ФАО при підтримці Союзу птахівників України та отримали право використовувати маркування класу «А» — антимікробні засоби не використовуються на жодному із виробничих процесів, тобто продукція вільна від антибіотиків», — розповідає Євген Бойко. За його словами, першим критерієм, відповідно до напрацьованої стратегії, було отримання повноцінного якісного молодняка від прабатьків. На птахофабриці добових курчат відразу перевіряють на бактеріальні та вірусні хвороби. «Ми почали отримувати більш повноцінний добовий молодняк бройлерів. Якщо ми маємо якісний молодняк і якісно продезінфіковані пташники, то антибіотики не потрібні. Тим більше, на ринку Україні з«явилося багато препаратів — підкислювачі, пробіотики, які здатні замінити антибіотики. Звісно, щоб дійти до цього рівня, необхідно вкласти багато коштів: птицю потрібно було промоніторити на всі вірусні та бактеріальні захворювання, зробити безліч аналізів та досліджень із різними препаратами та підібрати найбільш ефективні», — зазначає Євген Бойко. Він також розповів, що при вирощуванні птиці без антибіотиків велике значення відіграє якість питної води. Перед запровадженням системи антибіотик-free компанія консультувалася з багатьма світовими ветеринарними інститутами, і там порадили починати процес змін із контролю якості питної води. Зараз на виробничих майданчиках МХП стоять новітні системи хлорування води та водопідготовки, і птиця споживає воду відповідно до ГОСТ 18294:2009 Вода питна. agroportal.ua Украина намерена наращивать агроэкспорт в Индию AgroPortal.ua .- 25.09.2020 Индия является одним из основных торговых партнеров Украины в агропромышленном комплексе. Об этом шла речь в ходе встречи премьер-министра Дениса Шмыгаля с Чрезвычайным и полномочным послом Индии в Украине Партхой Сатпатхи, сообщает правительственный портал. «По итогам прошлого года Индия заняла второе место среди стран-импортеров украинской аграрной продукции. Поэтому мы готовы к дальнейшему сотрудничеству в аграрном секторе с целью наращивания объемов экспорта сельскохозяйственной и пищевой продукции в Индию», — скзаал глава правительства. Премьер подчеркнул, что необходимо приложить усилия для возобновления полноформатного двустороннего диалога, и Украина готова активизировать его на всех уровнях. «Недавно мы создали Министерство по вопросам стратегических отраслей промышленности, которое комплексно занимается авиакосмической отраслью и военно-оборонным комплексом. Мы заинтересованы в развитии сотрудничества по целому ряду направлений в научно-технологической сфере, а также в обмене опытом и лучшими практиками в этой области», — сказал премьер-министр. agroportal.ua Український агроекспорт просів до $13,7 млрд AgroPortal.ua .- 23.09.2020 Експорт продукції АПК з України за січень-серпень 2020 р. склав $13,7 млрд, що на 0,8% менше ніж за аналогічний період минулого року. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». При цьому, імпорт зазначеної продукції навпаки демонструє зростання. Так, за перші 8 місяців 2020 р. він склав майже $4 млрд, що на 15% більше ніж за січень-серпень минулого року. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $9,7 млрд, що свідчить про те, що Україна залишається нетто-експортером цієї продукції. В товарній структурі експорту найбільше зросли поставки: соняшникової олії на $619,6 млн (+22%), пшениці на $173,7 млн (+6%) та ячменю на $149,5 млн (+37%). Натомість, скоротилися поставки: кукурудзи на $436,4 млн (-15%), соєвих бобів на $302 млн (-54%) та насіння ріпаку на $459 млн (-30%). Україна наростила імпорт: сирів на $71,6 млн (в 2 рази), тютюну на $43,2 млн (+42%) та картоплі на $42,8 млн (в 6 разів). Разом з тим, скоротився імпорт: насіння соняшнику на $22,9 млн (-12%), кукурудзи на $15,7 млн (-15%) та мороженої риби на $15,1 млн (-7%) agroportal.ua НАЗК виявило корупційні ризики у постанові про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів Газета по-українські.-29.09.2020 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів. Про це у Facebook повідомила Ліга Антитрасту. "НАЗК виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів", - йдеться у повідомленні. При цьому у НАЗК зазначили, що агентство вже не зможе проаналізувати проєкт, оскільки уряд 9 вересня встиг його прийняти. Однак зазначається, що НАЗК здійснило моніторинг положень вже прийнятої постанови та виявило в ній корупціогенні фактори, що сприяють або можуть сприяти корупційним правопорушенням. У зв'язку із цим агентсвто надішле звернення до Міністерства юстиції з пропозицією включити зазначену постанову до плану проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів. Gazeta.ua Україна - серед топових постачальників контрабанди сигарет в ЄС Газета по-українські.-28.09.2020 Україна перебуває в топп'ятірці постачальників контрабандних і контрафактних сигарет в Європейському Союзі. За 7 місяців нинішнього року тут виявили 5,5 млн пачок контрабандних сигарет. 2019-го в ЄС з України надійшло 2,4 млрд таких цигарок. Цьогоріч кількість підробки брендів стрімко зростає . За даними асоціації "Укртютюн", кожна 5-та нелегальна пачка — це контрафакт, пише "Новое время" . Європейський Союз як ринок збуту контрабандисти вважають привабливим, бо європейські сигарети дорожчі за українські. Ставка робиться на те, що покупці виберуть дешеву контрабанду. При надто високій ціні на сигарети або при різкому підвищенні акцизів попит на відносно дешеву контрабандну продукцію теж починає зростати. А з ним зростає і пропозиція. У підсумку виходить замкнене коло, яке розгойдує "тіньову" торгівлю. З такими проблемами зіткнулися, наприклад, Румунія та Польща, в які течуть нелегальні цигарки, зокрема, і з України. Gazeta.ua В Украине выросли цены на молоко-сырье Дело.-29.09.2020 Сырое молоко снова подорожало Цены на сырое молоко в Украине движутся вверх. На данный момент они практически восстановились до показателей, которые были в начале 2020 года, сообщает пресс-служба "Ассоциации производителей молока". Указано, что за месяц средняя цена на молоко-сырье добавила 20 копеек до 10,24 грн/кг. При этом экстра-сорт подорожал на 21 копейку до 10,85 грн/кг, высший сорт — на 22 копейки до 10,30 грн/кг, первый сорт — на 17 копеек до 9,56 грн/кг. В то же время цены на средние и крупные партии экстра-сорта молока по регионам колеблются в следующих пределах: север и центр — 10,6-11,1 грн/кг, юг и восток — 10,5-11,0, запад — 10,5-11,04 грн/кг. По данным аналитиков рынка, в перспективе следующих двух недель ожидается дальнейший рост, однако меньшими темпами — около 10 копеек. delo.ua/ В Украине активно развивается еще и теневой рынок муки Первый деловой канал.-25.09.2020 В Украине в 2020 году сократилось производство муки. При этом 40 процентов оборота украинской муки не входит в общий объем переработки. В Союзе мукомолов Украины сказали, что ассоциация давно добивается государственного лицензирования. Примечательно, что в нынешнем году упал и экспорт продукта. Также и экспортная стоимость снизилась, в то время, как цена на пшеницу выросла. Напомним, по информации компании-экспортера Continental Farmers Group, украинская мука впервые за 12 лет поступит на территорию Саудовской Аравии. Таким образом, планируется экспортировать 60 тысяч тонн муки. Мы знаем, что в ближайшие дни будут отгружены первые партии продовольственной пшеницы. fbc.ua/news/ В Україні з’явився Національний комітет порятунку молочної галузі SEEDS .-27.09.2020 Асоціація виробників молока, Українська кооперативна федерація та Спілка молочних підприємств України підписали меморандум про співпрацю. Відбулось це під час Всеукраїнського молочного форуму в Києві. Головна мета співпраці в створенні Національного комітету порятунку молочної галузі України. Основні завдання комітету: - вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету; - звертатися з пропозиціями до органів державної влади; - одержувати публічну інформацію та інформувати громадськість про програми і плани. Молочний форум пройшов 25 вересня. Серед його учасників були провідні учасники молочного ринку та рітейлу, а також експерти. Серед основних питань, які обговорювалися під час форуму стали шляхи державної підтримки вітчизняних виробників, презентація новітніх розробок та устаткування і технологій в молочній сфері. www.seeds.org.ua/ Експерти закликали АМКУ дослідити підвищення відпускних цін виробниками цукру УНІАН: Новини України.-29.09.2020 Цінова політика виробників цукру може стати об'єктом вивчення АМКУ. Антимонопольний комітет України має дослідити скоординоване підвищення відпускних цін на цукор його виробниками, оскільки економічних передумов для зростання цін немає. Таку думку висловили експерти, опитані журналістами з приводу зростання цін на цукор, що почалося в опті. Аналітики не знайшли економічних підстав для підвищення цін і угледіли в тому, що відбувається спробу виробників заробити ажіотажну премію, повідомляє Delo.ua ."Ринок закритий, а у виробників нижчий урожай. Але при цьому вони хочуть зберегти свої 30% - у рентабельність, хоча реально вона стала нижчою на 10% -15%. Але виробники не хочуть втрачати ці 10% -15%, а намагаються викачати свою норму прибутковості з гаманців споживачів, — описав те, що відбувається зараз на ринку цукру Віталій Саблук, аграрний аналітик, експерт ГО «Незалежне експертне партнерство». — Якщо ж говорити про загрозу дефіциту цукру на магазинних полицях - це чиста інформаційна провокація, звичний інструмент, до якого неодноразово вдавалися виробники, щоб викликати в суспільстві паніку і збути свій товар за завищеними цінами в стислі терміни. Але, ми знаємо, до чого призводить такий ажіотаж: спочатку люди змітають за високими цінами товари з полиць, а через кілька днів ціни падають». Він переконаний, що цінова політика виробників цукру має стати об'єктом вивчення АМКУ. Річ у тім, що український ринок перенасичений цукром, а його поставки на зовнішні ринки сильно обмежені. Разом з тим виробники явно зловживають можливістю встановлення цін на власний розсуд не озираючись на світову кон'юнктуру. Експерти одностайні в тому, що на поведінку виробників цукру і його наслідки для споживачів повинен звернути увагу Антимонопольний комітет. www.unian.ua “Чиста” енергія та “жива” земля: фахівці обговорили, наскільки це реально в Україні УНН.- 30.09.2020 Бізнес прагне динамічного переходу до “зеленої” економіки. Про те, як “не проїсти” планету — цими вихідними обговорювали підприємці, фахівці та влада на Всеукраїнському ECOFORUM-2020 у Переяславі, повідомляє пресслужба агрохолдингу МХП, передає УНН . Під час свого виступу на Екофорумі заступник голови правління агрохолдингу МХП Олександр Домбровський наголосив на важливості пошуку “золотої пропорції” між сталим виробництвом та оптимальним споживанням для збереження екосистеми планети, а також розповів про особливості розвитку “зеленої” енергетики та формування “зеленої” економіки. "Перед нами сьогодні стоїть великий національний та глобальний виклик: “чиста” енергія та “жива” земля для майбутніх поколінь. Ми маємо мати візію розвитку хоча б до 2100 року. У глобальному сенсі бізнес потребує нових більш сталих підходів, і класичне розуміння його моделей починає помирати — “Business as usual is dead”. Нам потрібен швидкий динамічний перехід до “зеленої” економіки. Людство “проїдає” планету та накопичує “екоборг”. Кількість використаних ресурсів щорічно перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік“, — сказав Домбровський. За його словами, сьогодні на екологічні проблеми потрібно дивитись набагато глибше, адже для збереження біорізноманіття та екосистеми мало лише природоохоронних заходів — потрібно впроваджувати більш стале виробництво та споживання. Нещодавно була презентована європейська десятирічна програма Horizon Europa, яка розпочинається в 2021 році. Здоров‘я європейських ґрунтів - стратегічний пріоритет ЄС у межах нового десятирічного плану розвитку Horizon Europe. МХП вже почали цю важливу роботу в поточному році в межах екоінноваційних проектів “Відновлення родючості українських ґрунтів” та “Органічний гектар”. “Високопосадовці ЄС на різних публічних заходах наголошують, що Євросоюз не допустить, щоб товари, які не відповідають високим екологічним стандартам, нечесно конкурували з європейською продукцією, завдаючи ще при цьому шкоди планеті. Стратегія ЄС буде ґрунтуватися на "Зеленому курсі“. Що сьогодні робить Європейський союз, які основні складові "Зеленої“ угоди ЄС? Це "зелена“ енергія, чисті повітря, вода та земля, більш екологічна їжа, менше використання пестицидів та мінеральних добрив та скорочення викидів. Європа має стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року”, — сказав Домбровський. Цього року компанія МХП запустила програму “Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив” та пілотний проект “Органічний гектар”. www.unn.com.ua/

< Назад Готуємо корисні освіжаючі напої 5 серп. 2024 р. Культ води за останні 2-3 роки досяг свого піку. Спортсмени, студенти, офісні працівники — багато хто носить з собою пляшку води і п’є не менше 2 л на добу. Щоб урізноманітнити цей нехитрий ритуал, представляємо вашій увазі прості та корисні рецепти напоїв, які легко можна зробити самому. Мандарин, базилік і чорний чай Додайте у фільтровану воду 3 мандарини, розрізані навпіл, 4 листки базиліку та пакетик чорного чаю. Дайте настоятись при кімнатній температурі 2-3 години, подавайте напій охолодженим. Кавун Кавун містить вітаміни, кальцій, магній та інші важливі елементи. Наповніть пляшку чистою водою, після чого додайте дрібно нарізані скибочки м’якоті. Не лийте воду на м’якоть кавуна, це пошкодить її. А у першому випадку кавун потім можна з’їсти. Манго, м’ята Цей рецепт досить простий: додайте 2 гілочки (або 8 листочків) свіжої м’яти та половину нарізаного манго і дайте настоятись 3-4 години при кімнатній температурі. При теплій температурі інгредієнти краще засвоюються, однак напій може настоюватись і у холодильнику — до 12 годин. Грейпфрут, розмарин Грейпфрут і розмарин — ідеальний детокс печінки та заряд вітаміну С. Очистіть грейпфрут від шкірки, наріже скибочками і додайте у глечик з водою. З кількістю розмарину можна сміливо експериментувати. Дайте напою настоятись 2 години при кімнатній температурі і 24 години — у холодильнику. Гранат, лимон До невеликої жмені насіння гранату (близько 20 г) додайте 2 дольки лимону. Ножем з широким лезом м’яко роздушіть насіння гранату, щоб випустити з нього сік. Охолоджуйте напій у холодильнику протягом 4 годин і процідіть перед подачею на стіл. Мандарин, гібіскус Можна використовувати як гібіскус, так і каркаде, однак каркаде не такий духмяний. До 1 ст.л. гібіскусу додайте 3 мандарини, нарізаних скибочками. Залийте фільтрованою водою та дайте напою настоятись у холодильнику 3-5 годин. Важливо не перетримати гібіскус, він дуже духмяний. Малина, лайм Візьміть 8-10 ягід малини, роздушених дерев’яним товкачем (душіть, поки не з’явиться сік), і невеликий лайм, очищений від шкірки, додайте воду. Найстоюйте 1-12 годин. У воді залишаться часточки малини, тому краще процідити напій через ситечко перед подачею. Ананас, чебрець Рецепт простий: залийте мінеральною водою 2 товстих скибочки ананасу і додайте 5 гілочок свіжого чебрецю, попередньо розірваного. Настоюйте напій у холодильнику протягом 24 годин і процідіть перед подачею. Апельсин, чорниця, базилік Залийте водою 4 скибочки апельсину, 10-15 ягід чорниці та 6 листочків базиліку. Перш ніж залити чорницю водою, злегка зіжміть її пальцями. Це дозволить соку легше просочитись у воду. Окрім того, розірвіть листочки базиліку навпіл, це зробить напій духмяним. Огірок, лимон, кінза Наріжте лимон та огірок скибочками та покладіть у глечик для напоів. Потім додайте стеблини коріандру, попередньо зламавши їх, щоб надати напою аромат. Дайте настоятись 4-8 годин у холодильнику, а якщо хочете більше — видаліть лимонну шкірку, щоб попередити появу гіркоти у воді. https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/gotuyemo-korysni-osvizhayuchi-napoyi Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені вивели новий сорт цибулі без запаху 25 бер. 2023 р. Відсутність піровиноградної кислоти у виведеному сорті цибулі, який назвали Orion, є тим відмінним елементом, який надає м’якості та абсолютно нового смаку. За словами розробників новинки, мета нового сорту полягає в тому, щоб залучити клієнтів, які зазвичай не споживають цибулю, і переконати тих, хто не хоче купувати її через гіркий смак і запах, пише agronews.ua. Відмічається, що новий сорт має багато інших якостей: Orion можна їсти сирим або приготованим, і в процесі приготування він карамелізується, що надає йому трохи більш солодкого смаку. Він також зберігається до 8 місяців, що набагато довше, ніж інші сорти цибулі. Ця французька ексклюзивність, одержана за допомогою традиційних методів селекції, все ще знаходиться на експериментальній стадії з 5-ма ділянками площею 1 га. На даний момент проходить етап вивчення задоволеності споживачів новим продуктом, після чого буде ухвалено рішення про збільшення виробництва на наступний рік. Різновид цибулі, що продається під назвою Orion, може зрештою отримати маркування HEV. Група націлена на багатоканальних ритейлерів та індустрію громадського харчування. agronews.ua Вчені вивели новий сорт цибулі без запаху Попередній допис Наступний допис

< Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО Сприсок нових надходжень № 1 2023 р. 664.6 В19 Васильченко, Т.О. Розроблення хлібопекарських поліпшувачів для уповільнення черствіння хлібобулочних виробів: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ Т.О. Васильченко; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с.16-18 Робота присвячена розробленню комплексних хлібопекарських поліпшувачів направленої дії для подовження свіжості хлібобулочних виробів з пшеничного борошна, середнього та сильного за силою, виготовлених за прискорених технологій. В якості функціональної основи поліпшувачів обрано сухі продукти переробки молока, а саме - суху молочну сироватку з-під сиру кисломолочного, збагачену Mg та Mn та концентрат сироватковий білковий сухий. Встановлено, що використання цієї сировини позитивно впливає на якість хлібобулочних виробів. 664.7 Рибчинський, Р.С. Удосконалення технології виробництва кукурудзяних круп: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.02/ Р.С. Рибчинський; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 21 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.18-20 Робота присвячена розробленню рекомендацій з удосконалення технології виробництва кукурудзяних круп шляхом науково-практичного обгрунтування окремих етапів підготовки та переробки зерна кукурудзи. Визначено, що при виробництві дрібних кукурудзяних пластівців технологічно доцільним є застосування зволоження крупи перед її направленням на пропарювання. 664.6 С65 Сорочинська, Ю.С. Удосконалення технології безглютенового хліба з використанням борошна з зерна сорго: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ Ю.С. Сорочинська; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 19 с.: табл. - Бібліогр.: с.15-17 Робота присвячена удосконаленню технології безглютенового хліба з використанням борошна з зерна сорго, збагачення його молочною сироваткою, казеїном, шротом з ядер насіння гарбуза та цитратами кальцію і магнію. В якості структуроутворювачів безглютенового тіста використано камедь гуару та гідроксипропілметилцелюлозу. На основі проведених досліджень розроблено рецептури та технологічні інструкції на нові безглютенові хлібобулочні вироби. 664.6 Т38 Технологічне обладнання хлібопекарської і макаронної галузі: навч. посіб./ К.О. Самойчук, В.О. Олексієнко, Н.О. Паляничка, В.Ф. Ялпачик; Таврійський держ. агротехнологічний ун-т ім. Дмитра Моторного, ОПХВ ім. Ф.Ю. Ялпачика. - К.: ПрофКнига, 2021. - 372 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 365. - ISBN 978-617-7762-08-8 Розглянуто будову, принцип дії та класифікацію технологічного обладнання ліній виробництва хлібобулочних та макаронних виробів з урахуванням останніх досягнень науки та вітчизняних виробників техніки. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 13 серпня по 15 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 13 по 15 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Агросектору готують експортний «спецрежим» 1 2. Держпідтримка агросектору на 2025 рік: діючі програми пропонують зберегти 1 3. Частка ЄС в експорті українського цукру складає 45% 2 4. Рентабельність переробки молока на мінімумі через здорожчання сировини 2 5. Труднощі з експортом опускають ціни на цукор 2 6. Обсяги переробки соняшнику в Україні перевищують очікування 2 7. Переробка ріпаку та сої, експорт олій з них досягли рекордних позначок – “Укроліяпром” 3 8. Україна отримала право постачати курятину до Бахрейну 3 9. Сподіваються на допомогу України: аномальна спека знищила урожай кукурудзи в Африці 3 ------------------------------------------------------------------- 1. Агросектору готують експортний «спецрежим» AgroPolit.com . – 13.08.2024 Національний банк інформує, що Уряд готується запровадити режим експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів. У наданій НБУ інформації сказано, що обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну за січень-червень 2024 року, перевершив результат за аналогічний період минулого року на 15,9%, або $3,3 млрд. Однак розмір неповерненої валютної виручки тримається на колишньому рівні $7-8 млрд. НБУ вважає, що запровадження КМУ режиму експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів має сприяти покращенню ситуації з поверненням валютної виручки в аграрній сфері. Наразі державні органи закінчують підготовку підзаконної нормативно-правової та технічної бази для впровадження зазначеного механізму», – сказано у коментарі від НБУ. https://agropolit.com/news/28791-agrosektoru-gotuyut-eksportniy-spetsrejim 2. Держпідтримка агросектору на 2025 рік: діючі програми пропонують зберегти AgroPolit.com . – 12.08.2024 Аби зберегти розвиток аграрного сектору, у 2025 році держпідтримку аграріїв слід зберегти, Це думка народного депутата, заступника голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Степана Чернявського . «Сьогодні одна з найбільш дієвих програм підтримки аграріїв – програма кредитування «5%-7%-9%». Це реальне джерело поповнення фінансовими ресурсами агрокомпаній. Цього року ліміт по наданню кредиту одній компанії збільшився до 150 млн грн. Важливо зберегти ці темпи і нарощувати їх в межах бюджету на 2025 рік» - пояснює він. https://agropolit.com/news/28787-derjpidtrimka-agrosektoru-na-2025-rik-diyuchi-programi-proponuyut-zberegti 3. Частка ЄС в експорті українського цукру складає 45% AgroPortal.ua .- 15.08.2024 Мінагро повідомляє, що за підсумками 11 місяців 2023/24 МР Україна експортувала 689 тис. т цукру. З цього обсягу до країн Європейського Союзу відправили 307 тис. т продукції (45% від загальної кількості). «Основні країни, до яких Україна експортувала цукор у липні, — Туреччина та Лівія», — уточнили у міністерстві. https://agroportal.ua/news/ukraina/chastka-yes-v-eksporti-ukrajinoyu-cukru-skladaye-45 4. Рентабельність переробки молока на мінімумі через здорожчання сировини AgroPortal.ua .- 14.08.2024 Асоціація виробників молока повідомила, що у серпні ціни на молоко-сировину в Україні зросли, с ередня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 7 серпня склала 14,62 грн/кг без ПДВ, що на 50 коп. більше, ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок у господарствах варіюється від 13,60 до 15,20 грн/кг без ПДВ. Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що чергове підвищення закупівельних цін спричинене скороченням надходжень молока-сировини на переробку в період сильної спеки в липні. Довготривалі відключення електроенергії призвели до перебоїв у роботі систем вентиляції на молочно-товарних фермах і теплових ударів у корів, які скоротили продуктивність на 20-30%. На його думку, недостатня кількість молока, яка надходить від молочно-товарних ферм, а також здорожчання молочних жирів, ймовірно, сприятимуть зростанню цін на сире молоко в другій половині серпня. Перспективи росту цін у вересні залежатимуть від попиту і купівельної активності споживачів на внутрішньому ринку. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/rentabelnist-pererobki-moloka-na-minimumi-cherez-zdorozhchannya-sirovini 5. Труднощі з експортом опускають ціни на цукор AgroPortal.ua .- 14.08.2024 В Україні спостерігається значне зниження відпускних цін на цукор, які наразі становлять 26,5-27,5 грн/кг. Ця тенденція викликана не стільки зростанням запасів цукру в країні, скільки труднощами з експортом. «Протягом серпня Україна експортувала лише 3-4 тис. т цукру, що є критично малим показником порівняно з 100 тис. т, експортованими два місяці тому. Український ринок цукру стикається з труднощами, оскільки тепер ми повністю орієнтовані на внутрішній споживчий попит», — зазначають аналітики. Надалі можна очікувати збільшення запасів цукру в Україні, оскільки внутрішнє виробництво зросте. На тлі закритого експорту до Європи українським виробникам потрібно шукати нові ринки збуту. Аналітики кажуть: «Однак у новому сезоні Європа також збільшить виробництво цукру, що ускладнить реалізацію української продукції на міжнародному рівні. Об'єктивно, до січня 2025 року Україні доведеться або платити високі експортні мита, або чекати на обнулення квот». https://agroportal.ua/news/ukraina/problemi-z-eksportom-opuskayut-cini-na-cukor 6. Обсяги переробки соняшнику в Україні перевищують очікування AgroPortal.ua .- 14.08.2024 В липні 2024 року переробка соняшнику продовжувала скорочуватися через сезонні фактори - зменшення запасів та перехід деяких підприємств на ріпак, однак її обсяги виявилися вищими за попередні оцінки, склавши трохи більше 1 млн т., повідомляє ІА «АПК-Інформ» . «Даний показник на 10% поступається червневій переробці, однак є одним із найбільших показників переробки для липня», — підкреслили в «АПК-Інформ». Прогноз переробки соняшнику в сезоні 2023/24 було підвищено до 15,2 млн т (+7% до попередньої оцінки; +9% до минулого сезону), що дуже близько до максимальних показників у довоєнний час і перевищує як офіційні дані з виробництва вказаної олійної в країні, так і оцінки врожаю більшості експертів торік. На тлі високих темпів переробки соняшнику та експорту соняшникової олії з України поточного сезону аналітики вважають, що урожай олійної виявився недооціненим через воєнні дії та складну ситуацію в прифронтових областях. https://agroportal.ua/news/ukraina/obsyagi-pererobki-sonyashniku-v-ukrajini-perevishchuyut-ochikuvannya 7. Переробка ріпаку та сої, експорт олій з них досягли рекордних позначок – “Укроліяпром” Вizagro.-13.08.2024 В липні-червні 2023-2024 МР експорт ріпакової олії сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн, повідомила асоціація “Укроліяпром”. “Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – сказано у повідомленні. За інформацією “Укроліяпром”, уперше за всі роки в Україні перероблено 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% від урожаю 2023 року, і це незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно спрямованою сировиною. Також продовжує зростати експорт олії соєвої та шроту, відповідно їхнє виробництво та переробка, особливо в січні-червні 2024 року. В “Укроліяпромі” зазначили, що експорт соняшникової олії в січні-червні 2024 року зріс удвічі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, та в 1,3 разів – 2023-го. За десять місяців 2023-2024 МР експорт соняшникової олії збільшився в 1,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022-2023 МР. https://bizagro.com.ua/pererobka-ripaku-ta-soyi-eksport-olij-z-nyh-dosyagly-rekordnyh-poznachok-ukroliyaprom/ 8. Україна отримала право постачати курятину до Бахрейну Вizagro.-10.08.2024 Держпродспоживслужба України повідомляє, що Королівство Бахрейн відкрило доступ на свій ринок для українських виробників м’яса птиці та продуктів з нього. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив: «Цього тижня МЗС спільно з Держпродспоживслужбою відкриває для українських виробників новий ринок у Королівстві Бахрейн. Минулого тижня ми відкрили новий ринок у Боснії та Герцеговині. Відкриття двох ринків поспіль у різних регіонах світу є свідченням системної роботи, спрямованої на підтримку українських експортерів». На офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі «Міжнародне співробітництво» оприлюднено сертифікат здоров’я на експорт м’яса птиці та продуктів з нього до Королівства Бахрейн. https://bizagro.com.ua/ukrayina-otrymala-pravo-postachaty-kuryatynu-do-bahrejnu/ 9. Сподіваються на допомогу України: аномальна спека знищила урожай кукурудзи в Африці 24Агро. –14.08.2024 Спека та посуха поставили Африку на межу виживання Рекордна спека знищила урожай кукурудзи в Африці, загрожуючи продовольчою кризою понад 30 мільйонам людей. Африці необхідна імпортна допомога, включаючи кукурудзу з України, для забезпечення продовольства. Південноафриканські країни до початку 2025 року потребуватимуть історично високих обсягів продовольчої допомоги. Вони мають імпортувати 3 мільйони тонн кукурудзи, що підвищить ціни на продукти. Мережа систем раннього попередження про голод Fews Net, оцінює, що ці потреби на 50% більші, ніж у неврожайний сезон 2023/2024 року. Україна входить до числа найбільших виробників і експортерів кукурудзи у світі навіть під час повномасштабної війни. З березня 2022 року і до кінця липня 2024 року наша країна експортувала 62,22 мільйона тонн цієї зернової культури. Це найвищий показник з усіх видів агропродукції. На початку серпня Українська зернова асоціація погіршила прогноз врожаю кукурудзи з 25,5 мільйона тонн до 23,4 мільйона тонн (у 2023 році – 29,6 мільйона тонн). УЗА вважає, що в новому сезоні врожай кукурудзи зменшиться через потенційне скорочення посівних площ та посушливий період у низці регіонів. Водночас потенційний експорт може становити близько 20,5 мільйона тонн (цього сезону експорт очікується на рівні 26 мільйонів тонн). https://24tv.ua/agro24/kukurudza-ne-vrodila-afritsi-cherez-speku-ukrayina-mozhe-dopomogti_n2618392

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №21 2023 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №21 2023 Данко, Ю.Ю. Вплив саліцилової кислоти на стресостійкість рослин кукурудзи за умов засолення/ Ю.Ю. Данко, М.С. Кобилецька //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 46-47. Жук, О.І. Ріст та продуктивність рослин пшениці м'якої озимої за умов посухи/ О.І. Жук //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 47-49. Зайцева, І.О. Константа швидкості водовіддачі як показник стійкості тканин листків до зневоднення / І.О. Зайцева //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 49-51. Комариста, В.П. Зв'язок між нітратним та фосфатним живленням у деяких прісноводних і солоноводних водоростей/ В.П. Комариста //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 38-40. Коропецький, О.Ю. Морфофізіологічні показники різних сортів ярої пшениці за умов дефіциту купруму та заліза/ О.Ю. Коропецький, Ю.А. Бокатенко, О.І. Пацула //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 51-53. Лисенко, О.І. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках гібридів кукурудзи за сумісної дії хрому і ніклю/ О.І. Лисенко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 53-54. Посухостійкість колекційних зразків нуту за дії ПЕГ-6000/ А.О. Борисенко, Н.О. Вус, А.О. Василенко, Л.М. Шевченко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 44-45. Фу Хао Генетические механизмы устойчивости пшеницы-однозернянки к болезнетворным организмам/ Фу Хао, В.В. Жмурко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 58-60. Шевченко В.В. Зміни стану фотосинтетичного апарату у рослин озимої пшениці різної стійкості за дії посухи та високих температур/ Шевченко В.В., О.Ю. Бондаренко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 60-61. Попередня Далі

< Назад Солодкі фаршировані яблука Інгредієнти Інгредієнти 10 середніх яблук 2 пачки солодкої сиркової маси на вибір. Рекомендуємо родзинки або ваніль горішки та кориця за смаком Кроки Кроки Верхи яблук зріжте і акуратно виріжте серцевину. Ложкою викладіть в кожне яблуко сиркову масу, посипте корицею та подрібненими горішками на вибір. Випікайте в розігрітій до 200 °С духовці до готовності. Орієнтовно 20-30 хв. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 26 квітня по 2 травня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 26 квітня по 2 травня 2024 року Зміст стор. 1. Україна та Єврокомісія розпочинають переговори щодо продовження “транспортного безвізу” 1 2. ЗМЕНШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ВІДІБ'ЄТЬСЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ 2 3. Україна йде на рекорд експорту сокового концентрату 2 4. В Україні соняшник і гречка стали збитковими 2 5. Ірак стає важливим ринком збуту для яблука з України 3 6. В Україні виникли додаткові ризики експорту цукру 3 7. Історична подія: Україна та ОАЕ наблизилися до підписання угоди про Всеосяжне економічне партнерство 3 8. У Держпродспоживслужбі нагадали про регулювання цін на продукти харчування 4 9. Качка: Блокування поляками кордону завдавало суттєвої шкоди промисловим виробникам України 4 10. Уряд відмовився від ідеї про приєднання Мінагро до Міністерства економіки – ЗМІ 4 11. Олійних культур, які виробляються в Україні, достатньо, щоб завантажити переробні заводи 5 ------------------------------------------------------------------ 1. Україна та Єврокомісія розпочинають переговори щодо продовження “транспортного безвізу” Agravery-30.04.2024 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що Європейська Комісія може офіційно почати перемовини щодо продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС - “транспортний безвіз”. Під час засідання 29 квітня Рада ЄС затвердила мандат на перемовини. Єврокомісія пропонує продовжити Угоду щонайменше на 12 місяців з можливістю пролонгувати згодом ще на півроку. Йдеться про можливість виконувати бездозвільні двосторонні перевезення мінімум до червня 2025 року включно. “Важливо, щоб всі зміни до пролонгованої Угоди були чіткими, прозорими, та не обмежували український перевізників у праві вільно перевозити товари до України та з України”, – сказав міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Він додав, що останні півроку українська сторона співпрацювала із Єврокомісією над тим, щоб рішення про продовження Угоди було ухвалено вчасно – до кінця червня. https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-evrokomisia-rozpocinaut-peregovori-sodo-prodovzenna-transportnogo-bezvizu 2. ЗМЕНШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ВІДІБ'ЄТЬСЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ Аграрії разом.-28.04.2024 Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль . Скорочення урожаю зернових в Україні відчуватиметься у всьому світі. Цього року українські аграрії зберуть загалом 74 млн т зернових та олійних культур порівняно з 82 млн т минулого року. За словами Коваля, наразі вирощування пшениці не окупається, очікується зниження врожаю на 13,5% — до 19,2 млн т. Натомість, за оцінками аналітиків, українські аграрії планують зібрати 5,2 млн т сої цього року, що на 10% більше, ніж попереднього сезону. Він пояснює, що Україна втрачає частину зовнішніх ринків через логістичні та експортні проблеми, а в деяких випадках її замінює росія, оскільки продає також і крадене зерно з України. Однак, за його словами, країна, яка зазнала вторгнення, залишається великим гравцем у глобальному масштабі. «Структурні зміни в Україні вимірюються мільйонами тонн, що вплине на світові цінові тренди», — зазначає експерт. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/zmenshennya-virobnictva-zerna-v-ukraini-vidibetsya-na-svitovomu-rinku 3. Україна йде на рекорд експорту сокового концентрату AgroNews.ua . -29.04.2024 З липня 2023 по січень 2024 року Україна експортувала більше 70 тис. тонн яблучного концентрату, повідомляється в огляді ринку журналу «Садівництво по-українськи» . Це менше, ніж в аналогічному періоду попереднього сезону, але все одно на 22% вище, ніж у середньому за цей період в минулі п’ять сезонів. Україна утримує рекордні показники експорту другий сезон поспіль. Також в цьому сезоні Україна зможе оновити цей рекорд експорту, адже в сезоні-2022/23 основні обсяги були експортовані в першій його половині через атаки на енергетичну інфраструктуру країни, припускає Євген Кузін, аналітик плодоовочевого ринку в проекті EastFruit. Він зазначає: «В цьому сезоні високі показники експорту утримуються протягом усього часу й можуть надалі зростати в порівнянні з попереднім роком». https://agronews.ua/news/ukrayina-jde-na-rekord-eksportu-sokovogo-konczentratu/ 4. В Україні соняшник і гречка стали збитковими AgroNews.ua . -29.04.2024 Kurkul.com повідомляє, що до війни майже всі культури для фермерів були рентабельними. Наразі ціни значно впали, тож багато культур з прибуткових стали збитковими. Керівник ФГ «Озон» Олексій Дзюба розповідає, що до війни у їх господарстві всі культури виходили прибутковими, особливо привабливо було вирощувати соняшник та гречку. Перед війною соняшник продавали по 23 тис. грн/т, а зараз в регіоні закупівельна ціна становить 9-10 тис. грн/т. Тому з прибуткової, культура стала збитковою. На думку фермера, зараз хорошу рентабельність приносить овес, оскільки його ціна близько 6,5 тис. грн/т, при цьому витрати мінімальні. «Завжди вдало реалізовували гірчицю, але врожай 2023 року лежить досі. Ми її продавали по 70 тис. грн/т, а зараз ціна — 15 тис. грн/т. Раніше гірчицю експортували у Європу. Зараз поляки блокують кордон і наша гірчиця лежить мертвим вантажем. Гречка та пшениця збиткові вийшли, як і кукурудза, на вартість якої впливає сушка», — розповів керівник ФГ «Озон». Звичайно війна внесла свої корективи в роботу господарства. ФГ «Озон» знаходиться за 60 км від кордону з росією. Після початку повномасштабного вторгнення в господарстві почали більше економити на добривах. Зменшили прямий обробіток пшениці, жита, соняшнику, пробували використовувати регулятори росту, що дозволило вирівняти колоски й техніка працювала ефективніше. Також частково відмовились від сухих добрив, а збільшили кількість КАС. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-sonyashnyk-i-grechka-staly-zbytkovymy/ 5. Ірак стає важливим ринком збуту для яблука з України AgroNews.ua . -27.04.2024 Ринок Іраку в останні місяці стає все більш важливим для садівників України. У лютому 2024 року Ірак став четвертим найбільшим покупцем свіжого українського яблука, після ОАЕ, Саудівської Аравії та Узбекистану. В лютому в цю країну українські експортери відправили майже 500 тонн яблука, повідомляє EastFruit. З початку сезону 2023/24 років, Ірак імпортував з України вже майже 2 тис. тонн яблука. «Цікаво відзначити, що в топ-5 найбільших імпортерів яблука з України немає жодної країни з Європи. Це свідчить про те, що, попри російську війну проти України, садівникам вдається вирощувати яблуко високої якості. Адже час транзиту яблука порівняно з періодом до 24 лютого 2022 року суттєво зріс. Тому лише досить дороге яблуко справді високої якості може бути експортоване, враховуючи й додаткові витрати, і ризики, і час у дорозі”, – каже економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. До речі, для Іраку Україна є третім найбільшим постачальником яблука, поступаючись лише Ірану і Туреччині за обсягом поставок. При цьому Україна в лютому 2024 року експортувала свіже яблуко у великих обсягах одразу у 22 країни світу. https://agronews.ua/news/irak-staye-vazhlyvym-rynkom-zbutu-dlya-yabluka-z-ukrayiny/ 6. В Україні виникли додаткові ризики експорту цукру AgroNews.ua . -26.04.2024 Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ) повідомила, що згідно інформації Державної митної служби, у 2023 році Україна відчутно наростила експорт цукру – до 516 тис. т (на 185 % більше, ніж у 2022 році) на суму в понад 391 млн дол. (+ 181 %). При цьому практично не змінилась середня експортна ціна для України, яка торік становила 758 дол/т. Але в останні роки експорт цукру нашою країною є нестабільним, характеризуючись почерговими підйомами і спадами в залежності від обсягів внутрішнього виробництва та кон’юнктури зовнішніх ринків. В 2023 році більшість закордонних продажів українського цукру припала на Євросоюз, доходи від експорту до якого сягнули 384 млн дол., тобто 98 % від загальних. Основними покупцями були країни: Румунія – 146 тис. т; Італія – 81 тис. т; Болгарія – 55 тис. т; Угорщина – 45 тис. т; Польща – 40 тис. т; Хорватія – 28 тис. т; Чехія – 26 тис. т. Наш цукор експортувався, хоча й в значно менших кількостях, поза межі Європи, включаючи такі країни як Камерун, Ізраїль, Лівію, Ліван. Найбільша виручка зараз надходить від Італії, Болгарії та Угорщини – сумарно понад 40 %. Дещо зменшилась ціна на наш цукор – поки що до 633 дол/т. УААЕ зазначає, що зростає необхідність розширення ринків збуту цукру за рахунок представників інших регіонів, наприклад азійського, де присутні одні з найбільших країн-імпортерів – Індонезія, Малайзія, Китай, Південна Корея, Бангладеш, Саудівська Аравія. Можна додати, зокрема, США і Алжир. Також актуальна дана рекомендація у зв’язку з рішенням Єврокомісії з червня 2024 року запровадити режим екстреного гальмування на окрему продукцію з України, серед якої є цукор. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-vynykly-dodatkovi-ryzyky-eksportu-czukru/ 7. Історична подія: Україна та ОАЕ наблизилися до підписання угоди про Всеосяжне економічне партнерство AgroPolit.com . – 29.04.2024 Мінекономіки повідомляє, що 26 квітня в Абу Дабі Уряди України та Об’єднаних Арабських Еміратів підписали Спільну заяву про завершення переговорів про Угоду про Всеосяжне економічне партнерство. Підписали Угоду міністр економіки України Юлія Свириденко та Державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Тані бін Ахмед Аль Зеюді . Сторони домовилися про значну лібералізацію доступу до ринків товарів та послуг; закласти основу для поглибленої співпраці в цифровій, економічній, інвестиційній та торговельній сферах. Юлія Свириденко зазначила, що угода передбачає вихід не лише на ринок Еміратів, але і у регіони затоки загалом, тому її підписання є «історичною подією». Документ не є відкриттям класичної ЗВТ, оскільки він всеосяжний. І підкреслила, що угода стала першою для найбільш економічно просунутого регіону Близького Сходу. https://agropolit.com/news/28168-istorichna-podiya-ukrayina-ta-oae-nablizilisya-do-pidpisannya-ugodi-pro-vseosyajne-ekonomichne-partnerstvo 8. У Держпродспоживслужбі нагадали про регулювання цін на продукти харчування (МЕТА).- 27.04.2024 Держпродспоживслужба нагадала про дію постанови уряду від 19.06.2023 № 650 "Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану", яка набрала чинності 01.07.2023. Відповідно до якої запроваджено державне регулювання цін на товари у вигляді установлення граничного рівня торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва в розмірі не більш як 10 відсотків, крім товарів, маркованих як органічна продукція: - борошно пшеничне вищого сорту; - молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці); - хліб житньо-пшеничний та батон; - яйця курячі категорії С1; - птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої); - олія соняшникова рафінована. https://meta.ua/uk/news/economics/154745-u-derzhprodspozhivsluzhbi-nagadali-pro-regulyuvannya-tsin-na-produkti-harchuvannya/ 9. Качка: Блокування поляками кордону завдавало суттєвої шкоди промисловим виробникам України Ми-Україна.-30.04.2024 Про це заявив заступник міністра економіки Тарас Качка. За його словами, часто через дії поляків українські виробники втрачали контракти, адже не могли доставити своєчасно продукцію замовникам. "Вони виробляють продукцію, яка має постачатися вчасно - наприклад, виробники меблів, запчастин тощо. Багато з них знаходяться на заході України, і мають контракти з європейськими компаніями. Непередбачуваність роботи кордону призводила до того, що ці контракти зривалися і не укладалися нові. Цей негативний вплив становить сотні мільйонів доларів, якщо ми беремо до уваги ще протести польських перевізників", - зазначив Качка. https://weukraine.tv/exclusive/kachka-blokuvannja-poljakami-kordonu-zavdavalo-suttjevoji-shkodi-promislovim-virobnikam-ukrajini/ 10. Уряд відмовився від ідеї про приєднання Мінагро до Міністерства економіки – ЗМІ Вizagro.- 02.05.2024 Офіс президента розглянув варіант приєднання Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства економіки. Але відмовилися від цієї ідеї, тому що попередній досвід з об’єднанням цих відомств був невдалим. Раніше повідомлялось, що аграрні та харчові асоціації звернулися до президента України Володимира Зеленського та глави Уряду Дениса Шмигаля з проханням зберегти Міністерство аграрної політики та продовольства України в процесі оптимізації центральних органів виконавчої влади . https://bizagro.com.ua/uryad-vidmovyvsya-vid-ideyi-pro-pryyednannya-minagro-do-ministerstva-ekonomiky-zmi/ 11. Олійних культур, які виробляються в Україні, достатньо, щоб завантажити переробні заводи UkrAgroConsult.- 02.05.2024 Олександр Головін, комерційний директор по Україні компанії «Кернел», розповів, що олійних культур, які виробляються в Україні — соняшника, ріпака і сої, достатньо, щоб завантажити переробні заводи країни. «Так, на ринку соняшнику є певний профіцит потужностей. Але з іншого боку є і потенціал для нарощування переробки за рахунок культур, які сьогодні експортуються як сировина — ті ж соя і ріпак. Це 6+ млн тонн додаткової сировини», — сказав він. Головін зазначив, що наразі суттєвих катаклізмів і радикальних змін на ринку не бачить. «Кернел» буде переробляти на Старокостянтинівському ОЕЗі не тільки соняшник, але й ріпак та сою. https://ukragroconsult.com/news/olijnyh-kultur-yaki-vyroblyayutsya-v-ukrayini-dostatno-shhob-zavantazhyty-pererobni-zavody/

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №10 2023 Основні чинники ефективного функціонування малого аграрного підприємництва / М.М. Гуменюк, Д.В. Неміш, І.Ф. Баланюк, Д.І. Шеленко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №9. - С. 80-88. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Балюк, С.А. Стале управління грунтами як основа продовольчої безпеки: глобальні тренди й національні виклики/ С.А. Балюк, В.В. Хареба, А.В. Кучер //Вісник аграрної науки . - 2022. - №10. - С. 68-77. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Закономірності прояву фізичної деградації в орних грунтах України та регіони підвищеного її ризику/ І.В. Пліско, К.Ю. Уваренко, С.І. Крилач, С.Г. Накісько //Вісник аграрної науки . - 2021. - №10. - С. 5-13. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Теоретичне дослідження умов максимально допустимого буксування рушіїв колісних енергетичних засобів/ В.М. Булгаков, В.В. Адамчук, В.Т. Надикто и др //Вісник аграрної науки . - 2022. - №12. - С. 40-47. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Демиденко, О.В. Режим зволоження чорнозему опідзоленого за різних систем удобрення / О.В. Демиденко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №10. - С. 14-22. - Бібліогр. в кінці ст. Власюк, О.С. Ефективність біопрепаратів на посівах пшениці та ячменю ярих / О.С. Власюк //Вісник аграрної науки . - 2021. - №10. - С. 23-30. - Бібліогр. в кінці ст. Агроінженерні підходи щодо збереження родючості грунтів / В.Ф. Камінський, В.В. Адамчук, В.М. Булгаков, В.Т. Надикто //Вісник аграрної науки . - 2021. - №11. - С. 5-16. - Бібліогр. в кінці ст. Вергунов, В.А. Д.Г. Віленський - відомий український грунтознавець і геоботанік, організатор галузевого науково-освітнього процесу/ В.А. Вергунов //Вісник аграрної науки . - 2022. - №7. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст. Балюк, С.А. Грунтознавство в Україні: досягнення, пріоритети та перспективи/ С.А. Балюк, Р.С. Трускавецький //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12. - С. 18-27. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Горьовий, В.П. Особливості становлення та розвитку української сільськогосподарської кооперації / В.П. Горьовий //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Дорош, Й.М. Розвиток землевпорядної науки в Україні: історія, сучасність, перспективи / Й.М. Дорош, А.Г. Мартин, І.О. Новаковська //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4. - 67-76. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Іванів, С.І. Економічна сутність та архітектоніка ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств: теоретичний аспект / С.І. Іванів //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5. - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі

< Назад М’ЯСО- МОЛОЧНЕ ВИРОБНИЦТВО №1 2025 р. М’ЯСО- МОЛОЧНЕ ВИРОБНИЦТВО №1 2025 р. Авдєєва, Л.Ю. Вплив гідромеханічних і температурних факторів на динамічну в'язкість гарбузового пюре/ Л.Ю. Авдєєва, А.А. Макаренко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 171-180. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: реологія, динаміка, м'ясна продукція, харчування, харчова цінність, удосконалення, в'язкість Використання кисломолочних продуктів у виробництві бездріжджових хлібобулочних виробів/ О.А. Білик, О.О. Черідніченко, Ю.В. Бондаренко, А.В. Фаін //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 157-170. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: ряжанка, рецептура, тренд, харчові, волокна, заміна, зберігання, розпушувачі, крайці, гідрокарбонат натрію Воронцов, М.А. Альтернативні джерела харчових волокон та їх використання у технології емульгованих м'ясопродуктів/ М.А. Воронцов, О.О. Галенко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №4 . - С. 198-215. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: клітковина, технології, технологічні параметри, функціональні інгредієнти, емульгатори, ковбасні вироби, бамбукова клітковина, лікувальні Гарастовська, А.В. Стан і тенденції розвитку молочної галузі України/ А.В. Гарастовська, О.М. Пєтухова //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: молочна, галузь, маркетинг, продуктивність, реалізація, досвід, якість, виробництво, чинники впливу Ейфеел, А.А.А. Актуальні питання підвищення якості молока в умовах його промислового виробництва/ А.А.А. Ейфеел, Р.Л. Сусол, Н.О. Кірович //Свинарство і агропромислове виробництво. - 2023. - Вип.2 . - С. 42-54. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: раціон, годівля, клітковина, якість, титрована кислотність, органолептика, буфер рубця Попередня Далі