< Назад Експорт українського масла виріс виріс у 5 разів 12 вер. 2022 р. Наприкінці літа логістика експорту молочних продуктів в цілому налагодилася. У той же час динаміка експорту за всі місяці війни нестійка, зростання експорту стабільне тільки по маслу та сиру. Про це повідомляє експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України, пише agronews.ua. Відзначається, що у березні-серпні обсяги вивезення масла зросли більш ніж у 5 разів, до 2,1 тис. т, а сиру — у 10 разів. Зараз сиру і масла вивозиться вже більше, ніж у довоєнні місяці. Обсяг експорту молока і вершків незгущених продовжив зростати (серпень до липня +33%), так само як і молока і вершків згущених (+32%), молочної сироватки (+32%), масла (+23%). На тому ж рівні залишився експорт кисломолочних продуктів. Обсяг експорту сирів за місяць додав зовсім незначно і зараз у 2,5 раза менший за обсяг сиру, який завозиться в Україну. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дієтологи назвали п’ять найкорисніших продуктів жовтня 6 жовт. 2022 р. У садах та на городах йде збирання врожаю, а в лісі – грибів та ягід. Від сезонних вітамінних продуктів ломляться всі прилавки, ціни на овочі та фрукти падають. Дієтологи визначають як найкорисніші сезонні продукти насамперед гарбуз, гранат та буряк, пише agronews.ua. 1. Гарбуз У ньому міститься дуже рідкісний вітамін Т, який впливає на обмін речовин. Гарбуз допомагає загоювати рани та опіки, тому що в ньому міститься багато вітаміну А, покращує роботу шлунково-кишкового тракту. Містить багато необхідних людині мінералів – залізо, мідь, магній, марганець та фосфор, а також амінокислоти (аргінін, глутамінову кислоту, цинк, кальцій, калій, фолієву кислоту, селен та ніацин). Гарбуз використовують для запіканок, пудингів, фруктових салатів, солодких каш. Китайці з гарбуза готують найсмачніші десерти і стверджують, що гарбуз допомагає зняти депресію. В Індії з нього роблять чудову халву. Десерти з гарбуза дуже різноманітні. З нього роблять морозиво, його додають у солодкі страви із рису. Гарбуз – чудова основа для пирогів та хліба. 2. Хурма Побачивши в магазині або на ринку свіжу хурму (у перекладі з латинського вона звучить як їжа богів), не проходь повз – у цьому жовтому фрукті є чимало вітаміну С, а значить, з’ївши його, ти зможеш зміцнити свій імунітет і забути про застуду. Крім цього хурма багата на корисні для серця калієм і магнієм, каротином для зору (правда, як і моркву, її треба їсти з жиром) і, не менше ніж помідори, насичена лікопіном, який вважається кращою протираковою речовиною. Загалом, фрукт у всіх сенсах чудовий. Ось тільки іноді через велику кількість танінів він буває надто терпким, а тому не дуже їстівним і навіть здатним спричинити спазм гортані. Зазвичай хурму їдять як самодостатній плід. Деякі вважають за краще поливати хурму лимонним соком, додавати вершки та цукор. М’якуш хурми можна використовувати в салатах – вона чудово поєднується з іншими овочами та фруктами. 3. Імбир Імбир – ідеальний продукт для холодної осені. Імбир багатий вітамінами С, А, В1, В2, солями фосфору, магнію, кальцію, залізом, натрієм, калієм та цинком. Терпкий запах обумовлений ефірним маслом (1,2-3%), що міститься в ньому, а його пекучий смак залежить від наявності фенолоподібної речовини гінгеролу. Особливо актуальним є у жовтні імбирний чай. Він допомагає підвищити апетит, подарувати гарний настрій, надати свіжого кольору обличчю та ясності очам. Спершу навіть від половини склянки такого чаю тебе може кинути в жар. Протягом дня рекомендують випивати трохи більше 500 мл імбирного чаю. 4. Буряк Коли осінь скидає всі яскраві фарби, коли на зміну їй приходить сіра холодна зима, тоді нам як ніщо інше потрібні барвисті піднімачі настрою. Тут буряк і приходить на допомогу і насичує організм вітамінами. Принадність цього яскравого коренеплоду в тому, що він зберігає всі свої корисні властивості в будь-якому вигляді, як би ви буряки не готували. Користі цього коренеплоду не позичати: у ньому маса вітамінів (А, С, В, Е, Р, РР та інших) та металів (заліза, магнію, калію, кальцію, молібдену). За вмістом йоду буряк перевершує всі овочі та фрукти. Для багатьох буряк став незамінним продуктом, адже ми додаємо його в борщі та вінегрети, використовуємо як гарнір і робимо з нього салати. 5. Гранати Неодмінна складова кавказьких страв і багате джерело вітамінів – гранат – корисний всім. У ньому багато аскорбінової кислоти та антиоксидантів. Найвідоміша властивість граната – боротьба з анемією. При недокрів’ї вживають розведений гранатовий сік по 0,5 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі протягом 2 місяців. Зернятка граната дуже м’яко знижують артеріальний тиск у гіпертоніків. А перетинки з плодів гранату, висушені та додані до чаю, допоможуть заспокоїти нервову систему, позбутися тривоги, налагодити нічний сон. Зерна граната додають до салатів, прикрашають випічку, м’ясні та рибні страви. З гранатового соку можна приготувати вино, додати його до пуншу або глінтвейну. На Кавказі із концентрованого гранатового соку готують соус наршараб. Гранат використовують у кулінарії двома способами: додають до страв гранатовий сік, або посипають зернами перед подачею до столу. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 лютого 2026 року Зміст стор. 1. Агросектор України втратив понад $120 млрд капіталізації за час війни 1 2. Європейський вектор та зміна лідерів: Туреччина очолила рейтинг імпортерів української агропродукції у 2025 році 1 3. Біометан в агросекторі: як аграрії України заробляють на відходах у 2026 році 2 4. Пивоварня «Уманьпиво» відкрила філію площею 2000 кв. м на Київщині 2 5. Україна тримає лідерство в експорті замороженої малини 3 6. Опубліковано рейтинг найприбутковіших агропродуктів України 3 7. Переробка зростає: Україна відправила за кордон продукції АПК на $22,71 млрд 3 8. Сировари в Україні просять державної підтримки 4 9. Туреччина наразі є основним напрямком збуту української сої 4 10. Україна лідирує за виробництвом соєвих бобів в Європі — Коваль 5 --------------------------------------------------------------- 1. Агросектор України втратив понад $120 млрд капіталізації за час війни Аграрії разом.-14.02.2026 Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд, заявив під час конференції президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко. Він зазначив, що майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрачено понад 7 тис. одиниць сільгосптехніки та сотні логістичних споруд, додав Леонід Козаченко. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/agrosektor-ukraini-vtrativ-ponad-120-mlrd-kapitalizacii-za-chas-viyni 2. Європейський вектор та зміна лідерів: Туреччина очолила рейтинг імпортерів української агропродукції у 2025 році Agravery. – 20.02.2026 Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов зазначає, що характерною рисою 2025 року стало зменшення обсягів вітчизняних поставок аграрної сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок, зменшенням експорту до ЄС, внаслідок частих змін умов торгівлі з сусіднім інтеграційним формуванням, відставання темпів збирання минулорічного урожаю. Головні регіональні ринки збуту українського продовольства лишилися незмінними. Втім, торік знизилась вартість експорту до ЄС та Азії, але вдалось наростити поставки до Африканського континенту. У минулому році обсяги поставок аграрної продукції нашої країни до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2024 року у. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала 47,6 % від усього українського агроекспорту, поінформував Пугачов.Характерною ознакою 2025 року стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції. Рейтинг очолила Туреччина, яка три роки поспіль посідала 3 місце у топ-10. Якщо у 2024 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1658 млн дол. США, то 2025 року збільшилася на третину (+33 %) – до 2211 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2025 року 9,7 %. Нідерланди зберегли за собою друге місце у рейтингу. Здійснивши закупівлі української агропродукції на суму 1696 млн дол. США. Італія, яка 2024 року посідала 6 місце, перемістилася торік на третє місце. Третій рік поспіль ця країна продовжує нарощувати обсяги імпорту сільгосппродукції. Італія, закупивши українського продовольства на 1579 млн дол. США (+20 %), забезпечила собі частку у 7,0 %. https://agravery.com/uk/posts/show/evropejskij-vektor-ta-zmina-lideriv-tureccina-ocolila-rejting-importeriv-ukrainskoi-agroprodukcii-u-2025-roci 3. Біометан в агросекторі: як аграрії України заробляють на відходах у 2026 році Аграрії разом.-13.02.2026 Україна має найбільший у Європі потенціал виробництва біометану завдяки величезній кількості аграрної сировини. За оцінками спеціалістів, до кінця 2026 року кількість працюючих біометанових об’єктів у країні може подвоїтися. У 2026 році для українського аграрного сектору відходи, такі як солома, гній або жом, перетворилися зі складної логістичної задачі на цінний енергетичний ресурс. На тлі нестабільних зовнішніх постачань енергії та зростання цін на газ, біометан став для фермерів ключем до енергонезалежності та стабільного прибутку. Нова реальність фермерських господарств це мобільні біометанові установки. Активне впровадження мобільних біометанових модулів стало головним трендом лютого 2026 року. Сучасні технології дозволяють переробляти органічні залишки прямо на місці їх утворення. Після очищення отриманий біогаз стає біометаном — повноцінним аналогом природного газу. Виробництво біометану дарує ще одну важливу перевагу — дигестат. Це залишкова маса після переробки біомаси, яка використовується як високоякісне органічне добриво. Дигестат містить підвищені концентрації азоту, фосфору та калію у формі, легкодоступній для рослин. Завдяки використанню дигестату фермери можуть зменшити закупівлі мінеральних добрив на 30-40%. Таким чином, біометанові установки забезпечують повний цикл: від виробництва енергії до підвищення врожайності наступних посівів. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/biometan-v-agrosektori-yak-agrarii-ukraini-zaroblyayut-na-vidhodah-u-2026-roci 4. Пивоварня «Уманьпиво» відкрила філію площею 2000 кв. м на Київщині AgroNews.ua . - 17.02.2026 Українська пивоварня « Уманьпиво » відкрила філію у Білій Церкві площею 2000 кв. м. Це вже третє представництво компанії в Україні – після головного виробництва в Умані та логістичної філії у Вінниці. Новий підрозділ включає повноцінну інфраструктуру: офісні приміщення, склад для готової продукції та власний автопарк для логістики. Ключовою перевагою філії є можливість працювати напряму з виробником, отримуючи доступ до повного асортименту продукції. Компанія випускає понад 40 найменувань різних напоїв – від класичного та крафтового пива до сидрів та лимонадів. У Білій Церкві вже відкрили пʼять фірмових магазинів. СЕО компанії «Уманьпиво» Ігор Кисіль зазначає: «Наша ціль – представити споживачам повний асортимент виробленої продукції. Філіал дає торговим точкам можливість працювати напряму без посередників». Відкриття філії є частиною стратегії «Уманьпиво» з забезпечення прямого доступу споживачів до продукції компанії та підвищення якості обслуговування клієнтів у ключових регіонах України. https://agronews.ua/news/pyvovarnya-umanpyvo-vidkryla-filiyu-ploshheyu-2000-kv-m-na-kyyivshhyni/ 5. Україна тримає лідерство в експорті замороженої малини AgroNews.ua . - 16.02.2026 Під час профільної конференції «Прибутковий агробізнес 2026» президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник заявив, що за підсумками 2025 року Україна впевнено закріпила за собою статус світового лідера в експорті замороженої малини . Ключовою стратегією для вітчизняного плодоовочевого сектору на 2026 рік залишається агресивна експансія на зовнішні ринки. Попри складні умови виробництва, потенціал для подальшого нарощування обсягів залишається високим,. Аналогічне зростання спостерігається і в сегменті лохини, де виробництво щороку додає 15–20%. Проте тут аграрії стикнулися з обмеженням внутрішнього попиту. Внутрішній ринок: досяг максимуму споживання — близько 10 тис. тонн, експортний потенціал: Україна наразі постачає за кордон 8–10 тис. тонн лохини. Україна має величезний простір для заміщення інших гравців на глобальному ринку та збільшення своєї частки. https://agronews.ua/news/ukrayina-trymaye-liderstvo-v-eksporti-zamorozhenoyi-malyny/ 6. Опубліковано рейтинг найприбутковіших агропродуктів України AgroNews.ua . - 16.02.2026 Олія соняшникова, кукурудза, пшениця, соєві боби та м’ясо птиці. увійшли до списку найбільш прибуткових категорій українського агроекспорту у минулому році, повідомила керівниця аналітичного відділу Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Світлана Литвин . За її словами, трійка лідерів експорту за рік не змінилася, проте всередині п’ятірки відбулися ротації. Зокрема, соя піднялася на четверту сходинку, хоча її виторг залишився на рівні минулого року. Натомість ріпак вибув із рейтингу через скорочення валютних надходжень. Найбільшим покупцем української продукції АПК залишаються країни ЄС. Проте у 2025 році спостерігається скорочення частки експорту в цей регіон через запровадження торгівельних змін з ЄС – повернення торгових квот та мит. Якщо в 2024 році частка країн ЄС в українському експорті становила 52%, то за попередніми оцінками в 2025 році – 49%. Зросла частка країн Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, але зменшилась в Азію (в основному через мінімальний експорт до Китаю). За сім місяців 2025/26 МР, з липня 2025 по січень 2026 року, з України було експортовано 18,6 млн т зернових, що на 24% менше, ніж за попередній період. У грошовому еквіваленті падіння експорту буде на рівні 18%. https://agronews.ua/news/opublikovano-rejtyng-najprybutkovishyh-agroproduktiv-ukrayiny/ 7. Переробка зростає: Україна відправила за кордон продукції АПК на $22,71 млрд AgroPolit.com . – 16.02.2026 Микола Пугачов , заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН повідомив, що продукція аграріїв забезпечила понад половину загального експорту України минулого року, при цьому суттєво зріс експорт агропродукції з доданою вартістю, а саме товарів переробної промисловості. Сумарно Україна відправила за кордон продукції АПК на 22,71 млрд дол., імпортувала – на 9,12 млрд дол. Загальні показники погіршилися порівняно з 2024 роком: експорт зменшився на 9%, а імпорт зріс на 13%. «Позитивним став факт збільшення продажів на зовнішніх ринках товарів переробної промисловості, тобто готових харчових продуктів, молокопереробки, борошна, крохмалю, маргарину і т. д. У 2025 році виручка за них досягла 4,4 млрд доларів, тоді як частка такої продукції в галузевому експорті становила майже 20%», – зазначив Пугачов. В Інституті аграрної економіки зазначають, що обстріли окупантами одеських та дунайських портів значно посилилися з грудня 2025 року. Це призвело до уповільнення агроекспорту та сировини та переробленої продукції. https://agropolit.com/news/31116-pererobka-zrostaye-ukrayina-vidpravila-za-kordon-produktsiyi-apk-na-2271-mlrd 8. Сировари в Україні просять державної підтримки AgroPolit.com . – 16.02.2026 Іnfagro повідомляє , що українські виробники сирів продовжують втрачати частку ринку на користь європейського імпорту, тому сировари звертаються до держави з проханням про підтримку. Вони пропонують ввести такі заходи: - розширення програм кешбеку на вітчизняну продукцію; - перегляд податкового навантаження; - обмеження імпорту субсидованих європейських сирів. На думку фахівців, більш ефективним кроком, могло б стати врегулювання взаємин із торговельними мережами, оскільки високі націнки ритейлерів підвищують кінцеву вартість продукції. Виробникам радять самостійно домовлятися з мережами та дистриб’юторами, не розраховуючи на масштабну державну підтримку. Водночас імпорт сирів демонструє тенденцію до скорочення як у порівнянні з попереднім місяцем, так і у річному вимірі. Це може свідчити про ускладнення роботи імпортерів на українському ринку. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель залишатимуться стабільними через підвищення цін у Європі та валютні коливання. https://agropolit.com/news/31113-sirovari-v-ukrayini-prosyat-derjavnoyi-pidtrimki 9. Туреччина наразі є основним напрямком збуту української сої AgroTimes.-16.02.2026 ІА « АПК-Інформ » повідомило, що український ринок сої продовжував отримувати підтримку з боку світового сектору даної культури, зокрема, на тлі активного нарощування імпорту Китаєм сої нового урожаю з Бразилії, а також подальші закупівлі з США. Збільшення оцінок виробництва сої в Бразилії та Аргентині поки що не знаходить суттєвого відображення в цінах внаслідок збереження погодних ризиків в регіоні: деяка частина урожаю в Бразилії постраждала від надмірних дощів, тоді як посіви в Аргентині пригнічені тривалою спекою, що впливає на темпи продажу сировини місцевими виробниками. На внутрішньому ринку сої ціни переробників теж продовжували зростати на тлі активного попиту на соєвий шрот, що спостерігався з боку європейських покупців внаслідок сезонного скорочення поставок з Аргентини. https://agrotimes.ua/agromarket/turechchyna-narazi-ye-osnovnym-napryamkom-zbutu-ukrayinskoyi-soyi/ 10. Україна лідирує за виробництвом соєвих бобів в Європі — Коваль Kurkul. сom. – 13.02.2026 Світова увага до бобових культур стрімко зростає. Україна традиційно вирощує горох, люпин, квасолю, а в останні десятиліття надзвичайно вагому роль відіграє соя, розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він зазначив: «Ми — найбільший виробник соєвих бобів у Європі. Це звучить просто, але ємко». Виробництво сої в Україні досягало 6 млн тонн . Попри певні коливання площ, світові ціни на сою демонструють тенденцію до зростання, що зберігає її привабливість для аграріїв. Українські соєві шроти відповідають європейським вимогам якості, а потенціал поглибленої переробки дозволяє формувати додану вартість всередині країни, додав Павло Коваль. https://kurkul.com/news/40568-ukrayina-lidiruye-za-virobnitstvom-soyevih-bobiv-v-yevropi--koval

< Назад Для відновлення збитків в АПК знадобиться понад $30 млрд, - Мінагрополітики 20 вер. 2022 р. Український агропромисловий комплекс зазнав прямих збитків на 4 млрд дол. США внаслідок російського вторгнення. Для відновлення втрачених активів знадобиться понад $30 млрд. Про це повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає пресслужба міністерства. "Наразі ми маємо понад $4 млрд прямих збитків, таких як знищені, спалені та вкрадені товари; і понад $22 млрд втраченого потенційного доходу від нерозподілених запасів продовольства", – сказав Висоцький в інтерв’ю виданню UkraineWorld. Він наголосив, що Україна за дорученням правоохоронних органів документує крадіжки продуктів і товарів, які подають люди, і буде подавати позови проти Росії в міжнародному суді. За словами заступника міністра, відновлення після війни займе тривалий час. На початковому етапі буде потрібно близько $500 млн. Загалом для відновлення збитків в АПК знадобиться понад $30 млрд. Наразі для України є критичним відновлення експорту задля забезпечення продовольчої безпеки у світі та підтримки внутрішніх валютних резервів, стабільного курсу гривні. "З макрофінансової точки зору експорт підтримує валютні резерви та обмінний курс гривні. З макроекономічної точки зору неспроможність України продавати товари означає падіння ВВП, зарплат і попиту серед постачальників на добрива, насіння та іншу продукцію, пов’язану з сільським господарством", – сказав заступник міністра. Він додав, що до війни сільське господарство становило 40% усього експорту. Тому стабільність експортних процесів сільськогосподарської продукції є критичною для нашої економіки, а підтримка сільського господарства та виробництва є пріоритетною. delo.ua/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Нові надходження літератури в 2026 році 636 D17 Dankevych, N. Feed additives from marine hydrobionts for broiler chickens: monogr./ N. Dankevych. - Kharkiv, 2024. - 114 p. 7 Б63 Біоіндикаційна оцінка стану паркових екосистем міста Києва: моногр./ Н.В. Мірошник, А.Ф. Ліханов, Р.К. Матяшук и др; Ін-т еволюційної екології НАНУ. - К.: Академперіодика, 2023. - 200 с.: іл. - Бібліогр.: с.178-195 . - ISBN 978-966-360-488-6 Здійснено біоіндикаційну оцінку стану паркових екосистем міста Києва на градієнті антропогенного впливу та урбанізації за рівнями організації життя від клітини до екосистеми. Враховано біотичне різноманіття і стан угруповань рослин, птахів та диких бджіл. 811.161.2 У 45 Караман, С.О. Українська мова за професійним спрямуванням/ С.О. Караман, О.А. Копусь, В.І. Тихоша. - К.: Літера ЛТД, 2013. - 543 с. - Бібліогр.: с.440-446 . - ISBN 978-966-178-326-2 У навчальному посібнику висвітлено основні закономірності фонетичної і граматичної систем української мови, проаналізовано питання лексикології та фразеології, проблеми перекладу та редагування наукових текстів, описано норми професійного мовлення. 331 М99 М'які навички для підприємців: навч. посіб./ Г.О. Харламова, Т.В. Карамушка, В.П. Зубченко, А.В. Кунцевська; за ред. М.В. Ситницького; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К.: Ліра-К, 2020. - 100 с.: іл. - Бібліогр.: с.95-99 . - ISBN 978-617-520-000-1 У навчальному посібнику викладено теоретичний матеріал, запропоновано широкий набір творчих завдань і кейсів для активізації лідерських навичок. Подані результати тренінгів, які стануть корисними в підприємницькій діяльності. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №3/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 263 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в переробній галузі та суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №4/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 280 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у переробній галузі та суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №5/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 251 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в харчовій, переробній промисловості та суміжних галузях технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №6/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 379 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі переробних виробництв, а також суміжних технічних та Попередня Наступна

< Назад Вивчаємо професію харчовика Вивчаємо професію харчовика (До Дня знань – 1 вересня) 663 Б40 Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів: навч. посіб.- практикум/ В.В. Євлаш, Л.В. Газзаві-Рогозіна, І.С. Пілюгіна, Л.І. Сєногонова; Харківський держ. біотехнологічний ун-т, Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Харків: Світ Книг, 2022. - 157 с.: табл. - Бібліогр.: с.126-127 . - ISBN 978-966-2678-73-4 У посібнику викладено основні підходи до забезпечення безпеки харчових продуктів, подано класифікацію контамінантів у харчовій продукції, відображено шляхи забруднення ними їжі. Розроблено конкретні рекомендації щодо виробництва та застосування нових продуктів і харчових добавок, їх санітарно-гігієнічні оцінки. 663 Б91 Бурдо, О.Г. Енергетичний моніторинг харчових і переробних виробництв: підруч./ О.Г. Бурдо, Ф.А. Трішин, І.І. Яровий. - Одеса: Маджента, 2020. - 246 с.: іл. - Бібліогр.: с. 236-238. - ISBN 978-617-7980-00-0 Підручник містить відомості з енергетичної ситуації у світі, в Україні та в АПК, загальні методологічні принципи енергетичних досліджень та методів енергоменеджменту. Надано основи аналізу теплової ефективності будівель, устаткування, наведено приклади ефективного використання енергії. Представлені результати досліджень, тенденції розвитку теплонавантаженого обладнання, обгрунтовано нові підходи при вдосконаленні енерготехнологій АПК. Пропонуються сучасні підходи і нові апарати для харчоконцентратної, консервної, вино-коньячної, м'ясо-молочної, хлібопекарної, і зернопереробної галузей. 663 В65 Войналович, О.В. Охорона праці в галузі (харчові технології): підруч./ О.В. Войналович, Є.І. Марчишина; Нац. ун-т біоресурсів та природокористування України. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 582 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 431. - ISBN 978-611-01-1228-4 У підручнику представлено вимоги до забезпечення нормативних умов праці на підприємствах з переробки риби та інших водних біоресурсів. Описано організаційні засади та документальне забезпечення функціонування системи управління охороною праці, вимоги безпеки на різноманітних технологічних процесах оброблення риби та інших водних біоресурсів, особливості забезпечення електро- і пожежної безпеки на підприємствах галузі. 663 Г46 Гігієна та санітарія переробних підприємств: навч. посіб./ М.П. Головко, І.Г. Власенко, Т.В. Семко, Т.М. Головко; Харківський держ. біотехнологічний ун-т. - Харків: Світ Книг, 2022. - 222 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 211. - ISBN 978-966-2678-74-1 Навчальний посібник містить матеріал, який обгрунтовує з наукових позицій важливі завдання професійної діяльності фахівців з галузі харчових технологій, у тому числі - раціональну організацію санітарного режиму підприємств, що забезпечує санітарно-гігієнічну безпеку харчових продуктів, профілактику захворювань, які виникають внаслідок вживання недоброякісних продуктів харчування та професійних захворювань. 664.9 Д46 Димань, Т. Безпека харчових гідробіонтів: підруч/ Т. Димань, Н. Гриневич, Т. Мазур; за ред. Т. Димань. - Київ: Академія, 2022. - 256 с.: табл. - (Альма-матер). - Бібліогр.: с.254-255 . - ISBN 978-966-580--648-6 В підручнику наведені загальні відомості про поживну цінність харчових морських та прісноводних організмів (гідробіонтів). Детально охарактеризовано основні групи забруднювальних речовин, наявність яких негативно позначається на безпечності та якості їстівних водних об'єктів, впливі на організм людини та заходи щодо зменшення їх вмісту в харчовій продукції водного походження. 663 З-91 Зубар, Н.М. Теоретичні основи харчових виробництв: підручник для ВНЗ/ Н.М. Зубар. - К.: Кондор, 2020. - 302 с.: іл. - Бібліогр.: с.301-302 . - ISBN 978-617-7939-15-2 В підручнику викладені теоретичні основи харчових виробництв, дана характеристика технологічних процесів, функціонально-технологічних властивостей основних нутрієнтів та перетворення їх при виробництві харчової продукції. Розглянуто технологічне забезпечення якості продуктів харчування. 637.1 І-66 Інноваційні харчові інгредієнти у технологіях молочних та молоковмісних продуктів: підруч./ Г.Є. Поліщук, О.В. Кочубей-Литвиненко, Т.Г. Осьмак, О.О. Басс; Національний університет харчових технологій. - К.: НУХТ, 2020. - 196 с.: рис., табл. - Библиогр.: с. 192. - ISBN 978-966-612-245-5 В підручнику висвітлено інформацію щодо загальних вимог із застосування харчових інгредієнтів у складі молочних та молоковмісних продуктів. Наведено огляд харчових добавок, які використовують у молочній промисловості, характеристики та особливості технологічних функцій дієтичних добавок у технологіях молочних продуктів, наукову методологію створення нових видів молочних та молоковмісних продуктів з інноваційними інгредієнтами, а також аналітичний огляд наукових розробок кафедри технології молока і молочних продуктів із застосуванням натуральних інгредієнтів у складі молочних продуктів. 663 О-75 Основи сенсорного аналізу харчових продуктів: навч. посіб/ О.Б. Ткаченко та ін. Одеська національна академія харчових технологій. - Одеса: ВД "Гельветика", 2020. - 304 с.: іл. - Бібліогр.: с.302-303 . - ISBN 978-966-992-136-9 У посібнику наведено загальну класифікацію та характеристику органолептичних властивостей продуктів: вина, соків, напоїв, кави, чаю, хлібобулочних, м'ясних та рибних продуктів. Розглянуто питання якості з точки зору органолептичних властивостей, впливу сировини на якість, правила дегустації та основи організації сенсорного аналізу харчових продуктів. 663 М52 Мережко, Н.В. Управління якістю: підруч./ Н.В. Мережко, В.В. Осієвська, Ю.М. Мотузка; КНТЕУ. - К.: КНТЕУ, 2021. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с.323-327 . - ISBN 978-966-629-469-5 У підручнику розглянуто основні поняття та категорії управління якістю, визначено напрями управління якістю в Україні, висвітлено зміст та особливості міжнародних стандартів ISO серії 9000, вимоги яких покладено в основу систем управління якістю. Приділено увагу питанням, що тісно пов'язані з потребами подальшого розвитку концепції і методології у галузі управління якістю. 663 О-75 Основи сенсорного аналізу харчових продуктів: навч. посіб/ О.Б. Ткаченко та ін. Одеська національна академія харчових технологій. - Одеса: ВД "Гельветика", 2020. - 304 с.: іл. - Бібліогр.: с.302-303 . - ISBN 978-966-992-136-9 У посібнику наведено загальну класифікацію та характеристику органолептичних властивостей продуктів: вина, соків, напоїв, кави, чаю, хлібобулочних, м'ясних та рибних продуктів. Розглянуто питання якості з точки зору органолептичних властивостей, впливу сировини на якість, правила дегустації та основи організації сенсорного аналізу харчових продуктів. 663 О-75 Основи розрахунку та конструювання обладнання переробних і харчових виробництв: підруч./ К.О. Самойчук та ін.; за ред. К.О. Самойчука; Таврійський держ. агротехнологічний ун-т. - К.: ПрофКнига, 2020. - 428 с.: іл. - Бібліогр. в кінці розд. - ISBN 978-617-7762-05-7 В підручнику висвітлені питання загальної методології проектування та розрахунку технологічного обладнання харчових і переробних виробництв: машини і обладнання для механічного впливу на перероблювану сировину, обладнання для різання, подрібнення харчових продуктів та овочів, сепарування сумішей, гомогенізації продуктів та інших процесів. 61 О-75 Основи фізіології та гігієни харчування : підруч. для вузів/ Н.В. Дуденко, Л.Ф. Павлоцька, В.С. Артеменко. - Суми: Університетська книга, 2020. - 558 с.: табл. - Бібліогр.: с.555-557 . - ISBN 978-966-680-427-6 У підручнику показана роль основних харчових речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності людини. Розглянуті нові норми споживання, обгрунтовано особливості потреб у нутрієнтах та енергії різних верств населення. Надається характеристика особливостей харчування різних вікових груп (дітей та людей похилого віку), різних професійних груп населення. Наводяться дані щодо гігієни та безпеки харчування. 663 П57 Поперечний, А.М. Моделювання процесів та обладнання харчових виробництв: підручник для вузів/ А.М. Поперечний; Донецький нац. ун-т економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Харк. держ. ун-т харчування і торгівлі. - Київ: Центр учбової літератури, 2020. - 310 с.: іл. - Бібліогр.: с.297-299 . - ISBN 978-611-010033-7 В підручнику розглянуті питання, які пов'язані з моделюванням процесів і обладнання харчових виробництв. Особлива увага приділена існуючим методам моделювання, їх класифікації та областям застосування. Показані переваги і недоліки кожного з методів моделювання. 663 С 24 Свідло, К.В. Методологія і організація наукових досліджень в харчовій галузі: підруч./ К.В. Свідло, Т.А. Лазарєва, Л.О. Бачієва; Укр. інж.-пед. акад. - Харків: Світ Книг, 2020. - 225 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 223. - ISBN 978-966-2678-09-3 У підручнику викладено роль науки у науково-технічному прогресі, розглянуто основні задачі наукознавства, питання системності та логіки у науковому пізнанні, характерні особливості інформації у дослідницькій роботі, методику наукових досліджень в харчовій галузі, основи патентознавства, форми підготовки наукових кадрів. 663 Т51 Токсикологія продуктів харчування : підруч/ С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, А.М. Когут; за ред. С.А. Воронова; Нац. ун-т "Львівська політехніка". - 2-е вид., допов. - Львів: Львівська політехніка, 2020. - 568 с.: табл. - Бібліогр. в кінці розд. Висвітлено теоретичні основи харчової токсикології, токсикологічну дію забруднювачів харчових продуктів на організм людини. Наведено дані щодо канцерогенної, мутагенної та тератогенної дії токсикантів, а також проблем харчової алергії та дисбалансу компонентів їжі. 663 Х22 Харчова та санітарна токсикологія: навч. посіб./ О.В. Кузьмін, В.М. Ісаєнко, Л.М. Акімова; НУХТ, Нац. авіаційний ун-т, МАУП. - Херсон: Олді-плюс, 2020. - 556 с.: іл. - Бібліогр.: с.538-551 . - ISBN 978-966-289-383-0 В навчальному посібнику наведено науково-теоретичні і методичні основи з питань безпечності продовольчої сировини, харчових продуктів, добових раціонів харчування та їх кваліметричної оцінки, визначення характеру взаємодії організму людини з потенційними небезпеками з урахуванням специфіки механізму токсичної дії. 663 Ц 57 Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості: навч. посіб./ О.В. Хіврич та ін.; Національний університет харчових технологій. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 192 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 190. - ISBN 978-617-673-387-4 У посібнику розглядаються теоретичні основи цивільного захисту, державного управління у сфері цивільного захисту, діяльності підприємств різноманітних галузей харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, заходи, що виконують органи управління Єдиної державної системи цивільного захисту під час запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Попередня Далі

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) Список нових надходжень №4 2023 р. 663 Т51 Токсикологія продуктів харчування : підруч/ С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, А.М. Когут; за ред. С.А. Воронова; Нац. ун-т "Львівська політехніка". - 2-е вид., допов. - Львів: Львівська політехніка, 2020. - 568 с.: табл. - Бібліогр. в кінці розд. Висвітлено теоретичні основи харчової токсикології, токсикологічну дію забруднювачів харчових продуктів на організм людини. Наведено дані щодо канцерогенної, мутагенної та тератогенної дії токсикантів, а також проблем харчової алергії та дисбалансу компонентів їжі. 663 Х98 Худоярова, О.С. Комплексне сорбційне очищення промислових стічних вод від сульфід- та купрум (II)-іонів: автореф. дис....канд. техн. наук: 05.17.21/О.С. Худоярова; НТУ України "Київський політехн. ін-т". - К., 2021. - 23 с.: іл. - Бібліогр.: с. 19-21 В роботі визначено раціональні параметри процесу регенерації відпрацьованого (після стадії очищення цукрового сиропу виробництва безалкогольних напоїв) сумішевого сорбенту (AB+K). Відпрацьований сумішевий сорбент із сорбованими на його поверхні сіркою та купрум (II) сульфідом досліджено як складову компоненту пластичних мастил, встановлено триботехнічні характеристики розроблених мастильних композицій 663 Ц 57 Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості: навч. посіб./ О.В. Хіврич, Б.Д. Халмурадов, О.П. Слободян та ін.; Національний університет харчових технологій. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 192 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 190.- ISBN 978-617-673-387-4 У посібнику розглядаються теоретичні основи цивільного захисту, державного управління у сфері цивільного захисту, діяльності підприємств різноманітних галузей харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, заходи, що виконують органи управління Єдиної державної системи цивільного захисту під час запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. 663 Ю16 Юдічева, О.П. Товарознавство. Малопоширені овочі: навч. посіб./ О.П. Юдічева; Полтавський ун-т економіки і торгівлі. - 2-ге вид.. - К.: Ліра-К, 2022. - 236 с.: табл. - Бібліогр.: с. 233.- ISBN 978-966-2609-65-3 Матеріал посібника висвітлює питання товарознавчих властивостей малопоширених овочів і викладений відповідно до програми дисципліни "Товарознавство". Попередня Наступна

< Назад Колишній футболіст створює на Прикарпатті витриманий сир з віскі 28 квіт. 2023 р. Молочна ферма “Мукко”, яка працює на Прикарпатті з 2015 року, цієї осені запропонувала українцям витриманий сир з віскі. Сир з віскі “Старий млин” – це ексклюзив, його витримка складає понад 6 місяців. Він створений для поціновувачів нового, креативного, смачного та незабутнього, говорять власники сироварні. Масова частка жиру в сухій речовині: 42,5%. Продукт створений із коров’ячого молока з додаванням закваски та сичужних ферментів. До речі, кінцевий продукт не містить алкоголю. Згідно технології виробництва, віскі додається в сирне зерно. Засновник молочної ферми “Мукко” Назар Кміль – колишній футболіст, який після травми перекваліфікувався на фермера. Стартував він з 300 кіз альпійської породи, привезених із Франції. Пізніше поголів’я збільшилося до 1600 кіз, а господарством почала займатися вся сім’я. Розповідає, що досвід переймали у Нідерландах, Франції. З-за кордону також запозичили ідею із великими вікнами у виробничих приміщеннях, щоб відвідувачі спостерігали за виготовленням та дозріванням сиру. Сироварня працює на сучасному європейському обладнанні. Нагадаємо, раніше 13 українських сирів отримали нагороди на найбільшому конкурсі у світі. Сири «Витриманий» та Козячий сир «Мукко» отримали Бронзу серед 4400 учасників. https://newfood.media/2022/11/17/kolyshniy-futbolist-stvoriuie-na-prykarpatti-vytrymanyy-syr-z-viski/ Попередній допис Наступний допис

<Назад ДНЮ КИЄВА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ 10 трав. 2023 р. Гунны, печенеги и хазары здесь ходили, по Твоей земле. По вине монголов дым пожаров Ты вдыхал, Великий Град, во мгле. Умирал, но вскоре возрождался. Воскресал, сражался и любил! Куполов церквей Твоих касался с нежностью Архангел Михаил! Ты крещен Андреем Первозванным – вестником Христа, но под луной Вновь настал момент сражаться с ханом и его безумною ордой! Киев-град, веками крест несущий, выбрал жребий – мир от зла спасать! Час настал развеять горя тучи и гостей непрошенных изгнать! С.Затуловский. День Києва-2023 відзначається 28 травня. Він традиційно припадає на останню неділю останнього весняного місяця. Нажаль, в умовах продовження воєнного стану. Але це не завадить нам подарувати улюбленному місту свою любов та подяку тим, хто його захищає і тим, хто попри все робить його квітучим та неймовірно гарним. Святу Києва присвячена книжкова виставка, яка розміщена в рубриці «Тематичні виставки». Цікаві матеріали представлені в різних рубриках сайту. Фотограф: Марина Янченко Попередня Наступна

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №8 2023 Кіщак, О.А. Економічна оцінка нових сортів і перспективних форм сливи української селекції/ О.А. Кіщак, В.В. Фільов, Л.О. Барабаш, Ю.П. Кіщак //Вісник аграрної науки . - 2022. - №2. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Тараріко, Ю.О. Перспективи інвестування аграрного виробництва України нафтовидобувними країнами Близького Сходу/ Ю.О. Тараріко, В.П. Лукашук //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6 . - С. 57-65. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Косенко, Н.П. Насіннєва продуктивність моркви столової за висадкового способу вирощування та краплинного зрошення/ Н.П. Косенко, К.О. Бондаренко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6 . - С. 66-73. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Кузіна, В.Ю. Трансформації на ринку зерна ячменю/ В.Ю. Кузіна //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6 . - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Кириченко, В.В. Сучасна селекція високоврожайних сортів тритикале з поліпшеною якістю зерна/ В.В. Кириченко, Г.В. Щипак, Л.Н. Кобизєва, С.И. Святченко //Вісник аграрної науки . - 2022. - №3 . - С. 52-61. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вишневська, О.В. Ефективність заходів підтримання продуктивності лучних травостоїв довготривалого використання / О.В. Вишневська, О.В. Маркіна //Вісник аграрної науки . - 2021. - №7 . - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Борзих, О.І. Дослідження післядії гербіцидів на основі сільськогосподарські культури / О.І. Борзих, В.Г. Сергієнко, І.М. Сторчоус //Вісник аграрної науки . - 2022. - №4 . - С. 30-40. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Науково-методичні засади дистанційного агроекологічного моніторингу та прогнозування //Вісник аграрної науки . - 2022. - №4 . - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Корнійчук, О.В. Потенціал рослинницької галузі України у формуванні біопаливного виробництва/ О.В. Корнійчук, О.В. Климчук, Ю.А. Векленко //Вісник аграрної науки . - 2022. - №5 . - С. 33-41. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Кириченко, В.В. Стратегія селекції соняшнику на підвищення якості олійної продукції/ В.В. Кириченко, К.М. Макляк, В.П. Коломацька, Н.В. Кузьмишина //Вісник аграрної науки . - 2022. - №5 . - С. 52-59. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Борзих, О.І. Вплив комплексного застосування біологічних і хімічних препаратів на розвиток хвороб та врожайність картоплі / О.І. Борзих, Г.М. Ткаленко, В.Г. Сергієнко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8 . - С. 15-25. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Скринінг якості липового меду з різних регіонів України / Л.М. Лазарєва, В.О. Постоєнко, Л.І. Штангрет, Г.В Постоєнко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8 . - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Булгаков, В.М. Розроблення та обгрунтування нового методу теоретичного дослідження коливальних процесів функціонування сільськогосподарських машин і машинних агрегатів/ В.М. Булгаков, В.В. Адамчук, В.Т. Надикто, М.Я. Ружило //Вісник аграрної науки . - 2022. - №6 . - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Татаріко, Ю.О. Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні для потреб королівства Марокко/ Ю.О. Татаріко, В.П. Лукашук //Вісник аграрної науки . - 2022. - №6 . - С. 55-62. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 24 по 31 серпня 2020 року Попередній допис Наступний допис Агросектор сприятиме зростанню економіки України у 2021 році — радник президента Agravery.- 31.08.2020 У 2021 році очікується зростання економіки України, підтримуючим фактором якої залишатиметься сільське господарство. Таку думку висловив Олег Устенко, радник президента України з питань економіки, передає apk-inform.com . «У базовому прогнозі економіка повинна буде зрости на 4,5%. Це мало для країни, яка збирається ефективно боротися з бідністю, адже для цього зростання має бути від 5% і вище», — наголосив Устенко. За словами радника президента, в майбутньому році не прогнозується якихось ризиків для сільськогосподарської промисловості, пов'язаних з серйозними курсовими дисбалансуваннями. agravery.com Упав-віджався? Що відбувається з агроекспортом в ЄС Agravery.- 31.08.2020 Вперше від початку дії угоди про зону вільної торгівлі України та Євросоюзу вітчизняний аграрний експорт показав падіння. Хоч і не на багато, але за 6 місяців цього року поставки українських агротоварів до країн ЄС впали на близько 12%. Аналітики не беруться називати одну причину, чому це відбулось: коронакриза, регуляторні зміни в середині Європи чи цінові коливання. Треба зазначити, що зниження спостерігається не по всім групам товарів. Тож, чого продавцям чекати від кінця буремного 2020 року, розповідаємо далі. За даними Державної служби статистики, загальний товарообіг продукцією АПК між Україною та ЄС з січня по червень 2020 року включно склав $ 4,6 млрд, що менше на 5,1%, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Головним винуватцем падіння став експорт: продали на $3,0 млрд, що менше на 12% або на $ 400 млн. В той же час, імпорт зріс на $0,2 млрд, або 12% та сягнув позначки у $1,6 млрд. При цьому падіння агроекспорту триває вже другий місяць поспіль. У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, пояснюють падіння трьома головними факторами. зменшенням ділової активності у зв’язку з жорсткими карантинними обмеженнями на початку пандемії COVID-19; тимчасовою забороною Європейської Комісії на імпорт до ЄС української продукції птахівництва у січні-лютому 2020 року; змінами в законодавстві ЄС щодо заборони використання інсектицидів. agravery.com/ Названо галузь АПК, на яку найбільше спрямують держпідтримки у 2021 році AgroNews.ua. -31.08.2020 У наступному році головним пріоритетом державної підтримки аграріїв буде відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко. Про це повідомляє Фокус, пише agronews.ua. “На цей рік у держбюджеті для аграріїв закладено 4 млрд грн. Вважаю, цього недостатньо, на наступний рік плануємо значно підвищити суму. Також будемо пропонувати парламенту нові програми, наприклад, агрострахування від посухи, зрошення. Це стратегічно важливо, тому що клімат змінюється і аграрії на півдні країни все більше схильні до ризиків”, – наголосив Петрашко. За його словами, головним пріоритетом є відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я. agronews.ua Група АГРОТРЕЙД експортувала продукцію до 20 країн AgroNews.ua. -26.08.2020 Єгипет, Туреччина, Іспанія, Ліберія та Китай стали основними імпортерами зерна Групи АГРОТРЕЙД. Загалом за маркетинговий рік 2019/2020 компанія експортувала понад 300 тисяч тонн органічної та конвенційної продукції в 20 країн світу. Про це повідомила пресслужба компанії, пише agronews.ua. Цього року українські трейдери стикнулися з нестандартними викликами: пандемія, коливання цін, падіння гривні. Утім, завдяки низці правильних рішень для Групи АГРОТРЕЙД маркетинговий рік 2019/2020 пройшов успішно. Так, значну частину кукурудзи компанія продала, уклавши форвардні угоди ще в лютому 2019 року.«Продаючи продукцію на початку року з відвантаженням, запланованим на жовтень-листопад, ми заздалегідь забезпечили логістику й уникли залежності від осіннього зниження ціни на кукурудзу. А під час карантину необхідно було прийняти рішення щодо продажу залишків кукурудзи та пшениці. Ми вирішили почекати й не прогадали», — розповідає директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут. Щодо органічної продукції, то цього року найбільші партії відправилися до Нідерландів і Норвегії, також серед покупців були компанії з Ізраїлю та Німеччини. Загалом в ці країни експортовано 5 252 тонн органіки. Особливий попит мали пшениця та кукурудза. За словами Андрія Бута, в Україні органічна продукція не популярна. Тому основним покупцем Групи АГРОТРЕЙД залишається ринок Євросоюзу. Проте конкурувати на ньому стає дедалі складніше. Особливо це стосується фуражних зернових. «Кількість місцевих фермерів, які вирощують органіку, збільшується. До того ж, європейцям простіше купити продукцію, виготовлену в ЄС, тому доводиться конкурувати ціною і підтримувати належну репутацію, щоб мати довіру покупців», — ділиться Андрій Бут. В планах компанії на наступний рік — експортувати органічні соняшник і кукурудзу в США та Канаду. Для цього Група АГРОТРЕЙД подала заявку на отримання відповідного сертифікату. Про компанію: Група АГРОТРЕЙД — вертикально інтегрований холдинг агропромислового циклу: виробництво, зберігання, переробка та торгівля сільськогосподарською продукцією. Заснований в 1998 році. Засновник і генеральний директор Всеволод Кожемяко. agronews.ua В Україні знизилися обсяги експорту меду AgroNews.ua. -26.08.2020 В Україні активно збирають мед соняшнику, який є основним сезонним медоносом. На півдні і частково в центрі України вже відкачують солодкість, заявив пасічник та співвласник ТМ «Знатний Мед», Валерія Курейко. Про це повідомляє Kurkul, пише agronews.ua. За інформацією Державної митної служби, в липні 2020 року українські бджолярі відправили на зовнішні ринки меду натурального на $ 5,7 млн у грошовому вираженні. Це менше торішнього показника на 6,5% ($ 6,05 млн). Проте виручка з продажу на експорт зросла: за 7 місяців вона додала 9,6%, до $ 57,7 млн. Проти $ 52,7 млн. В січні-липні роком раніше. Особливо активними продажу були в березні ($ 11,2 млн) і квітні ($ 12,1 млн). В ЄС в звітному періоді ми відправили на $ 46,3 млн (+ 3,5% до минулорічного показника). Активно купують у нас країни Азії, вони збільшили закупівлі нашої солодощі на 30%, до $ 3,2 млн, ще більший інтерес до українського меду проявили країни Америки, збільшивши імпорт нашого продукту на 56%, або до $ 7,7 млн. В грошовому вираженні. Африканські країни навпаки, стали купувати менше, знизивши імпорт до $ 154,7 тис (-4%). «У цьому році частка соняшникового меду в загальному обсязі врожаю буде більше, ніж зазвичай. У минулому році мед соняшнику склав 48% від загального обсягу, а це понад 31 тис. тонн, в цьому році його частка буде більше 50%, через недобір весняних і літніх видів меду », – пояснює Курейко. Саме зараз більшість пасічників зможуть наростити обсяг продукції, щоб компенсувати відсутність травневого, акації та інших видів меду, які не вдалося зібрати через несприятливі погодні умови. agronews.ua В Україні прогнозують суттєве зростання ціни на хліб AgroNews.ua. -25.08.2020 Хліб у 2020-2021 роках продовжить дорожчати через зростання світової вартості зерна. Про це повідомляє Gazeta, пише agronews.ua. Голова Асоціації постачальників для торгових мереж Олексій Дорошенко переконаний у тому, що ціна на хліб у наступному році суттєво зросте. “Всі продукти харчування вичерпали потенціал зростання, але ціна на хліб цього року зростала швидше, ніж споживча інфляція. У 2021 році його ціна зросте більше, ніж на інші продукти харчування”, – зазначив він. Експерт переконаний, що в Україні більшість продуктів вже коштує дорожче, ніж у Європі. Він додав, якщо така тенденція триватиме, вітчизняні продукти будуть замінюватися імпортними. Але щодо молочних продуктів та хліба це неможливо.“Цього року ми вже бачили зростання світової вартості зерна, а ціна на хліб так швидко не зростала. Ми побачили два стрибки на світовому ринку, а в Україні це не відбилося. Ціна буде підтягуватися поступово впродовж наступного року”, – додав Дорошенко. agronews.ua Стало відомо, що чекає на українську цукрову галузь AgroNews.ua. -24.08.2020 На кінець 2019 року обсяги виробництва цукрового буряку склали 7,04 млн т, що на 25,7% менше, порівняно з минулим роком. Про це свідчать данні Держстату України, пише agronews.ua. Значне падіння обсягів виробництва спричинене багатьма факторами. По-перше, зібрана площа у 2019 році порівняно з попереднім роком скоротилась на 35,4 тис. га (або на 8,3%) до 166,3 тис. га. А посівна площа під цей коренеплід скала 220, 6 тис. га, що на 20,2% менше, порівняно з 2018 роком. На кінець 2019 року врожайність цукрових буряків складала 423,9 ц/га, що на 46,3 ц/га менше, порівняно з 2018 роком. Щодо прогнозів на поточний сезон, експерти НАЦУ Укрцукор повідомляють, що окрім очікуваного зменшення посівних площ, сезон 2020/21 характеризується і менш сприятливими погодними умовами що, в свою чергу, може суттєво вплинути на врожайність, яка у минулому році суттєво знизилася. По-друге, у 2019 вартість вирощування 1 ц цукрових буряків зросла на 5,4% (до 104 грн 20 коп. за 1 ц). Найбільшу частку у структурі витрат на їх виробництво мають мінеральні добрива (у 2019 – 18,1% та у 2018 – 19,8%). Витрати мінеральних добрив на 100 ц у 2019 році склали приблизно 3 грн, а в 2018 році – 7 грн. Можливо, аграрії почали застосовувати дешевші добрива, що могло позначитися на врожайності цукрових буряків. По-третє, ситуація з цінами на цукор у 2019 році стала головною причиною скорочення посівних площ під цукровий буряк. При цьому ситуація з вартістю цього продукту на світовому ринку є неоднозначною. Якщо 2019 рік був періодом зниження цін на цукор та характеризувався значним профіцитом цукру у світі, то сезон 2020/21 має інші перспективи. Вартість ф’ючерсів на цукор у Нью-Йорку у 2020 році склала 328 $/т, що є максимальним показником за останні два роки. Це пояснюється тим, що через падіння котирувань на головні товари (у зв’язку з пандемією) інвестори вирішили вкладати кошти в цукор. Скорочення виробництва цього продукту у низці країн призвело до певного дефіциту цукру у світі у 2019/20 МР. У 2019/20 МР значно скоротився експорт цукру з України. При цьому нарощення його виробництва в Росії до 7,7 млн т тиснуло на світовий ринок. Не варто забувати й про те, що сучасна мода на здорове харчування передбачає виключення цукру з раціону. В свою чергу, це теж може позначитися на скороченні попиту. Проте, поки що світові експерти прогнозують дефіцит цукру у наступні три роки, тож бачимо активне інвестування в цей продукт і зростання на нього ціни. Щодо виробництва цукру в Україні, то 2019 році працював 33 цукрових заводів. Найбільше цукру було виготовлено на заводах ТОВ Фірма «Астарта-Київ» – 301, 5 тис. т, ТзОВ «Радехівський цукор» – 296,4 тис. т, ТОВ «Укрпромінвест-Агро» – 228,9 тис. т та ТОВ Агрофірма «Світанок» – 88,7 тис. т. Загалом на заводах було перероблено 1,48 млн. т цукру, що на 19% менше, порівняно з 2018 роком. Для порівняння: у 2018 році відбулося скорочення виробництва цього продукту на 15%. agronews.ua Товарообіг агропродукцією між Україною і Китаєм сягнув $2,7 млрд AГРОПОЛІТ. -31.08.2020 Обсяги двосторонньої торгівлі між Україною та КНР сільгосппродукцією за перше півріччя 2020 року склали $ 2,7 млрд. Про це повідомляє прес-служба «Державно продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ) посилаючись на дані, озвучені на шостому засіданні Українсько-Китайської підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. У повідомленні ідеться, що цей показник на 71% більший, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому експорт української сільгосппродукції склав $ 2,4 млрд, а основними експортними позиціями були кукурудза, соняшниковий шрот і соняшникову олію. За словами китайського чиновника, КНР також зацікавлений в комплексному розвитку експорту сої з України в Китай. agropolit.com/news/ Мінекономіки розділять на два відомства з виділенням аграрного міністерства, — Денис Шмигаль AГРОПОЛІТ. -29.08.2020 Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд розділить Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства на два відомства . Про це він повідомив під час онлайн-зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА). «Передбачається його розділ на два окремих відомства з виділенням аграрного міністерства, оскільки аграрний напрямок має колосальне значення для економіки України і має бути повноцінно представлено в уряді», — сказав прем'єр. Шмигаль зазначив, що тривають системні реформи таких державних органів, як Податкова і Митна служби, ДАБК, реформа системи охорони здоров'я, комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з контрабандою. agropolit.com/news/ Україна і Китай домовилися нарощувати обсяги торгівлі товарами та послугами AГРОПОЛІТ. -28.08.2020 Україна і КНР домовилися продовжувати роботу над збільшенням обсягів двосторонньої торгівлі товарами та послугами, що, зокрема, передбачає надання українській продукції ширшого доступу на ринок Китаю. Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за підсумками Шостого засідання Українсько-китайської підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. В межах цього заходу у форматі відеоконференції заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України Тарас Качка і заступник міністра комерції КНР, заступник представника Китаю на міжнародних торгових переговорах Юй Цзяньхуа обговорили питання взаємовигідного торговельно-економічного партнерства між Україною та урядом КНР. За інформацією Мінекономіки, сторони домовилися продовжувати роботу над збільшенням обсягів торгівлі товарами та послугами, вивченням можливих шляхів лібералізації торгівлі, диверсифікацією товарної номенклатури двосторонньої торгівлі шляхом отримання доступу на ринок Китаю для вітчизняної продукції, визначенням проєктів для спільної реалізації у сферах агробізнесу, інфраструктури, енергетики та енергозбереження. agropolit.com/news/ Озвучено основні завдання для реорганізації Мінагрополітики AГРОПОЛІТ. -27.08.2020 Мінагро має написати нову програму розвитку агросектору та сільських територій, хоча б на наступні 5 років та програму підтримки створення доданої вартості. Про це у відеопрограмі «Без Гриму» Наталії Білоусової повідомив секретар аграрного комітету, депутат із фракції «За майбутнє» Іван Чайківський. «Мінагрополітики потрібне. Зрозуміло, що ми не можемо вплинути на запущені процеси з його ліквідації. Але в аграрній країні, де економіка генерує 20% ВВП, 40% всієї валютної виручки – з агро, не може не бути аграрного міністерства. Воно повинно стати одним з основних наших лобістів на світовому ринку. Нам потрібно думати, як реалізовувати зроблену продукцію, формувати додану вартість, а не продавати тільки сировину», — зазначив Іван Чайківський. Він переконаний, що нові ринки збуту – це основне завдання Мінагрополітики. Якщо ми не будемо мати свого аграрного міністра, який про ці речі дбатиме, то буде дуже складно», — додав він. agropolit.com/news/ На внедрение НАССР у предприятий нет средств AgroPortal.ua.- 26.08.2020 Украинские предприятия не знают, где взять средства на модернизацию производства в соответствии с принципами НАССР. Такое мнение высказала координатор Аналитического центра Аграрного союза Украины Лариса Старикова. «Введение процедур, основанных на принципах НАССР, является обязательным как в Украине, так и в странах ЕС. Этого требует и Закон Украины «Об основных принципах и требованиях к безопасности и качеству пищевых продуктов», а нормы законодательства не могут быть поставлены под сомнение, и регламент ЕС №852/2004, требования которого также не может проигнорировать производитель. Невыполнение требований законодательства имеет для производителя только одно «экономическое» следствие — устранение с рынка. То есть полный экономический крах. У нас пока вопрос стоит не так жестко, как в ЕС», — объясняет она. Старикова подчеркнула, что важны экономические факторы, которые предоставляют возможность согласовать технологические и управленческие процедуры предприятия с принципами НАССР. «Выдергивание копейки» из оборотных средств для проведения на предприятии работ согласно НАССР может оказаться недостаточным или даже критическим. Кстати, когда в мире принимают законодательство, всегда определяют источники ресурсов для его претворения в жизнь. Первый регламент Верховной Рады Украины предусматривал такую же процедуру и у нас. Но потом это все изменилось, и теперь мы не имеем ни традиции, ни привычки думать о том, как будет выполняться принятое законодательство. Поэтому требования по НАССР поставлены, финансово-кредитная система традиционно буксует, а предприятия не знают, где взять средства на модернизацию производства в соответствии с принципами НАССР и что им вообще делать. Отсюда и разговоры о том, стоит или не стоит внедрять НАССР», — добавила она. Лариса Старикова отметила, что для модернизации производственных процедур в соответствии с принципами НАССР нужны инвестиции. Где-то больше, где-то меньше, но в любом случае это дополнительные средства. Которые, кстати, меньше, если для проведения соответствующих работ нанимается сторонняя, узкоспециализированная организация. agroportal.ua Україна вичерпала євроквоти на 8 видів продукції AgroPortal.ua.- 25.08.2020 Українські експортери у 2020 р. використовують можливості 31 з 40 тарифних квот на безмитне постачання продукції до Європейського Союзу. Про це йдеться у повідомленні на урядовому порталі. «Станом на 17 серпня 2020 р. вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор», — зазначили у службі віце-прем»єра. Використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м'ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м«ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші. agroportal.ua Ще один великий виробник вийшов на ринок безлактозної продукції AgroPortal.ua.- 25.08.2020 Молочна компанія «Галичина» розширила асортимент безлактозною лінійкою. Серед нових продуктів ТМ «Галичина»: безлактозні питний та густий йогурт без цукру, а також безлактозне пастеризоване молоко, повідомляє компанія на своїй сторінці у Facebook. «Компанія отримувала запити від лояльних споживачів щодо потреб безлактозної продукції. Тож ми пішли назустріч і випустили безлактозні питний 2,2% та густий 3% йогурти без цукру, безлактозне пастеризоване молоко 2,5%. Зокрема, вперше на українському ринку молочних продуктів з'явиться пастеризоване безлактозне молоко. До цього часу на ринку було представлене лише ультрапастеризоване молоко», — розповіла sostav.ua директорка з маркетингу молочної компанії «Галичина» Оксана Андрушків. Склад безлактозної молочної продукції має лише одну відмінність від звичайної — до нього додається фермент лактаза. «Зважаючи на те, що непереносимість лактози — це відсутність або нестача лактази, цей фермент просто додають до продукції. Тож у цьому продукті вже розщеплений молочний цукор», — зазначають в компанії. agroportal.ua Для порятунку виноробства пропонують скасувати акциз AgroTimes.- 28.08.2020 Винороби пропонують уряду для порятунку української виноградарсько-виноробної галузі скасувати акцизні збори на тихі та ігристі українські вина, відтворити спецфонд, і допомогти вийти на зовнішні ринки. Таку думку висловила Анна Горкун, власниця і СЕО 46 Parallel Wine Group, СЕО Inkerman Ukraine. Про це повідомляє «Новое время». «У 2019 році виноробні підприємства України заплатили в державний бюджет 1,5 млрд грн акцизних зборів, 300 млн грн ПДВ, 700 млн грн податків з роздрібної торгівлі. Виноградарство і виноробство — сфера, в якій задіяно на цей момент близько 200 тис. осіб», — йдеться в повідомленні. Проте, ємна і перспективна українська виноградарсько-виноробна галузь, при загальному зростанні продажів в категорії «вино», стагнує. Так, в період з 2014 до 2018 року, згідно з даними Держстату, загальна площа виноградників в Україні скоротилася на 6 тис. гектарів (з 49 до 43 тис. га). Щоб припинити цю тенденцію, Анна Горкун пропонує: По-перше — скасування акцизи на тихі і ігристі українські вина. Це дозволить наблизити Україну до норм і стандартів, за якими ЄС регулює свої виноробні ринки, а також зробить український продукт доступнішим для вітчизняного споживача. По-друге — відтворення спеціального фонду, в який будуть здійснюватися відрахування від роздрібного продажу вин, як це раніше було з 1,5% збором. На цей момент фактично відбувається сплата двох акцизів: акцизного податку, підтвердженого акцизною маркою, і податку на роздріб. По-третє — допомога у виході на міжнародні ринки. Як цьому може посприяти держава? Насамперед, завдяки створенню зон вільної торгівлі. www.agrotimes.net/ Реорганізація Держпродспоживслужби загрожує втратою експорту, – Союз птахівників України AgroTimes.- 28.08.2020 Асоціація «Союз птахівників України» виступає проти реорганізації Держпродспоживслужби. На цьому наголосив виконавчий директор асоціації Сергій Карпенко. «Галузь птахівництва в Україні – експорторієнтована, – зауважив він. – Від моменту створення Держпродспоживслужби та її діяльності протягом п’яти років ми отримали найбільше зростання експорту продукції птахівництва. Ми оцінюємо його орієнтовно втричі». Доступ до ринків інших країн передбачає спочатку оцінку системи контролю за безпечністю продукції харчування, підкреслив Сергій Карпенко. А вже потім підписуються міжнародні сертифікати. «Реорганізація Держпродспоживслужби несе значні ризики того, що ми втратимо наш експорт через переоцінку системи контролю. Відповідно доведеться перепідписувати міжнародні сертифікати з тими країнами, з якими вони вже діють», – підкреслив очільник Союзу птахівників України. Водночас, за повідомленням Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час онлайн-зустрічі з членами ЄБА заявив, що в уряді відмовилися від ідеї реорганізації Держпродспоживслужби. www.agrotimes.net/ ЄС посилив вимоги харчової безпеки фруктів і овочів AgroTimes.- 25.08.2020 Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (EFSA) внесла до регламенту (UE) 2020/685 обмеження на концентрацію перхлоратів в деяких продуктах. Ці сполуки ускладнює засвоєння йоду і впливає на щитовидну залозу. Про це повідомляє elespanol.com. Згідно з регламентом 2020/685, максимальний вміст перхлоратів у фруктах і овочах не повинно перевищувати 0,5 мг/кг. Виняток – капуста кейл, огірки і баштанні культури, для яких встановлено ліміт 0,10 мг/кг. Як пояснили в Організації споживачів (OCU), перхлорат потрапляє в продукти харчування двома способами: природним чином з атмосфери через опади в грунтові води і через відходи і нітратні добрива, які вносить в грунт людина. EFSA з 2013 року неодноразово перевіряли фрукти і овочі на наявність токсину. У 2014 році агентство прийшло до висновку, що наявність перхлорату в раціоні протягом довгого часу провокує дефіцит йоду в організмі. З цієї причини європейські власті ухвалили рішення скоротити присутність перхлорату в продуктах харчування і посилити контроль за внесенням добрив і дезінфекцією агропродовольчих товарів. Також в OCU рекомендували перед вживанням ретельно вимити овочі та фрукти. www.agrotimes.net/ Экспорт зерновых нового урожая превысил 6 миллиардов БизнесЦензор.- 26.08.20 По состоянию на 26 августа Украина с начала нового 2020/2021 маркетингового года (МГ, июль-июнь) экспортировала 5,93 млн тонн зерновых и зернобобовых, что на 1,69 млн тонн меньше, чем на эту дату в прошлом МГ, преимущественно из-за снижения поставок кукурузы на 1,26 млн тонн. Об этом свидетельствуют данные информационно-аналитического портала АПК Украины, передает БизнесЦензор. В частности, уже экспортировано 3,57 млн тонн пшеницы, что на 499 тыс. тонн меньше, чем на аналогичную дату прошлого года, 1,82 млн тонн ячменя (больше на 66 тыс. тонн) и 0,53 млн тонн кукурузы. По состоянию на 26 августа текущего года экспортировано также 30,8 тыс. тонн муки. biz.censor.net.ua/ Улюблена крупа політиків: гречка може стати дефіцитом в Україні Газета по-українські.-25.08.2020 Цьогоріч в Україні посіяли мінімальну кількість гречки від необхідного продовольчого запасу: потрібно 150 тис. га, маємо 78 тис. Крім того, великого врожаю крупи не прогнозують. Тому є підстави говорити, що гречка зростатиме в ціні, розповів Gazeta.ua виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий . Часто чуємо про стрибки цін на гречку. Крупа може дорожчати у кілька разів, потім різко дешевшати. З чим це пов'язано? Досі громадяни не забули про стрімке подорожчання гречки 2016 року. Зараз розгортається нова хвиля підвищення вартості крупи. Це пов'язано з тим, що в Україні за останні 20 років у 10 разів зменшилися посівні площі під культурою. Їх продовжують скорочувати щороку. Тому відбулося зменшення виробництва гречки. Вона — нішева культура, яка має обмежений попит на світовому ринку. Українські агрохолдинги відмовилися від виробництва. Зараз гречку вирощують середні та невеликі підприємства. Але через цінові гойдалки ринок не прогнозований. За умови високих доходів цього року ніхто не гарантує виробникам, що вони не отримають ще більших збитків наступного. Водночас у нас відсутня державна політика з підтримки виробництва нішевих культур. У чому секрет популярності? Адже про крупу згадують насамперед. На підсвідомості українця гречка має найбільшу цінність серед усіх інших круп. Наприклад, політик, даруючи гречку, намагається сказати виборцю, що цінує і поважає його. З іншого боку, гречка - традиційний продукт. Коли крупа починає стрімко дорожчати, люди намагаються закупити її про запас. Так почуваються спокійніше. Хто основний покупець гречки? Це середній споживач, вихований на традиціях споживання гречки з дитинства. Він купуватиме її, незважаючи на цінові гойдалки. Щоправда, зростання ціни до понад 30 гривень за кілограм призвело до того, що об'єми продажів крупи скоротилися. Країна втрачає як гречкосіїв, так і споживачів гречки. Часто її замінюють дешевшими аналогами або новими незвичними для нас видами круп. Завжди залишаються традиційні макарони, перловка, рис, ячмінна крупа. Однак вони не можуть повноцінно замінити гречку. Вона не містить глютену, має підвишенний вміст рутину, працює як радіопротектор. Також корисна для хворих на діабет, бо тільки гречаний склад вуглеводню розкладається повільно з меншою кількістю цукрів. Особливо це стосується зеленої гречки. Яку гречку українці переважно купують у магазинах — вітчизняну чи імпортну? Останні три роки на український ринок масово потрапляла російська гречка. Її завозили через Казахстан і маркували як казахську. У Росії собівартість гречки була низькою, тому місцеві виробники поступово захоплювали наш ринок. Фактично цілеспрямовано вбивали цю галузь в Україні. Це один із елементів гібридної війни РФ з Україною. Водночас з початку пандемії коронавірусу Росія та країни Євросоюзу запровадили обмеження на імпорт гречки, жита, льону, часнику, цибулі. Заборона діяла до 30 червня 2020 року. Поки її не продовжували. З іншого боку, перехідні запаси гречки, які Росія могла поставити на український ринок, закінчилися. Також у країни надзвичайно висока внутрішня ціна. Гуртові поставки в середньому пропонують по 25-28 гривень за кілограм. Це фактично як у нас. Тобто фінансові передумови, щоб завозити російську гречку в Україну, відсутні. Крім Росії та Казахстану, крупу ще можемо поставляти з Польщі. Завозити гречку з Китаю не маємо можливості. Водночас у Китаї, Японії, Індії споживають зовсім інший вид крупи - гречка татарська. Ми їмо гречку звичайну. Використовуємо її насамперед як круп'яну культуру. На Сході переважно споживають вироби з гречаного борошна. Gazeta.ua Україна увійшла у топ-3 країн-виробників картоплі Економічна правда.- 31.08.2020 Україна на третьому місці серед країн-виробників картоплі із показником 23 мільйона тонн урожаю зібраного за 2019-й рік. Про це повідомляє potatonewstoday, пише agronews.ua. До числа країн з найбільшим обсягом виробництва картоплі у 2019 році також увійшли Китай (93 млн тонн) та Індія (51 млн тонн). Разом з Україною, на ці країни припало 45% загальносвітової частки виробництва картоплі. Близько чверті світового обсягу врожаю картоплі припало на: Росію, США, Бангладеш, Німеччину, Францію, Польщу, Нідерланди, Канаду та Білорусь. У 2019 році загальносвітовий врожай картоплі становив 371 млн тонн, що на 2,1% більше аналогічного показника минулого сезону. У вартісному вираженні світовий ринок картоплі за 2019 рік зріс на 6%, сягнувши 140,5 млрд доларів. Зазначається також, що у 2019 році обсяг відвантаження картоплі за кордон зріс на 4,9%, сягнувши показника в 15 млн тонн. www.epravda.com.ua/news/ МХП та "Органічна Україна" підписали Меморандум про партнерство УНН.- 27.08.2020 Сьогодні, 27 серпня, МХП та "Органічна Україна" уклали Меморандум про партнерство. Документ підписали Голова правління МХП Юрій Косюк та президент ГС "Органічна Україна" Олена Березовська, повідомляє УНН з посиланням на прес-службу МХП. Меморандум закріплює наміри сторін щодо відновлення родючості українських ґрунтів, забезпечення споживачів українською органічною продукцією, впровадження концепції сталого виробництва та сталого споживання, що базується на міжнародних екологічних вимогах та стандартах. "Для досягнення стратегічних цілей України – відновлення родючості українських ґрунтів та потужного виходу на глобальний ринок органічної продукції, необхідно зробити перший крок. Тому сьогодні ми підписуємо меморандум про стратегічне партнерство з Громадською спілкою "Органічна Україна", — зазначив Юрій Косюк, Голова правління МХП. У повідомленні наголошується на тому, що мета діяльності "Органічної України" — це органічні продукти на столі у кожного українця. www.unn.com.ua/ Алкогольні напої: горілки, ігристого та пива виробляємо все більше УНН.- 26.08.2020 За рік (липень 2020 до липня 2019 рр.) виробництво горілки в Україні зросло на 9,2%. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН . При цьому, виробництво лікерів дещо впало – на 0,2%. Виробництво слабоалкогольних напоїв також скоротилося - на 4%, а пива - солодового – зросло на 1,5%. Статистичні дані також свідчать про суттєве зростання виробництва вин ігристих - на 10,3%. Нагадаємо, за два роки Україна на третину скоротила "споживання" іноземної горілки. Зауважимо, що до ТОП-5 надійних українських виробників якісного алкоголю належать такі лікеро-горілчані компанії, як "Баядера — Груп" (ТМ "Хлібний дар"), "Глобал Спірітс" (УДК) (ТМ "Хортиця"), "ЛВН Лімітед" (ТМ "Немірофф"), ЛГЗ "Прайм" (ТМ "Прайм", "Житник") і ТОВ "Атлантіс" (ТМ "Грін Дей"). www.unn.com.ua/ Держстат назвав країни, з яких в Україну везуть шампанське УНН.- 25.08.2020 За шість місяців цього року Україна імпортувала шампанського на 1,9 млн доларів. Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН . Левову частку шампанського в Україну було завезено з Франції - на 1,6 млн доларів. Значно менше, але постачали в Україну шампанське: бельгійці (121 тис. доларів), німці (85 тис. доларів), латвійці (34 тис. доларів). Найменше напою купила Україна у США (5,8 тис. доларів), Польщі (5,1 тис. доларів), Кіпру (2,5 тис. доларів). На експорт Україна протягом звітного періоду поставила шампанського на 317 тис. доларів. Загалом же, у світі попит на французьке шампанське падає, пише The Drinks Business. Але в Україні, навпаки, популярність ігристого зростає, кажуть в Держстаті. Так, за перші чотири місяці 2020 року на цей напій наші співвітчизники витратили 1 млрд грн. Більш того, українське ігристе популярне в Німеччині, яка стала лідером з імпорту відповідної продукції. www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 9 по 16 серпня 2022 року Попередній допис Наступний допис В Україні скоротилося виробництво пива AgroNews.ua. -14.08.2022 Компанія “Укрпиво” (Київ) констатує зниження виробництва пива в Україні на 31,6% до 71,4 млн дал у січні-липні 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, пише agronews.ua . “Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (крім пива безалкогольного з умістом спирту до 0,5 об.% ) за 7 місяців 2022 року – 71,4 млн. дал, або становить 68,4% до аналогічного періоду 2021 року та виробництво солоду – 93 732,5 тонн, що становить 68,9% до аналогічного періоду 2021 року”, – йдеться в повідомленні. “Укрпиво” констатує зниження виробництва пива в Україні на 48,9% до 17,1 млн дал у січні-березні 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Згідно з експертною оцінкою, у 2021 році порівняно з 2020 роком виробництво пива (крім пива безалкогольного) скоротилося на 5% до 170,5 млн дал, виробництво солоду – на 18,5% до 218 500 тонн. У 2021 році порівняно з 2020 роком експорт пива зменшився на 5,6%, або на 2,527 млн доларів до 42,431 млн доларів, імпорт – збільшився на 6,9%, або на 4,629 млн доларів до 71,742 млн доларів. agronews.ua Названо культуру, яка домінує в експорті української агропродукції AgroNews.ua. -11.08.2022 Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці. Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України, пише agronews.ua. Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний. Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у зв’язку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року. Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю. Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». agronews.ua Виробництву згущенки прогнозують суттєвий злет AgroNews.ua. -10.08.2022 Українські молочноконсервні комбінати нещодавно уникали зовнішньої торгівлі молочними консервами, але зараз ситуація змінюється. Про це повідомляє agroportal.ua , пише agronews.ua . Після девальвації гривні внутрішні ціни вже не більш вигідні, ніж експортні, повідомляє «Інфагро». «На внутрішньому ринку ціни на консерви ДСТУ залишилися на тому ж рівні. Не змінились і експортні ціни. Але тепер їх ціна в еквіваленті цін внутрішнього ринку зросла, і це стимулює виробників до нарощування експорту. Хоча після тривалої відсутності на традиційних ринках збуту зробити це непросто», — вважають експерти. Висока вірогідність збільшення зовнішніх продажів, як прогнозують спеціалісти, стане причиною нарощування виробництва згущеного молока вже найближчими тижнями. «Оціночно, виробництво може зрости на 20%», — прогнозують аналітики. agronews.ua Війна росії проти України спричинила голод 40 мільйонів людей AgroNews.ua. -10.08.2022 Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що вторгнення росії до України спричинить голод для 40 мільйонів людей у світі і найбільше постраждає Африка. Про це повідомляє Reuters , пише agronews.ua. Уряди країн Африки здебільшого намагалися залишатися нейтральними щодо війни рф проти України та відмовлялися приєднатися до засудження агресії росії та не підтримували санкції Заходу. З словами Томас-Грінфілд, Африка не хоче, щоб на неї чинили тиск, змушуючи обрати сторону. У той час як енергетична криза, зміна клімату, пандемія та війна є основними причинами проблем глобального постачання продовольства, «найпідступнішим джерелом» є голод, який навмисно використовується як зброя війни, додала вона. «росія систематично захоплювала деякі з найважливіших сільськогосподарських угідь України, псуючи мінами та бомбами поля. Незалежно від того, як ви ставитесь до росії, ми всі маємо потужний спільний інтерес у пом’якшенні впливу війни рф проти України на продовольчу безпеку», – заявила Томас-Грінфілд. Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно використовував схожі формулювання, коли під час візиту до Камеруну назвав глобальну продовольчу кризу однією з «інструментів війни» росії. Москва заперечує відповідальність за продовольчу кризу та звинуватила західні санкції в уповільненні експорту продовольства та добрив. Томас-Грінфілд спростувала це твердження, натомість припустивши, що росія навмисно вдається до заходів, щоб порушити глобальні ланцюжки поставок продовольства, звинувативши в цьому Захід. «Ми не бачили жодних ознак того, що росія прийме дипломатичне вирішення війни проти України», – сказала вона. Блокування росією українських чорноморських портів і бойові дії на території нашої держави руйнують налагоджені світові ланцюги поставок. Особливої актуальності набуває загроза продовольчої кризи для держав, які залежать від експорту зерна з України та рф, зокрема в Африці. Утім, росія намагається використати ситуацію в своїх цілях — хоче витіснити Україну з африканських ринків. Таким чином вона не лише залишає нашу державу без джерела доходів, але й усуває конкурента. agronews.ua Зерновий коридор: з України пішло 475 тис. т агропродукції AgroPortal.ua.-16.08.2022 17 суден вирушили з українських портів у ході реалізації Ініціативи про безпечне транспортування агропродукції. Вони вивезли понад 475 тис. т агропродукції. Про це говориться у повідомленні Міністерства інфраструктури України на сторінці у Facebook. Як зазначається, 16 серпня судно BRAVE COMMANDER із зерном для Африки залишило порт «Південний». «Сьогодні вранці балкер вийшов у напрямку порту Джибуті, після прибуття до якого продовольство буде доправлено споживачам в Ефіопії. На борту судна, зафрахтованого Світовою продовольчою програмою ООН, 23 тис. т пшениці», — уточнили в міністерстві. agroportal.ua Україна експортувала м'яса птиці на понад $500 млн AgroPortal.ua.-16.08.2022 Україна у січні-липні поточного року експортувала 235,1 тис. т м’яса та субпродуктів птиці, що лише на 8,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це говориться у повідомленні Союзу птахівників України. Як зазначається, у грошовому еквіваленті експорт за 7 місяців поточного року склав $523,2 млн, що на 36,7% більше, ніж за аналогічний період торік.«Такий ріст експортної виручки став можливим завдяки росту цін на традиційних експортних ринках для української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу», — пояснюють експерти. Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у липні 2022 р. були Саудівська Аравія (32,2%), Нідерланди (19,1%) та Словаччина (7,3%). Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці за підсумками 7 місяців 2022 р. agroportal.ua На Закарпатті запускають виробництво солі, яке повністю забезпечить Україну AgroPortal.ua.-12.08.2022 У Закарпатській області реалізують інвестпроєкт із розробки соляного родовища. Про це повідомив очільник Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита у Facebook. «Нарешті можемо повідомити, що на території Буштинської громади Тячівського району стартували роботи в межах інвестиційної угоди з ТОВ «Катіон Інвест». Йдеться про кейс, який дозволить розробляти Буштинське соляне родовище та добувати до 150 тис. т солі на місяць методом підземного вилуговування через бурові свердловини з поверхні землі», — зазначив він. За його словами, після попередніх геологічних досліджень там виявили колосальний соляний пласт — від 35 до 500 м. Віктор Микита додав, що вже розпочалися інженерні роботи з будівництва під’їзної дороги, розмітки бурових майданчиків, облаштували місця для працівників, закупили сучасне обладнання для глибокого промислового буріння. За інформацією фахівців, вже через 6 місяців буде добута перша сіль. Родовище зможе забезпечити 100% потреби України у технічній солі, яку постачатимуть для утримання доріг у зимовий період. Зараз потреба країни в технічній солі — до 450 тис. т на сезон. Після планового розвитку інфраструктури підприємство розпочне постачання столової солі для населення. agroportal.ua Мінекономіки: Помітна тенденція до здорожчання експортної агропродукції AgroPortal.ua.-12.08.2022 Україна поступово нарощує обсяги експорту. У липні українські експортери поставили 2,7 млн т зернових, що майже втричі перебільшує показники квітня (1 млн т). Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко, говориться у повідомленні Мінекономіки. За її словами, наразі триває діалог щодо продовження зарубіжними партнерами квот на вивіз продукції для України. Міністр економіки також зауважила, що помітна тенденція до зростання цін на експортну аграрну продукцію. Одночасно витрати на фрахтування суден до Туреччини знизилися вдвічі, а витрати на страхування вантажів — з 4 до 1,5%. Ці фактори позитивно впливатимуть на стабілізацію роботи українських аграрних підприємств.«Міністерство економіки також докладає зусиль для того, щоб заявки підприємців на продовження граничних строків здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями (повернення валютної виручки) опрацьовувалися максимально швидко», — зазначила Юлія Свириденко. Ключовим для функціонування агробізнесу є питання бронювання працівників. Аби пришвидшити та вдосконалити процес, Мінекономіки підготувало зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, що оптимізують механіку оформлення бронювання, зокрема — за допомогою цифровізації. agroportal.ua Перші гранти на переробку отримають виробники ковбас і консервів AgroPortal.ua.-11.08.2022 Уряд погодив виділення 44,3 млн грн з резервного фонду для фінансування перших переможців програми грантів на розвиток переробного бізнесу. Вже найближчим часом учасники програми, які набрали найбільшу кількість балів за свої бізнес-проєкти, отримають кошти на обладнання, матеріали, сировину тощо, говориться у повідомленні Міністерства економіки України. Серед проєктів, у які будуть спрямовані кошти, — запуск лінії з виробництва дроту, розширення виробництва дитячих іграшок, закупівля сучасного обладнання для розширення виробництва м’ясоковбасних виробів, придбання лінії електрооптичного сортування для переробки і консервування фруктів та овочів та інші. Реалізація перших проєктів у сфері переробки дозволить забезпечити роботою 150 людей. «Створення близько 75 тисяч робочих місць протягом року та поява нових підприємств, які створюватимуть якісну українську продукцію — таких результатів очікуємо від втілення програми грантів для розвитку переробної промисловості. Підтримуємо українського виробника, чиї товари мають шанс посісти своє місце у світовій торгівлі та довести свою відповідність міжнародним стандартам якості», — підкреслила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко. Серед найпопулярніших напрямів, у яких підприємці реалізують свої проєкти: виробництво товарів та оптова торгівля ними — 4,5%, лісопильне та стругальне виробництво — 4,1%, переробка зернових, бобових і насіння олійних культур — 3,8%, виробництво м'ясних продуктів та м’яса — 3,2%. agroportal.ua Агроекспорт України після російського вторгнення впав на 40% AgroPortal.ua.-11.08.2022 Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні поточного року склав $10,11 млрд, що на $703 млн, або майже 7% менше відповідного показника першого півріччя 2021 р. Про це повідомляє ННЦ «Інститут аграрної економіки» з посиланням на дані Державної митної служби України. Як зазначається, основне зниження обсягів вітчизняного експорту почалося з березня — після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Якщо протягом березня-червня 2021 р. український аграрний експорт склав $7,47 млрд, то за відповідний період 2022 р. він зменшився на понад 40% — до $4,43 млрд. Продукція сільського господарства і харчової промисловості надалі домінує у структурі загального експорту — за шість місяців поточного року її частка перевищила 44%.Головними товарними групами в агропродовольчому експорті України в першому півріччі 2022 р. залишаються зернові ($4,24 млрд), олії та жири ($2,75 млрд), олійні культури ($993 млн), залишки переробної промисловості ($549 млн), м’ясо і субпродукти ($456 млн). Водночас зниження аграрного імпорту в Україну було більш відчутним. За січень-червень 2022 р. за кордоном закупили агропродовольчої продукції на суму $2,77 млрд, тобто на 24% менше, ніж у відповідному періоді 2021 р. agroportal.ua В Україні запрацював Державний аграрний реєстр AgroTimes.-12.08.2022 З метою покращення умов ведення бізнесу для українських сільгосптоваровиробників, які наразі попри повномасштабну війну, забезпечують продовольчу безпеку, в Україні запрацював Державний аграрний реєстр (ДАР). Про це під час пресконференції повідомив заступник міністра аграрної політики України Денис Башлик. За його словами, в подальшому реєстр допоможе в забезпеченні фінансування українських аграріїв. «Актуальність запуску цього реєстру полягає в тому, що паралельно із традиційними проблемами, з якими зазвичай стикаються аграрії, додалася війна. А через неї виникає дефіцит, проблеми доступу до державних інституцій, через що людина банально не може подати заявку на ту чи іншу програму підтримку», – зауважив Денис Башлик. Він констатував, що ДАР – це єдина онлайн-платформа, створена з метою ефективного та прозорого залучення та розподілу усіх видів підтримки: як державної, так міжнародно-технічної й гуманітарної. Заступник міністра констатував, що запуск Державного аграрного реєстру відповідає директивам ЄС. www.agrotimes.net/ В ЄС зацікавилися замороженими порічкою, ожиною, журавлиною, обліпихою і сливою AgroTimes.-12.08.2022 В Європі зріс попит на нішеві ягоди і фрукти. Українським садівникам та ягідникам варто звернути увагу на порiчку, ожину, журавлину, обліпиху і сливу, вважає менеджер з продажу бренду Tevitta Ігор Усатий. Про це повідомляється на офіційному сайті компанії. За його словами, ринок роздрібних заморожених продуктів оцінюється в €7,5 млрд. Від 2020 року обсяг продажів збільшився майже на €1 млрд, що означає зростання вартості на +13,5% і зростання обсягів на +9,2%. «Наразі спостерігається зменшення попиту на ягоди більш дорогого сегменту. Цей фактор, звісно, буде впливати на ціни, – сказав Ігор Усатий. Також відчувається попит на нішеві ягоди і фрукти. Можливо, це час для вирощування порічки, ожини, журавлини, обліпихи, сливи. А тому і шанс для українських аграріїв та переробників займатись ще й такими товарними позиціями, вважає спеціаліст. www.agrotimes.net/ "Зерновий коридор" забезпечив експорт з України півмільйона тонн продовольства для семи країн, – Зеленський UBR.-14.08.2022 За два тижні Україна наростила постачання агропродукції, із портів вийшли вже 16 суден. Зеленський сподівається на подолання глобальної продовольчої кризи У рамках дії "зернового коридору" з українських портів вийшли вже 16 суден із близько 500 тис. тонн продовольства для семи країн Європи, Азії та Африки. Україна з початку серпня відновила експорт кукурудзи, пшениці, олії, сої та інших товарів, повідомив у своєму відеозверненні 13 серпня президент Володимир Зеленський. Крім того, зараз до виходу з порту "Південний" готується перший корабель для Ефіопії, де особливо гостро постає проблема голоду. "Це вже дозволило знизити гостроту продовольчої кризи, дало певну надію на спокій країнам – споживачам нашої агропродукції. І в перспективі може допомогти повністю зняти продовольчу кризу з глобального порядку денного", – сказав президент. Загалом Україні за два тижні вдалося наростити торгівлю агропродукцією до таких обсягів, що дорівнюють усьому експорту автотранспортом за липень та більш ніж двом третинам залізничного експорту за минулий місяць. "Хочу ще раз наголосити: це робочі місця для наших людей, це кошти, необхідні для нашої посівної наступного року, і це доходи нашого державного бюджету", – підсумував Зеленський. ubr.ua/ Масова приватизація з 1 вересня: які об'єкти буде виставлено на аукціонах UBR.-12.08.2022 Насамперед йдеться про комбінати хлібопродуктів та спиртові заводи. Також у планах приватизувати маленькі приміщення та споруди, наприклад, під офіси або магазини Уряд здійснює активну роботу щодо ухвалення нормативних актів, які дозволять запустити масову приватизацію в Україні. Про це в інтерв'ю Deutsche Welle розповіла виконувач обов'язків голови Фонду держмайна Ольга Батова. "Одразу, як буде ухвалено підзаконні акти, ми зможемо оголосити аукціони", – каже вона. Насамперед йдеться про комбінати хлібопродуктів та спиртові заводи. Після приватизації вони стануть майданчиками для роботи аграрних компаній. Серед великих об'єктів – підготовлена до приватизації Об'єднана гірничо-хімічна компанія.Також у планах приватизувати маленькі приміщення та споруди під офіси, магазини, можливо, логістичні центри та іншу діяльність. Щодо цін, Батова заявила, що "вартість об'єктів – це важливе, але не головне питання". "Першочергова мета приватизації – допомогти бізнесу втриматися в умовах війни, знявши тягар з державного бюджету", – додала вона. Цього року від приватизації планується залучити до бюджету від 600 млн до 1 млрд грн. ubr.ua/ В ООН очікують значного зростання експорту українського зерна УНІАН: Новини України.-11.08.2022 Мета 2-5 мільйонів тонн експорту на місяць є "досяжною". Організація Об’єднаних Націй очікує "значного зростання" кількості суден, які хочуть експортувати українське зерно , і мета 2-5 мільйонів тонн на місяць є "досяжною". Як повідомляє Reuters, про це сказав тимчасовий координатор ООН у Спільному координаційному центрі в Стамбулі Фредерік Кенні, який спостерігає за угодою. "Ми очікуємо значного зростання кількості заявок на перевезення", — сказав чиновник, додавши, що мета 2-5 млн тонн місячного експорту "є досяжною". Очікується, що кількість кораблів, що прибувають в українські порти, зросте, коли будуть узгоджені продажі зерна, сказав Кенні журналістам. ООН підкреслили, що експортна угода є комерційною, а не гуманітарною операцією, яка керуватиметься ринком. Усі кораблі повинні пройти перевірку, щоб розвіяти побоювання Росії щодо того, що вони можуть переправляти зброю в Україну."На початку наступного тижня ми проведемо комплексний огляд процедур, щоб побачити, що потрібно налаштувати та покращити", — сказав Кенні. За його словами, поточним пріоритетом є звільнення причалів у трьох портах, на які поширюється угода, – Одесі, Чорноморську та Південному – щоб нові судна могли заходити та завантажувати вантаж. Поки що не було відправок пшениці, судна відправляються з кукурудзою, соєвими бобами та соняшниковою олією та шротом. Кенні сказав, що власники суден виявили "надзвичайний інтерес" і що в Туреччині стоять на якорі кілька порожніх суден, які чекають на організацію продажу, щоб вони могли відправитися в Україну за вантажем. www.unian.ua Україна розраховує на $20 млрд від експорту зернових УНІАН: Новини України.-10.08.2022 Три українські порти зможуть обслуговувати від 80 суден на місяць. Україна очікує отримати мінімум $20 млрд за експорт зернових, враховуючи ціни на світовому продовольчому ринку. Про це сказав заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький, пише прес-служба міністерства. Висоцький повідомив, що наразі Україна має десятки заявок від інших країн, і це є підтвердженням того, що власники суден і трейдери вірять, що під міжнародним патронатом буде виконано зернову угоду. Три порти Великої Одеси зможуть обслуговувати від 80 суден на місяць, зазначив заступник міністра. Це, як мінімум, по одному судну з кожного порту, додав він. "Йдеться про 3–3,5 млн т продукції в місяць. На сьогодні це досить оптимістичний показник. І це позитивний сигнал для вирівнювання цін на внутрішньому ринку", – наголосив Висоцький. За його словами, зростання цін зможе покрити собівартість, щоб фермери могли продовжувати операційну діяльність і з упевненістю дивитися на осінньо-польові роботи. www.unian.ua