Результати пошуку

< Назад Коктейль Tom Collins Інгредієнти джин стилю London Dry — 50 мл.; цукровий сироп — 25 мл.; лимонний сік — 25 мл.; газована солодка вода — 100 мл.; апельсин — 30 г.; коктейльна вишенька — 1 шт.; лід у кубиках — 380 г. Кроки Келих “Коллінз” наповніть льодом. Склянка «Коллінз» має цилідричну форму з прямими стінками і використовується для лонгдрінків.У шейкері змішайте лимонний сік, цукровий сироп та джин, додайте лід, збийте. Перелийте через стейнер у келих. Додайте газовану воду та розмішайте коктейльною ложкою. Прикрасьте напій кільцем апельсину та вишенькою. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2025 року Зміст стор. 1. Агрокомітет оприлюднив євроінтеграційні досягнення агросектору України 1 2. Інтерв’ю з Ольгою Трофімцевою: про український агросектор, виклики війни та роль жінок в агро 2 3. Для зростання валової продукції агросектору України потрібно $80 млрд інвестицій 2 4. Євросоюз збереже торговий безвіз для молока з України, – заява 2 5. Головні виклики експорту органічної продукції в Україні 3 6. Молочний альянс змінив паковання популярних продуктів на більш зручне 3 7. Органічні виробники назвали топ-5 нових ринків збуту 3 8. Туреччина активно купувала український цукор 4 9. В агросектор повернеться стабільність у 2025 році. Виробництво збільшиться на 3% – прогноз 4 -------------------------------------------------------------- 1. Агрокомітет оприлюднив євроінтеграційні досягнення агросектору України AgroNews.ua . - 05.03.2025 У Комітеті з питань аграрної та земельної політики повідомляють, що Україна продовжує свій шлях євроінтеграції попри воєнний стан, та має значні досягнення. За інформацією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» , у сфері сільського господарства та рибальства з 2022 року прогрес у виконанні загального плану цілей збільшився з 63% до 74%, а у сфері продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики – з 72% до 83%. За цей час в Україні було відкрито ринок землі, створено Фонд часткового гарантування кредитів для фермерів, прийнято низку важливих законопроєктів, зокрема про географічні зазначення. Українські аграрії активно впроваджують європейські стандарти щодо сертифікації насіння, ідентифікації тварин і маркування м’яса. Держава та бізнес працюють над адаптацією законодавства у сфері продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики відповідно до стандартів ЄС. Прийнято закони про ветеринарну медицину, матеріали, що контактують із харчовими продуктами, обіг пестицидів та їх маркування. Впроваджено європейські стандарти контролю якості молока, заморожених продуктів і безпечності харчових продуктів. Зазначається, що подальша євроінтеграція агросектору України потребує значного доопрацювання нормативної бази, реалізації цих ініціатив усіма учасниками ринку. Також реалізація Стратегії розвитку сільського господарства до 2030 року, яка спрямована на забезпечення сталого розвитку галузі, стане одним із ключових кроків на шляху до євроінтеграції. Все це забезпечить вищу якість продукції, відкриє нові можливості для експорту, сприятиме залученню іноземних інвестицій та економічному відновленню й розвитку країни. https://agronews.ua/news/agrokomitet-oprylyudnyv-yevrointegraczijni-dosyagnennya-agrosektoru-ukrayiny/ 2. Інтерв’ю з Ольгою Трофімцевою: про український агросектор, виклики війни та роль жінок в агро AgroNews.ua . - 04.03.2025 Аграрний сектор України залишається одним із ключових секторів економіки, особливо в умовах війни. Як змінилася галузь за останні роки, з якими викликами стикаються фермери та що потрібно для розвитку агросфери? Про це бесіда з Ольгою Трофімцевою, амбасадоркою українського агросектору, доктором аграрних наук, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України (2019). Вона розповіла про свою роботу в Міністерстві аграрної політики. Спочатку працювала над міжнародним проєктом з Тарасом Кутовим, який тоді був міністром. Потім його заступницею. Зупинилася на доягненнях аграрної галузі: «Одне з головних досягнень – це розвиток українського агроекспорту. Нам вдалося зробити Україну впізнаваним гравцем на світовому ринку продовольства. Також ми трансформували Міністерство у точку збору та комунікації для аграрного сектору. Всі фермери знали, що можуть звернутися до нас зі своїми питаннями, і ми будемо працювати над їхніми проблемами». Також вона поділилася своїми думками щодо проблем АПК, політиці підтримки фермерів.«По-перше, аграрна політика має бути передбачуваною. Фермери повинні мати змогу планувати, а не боятися чергових змін у податковій чи регуляторній політиці. По-друге, підтримка має бути комплексною: від ринку праці до забезпечення аграріїв якісними добривами та засобами захисту рослин» - зазначила Ольга Трофімцева. https://agronews.ua/news/intervyu-z-olgoyu-trofimczevoyu-pro-ukrayinskyj-agrosektor-vyklyky-vijny-ta-rol-zhinok-v-agro/ 3. Для зростання валової продукції агросектору України потрібно $80 млрд інвестицій AgroPolit.com . –04.03.2025 Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко , повідомив, що для нарощення об’єму виробленої агропродукції уп'ятеро, Україна потребуватиме інвестицій у $75 – 80 млрд, які будуть розподілені на роки. На думку експерта, українські банки не мають системи кредитування на довгий період. Можна отримати кошти на три роки, на п’ять, але сума буде не великою. Для більш тривалих термінів і більших сум, потрібні зовнішні джерела фінансування. Іноземні інвестори будуть вкладатись в український агросектор навіть попри теперішню міжнародну ситуацію. Експерт згадав і питання повернення заморожених активів рф, кошти з яких можна використати для компенсації прямих втрат, розмінування та очищення земель України. Однак, щоб їх отримати, важливо мати гарантію від держави. https://agropolit.com/news/29655-dlya-zrostannya-valovoyi-produktsiyi-agrosektoru-ukrayini-potribno-80-mlrd-investitsiy 4. Євросоюз збереже торговий безвіз для молока з України, – заява AgroPolit.com . – 28.02.2025 Провідний аналітик агентства «Інфагро» Максим Фастєєв повідомив, що молочна продукція з України не фігурує в європейському переліку чутливих продуктів, на ввіз яких можуть бути введені квоти з 5 червня 2025 року. Угода про асоціацію між Україною та ЄС та поглиблена зона вільної торгівлі створюють основу для тісніших економічних зав’язків. Наступним кроком є лібералізація тарифів на постійній основі і усунення будь-яких адміністративних бар’єрів, які перешкоджають вільній торгівлі молокопродукцією. ЄС може знову накласти обмеження на експорт частини українських агропродуктів: меду, кукурудзи, висівок, круп, цукру, яєць та м'яса птиці. Запекла дискусія очікується навколо квотування цукру, а також гострим питанням залишається імпорт до ЄС українського м`яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а малі та середні виробники. https://agropolit.com/news/29647-yevrosoyuz-zbereje-torgoviy-bezviz-dlya-moloka-z-ukrayini--zayava 5. Головні виклики експорту органічної продукції в Україні AgroWeek .-02.03.2025 60% експортерів органічної продукції в Україні зіштовхуються з серйозними логістичними проблемами. Більшість із них залежить лише від 2-3 основних ринків, що підвищує ризики для їхнього бізнесу. В дослідженні, проведеному Громадською спілкою «Органічна ініціатива» у співпраці з дослідницькою агенцією MZ HUB, яке аналізує стан, плани та потреби українських експортерів органічної продукції, зроблені основні висновки щодо подальших кроків, які необхідно вжити для сприяння експорту. Потрібно зосередитися на таких аспектах: п окращення логістики: усунення бар’єрів на кордоні та оптимізація ланцюгів постачання; допомога в освоєнні нових ринків: проведення маркетингових досліджень, B2B-медіація, реалізація експортних проектів; диверсифікація експорту: вихід за межі основних ринків ЄС і США, пошук нових можливостей. https://agroweek.com/agroekonomika/golovni-vyklyky-eksportu-organichnoyi-produktsiyi/ 6. Молочний альянс змінив паковання популярних продуктів на більш зручне AgroPortal.ua .- 01.03.2025 У повідомленні компанії «Молочний альянс» говориться, що в компанії змінили форму паковання своїх популярних продуктів для зручності споживачів і кращого зберігання. Паковання Tetra Gemina Aseptic поєднує в собі функціональність і екологічність. Нова форма зі скошеним дашком забезпечує легкість використання та високу продуктивність розливу — вона дозволяє використати весь продукт, що є в пакованні, майже без залишків. Крім того, Tetra Gemina повністю придатна для вторинної переробки. Це інноваційна розробка світового лідера з харчового паковання — компанії Tetra Pak, яка є партнером групи компаній «Молочний альянс». Лінію з виробництва продукції в сучасному пакованні запустили на заводі дитячого харчування «Яготинське для дітей». Інвестиції у проєкт склали понад 210 млн грн. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-zminiv-pakuvannya-populyarnih-produktiv-na-zruchnishi 7. Органічні виробники назвали топ-5 нових ринків збуту AgroPortal.ua .- 28.02.2025 За результатаии дослідження стану, планів та потреб українських органічних експортерів, проведеного ГС «Органічна ініціатива» у партнерстві з дослідницькою агенцією MZ HUB, дані свідчать, що в поточному році 54% українських експортерів органічної продукції планують вихід на нові ринки. Топ-10 країн, на які планують виходити експортери в 2025 році як на нові ринки: Франція, США, Швейцарія, Канаді, Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Австрія, Ізраїль. Країни експорту органічної продукції у 2024 році: Німеччина, Польща, Нідерланди, Італія, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Бельгія, Молдова. Стратегія експортерів залишається консервативною — 88% компаній продовжують експортувати наявні продукти, і лише 12% готують нові позиції. https://agroportal.ua/news/ukraina/organichni-virobniki-nazvali-top-5-novih-rinkiv-zbutu 8. Туреччина активно купувала український цукор AgroTimes.-04.03.2025 Після заборони експорту до ЄС у другій половині минулого року, українські виробники активно реалізовували цукор, пише директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer . За його словами, до осені 2024 року світові ціни на цукор були доволі високими, Тож українські цукровари не чекали на відкриття ринку Євросоюзу й починаючи з вересня розпочали активний експорт у країни, що давали необхідну маржинальність таких поставок. Основними країнами-покупцями українського цукру були країни MENA (Близького Сходу та Північної Африки) – загалом туди експортували 37% від загального обсягу. «Доволі неочікуваним лідером з купівлі українського цукру стала Туреччина – доля солодкого продукту до цієї країни становила 16% від загального експорту. Далі йдуть Лівія (12%), Камерун (8%), Північна Македонія (7%), Сомалі (6%), Ліван та Ізраїль (по 5%) та Шрі-Ланка (4%)», – зазначив Олександр Коротинський. https://agrotimes.ua/agromarket/turechchyna-aktyvno-kupuvala-ukrayinskyj-czukor/ 9. В агросектор повернеться стабільність у 2025 році. Виробництво збільшиться на 3% – прогноз LIGA.net .- 27.02.2025 Про це йдеться у прогнозі Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки ". Зростання виробництва у рослинництві складе 3,4%, у тваринництві – 1,5% у 2025 році "2025 рік може стати ключовим для стабілізації аграрного сектору економіки, а подальший його розвиток залежатиме від якнайшвидшого настання миру, ефективності галузевої державної політики, адаптації агровиробників до нових викликів, нарощування експортних можливостей та безперервного впровадження інноваційних технологій у сільське господарство", – прокоментував академік НААН Юрій Лупенко. https://biz.liga.net/ua/ekonomika/prodovolstvie/novosti/v-ahrosektor-povernetsia-stabilnist-u-2025-rotsi-vyrobnytstvo-zbilshytsia-na-3-prohnoz

< Назад Пікантні баклажани Інгредієнти Інгредієнти Баклажан 1.5 кг Цибуля червона 1 шт Петрушка 1 пуч. Кінза 1 пуч. Базилік 1 пуч. Горіхи волоські 100 г Часник 3 зуб. Хмелі-сунелі 1 ч. л. Перець червоний пекучий 0.5 ч. л. Коріандр 0.5 ч. л. Оцет яблучний 5% 3 ч. л. Сіль за смаком Олія рослинна Кроки Кроки Баклажани нарізати великими шматочками, посипати сіллю, перемішати і залишити на 10 хвилин. Нарізаємо дрібно одну велику червону цибулину. До цибулі додаємо подрібнені петрушку та кінзу, базилік. Злегка посолити. Баклажани промити від солі та акуратно віджати. Обсмажуємо на розігрітій сковороді з олією в кілька заходів, викладаємо в один ряд. Вони мають бути повністю готовими та підзолотитися. Волоські горіхи подрібнити. До горіхів додамо часник. Сюди ж всипаємо хмелі-сунелі, пекучий перець, коріандр та неповну чайну ложечку солі. Добре перемішуємо. Вливаємо оцет і знову перемішаємо. У глибоку миску викладаємо шарами у декілька разів, спочатку баклажани, на них кладемо суміш зелені та цибулі і повторюємо. Накриваємо кришкою та залишимо настоятися 15 хвилин. Додамо горіхову заправку,відправляємо холодильник на годину. Баклажани із зеленню та горіхами можемо подавати до столу. Смак не описати словами! Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 19 по 21 травня 2020 року Попередній допис Наступний допис Китай вдвічі збільшив імпорт українського ячменю AgroNews.ua. -21.05.2020 У 2019/20 МР Україна значно наростила експорт основних зернових в Китай. Найзначніше у цю країну зріс експорт українського ячменю, повідомляє АПК-інформ. Про це пише agronews.ua . Китай, перебуваючи третій сезон поспіль на другій позиції в ТОП-5 основних імпортерів української зернової, за підсумками липня-квітня поточного сезону збільшив закупівлі зернової до 798,5 тис. Тонн, що в 2,5 рази перевершує показник аналогічного періоду 2018/19 МР (321,9 тис. тонн). Також в поточному сезоні в 12,5 рази зріс експорт української пшениці, який за підсумками десяти місяців склав 15 тис. Тонн проти 1,2 тис. Тонн в 2018/19 МР. Також, з липня по квітень 2019/20 МР в даному напрямку було відвантажено 3,3 млн тонн кукурудзи, що на 6% вище показника сезоном раніше (3,1 млн тонн). При цьому українською кукурудзою вже покрито 47% очікуваного обсягу імпорту Китаєм. Так, згідно з оцінкою USDA, обсяг закупівель кукурудзи в 2019/20 МР може досягти 7 млн тонн (+ 56% до оцінки 2018/19, 4,5 млн тонн). За десять місяців поточного сезону Китай сумарно імпортував 4,1 млн тонн кукурудзи, пшениці та ячменю з України, що на 20% перевищує аналогічний показник 2018/19 МР. agronews.ua Казахстан зупинив імпорт українських твердих сирів AgroNews.ua. -19.05.2020 Поставки основному імпортеру українського сиру, Казахстану, поки сильно залежать від карантину. Казахстан не готовий зараз купувати в колишніх обсягах ні сир, ні сирний продукт, повідомляє milkua. Про це пише agronews.ua . Також через падіння доходів населення, Казахстан знижуює ціни попиту, що може завдати збитків українським експортерам у разі поновлення постачання цього продукту в країну. В той же час зменшився імпорт твердих сирів в Україну у порівнянні з минулими місяцями. Хоча у порівнянні з минулорічними показниками імпорт зріс. У квітні ввезення сирів хоч і зменшилося, але все одно склало близько 2,5 тис. тонн (в тому числі твердих сирів 1,6 тис. т), що в 2,2 рази більше квітневого показника минулого року. agronews.ua ООН закупив 80 тисяч тонн української пшениці AgroNews.ua. -19.05.2020 Організація Об’єднаних націй закупила близько 80 тис. тонн української пшениці для поставки в Судан, повідомляє Reuters. Про це пише agronews.ua . Закупівлі провело Агентство ООН з надання допомоги. Агентство закупило близько 80 000 тонн пшениці двома траншами. Як очікується, пшеницю буде поставлено з України для відправлення в Республіку Судан як допомогу з продуктами харчування, так як країна переживає дефіцит продовольства. Про це повідомили європейські трейдери в понеділок 18 травня 2020 року. Близько 40 000 тон буде відправлено до кінця травня, а 40 000 тонн – в першій половині липня. ООН надає Судану продовольчу допомогу за допомогою ряду програм. agronews.ua В Україні названо найбільш привабливі для інвесторів галузі агровиробництва AgroNews.ua. -19.05.2020 Пріоритетним напрямком інвестування у сільському господарстві України в 2020 році залишатиметься рослинництво як більш прибуткова та експортоорієнтована галузь, продукція якої є конкурентоспроможною на внутрішньому та зовнішньому ринках, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук. Про це пише agronews.ua . За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільшу інвестиційну привабливість матиме виробництво наступної агропродукції. У рослинництві: ягід; соняшнику; винограду; ріпаку та проса. У тваринництві: виробництво молока; м’яса птиці; свинини. Прогнозований обсяг капітальних інвестицій у 2020 році стримуватиме розширення відтворення капіталу сільського господарства, необхідного для забезпечення продовольчої безпеки держави та розширення її експортного потенціалу, вважає Олександр Захарчук. agronews.ua Названо перелік продуктів, на яких встановлено держрегулювання цін AГРОПОЛІТ. -21.05.2020 На час карантину уряд запроваджує державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість і товари протиепідемічного призначення. Про це йдеться в повідомленні Держпродспоживслужби. Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою тимчасово запроваджується державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення. Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість: Крупа гречана; Цукор-пісок; Борошно пшеничне вищого сорту; Макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту); Молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці); Хліб житньо-пшеничний; Яйця курячі категорії С1; Птиця (тушка куряча); Вода мінеральна негазована; Масло вершкове жирністю 72,5 %. Постановою затверджено вичерпні переліки товарів, що мають істотну соціальну значущість та товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зміна цін на які підлягатиме декларуванню. На включені до переліку лікарські засоби декларування зміни роздрібних цін здійснюється за торговими назвами препаратів. agropolit.com/news/ В Україні пропонують реанімувати Держрезерв для забезпечення продовольчої безпеки України AГРОПОЛІТ. -20.05.2020 В Україні потрібно перезапустити Державне агентство резерву України (Держрезерв). Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов , йдеться у матеріалі Latifundist.com. Він зазначив, що у нинішніх умовах до функцій Держрезерву повинна належати не тільки закупівля медичних товарів для протидії вірусу, а й активізація наповнення запасів продуктами першої необхідності. При цьому наразі для цього існують ледь не найкращі умови. Потрібно профінансувати його для закупівлі ряду продовольчих товарів та пального. Олег Тарасов переконаний, що зараз чи не найкращий час поповнювати держрезерв і формувати продовольчий запас.Сьогодні максимально важливо аби Держрезерв зіграв на випередження у ситуації із загрозою продовольчої кризи. Агросектор – не остання галузь української економіки. Це 13% ВВП, 39% експорту і валютної виручки, 3 млн зайнятих осіб. І у контексті світової економічної та продовольчої кризи він може стати рятівним колом для нашої держави. Нам слід лише зіграти на випередження та використати свої можливості по максимуму», — додав він. agropolit.com/news/ Більшість українських ринків збуту цукру зайняв російський продукт AgroTimes .-19.05.2020 У квітні цього року українські виробники експортували 9,1 тис. тонн цукру, що більш ніж удвічі менше, ніж попереднього місяця, коли цієї продукції було поставлено на 19,6 тис. тонн. Про це повідомляє прес-служба НАЦУ «Укрцукор». «У кінці березня ми спостерігали певне пожвавлення на Лондонській біржі, – пояснив аналітик НАЦУ «Укрцукор» Назар Михайловин. – У результаті, попит на український цукор дещо зріс, і виробники змогли поставити на зовнішні ринки майже 20 тис. тонн цукру в ті країни, куди ми експортували раніше рік-два тому: Лівія (7 тис. тонн), Туреччина (4,8 тис. тонн), Палестина (3,7 тис. тонн). Уже в квітні світова кон’юнктура, епідемія COVID-19 і зміна курсу валют створила несприятливі умови для українських виробників, тому за квітень ми знову повернулись до звичних об’ємів за місяць – 9,1 тис. тонн». За його словами, у квітні географія поставок майже не змінилась: Туреччина – 5,7 тис. тонн, Лівія – 0,8 тис. тонн і Молдова та Румунія по 0,6 тис. тонн. За вісім місяців поточного МР українські виробники експортували 76,4 тис. тонн цукру, що майже в 4 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року. «Це досить прогнозований показник, оскільки більшість «наших» ринків зайняв російський цукор. Внутрішнє перевиробництво і зручна логістика до країн Середньої Азії роблять його більш вигідним. Відтак, наприклад, Узбекистан зняв мито на доставку цукру, але ціна українського виробника вища, ніж російського, саме через витрати на транспортування. Тому, враховуючи всі ці фактори, ми очікуємо 120 тис. тонн експортованого цукру за результатами 2019/2020 МР, хоча на початок року експортний потенціал оцінювався в понад 300 тис. тонн», – підсумував аналітик. www.agrotimes.net/ Цьогоріч українці ризикують залишитися без черешень Газета по-українські.-19.05.2020 Виробники не отримають гарного врожаю черешні через заморозки. Цьогоріч Україна ризикує втратити 90% від урожаю черешні торік через заморозки. "Поки не можемо спрогнозувати ціну на черешні. Якщо вона буде вищою за минулорічну, то це допоможе компенсувати менший обсяг втрат доходів", - пояснила агроном-садовод Євгенія Нікітюк, пише AgroPortal . За її словами, виробники не отримають гарного врожаю черешні через заморозки. Водночас останні йдуть полосою, тому хтось з виробників постраждав більше, хтось – менше. "10 квітня спостерігали активне цвітіння черешні. Тоді як торік цей процес припав на кінець квітня. Для прикладу, у 2019 році пізні сорти закінчували цвітіння 1-5 травня. Цьогоріч це відбулося на 2,5-3 тижні раніше", – каже Нікітюк. Додає, що загалом весняна температура була близькою до норми. Однак через аномально теплу зиму черешні були не в притаманній для початку квітня фазі розвитку. Тому вони пошкодилися. "Можна сказати, що цей рік для черешні втрачений", – підсумувала Нікітюк. Gazeta.ua «МАСАНДРА»: поворот в Азію. І в азіатчину Як елітний виробник винопродукції в Україні перетворився на пересічне підприємство, яке випускає «спеціальне вино» в окупованому Криму День.-20.05.2020 Днями пресслужба кримського ПАО «Масандра» (окупаційна назва ГУП ПАО «Массандра») повідомила, що за підсумками минулого року випущено 20 мільйонів пляшок вина. Підприємство також пишається своїм експортом. За минулий рік експортовано рекордні 650 тисяч пляшок, а за перший квартал цього року 170 тисяч. «Масандра», крім забезпечення регіонів Росії, експортує вина в Білорусь, Казахстан, у так звані ЛНР і ДНР, але левова частка вина йде в Китай. Наприклад, через пандемію коронавірусу постачання вина туди були зупинені, але зараз вони знову відновлені. Гендиректор «Масандри» Яніна Павленко водночас бідкається, що в нинішньому році через пандемію буде зірвано програму винного туризму. Щорічно виноробні підприємства Криму приймали до 115 тисяч мандрівників, а цього року з березня прийом їх припинено... З червня 2019 року Євросоюз в спеціальному комюніке заявив, що на його територію буде дозволено доступ лише тим товарам, які отримають сертифікати від України. Але Яніна Павленко почала рекламну кампанію «Росію чекає виноробний бум», при якому заявила, що головним ринком для кримських вин є Росія. А депутат Держдуми Ігор Зотов звернувся до «глави Криму» Сергія Аксьонова з проханням створити в уряді держкомітет з виноградарства і виноробства і призначити його керівником... Жерара Депардьє, «символа широты русской души». Незадовго перед цим йому видали російський паспорт і надали квартиру десь на виселках, куди кіношний француз не поїхав. Не з’явився він і в Криму, бо місцеві чиновники, мабуть, оцінили фантастичність такого проєкту і ніякого департаменту не створили. Таким чином кримські вина від цієї метушні не стали ні якіснішими, ні законнішими. Ї їх не побільшало, бо без російських сертифікатів їх не брали і в Росії. А річ у тім, що навіть в Росії в процесі кріплення до вина додавали виноградний спирт, а в Криму для цього використовували етиловий. І щоб кримське вино стало відповідати російським стандартам, Держдума навіть внесла поправки в закон про вино. Після цього, щоб не порушувати міжнародних стандартів, у Росії все ж пішли Криму на поступки і вино, закріплене не виноградним, а етиловим спиртом, віднині називають не «винними напоями», а «спеціальне вино». Зіткнулися також із відсутністю пляшок, адже досі Крим використовував склотару, яка виготовлялась в Україні. З’явились кілька прожектів будівництва в Криму склотарного заводу, але вони так і не реалізовані. А потужностей склотарного заводу в Абрау-Дюрсо не вистачає для самих росіян. Крім всього російська держава, не як Україна, звикла наживатись на п’яницях, тому акцизний збір в Україні становив 0,03 рублі за літр спирту, а в Росії — 8 рублів, а в окремих випадках 8,58 рублів за літр безводного етилового спирту, що значно підвищувало ціну на вина і робило їх неконкурентоспроможними. Російський ринок переповнений низькопробними підробками і сурогатом вина. І це не дивно. В Україні давно вже діяв закон про вино, а в Росії його на той час не було, і вся галузь перебувала під ручним керуванням. www.day.kiev.ua/ Карантин суттєво не вплинув на зростання цін продуктів харчування — НААН Kurkul. -19.05.2020 Споживчі ціни на продукти харчування в Україні у квітні 2020 р. зросли проти березня на 2,2 %. І хоча цей показник перевищує рівень квітня останніх трьох років, який складав 1,2-1,5 %, він є меншим за відповідний показник 2014-2015 рр. у 4,0-4,3 %. Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко . У березні зростання зазначених цін проти лютого складало 0,4 %. Відносно невисокий рівень зростання свідчить, що в період дії карантинних заходів, запроваджених в Україні з 12 березня 2020 р. цілком можливого зростання споживчих цін на продукти харчування не відбулося. «Зазвичай у період обмежень та невизначеності населення намагається збільшити запаси товарів першої необхідності, передусім продуктів харчування, що часто призводить до різкого збільшення попиту на них, перебоїв у постачанні та зростання цін на такі товари. Саме така ситуація спостерігалася нещодавно з милою серцю кожного українця гречаною крупою», — нагадав науковець. Разом з тим у березні-квітні 2020 р. масштабного ажіотажного попиту та суттєвого зростання роздрібних цін на продукти харчування не відбулося.«Частково це можна пояснити зменшенням купівельної спроможності громадян внаслідок обмежень для підприємницької діяльності та пересування, вплив яких можна буде оцінити після оприлюднення відповідних даних. Однак продукти харчування ніколи не відносилися витрат, на яких громадяни економлять», — зауважив експерт. Найбільше серед продуктів харчування у квітні зросли ціни на фрукти (+12,8 %), що можна пояснити сезонним фактором та тимчасовим закриттям оптово-роздрібних продовольчих ринків, а також на яйця (+9,4 %), які останнім часом постійно дешевшали: у березні на 12,3 %, у лютому — на 17,6 %. kurkul.com Врожай суниці в Україні може стати найгіршим за п'ять років – експерти УНІАН: Новини України.- 19.05.2020 Такі висновки експерти оптового ринку "Шувар" зробили на підставі низького пропозиції ягід. Врожай ранньої садової суниці в Україні цього року може стати найгіршим за останні п'ять років. Про це повідомляє прес-служба аналітичного департаменту оптового ринку сільськогосподарської продукції (ОРСП) "Шувар". "Врожай ранньої суниці є одним з найгірших за останні 5 років, ми це бачимо за динамікою пропозиції та цін на майданчику нашого оптового ринку. У попередні, навіть не дуже врожайні роки, суниця починала дешевшати з перших днів продажів, а в цьому році, через обмежену пропозицію, перші два тижні сезону ціни знижувалися досить повільно, негативна динаміка посилилася тільки після 15 травня", - наводяться в повідомленні слова керівника аналітичного департаменту оптового ринку "Шувар" Тетяни Гетьман. Також повідомляється, що сезон української полуниці 2020 року розпочався на тиждень пізніше, ніж рік тому – тоді він стартував в перших числах травня. "Швидше за все, найближчими днями ми побачимо більш інтенсивне зниження ціни. Втім, вже зрозуміло, що особливістю цього сезону буде рекордно висока ціна на ранню ягоду. На жаль, не всі виробники зможуть на цьому заробити, деякі господарства втратили значну частину врожаю через заморозки у першій половині травня", – додала Гетьман. www.unian.ua Україна експортувала рекордну кількість соняшникової олії УНІАН: Новини України.- 21.05.2020 Наразі експортовано понад 700 тисяч тонн олії. У квітні 2020 року Україна відправила на продаж рекордну кількість соняшникової олії - понад 700 тисяч тонн. Про це повідомляє ТСН.ua. Цей продукт посідає друге місце в рейтингу українського експорту і приносить чотири мільярди доларів на рік. Слід зауважити, що ще 7% від експортних заробітків загалом. Слід зауважити, що ціни на соняшникову олію також продовжують зростати. Як повідомляв УНІАН, у Державній службі статистики назвали продукти, які найбільше зросли в ціні від початку цього року. Найбільше зросли у ціні гречка, цибуля, яблука та соняшникова олія. Гречана крупа здорожчала майже на 30%. Вартість цибулі зросла у понад два рази - до 18,5 гривні. Яблука зросли у ціні на майже 20%. www.unian.ua Торговые ограничения ЕС будут иметь соответствующую реакцию Украины - министерство УНН.- 20.05.2020 Украина ценит торговое сотрудничество с ЕС, однако в случае ограничений будет вынуждена ввести соответствующие меры. Так в Министерстве развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины прокомментировали предложение Венгрии ограничить ввоз курятины в ЕС из других стран, передает УНН. Отметим, что сегодня Украина является одним из крупнейших поставщиков мяса птицы в ЕС, а следовательно любые ограничения будут для страны серьезным ударом. В то же время, Украина является и импортером мяса птицы из ЕС, а следовательно перекрытие торговых границ будет взаимоневыгодным всем. В Минэкономики, ссылаясь на данные Евростата, рассказали, что в 2019 году Украина экспортировала в ЕС почти 110 тыс. тонн мяса птицы."Из них в Венгрию - 10,6 тыс. тонн (10,6% - ред.)", - пишут в министерстве. В то же время, из ЕС в Украину было ввезено 130,9 тыс. тонн продукта. 13,6% курятины поставила Украине Венгрия, рассказали в Минэкономики. Аналогичная тенденция сохраняется и в 2020 году. Так, в первом квартале 2020 года Украина поставила в ЕС 23,4 тыс. тонн мяса домашней птицы, в то же время из ЕС было ввезено в Украину - 26,5 тыс. тонн. "Таким образом, объемы поставок мяса птицы из ЕС превышают экспорт аналогичных товаров из Украины в Евросоюз. А в случае ограничения Европейским Союзом импорта украинской птицы, украинская сторона исходит из необходимости защиты национальных интересов и принятия соответствующих шагов, направленных на ограничение импорта мяса домашней птицы, происхождением из государств-членов ЕС", - прокомментировали в Минэкономики. www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань по 1 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна вперше експортувала заморожені ягоди у США AgroNews.ua. -01.06.2020 За перші чотири місяці 2020 року українські компанії наростили експорт заморожених ягід і фруктів на 20% в натуральному вимірі та на 37% у вартісному вимірі в порівнянні з тим же періодом 2019 року. Про це повідомляє fruit-inform, пише agronews.ua. Україна здійснила перші досить великі поставки замороженої суниці садової (полуниці) у США в 2020 році. В той же час, найбільшим покупцем замороженої суниці садової (полуниці) з України у перші місяці 2020 року було Польща, яка більш ніж подвоїла обсяги закупівлі. Ще більш різко зріс експорт замороженої суниці в Німеччину і Чехію, які зайняли друге і третє місце в рейтингу покупців.Трійка ключових країн щодо поставок замороженої малини була такою ж, як і по суниці садової – Польща, Чехія і Німеччина, при цьому найбільший приріст експорту відзначався в Польщу, Німеччину, Італію, Нідерланди та Бельгію. Практично ті ж країни були і серед лідерів по закупівлях в Україні чорниці лісової в 2020 році. Незважаючи на пандемію коронавируса, торгівля замороженими ягодами активізувалася саме в другій половині сезону, тому що за перші шість місяців сезону (з липня по грудень 2019 року включно) експорт заморожених ягід і фруктів знизився на 14% по відношенню до попереднього року в натуральному вимірі і на 6% – у вартісному, йдеться у повідомленні. Серед категорій «заморозки», які виросли більше інших, слід зазначити заморожену суницю садову. Її експорт з України виріс в 2020 році в порівнянні з тим же періодом минулого року більш ніж в два рази в натуральному вимірі. Також більш ніж на 40%, зріс експорт замороженої малини. А ось експорт замороженої чорниці лісової залишився приблизно на тому ж рівні, що і роком раніше. Проте, якщо говорити про обсяги експорту, то лідером залишалася чорниця лісова, до неї наблизилася за обсягом експорту у фізичному вираженні заморожена малина і значно менше експортувалося замороженої суниці садової. Україна збільшила експорт готової та консервованої риби AgroNews.ua. -31.05.2020 За перший квартал 2020 року експорт української готової та консервованої риби збільшився на 14%. Про це повідомляє пресслужба Держрибагентства, пише agronews.ua. “За даними Державної служби статистики України, протягом січня-березня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки 980 тонн готової та консервованої риби на 1,9 млн дол. Такий результат у грошовому вимірі на 232 тис. дол. (14 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року”, – йдеться у повідомленні. Вказано, що найбільшими покупцями цієї товарної позиції (у грошовому вимірі) стали: Молдова (300 тонн на 510,3 тис. дол.); Грузія (203 тонни на 269,1 тис. дол.); Білорусь (82 тонни на 165,5 тис. дол.); США (31 тонна на 134,1 тис. дол.); Ізраїль (82 тонни на 134,1 тис. дол.). “На долю цих країн припадає 64% експортних поставок готової та консервованої риби. Також значні поставки здійснено до Узбекистану, Азербайджану та Німеччини”, – повідомили у пресслужбі. agronews.ua В Україні втрати посівів від посухи перевищили 900 тис га AgroNews.ua. -30.05.2020 Альтернативна оцінка втрат посівів вкрай відрізняється від офіційної і наразі уже сягнула 920 тис. га. Про це повідомляє epravda, пише agronews.ua. Фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на основі аналізу космічних знімків змогли оцінити стан озимих культур за травень 2020 р. та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка складає близько 920 тис. га. Майже третина втрачених посівів (340 тис. га) зафіксована в Одеській області. Близько 13% озимих культур перебувають у поганому стані, 40% — у пригніченому стані, а 47% перебуває у хорошому стані. На непідконтрольній території, втрати озимих сягнули 68 тис. га, з яких 64 тис. га в Криму. Таким чином, на підконтрольній території втрати озимини сягнули 852 тис. га, або близько 10% від посівних площ озимих культур. agronews.ua Названо, чи буде Китай імпортувати українське зерно у 2020/2021 МР AgroNews.ua. -29.05.2020 Для українського зерна в сезоні-2020/21 традиційними ринками збуту залишаться країни Європи і Північної Африки, і в подальшому очікується збільшення закупівель з боку Азії. Таку думку 28 травня в ході онлайн-конференції Grain & Maritime days Online висловив Володимир Осадчук, генеральний директор ТОВ «Кофка Агри ресорсіз Україна». Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua. «Що стосується Китаю, думаю, багатьох буде хвилювати інтерес даної країни до Причорноморського регіону. На сьогоднішній день нічого не змінилося, попит на зерно з України і Причорноморського регіону залишається на тому ж рівні, а може, навіть і вище. Відповідно, все буде залежати від ціноутворення. Всі пам’ятають період, коли 4-5 років тому китайський ринок був преміальним, всі хотіли туди експортувати. На сьогоднішній день він є звичайним ринком, який практично не дає ніякої премії », – пояснив він. Він також додав, що для китайського ринку актуальними залишаються ячмінь, кукурудза і відзначається зростаючий попит на сою, не вельми ГМ. Відповідно, квоти на імпорт кукурудзи КНР поки не міняла, і, швидше за все, за прогнозами, закупівлі зернових у наступному МР залишаться на рівні поточного. agronews.ua Україна обговорила з Японією питання активізації двосторонньої економічно-інвестиційної співпраці AgroNews.ua. -29.05.2020 28 травня відбулася зустріч Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Такаші Кураі. Метою заходу стало обговорення торгового і економічного співробітництва та обмін досвідом у боротьбі з COVID-19. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише agronews.ua. “Сьогодні Україна, як і більшість країн, стоїть перед серйозними викликами і докладає всіх зусиль для подолання пандемії COVID-19. Але в умовах нинішніх кризових ситуацій, дуже важливо віднаходити шляхи активізації співпраці, адже Японія була і є нашим важливим торговельним і економічним партнером”, – підкреслив Міністр Ігор Петрашко. Так, за 3 місяці 2020 року обсяги двосторонньої торгівлі склали понад 273 млн. дол. США, що на 20,7% більше ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, експортовано товарів і послуг на суму майже 51 млн. дол. США. “Україна готова до подальшої активізації конструктивного діалогу щодо розширення асортименту українських харчових продуктів на японський ринок”, – додав Міністр. Також було наголошено на зацікавленості України у залученні японських інвестицій у перспективні галузі, такі як IT, інфраструктура, агропромисловий комплекс, космічна галузь, охорона навколишнього середовища, поводження з твердими побутовими відходами, відновлювальні джерела енергії тощо. Станом на 31 грудня 2019 року обсяг японських інвестицій склав 139,86 млн дол. США. agronews.ua Понад 90% ріпаку Україна цього сезону експортувала до ЄС AГРОПОЛІТ. – 01.06.2020 За даними асоціації «Укроліяпром», станом на 1 травня 2020 р. Україна експортувала 5,56 млн т основних видів олійних культур, на суму $2,055 млрд. Про це йдеться на офіційному сайті. Загалом, було експортовано 35,28 тис. т соняшнику на суму $16,5 млн. З них до країн ЄС 73% від загального об’єму, до Іраку та Грузії — по 6,4%, до Мексики — 4% та до Китаю — 3,4%. Також, було експортовано сої 2,54 млн т на суму $828,7 млн. З них до Туреччини відправлено 32,6%, до країн — ЄС 23%, 7,2% — до Єгипту та 4,7% — до Лівану. Ріпаку протягом липня-квітня поточного МР відправлено на зовнішній ринок 2,99 млн т на суму $1,2 млрд, із яких 94,2% експортовано до країн ЄС. agropolit.com/news/ Мінекономіки запровадить заходи для антидемпінгових розслідувань та захисту національного виробника, – Петрашко AГРОПОЛІТ. – 31.05.2020 Відповідно до Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19, в Україні впроваджуватиметься низка заходів для підтримки українських виробників і тих компаній, які готові виробляти в Україні. Серед ключових короткострокових заходів – захист від імпортних альтернатив (проведення антидемпінгових розслідувань) та надання доступу до державних закупівель. Про це зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час прямого ефіру ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» 29 травня, повідомляє прес-служба МЕРТ. «Наша мета – це активізація антидемпінгових розслідувань, вихід на збалансовану торгівлю з іншими країнами, більш швидкий перехід на стандарти Євросоюзу, посилення імпортозаміщення та удосконалення системи державних закупівель», – сказав міністр Ігор Петрашко. За його словами, державна система закупівель «ProZorro» – це гарна технічна система, але потребує удосконалення деяких правил. Зокрема, йдеться про додавання критерію локалізації. Хочеш працювати з українським державним замовленням, виробляй в Україні. Хочеш постачати локомотиви в Україну, виробляй ці локомотиви в Україні, хочеш постачати турбіни, виробляй їх в Україні», – наголосив міністр. Він розповів, що середньострокові й довгострокові заходи розподілені за галузевим принципом і функціональним. Галузеві заходи охоплюють промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт та інфраструктуру, інформаційно-комунікаційні технології, сферу послуг. Функціональні заходи включають підтримку МСБ, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій, розвиток ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності. agropolit.com/news/ Зеленський заявив про готовність України постачати продукти Палестині AГРОПОЛІТ. – 30.05.2020 Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у нового посла Палестини в Україні Гашем Хасана Даджані й обговорив із ним важливість подальшого розширення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами. Про це повідомляє прес-служба ОП. «Володимир Зеленський підтвердив готовність України залишатися провідним постачальником продовольчих товарів і сільськогосподарської продукції на палестинський ринок. Сторони із задоволенням відзначили успішний розвиток співпраці в сфері освіти, вагомий внесок України в підготовку національних кадрів для Палестини», – йдеться у повідомленні. agropolit.com/news/ Українці не залишаться без свинини вітчизняного виробництв AgroReview.-01.06.2020 Про це повідомляє прес-служба Асоціації "Свинарі України". "В ЗМІ прокотилася інформація, що в Україні очікується масове закриття неефективних свинокомплексів. Дійсно, впродовж останніх років можна спостерігати скорочення кількості господарств. Однак потрібно чітко розуміти, про яке скорочення йдеться. В Україні з 1,5 тис. господарств, лише трохи більше 100 (або 6,5%) утримують понад 5 тис. гол. Тож «вибувають» з галузі переважно ті суб’єкти господарювання, які займаються свинарством додатково до основного виду діяльності. Мова не йде про вихід вагомих гравців ринку, а переважно тих, хто утримує до 2 тис. гол",- зазначили в АСУ. Про це чітко свідчать аналітичні дані. Так, якщо на 1-ше січня 2014-го 3,8 млн свиней утримували 3,26 тис. сільськогосподарських підприємств, то зараз 1,55 тис. підприємств вирощують 3,3 млн свиней. За кількістю операторів сектор «звузився» майже на 52,4% при скороченні поголів’я на півмільйона голів. І не забуваймо, що лише минулого року близько 120 тис. із них «забрала» АЧС, а не неефективність. "Тож ті виробники свинини, які адаптувались до нових умов роботи поступово займають нішу, яка звільнилась, нарощуючи поголів’я та свою вагу на ринку. Зокрема, якщо на початку 2013-го у господарствах з поголів’ям понад 5 тис. голів утримували 58% промислового поголів’я, то зараз на таких свинофермах сконцентровано 74% «індустріальних» свиней»", - зазначають в АСУ. Щоб пересвідчитися у намірах операторів ринку розвивати галузь, Асоціація «Свинарі України» на початку року опитала 100 виробників свинини, які сукупно утримують понад 71% свиней в України (понад 2,3 млн гол.). 59% із них планують розширення виробничих потужностей!!! Ще один позитивний факт — великі гравці ринку, які у попередні роки постраждали від АЧС, повертаються у виробництво. "А значить, заяви про те, що українська м’ясна продукможе зникнути з прилавків, а свинарство — на межі зникнення, які лунають від тих самих експертів упродовж останніх мінімум 7-ми років, — безпідставні. Розраховані лише на тих, хто не орієнтується у специфіці галузі та реальному стані справ", - підсумували в АСУ. agroreview.com/ Травневого меду цьогоріч не буде — пасічники AgroReview.-01.06.2020о У цьому році шанувальники травневого меду б'ють на сполох: першого меду немає у продажу. І, скоріш за все, як стверджують бджолярі, його або не буде взагалі, або його вигляд і склад суттєво відрізнятиметься від того, до якого ми звикли, повідомляє kurkul.com. Як повідомляють бджолярі Запоріжжі, цей рік дійсно виявився для них несприятливим. Через обробку полів гербіцидами дехто з пасічників втратив робочих бджіл. Проте більшість бджолярів скаржиться на фактори, які не залежать від людини: холодну весну і, як наслідок, пасивність комах та недостатню кількість рослин-медоносів. Зазначається, що травневого меду пасічники вже не дібрали на 30-40%. З садів і з ріпака взяти весняного меду не вийде, бо немає сонця. Більшість бджолярів велику надію покладають у цьому році на цвітіння соняшника. agroreview.com/ "Золоті" яблука: чому фрукти різко подорожчали Газета по-українські.-29.05.2020 В Україні у сховищах закінчилися яблука врожаю 2019 року. Тому ціни на продукцію зросли. За кілограм яблук у магазинах треба віддати близько 40 грн. "Торік отримали набагато менший врожай яблук, як мали 2018-го. Більшість фермерів розпродали запаси зі сховищ. Крім того, ціну не виходить збити імпортом. Завозимо яблука з Польщі, але й там вони дорогі", - розповіла Gazeta.ua експертка плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман.За її словами, затримується ягідний сезон. Це також негативно впливає на вартість яблук."Раніше на ціну суттєво впливала полуниця. Як тільки ягода масово з'являлася на базарах, продажі яблук падали. Цьогоріч по полуниці повноцінний сезон досі не може розпочатися, а у нас уже початок червня. Пропозиція невелика, а ціни високі. Навіть до кінця сезону полуниця не подешевшає до показників 2019 року", - говорить Гетьман. Додає, що у виграші виробники, які свого часу притримали яблука у сховищах. "Щоправда, ціни не завжди зростають наприкінці сезону. Торік мали гарний врожай яблук. Фермери, які вийшли на ринок наприкінці сезону, змушені були розпродувати яблука за цінами нижчими, як закладали у вересні у сховища", - пояснює експертка. Gazeta.ua Україна нагодує Європу і Китай ягодами 24Агро. – 29.05.2020 Українські ягідники значно збільшили продажі заморожених продуктів у країни Євросоюзу. У перші чотири місяці 2020 року експорт українських заморожених ягід збільшився на 20% порівняно з груднем-2019 і на 37% – порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє east-fruit.com . Серед українських ягід найбільший попит у країнах ЄС на суницю, експорт якої збільшився майже вдвічі. Набирає популярності малина – продано вже на 40% більше, ніж торік у цей же період. Але лідером залишається чорниця, незважаючи на те, що обсяги її експорту не виросли. Найбільше українських заморожених ягід відправляється до Польщі, Німеччини і Чехії. Поступово збільшує експорт США. Але найбільшу динаміку демонструє Китай. Особливим попитом у Китаї користується чорниця – за перші чотири місяці поточного року Україна поставила туди у 5,5 разів більше цих ягід, ніж в аналогічний період торік. Виручка досягла 6 мільйонів доларів. Наразі Україна стала провідним постачальником замороженої лісової чорниці до цієї країни, обійшовши Канаду, Швецію, Латвію, Білорусь, Росію і Польщу. Експансія на китайський ринок відбувалася досить стрімко: у 2015-му – обсяг експорту склав 383 тисяч доларів, у 2018-му – 2,8 мільйона, у 2019-му – вже 10 мільйонів. Цьогоріч рекорд може бути побито – якщо Україна влітку збереже весняні темпи продажів. Експортні досягнення українських ягідників дуже тішать, бо ще на початку травня прогнози щодо урожаю були дуже тривожними. Спочатку великої шкоди плантаціям завдали заморозки, потім почали лити рясні дощі. Тим не менше, урожай ягід, за розрахунками експертів, цьогоріч складе 90% порівняно з торішнім, який був вдалим для українських аграріїв. https://24tv.ua/agro/ Кукуруза идет на рекорд: аграрии улучшили прогноз урожая Сегодня.-01.06.2020 Сложную ситуацию с зерновыми помогли исправить майские дожди Несмотря на то, что Минэкономики ожидает сокращения урожая в Украине на 10% , обильные майские дожди все же улучшили ситуацию на украинских полях. Так, Украинская зерновая ассоциация в майском отчете улучшила по сравнению с апрельским отчетом прогноз урожая с 94 млн до 98 млн тонн, сообщает "Инфоиндустрия". При этом прогнозируется больший экспорт зерновых и масличных – прогноз увеличился с 57,2 млн до 58,5 млн тонн. "Улучшить прогноз общего урожая в Украине позволило достаточное количество осадков в мае, которые улучшили как увлажненность почвы почти по всей стране, так и состояние озимых и яровых культур. <...> Кроме того, в этом году аграрии значительно расширили площади под кукурузой, что позволяет ожидать новый рекорд урожая этой культуры", – рассказал президент ассоциации Николай Горбачев. По его словам, прогноз урожая пшеницы улучшился до 26,8 млн тонн, в то время как экспорт этой культуры может составить около 18 млн тонн. Это будет второй по показателю урожай пшеницы после прошлогоднего рекорда. www.segodnya.ua/ Аграрные атташе, продвижение и интернационализация: как Украина планирует спасать экспорт УНН.-29.05.2020 В условиях карантина, введенного из-за пандемии Covid-19, украинские предприниматели сократили экспорт курятины, в то же время мировые конкуренты Украины - Бразилия и Таиланд - нарастили. О причинах падения экспорта и возможности Украины сохранить свои позиции на международных рынках УНН рассказали в ГУ "Офис по продвижению экспорта Украины". Отметим, что за последние годы Украина достигла значительных успехов на международном рынке курятины, в частности она вошла в ТОП главных поставщиков мира. Но пандемия внесла свои коррективы. В Офисе констатировали, что за год Украина сократила экспорт мяса птицы на 13%. "Так при введении карантинных мероприятий в связи с пандемией Covid-19 за март-апрель 2020 года экспорт мяса домашней птицы составил 96,9 млн долларов, что на 13% меньше чем март-апрель 2019 год", - информируют в Офисе, ссылаясь на данные ГТСУ. С начала 2020 года ситуация была еще хуже - ЕС ограничил ввоз курятины из Украины из-за локальной вспышки птичьего гриппа на одном из предприятий. Правда, оперативная реакция со стороны Минэкономики позволила в марте снять все ограничения."Черная полоса" постигла не только Украину, говорят в Офисе продвижения экспорта. За первые три месяца Европа импортировала 200,6 тыс. тонн курятины, что на 18,8% меньше, чем за 1 квартал 2019 года. "Вместе с тем, во время карантина, введенного из-за пандемии Covid-19, увеличилось потребление мяса птицы на внутреннем рынке Украины", - добавили в Офисе. В дальнейшем Украина имеет все шансы сохранить позиции одного из ведущих игроков на мировом рынке курятины, убеждены в Офисе. www.unn.com.ua/

< Назад Класична паска Інгредієнти Інгредієнти для тіста Молоко - 500 г. Борошно - 1 кг. Вершкове масло - 200 г. Цукор - 300 г. Яйця - 6 шт. Сухі дріжджі - 12 г. Ізюм - 275 г. Ванільний цукор - 1 ч. л. Сіль - щіпка. Для глазурі Пудра цукрова - 1 ст. Білок - 1 шт. Сік лимонний - 1 ст. л. Кроки Кроки Яйця і масло дістати з холодильника заздалегідь, щоб вони нагрілися до кімнатної температури. Спочатку потрібно зробити опару. Половину борошна змішати з дріжджами. Влити тепле молоко і помішувати. Посуд з опарою накрити плівкою і прибрати в тепле місце на півгодини. Яйця розділити на білки і жовтки. Жовток збити з цукром і ванільним цукром до пишної світлої маси. Білки збити блендером до стійкої піни. Збиті жовтки додати в опару, посолити і вмішати розм'якшене вершкове масло. Акуратно вмішати в суміш збиті білки. Просіяти решту борошна і замісити тісто руками. Тісто на пасху має бути м'яким і податливим. Посуд з тістом накрити рушником і прибрати в тепле місце на годину. Ізюм промити і залити гарячою водою на 15 хвилин. Обсушити і перемішати зі жменею борошна. Додати родзинки і замісити тісто ще раз, залишити на 10 хвилин. Форми для паски змастити маслом, викласти тісто на третину обсягу. Залишити тісто в формах на 10 хвилин, щоб воно повністю піднялося в формі. Поставити паски в духовку на 10 хвилин при температурі 100 градусів, потім збільшити температуру до 180 градусів і залишити випічку на 40 хвилин. Для глазурі білок яйця збити блендером. Не перестаючи збивати, додати поступово склянку цукрової пудри і столову ложку лимонного соку. Остиглі паски полити глазур'ю і посипати прикрасами. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 21 по 29 листопада 2022 року Попередній допис Наступний допис Французька компанія надасть 200 нових зерновозів для перевезення зерна з України Agravery.-27.11.2022 Французька лізингова компанія Ermewa передасть Rail Cargo Logistics (австрійська Rail Cargo Group) 200 новозбудованих вагонів-зерновозів для перевезення збіжжя з України, повідомляє Rail.insider із посиланням на Railfreight. Перша партія з 25 зерновозів була передана наприкінці жовтня, а до кінця 2023 р. надійде ще 175. Нові вагони моделі Tagnpps спеціально розроблені для перевезення сільськогосподарської продукції. Їх максимальний об’єм становить 95 м³, вантажопідйомність – 69,7 тонн. Усі вагони будуть оснащені пристроями GPS і придатні для цифрового автоматичного зчеплення (DAC). https://agravery.com/uk/posts/show/francuzka-kompania-nadast-200-novih-zernovoziv-dla-perevezenna-zerna-z-ukraini Дорога логістика та низькі ціни на зерно несуть загрозу продбезпеці - Сольський Agravery.-25.11.2022 Війна росії проти України стала одним з факторів, що провокує світову продовольчу кризу та загрожує глобальній продовольчій безпеці. Втрати українського агросектору через війну також мають вплив на зростання цін на продовольство. Це підкреслив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час свого виступу у рамках Міжнародного аграрного і продовольчого форуму Конфедерації агровиробників Італії Coldiretti. Також Міністр зазначив, що український агросектор зазнав тяжких втрат через війну. Ключовою проблемою для фермерів залишається дорога логістика та низькі ціни на зерно, які зараз ледве покривають собівартість. https://agravery.com/uk/posts/show/doroga-logistika-ta-nizki-cini-na-zerno-nesut-zagrozu-prodbezpeci-solskij Україна втратила майже весь рибний промисел AgroNews.ua. -29.11.2022 З 24 лютого після повномасштабного вторгнення рф на територію України наша країна повністю втратила Азовське море. В результаті бойових дій і мінування території Чорного було втрачено практично весь промисел і в цьому морі. Про це розповів виконувач обов’язків голови Держрибагенства України Ігор Клименко. “За цей період зберігається лише невеличкий прибережний специфічний лов в деяких областях України — Миколаївська, Одеська області, але у порівнянні з попередніми роками лов на Чорному і Азовському морях повністю призупинені. Лише 1% підприємств здійснює якусь невеличку діяльність на прибережних територіях”, – зазначив Клименко. https://agronews.ua/news/ukrayina-vtratyla-majzhe-ves-rybnyj-promysel/ Блекаути можуть призвести до дефіциту молочки та м’яса AgroNews.ua. -25.11.2022 Птахівники знижують виробництво. Постійні відключення електроенергії дестабілізують роботу птахопідприємств, призводять до збільшення собівартості виробництва, втрати продуктивності та порушення технологічних процесів. Через перебої зі світлом просіли ціни на закупівлю свинини. Як зазначили в асоціації «Свинарі України», вже місяць переробники стикаються з відмовами від замовленої охолодженої свинини, перенесенням постачань, вимушеним переглядом графіків виробництва та відвантаження готової продукції. Молокозаводи втратили значні обсяги сировини та продукції. Через знеструмлення у виробників та переробників продуктів харчування порушено основні виробничі процеси, а це прямий шлях до зростання цін та дефіциту товарів. “Через специфіку виробництва молокозаводи опинилися у найважчому становищі і потребують підтримки безперебійного енергопостачання, оскільки молокопереробка є системним та безперервним процесом виробництва”, – заявив виконавчий директор “Союзу молочних підприємств України” Арсен Дідур Ціни на овочі зростуть на 20%. Сховища необхідно опалювати, а деякі приміщення в них – охолоджувати. Для цього потрібна електрика. Через відключення світла багато хто використовує альтернативні джерела енергії, такі як дизельні генератори. https://agronews.ua/news/blekauty-mozhut-pryzvesty-do-deficzytu-molochky-ta-myasa%ef%bf%bc/ У світі вже не вистачає кукурудзи: на українську зернову можна очікувати підвищений попит AgroNews.ua. -25.11.2022 Експорт кукурудзи з України активізувався, тому трейдери підвищили оцінку з 1,6 млн тонн до 2 млн тонн на наступний місяць. Якщо такі темпи будуть зберігатися і надалі, то місячний експорт кукурудзи з України може сягнути максимальної відмітки – 2,5 млн т. Основним чинником, який буде впливати на глобальну ціну кукурудзи, стане зменшена пропозиція зернової на світовому ринку. «Українська кукурудза сьогодні є дуже привабливою для ЄС з точки зору і ціни, і логістики. Пригальмуванння збиральної кампанії буде сприяти зростанню цін на умовах DAP на 5-7 євро за тонну вже за тиждень. Наразі ціни DAP становлять 230-240 $/т. В Одесі поточні індикативні ціни на кукурудзу знаходяться на рівні 205-207 доларів за тонну. При цьому рентабельність виробництва кукурудзи цьогоріч у більшості аграріїв є від’ємною. За прогнозними розрахунками, в «плюс» можуть виробники, на чиїх полях врожайність кукурудзи перевищує 8,5 т/га», – зазначив аналітик Олексій Тартаковський. https://agronews.ua/news/u-sviti-vzhe-ne-vystachaye-kukurudzy-na-ukrayinsku-zernovu-mozhna-ochikuvaty-pidvyshhenyj-popyt-%ef%bf%bc/ Озвучено куди Україна експортує 63% продукції AgroPolit.com . – 28.11.2022 «За 10 місяців 2022 року 63% всього українського експорту було спрямовано до країн ЄС, що на 7,3% більше, ніж у 2021 році. Зростання відбулось шляхом збільшення експорту до країн Центральної та Східної Європи – Польщі та Румунії, Угорщини, Словаччини, Болгарії», – йдеться в повідомленні Офіса з розвитку підприємництва та експорту. Експорт до країн Західної Європи суттєво впав, зокрема, до Німеччини на 20%, Нідерландів – на 26%, Італії – на 52%. https://agropolit.com/news/24676-ozvucheno-kudi-ukrayina-eksportuye-63-produktsiyi Дві українські компанії готують заводи з глибокої переробки зерна AgroPolit.com . – 25.11.2022 Український агробізнес готує проекти з глибокої переробки зерна. Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com заявила секретар Національної інвестиційної ради при президентові України Галина Янченко . Про це вона розповіла, коментуючи поведінку інвесторів до України. «Сьогодні вже точно можу казати, що вже 2 українські компанії виділяють кошти на розробку концептуальних проектів своїх заводів глибокої переробки зерна. Тому що розуміють, що війна закінчиться. А у них вже будуть проекти з усіма розрахунками (домашня робота), що дозволить і залучити прямі інвестиції від міжнародних фінансових інститутів (ЄБРР, IFC наприклад), і отримати державну підтримку, і бути першими на ринку (швидко побудувати підприємства та взяти долю як внутрішнього так і зовнішніх ринків)», — розповіла Галина Янченко. https://agropolit.com/news/24665-dvi-ukrayinski-kompaniyi-gotuyut-zavodi-z-glibokoyi-pererobki-zerna В Україні очікується 67 млн тонн зернових та олійних нового врожаю AgroPolit.com . – 25.11.2022 Цьогорічний урожай зернових буде нижчий за минулорічний через війну та погіршення погодних. Про це повідомив директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Ігор Віштак. За його словами, очікується понад 51 млн т зернових та 16 млн т олійних. Цього має вистачити для забезпечення продовольчої безпеки нашої держави та збереження її експортного потенціалу. https://agropolit.com/news/24663-v-ukrayini-ochikuyetsya-67-mln-tonn-zernovih-ta-oliynih-novogo-vrojayu Бюджет 2023 року – програми підтримки агросектору AgroPolit.com . – 24.11.2022 Президент підписав бюджет на 2023 рік, в рамках якого агросектор отримає обмежене фінансування і відсутність традиційних програм підтримки. Як свідчить аналіз бюджету, АПК може розраховувати на отримання фінансів за трьома напрямками. Перший – програма кредитування від МЕРТу «5-7-9»: ліміт кредиту зріс із 60 млн грн до 90 млн грн. Другий – кошти на стимулювання садівництва і створення теплиць (змінено підхід на співфінансування): агропідприємство, яке розбиває сад на площі до 25 га, може отримати компенсацію ⅔ від держави. Третій – міжнародні гранди: наприклад, від Європейського Союзу для прямої дотації для дрібних фермерів 50 млн євро, а Канада та Японія профінансували обладнання для одноразового зберігання зерна на понад $ 60 млн, ФАО провела тендери й придбала на мішки для зберігання 7 млн т зерн. https://agropolit.com/news/24659-byudjet-2023-roku--programi-pidtrimki-agrosektoru Експерт розповіла про виклики українських сироварів на World Cheese Awards AgroPortal.ua .- 26.11.2022 На мiжнародному конкурс i World Cheese Awards, який цього року проходив у Великій Британії, Українi було виділено 50 місць для безкоштовної участі, але зібрати вдалося лише 39 сирів. Про це розповіла директорка спільноти ProCheese в Ardis Group Наталія Кагадій. Вона пояснила, що така ситуація склалася через те, що в сироварів, які хотіли взяти участь у конкурсі, не було в наявності всіх необхідних документів на сири. В компанії відзначають, що оскільки Велика Британія не входить до складу ЄС, то в неї є низка своїх правил щодо ввозу продуктів на її територію. Компанія зверталася до Посольства України у Великій Британії, Держпродспоживслужби для розробки спрощеної процедури доставки. На жаль, нині війна, і процес виявився досить важким. https://agroportal.ua/news/ukraina/ekspert-rozpovila-po-vikliki-ukrajinskih-sirovariv-na-world-cheese-awards В Allseeds заявляють про корупцію у роботі зернового коридору AgroPortal.ua .- 25.11.2022 Голова правління групи Allseeds В’ячеслав Петрище назвав непрозорою роботу зернового коридору та звинуватив у корупції чиновників Міністерства інфраструктури і Адміністрації морських портів України. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що зафрахтований компанією танкер SUGAR під завантаження 37 тис. т олії для Індії чекає заходу в порт з 24 жовтня у той час, як деякі судна очікують у черзі лише кілька днів. В’ячеслав Петрище вважає, що такий дисбаланс пов’язаний з корупційними діями чиновників. «Це яка відкритість? Які рівні для всіх умови? Хтось може це пояснити, крім корупції? Це мільйони доларів на простої для одних і дуже оперативна перепустка для інших! Панове з АМПУ, добродії з Міністерства транспорту та інфраструктури, я вас усіх особисто вважаю мародерами і злочинцями. Сподіваюся, що цей пост побачать у відповідних службах, СБУ, Офісі Президента, Антикорупційному офісі, якщо наших офіційних листів та прохань пропустити судно у вищезгаданих структурах ніхто не бачить», — додав він. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/v-allseeds-zayavlyayut-pro-korupciyu-u-roboti-zernovogo-koridoru Експорт українського зерна почав сповільнюватися GrowHow.in.ua .- 25.11.2022 Згідно з інформацією, з портів України щодня виходять не більше п’яти суден, тоді як у попередні тижні і місяці виходило близько десяти. За словами речниці Чорноморської зернової ініціативи Ісміні Палли, на рух суден вплинула минула невизначеність щодо продовження угоди, погані погодні умови в Стамбулі для інспекцій і ротація нового персоналу та інспекторів у Спільному координаційному центрі (СКЦ). https://www.growhow.in.ua/eksport-ukrainskoho-zerna-pochav-spovilniuvatysia/ Україна вперше стала найбільшою постачальницею сирів до Євросоюзу GrowHow.in.ua .- 21.11.2022 За підсумками дев’яти місяців Україна експортувала в ЄС 4,3 тис. т вершкового масла і посідає першу позицію в рейтингу. За даними аналітиків, конкурентами українському маслу на ринку ЄС є турецька та новозеландська продукція. Однак очікується, що за підсумками року Україна збереже лідерські позиції. https://www.growhow.in.ua/ukraina-vpershe-stala-naybilshoiu-postachalnytseiu-syriv-do-yevrosoiuzu/ Кілька країн оголосили про виділення мільйонів євро для ініціативи "Зерно з України" Європейська правда.-26.11.2022 В рамках саміту з продовольчої безпеки у Києві в суботу декілька країн світу оголосили про виділення значних сум для ініціативи Grain from Ukraine ("Зерно з України"), яка покликана забезпечити доставку українського зерна до найбідніших країн. Бельгія оголосила, що зробить внесок у розмірі 10 млн євро. Президент Франції Еммануель Макрон у онлайн-зверненні до саміту повідомив, що Франція виділить 6 млн євро на додачу до 14 млн, виділених раніше Всесвітній продовольчій програмі ООН. "Ініційована Зеленським програма "Зерно з України" робить великий внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки", - сказав Макрон. Міністр міжнародного розвитку Канади Гарджіт Саджан від імені прем'єр-міністра Джастіна Трюдо оголосив, що Канада надає Всесвітній продовольчій програмі фінансування у розмірі 30 млн канадських доларів для доставки партій українського зерна в рамках ініціативи. Японія надасть термінову грантову допомогу у розмірі $14 млн для передачі в Сомалі через Всесвітню продовольчу програму ООН української пшениці. Крім того, як вже повідомлялося, Німеччина внесе 15 мільйонів євро до ініціативи "Зерно з України". https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/11/26/7151362/

< Назад Неймовірна моркв'яна паска Інгредієнти Опара: 3-4 ст. л. теплого молока, 15 г свіжих дріжджів , 1 ст. л. цукру, 2 ст. л. борошна. Тісто: 500 г борошна, 200 г моркви, 150 г цукру, 100 г вершкового масла, 3 яйця, 250 г цукатів та сухофруктів , ванільний цукор, 1 ч. л. кориці, 0,5 ч. л. солі, 50 мл коньяку. Вихід: цієї кількості тіста вистачає на дві великі формочки або на чотири маленькі. Кроки Для опари: змішати тепле молоко, цукор, дріжджі, потім додати просіяне борошно і знову перемішати до розчинення грудочок. Дати постояти хвилин 15-20 в теплому місці. Для тіста: збити яйця з цукром і ванільним цукром до білого кольору. Моркву натерти дрібно на тертці. В добре збиті яйця додати опару, що підійшла, і терту моркву, перемішати. Окремо змішати просіяне борошно, сіль і корицю. Додати борошняну суміш в тісто, перемішати. Додати м'ке вершкове масло. Вимішувати щонайменше 10 хвилин. Миску з тістом накрити і відправити в тепло на годину. Сухофрукти й цукати замочити в коньяку. Додати замочені цукати й сухофрукти, перемішати. Тісто накрити і знову відправити в тепло на годину підійматися. Формочки злегка змастити вершковим маслом. Тісто викласти в форми на половину. Накрити й знову дати постояти в теплі годину. Випікати паски у заздалегідь нагрітій духовці при 180°С приблизно годину. Готові паски вкрити глазур'ю та прикрасити на свій смак. Спробуйте! Попередній допис Наступний допис

< Назад Суп із селери Інгредієнти Інгредієнти: корінь і зелена частина селери; солодкий болгарський перець; морква; цибуля ріпчаста; помідори; білокачанна капуста; зелень; приправи, лавровий лист. Кроки Кроки: Перець, томати без шкірки і селеру дрібно нарізати. Корінь селери попередньо запекти в духовці, щоб поліпшити смак страви. У невеликій кількості олії обсмажити цибулю до золотистого кольору, додати натерту моркву, обсмажити ще 5-7 хвилин. У киплячу воду (бульйон) закинути овочі, варити на повільному вогні 15-20 хвилин. В кінці додати цибульно-морквяну заправку, спеції, дати настоятися. Подавати теплим, порційно прикрасивши зеленню. Можна розширити перелік продуктів для приготування супу із селери за рахунок стручкової квасолі, брюссельської капусти, броколі, кабачка, гарбуза, буряка, томатного соку. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 28 грудня 2022 по 3 січня 2023 року Попередній допис Наступний допис ВАР окреслила основні законопроєкти та напрями правової підтримки агросектору на 2023 рік Agravery.-03.01.2023 Всеукраїнська Аграрна Рада надає широку підтримку законотворцям для захисту інтересів аграріїв. Повномасштабний напад росії вимагав швидкого реагування на нові та несподівані виклики. Шалений тиск відбувався на нормативно-правову базу через постійні зміни, які принесла війна. Для пом’якшення її наслідків уряду доводилось постійно вносити корективи у законні та підзаконні акти. На жаль, війна триває, тому у 2023 році ВАР ретельно готується до нових викликів у законодавчому полі та та окреслила ряд важливих законопроектів, які потрібно ухвалити найближчим часом для підтримки агросектору. Це ряд законопроектів: Законопроєкт №8166-Д - розробка законодавчого рішення щодо боротьби з неповерненням валютної виручки. Законопроєкт №8298. Оподаткування прифронтових господарств, які потребують найбільшої підтримки з боку держави. Законопроєкти №7646 та №7647 стоять на захисті аграріїв, які залишились в окупації, але не співпрацюють із загарбниками. Та інші. https://agravery.com/uk/posts/show/var-okreslila-osnovni-zakonoproekti-ta-naprami-pravovoi-pidtrimki-agrosektoru-na-2023-rik Зерновий коридор реалізовано не повністю через небажання країни-агресора активно інспектувати судна у Босфорі Agravery.-03.01.2023 Про це 2 січня повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. «Уже близько 600 суден вийшло з українських портів. Експортовано 16 млн тонн с/г продукції. Але потенціал реалізовано не повністю через небажання країни-агресора активно інспектувати судна у Босфорі. Фактично зараз обсяг проходу суден у три-чотири рази менший від спроможності інфраструктури трьох великих портів Одеси. Тому продовжуються перемовини на високому державному рівні, перш за все, з нашими партнерами – ООН і Туреччиною – щодо вирішення цієї ситуації. Це надасть можливість вчасно отримати необхідне продовольство десяткам мільйонам людей. Це також важливо і для українського фермера, тому що дозволить суттєво здешевити логістику, а отже, українські фермери отримають вищу ціну, вони матимуть більше можливостей, аби встигнути вчасно все посіяти навесні», – пояснив він. https://agravery.com/uk/posts/show/zernovij-koridor-realizovano-ne-povnistu-cerez-nebazanna-kraini-agresora-aktivno-inspektuvati-sudna-u-bosfori У супермаркетах зникнуть деякі категорії товарів: перелік AgroNews.ua. -31.12.2022 Мережі супермаркетів доведеться відмовитись від деяких категорій товарів, зберігання яких потребує найбільшої кількості електроенергії, розповів директор юридичного департаменту мультиформатної мережі Novus Максим Бугаєв у ході онлайн-події «Як підтримати бізнес під час відключень електроенергії?», організованої Центром економічних стратегій. «Ще влітку на мережу супермаркетів Novus у 100 магазинів в наявності було 5 генераторів, які використовували під час будівництва чи відключення електроенергії. На сьогодні бизько 30% магазинів забезпечені генераторами на постійній основі. Ще близько 15% — уже в дорозі. https://agronews.ua/news/u-supermarketah-znyknut-deyaki-kategoriyi-tovariv-perelik/ Названо три країни, які найбільше купують українську курятину AgroNews.ua. -30.12.2022 Україна За 11 місяців 2022 року експортувала 377,2 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що на 10,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Союз птахівників України. В листопаді Україна експортувала 37 тис. тонн м’яса птиці, що вище, ніж у жовтні (33 тис. т), а також перевищило середній показник експорту з початку року (також 33 тис. т на місяць). Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у листопаді 2022 року були: Саудівська Аравія, Нідерланди та Словаччина. Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці й за підсумками 11 місяців 2022 року. Імпорт м’яса птиці за цей же період склав 69,4 тис. тонн вартістю 38,2 млн доларів США. Весь імпорт надходить з країн ЄС, з найбільшою часткою в ньому Польщі. https://agronews.ua/news/nazvano-try-krayiny-yaki-najbilshe-kupuyut-ukrayinsku-kuryatynu/ Україна відправляє зерновим коридором рекордні обсяги продовольства AgroNews.ua. -29.12.2022 За 21-й тиждень роботи зернового коридору (19-25 грудня) з морських портів Одеської області було відправлено 1,2 млн т агропромислової продукції, що в 2,3 раза перевищує відвантаження цим каналом тиждень тому. Це рекордний експорт зерновим коридором з початку його роботи, заявили у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Найбільші обсяги експорту протягом тижня склали: кукурудза (56% експорту за цей період); пшениця (32%); соняшникова макуха (8%). «Українська продукція попрямувала до країн Азії (Китай, Туреччина, Індонезія та інші), Європи (Іспанія, Італія) та Африки (Лівія, Кенія, Єгипет та інші)», — говориться у повідомленні. https://agronews.ua/news/ukrayina-vidpravlyaye-zernovym-korydorom-rekordni-obsyagy-prodovolstva/ У 2023 році Україна буде повністю забезпечена продовольством – Кабмін AgroPolit.com. – 01.01.2023 Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду, повідомляє Укрінформ. «Ми продовжимо підтримку агросектору, який так само показав неймовірну стійкість. 80 млрд грн ми видали 38 тисячам наших аграріїв за ці місяці війни. Ми допомогли вчасно провести найскладнішу в історії України посівну. Завдяки цьому зібрали вже понад 60 млн тонн врожаю. І Україна точно забезпечила себе продовольством на наступний рік», – сказав Шмигаль. Він додав, що завдяки «зерновій ініціативі» було експортовано 15 млн тонн продукції, а через дунайські порти України понад 10 млн тонн. https://agropolit.com/news/24822-u-2023-rotsi-ukrayina-bude-povnistyu-zabezpechena-prodovolstvom--kabmin Мінагрополітики формує список об'єктів критичної інфраструктури в АПК та серед підприємств харчової промисловості AgroPolit.com. – 29.12.2022 Мінагрополітики визначатиме перелік об’єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу, створена робоча група з ідентифікації та категоризації підприємств та розпочато прийом заявок, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик в ефірі «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ». Належність до критичної інфраструктури підприємств визначатимуть, зокрема, за такими критеріями: - належність підприємства до певного сектору; - кількість людей, яких забезпечує підприємство; - негативний вплив на інші сектори в разі відсутності енергопостачання; - зв’язок з іншими об’єктами критичної інфраструктури. «Ми розуміємо, в якій складній ситуації наразі перебувають підприємства, в тому числі й аграрного сектору, і які наслідки можуть бути в разі зупинки підприємств харчової промисловості. Тому Міністерством оперативно створено робочу групу. Її перше засідання відбудеться вже 27 грудня», — зазначив Денис Башлик. https://agropolit.com/news/24813-minagropolitiki-formuye-spisok-obyektiv-kritichnoyi-infrastrukturi-v-apk-ta-sered-pidpriyemstv-harchovoyi-promislovosti Володимир Зеленський розповів нові деталі про зернову ініціативу у 2023 році – заява AgroPolit.com. – 29.12.2022 Під час щорічного звернення до парламенту президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна продовжить реалізовувати експортну зернову ініціативу Grain from Ukraine («Зерно з України»). «Цей рік показав, що без українського фермера, без українського аграрного експорту неможливо гарантувати не лише харчову, але й соціальну безпеку для десятків-десятків країн Африки, Азії та Європи. Дві наші ініціативи – Експортна зернова ініціатива і програма Grain from Ukraine («Зерно з України») – повернули світу життєво необхідну стабільність. Більше пʼятнадцяти мільйонів тонн продовольства на експорт до більш ніж сорока країн світу лише за пʼять місяців в умовах повномасштабної війни – це наша перша зернова ініціатива», — заявив Володимир Зеленский. За його словами, попри війну Україна продовжуватиме тримати курс на збереження та розвиток продовольчої гуманітарної місії в світі. https://agropolit.com/news/24807-volodimir-zelenskiy-rozpoviv-novi-detali-pro-zernovu-initsiativu-u-2023-rotsi--zayava В Україні «узаконили» єдину назву лохини AgroPortal.ua.-02.01.2023 Міністерство аграрної політики і продовольства прийняло рішення щодо упорядкування назви таксону однієї з основних ягідних культур, сорти якої реєструвалися в Україні під трьома різними назвами: «чорниця», «лохина високоросла» та «лохина щиткова». «Згідно наказу МінАПК №1050 від 21.12.2022 р. для всіх сортів Vaccinium corymbosum L., що внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, визначається єдина назва українською мовою: лохина щиткова», — йдеться у дописі. Таке рішення спростить діяльність вітчизняних розсадників, які займаються вирощуванням садивного матеріалу та його сертифікацією, імпортерів саджанців. А також сертифікацію вирощеної ягоди (GlobalGAP) та статистичний облік виробництва та експорту вирощеної продукції . https://agroportal.ua/news/yagidnictvo/v-ukrajini-uzakonili-yedinu-nazvu-lohini Набула чинності нова спільна сільськогосподарська політика ЄС AgroPortal.ua.-01.01.2023 У повідомленні Єврокомісії говориться, що нова спільна сільськогосподарська політика (Common Agricultural Policy, CAP) починає діяти з 1 січня 2023 року в Європейському Союзі. «Фінансування ЄС у розмірі €264 млрд підтримає європейських фермерів у переході до сталого та стійкого сільськогосподарського сектора та допоможе зберегти життєву силу та різноманітність сільських територій. Завдяки співфінансуванню та додатковому національному фінансуванню загальний державний бюджет, призначений для фермерів і сільських громад, на період 2023-2027 років досягне €307 млрд», — говориться у повідомленні. https://agroportal.ua/news/mir/nabula-chinnosti-nova-spilna-silskogospodarska-politika-yes За 11 місяців Україна подвоїла експорт живої риби AgroTimes.-03.01.2023 Дані Державної митної служби, що за січень-листопад 2022 року Україна експортувала 897 тонн живої риби, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року. У грошовому еквіваленті експорт живої риби за 11 місяців 2022 року зріс на 76% проти такого ж періоду 2021 року – до $1,1 млн. Найбільше української живої риби протягом січня-листопада 2022 року купувала Молдова (93,3%). На порядок менше Ізраїль (4,2%) та Польща (1,6%). https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/za-11-misyacziv-ukrayina-podvoyila-eksport-zhyvoyi-ryby/ Експорт зерна перевищив 22,7 млн тонн AgroTimes.-02.01.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє: станом на 2 січня у 2022/2023 МР Україна експортувала 22 млн 761 тис. тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, експорт української пшениці становив 8 млн 411 тис. тонн. Українського ячменю продано за кордон 1 млн 626 тис. тонн, жита – 12,5 млн тонн. Експорт української кукурудзи досягнув 12 млн 639 тис. тонн. Також українські сільгоспвиробники експортували 69,0 тис. тонн борошна пшеничного та інших видів. https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-zerna-perevyshhyv-227-mln-tonn/ У Мінагро анонсували продовження програм грантової підтримки AgroTimes.-30.12.2022 Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України повідомляє, що фінансові збитки у сільському господарстві за цей рік через війну можуть становити близько $40 млрд. Проте в цілому втрати економіки України досить серйозні. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в прямому ефірі Всеукраїнського марафону «Єдині новини» наголосив, що низка ініціатив, які були реалізовані на урядовому та міжнародному рівнях, дозволили підтримати агросектор та зробити значний внесок у міжнародну та продовольчу безпеку України. «У рамках програми пільгових кредитів аграріям було видано близько 90 млрд грн кредитного фінансування. Доступність цих фінансів суттєво підтримала і допомогла сільгоспвиробникам. Також ми постійно тримаємо фокус на малих виробників — для них діяла низка програм. Зокрема, була запущена програма з виділення субсидій на 1 га сільгоспугідь та спеціальна бюджетна дотація з утримання корів на суму понад 1,6 млрд грн», — сказав перший заступник Міністра. https://agrotimes.ua/agromarket/u-minagro-anonsuvaly-prodovzhennya-program-grantovoyi-pidtrymky/ Україна вийшла на нові ринки експорту: що й кому будемо продавати УНІАН: Новини України.-28.12.2022 Україна в грудні відкрила ринки Канади й Туреччини для експорту вітчизняної агропродукції: до Туреччини експортуватимуть рибні продукти, до Канади - м'ясо птиці та продукти з нього. Завдяки співпраці МЗС, Держпродспоживслужби, посольства України в Канаді та посольства Канади в Україні у грудні цього року для українських виробників м'яса птиці та продуктів відкрито ринок Канади."Ще одним іноземним ринком, який відкрився для українських компаній у грудні цього року за сприяння МЗС та Держпродспоживслужби, став ринок Туреччини для експорту рибних продуктів. Форма відповідного сертифікату вже розміщена на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби в розділі "Міжнародне співробітництво", рубрика "Сертифікати на експорт з України", – йдеться в повідомленні. https://www.unian.ua/economics/agro/ukrajina-viyshla-na-novi-rinki-eksportu-shcho-y-komu-budemo-prodavati-12093012.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 жовтня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 жовтня 2024 року Зміст стор. 1. Україна різко збільшила експорт агропродукції: названо причини 1 2. МХП і «Авангард» стали лідерами з виробництва м’яса курки та яєць у Європі 2 3. Залучення інвестицій: в Україні готують систему аграрних нот 2 4. Володимир Зеленський підписав закон про Державний аграрний реєстр 2 5. Аграрна потужність України — не виклик для ЄС, а інвестиція у конкурентоздатність 3 6. Україна планує створити хаб для експорту агропродукції в Омані 3 7. Виробники сиру України створили асоціацію 3 8. ВВП України зріс на 3,8%: найбільше зростання в агросекторі 3 9. Виробник сирів почав пакувати продукцію у стіки 4 10.UАpple переорієнтовує експорт з Близького Сходу на ЄС 4 11. Затверджено стратегію запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку 4 12. Україна — у трійці лідерів за темпами зростання експорту лохини 4 13. Ясенсвіт випустив новий продукт — варене яйце 5 14. Виробництво цукру в Україні може сягнути 1,8 млн т 5 15. Свинарство в Україні на межі збитковості 5 ---------------------------------------------------------------- 1. Україна різко збільшила експорт агропродукції: названо причини AgroNews.ua . -24.10.2024 Обсяги експорту української аграрної продукції за перші дев’ять місяців поточного року зросли більш ніж на чверть – на 9,9 млн тонн. У Державної митної службі України заявили, що всього за 3 квартали 2024 року Україні вдалося експортувати 48,9 млн тонн агропродукції загальною вартістю 10,5 млрд доларів США. Наростити експорт аграрної продукції вдалося завдяки відновленню морського сполучення. 89% від загального обсягу експорту здійснювалося за допомогою морського транспорту. 9% агропродукції експортували за допомогою залізничного транспорту, 2% перевозили автомобільним транспортом. https://agronews.ua/news/ukrayina-rizko-zbilshyla-eksport-agroprodukcziyi-nazvano-prychyny/ 2. МХП і «Авангард» стали лідерами з виробництва м’яса курки та яєць у Європі AgroNews.ua . -19.10.2024 Два українські виробники м’яса курки та яєць агрохолдинги МХП та “Авангард” очолили список європейських виробників м’яса курки та яєць, а у світовому рейтингу посіли 15-ту позицію, наголошується в рейтингу видання WattPoultry, що досліджує світовий ринок виробництва, переробки та продажу продукції птахівництва. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. “Авангард” у 2022 році аявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинення низки ключових птахофабрик групи. “Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів. Згідно з рейтингом, агрохолдинг МХП очолив список виробників бройлерів у Європейському Союзі та посів 15-у позицію у світовому рейтингу з виробництвом 704 тис. тонн м’яса курки на рік. Український агрохолдинг “Авангард” посів першу позицію серед виробників яєць у Європейському Союзі та 15-те місце серед світових лідерів із виробництвом 13,3 млн од. яєць. https://agronews.ua/news/mhp-i-avangard-staly-lideramy-z-vyrobnycztva-myasa-kurky-ta-yayecz-u-yevropi/ 3. Залучення інвестицій: в Україні готують систему аграрних нот AgroPolit.com . – 19.10.2024 На фінансовому ринку України незабаром почне діяти новий інструмент для залучення інвестицій у сільське господарство — аграрні ноти. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що підготувала всю необхідну нормативну базу для старту нового інструменту для залучення інвестицій у сільське господарство — аграрних нот. Це неемісійний цінний папір в електронній формі, що існує як обліковий запис у системі депозитарного обліку цінних паперів. Інформація про реквізити аграрних нот та інші дані відображається в Реєстрі аграрних нот. Традиційні паперові аграрні розписки продовжуватимуть використовуватись. Передбачається створення окремого Реєстру аграрних нот. Комісія вже розробила та затвердила відповідний нормативний акт, що регулює роботу цього реєстру. https://agropolit.com/news/29078-zaluchennya-investitsiy-v-ukrayini-gotuyut-sistemu-agrarnih-not 4. Володимир Зеленський підписав закон про Державний аграрний реєстр AgroPolit.com . – 19.10.2024 Законопроєкт №11063-д «Про Державний аграрний реєстр» запускає прозорий механізм отримання дотацій для аграріїв. Документ передбачає: - розширення кола користувачів ДАР; - врегулювання правового статусу ДАР та джерел його фінансування: зокрема, ДАР визначений як комплексна інформаційна система; - визначення повноважень держателя, адміністратора та технічного адміністратора ДАР, а також об’єктів ДАР та види реєстрової інформації, яка буде оброблятися в ньому; - визначення прав та обов’язків користувачів ДАР; - визначення обов’язкового використання даних ДАР та програмних засобів ведення ДАР під час надання державної підтримки, надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктами малого і середнього бізнесу, надання підтримки страхування агропродукції тощо. https://agropolit.com/news/29077-volodimir-zelenskiy-pidpisav-zakon-pro-derjavniy-agrarniy-reyestr 5. Аграрна потужність України — не виклик для ЄС, а інвестиція у конкурентоздатність AgroPortal.ua .- 23.10.2024 Президент Європейського соціально-економічного комітету (EESC) Олівер Ропке заначив, що м айбутнє розширення Європейського Союзу не ослабить, а підвищить конкурентні переваги та посилить внутрішній єдиний ринок самого ЄС. У цьому контексті аграрна потужність України є не викликом для Спільної аграрної політики ЄС, а інвестицією у його міжнародну конкурентоспроможність. Він нагадав, що забезпечення конкурентоспроможності — серед вищих пріоритетів у стратегічному порядку денному ЄС та у політичних директивах для діяльності оновлених євроінституцій. EESC вже відпрацював свої пропозиції з цього приводу та, відповідно, до законодавства ЄС, і представив їх на розгляд керівних структур ЄС. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrarna-potuzhnist-ukrajini-ne-viklik-dlya-yes-a-investiciya-u-konkurentozdatnist 6. Україна планує створити хаб для експорту агропродукції в Омані AgroPortal.ua .- 23.10.2024 Під час переговорів з міністром економіки Оману доктором Саїдом бін Мухаммадом бін Ахмедом Аль-Сакрі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна запропонувала Султанату Оман розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки. Він наголосив, що наша держава залишається одним із гарантів світової продовольчої безпеки, попри війну та удари рф по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам і запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-planuye-stvoriti-hab-dlya-eksportu-agroprodukciji-v-omani 7. Виробники сиру України створили асоціацію AgroPortal.ua .- 22.10.2024 Про це повідомила голова асоціації Тетяна Дядечко: «Ми починали як малі окремі домашні сировари, але завжди знали, що разом ми сильніші. Сьогодні наші сири вже відомі не лише в Україні, але й за її межами, і тепер, об’єднавшись в асоціацію, ми прагнемо розвиватися далі та об’єднувати українських ремісничих сироварів», — зазначила вона. Наразі розробляються вимоги до кандидатів в члени Асоціації виробників сиру України та процедура вступу. https://agroportal.ua/news/ukraina/virobniki-siru-ukrajini-stvorili-asociaciyu 8. ВВП України зріс на 3,8%: найбільше зростання в агросекторі AgroPortal.ua .- 21.10.2024 Згідно з даними Міністерства економіки , у вересні 2024 року економіка України зросла на 3,8% порівняно з вереснем минулого року. За дев’ять місяців цього року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,5% до аналогічного періоду минулого року. За словами першої віцепрем'єр-міністерки — міністерки економіки Юлії Свириденко, економічне зростання за перші дев’ять місяців 2024 року на рівні 4,5% відповідає оновленому урядовому прогнозу. Зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%. Сільське господарство демонструє позитивну динаміку через початок збору пізніх культур, а тваринництво зростає завдяки стабільному попиту та державній підтримці. Пожвавлення внутрішнього попиту та стабільна робота українського морського коридору підтримали позитивні тенденції у промисловості. Зростає попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали, а також промислові товари для домогосподарств. https://agroportal.ua/news/ukraina/vvp-ukrajini-zris-na-3-8-naybilshe-zbilshennya-v-agrosektori 9. Виробник сирів почав пакувати продукцію у стіки AgroPortal.ua .- 20.10.2024 ПАТ «Дубномолоко» , що в Рівненської області (ТМ «КОМО»), розширило асортимент продукції. Продукт «Сир до кави КОМО» у вигляді стіка позиціонується як снек до вранішньої кави. У компанії зазначили, що новинка уже представлена у супермаркетах. Підприємство виготовляє понад 15 млн кг твердих сирів і 4 млн кг плавлених сирів. Має сертифікат відповідності міжнародному стандарту FSSC 22000. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/virobnik-siriv-pochav-pakuvati-produkciyu-u-stiki 10. UАpple переорієнтовує експорт з Близького Сходу на ЄС AgroPortal.ua .- 20.10.2024 Компанія «Сади Дніпра» (ТМ Аpple) вже розпочала відправлення яблук до країн Аравійського півострова, але цього сезону зіткнулася з низкою викликів і переорієнтовується на європейський ринок, розповіла менеджерка з експорту компанії Альона Щебетаха. Компанія активно працює над оптимізацією логістики через порти Риєка, Констанца та Трієст. Зараз «Сади Дніпра» переорієнтовуються на європейський ринок, де конкурують з дешевими польськими та італійськими виробниками. «Ми маємо високоякісний продукт, який за органолептичними характеристиками не поступається яблукам з Європи, але для успіху на цьому ринку важлива не лише якість, а й швидкість доставки», — зазначила менеджерка. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/uapple-pereoriyentovuye-eksport-z-blizkogo-shodu-na-yes 11. Затверджено стратегію запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку AgroPortal.ua .- 20.10.2024 Кабінет Міністрів України 18 жовтня прийняв розпорядження «Про схвалення Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку», повідомило Міністерство фінансів . «Стратегія визначає мету, цілі та основні завдання щодо забезпечення формування та розкриття підприємствами України інформації про сталий розвиток на основі єдиних методологічних засад, прийнятих в країнах-членах Європейського Союзу. Це є важливою умовою в контексті набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС», — говориться у повідомленні. Схвалення стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку є ключовим етапом у переході до більш відповідального і прозорого ведення бізнесу в Україні, пояснюють у міністерстві. https://agroportal.ua/news/ukraina/zatverdzheno-strategiyu-zaprovadzhennya-v-ukrajini-zvitnosti-zi-stalogo-rozvitku 12. Україна — у трійці лідерів за темпами зростання експорту лохини AgroPortal.ua .- 19.10.2024 Україна посіла третє місце в рейтингу великих експортерів лохини, які найшвидше зростають, повідомляє EastFruit . Україна нарощує експорт лохини на 21% щорічно, або на 530 т на рік. Темпи зростання у 2022 та 2023 рр. різко прискорилися, незважаючи на вторгнення російських агресорів. 2022 року Україна збільшила експорт ягоди на 1,1 тис. т, а торік — на 940 т. Лідирує за темпами зростання експорту лохини в 2023 році Грузія. Вона показала приріст на рівні 55% щорічно в період 2019-2023 років. Приріст експорту у 2023-му став у 2,5 раза більше, ніж попереднього року, що дозволило Грузії вперше потрапити до топ-20 експортерів. Друге місце посідає Зімбабве. Експорт лохини там зростає на 48% щорічно протягом останніх п'яти років. У 2022 році Зімбабве була світовим лідером за темпами зростання експорту серед топ-20 країн, і цей результат продовжився й у 2023 році. У топ-20 минулого року потрапив також Китай, який дуже швидко збільшує площі під лохиною і поступово перетворюється на експортера цієї ягоди. Знижували обсяги експорту в середньому за останні п'ять років лише Чилі, Аргентина та Нова Зеландія. Серед першої десятки найбільших експортерів свіжої лохини лідерами за темпами зростання були Сербія, Мексика та Марокко. А світовим лідером експорту лохини з великим відривом від конкурентів залишається Перу. https://agroportal.ua/news/yagidnictvo/ukrajina-u-triyci-lideriv-za-tempami-zrostannya-eksportu-lohini 13. Ясенсвіт випустив новий продукт — варене яйце AgroPortal.ua .- 18.10.2024 Генеральний директор Ясенсвіт Юлія Фльорова під час саміту UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT 2024 розповіла, що ТМ «Ясенсвіт» вже має лінійку продукції з сухих та рідких яєчних продуктів, а з новинок — продукт, який початково був розроблений спеціально для ЗСУ, — варене та почищене яйце. Тобто це вже готовий до споживання продукт. За її словами, українські виробники здивували весь світ, продовжуючи працювати попри всі складнощі. «Ми відновлюємо галузь птахівництва, оскільки від початку війни було багато руйнувань та порушені технологічні процеси в усіх птахівників. Наразі за показниками виробництва ми вийшли вже на довоєнний рівень», — зазначила Юлія Фльорова. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/yasensvit-vipustiv-noviy-produkt-varene-yayce 14. Виробництво цукру в Україні може сягнути 1,8 млн т AgroPortal.ua .- 18.10.2024 Зважаючи на погодні умови, виробництво цукру в Україні у 2024/25 МР, становитиме 1,7-1,8 млн т. Такий прогноз озвучив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський. За його словами, згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, цього року площі під цукровими буряками не перевищили 250 тис. га — майже стільки ж, як і торік. «Середня урожайність солодких коренів із зібраних площ становить 46 т/га, що також відповідає показникам минулого року. Кращі урожаї збирають на заході України, де були більш сприятливі погодні умови. Менше коренеплодів з гектара збирають у центральних регіонах країни, зокрема, на Полтавщині, Черкащині та Вінниччині. Проте там дещо вищий рівень цукристості, хоча він і не перекриває різницю з урожайності», — уточнив Олександр Коротинський. https://agroportal.ua/news/ukraina/virobnictvo-cukru-v-ukrajini-mozhe-syagnuti-1-8-mln-t 15. Свинарство в Україні на межі збитковості ArgoTer . – 19.10.2024 Українська галузь свинарства переживає складні часи. За даними Асоціації “Свинарі України”, економічна ситуація для промислового свинарства стає все більш напруженою, змушуючи виробників працювати на межі рентабельності або навіть у збиток. Поточний рік відзначився значним зниженням цін на свинину порівняно з минулим роком. Це явище помітили всі учасники ринку: від виробників до кінцевих споживачів. Паралельно зі зниженням цін на готову продукцію, виробники стикаються зі зростанням витрат на виробництво. Основними чинниками, що впливають на зростання собівартості виробництва свинини, є: зростання цін на корми, загальне підвищення витрат на корми – 20-30% порівняно з першою половиною року, збільшення інших матеріальних витрат, підвищення заробітної плати для утримання персоналу. Аналітики АСУ не мають оптимістичних прогнозів на кінець року. Українське свинарство опинилося в складній економічній ситуації. Зниження закупівельних цін на свинину при одночасному зростанні собівартості виробництва створює “економічні кліщі” для виробників. Без змін у ринковій кон’юнктурі або державної підтримки галузь може зіткнутися з серйозними викликами, що потенційно призведе до скорочення виробництва та подальшого підвищення цін для споживачів. https://agroter.com.ua/2024/10/19/svynarstvo-v-ukrayini-na-mezhi-zbytkovosti/

< Назад Яблучний штрудель з лаваша Інгредієнти Інгредієнти: Яблука — 3 шт; Вершкове масло — 80гр; Мелена кориця — 1 ч.л.; Цукор-пісок — 200 гр; Ванілін — щіпка, для аромату; Лаваш — 1 лист; Панірувальні сухарі — додати за смаком; Цукрова пудра — для прикраси. Кроки Кроки Яблука треба очистити від шкірки та нарізати товстими кільцями. Вирізати серединку з кісточками. Яблука пересипати цукром, корицею. Додати ароматизований ванільний цукор і нарізане шматочками масло. Перекласти суміш на сковороду і злегка обсмажити на середньому вогні. Лаваш розрізати вздовж порівну, посипати панірувальними сухарями. На край лаваша викласти ароматну суміш обсмажених яблук і згорнути його рулетиком. Викласти штрудель на змащене маслом деко та відправити в гарячу до 170°C духовку на 15-20 хвилин. Перед подачею ще гарячий штрудель можна посипати цукровою пудрою. Ідеально буде подати додатково кульку морозива пломбір . Холодне морозиво з гарячими карамелізованими яблуками прекрасно один одного доповнюють. Попередній допис Наступний допис