< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 7 по 9 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис В Україні на 20% зросло виробництво молока екстра-класу AgroNews.ua. -09.04.2020 Якість молока, виробленого в Україні, помітно покращується, але обсяги, які надходять на переробку – зменшуються. Про це повідомила заступник директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Олена Альшанова. Пише agronews.ua. Згідно даних Департаменту аграрної політики та сільського господарства, у минулому році помітно покращилася якість молока, яке надходило на переробку (порівнянно з 2018 роком). “На 21% більше стало надходити на переробку молока екстра-класу, на 10% – вищого гатунку, на 6% більше 1 гатунку і майже на 45% – 2 гатунку. Отже, якість молока покращується, але обсяги, які надходять на переробку – зменшуються”, – розповіла фахівець. В той же час скоротилися обсяги виробництва молока. Падіння обсягів виробництва молока стало наслідком зменшення поголів’я корів, – вважає Олена Альшанова. Тенденції січня-лютого поточного року наступні: загалом вироблено 1,101 тис. тонн молока, що на 2,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. agronews.ua Експорту української соняшникової олії у 2020 році прогнозують рекорд AgroNews.ua. -08.04.2020 UkrAgroConsult назвав позитивні фактори, які можуть спричинити оптимістичний сценарій для олійної галузі України, пише agronews.ua. Експорт української соняшникової олії за перші сім місяців (вересень-березень) 2019/2020 МР залишається рекордним – 3,7 млн. тонн. Так, партії, готові до відправки 1-15 квітня, також залишаються затребуваними. Девальвація гривні надає експортерам додаткові переваги. Сигнали та очікування на підняття цін на нафту, а також зменшення пропозиції пальмової олії можуть підняти ціни на інші рослинні олії. Премія на українській соняшниковій олії проти інших олій зменшиться, що означає збільшення конкурентоспроможності. Це сигнали для можливого оптимістичного сценарію. Основні олійні підприємства України продовжують виробництво навіть в умовах великих запасів. У них є договори на поставку протягом найближчих місяців (квітень-травень) і вони готові укладати форвардні договори. Раніше підписані контракти дають торговцям певний «захисний буфер», навіть коли зовнішній попит скорочується. agronews.ua Висоцький: не можна допустити зупинки критично важливого агросектору AgroNews.ua. -07.04.2020 Під час Другого Агрополітичного форуму від Агро-Продовольчої Ради: «Аграрний сектор України в умовах пандемії», яка відбулася 7 квітня 2020 року, мова йшла про посівну 2020 року, питання забезпечення продовольчої безпеки України та обговорювалися нагальні проблеми агросектору країни. Про це повідомляє agronews.ua. Як зауважив під час конференції заступник міністра Мінекономрозвитку Тарас Висоцький, у квітні-червні немає підстав переживати стосовно наявності продовольства в Україні. Наразі залишки зерна у сховищах достатні для внутрішнього споживання. “Стосовно гречки, у нас насправді знизилися посівні площі за останні роки. І ми були імпортозалежні. Запасів гречки на складах великих мереж достатньо на 35 днів. В цілому поки що все відносно нормально”, – сказав він. Що стосується майбутнього врожаю, то поки що посівна проходить нормально. Критичним фактором є волога. “Циклон вже другий тиждень. В Одеській області взагалі посуха. Дощі прогнозують через 10 днів. Рекордного врожаю, звісно, не буде. Але прогнозуємо, що буде абсолютно достатньо і для внутрішнього споживання, і для експорту”, – підкреслив замміністра. Стосовно обмежень: постанова № 211 від 11 березня 2020 року, передбачає, що все, що підпадає під забезпечення продовольчої безпеки, повинно забезпечуватися. agronews.ua Спрогнозовано, яким буде попит на український мед після пандемії AgroNews.ua. -07.04.2020 Девальвації валют, зокрема гривні, після всесвітнього карантину від коронавірусу змінить і конкурентність українського меду на світовому ринку і його ціну всередині країни. Так вважає член правління Асоціації переробників та експортерів меду Едуард Кричфалушій, повідомляє agroreview, пише agronews.ua. “Останнім часом багато запитань щодо наслідків, які буде мати медова галузь у PostCovid-19 час. І якщо в інших галузях прогнозується дефіцит продуктів харчування, то, схоже, з медом ситуація прямо протилежна. Це не прогноз, бо ще немає достатньо даних для побудови сильної аналітики. Це скорше аналіз симптомів та можливих наслідків. Спробую змоделювати та проаналізувати, що чекає медову галузь глобально та України, як провідного виробника”, – зазначає Едуард Кричфалушій. На світову пропозицію меду пандемія Covid-19 не сильно вплине, прогнозує експерт. “Виробництво збережеться на попередніх, або близьких до попереднього періоду рівнях. Більшого впливу буде мати економічна криза, яка розвивається на фоні пандемії. Тут і девальвації валют країн виробників, і падіння попиту в країнах імпортерах, і порушені логістичні ланцюжки. А ці негативні наслідки вже можна впевнено прогнозувати”, – каже Едуард Кричфалушій. Девальвації валют, зокрема гривні, змінить і конкурентність українського меду на світовому ринку, вважає експерт. agronews.ua Україна літаком експортувала в Ізраїль 40 т яєць AГРОПОЛІТ. -09.04.2020 Україна літаком експортувала в Ізраїль 40 тн яєць перед святом Песах (єврейською Пасхою). Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив заступник посла Ізраїлю в Україні Йоав Бистріцкі. Згідно з повідомленням, вантажний рейс El Al ISRAEL відправився увечері 7 квітня з Києва. Бистріцкі зазначив, що уряди двох країн працювали над тим, щоб збільшити квоти та дозволити експорт. За інформацією видання the Jerusalem Post, перед святом Песах (єврейською Пасхою), який у 2020 році відзначається 8 квітня, в Ізраїлі почався дефіцит курячих яєць. agropolit.com/news/ У Зеленського назвали три ключові речі, які вдалося забезпечити для українських аграріїв у 2020 році AГРОПОЛІТ. -08.04.2020 Радник президента України з питань економіки Олег Устенко провів розширену зустріч із представниками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, представниками агропромислового комплексу, виробниками мінеральних добрив та сільськогосподарської техніки, а також профільними асоціаціями аграріїв і хіміків. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента. На нараді обговорили ситуацію у сільському господарстві під час весняної посівної кампанії та шляхи забезпечення високих показників врожайності в Україні в умовах надзвичайної ситуації, спричиненої поширенням COVID-19. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив, що наразі весняно-польові роботи йдуть за планом. Представники аграрної галузі наголосили, що чимало сільськогосподарських напрямків нині потребують підтримки з боку держави. Уповноважений президента України з земельних питань Роман Лещенко відзначив три ключові речі, які вдалося забезпечити для українських аграріїв у поточному році. Перше – державна підтримка у розмірі 4 млрд грн зберігається, попри секвестр бюджету. Друге – ухвалення базового земельного закону, на основі якого у найближчі місяці буде прийнято низку нормативно-правових актів, які наведуть лад у земельних правовідносинах. Третє – це те, що президент України оперативно реагує на ситуацію з продовольчою безпекою», — йдеться у повідомленні. На переконання Романа Лещенка, Україна має достатні обсяги, щоб повністю забезпечити власне споживання зерна та виконання експортних контрактів. agropolit.com/news/ Експорт пшениці з введенням карантину скоротився втричі AГРОПОЛІТ. -08.04.2020 Станом на 4 квітня експорт пшениці зменшився до критично низьких позначок порівняно з березнем. Як свідчить інфографіка МЕРТ, у березні середньодобове відвантаження зернових складало 44 тис. тон, тоді як у перші дні квітня цей показник складає 14 тис. тон. «Виробництво становить 28,3 млн. т. Внутрішнє споживання 8,2 млн. т. Експорт пшениці на 6 квітня 2020 р. склав 17,9 млн. т, доступно — 2,3 млн тонн», – зазначають у МЕРТ. agropolit.com/news/ У Раді зареєстрували законопроєкт щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур AГРОПОЛІТ. -07.04.2020 У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №3310 Про внесення змін до Митного тарифу України щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур. Про це йдеться на офіційному сайті ВРУ. Ініціатори законопроєкту: Денис Шмигаль, Микола Сольський, Данило Гетманцев, Юрій Арістов. Наразі документ передано на розгляд керівництву. Текст законопроєкту поки відсутній. agropolit.com/news/ COVID-19 повысил спрос на украинское рафинированное подсолнечное масло АПК-Информ.-08.04.2020 В марте увеличился спрос импортеров на украинское рафинированное дезодорированное подсолнечное масло. Сложившаяся ситуация обусловлена ажиотажным спросом покупателей в торговых сетях на продукцию данного вида (в частности, бутилированную) на фоне введения карантинного режима в большинстве стран мира для предотвращения дальнейшего распространения вируса COVID-19. www.apk-inform.com/uk/news/ Динамика экспорта украинской пшеницы находится в установленных меморандумом пределах - Минэкономики АПК-Информ.-07.04.2020 На сегодня динамика экспорта украинской пшеницы находится в пределах, установленных меморандумом между Министерством развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины и ассоциациями, которые представляют 99% украинских экспортеров и переработчиков пшеницы. Так, по состоянию на 6 апреля экспортировано 17,9 млн тонн пшеницы, сообщила пресс-служба Минэкономики. «Согласно подписанному 30 марта приложению к меморандуму между Минэкономики и ассоциациями, которые представляют 99% экспортеров и переработчиков пшеницы, с целью стабилизации рынка было решено установить предельный экспорт пшеницы в текущем маркетинговом сезоне объемом в 20,2 млн. тонн. Таким образом, в течение апреля-июня 2020 г. для экспорта доступными остаются 2,3 млн тонн», - отметили в Минэкономики. Также сообщается, что темпы поставок украинской пшеницы на внешние рынки в апреле замедлились. «Среднесуточные отгрузки за рубеж пшеницы в апреле составляют 14 тыс. тонн, тогда как в марте составили 44 тыс. тонн», - уточнили в министерстве. www.apk-inform.com/uk/news/ Подорожание продуктов - Украина скупает российский лук из-за скачка цен Вести.-08.04.2020 Импортеры пытаются заработать на росте цен на внутреннем рынке На украинском рынке стремительно растут цены на лук, что спровоцировало настоящий ажиотаж среди импортеров, которые пытаются закупать за границей овощную культуру по низкой цене, чтобы продать ее в Украине подороже. Об этом сообщает EastFruit. Так, на прошлой неделе, в страну завозили лук из Казахстана и Узбекистана, а в конце прошедшей недели овощ на продажу привезли из Нидерландов и России. По словам экономиста инвестиционного департамента продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН Андрея Ярмака, хотя в России цены на лук растут, в Украине они вдвое выше – благодаря этому экспорт становится возможным и даже прибыльным делом. "Это особенно актуально на фоне продолжающихся поставок российского картофеля на украинский рынок, ведь те же трейдеры могут предложить и лук", - отметил он. Ярмак подчеркнул, что поставки из России вряд ли могут стать масштабными, поскольку качество импортного лука оставляет желать лучшего. По той же или более низкой цене можно приобрести овощ из Нидерландов или Польши, а поставщики из Узбекистана и вовсе просят за лук в три раза меньше остальных. vesti.ua/ Украина увеличит производство гречихи на 80% в этом сезоне — аналитики Latifundist.com.- 08.04.2020 Рекордно низкий объем производства гречихи в 2019 г., обусловивший формирование дефицита данной культуры в Украине на фоне ажиотажного спроса в период развития пандемии коронавируса, может стимулировать расширение посевных площадей под зерновой под урожай 2020 года. Об этом пишет «АПК-Информ». Согласно материалу, в рамках весенней посевной 2020 г. гречихой в стране может быть засеяно порядка 125 тыс. га, что на 81% превышает показатель 2019 г. (69 тыс. га) и на 11% больше, чем было засеяно под урожай 2018 года. «При прогнозируемой средней урожайности гречихи на уровне 1,21 т/га, объем производства зерновой в 2020 г. оценивается на уровне 151 тыс. т, что на 77% больше показателя 2019 г. и на 10% превышает объем производства в 2018 г.», — отметили аналитики. К ключевым факторам, обуславливающим расширение площадей под гречихой, аналитики отнесли: - высокий спрос на гречневую крупу на внутреннем рынке, сформировавший рост цен в сегменте и даже обеспечивший ограничение экспорта данной культуры; - неопределенность с посевом ранних зерновых культур на фоне дефицита влаги, стимулирующая расширение площадей под поздними культурами; - социальная значимость гречихи как базового продукта, позволяющая прогнозировать высокий спрос и на протяжении будущего сезона. Напомним, что уже несколько лет подряд импорт гречневой крупы в Украину более чем в два раза превышает экспорт. По официальным данным, запасы гречки в магазинах по состоянию на 1 апреля по сравнению с предыдущей неделей выросли на 36%. latifundist.com/ Рост цен на продовольствие. Можно избежать? Latifundist.com.- 06.04.2020 В условиях пандемии и карантина все человеческие потребности сужаются до самого необходимого. И на это необходимое — продукты питания — растут цены. Latifundist.com изучал причины роста цен на продовольствие. Официальная статистика пока не посчитала, как выросли цены на продукты питания в марте. Но потребители не могли не заметить увеличение ценников на продукты на 5-10%, на 30-50%, а то и в два раза. Если бы ничего подобного не происходило, то Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины не демонстрировало бы озабоченность ситуацией. Но 25 марта, чтобы «не допустить спекулятивный рост цен», министерство решило усилить мониторинг цен на продукты социального назначения и наличия таких продуктов в торговых сетях. Как будто мониторинг может сдержать подорожание. Кроме того, в недрах министерства зреет идея подписания Меморандума об укреплении сотрудничества между Кабинетом Министров Украины и производителями продуктов питания, сетями розничной торговли, а также отраслевыми ассоциациями по обеспечению внутреннего рынка и потребителей социально значимыми продуктами питания. latifundist.com/ Цього року в Україні посіють менше цукрових буряків УНІАН: Новини України.-07.04.2020 Посівні площі під цукровим буряком можуть скоротитися на 5%.Посівні площі під цукровим буряком цього року становитимуть близько 190-200 тисяч га, що майже на 5% менше, ніж у 2019 році. Про це повідомила прес-служба Національної асоціації цукровиробників України (НАЦУ) "Укрцукор". "У цьому році можливе незначне скорочення посівних площ на 5%. Насамперед це обумовлено ціновою ситуацією на ринку цукру. Однак, враховуючи перехідні залишки й цукор нового врожаю, дефіциту цукру в Україні не буде", - сказано в повідомленні. Зазначається, що, попри відсутність вологи в ґрунті та різкі перепади температур, посівна кампанія стартувала наприкінці березня, і за станом на 2 квітня цукровим буряком вже засіяно 25,95 тисячі га. Як повідомляв УНІАН, виробництво цукру в Україні поточного маркетингового року (вересень 2019 - серпень 2020) скоротилося на 19% й становить 1,48 мільйона тонн. www.unian.ua

< Назад Етнічна кулінарія Етнічна кулінарія: навч. посіб./А.А.Мазаракі, М.Ф. Кириченко, Т.І.Юдіна та ін.; за ред. А.А. Мазаракі; КНТЕУ. - К., 2021.- 456 с.: іл. Навчальний посібник підготовлений колективом науковців Київського національного торговельно-економічного університету і призначений для студентів, що навчаються за спеціальністю «Харчові технології», «Готельно-ресторанна справа», а також викладачів вузів, фахівців галузі та усіх, хто цікавиться кулінарією. В посібнику викладено матеріал з питань формування особливостей кухонь народів світу в залежності від географічного положення країни, кліматичних та економічних умов, історичних традицій, основного виду господарської діяльності кожної країни. Представлена інформація щодо використання традиційної продовольчої сировини, способів кулінарно-технологічної обробки в процесі приготування напівфабрикатів і готової продукції та особливостей оформлення та подавання страв. До розгляду кожної країни подається загальна характеристика національної кухні, харчові та релігійні традиції, продовольча сировина, страви. Описана технологія приготування найпоширеніших харчових страв, напоїв, солодощів. Доповнюють матеріал кольорові ілюстрації. Матеріал посібника згруповано за чотирма розділами. Пропонуємо деякі цікаві факти, зібрані авторами до кулінарної характеристики країн та континентів. Розділ 1. Етнічна кулінарія європейських країн розкриває етнічну кулінарію Північної та Західної Європи, Південної Європи та Балканських країн, країн Центральної та Східної Європи, країн Закавказзя. Для прикладу, французька кухня відома в усьому світі, це своєрідний еталон смаку та вишуканості. Францію можна назвати родоначальницею сучасної європейської кухні. Тому не випадково більшість кулінарних термінів мають французьке походження: омлет, антрекот, бульйон, майонез, гриль та інші. Характерними особливостями німецької кухні є те, що вона проста, жирна і поживна. В Німеччині люблять, щоб кожна страва мала сильний і яскраво виявлений смак. Якщо говорити про солодощі, то вони повинні бути дуже солодкими, м’ясо дуже м’ясним. Широким розмаїттям страв багата українська кухня. Завдячуючи благодатній землі, клімату, українській гостинності українська кулінарія нараховує сотні рецептур страв, які визначаються високими смаковими і харчовими властивостями. Деякі страви, наприклад, карасі, запечені під сметанним соусом, відомі ще з IX століття, а український борщ прийшов до нас з XI-XII ст., коли на території Київської Русі з’явився буряк, який звався борщ. Своєрідність сучасної національної кухні полягає у використанні таких продуктів, як свинина, сало, олія, буряк, морква, гарбуз, пшеничне борошно. Дуже часто застосовуються комбіновані способи приготування, наприклад, комбінування різних способів теплової обробки продуктів (смаження, пасерування, запікання) підсилюють, розвивають смакові властивості основної страви. Характерна для сучасної української кухні величезна кількість борошняних виробів. До національних страв належать вареники, галушки, шулики, гречаники, вергуни, пампушки та інші вироби. Розділ 2. Етнічна кулінарія країн Азії та Африки Представлено кулінарію країн Близького Сходу, Східної Азії, Південної та Південно-Східної Азії, Середньої Азії, Східної та Південної Африки. Відкриває розділ Туреччина. Сучасна турецька кухня, що ввібрала в себе і зберегла саме краще за довгі віки існування різних цивілізацій на турецькій землі, здатна здивувати навіть самого вимогливого гурмана. Завдяки величезному асортименту страв, їх оригінальному смаку турецька кухня займає одне з провідних місць серед національних кухонь світу. Відмінною рисою країни Перської затоки Ірану є традиційна східна гостинність. В традиції Ірану подавати на стіл одразу всі страви досі існує, щоб гості самі вирішували, що саме і в якому порядку вони будуть споживати, залежно від смаків та настрою. Улюбленими національними стравами жителів Іраку є плов з баранини і рису, в який додають родзинки, інжир, мигдаль, а також «яхні» – м’ясна страва з гострими приправами, «кюфте» та «шамі» - фрикадельки з подрібненого м’яса, «чало-кебаб» – смажене на вертелі над деревним вугіллям філе баранини, з відвареним в олії рисом. Етнічна кулінарія Магрибу (Туніс, Алжир, Марокко). Однією з найпопулярніших страв кухні Магрибу є «тажин», це тушковане м’ясо курчати з овочами, яке готують у конічному глиняному посуді тажині. Кухня Ізраїлю надзвичайно різноманітна й самобутня, оскільки ізраїльтяни з’їхалися на свою землю з усіх кінців світу, тому поняття «ізраїльська кухня» містить у собі і класичні європейські страви, і кулінарні делікатеси Далекого Сходу, Латинської Америки, і навіть американський фаст фуд. На формування єврейської кухні в її сучасному вигляді істотно вплинули два фактори: спричинене давніми релігійними звичаями обмеження – «кашрут» і розселення євреїв по всьому світу. Єврейська кухня поєднує в собі страви двох кулінарних традицій – сефардської та ашкеназької. Сефардська кухня – це кухня євреїв Близького Сходу, Іспанії, Середземномор’я, ашкеназька - євреїв, які населяли Європу. Розділ 3. Етнічна кулінарія країн Америки До країн Північної Америки належать США та Канада. Традиційна їжа переселенців була і залишається такою, що відповідає смакам різних етнічних груп, що переїхала до цих країн. Типова американська кухня являє собою змішування усього і всякого, в результаті продукти набувають нових смаків. Осередком канадської кулінарії є квебекська кухня, оскільки рецепти французьких кулінарів їй історично і географічно ближчі. Національною особливістю канадської кухні є те, що готують страви з екзотичних видів сировини: печінка тюленя, горб бізона, задня лапа ведмедя, хвіст бобра та інші. До країн Латинської Америки входять Аргентина, Бразилія, Мексика, Куба, Чилі, Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Уругвай. Бразильська кухня склалася з особливостей трьох кухонь – індійської, португальської та африканської. Кухня Бразилії - це багата мозаїка регіональних кухонь, кожна з яких суттєво відрізняються від кухонь сусідніх районів. Основа багатьох мексиканських страв – кукурудза. Найдавніші знахідки свідчать, що переробкою кукурудзи в країні займалися ще 3400-2300 рр. до н.е. У мексиканській кухні існує страва, що має особливу популярність у місцевих жителів завдяки тому, що кольори її інгредієнтів відповідають кольорам прапора країни. В меню багатьох ресторанів пропонується фарширований зелений перець чилі під білим соусом з волоського горіха, приправлений червоними зернами гранату. Розділ 4. Етнічна кулінарія країн Австралії та Океанії Кухня Австралії та Океанії – одна з найбільш строкатих і екзотичних в світі. На її розвиток вплинули переселенці з усього світу. Заснована на англійських традиціях, вона увібрала в себе безліч кулінарних прийомів азійської кухні, зокрема японської, китайської і малайської. Головна роль у місцевій кухні відведена м’ясним продуктам, причому не важливо, чи це традиційна яловичина, свинина чи м’ясо кенгуру, крокодила, страуса, опосума. Жителі материка й островів вживають багато риби і морепродуктів, які зазвичай запікають на вугіллі. Ця острівна країна наповнена екзотичними видами сировини, яких немає ні в Європі, ні в Азії, і може претендувати на лідерство за розмаїттям продовольчої сировини. Попередня Наступна

< Назад АВОКАДО. СПРАВДІ УНІВЕРСАЛЬНИЙ ФРУКТ! 7 черв. 2026 р. НІЧОГО такого іспанські конкістадори початку XVI сторіччя ще не бачили — фрукт, який величиною та формою нагадував велику грушу, але, навіть дозрівши, залишався зеленим. Його м’якоть була ніжною і маслянистою, з горіховим присмаком. Згодом цей фрукт назвали авокадо, від ацтекського слова «ауакатль». З авокадо європейців познайомив 1519 року Мартін Фернандес де Енсісо. Під час однієї з перших іспанських експедицій до Південної Америки він побачив фрукт там, де тепер лежить колумбійське місто Санта-Марта. Тоді, в роки географічних відкриттів, європейці скуштували багато нового, наприклад, крім авокадо, ще шоколад, кукурудзу та картоплю. Звичайно, насправді уся ця їжа не була новою. Корінні мешканці країн з помірним кліматом у Західній півкулі здавна її знали та споживали. У декотрих племенах авокадо цінувалося настільки, що його дарували на весілля та підносили гостям. Вирощування авокадо Тепер авокадо культивують у багатьох країнах з теплим чи помірним кліматом, як наприклад: в Австралії, Ізраїлі, Кенії, Новій Зеландії, країнах Північної і Південної Америки та на Філіппінах. Це один з приблизно 20 тропічних фруктів, на які в усьому світі існує великий попит. У тропіках Північної і Південної Америки росте багато видів авокадо. Плоди деяких з них не більші курячого яйця, а є й великі — такі, як диня середніх розмірів, і можуть важити до 2 кілограмів. Колір також різний — від зеленого до темно-пурпурового; шкірка буває шершавою і крихкою, трапляється також тоненька й гладенька. У фруктових садах можна вирощувати різні сорти авокадо, плоди однакового вигляду і якості. Під час цвітіння дере́ва авокадо вкриваються тисячами блідо-жовтих квіточок. Але плід утвориться лише на місці однієї з 5000. Квітки авокадо незвичайні: у кожної є тичинка — орган, в якому утворюються пилкові зерна, та маточка — орган, в якому утворюється зав’язь. Вони могли б самозапилюватися, але особливий механізм приводить у дію тичинки і маточки кожної квітки в різний час. Квітки декотрих дерев розкриваються зранку, запилюються і опівдні закриваються. Увечері ті ж квіточки розкриваються знову, але тепер самі продукують пилок. Інші дерева, що поблизу, мають зворотний цикл. Запилення відбувається так: коли квітки одного дерева продукують пилок, він потрапляє на приймочки квітів сусіднього дерева і запилює їх. Крім того, велику частину пилку переносять бджоли та інші комахи. Отже, поява плодів авокадо залежить від складної взаємодії сонячного світла, тепла, вітру, а також від комах і розташування дерев. Поживний і корисний Плоди авокадо надзвичайно поживні, багаті на протеїн, рибофлавін, ніацин, калій та вітамін C. Вважається, що вони містять принаймні 11 вітамінів та 14 мінералів. У деяких країнах Центральної Америки авокадо з тортільєю — це повноцінна страва. В авокадо також багато жиру, який, як і оливкова олія, містить мононенасичені жири. Олія з авокадо придатна для виробництва мила та косметики. Майже кожна частина дерева авокадо має якесь застосування. Деревина йде на паливо. Завдяки властивості залишати незмивні сліди кісточку, або насіння, авокадо у Південній Америці використовують для нанесення міток на одяг. У деяких регіонах Філіппін з листя авокадо готують чай. А кору застосовують для вичинки шкур. Як купувати і їсти авокадо Якщо ви йдете на базар по авокадо, не намагайтесь визначити стиглість плоду за кольором шкірки, адже у кожного виду він свій. Спробуйте обережно стиснути плід. Дозрілий той, що злегка м’який. Авокадо слід зберігати у теплому місці, що добре провітрюється, а якщо загорнути плід у газету, він дозріє трохи швидше. Цей фрукт можна тримати і в холодильнику, навіть вже розрізаний. Збризніть м’якоть лимонним соком, і вона не покоричневіє. Багатьом подабається авокадо з цитрусовими або з помідорами. Смак можна підкреслити пікантними чи гострими соусами. Крім того, авокадо дуже апетитне з креветками, крабами й омарами, а також поліпшує смак різноманітних салатів. Дехто змішує його з іншими фруктами, щоб приготувати відсвіжний сік. Якщо м’якоть авокадо вимішати зі спеціями та іншими складниками, то виходить дуже смачна маса, яку намащують на сухе печиво. Звичайно, не годиться оминути увагою знамениту страву ґуакамоль, яку готують з авокадо, помідорів, цибулі, зеленого перцю та спецій. Авокадо теж доповнює гарячі страви, які подають на друге. У цьому разі його додають в останній момент, тримаючи перед цим подалі від гарячого. Можливо, ви часто їсте авокадо. Однак для мешканців деяких країн це екзотичний і рідкісний фрукт. Якщо ж вам ще ніколи не доводилось їсти авокадо, скуштуйте його при нагоді. Ви переконаєтесь у тому, що цей справді універсальний фрукт ще й дуже смачний! https://zvidusil.in.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 7 червня по 13 червня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 червня 2024 року Зміст стор. 1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському – скорочується 1 2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади 2 3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показник 2 4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшнику 2 5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів 2 6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському Саміті – основні тези 3 7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС 3 8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ 3 9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі 4 10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій 4 11.ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ 5 --------------------------------------------------------------- 1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському - скорочується Agravery. -13.06.2024 За перші 9 місяців 2023/24 МР з України було вивезено майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% перевищило показник в аналогічний період минулого сезону та стало максимальним значенням для вересня-травня за останні 4 сезони. В поточному сезоні основним імпортером українського шроту залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). У вересні-травні 2023/24 МР експорт шроту в даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%. ЄС затвердив «захищаюче мито», що набирає чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі 95 EUR/т імпортованої до ЄС продукції. «Захищаюче мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Для даного сектору Євросоюз є основним ринком реалізації з часткою близько 73% і де український продукт досить серйозно конкурує з російським та білоруським. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-zbilsue-prisutnist-na-rinkah-es-todi-ak-na-kitajskomu-skorocuetsa 2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади Agravery. -12.06.2024 Відтепер українські товаровиробники яєчних продуктів зможуть експортувати продукцію до Канади завдяки спільній роботі Держпродспоживслужби, МЗС та посольства України в Канаді. Держпродспоживслужба повідомила, що ветеринарний сертифікат погоджений компетентними органами обох країн. У відомстві зазначили: «Звертаємо увагу, що експорт яєчних продуктів до Канади можливий лише в разі співпраці з ліцензованими імпортерами в цій країні». https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimala-pravo-eksportu-aecnih-produktiv-do-kanadi 3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показник Agravery. -12.06.2024 В травні 2023/24 МР з України було експортовано 714 тис. тонн соняшникової олії (+14% до показника у квітні), що стало максимальним місячним обсягом із січня 2021 р. В цілому за всю історію експорту даної продукції з країни це третій за величиною місячний обсяг відвантажень. За підсумками вересня-травня 2023/24 МР з України було експортовано рекордні для цього періоду 5,14 млн тонн олії. Високий попит на соняшникову олію на тлі її конкурентної вартості порівняно з іншими рослинними оліями став одним з основних факторів, що сприяв активному експорту продукту в поточному сезоні. Також, стабільна робота українських портів забезпечила практично безперебійне відвантаження продукту. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-sonasnikovoi-olii-z-ukraini-v-202324-mr-perevisiv-dovoennij-pokaznik 4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшнику Agravery. -09.06.2024 «Це наша власна розробка, яка забезпечує можливість більш точно планувати захист рослин та оптимізувати навантаження на техніку», - підкреслюється у повідомленні компанії. Під кожну з культур використовується свій підхід і тренується окрема ШІ-модель на базі великої кількості погодних та інших даних, зокрема: суми опадів із дати сівби; сонячної радіації; суми ефективних температур із дати сівби; географічного розташування поля; характеристики гібрида; погодних умов у період сівби. В компанії очікують, що даний інструмент допоможе більш якісно будувати технологічні стратегії та швидше реагувати на події у полях. Зазначається, що наразі ведеться робота над розширенням можливостей ШІ-моделі. «В планах проаналізувати, наскільки вчасно вносяться різні засоби захисту рослин і як це повпливало на врожайність», - резюмували в пресслужбі. https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozpocav-vikoristanna-si-modeli-prognozuvanna-rozvitku-kukurudzi-ta-sonasniku 5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів AgroNews.ua . -08.06.2024 Нанобульбашки, полімерна плівка і не тільки…Мінагрополітики України разом з Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії за участі представників японських компаній проводить вебінари, на яких можна дізнатись як вирощувати продукцію з високою доданою вартістю, покращити родючість ґрунтів і отримати добрий врожай. На цих заходах представники Японії діляться новими агротехнологіями, які покращують сільськогосподарські землі. Подивитись вебінари можна тут. https://agronews.ua/news/yaponski-predstavnyky-podilylys-z-ukrayinskymy-agrovyrobnykamy-tehnologiyamy-yaki-pokrashhuyut-rodyuchist-gruntiv/ 6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському саміті – основні тези AgroPolit.com . – 07.06.2024 Однією з трьох провідних тем для української офіційної делегації на Глобальному саміті миру у Швейцарії з 15 по 16 червня є глобальна продовольча безпека і негативний вплив на неї російської військової агресії проти України. Заступник голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики, народний депутат України Степан Чернявський розповів з якими очікуваннями та пропозиціями до міжнародних партнерів звернуться у ці дні українські делегати. З початком війни росії питання забезпечення продовольчої безпеки постало дуже гостро. С. Чернявський зазначає: «Україна аграрна країна і питання продовольчої безпеки стоїть сьогодні дуже гостро. Якщо буде ескалація конфлікту, тоді ми всі розуміємо, що велика частина людей може залишитися без права на їжу, або у них буде обмежена можливість на їжу. Ми всі чекаємо на саміт у Швейцарії, де буде багато країн. Я очікую від учасників форуму розуміння того, як продовження війни дуже негативно вплине на глобальну продовольчу безпеку». Він навів статистику про стан міжнародної продбезпеки: https://agropolit.com/news/28466-scho-prositime-dlya-agrosektoru-ukrayinska-delegatsiya-na-shveytsarskomu-samiti--osnovni-tezi 7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС AgroPortal.ua .- 09.06.2024 Внаслідок ухвалення урядом обмежень щодо експорту м’яса птиці обсяги експорту цієї продукції до Євросоюзу знизяться порівняно з 2023 роком. Таку думку висловив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко . Він зазначив: «Тепер експортери поступово переналаштовуватимуться на інші ринки, можливо, дехто перегляне виробничі плани на цей рік». Якщо обсяги експорту м’яса птиці триматимуться на середньомісячному рівні 2024 року, внутрішній ринок не відчує суттєвого впливу через таке обмеження. Сергій Карпенко уточнив, що розмір квоти на цей рік орієнтовно менший на 20%, як порівняти з торішнім обсягом експорту м’яса птиці до країн ЄС. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/kvota-na-kuryatinu-na-20-mensha-nizh-obsyagi-torishnogo-eksportu-do-yes 8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ AgroPortal.ua .- 08.06.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року . Д окумент передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань. Він містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Реалізація цих цілей передбачається до 2030 року. Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність. Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки. Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їхньої конкурентоспроможності. Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа. Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них. Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями. Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій. Проєкт розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики за посиланням . Затвердження стратегії урядом планується до кінця 2024 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/strategiya-agrarnogo-rozvitku-do-2030-r-nazvano-sim-napryamkiv-ruhu-reform 9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі AgroTimes.-10.06.2024 Споживання свинини в світі щорічно зростає на 2 млн тонн, і до 2030 року, за прогнозами Організації економічного співробітництва, збільшиться на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє близько 600 тис. тонн свинини, може і має звернути увагу на цей сегмент. В Україні із початком повномасштабної війни відбувся відтік значної частини споживачів свинини. При цьому аграрії змогли збільшити вирощування свиней до довоєнного рівня. Керівник групи з експорту Асоціації м’ясної галузі, засновник ТОВ «Агро-Інвест» Ігор Ляховський підкреслив: « Імпорт м’ясної продукції до України скорочується. Це ‒ перший дзвіночок, що свідчить про наповнення ринку. Основним споживачем на внутрішньому ринку стало Міноборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок, і ціни падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується». Більшість переробних підприємств готова до експорту, зазначає Ляховський. При цьому їм важлива підтримка держструктур у цьому процесі. Адже відсутність уваги до галузі свинарства сьогодні загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vitchyznyani-myasopererobni-pidpryyemstva-gotovi-do-eksportu/ 10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій AgroTimes.-07.06.2024 Пресслужба Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації повідомляє, що малі та середні підприємства запрошують до участі в програмі FOODITY , що фінансується ЄС для створення пілотних проєктів за напрямом стимулювання інновацій у сфері виробництва харчових продуктів. Загальний бюджет програми – 1 млн євро. Планується, що за кошти програми буде профінансовано 6 пілотних проєктів. Максимальний грант на одного бенефіціара -187,5 тис. євро. Важливо враховувати, що усі пілотні проекти заявників повинні зосереджуватися на соціальних інноваціях і включати заходи щодо залучення громадян до його реалізації. Усі бенефіціари програми, окрім гранту, зможуть отримати технічну підтримку для розробки рішень, експертне наставництво щодо розвитку бізнесу: від маркетингу та продаж до фінансування та впровадження інноваційної стратегії. Заявки на конкурс подаються англійською мовою до 10 липня 2024 року за посиланням: http://surl.li/ueztg (заручившись партнерством, партнерів можна знайти за посиланням: http://surl.li/ufeow Детальніше про проєкт та етапи конкурсу можна довідатись за посиланням: http://surl.li/uezlx https://agrotimes.ua/agromarket/harchovyky-zmozhut-otrymaty-granty-na-rozvytok-innovaczij/ 11. ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ Дзеркало тижня.-07.06.2024 Міністерство вважає, що треба наслідувати приклад Фінляндії, яка "знесолила" громадян Міністерство охорони здоров'я України повідомляє, що у хлібі, який споживають українці, вміст солі складає від 1,07 до 1,7 г на 100 г. Водночас українець споживає приблизно 250 г хліба на добу. Таким чином, споживаючи денну норму, українці отримують з їжею значну кількість солі в організм, яка перевищує рекомендовані норми. Щоб врегулювати кількість споживання солі, МОЗ звертається до всіх виробників хлібобулочних виробів з пропозицією скоротити кількість солі, яка використовується в хлібі, до показника не вище 0,9 г на 100 г продукту. За даними фахових досліджень у 2019 році, українці споживають приблизно 12,6 г солі за одну добу. Водночас експерти рекомендують добову норму не більше 5 г. https://zn.ua/ukr/HEALTH/vmist-soli-v-ukrajinskomu-khlibi-maje-stati-vdvichi-menshim-moz.html

< Назад Лимонний кекс з маком Інгредієнти Інгредієнти 175 г вершкового масла 300 г борошна 1 ч. л. розпушувача дрібка солі ванілін 125 г сметани Кроки Кроки З лимонів зняти цедру. Вичавити сік. В каструлю влити весь сік. Повинно бути десь 6 ст. л соку. Додати 150 г цукру і проварити на малому вогні 10 хвилин. Тим часом, вершкове масло збити з цукром пару хвилин, по одному додати яйця. В цю суміш додати борошно, розпушувач, сіль, ванілін, мак за смаком. Перемішати. Вийде вершкове, густе тісто. Викласти в прямокутну форму застелену пергаментом. Випікати 45 - 50 хвилин, при температурі 180 градусів. Коли кекс трохи охолоне, наколоти його дерев'яною паличкою і пропитати сиропом. Залишити до повного охолодження і насолоджуватися. Сиропом поливайте не дуже щедро, все ж не забувайте що це лимонний сироп! Замість лимона в цьому кексі можна використати апельсини. Попередній допис Наступний допис

< Назад Українська овочева страва — меживо Інгредієнти Інгредієнти 2 середні баклажани 1 велика цибулина 3 середні помідори сіль, перець, сухі трави на ваш вибір 1-2 зубки часнику зелень для прикрашання олія для смаження Кроки Кроки Баклажани ріжемо кружальцями завтовшки приблизно 0,5 см, складаємо у глибоку миску, солимо, перемішуємо, даємо постояти хвилин 20-30. Промиваємо від солі. Ставимо пательню на невеликий вогонь, наливаємо олію, обсмажуємо баклажани з обох боків до золотавої скоринки та м’якості. Ріжемо цибулю кружальцями, також обсмажуємо на невеликому вогні з обох боків до золотавої скоринки та м’якості. Беремо глибоку тарілку або форму. Викладаємо половину посмажених баклажанів, на них — шар цибулі, потім знову шар баклажанів. Кожен шар варто трохи посолити. Готуємо томатну заливку. Помідори обливаємо окропом, потім холодною водою. Після цього знімаємо шкірку та подрібнюємо помідори у блендері. Додаємо до томатного пюре сіль та перець до смаку. Також додаємо сухі трави на ваш вибір та дрібно накришений або пропущений через прес часник. Усе перемішуємо, заливаємо цією масою баклажани із цибулею. Перед подачею посипаємо меживо зеленню. Ставимо в холод на кілька годин. Спробуйте! Попередній допис Наступний допис

<Назад 1 вересня - День знань 1 вер. 2024 р. До 1 вересня 2024 року ЦНТБ підготувала : Тематичну виставку присвячену Дню підприємця в Україні; Книжкову презентацію до Дня знань: З 2023 року в співпраці Міністерства освіти і науки та Міністерства культури реалізовується мовна програма Future Perfect, мета якої – популяризація англійської як мови міжнародного спілкування. Рубрика Репрезентація фонду пропонує дві цікаві книги, які видані англійською мовою. Попередня Наступна

< Назад ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯї Автор METRO 6 квіт. 2023 р. Грецький йогурт — це особливий тип йогурту, який раніше виготовлявся лише з овечого молока та обов’язково фільтрувався. Тому продукт набував густої ніжної текстури. Якщо немає змоги відвідати сонячну Грецію, спробуйте її на смак. Грецький йогурт — унікальний молочний продукт, один із фаворитів серед мешканців Середземномор’я. У Греції його вживають і як самостійну страву, і як соус до м’яса і риби, заправку для салатів, десерт із фруктами та горіхами. Взагалі йогурт вважається найдавнішим молочним продуктом, якому вже більше 1000 років. Кажуть, що перші рецепти були знайдені ще на древніх єгипетських папірусах. І в грецького продукту не менш цікава історія. ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ІСТОРІЯ За легендою виробництво йогурту зародилося випадково. Кочовики, які брали молоко з собою у шкіряних глечиках, під час своїх довгих мандрів побачили, що замість молока в їх запасах утворилася густа біла речовина. Їм сподобався смак продукту, тому з часом його стали виготовляти спеціально. Фракійці за допомогою бродіння зберігали молоко на більш тривалий час в умовах спекотного клімату. Спочатку йогурт робили з молока вівець, коней, а пізніше і з коров’ячого. Майже так випадково з’явився і грецький йогурт: кажуть, що один із власників овечої ферми залишив глечик із молоком у теплому місці. Молоко перетворилося на більш густу масу з приємним вершковим смаком. Поряд з оливками, оливковою олією і сиром фетою, йогурт у сучасній Греції належить до щоденних продуктів вживання. Чим відрізняється грецький йогурт від звичайного? Грецький продукт більш густий, як порівняти зі звичайним класичним питним йогуртом. Він схожий на сметану. Це пов’язано з високою концентрацією молочнокислих бактерій та спеціальною фільтрацією. Під час фільтрації видаляється майже вся сироватка. В Греції він так і називається — странгисто яурти — проціджений йогурт. Водночас повністю зберігається аромат продукту, але смак стає більш ніжним, легким, схожим на вершки чи сметану. ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ЯК З’ЯВИВСЯ СУЧАСНИЙ ПРОДУКТ Грецький йогурт — фільтрований продукт, з якого видаляють майже всю рідку частину. Завдяки цьому продукт не має типового кислуватого присмаку, а його консистенція більш густа. Справжній йогурт у Греції схожий на сир. Для його виготовлення використовують вдвічі більше молока, ніж зазвичай, і два штами корисних біфідобактерій. Своєї популярності у всьому світі цей продукт набув завдяки маркетинговому успіху грецької компанії FAGE. Саме вони вперше стали продавати фільтрований продукт із коров’ячого та овечого молока у США під назвою «грецький густий йогурт». Сьогодні його можна зустріти на продуктових полицях майже в будь-якій країні світу. Компанія має власні представництва в Америці і Західній Європі. Різновиди грецького йогурту У самій Греції виготовляють декілька видів продукту: Зі скоринкою. Класичний і популярний у Греції вид йогурту. Він продається в магазинах та на фермах, має характерну скоринку зверху. Це молочний жир, що в процесі приготування підіймається та твердіє. Такий йогурт частіше стає основою для соусів і салатних заправок, бо має незначну кислинку. Класичний без скоринки. Цей різновид йогурту готується за такою ж технологією, як і попередній. Але щоб не утворювалася скоринка, майстри часто його перемішують. В нього більш м’яка бархатиста консистенція та більш збалансований вершковий смак. Віджатий. Йогурт, з якого прибирають зайву вологу. Для цього класичний йогурт без скоринки перед фасуванням перекладають у мішечок і підвішують на добу. За цей час із нього виділяється волога і продукт набуває більш твердої густої консистенції. Особливості грецького йогурту Традиційний грецький йогурт виготовляється з коров’ячого або овечого молока та має високу концентрацію молочнокислих бактерій. Також у ньому міститься вдвічі більше білка, ніж у звичайному йогурті. А от лактози немає, тому він добре засвоюється дорослими і дітьми. Попри вишукані смакові характеристики, цей продукт дуже корисний. У ньому багато кальцію, магнію і натрію. Саме грецький різновид стабілізує рівень глюкози в крові та нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Калорійність продукту невисока, тому його вживають люди на дієті та спортсмени. Лікарі називають грецький йогурт суперпродуктом та обов’язковим інгредієнтом у раціоні довгожителів. Вживати можна як окремо, так і додавати в салат, використовувати замість звичної сметани. https://www.metro.ua/Blogs/vidpochynok/Hretskyy-yohurt Попередній допис Наступний допис

< Назад Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! 20 груд. 2018 р. Напередодні великого свята Різдва Христового представляємо Вам, шановний наш читачу, талановиту українську художницю, нашу сучасницю, Надію Полуян – Внукову, яку називають «роменським дивом», такою яскравою є її палітра. Ромни – старовинне місто у Сумській області. Художницю з дитинства оточували мальовничі пейзажі рідного краю. Своїм духовним вчителем вважає свою маму Катерину Андріївну, яка в навколишніх селах найкраще за всіх співала і вишивала. В мистецтві її вчителем і наставником став відомий в Сумах вчитель малювання та мистецтвознавець В.М. Власов. Його настанови стали творчою програмою художниці: «Цінуй в собі художника. Малюй! Малюй! Картини не пропадуть!». В її картинах краса, добро, любов до людей, до рідного краю. Визнання прийшло до митця після першої персональної виставки у Києві в найпрестижнішому музеї Т.Г. Шевченка. Сьогодні Надія Володимирівна Полуян – Внукова член Національної спілки художників України. Помилуємося сніжною зимою, красою простого селянського побуту, побачимо різдвяні частування. З зимовими святами вас, дорогі читачі нашої рубрики! Попередній допис Наступний допис

< Назад В Україні з’явився інноваційний хліб, який може зберігатися місяцями 17 лют. 2024 р. Концерн Хлібпром випустив на ринок унікальний пастеризований хліб авторської рецептури. Хліб продається під брендом AGROLA і може зберігатися місяцями. Хоча пастеризація поширена у виробництві молочних продуктів, це є одним із методів консервування хліба також. Інші способи подовження зберігання випічки – це упаковка в модифікованій атмосфері, коли вилучається або майже вилучається кисень із упаковки, без замороження або використання консервантів. В Хлібпромі для виробництва інноваційного обрали саме пастеризацію. В компанії уточнюють, що харчова цінність продуктів при пастеризації не змінюється, вони зберігаються смакові якості та цінні компоненти, вітаміни, ферменти тощо. Пастеризують свіжоспечені житні та заварні хліби. Для цього їх повторно нагрівають у спеціальних печах, щоб знищити всі ймовірно присутні мікроорганізми, та отримують продукт, який довше зберігає свій особливий смак та свіжість. ТРИВАЛІШЕ ЗБЕРІГАННЯ ДОПОМОЖЕ КОМПАНІЇ РОЗШИРИТИ ГЕОГРАФІЮ ПОСТАЧАННЯ ХЛІБА Згідно з технологією, пастеризація хліба відбувається за температури 78° C. Пастеризувати можна упаковку цілої буханки або нарізану хлібину. Для загортання необхідні відповідні термостійкі пакувальні матеріали. Що стосується упаковки, то це, як правило, товарна тара. Пастеризований хліб зазвичай зберігається 3-9 місяців. У таких випадках термін придатності більше не залежить від того, чи хліб не запліснявів, а залежить від втрати м’якості або появи сторонніх присмаків. https://newfood.media/2023/10/20/v-ukraini-z-iavyvsia-innovatsiynyy-khlib-iakyy-mozhe-zberihatysia-misiatsiamy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2024 року Зміст стор. 1. Уряд України ухвалив законопроєкт про Державний аграрний реєстр 1 2. Україна назвала умову, за якої готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС 1 3. Україна в лютому скоротила експорт соняшникової олії до ЄС 2 4. В Україні переробники соняшнику подумують про зупинку заводів 2 5. Україна увійшла до групи найбільших агроекспортерів СОТ 2 6. Українське виробництво соняшникової олії втрачає рентабельність 3 7. Мінагрополітики можуть знову об'єднати з Мінекономіки 3 8. Злиття міністерств вдарить по можливостях перемовин щодо вступу України до ЄС 3 9. Можливе обмеження українського цукру до ЄС: експерт назвав вихід 4 10. На Херсонщині запустять крафтове виробництво вина 4 11. Хлібопекарі мають перебої з постачанням імпортної сировини 4 12. Уряд збільшив суму гранту на розвиток виноградарства 5 13. Україна різко збільшила продажі молочки за кордон: виручка зросла на чверть 5 --------------------------------------------------------------- 1. Уряд України ухвалив законопроєкт про Державний аграрний реєстр Agravery.-04.03.2024 Про це повідомив прем’єр-мінстр України Денис Шмигаль:«Сьогодні ухвалюємо та передаємо до парламенту законопроєкт про Державний аграрний реєстр», - сказав він під час засідання. При цьому, зазначив Д. Шмигаль, вказаний реєстр уже створено, але важливо унормувати його роботу окремим законом, а також розширити його функціонал. Він зазначив: «115 тисяч користувачів зареєстровані в цьому реєстрі. Це простий і зрозумілий інструмент, через який держава допомагає українським аграріям». https://agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-uhvaliv-zakonoproekt-pro-derzavnij-agrarnij-reestr 2. Україна назвала умову, за якої готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС AgroNews.ua . -07.03.2024 Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Україна готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС, щоб розрядити політичну суперечку з Польщею, але також закликає блок заборонити імпорт російського зерна. За його словами, Україна може погодитися на нові обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, хоча ЄС також має заборонити експорт російської сільськогосподарської продукції, яка надходить до Євросоюзу через Білорусь і країни Балтії. Він підкреслив: «Керований підхід до торгових потоків між Україною та ЄС на якійсь перехідний період – це те, що нам усім потрібно, – сказав Тарас Качка, але додав, – що стосується пшениці, то не Україна створює проблеми для польських фермерів, а Росія». https://agronews.ua/news/ukrayina-nazvala-umovu-za-yakoyi-gotova-pryjnyaty-obmezhennya-na-torgivlyu-agroprodukcziyu-z-yes/ 3. Україна в лютому скоротила експорт соняшникової олії до ЄС AgroNews.ua . -05.03.2024 Експорт соняшникової олії з України в лютому становив 603 тис. тонн, що лише на 1% поступається січневому обсягу та є другим за величиною показником для вказаного місяця за всю історію (рекорд для лютого було зафіксовано у 2019/20 МР – 627 тис. тонн). Зменшення відвантажень даної продукції у звітному місяці відбулося в основному за рахунок країн Євросоюзу (-10%), що на тлі високих темпів закупівлі соняшникової олії від початку поточного сезону сформувало досить непогані її запаси. У даному напрямку було експортовано близько 364,1 тис. тонн олії, що на 10% поступається показнику минулого місяця, проте залишається одним із найбільших місячних обсягів відвантаження до ЄС. https://agronews.ua/news/ukrayina-v-lyutomu-skorotyla-eksport-sonyashnykovoyi-oliyi-do-yes/ 4. В Україні переробники соняшнику подумують про зупинку заводів AgroNews.ua .-02.03.2024 Ціни на соняшникову олію протягом останнього місяця впали на 7%, на шрот – на 24%. Маржа переробників знизилась до мінімуму в деяких регіонах України. Повідомляє Agricensus із посиланням на джерела на ринку. Таке зниження обумовлене падінням на основних експортних ринках. Ціни на соняшникову олію від продавців знизилися в середньому на 60-70 $/т залежно від країни походження та становили 835-840 $/т CIF Мерсін для спотової доставки. На думку фахівців, ринок майже досяг свого мінімуму, але вони не заперечують подальших коригувань у короткостроковій перспективі та вважають, що березень буде вирішальним місяцем. Ціни на соняшниковий шрот в українських портах впали на 24%, до $155-165/т CPT порт. Трейдери прогнозують, що ціни на соняшникову олію чорноморського походження будуть на рівні 840 $/т CIF Китай з поставкою в березні-квітні, на соняшниковий шрот — 280-295 $/т CIF Китай. Торгові джерела на переробних підприємствах у центральній та західній частинах України говорять про зниження маржі до мінімального рівня із закупівельними цінами на соняшник, але в деяких випадках націнки знизиться до нуля, якщо зважати на збільшення витрат на логістику. https://agronews.ua/news/pererobnyky-sonyashnyku-podumuyut-pro-zupynku-zavodiv/ 5. Україна увійшла до групи найбільших агроекспортерів СОТ AgroNews.ua .-01.03.2024 Україна стала двадцятим учасником Кернської групи, яка була створена в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) та об’єднує країни, що підтримують лібералізацію міжнародної торгівлі аграрною продукцією. 25 лютого, під час 43 зустрічі в Абу-Дабі міністри Кернської групи було ухвалено таке рішення: “Ми раді вітати Україну як нового члена Кернської групи, відзначаючи загальну відданість України відкритій, справедливій, ринково орієнтованій системі торгівлі сільськогосподарською продукцією”, – йдеться у документі. Починаючи з 2020 року, Україна мала статус спостерігача в цій групі в СОТ, а переговори щодо вступу розпочала переговори ще у 2009 році. На зустрічі підкреслили, що сільське господарство залишається головною незавершеною справою СОТ, яка має перебувати в центрі зусиль із реформування. При цьому Кернська група прагне досягти справедливости й вирівняти правила шляхом реформи торгівлі сільськогосподарською продукцією відповідно до статті 20 Угоди про сільське господарство. https://agronews.ua/news/ukrayina-uvijshla-do-grupy-najbilshyh-agroeksporteriv-sot/ 6. Українське виробництво соняшникової олії втрачає рентабельність AgroPolit.com . – 05.03.2024 За словами експертів, рентабельність виробництва соняшнику в Україні падає через низькі ціни на соняшник та шрот. Виробники соняшникової олії та шроту перебувають під тиском у всьому Чорноморському регіоні після того, як ціни на продукти переробки впали протягом останнього місяця, знизивши маржу для виробників до мінімуму в деяких регіонах. Ціни на соняшникову олію впали на 7% за цей період, тоді як ціни на шрот впали на 24% під тиском переважного та відносно низького попиту. Це призвело до скорочення маржі переробки в деяких регіонах, оскільки ціни на соняшник залишаються високими. На думку експертів, ринок майже досяг свого мінімуму, але можливі подальші коригування у короткостроковій перспективі. Вони вважають, що березень буде ключовим місяцем. Ціни на соняшниковий шрот в українських портах впали на 24%, що пов’язано з тим, що пропозиція продукції в Чорноморському регіоні є більш ніж достатньою. https://agropolit.com/news/27772-ukrayinske-virobnitstvo-sonyashnikovoyi-oliyi-vtrachaye-rentabelnist 7. Мінагрополітики можуть знову об'єднати з Мінекономіки AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Кілька міністерств можуть скоротити та об'єднати, повідомляє hromadske з посиланням на джерела у фракції «Слуга Народу». На пресконференції 4 березня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що кількість міністерств в українському уряді хочуть скоротити на третину: «Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців. Ми вже почали це робити. І цього року скорочено 20 тисяч державних вакансій». Він повідомив, що в уряді вже працюють над створенням «потужного центру уряду». Там мають зосередитися всі допоміжні адміністративні функції — відповідна юридична підтримка, робота Кабміну в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері, міністерства повинні мати невелику кількість кваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику. А центр уряду має якісно і швидко готувати документи, необхідні для міністерства. https://agroportal.ua/news/ukraina/minagropolitiki-mozhut-znovu-ob-yednati-z-minekonomiki 8. Злиття міністерств вдарить по можливостях перемовин щодо вступу України до ЄС AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Незалежний експерт ринку Ольга Трофімцева висловила свою думку щодо ймовірної чергової спроби об’єднання міністерств. Можливе об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економіки стане черговим кроком послаблення інституційної спроможності України у сфері агро та вдарить по можливостях перемовин щодо вступу до ЄС. Кількість питань і глибина завдань, які стоять перед Україною, є надзвичайно великими, і цього не варто недооцінювати, особливо в агросекторі. «Злиття двох міністерств, з одного боку, я підтримую як шлях оптимізації держапарату і економії, але насамперед це можна зробити за рахунок контролюючих органів, наприклад, податкової чи інших служб, які займаються «кошмаренням» бізнесу замість ведення конструктивної роботи. З іншого боку — об’єднання відомств у той час, коли Україна офіційно починає перемовини з ЄС щодо вступу, в яких аграрна сфера буде однією з найскладніших, одним із найбільших викликів, і там, де у нас найбільше тем, за якими маємо не так багато спеціалістів, експертів, і яких можна остаточно втратити за спрощення відомств», — зазначила Ольга Трофімцева. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/zlittya-ministerstv-vdarit-po-mozhlivostyah-peremovin-shchodo-vstupu-ukrajini-v-yes 9. Можливе обмеження українського цукру до ЄС: експерт назвав вихід AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Рішення ЄС про обмеження імпорту цукру з України може негативно позначитись на галузі. Варто вже зараз шукати шляхи вирішення цієї ситуації. Таку думку висловив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський. Він зауважив, що у 2022/23 календарному році Україна експортувала 507 тис. т цукру до ЄС, а тепер Єврокомісія ухвалила рішення щодо обмеження експорту українського цукру в обсязі 320 тис. т на 2024 рік і 150 тис. т на період до 1 червня 2025 року. «Це може вдарити як по українських цукроварах, так і по агровиробниках і фактично поставити розвиток галузі на паузу», — зазначив фахівець. Він додав, що поки тривають переговорні процеси з іноземними партнерами, потрібно наголошувати на додаванні цукру до переліку товарів, що експортуються з портів Чорного моря, щоб відновлювати ринки, на яких був український цукор до повномасштабної війни. Це дозволить втримати галузь. https://agroportal.ua/news/ukraina/mozhliva-zaborona-eksportu-cukru-do-yes-ekspert-nazvav-vihid-dlya-ukrajini 10. На Херсонщині запустять крафтове виробництво вина AgroPortal.ua .- 03.03.2024 Центр промислового горіхівництва та виноградарства,що в Херсонської області Бериславському районі, планує цьогоріч розпочати виробництво вина, розповів засновник Центру промислового горіхівництва та виноградарства Максим Калайда. «Раніше ми вирощували виноград і продавали його для виноробів, але через подорожчання логістики та транспортування зараз реалізовувати так продукцію зовсім невигідно. Та й заманити до нас на Бериславщину винороба, приміром, зі Львівщини, зовсім неможливо, тому вирощений врожай потрібно буде переробляти», — зазначив Максим Калайда. Раніше вирощену продукцію підприємство продавало і винзаводу «Коблево», і невеликим виноробам, чиї вина здобували чимало нагород на різних конкурсах. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-hersonshchini-zapustyat-kraftove-virobnictvo-vina 11. Хлібопекарі мають перебої з постачанням імпортної сировини AgroPortal.ua .- 01.03.2024 Директор хлібопекарського підприємства «Чанта-Маунт» Олена Тараненко розповіла, що ч ерез проблеми на кордонах виробники хлібобулочних виробів мають перебої з постачанням імпортної сировини. Ускладнена логістика здорожчує її та призводить до нестабільних постачань. Вона каже: «Наразі ми шукаємо постачальника українського масла, щоб замінити імпортну складову нашої продукції. Тривалий час ми використовуємо у виробництві нідерландське масло». Раніше вони вже пробували працювати з українським маслом, але якісні показники не влаштовували. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/hlibopekari-mayut-pereboji-z-postachannyam-importnoji-sirovini 12. Уряд збільшив суму гранту на розвиток виноградарства Дело.-01.03.2024 В рамках програми “єРобота” тепер можливо отримати до 330 тисяч гривень на закладення одного гектара виноградників, що стало можливим завдяки внесенню змін до програми в частині безповоротних грантів на висадку садів і виноградників, повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, сума грантів на висадку садів і виноградників зросла на 105 тисяч гривень за кожен гектар, при цьому максимальна можлива сума допомоги складає 10 мільйонів гривень. Шмигаль додав, що головною умовою використання грантових коштів, які не потребують повернення, є створення нових робочих місць. https://delo.ua/agro/uryad-zbilsiv-sumu-grantu-na-rozvitok-vinogradarstva-429692/ 13. Україна різко збільшила продажі молочки за кордон: виручка зросла на чверть УНІАН: Новини України.-06.03.2024 Асоціація виробників молока повідомила, що в лютому 2024 року Україна експортувала 8,5 тис. тонн молочних продуктів на суму 16,6 млн дол. Порівняно до січня 2024 року натуральні обсяги експорту виросли на 22%, а грошова виручка збільшилась на 26%. Всього з початку року було експортовано 15,13 тис. тонн молочних продуктів, що на 3% більше порівняно до минулорічного періоду. Експортна виручка за перші два місяці 2024 року склала майже 29 млн грн., що на 14% менше ніж торік. Головними експортними категоріями в грошовому еквіваленті були: молоко та вершки, згущені – 33%; сири – 23%; морозиво – 13%; масло вершкове – 12%. В лютому українські компанії збільшили експорт сирів та вершкового масла, оскільки ціни на ключові біржові товари на глобальній торгівлі молочними продуктами (Global Dairy Trade) зростали протягом чотирьох сесій поспіль. З початку цього року Україна імпортувала 8,97 тис. тонн молочних продуктів, що на 9% більше порівняно до минулорічного періоду. https://www.unian.ua/economics/agro/ukrajinsku-molochku-pochali-aktivnishe-kupuvati-za-kordonom-yak-zris-eksport-12564819.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 січня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 січня 2025 року Зміст стор. 1. Мінагрополітики України затвердило нові мінімальні експортні ціни на агропродукцію 1 2. Україні необхідно розвивати переробку с/г сировини 1 3. Експерти розповіли, як уникнути цінових коливань у молочній галузі 2 4. У 2024 р Україна імпортувала на 13,6% більше сирів 2 5. В Україні настала криза у молочній сфері 2 6. Український ринок майже немає власної переробки картоплі 3 7. Україна виробила перший мільйон біометану 3 8. В Польщі закликають пов'язати пільгову торгівлю з Україною та угоду з Меркосур 3 9. Польща — один із найбільших лобістів євроінтеграції України попри торгові суперечки 3 10. Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС 4 11. У Європі зростає попит на українські гриби 4 12. Уряд вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану 4 ------------------------------------------------------------- 1. Мінагрополітики України затвердило нові мінімальні експортні ціни на агропродукцію Agravery. -09.01.2024 Мінагрополітики України наказом від 9 січня поточного року №37 оновило мінімально допустимі ціни на аграрну продукцію, відносно якої діє режим експортного забезпечення. В тексті документу зазначається, що встановлені ціни будуть діяти протягом січня при експорті пшениці і суміші пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, жита, вівса, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової, соєвої та ріпакової олії, меду та горіхів. https://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-zatverdilo-novi-minimalni-eksportni-cini-na-agroprodukciu 2. Україні необхідно розвивати переробку с/г сировини AgroNews.ua . - 16.01.2025 Віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко зазначив, що Україна є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки, вона несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку. Він каже: «Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні». У глобальному вимірі воно зумовлене необхідністю забезпечення продовольством стрімко зростаючого населення нашої планети, чисельність якого нещодавно перевищила 8,2 млрд осіб, а до середини 2080-х років, за оцінками ООН, досягне 10,3 млрд. За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 % . Розвиток переробки є вагомою можливістю для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку, перш за все, за рахунок збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю – глибокої переробки, готових продуктів харчування та харчових компонентів, що дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до Державного бюджету України, а також прибутки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції. https://agronews.ua/news/ukrayini-neobhidno-rozvyvaty-pererobku-s-g-syrovyny/ 3. Експерти розповіли, як уникнути цінових коливань у молочній галузі AgroNews.ua . - 14.01.2025 Заступниця директора Асоціації виробників молока Олена Жупінас зазначає, що в Україні спостерігається обмежена пропозиція на сире молоко. Це значною мірою пов’язано з погодою - спекотним літом та посухою. Через несприятливі кліматичні умови тваринники заготували менше кормів і нижчої якості, що вплинуло на надої. Приватний сектор демонструє зниження виробництва. Високі затрати і капіталовкладення не сприятиме появі нових операторів у галузі виробництва молокопродуктів. Цього року загальне виробництво молока впало приблизно на 2%. Для уникнення цінових коливань у молочній галузі в майбутньому, після завершення війни, уряду слід розглянути можливість запровадження податкових пільг для виробників молока, щоб більше аграріїв займалися цим бізнесом, а ті, хто вже займається – розширяв його, підкреслює Олена Жупінас. https://agronews.ua/news/eksperty-rozpovily-yak-unyknuty-czinovyh-kolyvan-u-molochnij-galuzi/ 4. У 2024 р Україна імпортувала на 13,6% більше сирів AgroNews.ua . - 13.01.2025 Минулого року Україна імпортувала 38,3 тис. тонн сирів, що на 13,6% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті імпорт сирів зріс на 13,1%, в порівнянні з 2023 роком, — до $ 227,1 млн. Сири ввозили з Польщі (41%), Німеччини (19,2%), Нідерландів (8,9%). Протягом року обсяг експорту українських сирів зростав активнішими темпами, ніж імпорт: +39,3%, як порівняти з 2023 роком — до 12,4 тис. тонн. Найбільшими покупцями вітчизняних сирів у 2024 році були Молдова (33,2%) Казахстан (30,4%) та Німеччина (9,5%). https://agronews.ua/news/u-2024-r-ukrayina-importuvala-na-136-bilshe-syriv/ 5. В Україні настала криза у молочній сфері AgroNews.ua . - 11.01.2025 Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначає, щоб зупинити насування глибокої кризи на ринку молока в Україні, необхідно подолати наявний дефіцит молочної сировини. Він додав, що потрібно бюджетне стимулювання нарощування поголів’я корів та обсягів виробництва молока молочними фермами. Інструментом для цього може стати забезпечення виплати бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення. СМПУ розробила механізм реалізації цієї пропозиції. Треба передбачити в законодавстві формування нової моделі державної фінансової підтримки галузі тваринництва, яка має передбачати надання державної підтримки виробникам харчових продуктів, щоб стимулювати будівництво або реконструкцію переробних потужностей та підвищення їх енергоефективності. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-nastala-kryza-u-molochnij-sferi/ 6. Український ринок майже немає власної переробки картоплі AgroNews.ua . - 10.01.2025 В Україні фактично немає виробництва картоплі фрі й сухого картопляного пюре, крім досить застарілої лінії у Чернігівській області, каже Олесь Капітанчук, керівник компанії «Толсма Текнік» у своїй статті для журналу «Садівництво по-українськи» . За словами пана Капітанчука, для такого великого ринку, як Україна із широким споживанням цих продуктів розвиток переробки овочів замалий, тому майже вся картопля фрі, сухе картопляне пюре й інші заморожені напівфабрикати імпортуються, і їх виробництво всередині країни може бути дуже перспективним для інвестицій. «За нашими підрахунками, є всього три великі компанії з виробництва чипсів, З виробництвом картопляного крохмалю ситуація дещо краща — працює низка підприємств. На цьому — все», - зазначив він. https://agronews.ua/news/ukrayinskyj-rynok-majzhe-nemaye-vlasnoyi-pererobky-kartopli/ 7. Україна виробила перший мільйон біометану AgroPolit.com . – 13.01.2025 РБК-Україна повідомляє, що до підземних газових сховищ України закачали перший мільйон кубометрів власного біометану і очікується, що цей вид палива зможе витіснити російський газ із ринку ЄС. Минулий рік став успішним для виробництва біометану в Україні. Набув чинності порядок митного оформлення, який дозволив експорт біометану в умовах тимчасової заборони на експорт природного газу. На сьогоднішній день два українських заводи закачують біометан до підземних газових сховищ і накопичили там уже понад 1 млн кубометрів. Це невелика партія і казати про експорт зарано. Але коли вдасться накопичити необхідні обсяги біометану, можуть початися поставки за кордон. https://agropolit.com/news/29442-ukrayina-virobila-pershiy-milyon-biometanu 8. В Польщі закликають пов'язати пільгову торгівлю з Україною та угоду з Меркосур AgroPolit.com . – 10.01.2025 Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський нагадав про переговори щодо продовження лібералізованої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною. За його словами, перемовини повинні бути пов'язані з переговорами щодо торгівельної угоди між ЄС та країнами Південної Америки. На думку Секерського, як угода між Євросоюзом та Меркосур, так і торгові пільги для України, якщо вони будуть підтверджені, призведуть до збільшення потоку м'яса птиці та цукру на ринок ЄС за нульовим тарифом. Польща, яка в цьому півріччі головує в ЄС, є найбільшим виробником м'яса птиці в Євросоюзі. Країна вважає цукор чутливим продуктом. Це також має політичний вимір, що пов'язано з тим, що опозиційна партія «Право і справедливість» розраховує на голоси сільського населення на президентських виборах, і урядова коаліція хоче обмежити вплив, який там має найбільша опозиційна партія. Дія угоди про продовження пільгової торгівлі з Україною закінчується в червні 2025 року. https://agropolit.com/news/29434-v-polschi-zaklikayut-povyazati-pilgovu-torgivlyu-z-ukrayinoyu-ta-ugodu-z-merkosur 9. Польща — один із найбільших лобістів євроінтеграції України попри торгові суперечки AgroPortal.ua .- 15.01.2025 За словами глави Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги, п роблемні питання торгівлі у відносинах з Польщею підтверджують, якими непростими будуть переговори щодо членства України в ЄС, але попри це Варшава усвідомлює, що Україна буде в ЄС, і є одним із найбільших адвокатів цього. «Вони — один із найбільших лобістів і адвокатів членства України як у ЄС, так і в НАТО. Адже є публічна риторика, а є реальні дії», — зазначив міністр. Він наголосив, що якраз Польща усвідомлює, що Україна буде в ЄС. Зростання двостороннього товарообігу — для України у 2024 році Польща є імпортним партнером №2 після Китаю та експортним партнером №1, підкреслив Сибіга. https://agroportal.ua/news/ukraina/polshcha-odin-z-naybilshih-lobistiv-yevrointegraciji-ukrajini-popri-torgovi-superechki 10. Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС AgroPortal.ua .- 10.01.2025 Міністерство агрополітики України розподілило обсяг експортних квот на деякі види агропродукції. У повідомленні відомства говориться , що це стосується таких товарів: «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: курей свійських (Gallus domestіcus), качок, гусей, цесарок» та «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків». Обсяг квот розподілено пропорційно фактичним обсягам експорту зазначеної продукції до держав ЄС за 10 місяців 2024 року. Резервний обсяг квоти — 1165 т — буде розподілено між експортерами, які не здійснювали експорт зазначеної продукції протягом 10 місяців 2024 року. За умови наявності невикористаного залишку обсягу квоти до 1 квітня 2025 року вона буде розподілена між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту зазначеної продукції до держав ЄС за І квартал 2025 року. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/rozpodileno-kvoti-na-ekspor-m-yasa-ptici-do-yes 11. У Європі зростає попит на українські гриби AgroPortal.ua .- 10.01.2025 Попит на гриби шиїтаке з України в Європі зростає, розповів керівник відділу продажів у Європі українського виробника та експортера органічних грибів шиїтаке компанії Nature Green Вінченцо Саленто. Він зазначає, що попит на гриби має типову сезонну тенденцію. Влітку попит нижчий, але 2024 рік був кращим, ніж попереднійі. Вінченцо Саленто підкреслив: «Загалом це призвело до кращих цін на гриби шиїтаке, ніж 2023 року. Починаючи з жовтня, з огляду на нижчі температури по всій Європі, попит значно збільшився, і ціни ще більше зросли». Представник української компанії додав, що торік в асортименті Nature Green з'явилися сірі, королівські та різнокольорові гливи. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/u-yevropi-zrostaye-popit-na-ukrajinski-gribi 12. Уряд вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану Bizagro. – 11.01.2025 Уряд схвалив постанову № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану». Постанову підготовлено Міністерством аграрної політики та продовольства України. Документ змінює правила експорту сільськогосподарської продукції. Нові правила повинні унеможливити порушення законодавства під час експорту агропродукції та захистити права агропідприємців, які дотримуються законів щодо експорту. Буде сформований перелік верифікованих суб’єктів АПК, які здійснюють експорт товарів. Зокрема, зернових, олійних і продуктів переробки. https://bizagro.com.ua/uryad-vvodit-novi-pravila-dlya-eksportu-agroproduktsiyi-v-umovah-voyennogo-stanu/