< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 7 червня по 13 червня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 червня 2024 року Зміст стор. 1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському – скорочується 1 2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади 2 3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показник 2 4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшнику 2 5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів 2 6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському Саміті – основні тези 3 7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС 3 8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ 3 9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі 4 10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій 4 11.ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ 5 --------------------------------------------------------------- 1. Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському - скорочується Agravery. -13.06.2024 За перші 9 місяців 2023/24 МР з України було вивезено майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% перевищило показник в аналогічний період минулого сезону та стало максимальним значенням для вересня-травня за останні 4 сезони. В поточному сезоні основним імпортером українського шроту залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). У вересні-травні 2023/24 МР експорт шроту в даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%. ЄС затвердив «захищаюче мито», що набирає чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі 95 EUR/т імпортованої до ЄС продукції. «Захищаюче мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Для даного сектору Євросоюз є основним ринком реалізації з часткою близько 73% і де український продукт досить серйозно конкурує з російським та білоруським. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-zbilsue-prisutnist-na-rinkah-es-todi-ak-na-kitajskomu-skorocuetsa 2. Україна отримала право експорту яєчних продуктів до Канади Agravery. -12.06.2024 Відтепер українські товаровиробники яєчних продуктів зможуть експортувати продукцію до Канади завдяки спільній роботі Держпродспоживслужби, МЗС та посольства України в Канаді. Держпродспоживслужба повідомила, що ветеринарний сертифікат погоджений компетентними органами обох країн. У відомстві зазначили: «Звертаємо увагу, що експорт яєчних продуктів до Канади можливий лише в разі співпраці з ліцензованими імпортерами в цій країні». https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimala-pravo-eksportu-aecnih-produktiv-do-kanadi 3. Експорт соняшникової олії з України в 2023/24 МР перевищив довоєнний показник Agravery. -12.06.2024 В травні 2023/24 МР з України було експортовано 714 тис. тонн соняшникової олії (+14% до показника у квітні), що стало максимальним місячним обсягом із січня 2021 р. В цілому за всю історію експорту даної продукції з країни це третій за величиною місячний обсяг відвантажень. За підсумками вересня-травня 2023/24 МР з України було експортовано рекордні для цього періоду 5,14 млн тонн олії. Високий попит на соняшникову олію на тлі її конкурентної вартості порівняно з іншими рослинними оліями став одним з основних факторів, що сприяв активному експорту продукту в поточному сезоні. Також, стабільна робота українських портів забезпечила практично безперебійне відвантаження продукту. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-sonasnikovoi-olii-z-ukraini-v-202324-mr-perevisiv-dovoennij-pokaznik 4. Kernel розпочав використання ШІ-моделі прогнозування розвитку кукурудзи та соняшнику Agravery. -09.06.2024 «Це наша власна розробка, яка забезпечує можливість більш точно планувати захист рослин та оптимізувати навантаження на техніку», - підкреслюється у повідомленні компанії. Під кожну з культур використовується свій підхід і тренується окрема ШІ-модель на базі великої кількості погодних та інших даних, зокрема: суми опадів із дати сівби; сонячної радіації; суми ефективних температур із дати сівби; географічного розташування поля; характеристики гібрида; погодних умов у період сівби. В компанії очікують, що даний інструмент допоможе більш якісно будувати технологічні стратегії та швидше реагувати на події у полях. Зазначається, що наразі ведеться робота над розширенням можливостей ШІ-моделі. «В планах проаналізувати, наскільки вчасно вносяться різні засоби захисту рослин і як це повпливало на врожайність», - резюмували в пресслужбі. https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozpocav-vikoristanna-si-modeli-prognozuvanna-rozvitku-kukurudzi-ta-sonasniku 5. Японські представники поділились з українськими аграріями технологіями, які покращують родючість ґрунтів AgroNews.ua . -08.06.2024 Нанобульбашки, полімерна плівка і не тільки…Мінагрополітики України разом з Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії за участі представників японських компаній проводить вебінари, на яких можна дізнатись як вирощувати продукцію з високою доданою вартістю, покращити родючість ґрунтів і отримати добрий врожай. На цих заходах представники Японії діляться новими агротехнологіями, які покращують сільськогосподарські землі. Подивитись вебінари можна тут. https://agronews.ua/news/yaponski-predstavnyky-podilylys-z-ukrayinskymy-agrovyrobnykamy-tehnologiyamy-yaki-pokrashhuyut-rodyuchist-gruntiv/ 6. Що проситиме для агросектору українська делегація на швейцарському саміті – основні тези AgroPolit.com . – 07.06.2024 Однією з трьох провідних тем для української офіційної делегації на Глобальному саміті миру у Швейцарії з 15 по 16 червня є глобальна продовольча безпека і негативний вплив на неї російської військової агресії проти України. Заступник голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики, народний депутат України Степан Чернявський розповів з якими очікуваннями та пропозиціями до міжнародних партнерів звернуться у ці дні українські делегати. З початком війни росії питання забезпечення продовольчої безпеки постало дуже гостро. С. Чернявський зазначає: «Україна аграрна країна і питання продовольчої безпеки стоїть сьогодні дуже гостро. Якщо буде ескалація конфлікту, тоді ми всі розуміємо, що велика частина людей може залишитися без права на їжу, або у них буде обмежена можливість на їжу. Ми всі чекаємо на саміт у Швейцарії, де буде багато країн. Я очікую від учасників форуму розуміння того, як продовження війни дуже негативно вплине на глобальну продовольчу безпеку». Він навів статистику про стан міжнародної продбезпеки: https://agropolit.com/news/28466-scho-prositime-dlya-agrosektoru-ukrayinska-delegatsiya-na-shveytsarskomu-samiti--osnovni-tezi 7. Квота на курятину на 20% менша, ніж обсяги торішнього експорту до ЄС AgroPortal.ua .- 09.06.2024 Внаслідок ухвалення урядом обмежень щодо експорту м’яса птиці обсяги експорту цієї продукції до Євросоюзу знизяться порівняно з 2023 роком. Таку думку висловив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко . Він зазначив: «Тепер експортери поступово переналаштовуватимуться на інші ринки, можливо, дехто перегляне виробничі плани на цей рік». Якщо обсяги експорту м’яса птиці триматимуться на середньомісячному рівні 2024 року, внутрішній ринок не відчує суттєвого впливу через таке обмеження. Сергій Карпенко уточнив, що розмір квоти на цей рік орієнтовно менший на 20%, як порівняти з торішнім обсягом експорту м’яса птиці до країн ЄС. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/kvota-na-kuryatinu-na-20-mensha-nizh-obsyagi-torishnogo-eksportu-do-yes 8. Стратегія аграрного розвитку до 2030 року: названо сім напрямків руху реформ AgroPortal.ua .- 08.06.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року . Д окумент передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань. Він містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Реалізація цих цілей передбачається до 2030 року. Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність. Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки. Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їхньої конкурентоспроможності. Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа. Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них. Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями. Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій. Проєкт розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики за посиланням . Затвердження стратегії урядом планується до кінця 2024 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/strategiya-agrarnogo-rozvitku-do-2030-r-nazvano-sim-napryamkiv-ruhu-reform 9. Експорт свинини дозволить підтримувати рентабельність галузі AgroTimes.-10.06.2024 Споживання свинини в світі щорічно зростає на 2 млн тонн, і до 2030 року, за прогнозами Організації економічного співробітництва, збільшиться на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє близько 600 тис. тонн свинини, може і має звернути увагу на цей сегмент. В Україні із початком повномасштабної війни відбувся відтік значної частини споживачів свинини. При цьому аграрії змогли збільшити вирощування свиней до довоєнного рівня. Керівник групи з експорту Асоціації м’ясної галузі, засновник ТОВ «Агро-Інвест» Ігор Ляховський підкреслив: « Імпорт м’ясної продукції до України скорочується. Це ‒ перший дзвіночок, що свідчить про наповнення ринку. Основним споживачем на внутрішньому ринку стало Міноборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок, і ціни падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується». Більшість переробних підприємств готова до експорту, зазначає Ляховський. При цьому їм важлива підтримка держструктур у цьому процесі. Адже відсутність уваги до галузі свинарства сьогодні загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vitchyznyani-myasopererobni-pidpryyemstva-gotovi-do-eksportu/ 10. Харчовики зможуть отримати гранти на розвиток інновацій AgroTimes.-07.06.2024 Пресслужба Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації повідомляє, що малі та середні підприємства запрошують до участі в програмі FOODITY , що фінансується ЄС для створення пілотних проєктів за напрямом стимулювання інновацій у сфері виробництва харчових продуктів. Загальний бюджет програми – 1 млн євро. Планується, що за кошти програми буде профінансовано 6 пілотних проєктів. Максимальний грант на одного бенефіціара -187,5 тис. євро. Важливо враховувати, що усі пілотні проекти заявників повинні зосереджуватися на соціальних інноваціях і включати заходи щодо залучення громадян до його реалізації. Усі бенефіціари програми, окрім гранту, зможуть отримати технічну підтримку для розробки рішень, експертне наставництво щодо розвитку бізнесу: від маркетингу та продаж до фінансування та впровадження інноваційної стратегії. Заявки на конкурс подаються англійською мовою до 10 липня 2024 року за посиланням: http://surl.li/ueztg (заручившись партнерством, партнерів можна знайти за посиланням: http://surl.li/ufeow Детальніше про проєкт та етапи конкурсу можна довідатись за посиланням: http://surl.li/uezlx https://agrotimes.ua/agromarket/harchovyky-zmozhut-otrymaty-granty-na-rozvytok-innovaczij/ 11. ВМІСТ СОЛІ В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ МАЄ СТАТИ ВДВІЧІ МЕНШИМ – МОЗ Дзеркало тижня.-07.06.2024 Міністерство вважає, що треба наслідувати приклад Фінляндії, яка "знесолила" громадян Міністерство охорони здоров'я України повідомляє, що у хлібі, який споживають українці, вміст солі складає від 1,07 до 1,7 г на 100 г. Водночас українець споживає приблизно 250 г хліба на добу. Таким чином, споживаючи денну норму, українці отримують з їжею значну кількість солі в організм, яка перевищує рекомендовані норми. Щоб врегулювати кількість споживання солі, МОЗ звертається до всіх виробників хлібобулочних виробів з пропозицією скоротити кількість солі, яка використовується в хлібі, до показника не вище 0,9 г на 100 г продукту. За даними фахових досліджень у 2019 році, українці споживають приблизно 12,6 г солі за одну добу. Водночас експерти рекомендують добову норму не більше 5 г. https://zn.ua/ukr/HEALTH/vmist-soli-v-ukrajinskomu-khlibi-maje-stati-vdvichi-menshim-moz.html

< Назад Лимонний кекс з маком Інгредієнти Інгредієнти 175 г вершкового масла 300 г борошна 1 ч. л. розпушувача дрібка солі ванілін 125 г сметани Кроки Кроки З лимонів зняти цедру. Вичавити сік. В каструлю влити весь сік. Повинно бути десь 6 ст. л соку. Додати 150 г цукру і проварити на малому вогні 10 хвилин. Тим часом, вершкове масло збити з цукром пару хвилин, по одному додати яйця. В цю суміш додати борошно, розпушувач, сіль, ванілін, мак за смаком. Перемішати. Вийде вершкове, густе тісто. Викласти в прямокутну форму застелену пергаментом. Випікати 45 - 50 хвилин, при температурі 180 градусів. Коли кекс трохи охолоне, наколоти його дерев'яною паличкою і пропитати сиропом. Залишити до повного охолодження і насолоджуватися. Сиропом поливайте не дуже щедро, все ж не забувайте що це лимонний сироп! Замість лимона в цьому кексі можна використати апельсини. Попередній допис Наступний допис

< Назад Українська овочева страва — меживо Інгредієнти Інгредієнти 2 середні баклажани 1 велика цибулина 3 середні помідори сіль, перець, сухі трави на ваш вибір 1-2 зубки часнику зелень для прикрашання олія для смаження Кроки Кроки Баклажани ріжемо кружальцями завтовшки приблизно 0,5 см, складаємо у глибоку миску, солимо, перемішуємо, даємо постояти хвилин 20-30. Промиваємо від солі. Ставимо пательню на невеликий вогонь, наливаємо олію, обсмажуємо баклажани з обох боків до золотавої скоринки та м’якості. Ріжемо цибулю кружальцями, також обсмажуємо на невеликому вогні з обох боків до золотавої скоринки та м’якості. Беремо глибоку тарілку або форму. Викладаємо половину посмажених баклажанів, на них — шар цибулі, потім знову шар баклажанів. Кожен шар варто трохи посолити. Готуємо томатну заливку. Помідори обливаємо окропом, потім холодною водою. Після цього знімаємо шкірку та подрібнюємо помідори у блендері. Додаємо до томатного пюре сіль та перець до смаку. Також додаємо сухі трави на ваш вибір та дрібно накришений або пропущений через прес часник. Усе перемішуємо, заливаємо цією масою баклажани із цибулею. Перед подачею посипаємо меживо зеленню. Ставимо в холод на кілька годин. Спробуйте! Попередній допис Наступний допис

<Назад 1 вересня - День знань 1 вер. 2024 р. До 1 вересня 2024 року ЦНТБ підготувала : Тематичну виставку присвячену Дню підприємця в Україні; Книжкову презентацію до Дня знань: З 2023 року в співпраці Міністерства освіти і науки та Міністерства культури реалізовується мовна програма Future Perfect, мета якої – популяризація англійської як мови міжнародного спілкування. Рубрика Репрезентація фонду пропонує дві цікаві книги, які видані англійською мовою. Попередня Наступна

< Назад ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯї Автор METRO 6 квіт. 2023 р. Грецький йогурт — це особливий тип йогурту, який раніше виготовлявся лише з овечого молока та обов’язково фільтрувався. Тому продукт набував густої ніжної текстури. Якщо немає змоги відвідати сонячну Грецію, спробуйте її на смак. Грецький йогурт — унікальний молочний продукт, один із фаворитів серед мешканців Середземномор’я. У Греції його вживають і як самостійну страву, і як соус до м’яса і риби, заправку для салатів, десерт із фруктами та горіхами. Взагалі йогурт вважається найдавнішим молочним продуктом, якому вже більше 1000 років. Кажуть, що перші рецепти були знайдені ще на древніх єгипетських папірусах. І в грецького продукту не менш цікава історія. ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ІСТОРІЯ За легендою виробництво йогурту зародилося випадково. Кочовики, які брали молоко з собою у шкіряних глечиках, під час своїх довгих мандрів побачили, що замість молока в їх запасах утворилася густа біла речовина. Їм сподобався смак продукту, тому з часом його стали виготовляти спеціально. Фракійці за допомогою бродіння зберігали молоко на більш тривалий час в умовах спекотного клімату. Спочатку йогурт робили з молока вівець, коней, а пізніше і з коров’ячого. Майже так випадково з’явився і грецький йогурт: кажуть, що один із власників овечої ферми залишив глечик із молоком у теплому місці. Молоко перетворилося на більш густу масу з приємним вершковим смаком. Поряд з оливками, оливковою олією і сиром фетою, йогурт у сучасній Греції належить до щоденних продуктів вживання. Чим відрізняється грецький йогурт від звичайного? Грецький продукт більш густий, як порівняти зі звичайним класичним питним йогуртом. Він схожий на сметану. Це пов’язано з високою концентрацією молочнокислих бактерій та спеціальною фільтрацією. Під час фільтрації видаляється майже вся сироватка. В Греції він так і називається — странгисто яурти — проціджений йогурт. Водночас повністю зберігається аромат продукту, але смак стає більш ніжним, легким, схожим на вершки чи сметану. ГРЕЦЬКИЙ ЙОГУРТ: ЯК З’ЯВИВСЯ СУЧАСНИЙ ПРОДУКТ Грецький йогурт — фільтрований продукт, з якого видаляють майже всю рідку частину. Завдяки цьому продукт не має типового кислуватого присмаку, а його консистенція більш густа. Справжній йогурт у Греції схожий на сир. Для його виготовлення використовують вдвічі більше молока, ніж зазвичай, і два штами корисних біфідобактерій. Своєї популярності у всьому світі цей продукт набув завдяки маркетинговому успіху грецької компанії FAGE. Саме вони вперше стали продавати фільтрований продукт із коров’ячого та овечого молока у США під назвою «грецький густий йогурт». Сьогодні його можна зустріти на продуктових полицях майже в будь-якій країні світу. Компанія має власні представництва в Америці і Західній Європі. Різновиди грецького йогурту У самій Греції виготовляють декілька видів продукту: Зі скоринкою. Класичний і популярний у Греції вид йогурту. Він продається в магазинах та на фермах, має характерну скоринку зверху. Це молочний жир, що в процесі приготування підіймається та твердіє. Такий йогурт частіше стає основою для соусів і салатних заправок, бо має незначну кислинку. Класичний без скоринки. Цей різновид йогурту готується за такою ж технологією, як і попередній. Але щоб не утворювалася скоринка, майстри часто його перемішують. В нього більш м’яка бархатиста консистенція та більш збалансований вершковий смак. Віджатий. Йогурт, з якого прибирають зайву вологу. Для цього класичний йогурт без скоринки перед фасуванням перекладають у мішечок і підвішують на добу. За цей час із нього виділяється волога і продукт набуває більш твердої густої консистенції. Особливості грецького йогурту Традиційний грецький йогурт виготовляється з коров’ячого або овечого молока та має високу концентрацію молочнокислих бактерій. Також у ньому міститься вдвічі більше білка, ніж у звичайному йогурті. А от лактози немає, тому він добре засвоюється дорослими і дітьми. Попри вишукані смакові характеристики, цей продукт дуже корисний. У ньому багато кальцію, магнію і натрію. Саме грецький різновид стабілізує рівень глюкози в крові та нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Калорійність продукту невисока, тому його вживають люди на дієті та спортсмени. Лікарі називають грецький йогурт суперпродуктом та обов’язковим інгредієнтом у раціоні довгожителів. Вживати можна як окремо, так і додавати в салат, використовувати замість звичної сметани. https://www.metro.ua/Blogs/vidpochynok/Hretskyy-yohurt Попередній допис Наступний допис

< Назад Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! 20 груд. 2018 р. Напередодні великого свята Різдва Христового представляємо Вам, шановний наш читачу, талановиту українську художницю, нашу сучасницю, Надію Полуян – Внукову, яку називають «роменським дивом», такою яскравою є її палітра. Ромни – старовинне місто у Сумській області. Художницю з дитинства оточували мальовничі пейзажі рідного краю. Своїм духовним вчителем вважає свою маму Катерину Андріївну, яка в навколишніх селах найкраще за всіх співала і вишивала. В мистецтві її вчителем і наставником став відомий в Сумах вчитель малювання та мистецтвознавець В.М. Власов. Його настанови стали творчою програмою художниці: «Цінуй в собі художника. Малюй! Малюй! Картини не пропадуть!». В її картинах краса, добро, любов до людей, до рідного краю. Визнання прийшло до митця після першої персональної виставки у Києві в найпрестижнішому музеї Т.Г. Шевченка. Сьогодні Надія Володимирівна Полуян – Внукова член Національної спілки художників України. Помилуємося сніжною зимою, красою простого селянського побуту, побачимо різдвяні частування. З зимовими святами вас, дорогі читачі нашої рубрики! Попередній допис Наступний допис

< Назад В Україні з’явився інноваційний хліб, який може зберігатися місяцями 17 лют. 2024 р. Концерн Хлібпром випустив на ринок унікальний пастеризований хліб авторської рецептури. Хліб продається під брендом AGROLA і може зберігатися місяцями. Хоча пастеризація поширена у виробництві молочних продуктів, це є одним із методів консервування хліба також. Інші способи подовження зберігання випічки – це упаковка в модифікованій атмосфері, коли вилучається або майже вилучається кисень із упаковки, без замороження або використання консервантів. В Хлібпромі для виробництва інноваційного обрали саме пастеризацію. В компанії уточнюють, що харчова цінність продуктів при пастеризації не змінюється, вони зберігаються смакові якості та цінні компоненти, вітаміни, ферменти тощо. Пастеризують свіжоспечені житні та заварні хліби. Для цього їх повторно нагрівають у спеціальних печах, щоб знищити всі ймовірно присутні мікроорганізми, та отримують продукт, який довше зберігає свій особливий смак та свіжість. ТРИВАЛІШЕ ЗБЕРІГАННЯ ДОПОМОЖЕ КОМПАНІЇ РОЗШИРИТИ ГЕОГРАФІЮ ПОСТАЧАННЯ ХЛІБА Згідно з технологією, пастеризація хліба відбувається за температури 78° C. Пастеризувати можна упаковку цілої буханки або нарізану хлібину. Для загортання необхідні відповідні термостійкі пакувальні матеріали. Що стосується упаковки, то це, як правило, товарна тара. Пастеризований хліб зазвичай зберігається 3-9 місяців. У таких випадках термін придатності більше не залежить від того, чи хліб не запліснявів, а залежить від втрати м’якості або появи сторонніх присмаків. https://newfood.media/2023/10/20/v-ukraini-z-iavyvsia-innovatsiynyy-khlib-iakyy-mozhe-zberihatysia-misiatsiamy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2024 року Зміст стор. 1. Уряд України ухвалив законопроєкт про Державний аграрний реєстр 1 2. Україна назвала умову, за якої готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС 1 3. Україна в лютому скоротила експорт соняшникової олії до ЄС 2 4. В Україні переробники соняшнику подумують про зупинку заводів 2 5. Україна увійшла до групи найбільших агроекспортерів СОТ 2 6. Українське виробництво соняшникової олії втрачає рентабельність 3 7. Мінагрополітики можуть знову об'єднати з Мінекономіки 3 8. Злиття міністерств вдарить по можливостях перемовин щодо вступу України до ЄС 3 9. Можливе обмеження українського цукру до ЄС: експерт назвав вихід 4 10. На Херсонщині запустять крафтове виробництво вина 4 11. Хлібопекарі мають перебої з постачанням імпортної сировини 4 12. Уряд збільшив суму гранту на розвиток виноградарства 5 13. Україна різко збільшила продажі молочки за кордон: виручка зросла на чверть 5 --------------------------------------------------------------- 1. Уряд України ухвалив законопроєкт про Державний аграрний реєстр Agravery.-04.03.2024 Про це повідомив прем’єр-мінстр України Денис Шмигаль:«Сьогодні ухвалюємо та передаємо до парламенту законопроєкт про Державний аграрний реєстр», - сказав він під час засідання. При цьому, зазначив Д. Шмигаль, вказаний реєстр уже створено, але важливо унормувати його роботу окремим законом, а також розширити його функціонал. Він зазначив: «115 тисяч користувачів зареєстровані в цьому реєстрі. Це простий і зрозумілий інструмент, через який держава допомагає українським аграріям». https://agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-uhvaliv-zakonoproekt-pro-derzavnij-agrarnij-reestr 2. Україна назвала умову, за якої готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС AgroNews.ua . -07.03.2024 Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Україна готова прийняти обмеження на торгівлю агропродукцію з ЄС, щоб розрядити політичну суперечку з Польщею, але також закликає блок заборонити імпорт російського зерна. За його словами, Україна може погодитися на нові обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, хоча ЄС також має заборонити експорт російської сільськогосподарської продукції, яка надходить до Євросоюзу через Білорусь і країни Балтії. Він підкреслив: «Керований підхід до торгових потоків між Україною та ЄС на якійсь перехідний період – це те, що нам усім потрібно, – сказав Тарас Качка, але додав, – що стосується пшениці, то не Україна створює проблеми для польських фермерів, а Росія». https://agronews.ua/news/ukrayina-nazvala-umovu-za-yakoyi-gotova-pryjnyaty-obmezhennya-na-torgivlyu-agroprodukcziyu-z-yes/ 3. Україна в лютому скоротила експорт соняшникової олії до ЄС AgroNews.ua . -05.03.2024 Експорт соняшникової олії з України в лютому становив 603 тис. тонн, що лише на 1% поступається січневому обсягу та є другим за величиною показником для вказаного місяця за всю історію (рекорд для лютого було зафіксовано у 2019/20 МР – 627 тис. тонн). Зменшення відвантажень даної продукції у звітному місяці відбулося в основному за рахунок країн Євросоюзу (-10%), що на тлі високих темпів закупівлі соняшникової олії від початку поточного сезону сформувало досить непогані її запаси. У даному напрямку було експортовано близько 364,1 тис. тонн олії, що на 10% поступається показнику минулого місяця, проте залишається одним із найбільших місячних обсягів відвантаження до ЄС. https://agronews.ua/news/ukrayina-v-lyutomu-skorotyla-eksport-sonyashnykovoyi-oliyi-do-yes/ 4. В Україні переробники соняшнику подумують про зупинку заводів AgroNews.ua .-02.03.2024 Ціни на соняшникову олію протягом останнього місяця впали на 7%, на шрот – на 24%. Маржа переробників знизилась до мінімуму в деяких регіонах України. Повідомляє Agricensus із посиланням на джерела на ринку. Таке зниження обумовлене падінням на основних експортних ринках. Ціни на соняшникову олію від продавців знизилися в середньому на 60-70 $/т залежно від країни походження та становили 835-840 $/т CIF Мерсін для спотової доставки. На думку фахівців, ринок майже досяг свого мінімуму, але вони не заперечують подальших коригувань у короткостроковій перспективі та вважають, що березень буде вирішальним місяцем. Ціни на соняшниковий шрот в українських портах впали на 24%, до $155-165/т CPT порт. Трейдери прогнозують, що ціни на соняшникову олію чорноморського походження будуть на рівні 840 $/т CIF Китай з поставкою в березні-квітні, на соняшниковий шрот — 280-295 $/т CIF Китай. Торгові джерела на переробних підприємствах у центральній та західній частинах України говорять про зниження маржі до мінімального рівня із закупівельними цінами на соняшник, але в деяких випадках націнки знизиться до нуля, якщо зважати на збільшення витрат на логістику. https://agronews.ua/news/pererobnyky-sonyashnyku-podumuyut-pro-zupynku-zavodiv/ 5. Україна увійшла до групи найбільших агроекспортерів СОТ AgroNews.ua .-01.03.2024 Україна стала двадцятим учасником Кернської групи, яка була створена в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) та об’єднує країни, що підтримують лібералізацію міжнародної торгівлі аграрною продукцією. 25 лютого, під час 43 зустрічі в Абу-Дабі міністри Кернської групи було ухвалено таке рішення: “Ми раді вітати Україну як нового члена Кернської групи, відзначаючи загальну відданість України відкритій, справедливій, ринково орієнтованій системі торгівлі сільськогосподарською продукцією”, – йдеться у документі. Починаючи з 2020 року, Україна мала статус спостерігача в цій групі в СОТ, а переговори щодо вступу розпочала переговори ще у 2009 році. На зустрічі підкреслили, що сільське господарство залишається головною незавершеною справою СОТ, яка має перебувати в центрі зусиль із реформування. При цьому Кернська група прагне досягти справедливости й вирівняти правила шляхом реформи торгівлі сільськогосподарською продукцією відповідно до статті 20 Угоди про сільське господарство. https://agronews.ua/news/ukrayina-uvijshla-do-grupy-najbilshyh-agroeksporteriv-sot/ 6. Українське виробництво соняшникової олії втрачає рентабельність AgroPolit.com . – 05.03.2024 За словами експертів, рентабельність виробництва соняшнику в Україні падає через низькі ціни на соняшник та шрот. Виробники соняшникової олії та шроту перебувають під тиском у всьому Чорноморському регіоні після того, як ціни на продукти переробки впали протягом останнього місяця, знизивши маржу для виробників до мінімуму в деяких регіонах. Ціни на соняшникову олію впали на 7% за цей період, тоді як ціни на шрот впали на 24% під тиском переважного та відносно низького попиту. Це призвело до скорочення маржі переробки в деяких регіонах, оскільки ціни на соняшник залишаються високими. На думку експертів, ринок майже досяг свого мінімуму, але можливі подальші коригування у короткостроковій перспективі. Вони вважають, що березень буде ключовим місяцем. Ціни на соняшниковий шрот в українських портах впали на 24%, що пов’язано з тим, що пропозиція продукції в Чорноморському регіоні є більш ніж достатньою. https://agropolit.com/news/27772-ukrayinske-virobnitstvo-sonyashnikovoyi-oliyi-vtrachaye-rentabelnist 7. Мінагрополітики можуть знову об'єднати з Мінекономіки AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Кілька міністерств можуть скоротити та об'єднати, повідомляє hromadske з посиланням на джерела у фракції «Слуга Народу». На пресконференції 4 березня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що кількість міністерств в українському уряді хочуть скоротити на третину: «Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців. Ми вже почали це робити. І цього року скорочено 20 тисяч державних вакансій». Він повідомив, що в уряді вже працюють над створенням «потужного центру уряду». Там мають зосередитися всі допоміжні адміністративні функції — відповідна юридична підтримка, робота Кабміну в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері, міністерства повинні мати невелику кількість кваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику. А центр уряду має якісно і швидко готувати документи, необхідні для міністерства. https://agroportal.ua/news/ukraina/minagropolitiki-mozhut-znovu-ob-yednati-z-minekonomiki 8. Злиття міністерств вдарить по можливостях перемовин щодо вступу України до ЄС AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Незалежний експерт ринку Ольга Трофімцева висловила свою думку щодо ймовірної чергової спроби об’єднання міністерств. Можливе об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економіки стане черговим кроком послаблення інституційної спроможності України у сфері агро та вдарить по можливостях перемовин щодо вступу до ЄС. Кількість питань і глибина завдань, які стоять перед Україною, є надзвичайно великими, і цього не варто недооцінювати, особливо в агросекторі. «Злиття двох міністерств, з одного боку, я підтримую як шлях оптимізації держапарату і економії, але насамперед це можна зробити за рахунок контролюючих органів, наприклад, податкової чи інших служб, які займаються «кошмаренням» бізнесу замість ведення конструктивної роботи. З іншого боку — об’єднання відомств у той час, коли Україна офіційно починає перемовини з ЄС щодо вступу, в яких аграрна сфера буде однією з найскладніших, одним із найбільших викликів, і там, де у нас найбільше тем, за якими маємо не так багато спеціалістів, експертів, і яких можна остаточно втратити за спрощення відомств», — зазначила Ольга Трофімцева. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/zlittya-ministerstv-vdarit-po-mozhlivostyah-peremovin-shchodo-vstupu-ukrajini-v-yes 9. Можливе обмеження українського цукру до ЄС: експерт назвав вихід AgroPortal.ua .- 04.03.2024 Рішення ЄС про обмеження імпорту цукру з України може негативно позначитись на галузі. Варто вже зараз шукати шляхи вирішення цієї ситуації. Таку думку висловив директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський. Він зауважив, що у 2022/23 календарному році Україна експортувала 507 тис. т цукру до ЄС, а тепер Єврокомісія ухвалила рішення щодо обмеження експорту українського цукру в обсязі 320 тис. т на 2024 рік і 150 тис. т на період до 1 червня 2025 року. «Це може вдарити як по українських цукроварах, так і по агровиробниках і фактично поставити розвиток галузі на паузу», — зазначив фахівець. Він додав, що поки тривають переговорні процеси з іноземними партнерами, потрібно наголошувати на додаванні цукру до переліку товарів, що експортуються з портів Чорного моря, щоб відновлювати ринки, на яких був український цукор до повномасштабної війни. Це дозволить втримати галузь. https://agroportal.ua/news/ukraina/mozhliva-zaborona-eksportu-cukru-do-yes-ekspert-nazvav-vihid-dlya-ukrajini 10. На Херсонщині запустять крафтове виробництво вина AgroPortal.ua .- 03.03.2024 Центр промислового горіхівництва та виноградарства,що в Херсонської області Бериславському районі, планує цьогоріч розпочати виробництво вина, розповів засновник Центру промислового горіхівництва та виноградарства Максим Калайда. «Раніше ми вирощували виноград і продавали його для виноробів, але через подорожчання логістики та транспортування зараз реалізовувати так продукцію зовсім невигідно. Та й заманити до нас на Бериславщину винороба, приміром, зі Львівщини, зовсім неможливо, тому вирощений врожай потрібно буде переробляти», — зазначив Максим Калайда. Раніше вирощену продукцію підприємство продавало і винзаводу «Коблево», і невеликим виноробам, чиї вина здобували чимало нагород на різних конкурсах. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-hersonshchini-zapustyat-kraftove-virobnictvo-vina 11. Хлібопекарі мають перебої з постачанням імпортної сировини AgroPortal.ua .- 01.03.2024 Директор хлібопекарського підприємства «Чанта-Маунт» Олена Тараненко розповіла, що ч ерез проблеми на кордонах виробники хлібобулочних виробів мають перебої з постачанням імпортної сировини. Ускладнена логістика здорожчує її та призводить до нестабільних постачань. Вона каже: «Наразі ми шукаємо постачальника українського масла, щоб замінити імпортну складову нашої продукції. Тривалий час ми використовуємо у виробництві нідерландське масло». Раніше вони вже пробували працювати з українським маслом, але якісні показники не влаштовували. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/hlibopekari-mayut-pereboji-z-postachannyam-importnoji-sirovini 12. Уряд збільшив суму гранту на розвиток виноградарства Дело.-01.03.2024 В рамках програми “єРобота” тепер можливо отримати до 330 тисяч гривень на закладення одного гектара виноградників, що стало можливим завдяки внесенню змін до програми в частині безповоротних грантів на висадку садів і виноградників, повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, сума грантів на висадку садів і виноградників зросла на 105 тисяч гривень за кожен гектар, при цьому максимальна можлива сума допомоги складає 10 мільйонів гривень. Шмигаль додав, що головною умовою використання грантових коштів, які не потребують повернення, є створення нових робочих місць. https://delo.ua/agro/uryad-zbilsiv-sumu-grantu-na-rozvitok-vinogradarstva-429692/ 13. Україна різко збільшила продажі молочки за кордон: виручка зросла на чверть УНІАН: Новини України.-06.03.2024 Асоціація виробників молока повідомила, що в лютому 2024 року Україна експортувала 8,5 тис. тонн молочних продуктів на суму 16,6 млн дол. Порівняно до січня 2024 року натуральні обсяги експорту виросли на 22%, а грошова виручка збільшилась на 26%. Всього з початку року було експортовано 15,13 тис. тонн молочних продуктів, що на 3% більше порівняно до минулорічного періоду. Експортна виручка за перші два місяці 2024 року склала майже 29 млн грн., що на 14% менше ніж торік. Головними експортними категоріями в грошовому еквіваленті були: молоко та вершки, згущені – 33%; сири – 23%; морозиво – 13%; масло вершкове – 12%. В лютому українські компанії збільшили експорт сирів та вершкового масла, оскільки ціни на ключові біржові товари на глобальній торгівлі молочними продуктами (Global Dairy Trade) зростали протягом чотирьох сесій поспіль. З початку цього року Україна імпортувала 8,97 тис. тонн молочних продуктів, що на 9% більше порівняно до минулорічного періоду. https://www.unian.ua/economics/agro/ukrajinsku-molochku-pochali-aktivnishe-kupuvati-za-kordonom-yak-zris-eksport-12564819.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 січня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 січня 2025 року Зміст стор. 1. Мінагрополітики України затвердило нові мінімальні експортні ціни на агропродукцію 1 2. Україні необхідно розвивати переробку с/г сировини 1 3. Експерти розповіли, як уникнути цінових коливань у молочній галузі 2 4. У 2024 р Україна імпортувала на 13,6% більше сирів 2 5. В Україні настала криза у молочній сфері 2 6. Український ринок майже немає власної переробки картоплі 3 7. Україна виробила перший мільйон біометану 3 8. В Польщі закликають пов'язати пільгову торгівлю з Україною та угоду з Меркосур 3 9. Польща — один із найбільших лобістів євроінтеграції України попри торгові суперечки 3 10. Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС 4 11. У Європі зростає попит на українські гриби 4 12. Уряд вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану 4 ------------------------------------------------------------- 1. Мінагрополітики України затвердило нові мінімальні експортні ціни на агропродукцію Agravery. -09.01.2024 Мінагрополітики України наказом від 9 січня поточного року №37 оновило мінімально допустимі ціни на аграрну продукцію, відносно якої діє режим експортного забезпечення. В тексті документу зазначається, що встановлені ціни будуть діяти протягом січня при експорті пшениці і суміші пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, жита, вівса, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової, соєвої та ріпакової олії, меду та горіхів. https://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-zatverdilo-novi-minimalni-eksportni-cini-na-agroprodukciu 2. Україні необхідно розвивати переробку с/г сировини AgroNews.ua . - 16.01.2025 Віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко зазначив, що Україна є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки, вона несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку. Він каже: «Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні». У глобальному вимірі воно зумовлене необхідністю забезпечення продовольством стрімко зростаючого населення нашої планети, чисельність якого нещодавно перевищила 8,2 млрд осіб, а до середини 2080-х років, за оцінками ООН, досягне 10,3 млрд. За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 % . Розвиток переробки є вагомою можливістю для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку, перш за все, за рахунок збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю – глибокої переробки, готових продуктів харчування та харчових компонентів, що дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до Державного бюджету України, а також прибутки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції. https://agronews.ua/news/ukrayini-neobhidno-rozvyvaty-pererobku-s-g-syrovyny/ 3. Експерти розповіли, як уникнути цінових коливань у молочній галузі AgroNews.ua . - 14.01.2025 Заступниця директора Асоціації виробників молока Олена Жупінас зазначає, що в Україні спостерігається обмежена пропозиція на сире молоко. Це значною мірою пов’язано з погодою - спекотним літом та посухою. Через несприятливі кліматичні умови тваринники заготували менше кормів і нижчої якості, що вплинуло на надої. Приватний сектор демонструє зниження виробництва. Високі затрати і капіталовкладення не сприятиме появі нових операторів у галузі виробництва молокопродуктів. Цього року загальне виробництво молока впало приблизно на 2%. Для уникнення цінових коливань у молочній галузі в майбутньому, після завершення війни, уряду слід розглянути можливість запровадження податкових пільг для виробників молока, щоб більше аграріїв займалися цим бізнесом, а ті, хто вже займається – розширяв його, підкреслює Олена Жупінас. https://agronews.ua/news/eksperty-rozpovily-yak-unyknuty-czinovyh-kolyvan-u-molochnij-galuzi/ 4. У 2024 р Україна імпортувала на 13,6% більше сирів AgroNews.ua . - 13.01.2025 Минулого року Україна імпортувала 38,3 тис. тонн сирів, що на 13,6% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті імпорт сирів зріс на 13,1%, в порівнянні з 2023 роком, — до $ 227,1 млн. Сири ввозили з Польщі (41%), Німеччини (19,2%), Нідерландів (8,9%). Протягом року обсяг експорту українських сирів зростав активнішими темпами, ніж імпорт: +39,3%, як порівняти з 2023 роком — до 12,4 тис. тонн. Найбільшими покупцями вітчизняних сирів у 2024 році були Молдова (33,2%) Казахстан (30,4%) та Німеччина (9,5%). https://agronews.ua/news/u-2024-r-ukrayina-importuvala-na-136-bilshe-syriv/ 5. В Україні настала криза у молочній сфері AgroNews.ua . - 11.01.2025 Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначає, щоб зупинити насування глибокої кризи на ринку молока в Україні, необхідно подолати наявний дефіцит молочної сировини. Він додав, що потрібно бюджетне стимулювання нарощування поголів’я корів та обсягів виробництва молока молочними фермами. Інструментом для цього може стати забезпечення виплати бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення. СМПУ розробила механізм реалізації цієї пропозиції. Треба передбачити в законодавстві формування нової моделі державної фінансової підтримки галузі тваринництва, яка має передбачати надання державної підтримки виробникам харчових продуктів, щоб стимулювати будівництво або реконструкцію переробних потужностей та підвищення їх енергоефективності. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-nastala-kryza-u-molochnij-sferi/ 6. Український ринок майже немає власної переробки картоплі AgroNews.ua . - 10.01.2025 В Україні фактично немає виробництва картоплі фрі й сухого картопляного пюре, крім досить застарілої лінії у Чернігівській області, каже Олесь Капітанчук, керівник компанії «Толсма Текнік» у своїй статті для журналу «Садівництво по-українськи» . За словами пана Капітанчука, для такого великого ринку, як Україна із широким споживанням цих продуктів розвиток переробки овочів замалий, тому майже вся картопля фрі, сухе картопляне пюре й інші заморожені напівфабрикати імпортуються, і їх виробництво всередині країни може бути дуже перспективним для інвестицій. «За нашими підрахунками, є всього три великі компанії з виробництва чипсів, З виробництвом картопляного крохмалю ситуація дещо краща — працює низка підприємств. На цьому — все», - зазначив він. https://agronews.ua/news/ukrayinskyj-rynok-majzhe-nemaye-vlasnoyi-pererobky-kartopli/ 7. Україна виробила перший мільйон біометану AgroPolit.com . – 13.01.2025 РБК-Україна повідомляє, що до підземних газових сховищ України закачали перший мільйон кубометрів власного біометану і очікується, що цей вид палива зможе витіснити російський газ із ринку ЄС. Минулий рік став успішним для виробництва біометану в Україні. Набув чинності порядок митного оформлення, який дозволив експорт біометану в умовах тимчасової заборони на експорт природного газу. На сьогоднішній день два українських заводи закачують біометан до підземних газових сховищ і накопичили там уже понад 1 млн кубометрів. Це невелика партія і казати про експорт зарано. Але коли вдасться накопичити необхідні обсяги біометану, можуть початися поставки за кордон. https://agropolit.com/news/29442-ukrayina-virobila-pershiy-milyon-biometanu 8. В Польщі закликають пов'язати пільгову торгівлю з Україною та угоду з Меркосур AgroPolit.com . – 10.01.2025 Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський нагадав про переговори щодо продовження лібералізованої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною. За його словами, перемовини повинні бути пов'язані з переговорами щодо торгівельної угоди між ЄС та країнами Південної Америки. На думку Секерського, як угода між Євросоюзом та Меркосур, так і торгові пільги для України, якщо вони будуть підтверджені, призведуть до збільшення потоку м'яса птиці та цукру на ринок ЄС за нульовим тарифом. Польща, яка в цьому півріччі головує в ЄС, є найбільшим виробником м'яса птиці в Євросоюзі. Країна вважає цукор чутливим продуктом. Це також має політичний вимір, що пов'язано з тим, що опозиційна партія «Право і справедливість» розраховує на голоси сільського населення на президентських виборах, і урядова коаліція хоче обмежити вплив, який там має найбільша опозиційна партія. Дія угоди про продовження пільгової торгівлі з Україною закінчується в червні 2025 року. https://agropolit.com/news/29434-v-polschi-zaklikayut-povyazati-pilgovu-torgivlyu-z-ukrayinoyu-ta-ugodu-z-merkosur 9. Польща — один із найбільших лобістів євроінтеграції України попри торгові суперечки AgroPortal.ua .- 15.01.2025 За словами глави Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги, п роблемні питання торгівлі у відносинах з Польщею підтверджують, якими непростими будуть переговори щодо членства України в ЄС, але попри це Варшава усвідомлює, що Україна буде в ЄС, і є одним із найбільших адвокатів цього. «Вони — один із найбільших лобістів і адвокатів членства України як у ЄС, так і в НАТО. Адже є публічна риторика, а є реальні дії», — зазначив міністр. Він наголосив, що якраз Польща усвідомлює, що Україна буде в ЄС. Зростання двостороннього товарообігу — для України у 2024 році Польща є імпортним партнером №2 після Китаю та експортним партнером №1, підкреслив Сибіга. https://agroportal.ua/news/ukraina/polshcha-odin-z-naybilshih-lobistiv-yevrointegraciji-ukrajini-popri-torgovi-superechki 10. Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС AgroPortal.ua .- 10.01.2025 Міністерство агрополітики України розподілило обсяг експортних квот на деякі види агропродукції. У повідомленні відомства говориться , що це стосується таких товарів: «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: курей свійських (Gallus domestіcus), качок, гусей, цесарок» та «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків». Обсяг квот розподілено пропорційно фактичним обсягам експорту зазначеної продукції до держав ЄС за 10 місяців 2024 року. Резервний обсяг квоти — 1165 т — буде розподілено між експортерами, які не здійснювали експорт зазначеної продукції протягом 10 місяців 2024 року. За умови наявності невикористаного залишку обсягу квоти до 1 квітня 2025 року вона буде розподілена між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту зазначеної продукції до держав ЄС за І квартал 2025 року. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/rozpodileno-kvoti-na-ekspor-m-yasa-ptici-do-yes 11. У Європі зростає попит на українські гриби AgroPortal.ua .- 10.01.2025 Попит на гриби шиїтаке з України в Європі зростає, розповів керівник відділу продажів у Європі українського виробника та експортера органічних грибів шиїтаке компанії Nature Green Вінченцо Саленто. Він зазначає, що попит на гриби має типову сезонну тенденцію. Влітку попит нижчий, але 2024 рік був кращим, ніж попереднійі. Вінченцо Саленто підкреслив: «Загалом це призвело до кращих цін на гриби шиїтаке, ніж 2023 року. Починаючи з жовтня, з огляду на нижчі температури по всій Європі, попит значно збільшився, і ціни ще більше зросли». Представник української компанії додав, що торік в асортименті Nature Green з'явилися сірі, королівські та різнокольорові гливи. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/u-yevropi-zrostaye-popit-na-ukrajinski-gribi 12. Уряд вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану Bizagro. – 11.01.2025 Уряд схвалив постанову № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану». Постанову підготовлено Міністерством аграрної політики та продовольства України. Документ змінює правила експорту сільськогосподарської продукції. Нові правила повинні унеможливити порушення законодавства під час експорту агропродукції та захистити права агропідприємців, які дотримуються законів щодо експорту. Буде сформований перелік верифікованих суб’єктів АПК, які здійснюють експорт товарів. Зокрема, зернових, олійних і продуктів переробки. https://bizagro.com.ua/uryad-vvodit-novi-pravila-dlya-eksportu-agroproduktsiyi-v-umovah-voyennogo-stanu/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 травня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 травня 2026 року Зміст стор. 1. Ізраїль може обмежити імпорт зерна: що очікувати Україні 1 2. Виробництво молока в Україні знижуватиметься до 2033 року — прогноз ФАО та ОЕСР 2 3. Поляки стурбовані: Україна збільшує переробку ріпаку 2 4. Україна втрачає волоський горіх 2 5. Україна продаватиме до Молдови равликів і м’ясо 3 6. Україна нарощує експорт кисломолочки та морозива 3 7. Протеїнова лінійка Волошкового поля поповнилась низькокалорійним пудингом 3 8. Молочний альянс випустив нову лінійку кефірів 4 9. Україна збереже позиції серед світових лідерів з експорту ріпаку до 2027 року 4 10. Україна може стати лідером з експорту м’яса до ЄС замість Бразилії 4 11. Уряд запускає експеримент із впровадження механізму перевірки агропродукції, що експортується в ЄС 5 12. Експерт розповів, чи буде цьогоріч Україна з медом 5 13. В Україні виробили менше згущеного молока 5 14. Виробництво сирів у І кварталі зросло майже на 8% 6 15. Український ринок олійних входить у сезон великих можливостей і нових ризиків 6 -------------------------------------------------------- 1. Ізраїль може обмежити імпорт зерна: що очікувати Україні AgroNews.ua . - 19.05.2026 Аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко вважає, що можливе введення Ізраїлем 50% мита на фуражну пшеницю з Чорноморського регіону навряд чи стане системним ударом для українського агроекспорту, але може сигналізувати про новий етап політизації глобальної торгівлі зерном. На його думку, основний ризик припадає на російських постачальників, тоді як для України ключовим викликом залишається посилення конкуренції за традиційні ринки збуту на Близькому Сході й у Північній Африці (MENA). Експерт зазначив, що обмеження, ймовірно, не стосуватимуться кукурудзи та ячменю, що значно пом’якшує ситуацію для вітчизняних експортерів. Потенційне скорочення постачань до Ізраїлю може бути частково компенсоване продажами до Туреччини, Північної Африки, Південної Європи та інших ціново чутливих напрямків. Системного впливу не очікується, хоча локально це може тиснути на маржу трейдерів і логістику, додав він. https://agronews.ua/news/izrayil-mozhe-obmezhyty-import-zerna-shho-ochikuvaty-ukrayini/ 2. Виробництво молока в Україні знижуватиметься до 2033 року — прогноз ФАО та ОЕСР AgroNews.ua . - 16.05.2026 Науковиця R&D центру Enzym Group Ірина Матюха , повідомила, що спільні прогнози ФАО та ОЕСР фіксують тенденцію до зниження виробництва молока в Україні, яка збережеться до 2033 року. Вона вважає скорочення молочних ферм і дефіцит молочної сировини не є прямими наслідками війни — радше результатом проблем, що накопичувалися роками. Війна лише загострила системні виклики: підвищення собівартості виробництва, коливання попиту і пропозиції, недостатню державну підтримку, імпортозалежність. Водночас промисловий сектор демонструє стійке зростання, випереджаючи темпи розвитку деяких країн Європи та США. https://agronews.ua/news/vyrobnycztvo-moloka-v-ukrayini-znyzhuvatymetsya-do-2033-roku-prognoz-fao-ta-oesr/ 3. Поляки стурбовані: Україна збільшує переробку ріпаку AgroPolit.com . – 18.05.2026 Україна активніше переходить від експорту ріпаку до продажу готової ріпакової олії, що створює серйозні виклики для польських аграріїв та переробної галузі. Структура торгівлі змінюється: Україна нарощує внутрішню переробку та експортує продукцію з більшою доданою вартістю. Це викликає у Польщі побоювання, що скорочення експорту українського ріпаку як сировини може призвести до дефіциту для місцевих переробних заводів, зниження завантаження підприємств і посилення конкуренції на ринку рослинних олій. Польські фермери та аграрні організації вже закликають Єврокомісію втрутитися у ситуацію та переглянути умови торгівлі з Україною. https://agropolit.com/news/31566-polyaki-sturbovani-ukrayina-zbilshuye-pererobku-ripaku 4. Україна втрачає волоський горіх AgroPolit.com . – 15.05.2026 В країні скорочується виробництво волоського горіха у домогосподарствах — за останні три роки країна втратила майже 10% врожаю, повідомила аналітикиня Київської школи економіки та авторка дослідження Ukraine’s walnut industry Роксолана Назаркіна . Основними причинами стали старіння дерев та відсутність системного оновлення насаджень. А промислове вирощування волоського горіха в водночас демонструє зростання, але поки не здатне компенсувати втрати приватного сектору. За три роки виробництво у промислових садах збільшилося з 0,9 тис. тонн до 3,04 тис. тонн, що покрило лише близько чверті втрат. Загалом країна недорахувалася майже 7 тис. тонн врожаю. Промислове горіхівництво потребує значних інвестицій — у саджанці, системи зрошення, засоби захисту рослин та добрива. Виробництво стикається з високими витратами на пальне та ризиками через погодні аномалії. Перші суттєві прибутки можна отримати лише через 5–7 років після закладання саду. https://agropolit.com/news/31556-ukrayina-vtrachaye-voloskiy-gorih 5. Україна продаватиме до Молдови равликів і м’ясо AgroPolit.com . – 14.05.2026 Держпродспоживслужба повідомляє, що під час зустрічі представників Держпродспоживслужби України та Національного агентства з безпечності харчових продуктів Молдови, Україна та Молдова погодили п’ять нових міжнародних сертифікатів, які відкривають додаткові можливості для експорту української продукції на молдовський ринок. Завдяки цьому українські виробники отримали право постачати до Молдови живих равликів, ікру равликів, а також окремі види м’ясної продукції. Йдеться, зокрема, про топлені тваринні жири, шкварки, м’ясні екстракти та іншу продукцію переробки м’яса птиці. Зазначається, що нові домовленості мають спростити доступ українських виробників до ринку Молдови та зменшити торговельні бар’єри. Також сторони домовилися продовжити співпрацю у сферах ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів та міжнародної торгівлі. https://agropolit.com/news/31559-ukrayina-prodavatime-do-moldovi-ravlikiv-i-myaso 6. Україна нарощує експорт кисломолочки та морозива AgroPortal.ua .-20.05.2026 У квітні поточного року Україна експортувала 10,75 тис. т молочних продуктів на суму $31,44 млн. Асоціація виробників молока повідомила, що відносно березня натуральні обсяги постачань скоротилися на 14%, а грошова виручка знизилася на 11%. Порівняно з квітнем минулого року показники нижчі на 12% та 17% відповідно. Головними експортними категоріями у квітні були такі товари: молоко та вершки, згущені — 26%, морозиво — 22%, сири — 17%, масло вершкове — 15%, казеїн — 6%. Відносно березня у квітні поточного року Україна збільшила натуральні обсяги експорту лише кисломолочних продуктів до 641 т (+5%) та морозива до 1,85 тис. т (+35%). По інших позиціях обсяги експорту скоротилися за останній місяць. Відносно квітня 2025 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту кисломолочних продуктів (+51%), сирів до 1,17 тис. т (+2%) та морозива (+21%). Відносно минулорічного періоду обсяги постачань інших молочних продуктів скоротилися. Також фахівці зазначають, що країна у квітні збільшила експортну виручку за відвантажені партії кисломолочних продуктів до $976 тис. (+6%), молочної сироватки до $2,14 млн (+6%) та морозива до $6,91 млн (+41%) відносно березня поточного року. Порівняно з квітнем минулого року збільшилася грошова виручка за відвантажені кисломолочні продукти (+38%), молочну сироватку (+26%), сири (+1%) та морозиво (+27%). Зовнішньоторговельне сальдо у квітні 2026 року було позитивним і становило $3,35 млн. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-naroshchuye-eksport-kislomolochki-ta-moroziva 7. Протеїнова лінійка Волошкового поля поповнилась низькокалорійним пудингом AgroPortal.ua .-16.05.2026 ПрАТ «Юрія », яке виробляє молочну продукцію на заводі у Черкасах під ТМ « Волошкове поле », повідомило, що компанія розширила лінійку молочних продуктів новинкою — низькокалорійним протеїновим пудінгом. У повідомленні йдеться: «Смачний десерт із підвищеним вмістом протеїну — це той самий випадок, коли турбота про збалансоване харчування приносить справжнє задоволення». Новинка представлена чотирма смаками: ніжна ваніль (2,2% жиру); насичений шоколад (2,4% жиру); свіжа полуниця (2,2% жиру); яскравий банан (2,2% жиру). https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/protejinova-liniyka-voloshkovogo-polya-popovnilas-nizkokaloriynim-pudingom 8. Молочний альянс випустив нову лінійку кефірів AgroPortal.ua .-10.05.2026 Група компаній « Молочний альянс » збільшила асортимент кисломолочної продукції під ТМ « Яготинське », повідомляють в групі. Так, на ринок вийшла нова лінійка кефірів « ЯGOтинський » — напої зі смаками для активного дня. Кефіри об’ємом 520 г представлені у трьох смаках — манго ‒ апельсин, полуниця ‒ м’ята та без наповнювача. У пляшці міститься 5+ мільярдів живих молочнокислих бактерій. «Сучасний темп життя вимагає рішень, які не гальмують. Саме тому для лінійки кефірів «ЯGOтинський» ми обрали ергономічне паковання. Пляшка має спеціальне звуження, завдяки якому надійно та зручно лежить у руці. Це особливо важливо, якщо ви п’єте кефір на ходу, під час прогулянки чи в авто — ризик, що пляшка вислизне, мінімальний», — пояснили в компанії. Також наприкінці квітня «Молочний альянс» випустив густий кефір «Яготинське», який можна їсти ложкою. «Він настільки щільний та ніжний, що нагадує густий йогурт чи м’який десерт. Але при цьому залишається 100% кефіром! Це результат термостатного сквашування, що створює природну густу текстуру з непорушним згустком і фірмовими грудочками. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-vipustiv-novu-liniyku-kefiriv 9. Україна збереже позиції серед світових лідерів з експорту ріпаку до 2027 року АgroReview. – 21.05.2026 Україна й надалі залишатиметься серед трьох найбільших експортерів ріпаку у світі в сезоні 2026/27.Українські виробники цієї культури продовжують утримувати провідні позиції на світовому ринку завдяки стійкості та високим амбіціям. Спеціалісти USDA , прогнозують, що український експорт ріпаку може досягти 2,6 мільйона тонн. Водночас, за даними вітчизняних експертів, урожай може скласти близько 3,4 мільйона тонн. Така різниця у прогнозах підкреслює ймовірність зростання конкуренції на внутрішньому ринку між експортними компаніями та національними переробниками. Стратегічне значення ріпаку для економіки України полягає у стабільних валютних надходженнях, підтримці зайнятості в аграрної галузі. Експерти зазначають, що подальший успіх у глобальному експорті залежить від впровадження інновацій, підвищення якості продукції та здатності швидко адаптуватися до світових тенденцій. Збереження статусу одного з лідерів світового експорту ріпаку вимагає від українських аграріїв не лише стабільного врожаю, а й удосконаленої логістики, гнучкого реагування на зміни світової кон’юнктури та впровадження сучасних технологій. https://agroreview.com/content/roslyny/ukrayina-zberezhe-liderstvo-svitovomu-eksporti/ 10. Україна може стати лідером з експорту м’яса до ЄС замість Бразилії АgroReview. – 18.05.2026 Наразі Бразилія залишається основним постачальником м’яса до Євросоюзу, однак ситуація може змінитися вже з 3 вересня через нові вимоги ЄС щодо використання антибіотиків у тваринництві. Україна має шанс випередити Бразилію та зайняти провідне місце серед експортерів до Євросоюзу. 2026 року ЄС посилює вимоги до імпортерів м’яса. ЄК нещодавно оновила список країн, які відповідають вимогам ЄС щодо обмеження використання антимікробних препаратів у тваринництві. Згідно з цими правилами, антимікробні препарати не можуть застосовуватися для стимулювання росту чи підвищення продуктивності худоби та інших тварин, які використовуються для виробництва продуктів харчування. Бразилія.відсутня в оновленому списку. За словами речниці ЄК Єви Хрнцірової , якщо Бразилія не доведе дотримання європейських стандартів щодо використання антибіотиків, з 3 вересня 2026 року їй буде заборонено експортувати до ЄС як живих тварин, так і похідні продукти, зокрема велику рогату худобу, коней, птицю, яйця, продукти аквакультури, мед. Єврокомісія зазначає, що нові правила є частиною стратегії «Єдине здоров’я», спрямованої на боротьбу з резистентністю до антимікробних препаратів. Виробники ЄС з 2022 року зобов’язані їх дотримуватись, і ті ж вимоги поширюються на імпортовану продукцію. Це залишається однією з найсерйозніших загроз для громадського здоров’я, а впровадження цих правил покликане захистити громадян ЄС. З 2024 року ЄС веде попередній список країн, що не входять до ЄС, які виконують всі вимоги та мають право експорту м’яса до Європи. Список регулярно оновлюється та затверджується усіма державами-членами ЄС. І Україна має можливість зайняти місце Бразизії серед експортерів м’яса до ЄС. https://agroreview.com/content/tvaryny/ukrayina-mozhe-staty-liderom-eksportu/ 11. Уряд запускає експеримент із впровадження механізму перевірки агропродукції, що експортується в ЄС Bizagro. – 21.05.2026 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомляє, що уряд запускає експериментальний проєкт із впровадження механізму належної перевірки аграрної продукції, яка експортується до держав-членів ЄС. Це дозволить адаптувати український агросектор до вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та деградації лісів, який набирає чинності з 1 січня 2027 року. Новий механізм також допоможе забезпечити безперервний доступ української сільськогосподарської продукції на ринок Євросоюзу і мінімізувати ризики для українських експортерів. https://bizagro.com.ua/uryad-zapuskaye-eksperyment-iz-vprovadzhennya-mehanizmu-perevirky-agroprodukcziyi-shho-eksportuyetsya-v-yes/ 12. Експерт розповів, чи буде цьогоріч Україна з медом Bizagro. – 21.05.2026 Сергій Гриньов , президент Спілки пасічників України заявив, що цьогоріч Україна буде з медом. Різниця в цінах між ринкової вартістю може бути в межах 50 грн, тобто в середньому 250-300 грн/ кілограм Він додав: “Україна буде з медом. Люди не залишаться без цього цінного харчового продукту. Україна також буде експортувати. Обсяги будуть трошки менше, аніж зазвичай. Це може вплинути і на ціну, звісно. Все залежить від тих обсягів, які є в регіонах”. https://bizagro.com.ua/ekspert-rozpoviv-chy-bude-czogorich-ukrayina-z-medom/ 13. В Україні виробили менше згущеного молока Bizagro. – 12.05.2026 Згідно даним Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року в країні виробили 7,6 тис. тонн згущеного молока ‒ на 10,1% менше, ніж за такий самий період минулого року. Протягом І кварталу цього року на перероблення надійшло 805,5 тис. тонн молока. Поголів’я корів знижується під тиском низьких закупівельних цін на молоко . В І-му кварталі 2026р. поголів’я корів в країні зниилось не тільки в особистих селянських господарствах , а і на промислових фермах. https://bizagro.com.ua/v-ukrayini-vyrobyly-menshe-zgushhenogo-moloka/ 14. Виробництво сирів у І кварталі зросло майже на 8% Bizagro. – 11.05.2026 За даними Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року в Україні виробили 38,1 тис. тонн сирів (окрім плавлених), що на 7,9% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Продажі вітчизняних сирів зростають завдяки акціям. В І-му кварталі виробництво вершкового масла зросло майже на 20% . За даними Державної служби статистики, у січні-березні в країні виробили 20,2 тис. тонн масла, включаючи вершкове, топлене, інші жовті жирні молочні продукти з умістом молочного жиру 80-90%. https://bizagro.com.ua/vyrobnycztvo-syriv-u-i-kvartali-zroslo-majzhe-na-8/ 15. Український ринок олійних входить у сезон великих можливостей і нових ризиків УкрАгроКонсалт .-15.05.2026 Український ринок олійних входить у сезон 2026/27 з очікуванням більшого врожаю та активнішої переробки, але погодні ризики та пізня сівба утримують ринок у напрузі. « УкрАгроКонсалт » зазначає, що сектор переходить у фазу де ключову роль відіграватимуть баланс пропозиції та розвиток переробки. Загальний урожай олійних в Україні очікується на рівні близько 22,8 млн т. Поточна динаміка вже формує ризики для логістики та підсилює залежність ринку від літніх погодних умов. Головною рушійною силою ринку залишається соняшник. Виробництво може зрости до 13,7 млн т, що формує значно більший ресурс для переробки та експорту соняшникової олії і шроту. Соняшник залишається головною олійною культурою України з високим потенціалом виробництва та експорту. Структура балансу демонструє посилення ролі переробного сегмента навіть за умов ринкової невизначеності. Ринок сої підтримує баланс між експортом та внутрішньою переробкою зі збереженням стабільного розвитку crush-сегмента. Переробка ріпаку може досягти рекордного рівня навіть в умовах погодних ризиків та конкуренції за сировину. Баланси олійних все більше демонструють зростання ролі переробки та ефективності логістики. https://ukragroconsult.com/news/ukrayinsykyj-rynok-olijnyh-vhodyty-u-sezon-velykyh-mozhlyvostej-i-novyh-ryzykiv/

< Назад Травень 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №5 2025 р. Харчова та сільсько-господарська промисловість: №8 серпень /редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко.– Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – 40 с. Кл. слова: цукроварня-сульфітний газ-нітрати-контейнери-обладнання Харчова та сільсько-господарська промисловість: №9 вересень /редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – 40 с.- Біблогр.: стор. 39. Кл. слова: олійництво-бульони- цитринова кислота-переховування м’яса-рослинні пігменти-гуральництво Харчова та сільсько-господарська промисловість : №10 жовтень / редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. –36 с.- Біблогр.: стор.31 Кл. слова: обладнання-консерви-беконне виробництво-м’ясні риби-сорго-клейковина Харчова та сільсько-господарська промисловість: №11 листопад / редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – 48 с. Кл. слова: харчова промисловість-цукрова промисловість-консервна промисловість- кондпромисловість- спиртова промисловість - холодникове будівництво-ставкове господарство Харчова та сільсько-господарська промисловість: №12 грудень / редкол.: М.Г. Білоус, А. Богаєнко, Х.Л. Гурський, Г.Л. Ейнгорн, М.Й Квятковський, Л.Б. Кульваніський, І.Г. Макаренко, А.І. Матецький, Ф.М. Покровський, В.В. Поляков, Я.М. Савченко.. – Харків: вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. –44 с. Кл. слова: консервування садовини-цукрова промисловість-сушарка-груша «глек» Назад Далі

< Назад Рис з броколі та овочами Інгредієнти стакан відвареного круглозернистого рису; 400 г бланшованих суцвіть броколі; 100 г сиру чеддер; 400 г телячого фаршу — для не вегетаріанського варіанту; 3 курячих яйця; 150 мл молока; щіпка молотого мускатного горіху; чорний перець за смаком; трохи вершкового масла для змащування форм; панірувальні сухарі ;сухий гранульований часник. Кроки Заздалегідь готуємо головні складові запіканки — рис та броколі. У цьому і криється секрет швидкого приготування. Дно форм змащуємо шматочком вершкового масла. Панірувальні сухарі змішуємо з сіллю та гранульованим часником, присипаємо поверх масла. Якщо готуєте з фаршем, то його треба посолити, поперчити та розподілити помірним шаром на дно змащених форм. Для вегетаріанського варіанту першим шаром підуть броколі. Наступним викладаємо рис, трошки приминаємо, щоб шари запіканки поєдналися. Готуємо заливку — яйця змішуємо з молоком, додаємо сіль та перець. Заливаємо запіканку та ставимо форми у розігріту до 180 градусів духовку на 10 хвилин, якщо у страві є фарш — на 25 хвилин. За 5 хвилин до готовності посипаємо натертим чеддером, а також сухарями з часником. Запікаємо до скоринки та подаємо гарячу броколі з рисом до столу. Попередній допис Наступний допис