Результати пошуку

< Назад Ніжні гречаники Інгредієнти гречана крупа – 1 склянка; м’ясний фарш – 0,7 кг; куряче яйце – 1 шт.; цибуля – 2 головки; томатна паста – 1 ст.; масло – для смаження; морква – 1 шт.; приправа – за власним уподобанням. Кроки Відварюємо гречану крупу. Подрібнюємо в блендері 1 головку цибулі. Додаємо в нього приправу, яйце, м’ясний фарш. Підсолюємо масу і все добре перемішуємо. Остиглу кашу додаємо у фарш, знову все ретельно вимішуємо. Ліпимо невеликі котлетки і обсмажуємо їх на сковороді. Для томатного соусу змішуємо подрібнену цибулю, натерту моркву, томатну пасту, питну воду. Встановлюємо соус на вогонь і тушкуємо протягом 5 хвилин. Укладаємо гречані котлети в соус, накриваємо кришкою і готуємо ще 25 хвилин на повільному вогні. Посипаємо їх рубленими кропом і петрушкою. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 6 серпня по 8 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 06 по 08 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Ранні сорти соняшника постраждали від спеки - пропозиція на ринку майже відсутня 1 2. АВМ та СМПУ підписали Меморандум про співпрацю 1 3. Небезпечна для життя оливкова олія заполонила Європу 2 4. Стало відомо, чи загрожує українцям дефіцит продуктів 2 5. Експерт розповів, що відбувається з переробкою в Україні та її експортом 2 6. В Україні можуть підвищити мінімальні роздрібні ціни на вино 3 7. Українська агропродукція повертається на ринки, які втратила на початку війни 3 8. Мініовочі перетворюються на стійкий тренд в Україні 3 ----------------------------------------------------- 1. Ранні сорти соняшника постраждали від спеки - пропозиція на ринку майже відсутня Agravery.-06.08.2024 Згідно з даними ІА «АПК-Інформ», ціни попиту на соняшник нового врожаю поступово підвищуються на тлі новин про стан посівних площ та подальше зниження прогнозу виробництва олійної в Україні у 2024 р. Аналітики АПК-Інформ. зазначають:«Серед причин можливого підвищення варто виділити очікування нижчого врожаю порівняно з минулим роком, стриманий продаж олійної, а також високу конкуренцію на внутрішньому ринку за обсяги якісної сировини. При цьому такі чинники підтримки цін можуть не втратити своєї актуальності і в період масового збирання соняшнику, оскільки аграрії, з урахуванням поточної ситуації, планують чекати більш привабливих цін». https://agravery.com/uk/posts/show/ranni-sorti-sonasnika-postrazdali-vid-speki-propozicia-na-rinku-majze-vidsutna 2. АВМ та СМПУ підписали Меморандум про співпрацю Agravery.-02.08.2024 Асоціація виробників молока ( АВМ ) та Спілка молочних підприємств України ( СМПУ ) підписали Меморандум про співпрацю з метою координації зусиль і просування інтересів молочної галузі України у питаннях євроінтеграції. Сторони домовилися об'єднувати експертний потенціал для формування та просування спільної позиції молочної галузі, координувати зусилля у питаннях представництва і просування молочної галузі України, сприяти розвитку та вдосконаленню нормативно-правового регулювання у сфері євроінтеграції, захищати інтереси підприємств-учасників АВМ та СМПУ. У рамках створеного раніше Євроінтеграційного комітету АВМ та СМПУ домовилися співпрацювати над розробкою, впровадженням та моніторингом результатів Дорожньої карти євроінтеграції молочної галузі України. https://agravery.com/uk/posts/show/avm-ta-smpu-pidpisali-memorandum-pro-spivpracu 3. Небезпечна для життя оливкова олія заполонила Європу AgroNews.ua . -06.08.2024 В ЄС у першому кварталі 2024 року було зафіксовано 50 випадків шахрайства чи неправильного маркування оливкової олії, побивши рекорди минулих років. “У звітах про інциденти фігурували олії, забруднені недозволеними речовинами. Такими як пестициди, мінеральні олії, а в одному випадку були виявлені уламки скла”, – повідомляє західне видання The Guardian. Було виявлено безліч випадків фальсифікації оливкової олії extra virgin (вищої якості), шляхом змішування її з менш якісною або дешевою олією. Представник Європейської комісії говорить, що більша кількість подібних повідомлень “не вказує на підвищений ризик для споживачів”, навпаки, щорічне збільшення кількості таких повідомлень свідчить “про поліпшення обміну інформацією між компетентними органами країн-членів та їхню пильність щодо шахрайства в агропродовольчому ланцюзі”. Професор безпеки харчових продуктів в Університеті королеви Белфасту Кріс Елліотт підкреслив: хоча наслідки вживання зараженої оливкової олії і можуть бути серйозними, “вона навряд чи з’явиться на полицях великих супермаркетів”. Адже продаж фальсифікату можливий лише “в місцях, де немає контролю. чи спостереження”. Одна з найголовніших причин, через яку зловмисники почали масово підробляти оливкову олію, зазначив Еліотт, є інфляція., “що робить оливкову олію привабливим ринком для шахраїв”. https://agronews.ua/news/nebezpechna-dlya-zhyttya-olyvkova-oliya-zapolonyla-yevropu/ 4. Стало відомо, чи загрожує українцям дефіцит продуктів AgroNews.ua . -06.08.2024 За прогнозами, українські аграрії цьогоріч можуть зібрати 65-69 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Проте, каже виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко , посівні площі в Україні скорочуються вже третій рік поспіль, частково через логістичні труднощі та повномасштабне вторгнення росії, обстріли енергетичних об’єктів. Через це виникають труднощі з культурами, які потрібно сушити, наприклад, кукурудзою. Аномальна спека, що тривала в Україні близько трьох тижнів, призведе до суттєвого зниження врожайності та негативно вплине на продуктові цінники. Дорожчати буде все — від картоплі та моркви до яєць та м’яса. Також спека негативно вплине на врожай соняшника, найбільше постраждає соя. Формування бобів відбувається дуже повільно. Високі температури печуть рослину, тож боби будуть дрібними, а вага тисячі насінин — низькою”. Аномальна спека в Україні негативно позначиться на врожаях картоплі, моркви, капусти та інших борщових овочів, що призведе до зростання цін на ринках. Тож борщ восени буде дорожче. Крім того, у новому сезоні негативний вплив та тваринництво та молочний сектор матиме низький врожай зернових. Зокрема, наприклад, 70% собівартості виробництва яєць складає комбікорм, основою якого є саме кукурудза. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-chy-zagrozhuye-ukrayinczyam-deficzyt-produktiv/ 5. Експерт розповів, що відбувається з переробкою в Україні та її експортом AgroPolit.com . -06.08.2024 Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна нарощує експорт продукції з доданою вартістю значно вищими темпами, ніж постачання за кордон сировинних товарів. За його словами, зміщення акцентів відбулося ще до війни. Після масштабного російського вторгнення, на тлі проблем із логістикою, багато бізнесів повністю оновили підхід, розуміючи, що за рахунок доданої вартості можна заробляти більше на постачанні менших обсягів товару. Качка зазначив, що обсяги українського експорту агросировини ще довго залишатимуться значними. І швидко перевершити такий вал переробленою продукцією неможливо. https://agropolit.com/news/28767-ekspert-rozpoviv-scho-vidbuvayetsya-z-pererobkoyu-v-ukrayini-ta-yiyi-eksportom 6. В Україні можуть підвищити мінімальні роздрібні ціни на вино AgroPolit.com . -06.08.2024 Виноробна галузь України стикається із серйозними викликами через незмінні з 2018 року мінімальні роздрібні ціни на алкоголь. І для забезпечення стабільної роботи галузі на тлі зростання витрат на виробництво потрібен перегляд цих цін. Але, незважаючи на звернення профільних асоціацій, зміни поки не відбуваються. За шість років ціни на основні ресурси, такі як газ і дизельне пальне, зросли. Якщо в 2018 році газ коштував 1,3 грн за кубометр, зараз – 7,96 грн. Дизельне пальне подорожчало з 28 грн до 53 грн за літр, електрика для населення – з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год. Також, тривожною тенденцією є зменшення площ виноградників. За 30 років площа виноградників в Україні скоротилася з 175,5 до 40 тис. га. У 2023 році на Одещині площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з 2022 роком. Перегляд мінімальних роздрібних і оптових цін на виноробну продукцію дозволить виробникам зупинити негативну тенденцію, покрити зростаючі витрати, і зберегти галузь. https://agropolit.com/news/28764-v-ukrayini-mojut-pidvischiti-minimalni-rozdribni-tsini-na-vino 7. Українська агропродукція повертається на ринки, які втратила на початку війни AgroPortal.ua .- 08.08.2024 Україна поступово відновлює постачання продукції до країн, експорт до яких зупинився 2022 року, повідомив заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка . «Другим після ЄС за значенням ринків для нас є регіон Близького Сходу й Північної Африки. Через блокування Чорного моря на початку війни за цим напрямком справді відбулися певні обмеження. Але тепер повертаємо втрачене, потихеньку відновлюємо позиції і на ринку Єгипту, і в Туреччині. Торік Україна з’явилася із пшеницею на ринку Алжиру. Це теж хороший знак, тому що наша присутність на цьому ринку дотепер була лише періодичною», — сказав він. Тарас Качка підкреслив, що через війну та особливості логістики 2022 року дуже багато торговців з ОАЕ відвернулися й перестали працювати з Україною, але тепер торгівля повертається. «Плюс ми очікуємо, що ще цього року буде підписана угода про вільну торгівлю з Еміратами», — додав він. Експорт соняшникової олії до Індії повернувся до довоєнних рівнів, уточнив Тарас Качка. Також «відкривається» ринок Індонезії. «Частка КНР у нашому експорті тепер наближається до 6%. Переважно це аграрна продукція. І якщо буде стабільна навігація, то наша присутність на цих ринках посилюватиметься», — підсумував він. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-agroprodukciya-povertayetsya-na-rinki-yaki-vtratila-na-pochatku-viyni 8. Мініовочі перетворюються на стійкий тренд в Україні AgroTimes.-06.08.2024 Трендом овочевого ринку стають овочі та баштанні, які можна споживати без тривалого зберігання і приготування, зазначає Віталій Білан , засновник фермерського господарства «Пан Білан», що в Одеської області. Він називає цю тенденцію мінімізацією продуктового кошика, яка доцільну, наприклад, коли немає електрики й не працює холодильник, і потрібна швидка їжа. Те саме стосується й овочевого сегмента, наголошує експерт, де є мініморква та бебікавун вагою до 2 кг, тонкошкірий і безнасінний, що набуває популярності у Європі. https://agrotimes.ua/ovochi-sad/miniovochi-peretvoryuyutsya-na-stijkyj-trend-v-ukrayini/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 січня 2024 року по 18 січня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 січня 2024 року Зміст стор. 1. У 2024 році Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на 4,6% та інвестицій – на 29,6% 1 2. Торік Україна експортувала шоколаду на 191 млн доларів 2 3. Україна входить у десятку найбільших світових виробників волоського горіха 2 4. Прибуток українських аграріїв виявився втричі меншим за прогнозований 2 5. Експорт зерна та інших товарів через порти принесе Україні $25 млрд на рік 2 6. Підсумки року роботи ЕКА: переробка та агропродукція — у лідерах 3 7. М'ясокомбінат на Рівненщині переходить на сонячну енергетику 3 8. В Україні впровадять вимоги до фруктових джемів та желе 3 9. Україна лідирує за постачаннями зерна до ЄС, за олійними — у топ-3 4 10. Колоніст став першою виноробнею, яка випустила Одеське біле вино 4 11. У Харківській області розвивають крафтове виробництво 4 12. Продовольча безпека потребує розмінування та захисту портів Чорного моря – Свириденко 4 ------------------------------------------------------------ 1. У 2024 році Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на 4,6% та інвестицій – на 29,6% Agravery. -14.01.2024 Економіка України переналаштовується і адаптується до умов війни. Це показують динаміка та зміни у структурі ВВП Українська економіка все більше набуває рис економіки воєнного часу: ми маємо якісні зміни, що віддзеркалюються структурними зсувами, і кількісні зміни, які свідчать про пристосування бізнесу та перехід до фази відновлювального зростання. За підсумками 2023 року Мінекономіки оцінює зростання ВВП на рівні 5%, повідомила Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко під час заходу, присвяченому огляду української економіки у 2023 році, за організації Центру економічної стратегії 11 січня. «У порівнянні з довоєнним 2021 роком зросла роль держави: сьогодні провідну роль відіграє сектор загальнодержавного управління – це наша оборона і безпека, соціальний захист, допомога бізнесу. За оцінками Мінекономіки, за 9 місяців 2023 року питома вага доданої вартості державного управління у ВВП збільшилася на 15 в.п. і склала 21,2% проти 6,2% у 2021 році. По суті цей сектор забезпечує безпеку і допомагає пристосовуватись економіці до нових умов», - відзначила Юлія Свириденко. https://agravery.com/uk/posts/show/u-2024-roci-minekonomiki-prognozue-zrostanna-vvp-na-46-ta-investicij-na-296 2. Торік Україна експортувала шоколаду на 191 млн доларів Агробізнес сьогодні.-18.01.2024 Повідомляється, що в 2023 році український експорт шоколаду становив 53.4 тис. тонн загальною вартістю $191 млн. В грудні українські компанії експортували 4.8 тис. тонн шоколаду на $18 млн, всього за 2023 рік – 53.4 тис. тонн на $191 млн. На думку експертів, на показники експорту наприкінці року – в період високого сезону продажів солодощів – мала негативний вплив блокада українсько-польського кордону. Імпорт шоколаду в грудні становив 3 тис. тонни на $18 млн, за 2023 рік всього – 31 тис. тонн на $166 млн. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/28769-torik-ukraina-eksportuvala-shokoladu-na-191-mln-dolariv.html 3. Україна входить у десятку найбільших світових виробників волоського горіха AgroNews.ua . -17.01.2024 За середніми щорічними обсягами виробництва Україна входить у десятку найбільших світових виробників волоського горіха у шкарлупі. Середня річне виробництво таких горіхів у нашій країні з 1994 р. по 2022 р. становить понад 87,2 тис. тонн. Найбільшим світовим виробником волоських горіхів у шкарлупі є Китай із середнім щорічним показником у понад 705,8 тис. тонн. На другому місці США — понад 405 тис. тонн. Замикає трійку лідерів Іран із середнім щорічним виробництвом у більш як 255,6 тис. тонн. 4, 5 і 6 місця відповідно посідають Туреччина, Буркіна-Фасо і Мексика. Україна у рейтингу посідає 7-ме місце, випереджаючи Чилі, Румунію і Францію. Дані статистики показують, що починаючи з 1994 р. і до 2011 р. відбувалося постійне зростання виробництва волоського горіха у світі. Після піку у 2011 р. відбувся певний спад, але вже з 2013 р. зростання відновилося. Так, у 2022 р. у світі виготовили більш як 3,8 млн тонн волоських горіхів у шкарлупі. https://agronews.ua/news/ukrayina-vhodyt-u-desyatku-najbilshyh-svitovyh-vyrobnykiv-voloskogo-goriha/ 4. Прибуток українських аграріїв виявився втричі меншим за прогнозований AgroPolit.com . – 14.01.2024 АПК України отримав на три чверті менші прибутки від урожаю, який зібрали у 2022 році, ніж розраховували аграрії. EBITDA головних культур врожаю 2022 року склав $47 з га на грудень 2023 року. У лютому 2023 року відповідний показник прогнозували на рівні $206. Фактичний результат показав менше чверті від очікуваного. Він став на 77,18% меншим. З початку повномасштабної війни в Україні закрилося кожне третє аграрне підприємство. За словами аналітиків, через логістичні труднощі компанії були змушені продавати зерно врожаю 2022 року протягом усього 2023 року. Тому фактична норма прибутку на оборотний капітал із вирощування зернових становила 4%. Прогнозне значення на початок року становило 19%. https://agropolit.com/news/27399-pributok-ukrayinskih-agrariyiv-viyavivsya-vtrichi-menshim-za-prognozovaniy 5. Експорт зерна та інших товарів через порти принесе Україні $25 млрд на рік AgroPolit.com . – 12.01.2024 Найбільшим альтернативним експортним маршрутом України для зерна та інших товарів на додаток до власного чорноморського коридору залишатиметься Румунія, повідомив помічник держсекретаря Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії Джим О'Браєн . У 2023 році Україна експортувала 14 млн т зерна через Констанцу, що становить приблизно 40% від загальних поставок зерна порту за рік, порівняно з 8,6 млн т у 2022 році. «Я бачу в майбутньому такий баланс. Щоб відновитись, Україні потрібно експортувати. Я думаю, що просто підтримувати рівень експорту, який ми маємо зараз, близько семи мільйонів тонн зерна та ще мільйон або близько того тонн інших товарів на місяць, означатиме понад 25 мільярдів доларів на рік у ВВП для української економіки. Це п’ять-шість мільярдів доларів податкових надходжень», – зазначив Джим О'Браєн. https://agropolit.com/news/27392-eksport-zerna-ta-inshih-tovariv-cherez-porti-prinese-ukrayini-25-mlrd-na-rik 6. Підсумки року роботи ЕКА: переробка та агропродукція — у лідерах AgroPortal.ua .- 17.01.2024 У повідомленні ЕКА (Експортно-кредитне агентство) повідомляється, що за 2023 рік агентство застрахувало кредитні договори експортерів обсягом 1 млрд грн та договори зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств обсягом 64 млн грн і підтримало сумарно 7,84 млрд грн експорту товарів і послуг. «Завдяки співпраці з агентством український бізнес у 2023 році зберіг і створив 3077 робочих місць», — додали в агентстві. Найбільше продукції українські виробники, застраховані в ЕКА, продавали своїм клієнтам з Польщі, Німеччини та Туреччини, а найбільше експортованих товарів належали до продукції переробної промисловості, сільського, лісового та рибного господарства та оптової торгівлі. https://agroportal.ua/news/finansy/pidsumki-roku-roboti-eka-pererobka-ta-agroprodukciya-u-liderah 7. М'ясокомбінат на Рівненщині переходить на сонячну енергетику AgroPortal.ua .- 16.01.2024 М’ясокомбінат «Гощанські Ковбаси» у Рівненській області встановив сонячну електростанцію потужністю 346,7 кВт., що дозволить підприємству закрити власні потреби у електроенергії та значно скоротити витрати на її закупівлю. Станція розташована на похилому даху виробничого приміщення. Для її будівництва було використано сучасні технології та обладнання, що дозволить забезпечити ефективну генерацію електроенергії протягом усього року. Перехід на зелену енергетику є важливим кроком, який дозволить підприємству не лише заощадити кошти, а й зменшити свій вплив на навколишнє середовище. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/m-yakombinat-na-rivnenshchini-perehodit-na-sonyachnu-energetiku 8. В Україні впровадять вимоги до фруктових джемів та желе AgroPortal.ua .- 15.01.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило наказ «Про затвердження Вимог до фруктових джемів, желе, мармеладів та підсолодженого каштанового пюре». Проєкт документу опубліковано на сайті Мінагрополітики для громадського обговорення. Він розроблено на виконання плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У повідомленні говориться: «Проєктом наказу пропонується затвердити вимоги щодо термінології, якісних характеристик, маркування, етикетування фруктових джемів, желе, мармеладів та підсолодженого каштанового пюре з метою забезпечення безперешкодного функціонування ринку та створення умов для інформування споживачів про властивості цих продуктів, зокрема шляхом їх маркування». https://agroportal.ua/news/ukraina/v-ukrajini-gotuyut-vprovadzhennya-vimog-do-fruktovih-dzhemiv-ta-zhele 9. Україна лідирує за постачаннями зерна до ЄС, за олійними — у топ-3 AgroPortal.ua .- 15.01.2024 Про це повідомляють аналітики Spike Brokers. Частка України в структурі імпорту зернових до Європи з 1 липня: - 1 місце за імпортом пшениці — 3,2 млн т (66% від загального імпорту); - 1 місце за імпортом ячменю — 608 тис. т (52% від загального імпорту); - 1 місце за імпортом кукурудзи — 5,1 млн т (57% від загального імпорту). Частка України в структурі імпорту олійних до Європи з 1 липня: - 3 місце за імпортом сої — 429 тис. т (7,2% від загального імпорту); - 1 місце за імпортом ріпаку — 1,8 млн т (64% від загального імпорту); - 2 місце за імпортом соняшнику — 107 тис. т (31% від загального імпорту). https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-lidiruye-za-postavkami-zerna-do-yes-za-oliynimi-u-top-3 10. Колоніст став першою виноробнею, яка випустила Одеське біле вино AgroPortal.ua .- 13.01.2024 Вино з сорту винограду Сухолиманський білий у виноробні «Колоніст» відтепер називається «Одеське біле», повідомляє «Колоніст» . Про ідею нової назви давно були думки, і пішли вони саме з іноземних ринків, де вимовити просто так слово «сухолиманське» доволі складно. Саме на закордонних презентаціях українських вин команда Wines of Ukraine не раз говорили: «Якщо у вас є «Одеське чорне», то чому б не замінити назву і на «Одеське біле»?» У 2024 році бессарабська виноробня стане першою, яка втілить цей задум у життя. Сорт Сухолиманський білий вивели в Інституті виноградарства в виноробства імені Таїрова у 1949 році, схрестивши Шардоне та Плавай. Широковідомим цей сорт зробив власник виноробні «Колоніст» Іван Плачков. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/kolonist-stav-pershoyu-vinorobneyu-yaka-vipustila-odeske-bile-vino 11. У Харківській області розвивають крафтове виробництво Вizagro.- 15.01.2024 Ідея власної справи у Олени Шаріпової виникла влітку 2022 року, але реалізувати її жінка змогла тільки влітку 2023-го, повернувшись додому з Волинської області. Шаріпова запустила мануфактуру смаколиків «Трипівень». Наразі в асортименті є горішки з місцевим степовим медом (мигдаль, кеш’ю, фундук), в’ялені помідори з місцевими травами, олією та часником, соус «Солодкий чилі», варення з гострого перцю. За словами власниці бренду, дівчата частіше беруть горіхи з медом, а чоловіки — варення з перців та помідори. Якщо говорити про фаворита, то це в’ялені помідори з травами, часником та олією. https://bizagro.com.ua/u-harkivskij-oblasti-rozvivayut-kraftove-virobnitstvo/ 12. Продовольча безпека потребує розмінування та захисту портів Чорного моря – Свириденко Вizagro.- 15.01.2024 Першочерговими завданнями для вирішення проблеми глобальної продовольчої небезпеки є розмінування Чорного моря, посилення протиповітряного захисту портової інфраструктури України та гуманітарної допомоги для найбільш вразливих країн, заявила Віцепрем’єр-міністр — міністерка економіки України Юлія Свириденко. «Продовольчу небезпеку відчувають нині принаймні 40 країн, тому що Росія атакує не лише мирних українців, а й інших людей у глобальному вимірі, за тисячі кілометрів від України. Заміновані поля, зруйновані зернові сховища, блокада судноплавства – все це спричинило дефіцит продовольчих товарів. Ми обговорили це питання під час дискусії навколо Формули миру», – сказала вона у Давосі за підсумками четвертої зустрічі радників з національної безпеки та політичних радників лідерів держав світу щодо реалізації української Формули миру. https://bizagro.com.ua/prodovolcha-bezpeka-potrebuye-rozminuvannya-ta-zahistu-portiv-chornogo-morya-sviridenko/

< Назад Дієтолог розповіла, якими напоями зігріватись у холоди 24 лист. 2019 р. У холодну пору року гарно зігріє і струмує почуття голоду чашка зеленого або чорного чаю, а також какао. Про це розповіла лікар-дієтолог Оксана Скиталінська в коментарі кореспонденту УНН. "Є такі напої корисні, як зелений чай, але без фанатизму - однієї чашки достатньо. Чорний чай може бути, але, знову ж таки, - однієї чашки достатньо. Це може бути какао - чудовий напій, багатий поліфенолом, плюс там є багато магнію, він заспокоює", - зазначила Скиталінська. За її словами, какао слід вживати після обіду або ввечері. Готувати напій слід з 1-2 какао-порошку із додаванням гарячої води, без молока (або із невеликою його кількістю) і цукру. При цьому лікар додала, що ці напої можуть допомогти втамувати почуття голоду. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 5 по 11 квітня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Українські винороби отримали можливість виходу на нові ринки Agravery. -08.04.2023 На пресконференції за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича і голови громадського об'єднання "Укрсадвинпром" Володимира Печко, яка була присвячена проблемам виноробної галузі, обговорили досягнення виноробної галузі України у 2022 році, повернення до Міжнародної організації виноградарства та виноробства (МОВВ), плани на 2023 рік та перспективи галузі. «Це важливо для України в контексті євроінтеграції, в контексті того, що Україні потрібно буде визнавати світові та підвищувати свої внутрішні стандарти, відповідно до стандартів ЄС. У тому числі це стосується географічних зазначень та інших юридичних аспектів», - зазначив Маркіян Дмитрасевич. agravery.com Українські винороби отримали можливість виходу на нові ринки Досягнення виноробної галузі України у 2022 році, повернення до Міжнародної організації виноградарства та виноробства (МОВВ), плани на 2023 рік та перспективи галузі обговорили на пресконференції за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича. У заході також взяли участь голова громадського об'єднання "Укрсадвинпром"... 2. Україна наростила експорт морозива Agravery. -06.04.2023 В експорті українських молокопродуктів в березні збільшилися лише обсяги молочної сироватки, морозива і кисломолочних продуктів. Але, на відміну від попередніх місяців, помітно скоротилися обсяги поставок вершкового масла, сиру і сухого молока, що пов’язано зі слабким попитом на молочну продукцію у світі, повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За даними ДССУ, в березні 2023 року Україна експортувала більше 8,94 тис. тон молочної продукції на суму 20,27 млн дол. Фізичні обсяги експорту виросли лише на 0,86%, а в грошовому еквіваленті виручка збільшилася лише на 1,8%. Темпи приросту експорту значно скоротилися в порівнянні з минулим місяцем. В порівнянні з січнем, в лютому експорт молочної продукції в грошовому еквіваленті збільшився на 34,15% в порівнянні з січнем. Основними експортними категоріями в грошовому еквіваленті були: сухе і згущене молоко (32,22%), вершкове масло (22,41%), сири (18,75%), морозиво (13,11%) Україна експортувала 1,25 тис. т молочної сироватки, що майже на 11% більше ніж в лютому. Виручка по даній категорії склала 993,47 тис. дол. (+3,52%). Близько 83,62% товару було відвантажено в Єгипет, Йорданію, Китай, Польщу і Туреччину. Експорт морозива збільшився до 809,75 тон (+35,63%). В грошовому еквіваленті експорт морозива склав майже 2,66 млн дол., що на 36,46% більше в порівнянні з лютим. Більше 85% поставок прийшлося на Азербайджан, Болгарію, Ізраїль, Латвію, Литву, Молдову, Німеччину, Польщу та Чехію. agravery.com Україна наростила експорт морозива В березні 2023 року Україна збільшила обсяги експорту молочної продукції за рахунок поставок молочної сироватки, кисломолочних продуктів і морозива. Однак, на відміну від попередніх місяців, помітно скоротилися обсяги поставок вершкового масла, сиру і сухого молока, що пов’язано зі слабким попитом на молочну продукцію у світі.... 3. Українські яблука заходять на ринок ще однієї країни AgroNews.ua . -08.04.2023 Власник компанії «Сади Дніпра» (ТМ UАpple) Вадим Єрмолаєв повідомив, що компанія вийшла на ринок Грузії. «Яблука з Дніпропетровської області поїхали до ще однієї країни — тепер до Грузії», — написав він. До цієї країни відправили 40 т яблук сорту Golden Delicious. «Робимо дніпровський фруктовий бренд все більш відомим у світі. Українські яблука такої високої якості раді бачити вже у декількох десятках країн, здебільшого це наші західні європейські партнери, але також і Азія та Близький Схід», — уточнив Єрмолаєв. agronews.ua Українські яблука заходять на ринок ще однієї країни 4. Україна рекордно збільшила обсяги експорту цукру AgroNews.ua . -06.04.2023 В.о. голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Назар Михайловин повідомив, що Україна за 7 місяців 2022/23 МР (вересень-серпень) експортувала 265 тис. т цукру, що в 4,8 раза більше, ніж за весь попередній маркетинговий рік. «За весь період 2021/2022 МР було експортовано 55 тис. т цукру. З 1 вересня 2022 року до 28 березня 2023 року Україна наростила експорт у 4,8 раза — до 265 тис. т», — зазначив він. За його словами, у 2022 році 23 українських цукрових заводи виробили 1,33 млн т цукру, тоді як роком раніше 33 підприємства — 1,45 млн т. «Скорочення виробництва цукру на 120 тис. т за незадіяних 30% виробничих потужностей було некритичним для України. Крім того, у нас був профіцит і значні перехідні залишки з 2021/2022 МР у розмірі 491 тис. т», — зазначив голова асоціації. Через воєнні дії та відсутність морських портів Україна була змушена змінити географію експорту. Згідно з рішенням ЄС, Україна має можливість відвантажувати цукор до Європи без тарифних квот і мит. «Україна змогла гідно продати цукор у Європі», — констатував він. agronews.ua Україна рекордно збільшила обсяги експорту цукру 5. В Україні прогнозують дефіцит хліба AgroNews.ua . -05.04.2023 В цьому році врожай зернових очікується на рівні 39,6 млн тонн, а олійних культур – 19,8 млн тонн. Цього буде достатньо для задоволення внутрішнього попиту та забезпечення експортного потенціалу, повідомила пресслужба асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), зазначають, що оновили прогноз майбутнього врожаю, враховуючи зростання посівних площ зернових культур та зниження посівних площ олійних культур. Фактори, які вплинули на зміну прогнозу врожаю зернових та олійних культур були:- оновлення даних щодо посівних площ озимих культур; - відносно сталий обсяг експорту продукції АПК на рівні 6 млн т щомісяця та зменшення вартості логістики; - продовження роботи «зернового коридору» ще на 120 днів; - збір врожаю майже всієї кукурудзи 2022 року; - тенденція щодо зменшення ціни на добрива в порівнянні з періодом, коли був зроблений попередній прогноз; - відновлення стабільності електропостачання, що дозволило поновити сушку зернових та олійних культур та додає більше впевненості на новий сезон; - активізація роботи по обстеженню та розмінуванню полів в деокупованих районах Миколаївської, Херсонської та Харківської областей. “Із врахуванням цих змін, в 2023 році можна очікувати посівні площі зернових культур на рівні 9,6 млн га (пшениця – 4,3 млн га, кукурудза – 3,3 млн га та ячмінь – 1,4 млн га). В результаті очікується отримання 39,6 млн т зернових (пшениця – 15,8 млн т, кукурудза – 18,5 млн т та ячмінь – 4,2 млн т)”, – зауважують в УКАБ. agronews.ua В Україні прогнозують дефіцит хліба 6. Надлишків стане ще більше. Чим загрожує зупинка експорту українського зерна до Польщі AgroPortal.ua .- 11.04.2023 В результаті обмеження українського експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини можна очікувати формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць. Про це розповів партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький. Відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Надлишки зерна, що є в Україні, зростуть ще більше. За даними Barva Invest, зараз це близько 15 млн т кукурудзи, 6 млн т пшениці та 1 млн т ячменю. « Напередодні виборів у Польщі деякі політичні сили почали загравати з сільгоспвиробниками, їм було дуже зручно звинуватити зерно українського походження у падінні цін. У першій половині сезону, коли ціни на зернові були майже вдвічі вищі, зокрема ріпак коштував у 1,5 раза більше, польські виробники не були схильні до реалізації власної продукції», — пояснює Богдан Костецький. Він нагадав, що польський зерновий ринок невеликий — лише 4-5 млн т кукурудзи на рік, тоді як в Україні у 2021 році отримали рекордні понад 40 млн т цієї культури. agroportal.ua Надлишків стане ще більше. Чим загрожує зупинка експорту українського зерна до Польщі — AgroPortal.ua Додаткові надлишки на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини 7. Україна у березні експортувала більше пів мільйона тонн олії AgroPortal.ua .- 09.04.2023 По даним Мінагрополітики, з початку сезону 2022/23 Україна експортувала 3,2 млн т олії. У березні українські компанії експортували 524 тис. т соняшникової олії, що на 29% (118 тис. т) перевищило показник попереднього місяця. Це один із найвищих показників місячного експорту з початку повномасштабного вторгнення рф. Очікується, що в поточному сезоні загалом український експорт соняшникової олії складе приблизно 4,5 млн т . Для досягнення цього показника протягом наступних п’яти місяців (квітня – серпня 2023 року) експорт повинен скласти близько 1,3 млн т. Експорт соняшника у березні збільшився проти лютого на 34 тис. т і склав 199 тис. т. Однією з причин збільшення була невизначеність із продовженням угоди про «зерновий коридор», яка закінчувалась у середині березня, можлива інша причина — недостатня конкуренція серед переробників, що позитивно впливала на маржу переробки, але також робила експорт соняшнику прибутковим, незважаючи на наявні адміністративні обмеження, пояснюють аналітики. В олійному еквіваленті 80% соняшнику в Україні переробляється та експортується як олія та шрот, 20% — прямий експорт соняшнику. agroportal.ua Україна у березні експортувала більше пів мільйона тонн олії — AgroPortal.ua Це один із найвищих показників місячного експорту з початку повномасштабного вторгнення рф

< Назад Соте з мексиканською сумішшю і томатами Інгредієнти Кроки Овочі, заморожені за цією технологією, зберігають весь смак і користь свіжих плодів. Кількість інгредієнтів ви можете коригувати за власним смаком. Одну третину перцю чилі та 1-2 зубчики часнику дрібно поріжте. Обсмажте перець і часник з оливковою олією (2 ст. л.) , протягом 1-2 хвилин, щоб вони дали максимум смаку і аромату. Додайте до пательні одну упаковку замороженої «Мексиканської суміші» і добре перемішайте. Поріжте 3-4 шт. томатів великими шматочками. Залежно від сезону, ви можете використовувати свіжі або консервовані у власному соку томати. Порізані томати викладіть на пательню з овочами і тушкуйте протягом 3 хвилин. За хвилину до приготування додайте сіль і перець за смаком, сік половини лайма. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 25 по 31 травня 2022 року Попередній допис Наступний допис У Мінагрополітики розповіли про варіанти відновлення експорту зерна AgroNews.ua. -31.05.2022 Нещодавно були опубліковані знімки американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies, які фіксують, як українське зерно вантажиться на два російські кораблі. За даними сайту відстеження суден MarineTraffic.com, обидва судна вийшли з порту: перше йде Егейським морем в Бейрут (Ліван), а друге все ще перебуває в Чорному морі. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу ICTV розповів, яка інформація надходить із окупованих територій, та в які країни росія уже спробувала реалізувати награбоване українське збіжжя, пише agronews.ua. «Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях – Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, міжнародні партнери України вже повідомили, що була спроба реалізувати це зерно в Єгипті та Лівані, але вони відмовився купувати крадене. Потім супутникові знімки зафіксували перебування кораблів окупанта з українським зерном у Сирії. Агресор, на думку Тараса Висоцького, не погребує відбирати і вже новий врожай. Адже на нині тимчасово окупованих територіях є значна частина посівів в сівозміні озимої пшениці. Наші фермери її успішно посіяли в мирний час восени 2021 року, і вона зараз в хорошому вегетаційному стані. «Ми надіємося, що до початку збору, який у південних регіонах розпочнеться буквально за декілька тижнів, все-таки вдасться перемогти і деокупувати ці території, бо за інших обставин поведінка окупантів вказує на високу ймовірність просто прямих крадіжок цього збіжжя», – переконаний перший заступник міністра. Він також прокоментував перемовини Уряду з міжнародними партнерами щодо вивозу українського зерна морем, адже наші порти досі заблоковані.«Тема забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, а її неможливо реалізувати без експорту сільгосппродукції з України, обговорюється щоденно. Ми це робимо з міжнародними організаціями, на кшталт ООН, а також безпосередньо з країнами ЄС, Великобританією, США, з країнами-імпортерами нашого зерна. Усі вже зрозуміли, що є буквально декілька тижнів для того, щоб розблокувати порти, в тому числі військовим шляхом, і відновити експорт. Бо хоча і є альтернативи, які дозволяють експортувати, але йдеться про незначні обсяги в порівнянні з портами», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, є декілька варіантів, як відновити експорт українського зерна через наші морські порти. Один із них – військові конвої, які нерідко застосовуються в міжнародній практиці. Наприклад, військові супроводжують грузи до берегів Сомалі, де є великий ризик піратських нападів, до Північної Кореї.«Інший фактор – це забезпечення України достатньою кількістю протикорабельної зброї, яку можна у нас розмістити і гарантувати відсіч російського морського флоту», – резюмував Тарас Висоцький. agronews.ua В Україні пропонують відновити виробництво солі за давньою технологією AgroNews.ua. -31.05.2022 На Одещині можна поновити видобуток солі. Про це повідомив заступник директора національно-природного парку Тузлівські лимани Іван Русєв в коментарі 048.ua , пише agronews.ua. «Відомо, що у лиманах Причорномор’я здавна видобували самосадочну сіль», — повідомив Русев. Сіль, за його даними, починала сідати зі спаданням весняних вод, тобто в червні. Осадка тривала у липні, а в серпні відбувався видобуток. Експерт навів літературне джерело, у якому описується видобуток солі на початку ХІХ століття. «Сіль (на лимані — ред.) складає дно, а вода тримається зверху… Особливого роду вилами та лопатами ламають сіль і навантажують на візки. Вода стікає, а сіль, обсохнувши, завантажується в бурти, твердне і становить суцільну масу», — пояснюється у повідомленні. Виробництво солі за такою технологією перевищувало від 3 до 6 млн пудів (49-98 тис. т). Зазначається, що видобуток солі на Тузлівських лиманах припинився у 30-х роках ХХ століття. agronews.ua Українська агропродукція йде до 191 країни світу AgroNews.ua. -30.05.2022 У 2021 році українську аграрну продукцію експортували до 191 країни світу. Про це зазначається в аналізі асоціації УКАБ, пише agronews.ua. ТОП-5 найбільших світових експортерів становили Китай (16% української експортної виручки), Індія (7%), Нідерланди (6%), Єгипет (6%) та Туреччина (5%). «І хоч в переліку найбільших імпортерів продукції АПК зазначені переважно розвинені та забезпечені країни, серед імпортерів є країни, які не закуповують величезні обсяги продукції, однак значно залежні від поставок, насамперед українських зернових», — додає Світлана Литвин. agronews.ua Стало відомо, як дефіцит солі вплине на виробництво харчової продукції AgroNews.ua. -29.05.2022 Дефіцит солі не призупинить виробництво харчової продукції, адже її можна буде замінити різними сумішами спецій чи застосувати інноваційні технологічні підходи. Таку думку в коментарі УНН висловила харчовий технолог Лариса Баль-Прилипко, пише agronews.ua. Крім того, вона вважає, що виробники заздалегідь потурбувалися про запаси солі. «Звичайно, дефіцит солі зараз є, проте не думаю, що підприємства не мають в запасі цього інгредієнту, або інших інгредієнтів, де в суміші міститься сіль. Вона є і консервантом, і смаковим агентом, який в комплексі відповідає за смак готової продукції. У будь-якій харчовій галузі потрібна сіль, починаючи з хліба і закінчуючи виробництвом шоколаду і морозива, де додають карамель із сіллю. Але кожен продукт, який в дефіциті, можна замінити, застосовуючи різні технологічні моменти. Можливо, це буде комбінація різних спецій з різноманітною смаковою гамою. Також технологи можуть знайти рішення, застосовуючи інноваційні підходи», – зазначила технолог. Баль-Прилипко додала, що навіть якщо в харчовій промисловості використовувати меншу кількість солі, вона буде в достатній кількості надходити до організму, адже зараз населення вживає її більше норми. Таким чином продукти харчування стануть більш здоровішими. «Щодо консервної промисловості, то від дефіциту солі вона не постраждає, адже є таке поняття, як термічна обробка. Тому тут сіль як консервант не настільки важлива. Крім того, існує багато природних консервантів, також різних кислот. Тому ми впораємося із цією ситуацією», – сказала технолог. agronews.ua Винороби зіткнулися з дефіцитом пляшок AgroNews.ua. -28.05.2022 Під час війни російські загарбники знищили в Гостомелі не тільки «Мрію», а й місцевий склозавод, де виготовлялись, зокрема, й пляшки для вина. Про це повідомляє propozitsiya.com, пише agronews.ua. «Зараз, у зв’язку зі знищенням заводу в Гостомелі, де ми закупляли пляшку, прогнозується дефіцит тари для всієї галузі», — повідомила Оксана Буячок, співвласниця крафтової сімейної виноробні Father’s wine із селища Гусятин на Тернопільщині. Також у виноробів виник дефіцит стрічок для підв’язки винограду. Знайшли альтернативний варіант — українського виробництва. Наразі Father’s wine призупинили будівництво нової виноробні та зосередились на волонтерстві — виготовляють захисні оборонні елементи, ліжка для армії, шиють плитоноски, подушки і ковдри для тимчасових переселенців, спальні мішки, організовують харчування призваних військових в місцевому військоматі. Виноробня Father’s wine розташована далеко від бойових дій, тому їм вдалось зберегти виробництво.«На мою думку, від війни важко вберегти виноробню, особливо якщо загарбниками є російська армія (яка п’є усе, що горить). Ці варвари знищують все, що трапляється на їх шляху. Можливо, підземні погреби і можуть врятували частину виробництва, але не в ситуації нинішніх подій…», — розповіла Оксана Буячок. agronews.ua Названо підприємство, яке замінить Артемсіль AgroNews.ua. -28.05.2022 Із зупинкою виробництва найбільшого в Європі заводу з виробництва солі «Артемсіль» в Україні виник ажіотаж і дефіцит цього товару. Про це повідомляє zaxid.net, пише agronews.ua. Дрогобицька солеварня, яка залишилась фактично єдиним в Україні виробником солі, працює на повну потужність. Найближчим часом завод планує збільшити виробництво на 20 тонн, проте це не зможе задовільнити попит навіть Львівської області. Заступник директора Дрогобицької солеварні Ігор Нащочич повідомив ZAXID.NET, що минулого тижня на заводі поставили додаткову панву (ванну для виварювання солі), її зараз випробовують, це має збільшити обсяги виробництва солі. Якщо раніше підприємство місячно виробляло 31-32 тонни, то тепер очікує отримувати до 53-55 тонн. Це максимально, що наразі може випускати солеварня, хоча запит на її продукцію є значно більший. Для збільшення кількості виробництва солі завод потрібно модернізувати на всіх етапах. Оскільки солеварня є державним підприємством, тому фінансувати її модернізацію має держава.«В нас нема таких потужностей. Можемо взяти 50 кубів соленої ропи на день, не більше. Щоб збільшити виробництво, треба проводити газ, ставити великі ванни 10х12 м, сушильний барабан, транспортери. Це дуже великі кошти», – каже в.о. директора солеварні. Спосіб виробництва солі у Дрогобичі відрізняється від традиційного видобутку, як це було у Соледарі. Тут з надр викачують соляну ропу, далі її виварюють на дровах у спеціальних ваннах – панвах. Цей виробничий процес складніший і дорожчий. Тому і вартість дрогобицької солі майже вдвічі перевищувала ціну товару «Артемсолі». agronews.ua Вартість експорту зерна з України зросла в 4 рази AgroNews.ua. -26.05.2022 Єдиний доцільний шлях експортування продукції з України — морські порти, інші шляхи, або ж не пристосовані до перевезення у таких кількостях, або є занадто дорогими у питанні логістики. Таку думку висловив Віцепрезидент KSE з економічної освіти, агроексперт Олег Нів’євський , повідомляє Еспресо, пише agronews.ua. «До війни вивезти, експортувати тонну зерна потрібно було заплатити $30, то зараз це коштує — $120. Своєю чергою, це означає, що виробники недоотримують прибуток. Відтак прибутковість агробізнесу в Україні впаде, навіть не зважаючи на те, що ціни на зерно пробивають стелю, зважаючи на події, які є в нашій країні», — розповів агроексперт. Він додав, що єдиний варіант, аби все-таки звільнити елеватори та експортувати продукції в інші країни є розблокування українських морських портів. За словами експерта, інші варіанти експортування неможливі, або не доцільні. «Залізницею можна вивезти зовсім не багато зерна, тим паче є ще багато іншою продукції, яку також потрібно експортувати. Наприклад, за рік в нас перевалювалось близько 150 млн тонн абсолютно різної продукції», — зауважив Олег Нів’євський. Окрім того, за його словами, експортування автошляхами значно здорожчує логістику перевезення продукції. agronews.ua Уряд призначив трьох заступників міністра АПК України AГРОПОЛІТ. -27.05.2022 Кабінет Міністрів України призначив заступниками міністра аграрної політики та продовольства України Дениса Башлика , Віталія Головню та Маркіяна Дмитрасевича . Про це у своєму Telegram-каналі написав представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук. Зокрема, заступником міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації призначено Дениса Башлика. Про це він повідомив у Фейсбуці. «Однією з найбільш перспективних сфер сьогодні лишається саме аграрний сектор. І для того, аби правильно працювати з даними, впроваджувати високоякісні інноваційні рішення, підвищити ефективність та доступність цієї галузі — я доєднався до команди Міністерства аграрної політики як заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації», — написав він. agropolit.com/news/ Туреччина веде перемовини з Україною та росією про відкриття коридору для експорту українського зерна AГРОПОЛІТ. -27.05.2022 Туреччина веде перемовини з Україною та росією про відкриття коридору через Туреччину для експорту українського зерна із заблокованих портів. Про це повідомив агентству Reuters високопоставлений турецький чиновник, пише Економічна правда. «Туреччина веде переговори як з Росією, так і з Україною щодо експорту зерна з України», – сказав чиновник на умовах анонімності. За його словами, переговори все ще продовжуються. Також нещодавно російському Міноборони заявили, що начебто відкриють два морські гуманітарні коридори для виходу іноземних суден із портів на Чорному та Азовському морях. Коридори працюватимуть щодня з 8 до 19:00. agropolit.com/news/ Мінагрополітики: розширення кредитування для аграріїв, які працюють у сфері переробки сільгосппродукції AГРОПОЛІТ. -26.05.2022 Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн. «Крім того, у нас уже готовий план на червень-серпень щодо подальших пріоритетів у доступному фінансуванні аграріїв. Мінагрополітики має цілу низку напрацювань із кредитування галузі переробки с/г продукції. Так, ми вже ініціювали зміни до постанови № 723, щоб розширити перелік тих, хто може отримати кредити під державні гарантії, включивши в цей перелік переробні підприємства», – розповів Тарас Висоцький. Він додав, що з огляду на те, що українські морські порти заблоковані, і Україна не може в необхідній кількості експортувати наше зерно, то буде робити акцент на переробній галузі. «У результаті підприємства, які працюють у цій сфері, завдяки портфельним гарантіям зможуть викупити у с/г товаровиробників певний запас їхньої продукції, а останні, в свою чергу, матимуть змогу погасити частину тіла кредиту. Ми хочемо подбати про те, щоб дати максимально можливий кредитний ресурс усім, хто працює в сфері АПК», – додав директор фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики Баграт Ахіджанов. agropolit.com/news/ Епіцентр Агро будує два елеватори AgroPortal.ua.-26.05.2022 Всі елеватори та підприємства компанії «Епіцентр Агро» наразі працюють, але агрохолдинг, як і всі українські аграрії, має проблему з вивезенням зерна. Тому в компанії активно шукають альтернативні рішення експорту та збільшують потужності зберігання. Про це розповів керівник служби зберігання зерна «Епіцентр Агро» Сергій Нижник під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану». «У воєнний час ми, мабуть, єдиний холдинг, який продовжує будівництво. Сьогодні на Західній Україні компанія будує два елеватори — на 120 і 60 тис. т. До осені об’єкти будуть готові приймати зерно». Він пояснює, що навіть якщо експорт збільшиться до 1,5 млн т на місяць, Україна зможе лише на 1 липня 2023 р. вивезти врожай-2021. «Що робити з урожаєм 2022 року? У «Епіцентр Агро» 160 тис. га землі. Якщо брати середню урожайність 7-8 т/га, то матимемо 1,5 млн т зерна нового врожаю. Вивезти його нереально. Сьогодні ми маємо повний колапс у логістиці й не вийдемо з нього, доки не закінчиться війна і не будуть розблоковані порти», — зазначає Сергій Нижник. За його словами, «Епіцентр Агро» експортує зерно до Румунії через Польщу, пропрацьовує логістику на Угорщину, але це не забезпечує вивезення необхідних обсягів та й коштує дорожче. «Європейська дорога з центру України коштує приблизно половину вартості товару. При перевезенні автомобілем до Румунії одне коло за часом обходиться в 10-11 діб», — розповідає Сергій Нижник. За його прогнозами, вже восени аграрії переглядатимуть сівозміну. Збільшиться частка озимої пшениці та тих культур, які мають маржинальність, але не дають великих обсягів. agroportal.ua Виробник солі на Львівщині працює цілодобово, але Артемсіль не замінить AgroPortal.ua.-26.05.2022 Дрогобицька солеварня (Львівська обл.) збільшила виробничі потужності через зупинку ДП «Артемсіль» та дефіцит солі в Україні. Про це в повідомив в.о. директора Дрогобицької солеварні Ігор Нащочич в коментарі «Укрінформ». Він зазначив, що підприємство вийшло на виробництво 55 т солі на місяць, однак цього не вистачить навіть, щоб забезпечити Львівську область.«На жаль, наші потужності не можуть покрити потреби солі навіть у Львівській області, дуже великий попит. «Артемсіль» виробляло 2 млн т на рік, ми зараз збільшили до 55 т на місяць, за рік вийде десь 600 т. Це дуже мало. Але ми вже наші потужності збільшили до максимуму. Цілодобово в нас працюють люди, зараз добрали працівників до 40. І вони день і ніч варять сіль», — розповів Нащочич. Він додав, що до 90-х років Дрогобицька солеварня випускала до 750 т на місяць. Щоб повернутися до таких потужностей, потрібен не один мільйон. Треба проводити газ, ставити великі ванни, сушильний барабан, транспортери. Це дуже великі кошти, а оскільки підприємство у державній власності, то поки на це мало надії.«Спосіб виробництва солі у Дрогобицькій солеварні відрізняється від традиційного видобутку, як це було у Соледарі. Ми видобуваємо соляний розчин (ропу) з-під землі й варимо її в соляних ваннах на дровах. Вода випаровується, сіль осідає, і тоді витягаємо, просушуємо і фасуємо. Дуже складний процес. У нас працює лише одна соляна шахта, з якої беремо 50 кубів ропи на день, не більше», — зазначив в.о. директора. За його словами, навіть якщо на підприємство підвести газ, то ціна в закупці зросте до 60 грн, тоді як зараз фасовка в 750 г коштує 18 грн. agroportal.ua Експорт соняшнику вийшов на максимум майже за 20 років AgroPortal.ua.-26.05.2022 Україна від початку війни стрімко нарощує обсяги експорту насіння соняшнику внаслідок помірного експорту соняшникової олії та суттєвого дефіциту продукції на світовому ринку. Як говориться у повідомленні ІА «АПК-Інформ», також значною мірою цьому сприяє попит європейських, переважно болгарських та румунських переробників, що мають проблему недозавантаженості своїх заводів олійною сировиною. Згідно з оперативними даними, за 18 днів травня 2022 р. з України було відвантажено близько 180 тис. т олійної, що вже на 64% перевищує квітневий експорт та стало місячним максимумом із січня 2003 р. «При цьому експорт соняшникової олії за цей же період склав близько 87 тис. т (-3% до показника в аналогічний період квітня поточного року), що є місячним мінімумом з жовтня 2011 р.», — зазначають аналітики. Усього з початку війни (1 березня — 18 травня) експорт соняшнику з України склав 314 тис. т, що майже в 45 разів перевищує обсяг його відвантаження в березні-травні попереднього сезону. При цьому експорт соняшникової олії за вказаний період склав 357 тис. т, що на 72% поступається показнику в березні-травні сезону-2020/21.«Водночас очікується, що вже з липня 2022 р. місячні обсяги експорту соняшнику в ЄС почнуть знижуватися внаслідок сезонного збільшення інтересу європейських переробників до ріпаку, новий врожай якого може з’явитись на ринку вже в червні. На цьому тлі експорт української соняшникової олії в даному напрямку може дещо підвищитись, але, як і раніше, буде обмежений пропускною здатністю функціонуючих переходів», — прогнозують експерти. agroportal.ua Зерно з України пропонують експортувати через Хорватію AgroPortal.ua.-25.05.2022 Порти Хорватії на узбережжі Адріатичного моря можуть стати альтернативним маршрутом для транспортування зерна до Північної Африки з України. Про це заявила держсекретар МЗС Хорватії Андрея Метелко Згомбич, пише Total Croatia News. Як зазначається, представниця міністерства брала участь у засіданні Ради ЄС із загальних питань, на якому обговорювалася продовольча безпека та енергетика. «Під час обговорення я звернула увагу на те, що хорватські порти на Адріатиці доступні, і що вони можуть бути ефективним та коротким шляхом до Північної Африки», — сказала вона. agroportal.ua Чому в Україні виникає дефіцит певних продуктів та чого не вистачатиме влітку РБК-Україна. – 31.05.2022 Дефіцит певних видів продуктів в Україні в умовах війни виникає через те, що їх скуповують про запас. Крім того, тимчасова окупація південних областей призведе до проблем з овочами та фруктами. Про це в коментарі РБК-Україна сказала Світлана Литвин, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). "В останні місяці доволі часто дефіцит виникає на фоні ажіотажного попиту, коли споживачі намагаються зробити запаси якихось продуктів на декілька місяців вперед, суттєво скорочуючи наявні запаси (що ми спостерігаємо зараз з гречкою), які поповнити швидко не вдається", - сказала вона. Крім того, певні проблеми з забезпеченістю з точки зору ринкових механізмів можуть виникнути у деяких видів овочів та фруктів через тимчасову окупацію частини Херсонської та Запорізької областей, зазначила Литвин.За її словами, це стосується тих позицій, які за природньо-кліматичними умовам не можуть вирощуватися в центральній, північній чи західній частині України або ж немає фізичної можливості швидкого налагодження виробництва (наприклад, виростити сад). Тому можливі проблеми із забезпеченістю українців перцем, баклажанами, кавунами, динями, черешнями, персиками тощо."Однак, хоча кожен із цих продуктів корисний і смачний, але жоден не належать до продуктів першої необхідності та не загрожує продовольчій безпеці. Окрім того, частково ця продукція може бути імпортована", - додала аналітик УКАБ. Як повідомляло РБК-Україна, Херсонська область давала Україні близько 40% кавунів. За рахунок сусідніх областей цей обсяг повністю перекрити не вдасться, а ціна імпортних кавунів може бути занадто високою. https://www.rbc.ua/ Чи буде дефіцит солі в Україні: пояснення експерта РБК-Україна. – 25.05.2022 Дефіциту солі в Україні не буде, її достатньо на складах. Однак ціна на продукт може піднятися. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланнням на слова першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України, члена Української ради бізнесу Михайла Непрана. "Сіль можна купити. Вона дещо дорожча і найрізноманітніша. Тобто якщо вам треба посолити борщ, ви зайдете в магазин, і там не буде "Артемсолі", ви знайдете іншу сіль. Тому хвилюватися причин немає", - зазначив Непран. За його словами, на складах є запаси солі, а крім того, деякі інші українські підприємства зараз активніше відновлюватимуть свою роботу, зокрема планується активізувати добуток солі у Дрогобичі та Солотвино. "Поруч з нами Польща. І є одна лінія родовищ, яка тягнеться з Прикарпаття, де без проблем ми зможемо купити сіль. Хоча, як на мене, краще вкладати кошти у національний бізнес", - додав Непран. Віцепрезидент Торгово-промислової палати України також порадив "ні в якому разі не бігти та не скуповувати сіль", аби не створювати штучний ажіотаж. https://www.rbc.ua/ В Україні восени ціни на м'ясо зростуть на чверть, а зерно - на 50% УНН.-31.05.2022 Восени в Україні ціни на свинину та всі види м'яса зростуть на 20-25%. Зерно подорожчає на 50%. Про це журналісту УНН повідомив економіст Олександр Охріменко. "Восени, коли буде новий врожай зерна, воно буде дорожче через паливо. Дорожче зерно - дорожче м'ясо. Тому восени ми, дійсно, можемо побачити зростання вартості м'яса на 20-25%. Це мається на увазі все м'ясо і сало. Тому дешевого м'яса не буде. Зерно подорожчає на 50%, а м'ясо підтягне ціну автоматично", - розповів Охріменко. Окрім того, він розповів, що вартість борщу в Україні зросла на 7%."Борщ подорожчав, але не так суттєво. Він подорожчав на 7%. Якщо ми беремо овочі, які зберігаються, тобто не тепличні, то їх ціна навіть зменшилася. Такі овочі, як капуста, буряк, які використовують для приготування борщу, дешеві. Інша справа, якщо зараз брати тепличний буряк або моркву, які наразі дорогі. Навіщо ви берете їх, вони ж тепличні", - сказав Охріменко. У цьому році Україна засіяла на 25-30% менше культур , ніж торік.Раніше Охріменко повідомляв, що вартість хлібобулочних виробів в Україні може зрости на 20 й більше відсотків. www.unn.com.ua/

Назад Методи дослідження харчових продуктів та напоїв. Випуск 2. М'ясо та м'ясні продукти. Продукти рослинного походження. Сторінки Попередня Наступна

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №6 2023 Вимогливість сучасних сортів пшениці озимої до мінерального живлення/ М.М. Мірошниченко, Є.В. Панасенко, А.М. Звонар и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4 . - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вплив умов медозбору на продукування бджолами маточного молочка/ О.А. Міщенко, О.М. Литвиненко, К.Д. Афара, Д.І. Криворучко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4 . - С. 44-50. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Генетична структура корів української червоно-рябої молочної породи за комплексом генотипів GH, CSN3 та BLG / І.Д. Мітіогло, В.В. Дзіцюк, Н.Б. Мохначова, М.Л. Добрянська //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4 . - С. 51-58. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Ромащенко, М.І. Двовимірне математичне моделювання водного режиму грунту за краплинного зрошення / М.І. Ромащенко, В.О. Богаєнко, А.С. Білоброва //Вісник аграрної науки . - 2021. - №4 . - С. 59-66. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Надточій, П.П. Вплив добрив і обробітку на якісний стан дерново-підзолистого грунту та продуктивність польових культур сівозміни в умовах Житомирського Полісся/ П.П. Надточій, В.І. Ратошнюк, Т.М. Ратошнюк //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 5-15. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Урожайність насіння буркуну білого однорічного залежно від ширини міжрядь і доз азотного добрива / Р.А. Вожегова, А.М. Влащук, О.С. Дробіт, О.А. Влащук //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Правдива, Л.А. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність сорго зернового та вихід біопалива / Л.А. Правдива //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Камінська, В.В. Продуктивність ячменю ярого залежно від погодних умов і рівня інтенсифікації технології вирощування / В.В. Камінська, Н.Г. Буслаєва //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 30-37. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Савчук, І.М. Накопичення Pb і Cd у м'язовій тканині та печінці бугайців за їх годівлі різними силосами / І.М. Савчук, С.П. Ковальова, І.В. Ящук //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вітчизняний досвід застосування схрещування в стадах корів українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід / М.І. Бащенко, О.В. Бойко, Ю.М. Сотніченко, Є.Ф. Ткач //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 45-49. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Воропай, Г.В. Сучасні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва на осушуваних землях Лівобережного Лісостепу України/ Г.В. Воропай, Н.Б. Молеща, В.В. Поліщук //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 50-59. - Бібліогр. в кінці ст.. - Ін-т продресурсів НААН Ефективність біологізованої технології вирощування картоплі за краплинного зрошення в умовах Півдня України/ Г.С. Балашова, В.І. Нетіс, С.М. Юзюк и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 60-64. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Іванів, С.І. Економічна сутність та архітектоніка ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств: теоретичний аспект / С.І. Іванів //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5 . - С. 80-84. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі

< Назад Унікальна котлета по-київськи Інгредієнти куряче філе — 4 штуки; вершкове масло — 120 грамів; петрушка — 1 пучок; часник — 2 зубчики; діжонська гірчиця — 1 чайна ложка; борошно — 60 грамів; яйця — 1 штука; молоко — 1 столова ложка; панірувальні сухарі — 100 грамів; олія — 200 грамів; сіль, перець — за смаком. Кроки 1. Підготуйте куряче філе. Відріжте від більшої частини грудки міні-філе та відкладіть його. Розріжте грудку так, щоб її можна було відкрити книжечкою. Акуратно відбийте філе, намагаючись уникнути утворення дірок у м’ясі. Повторіть процес з міні-філе. 2. Приготуйте трав’яне масло. Подрібніть петрушку та часник, змішайте їх з сіллю, перцем, гірчицею та пом’якшеним вершковим маслом. Поділіть цю суміш на чотири рівні частини. Сформовані кнелі покладіть у холодильник, щоб масло знову застигло. 3. Тепер розгортаємо кожне філе та кладемо в центрі кнелю з масляно-трав’яної суміші. Філе потрібно обережно загорнути, як сигару. Кожну заготовку котлети необхідно занурити у борошно та відправити до морозилки на декілька хвилин. 4. Тим часом змішайте яйце з молоком. У цю суміш занурте охолоджені заготовки котлет. Після цього ретельно покрийте кожну котлету панірувальними сухарями та відправте заготовки у холодильник на 30 хвилин. 5. У глибокій пательні розігрійте рослинну олію. Обсмажте котлети з кожної сторони по 2—3 хвилини, до утворення золотавої скоринки. Після цього котлети потрібно викласти на деко та доготувати у духовці протягом 12—14 хвилин при температурі 180 градусів. 6. Подавати страву радимо з картопляним пюре та квасолею. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 26 квітня по 2 травня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 26 квітня по 2 травня 2024 року Зміст стор. 1. Україна та Єврокомісія розпочинають переговори щодо продовження “транспортного безвізу” 1 2. ЗМЕНШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ВІДІБ'ЄТЬСЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ 2 3. Україна йде на рекорд експорту сокового концентрату 2 4. В Україні соняшник і гречка стали збитковими 2 5. Ірак стає важливим ринком збуту для яблука з України 3 6. В Україні виникли додаткові ризики експорту цукру 3 7. Історична подія: Україна та ОАЕ наблизилися до підписання угоди про Всеосяжне економічне партнерство 3 8. У Держпродспоживслужбі нагадали про регулювання цін на продукти харчування 4 9. Качка: Блокування поляками кордону завдавало суттєвої шкоди промисловим виробникам України 4 10. Уряд відмовився від ідеї про приєднання Мінагро до Міністерства економіки – ЗМІ 4 11. Олійних культур, які виробляються в Україні, достатньо, щоб завантажити переробні заводи 5 ------------------------------------------------------------------ 1. Україна та Єврокомісія розпочинають переговори щодо продовження “транспортного безвізу” Agravery-30.04.2024 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що Європейська Комісія може офіційно почати перемовини щодо продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС - “транспортний безвіз”. Під час засідання 29 квітня Рада ЄС затвердила мандат на перемовини. Єврокомісія пропонує продовжити Угоду щонайменше на 12 місяців з можливістю пролонгувати згодом ще на півроку. Йдеться про можливість виконувати бездозвільні двосторонні перевезення мінімум до червня 2025 року включно. “Важливо, щоб всі зміни до пролонгованої Угоди були чіткими, прозорими, та не обмежували український перевізників у праві вільно перевозити товари до України та з України”, – сказав міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Він додав, що останні півроку українська сторона співпрацювала із Єврокомісією над тим, щоб рішення про продовження Угоди було ухвалено вчасно – до кінця червня. https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-evrokomisia-rozpocinaut-peregovori-sodo-prodovzenna-transportnogo-bezvizu 2. ЗМЕНШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ ВІДІБ'ЄТЬСЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ Аграрії разом.-28.04.2024 Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль . Скорочення урожаю зернових в Україні відчуватиметься у всьому світі. Цього року українські аграрії зберуть загалом 74 млн т зернових та олійних культур порівняно з 82 млн т минулого року. За словами Коваля, наразі вирощування пшениці не окупається, очікується зниження врожаю на 13,5% — до 19,2 млн т. Натомість, за оцінками аналітиків, українські аграрії планують зібрати 5,2 млн т сої цього року, що на 10% більше, ніж попереднього сезону. Він пояснює, що Україна втрачає частину зовнішніх ринків через логістичні та експортні проблеми, а в деяких випадках її замінює росія, оскільки продає також і крадене зерно з України. Однак, за його словами, країна, яка зазнала вторгнення, залишається великим гравцем у глобальному масштабі. «Структурні зміни в Україні вимірюються мільйонами тонн, що вплине на світові цінові тренди», — зазначає експерт. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/zmenshennya-virobnictva-zerna-v-ukraini-vidibetsya-na-svitovomu-rinku 3. Україна йде на рекорд експорту сокового концентрату AgroNews.ua . -29.04.2024 З липня 2023 по січень 2024 року Україна експортувала більше 70 тис. тонн яблучного концентрату, повідомляється в огляді ринку журналу «Садівництво по-українськи» . Це менше, ніж в аналогічному періоду попереднього сезону, але все одно на 22% вище, ніж у середньому за цей період в минулі п’ять сезонів. Україна утримує рекордні показники експорту другий сезон поспіль. Також в цьому сезоні Україна зможе оновити цей рекорд експорту, адже в сезоні-2022/23 основні обсяги були експортовані в першій його половині через атаки на енергетичну інфраструктуру країни, припускає Євген Кузін, аналітик плодоовочевого ринку в проекті EastFruit. Він зазначає: «В цьому сезоні високі показники експорту утримуються протягом усього часу й можуть надалі зростати в порівнянні з попереднім роком». https://agronews.ua/news/ukrayina-jde-na-rekord-eksportu-sokovogo-konczentratu/ 4. В Україні соняшник і гречка стали збитковими AgroNews.ua . -29.04.2024 Kurkul.com повідомляє, що до війни майже всі культури для фермерів були рентабельними. Наразі ціни значно впали, тож багато культур з прибуткових стали збитковими. Керівник ФГ «Озон» Олексій Дзюба розповідає, що до війни у їх господарстві всі культури виходили прибутковими, особливо привабливо було вирощувати соняшник та гречку. Перед війною соняшник продавали по 23 тис. грн/т, а зараз в регіоні закупівельна ціна становить 9-10 тис. грн/т. Тому з прибуткової, культура стала збитковою. На думку фермера, зараз хорошу рентабельність приносить овес, оскільки його ціна близько 6,5 тис. грн/т, при цьому витрати мінімальні. «Завжди вдало реалізовували гірчицю, але врожай 2023 року лежить досі. Ми її продавали по 70 тис. грн/т, а зараз ціна — 15 тис. грн/т. Раніше гірчицю експортували у Європу. Зараз поляки блокують кордон і наша гірчиця лежить мертвим вантажем. Гречка та пшениця збиткові вийшли, як і кукурудза, на вартість якої впливає сушка», — розповів керівник ФГ «Озон». Звичайно війна внесла свої корективи в роботу господарства. ФГ «Озон» знаходиться за 60 км від кордону з росією. Після початку повномасштабного вторгнення в господарстві почали більше економити на добривах. Зменшили прямий обробіток пшениці, жита, соняшнику, пробували використовувати регулятори росту, що дозволило вирівняти колоски й техніка працювала ефективніше. Також частково відмовились від сухих добрив, а збільшили кількість КАС. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-sonyashnyk-i-grechka-staly-zbytkovymy/ 5. Ірак стає важливим ринком збуту для яблука з України AgroNews.ua . -27.04.2024 Ринок Іраку в останні місяці стає все більш важливим для садівників України. У лютому 2024 року Ірак став четвертим найбільшим покупцем свіжого українського яблука, після ОАЕ, Саудівської Аравії та Узбекистану. В лютому в цю країну українські експортери відправили майже 500 тонн яблука, повідомляє EastFruit. З початку сезону 2023/24 років, Ірак імпортував з України вже майже 2 тис. тонн яблука. «Цікаво відзначити, що в топ-5 найбільших імпортерів яблука з України немає жодної країни з Європи. Це свідчить про те, що, попри російську війну проти України, садівникам вдається вирощувати яблуко високої якості. Адже час транзиту яблука порівняно з періодом до 24 лютого 2022 року суттєво зріс. Тому лише досить дороге яблуко справді високої якості може бути експортоване, враховуючи й додаткові витрати, і ризики, і час у дорозі”, – каже економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. До речі, для Іраку Україна є третім найбільшим постачальником яблука, поступаючись лише Ірану і Туреччині за обсягом поставок. При цьому Україна в лютому 2024 року експортувала свіже яблуко у великих обсягах одразу у 22 країни світу. https://agronews.ua/news/irak-staye-vazhlyvym-rynkom-zbutu-dlya-yabluka-z-ukrayiny/ 6. В Україні виникли додаткові ризики експорту цукру AgroNews.ua . -26.04.2024 Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ) повідомила, що згідно інформації Державної митної служби, у 2023 році Україна відчутно наростила експорт цукру – до 516 тис. т (на 185 % більше, ніж у 2022 році) на суму в понад 391 млн дол. (+ 181 %). При цьому практично не змінилась середня експортна ціна для України, яка торік становила 758 дол/т. Але в останні роки експорт цукру нашою країною є нестабільним, характеризуючись почерговими підйомами і спадами в залежності від обсягів внутрішнього виробництва та кон’юнктури зовнішніх ринків. В 2023 році більшість закордонних продажів українського цукру припала на Євросоюз, доходи від експорту до якого сягнули 384 млн дол., тобто 98 % від загальних. Основними покупцями були країни: Румунія – 146 тис. т; Італія – 81 тис. т; Болгарія – 55 тис. т; Угорщина – 45 тис. т; Польща – 40 тис. т; Хорватія – 28 тис. т; Чехія – 26 тис. т. Наш цукор експортувався, хоча й в значно менших кількостях, поза межі Європи, включаючи такі країни як Камерун, Ізраїль, Лівію, Ліван. Найбільша виручка зараз надходить від Італії, Болгарії та Угорщини – сумарно понад 40 %. Дещо зменшилась ціна на наш цукор – поки що до 633 дол/т. УААЕ зазначає, що зростає необхідність розширення ринків збуту цукру за рахунок представників інших регіонів, наприклад азійського, де присутні одні з найбільших країн-імпортерів – Індонезія, Малайзія, Китай, Південна Корея, Бангладеш, Саудівська Аравія. Можна додати, зокрема, США і Алжир. Також актуальна дана рекомендація у зв’язку з рішенням Єврокомісії з червня 2024 року запровадити режим екстреного гальмування на окрему продукцію з України, серед якої є цукор. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-vynykly-dodatkovi-ryzyky-eksportu-czukru/ 7. Історична подія: Україна та ОАЕ наблизилися до підписання угоди про Всеосяжне економічне партнерство AgroPolit.com . – 29.04.2024 Мінекономіки повідомляє, що 26 квітня в Абу Дабі Уряди України та Об’єднаних Арабських Еміратів підписали Спільну заяву про завершення переговорів про Угоду про Всеосяжне економічне партнерство. Підписали Угоду міністр економіки України Юлія Свириденко та Державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Тані бін Ахмед Аль Зеюді . Сторони домовилися про значну лібералізацію доступу до ринків товарів та послуг; закласти основу для поглибленої співпраці в цифровій, економічній, інвестиційній та торговельній сферах. Юлія Свириденко зазначила, що угода передбачає вихід не лише на ринок Еміратів, але і у регіони затоки загалом, тому її підписання є «історичною подією». Документ не є відкриттям класичної ЗВТ, оскільки він всеосяжний. І підкреслила, що угода стала першою для найбільш економічно просунутого регіону Близького Сходу. https://agropolit.com/news/28168-istorichna-podiya-ukrayina-ta-oae-nablizilisya-do-pidpisannya-ugodi-pro-vseosyajne-ekonomichne-partnerstvo 8. У Держпродспоживслужбі нагадали про регулювання цін на продукти харчування (МЕТА).- 27.04.2024 Держпродспоживслужба нагадала про дію постанови уряду від 19.06.2023 № 650 "Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану", яка набрала чинності 01.07.2023. Відповідно до якої запроваджено державне регулювання цін на товари у вигляді установлення граничного рівня торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва в розмірі не більш як 10 відсотків, крім товарів, маркованих як органічна продукція: - борошно пшеничне вищого сорту; - молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці); - хліб житньо-пшеничний та батон; - яйця курячі категорії С1; - птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої); - олія соняшникова рафінована. https://meta.ua/uk/news/economics/154745-u-derzhprodspozhivsluzhbi-nagadali-pro-regulyuvannya-tsin-na-produkti-harchuvannya/ 9. Качка: Блокування поляками кордону завдавало суттєвої шкоди промисловим виробникам України Ми-Україна.-30.04.2024 Про це заявив заступник міністра економіки Тарас Качка. За його словами, часто через дії поляків українські виробники втрачали контракти, адже не могли доставити своєчасно продукцію замовникам. "Вони виробляють продукцію, яка має постачатися вчасно - наприклад, виробники меблів, запчастин тощо. Багато з них знаходяться на заході України, і мають контракти з європейськими компаніями. Непередбачуваність роботи кордону призводила до того, що ці контракти зривалися і не укладалися нові. Цей негативний вплив становить сотні мільйонів доларів, якщо ми беремо до уваги ще протести польських перевізників", - зазначив Качка. https://weukraine.tv/exclusive/kachka-blokuvannja-poljakami-kordonu-zavdavalo-suttjevoji-shkodi-promislovim-virobnikam-ukrajini/ 10. Уряд відмовився від ідеї про приєднання Мінагро до Міністерства економіки – ЗМІ Вizagro.- 02.05.2024 Офіс президента розглянув варіант приєднання Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства економіки. Але відмовилися від цієї ідеї, тому що попередній досвід з об’єднанням цих відомств був невдалим. Раніше повідомлялось, що аграрні та харчові асоціації звернулися до президента України Володимира Зеленського та глави Уряду Дениса Шмигаля з проханням зберегти Міністерство аграрної політики та продовольства України в процесі оптимізації центральних органів виконавчої влади . https://bizagro.com.ua/uryad-vidmovyvsya-vid-ideyi-pro-pryyednannya-minagro-do-ministerstva-ekonomiky-zmi/ 11. Олійних культур, які виробляються в Україні, достатньо, щоб завантажити переробні заводи UkrAgroConsult.- 02.05.2024 Олександр Головін, комерційний директор по Україні компанії «Кернел», розповів, що олійних культур, які виробляються в Україні — соняшника, ріпака і сої, достатньо, щоб завантажити переробні заводи країни. «Так, на ринку соняшнику є певний профіцит потужностей. Але з іншого боку є і потенціал для нарощування переробки за рахунок культур, які сьогодні експортуються як сировина — ті ж соя і ріпак. Це 6+ млн тонн додаткової сировини», — сказав він. Головін зазначив, що наразі суттєвих катаклізмів і радикальних змін на ринку не бачить. «Кернел» буде переробляти на Старокостянтинівському ОЕЗі не тільки соняшник, але й ріпак та сою. https://ukragroconsult.com/news/olijnyh-kultur-yaki-vyroblyayutsya-v-ukrayini-dostatno-shhob-zavantazhyty-pererobni-zavody/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 20 вересня по 26 вересня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 20 по 26 вересня 2024 року Зміст стор. 1. До 2030 р ринок рослинного молока подвоїться 2 2. В Україні органічна молочна продукція зберегла лідерство за обсягами продажів на ринку 2 3. Стало відомо, куди найбільше експортують українські овочі та фрукти 2 4. В Україні подорожчає хліб 2 5. В Україні у 2024/25 МР прогнозують скорочення виробництва олійних культур 3 6. Швейцарія підтримала молочників України 3 7. Вперше за всю історію в Україні перероблено 1 млн т насіння ріпаку 3 8. Кава подорожчала до 13-річного максимуму 4 9. Цукровий сезон: заводи змушені знижувати ціни на продукцію 4 10. Українському агросектору варто будувати довгострокову стратегію 4 11. Іспанія вимагає обмежити ввезення зерна з України 4 12. Віктор і К запускає переробку олійних на Вінниччині 5 13. Зростання торгівлі між Україною та ЄС наближатиме українських агровиробників до європейських стандартів 5 14. Цукровий сезон: на Вінниччині працюють три цукрові заводи 5 15. Україна імпортує менше живої птиці 5 16. Виробництво сої очікують на рівні 6,1 млн т 6 17. У топ-5 покупців української пшениці відбулися зміни 6 18. Набули чинності нові вимоги до безпечності і якості молока та молокопродуктів 6 19. У портфелі KMZ частка переробних підприємств сягає 40% 6 20. Україна експортувала майже 700 тисяч тонн цукру у минулому маркетинговому році 6 ------------------------------------------------------ 1. До 2030 р ринок рослинного молока подвоїться AgroNews.ua . -25.09.2024 Newfood повідомляє, що до 2030 року світовий ринок рослинної молочної продукції подвоїться і сягне $26 млрд. Про це свідчать дані нового звіту Eatable Adventures під назвою “Майбутнє молочної промисловості”. Наразі ринок рослинної молочної продукції оцінюється в $12,6 млрд, і за прогнозами, він зростатиме зі швидкістю майже 11% щорічно. До кінця десятиліття цей сегмент сягне $26 млрд. Аналітики пояснюють: «Це зростання пов’язане із суттєвими змінами у поведінці споживачів, технологічними інноваціями та акцентом на стійкому розвитку». Все більше людей обирають рослинні альтернативи через турботу про своє здоров’я, бажання зменшити споживання продуктів тваринного походження, а також через етичні та екологічні міркування. https://agronews.ua/news/do-2030-r-rynok-roslynnogo-moloka-podvoyitsya/ 2. В Україні органічна молочна продукція зберегла лідерство за обсягами продажів на ринку AgroNews.ua . -25.09.2024 Рік тому розпочали роботу державні реєстри органів сертифікації та операторів у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції. За 2023 рік було сертифіковано 152 оператори, зокрема 134 сільськогосподарські виробники, повідомляє OrganicInfo. Загальна площа сільськогосподарських земель, сертифікованих відповідно до вимог законодавства України, склала 77463 га. В той же час, загальна площа земель, сертифікованих за стандартом, що еквівалентний органічному законодавству ЄС та NOP (США), склала 471 176 га, а кількість операторів сягнула 481 (зокрема, 383 сільськогосподарські виробники). Внутрішній ринок органічної продукції в Україні за результатами 2023 року почав стабілізуватись після значного падіння у 2022. Всього було реалізовано 7257 тонн органічної продукції власного виробництва на суму 982 млн грн. Це фактично відповідає показникам 2019 року до пандемії covid-19. За результатами 2023 року відбулось скорочення експорту органічної продукції до 189 тисяч тонн – це найнижчий показник за останні 8 років. Зокрема, це пов’язано зі зменшенням імпорту органічної агропродовольчої продукції до ЄС. Наразі ж, частка органічної продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, складає не більше 5% від загальної кількості виробленої органічної продукції. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-organichna-molochna-produkcziya-zberegla-liderstvo-za-obsyagamy-prodazhiv-na-rynku/ 3. Стало відомо, куди найбільше експортують українські овочі та фрукти AgroNews.ua . -20.09.2024 EastFruit повідомляє, що найбільшим партнером України з експорту овочів 2023 року стала Європа, на яку припадає 95,1% від загального експорту овочів. Із 95,1% на ЄС припадає 65,5% експорту. Крім того, Близький Схід є другим найбільшим макрорегіоном з точки зору експорту з України з 2,2%. З експорту фруктів найбільший обсяг також припадає на Європу – 75,5%. Значна частина цієї суми може бути віднесена до ЄС – 71,9%. В 2023 році Україна встановила історичний рекорд експорту лохини, вперше поставивши на зовнішні ринки трохи більше ніж 4 тис. тонн цієї блакитної ягоди у свіжому вигляді. Водночас експорт лохини до Польщі знизився на 39 а до Німеччини, яка, до речі, є головним ринком збуту для лохини з Польщі, зріс у 18 разів! Іншими словами, Україна почала відбирати частку ринку лохини Німеччини у Польщі. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-kudy-najbilshe-eksportuyut-ukrayinski-ovochi-ta-frukty/ 4. В Україні подорожчає хліб AgroNews.ua . -20.09.2024 Найближчими місяцями ціни на хліб в Україні можуть підскочити, що пояснюється подорожчанням сировини та електроенергії. Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко зазначає: “Насамперед, це відбувається через подорожчання сировини, яка за період травень-червень подорожчала майже на 40%. Ми знаємо, яка ситуація в енергетиці. Це теж збільшує витрати. Ми не припиняємо виробництво, але змушені працювати на дизельних генераторах, а електроенергія від генераторів у 2,5 раза дорожча, ніж від мережі”. Ці фактори збільшують витрати на виробництво продукції, і, як наслідок, ціни на неї. Водночас, за його словами, говорити про збільшення рентабельності не доводиться – пекарні працюють майже з нульовою рентабельністю. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-podorozhchaye-hlib-2/ 5. В Україні у 2024/25 МР прогнозують скорочення виробництва олійних культур AgroNews.ua . -20.09.2024 У 2024/25 МР в Україні скоротиться виробництво насіння основних видів олійних культур, загальне виробництво яких сягне 20,32-21,6 млн тонн, що становитиме 95-99,6% від показника попереднього сезону (21,69 млн тонн)., повідомляє АПК-Інформ. Як прогнозують експерти асоціації «Укроліяпром», в поточному сезоні очікується збільшення виробництва соєвих бобів, тоді як урожаї соняшнику та ріпаку скоротяться. Виробництво соняшнику в поточному сезоні очікується на рівні 11,8-12,5 млн тонн проти 12,76 млн тонн у 2023/24 МР (- 7,5-2,1%). Врожайність олійної може скоротитися на 6,1%, до 24 ц/га, площа збирання – на 2,3%, до 4,95 млн га. Щодо ріпаку, то Укроліяпром прогнозує його врожай у 3,42-3,6 млн тонн проти 4,19 млн тонн у попередньому сезоні, який буде зібрано майже з 1,27 млн га (- 11,2%) при врожайності 27 ц/га (-7,5%). В асоціації зазначають: «На даний час звертає на себе увагу невизначеність можливої врожайності соняшнику та сої через аномальну спеку. Тому наразі наш прогноз є попереднім і буде змінюватись». https://agronews.ua/news/v-ukrayini-u-2024-25-mr-prognozuyut-skorochennya-vyrobnycztva-olijnyh-kultur/ 6. Швейцарія підтримала молочників України AgroPolit.com . - 24.09.2024 В Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що 202 молочних господарства в Україні отримали засоби гігієни та дезінфекції для забезпечення належних санітарних умов на виробництві як гуманітарну допомогу від Швейцарії. З кінця листопада 2023 року до вересня 2024 року в Україні тривала друга фаза проєкту від уряду Швейцарії, метою якого було покращити доступ до якісних та безпечних молока і молочних продуктів. У межах проєкту гуманітарну допомогу отримали господарства у найбільш постраждалих від бойових дій областях. https://agropolit.com/news/28970-shveytsariya-pidtrimala-molochnikiv-ukrayini 7. Вперше за всю історію в Україні перероблено 1 млн т насіння ріпаку AgroPolit.com . – 23.09.2024 Асоціація « Укроліяпром » повідомляє, що олійно-жирова галузь України досягла рекордних результатів у 2023 – 2024 МР, оскільки підприємствам вдалося не лише зберегти рівень виробництва, але й перевищити його. Загальний обсяг переробки основних видів насіння олійних культур у 2023 – 2024 МР досяг рекордних 17,4 млн т. Зокрема, перероблено 14,8 млн тонн соняшнику, 1,0 млн тонн ріпаку та 1,6 млн тонн сої. Це стало можливим завдяки значному скороченню експорту соняшника — на 83,4% або 1,5 млн тонн порівняно з попереднім періодом. У 2023 – 2024 МР обсяги виробництва соняшникової олії сягнули 6,6 млн тонн, а експорту — 6,2 млн тонн. Насіння ріпаку перероблено 1 млн т вперше в історії країни, що становить 22,3% від усього врожаю 2023 року. Цей результат є на 0,8 млн т більшим за показники попередніх років. Ріпак, який традиційно вважається експортно орієнтованою сировиною, цього року частково залишився для переробки в Україні. https://agropolit.com/news/28966-vpershe-za-vsyu-istoriyu-v-ukrayini-pererobleno-1-mln-t-nasinnya-ripaku 8. Кава подорожчала до 13-річного максимуму AgroPolit.com . – 21.09.2024 Чашка кави стане ще дорожчою, оскільки перебої з постачаннями призвели до зростання цін на зерна арабіки до найвищого рівня за останні 13 років. Цього року ціни зросли приблизно на 40%, оскільки нестача дешевших зерен робусти стимулює попит на сорт арабіки. Кава дорожчає на тлі побоювань щодо суворих погодних умов у Бразилії, яка є провідним виробником. Країна завершує збирання врожаю 2024 — 2025 років, і перспективи виробництва ослабли після того, як спека та посуха пошкодили поля. Ціни на робусту теж зростають уже більше тижня, підскочивши на 4,2% у понеділок. Подорожчання кави посилює інфляцію у всьому асортименті напоїв. Ціни на апельсиновий сік також зросли через брак продукції, а рекордне зростання ф'ючерсів на какао збільшує вартість шоколадних напоїв та десертів. https://agropolit.com/news/28950-kava-podorojchala-do-13-richnogo-maksimumu 9. Цукровий сезон: заводи змушені знижувати ціни на продукцію AgroPortal.ua .- 26.09.2024 Внутрішні ціни на український цукор продовжують падати через торговельні обмеження з ЄС. Аналітики зазначають: «Український цукор переважно залишається на внутрішньому ринку через обмежений експорт. Спроби постачати продукцію до Туреччини, Македонії та інших країн поки що не дозволяють суттєво розвантажити запаси. Через торговельні обмеження з ЄС, які триватимуть до 2025 року, Україна стикається з труднощами експорту цукру», — зазначають аналітики. Ця тенденція, ймовірно, продовжиться найближчими місяцями. Деякі заводи в Україні вже почали знижувати ціни. По прогнозам, у вересні – жовтні ціни можуть впасти до 18-19 грн/кг через перенасичення внутрішнього ринку, — говорять фахівці. https://agroportal.ua/news/ukraina/cukroviy-sezon-zavodi-zmusheni-znizhuvati-cini-na-produkciyu 10. Українському агросектору варто будувати довгострокову стратегію AgroPortal.ua .- 25.09.2024 Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка на конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями» висловив думку, що а грарному бізнесу потрібно розробляти стратегії не на рік, а на подальші 10 років. Якщо перша двостороння зустріч відбудеться восени наступного року, то це означає, що процеси вступу України до ЄС у частині аграрної політики почнуться не раніше 2026-го. «У короткостроковій перспективі нам потрібно максимально розвивати торгівлю, і це наш пріоритет №1. Також максимально готуватися до тих вимог, які висуває ЄС, і брати активну участь у дискусії всередині Євросоюзу», — зауважив Тарас Качка. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinskomu-agrosektoru-varto-buduvati-dovgostrokovu-strategiyu 11. Іспанія вимагає обмежити ввезення зерна з України AgroPortal.ua .- 24.09.2024 Імпорт зернових з України зростає, і організація Unión de Uniones, що захищає інтереси фермерів в Іспанії, закликає знайти рішення щодо вирішення цієй проблеми. В країні відбуваються мітинги з вимогою встановити контроль над українським імпортом, який призводить до падіння цін на зернові в країні. «Іспанія отримує більше ніж половину українських зернових, що постачаються до ЄС, і робить це за дедалі нижчими цінами. Неприпустимо, що в той час, як зернові подешевшали на 45%, а електроенергія – на 70%, корми для тварин подешевшали лише на 30%, а хліб подорожчав на 9%», — наголосили в Unión de Uniones. https://agropolit.com/news/28976-ispaniya-vimagaye-obmejiti-vvezennya-zerna-z-ukrayini 12. Віктор і К запускає переробку олійних на Вінниччині AgroPortal.ua .- 23.09.2024 Компанія «Віктор і К» - ТМ «Королівський смак» - запускає процес переробки насіння соняшнику та сої у Вінницькій області, повідомив керуючий директор компанії Максим Король. Він зазначив: «Відкриваємо нові території для прямої співпраці з нашим виробництвом та робимо все для більш зручної логістики для аграріїв регіонів країни». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/viktor-i-k-zapuskaye-pererobku-oliynih-na-vinnichchini 13. Зростання торгівлі між Україною та ЄС наближатиме українських агровиробників до європейських стандартів AgroPortal.ua .- 23.09.2024 З 1 січня по 6 червня 2025 року будуть доступні нові обсяги квот, які вже були визначені Єврокомісією. Уже ведуться перемовини з українською стороною із залученням європейських стейкхолдерів із метою досягнення лібералізації, яка буде більш передбачуваною для всіх сторін. «Ми маємо політичний контекст, який також необхідно враховувати. Це процес адаптації України, і що більше вона адаптується, то легше нам у Єврокомісії та ЄС буде розуміти, що Україна грає чесно, що існує спільна, більш рівноправна система співпраці між обома сторонами», — зазначив Альберто Фернандес-Дієс,. керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні у межах конференції LFM — «Ефективне управління агрокомпаніями». Узгодженість між сторонами сприятиме зростанню торгівлі, що буде стимулом для українських виробників і подальшого наближення країни до стандартів ЄС. https://agroportal.ua/news/ukraina/zrostannya-torgivli-mizh-ukrajinoyu-ta-yes-nablizhatime-ukrajinskih-agrovirobnikiv-do-yevropeyskih-standartiv 14. Цукровий сезон: на Вінниччині працюють три цукрові заводи AgroPortal.ua .- 23.09.2024 Станом на 20 вересня три з п'яти цукрових заводів Вінниччини розпочали сезон переробки сировини, повідомила Вінницька ОВА. Зазначається, що підприємства вже переробили 170 тис. т цукросировини та виробили 21 тис. т цукру. Цукрові буряки в області зібрано за площі 4,6 тис. га, що становить понад 7% площ до збирання. Середня урожайність на цю дату фіксується на рівні 394 ц/га. За всіма категоріями господарств області зернові та зернобобові культури, зокрема кукурудза на зерно, зібрані на 63% площ. Намолочено 2,33 млн т зерна за середньої урожайності 51,0 ц/га. Соняшник зібрано на 91% площ за середньої урожайності 24,6 ц/га, сою — на 80% площ за середньої урожайності 23,5 ц/га. Одночасно триває посів озимих культур під урожай 2025 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/cukroviy-sezon-na-vinnichchini-pracyuyut-tri-cukrovi-zavodi 15. Україна імпортує менше живої птиці AgroPortal.ua .- 22.09.2024 За даними Державної митної служби, Україна у січні – серпні поточного року імпортувала 2,6 тис. т живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 3,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті імпорт живої свійської птиці у січні – серпні цього року сягнув $51,8 млн — на 9,3% більше, ніж за такий самий період 2023 року. Найбільшими постачальниками живої птиці до України за вісім місяців 2024 року були Угорщина (28,2%), Німеччина (26,4%) та Польща (22,8%). https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-importuye-menshe-zhivoji-ptici 16. Виробництво сої очікують на рівні 6,1 млн т AgroPortal.ua .- 21.09.2024 У 2024/2025 МР виробництво сої очікується на рівні 6,1 млн т, що на 14,4% більше, ніж у попередньому МР, повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Водночас в асоціації «Укроліяпром» прогнозують дещо нижчий валовий збір — на рівні 5,8-6,0 млн т (торік було намолочено 4,6 млн т.), з яких на експорт може піти до 4 млн т, а на переробку — 1,5-1,8 млн т. Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/virobnictvo-soji-ochikuyut-na-rivni-6-1-mln-t 17. У топ-5 покупців української пшениці відбулися зміни AgroPortal.ua .- 20.09.2024 У серпні 2024/25 МР Україна експортувала 2,24 млн т пшениці, повідомляє Українська зернова асоціація. В асоціації зазначили: «Цікаво, що в серпні Індонезія та В'єтнам посіли 2 та 3 місце за обсягами імпорту української пшениці, посунувши Алжир та Єгипет на 4 та 5 місце відповідно». За даними УЗА, за половину вересня з країни експортовано 1,277 млн т пшениці, що вже перевищує обсяги за аналогічний період минулого місяця (1,266 млн т). https://agroportal.ua/news/ukraina/u-top-5-pokupciv-ukrajinskoji-pshenici-vidbulisya-zmini 18. Набули чинності нові вимоги до безпечності і якості молока та молокопродуктів Вizagro.- 20.09.2024 Наказ Мінагрополітики від 11.07.2024 р. № 2033 щодо змін до Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів набрав чинності, повідомляє пресслужба Мінагро. Документ запроваджує вимоги до сирого молока, що не піддавалося термічній обробці. Таке молоко буде вводитись споживачу в обіг як харчовий продукт безпосередньо з господарства з виробництва молока (ГВМ), з фермерського магазину, з ємності для молока, молочних автоматів для нефасованого сирого молока. Наказ опубліковано у “Офіційному віснику України” № 77, ст. 4556. https://bizagro.com.ua/nabuly-chynnosti-novi-vymogy-do-bezpechnosti-i-yakosti-moloka-ta-molokoproduktiv/ 19. У портфелі KMZ частка переробних підприємств сягає 40% Вizagro.- 20.09.2024 Український аграрний бізнес все активніше йде в переробку. З кожним роком з’являється все більше підприємств із замкнутим циклом виробництва, коли потужності для зберігання зернових, олійних та продуктів переробки є невід’ємною його ланкою, повідомляє пресслужба KMZ Industries. У компанії додали, що багаторічний досвід роботи в поєднанні з використанням сучасних європейських технологій дозволяє KMZ Industries запропонувати реалізацію найбільш вдалих та ефективних рішень для агропідприємств різних сегментів: комбікормового, біоетанолового, насіннєвого; борошняного та круп’яного; м’ясного та молочного; олієекстракційного та пивоварного. https://bizagro.com.ua/u-portfeli-kmz-chastka-pererobnyh-pidpryyemstv-syagaye-40/ 20. Україна експортувала майже 700 тисяч тонн цукру у минулому маркетинговому році 24Агро. –23.09.2024 Україна нарощує експорт цукру. У 2023/24 МР було експортовано понад 691 тисячу тонн цукру. повідомляє « Укрцукор ». 77% від загального об'єму експорту продали до країн Євросоюзу, 23% – на Світовий ринок. Основними країнами-імпортерами українського цукру в ЄС стали Італія, чия частка в експорті українського цукру до ЄС склала 19%, Болгарія (18%), Румунія та Угорщина (по 14%). Крім того, українські цукровари активно освоюють також ринки за межами Європейського Союзу. Основні напрямки експорту за межами ЄС – Камерун (17% експорту на Світовий ринок), Лівія (15%) та Туреччина (11%). Завдяки достатньому рівню виробництва, роздрібні ціни на цукор залишаються стабільними, незважаючи на коливання на світових ринках. Світові ціни на цукор трохи зросли в липні через менше, ніж очікувалося, виробництво в Бразилії, але загальний тренд вказує на зниження. https://24tv.ua/agro24/eksport-tsukru-ukrayini-syagnuv-6918-tisyachi-tonn-202324-marketingovomu_n2647474