Результати пошуку
Пошук на цьому сайті
Знайдено 1694 результати із порожнім запитом
- Національна українська страва - вареники з грибами | cntb
< Назад Національна українська страва - вареники з грибами Інгредієнти 100-150 г грибів (білих або печериць) 4 цибулини 600 г борошна 200-250 мл кефіру 2 яйця, сіль – до смаку сода - на кінчику ножа рослинна олія 100-150 г вершкового масла 150-200 мл молока мелений перець до смаку, зелень для прикраси Кроки Гриби замочи в молоці. Потім відвари в підсоленій воді, дрібно наріж кубиками й додай до нарізаних 2 цибулин, які в цей час смажаться на сковорідці на вершковому маслі. Тушкуй начинку на повільному вогні 5-7 хвилин, ретельно помішуючи. Кефір і яйця ретельно змішай, додай сіль, соду, просіяне борошно та заміси тісто. Воно має бути м'яке і щільне, але не надто туге. Дай тісту настоятися 30-40 хвилин. Остуди грибну начинку. І переходь до «мундира» для вареників. Сформуй із тіста валики, наріж на невеликі шматочки, зроби з них кругляшки, обваляй у борошні та розкачай кружечки середньої товщини. Сформуй вареники з грибною начинкою, відвари, відкинь на сито, переклади в каструлю, заправивши розтопленим вершковим маслом і цибулею, обсмаженою на рослинній олії. Постав у духовку на 2-3 хвилини. Потім подавай до столу. Смачним доповненням до вареників із грибами, крім підсмаженої цибулі, є свіжа зелень і сметана. Попередній допис Наступний допис
- Україна вперше за 10 років виробить гречки більше, ніж потрібно внутрішньому ринку | cntb
< Назад Україна вперше за 10 років виробить гречки більше, ніж потрібно внутрішньому ринку 19 вер. 2022 р. Зараз триває збір врожаю цієї культури і вже намолочено близько 60 тисяч тонн. Україна цьогоріч вперше за 10 років виробить гречки в 1,5 рази більше, ніж внутрішнє споживання. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час брифінгу. Він зазначив, що зараз триває збір врожаю цієї культури і вже намолочено близько 60 тисяч тонн."Ми можемо очікувати цього року виробництво гречки близько 140-150 тисяч тонн. А внутрішнє споживання складає 100-110 тисяч, враховуючи еміграцію населення і зменшення споживачів. Тобто ми можемо вперше за останнє десятиріччя вийти з виробництвом гречки в 1,5 рази більше, ніж внутрішнє споживання і навіть сформувати стратегічний запас", - повідомив Висоцький. Хоча, за його словами, останні 5 років 30-40% гречки в Україні були імпортовані. Як раніше повідомляв УНІАН, 7 вересня заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що з жовтня ціни на гречку на українському ринку знизяться. www.unian.ua Попередній допис Наступний допис
- М'ясний рулет з фаршу з сиром | cntb
< Назад М'ясний рулет з фаршу з сиром Інгредієнти Інгредієнти: фарш - 800 г; плавлений сирок - 3 шт.; цибуля - 2 шт.; вершкове масло - 2 ст. л.; яйця - 2 шт.; манка або панірувальні сухарі - 2 ст. л.; соняшникова олія - 1 ст. л.; сіль, перець, спеції за смаком. Кроки Сирки залишити в морозилці на 20 хвилин, потім натерти на крупній тертці. Цибулю дрібно нарізати. На сковороді розігріти вершкове масло і обсмажувати цибулю 5 хвилин. Остиглу смажену цибулю змішати з сирками і одним яйцем. У фарш вмішати друге яйце, сіль, спеції, манку. Змастити соняшниковою олією фольгу або пергамент і викласти фарш тонким шаром. На фарш викласти сирну начинку з цибулею і акуратно загорнути рулет. Випікайте рулет 40 хвилин при 180°. Попередній допис Наступний допис
- Шашлик «На радість Коту» | cntb
< Назад Шашлик «На радість Коту» Інгредієнти свинина - 1-2 кг ріпчаста цибуля - 2 шт. оцет - 3-4 ст. л цукор - 2 ст. л. спеції, сіль, перець Кроки Свинину нарізати шматочками, накрити харчовою плівкою, відбити молоточком, посолити, поперчити. Скласти м'ясо в миску, посипати спеціями, нарізати ріпчасту цибулю кільцями. Додати її до м'яса і сильно віджати кілька разів руками всі інгредієнти разом. Накрити плівкою або кришкою, залишити маринуватися на 2 години. Ще одну цибулину нарізати кільцями, викласти в миску. Залити окропом, додати оцет, цукор і сіль (за бажанням можна влити лимонний сік). Духовку розігріти на максимальну температуру, застелити деко папером для запікання. Відрізати шматок рукава за розміром більший, ніж деко, з одного боку зав'язати. Викласти в рукав цибулю, зверху викласти м'ясо, зав'язати другий кінець рукава. Запікати шашлик в духовці 1-1.5 години. Попередній допис Наступний допис
- Грудень 2023. Видавництва України
< Назад Грудень 2023. Видавництва України Ретрополичка видавництв України грудень 2023 663.3 ДФ ЕК C41 Сіцінський, В.В. Як вироблювати вино з овочів й ягід, Кн. 9-10./ В.В. Сіцінський. - Гумань: Селянська правда, 1927. - 32 с.: рис. - (Бібліотечка "Селянської правди"). - ISBN 0-10 В книзі розповідається про виробництво овочево-ягідних вин в домашніх умовах, розглядаються особливості приготування вин з різних видів сировини. 663.2 ДФ ЕК У45 Украинский научно-исследовательский институт виноградарства им. К.А. Тимирязева. Железо-бетонная посуда в виноградообрабатывающем производстве: труды, Вып.. 3/ Украинский научно-исследовательский институт виноградарства им. К.А. Тимирязева; ст. ред. А.И. Быковский; Всеукраинская академия сельскохозяйственных наук. - Харьков: Держсільгоспвидав, 1935. - 127 с.: табл. - Библиогр.: с.15-16. - Загл. парал. анг. Приведенные работы сводятся к всесторонней критической оценке железо-бетонной тары (по сравнению с дубовой) и к установлению специфических приемов ухода за железо-бетонной посудой и за вином 663 ДФ К38 Киевский технологический институт пищевой промішленности им.А.И.Микояна. Труды технологического института пищевой промышленности им. А.И.Микояна, Вып. 3/ Киев. технолог. ин-т пищ. пром-сти им. А.И.Микояна. - Киев: КТИПП, 1940. - 164 с.: рис., табл. В книге представлены результаты лабораторных исследований, касающиеся различных отраслей пищевой промышленности (спиртовой, сахарной). Изучены различные факторы, влияющие на производственные процессы. 663.2 ДФ ЕК У45 Украинский научно-исследовательский институт виноградарства им.К.А.Тимирязема. Труды. Задержка брожения сусла для переработки в безалкогольные продукты/ А.М. Шумаков. К методике определения больших количеств сернистой кислоты/ О.Г. Яковина, Вып.. 5; НКЗ-УССР; НКЗ-УССР. - Киев: Держ. видав. колгосп. і рагосп. літ-ри УРСС, 1935. - 47 с.: табл. - Библиогр. в конце стр. Предложенные ниже работы, основанные на теоретической и экспериментальной проработке, дают производству способы длительного хранения виноградного вина, являющегося сырьем при безалкогольной переработке, и способ контроля содержания серной кислоты в перерабатываемом сырье. 663.2 ДФ ЕК Ч-37 Чекотовский, П.И. Как готовить и хранить виноградное вино: элементар. пособие для трудового виноградаря-винодела/ Сост. П.И. Чекотовский; Укрвинделправление. - Одесса, 1926. - 38 с.: рис. Содержание книжки изложено в виде бесед для более понятного для винодела руководства по элементарным способам и приемам для изготовления вина и его хранения. Назад Далі
- 11 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
<Назад 11 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 10 лист. 2024 р. 11 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Енергетична безпека є однією з найважливіших складових національної безпеки, необхідною умовою забезпечення сталого розвитку держави. Покращання доступу до енергії, заохочення до енергозбереження та стимулювання впровадження найсучасніших та більш чистих енергетичних технологій. Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДУ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ представляє книгу з нових надходжень до фонду бібліотеки «Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками» 2023 року. Попередня Наступна
- Дайджест періодичних онлайн видань з 19 по 21 травня 2020 року
< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 19 по 21 травня 2020 року Попередній допис Наступний допис Китай вдвічі збільшив імпорт українського ячменю AgroNews.ua. -21.05.2020 У 2019/20 МР Україна значно наростила експорт основних зернових в Китай. Найзначніше у цю країну зріс експорт українського ячменю, повідомляє АПК-інформ. Про це пише agronews.ua . Китай, перебуваючи третій сезон поспіль на другій позиції в ТОП-5 основних імпортерів української зернової, за підсумками липня-квітня поточного сезону збільшив закупівлі зернової до 798,5 тис. Тонн, що в 2,5 рази перевершує показник аналогічного періоду 2018/19 МР (321,9 тис. тонн). Також в поточному сезоні в 12,5 рази зріс експорт української пшениці, який за підсумками десяти місяців склав 15 тис. Тонн проти 1,2 тис. Тонн в 2018/19 МР. Також, з липня по квітень 2019/20 МР в даному напрямку було відвантажено 3,3 млн тонн кукурудзи, що на 6% вище показника сезоном раніше (3,1 млн тонн). При цьому українською кукурудзою вже покрито 47% очікуваного обсягу імпорту Китаєм. Так, згідно з оцінкою USDA, обсяг закупівель кукурудзи в 2019/20 МР може досягти 7 млн тонн (+ 56% до оцінки 2018/19, 4,5 млн тонн). За десять місяців поточного сезону Китай сумарно імпортував 4,1 млн тонн кукурудзи, пшениці та ячменю з України, що на 20% перевищує аналогічний показник 2018/19 МР. agronews.ua Казахстан зупинив імпорт українських твердих сирів AgroNews.ua. -19.05.2020 Поставки основному імпортеру українського сиру, Казахстану, поки сильно залежать від карантину. Казахстан не готовий зараз купувати в колишніх обсягах ні сир, ні сирний продукт, повідомляє milkua. Про це пише agronews.ua . Також через падіння доходів населення, Казахстан знижуює ціни попиту, що може завдати збитків українським експортерам у разі поновлення постачання цього продукту в країну. В той же час зменшився імпорт твердих сирів в Україну у порівнянні з минулими місяцями. Хоча у порівнянні з минулорічними показниками імпорт зріс. У квітні ввезення сирів хоч і зменшилося, але все одно склало близько 2,5 тис. тонн (в тому числі твердих сирів 1,6 тис. т), що в 2,2 рази більше квітневого показника минулого року. agronews.ua ООН закупив 80 тисяч тонн української пшениці AgroNews.ua. -19.05.2020 Організація Об’єднаних націй закупила близько 80 тис. тонн української пшениці для поставки в Судан, повідомляє Reuters. Про це пише agronews.ua . Закупівлі провело Агентство ООН з надання допомоги. Агентство закупило близько 80 000 тонн пшениці двома траншами. Як очікується, пшеницю буде поставлено з України для відправлення в Республіку Судан як допомогу з продуктами харчування, так як країна переживає дефіцит продовольства. Про це повідомили європейські трейдери в понеділок 18 травня 2020 року. Близько 40 000 тон буде відправлено до кінця травня, а 40 000 тонн – в першій половині липня. ООН надає Судану продовольчу допомогу за допомогою ряду програм. agronews.ua В Україні названо найбільш привабливі для інвесторів галузі агровиробництва AgroNews.ua. -19.05.2020 Пріоритетним напрямком інвестування у сільському господарстві України в 2020 році залишатиметься рослинництво як більш прибуткова та експортоорієнтована галузь, продукція якої є конкурентоспроможною на внутрішньому та зовнішньому ринках, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук. Про це пише agronews.ua . За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільшу інвестиційну привабливість матиме виробництво наступної агропродукції. У рослинництві: ягід; соняшнику; винограду; ріпаку та проса. У тваринництві: виробництво молока; м’яса птиці; свинини. Прогнозований обсяг капітальних інвестицій у 2020 році стримуватиме розширення відтворення капіталу сільського господарства, необхідного для забезпечення продовольчої безпеки держави та розширення її експортного потенціалу, вважає Олександр Захарчук. agronews.ua Названо перелік продуктів, на яких встановлено держрегулювання цін AГРОПОЛІТ. -21.05.2020 На час карантину уряд запроваджує державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість і товари протиепідемічного призначення. Про це йдеться в повідомленні Держпродспоживслужби. Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою тимчасово запроваджується державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення. Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість: Крупа гречана; Цукор-пісок; Борошно пшеничне вищого сорту; Макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту); Молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці); Хліб житньо-пшеничний; Яйця курячі категорії С1; Птиця (тушка куряча); Вода мінеральна негазована; Масло вершкове жирністю 72,5 %. Постановою затверджено вичерпні переліки товарів, що мають істотну соціальну значущість та товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зміна цін на які підлягатиме декларуванню. На включені до переліку лікарські засоби декларування зміни роздрібних цін здійснюється за торговими назвами препаратів. agropolit.com/news/ В Україні пропонують реанімувати Держрезерв для забезпечення продовольчої безпеки України AГРОПОЛІТ. -20.05.2020 В Україні потрібно перезапустити Державне агентство резерву України (Держрезерв). Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов , йдеться у матеріалі Latifundist.com. Він зазначив, що у нинішніх умовах до функцій Держрезерву повинна належати не тільки закупівля медичних товарів для протидії вірусу, а й активізація наповнення запасів продуктами першої необхідності. При цьому наразі для цього існують ледь не найкращі умови. Потрібно профінансувати його для закупівлі ряду продовольчих товарів та пального. Олег Тарасов переконаний, що зараз чи не найкращий час поповнювати держрезерв і формувати продовольчий запас.Сьогодні максимально важливо аби Держрезерв зіграв на випередження у ситуації із загрозою продовольчої кризи. Агросектор – не остання галузь української економіки. Це 13% ВВП, 39% експорту і валютної виручки, 3 млн зайнятих осіб. І у контексті світової економічної та продовольчої кризи він може стати рятівним колом для нашої держави. Нам слід лише зіграти на випередження та використати свої можливості по максимуму», — додав він. agropolit.com/news/ Більшість українських ринків збуту цукру зайняв російський продукт AgroTimes .-19.05.2020 У квітні цього року українські виробники експортували 9,1 тис. тонн цукру, що більш ніж удвічі менше, ніж попереднього місяця, коли цієї продукції було поставлено на 19,6 тис. тонн. Про це повідомляє прес-служба НАЦУ «Укрцукор». «У кінці березня ми спостерігали певне пожвавлення на Лондонській біржі, – пояснив аналітик НАЦУ «Укрцукор» Назар Михайловин. – У результаті, попит на український цукор дещо зріс, і виробники змогли поставити на зовнішні ринки майже 20 тис. тонн цукру в ті країни, куди ми експортували раніше рік-два тому: Лівія (7 тис. тонн), Туреччина (4,8 тис. тонн), Палестина (3,7 тис. тонн). Уже в квітні світова кон’юнктура, епідемія COVID-19 і зміна курсу валют створила несприятливі умови для українських виробників, тому за квітень ми знову повернулись до звичних об’ємів за місяць – 9,1 тис. тонн». За його словами, у квітні географія поставок майже не змінилась: Туреччина – 5,7 тис. тонн, Лівія – 0,8 тис. тонн і Молдова та Румунія по 0,6 тис. тонн. За вісім місяців поточного МР українські виробники експортували 76,4 тис. тонн цукру, що майже в 4 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року. «Це досить прогнозований показник, оскільки більшість «наших» ринків зайняв російський цукор. Внутрішнє перевиробництво і зручна логістика до країн Середньої Азії роблять його більш вигідним. Відтак, наприклад, Узбекистан зняв мито на доставку цукру, але ціна українського виробника вища, ніж російського, саме через витрати на транспортування. Тому, враховуючи всі ці фактори, ми очікуємо 120 тис. тонн експортованого цукру за результатами 2019/2020 МР, хоча на початок року експортний потенціал оцінювався в понад 300 тис. тонн», – підсумував аналітик. www.agrotimes.net/ Цьогоріч українці ризикують залишитися без черешень Газета по-українські.-19.05.2020 Виробники не отримають гарного врожаю черешні через заморозки. Цьогоріч Україна ризикує втратити 90% від урожаю черешні торік через заморозки. "Поки не можемо спрогнозувати ціну на черешні. Якщо вона буде вищою за минулорічну, то це допоможе компенсувати менший обсяг втрат доходів", - пояснила агроном-садовод Євгенія Нікітюк, пише AgroPortal . За її словами, виробники не отримають гарного врожаю черешні через заморозки. Водночас останні йдуть полосою, тому хтось з виробників постраждав більше, хтось – менше. "10 квітня спостерігали активне цвітіння черешні. Тоді як торік цей процес припав на кінець квітня. Для прикладу, у 2019 році пізні сорти закінчували цвітіння 1-5 травня. Цьогоріч це відбулося на 2,5-3 тижні раніше", – каже Нікітюк. Додає, що загалом весняна температура була близькою до норми. Однак через аномально теплу зиму черешні були не в притаманній для початку квітня фазі розвитку. Тому вони пошкодилися. "Можна сказати, що цей рік для черешні втрачений", – підсумувала Нікітюк. Gazeta.ua «МАСАНДРА»: поворот в Азію. І в азіатчину Як елітний виробник винопродукції в Україні перетворився на пересічне підприємство, яке випускає «спеціальне вино» в окупованому Криму День.-20.05.2020 Днями пресслужба кримського ПАО «Масандра» (окупаційна назва ГУП ПАО «Массандра») повідомила, що за підсумками минулого року випущено 20 мільйонів пляшок вина. Підприємство також пишається своїм експортом. За минулий рік експортовано рекордні 650 тисяч пляшок, а за перший квартал цього року 170 тисяч. «Масандра», крім забезпечення регіонів Росії, експортує вина в Білорусь, Казахстан, у так звані ЛНР і ДНР, але левова частка вина йде в Китай. Наприклад, через пандемію коронавірусу постачання вина туди були зупинені, але зараз вони знову відновлені. Гендиректор «Масандри» Яніна Павленко водночас бідкається, що в нинішньому році через пандемію буде зірвано програму винного туризму. Щорічно виноробні підприємства Криму приймали до 115 тисяч мандрівників, а цього року з березня прийом їх припинено... З червня 2019 року Євросоюз в спеціальному комюніке заявив, що на його територію буде дозволено доступ лише тим товарам, які отримають сертифікати від України. Але Яніна Павленко почала рекламну кампанію «Росію чекає виноробний бум», при якому заявила, що головним ринком для кримських вин є Росія. А депутат Держдуми Ігор Зотов звернувся до «глави Криму» Сергія Аксьонова з проханням створити в уряді держкомітет з виноградарства і виноробства і призначити його керівником... Жерара Депардьє, «символа широты русской души». Незадовго перед цим йому видали російський паспорт і надали квартиру десь на виселках, куди кіношний француз не поїхав. Не з’явився він і в Криму, бо місцеві чиновники, мабуть, оцінили фантастичність такого проєкту і ніякого департаменту не створили. Таким чином кримські вина від цієї метушні не стали ні якіснішими, ні законнішими. Ї їх не побільшало, бо без російських сертифікатів їх не брали і в Росії. А річ у тім, що навіть в Росії в процесі кріплення до вина додавали виноградний спирт, а в Криму для цього використовували етиловий. І щоб кримське вино стало відповідати російським стандартам, Держдума навіть внесла поправки в закон про вино. Після цього, щоб не порушувати міжнародних стандартів, у Росії все ж пішли Криму на поступки і вино, закріплене не виноградним, а етиловим спиртом, віднині називають не «винними напоями», а «спеціальне вино». Зіткнулися також із відсутністю пляшок, адже досі Крим використовував склотару, яка виготовлялась в Україні. З’явились кілька прожектів будівництва в Криму склотарного заводу, але вони так і не реалізовані. А потужностей склотарного заводу в Абрау-Дюрсо не вистачає для самих росіян. Крім всього російська держава, не як Україна, звикла наживатись на п’яницях, тому акцизний збір в Україні становив 0,03 рублі за літр спирту, а в Росії — 8 рублів, а в окремих випадках 8,58 рублів за літр безводного етилового спирту, що значно підвищувало ціну на вина і робило їх неконкурентоспроможними. Російський ринок переповнений низькопробними підробками і сурогатом вина. І це не дивно. В Україні давно вже діяв закон про вино, а в Росії його на той час не було, і вся галузь перебувала під ручним керуванням. www.day.kiev.ua/ Карантин суттєво не вплинув на зростання цін продуктів харчування — НААН Kurkul. -19.05.2020 Споживчі ціни на продукти харчування в Україні у квітні 2020 р. зросли проти березня на 2,2 %. І хоча цей показник перевищує рівень квітня останніх трьох років, який складав 1,2-1,5 %, він є меншим за відповідний показник 2014-2015 рр. у 4,0-4,3 %. Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко . У березні зростання зазначених цін проти лютого складало 0,4 %. Відносно невисокий рівень зростання свідчить, що в період дії карантинних заходів, запроваджених в Україні з 12 березня 2020 р. цілком можливого зростання споживчих цін на продукти харчування не відбулося. «Зазвичай у період обмежень та невизначеності населення намагається збільшити запаси товарів першої необхідності, передусім продуктів харчування, що часто призводить до різкого збільшення попиту на них, перебоїв у постачанні та зростання цін на такі товари. Саме така ситуація спостерігалася нещодавно з милою серцю кожного українця гречаною крупою», — нагадав науковець. Разом з тим у березні-квітні 2020 р. масштабного ажіотажного попиту та суттєвого зростання роздрібних цін на продукти харчування не відбулося.«Частково це можна пояснити зменшенням купівельної спроможності громадян внаслідок обмежень для підприємницької діяльності та пересування, вплив яких можна буде оцінити після оприлюднення відповідних даних. Однак продукти харчування ніколи не відносилися витрат, на яких громадяни економлять», — зауважив експерт. Найбільше серед продуктів харчування у квітні зросли ціни на фрукти (+12,8 %), що можна пояснити сезонним фактором та тимчасовим закриттям оптово-роздрібних продовольчих ринків, а також на яйця (+9,4 %), які останнім часом постійно дешевшали: у березні на 12,3 %, у лютому — на 17,6 %. kurkul.com Врожай суниці в Україні може стати найгіршим за п'ять років – експерти УНІАН: Новини України.- 19.05.2020 Такі висновки експерти оптового ринку "Шувар" зробили на підставі низького пропозиції ягід. Врожай ранньої садової суниці в Україні цього року може стати найгіршим за останні п'ять років. Про це повідомляє прес-служба аналітичного департаменту оптового ринку сільськогосподарської продукції (ОРСП) "Шувар". "Врожай ранньої суниці є одним з найгірших за останні 5 років, ми це бачимо за динамікою пропозиції та цін на майданчику нашого оптового ринку. У попередні, навіть не дуже врожайні роки, суниця починала дешевшати з перших днів продажів, а в цьому році, через обмежену пропозицію, перші два тижні сезону ціни знижувалися досить повільно, негативна динаміка посилилася тільки після 15 травня", - наводяться в повідомленні слова керівника аналітичного департаменту оптового ринку "Шувар" Тетяни Гетьман. Також повідомляється, що сезон української полуниці 2020 року розпочався на тиждень пізніше, ніж рік тому – тоді він стартував в перших числах травня. "Швидше за все, найближчими днями ми побачимо більш інтенсивне зниження ціни. Втім, вже зрозуміло, що особливістю цього сезону буде рекордно висока ціна на ранню ягоду. На жаль, не всі виробники зможуть на цьому заробити, деякі господарства втратили значну частину врожаю через заморозки у першій половині травня", – додала Гетьман. www.unian.ua Україна експортувала рекордну кількість соняшникової олії УНІАН: Новини України.- 21.05.2020 Наразі експортовано понад 700 тисяч тонн олії. У квітні 2020 року Україна відправила на продаж рекордну кількість соняшникової олії - понад 700 тисяч тонн. Про це повідомляє ТСН.ua. Цей продукт посідає друге місце в рейтингу українського експорту і приносить чотири мільярди доларів на рік. Слід зауважити, що ще 7% від експортних заробітків загалом. Слід зауважити, що ціни на соняшникову олію також продовжують зростати. Як повідомляв УНІАН, у Державній службі статистики назвали продукти, які найбільше зросли в ціні від початку цього року. Найбільше зросли у ціні гречка, цибуля, яблука та соняшникова олія. Гречана крупа здорожчала майже на 30%. Вартість цибулі зросла у понад два рази - до 18,5 гривні. Яблука зросли у ціні на майже 20%. www.unian.ua Торговые ограничения ЕС будут иметь соответствующую реакцию Украины - министерство УНН.- 20.05.2020 Украина ценит торговое сотрудничество с ЕС, однако в случае ограничений будет вынуждена ввести соответствующие меры. Так в Министерстве развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины прокомментировали предложение Венгрии ограничить ввоз курятины в ЕС из других стран, передает УНН. Отметим, что сегодня Украина является одним из крупнейших поставщиков мяса птицы в ЕС, а следовательно любые ограничения будут для страны серьезным ударом. В то же время, Украина является и импортером мяса птицы из ЕС, а следовательно перекрытие торговых границ будет взаимоневыгодным всем. В Минэкономики, ссылаясь на данные Евростата, рассказали, что в 2019 году Украина экспортировала в ЕС почти 110 тыс. тонн мяса птицы."Из них в Венгрию - 10,6 тыс. тонн (10,6% - ред.)", - пишут в министерстве. В то же время, из ЕС в Украину было ввезено 130,9 тыс. тонн продукта. 13,6% курятины поставила Украине Венгрия, рассказали в Минэкономики. Аналогичная тенденция сохраняется и в 2020 году. Так, в первом квартале 2020 года Украина поставила в ЕС 23,4 тыс. тонн мяса домашней птицы, в то же время из ЕС было ввезено в Украину - 26,5 тыс. тонн. "Таким образом, объемы поставок мяса птицы из ЕС превышают экспорт аналогичных товаров из Украины в Евросоюз. А в случае ограничения Европейским Союзом импорта украинской птицы, украинская сторона исходит из необходимости защиты национальных интересов и принятия соответствующих шагов, направленных на ограничение импорта мяса домашней птицы, происхождением из государств-членов ЕС", - прокомментировали в Минэкономики. www.unn.com.ua/
- ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2024 р.
< Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2024 р. ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2024 р. Моделювання зарум'янення хлібних виробів під час випікання: огляд/ Я. Лукінак, Д. Коцева Комленіч, М. Лучан Чолич //Ukrainian Food Journal. - 2022. - Т.11 , Вип.2 . - С. 217-234. - Бібліогр. в кінці ст.; Анот. укр. мовою: с.332. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: хліб, випікання, органолептичні показники, колір, карамелізація, фурфурол Попередня Далі
- Обладнання. Тара. Упаковка №2 2024
< Назад Обладнання. Тара. Упаковка №2 2024 681 Д58 Довгий, С.О. ІТ-інфраструктура як базова складова цифрової трансформації: моногр./ С.О. Довгий, О.В. Копійка. - К.: ІТГІП НАНУ, 2023. - 458 с.: іл. - Бібліогр.: с.394-421 В монографії основний акцент зроблено на використання сервісів ІТ-інфраструктури для цифрової трансформації. Метою впровадження цифрової трансформації є збільшення цінності за рахунок інновацій, винаходів, досвіду клієнтів або ефективності. 620 Е-62 Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками: моногр/ редкол.: О.М. Суходоля, Ю.М. Харазішвілі, Г.Л. Рябцев, за ред. О.М. Суходолі; Нац. ін-т стратегічних досліджень, Центр безпекових досліджень. - К.: ВД "Бук-Друк", 2023. - 151 с.: іл. - Бібліогр.: с.131-134 У монографії узагальнено цикл досліджень, спрямованих на розвиток і застосування системного підходу з реалізації державної політики у сфері енергетичної безпеки. Представлена методологія аналізу сфери енергетичної безпеки та модель управління ризиками. 002 І74 Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток. [Матеріали XXI Міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 листоп. 2022 р., м. Київ]: колект. моногр/ за заг. ред. С.О. Довгого; Ін-т телекомунікацій і глобального інформаційного простору, ДУ "Науковий гідрофізичний центр НАНУ", КНУБА. - К.: ТОВ "Видавництво "Юстон", 2022. - 248 с.: іл. - Бібліогр. в кінці. ст. - ISBN 978-617-7854-76-9 До колективної монографії включені сучасні розробки та досягнення вчених за матеріалами конференції. 628 П78 Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки = Problems of water supply, sewerage and hydraulics: наук.-техн. зб, Вип.36/ редкол.: М.-Д. Валери, А. Васильєв, М. Гіроль, А.М., С.І. Криль; Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури. - К.: КНУБА, 2021. - 65 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті, присвячені науково-технічним питанням при розрахунках, проектуванні та експлуатації систем водопостачання та водовідведення на базі основних гідравлічних закономірностей. 661 П78 Проданчук, М.Г. Поверхнево-активні речовини в агропромисловому комплексі: еколого-гігієнічні аспекти: моногр./ М.Г. Проданчук, І.В. Мудрий; Ін-т гігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. - К.: Наукова думка, 2000. - 127 с.: табл. - Бібліогр.: с.114-123 УДК 661.185:631.17 У монографії розглянуто значення поверхнево-активних речовин для різноманітних галузей промисловості та економіки, зокрема для агропромислового комплексу України. Надано їх токсиколого-гігієнічну характеристику та показано вплив на якість довкілля і організм людини. Попередня Наступна
- Французький десерт- клафуті | cntb
< Назад Французький десерт- клафуті Інгредієнти 60 г борошна,125 г цукру, 400 г вишні без кісточок, 2 яйця, ½ стручка ванілі, 3 яєчних жовтки, 300 г вершків 10% жирності. Кроки Борошно просіяти та змішати з цукром, потроху ввести вершки, збити та змішати віночком до однорідної консистенції. Додати яйця і яєчні жовтки, знову змішати віночком. Додати ваніль. Поставити тісто в холодильник. Форму змастити вершковим маслом і вилити в неї третину тіста, поставити на 200 градусів в духовку на 7-10 хвилин, щоб тісто затверділо. Тепер поверх основи можна розкласти ягоди і залити тістом. Ставимо пиріг в духовку при 200 градусах на 10 хвилин, потім знизити температуру до 180 градусів і пекти 35-40 хвилин. Духовку краще не відкривати: клафуті може осісти. Перед подачею посипати цукровою пудрою. Попередній допис Наступний допис
- Уловлювання жирів і жировловлювачі | cntb
Назад Уловлювання жирів і жировловлювачі Сторінки Попередня Наступна
- Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 5 червня 2026 року
< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 5 червня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 5 червня 2026 року Зміст стор. 1. Виробництво сухого молока стає драйвером інвестицій у молокопереробне обладнання 1 2. Українські сировари готуються до нових викликів 1 3. Ліван став головним покупцем українського цукру 2 4. Україна втрачає ринки збути соняшникової олії через конкуренцію з рф 2 5. Європейські цукрові гіганти скорочують виробництво через Україну 2 6. Випуск вершкового масла в Україні перевищив максимуми останніх років 3 7. В асортименті Яготинського з'явилась готова кава на молоці 3 8. Чорноморський солезавод запустився: підприємство з Одещини хоче замістити "Артемсіль" 3 ------------------------------------------------------------------------ 1. Виробництво сухого молока стає драйвером інвестицій у молокопереробне обладнання AgroNews.ua . - 03.06.2026 Завдяки збільшенню попиту на сухе молоко,дитяче харчування та сироватковий білок, ринок обладнання для молокопереробки активно зростає . Для виробництва застосовуються сучасні технології, гомогенізація, пастеризація, випаровування та сушіння. Основним драйвером є розвиток сегмента сухого молока, який потребує значних інвестицій у випарники, сушарки та автоматизовані виробничі лінії. Активно впроваджуються цифровий моніторинг та енергоефективні технології. Це дозволяє знижувати витрати, підвищувати продуктивність і забезпечувати стабільну якість продукції. Наразі особливо зростає попит на сучасні системи випаровування для виробництва сироваткового білка та лактози, на комплексні рішення для великих і експортно орієнтованих молочних підприємств. Саме тому сектор сухого молока залишається одним із ключових факторів розвитку ринку обладнання для молочної промисловості. https://agronews.ua/news/vyrobnycztvo-suhogo-moloka-staye-drajverom-investyczij-u-molokopererobne-obladnannya/ 2. Українські сировари готуються до нових викликів AgroNews.ua . - 03.06.2026 Наприкінці весни ситуація на українському ринку сиру суттєво не змінилася: попит залишається слабким, тому виробники продовжують стимулювати продажі акційними пропозиціями та знижками. Виробництво традиційних сирів залишається нижчим, ніж в минулому році, тоді як сегмент м’яких і розсільних сирів характеризується кращою динамікою, виробництво сирних продуктів і плавлених сирів сповільнилося. Протягом останніх місяців експортні ціни залишаються стабільними, однак із початком літа очікується сезонне послаблення попиту. За оцінками учасників ринку, у червні суттєвих змін цін не прогнозується, хоча реалізація продукції й надалі залишається головним викликом для галузі. https://agronews.ua/news/ukrayinski-syrovary/ 3. Ліван став головним покупцем українського цукру AgroPolit.com . – 03.06.2026 Національна асоціація цукровиків України « Укрцукор » повідомляє, що за три квартали поточного МР українські виробники експортували 504 тисячі тонн цукру Попри високі експортні показники, цьогорічна посівна кампанія цукрових буряків завершилася з найнижчим результатом за всі роки незалежності. Головними покупцями цієї продукції стали такі країни: Ліван — 21% від загального обсягу поставок; ЄС — 18%; Сирія — 14%; Узбекистан — 12%. Країни Близького Сходу сумарно придбали 50% від усього обсягу експортованого українського цукру за вказані три квартали. Цей регіон залишається головним ринком збуту для виробників з України. В асоціації підкреслили: «Українська цукрова галузь продовжує зміцнювати свою присутність на міжнародних ринках, забезпечуючи стабільні валютні надходження та підтримуючи економіку країни у воєнний час». https://agropolit.com/news/31636-livan-stav-golovnim-pokuptsem-ukrayinskogo-tsukru 4. Україна втрачає ринки збути соняшникової олії через конкуренцію з рф AgroPolit.com . – 30.05.2026 « Зернова бірж а » зазначає, що на тлі активізації закупівель соняшникової олії Україна поступово втрачає частину позицій на ключових експортних ринках через посилення конкуренції з боку Аргентини, Туреччини та рф. Основними напрямками експорту залишаються країни ЄС та Близького Сходу. У березні Україна збільшила експорт соняшникової олії на 18% — до 427 тис. тонн, а вже у квітні поставки досягли 442 тис. тонн, що стало найвищим показником із червня 2025 року. Українські переробники стикаються зі скороченням маржі. Причина цьому - різке зростання вартості сировини на внутрішньому ринку, тоді як ціни на готову продукцію зростають повільніше. Через це частина заводів тимчасово зупиняє роботу або переходить на переробку ріпаку та сої. Аналітики вважають, що до завершення сезону Україна ще має потенціал наростити переробку соняшнику, але подальші результати експорту залежатимуть від здатності українських виробників конкурувати за ціною та логістикою на світовому ринку, вважають експерти. https://agropolit.com/news/31598-ukrayina-vtrachaye-rinki-zbuti-sonyashnikovoyi-oliyi-cherez-konkurentsiyu-z-rf 5. Європейські цукрові гіганти скорочують виробництво через Україну AgroPolit.com . – 31.05.2026 Agrarheute повідомляє, що європейські виробники цукру фіксують стрімке погіршення фінансових результатів. Падіння ринкових цін та глобальні структурні зміни змушують аграріїв зменшувати обсяги переробки та розривати контракти з місцевими виробниками. Найбільший виробник цукру в Європі, німецький концерн Südzucker, за підсумками 2025/26 фінансового року зіткнувся з різким падінням прибутків. Операційний прибуток компанії обвалився до €163 млн проти €350 млн у попередньому періоді. Його виручка від реалізації цукру просіла на 28%. Водночас цукровий сегмент продемонстрував чистий збиток у розмірі €177 млн. Головними чинниками цього в компанії вважають: - загальне зниження цін на цукор усередині європейського регіону; - зменшення обсягів продажів; - посилення конкуренції через зростання безмитного імпорту, зокрема з України. https://agropolit.com/news/31606-yevropeyski-tsukrovi-giganti-skorochuyut-virobnitstvo-cherez-ukrayinu 6. Випуск вершкового масла в Україні перевищив максимуми останніх років AgroPortal.ua .- 01.06.2026 Український сектор вершкового масла поки не відчуває позитивного ефекту від зростання цін на світовому ринку. Запаси нереалізованої продукції продовжують накопичуватися, а постачання до країн ЄС залишаються економічно невигідними. Виробники змушені переглядати внутрішні ціни у бік зниження, Експортери відзначають, що навіть на тлі певного подорожчання продукції в Європі продаж українського масла на європейських ринках залишається складним. Ситуацію ускладнює те, що виробники продовжують нарощувати випуск продукції, незважаючи на низьку рентабельність, обсяги виробництва масла у травні досягли найвищого рівня за останні роки та перевищили внутрішні потреби ринку. Очікується, що високі темпи виробництва збережуться і на початку літа, після чого можливе поступове скорочення випуску. Експерти зазначають, що для стабілізації ситуації ринку критично необхідне збільшення експорту. Однак перспективи продажів до Польщі та країн Балтії зараз залишаються обмеженими через несприятливі економічні умови, тоді як окремі постачання до інших європейських країн ще можуть здійснюватися. https://agroportal.ua/news/ukraina/vipusk-vershkovogo-masla-v-ukrajini-perevishchiv-maksimumi-ostannih-rokiv 7. В асортименті Яготинського з'явилась готова кава на молоці AgroPortal.ua .- 31.05.2026 « Молочний альянс » розширює асортимент продуктів категорії ready-to-drink лінійки « ЯGOтинський ». Пресслужба компанії повідомляє, що на ринок вийшов готовий кавовий напій Coffee Latte, основі рецептури напою — натуральне молоко ТМ «Яготинське». «Новинка розроблена у сучасному ергономічному форматі паковання, яке ідеально вписується в динамічний темп життя сучасної людини. Пляшечку зручно брати з собою на прогулянку в парк, у подорож за кермом або тримати під рукою в офісі між важливими справами», — інформують у компанії. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/v-asortimenti-yagotinskogo-z-yavilas-gotova-kava-na-moloci 8. Чорноморський солезавод запустився: підприємство з Одещини хоче замістити "Артемсіль" РБК-Україна.- 03.06.2026 СЕО Чорноморського солезаводу Віталій Руденко розповів, що у травні 2026-го солезавод вийшов на повну потужність. Підприємство планує закрити потреби країни у харчовій солі та стати новим гравцем у сегменті "Екстра". Виробнича потужність заводу складає 15 тисяч тонн солі на місяць, це покриває половину внутрішнього попиту. Чорноморський солезавод став єдиним вітчизняним підприємством, що отримує сіль шляхом випаровування із солоної рідини. Для цього завод використовує високотехнологічні рішення та досвід турецьких фахівців із компанії Salt Plus. У перспективі компанія планує видобувати сіль з Куяльницького лиману на Одещині. За підрахунками керівництва заводу, це дозволить отримувати 200 тисяч тонн солі на рік та покриє потребу країни у харчовій солі. https://www.rbc.ua/rus/news/chornomorskiy-solezavod-zapustivsya-pidpriemstvo-1780478231.html







