< Назад Кава з пінкою Інгредієнти Інгредієнти: 1,5 столові ложки розчинної кави 50 грам цукру 80 мл кип’яченої холодної води Кроки Кроки: Візьміть розчинну каву і засипте в глибокий посуд або чашу. Потім залийте каву кип’яченою холодною водою і збивайте міксером протягом хвилини. У вас має вийти легка пінка. Засипте цукор і повторно збийте міксером протягом 3 хвилин, щоб легка пінка перетворилася на міцну та стійку. Розкладіть кавову піну у креманки чи склянки. Збита кава готова до подачі. Частуватися краще відразу після приготування, щоб пінка не встигла зникнути. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 7 по 13 грудня 2022 року Попередній допис Наступний допис Аграріям розкажуть про 9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування. Agravery.-12.12.2022 14 грудня у Харкові відбудеться круглий стіл на тему: «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування». Про це повідомляють в Всеукраїнській Аграрній Раді. На заході представлять актуальні дані щодо оцінки втрат, завданих агросектору внаслідок військових дій, а також обговорять можливі механізми відшкодування збитків аграріям з огляду на прийняття Резолюції Генеральної асамблеї ООН 14 листопада 2022. Окрім цього, аграріїв ознайомлять із алгоритмом дій для формування доказової бази про злочини, вчинені російським військами проти їх підприємств, а також дадуть вичерпні відповіді на запитання аграріїв щодо практичних аспектів документування збитків. https://agravery.com/uk/posts/show/agrariam-rozkazut-pro-9-misaciv-vijni-zbitki-agrosektoru-ta-perspektivi-ih-vidskoduvanna GRAIN FROM UKRAINE: З УКРАЇНИ ВИЙШЛО ТРЕТЄ СУДНО ІЗ ПШЕНИЦЕЮ В РАМКАХ ІНІЦІАТИВИ Аграрії разом.-11.12.2022 В рамках ініціативи Grain from Ukraine. відправлено 25 тис. тонн продовольчої пшениці 9 грудня з одеського порту до Сомалі Це вже третє судно, яке вирушило до африканських країн, що потребують гуманітарної допомоги. Доставка вантажу до Сомалі реалізується за підтримки країн партнерів, а також Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Перші два кораблі, в рамках Grain from Ukraine, були направлені до Ефіопії із вантажем 55 тис. тонн пшениці. Результати роботи ініціативи Grain from Ukraine за перші тижні роботи - відправка 80 тисяч тонн пшениці в країни, які цього потребують.Всього в рамках роботи Зернового Коридору з України відправлено 533 судна із 13,3 млн тонн української агропродукції. Grain from Ukraine – гуманітарна ініціатива президента Володимира Зеленського. Суть продовольчої програми полягає в закупівлі країнами-партнерами аграрної продукції українських виробників та постачанні її до країн Африки й Азії, що перебувають на межі голоду. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/grain-ukraine-z-ukraini-viyshlo-trete-sudno-iz-psheniceyu-v-ramkah-iniciativi ООН обрала 15 найкращих аграрних проєктів України AgroNews.ua. -12.12.2022 В рамках освітнього проекту SEED Глобального договору ООН в Україні обрали 15 найкращих аграрних проєктів. 150 учасників надіслали свої ідеї або ж розповіли вже про готовий бізнес, 10% із них отримали гранти. «Збереження та благополуччя країни – спільна справа. Завдання підприємців зараз – забезпечувати функціонування економіки України. Ми як організація, яка навчає бізнеси працювати, працювати стало для майбутнього, ставимо перед собою завдання підвищити конкурентоспроможність українських аграріїв та дати поштовх до розвитку та пошуку інноваційних рішень», – розповіла Тетяна Сахарук, гендиректор Глобальної угоди ООН в Україні. https://agronews.ua/news/oon-obrala-15-najkrashhyh-agrarnyh-proyektiv-ukrayiny/ Дефіцит електроенергії призведе до дефіциту продуктів AgroNews.ua. -09.12.2022 Через відключення електроенергії підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва та звільняти персонал. Одним із найбільш уразливих виявився ринок харчових продуктів. Адже тут практично кожен етап від зберігання сировини до зберігання готової продукції на складах вимагає електроенергії. В умовах нестачі електроенергії в Україні виникне дефіцит їжі, і ціни на продукти неминуче зростуть. Регулярні перебої в електропостачанні перешкоджають нормальній роботі та завдають шкоди птахофабрикам, молокопереробним підприємствам та овочесховищам. https://agronews.ua/news/deficzyt-elektroenergiyi-pryzvede-do-deficzytu-produktiv/ Озвучено прогнози щодо роботи агросектору України наступного сезону AgroNews.ua. -07.12.2022 Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення. Також він окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники. Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок: робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору; спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів (основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника); спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах; реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. https://agronews.ua/news/ozvucheno-prognozy-shhodo-roboty-agrosektoru-ukrayiny-nastupnogo-sezonu/ У листопаді Україна побила рекорд за обсягами експорту сільгоспродукції альтернативними шляхами AgroPolit.com. – 12.12.2022 Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич в ефірі Всеукраїнського марафону «Єдині новини», повідомляє пресслужба Мінагрополітики. «У листопаді ми побили рекорд експорту агропродукції через так звані “Шляхи солідарності”, досягши позначки в 3,3 млн тонн. Загалом за 9 місяців війни наземними шляхами вже вивезено 19 млн тонн. Тому подальша реалізація ініціативи “Шляхи солідарності” є життєво важливою для нашого експорту як альтернатива морським портам», — зазначив Маркіян Дмитрасевич. https://agropolit.com/news/24738-u-listopadi-ukrayina-pobila-rekord-schodo-obsyagiv-vidvantajennya-silgosproduktsiyi-alternativnimi-shlyahami Логістика — один із ключових факторів, який впливає на виробничі плани аграріїв AgroPortal.ua.- 13.12.2022 Про це повідомляє пресслужба Співтовариства виробників і споживачів бобових України. «Логістика стає одним із ключових факторів, який буде впливати на рентабельність сільгоспвиробництва, відповідно, на виробничі плани аграріїв у 2023 році. Восени посіви озимини вже зменшені на 30-40%. Можна очікувати зниження посівних площ в Україні під зерновими та олійними культурами під час весняної посівної», — відмічається в повідомленні. Наразі актуальним є пошук нових логістичних можливостей, орієнтація експорту на автоперевезення та річкові порти. Це детально обговорюватиметься під час форуму Trade&Logistics Christmas Meet Up 21 грудня 2022 р. https://agroportal.ua/news/ukraina/logistika-staye-odnim-z-klyuchovih-faktoriv-yakiy-vplivaye-na-virobnichi-plani-agrarijiv Споживання молочної продукції зросте на 3-5% AgroPortal.ua.- 10.12.2022 Міграція і окупація знизили цього року споживання молочної продукції на 20-22%. На наступний рік очікується зростання споживання на 3-5%, що зумовлене очікуванням стабілізації економіки, а також фактором зворотної міграції. Про це повідомив провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастєєв під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни». «Попит на продукти харчування залежить від війни і макроекономіки. Загальна споживча інфляція в Україні вже перевищила 25%. Молочна інфляція (ріст цін на сировину та здорожчання оптової вартості продуктів) складає 10-12%, але на полицях ціни зросли на 20% порівняно з минулим роком, що зумовлене зростанням вартості логістики і послуг ритейлу», — пояснює Максим Фастєєв. https://agroportal.ua/news/ukraina/spozhivannya-molochnoji-produkciji-zroste-na-3-5 Поступове відновлення економіки почнеться з третього кварталу 2023 року AgroPortal.ua.- 09.12.2022 Це пов’язують із ймовірним закінченням гарячої фази війни. Такі дані представила директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital, член наглядової ради ЦЕС Олена Білан. Оцінка руху ВВП загалом та без сільського господарства. Агросектор відділяють, оскільки збір урожаю неритмічний і не показує загальний стан економіки. «Після різкого падіння у березні економіка поступово відновлювалася протягом року. Обстріли енергосистеми у жовтні змінили ситуацію», — зазначає експерт. За оцінками Dragon Capital, до жовтня виробництво і споживання е/е впало приблизно на 30-35% порівняно з довоєнним рівнем. Після атак на енергетичну інфраструктуру виробництво продовжило падіння, а от споживання навпаки зросло у зв’язку з погодними умовами. Відтак утворився дефіцит електроенергії, який погіршив показник щодо ВВП — 32-33% на кінець року (попередній показник складав 30%). https://agroportal.ua/news/ukraina/postupove-vidnovlennya-ekonomiki-pochnetsya-z-tretogo-kvartalu-2023 Стартували переговори щодо закупівлі та постачання пшениці за програмою Grain from Ukraine AgroPortal.ua.- 09.12.2022 Державна служба України з надзвичайних ситуацій оголосила про початок проведення переговорів щодо закупівлі та постачання зерна пшениці в межах реалізації гуманітарної продовольчої ініціативи Grain from Ukraine. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України. Як зазначається, предметом переговорів є забезпечення постачання у 2022 р. двох партій пшениці не нижче 3 класу. Заходи з надання гуманітарної допомоги відповідним країнам у межах ініціативи Grain from Ukraine здійснюються на виконання постанови КМУ від 24 листопада п.р. №1313 «Про надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії». https://agroportal.ua/news/ukraina/startuvali-peregovori-shchodo-zakupivli-ta-postavki-pshenici-za-programoyu-grain-from-ukraine Україна навіть в умовах війни — лідер з інтеграції роботизованих технологій в агро AgroPortal.ua.- 09.12.2022 Валерій Яковенко , співзасновник компанії DroneUA,повідомив під час конференції FTradeclub 2022, що р оботизовані технології в агробізнесі уже зараз надають українським підприємцям надійну підтримку як в економічному еквіваленті, так і в показниках ефективності технології. Крім цього, агродрони створюють додаткові місця у регіонах, розширюючи екосистему інноваційних взаємовідносин у галузі. Він наголосив, що Україна навіть в умовах війни — лідер з інтеграції роботизованих технологій в агро. У 2022 р. український ринок агродронів став №1 у Європі як за кількістю дронів, так і за кількістю оброблених гектарів. «Активний розвиток екосистеми інноваційних рішень у сільському господарстві формує позитивну динаміку у створенні сервісних команд, які надають послуги з внесення ЗЗР агродронами. Таким чином, завдяки агродронам в Україні спостерігається створення додаткових робочих місць та залучення молоді у сільське господарство», — зазначив Валерій Яковенко. https://agroportal.ua/news/tekhnika/ukrajina-navit-v-umovah-viyni-lider-iz-integraciji-robotizovanih-tehnologiy-v-agro Переробна продукція має становити ядро українського експорту, - Мінекономіки Дело.-09.12.2022 Міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що в умовах обмежених логістичних можливостей Україні важливо експортувати товар, який фізично займав би меншу площу, але мав додану вартість. Тому держава має фокусуватися на збільшенні експорту саме переробної продукції. За її словами, експорт для України – це кисень, який формує валютну виручку, а отже і збільшує доходи держави, що впливає на фінансування потреб армії. "На сьогодні основними експортними позиціями залишаються зернові культури, руда і олія, які ми й надалі експортуватимемо. Разом з тим, для розширення нашого експортного потенціалу, ми застосовуємо додаткові інструменти. Програма "5-7-9", яка також спрямована на аграріїв – дає можливість брати кредити до 1 млн грн під державні гарантії. Також діє програма доступного фінансування через страхування кредитів Експортно-кредитним агентством. Важливо, що програма ЕКА спрямована на несировинний експорт", - зазначила Свириденко. https://delo.ua/economy/pererobna-produkciya-maje-stanoviti-yadro-ukrayinskogo-eksportu-minekonomiki-407939/ Зеленський анонсував важливі міжнародні події наступного тижня УНІАН: Новини України.- 09.12.2022 Пре зидент Володимир Зеленський анонсував важливі міжнародні події наступного тижня. "Сьогодні я представив українське бачення кроків до миру на Міжнародному форумі в Стамбулі. Там зосередився на продовольчій безпеці – на українських ініціативах, які додають нашій державі глобальної ваги. Це експортна зернова ініціатива та ініціатива Grain from Ukraine – "Зерно з України", - сказав глава держави у своєму вечірньому відеозверненні наприкінці 289-го дня війни. Він наголосив, що на цих прикладах, прозорих і корисних для ук раїнського народу, для Чорноморського регіону й для всієї глобальної спільноти Україна демонструє, що повернути безпеку цілком реально. https://www.unian.ua/politics/zelenskiy-anonsuvav-vazhlivi-mizhnarodni-podiji-nastupnogo-tizhnya-12073320.html В Україні у грудні зросла вартість продовольчого кошика: експерт дав тривожний прогноз УНІАН: Новини України.- 07.12.2022 На вартість продуктів однозначно буде впливати ситуація з енергоносіями. В Україні у грудні вартість продовольчого кошика зросла в середньому на 38-39% порівняно з минулорічним показником. Про це сказав член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі інформаційного телемарафону. За словами експерта, традиційний новорічний салат "Олів'є" подорожчав приблизно на стільки ж, як і загальний продуктовий кошик, - на 35-37%.Пендзин підкреслив, що на вартість продуктів одно значно буде впливати ситуація з енергоносіями. "Якщо і далі будуть продовжуватись відключення, що будуть перекриватись за рахунок генерації, а це є достатньо дорого. Безперечно, це буде вкладатись в ціну товару. І це додатково стимулюватиме плюс 1-2% на місяць до цін", - сказав він. Крім того, як зазначив експерт, овочі є лідером зростання цін, і найближчим часом нічого з продуктів дешевшати не буде. https://www.unian.ua/economics/agro/v-ukrajini-u-grudni-zrosla-vartist-prodovolchogo-koshika-ekspert-dav-trivozhniy-prognoz-12070659.html У Мінагрополітики повідомили, скільки в Україні зібрали зерна в умовах війни Українські новини.-10.12.2022 Про це йдеться у офіційному повідомленні на порталі Мінагрополітики. За даними міністерства збирання зернових та зернобобових культур наближається до завершення, наразі намолочено вже 43,6 млн тонн зерна. Збір проведено на площі 9,7 млн га (87%) при врожайності 45,1 ц/га. https://ukranews.com/ua/news/900993-u-minagropolityky-povidomyly-skilky-v-ukrayini-zibraly-zerna-v-umovah-vijny

< Назад Яскравий кекс з гарбуза Інгредієнти Інгредієнти 400 г гарбуза 3 яйця 100 г цукру дрібка солі 250 г манки 100 г вершкового масла 100 г сметани 10 г розпушувача 20 г масла (для змащування форми) 1 ст. л. манки (для підготовки форми) Кроки Кроки 400 г гарбуза помийте, очистьте від шкірки та натріть на дрібну терку. У окремій мисці збийте 3 яйця з цукром до білого кольору, додайте 100 г розм'якшеного вершкового масла та перемішайте. Поступово додайте 250 г манки, 10 г розпушувача, дрібку солі та 100 г сметани. Ретельно вимішайте тісто. Духовку розігрійте до 180 градусів. Додайте у тісто натертий гарбуз і ще раз перемішайте масу. Форму для кексу змастіть 20 г вершкового масла та присипте 1-2 ст. л. манки. Розподіліть манку рівномірним шаром по дну та бокам форми, а надлишок висипте. Викладіть тісто у форму та випікайте кекс 45 хв при температурі 180 градусів до красивої рум'яної скоринки. Готовність перевірте дерев'яною шпажкою: якщо вона суха та без шматочків сирого тіста — кекс готовий. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад М’ясо - молочне виробництво №1 2026 Вербицький, С.Б. Біопакування молочних продуктів. Зрозумілі переваги та аргументовані застереження/ С.Б. Вербицький, Н.М. Пацера //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 38-40. - Бібліогр. в кінці ст. Замотаєв, П.В. Пакування м'яса та м'ясопродуктів. Аналіз основних тенденцій/ П.В. Замотаєв //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 26-29. Лич, І.В. Біотехнології в переробці молочної сироватки: отримання цінних продуктів/ І.В. Лич, Г.В. Стаднік //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 76-91. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: утилізація, біопластик, біоетанол, екологічна безпека, органічні кислоти Лотки для пакування м'яса із пресованого картону //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 2. Кл. слова: фотографічний друк--інноваційні технології, переробка Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 4 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис В Україні будують сучасний завод з випуску дитячого харчування та соків AgroNews.ua. -04.06.2020 Агропідприємство «Гадз» (Тернопільська область) планує відкрити завод з виробництва соків, джемів, пюре і дитячого харчування. Про це повідомила пресслужба Тернопільської ОДА на своїй сторінці в Facebook, пише agronews.ua . Агропідприємство вже підписало угоду на поставку обладнання для переробки фруктів з Італії. Як розповів заступник голови підприємства «Гадз» Олег Грицак, завод почне роботу в квітні 2021 року. Він буде працювати 20 годин на добу, потужність заводу – 3 т за годину. Перші партії продукції на підприємстві планують виробляти з урожаю 2020 року. Відповідно до публікації, завод буде включати цех з прийому сировини, переробки фруктів, камери зберігання готової продукції. Виробництво також матиме власну лабораторію. «Такі інвестиції – це, перш за все, нові робочі місця з конкурентною зарплатою. Люди отримують альтернативу, щоб не їхати на роботу за кордон. Це є для нас пріоритетом», – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Віктор Устенко. agronews.ua В Україні ціни на агропродукцію після пандемії можуть зрости кратно AgroNews.ua. -03.06.2020 Криза 2020 року, незважаючи на пандемічний фактор, багато в чому повторює кризу 2008-2011 років. Це дає підставу аналізувати її подальший розвиток та зробити висновки про те, як будуть змінюватися ціни на сировинні товари, зокрема рослинна продукція агросектору. Про це повідомляє agronews.ua . “Світова фінансова криза 2008 році змусила центральні банки та уряди всього світу обрушити на ринки потік ліквідності для стабілізації економіки. З червня по вересень 2008 року Міністерство фінансів США зайняло рекордні 530 мільярдів доларів для фінансування програм стимулювання. Станом на травень 2020 року пандемія коронавирусу змусила Мінфін зайняти вже 3 трильйони доларів, і це, швидше за все, ще не кінець”, – пише в аналітичному огляді для ru.investing Енді Хект, експерт та оглядач Daily News. Істотною причиною ралі сировинного ринку в 2011 році є відкладений прояв наслідків стимулюючих заходів. Потік ліквідності позначився на купівельній спроможності всіх традиційних валют. Більш того, падіння попиту на ризикові активи після кризи 2008 року змусило багатьох виробників скоротити пропозицію, вважає він. У світі сировини ліками від низьких цін є ще більш низькі ціни. Попит зріс на тлі падіння виробництва, що призвело до зниження рівня запасів. До 2011 року дефіцит викликав зростання цін багатьох товарів. У 2020 році хвиля ліквідності розрослася до масштабів цунамі. Аналогічну відповідь ринків в найближчі місяці і роки може спровокувати ралі сировинних товарів, яке повторить або, можливо, навіть затьмарить ціновий рух, який привів їх до піку 2011 року. Якщо сировинний ринок у 2020 році повторить алгоритм 2011 року, то через якийсь час ціни на рослинну агропродукцію можуть злетіти, можливо навіть кратно, з подальшим поступовим зниженням. І значно перевищити рівень 2017-2019 років. agronews.ua Експорт м’яса птиці з України суттєво впав AgroNews.ua. -03.06.2020 У травні 2020 року вітчизняні виробники продали за кордон м’яса та їстівних субпродуктів мяса птиці свіжих, охолоджених та заморожених на загальну суму 45,12 млн доларів США. Про це повідомляє Державна митна служба України, пише agronews.ua . У травні 2019 року продуктів цієї товарної групи було експортовано на суму 56,97 млн доларів. Відповідно, зменшення експорту за цією групою склало 11.8 млн доларів. Загалом за січень-травень 2020 року українські експортери відвантажили м’яса та субпродуктів птиці на суму 225,67 млн доларів США. Це на 12% менше, ніж за той же період 2019 року, оскільки тоді було експортовано продукції на суму 256,5 млн доларів. Варто зазначити, що низхідний рух спостерігався і щодо імпорту. Так, у січні-травні 2019 року імпортували птиці та її субпродуктів на суму 20,42 млн доларів. За той же період цього року було імпортовано продукції на суму 15,35 млн доларів. agronews.ua В Україні названо прогнозні обсяги виробництва цукру у 2020/2021 МР AgroNews.ua. -03.06.2020 У 2020/2021 маркетинговому році виробництво цукру в Україні може скоротитися до 1,2-1,3 млн тонн. У 2019/2020 МР виробництво цукру в Україні склало 1,48 млн т. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua . Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька область – 331,9 тис. тонн цукру, Хмельницька область – 192,8 тис. тонн, Тернопільська область – 186,4 тис. тонн. Всього у поточному сезоні 2019/2020 МР працювало 33 цукрових заводи, переробили 9,84 млн тонн цукрового буряка, що майже на третину менше ніж роком раніше. agronews.ua Єгипет закупив на тендері лише українську пшеницю AgroNews.ua. -02.06.2020 За повідомленнями операторів ринку, державне агентство Єгипту зі закупівель продовольства GASC в ході тендеру законтрактувало лише українську пшеницю із усіх пропозицій. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua . Мова йде про 120 тис. тонн української пшениці. Нагадаємо, граничний дозволений обсяг експорту української пшениці нового врожаю сезону 2020/2021 МР може скласти 14,9 млн тонн. Цьогоріч раніше було підписано Меморандум між основними українськими експортерами, борошномелами та Мінекономіки України та зафіксувано поточний граничний обсяг експорту зерна в 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року. agronews.ua За 5 місяців 2020 року український аграрний експорт склав понад $9 млрд AГРОПОЛІТ. -03.06.2020 За період січень-травень 2020 року експорт товарів АПК та харчової промисловості склав $9 072,3 млн, що на 2% або $180,3 млн більше, ніж за відповідний період 2019 року. Про це повідомляє прес-служба уряду. В структурі експорту традиційно переважає продукція рослинництва, зокрема, зернові культури, олії та продукти переробки. Загалом, у порівнянні з попереднім періодом, збільшилося постачання на зовнішні ринки: олії соняшникової, сафлорової або бавовняної — на $421,3 млн (+22,4%); ячменю — на $107,6 млн (у 2,4 раза); пшениці — на $100,0 млн (+10,3%); макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій — на $44,2 млн (+9,2%). Крім того, суттєво збільшився попит на українську олію свиріпову, ріпакову та гірчичну (у 18,7 раза). agropolit.com/news/ Переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока, — експерт AГРОПОЛІТ. -03.06.2020 Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський , йдеться у матеріалі AgroPolit.com. «Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт. Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський. agropolit.com/news/ Мінекономіки готує зміни регулювання ГМО AgroReview.- 03.06.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України утворило робочу групу, яка займатиметься питаннями регулювання генетично модифікованих організмів (ГМО). Про це повідомляє прес-служба Насіннєвої асоціації України (НАУ). «До складу групи увійшли експерти міністерства, а також представники провідних галузевих організацій та асоціацій, зокрема і НАУ. Робочу групу створено з метою розроблення заходів з адаптації українського законодавства до актів права Європейського Союзу у сфері державного регулювання ГМО», – зазначається у повідомленні. Робоча група стане тимчасовим консультативно-дорадчим органом.За даними Міжнародної служби з моніторингу за застосуванням агробіотехнологій (ISAAA), площа під сільського господарськими культурами з генно-модифікованими джерелами (ГМО-культурами) в 2018 році досягла 191,7 млн га проти 189,8 млн га у 2017 році: з 1996 году вона зросла майже у 113 разів з 1,7 млн га. agroreview.com/ “В конце сезона зерно четыре раза продали”. Куда уходят закрома родины Вести.-03.06.2020 В последнее время Госрезерв все больше напоминает поле битвы Государственное агентство резерва Украины одним своим названием должно внушать украинцам ощущение стабильности и веру, что если завтра случится беда, то сахара и гречки всем хватит. Но в последнее время Госрезерв все больше напоминает поле битвы. Последняя новость: народная избранница от "Слуги народа" Дарья Володина опубликовала ответ Государственной аудиторской службы на запрос о финансовых нарушениях в Госрезерве, и приведенные в документе суммы не могут не шокировать. "Вести.ua” разбирались, почему структура, которая "должна была стать опорой страны в кризисный период", трещит по швам и кто в этом виноват. "Госрезерв пуст", - заявил на пресс-конференции, посвященной первой годовщине в должности, президент Владимир Зеленский. И буквально на днях стало известно, что в Госрезерве исчезли 2700 вагонов с зерном . Как иронично прокомментировал пропажу советник министра внутренних дел Украины Михаил Апостол, зерно съели мыши. Сумма убытков составила более 800 миллионов гривен, по факту хищения было открыто уголовное производство - виновные рискуют оказаться за решеткой минимум на семь лет. Интересно, что о недостаче в Госрезерве сообщил его бывший руководитель Ярослав Погорелый. Он продержался на должности всего 5,5 месяцев и был уволен распоряжением правительства 13 мая. Без боя экс-чиновник не сдался и заявил, что министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорь Петрашко якобы хочет возглавить коррупционные схемы в структуре. Он высказал уверенность, что Госрезерв заставят закупить зерно по завышенной цене у агрохолдинга "Укрлендфарминг", где Петрашко работал замгендиректора. vesti-ukr.com/ Глобальное изменение климата усугубило проблемы на пасеках Украины — исследование Дело.-01.06.2020 На заболевание пчел и их массовую гибель влияет рост среднегодовой температуры и увеличение количества опасных метеорологических явлений Глобальное изменение климата усугубляет проблемы в пчеловодстве, что приводит к еще более массовому мору пчел и убыткам пасечников. Об этом идет речь в расследовании AgroPortal.ua. Как отмечается, хотя сами украинские пчеловоды списывают мор на отравления пчел средствами защиты растений, официальные данные говорят о другом. "На заболевание пчел и их массовую гибель влияет изменение климатических условий — рост среднегодовой температуры и увеличение количества опасных метеорологических явлений", — отметила заведующая сектором изучения болезней пчел ННЦ "Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины" Елена Сиренко. К тому же, добавила она, изменение климата приводит к быстрому и активному распространению паразитарного заболевания варроатоз, что в дальнейшем снижает иммунитет у пчел и приводит к вирусным, грибковым и бактериальным заболеваниям. В то же время эксперты не отрицают и наличия проблемы токсикозов — отравления пчел средствами защиты растений. Однако соглашаются, что в этом случае ответственность несут обе стороны — и аграрий, и пасечник. Первый должен вовремя уведомить об обработке и правильно ее провести, второй — изолировать пчел на необходимый срок и обеспечить им питание. delo.ua/ Менше імпорту! День.-02.06. 2020 Українські виробничі компанії скаржаться на несправедливу конкуренцію Багато економічних проблем роками залишаються непоміченими. У всякому випадку ми не помічаємо їх, аж поки не вдарить криза. Так, пандемія оголила наявні економічні прогалини та змусила уряд активніше генерувати ідеї задля їх ліквідації. На жаль, не всі проблеми держава може розв’язати одночасно. Наразі досить гостро стоїть питання імпорту в Україну — його занадто багато. Національний виробник потерпає від цієї ситуації, тягнучи вниз показники економіки.За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за перші два місяці 2020 року до України завезено імпортного товару на 8,6 млрд доларів. Переважна кількість країн-імпортерів знаходиться в ЄС, за ними йдуть Китай, Росія та США. Найчастіше товари експортуються через Одеську, Київську та Львівську області. Якщо аналізувати по галузях, то структура імпорту в Україну виглядає наступним чином: машинобудування, хімічна промисловість, мінеральні продукти, АПК та харчова промисловість, легка промисловість, металургійний комплекс, різні промислові товари, деревина і папір. Звісно, глобальна коронакриза посприяла скороченню показників зовнішньої торгівлі. Державна митна служба повідомила, що за підсумками січня-квітня Україна експортувала товарів на суму $16,08 млрд, на імпорт витратила $16,86 млрд. У порівнянні з аналогічними періодом минулого року на 11% зменшився експорт до країн Європейського Союзу, до країн СНД — на 9% менше. При цьому імпорт з ЄС скоротився на 6%, а імпорт з країн СНД знизився на 30%. Здавалося б, цифри демонструють скорочення імпорту. Але це виключно зовнішні чинники, без яких ситуація могла би бути навіть гіршою з точки зору впливу на українську економіку. Іншими словами, за умови відсутності карантину, скорочення імпорту навряд чи відчувалося б, а от негативні наслідки від нього для місцевого бізнесу — так. Найкраще, що може зробити держава в цій ситуації — це обмежити імпортні потоки. Це не означає повної відмови від імпорту, створення неконкурентного середовища або позбавлення українців продукції з ЄС, США, Китаю. Це означає організацію сприятливих умов, де можна у повному обсязі використовувати потужності, розбудовувати підприємства, залучати фахівців та створювати якісний продукт, що має попит у тому числі і в інших країнах.Захист внутрішнього ринку дозволить будувати довгострокові плани з інвестицій в галузь, відкривати нові лінії, нарощувати темпи виробництва на існуючих підприємствах і створювати нові, тим самим збільшуючи кількість робочих місць і надходження податків державі. www.day.kiev.ua/ Ціни на фрукти і ягоди в Україні піднялися до історичного максимуму УНІАН: Новини України.- 03.06.2020 Зокрема, гуртова ціна на полуницю перевищує торішню у 2,6 раза.Ціни на фрукти та ягоди в Україні піднялися до історично високого рівня унаслідок негативного впливу погодних умов на врожай. Про це повідомляє прес-служба Української плодоовочевої асоціації (УПОА). "Попри зниження доходів споживачів унаслідок коронакризи, ціни на фрукти та ягоди на ринку України знаходяться на історично високих рівнях", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що найбільше, станом на початок червня, зросли оптові ціни на суницю садову (полуницю) - в середньому в 2,6 разу. Кілька хвиль заморозків, остання з яких була у другій половині травня, знищили значну частину врожаю. "Тому пропозиція суниці різко знизилася порівняно з торішнім показником, а ціни, відповідно, залишаються високими. Ситуація ускладнюється прохолодною і похмурою погодою в більшості виробничих регіонів, що відтягує сезон дозрівання ягоди", - зазначається у повідомленні. Згідно з повідомленням, так само різко в Україні подорожчала й черешня - основна частина її врожаю загинула через приморозки. Ціни на яблука залишалися високими протягом усього сезону через скорочення виробництва у 2019 році. Зазначається, що на сьогодні запаси яблук у сховищах українських садівників практично вичерпані, а на ринку домінують імпортні яблука, ціни на які високі через попит в Європі. Ціни на груші за рік зросли на 30-35%, і зараз на українському ринку ці фрукти переважно імпортні. www.unian.ua

< Назад Східний сніданок - шакшука Інгредієнти 50 мл рослинної олії, 2 свіжих помідора або 1 банка консервованих томатів, 3 ст. л. томатної пасти, 2 цибулини, 4 шт. свіжого або консервованого перцю, 3 зубчики часнику, 5 яєць. Спеції: копчена паприка, кумин, мускатний горіх, сіль, цукор, зелень. Кроки Цибулю нарізати кубиками, обсмажити до прозорості на олії. Скибочки хліба натерти часником і підсушити на окремій сковороді. Додати до цибулі подрібнені томати, часник і болгарський перець. Потім додати томатну пасту і тушкувати, поки суміш трохи не загусне. Всипати спеції за смаком і перемішати. Зробити в овочевій суміші поглиблення і розбити в них яйця. Накрити фольгою і залишити на 5 хвилин, щоб яйця схопилися. Подавайте з часниковими тостами. Попередній допис Наступний допис

< Назад Лютий 2023. Видавництва України 637.1 Д18 Даниленко, І.П. Санітарний контроль виробництва молока на фермах/ І.П. Даниленко. - Київ: Урожай, 1973. - 114 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.112-113. Розглянуто методи мікробіологічного контролю санітарної якості молока, доїльних апаратів, молочної посуди, цистерн автомолоковозів та води. 663 З-41 Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів / Б.В. Лесик та ін. - 2-ге вид., перероб. и доп. - К.: Вища школа, 1980. - 416 с: табл., іл. 663 З-41 Збірник інструктивних матеріалів з харчової санітарії / Київ. обл. держ. саніт. інспекція. Київ. обл. саніт.-харч. ст.. - Київ, 1938. - 39 с. В збірник включені інструкції з санітарних норм харчових продуктів і сировини, санітарні правила по боротьбі з домішками - дрібними кусочками скла, соломи, металодомішками, інструкції з торгівлі харчовими виробами влітку, з транспортування, боротьби з ослизненням безалкогольних напоїв, норми бактеріальної обсіванності. 663 З-41 Збірник інструктивних матеріалів з харчової санітарії / Київська обласна державна санітарна інспекція, Київська обласна санітарно-харчова станція. - К., 1938. - 40 с. Представлені постанови та інструкції по боротьбі з ослизненням безалкогольних напоїв, санітарні правила транспортування печеного хліба, правила торгівлі продуктами на літній період, методика визначення домішки скла у харчових продуктах. 664.8 К17 Каліський, С. Виготовлення та контроль виробництва джему/ С. Каліський, І. Матюшенко, Г. Бурляй; Наркомпостач - У.С.Р.Р., Всеукр. наук.-дослід. ін-т ферментативної та плодоовочевої пром-сті. - Харків: Вид-во Наркомпостачання УСРР, 1933. - 44 с: іл. - Бібліогр.: с.42. У виданні розглядається джем як високоякісний, більш дешевий продукт в порівнянні з варенням та повидлом. Подається коротка характеристика садово-ягідної сировини, технологічні процеси, рецептура джемів із малини, полуниці, порічки, яблук, а також хіміко-технічний контроль виробництва джему. 663 К38 Київський технологічний інститут харчової промисловості. 36 наукова конференція інституту/ за ред. П.С. Циганкова; КТІХП. - К., 1970. - 307 с. Розглянуті роль і завдання місцевої харчової промисловості, попит на хлібобулочні вироби. принципи економічного зростання. 663 К56 Ковалевська, У.П. Високоякісні товари - народу/ У.П. Ковалевська. - К.: Товариство "Знання" Української РСР, 1978. - 47 с. - Бібліогр.: с. 46. Висвітлюються головні завдання десятої п'ятирічки по розвитку харчової та легкої промисловості, розширенню й поліпшенню їх кількісних і якісних показників, а також аналізується досягнення в галузі виробництва найважливіших товарів народного споживання: продовольчих і непродовольчих, культурно-побутового призначення тощо. Розглядається роль важкої індустрії у забезпеченні населення високоякісними товарами народного споживання. 637.1 К59 Козлов, В.М. Чудовий продукт/ В.М. Козлов . - К.: Техніка, 1979. - 122 с.: іл. - (Бесіди про молоко) В книзі викладено матеріал про історію розвитку і стан молочної промисловості України, про найважливіші речовини, які визначають харчову цінність молочних продуктів, про їх роль у харчуванні людини, про особливості вироблення різних видів молочних продуктів, про асортимент і вимоги до якості продуктів. Наведено оригінальні рецепти виготовлення різних молочних блюд в домашніх умовах. Назад Далі

< Назад До кінця вересня з наших морських портів може бути експортовано до 3 млн тонн агропродукції, - Володимир Зеленський 9 вер. 2022 р. Триває реалізація зернової експортної ініціативи, яка є вагомим інструментом і для нашої економіки, і для всіх партнерів нашої держави. До кінця цього місяця з наших морських портів може бути експортований обсяг у не менш як 3 млн тонн агропродукції. І значна частина експорту української агропродукції спрямовується в найбідніші та найнужденніші країни пише Agravery Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення, про це передає пресслужба Мінагрополітики. Зокрема, за його словами, вже доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду. Загалом же, як підкреслив Глава держави, українське продовольство було експортоване на три континенти. В Африку, в Азію і у Європу. «Якщо детально, то 54 судна вже відправлені в Азію, 16 суден вже відправлені у Африку, 32 судна – у Європу, і частина з цього обсягу, до речі, знов-таки спрямовується потім в азійські та африканські країни», – зазначив він. Володимир Зеленський наголосив, що заява росії про експорт абсолютної більшості українського зерна саме в європейські країни є відверто брехливою. «На відміну від Росії ми не робимо расистського поділу світу на тих, хто заслуговує на безпеку, і хто нібито не заслуговує, на тих, хто заслуговує жити без голоду, і на тих, хто нібито не заслуговує. Ми підтримуємо всіх людей, усі країни. І ті, які нам допомагають, і ті, які поки утримуються від допомоги. І ті, які більш стабільні, і ті, які менш стабільні. Ще раз наголошую: Україна була, є й буде гарантом світової продовольчої безпеки», – акцентував Президент України. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені винайшли спосіб виробництва олії та молока з кісточок фруктів 19 трав. 2024 р. Вчені з усього світу активно працюють над винайденням нових способів виготовлення харчових продуктів. Нещодавно стало відомо, що австрійці навчились виготовляти олію та молочні продукти, переробляючи кісточки фруктів. Про нову технологію розповіла директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова на своєму Telegram-каналі. Зокрема, її розробкою займаються представники австрійського стартапу BayWa Venture. Їм вдалося перетворити кісточки сливи, вишні, абрикоси та персика на сировину для харчової промисловості. “Тільки в Європі щорічно викидається понад півмільйона тонн кісточок. Насіння кісточкових плодів є джерелом цінних поживних речовин, мінералів і вітамінів. Вміст білка в кісточках становить 25% – приблизно стільки ж, скільки в грудці індички”, – пише Алла Стоянова. До слова, партнер стартапу Kern Tec використовує сировину для виробництва олії та альтернатив молоку, йогурту та морозиву. “Оболонки, що залишилися після розколювання кісточки, також йдуть у справу, наприклад для виготовлення стаканчиків або упаковування косметики – у вигляді альтернативи мікропластику”, – додала Алла Стоянова. Наразі відомо, що Kern Tec переробила вже понад 1000 тонн кісточок і продала переробникам по всій Європі. https://harch.tech/2022/09/16/vcheni-znaishly-sposib-vyrobnyctva-voloka/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Що пити у спеку: 6 напоїв, які допоможуть організму легше переносити спекотну погоду 5 серп. 2024 р. Аномальна, виснажлива спека ще якийсь час протримається на території України. У дні, коли ані кондиціонер, ані вентилятор та душ не справляються повною мірою, не варто забувати про один з найдоступніших методів полегшення стану — вживання достатньої кількості рідини. Гард.City зібрав для вас невеличку добірку напоїв, які допоможуть тамувати спрагу та пережити спеку. Квас — тонізуючий напій Завдяки вмісту вуглекислоти та амінокислот квас допомагає досить швидко побороти спрагу. Але, звісно, що йдеться саме про домашній квас. Те, що можа купити в магазині — зазвичай псевдоквас із купою стабілізаторів, консервантів, барвників тощо, що не надто вже й корисне для організму, а часто і навпаки — може нашкодити. Лимонад Знову ж таки, спеціалісти говорять про напій домашнього приготування. Рецептів лимонаду безліч. Але найпростіший — це взяти декілька лаймів або лимонів, листя м’яти, корінь імбиру і все це залити водою. Пропорції кожен може обрати під себе. Адже скільки людей, стільки й рецептів. Готовий напій варто залишити на деякий час в холодильнику. Часто вживати лимонад ані медики, ані дієтологи також не рекомендують — організм людини по-різному реагує на кислоту, яка може викликати різні побічні реакції. Сік І знову ж таки найкращий варіант — сік, зроблений власноруч, фреш. Спеціалісти радять будь-який сік розводити водою у пропорції 1:1. Цим напоєм також не рекомендовано зловживати: однієї-двох склянок на день цілком досить. Кисломолочні продукти Також фахівці радять кисломолочні продукти (кефір, питний йогурт, ряжанку), котрі за рахунок органічних кислот добре справляються зі спрагою. Але, якщо маєте проблеми із засвоєнням лактози, то цей варіант не для вас. Навіть розбавлене водою молоко може лише нашкодити і додати до вашої спраги іншого клопоту. Чай Тут вже менше протипоказань і більше варіантів нашвидкоруч зробити тонізуючий напій: чорний чай, з мелісою, м’ятою, імбиром, лимоном тощо. Також радять тамувати спрагу саме гарячим чаєм, як це роблять звиклі до спеки народи Східних країн. Важливо — не забувати про кофеїн, якого у чорному чаї зазвичай більше, ніж у міцній каві. Тому для вгамування спраги у спеку краще обирати зелений чай. Вода Мабуть, найпростіше, що можна собі дозволити у спеку. Також це найбезпечніша і найнеобхідніша для організму рідина. Якщо проста вода вже не «заходить», можна вичавлювати до склянки трохи лимонного соку. Але, що б ми не вигадували, найкращою є саме проста вода — без газу, кислоти, барвників. А усі напої, про які ми згадували вище, краще чергувати зі звичайною водою. Вона точно не нашкодить. Не забувайте — ми ж і самі на 75% складаємось з води. Але зауважте, що вода не має бути крижаною. Як це не дивно звучить, вживання надто холодної води може призвести до перегріву, тому що вона швидко та різко охолоджує організм, тож мозок отримує сигнал організм — потрібно швидко зігріти. Кров від рук, ніг і голови перерозподіляється до шлунку, внаслідок чого можуть виникнути запаморочення, спазми в животі. А ще зростає ризик спіймати ангіну чи бронхіт. Тож опитмальна температура води — кімнатної температури чи на 1-2 градуси нижче. А як же кава та пиво? У спеку варто відмовитися від кави, солодкої газованої води та алкогольних напоїв. Невеличку філіжанку кави варто дозволяти собі тільки уранці, тому що цей напій прискорює виведення рідини із організму. Тож до чи після кави потрібно випити склянку води. Солодкі газовані напої спочатку дають ілюзію втамування спраги, проте через високий вміст цукру незабаром у крові підвищується рівень глюкози, і вам знову хочеться пити. Алкогольні напої у спеку ще більше шкодять організму, ніж зазвичай і можуть призвести до стрибків тиску, запаморочення, непритомності та зневоднення організму. Олександр Гурський Журналіст https://thegard.city/cards/307381/scho-piti-u-speku Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 27 по 30 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис СОТ закликає не встановлювати обмежень щодо експорту агропродукції Agravery. -28.04.2020 22 квітня 2020 року члени СОТ, у тому числі Україна, розповсюдили спільну заяву стосовно забезпечення відкритої та передбачуваної торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією в рамках пандемії COVID-19. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки. Відповідний документ було створено у розвиток заяви міністрів сільського господарства G20 щодо необхідності злагодженого співробітництва для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, зокрема й харчування, у відповідь на пандемію коронавірусної інфекції. «У спільній заяві відзначено про важливість недопущення застосування невиправданих обмежень експорту сільськогосподарської продукції, що можуть порушувати глобальні ланцюги постачання та впливати на продовольчу безпеку інших країн», — йдеться в повідомленні. Слід зазначити, що частка від глобального експорту сільськогосподарських товарів і продовольства підписантів заяви становить понад 63%. Також підписанти закликали усіх членів СОТ до координації дій у цьому напрямку. «Своєчасне та точне надання інформації щодо торговельних заходів, що стосуються сільськогосподарської та харчової продукції, рівнів виробництва, споживання та запасів, а також цін зменшує невизначеність і дозволяє урядам, трейдерам, споживачам і виробникам приймати обґрунтовані рішення» — додають учасники спільної заяви. аgravery.com Аграрні асоціації закликають зберегти Висоцького на посаді Agravery. -27.04.2020 Асоціації АПК України звернулася до президента України та прем’єр-міністра з приводу можливих кадрових змін в складі уряду та зміни заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідального за аграрний напрямок.Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради. Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ) від імені своїх членів — ГС «Всеукраїнська аграрна рада», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та представників інших громадських об'єднань АПК звернулася до президента України та прем'єр-міністра з приводу можливих кадрових змін в складі уряду та зміни заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідального за аграрний напрямок. «Починаючи з 21 квітня поточного року численні ЗМІ, посилаючись на власні джерела інформації в уряді, розповсюджують новину, що уряд планує звільнити Тараса Висоцького — аграрного заступника Мінекономіки. Зокрема, поширюється інформація, згідно якої наразі розглядаються два варіанти — зміна аграрного заступника Мінекономіки або призначення повноцінного міністра АПК», — йдеться у заяві. Таким чином, представники провідних громадських об'єднань зазначають, що Тарас Висоцький був назначений на посаду у вересні 2019 року та, на їхню думку, за сім місяців своєї роботи, не зважаючи на відсутність повноцінного аграрного міністерства, проявив себе як сумлінний, чесний і компетентний фахівець, що повністю відповідає займаній посаді. «Завдяки зусиллям Тараса Висоцького, в умовах карантину був налагоджений ефективний діалог між профільним міністерством та представниками галузі, який за своєю якістю: відкритості, ефективності та продуктивності перевершує досягнення попередників», — наголошують підписати звернення. На думку представників профільних асоціації, відновлення Міністерства аграрної політики є необхідною умовою для успішного розвитку аграрної галузі. Тож урду необхідно прийняти рішення щодо відновлення відомства. «Враховуючи вищезазначене, ми наголошуємо на необхідності збереження Тараса Висоцького на посаді заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, або рівнозначній посаді, якщо буде прийнято рішення про відновлення профільного аграрного міністерства», — наголошується у листі-зверненні. аgravery.com Український експорт агропродукції у Китай може значно змінитися AgroNews.ua. -30.04.2020 Угода про “першу фазу”, яка закінчила торговельну війну між Китаєм та США, зобов’язує Китай значно розширити свої закупівлі продуктів харчування, сільського господарства та морепродуктів у США, як цього року, так і у 2021 році. Колишній головний економіст USDA Джо Глаубер заявив, що Китаю доведеться різко прискорити свої закупівлі для досягнення цієї мети, повідомляє agriculture. Про це пише agronews.ua. “Я думаю, що нам пощастить досягти рівня продажів, як у 2017 році”, – заявив Глаубер під час вебінару Farmdoc Daily . У лютому 2020 року USDA прогнозував експорт сільськогосподарської продукції в 14 мільярдів доларів до Китаю. Угода “першого етапу” вважає “базовим” показником продажів 2017 року – на рівні 24 мільярдів доларів. “Китай повідомив про імпорт на 5 мільярдів доларів американської сільськогосподарської продукції протягом перших трьох місяців цього року. Китаю потрібно буде вдвічі збільшити цей обсяг, до 10 мільярдів доларів, протягом решти трьох кварталів року, щоб досягти планового показника в 36,5 мільярдів доларів цього року”, – сказав Глаубер. Продажі свинини, бавовни, пшениці, кукурудзи та сорго заохочують, але темпи дуже повільні, сказав він. Повідомлялося про незначні продажі сої, як правило, найбільший експорт сільського господарства до Китаю. Глаубер заявив, що Китай традиційно купує американську сою під час збору врожаю, коли ціни найнижчі. “Я не думаю, що ми побачимо багато продажів чи відправлень до кінця літа.” agronews.ua Україна цьогоріч «грала» на російському експортному зерновому полі AgroNews.ua. -30.04.2020 Українські експортери скористалися тим, що Росія відставала від торішніх показників поставок свого зерна в інші країни, тож Україна досить вільно почувалася на традиційних російських ринках, – повідомляє аналітик “УкрАгроКонсалт” Єлизавета Малишко. Про це пише agronews.ua. У 2019/2020 році українським експортерам вдалося закріпитися на ринках, де раніше традиційно панував російський експорт – в Єгипті, Туреччині, Бангладеш. Досягти цього дозволила гнучка цінова політика.Українські трейдери все більш впевнено почуваються на закордонних ринках, передусім пшениці, не бояться цінової гри. Можна сказати, що цьогоріч вони, можливо вперше, продемонстрували агресивну маркетингову політику на ринку пшениці, яка, зазвичай, не була притаманна Україні раніше. Аналогічна цінова історія відбувається і з ячменем. Спочатку очікувалося, що Україна зможе відправити на зовнішні ринки близько 5 млн тонн ячменю. Але темпи відвантажень в першій половині сезону відставали від цільових. І відповідно, були певні ризики, що експортний потенціал не буде реалізований.«Але зараз, коли ціни пішли вгору, в Україні відзначаються незвичайні темпи експорту ячменю для другої половини сезону. Зараз реалізуються ті тендери, які були проведені в січні. Відвантажується ячмінь по закупкам в Саудівську Аравію, Туніс, Алжир. І оголошений цілий ряд нових тендерів. Правда, частина цих тендерів – вже на майбутній урожай, але це потенційно надає підтримку ринку», – зазначила Єлизавета Малишко. У березні експортовано понад 300 тис. тонн ячменю, в квітні цієї культури відвантажили понад 270 тис. тонн. agronews.ua ЄС може заборонити імпорт етанолу з України AgroNews.ua. -28.04.2020 В ЄС вимагають ввести заборону на імпорт етанолу, так як він здатен поставить під загрозу не тільки європейський сектор етанолу, а й виробництво не ГМО-сировини, повідомляє feednavigator. Про це пише agronews.ua. «Ми повинні відхилити запити на тимчасове призупинення мит на етанол. Ми повинні зберегти антидемпінгові і антидотаційні заходи, які в даний час застосовуються до імпорту біодизеля з США», підкреслює Олександр Бачлер, голова робочої групи Сора-Cogeca з біоенергетики. Очікується, що виробництво ріпаку в ЄС в 2020/2021 маркетинговому році складе близько 17 млн тонн через скорочення посівних площ. Посівні площі з багатими білками культурами приблизно на 30% нижче, ніж в 2017/2018 роках, повідомляють Сора-Cogeca. «Зіткнувшись з карантинними заходами в ЄС і в усьому світі, ринки переробки білкових культур ризикують вступити в фазу сильної нестабільності в результаті більш низького попиту на біотоппіво і низького рівня виробництва білкових культур в Європі. У цьому контексті, європейські фермери, кооперативи і організація закликають до комплексу швидких дій». agronews.ua Україна експортує зерно рекордними темпами – 50 млн т AГРОПОЛІТ. -29.04.2020 З початку 2019/20 маркетингового року (липень 2019 — червень 2020) станом на 28 квітня 2020 року експорт зернових з України досяг 50 млн тонн. Про це свідчать дані «Інформаційно-аналітичного порталу АПК України». Експорт зернових в цьому сезоні на 7,72 млн тонн перевищує результат за аналогічний період минулого маркетингового року (42,29 млн тонн). На звітну дату в розрізі культур з України експортовано: пшениці – 18,89 млн тонн (більше на 4,55 млн тонн); ячменю – 4,64 млн тонн (+1,26 млн тонн); кукурудзи – 25,81 млн тонн (+1,97 млн тонн); жита – 8,2 тис. тонн (-80 тис. тонн). Нагадаємо, що міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства розробило Додаток 2 до Меморандуму про взаєморозуміння між Мінекономіки України і учасниками зернового ринку, яким пропонується обмежити експортні відвантаження української кукурудзи на поточний МР. agropolit.com/news/ Україна скоротила поставки кукурудзи до ЄС AgroTimes.-28.04.2020 Україна у І кварталі 2020 року скоротила поставки кукурудзи до ЄС на 28%, порівняно з аналогічним періодом минулого року (з $ 887 млн до $636 млн) та на 10,8%, порівняно з попереднім кварталом, коли цієї продукції до ЄС було експортовано на $713 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби. Натомість експорт зернової в країни Азії протягом січня-березня зріс на 46% – із $553 млн у І кварталі 2019 року до $778 млн у І кварталі 2020 року, і на 51%, порівняно з попереднім кварталом. За звітний період зросли також обсяги поставок кукурудзи в країни Африки: порівняно з І кварталом минулого року – на 45% (з $341 млн до $495 млн), порівняно з попереднім кварталом – на 80% (з $274,5 млн до $495 млн). www.agrotimes.net/ Світові ціни на цукор опустилися до 12-річного мінімуму AgroTimes.-28.04.2020 Світові котирування на цукор-сирець уперше за останні 12 років опустилися нижче 10 центів/англо-фунт, сягнувши 9,8 центів/англо-фунт. Про це повідомляють аналітики електронної зернової біржі Grain Trade. Починаючи з 12 березня цукор-сирець подешевшав на 40%, а травневі ф’ючерси на біржі в Нью-Йорку у п’ятницю опустилися до найнижчого з червня 2008 року рівня $215/тонна. Котирування білого цукру у мішках знизилися менше, і серпневі контракти в Парижі 21 квітня торгувалися по $322/тонна, що перевищує локальний мінімуму липня-серпня минулого року. Після двох сезонів профіциту, коли у більшості країн накопичувалися запаси та знижувалися ціни на цукор, у 2019/20 МР у світі спостерігається дефіцит цукру внаслідок скорочення виробництва в Індії, Пакистані, Таїланді, Україні та окремих країнах ЄС через посушливу погоду. Частково ситуацію компенсує збільшення виробництва в Росії з 6,13 до 7,71-7,75 млн тонн та Бразилії завдяки зменшенню переробки тростини на етанол. Через посушливі погодні умови та низькі ціни на цукор, у 2020/21 МР суттєво скоротяться площі сівби цукрових буряків в Німеччині, Україні, Білорусії та на півдні Росії. В Україні наразі цукровими буряками засіяно 199,8 тис. га із запланованих 209 тис. га, тоді як у 2019 році ними було засіяно 220 тис. га. Минулого року країна зменшила виробництво цукру майже на 30% – до 1,48 млн тонн унаслідок зменшення посівних площ та низьких світових цін, а також скорочення експорту через високу конкуренцію з Росією на ринках колишніх радянських республік. «Світовий попит на цукор в цьому році продовжить знижуватися внаслідок скорочення споживання дорогих цукерок, соків та солодкої води, викликаного карантинними обмеженнями», – йдеться в повідомленні. www.agrotimes.net/ Саудівська Аравія закупила 60 тис. тонн української пшениці AgroTimes.-27.04.2020 Державний покупець зерна Саудівської Аравії, компанія SAGO, заявила в понеділок, 27 квітня, що зробила свою першу закупівлю пшениці у саудівського інвестора за кордоном. Про це повідомляється на Телеграм-каналі Refinitiv Agriculture з посиланням на Reuters. SAGO повідомила, що купила 60 тис.тонн української пшениці у компанії SALIC, сільськогосподарського інвестиційного підрозділу фонду національного добробуту країни. За інформацією операторів ринку, українська пшениця з умістом протеїну 11% була закуплена з поставкою у вересні цього року за ціною $248/тонна. www.agrotimes.net/ На Україну очікує нова тютюнова криза - ЗМІ Газета по-українські.-29.04.2020 Підвищення в 4 рази акцизу на тютюнові стіки для нагрівання створить додаткові проблеми з наповненням держбюджету. Скандальний закон №1210, прийнятий ще 16 січня 2020 р., але досі не підписаний президентом України, ще більше розширить недовиконання доходів держбюджету з тютюнового акцизу та ще більше віддалить Україну від законодавства і практики оподаткування Євросоюзу. Про це пише кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування Тетяна Кощук в своїй статті в УНІАН. Закон серед іншого передбачає різке (в 4 рази) підвищення акцизу на тютюнові вироби для нагрівання. "Це нововведення прийнято попри його невідповідність науковим підходам, рекомендаціям Єврокомісії та досвіду країн ЄС щодо оподаткування цієї категорії тютюнових виробів", – пояснює Тетяна Кощук. Експерт нагадує, що у 2018 р. Єврокомісія оприлюднила Звіт для Ради ЄС щодо особливостей застосування положень європейської Директиви 2011/64/ЄС від 21.06.2011 р. до альтернативних тютюнових виробів та їх замінників. У цьому Звіті Єврокомісія рекомендує країнам ЄС визначати ставки акцизу щодо стіків (хітсів) для систем нагрівання тютюну у фіксованій сумі за кожен кілограм продукції – в рамках акцизної категорії "інший тютюн для куріння". Ця категорія, як правило, оподатковується за найнижчими ставками серед тютюнових виробів. Показово, що всі країни-члени Євросоюзу застосовують щодо систем нагрівання тютюну меншу або суттєво меншу ставку акцизу порівняно із сигаретами. Наприклад, у Німеччині така різниця в акцизному навантаженні становить приблизно 9 разів, в Іспанії – 6 разів, в Угорщині – більш як 3 рази. З моменту появи на ринку України тютюнових виробів для нагрівання вони оподатковувались акцизом саме так, як рекомендує Єврокомісія. Але закон №1210 перекреслює європейський підхід. Gazeta.ua Зернова корпорація запустила чотири комплекси з виробництва борошна УНІАН: Новини України.-29.04.2020 Зазначається, що все борошно йде виключно на внутрішній ринок України для стабілізації цін на хлібобулочну продукцію. Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) у квітні запустила в роботу 4 борошномельних комплекси та нарощує обсяги виробництва борошна. Про це повідомляє прес-служба корпорації. "Починаючи з 1 квітня поточного року, корпорація запустила в роботу чотири борошномельних комплекси: Кролевецький КХП (Сумська область), Черняхівський елеватор (Житомирська область), Львівський КХП та Тернопільський КХП. Зараз підприємства працюють на повну планову потужність, на сьогодні переробили понад 10 тисяч тонн пшениці, з якої виготовлено понад 7 тисяч тонн борошна", - сказано в повідомленні. Зазначається, що все вироблене на цих підприємствах борошно йде виключно на внутрішній ринок - на хлібокомбінати та заводи, для стабілізації цін на хлібобулочну продукцію. "Серед клієнтів ДПЗКУ - найбільші хлібокомбінати та хлібозаводи Волинської, Івано-Франківської, Харківської, Сумської, Житомирської та Київської областей", - йдеться в повідомленні. Також повідомляється, що в травні корпорація планує продовжити виробництво борошна на цих потужностях і запустити виробництво житнього борошна на одному з власних підприємств. www.unian.ua Експерти прогнозують зростання виробництва та експорту соняшникової олії УНІАН: Новини України.-27.04.2020 Виробництво соняшникової олії може досягти 6,7 мільйона тонн, експорт - 6,4 мільйона тонн.Україна може значно збільшити виробництво та експорт соняшникової олії у 2019-2020 маркетинговому році (МР, вересень 2019 - серпень 2020). Про це йдеться в повідомленні на сайті асоціації "Укроліяпром". "Очікується, що за підсумками 2019/20 МР виробництво соняшникової олії досягне рекордної позначки 6,6 - 6,7 мільйона тонн (зростання на 2-3% у порівнянні з 2018/19 МР), експорт зросте до 6,3-6,4 мільйона тонн (зростання на 3-5%)", - йдеться в повідомленні. Зазначається, що у 2019/20 МР олійножирова галузь України продовжує нарощування виробництва та експорту олії, шроту, маргаринової продукції та майонезу. Зокрема, у вересні-березні виробництво маргарину збільшилося майже на 20% - до 159 тисяч тонн, соусів і майонезів - на 13%, до 95,5 тисячі тонн. За першу половину сезону виробництво нерафінованої соняшникової олії збільшилося на 11,7% - до 3,8 мільйона тонн, рафінованої – на 21%, до 536 тисяч тонн. Згідно з повідомленням, валовий збір насіння соняшнику врожаю 2019 року сягнув 15,2 мільйона тонн, що на 7,7% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 квітня 2020 року залишки насіння соняшнику на складах становили 6,2 мільйона тонн. При цьому урожай соняшнику у 2020 році очікується на 5% нижче, ніж минулого року – на рівні 14,5-15 мільйонів тонн. Як повідомляв УНІАН, у 2019 році Україна експортувала насіння олійних на 2,5 мільярда доларів, а соняшникової олії – на 4,3 мільярда доларів. Найбільшим імпортером цього насіння стала Німеччина (19% усіх поставок), а олії - Індія (30%). www.unian.ua В Україні зросте попит на курятину УНН.-30.04.2020 На тлі карантину в Україні зросте попит на доступні у ціні продукти харчування, зокрема курятину. Про це розповів старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ярослав Навроцький, передає УНН із посиланням на пресслужбу інституту. "У ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве", - розповів фахівець. Разом з тим, попит на інші види продукції тваринництва – впаде. Йдеться, зокрема, про м'ясо великої рогатої худоби. Це - найбільш дорогий вид м’ясної продукції, який з початку року подорожчав на 9,2 % – до 157,22 грн за кг. Крім того, може впасти попит на деякі види молочної продукції, зокрема дорогі сири. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт. "Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання", - розповів Навроцький. При цьому, попит на групи товарів нетривалого зберігання, такі як томати, огірки, ягоди та зелень, знижуватиметься, прогнозує експерт. У свою чергу попит на різні види зерна та крупи буде високим, додає Навроцький. "Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5 % – з 17,30 грн/кг до 30,19 грн/кг, то лише протягом березня-квітня цього року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2 % – до 43,22 грн/кг", - інформує він. Попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію також знизиться. Як на занадто коштовні. "Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. При цьому збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон, як види продуктів, що на думку населення здатні підвищувати імунітет", - розповів він. www.unn.com.ua/ Продовольчий ринок країни стабільний та прогнозований - Мінекономіки УНН.- 28.04.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства здійснює щоденний моніторинг експорту зерна, та загалом констатує стабільну ситуацію на продовольчому ринку країни, повідомляє УНН. “З метою недопущення створення дефіциту продовольчих товарів на внутрішньому ринку та оперативного реагування на ситуації Мінекономіки проводить щоденний моніторинг експорту зерна, у тому числі пшениці”, — зазначає заступник міністра Тарас Висоцький. Загалом продовольча ситуація в країні залишається контрольованою та прогнозованою. “Відповідно до узагальненої оперативної інформації, отриманої від багатьох торговельних мереж, на сьогодні торговельні мережі забезпечені товарами всіх категорій у повному обсязі та мають достатню кількість товарних залишків для забезпечення споживчого попиту у разі його збільшення. Питання наявності продукції на внутрішньому ринку вирішується шляхом діалогу між виробниками і торговельними мережами”, — інформують в Мінекономіки. Україна відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, наголошують посадовці. “Потреба внутрішнього ринку в основних продуктах харчування забезпечується в достатньому обсязі, що відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, рекомендованому Продовольчою сільськогосподарською організацією ООН, та дозволяє формувати потужну базу для аграрного експорту”, — констатує Висоцький. www.unn.com.ua/

< Назад Rudiachenko Oleksandr Ukrainian Bulava/ Oleksandr Rudiachenko. - Kyiv: Summit-Book, 2024. -192 p.:il. Rudiachenko Oleksandr Ukrainian Bulava/ Oleksandr Rudiachenko. - Kyiv: Summit-Book, 2024. -192 p.:il. Відповідно до Плану заходів Міністерства культури та інформаційної політики України щодо захисту національного інформаційного простору розроблено модель інформаційного продукту графічного характеру в рамках кампанії «Книга для зміцнення національної єдності», а саме підготовка і реалізація проєкту «Українська булава». Англомовне видання «Ukrainian Bulava» підготував автор Рудяченко Олександр, видавництво «Саміт-книга». Видання знайомить з визначними історичними постатями Української держави: відомий усім бандурист, оповідач XVII століття Козак Мамай; історичний патрон Запорізької Січі Дмитро Вишневецький «Байда»; отамани - Северин Наливайко, Іван Сірко, Іван Підкова; гетьмани - Петро Сагайдачний, Оліфер Голуб, Тарас Трясило, Іван Сулима. Нариси персоналій супроводжуються кольоровими ілюстраціями: портрети, герби, мапи, фрагменти бойових походів. Попередня Наступна