Результати пошуку

< Назад Салат з пекінської капусти Інгредієнти Пекінська капуста - невелика Кукурудза - 1 бан. Огірок - 3 шт Помідор - 2 шт Сир ковбасний - 200 г Кріп Сіль Майонез - 3 ст. л. Олія - 1 ст. л. Цибуля зелена Кроки Цибулю нарізати півкільцями, обсмажити. Нарізані гливи, обсмажити близько 7-8 хвилин. Після цього додати подрібнений часник і обсмажити пару хвилин. Відставити в сторону - нехай охолонуть. Нарізати капусту тонкими смужками, огірки - брусочками. Змішуємо підготовлені продукти. Полити соком лимона, посолити і поперчити за смаком. Салат повинен трохи постояти. За цей час всі продукти в ньому подружаться. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Фарширована цибуля Інгредієнти фарш з індички - 250 г, гриби - 200 г, крохмаль -10 г, соєвий соус -100 мл, вино біле сухе -30 мл, рослинна олія - 30 мл, цибуля - 6 штук, яйце - 1 шт. Кроки Вийміть з лука серцевину. Поріжте її і обсмажте разом з грибами і фаршем. Додайте в фарш яйце. У кожну цибулину додайте щіпку крохмалю, наповніть фаршем і покладіть у змащену маслом форму. Запікайте в духовці 30 хвилин при 180 градусах. На стіл подавайте, полив соєвим соусом. Попередній допис Наступний допис

< Назад Паштет з тунцем Інгредієнти Інгредієнти одна консервована банка тунця 150 г оливок без кісточок один лимон 5 гілочок петрушки 200 г будь-якого крем-сиру один багет 1 ст. л. соняшникової олії 2-3 дрібки сухого орегано або суміш пряних трав сіль та перець за смаком Кроки Кроки Оливки без кісточок (100-120 г) подрібніть ножем. Лимон помийте і зріжте верхній шар жовтої цедри так, щоб вийшли тонкі смужки. Помийте 5 гілочок петрушки, після чого відокремте листя від стебел і подрібніть їх ножем. Відкрийте банку з тунцем та злийте весь сік. Змішайте тунець, оливки, цедру лимона, зелень петрушки і 200 г крем-сиру в одній посудині. Після цього посоліть і поперчіть готовий паштет за смаком. Багет потрібно нарізати на однакові шматочки і трохи підсушити на сковорідці. Намастити паштет на підсушені шматочки багета і прикрасити їх невеликою кількістю лимонної цедри. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 23 серпня по 28 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 23 по 28 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Міжнародна спільнота відіграє важливу роль для безпеки українського експорту, - Денис Марчук 1 2. Ще одна фітосанітарна лабораторія в Україні отримала повноваження 2 3. В Україні почали діяти нові правила захисту місцевих продуктів 2 4. Поточні ціни на соняшник роблять переробку невигідною 2 5. В Україні запустять реєстр виробників винограду і вина 2 6. Середньорічні обсяги експорту меду з України сягають 59,5 тис. т 3 7. Grain from Ukraine: до Мозамбіку та Малаві відправили 23 тис. т української кукурудзи 3 8. Українські агропідприємства розвиватимуть сільське господарство в Африці 3 9. Експорт соняшникової олії у серпні може найменшим за останні два роки 3 10. Європейські покупці активно розглядають пропозиції продовольчої пшениці з України 4 11. “Астарта” розпочала 25-й сезон цукроваріння 4 12. «Укроліяпром» заявила, що переробка ріпаку цьогоріч не перевищить 400 тисяч тонн 4 13. Україна заробила на експорті м’яса птиці за 7 місяців на 17% більше 4 ------------------------------------------------------------------ 1. Міжнародна спільнота відіграє важливу роль для безпеки українського експорту, - Денис Марчук Agravery. -23.08.2024 Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук висловив свою думку щодо міжнародної ситуації, що склалася навколо українського аграрного експорту та світової продовольчої безпеки. Він зазначив: «Туреччина завжди буде відігравати важливу роль, оскільки Босфор є головним коридором, через який проходять кораблі з українським експортом. Турецька позиція у торговельних відносинах має велике значення для нашої країни. Хоча впливати на дії Путіна складно, співпраця з Туреччиною допомагає Україні зберігати можливості для експорту. А спільні зусилля України, Туреччини, Румунії та Болгарії щодо розмінування дозволяють забезпечити безпеку суден, які заходять і виходять з українських портів».Питання продовольчої безпеки світу сьогодні залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, а інтерес до української агропродукції буде зростати і надалі. Експерт також нагадав про проблему конкуренції з боку Росії на міжнародних ринках: Окрім того, він відзначив зростаючу роль Японії у підтримці України. «Японія, яка імпортує близько 80% продуктів харчування, розуміє стратегічне значення співпраці з Україною. Їхня активна участь у процесах розмінування та інших проєктах демонструє важливість нашого партнерства», — зауважив заступник голови ВАР. Денис Марчук наголосив на важливості подальшої міжнародної підтримки для захисту українського експорту: https://agravery.com/uk/posts/show/miznarodna-spilnota-vidigrae-vazlivu-rol-dla-bezpeki-ukrainskogo-eksportu-denis-marcuk 2. Ще одна фітосанітарна лабораторія в Україні отримала повноваження Agravery. -23.08.2024 Дані на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України свідчать, що міністерство включило Державні установу «Полтавська обласна фітосанітарна лабораторія» до Переліку фітосанітарних лабораторій, уповноважених на проведення огляду, відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізи). Таким чином, вказаний перелік за період з середини травня до середини серпня збільшився з 23 до 24 лабораторій. https://agravery.com/uk/posts/show/se-odna-fitosanitarna-laboratoria-v-ukraini-otrimala-povnovazenna 3. В Україні почали діяти нові правила захисту місцевих продуктів AgroNews.ua . -28.08.2024 Набули чинності нові правила реєстрації географічних зазначень в Україні, затверджені Міністерством економіки. Відтепер українські виробники, чия продукція має особливу якість завдяки своєму географічному походженню, зможуть зареєструвати географічні зазначення за чітко регламентованою процедурою. Це повідомляє Мінекономіки. Заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів зазначив: «Використання географічних зазначень не лише підкреслює унікальність українських продуктів, але й сприяє розвитку наших аграрних регіонів. Це допомагає зберегти традиції та знання, що передавалися місцевими виробниками з покоління в покоління». Нові правила адаптовані до регламентів Європейського Союзу, що означає, що українські географічні зазначення тепер можуть бути офіційно визнані і захищені на території ЄС. Це важливий крок для розвитку місцевих виробників і просування їх продукції на європейські ринки. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-pochaly-diyaty-novi-pravyla-zahystu-misczevyh-produktiv/ 4. Поточні ціни на соняшник роблять переробку невигідною AgroNews.ua . -24.08.2024 Аналітики Spike Brokers повідомляють, що ціни на соняшник продовжують триматися на рівні $490-500 з ПДВ з доставкою на завод. Виробники відтерміновують збут олійної, не дозволяючи ринку насититися пропозиціями та скоригуватися в ціні. Фахівці зазначають: «За словами представників заводів, за поточних рівнів цін на соняшник переробка стає економічно невигідною. Соняшникова олія торгується на рівні $910 CPT морські порти на період до листопада без премій за пізніші періоди». https://agronews.ua/news/potochni-cziny-na-sonyashnyk-roblyat-pererobku-nevygidnoyu/ 5. В Україні запустять реєстр виробників винограду і вина AgroNews.ua . -23.08.2024 Прес-служба Апарату Верховної Ради України повідомила, що 22 серпня 2024 року ВРУ ухвалила євроінтеграційний Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (реєстр. № 9139). Цим Законом імплементуються положення ряду актів ЄС, зокрема: положення Регламентів № 1308/2013, № 2021/2117, № 251/2014, № 2019/33, № 2019/33, № 2019/34, № 2018/273, № 2019/934, № 2024/1143. Врегульовано вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС. Завдяки чому буде спрощено вихід української виноробної продукції на міжнародні ринки. Закон матиме позитивний вплив на підвищення якості виноробної продукції; захисту вітчизняного виробника; усунення чинників, що спотворюють конкуренцію та простежуваність виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zapustyat-reyestr-vyrobnykiv-vynogradu-i-vyna/ 6. Середньорічні обсяги експорту меду з України сягають 59,5 тис. т AgroPortal.ua .-27.08.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що с ередньорічні обсяги експорту меду з України, якщо брати в середньому за 5 років, сягнули 59,5 тис. т. За інформацією відомства, до країн ЄС експортовано 51,8 тис. т (87%), США — 4,0 тис. т (7%), Туреччини — 1,7 тис. т (3%), Японії — 0,6 тис. т (1%). https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/serednorichni-obsyagi-eksportu-medu-z-ukrajini-syagayut-59-5-tis-t 7. Grain from Ukraine: до Мозамбіку та Малаві відправили 23 тис. т української кукурудзи AgroPortal.ua .-27.08.2024 Корабль з понад 3,8 тис. т кукурудзи до Мозамбіку та 19,2 тис. т до Малаві Україна відправила в межах ініціативи Grain from Ukraine, повідомило Мінагрополітики України . Вантаж вирушає до Мозамбіку морем, а вже потім буде транспортований до Малаві сушею. Після прибуття продукти будуть використани Всесвітньою продовольчою програмою для роздачі соціально незахищеним категоріям населення в цих країнах. Українська кукурудза дозволить підтримати їжею близько 200 тис. людей у Мозамбіку та 900 тис. людей у Малаві впродовж 3 місяців. Це стало можливим завдяки донорської підтримки Швеції, Нідерландів, Франції, Південної Кореї та Португалії. https://agroportal.ua/news/ukraina/grain-from-ukraine-do-mozambiku-ta-malavi-vidpravili-23-tis-t-ukrajinskoji-kukurudzi 8. Українські агропідприємства розвиватимуть сільське господарство в Африці AgroPortal.ua .-26.08.2024 Під час конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків» генеральний директор ТОВ «Перший млин» Ігор Новицький повідомив, що у Нігерії не обробляється більше 50% земель, тому українським сільгоспвиробникам, які планують виходити на ринки країн Африки, варто розглядати землеробство. Компанія «Перший млин» вже подала документи в одному зі штатів Нігерії на отримання для обробітку 2 тис. га. Він додав, що найперше українці мають експертизу в землеробстві, якої немає в країнах Африки, але без конкретної присутності компанії на цьому ринку нічого не вдасться. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinski-agropidpriyemstva-rozvivatimut-silske-gospodarstvo-v-africi 9. Експорт соняшникової олії у серпні може найменшим за останні два роки AgroTimes.-28.08.2024 За 25 днів серпня експорт соняшникової олії з України становив близько 200 тис. тонн, що на 45% менше показника за аналогічний період липня. За попередньою оцінкою аналітиків ІА « АПК-Інформ », обсяг експорту даного продукту за весь серпень може стати найменшим місячним показником за понад 2 роки. Це зумовлено скороченням переробки соняшника в країні через дефіцит пропозиції сировини. Основним напрямком експорту української олії в поточному сезоні став Євросоюз, куди було відвантажено рекордний обсяг – майже 3,7 млн тонн. Усього з вересня по 25 серпня 2023/24 МР з України було експортовано трохи більше 6,23 млн тонн, що стало одним із найбільших обсягів для вказаного періоду. https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-sonyashnykovoyi-oliyi-u-serpni-mozhe-najmenshym-za-ostanni-dva-roky/ 10. Європейські покупці активно розглядають пропозиції продовольчої пшениці з України AgroTimes.-23.08.2024 Частка України в загальному імпорті пшениці в ЄС знизилася до 56% проти 63% минулого року за період з 01 липня по 18 серпня 2024 року, повідомляють аналітики Spike Brokers. В загальному імпорті ЄС частка Канади та Молдови зросла до 35% порівняно з 14% минулого року. На тлі проблем з якісною пшеницею, європейські покупці активно розглядають пропозиції продовольчої пшениці з України. Останні індикації покупців: - DAP Україна (Одеса) 12.5pro ~201-203$; - DAP Україна (Одеса) 11.5pro ~198-200$; - DAP Україна (Одеса) 10.5pro ~180-182$; - DAP Україна (Одеса) фураж ~178-180$; - DAP Німеччина (пн.) фураж ~196-209€; - DAP Румунія (порт) 11.5pro ~208-210$. https://agrotimes.ua/agromarket/yevropejski-pokupczi-aktyvno-rozglyadayut-propozycziyi-prodovolchoyi-pshenyczi-z-ukrayiny%ef%bf%bc/ 11. “Астарта” розпочала 25-й сезон цукроваріння Вizagro.- 27.08.2024 Пресслужба агропромислового холдинга “Астарта” повідомила, що холдинг розпочав переробку цукрових буряків на заводі у Вінницькій області. Загалом у сезоні працюватимуть п’ять заводів аграрної групи. “Першим, саме у День Незалежності України, 24 серпня, переробку цукрових буряків розпочав цукровий завод на Вінниччині. Наприкінці цього тижня заплановані запуски двох заводів на Полтавщині, а у вересні – ще двох. Загалом у поточному сезоні сировину перероблятимуть п’ять цукрових заводів агропромхолдингу”, – йдеться у повідомленні. https://bizagro.com.ua/astarta-rozpochala-25-j-sezon-tsukrovarinnya/ 12. «Укроліяпром» заявила, що переробка ріпаку цьогоріч не перевищить 400 тисяч тонн Вizagro.- 27.08.2024 В асоціації «Укроліяпром» заявили, що максимум, якого може сягнути внутрішня переробка ріпаку у 2024 році, — 400 тис. т. На думку експертів, на переробку йтиме ріпак, який не пройде по експортних параметрах. В переробку ріпаку включилось з десяток заводів, але масово цього не станеться. Ціни на ріпак високі, а вартість олії майже така як соняшникова. В «Укроліяпром» зазначили, що є ще один фактор, який вплине на ситуацію з ріпаком. Європа збере його менше, в жовтні зазвичай включається Канада, вона вирощує каноли за 20 млн т, і теж багато поставляє в ЄС. Європа в середньому імпортує 7 млн т. https://bizagro.com.ua/ukroliyaprom-zayavyla-shho-pererobka-ripaku-tsogorich-ne-perevyshhyt-400-tysyach-tonn/ 13. Україна заробила на експорті м’яса птиці за 7 місяців на 17% більше Вizagro.- 22.08.2024 Протягом січня-липня 2024 року, згідно з даними Державної митної служби, Україна експортувала 261,6 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці – на 5,2% більше, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року. У грошовому ж еквіваленті експорт за сім місяців цього року зріс на 17,1% проти аналогічного періоду 2023 року і сягнув $543,6 млн. Головними покупцями цієї продукції за сім місяців 2024 року були Нідерланди (23,2%), Саудівська Аравія (16%) та Словаччина (9,4%). https://bizagro.com.ua/ukrayina-zarobyla-na-eksporti-m-yasa-ptytsi-za-7-misyatsiv-na-17-bilshe/

< Назад Гарбузовий суп Інгредієнти Інгредієнти Гарбуз - 1 шт. Рис - 2/3 скл. Цибуля ріпчаста - 1 шт. Червоний солодкий перець - 2 шт. Масло вершкове - 1 ст.л. Вершки - 1,5 скл. Вода - 1 скл. Сіль, перець за смаком Кроки Кроки Очистіть гарбуз від шкірки і насіння, наріжте кубиками. Почистіть і дрібно поріжте цибулю, обсмажте на олії. Додайте 2/3 гарбуза і тушкуйте з додаванням води 20 хвилин. Подрібніть отриману суміш в блендері. До пюре додайте рис, нарізаний дрібними шматочками перець, залишки гарбуза, сіль, 2/3 склянки води. Варіть до готовності рису. В кінці влийте вершки і варіть ще 3-5 хвилин. Перед подачею підсмажте грінки і посипте суп зеленню. Попередній допис Наступний допис

< Назад Фарширований гарбуз «Хоккайдо» Інгредієнти Інгредієнти гарбуза "Хоккайдо" 300 г філе індички 200 г вершкового сиру типу «Філадельфія» 300 г шампіньйонів 2 середні цибулини 50 г волоського горіху сіль, перець, мускатний горіх Кроки Кроки Помиємо гарбуз, зріжемо шляпку, виймемо зернята та поставимо запікати на 25 хв. в нагріту до 180С духовку.Тим часом підсмажимо нарізану цибульку та гриби. Трохи підсолимо, поперчимо та додамо дрібку мускатного горіху. Філе індички нарізаємо кубиками та теж підсмажуємо до випаровування рідини. Дістаємо з духовки гарбуз, трошки солимо, перчимо. Викладаємо шарами вершковий сир, подрібнений волоський горіх, грибочки з цибулькою, м'ясо індички, знову гриби та вершковий сир. Накриваємо шляпкою та ставимо ще в духовку на 35 хв. до м'якості гарбуза. Дістаємо, декоруємо гарбузовими зернятками та смакуємо соковитою вершково-гарбузною з м'ясом та грибами стравою! Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 28 червня по 5 липня 2022 року Попередній допис Наступний допис Українські виробники сиру змушені скорочувати виробництво. Це місце займає імпорт Agravery.-05.07.2022 Попит на сир падає, деякі виробники навіть скоротили виробництво. Це не зменшило пропозицію, тому що імпорт сиру швидко відновлюється. Про це повідомляє ІНФАГРО. Не останньою причиною зниження продажів є досить висока ціна на сир. Виробники в крупному опті не готові віддавати традиційні сорти дешевше, а з націнкою мереж сир стає продуктом недоступним для багатьох споживачів. Схоже і виробникам, і мережам уже варто повертатися до довоєнних інструментів акційних розпродажів товару. А можливо варто й просто знизити ціни. Окремих виробників сиру у цій ситуації рятує експорт, але і там немає особливого заробітку через дорогу логістику. Окремі компанії змогли налагодити експорт сиру в країни ЄС, але там за нього дають ще менше, ніж при експорті у Казахстан. Виникає запитання: якщо є можливість віддавати за такою низькою ціною товар на експорт, то чи не зависокі виставляються ціни для внутрішнього ринку? Напевно ж навіть ціна в 160 грн/кг може бути в межах собівартості… Гірша економіка зараз у виробництві сирних продуктів. При однаково дорогій (з сирами) логістиці до основного ринку збуту, Казахстану, ціни залишаються практично на довоєнному рівні. Але при таких цінах сподіватися на значні продажі не варто, імпортери будуть поступово переключатися на альтернативну продукцію з інших країн, в першу чергу росії. Випуск сиру зростав кілька місяців поспіль, а в червні, скоріш за все, це зростання припиниться з урахуванням слабкого споживчого попиту і проблем з експортною логістикою. За приблизними оцінками, в червні зварили лише на 5% менше сичужних сирів, ніж в червні минулого року. Сирних продуктів виробляють значно менше ніж торік, бо експорт суттєво впав і споживання також. У червні сирного продукту вироблено приблизно на 35% відсотків менше, ніж в аналогічний період минулого року. Причин розраховувати на збільшення виробництва сиру і сирних продуктів поки що немає. Ринок якщо і буде зростати, то за рахунок імпорту. аgravery.com В Україні планують побудувати 7,1 ГВт нових потужностей зеленої енергетики Agravery.-05.07.2022 Міністр енергетики України Герман Галущенко взяв участь в режимі онлайн у експертній дискусії високого рівня «Зелена енергетика для відновлення післявоєнної України», що відбулася в Брюсселі. Участь у заході також взяли Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон, заступник директора Секретаріату енергетичного співтовариства Дірк Бушле, міжнародні та українські галузеві експерти. Герман Галущенко наголосив, що зелена трансформація буде в центрі післявоєнного відновлення України. Декарбонізацію енергетичного сектору України планується проводити, зокрема, завдяки розвитку безпечної та вуглецево-нейтральної ядерної енергетики. Також передбачається поетапна відмова від вугільних електростанцій, розвиток відновлюваних джерел енергії, розгортання акумулюючих потужностей. «Наша мета – побудувати 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, переходячи на ринкові моделі стимулювання зеленої енергетики, зокрема, «зелені» аукціони. Ми також плануємо на першому етапі встановити 750 МВт акумулюючих потужностей. Це підвищить стабільність енергетичної системи», - заявив Герман Галущенко. Вагомий внесок в зелену трансформацію може зробити розвиток водневої енергетики. «Ми розглядаємо 10 ГВт експорту водню з України до ЄС, який окреслила Єврокомісія як наш стартовий показник», - зауважив міністр. «Отримавши статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, ми маємо думати про досягнення цілей Європейської зеленої угоди одночасно з іншими державами ЄС. Ми розроблятимемо нашу політику з повною повагою до європейського законодавства, наших майбутніх зобов’язань щодо членства в ЄС і в повній координації з нашими європейськими партнерами», - підсумував Герман Галущенко. аgravery.com Мінагрополітика активно працює над збільшенням логістики через західні кордони AgroNews.ua. – 03.07.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства України активно працює над вирішенням питання розблокування експорту зернових культур. Уже понад 20 компаній планують або розпочали будувати перевалки в зонах, де пролягають нові логістичні маршрути. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час телеефіру Всеукраїнського марафону в програмі «Подробиці», пише agronews.ua. «Ми активно працюємо над збільшенням логістики через західні кордони. За цей місяць очікуємо близько двох мільйонів тонн експорту зерна, яке вже перейшло за новими логістичними маршрутами: це Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина. І маємо потенціал до збільшення. Понад 20 компаній планують або розпочали будувати перевалки в цих зонах. Ми проводимо переговори з ЄС і в кінці липня буде окрема зустріч із широким колом учасників на рівні міністрів – аграрних, транспортних відповідних країн, щоб збільшувати європейську інфраструктуру в першу чергу за вагонами і траками, бо їх катастрофічно не вистачає», – наголосив Міністр. Як зазначив Микола Сольський, основні точки, над якими потрібно працювати з європейцями за цим питанням, уже визначені. Це будуть конкретні кроки, і робота вже триває. Міністр підкреслив, що робота міністерства також сконцентрована над вирішенням питань зі зберігання та вивезення врожаю. «Аграрії, які збирають і збиратимуть урожай ближче до лінії фронту, намагатимуться вивезти його на зберігання ближче до центру та заходу країни. Тому особливо в цих місцях буде потреба в додатковому зберіганні. Над цим активно працював бізнес, щоб завезти на ці території мобільне одноразове зберігання. Також міністерству у цьому дуже допомогли Англія та Канада. І вже з наступного місяця ми розкажемо аграріям про додаткові можливості зберігання зерна», – сказав Микола Сольський. agronews.ua Україна увійде в новий сезон із 3 млн тонн соняшнику AgroNews.ua. – 03.07.2022 Виробництво соняшникової олії в Україні у поточному сезоні планується на рівні 5-5,2 млн т. Про це під час пресконференції заявив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua , пише agronews.ua. За його прогнозами, експорт соняшникової олії цього року становитиме 4,2-4,3 млн т. «Очікується, що перехідні залишки по соняшнику становитимуть 2,5-3 млн т, а соняшникової олії — близько 600 тис. т», – уточнив Степан Капшук. Він додав, що внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні становить близько 400 тис. т, але попит з боку населення на олію падає. agronews.ua Названо країни, які покриють нестачу українського зерна на світових ринках AgroNews.ua. – 02.07.2022 Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв’язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки. Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич, пише agronews.ua. За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики. «Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку. Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю. «Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. agronews.ua Євросоюз збільшує імпорт молочної продукції з України AgroNews.ua. – 02.07.2022 Торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Такі дані Європейської асоціації молочної торгівлі Eucolait навів партнер проєктів аналітичного агентства «Інфагро» Максим Фастєєв, повідомляє Milkua.info , пише agronews.ua. Як зазначили в Eucolait, виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. «Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер», — зазначають експерти. На їхню думку, війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці. «Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі», — додають спеціалісти. Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє, пояснюють в Eucolait. agronews.ua У Мінагрополітики озвучили 3 основні задачі для АПК AГРОПОЛІТ. -04.07.2022 У воєнний час агросектор України зіткнувся з багатьома викликами, основними з яких є розблокування морських портів, сприяння у експорту агропродукції у країни Євросоюзу та покращення інфраструктури у ЄС для доставки агропродукції до портів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. «Вони (задачі) пов’язані з інфраструктурою: відкриття моря, спрощення виїзду продукції в бік ЄС та збільшення інфраструктурних можливостей, щоб доїхати через західні крани до портів», – сказав міністр. Він наголосив, що валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі. Довоєнні темпи виглядали так: у січні – $3 млрд 137 млн, у лютому – $ 2 млрд 540 млн. У березні вже було $ 841 млн, а в квітні – $ 901 млн і в травні – $ 1 млрд 213 млн. Тобто за березень-травень агроекспорт склав – $ 2 млрд 955 млн, тоді як це була традиційна сума за один місяць. agropolit.com/news/ Єдиний в Україні виробник органічного нектарину поставить на ринок 40 т плодів AgroPortal.ua.-02.07.2022 Господарство «Дунайський аграрій» на Одещині розпочало збір органічного нектарину. Цього сезону планують зібрати до 40 т плодів. Про це AgroPortal.ua розповів власник господарства «Дунайський аграрій» Роман Дяжук. «Цього року врожаєм нектарину не дуже задоволений, оскільки весна видалася холодною, і під час цвітіння не було достатнього запилення дерев. В пізніший термін пройшло декілька непотрібних для нектарину дощів, які вплинули на плоди — вони почали розтріскуватися», — розповідає Роман Дяжук. За його словами, оскільки нектарин органічний, то він незначно, але дорожчий за традиційний фрукт. «Органічна продукція повинна коштувати дорожче, адже виробники мають менший врожай та більше ризиків, ніж за традиційного виробництва. Хоча супермаркети хочуть отримати продукцію за ціною звичайного фрукту. Якби було 1 тис. т звичайного нектарину, і з них 100 т органічного — інша справа, та маємо лише 40 т органічного нектарину на всю Україну». Роман Дяжук розповів, що наразі тестується виробництво соку з нектарину, таким чино вдасться переробити плоди 2-3 сорту. agroportal.ua Законопроєкт про географічні зазначення пройшов перше читання AgroPortal.ua.-01.07.2022 Верховна Рада України 1 липня 2022 року прийняла в першому читанні законопроєкт «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів» (№5616). Відповідне рішення підтримали 297 народних обранців, говориться у повідомленні парламенту. Метою законопроєкту є забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на географічні зазначення із правом Європейського Союзу в частині дотримання правил захисту географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.«Перегляд чинного законодавства України у сфері охорони прав на географічні зазначення, зокрема особливостей правової охорони географічних зазначень, традиційних гарантованих особливостей, захисту прав та застосування схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів зумовлений необхідністю забезпечити ефективне виконання зобов’язань у межах ратифікованої Україною 16 вересня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони», — пояснили у Верховній Раді. agroportal.ua Аграрії закликають уряд упередити кризу в галузі AgroPortal.ua.-01.07.2022 В аграрному секторі економіки України склалась надзвичайно складна ситуація, яка потребує негайного вирішення. Про це йдеться у зверненні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України» та ВГО «Українська аграрна конфедерація» до уряду та Президента України Володимира Зеленського. За підрахунками експертів, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом із залишками минулого року складе близько 65-70 млн т. За нинішніх темпів експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців, повідомляє УКАБ. Як йдеться у зверненні, перспектива переповненості складів зерном, неможливість його продати, відповідна відсутність коштів для закупівлі ресурсів уже зараз ставить серйозне питання щодо доцільності посіву під урожай наступного року. В результаті до 10-15 млн га полів на підконтрольній Україні території можуть бути не засіяні під урожай 2023 року. «Це призведе до заростання полів бур’янами, банкрутства тисяч сільгосппідприємств та невиплати орендної плати за землю. Майже половина з 7 млн власників земельних ділянок (паїв) втратять значну частку свого доходу у вигляді орендної плати сумарно на 30-50 млрд грн. У сільському господарстві зайнято близько 2,7 млн населення України, з них 520 тис. осіб — наймані працівники, більшість із яких можуть втратити роботу», — наголошується у зверненні. Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення непоправних наслідків для аграрного сектору економіки України провідні аграрні асоціації спонукають урядовців почути заклики щодо існування нагальних проблем агросектору. agroportal.ua Укроліяпром: Заводи вироблятимуть олію за умови експорту AgroPortal.ua.-30.06.2022 Наразі 500 тис. т соняшникової олії залишаються заблокованими на заводах і в портах. При цьому і надалі виробляється 200-250 тис. т олії на місяць. Про це під час пресконференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом» повідомив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. «З початку війни масово, у тисячу разів, зріс експорт соняшнику, і це теж правильно, але я завжди говорив, що соняшник у світі не експортується. І щойно Україна почала його експортувати, ціна з 20 тис. грн з’їхала до 9 тис. грн за тонну. У червні вивезено 500 тис. т соняшнику, який ми могли б переробити. У нас є така можливість, наші заводи знаходяться на неокупованих територіях, але через відсутність змоги реалізувати продукцію вони простоюють, і це насторожує», — зазначає Степан Капшук. За його словами, за 27 днів вдалося відправити на експорт залізницею лише 82 тис. т олії та 52 тис. т шроту . Враховуючи те, що кожен третій долар в АПК приносить саме олія, обсяг експорту дуже малий. Раніше олія експортувалася до Індії, Китаю. Майже 50% українського шроту йшло до Китаю. Останній маршрут з 43 вагонів однієї компанії так і не вдалося відвантажити. «Я був дуже здивований, коли «Укрзалізниця» показала у розрізі вантажів, що вони відправляють зерно, цемент, руду — все що завгодно. А де ж олія? А виявляється, її немає», — коментує Степан Капшук. Не менш проблематичним залишається питання шроту. За словами експерта, він не затребуваний в Україні, хоча це білковий корм, який можна було б використовувати для відгодівлі тварин. Сьогодні його просто утилізують. agroportal.ua Дефіциту фруктів та овочів в Україні не буде, - Мінагрополітики Цензор НЕТ.-04.07.2022 В Україні не очікується дефіцит овочевих культур через тимчасову окупацію деяких південних регіонів країни. Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Міністерства аграрної політики та продовольства. В Україні завжди було надвиробництво плодово-ягідних культур, і врожай із Вінницької, Чернівецької, Хмельницької, Дніпропетровської, Львівської та Полтавської областей може забезпечити внутрішні потреби, наголошують в міністерстві. "Цього року деякі області, враховуючи ситуацію, збільшили площі посадки овочів "борщового набору", щоб перекрити нестачу через тимчасову окупацію південних областей та бойові дії на території України", - пояснив директор департаменту аграрного розвитку Ігор Виштак. За його даними, цього року в тимчасово окупованій Херсонській області овочеві культури було посіяно на 40 тис. га, що становить близько 15% від сумарних площ під ними в країні, але втрату цього врожаю можна замістити поставками з п'яти областей Центральної України, які також є великими виробниками овочів. "Через тимчасову окупацію південних територій українці справді можуть відчути обмежену пропозицію ранніх овочів та фруктів, але не надовго - у міру дозрівання цих культур у Центральній, Західній, Північній Україні та від українських тепличних господарств, із затримкою два-три тижні, це питання буде вирішено", – уточнив Виштак. За його даними, можливі перебої з поставками кавунів, які вирощуються переважно на Херсонщині. "Що стосується кавунів, то тут ситуація складніша. Звичайно, херсонських кавунів нам не замінить ніхто, і розраховувати на низьку вартість цього року не варто, але врожай із Центральної та частково Південної України дещо компенсує цей брак", - пояснили у міністерстві censor.net/ua/news/ Україна через війну втратила частину експорту: у Мінекономіки озвучили дані Obozrevatel.-02.07.2022 За перше півріччя 2022 року експорт із України скоротився на 23,7% порівняно з першим півріччям 2021-го і склав $22,8 млрд. -$7,42 млрд). Порівняно з другим кварталом минулого року скорочення експорту у другому кварталі поточного склало понад 45,8% (-$7,42 млрд). При цьому у фізичних обсягах зменшення квартального експорту склало ще значнішим – 55,6%, тобто на 20,8 млн тонн. У другому кварталі експортували 16,6 млн тонн вантажів, повідомив заступник міністра економіки України Тарас Качка у Facebook . Ключова причина скорочень – блокування портів окупаційними військами країни-терориста. Скорочення перевезень морським транспортом у другому кварталі порівняно з першим склало 86,5% (-21,6 млн тонн). При цьому важливо зазначити, що ситуація з експортом у розрізі місяців стабілізувалася і навіть покращала. Експорт у травні та червні відновив зростання після різкого падіння у березні. Зростання експорту відбулося як за вартістю, так і за обсягами. "У червні ми експортували 5,8 млн тон вантажів на суму $3,177 млрд. При цьому слід звернути увагу на те, що у червні відбулося значне скорочення експорту залізної руди – 1,75 млн тон проти 2,27 у травні. Натомість істотно зріс експорт насіння соняшнику 537 тисяч тон у червні. При цьому олія лишається найбільш прибутковою статтею експорту – $437 млн", – зазначив Качка. До топ-10 товарів щодо експорту у червні увійшли: масло; кукурудза; насіння соняшника; руда; сталь; дроти; м'ясо птиці; труби; чавун; соя."Торгівля лишається диверсифікованою. Експорт 223 позицій на рівні 4 знаків класифікації перевищував $1 млн протягом місяця", – додав заступник міністра. Зазначається, що географічно експорт повністю орієнтований на Євросоюз. Так, 78% постачань у другому кварталі 2022 року припадало на ЄС. Проте торгівля з іншими країнами світу скоротилася на 80%. news.obozrevatel.com/ukr/ Греція запропонувала свої кораблі для вивезення українського зерна - Столтенберг УНІАН: Новини України.-30.06.2022 Інші країни НАТО також залучені до різних дипломатичних зусиль, аби добитися укладення певної угоди для розблокування експорту українського зерна. Греція оголосила, що готова допомогти кораблями для експорту українського зерна , заблокованого Росією. Як передає кореспондент УНІАН, про це Столтенберг сказав на брифінгу у Мадриді після завершення саміту за участі голів держав та урядів країн-членів Альянсу. Столтенберг сказав, що країни-члени Альянсу координують і обмінюються думками щодо різних зусиль, до яких вони залучені з метою експорту зерна з України. При цьому він зазначив, що президент РФ Володимир Путін і Китай розповсюджують дезінформацію про кризу продовольства у світі. "Ця криза продовольства не спровокована санкціями країн НАТО, вона спричинена війною президента Путіна. І найкращий спосіб припинити кризу продовольства - це припинити війну. І президент Путін може завершити війну завтра шляхом виведення його сил (з України)", - наголосив Столтенберг. Генсекретар також розповів про те, що намагаються робити різні країни-члени Альянсу для допомоги Україні в розблокуванні експорту зерна за кордон. Зокрема, за його словами, Туреччина намагається сприяти досягненню певної угоди з цього питання, а Греція оголосила, що готова допомогти кораблями для експорту українського зерна."Інші союзники залучені до різних дипломатичних зусиль, аби добитися укладення певної угоди, аби надати можливість кораблям здійснювати транспортування збіжжя у Чорному морі", - сказав Столтенберг. Крім того, він сказав, що Литва, Румунія та інші країни розповіли про зусилля про розширення сухопутних можливостей на залізниці для експорту українського зерна. "Дуже важко повноцінно компенсувати те, що ми можемо транспортувати на кораблях, але по суходолу, це також маршрут, і декілька союзників НАТО долучені до цього", - додав він. Як повідомляв УНІАН, 29 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що до вторгнення Росії в Україну не було загрози масштабного голоду в світі. Він наголосив на необхідності зробити все можливе для зняття російської блокади українських морських портів. www.unian.ua Британські літаки можуть допомогти в експорті зерна з України УНІАН: Новини України.-29.06.2022 Це буде можливо у разі, якщо сторони конфлікту досягнуть домовленостей про вивезення українського зерна морем. Британія може направити літаки для патрулювання маршрутів, якими просуватимуться судна з українським зерном . Як повідомляє Sky News , про це заявив міністр оборони Великобританії Бен Воллес. За його словами, розвідувальні літаки Rivet Joint або P8 Poseidon могли б патрулювати райони Чорного моря. Це буде можливо у разі, якщо сторони конфлікту досягнуть домовленостей про вивезення українського зерна морем. Він зазначив, що головна роль Британії у такій операції може полягати у "розвідці та спостереженні за безпекою". При цьому він зазначив, що ймовірність відправлення британських військових кораблів до Чорного моря не розглядається. "Ми не збираємося посилати наші кораблі в Чорне море, тому що це означало б, що ми маємо попросити Туреччину зняти блокаду", - заявив міністр. www.unian.ua Частина підприємств з виробництва соняшникової олії не буде задіяна через війну - експерт УНН.-.04.07.2022 Частина переробних підприємств, через окупацію українських територій, не будуть задіяні 2022 року у виробництві соняшникової олії. На це в коментарі УНН вказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов. "В Україні за останні 23 роки сформована потужна олійно-жирова галузь. Останніми роками вироблялося близько 6 млн тонн соняшникової олії. Підприємства будувалися в усіх регіонах країни і здійснювали переробку майже всього вирощеного в країні соняшнику. На жаль, переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині і Луганщині, через окупацію цих областей, не будуть задіяні 2022 року у процесі переробки соняшника", – повідомив Пугачов. Щодо посівів соняшника, експерт розповів, що основні площі розташовані в центральних та східних регіонах України. Прогнозується, що в цьому році виробництво насіння скоротиться вдвічі. "Якщо в Україні у 2021 році соняшником було засіяно 6,5 млн га, то в поточному році лише 72,0% від минулорічного – 4,6 млн га. Цей показник відповідає рівню 2010-2011 років. У подальшому площі під соняшником в країні зростали. Лідерами за площею посіву соняшнику є Дніпропетровська (понад 600 тис. га), Кіровоградська (понад 580 тис. га), Миколаївська (420 тис. га), Одеська (380 тис. га), Харківська (250 тис. га) та Черкаська області (245 тис. га). За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва насіння соняшнику зменшаться у 2022 році майже вдвічі – до 7,9-8,8 млн тонн, проти 14,9 млн тонн у 2019-2021 роках", – зазначив експерт. Попри скорочення посівних площ та зменшення кількості переробних підприємств, оцінка науковців показує, що обсяги виробництва насіння соняшнику повністю забезпечать потреби населення України в олії та дозволять експортувати 3,1-3,5 млн тонн соняшникової олії. "Експорт продовольства раніше здійснювався морським транспортом, який зараз заблоковано. Альтернативними варіантами є переорієнтація експортних шляхів до західних кордонів та вивезення продукції залізницею та автомобільним транспортом до країн ЄС. Європейський ринок стає чи не єдиним ринком збуту, який залишився в українських товаровиробників. Проте, можливості такого експорту є набагато меншими, порівняно із морським транспортом. При цьому вантажні перевезення є дорожчими, а транзит довшим, що збільшує кінцеву вартість харчових продуктів", - зазначив він. http://www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 3 травня по 9 травня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 3 по 9 травня 2024 року Зміст стор. 1. Експорт української соняшникової олії наблизився до рекорду 1 2. Українські сири програють конкуренцію імпортним через високі ціни 1 3. Експерт розповів, що призводить до здешевлення української аграрної продукції 2 4. В Україні відмінили шоколадну кризу 2 5. Grain Storage Forum 2024: за два дні відбудеться 5 конференцій 2 6. Україна за квартал експортувала шоколаду на $55 млн 2 7. М’ясну страву Рівненщини пропонують внести до культурної Спадщини 2 8. В агроекспорті України зменшення демонструють лише олійні 3 9. Посли країн-членів ЄС підтримали План для Ukraine Facility 3 10. За кордоном стрімко зростає попит на українське морозиво 3 ---------------------------------------------- 1. Експорт української соняшникової олії наблизився до рекорду AgroNews.ua . -03.05.2024 Аналітики ІА «АПК-Інформ» повідомляють, що експорт соняшникової олії з України у вересні-квітні 2023/24 МР склав понад 4,4 млн т, що на 17% перевищило показник за аналогічний період попереднього сезону та стало другим за величиною обсягом експорту за всю історію після показника 2019/20 МР (4,49 млн т у вересні-квітні). У повідомленні зазначається: «Підвищенню попиту на дану продукцію поточного сезону з боку ключових світових імпортерів сприяла більш приваблива ціна на соняшникову олію порівняно з іншими рослинними оліями, внаслідок чого українські заводи активно нарощували переробку соняшнику». Також аналітики відмічають, що важливим чинником виступає забезпечення відносно стабільних відвантажень олії морським транспортом. https://agronews.ua/news/eksport-ukrayinskoyi-sonyashnykovoyi-oliyi-nablyzyvsya-do-rekordu/ 2. Українські сири програють конкуренцію імпортним через високі ціни AgroNews.ua . -03.05.2024 Українські виробники сирів стикаються зі зменшенням продажів через високі ціни на молочну продукцію та зростання імпорту, повідомляє аналітична компанія “ Інфагро “. Імпорт сирів в Україну у березні зріс більш ніж на 40%, а в квітні цей показник може збільшитись ще на 15-20%, внаслідок чого частка європейських сирів вже становить близько третини загального обсягу реалізації на ринку України. Це змушує виробників вживати заходів для утримання своїх позицій на внутрішньому ринку. https://agronews.ua/news/ukrayinski-syry-prograyut-konkurencziyu-importnym-cherez-vysoki-cziny/ 3. Експерт розповів, що призводить до здешевлення української аграрної продукції AgroPolit.com . – 05.05.2024 На європейських ринках експортери змушені продавати українську продукцію дешевше, хоча її якість не поступається європейській, повідомляє співвласник і комерційний директор « Алмейда Груп » Михайло Кудухашвілі . «Ми не пропонуємо дешевше. Це зараз диктує умови на ринку продавець, який не поспішає продавати. Але за останні два роки ми створили на європейському ринку своєрідний імідж, коли кожен біжить і пропонує купити у себе дешевше на 5 €/т. Тому європейці кажуть: «А здивуйте нас своїм прайсом». Чому ми повинні дивувати, якщо у нас якість нічим не гірша, а навіть краща? Беріть. Ні, здивуйте». Він також додав, що основною проблемою 2023 року було перевищення в зерні дезоксиніваленолу, бо тоді реалізували залишки 2022 року і половини 2023, але сьогодні проблем з якістю зерна немає. https://agropolit.com/news/28216-ekspert-rozpoviv-scho-prizvodit-do-zdeshevlennya-ukrayinskoyi-agrarnoyi-produktsiyi 4. В Україні відмінили шоколадну кризу AgroPolit.com . – 03.05.2024 Цього тижня ціни на шоколад на світових біржах впали на 28%, а якщо така тенденція збережеться, різкого подорожчання шоколаду українцям вдасться уникнути. Відкат ознаменував різкий поворот для какао, яке стало дорожчим за мідь. Ціни різко зросли через низький урожай у Західній Африці, що призвело до того, що світ третій рік переживає дефіцит, роблячи шоколад дорожчим. Криза готівки вражає фізичний ринок, змушуючи трейдерів відкладати покупки у провідних виробників. Більша волатильність означає, що їм потрібно вкладати більше грошей, щоб покрити маржинальні вимоги. Падіння цін на какао є насамперед результатом торговельних маневрів, а не перебудови ринкових фундаментальних показників. Ціни на какао впали на 7,6%. На ціни можуть вплинути нещодавні дощі, які сприятимуть посівам у Західній Африці, https://agropolit.com/news/28209-v-ukrayini-vidminili-shokoladnu-krizu 5. Grain Storage Forum 2024: за два дні відбудеться 5 конференцій AgroPortal.ua .-05.05.2024 28-29 травня у Києві відбудеться найбільший в Україні дводенний форум у галузях вирощування, зберігання, переробки, логістики і трейдингу агропродукції. За два дні форуму відбудеться 5 конференцій, де виступлять близько 100 експертів галузі, керівників агробізнесів та урядовців. Програма заходу включає: - д іалогові панелі; - презентаційні семінари; виставку технологічних рішень, продуктів і обладнання від провідних виробників https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/grain-storage-forum-2024-za-dva-dni-vidbudetsya-5-konferenciy 6. Україна за квартал експортувала шоколаду на $55 млн AgroPortal.ua .-04.05.2024 Український експорт шоколаду в першому кварталі 2024 року суттєво перевищив імпорт у натуральному вираженні, але був майже рівним імпорту в грошовому. У звітному періоді український експорт шоколаду становив 14,5 тис. т на $55 млн. Для порівняння, у відповідному періоді 2023 року показник експорту склав 11,5 тис. т на $37 млн. Імпорт в січні-березні 2024 року становив 8,9 тис. т на $53 млн (за відповідний період 2023 року — 8,7 тис. т на $42 млн. Щодо цін - відзначається суттєве збільшення цін на шоколад, причиною чому стало суттєве зростання глобальних цін на какао-боби. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-za-kvartal-eksportuvala-shokoladu-na-55-mln 7. М’ясну страву Рівненщини пропонують внести до культурної спадщини AgroPortal.ua .-03.05.2024 Традиційний для Рівненського Полісся мацик пропонують внести до переліку нематеріальної культурної спадщини України. Мацик — сиров’ялений продукт зі свинини. Для його приготування очищений свинячий шлунок або сечовий міхур начиняють м'ясом та заправляють спеціями й травами, потім страву підвішують на горищі на пів року. «Мацик, або каврук — це автентична страва Полісся, яку виготовляють зі свинини. Рецептура, приготування і культура споживання — давні. Це був делікатес для бідних жителів кінця XIX – початку XX століть. Заколють свиню раз на рік, то цей мацик їли упродовж року. Мациком також можуть похвалитися Дубровицька, Сарненська та Володимирецька громади. Оскільки це унікальна самобутня страва, яка притаманна тільки поліщукам, то вона може стати спадщиною всієї України», — каже керівник обласного центру народної творчості Ірина Баковецька. Вона пояснила, що визнання нематеріальною спадщиною допоможе популяризувати та зберегти традиції приготування цієї страви. https://agroportal.ua/news/ukraina/m-yasnu-stravu-rivnenshchini-proponuyut-vnesti-do-kulturnoji-spadshchini 8. В агроекспорті України зменшення демонструють лише олійні AgroPortal.ua .-03.05.2024 В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» зазначають, що Україна у квітні поточного року експортувала 8,3 млн т продукції АПК, що на 16% більше аналогічного показника попереднього місяця. Це дуже гарний результат, особливо з огляду на те, що продовжувалися обстріли портової інфраструктури, а також тривала блокада польського кордону. Структура експорту в квітні 2024 року виглядає наступним чином: - зернові культури — 6,3 млн т (кукурудза — 63%, пшениця — 31%, ячмінь — 4%), зростання до показника попереднього місяця — 22%; - олійні культури — 318,5 тис. т (соя — 42%, ріпак — 42% та насіння соняшнику — 12%), падіння — 28%; - рослинні олії — 666,7 тис. т (соняшникова олія — 94%, соєва — 4% та ріпакова — 1%), зростання — 2%. - макухи після вилучення рослинних олій — 614,6 тис. т (соняшникова — 91%, соєва — 9%), зростання — 28%; - інші види агропромислової продукції — 420,3 тис т, зростання — 4%. Зменшення демонструють лише олійні культури. Це пов’язано зі зменшенням залишків культур, що призначені для експорту, констатують в УКАБ. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-agroeksporti-ukrajini-zmenshennya-demonstruyut-lishe-oliyni 9. Посли країн-членів ЄС підтримали План для Ukraine Facility AgroTimes.-09.05.2024 Посли країн-членів Європейського Союзу 8 травня підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Європейською Комісією, повідомляє пресслужба Міністерства економіки України. Тепер імплементаційне рішення для затвердження Плану має бути ухвалено на засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 14 травня. Найближчим часом також очікується підписання відповідних документів між Україною та ЄС для повноцінного запуску програми. Так, за попереднім розрахунком, у 2024 році Україна має отримати 16 млрд євро, у 2025 році – 12,5 млрд євро, у 2026 році – 7,25 млрд євро, 1,2 млрд євро у 2027 році, а також 1,32 млрд євро у січні 2028 року за виконання індикаторів 4 кв. 2027 року. https://agrotimes.ua/agromarket/posly-krayin-chleniv-yes-pidtrymaly-plan-dlya-ukraine-facility/ 10. За кордоном стрімко зростає попит на українське морозиво Вizagro.- 07.05.2024 Асоціація аграрного експорту повідомляє, що минулого року, згідно з інформацією Державної митної служби, відчутно зросли показники експорту українського морозива. У 2023 році на зовнішніх ринках продано майже 10 тис. т морозива (+ 44 % відносно 2022 року), загальний дохід при цьому збільшився на 67 %, перевищивши 32 млн дол. Ці показники в підсумку стали рекордними в історії України. Морозиво переважно продавалось в країни ЄС, звідки отримана виручка в розмірі понад 19 млн дол. або 60 % від вартості всього експорту. Основні покупці українського морозива минулого року: Молдова (2301 т), Німеччина (1909 т), Польща (1873 т), Ізраїль (963 т), Литва (509 т), Чехія (425 т). Аналітики відзначили доволі диверсифіковану географію збуту цього продукту, адже він експортувався також до Іраку, США, Китаю, ОАЕ, Кот-д’Івуару, Гамбії, Канади. https://bizagro.com.ua/za-kordonom-strimko-zrostaye-popyt-na-ukrayinske-morozyvo/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 26 лютого по 3 березня 2020 року Попередній допис Наступний допис Названо країни, що ввели заборону на імпорт української курятини AgroNews.ua. -29.02.2020 Імпорт української курятини призупинили Японія, Республіка Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак та інші. Заборону на імпорт української курятини через спалах пташиного грипу у Вінницькій області в січні ввели більш як 10 країн. Про це йдеться в повідомленні агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП). У зв’язку зі спалахом пташиного грипу, зафіксованим у січні на підприємстві «Хутір» у Вінницькій області (не входить в групу МХП), ряд країн ввели заборону на імпорт курятини з України. Зокрема: Японія, Республіка Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак, Філіппіни, Марокко, Туніс, Сінгапур, Кувейт, Саудівська Аравія й інші. Заборону на ввезення курятини з України анонсував також Китай», – йдеться в повідомленні. Згідно з повідомленням, Європейський Союз частково зняв заборону на ввезення м’яса птиці з усієї території України. Але поки що Україна очікує офіційного повідомлення з боку ЄС, яке дозволить відновити експорт української продукції. agronews.ua Перехід до експорту продукції з доданою вартістю в Україні неможливий AgroNews.ua. -29.02.2020 В Україні наразі зарані говорити про перехід від сировинного до експорту продукції з доданою вартістю, тому що вітчизняний та світовий урожай пшениці значно вищий, ніж обсяг торгівлі продуктами переробки зерна. Таку думку висловив голова спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, повідомив портал «Зберігання та переробка зерна». «Чи може Україна перейти на експорт продукції з доданою вартістю? Ні, не може, тому що експорт української пшениці складає майже 40 млн тонн, а загальна світова торгівля борошном – 14,1 млн тонн», – наголосив він. Експерт розповів, що в 2010/11 МР Україна виробляла 39,3 млн тонн зерна, а вже у 2019/20 МР – 75,1 млн тонн, тобто за 10 років приріст склав 91%. Проте, помітного зростання виробництва продукції з доданою вартістю не відбулось.За його словами, таке зростання виробництва зерна пов’язане зі стрімким ростом урожайності, яка за 10 років сумарно збільшилася на 83%. «Основний приріст відбувся за рахунок кукурудзи, тому що аграрії почали використовувати нові прогресивні сорти. Якщо в 2010/11 МР врожайність зернових становила 26,9 ц/га, то в 2019/20 МР – 49,1 ц/га», – пояснив Р. Рибчинський. Така ситуація зумовила зростання відвантажень на зовнішні ринки, які за вказаний період збільшились з 12,2 млн тонн до 52,8 млн тонн. «Сумарно, експорт кукурудзи збільшився в 5,7 рази, пшениці – 4,5 рази», – уточнив експерт. agronews.ua Українські яблука стають затребувані на ринках Азії AgroNews.ua. -29.02.2020 Динаміка зростання експорту яблук за кордон демонструє позитивні результати. Станом на 2018-2019 роки поставка яблук за кордон зросла в 1,5 рази – до 62 тисяч тонн. Така статистика показник успішної політики розширення географії експорту яблук в країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії і, зокрема, Туреччини. Про це в своєму блозі написав український бізнесмен та інвестор Вадим Єрмолаєв, повідомляє agronews.ua. У чому причина такого істотного ввезення українських яблук на східний ринок і чого чекають від українців іноземні покупці? Більшість експертів називають такі причини: 1. Новий прийом вирощування яблук. Принцип “рівнятися на найкращих” завжди сприяв прогресу. Саме тому українські виробники яблук елітних сортів звернулися до досвіду голландських колег. Наприклад, в компанії «Сади Дніпра» за рекомендацією голландських експертів у садах функціонує метеостанція, яка сприяє відстеженню таких показників, як вологість і температура повітря, кількість опадів, швидкість і напрям вітру, атмосферний тиск.Також ґрунтуючись на голландській практиці, вітчизняні виробники покрили простір садів сіткою, яка захищає від граду і агресивного сонячного випромінювання. 2. Якірні інвестиції в яблучне виробництво. Застосування сучасних технологій неможливе без багаторазових інвестицій. Виробництво яблук має потребу в багатьох агрегатах для якісного продукту. Українська компанія «Сади Дніпра» на даний момент будує найбільше сховище для яблук в Україні. Це масштабне сховище дозволить уникнути засихання яблук і врегулює процес зберігання продукції. 3. Сертифікація за міжнародними стандартами. Світове визнання якості української продукції неймовірно важливо для виходу на міжнародний ринок. Міжнародний стандарт Global G.A.P тримають під контролем всі етапи виробництва і відстежують не тільки якість продукту, але і застосування добрив і їх вплив на навколишнє середовище. «Сади Дніпра» удостоїлися міжнародного сертифікату в 2017 році – це стало вагомим трампліном для експорту яблук за кордон. Що потрібно для успішного експорту? За словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександра Хорева, сучасна компанія-експортер повинна володіти такими критеріями: сучасні технології, якісний стартап для розвитку підприємства, постійний моніторинг ринку і залучення в налагодженні ділових контактів. Іноземні покупці, окрім якісного продукту, який відповідає стандартам, очікують надійності від українських постачальників. agronews.ua Саудівська Аравія має намір імпортувати з України мед і м’ясо птиці AgroNews.ua. -27.02.2020 Україну відвідала делегація Саудівської Аравії. Члени делегації провели оцінку системи контролю за виробництвом харчових продуктів в країні та заявили про намір імпортувати низку продуктів українського виробництва. Пише “Урядовий кур’єр”. Представники делегації відзначили ефективну роботу Держпродспоживслужби на місцях та подякували за всебічну допомогу у ході відвідання підприємств.Члени делегації побували в Київській та Черкаській областях. Гості з країни, яка зацікавлена в поставках мʼяса птиці, ознайомилися з роботою м’ясопереробних підприємств та провели оцінку системи контролю за виробництвом харчових продуктів. Також фахівці арабської країни виявили зацікавленість в імпорті з України меду та рибних продуктів.Незабаром до Києва офіційними каналами буде надісланий звіт з оцінкою системи державного контролю в Україні. agronews.ua В Україні впровадять систему відстеження обігу алкоголю та тютюну AgroNews.ua. -27.02.2020 Про це йшлося під час засідання робочої групи щодо виконання положень Меморандуму про наміри для забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів та підтримки конкурентного середовища для всіх його учасників, укладеного між Кабінетом Міністрів України та суб’єктами господарювання тютюнової промисловості. Пише пресслужба Мінекономрозвитку. Радник Міністра Кабінету Міністрів України Андрій Саварець зазначив, що наразі впроваджується система відстеження обігу алкогольних виробів, досвід якої буде використано для створення системи відстеження обігу тютюнових виробів. Також було підтримано ініціативу стосовно зміни порядку адміністрування 5% роздрібного акцизу на рівень виробників, як відображено у відповідних законопроєктах, а також створення спільних оперативних груп для виявлення контрабанди та опрацювання питання врегулювання в комерційних політиках виробників відносин із недобросовісними контрагентами. Більшість учасників робочої групи позитивно оцінили підхід до зміни методології адміністрування 5% акцизного податку. Учасникам, які висловили окрему думку, було запропоновано надати обґрунтовані пропозиції щодо зміни методології адміністрування податку. agronews.ua Для українських виробників ягід відкриється ринок ОАЕ AГРОПОЛІТ. -02.03.2020 З початку наступного ягідного сезону Український бізнес-хаб збирається експортувати ягоди до Об’єднаних Арабських Еміратів. Про це повідомив засновник і виконавчий директор Українського бізнес-хабу в Арабському світі Святослав Дубина, пише seeds.org.ua. «Це будуть невеликі партії, оскільки специфіка цих ринків полягає в тому, що не варто розраховувати одразу отримати контракт на великі партії. Минулого року ми вже запускали пробні партії полуниці і лохини, відпрацьовували логістику, шукали потрібну для цього ринку ягоду. В цьому напрямку досить проблематична логістика, оскільки можливо доставляти ягоду тільки літаками, автоперевезення в принципі неможливо здійснювати, а доставка морським транспортом складає 25 днів», – ділиться досвідом Святослав Дубина. За його словами, українська ягода не може конкурувати на ринку за ціною, але має дуже хорошу якість і смак. У липні брали органічну полуницю, лохину. Також ми зіткнулися з проблемою підтримки температурного режиму ягоди. В країнах Арабського світу в сезон експорту української ягоди до 50 градусів спеки, а вона повинна зберігатися за + 5 °С. Найважливіше в поставках – це при перевантаженні продуктів дотримуватися потрібного температурного режиму. Наприклад, у Борисполі немає спеціалізованого складу, який підтримує температуру. Якщо правильно витримувати тепловий режим, то ягода зберігається два тижні й більше, якщо немає – то 2-3 дні, – розповідає Святослав Дубина. За його спостереженнями, в країнах Арабського світу дуже багато свіжої ягоди, вона красива, але несмачна. Але місцеве населення готове платити високу ціну за смачні хороші ягоди. Поки найдорожчою на цих ринках вважається французька ягода. agropolit.com/news/ Україна очікує визнання від ЄС зонування, – Держпродспоживслужба AГРОПОЛІТ. -02.03.2020 Україна очікує визнання від ЄС системи зонування при спалаху інфекційних захворювань тварин. Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповіла т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.«У нас були домовленості, що ми визнаємо зонування ЄС, а вони визнають зонування України. Адже та кількість позитивних аудитів, які пройшла Україна, не залишали сумнівів щодо позитивної відповіді. Але ЄС ввів заборону на ввезення низки товарів з України, офіційних причин як таких не було. Можливо причиною закритих ринків (на їхній погляд) була відсутність впевненості, що ми виконуємо взяті на себе зобов’язання. Хоча буквально декілька днів тому ми отримали результати, що останній аудит було успішно пройдено. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті Європейської комісії, що ми успішно пройшли аудит із грипу птиці у 2018 році, підтверджено, що система попередження діє еквівалентно до ЄС», – сказала вона. Шевченко додала, що Держпродспоживслужба, як компетентний і транспарентний орган, який веде постійну комунікацію з ЄС, доклала максимальних зусиль, щоб надати відповідну інформацію та матеріали й усе, що вони просили. agropolit.com/news/ Українських пасічників запідозрили в експорті фальсифікованого меду до ЄС AГРОПОЛІТ. -02.03.2020 Одне з найбільших європейських об’єднань виробників агропродукції підозрює Україну в експорті до ЄС меду, розбавленого цукровим сиропом. Українці відкидають звинувачення. Про це повідомляє DW. Одне з найбільших об’єднань виробників агропродукції Євросоюзу Copa-Cogeca в лютому заявило про «кризу» на ринку меду. «Життєздатність бджільництва в Європі сьогодні під загрозою», – йдеться у документі, опублікованому організацією.Причиною кризи у Copa-Cogeca називають «неприйнятну конкуренцію», яку європейському меду складає зростання імпорту «продуктів, котрі продаються як «мед» за вкрай низькими цінами з третіх країн, передусім Китаю та України. Щодо українського меду зазначається про зростання імпорту з 20 тисяч тонн 2013 року до 47 тисяч тонн 2017 року та про падіння цін на нього до 1,69 євро за кілограм у 2019-му. Ці обсяги та ціни дають підстави для підозри, що в Україні використовують цукровий сироп, який неможливо виявити», – зазначають у Copa-Cogeca. Для виходу з «кризи» в Copa-Cogeca запропонували понад 15 кроків, яких компанія очікує від ЄС. Серед них детальне маркування походження меду, підтримка бджолярів у Євросоюзі та просування «європейського меду». Керівник робочої групи з меду Copa-Cogeca Етьєн Бруно заявив, що його організація намагатиметься переконати Єврокомісію та євродепутатів вдатися до дій. У Єврокомісії дуже обережно прокоментували заяви Copa-Cogeca, заявивши, що «відкриті обговорити пропозиції організації».Торговий представник України Тарас Качка закиди Copa-Cogeca назвав «чутками й наклепами». Кожен кілограм українського меду, який потрапляє до ЄС, відповідає вимогам ЄС», – зазначив він у коментарі. agropolit.com/news/ Агросектор — у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій AgroPortal.ua.-26.02.2020 Капітальні інвестиції в економіку України в 2019 році склали близько 584,5 млрд грн, з них у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, було залучено порядку 54,6 млрд грн, що становить 10% від загальних інвестицій. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Попри збільшення у 2019 році загального обсягу інвестицій на 11%, капітальні вкладення у агросектор зменшились на 10,3 млрд грн або 15,8%, порівняно з 2018 р.», — зазначається у повідомленні. Сільське господарство, за даними експертів, залишилось у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій серед галузей української економіки, який очолює промисловість, проте поступилось будівництву та посідає третє місце. За словами експертки УКАБ Валентини Кропивко, зменшення капітальних інвестицій у 2019 році спричинено двома ключовими факторами: ревальвацією гривні та очікуванням відкриття ринку землі. agroportal.ua Глущенко призначений заступником Милованова AgroPortal.ua.-26.02.2020 Сергій Глущенко призначений заступником міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Він підтвердив цю інформацію в коментарі AgroPortal.ua. Раніше Сергія Глущенка називали одним з кандидатів на пост голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів (Госпродпотребслужби). Новий заступник Тимофія Милованова є фахівцем у питаннях реформування відносин у сфері сільського господарства, безпечності харчової і нехарчової продукції, технічного регулювання, сертифікації, дерегуляції і євроінтеграції. Має понад 10 років досвіду проведення реформ у зазначених сферах в Україні, Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Киргизії та ін. країнах. Брав активну участь у просуванні в Україні реформ в сферах безпечності харчової продукції, ринкового нагляду, технічного регулювання, оцінки відповідності (сертифікації). Є ініціатором масштабного скорочення в Україні чисельності контролюючих органів, кількості документів дозвільного характеру, переліку сфер діяльності, які потребують отримання ліцензій, проходження сертифікації. agroportal.ua Експортувати в Азію стає дорожче через коронавірус AgroTimes.-03.03.2020 Транспортні компанії підняли ціни на 40%на експорт товарів до країн Азії, сказав голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) Дмитро Крошка, повідомляє УНІАН. «Транспортні компанії підняли ціни на свої послуги приблизно на 40%. Таким чином, збільшилася собівартість продукції, яку Україна поставляє морським шляхом в Азіатський регіон – це не тільки Китай, а ще й Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Гонконг, а також країни Перської затоки та інші», – сказав він. За словами голови асоціації, подорожчання логістики пов’язане з тим, що Китай через коронавірус сам почав менше експортувати, через що зменшився товарооборот і вихід в море суден з контейнерами. Найбільше це позначилося на експорті товарів з доданою вартістю, які перевозяться в контейнерах – м’ясо птиці, яйця, свіжі фрукти, морозиво тощо.«Це сильно вплинуло на експортерів яблук, де і без того вартість логістики – це 30% вартості всього контейнера. Також Україна вже дуже поступається Туреччині з експорту яєць до країн Азії. Чим далі від ринку розташована країна, тим більші її витрати на логістику, що робить її менш конкурентоспроможною», – наголосив Крошка. Він зазначив, що українські постачальники втрачають прибуток, не скорочуючи при цьому обсягів поставок. www.agrotimes.net/ Передумов для перегляду зернового меморандуму немає, - Висоцький AgroTimes.-27.02.2020 На черговій зустрічі з профільними асоціаціями під головуванням заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького було розглянуто ситуацію на ринку зерна, динаміку виконання зернового Меморандуму, прогноз урожайності озимих та інші актуальні питання аграрної галузі. Про це повідомила прес-служба міністерства у Facebook. «З початку поточного 2019/2020 маркетингового року вже 31,8 млн. тонн зерна експортовано на зовнішні ринки, що на 7,9 млн. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого МР. Ми продовжуємо рухатись в рамках домовленостей відповідно до Меморандуму між державою і бізнесом, ніяких передумов для його перегляду ми не маємо», – зазначив Висоцький. www.agrotimes.net/ Експерт пояснила, що впливає на вартість овочів борщового набору Газета по-українські.-29.02.2020 Україна стає все інтегрованішою у світові ринки. Зміна цін на картоплю, цибулю чи моркву - нормальна кон'юнктура ринку, розповіла Gazeta.ua агроексперт Ольга Трофімцева, яка виконувала обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України з лютого до серпня 2019 року. "Якщо згадати цибулю, яка 2018-го била цінові рекорди, то несприятливі погодні умови були в усіх основних країнах-виробниках. Урожай був настільки поганим, що навіть ЄС імпортував цибулю з Казахстану. Звідти купували й ми. Та ж сама ситуація з картоплею", - каже Трофімцева. За її словами, ще проблема в структурі українського виробництва. "Поки не перейдемо до промислового ефективного виробництва овочів, а не до присадибних особистих господарств населення, ситуація не зміниться. Треба працювати над розширенням ринків збуту. Наприклад, наші фермери могли б продавати яблука не тільки українським переробникам. А збувати їх активніше на зовнішніх ринках, якби мали правильно фасовану та гарного товарного вигляду продукцію", - наголошує Трофімцева. Додає, що Україні треба більше професійних овочесховищ. Gazeta.ua Назвали продукт, який найбільше експортують з України Газета по-українські.-27.02.2020 За підсумками року Україна стала найбільшим експортером соняшникової олії та шроту. Загальна сума експорту склала $4,3 млрд і $975 млн відповідно. Крім того, Україна - друга в світі за експортом ріпаку - $1,3 млрд, за рік приріст склав 27%, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Експорт кукурудзи зріс на 49% і досяг $5,2 млрд, ячменю - на 4% до $710 млн, жита - на 75% до $3,9 млн, пшениці - на 22% до $3,7 млрд, сої - на 16% до $1,2 млрд. Перше місце у структурі експорту - у кукурудзи, 2-е місце посіла соняшникова олія, на 3-му місці опинилася пшениця . Gazeta.ua Як змінилася українська аграрна сфера за 10 років Газета по-українські.-26.02.2020 Торік Україна встановила рекорд по експорту аграрної продукції. За кордон продала на $22,2 млрд. 2010-го обсяги були нижчими, розповіла Gazeta.ua агроексперт Ольга Трофімцева, яка виконувала обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України з лютого до серпня 2019 року. "Ще одним досягненням сектору стала серйозна диверсифікація ринків збуту. Якщо подивитися на структуру аграрного експорту 10 років тому, побачимо серйозне домінування Росії. У 2014-2015 роках ситуація змінилася. Зараз на першому місці серед ринків збуту української продукції - Індія, Китай, Туреччина. На другому - країни Євросоюзу. Це вибагливий ринок. На третьому місці – країни Африки", - пояснює Трофімцева. За її словами, досі основна частина продукції надходить з господарств населення. "Особисті присадибні господарства без кооперації в перспективі однозначно не будуть конкурентними. Вони не можуть забезпечити успішний експорт продукції на ринки ЄС. Необхідно формувати ланцюги їх виходу на цивілізовані ринки збуту, у тому числі всередині країни. Це супермаркети, гуртові ринки", - говорить агроексперт. Gazeta.ua В УКРАИНЕ РЕЗКО ОБВАЛИЛОСЬ ПРОИЗВОДСТВО СЛАДОСТЕЙ Деловая столица.-27.02.2020 Производство кондитерских изделий из сахара в прошлом месяце составило 3,15 тыс. тонн Об этом свидетельствуют данные Государственной службы статистики, передает "ДС" со ссылкой на Latifundist. Этот показатель на 32,7% уступает уровню производства кондитерских изделий из сахара в аналогичном периоде 2019 года. Согласно сообщению, количество запасов произведенной промышленной продукции на складах предприятий-производителей на конец января 2020 г. составило 667 тонн. www.dsnews.ua Минэкономики собирается в 2021-2023 потратить более 90 млрд грн на программы господдержки Капитал.-27.02.2020 Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства предлагает в 2021-2023 гг. выделить более 90 млрд грн на государственную поддержку приоритетных направлений — промышленность, сельское хозяйство и экспорт, в том числе в 2021 году — 26 млрд грн, 2022-м — 31 млрд грн, 2023-м — 33 млрд грн. Согласно сообщению на сайте Минэкономики, соответствующие предложения содержатся в сформированной министерством бюджетной декларации на 2021-2023 гг. Согласно предложениям, в частности, сумма поддержки на последующие три года для увеличения объема сельхозпродукции, развития предприятий АПК и обеспечения продовольственной безопасности в целом составит 45,52 млрд грн, в том числе финподдержка сельхозтоваропроизводителей — 40,9 млрд грн, Фонд частичного гарантирования кредитов — 3,12 млрд грн, кредиты фермерским хозяйствам — 1,5 млрд грн. Сумма поддержки экспорта составит 12,41 млрд грн, в том числе поддержка и продвижение экспорта — 410 млн грн, Экспортно-кредитное агентство — 6 млрд грн, компенсация процентов по кредитам экспортеров — 6 млрд грн. www.capital.ua/ Україна оновила рекорд з експорту м'яса птиці УНІАН: Новини України.-02.03.2020 В минулому році наша країна експортувала 414 тис. тонн м'яса птиці на суму 579 млн дол.Україна відновила рекорд з експорту м'яса птиці в 2019 році, поставивши на міжнародний ринок 414 тис. тонн цієї продукції - на 25,8% більше, ніж роком раніше. Про це повідомила прес-служба Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" з посиланням на слова заступника директора інституту Миколи Пугачова. "Торік було оновлено абсолютний рекорд 2018 року з обсягів експорту м'яса птиці (329 тис. тонн) - у 2019 році обсяги експортних поставок збільшилися більш ніж на чверть (+ 25,8%), до 414 тис. тонн на суму 579 млн дол.", - сказано в повідомленні. За словами експерта, Україна торік посилила свою позицію на міжнародному ринку м'ясопродукції, в основному за рахунок курятини. В цілому, в 2019 році обсяги експорту з України продукції м'ясної групи збільшилися в порівнянні з показниками попереднього року на 10% - до 712 млн дол. Найбільше м'ясопродукції Україна експортувала до країн Євросоюзу, Близького Сходу та СНД. Частка країн ЄС в грошовому вираженні становить 28%. www.unian.ua Україна збільшила експорт агропродукції до Туреччини УНІАН: Новини України.-27.02.2020 Найбільше Україна поставляла до Туреччини соєвих бобів, кукурудзи, пшениці та висівок. Україна у 2019 році експортувала до Туреччини продукції сільського господарства на суму 1,4 мільярда доларів, що на 71% більше, ніж роком раніше. Про це повідомила прес-служба "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ). Таким чином, Україна стала другим найбільшим постачальником агропродовольчої продукції в Туреччині та посіла 11% у структурі турецького імпорту продукції АПК, поступившись лише Росії. Основні види продукції, яку Україна постачала минулого року - соєві боби (31% в структурі загального експорту в Туреччину), кукурудза (24%), пшениця (16%) і висівки (8%). Водночас імпорт сільгосппродукції в Україну з Туреччини збільшився на 12% - до 263,7 мільйона доларів. "Торговельне сальдо становить 1,1 мільярда доларів, а це значить, що Україна є нетто-експортером продукції АПК до Туреччини", - наголошується в повідомленні. Основними продуктами, які Україна закуповувала в Туреччині, стали цитрусові (34% у загальній структурі), свіжі помідори (11%) і виноград (6%). "Зараз тривають переговори щодо підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною, що може позитивно вплинути на торгівлю агропродовольчою продукцією між цими країнами внаслідок скасування або зменшення мита на зазначену продукцію", - цитує прес-служба аналітика УКАБ Андрія Мартиненка. www.unian.ua Українську молочку витісняє іноземна УНН.-28.02.2020 В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевша, а відтак - має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні дедалі менше вигідно. Брак державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту із ЄС, передає УНН із посиланням на сюжет телеканалу ICTV. Повідомляється, що сьогодні українські фермери не заробляють, а ледь "виходять у нуль". Тримати худобу - збитково, і молочники збувають тварин. "Почали вирізати худобу. Останні три місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейською", - коментує власник тваринної ферми Володимир Хвостов. Підприємство Хвостова нараховує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 тонн молока. До 2016 року держава відшкодовувала ПДВ, у 2018 році - давала дотації, а у 2020 році жодного привілею для національних молочників немає. Поряд з цим, європейці про своїх фермерів дбають. До прикладу, фермер у Парижі отримує 580 євро на корову на рік. Це - 15,5 тис. грн, або у 22 рази більше, аніж фермер в Україні. Більше того, ЄС підтримує виробників молока шляхом компенсації збитків, зумовлених падінням ринкової ціни. Якщо собівартість молока становить 50 євроцентів, а ціна на ринку - 35 євроцентів, то різницю у 15 євроцентів фермеру виплачує держава. Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти, каже експерт асоціації виробників молока Олена Жупінас. www.unn.com.ua/

< Назад Рецепт шпундри Інгредієнти буряк столовий 250 гр.,буряковий квас 300 мл, м’ясо свинина 500 гр., цибуля ріпчаста 80 гр., олія рослинна соняшникова 50 мл. або сало 50 гр,. часник 3 зубчики, цукор, петрушка, кріп, перець чорний мелений, сіль до смаку. Кроки М’ясо миємо, даємо стекти воді, нарізаємо на шматки. Овочі чистимо, зелень, цибулю та часник подрібнюємо. Буряки подрібнюємо дуже дрібно або натираємо на крупній тертці. У високій сковорідці розігріваємо олію або рослинний жир та підсмажуємо шматочки м’яса до золотистого кольору. Додаємо до м’яса буряки та цукор, дві хвилини вимішуємо, вливаємо квас та тушкуємо ~30 хв. до готовності. Подаємо гарячою як першу страву з буряковою юшкою, яка утворилася під час приготування, або як другу страву з гарніром. Попередній допис Наступний допис

< Назад Ароматний перець з м’ясним фаршем Інгредієнти Потрібно: болгарський перець - 9-10 шт., м’ясний фарш - 500 г ,рис - 1 повна склянка, ріпчаста цибуля - 300 г, морква - 200 г, помідори - 700 г, сметана - 5 ст. л., лавровий лист - 1-2 шт. духмяний перець - 3-4 шт., сіль, чорний мелений перець - за смаком, соняшникова олія - для смаження. Кроки Промитий рис всипати в киплячу підсолену воду і варити 8-10 хв. Рис відкинути на друшляк і промити холодною водою. Цибулю порізати маленькими кубиками. Моркву натерти на терці. Томати порізати дрібними кубиками. На сковорідці розігріти невелику кількість олії, викласти цибулю і обсмажити її на невеликому вогні до золотистого кольору. Додати моркву, смажити 10-15 хв. Додати подрібнені томати. Овочі перемішати, добре посолити, поперчити і тушкувати на середньому вогні приблизно 10 хв. В миску викласти рис, фарш і 1 / 3 томатного соусу. Все ретельно перемішати, добре посолити, поперчити. За бажанням, на цьому етапі до фаршу можна додати улюблені спеції. Перець помити, вирізати плодоніжку, захопивши частину перцю. Це будуть “кришечки”, якими будемо накривати фарширований перець. Середину перця очистити від насіння. Підготовлений перець нафарширувати начинкою. До томатного соусу, що залишився, додати сметану. Все перемішати, досолити і при потребі додати трохи цукру, щоб пом’якшити кислоту помідорів. Соус довести до кипіння і через 1 хв. відставити з вогню. На дно великої каструлі вилити томатно-сметанковий соус. Слідом викласти фарширований перець і накрити його “кришечками”. В каструлю влити трохи окропу, щоб рідина ледь доходила до половини перцю. Каструлю з перцем щільно накрити кришкою і помістити у розігріту до 200 °С духовку на 1,5-2 год. За 15 хв. до готовності в каструлю покласти лавровий лист і духмяний перець. Подавати фарширований перець до столу гарячим, обов’язково поливши соусом, в якому він готувався. За бажанням, до перцю ще можна подати сметану. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 8 травня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 8 травня 2026 року Зміст стор. 1. Молочна галузь України опинилася під серйозним тиском 1 2. Україна збільшила валютну виручку від агроекспорту завдяки переробці 2 3. Україна вийшла на ринок Африки: як працюють аграрні хаби 2 4. Українське вино потребує промоції на внутрішньому та міжнародному ринках 2 5. Фуд-аналітики назвали смакові тренди в безалкогольних напоях 3 6. Український актор запропонував виноробам ідею популяризації вина 3 7. В Україні почали випускати високобілкове молоко 3 8. Постачальник цукру поділився стратегією виходу на міжнародний ринок 3 9. «Яготинський» створив лінійку кефіру з міксом ягід і фруктів 4 10. «Яготинський» почав виробляти густий кефір, який можна їсти ложкою 4 11. Єдині стандарти органіки: новий закон відкриє Україні ринок ЄС і посилить контроль якості 4 12. Виробники масла в Україні зазнають збитків через перенасичення ринку 5 13. Тваринництву України пророкують продовження стагнації у 2026 році 5 ----------------------------------------------------------------------- 1. Молочна галузь України опинилася під серйозним тиском AgroNews.ua . - 07.05.2026 Асоціація виробників молока повідомляє, що через війну, енергетичні проблеми та зростання витрат молочна галузь України цьогоріч опинилася під серйозним тиском. Порівнянно з минулим роком у березні виробництво молока скоротилося більш ніж на 10% у і становило близько 496 тис. тонн. За перший квартал загальний обсяг також зменшився — до 1,31 млн тонн. Структура виробництва змінилася: основну частку тепер забезпечують агропідприємства (58%), тоді як домогосподарства скоротили виробництво майже на чверть. Підприємства трохи наростили обсяги, але цього недостатньо, щоб компенсувати загальне падіння. Подорожчання енергоносіїв і логістики, дефіцит працівників, безпекові ризики і складнощі з фінансуванням - головні проблеми галузі. У прифронтових регіонах ситуація ще складніша через руйнування інфраструктури та втрату ресурсів. https://agronews.ua/news/molochna-galuz-ukrayiny-opynylasya-pid-serjoznym-tyskom/ 2. Україна збільшила валютну виручку від агроекспорту завдяки переробці AgroNews.ua . - 01.05.2026 Пресслужба Мінекономіки України повідомила, що у І-му кварталі 2026 р. Україна експортувала 15,5 млн тонн аграрної продукції на загальну суму $6,3 млрд. При цьому в загальному експорті її частка становила 62%, що підтверджує головну роль сектору у формуванні валютної виручки держави. Структура експорту залишається концентрованою: топ-5 товарних категорій забезпечили 68% виручки, топ-10 – 81%. Лідерами залишаються кукурудза, соняшникова олія та пшениця. Географія експорту української аграрної продукції залишається стабільною: країни ЄС забезпечили 49% поставок, регіон MENA (Близький Схід і Північна Африка) – 20%, Туреччина – 12%, інші країни – 18%. Водночас Туреччина суттєво посилила свої позиції – її частка зросла з 9% до 12%. Таким чином, аграрна галузь – лідер у поповненні бюджету країни, і, великою мірою, завдяки переробці. https://agronews.ua/news/ukrayina-zbilshyla-valyutnu-vyruchku-vid-agroeksportu-zavdyaky-pererobczi/ 3. Україна вийшла на ринок Африки: як працюють аграрні хаби AgroPolit.com . – 04.05.2026 Комерційний директор консорціуму « Рідне », завдяки якому були створені агрохаби в Африці, Сергій Ковальчук , заявив, що Україна поступово намагається закріпитися на африканському ринку продовольства і водночас конкурувати там із рф. За його словами, основна ставка робиться на так звану «м’яку силу» — постачання їжі, гуманітарні програми та спільні економічні проєкти. Першим кроком стало відкриття аграрного хабу в Гані. Його створили українські виробники разом із місцевими партнерами для того, щоб об’єднати українські технології та продукти з місцевим виробництвом і разом випускати харчові набори, в яких поєднуються африканські інгредієнти - рис або продукти з маніоки, та українські — борошно, олія, консерви й інші товари. Частину продукції Україна постачає, а частину виробляють на місці. Це допомагає створювати робочі місця в самій Африці. https://agropolit.com/news/31511-ukrayina-viyshla-na-rinok-afriki-yak-pratsyuyut-agrarni-habi 4. Українське вино потребує промоції на внутрішньому та міжнародному ринках AgroPortal.ua .- 04.05.2026 Під час дискусії на форумі «Виноградарсько-виноробна галузь — зміни, які обіцяють покращення? Діалог бізнесу та держави» керівниця Центру підтримки експорту, президентка ГС «Український HoReCa кластер», ГС «Український експортний альянс» Ірина Зеленіна зазначила, що Україна занадто молода для експорту крафтової винної продукції. Виходити на нові ринки потрібно, зростаючи інформаційно. Варто показувати світові, що в Україні є вино. Вона сказала: «В Україні не розвинена культура споживання вина. Робота з В2С дуже дорога, потрібно достукатися до споживача, проводити ярмарки, частування, доносити все про власну продукцію. Щоби просувати українське вино на міжнародні ринки, часто виробник не має підтримки, тому питання фінансів тут №1». Міжнародні виставки — це окремий вид маркетингу, який може допомогти у промоціїі українського вина, але основна робота відбувається після заходу. До того ж на виставках варто працювати не тільки на стенді, а і спілкуватися з міжнародними партнерами, подивитися, що роблять конкуренти, що вони продають, як комунікують між собою.. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinske-vino-potrebuye-promociji-na-vnutrishnomu-ta-mizhnarodnomu-rinkah 5. Фуд-аналітики назвали смакові тренди в безалкогольних напоях AgroPortal.ua .- 03.05.2026 У 2026-2027 роках, за даними фуд-аналітиків, смаковими трендами, які будуть використовуватися в напоях, стануть фруктові: апельсин, мандарин, лимон, лайм, кумкват. Ягідні смаки: малина, полуниця, чорниця і незвичайні поєднання, наприклад, апельсин – малина, лісові ягоди – лимон, ожина – лайм. Серед тропічних смаків найбільш трендовим є ананас. Про це під час зустрічі лідерів фудритейлу на церемонії нагородження переможців VIII дегустаційного конкурсу Favorite Food&Drinks розповіла комерційна директорка компанії-виробника готової їжі «Есаром Юкрейн» Людмила Кузьменко. Вона зазначила: «Цікавими є також напої зі смаками десертів, наприклад, цукерок, цукрової вати. Сьогодні цей тренд набуває популярності в усьому світі, 67% виробників, натхненні кулінарними смаками, вже випустили низку продуктів». https://agroportal.ua/news/ukraina/fud-analitiki-nazvali-smakovi-trendi-v-bezalkogolnih-napoyah 6. Український актор запропонував виноробам ідею популяризації вина AgroPortal.ua .- 02.05.2026 Український актор, режисер, сценарист Ахтем Сеітаблаєв під час дискусії на форумі «Виноградарсько-виноробна галузь — зміни, які обіцяють покращення? Діалог бізнесу та держави» наголосив, що н а культуру споживання вина потрібно дивитися ширше. Виноробам варто співпрацювати з МЗС, виходити на міжнародні ринки, аби представляти вино на культурологічних акціях, кінофестивалях, які насамперед ініційовані саме Україною. «Цього року ми збираємося знімати українську художню стрічку. Тож я закликаю до співпраці виноробів: ми можемо використати в кіно вашу продукцію, адже наше завдання — допомогти і собі, і українському виробнику», — зазначив Ахтем Сеітаблаєв. Потрібно красиво представити український бренд. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinskiy-aktor-zaproponuvav-vinorobam-ideyu-populyarizaciji-vina 7. В Україні почали випускати високобілкове молоко AgroPortal.ua .- 02.05.2026 Спілка молочних підприємств України повідомила , що компанія « Люстдорф » розширила асортимент продукції під ТМ « Селянське »: випустила перше ультрапастеризоване молоко з підвищеним вмістом білка. Вміст білка становить 4,5 г на 100 г молока. Водночас виробник знизив жирність продукту до 0,5%. Новинка поєднує звичний смак молока з вищим вмістом білка, що може зацікавити споживачів, які звертають увагу на збалансоване харчування. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/selyanske-vipustila-visokobilkove-moloko 8. Постачальник цукру поділився стратегією виходу на міжнародний ринок AgroPortal.ua .- 02.05.2026 Під час конгресу FMCG Expo 2026 засновник ТОВ « Цукрова Біржа » Олександр Харченко розповів, що о бсяги експорту цукру в ТОВ зросли, 2024 рік у компанії був рекордним. У структурі експорту ЄС займає 27%. Обмеження на експорт, які були зняті, сприяли розвитку цукрової галузі. Харченко каже, що через заборону на експорт цукру в 2023 році агротрейдер не зміг виконати контракт із партнерами з Німеччини на постачання 20 тис. т цукру. «На жаль, у нас більше не було можливостей вийти на контракти з постачання 20 тис. т цукру в одну мережу, але ми маємо інші пропозиції. Сьогодні працюємо з партнерами в Чехії, Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцоговині, Австрії, Румунії та з африканським ринком», — зазначив Олександр Харченко. Він розповів, що компанії вдалося відпрацювати систему так, що є можливість легко знаходити ефективні рішення, і в цьому допомагає комплексний підхід: - Робота з локальними партнерами; - Логістика, особливо для таких низькомаржинальних продуктів як цукор, вирішальна; - Фінансове питання, особливо якщо працювати з незнайомими ринками, є дуже важливим. «Для себе міжнародну торгівлю ми формуємо так, що продаємо вже не лише один продукт, а готове рішення, вибудовуючи системну роботу (продукт + партнери + фінанси + логістика), і це дає результат», — зауважив Олександр Харченко. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/postachalnik-cukru-podilivsya-strategiyeyu-vihodu-na-mizhnarodniy-rinok 9. «Яготинський» створив лінійку кефіру з міксом ягід і фруктів AgroTimes.-04.05.2026 В групі компаній « Молочний альянс » розповили, що бренд « Яготинський » розробив лінійку кефіру « ЯGOтинський », яка об’єднує три смаки: манго ‒ апельсин, полуниця ‒ м’ята та без наповнювача. ГК «Молочний альянс» володіє ТМ «Яготинський», У новому кефірі жирністю 2,3% збережена концентрація живих молочнокислих бактерій на рівні 5+ мільярдів у одній пляшці. Пакування: ПЕТ-пляшки по 520 г. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/yagotynskyj-stvoryv-linijku-kefiru-z-miksom-yagid-i-fruktiv/ 10. «Яготинський» почав виробляти густий кефір, який можна їсти ложкою AgroTimes.-29.04.2026 В групі компаній « Молочний альянс » повідомили, що бренд « Яготинський » додав у асортимент густий кефір жирністю 2,5%, який можна їсти ложкою. «Кефір настільки щільний та ніжний, що нагадує густий йогурт або м’який десерт, Це ‒ результат термостатного сквашування, що створює природну густу текстуру з непорушним згустком і фірмовими грудочками». ‒ зазначає виробник. Густий кефір смакує ложкою і легко п’ється. Крім того, він може стати основою повноцінного сніданку, бо гармонійно поєднується з насінням чиа, горіхами, свіжими ягодами чи злаками. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/yagotynskyj-pochav-vyroblyaty-gustyj-kefir-yakyj-mozhna-yisty-lozhkoyu/ 11. Єдині стандарти органіки: новий закон відкриє Україні ринок ЄС і посилить контроль якості GrowHow.in.ua .-07.05.2026 Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики підтримав законопроєкт №13204-1, який передбачає запровадження єдиних стандартів вирощування, виробництва та маркування органічної продукції. Як повідомили у пресслужбі парламенту, документ має на меті зробити ринок органічної продукції більш прозорим, посилити державний контроль і водночас забезпечити захист споживачів. У парламенті також зазначають, що нові правила сприятимуть розвитку сільських територій, створенню робочих місць, зростанню переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю. За словами голови профільного комітету Олександр Гайду , цей законопроєкт - важливий крок на шляху євроінтеграції аграрного сектору. Він зазначив: «Його головна мета – сформувати зрозумілі та єдині правила для всіх учасників ринку: від виробництва до маркування продукції. Це дозволить споживачам бути впевненими у якості товарів із позначкою “органічний”». Також документ передбачає посилення державного контролю у сфері органічного виробництва, що має допомогти очистити ринок від недобросовісних виробників і зловживань із маркуванням. Законопроєкт покликаний не лише врегулювати галузь, а й підвищити довіру до органічної продукції та посилити інтеграцію України до європейського економічного простору. https://www.growhow.in.ua/yedyni-standarty-orhaniky-novyy-zakon-vidkryie-ukraini-rynok-yes-i-posylyt-kontrol-iakosti/ 12. Виробники масла в Україні зазнають збитків через перенасичення ринку Дело. – 05.05.2026 В Україні різко падають ціни на масло: що відбувається? Український ринок вершкового масла опинився у складній ситуації через падіння попиту на зовнішніх ринках та перенасичення внутрішнього. Високі обсяги виробництва та зниження експортних цін створюють значний тиск на виробників і роблять цей сегмент менш рентабельним. Через продаж великими партіями цей напрям стає збитковим. Додатковим фактором тиску стало попереднє зростання закупівельних цін на молоко, що підвищило витрати переробників. На зовнішніх ринках попит на українське масло знизився. Основні імпортери скоротили закупівлі, віддаючи перевагу дешевшим альтернативам, що обмежує експортні можливості. Водночас лише окремі ринки залишаються доступними для невеликих партій продукції за зниженими або конкурентними цінами. Внутрішній ринок також не здатен повністю поглинути надлишкові обсяги. Оптові ціни залишаються на рівні, який не забезпечує рентабельності виробництва. Компанії активізують продажі через акційні пропозиції або частково переходять на виробництво альтернативної продукції з високою жирністю, однак це не вирішує проблему накопичення запасів. https://delo.ua/news/virobniki-masla-v-ukrayini-zaznayut-zbitkiv-cerez-perenasicennya-rinku-465064/ 13. Тваринництву України пророкують продовження стагнації у 2026 році UkrAgroConsult.- 01.05.2026 За прогнозом науковців ННЦ « Інститут аграрної економіки », в Україні поточного року виробництво продукції тваринництва буде менше проти попереднього року на 2,3% та становитиме 197,9 млрд грн. Як зазначив заступник директора ННЦ ІАЕ, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко , очікується зменшення проти показників 2025 року виробництва м’яса — вирощування худоби і птиці — на 1,6%, зокрема м’яса ВРХ — на 6,9%, м’яса свиней — на 4,7%, м’яса овець і кіз — на 6,5% та м’яса інших тварин — на 1,5%. Скорочення цих обсягів передбачається переважно внаслідок скорочення поголів’я в господарствах населення: ВРХ (без корів) — на 20%, свиней — на 7% та овець і кіз — на 10%. Також очікується зменшення за показником «реалізація продукції у живій масі» в усіх категоріях господарств: ВРХ — на 7 , свиней — на 5% та овець і кіз — на 7%. Збільшення виробництва очікується лише по м’ясу птиці — на 0,9%, зростання якого передбачається шляхом реалізації продукції у живій масі — на 2%. Прогнозується також спад виробництва молока (на 4,3%) та вовни (на 5,1%). Виробництво яєць залишиться на рівні минулого року. Загалом, за прогнозом «Інституту аграрної економіки», тваринництво перебуває у стадії стагнації, демонструючи прогнозоване зменшення валової продукції внаслідок зменшення поголів’я, зростання вартості кормів і енергоресурсів, обмеження доступу до ринків збуту та постійних ризиків, пов’язаних зі збройною агресією рф на території України. https://ukragroconsult.com/news/tvarynnycztvu-ukrayiny-prorokuyuty-prodovzhennya-stagnacziyi-u-2026-roczi/