< Назад В Україні фермери вивели диєтичний сорт топінамбуру 15 трав. 2020 р. Протягом семи років агропідприємство з Івано-Франківщини займалося лише селекцією топінамбуру. І тепер вирощує тільки сорти з високім вмістом інуліну. Про це повідомляє SEEDS, пише agronews.ua. “Топінамбур, на відміну від тієї ж картоплі можна вживати в їжу навіть сирим. Його сушать, смажать, варять, консервують. З нього навіть можна отримати цукровий сироп, придатний як для вживання в їжу, так і для переробки на спирт”, – розповів технічний директор “Еко-індіго” Богдан Кобринський. Він зауважує, що топінамбур дуже добре переносить мороз до мінус 25 градусів. Спеку також переносить нормально, але потребує густішої посадки. Дуже високі врожаї він дає на крапельному зрошенні – до 135 тонн з га.«Вибирати топінамбур починаємо пізньою осінню десь у кінці листопада. У топінамбура 165 днів вегатаційного періоду – в кінці жовтня він ще цвіте. Восени ми вибираємо топінамбур у тому випадку, коли нам потрібний більший вміст фруктозану, а весною – сахарози”, – ділиться експерт. За словами Кобринського, протягом семи років підприємство займалося лише селекцією – тепер тут ростуть тільки сорти з високім вмістом інуліну. Також технічний директор “Еко-індіго” відзначає, що підприємство не перший рік виготовляє з топінамбуру порошок, який використовується як дієтична добавка. Проте топінамбур – не лише природне джерело інуліну. Ця надзвичайна рослина, зокрема її плоди, допоможуть при профілактиці багатьох захворювань, зокрема і нинішнього корона вірусу. “Топінамбур, амарант, якісні яблука, ягоди… і про коронавірус можна забути. Метаболізтичний фітосиндром – це основа хвороби коронавірусу. Їжте тільки якісне і українське, будете здорові”, – ділиться Кобринський. Раніше в Україні топінамбур був достатньо популярним, проте останнім часом про нього не справедливо забули.Також, для зберігання топінамбуру не потрібні спеціальні овочесховища – його коріння надзвичайно морозостійке. Його бульби часто висаджують у жовтні як озиму культуру, урожай збирають тільки на наступний рік. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 грудня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 грудня 2023 року Зміст стор. 1. Переробка ріпаку цього сезону може досягти рекордного обсягу 1 2. Боротьба за аграрний ринок: чому ЄС активно обмежує українську продукцію 2 3. AgroPolit.com назвав кроки, які необхідно зробити Україні для Впровадження 2 4. Вступ України в ЄС: вітчизняний агросектор має отримати додатково 70 – 90 млрд євро 2 5. Виробництво соняшникової олії цьогоріч перевищить довоєнні показники 2 6. Мінагрополітики оприлюднило плани на 2024 рік щодо регуляторних актів 3 7. Експорт продовольства з України наблизився до $20 млрд 3 8. ЄС отримує вагому вигоду від агропродовольчої продукції, що надходить з України 3 9. Спілка молочних підприємств України планує створити власний євроінтеграційний комітет 4 10. Внаслідок логістичних перепон впав український агроекспорт: які зараз Показники 4 ---------------------------------------------------- 1. Переробка ріпаку цього сезону може досягти рекордного обсягу Agravery.-19.12.2023 Внутрішня переробка насіння ріпаку може досягти рекордної позначки – 1 млн. тонн., повідомили в асоціації «Укроліяпром». «Однією з особливостей поточного маркетингового року є значне нарощування внутрішньої переробки насіння ріпаку та відповідно зростання виробництва та експорту олії ріпакової та шроту. У липні-листопаді поточного маркетингового року перероблено понад 0,8 млн. тонн. Виробництво олії ріпакової очікується 0,42 млн. тонн, експорт – 0,4 млн. тонн», – зауважили в асоціації. Прогнозується також нарощування переробки насіння соняшнику до 13,5 млн. тонн (понад 90% від ресурсів соняшнику ) та зростання виробництва соняшникової олії до 6 млн. тонн, що перевищить на понад 3% довоєнний 2020/21 МР. В «Укроліяпромі» зазначили: «Дані прогнози є реалістичними, але тільки за умови максимальної переробки насіння олійних культур, зокрема насіння соняшнику, на вітчизняних потужностях, а також недопущення будь-яких обмежень експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олій рослинних та шротів. Найбільше це стосується олії соняшникової та шроту», https://agravery.com/uk/posts/show/pererobka-ripaku-cogo-sezonu-moze-dosagti-rekordnogo-obsagu 2. Боротьба за аграрний ринок: чому ЄС активно обмежує українську продукцію Agravery.-18.12.2023 Українські товаровиробники постійно потерпають від дій низки країн ЄС, які намагаються обмежити поставки агропродукції. Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук пояснює причини поточної ситуації та можливі наслідки євроінтеграції. "Все почалося ще в травні з інтенсивних перемовин, потім настала фаза постійних обмежень експорту. Це сигнали, що в процесі євроінтеграції України, особливо в аграрній сфері, нас чекають випробування. Приєднання України до ЄС передбачає виконання ряду вимог, з яких близько 40% спрямовані саме на аграрний сектор", – зазначив він. Можлива інтеграція України в ЄС – це серйозна складова, яка призводить до посилення протестів європейських фермерів. https://agravery.com/uk/posts/show/borotba-za-agrarnij-rinok-comu-es-aktivno-obmezue-ukrainsku-produkciu 3. AgroPolit.com назвав кроки, які необхідно зробити Україні для впровадження європейського агрокурсу AgroPolit.com . – 18.12.2023 Про це повідомляється в матеріалі « Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС? ». Перелік обов’язкових кроків виглядає так: - Стимулювання галузі зрошення в Україні. - Розвиток логістики залізничними шляхами та підвищення ефективності роботи Укрзалізниці. - Надання агропідприємцям податкових пільг для стимулювання довгострокових проектів у садівництві, ягідництві та переробці сільхозпродукції. - Реформування ринку добрив для ліквідації монополії на виробництво добрив в межах країни та залучення ефективних власників. - Прийняття програми розвитку біоенергетики, яка має стимулювати виробництво біогазу, біометану, біодизеля, а також вирощування енергетичних агрокультур. Представники агросектору деяких європейських країн залишилися незадоволені майбутнім вступом України до ЄС. Це показує блокада українського кордону перевізниками і фермерами Польщі та Словаччини. https://agropolit.com/news/27225-agropolitcom-nazivav-kroki-yaki-neobhidno-zrobiti-ukrayini-dlya-vprovadjennya-yevropeyskogo-agrokursu 4. Вступ України в ЄС: вітчизняний агросектор має отримати додатково 70 – 90 млрд євро AgroPolit.com . – 16.12.2023 В матеріалі « Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС? » повідомляється, що вітчизняний агропромисловий комплекс має отримати від Євросоюзу додаткову підтримку у 200 млрд євро після вступу України до ЄС. Україна має отримати протягом зазначеного часу 130 – 190 млрд євро, а бюджетні витрати ЄС після її вступу мають збільшитися на 15%. Близько 70 – 90 млрд євро Україна отримає в якості аграрних субсидій, а ще 50 – 90 млрд євро їй мають виділити в рамках політики згуртованості. Зазначається, що значний об’єм витрат може потребувати додаткових реформ від Євросоюзу. https://agropolit.com/news/27216-vstup-ukrayini-v-yes-vitchiznyaniy-agrosektor-maye-otrimati-dodatkovo-70--90-mlrd-yevro 5. Виробництво соняшникової олії цьогоріч перевищить довоєнні показники AgroPortal.ua .- 18.12.2023 В Україні у 2023/24 МР виробництво олійних культур збільшиться приблизно на 3,5 млн т проти минулого сезону.У повідомленні асоціації «Укроліяпром» говориться, що урожай соняшнику зріс на 1,4 млн т, соєвих бобів — на 1,4 млн т, насіння ріпаку — на 0,8 млн т. «Однією з особливостей поточного маркетингового року є значне нарощування внутрішньої переробки насіння ріпаку та, відповідно, збільшення виробництва та експорту олії ріпакової та шроту. Внутрішня переробка насіння ріпаку може досягти рекордної позначки — 1 млн т. У липні-листопаді поточного маркетингового року вже перероблено понад 0,8 млн т. Виробництво олії ріпакової очікується на рівні 0,42 млн т, експорт — 0,4 млн т», — прогнозують фахівці. Також, за даними асоціації, прогнозується збільшення переробки насіння соняшнику до 13,5 млн т (понад 90% від ресурсів соняшнику) та збільшення виробництва соняшникової олії до 6 млн т, що на понад 3% перевищить показник довоєнного 2020/21 МР. https://agroportal.ua/news/ukraina/virobnictvo-sonyashnikovoji-oliji-cogorich-perevishchit-dovoyenni-pokazniki 6. Мінагрополітики оприлюднило плани на 2024 рік щодо регуляторних актів AgroPortal.ua .- 17.12.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України планує у 2024 році підготувати до ухвалення 7 проєктів закону, 6 змін до постанов Кабміну та півтора десятки своїх наказів. Такі законопроєкти: - «Про внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»; - «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо надання сертифікованим інженерам-землевпорядникам статусу державних кадастрових реєстраторів»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань електронної взаємодії суб’єктів землеустрою»; - «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо засад здійснення підтримки в аграрному секторі за принципами Європейського Cоюзу) та ін.. https://agroportal.ua/news/ukraina/minagropolitiki-oprilyudnilo-plani-na-2024-rik-shchodo-regulyatornih-aktiv 7. Експорт продовольства з України наблизився до $20 млрд AgroPortal.ua .- 16.12.2023 У повідомленні Державної митної служби України говориться, що Україна протягом січня-листопада 2023 року імпортувала товарів на суму $57,2 млрд, а експортувала — на $32,8 млрд. У загальних обсягах ввезених у січні-листопаді 2023 року товарів 65% склали такі категорії: - машини, устаткування та транспорт — $17,7 млрд; - продукція хімічної промисловості — $10,1 млрд; - паливно-енергетичні товари — $9,6 млрд. До найбільш експортованих з України товарів увійшли: - продовольчі товари — $19,6 млрд; - метали та вироби з них — $3,6 млрд; - машини, устаткування та транспорт — $2,7 млрд. Імпортували товари до України: Китай — $9,3 млрд, Польща — $5,9 млрд, Німеччина — $4,5 млрд. Експортувалося з України найбільше до Польщі — на $4,4 млрд, Румунії — на $3,5 млрд, Туреччини — на $2,2 млрд. https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-prodovolstva-z-ukrajini-nablizivsya-do-20-mlrd 8. ЄС отримує вагому вигоду від агропродовольчої продукції, що надходить з України AgroPortal.ua .- 16.12.2023 За словами аграрного експерта Гайнца Штрубенгоффа, ЄС отримує вагому вигоду від агропродовольчої продукції, що надходить з України. ЄС є нетто-імпортером рослинної олії та олійних культур. Лише половина рослинної олії, яка споживається в ЄС, виробляється на європейських полях. Решта надходить з Латинської Америки, а зараз усе більше з України. Тож соєві боби, насіння соняшнику та соняшникова олія вітаються в ЄС. У 2022 році до ЄС збільшився імпорт фуражного зерна з України. Водночас зріс імпорт бразильських зернових і круп, що свідчить про потреби Євросоюзу в зернових. «Звісно, у різних країн різні потреби та інтереси. Можливо, польські фермери не хочуть пшениці та кукурудзи з України. Але нідерландські, німецькі фермери, які виробляють м'ясні та молочні продукти, хочуть отримувати корми, пшеницю та кукурудзу з України», — зазначив Гайнц Штрубенгофф. https://agroportal.ua/news/ukraina/yes-otrimuye-vagomu-vigodu-vid-agroprodovolchoji-produkciji-shcho-nadhodit-z-ukrajini 9. Спілка молочних підприємств України планує створити власний євроінтеграційний комітет Дело.-15.12.2023 Спілка молочних підприємств України (СМПУ) планує утворити євроінтеграційний комітет для розробки стратегії щодо приєднання виробників молочної продукції до ринку Євросоюзу. Таке рішення було ухвалено на черговому засідання Ради директорів СМПУ. "Молочний сектор готується інтегруватися до ЄС. І бізнес повинен розуміти, що потрібно зробити і у які строки, щоб відповідати вимогам євроринку. Ці вимоги зрозумілі і невідворотні для нас — якість, безпечність, екологічність продукції. Без втілення цих принципів на виробництвах ми не зможемо приєднатися до молочної європейської сім’ї. Тому рада директорів прийняла рішення створити євроінтеграційний комітет, який підготує бізнес до вимог ЄС", — відмітив Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ . Задача комітету буде полягати у підготовці молочного сектора до процесу інтеграції на європейський ринок. Для цього буде створена "дорожна карта" для молочних підприємств по приєднанню до єврозони. Очікується, що комітет погодить її з колегами СМПУ в Євросоюзі. https://delo.ua/business/spilka-molocnix-pidprijemstv-ukrayini-planuje-stvoriti-vlasnii-jevrointegraciinii-komitet-427319/ 10. Внаслідок логістичних перепон впав український агроекспорт: які зараз показники УНІАН: Новини України.-18.12.2023 У січні-листопаді Україна експортувала агропродовольчої продукції на суму 19,6 млрд доларів, що на 7% менше, ніж за відповідний період 2022 року. Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Микола Пугачов, посилаючись на дані Державної митної служби, зазначивши, що агропродукція зберігає домінуючі позиції в загальному експорті України – 60%. "Основою аграрного експорту нашої країни традиційно виступають зернові та олійні культури, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти, на які припадає 87% його вартості", – додав експерт. Експерт підкреслив, що крім війни та її негативних наслідків, викликами для вітчизняних експортерів стали заборони та обмеження на ввезення окремих видів продукції з України, які досі продовжуються з боку Польщі, Угорщини та Словаччини, а також блокування руху вантажівок на польсько-українському кордоні через найбільші пункти пропуску. Пугачов також зробив прогноз на наступний рік: "В цілому, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше", https://www.unian.ua/economics/agro/vnaslidok-logistichnih-perepon-vpav-ukrajinskiy-agroeksport-yaki-zaraz-pokazniki-12487053.html

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 21 по 27 червня 2022 року Попередній допис Наступний допис За час війни 5 українських виробників молокопродуктів вийшли на ринок ЄС AgroNews.ua. -23.06.2022 33 українських підприємства станом на 15 червня поточного року мають право експортувати молочну продукцію до Євросоюзу. Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пише agronews.ua . Зокрема, 5 із них були акредитовані з початку війни. «Останнім часом лунають думки, що, враховуючи воєнний стан, треба сприяти послабленню вимог до українських підприємств. Але ми маємо пам’ятати про те, що сама процедура й самі вимоги ЄС базуються на європейських чинних нормативних актах і законодавстві. Тому фактично, коли рекомендується потужність до включення в реєстр експортерів до ЄС, не існує винятків. Є нормативи, є форма сертифіката, яку інспектор підписує та каже про те, чому саме відповідає вантаж, який експортується до ЄС. Також ці п’ять потужностей — це показник швидкої реакції та авторизації, здійсненої ЄС. Це показник того, як швидко ЄС включає наші потужності, за що їм варто віддати належне», — зазначила заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко. agronews.ua Восени Україну очікує дефіцит потужностей для зберігання нового врожаю AgroNews.ua. -23.06.2022 До війни в Україні нараховувалось 1200 зерносховищ загальною місткістю 50 млн т. Проте 70% з них морально та фізично застарілі. Про це розповіла маркетинговий директор KMZ Industries Наталя Кулаковська, передає Kurkul.com, пише agronews.ua . Згідно з даними, до війни Україна не мала дефіциту таких потужностей, тобто у нас максимум було 40-45 млн т одночасного зберігання. А станом на початок травня 2022 р. в Україні вже втрачено 13 млн т елеваторних потужностей. Частина зруйнована, інша — на окупованих територіях. З тих елеваторів, що зараз можуть працювати, 35% не будуть звільнені для приймання нового врожаю. Таким чином, за даними експертки, вже восени Україну очікує відчутний дефіцит елеваторних потужностей десь у 10-15 млн т для зберігання нового врожаю. «До початку жнив треба зменшити цей дефіцит хоча б на 50%, інакше у нас буде проблема зі зберіганням нового врожаю», — наголосила Наталя Кулаковська. На її думку, аграрії могли б розв’язувати цю проблему, але від початку війни у них немає змоги залучити кредитні кошти на інвестиційні потреби. «Отримати у державних банках кредити на посівну компанію, обігові кошти — це можливо. А от необігові — це, на жаль, неможливо, як в іноземних чи українських, так і в державних банках. Всім відмовляють і це є великою проблемою», — пояснила вона. Експертка додала, що друга проблема полягає в тому, що через брак коштів у бюджеті не підтвердили програму компенсації 20% від вартості на купівлю українського елеваторного обладнання. «Програма добре працювала, була дуже простою в формуванні пакета документів, отриманні самої компенсації без бюрократичних перепон. Вона допомагала аграріям і дозволяла їм зекономити. Багато наших клієнтів, що заключили контракти на початку року до війни розраховували на цю компенсацію, а тепер фактично мають сплатити на 20% більше», — обурюється представниця KMZ Industries. agronews.ua Набрав чинності Закон України щодо стимулювання виробництва спирту AgroNews.ua. -22.06.2022 Набрав чинності Закон України № 2284-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого», підписаний 15 червня 2022 року Президентом України В. Зеленським. Про це повідомляє agroreview.com, пише agronews.ua . Реалізація Закону сприятиме розвитку ринку спирту для технічних та хімічних потреб, імпортозаміщенню продукції технічного і хімічного призначення, збільшенню попиту на внутрішньому ринку на біоетанол, збільшенню переробки на внутрішньому ринку зерна (кукурудзи, пшениці, тритикале тощо). Прийнятий законопроект передбачає: ● використання для обліку спирту етилового денатурованого та біоетанолу масових витратомірів замість витратомірів-лічильників спирту етилового, які обліковують спирт за об’ємом; ● зобов’язання виробникам спирту етилового надсилати контролюючим органам технологічну схему встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів та схему встановлення цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизних складах; ● затвердження Кабінетом Міністрів України норм виробничих втрат і виходу спирту етилового та інших спиртових дистилятів, а також норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв; ● дозвіл на денатурацію біоетанолу бензином та етил-трет-бутиловим етером (наразі дозволяється зберігати біоетанол, денатурований лише бензином (1–10 відсотків)). Також Законом тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, передбачена можливість суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, виробляти спирт етиловий денатурований та/або біоетанол на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, виробляти біоетанол. З метою реалізації положень Закону Мінагрополітики розпочало роботу по перегляду та розробці підзаконних нормативно-правових актів. agronews.ua Запропоновано новий варіант експорту українського зерна AgroNews.ua. -22.06.2022 В Угорщині запропонували транспортування українського продовольства через її територію. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian, про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто., пише agronews.ua. “Угорщина запропонувала свою територію як можливий маршрут для експорту українського зерна у зв’язку з порушенням звичайних маршрутів”, – заявив міністр за підсумками зустрічі глав МЗС країн ЄС. Варто зауважити, що експорт зерна з України суттєво уcкладнений через вторгнення росії. Українська держава не може проводити транспортування зерна Чорним морем. agronews.ua Німецька залізниця з липня щоденно вивозитиме зерно з України AgroNews.ua. -21.06.2022 Німецька залізниця долучиться до експорту українського зерна, тестові перевезення мають бути завершені в липні. Про це сьогодні заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен на онлайн-брифінзі, повідомляє «Укрінформ» , пише agronews.ua . Посол зазначила, що наразі немає можливості експортувати українське зерно через одеські порти, опрацьовуються різні варіанти здійснення експорту через українсько-польський кордон. «Ми хочемо допомогти. Німецька залізниця активно працює з українськими партнерами, щоб провести тестові перевезення. Я дуже сподіваюсь, що в липні ми це тестування завершимо і зможемо експортувати (українське) зерно щоденно», — сказала посол ФРН. agronews.ua Сумарно Україні слід допомогти експортувати 58 млн т врожаю – Сольський AГРОПОЛІТ. -26.06.2022 Уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Із врахуванням нового врожаю, Україні необхідно буде експортувати 58 млн т урожаю. Про це заявив міністр АПК Микола Сольський. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів. «Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60 млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він», – наголосив міністр. Також він додав, що у вересні–жовтні 20222 року очікується и суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. На зустрічі міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій. За його словами, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів». Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський. agropolit.com/news/ Озвучено, як змінився агроекспорт у Євросоюз після скасування мит на українську продукцію AГРОПОЛІТ. -23.06.2022 Після скасовування мит на українську продукцію у Євросоюз групи товарів із правом дозволу експорту в ЄС лишилися тими ж, що і були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин. Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко. «Скасування Європою мит не скасовує вимоги по безпечності та якості для українського агробізнесу. Вимоги по доступу на європейський ринок мають бути виконані згідно з законодавством ЄС. Тому великої активності бізнесу ми не бачимо. Торгівельна лінійка суттєво не розширилася. Групи товарів із правом дозволу експорту в ЄС лишилися тими ж, що і були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин», – сказала Шевченко. Вона додала, що певний приріст ми бачимо у напрямку кількості схвалених заявок у молочній галузі: за останні 3 місяці ЄС схвалила заявки п’яти великих молочних підприємств. Але ми очікуємо, що протягом року зросте обсяг поставок в ЄС по м'ясу птиці, молочці та медові. Українські виробники із правом експорту на ринок ЄС дивляться на цей ринок як на альтернативу тим ринкам, транзит до яких серйозно ускладнився через війну», – наголосила керівник відомства. agropolit.com/news/ Скасування переліку критичного імпорту: названо умови AgroPortal.ua.-25.06.2022 Набуття чинності законопроєктом №7418, який скасовує пільги з оподаткування імпорту товарів з 1 липня, створить підстави для скасування переліку товарів критичного імпорту, який діє з початку російського вторгнення. Про це заявила перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Мінекономіки. Вона нагадала, що після початку повномасштабної війни рф проти України Національний банк (НБУ) обмежив валютні платежі за кордон та дозволив оплати лише за переліком критичного імпорту, який затвердив Кабмін. Однак з того часу список товарів критичного імпорту переглядався в бік збільшення 18 разів, і сьогодні він містить близько 90% від усіх товарних категорій. «Ухвалення парламентом законопроєкту №7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відпливу та припливу валюти до держави за рахунок стягнення мит і податків на імпорт. Йдеться про відновлення оподаткування для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп, для підприємств, що не сплачують ввізне мито, а також для автомобілів, що ввозяться громадянами. Після цього програма критичного імпорту може бути завершеною», — сказала Свириденко. За її словами, разом із тим, як Кабмін скасує перелік критичного імпорту, Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон. agroportal.ua Блокада портів: відсутність української олії відчуває весь світ AgroPortal.ua.-25.06.2022 Соняшникова олія — один із трьох китів українського експорту агропромислової продукції. Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Як зазначається, на відміну від пшениці та кукурудзи (2 інші великі складові українського агроекспорту), соняшникова олія є продуктом переробки, тобто продуктом із доданою вартістю, який виробляється на території України. В УКАБ підкреслили, що за результатами 2021 р. Україна змогла експортувати 5,1 млн т даного продукту. ТОП-5 світових експортерів соняшникової олії в світі в 2021 р.: 1 місце — Україна з обсягом 5,1 млн т; 2 — росія, 2,4 млн т; 3 — Нідерланди, 0,7 млн т; 4 — Туреччина, 0,6 млн т; 5 — Аргентина, 0,6 млн т. «Вже не один рік Україна тримає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії. І зараз вона робить усе можливе, щоб і надалі забезпечувати нею світ, адже обмеження українського експорту через блокування морських портів російськими військами призвело до різкого зростання цін на всі види рослинних олій та їх дефіциту. Багатьом країнам світу немає різниці, яку рослинну олію споживати: соняшникову чи ріпакову, соєву чи пальмову. Тобто в багатьох випадках вони є взаємозамінними. Розуміння того, що тимчасово український експорт заблоковано, призвело до зростання цін на всі рослинні олії на 23% буквально за місяць (дані індексу FAO за березень 2022 р.). І тому в розблокуванні морських портів є дуже багато зацікавлених сторін як з боку України, так і світу, і це буквально стосується кожного мешканця нашої планети», — підкреслюють в УКАБ. agroportal.ua Уряд виділить 8 млн грн грантів на розвиток переробних підприємств AgroPortal.ua.-24.06.2022 Держава надасть до 8 млн грн безповоротної допомоги тим, хто вже має бізнес у сфері переробки або хоче запустити нові проекти. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 24 червня. «Цього тижня Уряд уже прийняв документи щодо запуску програми «єРобота» й анонсував одразу три грантові програми підтримки створення власного бізнесу. Сьогодні ми запускаємо ще три програми, які так само спрямовані на створення нових робочих місць, збільшення доходів українців та розвиток нашої економіки», — зазначив Денис Шмигаль. Серед них — програма безповоротних грантів на створення й розвиток переробних підприємств. За словами прем’єр-міністра, це можуть бути підприємства у сфері деревообробки, меблевого виробництва, металообробки, агропереробки, виробництва будматеріалів тощо. Денис Шмигаль: «Грант можна буде витратити на придбання обладнання. Головні вимоги до отримувачів: створення не менше 25 нових робочих місць і сплата податків. Люди, які хочуть отримати грант, повинні представити робочу ідею, чіткий бізнес-план та залучити власні кошти на свою справу». Як повідомив Денис Шмигаль, для перших заявників власний внесок за цією програмою має скласти 30%. Також держава надає додаткові можливості отримати доступний кредити за програмою «5-7-9» у розмірі до 16 млн грн. agroportal.ua Мінагрополітики планують знову об’єднати AgroPortal.ua.-24.06.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства планується до кінця 2022 року об’єднати з Міністерством економіки та створити нове Міністерство економічного розвитку та інновацій. Згідно Загального плану трансформації виконавчої влади в Україні, яке є в розпорядженні видання, об’єднані міністерства входитимуть у Блок «Економічне зростання та інновації». Серед поставлених цільових показників діяльності — поглиблення переробки та збільшення експорту агропродукції. Попередньо всього діючі наразі 20 міністерств планується об’єднати у 12. agroportal.ua Україна йде на історичний рекорд експорту соняшнику AgroPortal.ua.-24.06.2022 Обсяг експорту соняшнику з України в травні сягнув багаторічного місячного максимуму, склавши 352 тис. т, що втричі більше показника квітня. Усього з початку поточного сезону (1 вересня — 20 червня) з України було експортовано майже 895 тис. т олійної, що в 5 разів перевищує показник за 10 місяців 2020/21 МР та стало рекордом для галузі за більш ніж 20 років, повідомляє ІА «АПК-Інформ». «Суттєве навантаження на логістику та багатотижневі черги на західних переходах значно збільшують термін доставки сировини до кінцевих покупців та трохи стримують темпи відвантаження соняшнику з країни. Але незважаючи на логістичні складнощі, в червні темпи експорту поки що тільки ростуть, і за підсумками майже 3 тижнів уже склали близько 365 тис. т», — пояснюють експерти. Зазначається, що наближення нового врожаю ріпаку в Європі та Україні поки що тисне лише на вартість українського соняшнику, а можливе зниження саме обсягів експорту, ймовірно, можна буде спостерігати не раніше липня. Враховуючи поточні реалії, аналітики підвищили прогноз експорту українського соняшнику в 2021/22 МР до 1,3 млн т, що в 7 разів перевищить показник попереднього сезону та може стати історичним максимумом для країни. «Однак в міру збільшення навантаження на логістику через відвантаження з України зернових та ріпаку нового врожаю подальші коригування прогнозу не виключаються», — зазначають експерти. agroportal.ua Тимчасові зерносховища потрібно будувати на території України — думка Kurkul. -23.06.2022 Сполучені Штати спільно з європейськими союзниками працюють над вивезенням зерна з України залізничним шляхом, зокрема шляхом будівництва зерносховищ на українському кордоні. Так, Міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик заявив, що на будівництво тимчасових зерносховищ на кордоні з Україною для вивезення зерна піде від трьох до чотирьох місяців. Проте польські фермери вкрай не зацікавлені в тому, щоб на території Польщі зберігалося українське зерно. Про це розповів Дмитро Шкорупєєв , керівник проєкту з будівництва елеваторів, у блозі «Як зберегти зерно в умовах війни при заблокованих портах в Україні?» на Elevatorist.com . За його словами, будівництво таких зерносховищ неминуче вплине на внутрішні ціни на зерно.«Мені особисто довелось відправляти залізницею в дев’яності роки українське зерно в Польщу. З цього приводу з польськими фермерами була ціла війна. До речі, поява українського зерна в Європі, це глобальна проблема для всієї Європи. Як казав мені колись польський фермер, коли в Україні серйозно займуться сільським господарством, в Європі вимушені будуть шукати собі щось інше», — пояснив елеваторист. Так, на його думку, тимчасові зерносклади потрібно будувати на території України.«Щоб не було впливу на внутрішні ціни в Європі. Євросоюз буде сприяти тільки транзиту українського зерна через свої кордони. Всі інші варіанти будуть гальмуватися», — пояснив експерт. kurkul.com Куркуль — онлайн-асистент фермера Ми розповідаємо про фермерів, як основу українського агробізнесу, а також намагаємося допомогти їм корисною інформацією. Наша аудиторія — аграрні, малі, середні підприємства, що за розміром зембанку та у душі є фермерами Соль вернулась в супермаркеты: импортная продукция оказалась дешевле украинской Today. ua -23.06.2022 Соль с началом войны стала дефицитным товаром, как и гречка. Украинские магазины начали бороться с дефицитом с помощью импорта. В супермаркетах обнаружили соль из Чехии, Турции и Италии по доступным ценам. Ажиотаж вокруг соли начался после новости о приостановке деятельности госпредприятия "Артемсоль". Производитель являлся крупнейшим в Украине и Восточной Европе. Перебои в работе связаны с активными боевыми действиями в регионе. Люди начали массово скупать соль, цена на которую взлетела. Однако в Днепре, похоже, решили проблему. В местной сети супермаркетов "Сильпо" начали продавать соль. Каменная пищевая йодированная соль производства Чехии стоит 19,99 гривны за килограмм. Такая же ценовая политика и в отношении турецкой продукции. Итальянскую морскую соль крупного помола продают за 29,89 гривны. При этом каменная соль из украинского Запорожья обойдется в 27,99 гривны за килограммовую пачку, сообщило издание "Наше Місто". Примечательно, что возле пакетов соли нет очередей. Сотрудники торговой сети не устанавливали ограничений на покупку дефицитного товара. Ранее стало известно, что турецкую соль реализуют в сети супермаркетов АТБ. 750-граммовая пачка реализуется по цене около 17 грн. По данным покупателей, продукция отличного качества, но ее сложно найти в супермаркетах – быстро сметают с полок. https://biz.today.ua/ Знайти нові маршрути для українського зерна буде непросто, — NYT Фокус.-22.06.2022 Ширина залізничних колій в Україні відрізняється від європейських, на Дунаї недостатньо поромів для перевезення значних обсягів зернових, а маленький румунський порт Констанца просто не впорається з нашим урожаєм. Блокада Чорного моря російськими військами призвела до глобального зростання цін на зернові та викликала побоювання щодо голоду. До того ж Україні доводиться шукати нові маршрути для постачання сільгосппродукції. Про це повідомляє NYT. Замість постачання пшениці, соняшникової олії, кукурудзи й інших продуктів через українські порти, доводиться розглядати альтернативні варіанти — через Польщу, або Дунаєм на південний захід у Румунії і далі через румунський чорноморський порт Констанца. Представники країн Заходу пропонують свої альтернативи, наприклад, президент США Джо Байден минулого тижня заявив, що Сполучені Штати спільно з ЄС можуть побудувати зерносховища в Польщі. Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон запропонував розвивати наземні маршрути, що вже використовуються. Проте, за оцінками аналітиків, альтернативних маршрутів, хоча вони й дещо збільшують експорт, все ж таки буде недостатньо, щоб задовольнити глобальний попит. Майк Лі, фахівець із чорноморських сільськогосподарських проєктів британської компанії Green Square Agro Consulting вважає, що чорноморські порти — єдиний реальний маршрут для постачання потрібного обсягу зернових, й альтернативи морським портам немає. Президент Зеленський визнав, що альтернативні маршрути є більш дорогими і дозволяють перевозити дуже невеликий відсоток від колишніх обсягів зерна — від 50 до 60 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції щорічно. У 2019 році до пандемії Україна забезпечувала приблизно 15% світового експорту пшениці. На думку Андре Дефуа, який представляє компанію Strategie Grain, якщо не станеться дива, обсяги експорту знизяться до 6%. https://focus.ua/ G7 закликає Росію забезпечити вільне проходження суден із сільгосппродукцією в Чорному морі, - заява Цензор.Нет.- 27.06.2022 Країни G7 закликають Росію гарантувати вільне проходження суден із сільськогосподарською продукцією з українських портів. Про це повідомляється у спільній заяві цих країн, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Інтерфакс-Україна". "Ми наполегливо закликаємо Росію (...) забезпечити безпечне проходження суден із сільськогосподарськими товарами з українських портів на Чорному морі", - йдеться у документі. Наголошується, що країни G7 мають намір рішуче підтримувати Україну у виробництві та експорті зерна, олії та інших сільгосптоварів. "Ми також сприятимемо розробці скоординованих ініціатив щодо гарантування глобальної продовольчої безпеки, а також реагуватимемо на причини виникнення глобальної продовольчої кризи", - наголошується в заяві. https://censor.net/ua/

< Назад Легендарне вино київських вулиць продають на благодійних аукціонах задля підтримки ЗСУ 24 лист. 2024 р. Лімітовану партію вина київських вулиць, яке виготовили з винограду, зібраного волонтерами в столиці, продають на благодійних аукціонах. Зібрані кошти спрямують на підтримку ЗСУ, пише SEEDS. «У 2023 році я зрозумів, що виноград з київських вулиць потрібно реалізовувати. Написав у соціальних мережах про свою ідею і це підхопило багато однодумців. Десь 17 учасників привезли виноград із різних районів міста Київ. Це було десь 8 різних сортів винограду, близько 200 кг. Ми відвезли його на виноробню Cassia wine, яка знаходиться під Києвом. Вони, якраз, роблять такі вина з мінімальним втручанням і тоді виготовили лімітовану партію у 100 пляшок. Етикетку для вина намалював київський художник-мураліст Володимир Манжос, відомий як WaOne Interesni Kazki», – розповів Тechdrinks.info організатор фестивалю Kyiv Food and Wine Festival, амбасадор українських вин і співвласник винних барів Сергій Клімов. Першу пляшку вина київських вулиць вже продали в Лондоні, другу – у Стокгольмі, а третій екземпляр київського вина продали у Вашингтоні за $800. Нещодавно, на Kyiv Food and Wine Festival продали на аукціоні ще одну пляшку вина з київських вулиць за 13500 грн. Виручені кошти підуть у Благодійний фонд Leleka Foundation, який з 2014 року допомагає бойовим медикам рятувати життя на передовій. «Паралельно із фестивалем проводився онлайн-аукціон і в загальній сумі зібрали близько 200 тис. грн. Кожна пляшка київського вина – це також витвір мистецтва. В цьому році ми також збирали виноград з київських вулиць. Хочу, щоб це стало традицією, щоб кияни збирали виноград та робили з нього вино й надалі, аби ці вина продавалися на аукціонах», – говорить Сергій Клімов. https://www.seeds.org.ua/legendarne-vino-kiivskix-vulic-prodayut-na-blagodijnix-aukcionax-zadlya-pidtrimk Попередній допис Наступний допис

< Назад Київська сироварня варить унікальні сири — з хвоєю, рожевою м’якоттю та вугіллям 11 серп. 2024 р. Крафтова сироварня “Сироман” варить у Києві унікальні сири – з прошарком хвої та пліснявою, з рожевою м’якоттю та вкриті вугіллям. “Сироман” — не лише сироварня, але й крамниця-кав’ярня, де відвідувачі можуть насолоджуватись різноманіттям сирів з білою пліснявою виготовлених з козиного та коров’ячого молока. До їхнього асортименту входять такі сири, як “Руан”, “Шебуше”, “Чорна башта”, “Горня”, “Білий трюфель” (з чорним італійським трюфелем) та “Мон кьор”, виготовлені за французькою технологією. А також варто відзначити карамельно-десертний сир “Золоті ворота” за норвезькою рецептурою. “Сироман” виготовляє різні види сирів – коров’ячі, козині, овечі; витримані й молоді; з блакитною та білою пліснявою Сироварня, заснована Тетяною Сидяк, яка починала варити сир на власній кухні, відома не лише в Україні. Сири з білою пліснявою вже двічі ставали призерами World Cheese Awards. Зокрема, “Софія” — сир з козиного молока у формі серця з рожевою м’якоттю, що нагадує малинове морозиво, отримав бронзу, а “Віхола” — вершковий авторський сир з прошарком хвої — золото. Особливо цікавий сир “Чорна башта” – солодкуватий вершковий сир з козиного молока, вкритий тонким шаром вугілля, зверху якого росте білосніжна пліснява, що надає йому присмак сухофруктів. “Наше виробництво – це невелика сироварня. Вага кожного сиру – від 80 до 300 грамів, що надає їм унікальний шарм та індивідуальний характер. Кожен – результат ручної праці. У нас мінімальне втручання в молоко, лише лагідна пастеризація, щоб зберегти всі його корисні властивості та неповторний смак”, – говорять у сироварні. “Сироман” працює в невеликих масштабах, що дозволяє контролювати кожен етап виробництва та забезпечувати високу якість продукції. https://harch.tech/2024/08/01/kyivska-syrovarnia-varyt-unikalni-syry-z-khvoieiu-rozhevoiu-m-iakottiu-ta-vuhilliam/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Сирохман І.В. Асортимент і якість кондитерських виробів: навч. посіб. для вузів/І.В.Сирохман, В.Т.Лебединець.- К.:Центр учбової літератури, 2021.- 635 с.: іл. До уваги користувачів пропонуємо переглянути книжкову новинку з фонду бібліотеки. Це навчальний посібник, підготовлений викладачами Львівської комерційної академії. Матеріал навчального видання викладено відповідно до програми дисципліни «Товарознавство продовольчих товарів» і рекомендований студентам, магістрам вузів, фахівцям кондитерського виробництва. В посібнику наведено класифікацію кондитерських виробів, виділено основні групи і підгрупи солодощів, їх споживні властивості, відмінності. Акцентується увага дотримання вимог якості та безпечності готової продукції. Висвітлені сучасні погляди на роль трансгенних компонентів, мутагенних сполук, антиоксидантів, деяких харчових добавок. Подається характеристика кондитерських виробів відомих зарубіжних та вітчизняних торгових марок. В Україні більшість груп кондитерських виробів виготовляються відповідно до чинних державних стандартів. Особлива увага приділена характеристикам солодощів для дитячого харчування, що потребує регулювання складу, підвищеної біологічної цінності та безпечності виробів. Матеріал видання супроводжується таблицями, які висвітлюють асортимент, особливості рецептурного складу, органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості виробів, а також види дефектів. Навчальний посібник складається з розділів: мармеладно-пастильні вироби; карамель; шоколад і какао продукти; цукерки; драже, ірис і жувальна гумка; халва; печиво; крекери; галети; пряникові вироби; вафлі, торти і тістечка; кекси; рулети і бісквіти; національні і комбіновані кондитерські вироби. Окремий розділ присвячений кондитерським виробам дієтичного призначення. Це вироби зі зміненим вуглеводним складом, лікувально-профілактичні вироби, вітамінізовані вироби, кондитерські вироби, які збагачені йодом. Завершує посібник розділ «Методи дослідження якості кондитерських виробів». Описані правила приймання, відбирання та підготовки проб готової продукції для аналізу. Запропоновано використання методу кількісного визначення яєчних продуктів у борошняних кондитерських напівфабрикатах, що дозволяє контролювати якість готової продукції. Описані способи фальсифікації какао порошку, методи їх виявлення. Приведені методи визначення лужності борошняних кондитерських виробів, а також інші методи дослідження якості кондитерської продукції. Попередня Наступна

< Назад Львівське підприємство перекваліфікувалося на випуск сухого борщу 15 черв. 2022 р. Комунальне підприємство «Фрут Банк» мостиської міської ради на Львівщині перекваліфікувалося з переробки фруктів на випуск сухих борщових наборів для захисників України. Про це повідомляє Львівська ОВА на своїй сторінці у Фейсбук ,пише agronews.ua. «Війна в Україні спричинила затримку в роботі переробного підприємства «Фрут Банк», що на Яворівщині, – зазначається у повідомленні. – Відтак, директор переробного підприємства «Фрут Банк» спільно із працівниками та волонтерами дали для закупленої техніки нове призначення та виготовили перші 500 порцій борщових наборів, які вже за кілька днів вирушать до наших захисників». Довідка: КП «Фрут Банк» створено в межах реалізації проєкту «Створення парку агропереробки «Фрут Банк». Підприємство займається вирощуванням насіннєвих та кісточкових плодів, інших видів плодових дерев, переробкою та консервуванням фруктів та овочів, виробництвом фруктових та овочевих соків, готових харчових продуктів, торгівлею фруктами та овочами, організацією харчування установ. Попередній допис Наступний допис

< Назад Кучер Л.Ю. Економічні засади управління інноваційними проєктами підприємств аграрного сектора: теорія і практика Кучер Л.Ю. Економічні засади управління інноваційними проєктами підприємств аграрного сектора: теорія і практика: монографія/Л.Ю.Кучер; Харківський. нац. ун-т ім. В.В. Докучаєва.-Харків:ФОП «Бровін О.В.», 2021.- 640 с. Фонд бібліотеки поповнився новим виданням Харківського національного аграрного університету. Це монографія, в якій висвітлені теоретичні, методологічні, прикладні концепції економічних засад управління інноваційними проєктами аграрних підприємств. Автором було опрацьовано понад 900 літературних джерел, серед них видання міжнародних організацій, нормативно-правові акти України, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних науковців, офіційна статистична інформація, розпорядчі документи Міністерства аграрної політики та продовольства України, результати власних досліджень. В монографії розглянуто сучасну парадигму управління економічними інноваціями, розроблено проєкт концепції розвитку управління інноваційними проєктами в аграрному секторі економіки. Розвинуто методологічні засади оцінювання ефективності управління інноваційними проєктами. Висвітлено сучасну світову та вітчизняну практику розроблення бізнес-плану як невід’ємної частини економічного розвитку підприємства. Монографія складається з п’яти розділів. В першому розділі «Теоретичні засади управління інноваційними проєктами аграрних підприємств» розкрито термінологічне підгрунтя розвитку теорії управління інноваційними проєктами та формування сучасної парадигми управління такими проєктами. В другому розділі запропоновано методологію економічного дослідження й концептуальний підхід до економічного управління інноваційними проєктами аграрних підприємств, розроблено методологічні засади оцінювання готовності підприємств до впровадження проєктів та управління ними. В третьому розділі проаналізовано тенденції, сучасний стан, проблеми інноваційної активності аграрних підприємств України та країн Європейського Союзу, а також місце України у світі за глобальним індексом інновацій та індексом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Четвертий розділ презентує розроблений проєкт Концепції розвитку управління інноваційним проєктом. Запропоновану Концепцію можна розглядати як програмний документ для аграрних підприємств окремих регіонів України. Концепція містить розділи: Загальні положення Аналіз проблем розвитку управління інноваційними проєктами Місія мета завдання і строки реалізації Концепції Шляхи і способи вирішення проблеми Основні заходи щодо реалізації Концепції Пріоритетні національні проєкти в аграрному секторі Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів для реалізації Концепції До Концепції включені розроблені таблиці з необхідними основними розділами, показниками: «Національні Цілі сталого розвитку, завдання та індикатори їх досягнення до 2030 року в аграрному секторі України» «Основні цілі інноваційного забезпечення розвитку аграрного сектора України, завдання та індикатори їх дослідження до 2030 р» «Матриця впливів для галузі рослинництва на період до 2030 р.» Запропонована Концепція після обговорення зі спеціалістами може бути схвалена й послугувати основою для розроблення Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством економіки та іншими зацікавленими органами виконавчої влади проєкту плану заходів щодо реалізації Концепції. В розділі також розкриті науково-методичні засади розроблення та реалізації бізнес-плану інноваційного аграрного проєкту, його сутність, структура та функції. П’ятий розділ «Пріоритетні напрями імплементації Концепції управління інноваційними проєктами в аграрних підприємствах» подає пропозиції щодо активізації діяльності аграрних підприємств з низьким рівнем готовності до впровадження інноваційних проєктів; фінансового, інституційного та кадрового забезпечення управління інноваційними проєктами цих підприємств. Монографія адресована науковцям, керівникам і спеціалістам органів державного управління різних рівнів, менеджерам аграрних підприємств, викладачам та студентам вищої освіти. Попередня Наступна

< Назад Названо регіон, де виявили небезпечну курятину 16 вер. 2022 р. Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області отримало інформацію про небезпечні продукти. Йдеться про курятину. У ній виявили виявили сальмонелу та фармацевтичний препарат нікарбазин. До слова, його використовують для лікування коксидіозу в курчат та курей. Про це повідомляє ТСН, пише agronews.ua. Небезпечні речовини знайшли у харчових продуктах, що експортували з України із потужностей філій “Переробний комплекс” ТзОВ “Вінницька птахофабрика” та ТзОВ “Птахокомплекс Дніпровський”. Фахівці попереджають підприємців про необхідність вилучення такої курятини з виробництва або обігу. Сспоживачів просять у разі виявлення цих продуктів повідомити про це Держпродспоживслужбу. agronews.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад ОЛІЙНО-ЖИРОВА ТА ЕФІРНО-ОЛІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ №2 2023 р. Вплив антиоксидантів на окиснення ліпідної складової напою для спортсменів на основі шротів олійних культур / А.П. Белінська, С.В. Бочкарев, І.П. Петік и др.. //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Матвєєва, Т.В. Дослідження властивостей комбінованих систем підвищеної біологічної цінності на основі олієвмісної сировини та борошна / Т.В. Матвєєва, В.Ю. Папченко, О.В. Хареба //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12. - С. 78-83. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Особливості формування ефективних агроценозів льону олійного за органічного виробництва / А.М. Шувар, Н.М. Рудавська, Г.М. Дорота и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Порівняльний аналіз складу та термічних властивостей рослинних жирів / Н.С. Ситнік, В.С. Мазаєва, З.П. Федякіна и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №7. - С. 76-82. - Бібліогр. англ. мовою. - Ін-т продресурсів НААН Розробка харчових систем підвищеної біологічної цінності на основі олієвмісної сировини та борошна / Т.В. Матвєєва, В.Ю. Папченко, А.П. Белінська, О.В. Хареба //Вісник аграрної науки . - 2021. - №5. - С. 72-79. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Ситнік, Н.С. Розробка жирової основи косметичних засобів для волосся / Н.С. Ситнік, В.С. Мазаєва, З.П. Федякіна, Ю.І. Нечитайло //Вісник аграрної науки . - 2022. - №7. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Попередня Далі

< Назад М’ясна запіканка з гарбузом та помідорами Інгредієнти 1 кг м’яса за смаком, 1 гарбуз середньої величини, 150 г рису, 100 г цибулі, 100 г вершкового масла, 3 помідори, сіль, перець. Кроки М’ясо нарізати дрібними шматочками, всипати у невелику каструлю, залити водою так, щоб м’ясо було злегка покрите. Тушкувати до готовності на слабкому вогні. Рис відварити до напівготовності. Цибулю обсмажити до золотистого кольору у маслі. Гарбуз нарізати тонкими скибочками. Готове м’ясо змішати з рисом і цибулею, поперчити, посолити. У сковороду, змащену вершковим маслом, покласти шар гарбуза, тоді – м’ясо з рисом, знову шар гарбуза, а зверху викласти кружальцями помідори по всій поверхні. Влити трохи окропу або підсоленого бульйону й запікати в духовці під кришкою до готовності гарбуза. Попередній допис Наступний допис

< Назад Іспанці створили кошерну «чорну ікру» із японських водоростей 22 жовт. 2023 р. Іспанська компанія Eurocaviar розробила кілька альтернатив ікрі, створюючи сфери Besphere, схожі на риб’ячу ікру, але без використання риби. Альтернативу ікрі Eurocaviar винайшла із морських водоростей вакаме та кодіум. «Ми застосовуємо техніку сферифікації, щоб перетворити зелені вакаме, які вважаються у нас найпопулярнішими морськими водоростями, на сферичну “ікру”. Її можна використовувати в азійській кухні, суші, різних японських стравах або як начинку для салату», – розповідає Чарі Серрано Наварро, відповідальний за продажі та операції в Eurocavia Компанія також створює сфери з морських водоростей кодіум, рідкісних морських рослин з Галісії, північно-західної Іспанії. Така ікра має глибший смак, пояснює Наварро, і забезпечує для компанії диверсифікацію. «У нас є кілька проєктів у майбутньому, щоб постачати на переробку різні морські водорості з різних куточків світу. Ми будемо використовувати ту саму техніку для створення різних смакових профілів», – каже він. Альтернативну ікру з вакаме та кодіуму можна додавати до гарячих і холодних страв, вони сертифіковані як веганські, халяльні та кошерні. Окрім того, продукт має низьку калорійність та є веганським. Колір рослинної ікри не тьмяніє. Її можна змішувати з соусами або чим завгодно. Нагадаємо, раніше британці виростили чорну ікру у лабораторії. Зараз її постачають в готелі й більш як 80 ресторанів з «мішленівськими зірками». https://newfood.media/2023/10/19/ispantsi-stvoryly-koshernu-chornu-ikru-iz-iaponskykh-vodorostey/ Попередній допис Наступний допис