< Назад Слободнюк Р.Є. Аналітична хімія та аналіз харчової продукції: навч. посіб./Р.Є. Слободнюк, А.Б. Горальчук; ХДУХТ. – К.: Кондор, 2018. - 336 с. Навчальний посібник підготовлений науковцями Харківського державного університету харчування та торгівлі. Видання спрямоване на оволодіння основами аналітичної хімії студентами харчових спеціальностей. В посібнику розглянуті теоретичні основи аналітичної хімії, якісного хімічного аналізу, методи кількісного та фізико-хімічного аналізу неорганічних речовин. Видання складається з п’яти розділів. У вступній частині надані загальні визначення аналітичної хімії, види аналізу. Наведені короткі відомості з історії розвитку аналітичної хімії. Родоначальником аналітичної хімії визнано англійського вченого Роберта Бойля, який ввів термін хімічного аналізу (XVII ст.). В наш час вагомі здобутки з аналітичної хімії мають українські науковці. В Україні працюють потужні школи в галузі аналітичної хімії, успішно розробляються сучасні методи якісного і кількісного аналізу, розробляються біоаналітичні методи аналізу, розширюється коло аналітичних об’єктів. В першому розділі викладені теоретичні основи аналітичної хімії: хімічна рівновага в гомогенних і гетерогенних системах, комплексні сполуки, окисно-відновні реакції В другому розділі розглядається якісний аналіз неорганічних сполук: загальні положення якісного аналізу, аналіз катіонів та аніонів, аналіз невідомих речовин. Матеріал третього розділу присвячений розгляду кількісного аналізу - гравіметричний та титриметричний аналізи. Четвертий розділ «Основи фізико-хімічних методів аналізу» подає загальну характеристику фізико-хімічних методів аналізу. Розкрито оптичні, електрохімічні, хроматографічні методи аналізу. Аналіз харчової продукції – матеріал п’ятого розділу. Представлені загальні методи аналізу харчової продукції. Детально викладені методи аналізу окремих видів харчової продукції. Це м’ясні, молочні, рибні продукти. Представлені методи аналізу овочевої продукції, хлібобулочних виробів, жирів, безалкогольних напоїв. В кінці навчального посібника підібрані необхідні додатки: добуток розчинності деяких електролітів, константи дисоціації слабких кислот та основ, стандартні окисно-відновні потенціали, відповідність вмісту інвертного цукру (в мг) за міддю. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 26 січня 2024 року по 1 лютого 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 26 січня по 1 лютого 2024 року Зміст стор. 1. Експорт молочних консервів скоротився на 5% 1 2. «Астарта» завершила сезон цукроваріння 2023 1 3. Україна у 2023 р продовжила посилювати європейський вектор аграрного Експорту 2 4. Нова торговельна угода з ЄС планує суттєво обмежити експорт Агропродукції 2 5. Молочна галузь отримає гуманітарну допомогу від Швейцарії 3 6. Економічний безвіз з ЄС хочуть продовжити до 2025 року, але зі змінами 3 7. Експерт пояснила, чому в Україні вирішили зробити ставку на переробну промисловість 3 8. З 1 га цукрового сорго можна отримати вдвічі більше цукру, ніж із буряку 4 9. Агроекспорт України до ЄС упав до довоєнного рівня 4 10. Експорт українських солодощів суттєво зріс 4 11. Звідки везуть сіль в Україну і чи можливо налагодити власне виробництво 4 ----------------------------------------------------------------- 1. Експорт молочних консервів скоротився на 5% Agravery. -26.01.2024 Внутрішній попит на молочні консерви знизився, а зовнішній традиційно для другої половини зими ще залишається слабким. Тому виробники намагаються продати свій товар через акції, залишаючи базові ціни незмінними. Незважаючи на вихід українських молочноконсервних комбінатів на ринки країн ЄС, обсяги експорту молочних консервів збільшити поки що не вдалося. За 2023 рік було вивезено з України на 5% менше, ніж за 2022. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-molocnih-konserviv-skorotivsa-na-5 2. «Астарта» завершила сезон цукроваріння 2023 Agravery. -26.01.2024 Переробний сезон-2023, який тривав 130 днів, став кращим за обсягами переробленої сировини та виробленого цукру за останні 5 років. Асоціація "Укрцукор" повідомляє, що загалом п’ять цукрових заводів холдингу переробили 2,7 млн т цукрових буряків, вирощених на полях агропромхолдингу та його партнерами-сільгосптоваровиробниками, і виробили з них 377 тис. т цукру. Триваліші терміни збирання врожаю спричинені кількома факторами: складними погодними умовами – рясні та затяжні опади у жовтні-листопаді 2023 призвели до відтермінування збирання врожаю та логістичні труднощі доставки сировини на переробні підприємства, а відтак і збої у ритмічності роботи деяких цукрових заводів та зменшення їх продуктивності. Іншим важливим фактором стало збільшення врожайності пізніх культур – показники врожайності кукурудзи та цукрового буряку стали найвищими за всю історію вирощування культур по холдингу. https://agravery.com/uk/posts/show/astarta-zaversila-sezon-cukrovarinna-2023 3. Україна у 2023 р продовжила посилювати європейський вектор аграрного експорту AgroNews.ua . -31.01.2024 В загальному експорті України 2023 року частка агропродовольчої продукції збільшилася до 62 % у порівнянні з 53 % 2022 року, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності. Це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов. Характерною рисою, за його словами, минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало сповільнення темпів зниження обороту зовнішньої торгівлі. Якщо у 2022 році проти 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту, він зменшився на суму в понад 6 млрд дол. США, то торік відносно 2022 року оборот імпортно-експортних операцій зменшився лише на 0,7 млрд. дол. США. 2023 року, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, зменшилась експортна виручка в розрізі всіх основних географічних регіонів збуту – Європейського Союзу, Азії та Африки. Але, навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2023 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 87 тис. т, який перевищив рекорд 2022 року в обсязі у 84 тис. т. При цьому вирішальним чинником відносної стабільності зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії нашої держави, зауважив Микола Пугачов. Доходи від поставок до країн Африки 2023 року склали 1,6 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 7,2 % від українського експорту сільгосппродукції. Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали: - Іспанія (1765 млн дол. США), - Нідерланди (1274 млн дол. США), - Єгипет (1066 млн дол. США), - Італія (1045 млн дол. США), - Німеччина (862 млн дол. США), - Угорщина (471 млн дол. США). Ці країни за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 69 % валютних надходжень. https://agronews.ua/news/ukrayina-u-2023-r-prodovzhyla-posylyuvaty-yevropejskyj-vektor-agrarnogo-eksportu/ 4. Нова торговельна угода з ЄС планує суттєво обмежити експорт агропродукції AgroNews.ua . -30.01.2024 Новий проєкт угоди про торговельні пільги між Україною і ЄС, яку Єврокомісія планує продовжити до 6 червня 2025 року, передбачає обмеження на експорт на європейський ринок українського цукру, м’яса птиці і яєць, пише польське видання RMF24, зазначаючи, що нова версія цієї угоди буде корисніша для Польщі. Остаточну версію документу буде ухвалено у Брюсселі на колегіумі єврокомісарів 31 січня. У проєкті нової угоди передбачається запровадження лімітів на імпорт до ЄС українського цукру, м’яса птиці і яєць, чого немає в нинішній угоді. Рішення про призупинення надмірного імпорту агропродукції з України, згідно з проєктом угоди, прийматиметься швидше, оскільки воно затверджуватиметься лише Єврокомісією без потреби надання згоди з боку усіх країн ЄС. https://agronews.ua/news/nova-torgovelna-ugoda-z-yes-planuye-suttyevo-obmezhyty-eksport-agroprodukcziyi/ 5. Молочна галузь отримає гуманітарну допомогу від Швейцарії AgroNews.ua . -30.01.2024 Асоціація виробників молока інформує, що з метою покращення доступу до якісних та безпечних молочних продуктів і задля забезпечення продовольчої безпеки в Україні Швейцарія вже третій рік поспіль надає гуманітарну допомогу виробникам молока у найбільш постраждалих областях. Станом на січень 2024 року реципієнтами швейцарського гуманітарного проєкту стали 355 господарств з виробництва молока, а саме у Дніпропетровській (26), Донецькій (6), Запорізькій (2), Київській (78), Луганській (0), Миколаївській (12), Одеській (11), Сумській (59), Харківській (64), Херсонській (2) та Чернігівській (95). Друга фаза фінансованого Швейцарією проєкту гуманітарної допомоги триватиме до 31 травня 2024 року. Виробники молока матимуть змогу отримати засоби для миття та дезінфекції доїльного обладнання, перед- та післядоїльної обробки вимені, серветки для гігієни вимені, рукавички, реактиви для виявлення прихованих форм маститів, дезінфектанти для тваринницьких приміщень тощо, що повністю задовольнить тримісячну потребу. Така підтримка не лише поліпшить доступ фермерів до критичних виробничих засобів, а й сприятиме дотриманню гігієнічних стандартів у первинному виробництві молока. Належна гігієна доїння забезпечує здоров’я та благополуччя тварин і має прямий вплив на безпечність молочних продуктів, а, отже, і на здоров’я споживачів. https://agronews.ua/news/molochna-galuz-otrymaye-gumanitarnu-dopomogu-vid-shvejczariyi/ 6. Економічний безвіз з ЄС хочуть продовжити до 2025 року, але зі змінами AgroPolit.com . – 01.02.2024 На сайті Єврокомісії повідомляється, що Єврокомісія запропонувала продовжити безмитний режим для українського агроекспорту до Євросоюзу до літа 2025 року, але зі змінами, одночасно посиливши захист чутливої сільськогосподарської продукції. Це робиться відповідно до зобов'язань ЄС підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Автономні торговельні заходи діють із червня 2022 року та є ключовим стовпом непохитної підтримки Євросоюзом України та її економіки. Заходи сприяють полегшенню важкої ситуації, в якій опинилися українські виробники та експортери внаслідок неспровокованої та невиправданої російської агресії і враховують інтереси фермерів ЄС та інших зацікавлених сторін . Оновлені правила містять посилений захисний механізм. https://agropolit.com/news/27532-ekonomichniy-bezviz-z-yes-hochut-prodovjiti-do-2025-roku-ale-zi-zminami 7. Експерт пояснила, чому в Україні вирішили зробити ставку на переробну промисловість AgroPolit.com . – 26.01.2024 Заступниця міністра економіки України Надія Бігун повідомила, що в Україні для підтримки економіки в умовах війни хочуть зробити ставку на переробну промисловість, тому що вона дозволяє отримати високі показники доданої вартості. За її словами, в Україні зараз на переробну галузь припадає 10,3% економіки. Надія Бігун підкреслила, що такий підхід дозволяє перейти від сировинної економіки до експорту готових продуктів з доданою вартістю. Заступниця міністра додала, що перероблені продукти також можна використовувати в якості сировини, але вони будуть коштувати дорожче і пояснила, що тонна борошна на 30 – 40% дорожча за тонну пшениці. За її словами, Міністерство економіки планує збільшити частку переробки в ВВП України до 20 – 25%, замість поточного показника у 10,3%. https://agropolit.com/news/27488-ekspert-poyasnila-chomu-v-ukrayini-virishili-zrobiti-stavku-na-pererobnu-promislovist 8. З 1 га цукрового сорго можна отримати вдвічі більше цукру, ніж із буряку AgroPortal.ua .- 28.01.2024 Цукор із цукрового сорго в 2-2,2 раза дорожчий, оскільки він корисніший. При цьому собівартість виробництва на 50% менше, ніж із цукрового буряку, адже технологія виробництва білого цукру є застарілою і енергомісткою, розповів генеральний директор «Науково-виробничого товариства «Укрсорго» Ярослав Бардин. Він зазначає, що якщо у білому цукрі, виробленому з цукрового буряку, міститься лише сахароза (99,9%), то у сиропі з сорго, крім сахарози, є глюкоза і фруктоза, а також кальцій, магній, залізо та інші мікроелементи. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/z-1-ga-cukrovogo-sorgo-mozhna-otrimati-vdvichi-bilshe-cukru-nizh-z-buryaku 9. Агроекспорт України до ЄС упав до довоєнного рівня AgroPortal.ua .- 28.01.2024 Україна станом на жовтень 2023 року зменшила постачання аграрної продукції до країн ЄС майже до рівня передвоєнного 2021 року, повіломляє ться у звіті Європейської комісії щодо торгівлі агропродукцією. Зазначається, що Україна у січні-жовтні була третім напрямком, куди експорт агропродовольчої продукції з ЄС зріс найбільше порівняно з 2022 роком, зі збільшенням на €447 млн (+19%) у більшості категорій продуктів. У цей період експорт до України досяг позначки у €2,8 млрд сукупної вартості, що є найвищим рівнем за останні 4 роки. «Після високих показників імпорту агропродовольчої продукції з України в у другій половині 2022 року та на початку 2023 року щомісячний імпорт у вересні та жовтні 2023 року майже повернувся до рівня 2021 року і був майже вдвічі нижчим, ніж у цей період 2022 року (-45%)», — констатують у Єврокомісії. https://agroportal.ua/news/ukraina/agroeksport-ukrajini-v-yes-vpav-do-dovoyennogo-rivnya 10. Експорт українських солодощів суттєво зріс AgroPortal.ua .- 27.01.2024 Україна за підсумками 2023 року покращила показники експорту кондитерських виробів. Збільшились обсяги й виторг від експорту кондитерських цукрових виробів — $186 млн (+34%) за 86 тис. т (+23%). Шоколаду та какао-продуктів продано на суму $195 млн (+32%) в кількості 55 тис. т (+18%). Позитивна динаміка фіксувалась і в постачаннях на міжнародний ринок хлібобулочних кондитерських виробів — 89 тис. т (+29%) вартістю $213 млн (+40%). https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-suttyevo-zbilshila-eksport-solodoshchiv 11. Звідки везуть сіль в Україну і чи можливо налагодити власне виробництво AgroReview.- 01.02.2024 Соляний дефіцит був один із перших, з яким українці стикнулися одразу після початку повномасштабної війни. Зараз солі достатньо, але вона імпортна. Хоча спроби відновити власний видобуток є, наприклад на Закарпатті заявляють, що здатні наростити виробництво і ледь не забезпечити своєю сіллю всю Україну. І навіть вже перевезли частину спеціалістів з Донбасу. Раніше практично усі потреби України в солі та її експорт покривало одне єдине підприємство – “Артемсіль”, один з найбільших виробників солі у Європі. Його запаси у 2017 році оцінювали у 4,5 млрд тонн кам’яної солі. Крім “Артемсолі” на ринку працювали ще кілька видобувних підприємств – також у Донецькій, а ще у Полтавській, Херсонській та Львівській областях. Але їхні запаси, обсяги видобутку та прибутки годі й порівнювати з “Артемсіллю”. Але нині через війну та російську окупацію доступною є сіль, що видобувається на заході України. Фактично, єдиним вітчизняним виробником солі залишилася Дрогобицька солеварня, яка ще навесні 2022 року збільшила потужності до 55 тонн на місяць. За даними Державної митної служби, за перше півріччя 2023 року Україна імпортувала понад 211 тис. тонн солі на більш як 46 млн доларів. Частка солі в загальному імпорті зростає, але є некритичною – лише 0,15%.У 2022 році Україна імпортувала майже 440 тис. тонн солі на 92 млн доларів. Найбільшим постачальником солі в Україну є Туреччина, яка дає близько третини соляного імпорту. Сіль до України також везуть із Румунії та Єгипту. А от минулого року серед головних постачальників солі була також і Польща, яка до війни була серед головних покупців українського соляного експорту. А він у 2021 році сягнув понад 700 тис. тонн. Тож швидкого видобутку вітчизняної солі у необхідних країні масштабах не варто очікувати найближчим часом. А імпорт як харчової, так і технічної солі буде зберігатися. https://agroreview.com/content/zvidky-vezut-sil-v-ukrayinu-i-chy-mozhlyvo-nalagodyty-vlasne-vyrobnycztvo/

< Назад В Україні продовжується позитивна динаміка нарощування аграрного експорту 19 вер. 2022 р. За 15 днів вересня 2022 року Україні вдалося експортувати 2,9 млн т продукції АПК, що на 40% перевищує аналогічний показник першої половини серпня та на 13% показник другої половини серпня 2022 року. Тобто позитивна динаміка нарощування експортних відвантажень Україною продовжується, що не може не радувати. Про це повідомляє УКАБ, пише agronews.ua. За 15 днів вересня 2022 року Україні вдалося експортувати 2,9 млн т продукції АПК, що на 40% перевищує аналогічний показник першої половини серпня та на 13% показник другої половини серпня 2022 року. Тобто позитивна динаміка нарощування експортних відвантажень Україною продовжується, що не може не радувати. Щодо структури експорту цієї продукції в першій половині вересня 2022 року, то вона виглядала наступним чином: - зернові культури: 1,8 млн т (кукурудза – 49%, пшениця – 39%, ячмінь – 12%). Приріст до аналогічного показника попереднього місяця: +69%; - олійних культур – 555,0 тис. т (насіння ріпаку – 66%, сої – 18%, соняшнику – 16%). Приріст: +21%; - рослинні олії – 228,7 тис. т (соняшникова олія – 92%, соєва – 6%). Приріст: +16%; - макухи після вилучення рослинних олій – 120,5 тис. т (соняшникова – 91%, соєва – 9%). Приріст: -41%. Найбільші темпи приросту демонструють зернові культури, експорт яких зріс на 69%. В основному це заслуга роботи «зернового коридору», який забезпечує експорт саме зернових культур через морські порти Одеської області. При збереженні існуючих темпів за результатами вересня 2022 року можна очікувати експортні відвантаження всіх видів агропромислової продукції на рівні 6 млн т, що відповідає середньорічному рівню минулого року. Однак, поки що ціни на українському ринку залишаються низькими, оскільки пропозиція на внутрішньому ринку досі дуже висока, а всі витрати та ризики через війну в Україні несе українська сторона. Проте, збереження подібних темпів експорту дає надію на поступове зростання цін, що дозволить аграріям провести весняну посівну. agronews.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 14 по 16 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна та Китай співпрацюватимуть для розвитку інфраструктури внутрішнього водного сполучення Agravery.-16.07.2020. Україна та Китайська Народна Республіка співпрацюватимуть у частині розвитку інфраструктури внутрішнього водного сполучення для розвитку торгівлі між країнами та з метою обміну досвідом. Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України. 15 липня у присутності Владислава Криклія, міністра інфраструктури України, Фаня Сяньжуна, Надзвичайного та Повноважного Посла КНР в Україні, ДП «Укрводшлях» в особі в. о. начальника Ігоря Шевердіна та China Railway 14th Bureau Group (CRCC14) в особі виконавчого директора Лі Цзюньцян підписали меморандум про взаєморозуміння та співробітництво. «Ми очікуємо якнайшвидшого ухвалення закону про внутрішні водні шляхи, що активно підтримується нашими європейськими партнерами, і який, найголовніше, дасть потужний поштовх реформі річкових перевезень в Україні. Це зробить річкову логістику ефективною і дозволить перевозити великогабаритні партії вантажів, заощаджуючи мільйони коштів на ремонті доріг», — наголошує Криклій. Також закон передбачає створення Державного фонду розвитку внутрішніх водних шляхів, вкрай необхідного для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі та можливості підвищення пропускної спроможності річки. «З китайською стороною ми активно співпрацюємо за багатьма інфраструктурними напрямками. Залучення провідних фахівців КНР до розвитку внутрішніх водних шляхів дасть важливий сигнал для ринку», — зазначив міністр. За словами Фаня Сяньжуна, влада України приділяє багато уваги розвитку інфраструктури. аgravery.com Україна значно скоротила експорт яєць AgroNews.ua. -15.07.2020 Україна у І півріччі 2020 року відправила на експорт 61,5 тис. тонн яєць, що на 18,4% менше, ніж за такий самий період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Державної митної служби, пише agronews.ua . У грошовому еквіваленті експорт за січень-червень цього року втратив 7,8%, як порівняти з аналогічним періодом 2019 року, і склав $58,1 млн. Головними покупцями українських яєць протягом І півріччя 2020 року були ОАЕ (28%), Саудівська Аравія (24,5%) та Латвія (9%). Як повідомлялося, в Україні не виробляють достатню кількість яйця експортної якості. agronews.ua Україна почала експортувати органічну лохину в ОАЄ AgroNews.ua . -14.07.2020 Перша тестова партія органічної ягоди від кооперативу Big Berry Coop успішно доставлена до ОАЕ, в місто Дубай. Про це повідомляє Agri-gator, пише a gronews.ua . “Перша експортна відправка лохини пройшла успішно. Перший експорт в цьому році – і вже в Дубай. І так, під торговою маркою нашого кооперативу” – розповів учасник Big Berry Coop, та власник BigBlue Organic Blueberry Farm Олег Науменко. Кооператив українських виробників органічної та конвенційної ягоди Big Berry Coop був створений у цьому році. Члени першого лохинового кооперативу – три вітчизняних виробника: BigBlue Organic Blueberry Farm, ФГ «Грасс Авеню» та СВК «Оболонія». Слід також зазначити, що починаючи з 2019 року, українські виробники лохини стали здійснювати більше відвантажень ягоди в напрямку ОАЕ та Сінгапуру, з огляду на перспективність даного напрямку. “Цей рік (2019, – прим.ред.) дозволив багатьом побачити, що українські ягоди можуть, навіть з урахуванням вартості і проблем поставки авіатранспортом, конкурувати за ціною і якістю на таких вимогливих ринках, як Емірати і Сінгапур – наприклад в серпні в Сінгапурі Україна була п’ятим найбільшим постачальником лохини, поступаючись тільки США , Канаді, Перу і ПАР », – зазначав Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Про перспективність ринку ОАЕ для української лохини заявляє і Євген Харлан з компанії «Нікдарія» (бренд iBerry). Наприкінці минулого року, компанія уклала угоду на експорт фіксованих обсягів лохини протягом всього наступного сезону в ОАЕ з одним з найбільших імпортерів цієї країни Farzana Trading. agronews.ua Названо найрентабельніший продукт у тваринництві AГРОПОЛІТ. – 15.07.2020 Рівень рентабельності виробництва молока в усіх підприємствах за підсумками 2019 р. перевищив результати 2018 р. на 4,5 % і склав 20,6 %. Це — найвищий показник 2019 р. серед усіх видів тваринницької продукції. Про це проінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко . За його словами, у сільськогосподарських підприємствах виробництво молока сільськогосподарських тварин усіх видів є стабільно прибутковим з 2007 р. Причому торішній рівень рентабельності є другим з 1994 р. і поступається лише показнику 2017 р. у 26,9 %. У фермерських господарствах рівень рентабельності 2019 р. був дещо меншим — 20,1 %. Однак він також перевищив показник 2018 р. у 18 %, зазначив науковець. Крім молока, прибутковим у тваринництві у 2019 р. залишилось лише виробництво свиней на м’ясо — 4,7 % проти 6,9 % у 2018 р. Виробництво яєць, яке у 2018 р. мало рівень рентабельності 5,4 %, торік стало збитковим (-23,5 %). Рівень рентабельності виробництва м’яса птиці знизився з 5,7 % у 2018 р. до (-3,7 %) минулого року. Також збитковими традиційно залишилось виробництво м’яса великої рогатої худоби (-27,1 %), овець та кіз (-39,7 %), вовни (-71,1 %) та меду (-32,2 %). Однак у фермерських господарствах свою прибутковість зберегли м’ясо птиці (13,2 %) та мед (28,4 %)», — підкреслив вчений. agropolit.com/news/ Україна – на другому місці в світі з виробництва черешні AГРОПОЛІТ. – 15.07.2020 За даними Української асоціації аграрного експорту, Україна посідає друге місце в світі за обсягом виробництва черешень, щороку вітчизняні садівники вирощують 133 тис. тонн цієї ягоди. Але тільки 20% від цього обсягу отримують професійні господарства. Про це повідомляє Інформ-UA. За словами керівника асоціації Дмитра Крошки, обсяги колосальні, причому левову частку врожаю споживають наші співвітчизники. Та лише 20% від нього вирощують професійні аграрії. На думку Крошки, фермери, які закупили необхідну техніку, обладнання, які працюють системно, ще й створюють додаткові робочі місця і можуть виступати в ролі експортерів, вирощують близько 24 тис. тонн черешні.Всього в Україні під вирощування ягід відведено 23 тис. га землі, на професійний сегмент припадає лише 7,5 тис. га. Згідно з офіційними статистичними даними, за обсягами вирощування черешні Україна – на другому місці в світі. Але, на жаль, за ефективністю технологій захисту ягід, скажімо, від комах, наша країна пасе задніх. У промисловому виробництві аграрії їх практично не застосовують, обробляються тільки експериментальні ділянки. Тому, вважає Крошка, вітчизняним фермерам необхідно в цьому плані розвиватися, впроваджувати сучасні технології, які дозволять виробляти якісний продукт. Нагадаємо, в Україні завершується реєстрація ще одного продукту з історичним географічним походженням — Мелітопольської черешні. agropolit.com/news/ Із запуском ринку землі потреба в модернізації і розвитку переробної галузі буде дуже високою, — експерт AГРОПОЛІТ. – 14.07.2020 В Україні є понад 1200 зерносховищ загальною потужністю зберігання близько 51 млн т. Про це розповів Олександр Лавринчук , експерт борошномельного і елеваторного бізнесу у матеріалі «Елеваторний ринок України — стратегічний інвестор йде до нас зі Сходу» на Elevatorist.com. Він зазначив, що майже третина з них — це високотехнологічні металеві силоси вітчизняного і зарубіжного виробництва місткістю від 1000 до 100 тис. т. Решта — звичайні залізобетонні складські будівлі та переобладнані «ключки» родом із колгоспного минулого. Тому якщо з кількістю (обсягами) потужностей зберігання у нас як все добре, то з їхньою якістю (тобто ефективністю) ситуація далека від ідеальної. Саме в цьому напрямку є сенс далі розвиватися. Із запуском ринку землі потреба в модернізації і розвитку переробної галузі буде дуже високою», — зазначив експерт. agropolit.com/news/ Більш ніж 9 млрд грн на рік «вимивається» за експорту агропродукції, — заява AГРОПОЛІТ. – 14.07.2020 Тимчасова слідча комісія (ТСК) виявила, що у 2019-му і І кварталі 2020 року державний бюджет «вимивався» не лише через «скрутки» ПДВ, а й через інші податкові схеми. Зокрема, одна із них – неповернення валютної виручки за експорту. Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив голова тимчасової слідчої комісії парламенту з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, Іван Крулько. Зазначається, що, згідно з аналізом ТСК, на схемі з неповернення валютної виручки при експорті у 2019-му «сиділи» 115 платників податків, які вивезли за кордон продукції на 7,9 млрд грн, у І кв. 2020 року – 37 платників податків, які вивезли продукції на 1,6 млрд грн. Крім того, за цей період не сплачено податку на прибуток – на 1,4 млрд грн та 294 млн грн відповідно. У сумі в Україну не надійшло 9,5 млрд грн валютної виручки та 1,7 млрд грн податку на прибуток», — йдеться у блозі. agropolit.com/news/ Думка: Демонополізація спиртової галузі вигідна виробникам свинини AgroPortal.ua.-14.07.2020 Демонополізація спиртової галузі вигідна свинарям, адже з її розвитком, зі зростанням виробництва спирту та біоетанолу збільшаться й обсяги спиртової барди. Таку думку висловив керівник Асоціації «М’ясної галузі» та Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко, повідомляє LandLord .«Це справді гарні новини і для м’ясної галузі, ще на крок наближення до появи в Україні свинокомплексів на відходах із найнижчою в світі собівартістю живих свиней — 15 грн/кг», – зазначає Микола Бабенко. За його словами, цю сировину активно купуватимуть і використовуватимуть виробники свинини, що сприятиме досягненню основної мети програми: забезпечити населення України доступним м’ясом, зменшити собівартість товарних свиней в нашій країні до 15 грн/кг — найнижчого у світі рівня, розкрити експортний потенціал України», — зазначає Микола Бабенко. Мова йде про те, що є можливість зменшити собівартість вирощування свиней до 25 грн/кг на сухих кормах і до 15 грн/кг — на рідких, із використанням у годівлі відходів харчової промисловості, зокрема, спиртової барди як побічного продукту виробництва біоетанолу чи спирту. Дешева спиртова барда слугуватиме достойною альтернативою застосуванню дорогих зернових у годівлі свиней. Інакше кажучи, в такий спосіб можливо отримати подвійну додану вартість від використання зернових. Така технологія уможливлює відчутне (вдвічі) зменшення витрат на корми у структурі собівартості вирощування свиней, зберігаючи при цьому їхню продуктивність на належному рівні. agroportal.ua Кабмин решил разработать программу развития картофелеводства Дело.-15.07.2020 Цель программы — обеспечение производства в Украине 800 тысяч тонн картофеля в год для потребления населением, а также достаточного количества сырья для переработки и производства продукции Кабинет министров Украины до конца 2020 года планирует принять программу развития картофелеводства. Об шла речь в ходе стартовой встречи рабочей группы по развитию отраслей картофелеводства и овощеводства, сообщает Информационно-аналитический портал АПК Украины."Развитие такой важной для АПК области как картофелеводство и вообще овощеводства требует синергии усилий Минэкономики и профильных ассоциаций. Следовательно, наша рабочая группа начинает работу над программами развития этих отраслей с целью устранения импортозависимости по некоторым товарным позициям, наращивания экспорта, создания дополнительных рабочих мест и увеличения производства продукции с добавленной стоимостью", — заявил заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тарас Высоцкий.Цель программы — обеспечение производства в Украине 800 тысяч тонн картофеля в год для потребления населением, а также достаточного количества сырья для переработки и производства продукции с добавленной стоимостью — крахмала, чипсов, пюре, картофель фри.Кроме этого, программа предусматривает также строительство хранилищ. delo.ua/ Экспорт подсолнечного масла из Украины подскочил за полгода на 25% БизнесЦензор .-14.07.2020 В первом полугодии 2020 года экспорт подсолнечного масла из Украины составил $2,74 млрд, что на 24,2% больше, по сравнению с аналогичным периодом 2019 года. Об этом сообщает ассоциация "Укролияпром" со ссылкой на данные Таможенной службы, передает БизнесЦензор . По данным ассоциации, экспорт подсолнечного шрота за этот период увеличился на 11,6%. В целом за указанный период Украина увеличила экспорт масел на 23,6% – до $2,9 млрд, поскольку на фоне роста поставок подсолнечного масла наблюдается сокращение экспорта соевого масла (-4,8%) и соевого шрота (-17,9%) из-за дефицита соевых бобов на внутреннем рынке. Экспорт всех основных видов масложировой продукции (масло, шрот, маргариновая продукция и жиры спецназначения и т.д.) по итогам первого полугодия составил $3,7 млрд, что на 19% больше, чем за аналогичный период 2019 года.Удельный вес экспорта масложировой продукции в объемах общего экспорта товаров из Украины в январе-июне 2020 года составил 16,1% против 15,9% за соответствующий период 2019 год; в объемах экспорта продовольственных товаров и сельскохозяйственной продукции – 36% против 34,3% в январе-июне 2019 года. biz.censor.net.ua/ Українські яблука подорожчають ще більше УНІАН: Новини України.-15.07.2020 60% нового врожаю вже загинуло На сьогодні в магазинах і на ринках України вітчизняні фрукти коштують набагато дорожче, ніж привізні, і найближчим часом ситуація буде погіршуватися. Експерти таку цінову несправедливість пояснюють складними погодними умовами та зламаною під час карантину логістикою. Як йдеться в сюжеті, ситуація, що склалася – це тільки початок, оскільки в цього року очікується неврожай яблук. Середня ціна на черешню на ринках тримається в районі 65 гривень, кілограм малини можна купити приблизно за 60 гривень, кілограм чорниці коштує від 280 гривень, а кілограм закарпатських персиків обійдеться від 35 гривень. У той час як кілограм привізних бананів обійдеться покупцеві від 25 гривень за кілограм.За словами економіста Олега Пендзина, у порівнянні з минулим роком ціни на вітчизняні фрукти і ягоди зросли на 20-40%. Основними факторами, що вплинули на цінову політику, економіст вважає погодні умови та карантин. За словами директора по садівництву фермерського господарства Тараса Мельника у цьому сезоні ціни на вітчизняні фрукти падати не будуть, навпаки, українцям варто готуватися до подорожчання українських фруктів. За словами експерта, на цінову політику вплинули несприятливі погодні умови. Те, що не загинуло навесні під час заморозків, було знищено під час затяжних дощів. За словами Мельника, з того врожаю яблук, який на цей час дозріває в садах, тільки 40% зможе потрапити на полиці магазинів. Решта 60% - це некондиційний товар, який не має товарного вигляду і не буде доставлятися в торгові точки. У зв'язку з ситуацією, що склалася, експерти прогнозують зростання цін на яблука мінімум на 15%. www.unian.ua Псевдогрузинський коньяк та обман споживачів: експерт розповіла, чому процвітає безкарність УНН.-15.07.2020 Днями АМКУ повідомив про те, що низка українських виробників коньяку обманюють споживачів , видаючи свою продукцію нібито за грузинську. Для цього використовують іноземні назви і створюють рекламу з використанням грузинської музики, мови, тощо. В АМКУ зауважили, що й раніше виносили попередження таким виробникам та вимагали прибрати згадку про нібито іноземне походження продукції. Чому доводиться повторювати двічі і чому обман споживачів в Україні досить часто залишається безкарним, у коментарі УНН розповіла колишня уповноважена АМКУ Агія Загребельська. За її словами, АМКУ вже не перший рік і навіть не 5 років вивчає проблематику алкогольних напоїв.“Ми вже і про проблематику з вином, і з коньяками і з віскі говорили неодноразово. Але конкурентне відомство дуже довго вивчає питання, дослідження тривають по 5 років і більше. За цей час суб’єкт встигає заробити достатню кількість грошей для того, щоб окупити вирішення певних проблем із конкурентним відомством або ж з іншим органом, які також можуть займатися цією бізнес-проблематикою. Суб’єкт також встигає перебудувати бізнес-модель, перевести всі продажі на іншу юридичну особу і продовжувати здійснювати ту саму діяльність, на розслідування якої АМКУ знадобиться знову ще 5 років. Тому, перш за все, мені здається, що треба конкурентному відомству і органу, який відповідає за захист прав споживачів, — а це і Держпродспоживслужба, і правоохоронці, — працювати більш активно в цьому напрямку. Треба забезпечувати, щоб подібні порушення обов’язково завершувалися відповідальністю”, — зазначила експерт. www.unn.com.ua/ Експерт прогнозує подорожчання алкогольної продукції УНН.-15.07.2020 Уряд може переглянути мінімальні роздрібні ціни (МРЦ) на алкогольні напої у бік збільшення найближчим часом, хоч і зростання їх планується незначне. Про це УНН розповів директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. За його словами він особисто завжди був опонентом підвищення МРЦ на алкогольні напої, адже вбачає в цьому засіб збільшення податків. Проте, востаннє МРЦ в Україні переглядалися близько двох років. "Думаю, що скоро уряд візьметься за перегляд МРЦ. Я завжди є опонентом щодо зростання МРЦ на алкоголь, але ціни не переглядалися два роки.І раніше я казав, що для підняття цін раз на пів року немає достатніх економічних підстав. Я завжди вважав, що це є способом взяття більше податків. Та коли вже не переглядалося (МРЦ) до 2 років, то потрібно. І я бачу, що політична воля для цього є, а опонентів фактично немає", - пояснив експерт. Втім, якщо підвищення і буде, то зовсім незначне, прогнозує Дорошенко."Воно не буде суттєвим, бо рівень інфляції є досить низьким. Тому перегляд цін буде, але не суттєвим. Щодо вина та пива, то подорожчання буде більше за рахунок зростання собівартості. Зараз зростає вартість електроенергії, тарифи. Для промислових виробників це відчутно. Нагадаємо, що до ТОП-5 надійних виробників алкоголю в Україні фахівці відносять: "Баядера - Груп" (ТМ "Хлібний дар"), "Глобал Спірітс" (УДК) (ТМ "Хортиця"), "ЛВН Лімітед" (ТМ "Немірофф" ), ЛГЗ "Прайм" (ТМ "Прайм", "Житник", "Малинівка") і ТОВ "Атлантіс" (ТМ "Грін Дей"). www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 березня 2025 року Зміст стор. 1. Агрокомітет оприлюднив євроінтеграційні досягнення агросектору України 1 2. Інтерв’ю з Ольгою Трофімцевою: про український агросектор, виклики війни та роль жінок в агро 2 3. Для зростання валової продукції агросектору України потрібно $80 млрд інвестицій 2 4. Євросоюз збереже торговий безвіз для молока з України, – заява 2 5. Головні виклики експорту органічної продукції в Україні 3 6. Молочний альянс змінив паковання популярних продуктів на більш зручне 3 7. Органічні виробники назвали топ-5 нових ринків збуту 3 8. Туреччина активно купувала український цукор 4 9. В агросектор повернеться стабільність у 2025 році. Виробництво збільшиться на 3% – прогноз 4 -------------------------------------------------------------- 1. Агрокомітет оприлюднив євроінтеграційні досягнення агросектору України AgroNews.ua . - 05.03.2025 У Комітеті з питань аграрної та земельної політики повідомляють, що Україна продовжує свій шлях євроінтеграції попри воєнний стан, та має значні досягнення. За інформацією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» , у сфері сільського господарства та рибальства з 2022 року прогрес у виконанні загального плану цілей збільшився з 63% до 74%, а у сфері продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики – з 72% до 83%. За цей час в Україні було відкрито ринок землі, створено Фонд часткового гарантування кредитів для фермерів, прийнято низку важливих законопроєктів, зокрема про географічні зазначення. Українські аграрії активно впроваджують європейські стандарти щодо сертифікації насіння, ідентифікації тварин і маркування м’яса. Держава та бізнес працюють над адаптацією законодавства у сфері продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики відповідно до стандартів ЄС. Прийнято закони про ветеринарну медицину, матеріали, що контактують із харчовими продуктами, обіг пестицидів та їх маркування. Впроваджено європейські стандарти контролю якості молока, заморожених продуктів і безпечності харчових продуктів. Зазначається, що подальша євроінтеграція агросектору України потребує значного доопрацювання нормативної бази, реалізації цих ініціатив усіма учасниками ринку. Також реалізація Стратегії розвитку сільського господарства до 2030 року, яка спрямована на забезпечення сталого розвитку галузі, стане одним із ключових кроків на шляху до євроінтеграції. Все це забезпечить вищу якість продукції, відкриє нові можливості для експорту, сприятиме залученню іноземних інвестицій та економічному відновленню й розвитку країни. https://agronews.ua/news/agrokomitet-oprylyudnyv-yevrointegraczijni-dosyagnennya-agrosektoru-ukrayiny/ 2. Інтерв’ю з Ольгою Трофімцевою: про український агросектор, виклики війни та роль жінок в агро AgroNews.ua . - 04.03.2025 Аграрний сектор України залишається одним із ключових секторів економіки, особливо в умовах війни. Як змінилася галузь за останні роки, з якими викликами стикаються фермери та що потрібно для розвитку агросфери? Про це бесіда з Ольгою Трофімцевою, амбасадоркою українського агросектору, доктором аграрних наук, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України (2019). Вона розповіла про свою роботу в Міністерстві аграрної політики. Спочатку працювала над міжнародним проєктом з Тарасом Кутовим, який тоді був міністром. Потім його заступницею. Зупинилася на доягненнях аграрної галузі: «Одне з головних досягнень – це розвиток українського агроекспорту. Нам вдалося зробити Україну впізнаваним гравцем на світовому ринку продовольства. Також ми трансформували Міністерство у точку збору та комунікації для аграрного сектору. Всі фермери знали, що можуть звернутися до нас зі своїми питаннями, і ми будемо працювати над їхніми проблемами». Також вона поділилася своїми думками щодо проблем АПК, політиці підтримки фермерів.«По-перше, аграрна політика має бути передбачуваною. Фермери повинні мати змогу планувати, а не боятися чергових змін у податковій чи регуляторній політиці. По-друге, підтримка має бути комплексною: від ринку праці до забезпечення аграріїв якісними добривами та засобами захисту рослин» - зазначила Ольга Трофімцева. https://agronews.ua/news/intervyu-z-olgoyu-trofimczevoyu-pro-ukrayinskyj-agrosektor-vyklyky-vijny-ta-rol-zhinok-v-agro/ 3. Для зростання валової продукції агросектору України потрібно $80 млрд інвестицій AgroPolit.com . –04.03.2025 Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко , повідомив, що для нарощення об’єму виробленої агропродукції уп'ятеро, Україна потребуватиме інвестицій у $75 – 80 млрд, які будуть розподілені на роки. На думку експерта, українські банки не мають системи кредитування на довгий період. Можна отримати кошти на три роки, на п’ять, але сума буде не великою. Для більш тривалих термінів і більших сум, потрібні зовнішні джерела фінансування. Іноземні інвестори будуть вкладатись в український агросектор навіть попри теперішню міжнародну ситуацію. Експерт згадав і питання повернення заморожених активів рф, кошти з яких можна використати для компенсації прямих втрат, розмінування та очищення земель України. Однак, щоб їх отримати, важливо мати гарантію від держави. https://agropolit.com/news/29655-dlya-zrostannya-valovoyi-produktsiyi-agrosektoru-ukrayini-potribno-80-mlrd-investitsiy 4. Євросоюз збереже торговий безвіз для молока з України, – заява AgroPolit.com . – 28.02.2025 Провідний аналітик агентства «Інфагро» Максим Фастєєв повідомив, що молочна продукція з України не фігурує в європейському переліку чутливих продуктів, на ввіз яких можуть бути введені квоти з 5 червня 2025 року. Угода про асоціацію між Україною та ЄС та поглиблена зона вільної торгівлі створюють основу для тісніших економічних зав’язків. Наступним кроком є лібералізація тарифів на постійній основі і усунення будь-яких адміністративних бар’єрів, які перешкоджають вільній торгівлі молокопродукцією. ЄС може знову накласти обмеження на експорт частини українських агропродуктів: меду, кукурудзи, висівок, круп, цукру, яєць та м'яса птиці. Запекла дискусія очікується навколо квотування цукру, а також гострим питанням залишається імпорт до ЄС українського м`яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а малі та середні виробники. https://agropolit.com/news/29647-yevrosoyuz-zbereje-torgoviy-bezviz-dlya-moloka-z-ukrayini--zayava 5. Головні виклики експорту органічної продукції в Україні AgroWeek .-02.03.2025 60% експортерів органічної продукції в Україні зіштовхуються з серйозними логістичними проблемами. Більшість із них залежить лише від 2-3 основних ринків, що підвищує ризики для їхнього бізнесу. В дослідженні, проведеному Громадською спілкою «Органічна ініціатива» у співпраці з дослідницькою агенцією MZ HUB, яке аналізує стан, плани та потреби українських експортерів органічної продукції, зроблені основні висновки щодо подальших кроків, які необхідно вжити для сприяння експорту. Потрібно зосередитися на таких аспектах: п окращення логістики: усунення бар’єрів на кордоні та оптимізація ланцюгів постачання; допомога в освоєнні нових ринків: проведення маркетингових досліджень, B2B-медіація, реалізація експортних проектів; диверсифікація експорту: вихід за межі основних ринків ЄС і США, пошук нових можливостей. https://agroweek.com/agroekonomika/golovni-vyklyky-eksportu-organichnoyi-produktsiyi/ 6. Молочний альянс змінив паковання популярних продуктів на більш зручне AgroPortal.ua .- 01.03.2025 У повідомленні компанії «Молочний альянс» говориться, що в компанії змінили форму паковання своїх популярних продуктів для зручності споживачів і кращого зберігання. Паковання Tetra Gemina Aseptic поєднує в собі функціональність і екологічність. Нова форма зі скошеним дашком забезпечує легкість використання та високу продуктивність розливу — вона дозволяє використати весь продукт, що є в пакованні, майже без залишків. Крім того, Tetra Gemina повністю придатна для вторинної переробки. Це інноваційна розробка світового лідера з харчового паковання — компанії Tetra Pak, яка є партнером групи компаній «Молочний альянс». Лінію з виробництва продукції в сучасному пакованні запустили на заводі дитячого харчування «Яготинське для дітей». Інвестиції у проєкт склали понад 210 млн грн. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-zminiv-pakuvannya-populyarnih-produktiv-na-zruchnishi 7. Органічні виробники назвали топ-5 нових ринків збуту AgroPortal.ua .- 28.02.2025 За результатаии дослідження стану, планів та потреб українських органічних експортерів, проведеного ГС «Органічна ініціатива» у партнерстві з дослідницькою агенцією MZ HUB, дані свідчать, що в поточному році 54% українських експортерів органічної продукції планують вихід на нові ринки. Топ-10 країн, на які планують виходити експортери в 2025 році як на нові ринки: Франція, США, Швейцарія, Канаді, Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Австрія, Ізраїль. Країни експорту органічної продукції у 2024 році: Німеччина, Польща, Нідерланди, Італія, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Бельгія, Молдова. Стратегія експортерів залишається консервативною — 88% компаній продовжують експортувати наявні продукти, і лише 12% готують нові позиції. https://agroportal.ua/news/ukraina/organichni-virobniki-nazvali-top-5-novih-rinkiv-zbutu 8. Туреччина активно купувала український цукор AgroTimes.-04.03.2025 Після заборони експорту до ЄС у другій половині минулого року, українські виробники активно реалізовували цукор, пише директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer . За його словами, до осені 2024 року світові ціни на цукор були доволі високими, Тож українські цукровари не чекали на відкриття ринку Євросоюзу й починаючи з вересня розпочали активний експорт у країни, що давали необхідну маржинальність таких поставок. Основними країнами-покупцями українського цукру були країни MENA (Близького Сходу та Північної Африки) – загалом туди експортували 37% від загального обсягу. «Доволі неочікуваним лідером з купівлі українського цукру стала Туреччина – доля солодкого продукту до цієї країни становила 16% від загального експорту. Далі йдуть Лівія (12%), Камерун (8%), Північна Македонія (7%), Сомалі (6%), Ліван та Ізраїль (по 5%) та Шрі-Ланка (4%)», – зазначив Олександр Коротинський. https://agrotimes.ua/agromarket/turechchyna-aktyvno-kupuvala-ukrayinskyj-czukor/ 9. В агросектор повернеться стабільність у 2025 році. Виробництво збільшиться на 3% – прогноз LIGA.net .- 27.02.2025 Про це йдеться у прогнозі Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки ". Зростання виробництва у рослинництві складе 3,4%, у тваринництві – 1,5% у 2025 році "2025 рік може стати ключовим для стабілізації аграрного сектору економіки, а подальший його розвиток залежатиме від якнайшвидшого настання миру, ефективності галузевої державної політики, адаптації агровиробників до нових викликів, нарощування експортних можливостей та безперервного впровадження інноваційних технологій у сільське господарство", – прокоментував академік НААН Юрій Лупенко. https://biz.liga.net/ua/ekonomika/prodovolstvie/novosti/v-ahrosektor-povernetsia-stabilnist-u-2025-rotsi-vyrobnytstvo-zbilshytsia-na-3-prohnoz

< Назад Борщ по-київськи з моченими яблуками Інгредієнти Інгредієнти Вирізка яловича - 250 г Лопатка бараняча - 250 г Капуста білокачанна - 400 г Картопля - 300 г Буряк - 100 г Квасоля біла - ½ ст. Яблука квашені - 2 шт. Помідор - 3 шт. Сало копчене - 50 г Олія соняшникова - 2 ст. л. Цибуля ріпчаста - 2 шт. Морква - 1 шт. Корінь петрушки - ½ шт. Корінь селери - ¼ шт. Петрушка - 4 гілочки Лавровий лист - 2 шт. Перець чорний, горошок - 3 г Вода холодна - 2,5 л Сіль - 1 ч. л Масло топлене - 1 ст. л. Квас буряковий: Буряк - 4 шт. Вода холодна - 2 л. Кроки Кроки Суміш для квасу слід готувати щонайменше за 4 дні до самого борщу. Буряк розріжте на 4 рівні частини. Закладіть овоч у банку об'ємом 3 літри та залийте холодною водою. Накрийте кількома шарами марлі та відправте в холодильник. Квасолю замочіть на всю ніч. Яловичину наріжте шматочками середнього розміру. Закип'ятіть у великій каструлі воду на середньому вогні, а потім змішайте її з буряковим квасом. Покладіть у каструлю м'ясо і готуйте близько 2 годин на помірному вогні. За пів години до закінчення киньте в неї лавровий лист і перець. Помідори наріжте невеликими шматками, викладіть на розігріту та змащену топленим маслом сковороду. Тушкуйте їх приблизно 10 хвилин. Щойно овоч перетвориться на пюре, протріть через сито і відставте охолонути. Соломкою наріжте моркву, буряк, коріння селери та петрушки, цибулю розділіть на чотири рівні частини. Одну залиште, а третину порубайте на дрібні шматочки. Очищену картоплю наріжте крупно і залийте холодною водою в окремій мисці. Капусту наріжте у формі тоненької соломки. Використовуйте ступку або блендер для створення затирки із сала. Для цього наріжте його, посічіть петрушку та ріпчасту цибулю, що залишилася. Коли до приготування яловичого м'яса залишиться 30 хвилин, приступайте до обсмажування шматочків баранини в змащеній олією глибокій сковороді до утворення невеликого рум'янцю. На це піде близько 3 хвилин. Весь час помішуйте його лопаткою. Далі викладіть до нього буряк і тушкуйте кілька хвилин. Наприкінці потрібно влити 2-3 ложки бульйону і накрити кришкою. Готуйте ще хвилин 20 на середньому вогні. У ще одній сковорідці протушкувати 7 хвилин моркву, коріння селери та петрушки, а далі додайте до них приготоване раніше томатне пюре і ще 5 хвилин тушкуйте. Перець і лавровий лист можете прибрати з бульйону. Яловичину викладіть на дошку і ретельно порубайте ножем. Після цього її потрібно покласти знову в каструлю, але вже з квасолею. Дайте рідині закипіти, а потім варіть 40 хвилин. Наріжте квашені яблука без кісточок і хвостиків. Відправте їх у бульйон із картоплею та капустою. Дайте їм проваритися 10 хвилин. Покладіть у каструлю м'ясо баранини, буряк, овочі з помідорами, затірку із сала, а також петрушку та цибулю. Посоліть і поперчіть на свій розсуд. Щоб рецепт борщу по-київськи вдався на славу, страву потрібно готувати ще хвилин 20. Подавати зі свіжими пампушками. Попередній допис Наступний допис

< Назад Молода картопля в духовці Інгредієнти Інгредієнти 700 г молодої картоплі; 2 столові ложки оливкової олії; 1 чайна ложка паприки; сіль — за смаком; мелений чорний перець — за смаком. Кроки Кроки Добре промийте картоплю. Викладіть в каструлю, залийте водою і доведіть до кипіння на середньому вогні. Варіть ще 10 хвилин, потім відкиньте на друшляк, щоб стекла рідина. Викладіть картоплю на деко і злегка роздушіть кожну бульбу товкачиком. Полийте олією, посипте сіллю і спеціями. Поставте в розігріту до 200 °C духовку на 20 хвилин. Готова картопля повинна покритися рум'яною хрусткою скоринкою. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 31 травня по 6 червня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 31 травня по 6 червня 2024 року Зміст стор. 1. Україна щороку отримає 6 млрд євро доданої вартості лише від м’ясної галузі 1 2. Україна в травні оновила рекорд в експорті цукру 2 3. До Всесвітнього дня молока - оновлена Молочна карта України 2024 2 4. ЗАВДЯКИ ЗАКАРПАТСЬКОМУ ВИНУ УКРАЇНУ ВИЗНАЛИ ВИНОРОБНОЮ НАЦІЄЮ 2 5. На експорт шести видів агропродукції до ЄС діятимуть нові правила 2 6. Експерти розповіли, як відбувається молочна інтеграція України до ЄС 3 7. В Україні зростає інтерес до креветкового бізнесу, оскільки внутрішній попит не забезпечений 3 8. Європейцям стають менш цікавими постачання сиру в Україну 3 9. На ринок ЄС вийшов ще один український виробник молочної продукції 4 10. Виробники свинини орієнтовані на українського споживача 4 11. Україна вдвічі збільшила експорт заморожених овочів 4 12. В Україні знову виробляють печиво Oreo: завод у Тростянці запрацював на повну потужність 5 ------------------------------------------------------------ 1. Україна щороку отримає 6 млрд євро доданої вартості лише від м’ясної галузі Агробізнес сьогодні.- 03.06.2024 Створення доданої вартості в розмірі 6 млрд євро через ланцюг «Зерно. Свині. М'ясо» має стати перспективним напрямком для розвитку країни, особливо в умовах воєнного часу. Це підкреслив керівник Асоціації «М'ясної галузі» та ГС «Центр підвищення ефективності у тваринництві» Микола Бабенко на пресконференції в «Інтерфакс-Україна». Він додав, що навіть в умовах війни такі галузі як свинарство і загалом м’ясна галузь мають великі перспективи щодо нарощення виробництва в рази. І такі показники досяжні на сьогоднішній день. З 1991 року Україна зменшила виробництво свинини у 4 рази. Якщо порівнювати із кранами ЄС, наприклад, із Бельгією, то за площею вона як одна область України, але свиней там утримується зараз в 2 рази більше, ніж в 24 областях України до війни. За словами Бабенка, ситуація з 2022 року кардинально змінилася у світі з експортом зернових. Вони зараз з України експортуються практично без доданої вартості. Натомість ємкі в частині доданої вартості галузі, які можуть експортувати в рази більші об’єми м’яса, залишаються на стадії розвитку. Насамперед йде мова про м’ясну галузь. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/29879-ukraina-shchoroku-otrymaie-6-mlrd-ievro-dodanoi-vartosti-lyshe-vid-miasnoi-haluzi.html 2. Україна в травні оновила рекорд в експорті цукру Agravery. -05.06.2024 Яна Кавушевська , т.в.о. голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» , повідомила, що за результатами травня Україна оновила рекорд місячного експорту цукру, відвантаживши на зовнішні ринки 108 тис. тонн вказаного продукту. За її словами, 65% травневого експорту українського цукру було відправлено до країн Євросоюзу. Вона зазначила: «30 травня уряд ввів обмеження на експорт українського цукру до ЄС, але тішить те, що наші виробники відновили шляхи не лише в Європу, а й на світовий ринок, до країн Середземномор'я, Західної Африки». https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-v-travni-onovila-rekord-v-eksporti-cukru 3. До Всесвітнього дня молока - оновлена Молочна карта України 2024 Agravery. -04.06.2024 Із нагоди особливої для молочної спільноти світу дати – Всесвітнього дня молока (World Milk Day), що був офіційно запроваджений Продовольчою організацією (ФАО) ООН 1 червня 2001 року, Асоціація виробників молока (АВМ) у співпраці з органом сертифікації «Органік Стандарт» за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), підготували і публікують оновлену інфографіку «Молочна карта України – 2024». Для молочної спільноти світу перший день літа символічний, крім іншого, ще й через те, що збігається із Міжнародним днем захисту дітей. І це додатково свідчить: молоко є глобальним продуктом, незамінним елементом здорового харчування і здорового способу життя, щасливого і здорового дитинства, відповідального виробництва їжі та забезпечення соціальної стабільності домогосподарств та громад, продовольчої безпеки країн. https://agravery.com/uk/posts/show/do-vsesvitnogo-dna-moloka-onovlena-molocna-karta-ukraini-2024 4. ЗАВДЯКИ ЗАКАРПАТСЬКОМУ ВИНУ УКРАЇНУ ВИЗНАЛИ ВИНОРОБНОЮ НАЦІЄЮ Аграрії разом.-02.06.2024 В Міністерстві економіки України повідомили, що Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій зареєстрував нове географічне зазначення – «Закарпаття/Закарпатське вино». За словами заступника міністра економіки України Віталія Кіндратіва , ця подія є знаковою не тільки для Закарпатського регіону, а й для всієї України. Вона підкреслює унікальність української культури та сприяє її популяризації на міжнародній арені. Реєстрація географічного зазначення «Закарпаття/Закарпатське вино» відкриває нові можливості для українських виробників та сприяє визнанню нашої країни як виноробної нації», – зазначив Віталій Кіндратів. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/zavdyaki-zakarpatskomu-vinu-ukrainu-viznali-vinorobnoyu-nacieyu 5. На експорт шести видів агропродукції до ЄС діятимуть нові правила AgroNews.ua . -31.05.2024 З 5 червня запрацюють нові правила безмитної та безквотної торгівлі агропродукцією з ЄС, що діятимуть рік. На деякі агропродукти встановлені квоти з розрахунку середнього показника врожаю за другу половину 2021 року та 2022-2023 роки., повідомив виконувач обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький . Це стосується шести видів продукції: цукру, яєць, м’яса птиці, кукурудзи, крупи, меду. На експорт цукру до ЄС квота на рівні 262 тис. тонн вже вичерпалась. Висоцький зазначив: «З 1 червня Урядом запроваджено нульову квоту на цукор, яка діятиме до кінця року. Але українські агровиробники продовжують експортувати цукор в країни Африки, Близький Схід, Великобританію». Для внутрішнього споживання виробництва цукру достатньо. В 2023 році близько 60% агропродукції було експортовано до країн ЄС. ЄС – найбільший торговельний партнер України https://agronews.ua/news/na-eksport-shesty-vydiv-agroprodukcziyi-do-yes-diyatymut-novi-pravyla/ 6. Експерти розповіли, як відбувається молочна інтеграція України до ЄС AgroPolit.com . – 02.06.2024 Європейська сторона зобов’язалася підтримати інтеграцію України і її молочного сектора на ринок Європи без квот та митних зборів, повідомляє Бізнес.Цензор. Європарламент продовжив дію угоди про безмитну торгівлю з Україною до червня 2025 року. Експерти наголошують, що питання євроінтеграції – не лише про торгівлю з країнами ЄС, оскільки йдеться про імплементацію молочної галузі в європейське співтовариство, щоб вона функціонувала в межах тих положень, які існують в ЄС. Це дозволить мати «спільний ринок», без додаткових дозволів, погоджень та термінів. Торгівля з Євросоюзом важлива для українського молочного бізнесу. В свою чергу, інтеграція буде генерувати також інвестиційні можливості українського молочного ринку. Вона посилить експорт на треті ринки. https://agropolit.com/news/28426-eksperti-rozpovili-yak-vidbuvayetsya-molochna-integratsiya-ukrayini-do-yes 7. В Україні зростає інтерес до креветкового бізнесу, оскільки внутрішній попит не забезпечений AgroPolit.com . – 31.05.2024 У бізнесу в Україні зростає інтерес до заробітку на креветкових фермах, оскільки внутрішній попит наразі забезпечується за рахунок імпорту. Попит на креветку стабільний і перевищує пропозицію. Їх закуповують мережі ритейлу та ресторани. Біоресурси українських морів не забезпечують внутрішній попит. У минулому році в Україну завезли креветок на загальну суму у $40,9 млн. Незадовго до повномасштабної війни на Тилігульському лимані відкрили першу промислову ферму з вирощування креветок. Через війну компанія зупинила роботу. З січня 2024 року в Україні дозволили аукціони з оренди ділянок узбережжя Чорного моря. Українці мають шанс відкрити невеликі ферми і заробляти на продажі ракоподібних. Для розведення можна вибирати морську білоногу креветку або прісноводну креветку Розенберга. Вони швидко ростуть, плідні та пристосовуються до життя в штучних водоймах чи домашніх акваріумах. https://agropolit.com/news/28418-v-ukrayini-zrostaye-interes-do-krevetkovogo-biznesu-oskilki-vnutrishniy-popit-ne-zabezpecheniy 8.Європейцям стають менш цікавими постачання сиру в Україну AgroPortal.ua .- 04.06.2024 Реалізація сиру на внутрішньому ринку стає складнішою, але українські сировари продовжують активно його виробляти. Більшість із них вважає, що наразі сироваріння є кращим варіантом порівняно з виробництвом біржових молокопродуктів. «Менеджери з продажів мусять постійно працювати в акціях, щоб позбутися запасів на складах. Акційні знижки бувають досить суттєвими. Такий сир уже стає конкурентним з імпортними аналогами, які, в принципі, також масово продають в акціях. Здається, європейським постачальникам стають менш цікавими постачання сиру в Україну, і вони надалі не будуть поспішати зі збільшенням обсягів», — зазначають фахівці. https://agroportal.ua/news/ukraina/yevropeycyam-stayut-mensh-cikavimi-postavki-siru-v-ukrajinu 9. На ринок ЄС вийшов ще один український виробник молочної продукції AgroPortal.ua .- 03.06.2024 Співвласник «Первомайський молочноконсервний комбінат» Андрій Табалов повідомив, що «Первомайський МКК» отримав єврономер (дозвіл на експорт продукції до країн ЄС) і вже постачає товари до низки європейських країн. Він зазначає: «Ми працюємо не тільки на території України, також експортуємо дуже багато продукції за кордон. «Первомайський молочноконсервний комбінат» нещодавно отримав єврономер, тому наша продукція вже є в Європі. І навіть мої друзі, знайомі з Німеччини, з Франції мені вже надіслали фото нашої згущенки на полицях тамтешніх магазинів». Наразі ведуться перемовини про експорт молочної продукції з країнами Балтії, Болгарією, Францією, Італією, Румунією, Нідерландами. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-rinok-yes-viyshov-shche-odin-ukrajinskiy-virobnik-molochnoji-produkciji 10. Виробники свинини орієнтовані на українського споживача AgroТer. - 06.06.2024 Інтерфакс-Україна повідомляє, що Президентка Асоціації “Свинарі України” Оксана Юрченко заявила, що експорт свинини з початку війни скоротився до тисячі тонн, що змушує визнати її камерність й орієнтацію виключно на українського споживача. Вона зазначає: “Нашу галузь можна назвати камерною, тому що український виробник виробляє свинину виключно для українського споживача. У кращі роки, коли ми ще мали відносини із сусідом за “поребриком”, ми трохи експортували. Однак за виробництва 750 тис. тонн експорт не перевищував 5 тис. тонн. З моменту війни його або немає, або сягає близько 1 тис. тонн”. https://agroter.com.ua/2024/06/06/vyrobnyky-svynyny-oriyentovani-na-ukrayinskogo-spozhyvacha/ 11. Україна вдвічі збільшила експорт заморожених овочів Дело.-02.06.2024 Аналітики EastFruit повідомили, що за перший квартал 2024 року експорт заморожених овочів з України збільшився більш ніж удвічі порівняно з тим же періодом 2023 року і досяг 2,2 тис. тонн, принісши понад 2,7 млн доларів експортної виручки. Експерти зазначають, що Україна у 2024 році продовжує дуже активно нарощувати експорт овочів глибокого заморожування. Основні експортні товари - це заморожені цвітна капуста, броколі та цукрова кукурудза. А головними покупцями виступали Німеччина, Ізраїль, Бельгія, Італія, Польща, Франція та Румунія. При цьому Ізраїль переважно імпортував з України цукрову кукурудзу в замороженому вигляді. За словами економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака, зростання експорту овочевого заморожування, хоча це може здатися для багатьох дивним, є прямим наслідком бурхливого розвитку вирощування ягід в Україні. Після того, як в Україні різко зросло виробництво малини, інвестори почали вкладати кошти в нові підприємства із заморожування цієї ягоди. Для більш ефективного використання обладнання, потужностей зі зберігання замороженої продукції та маркетингу, багато хто почав розширювати асортимент виробленої продукції, поступово включаючи до нього інші ягоди, фрукти та навіть овочі. "Це дозволяє вже кілька років поспіль підвищувати обсяги експорту заморожених овочів", - додав Ярмак. При цьому, за його словами, Україна перебуває лише на початку шляху розвитку цієї галузі. https://delo.ua/agro/ukrayina-vdvici-zbilsila-eksport-zamorozenix-ovociv-432943/ 12. В Україні знову виробляють печиво Oreo: завод у Тростянці запрацював на повну потужність Дело.-31.05.2024 Виробник снеків Mondelez відновив виробництво печива Oreo в Україні після того, як завод компанії у Тростянці був сильно пошкоджений внаслідок вторгнення Росії. Зазначається, що роботу заводу Mondelez у Тростянці повністю відновлено після реконструкції і часткового відкриття минулого року виробництва шоколаду. У компанії повідомили, що печиво Oreo та інші шоколадні цукерки, вироблені на українській фабриці, не експортуються до сусідньої Росії. У компанії повідомили, що продукція, вироблена на Тростянецькому заводі, не тільки продається на внутрішньому українському ринку, а експортується в такі країни Євразії, як Грузія та Казахстан. https://delo.ua/agro/v-ukrayini-znovu-viroblyayut-pecivo-oreo-zavod-u-trostyanci-zapracyuvav-na-povnu-potuznist-432899/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 9 по 15 вересня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна розпочала експорт органічних гарбузів до ЄС AgroNews.ua. -14.09.2020 Цьогоріч на Вінниччині почали вирощувати гарбузи для експорту за кордон. Урожай закуповує компанія з Хмельницького, яка займається сушкою та поставкою готового продукту до Європи. Про це повідомляє seeds, пише agronews.ua. Фермери переконують – вінницькі гарбузи цілком органічні та здатні пройти перевірку будь-якої світової лабораторії. Для проєкту закупили насіння у Польщі. Обрали гібрид Тіана, тому що він має значну плодову частину та мало зернят. За словами бізнесмена, планують зібрати урожай в розмірі 40 тонн з одного гектара. В 2020 році всього висадили ділянку в 3 га. За договором один кілограм продадуть за ціною у 8 евроцентів. “Цьогоріч трохи не сприятливі умови були для гарбуза. Розумієте, це теплолюбива культура, а весна виявилася холодною. Через це на місяць затяглася вегетація, тому збирати плануємо наприкінці вересня. Щоб виростити гарбузи максимально органічними, ми доглядали за рослинами вручну. Встановили крапельний полив. Крім води і сонця, він практично нічого не отримував”, – розповідає директор підприємства Organic-D Вадим Кричковський. Вінницькі гарбузи після переробки поїдуть до Німеччини, Чехії та Польщі. Подібні домовленості на вирощування Тіани отримали ще три підприємства з Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини. agronews.ua Обсяги експорту української курятини зросли на 5% AgroNews.ua. -12.09.2020 За 8 місяців 2020 року українські експортери продали за кордон 288,8 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що на 5% більше, порівняно з показниками січня-серпня минулого року. Про це повідомляє latifundist, пише agronews.ua . Попри зростання обсягів відвантажень, у вартісному еквіваленті експорт курятини зменшився. Так, за 8 місяців у інші країни було продано цього виду м’яса та субпродуктів на загальну суму 371,9 млн доларів США. Це на 7% менше, ніж було в січні-серпні 2019 року. Найбільше м’яса птиці з України імпортує Королівство Саудівська Аравія. За 8 місяців країна закупила 58,8 тис. тонн української курятини на загальну суму 75,73 млн доларів. Таким чином частка Саудівської Аравії в українському експорті склала 20,36%. На другому місці за обсягами закупівель м’яса птиці з України цього року Нідерланди – 48,23 тис тонн на суму 62,1 млн, що складає 16,7% від загального експорту. На третьому місці – Об’єднані Арабські Емірати. У січні-серпні країна імпортувала 32,63 тис. тонн м’яса птиці на суму 42 млн доларів (11,3%). agronews.ua Україна експортує у 10 разів більше цукру, ніж імпортує AgroNews.ua. -11.09.2020 Україна експортує у 10 разів більше цукру, ніж імпортує . Так, за серпень 2020 року, експорт цукру становить 14691 тонн, на суму $5624 тис., (у серпні 2019 р. – 4,5 тис. тонн). Імпорт цукру за січень-серпень 2020 року склав 1161 тонн, за серпень 2020 року – 158 тонн. Про це повідомляє Державна митна служба України, пише agronews.ua. Загалом, за січень-серпень 2020 року експорт цукру складає 81819 тонн. У той час як у січні-серпні 2019 року – 215 тис. тонн. Усього за січень-серпень 2020 року Україна продала цукру на суму $30498 тис., а з початку 2019/20 МР – 103,7 тис. тонн (у 2018/19 МР – 413,5 тис. тонн). Найбільшими імпортерами українського цукру від усього експорту (у грошовому еквіваленті) у січні-серпні 2020 року виступили: Турція (23,13%), Лівія (10,70%), Палестина (10,68%). Імпорт інших цукрів за січень-серпень 2020 року (код ТН ЗЕД 1702) становить 10652 тонн, експорт – 36924 тонн. Експорт меляси у січні-серпні 2020 року складає 5395 тонн, з якого Угорщина імпортувала 53,30, Індонезія – 23,96%, Ізраїль – 17,67%, а імпорт за відповідний період становить 13518 тонн. agronews.ua Йорданія на державному тендері віддала перевагу українській пшениці AgroNews.ua. -10.09.2020 За інформацією операторів ринку, Йорданія в ході проведеного тендера законтрактувала 60 тис. тонн пшениці українського виробництва. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua . Як уточнюється, походженням з України була закуплена у оператора Nibulon за ціною $ 252,6 за тонну C & F з поставкою у другій половині жовтня поточного року. На попередньому результативному тендері Йорданія також закупила 60 тис. тонн пшениці у оператора Nibulon за ціною $ 237,5 за тонну C & F. agronews.ua В Уряді вважають основним досягненням за півроку роботи держпідтримку аграріїв AgroNews.ua. -09.09.2020 У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вважають фінансову і законодавчу підтримку вітчизняних виробників (зокрема, аграріїв) основним досягненням за півроку роботи. Про це повідомила пресслужба Урядового порталу, пише agronews.ua . Йдеться про те, що на підтримку українських аграріїв Уряд виділив 4 млрд грн. Із них 785 млн грн виплатили як компенсацію за придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Крім цього, у профільному міністерстві передбачили 1,2 млрд грн на програму компенсації відсотків за кредитами й 1 млрд грн на підтримку переробки. Крім того урядовці посилили антидемпінгові заходи для захисту вітчизняних виробників. Зокрема, наприкінці серпня продовжувала діяти 31 програма для адвокації українських виробників. Також тривають 4 антидемпінгові та 5 спеціальних розслідувань. agronews.ua Мінекономіки ініціює врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією AgroNews.ua. -09.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України розробляє концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією, зокрема, працює над введенням зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції. Про це заявив заступник міністра економіки Тарас Висоцький. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, пише agronews.ua . «Це питання актуальне насамперед для малих виробників, які мають слабкі позиції в структурі роздрібної мережі — саме від них ми постійно отримуємо звернення. У контексті оплати за поставлену продукцію вони змушені працювати за умовами, запропонованими торговими мережами. Важливий аспект концепції Мінекономіки — введення зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції. Це в свою чергу сприятиме розвитку малого та середнього виробника», — заявив Висоцький. Питання врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією піднімалося на засіданні робочої групи Палати з питань контролю над цінами і антимонопольного регулювання з метою обговорення взаємин між постачальниками і торговими мережами, а також аспектів законопроекту «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку». agronews.ua Співпраця між Україною та Китаєм за останні 5 років суттєво зменшилася AГРОПОЛІТ. – 15.09.2020 Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний, як у 2010-2014 рр. Співпраця перебуває у майже замороженому стані, знизились обсяги торговельно-економічної співпраці, поменшало інвестицій. Про це у своєму блозі на AgroPolit.com пише перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко . За його словами, така ситуація виникає з об’єктивних причин, бо поглиблення зв’язків з КНР може загострювати наявні та стимулювати нові загрози національній безпеці України. У політичній сфері остаточно сформована ситуація, коли КНР на міжнародній арені за декларації підтримки територіальної цілісності України з усіх важливих для нашої країни питань на всіх рівнях підтримує позицію РФ як країни-агресора і протистоїть заходами політичного та санкційного тиску на Росію з боку світової спільноти. Це унеможливлює конструктивний діалог у короткостроковій перспективі та ставить під сумнів реальність пропозицій Китаю щодо участі у вирішенні питань російської збройної агресії на користь нашої країни. Водночас Україна, яка працює на зміцнення відносин зі США, не виграє від загострення американсько-китайського протистояння», – заявив Фурсенко. agropolit.com/news/ Україна залишається у топ-5 експортерів агропродукції до ЄС AГРОПОЛІТ. – 11.09.2020 В умовах коронакризи Україна дещо зменшила обсяги власного сільськогосподарського експорту до ЄС, але зберегла місце у п’ятірці найбільших експортерів такої продукції до європейських країн. Про це свідчить доповідь Єврокомісії щодо результатів сільськогосподарської торгівлі ЄС в січні-травні 2020 року. «Перелік країн походження агропромислової продукції, що імпортувалася до ЄС протягом минулого періоду у п'ять місяців, включає Велику Британію, Бразилію, США, Україну й Китай. На ці країни припадає майже 40 відсотків від усього обсягу сільськогосподарського імпорту до 27 країн ЄС», — йдеться у повідомленні. Відповідно до наведених даних, Україна поставила до ЄС 5,8 відсотка від загального обсягу сільськогосподарського імпорту на суму 7033 млн євро у 2019 році (у порівнянні з 5 416 млн євро у 2018 році). В умовах пандемії за період з січня по травень 2020 року обсяг українського експорту до ЄС знизився на 217 млн євро (-7,3%) у порівнянні із аналогічним періодом 2019 року. Водночас Україна перебуває на 15-й позиції у переліку найбільших споживачів європейської імпортної сільськогосподарської продукції з показником 1,4 відсотка від його загального обсягу. agropolit.com/news/ Україна та Іспанія підписали меморандум про співпрацю у сфері сільського господарства AГРОПОЛІТ. – 10.09.2020 Україна підписала меморандум про співпрацю у сфері сільського господарства між Мінекономіки і Міністерством сільського господарства, рибальства та харчових продуктів Іспанії. Про це на сторінці у Facebook повідомив торговий представник України, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка. Чиновник зазначив, що підписання меморандуму вкрай важливий для України. «По-перше для Іспанії Україна найбільший постачальник сільськогосподарської продукції. Просто номер 1. Незважаючи на те, що культурно для Іспанії ближчі ринки тої ж Латинської Америки. Але наша кукурудза перемагає всіх. І коли я жартую, що «хамон наш» це лише частково жарт. Ми є ключовим постачальником для іспанського тваринництва», — зазначив Тарас Качка. Він додав, що загалом з $840 млн експорту до Іспанії з початку року 2/3 займає кукурудза і олія, що є підґрунтям для структурного аграрного діалогу. Тим не менш до підписання цього меморандуму ми йшли три роки. Бо політично Україна була не дуже у фокусі аграрної політики Мадриду. Тут криється головне. Якщо ми хочемо від Брюсселю якісно іншого доступу аграрної продукції, нам потрібне спільне бачення аграрного розвитку з кожною державою-членом ЄС. Це головна мета нашого структурного діалогу щодо сільского господарства з Іспанією. Ми прагнемо підтримувати такий діалог з усіма іншими державами-членами. Наразі ми маємо 17 меморандумів про співпрацю з державами-членами ЄС. Більшість цих діалогів є живими», — підсумував Тарас Качка. agropolit.com/news/ Кабмін призначив нового заступника міністра економіки з питань цифрового розвитку AГРОПОЛІТ. – 09.09.2020 Сьогодні під час засідання Кабмін ухвалив низку кадрових рішен, зокрема, призначивши нового заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства . Про це повідомив представник уряду у парламенті Василь Мокан у Facebook. Відтак, заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації призначили Ігоря Дядюру . Відомо, що Ігор Дядюра також займатиметься питаннями, пов'язаними з агрополітикою. Наразі у очільника МЕРТу Ігоря Петрашка є чотири заступника, які займаються аграрним напрямом: Олександр Романішин , Тарас Качка , Сергій Глущенко та Тарас Висоцький. agropolit.com/news/ На рынок выходит новый производитель натуральных сухих специй AgroPortal.ua.- 10.09.2020 Группа компаний «Верес», входящая в «Смарт-Холдинг» начала производство собственной линейки натуральных сухих специй и приправ. Ассортимент категории представлен 12 продуктами, среди которых специи, пряности, приправы, смеси овощей, трав и грибов, которые разработаны по уникальным рецептурам, говорится в сообщении компании. «Производство линейки организовано на «Каневском консервном заводе», где запущен современный цех с инновационным оборудованием. Технологии, которые используются при производстве специй и приправ «Верес», позволяют сохранить вкусовые и ароматических свойства натурального сырья, а также обеспечивают точность дозирования ингредиентов в смесях. Эта технология гарантирует правильный и однородный вкус продукта», — говорится в сообщении. Отмечается, что в рецептурах продуктов не используются ароматизаторы или усилители вкуса, только натуральные ингредиенты из разных стран мира, прошедшие обязательный контроль качества в собственной аккредитованной лаборатории производственного предприятия. «В сентябре бренд появится на полках украинских магазинов в соответствующей товарной группе. ГК «Верес» в среднесрочной перспективе планирует расширение ассортимента новой категории продуктов, а также выход с ними на рынки ближнего зарубежья и Европы», — говорится в сообщении. agroportal.ua Україна пропонує Польщі кооперацію в АПК AgroPortal.ua.- 09.09.2020 Україна розраховує на створення з Польщею двосторонніх коопераційних бізнес-проєктів у сфері АПК, залучення польського бізнесу до приватизаційних процесів в Україні, а також до модернізації виробничих процесів в аграрній галузі. Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорь Петрашко під час зустрічі з міністром сільського господарства і розвитку села Республіки Польща Яном Ардановським, йдеться у повідомленні Мінекономіки. Крім того, для польського бізнесу може бути цікавим започаткування спільного виробництва нішевих товарів, що можуть реалізовуватись як на ринку ЄС, так і на інших світових ринках. «Польща є стратегічним партнером України та входить у ТОП-10 країн із найвищим товарообігом агропродовольчої продукції. За 6 місяців 2020 року товарообіг між нашими країнами склав $648,9 млн, що на 14,7% більше за аналогічний період минулого року. Україна зацікавлена у поглибленні торговельно-економічних взаємовідносин, нарощуванні експорту та диверсифікації агропродукції», — відмітив Ігор Петрашко. agroportal.ua Законопроєкт №3656 про зниження ставки ПДВ допоможе вивести АПК з "тіні" – експерт Газета по-українські.-11.09.2020 Законопроєкт №3656 про зниження ставки ПДВ для аграріїв допоможе вивести Агропромисловий комплекс з "тіні". Про це говорять експерти і учасники ринку. Так, законопроєкт пропонує знизити ставку ПДВ з 20% до 14% на велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, суріпиці, ріпаку, соняшнику, насіння і плоди других олійних культур. За експертними оцінками, близько 30-40% ринку зерна в Україні працює в "тіні". Зниження ставки ПДВ зробить податкові "скручування" економічно невигідними: аграрій буде зацікавлений продати все зерно "по-білому", інакше він просто не відшкодує собі той ПДВ, який заплатив постачальникам. Міжнародна практика показує, що зниження податкового тиску стимулює бізнес платити податки. Наприклад, в Латвії ПДВ на сільгосппродукцію знизили з 21% до 5% терміном на два роки. Вже за перші шість місяців число платників податків збільшилось на 4%, а оборот грошей в овочівництві й плодівництві – на 9%. При цьому прийняття законопроєкту №3656 не зачепить добропорядних аграріїв, але заставить платити податки перекупників. А переробні підприємства зможуть економити до 6% на закупівлю продукції внаслідок менших податкових зобов'язань виробника. Зниження собівартості зробить продукцію більш доступною для кінцевого споживача. Профільні асоціації та самі аграрії підтримують прийняття законопроєкту №3656, оскільки зниження ПДВ дозволить скоротити витрати та направити додаткові кошти на оновлення техніки і розвиток господарств. Ухвалення документа стане дієвим механізмом підтримки агровиробників в умовах посухи і коронакризи. Gazeta.ua Первый частный спиртзавод появится в Украине через месяц ElitExpert.-13.09.2020 Фонд государственного имущества Украины (ФГИУ) начинает приватизацию предприятий спиртовой отрасли. Первый аукцион будет объявлен на следующей неделе. Об этом сообщил заместитель председателя Фонда госимущества Тарас Елейко. Всего на первом этапе приватизации спиртовой отрасли выставят на прозрачные аукционы 16 предприятий, входящих в состав ГП «Укрспирт». «На заводы ГП «Укрспирт» высокий спрос инвесторов внутри страны – зернотрейдеров, производителей фармацевтики, биоэтанола, алкоголя. Также есть заинтересованные покупатели из-за рубежа. Единственные, кто полностью не допущен к аукционам – это представители страны-агрессора», – подчеркнул с Елейко. По его словам, приватизация спиртовых предприятий приведет к развитию различных направлений в перерабатывающей аграрной отрасли. Кроме того, успешная приватизация означает развитие производства, создание новых высокотехнологичных рабочих мест и масштабный рост бюджетных поступлений. elitexpert.media/ Украина ввела ограничения на ввоз в страну свинины из Германии Дело.- 11.09.2020 Из-за подтвержденного случая АЧС на территории ФРГ Главный государственный ветеринарный инспектор Украины с 10 сентября 2020 года ввел ограничения на ввоз в Украину из Федеративной Республики Германия восприимчивых к АЧС животных, генетического материала и продуктов от них (за исключением продуктов, прошедших необходимую обработку в соответствии с требованиями украинского законодательства). Об этом сообщает пресс-центр Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов в защите потребителей. "Согласно официальной информации Европейского Союза (через систему нотификации болезней животных — ADNS) 10 сентября 2020 года на территории Федеративной Республики Германия (земля Бранденбург, Spree-Neisse) был зарегистрирован случай заболевания африканской чумой свиней (АЧС) среди диких свиней. Это первый подтвержденный случай АЧС на территории Германии", — говорится в сообщении. При этом в Госпродпотребслужбе отмечают, что решение об ограничении принято, учитывая рекомендации Кодекса здоровья наземных животных Всемирной организации здравоохранения животных (OIE) и законодательства Украины, с целью предотвращения занесения на территорию Украины возбудителя указанной болезни. "Просим учесть указанную информацию предприятиями и хозяйствами, которые планируют осуществление импорта живых свиней и продукции из них из Германии в Украину", — подытожили в ведомстве. delo.ua/ На развитие виноделия и виноградарства Кабмин выделил 400 млн грн Дело.- 10.09.2020 Правительство ввело дополнительные механизмы господдержки отраслей виноделия и картофелеводства В рамках рабочей поездки в Херсонскую область министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Игорь Петрашко проинформировал о действующих программах поддержки агропромышленного комплекса и новых программах на следующий год. Как сообщает пресс-служба Кабинета министров, речь шла, в частности, о введении дополнительных механизмов государственной поддержки отраслей виноделия и картофелеводства. "В 2020 году уже расширены инструменты государственной поддержки отрасли виноградарства и виноделия. Теперь компенсируются не только стоимость посадочного материала, но и существенно расширен перечень специального оборудования. Также появилась государственная поддержка нового строительства и реконструкции цехов первичной переработки", — отметил Петрашко. Он добавил, что объем средств, которые планируется профинансировать на программу развития этой отрасли, составляет 400 млн грн. Этот объем будет расти с каждым годом. delo.ua/ Подорожают ли продукты осенью, если ужесточат карантин Сегодня.-11.09.2020 Эксперты считают, что до выборов волноваться не стоит Украинцы встревожены ростом цен на многие важные продукты питания и другие товары, который наблюдается в последнее время. Казалось бы, предпосылок для этого нет. Обычно осень – сезон самых дешевых овощей и фруктов. Но эпидемия коронавируса продолжает набирать обороты в Украине, регионы в последнее время один за другим погружаются в "оранжевую" и "красную" зоны, и деловая активность там падает. Весной, в период жестких карантинных ограничений, цены практически не росли. Сейчас же ситуация противоположная. Продолжится ли рост цен, если в Украине вновь будут усилены карантинные ограничения? Сейчас в правительстве заявляют, что не планируют вновь садить страну на жесткий карантин. Но удастся ли выполнить это обещание, если осенью страну накроет новая волна заболеваемости, как прогнозирует ряд экспертов? В школах, например, уже поговаривают о том, что после выборов дистанционное обучение вернется. Если посмотреть на отчеты Госстата, поводов для беспокойства, казалось бы, нет. В августе потребительские цены снизились в целом на 0,2%. С начала года выросли всего на 1,25%. В том числе продукты питания в августе подешевели на 1,6% по сравнению с июлем. Однако не со всеми группами товаров и не во всех торговых точках ситуация одинаковая. А люди больше склонны замечать повышение цен. Заметим же – ожидают подорожания и других товаров. Например, по данным Госстата, овощи в целом за август подешевели на 13,5%. В то же время потребители заметили рост цен на огурцы. Данные сайта index.minfin.com.ua, который отслеживает изменение цен в супермаркетах, также свидетельствуют о том, что средняя цена на огурцы повышается начиная с июля. Так, на 1 августа она составляла 30,63 грн, а на 1 сентября – уже 31,99 грн. А вот по данным аналитического портала Shuvar.info, несмотря на скачки цен, в целом за август оптовые цены на огурцы снизились – с 22,5 грн до 15 грн. Такая ситуация наблюдается и в других сегментах товаров – как продуктов питания, так и потребительских товаров. Однако в большинстве данные разных источников подтверждают выводы Госстата. Например, служба подсчитала, что фрукты за август потеряли в цене 8,4%. Данные Shuvar.info и index.minfin.com.ua не противоречат этому. Например, ощутимо упали оптовые и розничные цены на яблоки, которые являются одними из основных фруктов в рационе украинцев. Экономический эксперт Борис Кушнирук считает, что рост цен на некоторые позиции может быть связан с тем, что предприниматели хотят восполнить убытки, понесенные во время жесткого карантина. www.segodnya.ua/ Украина стала главным поставщиком подсолнечного масла в мире Сегодня. – 10.09.2020 Второе место на глобальном рынке со значительным отрывом занимает Россия Несмотря на то, что Украина стала продавать меньше зерна за границу , страна стала мировым лидером по экспорту подсолнечного масла. Такие данные по итогам 2019-2020 маркетингового года (МГ, сентябрь 2019 – август 2020) привели в профильной ассоциации "Укролияпром". Так, доля Украины в мировом экспорте подсолнечного масла составила 54,9%. Для сравнения, доля России на этом рынке по итогам сезона составила 26,2%, Аргентины – 6,2%, Евросоюза – 5,1%, Турции – 3,3%. В целом Украина за прошедший МГ увеличила экспорт основных видов растительных масел на 5,28 млрд долларов, что на 16,9% больше, чем в предыдущем сезоне. При этом экспорт подсолнечного масла достиг рекордной отметки в 6,68 млн тонн (на 10,2% больше, чем годом ранее) на сумму 4,9 млрд долларов, что на 17% больше. В 2019 году Украина экспортировала семена масличных на 2,5 млрд долларов, а подсолнечного масла – на 4,3 млрд долларов. Крупнейшим импортером семян в прошлом году стала Германия (19% всех поставок), а растительного масла – Индия (30%). www.segodnya.ua/ Объемы поддельной табачной продукции в Украине побили шестилетний рекорд UBR.-12.09.2020 За полгода бюджет недополучил более 4 млрд грн налогов В первой половине этого года в украинский бюджет не поступило 4,09 млрд грн налогов из-за нелегального оборота табачной продукции. При этом более 2,6 млрд сигарет распространяется именно на черном рынке. Контрафакт занял 1,2% от всей продукции, что является самым высоким показателем за последние шесть лет. Об этом свидетельствуют данные мониторинга компании Kantar. Одновременно в 2020-м уровень нелегально ввозимой продукции снизился до 4,2%, но объемы контрафакта продолжают расти. Из каких стран поступило 43% от всей контрабанды в первом полугодии, неизвестно. В то же время доля контрафактных марок выросла до 23%. Более половины нелегальной продукции (58%) реализуют под такими брендами: " Еще одной особенностью 2020-го является то, что доля контрабанды, которая прибывает из Беларуси, увеличилась до 17%, что является одним из рекордов за последние годы", – рассказала аналитик Kantar Ольга Чернюшок. ubr.ua/ Лапа: співпраця з ЄС допомогла компенсувати втрату ринку РФ УНН.- 11.09.2020 Усіх українських аграріїв турбують перспективи співпраці з Європейським Союзом. Про це під час конференції LARGE FARM MANAGEMENT розповів УНН ексголова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа. Він наголосив на тому, що експорт української продукції до ЄС "відкриває двері" також в інші країни. Присутність євросписку - це велика перевага у діяльності на ринках третіх країн, зазначає Лапа. "Це також можливість на корпоративному та державному рівнях забезпечити стандарти харчової безпечності, тому що ми сприймаємо європейське законодавство як такий певний "бенчмарк" ("орієнтир", "еталон" - ред.), і у формуванні політики, і бізнес-практики. І якщо говорити про цей посткризовий період, я думаю, що європейський ринок - це один із визначних і ключових факторів, який дозволив компенсувати втрату російського ринку після початку воєнних дій. Якщо аналізувати ринок ЄС по молочній продукції, то я думаю, що обвал цін на продукти був би набагато різкішим", - сказав Лапа. Він акцентує, що ринок ЄС не простий, зі складними вимогами і законами, але він "працює за правилами і це надзвичайно позитивна історія". www.unn.com.ua/

< Назад З чого насправді виготовляються манка, розпушувач, крабові палички та інші продукти харчування 7 лип. 2024 р. Всі знають крилатий вислів: «Ти те, що ти їси». Якість харчування безпосередньо впливає на наше здоров'я та настрій. Часто ми навіть не замислюємося над тим, з чого насправді роблять нашу улюблену їжу. Склад продуктів харчування залишається на другому плані. Ми вирішили виправити цю несправедливість та дізнатися, з чого складаються популярні продукти. Крабові палички Чому ці палички названі «крабовими», залишається лише здогадуватись. Адже крабове м'ясо до їхнього складу не входить. Їх роблять із дешевої морської риби, наприклад, мінтаю. Філе риби змішують з яєчним білком та пшеничним борошном. Також додають ароматизатор, щоб наївні покупці вірили, що у складі є крабове м'ясо. А зверху на паличку, не скуплячись, додають червоний харчовий барвник. Манна крупа Манка знайома нам із самого дитинства. Хтось любив кашу з цієї крупи, а хтось і досі згадує її як страшний сон. Насправді манна крупа - це продукт із зерен пшениці сортового помелу з дуже маленьким діаметром. Так що манна каша — це майже те саме, що й пшенична. Гематоген Ці аптечні ласощі теж таять у собі секрети. Напевно, ви чули, що до їхнього складу входить бичача кров. Але це не зовсім так. Гематоген роблять із харчового альбуміну чорного кольору. А цю речовину якраз і одержують із коров'ячої крові. Майонез Улюблену заправку для салатів та соус для інших страв – майонез – можна купити в магазині або приготувати вдома. До його складу входить мінімум інгредієнтів: олія, яєчний жовток та лимонна кислота. Щоправда, у магазинному продукті ще є ароматизатори та Розпушувач для тіста Скількох рецептів ми б не дорахувалися, якби в кулінарії не було цього диво-продукту. Розпушувач для тіста містить речовини, які виділяють газ. Через це випічка отримує пухку та повітряну текстуру. У біологічному розпушувачі основу становлять пекарські дріжджі або спеціальні бактерії. А в хімічному – карбонати чи гідрокарбонати. «Скляна» локшина Тепер розглянемо склад продуктів для любителів східної кухні. Зокрема поговоримо про «скляну» локшину. Звісно, зі склом цей продукт немає нічого спільного, крім прозорого зовнішнього вигляду. До складу локшини входять вода, крохмаль та стабілізатори. Хлібці та хумус Ми всі знаємо, з чого роблять хліб. Але не такі впевнені щодо дієтичних хлібців. До складу хлібців входять житнє борошно, сіль та вода. Буває, що цей продукт роблять і на основі пшеничного тіста. Смачна та оригінальна закуска хумус виготовляється із нутового пюре. Також до її складу входять часник, кунжутна паста та лимонний сік. Тофу На прилавках у магазині лежить та красується сир тофу. Насправді, до сиру цей продукт має дуже опосередковане відношення. Тофу роблять не з тваринного, а з соєвого молока. Соєві боби добре очищають, фільтрують та кип'ятять. Виходить соєве молоко, на основі якого роблять сир. А потім цей продукт спресовують у пласти, які й продаються у нас у магазинах. Тож сир тофу — цілком вегетаріанський продукт. Склад продуктів харчування може дивувати не менше ніж їхній смак. А ви знали, що приховують ці популярні продукти? Чи змінило це ваше ставлення до них? https://mors.in.ua/kuhnya/3828-z-chogo-naspravdi-vygotovliautsia-manka-rozpushuvach-krabovi-palychky-ta-inshi-produkty-kharc Попередній допис Наступний допис

< Назад Рататуй Інгредієнти 1 солодкий перець 2 цибулини 3 зубки часнику 1 кг помідорів 6 ст.л. оливкової олії 1 цукіні 2 баклажани базилік чабрець сіль цукор Кроки Крок 1 Баклажани, цукіні, помідори ( 3 шт. відкласти для соусу) нарізати кружками завтовшки 2-3 мм. Баклажан посипати сіллю, залишити на 30 хв, промити водою. Крок 2 Цибулю, часник, зелень порубати. Зелень змішати з 3 ст.л. олії і 1 зубчиком часника. Крок 3 Солодкий перець запекти в духовці, зняти шкірку, подрібнити. Зняти шкірку з помідорів, нарізати. Крок 4 Розігріти олію з часником та цибулею, додати перець, помідори. Тушкувати 7-8 хв. Крок 5 Овочі подрібнити в блендері. Додати сіль, цукор, перець, чебрець за смаком. Викласти овочі на дно форми. Полити соусом, олією з часником. Форму накрити фольгою. Запікати протягом 1 год при 180 градусах. Попередній допис Наступний допис

У навчальному посібнику висвітлені теорії харчування, традиційні й окремі нетрадиційні види харчування. Розглянуто сучасні принципи лікувального харчування та застосування різноманітних дієт при найбільш поширених захворюваннях. Призначено для студентів закладів вищої освіти, а також для працівників ресторанів і курортної сфери діяльності ( дієтологів, гастроентерологів, терапевтів та інших фахівців). < Назад Оздоровче харчування У навчальному посібнику висвітлені теорії харчування, традиційні й окремі нетрадиційні види харчування. Розглянуто сучасні принципи лікувального харчування та застосування різноманітних дієт при найбільш поширених захворюваннях. Призначено для студентів закладів вищої освіти, а також для працівників ресторанів і курортної сфери діяльності ( дієтологів, гастроентерологів, терапевтів та інших фахівців). Оздоровче харчування : навч. посіб. / П.О. Карпенко, Н.В. Притульська, М.Ф. Кравченко та ін. ; за ред. П.О. Карпенка. – Київ. нац. торгов. – екон. ун – т, 2019. – 628 с. Розділ 1. Психосоціальні аспекти харчування людини та перспективи розвитку науки про харчування. Матеріал розділу описує чотири основні класи властивостей їжі. Охарактеризовані пріоритетні напрямки розвитку сучасної науки про харчування. Розділ 2. Еволюція теорій харчування та його види. У матеріалі розкрито теорії харчування: теорія адекватного харчування, теорія оптимального харчування, теорія холістичного харчування та види харчування – оздоровче, лікувально – профілактичне та лікувальне. Розділ 3. Нетрадиційні (альтернативні) види харчування . Подана характеристика нетрадиційного харчування та чим воно відрізняється від сучасних принципів харчування людини. Наведені відмінності національних систем харчування для народів різних країн світу. Розділ 4. Біологічна цінність нутрієнтів їжі. Наведена класифікація нутрієнтів ( поживні речовини), які обов’язково повинні входити до складу їжі людини. До поживних речовин відносяться вітаміни, мінерали, білки, жири, вуглеводи, вода. Розділ 5. Харчова та біологічна цінність основних продуктів харчування. Матеріал розділу присвячений корисним властивостям основних продуктів харчування тваринного та рослинного походження. Розділ 6. Загальні вимоги щодо складання раціону оздоровчого харчування. Описано складання раціону оздоровчого харчування з дотриманням трьох основних принципів: 1. – Баланс енергії; 2. - Потреби організму в основних поживних речовинах ( нутрієнтах); 3.- Дотримання режиму харчування. Розділ 7. Харчування і механізми регулювання кислотно – лужної рівноваги внутрішнього середовища організму людини. Про сучасні рекомендації ВООЗ щодо структури харчування населення та вплив хімічного складу продуктів харчування на кислотно – лужну рівновагу людини. Розділ 8. Оздоровче харчування та нормалізація мікроекологічних станів. У розділі розкрита тема кишкової мікрофлори та її вплив на формування імунної системи організму людини. Розділ 9. Харчування осіб похилого віку. Наведена вікова класифікація населення та охарактеризовані основні принципи оздоровчого харчування людей похилого і старечого віку. Розділ 10. Харчування працівників офісів. У матеріалі розкрито основні принципи організації харчування працівників офісів. Наведені основні вимоги, принципи і приблизне меню стандартного харчування людини та її індивідуальні особливості. Розділ 11. Харчування хворої людини. Звертається увага на лікувальне (дієтичне) харчування при захворюваннях органів травлення, печінки та жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, серцево – судинної системи та інших органів людини. Розділ 12. Організація харчування у санаторно – курортних закладах. Описано хімічний склад та енергетичну цінність дієтичних раціонів, показання до їх призначення. Розділ 13. Вода питна. Води мінеральні. Розділ присвячений медико – біологічній ролі води у харчуванні людини. Наведена класифікація лікувально – столових вод та методики використання їх у комплексному лікуванні хворих на захворювання внутрішніх органів. Розділ № 14. Технології приготування страв у лікувальному харчуванні. Матеріал про способи та особливості технологій приготування страв у лікувальному харчуванні. Додатки. Додаток 1. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. Додаток 2. Хімічний склад продуктів, які найчастіше вживають у харчуванні. Додаток 3. Приблизне семиденне меню – розкладка для людей літнього і старечого віку. Попередня Наступна