< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) Список нових надходжень №5 2023 р . 663 Б40 Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів: навч. посіб.- практикум/ В.В. Євлаш, Л.В. Газзаві-Рогозіна, І.С. Пілюгіна, Л.І. Сєногонова; Харківський держ. біотехнологічний ун-т, Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Харків: Світ Книг, 2022. - 157 с.: табл. - Бібліогр.: с.126-127 . - ISBN 978-966-2678-73-4 У посібнику викладено основні підходи до забезпечення безпеки харчових продуктів, подано класифікацію контамінантів у харчовій продукції, відображено шляхи забруднення ними їжі. Розроблено конкретні рекомендації щодо виробництва та застосування нових продуктів і харчових добавок, їх санітарно-гігієнічні оцінки. 64 Е88 Етнічна кулінарія : навч. посіб./ А.А. Мазаракі , М.Ф. Кравченко, Т.І. Юдіна и др; за ред. А.А. Мазаракі ; КНТЕУ. - К., 2021. - 456 с.: іл. - Бібліогр.: с.451-455 . - ISBN 978-966-629-929-4 У навчальному посібнику розглянуто формування характерних особливостей національних кухонь народів світу. Наведені дані про використання традиційної продовольчої сировини, способи кулінарно-технологічної обробки найбільш відомих національних кухонь народів європейських країн, країн Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії. 61 Є33 Єдине здоров'я та проблеми харчування України = One health and nutrition problems of Ukraine: зб., №1(56)/ редкол.: М.Г. Проданчук, Л.І. Власик, Г.І. Петрашенко, А.П. Герілович, Т.С. Грузева; Наук. центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І.Медведя. - К., 2022. - 76 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. укр. та англ. мовами. В збірнику опубліковані статті з питань гігієни, токсикології, дієтології, безпечності харчових продуктів. 61 Є33 Єдине здоров'я та проблеми харчування України = One health and nutrition problems of Ukraine: зб., №2(57)/ редкол.: М.Г. Проданчук, Л.І. Власик, Г.І. Петрашенко, А.П. Герілович, Т.С. Грузева; Наук. центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І.Медведя. - К., 2022. - 117 с.: рис. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. укр. та англ. мовами В збірнику опубліковані статті з питань гігієни, токсикології, дієтології, безпечності харчових продуктів. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) Список нових надходжень №6 2023 р . 663 І-66 Інноваційні технології харчових виробництв: моногр/ В.А. Піддубний, М.Ф. Кравченко, А.О. Чагайда, С.В. Красножон; за ред. В.А. Піддубного; НУХТ, КНТЕУ. - К.: Кондор, 2021. - 372 с.: іл. - Бібліогр.: с.354-372 . - ISBN 978-617-7458-40-0 В монографії наведено результати аналізу сукупностей енерго-матеріальних потоків, удосконалення процесів енерго- і масообміну у виробництві солоду, технологій забезпечення довготривалого зберігання харчової продукції, способів фасування напоїв. Проаналізовано взаємозв'язки між геометричними параметрами упаковок. Розглянуто технології енергозбереження бродильних технологій та їх апаратурного оформлення. Пропонуються напрямки інновацій щодо традиційних технологій харчових виробництв. 663 О-46 Оздоровче харчування : навч. посіб./ П.О. Карпенко, Н.В. Притульська, М.Ф. Кравченко и др; за ред. П.О. Карпенка; КНТЕУ. - К., 2019. - 628 с.: табл. - Бібліогр.: с.626-627 . - ISBN 978-966-629-922-5 У посібнику розглянуто теорії харчування, традиційні та окремі нетрадиційні види харчування, висвітлені загальні підходи до організації і технології раціонального і лікувального харчування відповідно до сучасних досягнень нутріціології. Розглянуто сучасні принципи та методики дієтотерапії при найбільш поширених захворюваннях. Наводяться чинні нормативні документи, що використовуються в організації оздоровчого та лікувального харчування. 663 О-75 Основи розрахунку та конструювання обладнання переробних і харчових виробництв: підруч./ К.О. Самойчук, В.С. Бойко, В.О. Олексієнко и др; за ред. К.О. Самойчука; Таврійський держ. агротехнологічний ун-т. - К.: ПрофКнига, 2020. - 428 с.: іл. - Бібліогр. в кінці розд. - ISBN 978-617-7762-05-7 В підручнику висвітлені питання загальної методології проектування та розрахунку технологічного обладнання харчових і переробних виробництв: машини і обладнання для механічного впливу на перероблювану сировину, обладнання для різання, подрібнення харчових продуктів та овочів, сепарування сумішей, гомогенізації продуктів та інших процесів. 663 Т51 Токсикологія продуктів харчування : підруч/ С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, А.М. Когут; за ред. С.А. Воронова; Нац. ун-т "Львівська політехніка". - 2-е вид., допов. - Львів: Львівська політехніка, 2020. - 568 с.: табл. - Бібліогр. в кінці розд. Висвітлено теоретичні основи харчової токсикології, токсикологічну дію забруднювачів харчових продуктів на організм людини. Наведено дані щодо канцерогенної, мутагенної та тератогенної дії токсикантів, а також проблем харчової алергії та дисбалансу компонентів їжі. 663 У67 Управління фінансово-економічною безпекою підприємств харчової промисловості України: аналіз і синтез методів: моногр/ Б.В. Єгоров, В.В. Немченко, Т.В. Аверіхіна и др; за заг. ред. В.В. Немченко; Одеська національна академія харчових технологій. - Одеса: Фенікс, 2013. - 447 с.: рис., табл. - Бібліогр. в кінці розд. - ISBN 978-966-438-690-3 У монографії розглянуто сучасні теоретичні та методичні підходи до застосування економічного аналізу та аудиту для забезпечення ефективної діяльності та конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості України з метою управління економічною безпекою. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) Список нових надходжень №7 2023 р . 61 Є33 Єдине здоров'я та проблеми харчування України: зб., №1(58)/ редкол.: М.Г. Проданчук, Л.І. Власик, Г.І. Петрашенко, А.П. Герілович, Т.С. Грузева; Наук. центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І.Медведя. - К.: Медицина України, 2023. - 79 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. До збірника ввійшли статті з питань аналітичної хімії, гігієни, токсикології, безпечності харчових продуктів, дієтології. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №1/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, Атанаска Тенєва, А. Заїнчковський, А. Ладанюк, А. Маринів; НУХТ. - К., 2023. - 202 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі харчових виробництв та суміжних галузях наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 29. №2/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, Атанаска Тенєва, А. Заїнчковський, А. Ладанюк, А. Маринін . - К., 2023. - 198 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в харчовій галузі та суміжних галузях наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій/ Національний університет харчових технологій; редкол.: Агота Райшене, Атанаска Тенєва, А. Заїнчковський, А. Ладанюк, А. Маринін. - К., 2023. - 184 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У збірнику опубліковані статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у галузі харчових виробництв та суміжних галузях наук. Попередня Далі

< Назад Токсикологія продуктів харчування У підручнику, підготовленому авторським колективом Національного університету «Львівська політехніка», послідовно подано теоретичні основи харчової токсикології, висвітлено токсикологічну дію багатьох забруднювачів харчових продуктів на організм людини. Наведено дані про канцерогенну, мутагенну дію токсикантів; висвітлені проблеми харчової алергії та дисбалансу компонентів їжі. Підручник складається з 20 розділів, які умовно можна згрупувати у три великі частини. Перша частина подає теоретичні основи харчової токсикології: це основи термінології токсикології, поняття токсичності, класифікація токсикантів, «Кодекс Аліментаріус», шляхи проникнення та поширення токсикантів у організмі, біотики, ксенобіотики та інші поняття. Матеріал другої частини висвітлює токсикологічну дію відомих забруднювачів харчових продуктів – нітрогеновмісних речовин, пестицидів, важких металів, радіонуклідів, мікотоксинів, а також питання забруднення харчових продуктів, зараження людського організму бактеріями, вірусами. Третя частина розглядає канцерогенну, мутагенну та терагенну дії на живий організм токсикантів, наявних у продуктах харчування, знайомить з проблемами харчової алергії, токсичної дії етанолу на організм людини. Докладно представлені проблеми дисбалансу компонентів їжі, розвитку атеросклерозу, серцево-судинних та інших захворювань та профілактика їх шляхом раціонального споживання продуктів харчування. Наведено дані про генетично модифіковані організми, токсикологічні ризики споживання продуктів харчування з ГМО. Цікаві факти з підручника Представлено матеріал з історії токсикології. Дізнаємося, що найдавніші цивілізації теж займалися питаннями якості та безпечності їстівних продуктів. Ще пророк Мойсей встановив закони, які регламентували певні вимоги до споживання м’яса тварин. В 50-ті роки н.е. римський імператор Нерон використовував в побуті класифікацію рослин терапевтичних та отруйних властивостей, яку розробив грек Діокорид. Батьком сучасної токсикології вважають видатного судового медика і хірурга іспанця Матеу Жозепа Бонавентуру Орфілу (19 ст.). Він ідентифікував токсикологію як окрему науку. В 1962 році. американська письменниця і громадська діячка Рейчел Карсон звернула увагу світової наукової громадськості на екологію та токсикацію навколишнього середовища в результаті діяльності людини. ЇЇ книга «Безмовна весна» зупинила надмірне використання пестицидів, хімічних сполук в сільському господарстві. Книга мала неоціненний вплив на морально-етичну поведінку владних структур та суспільства, посилила екологічний рух в Америці. В 1992 році видання визнано «книгою, що мала найбільший вплив» на громадську думку із опублікованих за останні 50 років». Завдяки громадській діяльності Рейчел, її своєчасному твору утворене Американське управління з охорони навколишнього середовища. Починаючи з 60-х років минулого століття токсикологія вступила в стадію швидкого розвитку як прикладної науки, яка використовує математичні методи забезпечення досліджень про вплив токсикантів на організм людини. Закінчуємо огляд фрагментом книги: «Зараз у Сполучених Штатах на все більших і більших територіях настає весна, про прихід якої не попереджають птахи, що повертаються з вирію. Рано-вранці панує дивна тиша, а раніше світанки були наповнені чудовим співом птахів...». Двадцяті роки XXI століття, і знову згадаймо книгу Рейчел Карсон, людству є над чим замислитися, мати здоровим глузд у збереженні здоров’я Планети і Людини. Підручник призначений для студентів спеціальностей «Хімічні технології та інженерія», «Харчові технології», «Біотехнології та біоінженерія». Може бути корисним технологам, біологам, токсикологам, екологам, медикам та широкому колу читачів. Попередня Наступна

< Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2023 р. Сюаньсуань, Цинь Вплив харчових волокон рисових висівок і знежиреного кунжутного борошна на кисломолочний напій / Цинь Сюаньсуань, М.М. Самілик, Луо Янхе //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 . - С. 97-107. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Теоретичні аспекти доцільності створення безглютенових кексів, збагачених сиром кисломолочним, для закладів ресторанного господарства / А.С. Погорельська та ін. //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 . - С. 151-162. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко, А.О. Білкові речовини рисового борошна та його використання в технології пшеничного хліба / А.О. Шевченко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 .- С. 141-150. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко, А.О. Вплив гарбузової клітковини на перерозподіл структурних груп у тісті та хлібі з пшеничного борошна/ А.О. Шевченко, С.І. Літвинчук, О.В. Коваль //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 162-171. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Попередня Далі

< Назад В Україні розпочали виробництво органічної ефірної олії з трав 8 вер. 2022 р. Вперше в Україні почали виробляти органічну ефірну олію з лаванди, гісопу лікарського та м’яти перцевої. В складі олії тільки органічні трави, які не оброблялися жодною шкідливою хімією та були вирощені за всіма органічними стандартами пише AgroPortal.ua Про це повідомила компанія «Дунайський Аграрій» у Facebook. Відзначається, що лавандова — одна з найпопулярніших ефірних олій. Її можна застосовувати в різних галузях медицини і в побуті. Вона дуже ефективна у лікуванні захворювань органів дихання. Її застосування дуже різноманітне. Ефірна олія гісопу лікарського сприяє швидкому відновленню організму після хвороби, тонізує, надає стимулюючу дію роботі шлунка, покращує апетит, стимулює обмін речовин тощо. Олія перцевої м’яти застосовується для лікування тривоги, при різних болях, застуді й багатьох інших проблемах зі здоров’ям, а також для лікування різних грибкових, бактеріальних, паразитарних інфекцій. Попередній допис Наступний допис

< Назад Грудень 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №12 2025 р. 1. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №1 січень-лютий /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті – Київ: Техніка, 1975. – 64 с. - Бібліогр.: с.62 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 2. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №2 березень-квітень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1975. – 64 с. - Бібліогр.: с.63 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 3. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №3 травень-червень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. - Київ: Техніка, 1975. – 65 с. - Бібліогр.: с.64 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 4. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №4 липень-серпень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. - Київ: Техніка, 1975. – 65 с. - Бібліогр.: с.64. У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 5. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №5 вересень-жовтень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1975. – 65 с. - Бібліогр.: с.64. У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 6. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №6 листопад-грудень/голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1975. – 65 с. - Бібліогр.: с.62. У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. Назад Далі

< Назад ВИНОРОБНЕ, АЛКОГОЛЬНЕ ТА БЕЗАЛКОГОЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО №4 2024 р. Кучеренко, В.М. Нефільтровані вина в сучасному виноробстві: вплив відсутності фільтрації на фізико-хімічні та органолептичні показники/ В.М. Кучеренко, О.В. Успаленко, А.Ю. Марченко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 136-144. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: фільтрування, сенсорний, аналіз, дріжджі, вина, тренди, споживання--вина фільтровані Луцька, Н.М. Особливості застосування віртуальних аналізаторів у цифровій інфраструктурі промислового виробництва/ Н.М. Луцька, О.С. Омельченко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Том. 30 , №2 . - С. 19-30. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: віртуальні сенсори--прогнозування системи--оптимізація витрат--ректифікаційне відділення--нейронна мережа--спиртове виробництво Порівняльна оцінка якості гранул хмелю українського та європейського виробництва/ Л. Проценко , С. Рижук, Н. Кошицька та ін. //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.2 . - С. 41-52. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: гранульовані, якість насіння, біохімічні, показники, сорти--ефірна олія хмелю Регулювання функціональних харчових продуктів в Україні та світі. Перспективи використання постбіотиків та функціональних інгредієнтів/ А. Капустян, Н. Черно, К. Науменко та ін. //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , вип.2 . - С. 4-17. - Бібліогр в кінці ст. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: нормативне регулювання--твердження--БЕЗПЕКА Успаленко, О.В. Вплив енологічних продуктів на органолептичні показники деалкоголованого вина/ О.В. Успаленко, М.В. Білько, В.М. Кучеренко //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 35-42. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: етанол, сенсорний, аналіз, безалкогольне, вино--деалкоголізація Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 3 по 6 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна вдвічі збільшила експорт морозива Agravery.-05.07.2020 Україна експортувала 2,9 тис. тонн морозива та інших видів харчового льоду в січні-травні 2020 року на загальну суму $6,8 млрд. Про це свідчать дані Державної митної служби. У період із січня по травень 2020 року Україна імпортувала 73 тонни морози на $1,5 млрд Разом з тим, експорт морозива та інших видів харчового льоду у січні-квітні 2019 року склав 1,9 тис. тонн на $4,3 млрд. аgravery.com Україна та Росія конкуруватимуть за ринки збуту соняшникового шроту Agravery.-04.07.2020 Для ринків соняшникового та соєвого шротів 2020/21 МР обіцяє бути дуже насиченим. Світова пропозиція має бути рекордною, тоді як попит коригуватиметься подальшим розвитком COVID-19, а також відновленням попиту Китаю після африканської чуми свиней.Про це розповів Володимир Двінський, брокер Atria Brokers, передає apk-inform.com . «Особливо буде цікаво спостерігати за конкуренцією України та Росії в сегменті соняшникового шроту. Аналітики USDA в червневому звіті прогнозують для обох країн нові рекорди зі збору соняшнику в сезоні-2020/21 в обсязі 17 млн тонн і 15,5 млн тонн відповідно», — вважає Двінський. Він зазначає, що за прикладом того, як Україна в 2019/20 МР взяла на себе вагому частину турецького попиту щодо пшениці, Росія відвойовує турецький ринок соняшникового шроту в України, збільшивши поставки з жовтня до квітня сезону-2019/20 на 17% на рік. «Україна ж знизила поставки соняшникового шроту до Туреччини за вказаний період на 11%. Також посилюється конкуренція двох країн і в Європі: Росія продовжує активне постачання до Італії. Що стосується СНД, то Росія збільшила в жовтні-квітні 2019/20 МР експорт соняшникового шроту до Білорусі на 39%, тоді як Україна — скоротила на 20%», — додає брокер. За його словами, здавалося б, за Україною залишаться такі сильні напрямки, як Китай та Індія, однак і тут несподіванка. У березні 2020 року Росія поставила до Китаю першу пробну партію соняшникового шроту обсягом 2 тис. тонн. Нагадаємо, експортувати ріпаковий шрот в Китай зможуть чотири українські компанії. аgravery.com Ціни на основні продукти харчування у 2020 році нижчі, ніж минулоріч: порівняння AgroNews.ua. -06.07.2020 Не дивлячись на те, що погодні умови весни та літа 2020 року були і є досить таки екстремальними, ціни на основні продукти харчування цьогоріч, як не дивно, нижче минулорічних. Тож, agronews.ua порівняв ціни 2019 року та 2020 року. М’ясо свинини (м’якоть) минулого року коштувало у липні-серпні у середньому 140 грн/кг. “Ціна за кілограм свинини на ринках України зараз дорівнює 140 гривням. І дешевше вже не буде – поголів’я свиней в країні катастрофічно скоротилася”, – писали ЗМІ минулоріч. Цьогоріч м’ясо такої ж якості коштує у середньому 120 гн/кг у роздріб. На гурті, згідно цінам ринку “Шувар”, свинина вартує 80-127 грн/кг. Найдорожча вирізка – 130 грн/кг. Картопля в аналогічний період 2019 року коштувала на ринках у роздріб у середньому 20 грн/кг. У поточний період картопля у роздріб вартує у середньому 15-17 грн/кг. Гуртова ціна на картоплю ранню українського виробництва – 7,3 грн/кг, картоплю стандарт – 9,5 грн/кг. У 2019 році цибуля йшла по 15 грн, капуста – 12 грн. “А ще навесні ціни на них немов зійшли з розуму – цибуля була по 40 грн”, – писали минулоріч ЗМІ. Цього року цибуля на ринках коштує 5,5 грн/кг на гурті й від 10-15 грн/кг у роздріб. Капуста цьогоріч на гурті коштує у середньому 3 грн/кг. У роздріб дорожче, але все одно ціна на неї нижча, ніж минулоріч. Минулого року капуста коштувала від 12 грн/кг. agronews.ua Єврокомісія прийняла рішення встановити нульове імпортне мито на всі зернові культури AgroNews.ua. -05.07.2020 Єврокомісія 3 липня прийняла рішення №642/2010 встановити нульове імпортне мито на всі зернові культури, включаючи м’яку пшеницю, пшеницю дурум, жито, кукурудзу та сорго, яке набирає чинності з 3 липня п.р. і діятиме до подальших змін. Повідомляє apk-inform, пише agronews.ua. При цьому, тижнем раніше Єврокомісія значно знизила мито на жито, сорго та кукурудзу, після того як у травні імпортне мито було значно збільшено. Зазначимо, що, за даними Єврокомісії, імпорт кукурудзи поточного сезону (1 липня – 28 червня) знизився до 19,46 млн тонн (-18% на рік), жита – до 3,9 тис.тонн (-99%) і сорго – до 82,5 тис. тонн (-89%). agronews.ua Україна у 2020 році експортувала агропродукції у 4 разів більше, ніж імпортувала AgroNews.ua. -03.07.2020 За результатами п’яти місяців поточного року експорт агропродовольчої продукції з України склав 9,1 млрд $, що на 2% більше ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу, пише agronews.ua . Разом з тим, імпорт зазначеної продукції досяг рівня 2,6 млрд $, що на 11% більше ніж за січень-травень минулого року. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав 6,5 млрд $. В товарній структурі експорту найбільше зросли поставки продукції категорії жири та олії на 451,8 млн $ або на 22% і склали 2,5 млрд $ . Поставки готової продукції залишилися без змін і склали 1,4 млрд $. Експорт продукції рослинництва скоротився на 190,9 млн $ або на 4% і склав 4,7 млрд $. Поставки продукції тваринництва скоротилися на 15% і становили 471,1 млн $. В загальній структурі експорту найбільша частка припадає на продукцію рослинництва – 52% та продукцію категорії жири та олії – 27%. Готова продукція та продукція тваринництва займають 15% і 5% відповідно. В товарній структурі імпорту відбулося скорочення закупівлі продукції категорії жири та олії на 5% або на 7,3 млн $. Натомість відбулося нарощення імпорту: готової продукції на 124,1 млн $ (+13%), продукції рослинництва на 94,6 млн $ (+11%) та продукції тваринництва на 51,1 млн $ (+13%). В загальній структурі імпорту найбільша частка припадає на готову продукцію – 41% та продукцію рослинництва 37%. Продукція тваринництва займає 18%, а категорія жири та олії 4%. agronews.ua Молоко з Полтавщини будуть експортувати до Китаю AgroNews.ua. -03.07.2020 СТОВ «Воскобійники» з Шишацького району Полтавщини планує розширити ринки збуту й експортувати молоко до Китаю. Наразі господарство вже експортує свою продукцію до 6 країн світу. Про це розповів генеральний директор господарства Валерій Капленко. Про це повідомляє The Ukrainian Farmer, пише agronews.ua . Наразі господарство вже експортує молоко до Ізраїлю. Решту молока продають на Білоцерківський молокозавод. «Наше молоко відповідним чином сертифіковане. Ми тричі на тиждень продаємо кошерне молоко до Ізраїлю», — зазначив він. Підприємство засноване у 2000 році. Займається вирощуванням зернових, кормових культур та тваринництвом. Також щороку «Воскобійники» продають 600 тонн м’яса. М’ясо бичків господарство експортує до Туреччини, Грузії, Таджикистану, Узбекистану, ОАЕ. «Ані Європа, ані арабський світ м’ясо прив’язаного бика не купує, тому ми перейшли на безприв’язне утримання. Внаслідок цього приріст маси тіла за добу збільшився на 500 г, і нині ми маємо добові привіси 1200-1300 г. Тобто ми рентабельні по яловичині», — зазначив Валерій Капленко. agronews.ua На конференції Grain Ukraine 2020 поговорять про водне транспортування та можливості рекордного експорту у пандемію AГРОПОЛІТ. – 06.07.2020 На зерновій конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition відбудуться дискусії про водне транспортування, інвестиції, а також про те, чи буде рекордний експорт у пандемію. Акцію заплановано на 10 липня в Одесі. Організатор події компанія Ideas First, партнери – компанія ТІС та зерновий термінал Neptune. Девіз цього року – Born to Grain. Теми та спікерів конференції уже оголошено. Експерти та аналітики ринку перед початком заходу висловили власні прогнози щодо перспектив для бізнесу. Що зміниться для українських аграріїв через поступове відкриття ринку землі з липня 2021 року повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України з питань агрополітики Тарас Висоцький. По-перше, це можливість консолідувати земельні масиви, тоді як зараз аграрії несуть великі транзакційні витрати на отримання, перепідписання, узгодження договорів оренди, знаходження консенсусу. По-друге, можливість залучення додаткового фінансування. Аграрії зможуть шукати інвестиції під земельні масиви і застосувати свої технології. І по-третє, може стати реальністю те, про що давно говорять – збільшення об’ємів виробництва зернових та олійних культур до 100 мільйонів тонн», – сказав Висоцький. Основними викликами для українського експорту зернових в поточному сезоні назвала ситуацію, пов'язану з ціновою кон'юнктурою та погодними ризиками директор з розвитку «Епіцентр Агро», екс-в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, Окрім того, присутній високий рівень невизначеності через протекціоністські заходи в деяких країнах-виробниках та споживачах. Український виробник може опосередковано виграти через протистояння США та КНР, але має приділяти все більше уваги підвищенню ефективності виробництва, продуктивності та збереженню якості врожаю», – сказала Трофімцева. Актуальні виклики для сектору учасники обговорять в рамках чотирьох панельних дискусій –торгової, інфраструктурної, фінансової та присвяченої ринку землі. agropolit.com/news/ Україна претендує на звання гаранта продовольчої безпеки світу, – Кулеба AГРОПОЛІТ. – 06.07.2020 Україна, як бренд, зарекомендувала себе на закордонному ринку у сферах IT-послуг та сільського господарства. Аграрний експорт в умовах пандемії, коли у світі спостерігається порушення постачання, Україну робить впізнаваною, як світового гаранта продовольчої безпеки. Про це повідомили міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє прес-служба МЗС.Заява прозвучала під час зустрічі міністра з представниками українського бізнесу в Туреччині. На зустрічі підіймалися питання щодо труднощів, з якими стикаються українські підприємці за кордоном. Зокрема йшлося про розвиток взаємовигідної торгівлі та інвестиції з іноземними державами, просування українських виробників на міжнародному ринку, а також захист законних прав та інтересів українського бізнесу за кордоном. Кулеба закликав представників бізнесу в Туреччині об'єднатися між собою для посилення позицій у питаннях, коли спостерігаються порушення прав українських бізнесменів за кордоном. В ході бесіди з бізнесменами також було зазначено, що оновлені Угоди про уникнення подвійного оподаткування та взаємного сприяння та захисту інвестицій, підписані три роки тому, поліпшили умови діяльності українських підприємств. Кулеба також повідомив, що сприяти вітчизняному бізнесу, що здійснює діяльність в інших країнах, буде оновлена Рада експортерів та інвесторів при МЗС України. Моє завдання — побудувати систему МЗС, яка чітко працює і допомагає бізнесу та інвесторам. Я закликаю вас активніше користуватися можливостями, які пропонує формат Ради експортерів та інвесторів при МЗС, — зазначив Дмитро Кулеба. agropolit.com/news/ Уряд розробив проект держпідтримки агросектору до 2023 р. AgroPortal.ua.-06.07.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розробило Проект державної підтримки АПК на 2021-2023 роки за ключовими напрямами. Про це говориться у повідомленні міністерства. «Плануючи програми підтримки аграріїв на наступні три роки, ми залишили основні пріоритетні напрями, які вже довели свою економічну ефективність: тваринництво, садівництво, фермерство, здешевлення техніки та кредитів. Водночас, ми адаптували програми до нових умов та потреб виробників, додавши такі напрями, як страхування врожаю, підтримка нішевого та органічного виробництва, бджільництва», — підкреслив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Так, програма з підтримки тваринництва на 2021-2023 роки передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій з метою реконструкції ферм та комплексів, зміни структури виробництва, покращення якісного складу поголів’я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки. Підтримка садівництва передбачається шляхом запровадження форвардних програм щодо закупівлі зерна (гречки, проса, вівса, жита), запровадження дотацій для виробників та запровадження сезонних імпортних мит. У програмі підтримки фермерства в Україні залишаються такі напрями, як: компенсація вартості за купівлю с/г техніки, компенсація витрат за дорадчі послуги, надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь новоствореним ФГ, дотація на утримання корів молочного напряму, доплата ЄСВ на користь застрахованих осіб членів/голів сімейних фермерських господарств, надання безвідсоткових кредитів. Також додано напрям — підтримка розвитку органічного виробництва. Продовжує діяти фінансова підтримка с/г виробників шляхом часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, придбаних за власні або за кредитні кошти. agroportal.ua Украина стала крупнейшим поставщиком зерновых в Таиланд БизнесЦензор.-03.07.2020 По итогам 2019 года Украина стала крупнейшим поставщиком зерновых в Таиланд и экспортировала данного вида продукции на более $140 млн. Об этом со ссылкой на пресс-службу посольства Украины в Таиланде сообщает БизнесЦензор.В общем в 2019 году товарооборот товарами и услугами между Украиной и Таиландом составил более $570 млн при положительном для Украины сальдо в более $116 млн. Как писал БизнесЦензор, "Украинская зерновая ассоциация" (УЗА) ожидает урожай зерновых и масличных культур в Украине по итогам 2020 года на уровне 97 млн тонн, что немногим меньше рекордных 98 млн тонн в 2019 году. biz.censor.net.ua/ Аграрії закликають Раду підтримати законопроект 3656: ПДВ на рівні 14% поверне кошти на розвиток та виведе галузь з "тіні" УНІАН: Новини України.- 06.07.2020 Українські аграрії підтримують зниження ставки ПДВ з 20% до 14% та закликають Верховну Раду якомога швидше розглянути відповідний законопроект №3656. Наразі на розгляді в Верховній Раді знаходиться законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Він передбачає зниження ставки НДС до 14% на ВРХ, живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, сурепки, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.Деякі країни ЄС дотують сільське господарство і при цьому зберігають низькі ставки податку на додану вартість на рівні 7 – 11%. В Німеччині зниження ставки ПДВ стало складовою пакету фінансових стимулів для економіки: з 1 липня і до кінця 2020 року ставка податку знижена з 19% до 16%. У Латвії в рамках підтримки фермерства з початку 2018 року ПДВ на фрукти та овочі була знижена з 21% до 5%. Вже за перші півроку кількість платників податків збільшилася на 4%, а обіг коштів в овочівництві і плодівництві – на 9%. Аграрії підтримують цю ініціативу, адже після скасування спецрежиму ПДВ у 2017 році податкове навантаження суттєво зросло, що призвело до зменшення обігових коштів виробників. «Коли ми могли накопичувати частину ПДВ на спецрахунках, ми жили з тих коштів. Але це вирішили ліквідувати, думку фермерів, як завжди, ніхто й не питав»,– обурюється Дмитро Базиленко, директор ТОВ «Праця Стольне» (Чернігівська обл.). Він нагадав, що спецрежим свого часу впроваджували, щоб підтримати сільське господарство, збанкрутіле через загальну систему оподаткування: «Всі пам'ятають, чим це закінчилося. В моєму селі чи не половина господарств закрилися. Не може сільське господарство без підтримки. Ніде у світі такого немає, щоб держава відвернулася від фермера. Зниження ставки ПДВ – це крок нам назустріч». www.unian.ua Польша стала лидером по импорту украинской водки УНН.- 06.07.2020 В январе-апреле поставки украинской водки за рубеж составили 14,3 млн долларов. Об этом свидетельствуют данные Госстатистики, передает УНН. Больше всего украинской водки было поставлено Польше - на 1,6 млн долларов. Второе место в списке занимает Казахстан. За 4 месяца этого года поставки украинской водки в Казахстан составляли 1,2 млн долларов. На третьем месте - США с показателем в 1 млн долларов. Немало украинской водки было поставлено в ОАЭ (751 тыс. долларов), Грузию (569 тыс. долларов), Израиль (389 тыс. долларов), Литву (376 тыс. долларов). Импорт водки в течение отчетного периода составил лишь 5,4 млн долларов. Добавим, что за год экспорт украинской водки упал на 11%, импорт - на 18,8%. Как сообщалось в УНН, Украина контролирует 1,5% мирового экспорта водки, а также вошла в ТОП-15 мировых экпортеров. www.unn.com.ua/

< Назад Штучний інтелект створив спеціальний хліб для тих, хто кохає та ревнує 10 бер. 2024 р. Kimuraya, найстаріша пекарня Японії у співпраці з провідним виробником електроніки NEC Corp створила випічку для закоханих зі смаками, які відібрав штучний інтелект. Щоб сформувати нові смаки для продуктів під назвою Ren AI Pan («романтичний AI-хліб»), штучний інтелект проаналізував 15 годин запису з японського реаліті-шоу для закоханих та понад 35 000 пісень, у текстах яких згадуються фрукти та солодощі. За допомогою отриманих даних було визначено п’ять ключових емоцій кохання: доленосна зустріч, перше побачення, ревнощі, розбите серце та взаємна любов. Потім ШІ зіставив їх з інгредієнтами, що символізують емоції. NEC ВИКОРИСТОВУВАЛА ДВІ ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: «NEC ENHANCED SPEECH» ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ МОВИ В ТЕКСТ І «NEC DATA ENRICHMENT» ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ БАЛІВ ЕМОЦІЙ З ТЕКСТУ Детально: Для випічки під назвою «доленосна зустріч» ШІ запропонував додати до тіста солодку вату, для «розбитого серця» – яблучний сидр та виноград. «Перше побачення» спекли з цитрусовими, «ревнощі» – з трюфельною олією та родзинками, а персик і фрукт дракона відобразили сутність «взаємної любові». Розробники говорять, що попри ключову роль штучного інтелекту у виборі інгредієнтів, для створення кінцевого продукту залишається важливим людський внесок. Особливо для забезпечення візуальної привабливості. «Штучний інтелект відібрав інгредієнти, а наша роль полягала в тому, щоб зробити з ними цей хліб. Ми звертали увагу на кольори, які використовуються для візуального вираження романтичних емоцій, і прагнули створити яскраву, романтичну поп-ап випічку», – каже Юкі Кітазава, розробник із пекарні Kimuraya. Хліб для закоханих з’явився у продажі з початку лютого. Його можна знайти вяпонському районі Канто та в інтернет-магазині Kimuraya Bakery. https://newfood.media/2024/03/01/shtuchnyy-intelekt-stvoryv-spetsialnyy-khlib-dlia-tykh-khto-kokhaie-ta-revnuie/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Прикарпатський фермер створив хамон із баранини. Рецепту — сотні років 16 лип. 2026 р. Прикарпатський фермер Василь Стефурак єдиний в Україні виготовляє хамон із баранини. Василь Стефурак очолює ГО «Асоціація вівчарів» та має великі успіхи в селекції овець. Зокрема, він акліматизував європейських тварин та вивів власну породу, яку можна розводити в українських Карпатах. Хамон із баранини вівчар виготовляє за старовинною рецептурою. Фамільним рецептом, якому сотні років, поділився австрійський фермер. НА ПРИГОТУВАННЯ ХАМОНУ ПОТРІБНО ЦІЛИХ ТРИ МІСЯЦІ У складі продукту — тільки натуральні інгредієнти та власне м’ясо. “Пару сотень років тому “хімії” не було. Мої вівці харчуються тільки травою, отже хамон відповідає старовинному австрійському рецепту”, — розповідає Василь Стефурак. Фермер акліматизував європейських тварин для проживання в українських горах. Досі вівчарі завозили тварин з-за кордону, але вони не витримували клімату й помирали. Фермер досліджував кожну тварину й допомагав тим вівцям, які могли вижити в умовах України. Закріпив породні якості тварин по показниках на одну вівцематку: скільки вона дає вовни, молока та м’яса. Так вдалося отримати унікальну породу, яка придатна в тому числі для виробництва хамону. Додає, що вівчарство — це також екологічно. Вівці випасають бур’яни і чагарники, роблять ландшафт більш привабливим. https://newfood.ua/2021/07/15/prykarpatskyy-fermer-stvoryv-khamon-iz-baranyny-retseptu-sotni-rokiv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 11 січня 2023 по 17 січня 2023 року Попередній допис Наступний допис В Україні відкриють нову солеварню AgroNews.ua. -16.01.2023 Планується створення солеварні у селі Молодків на Івано-Франківщині, де розташоване джерело соляної ропи. «Учасники клубу замку «Краснодвір» мають намір відкрити центр, у якому демонструватимуть процес виварювання солі та пропонуватимуть одразу дегустувати продукт. Окрім того, разом із представниками громад вони розроблятимуть туристичний маршрут, пов’язаний із соляним промислом. Ймовірно, він пролягатиме від Коломийщини до Львівщини. Цією ідеєю вже зацікавилися у Ланчинській, Делятинській та Солотвинській громадах», — каже Володимир Гринішак, голова ГО «Надвірнянський туристично-інформаційний центр». Сучасний креативний центр планують облаштувати у дерев’яній хаті у Молодкові, яку спорудили 111 років тому. https://agronews.ua/news/v-ukraini-vidkryjut-novu-solevarnyu/ Агросектор України відчуватиме наслідки війни ще кілька років AgroNews.ua. -13.01.2023 Українська аграрна галузь стикається з численними проблемами через військові дії, логістичні виклики, окупацію та мінування значної частини території, численні випадки руйнування, але, незважаючи на це, Україна залишається серед світових лідерів майже через рік після російського вторгнення. Наприклад, із понад 20 млн т пшениці, зібраної у 2022 році, вона наразі посідає дев’яту позицію в рейтингу найбільших виробників, випереджаючи Аргентину та Туреччину, вона зберігає свої позиції,- заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. «Масштабні наслідки війни для сільського господарства стали глибокими та, ймовірно, триватимуть ще кілька років», — вважає він. https://agronews.ua/news/agrosektor-ukrayiny-vidchuvatyme-naslidky-vijny-shhe-kilka-rokiv/ Експорт українських товарів до ЄС за рік збільшився до $28 млрд AgroNews.ua. -13.01.2023 За підсумками 2022 року експорт товарів до країн Євросоюзу зріс на 4,2% порівняно з 2021 роком і склав близько $28 млрд., повідомляє Міністерство економіки України. Зростання експорту до ЄС стало можливим, зокрема, завдяки таким заходам, як підтримка української економіки в цілому та експорту зокрема: лібералізація податків, дерегуляція, підтримка виробників, страхування експорту за допомогою інструментів ЕКА; заходи, наших партнерів в односторонньому порядку, або спільно — Україною та партнерами: відкриття, зокрема, європейських ринків для українських товарів (тимчасова, терміном на рік лібералізація торгівлі, економічний «безвіз»), ініціатива ЄС «Шляхи солідарності», митний «безвіз», транспортний «безвіз» тощо. На результати зовнішньоекономічної діяльності впливатиме політика уряду.«Ми налаштовані активно просувати український експорт на зовнішніх ринках, працювати на подальше зменшення бар’єрів для експорту українських товарів і послуг шляхом підтримки експорту через розвиток інструментів кредитування, страхування та перестрахування експорту», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко. https://agronews.ua/news/eksport-ukrayinskyh-tovariv-do-yes-za-rik-zbilshyvsya-do-28-mlr Названо проблеми, з якими зіштовхнуться аграрії та держава у 2023 році AgroNews.ua. -12.01.2023 Під час повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України, аграрний сектор зазнав багато проблем. Частина нашої країни ще знаходиться під окупацією РФ, деякі аграрії втратили свій врожай через знищення елеваторів та крадіжку окупантами зерна, заміновані поля, скорочення площ посіву на територіях, які досі знаходяться під окупацією. Також агарарії зіштовхнулись з проблемою логістики, ростом цін на засоби виробництва та неповернення ПДВ з боку держави. Як все це вплине на сектор АПК у 2023 році, розповідають експерти Центру економічного відновлення. Дослідження Центру економічного відновлення показало, що найбільш болючою проблемою для аграріїв стала саме проблемна логістика. Так, з початку повномасштабного вторгнення ціни на логістичні послуги виросли в понад 4 рази, що призвело до зниження прибутку аграріїв. https://agronews.ua/news/nazvano-problemy-z-yakymy-zishtovhnutsya-agrariyi-ta-derzhava-u-2023-roczi/ Українські виробники продуктів харчування отримали німецькі генератори AgroPolit.com. – 16.01.2023 Пресслужба Мінагрополітики повідомляє, що один із перших десяти генераторів, які Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини передало для підтримки виробництва продуктів харчування в Україні, доставлено на одне із підприємств ПАТ «Київхліб». «Ми раді бачити, що перший генератор уже встановлений. Важливо, що навіть у випадку відключень електроенергії, виробництво продуктів харчування продовжиться, а більше 1 млн людей з Київщини та Чернігівщини безперебійно будуть забезпечені свіжим хлібом», — сказав Франк Мюллер, аграрний аташе Посольства Німеччини в Україні. Електроенергія надзвичайно важлива для забезпечення кожного етапу виробництва продуктів харчування, тому терористичні атаки на енергетичні об’єкти – це також загроза для продовольчої безпеки. Особливу потребу у резервних засобах забезпечення електроенергії мають прифронтові регіони та райони, до яких відновлено доступ», – сказав Денис Башлик, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. https://agropolit.com/news/24893-ukrayinski-virobniki-produktiv-harchuvannya-otrimali-nimetski-generatori Частка біоенергетики в енергетичному балансі України зросла у 3 рази — Гелетуха AgroPolit.com. – 11.01.2023 Гелетуха Георгій, голова правління Біоенергетичної асоціації України блозі на AgroPolit.com написав, що за 10 останніх років внесок біоенергетики в енергетичний баланс України збільшився в 3 рази: з 1,4 млн т н.е. у 2010 році до 4,2 млн т н.е. у 2020 році. Експерт зазначив, що якщо перевести ці показники в еквівалент природного газу, то вже у 2020 році Україна заміщувала 5,2 млрд м3 природного газу/рік за рахунок біоенергетики. Середній темп зростання сектору за ці роки становив 11%/рік. Гелетуха впевнений, що подібне зростання може продовжитися ще десятки років, відкриваючи для аграріїв новий вид діяльності і прибутку. В цілому сектор біоенергетики динамічно розвивається в Україні, що підтверджують статистичні дані енергетичних балансів. https://agropolit.com/news/24868-vnesok-bioenergetiki-v-energetichniy-balans-ukrayini-zris-u-3-razi--geletuha АгроТрансформації 2023: перебудова експорту, трейдингу, логістики AgroPortal.ua.- 14.01.2023 Перебудова експорту, трейдингу, логістики, агробізнесу — теми форуму «АгроТрансформації 2023», який відбудеться 17 лютого 2023 року у Варшаві, повідомляють організатори заходу — ГО «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» та Польсько-українська господарча палата. Відзначається, що погодні умови у країнах, які є провідними виробниками агропродукції, не сприяють отриманню великих урожаїв. Політичні фактори змінюють логістику. Звідки імпортувати зернові, олійні та бобові у 2023 році? Які шляхи обрати для доставки агропродукції? Як укласти контракти напряму з аграріями? Всі ці теми обговорюватимуться під час форуму «АгроТрансформації 2023». https://agroportal.ua/news/ukraina/agrotransformaciya-2023-perebudova-eksportu-treydingu-logistiki Продажі зросли. Війна змінила ставлення до українського вина AgroPortal.ua.- 14.01.2023 Війна змінила ставлення до українського вина, заявив засновник і генеральний директор «СерцеВина» Роман Заяц. В 2022 році зросли продажі. За словами Р. Зайця, зміна статусу відбулася з кількох причин: - «сухий закон» на початку повномасштабної війни сприяв прямим продажам; ресторани та бари нарешті захотіли мати українські вина у своїх винних картах; - українські вина вирушили на експорт, а для задоволення винних потреб за кордоном треба багато вина; платоспроможні українці почали купувати більше місцевого продукту; - зросли онлайн-продажі, а крафтове українське вино можна придбати переважно онлайн.«Марно говорити, що до війни всі наші намагання розказати Україні та світу про локальне виноробство, чиє коріння сягає часів Трипільської культури (розквіт між 5500 та 2750 роками до н.е.), просто ігнорувалися», — зазначає експерт. Роман Заяц припускає, що на нас очікує ренесанс у ставленні до української виноробства, і хотілося б вірити, до її історії. Принаймні розпочався процес підтримки українського вина через гаманці українців. https://agroportal.ua/news/ukraina/prodazhi-zrosli-viyna-zminila-vidnoshennya-do-ukrajinskogo-vina Зерновим коридором пішов перший у новому році мільйон тонн зерна AgroPortal.ua.- 13.01.2023 У межах «зернової ініціативи» українські експортери спромоглися відправити перший у 2023 році мільйон тонн агропродукції . Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури заявило, що 13 січня з портів Великої Одеси вийшли 11 суден з 313,5 тис. т агропродукції. Наразі в портах Великої Одеси під обробкою 17 суден. На них завантажують 519 тис. т української агропродукції. «Зерновим коридором рухаються 5 суден під завантаження. У Босфорі на інспекцію Спільного координаційного центру очікують 104 судна», — повідомляють у міністерстві. З 1 серпня 2022 р. з портів Великої Одеси вийшли 644 судна, які експортували 17,3 млн т продовольства. https://agroportal.ua/news/ukraina/zernovim-koridorom-pishov-pershiy-u-novomu-roci-milyon-tonn-zerna Третя африканська країна готова створити хаб для зберігання української агропродукції AgroTimes.-13.01.2023 Делегація Міністерства аграрної політики та продовольства України у рамках офіційного візиту до країн Африки відвідала Республіку Гана. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський і Міністр продовольства та сільського господарства Республіки Гана Овусу Афрії Акото обговорили поглиблення співпраці в галузі сільського господарства та розширення міжнародних торгово-економічних відносин. Сторони розглянули питання щодо започаткування спільного проекту – логістичного хабу для зберігання продовольства. Такий хаб дозволить зберігати якісне зерно, сприятиме прогнозованості збуту та стабілізації ціни на продовольство. https://agrotimes.ua/elevator/tretya-afrykanska-krayina-gotova-stvoryty-hab-dlya-zberigannya-ukrayinskoyi-agroprodukcziyi/ «Європейська сироварня» почала виробляти 2 нових сири з блакитною пліснявою AgroTimes.-12.01.2023 «Європейська сироварня», що в Одеської області, розширила свій асортимент двома новинками – сирами з блакитною пліснявою. Це стриманий англійський стілтон та пікантна італійська горгондзола. Про це повідомили у компанії. На Міжнародної виставці World Cheese Awards 2022 отримали нагороди 13 українських сирів, Серед них – і гауда від «Європейської сироварні». https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/yevropejska-syrovarnya-pochala-vyroblyaty-2-novyh-syry-z-blakytnoyu-plisnyavoyu/ Запровадження електронного акцизу на алкоголь та цигарки не за горами Бухгалтер.ua.-17.01. 2023 Верховна Рада прийняла за основу законопроєкти № 8286 та № 8287 щодо введення електронної акцизної марки на алкогольні та тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Це дозволить вивести контроль за обігом підакцизних товарів. Передбачається, що електронна марка акцизного податку буде унікальним графічним елементом, штрих-кодом швидкого реагування - QR-код. Саме QR-код буде підтверджувати сплату акцизного податку, легальність виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів і, відповідно, дозволяє ідентифікувати продукцію і відстежити її переміщення від виробника/імпортера до кінцевого продавця у роздрібній мережі, включаючи перевізників таких товарів. https://buh.ligazakon.net/news/216780_zaprovadzhennya-elektronnogo-aktsizu-na-alkogol-ta-tsigarki-ne-za-gorami Продуктам в Україні прогнозують нове подорожчання: що додасть у ціні УНІАН: Новини України.-12.01.2023 Денис Марчук , заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, прогнозує, що протягом зими ціни на продукти в Україні можуть подорожчати ще 5-6%, але він запевнив, що дефіциту харчових продуктів не буде. Як йдеться в сюжеті "1+1" він пояснив, що відбудеться зростання цін на молочні продукти, адже під час повномасштабної війни суттєво скоротилася кількість великої рогатої худоби в Україні. Якщо говорити про сезонний фактор, то взимку цілком очікувано подорожчають овочі. Крім того, цінники на м'ясні продукти також додадуть у вазі. Йтимуть вгору й ціни на яйця. За прогнозом експерта, здорожчання на згадані вище продукти триватиме до нового сезону. Що найбільше подорожчало та ще зросте в ціні у 2023 році в Україні За даними Держстату, найбільше за 2022 рік подорожчали харчові продукти - на 36,1%, у тому числі ціни на яйця зросли на 81,4%, на фрукти - на 62,6%, овочі - на 78,8%. Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, прогнозує, що у 2023 році зростуть ціни на хлібопродукти. За прогнозами економіста, через блекаути загальна інфляція може зрости приблизно на 2,5-3%. Ціни у 2023 році можуть злетіти на 5%. https://www.unian.ua/economics/finance/cini-na-produkti-v-ukrajini-zletyat-shcho-podorozhchaye-naybilshe-video-12107751.html Депутати ухвалили закон про гарантії повернення валютної виручки при експорті зерна УНІАН: Новини України.-12.01.2023 Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану" про гарантії повернення валютної виручки при експорті зерна, повідомив перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у Telegram. Згідно з пояснювальною запискою, метою проекту є створення механізму для забезпечення своєчасного і в повному обсязі надходження валютної виручки за експортними операціями та регулювання платіжного балансу України при експорті окремих сільськогосподарських товарів з України шляхом запровадження режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. https://www.unian.ua/economics/agro/rada-uhvalila-zakon-pro-garantiji-povernennya-valyutnoji-viruchki-pri-eksporti-zerna-12107589.html

< Назад СТРАВИ НА МАСЛЯНУ 20 лют. 2023 р. На Масницю українські господині готували здебільшого молочні страви. У цей тиждень, що перед Великим постом, уже заборонялося їсти м’ясо, сало, жири тваринного походження, проте табу ще не поширювалося на молоко та яйця, без котрих не обходилося жодне скоромне тісто. Годилося щодня готувати макітру вареників із сиром, щедро посмачених вершковим маслом або сметаною. Це була головна їжа протягом тижня. Побутувало прислів’я: «Чекайте, вареники, прийде й на вас Масниця!». Були й інші приказки і примовки: «Вареники доведуть, що вже й хліба не дадуть»; «Є і дрова, і вода, аби ще сир та мука, то б вареників наварила!»; «Сметаною вареників не збавиш»; «Дав Бог – Масниці діждали, то вареників ся понаїдали!». Окрім вареників, робили із молочних продуктів багато інших страв, наскільки дозволяли уміння та фантазія кожної жінки. Смажили млинці, засмачуючи їх маслом, налисники, які начиняли сиром, перетертим із яйцем, готували сирники і сирні баби, баби до вершків і ряжанки. Варили локшину й галушки на молоці. Робили багато ряжанки, колотуху, розтиранку, молочні каші і молочний кисіль. На Масницю прагнули наїстися на запас – на цілих довгих сім тижнів весняного Великого посту. Не завжди це вдавалося, й тоді лише жартували: "Масляниця-баламутка Обіцяла сиру й масла та не хутко"; або: "Масниця надурила: Маслом-сиром поманила, А вареників не варила". З понеділка до середи ще працювали, а з четверга святкували: родичі, куми, сусіди ходили одне до одного в гості, влаштовували гостини і складки, готуючи кожен якусь страву або зносячи продукти в одну хату, де й готували. Складки найчастіше були жіночі, куди чоловіків лише запрошували. Цього тижня, збираючись разом, годилося просити у всіх вибачення. Коли ішли в гості, то, переступивши поріг, тричі кланялися на три боки і промовляли: “Батьку, простіть мене!”. Батько відповідав так само тричі: “Бог простить!”. За тим просили прощення у матері, братів, сестер, навіть у малих дітей, і лише потім заходили в хату й сідали за стіл. Отже, під час Масного тижня наступав бенефіс молочних страв – вареників з сиром, млинців зі сметаною, сирних запіканок тощо. Господині показували свою кухарську вправність, часто робили складки з продуктів, запрошуючи до хати гостей. Годилося в усіх рідних на Масляну просити прощення. https://ethnography.org.ua/content/stravy-na-maslyanu Попередній допис Наступний допис

< Назад ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №3 2024 р. Божко, А.Ю. Визначення критеріїв ідентифікації для оцінювання показників якості оздоблювальних напівфабрикатів з використанням порошку керобу/ А.Ю. Божко, С.І. Усатюк //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 53-61. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : кондитерські, вироби, напівфабрикати, рослинна, сировина, борошно, фальсифікація, оцінка, критерії, відповідності, показники якості Олішевський, В.В. Підвищення ефективності процесу очистки дифузійного соку з використанням нанорозмірного алюмінійвмісного коагулянту / В.В. Олішевський, Є.М. Бабко, М.Є. Цюрпита //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 89-97. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : цукрове, виробництво, очищення, вапнування, суспензія Розроблення методів і засобів діагностики з підвищенням надійності екстракційного обладнання/ Д.М. Люлька, О.О. Серьогін, І.Є. Ізволенський и др //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 126-136. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : діагностика, напруженість, дифузійні, апарати, економічність, удосконалення--екстрактор--тензодатчик Усатюк, С.І. Перспективи використання нетрадиційної рослинної сировини у виробництві кондитерських виробів/ С.І. Усатюк, А.Ю. Божко //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.2 . - С. 60-70. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : кондитерські, вироби, сировина, рослинна, порошок, керобу Філоненко, В.М. Ефективність пароконтактної сушарки жому в енергетичному комплексі "Цукровий завод - ТЕЦ"/ В.М. Філоненко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 106-122. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова : цукор, сушарка, жом, енергетичний, пара, циркуляційна, температура Попередня Далі