< Назад ВИНОРОБНЕ, АЛКОГОЛЬНЕ ТА БЕЗАЛКОГОЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО №4 2024 р. Кучеренко, В.М. Нефільтровані вина в сучасному виноробстві: вплив відсутності фільтрації на фізико-хімічні та органолептичні показники/ В.М. Кучеренко, О.В. Успаленко, А.Ю. Марченко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 136-144. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: фільтрування, сенсорний, аналіз, дріжджі, вина, тренди, споживання--вина фільтровані Луцька, Н.М. Особливості застосування віртуальних аналізаторів у цифровій інфраструктурі промислового виробництва/ Н.М. Луцька, О.С. Омельченко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Том. 30 , №2 . - С. 19-30. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: віртуальні сенсори--прогнозування системи--оптимізація витрат--ректифікаційне відділення--нейронна мережа--спиртове виробництво Порівняльна оцінка якості гранул хмелю українського та європейського виробництва/ Л. Проценко , С. Рижук, Н. Кошицька та ін. //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.2 . - С. 41-52. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: гранульовані, якість насіння, біохімічні, показники, сорти--ефірна олія хмелю Регулювання функціональних харчових продуктів в Україні та світі. Перспективи використання постбіотиків та функціональних інгредієнтів/ А. Капустян, Н. Черно, К. Науменко та ін. //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , вип.2 . - С. 4-17. - Бібліогр в кінці ст. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: нормативне регулювання--твердження--БЕЗПЕКА Успаленко, О.В. Вплив енологічних продуктів на органолептичні показники деалкоголованого вина/ О.В. Успаленко, М.В. Білько, В.М. Кучеренко //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 35-42. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: етанол, сенсорний, аналіз, безалкогольне, вино--деалкоголізація Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 3 по 6 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна вдвічі збільшила експорт морозива Agravery.-05.07.2020 Україна експортувала 2,9 тис. тонн морозива та інших видів харчового льоду в січні-травні 2020 року на загальну суму $6,8 млрд. Про це свідчать дані Державної митної служби. У період із січня по травень 2020 року Україна імпортувала 73 тонни морози на $1,5 млрд Разом з тим, експорт морозива та інших видів харчового льоду у січні-квітні 2019 року склав 1,9 тис. тонн на $4,3 млрд. аgravery.com Україна та Росія конкуруватимуть за ринки збуту соняшникового шроту Agravery.-04.07.2020 Для ринків соняшникового та соєвого шротів 2020/21 МР обіцяє бути дуже насиченим. Світова пропозиція має бути рекордною, тоді як попит коригуватиметься подальшим розвитком COVID-19, а також відновленням попиту Китаю після африканської чуми свиней.Про це розповів Володимир Двінський, брокер Atria Brokers, передає apk-inform.com . «Особливо буде цікаво спостерігати за конкуренцією України та Росії в сегменті соняшникового шроту. Аналітики USDA в червневому звіті прогнозують для обох країн нові рекорди зі збору соняшнику в сезоні-2020/21 в обсязі 17 млн тонн і 15,5 млн тонн відповідно», — вважає Двінський. Він зазначає, що за прикладом того, як Україна в 2019/20 МР взяла на себе вагому частину турецького попиту щодо пшениці, Росія відвойовує турецький ринок соняшникового шроту в України, збільшивши поставки з жовтня до квітня сезону-2019/20 на 17% на рік. «Україна ж знизила поставки соняшникового шроту до Туреччини за вказаний період на 11%. Також посилюється конкуренція двох країн і в Європі: Росія продовжує активне постачання до Італії. Що стосується СНД, то Росія збільшила в жовтні-квітні 2019/20 МР експорт соняшникового шроту до Білорусі на 39%, тоді як Україна — скоротила на 20%», — додає брокер. За його словами, здавалося б, за Україною залишаться такі сильні напрямки, як Китай та Індія, однак і тут несподіванка. У березні 2020 року Росія поставила до Китаю першу пробну партію соняшникового шроту обсягом 2 тис. тонн. Нагадаємо, експортувати ріпаковий шрот в Китай зможуть чотири українські компанії. аgravery.com Ціни на основні продукти харчування у 2020 році нижчі, ніж минулоріч: порівняння AgroNews.ua. -06.07.2020 Не дивлячись на те, що погодні умови весни та літа 2020 року були і є досить таки екстремальними, ціни на основні продукти харчування цьогоріч, як не дивно, нижче минулорічних. Тож, agronews.ua порівняв ціни 2019 року та 2020 року. М’ясо свинини (м’якоть) минулого року коштувало у липні-серпні у середньому 140 грн/кг. “Ціна за кілограм свинини на ринках України зараз дорівнює 140 гривням. І дешевше вже не буде – поголів’я свиней в країні катастрофічно скоротилася”, – писали ЗМІ минулоріч. Цьогоріч м’ясо такої ж якості коштує у середньому 120 гн/кг у роздріб. На гурті, згідно цінам ринку “Шувар”, свинина вартує 80-127 грн/кг. Найдорожча вирізка – 130 грн/кг. Картопля в аналогічний період 2019 року коштувала на ринках у роздріб у середньому 20 грн/кг. У поточний період картопля у роздріб вартує у середньому 15-17 грн/кг. Гуртова ціна на картоплю ранню українського виробництва – 7,3 грн/кг, картоплю стандарт – 9,5 грн/кг. У 2019 році цибуля йшла по 15 грн, капуста – 12 грн. “А ще навесні ціни на них немов зійшли з розуму – цибуля була по 40 грн”, – писали минулоріч ЗМІ. Цього року цибуля на ринках коштує 5,5 грн/кг на гурті й від 10-15 грн/кг у роздріб. Капуста цьогоріч на гурті коштує у середньому 3 грн/кг. У роздріб дорожче, але все одно ціна на неї нижча, ніж минулоріч. Минулого року капуста коштувала від 12 грн/кг. agronews.ua Єврокомісія прийняла рішення встановити нульове імпортне мито на всі зернові культури AgroNews.ua. -05.07.2020 Єврокомісія 3 липня прийняла рішення №642/2010 встановити нульове імпортне мито на всі зернові культури, включаючи м’яку пшеницю, пшеницю дурум, жито, кукурудзу та сорго, яке набирає чинності з 3 липня п.р. і діятиме до подальших змін. Повідомляє apk-inform, пише agronews.ua. При цьому, тижнем раніше Єврокомісія значно знизила мито на жито, сорго та кукурудзу, після того як у травні імпортне мито було значно збільшено. Зазначимо, що, за даними Єврокомісії, імпорт кукурудзи поточного сезону (1 липня – 28 червня) знизився до 19,46 млн тонн (-18% на рік), жита – до 3,9 тис.тонн (-99%) і сорго – до 82,5 тис. тонн (-89%). agronews.ua Україна у 2020 році експортувала агропродукції у 4 разів більше, ніж імпортувала AgroNews.ua. -03.07.2020 За результатами п’яти місяців поточного року експорт агропродовольчої продукції з України склав 9,1 млрд $, що на 2% більше ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу, пише agronews.ua . Разом з тим, імпорт зазначеної продукції досяг рівня 2,6 млрд $, що на 11% більше ніж за січень-травень минулого року. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав 6,5 млрд $. В товарній структурі експорту найбільше зросли поставки продукції категорії жири та олії на 451,8 млн $ або на 22% і склали 2,5 млрд $ . Поставки готової продукції залишилися без змін і склали 1,4 млрд $. Експорт продукції рослинництва скоротився на 190,9 млн $ або на 4% і склав 4,7 млрд $. Поставки продукції тваринництва скоротилися на 15% і становили 471,1 млн $. В загальній структурі експорту найбільша частка припадає на продукцію рослинництва – 52% та продукцію категорії жири та олії – 27%. Готова продукція та продукція тваринництва займають 15% і 5% відповідно. В товарній структурі імпорту відбулося скорочення закупівлі продукції категорії жири та олії на 5% або на 7,3 млн $. Натомість відбулося нарощення імпорту: готової продукції на 124,1 млн $ (+13%), продукції рослинництва на 94,6 млн $ (+11%) та продукції тваринництва на 51,1 млн $ (+13%). В загальній структурі імпорту найбільша частка припадає на готову продукцію – 41% та продукцію рослинництва 37%. Продукція тваринництва займає 18%, а категорія жири та олії 4%. agronews.ua Молоко з Полтавщини будуть експортувати до Китаю AgroNews.ua. -03.07.2020 СТОВ «Воскобійники» з Шишацького району Полтавщини планує розширити ринки збуту й експортувати молоко до Китаю. Наразі господарство вже експортує свою продукцію до 6 країн світу. Про це розповів генеральний директор господарства Валерій Капленко. Про це повідомляє The Ukrainian Farmer, пише agronews.ua . Наразі господарство вже експортує молоко до Ізраїлю. Решту молока продають на Білоцерківський молокозавод. «Наше молоко відповідним чином сертифіковане. Ми тричі на тиждень продаємо кошерне молоко до Ізраїлю», — зазначив він. Підприємство засноване у 2000 році. Займається вирощуванням зернових, кормових культур та тваринництвом. Також щороку «Воскобійники» продають 600 тонн м’яса. М’ясо бичків господарство експортує до Туреччини, Грузії, Таджикистану, Узбекистану, ОАЕ. «Ані Європа, ані арабський світ м’ясо прив’язаного бика не купує, тому ми перейшли на безприв’язне утримання. Внаслідок цього приріст маси тіла за добу збільшився на 500 г, і нині ми маємо добові привіси 1200-1300 г. Тобто ми рентабельні по яловичині», — зазначив Валерій Капленко. agronews.ua На конференції Grain Ukraine 2020 поговорять про водне транспортування та можливості рекордного експорту у пандемію AГРОПОЛІТ. – 06.07.2020 На зерновій конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition відбудуться дискусії про водне транспортування, інвестиції, а також про те, чи буде рекордний експорт у пандемію. Акцію заплановано на 10 липня в Одесі. Організатор події компанія Ideas First, партнери – компанія ТІС та зерновий термінал Neptune. Девіз цього року – Born to Grain. Теми та спікерів конференції уже оголошено. Експерти та аналітики ринку перед початком заходу висловили власні прогнози щодо перспектив для бізнесу. Що зміниться для українських аграріїв через поступове відкриття ринку землі з липня 2021 року повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України з питань агрополітики Тарас Висоцький. По-перше, це можливість консолідувати земельні масиви, тоді як зараз аграрії несуть великі транзакційні витрати на отримання, перепідписання, узгодження договорів оренди, знаходження консенсусу. По-друге, можливість залучення додаткового фінансування. Аграрії зможуть шукати інвестиції під земельні масиви і застосувати свої технології. І по-третє, може стати реальністю те, про що давно говорять – збільшення об’ємів виробництва зернових та олійних культур до 100 мільйонів тонн», – сказав Висоцький. Основними викликами для українського експорту зернових в поточному сезоні назвала ситуацію, пов'язану з ціновою кон'юнктурою та погодними ризиками директор з розвитку «Епіцентр Агро», екс-в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, Окрім того, присутній високий рівень невизначеності через протекціоністські заходи в деяких країнах-виробниках та споживачах. Український виробник може опосередковано виграти через протистояння США та КНР, але має приділяти все більше уваги підвищенню ефективності виробництва, продуктивності та збереженню якості врожаю», – сказала Трофімцева. Актуальні виклики для сектору учасники обговорять в рамках чотирьох панельних дискусій –торгової, інфраструктурної, фінансової та присвяченої ринку землі. agropolit.com/news/ Україна претендує на звання гаранта продовольчої безпеки світу, – Кулеба AГРОПОЛІТ. – 06.07.2020 Україна, як бренд, зарекомендувала себе на закордонному ринку у сферах IT-послуг та сільського господарства. Аграрний експорт в умовах пандемії, коли у світі спостерігається порушення постачання, Україну робить впізнаваною, як світового гаранта продовольчої безпеки. Про це повідомили міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє прес-служба МЗС.Заява прозвучала під час зустрічі міністра з представниками українського бізнесу в Туреччині. На зустрічі підіймалися питання щодо труднощів, з якими стикаються українські підприємці за кордоном. Зокрема йшлося про розвиток взаємовигідної торгівлі та інвестиції з іноземними державами, просування українських виробників на міжнародному ринку, а також захист законних прав та інтересів українського бізнесу за кордоном. Кулеба закликав представників бізнесу в Туреччині об'єднатися між собою для посилення позицій у питаннях, коли спостерігаються порушення прав українських бізнесменів за кордоном. В ході бесіди з бізнесменами також було зазначено, що оновлені Угоди про уникнення подвійного оподаткування та взаємного сприяння та захисту інвестицій, підписані три роки тому, поліпшили умови діяльності українських підприємств. Кулеба також повідомив, що сприяти вітчизняному бізнесу, що здійснює діяльність в інших країнах, буде оновлена Рада експортерів та інвесторів при МЗС України. Моє завдання — побудувати систему МЗС, яка чітко працює і допомагає бізнесу та інвесторам. Я закликаю вас активніше користуватися можливостями, які пропонує формат Ради експортерів та інвесторів при МЗС, — зазначив Дмитро Кулеба. agropolit.com/news/ Уряд розробив проект держпідтримки агросектору до 2023 р. AgroPortal.ua.-06.07.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства розробило Проект державної підтримки АПК на 2021-2023 роки за ключовими напрямами. Про це говориться у повідомленні міністерства. «Плануючи програми підтримки аграріїв на наступні три роки, ми залишили основні пріоритетні напрями, які вже довели свою економічну ефективність: тваринництво, садівництво, фермерство, здешевлення техніки та кредитів. Водночас, ми адаптували програми до нових умов та потреб виробників, додавши такі напрями, як страхування врожаю, підтримка нішевого та органічного виробництва, бджільництва», — підкреслив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Так, програма з підтримки тваринництва на 2021-2023 роки передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій з метою реконструкції ферм та комплексів, зміни структури виробництва, покращення якісного складу поголів’я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки. Підтримка садівництва передбачається шляхом запровадження форвардних програм щодо закупівлі зерна (гречки, проса, вівса, жита), запровадження дотацій для виробників та запровадження сезонних імпортних мит. У програмі підтримки фермерства в Україні залишаються такі напрями, як: компенсація вартості за купівлю с/г техніки, компенсація витрат за дорадчі послуги, надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь новоствореним ФГ, дотація на утримання корів молочного напряму, доплата ЄСВ на користь застрахованих осіб членів/голів сімейних фермерських господарств, надання безвідсоткових кредитів. Також додано напрям — підтримка розвитку органічного виробництва. Продовжує діяти фінансова підтримка с/г виробників шляхом часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, придбаних за власні або за кредитні кошти. agroportal.ua Украина стала крупнейшим поставщиком зерновых в Таиланд БизнесЦензор.-03.07.2020 По итогам 2019 года Украина стала крупнейшим поставщиком зерновых в Таиланд и экспортировала данного вида продукции на более $140 млн. Об этом со ссылкой на пресс-службу посольства Украины в Таиланде сообщает БизнесЦензор.В общем в 2019 году товарооборот товарами и услугами между Украиной и Таиландом составил более $570 млн при положительном для Украины сальдо в более $116 млн. Как писал БизнесЦензор, "Украинская зерновая ассоциация" (УЗА) ожидает урожай зерновых и масличных культур в Украине по итогам 2020 года на уровне 97 млн тонн, что немногим меньше рекордных 98 млн тонн в 2019 году. biz.censor.net.ua/ Аграрії закликають Раду підтримати законопроект 3656: ПДВ на рівні 14% поверне кошти на розвиток та виведе галузь з "тіні" УНІАН: Новини України.- 06.07.2020 Українські аграрії підтримують зниження ставки ПДВ з 20% до 14% та закликають Верховну Раду якомога швидше розглянути відповідний законопроект №3656. Наразі на розгляді в Верховній Раді знаходиться законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Він передбачає зниження ставки НДС до 14% на ВРХ, живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, сурепки, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.Деякі країни ЄС дотують сільське господарство і при цьому зберігають низькі ставки податку на додану вартість на рівні 7 – 11%. В Німеччині зниження ставки ПДВ стало складовою пакету фінансових стимулів для економіки: з 1 липня і до кінця 2020 року ставка податку знижена з 19% до 16%. У Латвії в рамках підтримки фермерства з початку 2018 року ПДВ на фрукти та овочі була знижена з 21% до 5%. Вже за перші півроку кількість платників податків збільшилася на 4%, а обіг коштів в овочівництві і плодівництві – на 9%. Аграрії підтримують цю ініціативу, адже після скасування спецрежиму ПДВ у 2017 році податкове навантаження суттєво зросло, що призвело до зменшення обігових коштів виробників. «Коли ми могли накопичувати частину ПДВ на спецрахунках, ми жили з тих коштів. Але це вирішили ліквідувати, думку фермерів, як завжди, ніхто й не питав»,– обурюється Дмитро Базиленко, директор ТОВ «Праця Стольне» (Чернігівська обл.). Він нагадав, що спецрежим свого часу впроваджували, щоб підтримати сільське господарство, збанкрутіле через загальну систему оподаткування: «Всі пам'ятають, чим це закінчилося. В моєму селі чи не половина господарств закрилися. Не може сільське господарство без підтримки. Ніде у світі такого немає, щоб держава відвернулася від фермера. Зниження ставки ПДВ – це крок нам назустріч». www.unian.ua Польша стала лидером по импорту украинской водки УНН.- 06.07.2020 В январе-апреле поставки украинской водки за рубеж составили 14,3 млн долларов. Об этом свидетельствуют данные Госстатистики, передает УНН. Больше всего украинской водки было поставлено Польше - на 1,6 млн долларов. Второе место в списке занимает Казахстан. За 4 месяца этого года поставки украинской водки в Казахстан составляли 1,2 млн долларов. На третьем месте - США с показателем в 1 млн долларов. Немало украинской водки было поставлено в ОАЭ (751 тыс. долларов), Грузию (569 тыс. долларов), Израиль (389 тыс. долларов), Литву (376 тыс. долларов). Импорт водки в течение отчетного периода составил лишь 5,4 млн долларов. Добавим, что за год экспорт украинской водки упал на 11%, импорт - на 18,8%. Как сообщалось в УНН, Украина контролирует 1,5% мирового экспорта водки, а также вошла в ТОП-15 мировых экпортеров. www.unn.com.ua/

< Назад Штучний інтелект створив спеціальний хліб для тих, хто кохає та ревнує 10 бер. 2024 р. Kimuraya, найстаріша пекарня Японії у співпраці з провідним виробником електроніки NEC Corp створила випічку для закоханих зі смаками, які відібрав штучний інтелект. Щоб сформувати нові смаки для продуктів під назвою Ren AI Pan («романтичний AI-хліб»), штучний інтелект проаналізував 15 годин запису з японського реаліті-шоу для закоханих та понад 35 000 пісень, у текстах яких згадуються фрукти та солодощі. За допомогою отриманих даних було визначено п’ять ключових емоцій кохання: доленосна зустріч, перше побачення, ревнощі, розбите серце та взаємна любов. Потім ШІ зіставив їх з інгредієнтами, що символізують емоції. NEC ВИКОРИСТОВУВАЛА ДВІ ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: «NEC ENHANCED SPEECH» ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ МОВИ В ТЕКСТ І «NEC DATA ENRICHMENT» ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ БАЛІВ ЕМОЦІЙ З ТЕКСТУ Детально: Для випічки під назвою «доленосна зустріч» ШІ запропонував додати до тіста солодку вату, для «розбитого серця» – яблучний сидр та виноград. «Перше побачення» спекли з цитрусовими, «ревнощі» – з трюфельною олією та родзинками, а персик і фрукт дракона відобразили сутність «взаємної любові». Розробники говорять, що попри ключову роль штучного інтелекту у виборі інгредієнтів, для створення кінцевого продукту залишається важливим людський внесок. Особливо для забезпечення візуальної привабливості. «Штучний інтелект відібрав інгредієнти, а наша роль полягала в тому, щоб зробити з ними цей хліб. Ми звертали увагу на кольори, які використовуються для візуального вираження романтичних емоцій, і прагнули створити яскраву, романтичну поп-ап випічку», – каже Юкі Кітазава, розробник із пекарні Kimuraya. Хліб для закоханих з’явився у продажі з початку лютого. Його можна знайти вяпонському районі Канто та в інтернет-магазині Kimuraya Bakery. https://newfood.media/2024/03/01/shtuchnyy-intelekt-stvoryv-spetsialnyy-khlib-dlia-tykh-khto-kokhaie-ta-revnuie/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Прикарпатський фермер створив хамон із баранини. Рецепту — сотні років 16 лип. 2026 р. Прикарпатський фермер Василь Стефурак єдиний в Україні виготовляє хамон із баранини. Василь Стефурак очолює ГО «Асоціація вівчарів» та має великі успіхи в селекції овець. Зокрема, він акліматизував європейських тварин та вивів власну породу, яку можна розводити в українських Карпатах. Хамон із баранини вівчар виготовляє за старовинною рецептурою. Фамільним рецептом, якому сотні років, поділився австрійський фермер. НА ПРИГОТУВАННЯ ХАМОНУ ПОТРІБНО ЦІЛИХ ТРИ МІСЯЦІ У складі продукту — тільки натуральні інгредієнти та власне м’ясо. “Пару сотень років тому “хімії” не було. Мої вівці харчуються тільки травою, отже хамон відповідає старовинному австрійському рецепту”, — розповідає Василь Стефурак. Фермер акліматизував європейських тварин для проживання в українських горах. Досі вівчарі завозили тварин з-за кордону, але вони не витримували клімату й помирали. Фермер досліджував кожну тварину й допомагав тим вівцям, які могли вижити в умовах України. Закріпив породні якості тварин по показниках на одну вівцематку: скільки вона дає вовни, молока та м’яса. Так вдалося отримати унікальну породу, яка придатна в тому числі для виробництва хамону. Додає, що вівчарство — це також екологічно. Вівці випасають бур’яни і чагарники, роблять ландшафт більш привабливим. https://newfood.ua/2021/07/15/prykarpatskyy-fermer-stvoryv-khamon-iz-baranyny-retseptu-sotni-rokiv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 11 січня 2023 по 17 січня 2023 року Попередній допис Наступний допис В Україні відкриють нову солеварню AgroNews.ua. -16.01.2023 Планується створення солеварні у селі Молодків на Івано-Франківщині, де розташоване джерело соляної ропи. «Учасники клубу замку «Краснодвір» мають намір відкрити центр, у якому демонструватимуть процес виварювання солі та пропонуватимуть одразу дегустувати продукт. Окрім того, разом із представниками громад вони розроблятимуть туристичний маршрут, пов’язаний із соляним промислом. Ймовірно, він пролягатиме від Коломийщини до Львівщини. Цією ідеєю вже зацікавилися у Ланчинській, Делятинській та Солотвинській громадах», — каже Володимир Гринішак, голова ГО «Надвірнянський туристично-інформаційний центр». Сучасний креативний центр планують облаштувати у дерев’яній хаті у Молодкові, яку спорудили 111 років тому. https://agronews.ua/news/v-ukraini-vidkryjut-novu-solevarnyu/ Агросектор України відчуватиме наслідки війни ще кілька років AgroNews.ua. -13.01.2023 Українська аграрна галузь стикається з численними проблемами через військові дії, логістичні виклики, окупацію та мінування значної частини території, численні випадки руйнування, але, незважаючи на це, Україна залишається серед світових лідерів майже через рік після російського вторгнення. Наприклад, із понад 20 млн т пшениці, зібраної у 2022 році, вона наразі посідає дев’яту позицію в рейтингу найбільших виробників, випереджаючи Аргентину та Туреччину, вона зберігає свої позиції,- заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. «Масштабні наслідки війни для сільського господарства стали глибокими та, ймовірно, триватимуть ще кілька років», — вважає він. https://agronews.ua/news/agrosektor-ukrayiny-vidchuvatyme-naslidky-vijny-shhe-kilka-rokiv/ Експорт українських товарів до ЄС за рік збільшився до $28 млрд AgroNews.ua. -13.01.2023 За підсумками 2022 року експорт товарів до країн Євросоюзу зріс на 4,2% порівняно з 2021 роком і склав близько $28 млрд., повідомляє Міністерство економіки України. Зростання експорту до ЄС стало можливим, зокрема, завдяки таким заходам, як підтримка української економіки в цілому та експорту зокрема: лібералізація податків, дерегуляція, підтримка виробників, страхування експорту за допомогою інструментів ЕКА; заходи, наших партнерів в односторонньому порядку, або спільно — Україною та партнерами: відкриття, зокрема, європейських ринків для українських товарів (тимчасова, терміном на рік лібералізація торгівлі, економічний «безвіз»), ініціатива ЄС «Шляхи солідарності», митний «безвіз», транспортний «безвіз» тощо. На результати зовнішньоекономічної діяльності впливатиме політика уряду.«Ми налаштовані активно просувати український експорт на зовнішніх ринках, працювати на подальше зменшення бар’єрів для експорту українських товарів і послуг шляхом підтримки експорту через розвиток інструментів кредитування, страхування та перестрахування експорту», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко. https://agronews.ua/news/eksport-ukrayinskyh-tovariv-do-yes-za-rik-zbilshyvsya-do-28-mlr Названо проблеми, з якими зіштовхнуться аграрії та держава у 2023 році AgroNews.ua. -12.01.2023 Під час повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України, аграрний сектор зазнав багато проблем. Частина нашої країни ще знаходиться під окупацією РФ, деякі аграрії втратили свій врожай через знищення елеваторів та крадіжку окупантами зерна, заміновані поля, скорочення площ посіву на територіях, які досі знаходяться під окупацією. Також агарарії зіштовхнулись з проблемою логістики, ростом цін на засоби виробництва та неповернення ПДВ з боку держави. Як все це вплине на сектор АПК у 2023 році, розповідають експерти Центру економічного відновлення. Дослідження Центру економічного відновлення показало, що найбільш болючою проблемою для аграріїв стала саме проблемна логістика. Так, з початку повномасштабного вторгнення ціни на логістичні послуги виросли в понад 4 рази, що призвело до зниження прибутку аграріїв. https://agronews.ua/news/nazvano-problemy-z-yakymy-zishtovhnutsya-agrariyi-ta-derzhava-u-2023-roczi/ Українські виробники продуктів харчування отримали німецькі генератори AgroPolit.com. – 16.01.2023 Пресслужба Мінагрополітики повідомляє, що один із перших десяти генераторів, які Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини передало для підтримки виробництва продуктів харчування в Україні, доставлено на одне із підприємств ПАТ «Київхліб». «Ми раді бачити, що перший генератор уже встановлений. Важливо, що навіть у випадку відключень електроенергії, виробництво продуктів харчування продовжиться, а більше 1 млн людей з Київщини та Чернігівщини безперебійно будуть забезпечені свіжим хлібом», — сказав Франк Мюллер, аграрний аташе Посольства Німеччини в Україні. Електроенергія надзвичайно важлива для забезпечення кожного етапу виробництва продуктів харчування, тому терористичні атаки на енергетичні об’єкти – це також загроза для продовольчої безпеки. Особливу потребу у резервних засобах забезпечення електроенергії мають прифронтові регіони та райони, до яких відновлено доступ», – сказав Денис Башлик, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. https://agropolit.com/news/24893-ukrayinski-virobniki-produktiv-harchuvannya-otrimali-nimetski-generatori Частка біоенергетики в енергетичному балансі України зросла у 3 рази — Гелетуха AgroPolit.com. – 11.01.2023 Гелетуха Георгій, голова правління Біоенергетичної асоціації України блозі на AgroPolit.com написав, що за 10 останніх років внесок біоенергетики в енергетичний баланс України збільшився в 3 рази: з 1,4 млн т н.е. у 2010 році до 4,2 млн т н.е. у 2020 році. Експерт зазначив, що якщо перевести ці показники в еквівалент природного газу, то вже у 2020 році Україна заміщувала 5,2 млрд м3 природного газу/рік за рахунок біоенергетики. Середній темп зростання сектору за ці роки становив 11%/рік. Гелетуха впевнений, що подібне зростання може продовжитися ще десятки років, відкриваючи для аграріїв новий вид діяльності і прибутку. В цілому сектор біоенергетики динамічно розвивається в Україні, що підтверджують статистичні дані енергетичних балансів. https://agropolit.com/news/24868-vnesok-bioenergetiki-v-energetichniy-balans-ukrayini-zris-u-3-razi--geletuha АгроТрансформації 2023: перебудова експорту, трейдингу, логістики AgroPortal.ua.- 14.01.2023 Перебудова експорту, трейдингу, логістики, агробізнесу — теми форуму «АгроТрансформації 2023», який відбудеться 17 лютого 2023 року у Варшаві, повідомляють організатори заходу — ГО «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» та Польсько-українська господарча палата. Відзначається, що погодні умови у країнах, які є провідними виробниками агропродукції, не сприяють отриманню великих урожаїв. Політичні фактори змінюють логістику. Звідки імпортувати зернові, олійні та бобові у 2023 році? Які шляхи обрати для доставки агропродукції? Як укласти контракти напряму з аграріями? Всі ці теми обговорюватимуться під час форуму «АгроТрансформації 2023». https://agroportal.ua/news/ukraina/agrotransformaciya-2023-perebudova-eksportu-treydingu-logistiki Продажі зросли. Війна змінила ставлення до українського вина AgroPortal.ua.- 14.01.2023 Війна змінила ставлення до українського вина, заявив засновник і генеральний директор «СерцеВина» Роман Заяц. В 2022 році зросли продажі. За словами Р. Зайця, зміна статусу відбулася з кількох причин: - «сухий закон» на початку повномасштабної війни сприяв прямим продажам; ресторани та бари нарешті захотіли мати українські вина у своїх винних картах; - українські вина вирушили на експорт, а для задоволення винних потреб за кордоном треба багато вина; платоспроможні українці почали купувати більше місцевого продукту; - зросли онлайн-продажі, а крафтове українське вино можна придбати переважно онлайн.«Марно говорити, що до війни всі наші намагання розказати Україні та світу про локальне виноробство, чиє коріння сягає часів Трипільської культури (розквіт між 5500 та 2750 роками до н.е.), просто ігнорувалися», — зазначає експерт. Роман Заяц припускає, що на нас очікує ренесанс у ставленні до української виноробства, і хотілося б вірити, до її історії. Принаймні розпочався процес підтримки українського вина через гаманці українців. https://agroportal.ua/news/ukraina/prodazhi-zrosli-viyna-zminila-vidnoshennya-do-ukrajinskogo-vina Зерновим коридором пішов перший у новому році мільйон тонн зерна AgroPortal.ua.- 13.01.2023 У межах «зернової ініціативи» українські експортери спромоглися відправити перший у 2023 році мільйон тонн агропродукції . Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури заявило, що 13 січня з портів Великої Одеси вийшли 11 суден з 313,5 тис. т агропродукції. Наразі в портах Великої Одеси під обробкою 17 суден. На них завантажують 519 тис. т української агропродукції. «Зерновим коридором рухаються 5 суден під завантаження. У Босфорі на інспекцію Спільного координаційного центру очікують 104 судна», — повідомляють у міністерстві. З 1 серпня 2022 р. з портів Великої Одеси вийшли 644 судна, які експортували 17,3 млн т продовольства. https://agroportal.ua/news/ukraina/zernovim-koridorom-pishov-pershiy-u-novomu-roci-milyon-tonn-zerna Третя африканська країна готова створити хаб для зберігання української агропродукції AgroTimes.-13.01.2023 Делегація Міністерства аграрної політики та продовольства України у рамках офіційного візиту до країн Африки відвідала Республіку Гана. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський і Міністр продовольства та сільського господарства Республіки Гана Овусу Афрії Акото обговорили поглиблення співпраці в галузі сільського господарства та розширення міжнародних торгово-економічних відносин. Сторони розглянули питання щодо започаткування спільного проекту – логістичного хабу для зберігання продовольства. Такий хаб дозволить зберігати якісне зерно, сприятиме прогнозованості збуту та стабілізації ціни на продовольство. https://agrotimes.ua/elevator/tretya-afrykanska-krayina-gotova-stvoryty-hab-dlya-zberigannya-ukrayinskoyi-agroprodukcziyi/ «Європейська сироварня» почала виробляти 2 нових сири з блакитною пліснявою AgroTimes.-12.01.2023 «Європейська сироварня», що в Одеської області, розширила свій асортимент двома новинками – сирами з блакитною пліснявою. Це стриманий англійський стілтон та пікантна італійська горгондзола. Про це повідомили у компанії. На Міжнародної виставці World Cheese Awards 2022 отримали нагороди 13 українських сирів, Серед них – і гауда від «Європейської сироварні». https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/yevropejska-syrovarnya-pochala-vyroblyaty-2-novyh-syry-z-blakytnoyu-plisnyavoyu/ Запровадження електронного акцизу на алкоголь та цигарки не за горами Бухгалтер.ua.-17.01. 2023 Верховна Рада прийняла за основу законопроєкти № 8286 та № 8287 щодо введення електронної акцизної марки на алкогольні та тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Це дозволить вивести контроль за обігом підакцизних товарів. Передбачається, що електронна марка акцизного податку буде унікальним графічним елементом, штрих-кодом швидкого реагування - QR-код. Саме QR-код буде підтверджувати сплату акцизного податку, легальність виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів і, відповідно, дозволяє ідентифікувати продукцію і відстежити її переміщення від виробника/імпортера до кінцевого продавця у роздрібній мережі, включаючи перевізників таких товарів. https://buh.ligazakon.net/news/216780_zaprovadzhennya-elektronnogo-aktsizu-na-alkogol-ta-tsigarki-ne-za-gorami Продуктам в Україні прогнозують нове подорожчання: що додасть у ціні УНІАН: Новини України.-12.01.2023 Денис Марчук , заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, прогнозує, що протягом зими ціни на продукти в Україні можуть подорожчати ще 5-6%, але він запевнив, що дефіциту харчових продуктів не буде. Як йдеться в сюжеті "1+1" він пояснив, що відбудеться зростання цін на молочні продукти, адже під час повномасштабної війни суттєво скоротилася кількість великої рогатої худоби в Україні. Якщо говорити про сезонний фактор, то взимку цілком очікувано подорожчають овочі. Крім того, цінники на м'ясні продукти також додадуть у вазі. Йтимуть вгору й ціни на яйця. За прогнозом експерта, здорожчання на згадані вище продукти триватиме до нового сезону. Що найбільше подорожчало та ще зросте в ціні у 2023 році в Україні За даними Держстату, найбільше за 2022 рік подорожчали харчові продукти - на 36,1%, у тому числі ціни на яйця зросли на 81,4%, на фрукти - на 62,6%, овочі - на 78,8%. Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, прогнозує, що у 2023 році зростуть ціни на хлібопродукти. За прогнозами економіста, через блекаути загальна інфляція може зрости приблизно на 2,5-3%. Ціни у 2023 році можуть злетіти на 5%. https://www.unian.ua/economics/finance/cini-na-produkti-v-ukrajini-zletyat-shcho-podorozhchaye-naybilshe-video-12107751.html Депутати ухвалили закон про гарантії повернення валютної виручки при експорті зерна УНІАН: Новини України.-12.01.2023 Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану" про гарантії повернення валютної виручки при експорті зерна, повідомив перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у Telegram. Згідно з пояснювальною запискою, метою проекту є створення механізму для забезпечення своєчасного і в повному обсязі надходження валютної виручки за експортними операціями та регулювання платіжного балансу України при експорті окремих сільськогосподарських товарів з України шляхом запровадження режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. https://www.unian.ua/economics/agro/rada-uhvalila-zakon-pro-garantiji-povernennya-valyutnoji-viruchki-pri-eksporti-zerna-12107589.html

< Назад СТРАВИ НА МАСЛЯНУ 20 лют. 2023 р. На Масницю українські господині готували здебільшого молочні страви. У цей тиждень, що перед Великим постом, уже заборонялося їсти м’ясо, сало, жири тваринного походження, проте табу ще не поширювалося на молоко та яйця, без котрих не обходилося жодне скоромне тісто. Годилося щодня готувати макітру вареників із сиром, щедро посмачених вершковим маслом або сметаною. Це була головна їжа протягом тижня. Побутувало прислів’я: «Чекайте, вареники, прийде й на вас Масниця!». Були й інші приказки і примовки: «Вареники доведуть, що вже й хліба не дадуть»; «Є і дрова, і вода, аби ще сир та мука, то б вареників наварила!»; «Сметаною вареників не збавиш»; «Дав Бог – Масниці діждали, то вареників ся понаїдали!». Окрім вареників, робили із молочних продуктів багато інших страв, наскільки дозволяли уміння та фантазія кожної жінки. Смажили млинці, засмачуючи їх маслом, налисники, які начиняли сиром, перетертим із яйцем, готували сирники і сирні баби, баби до вершків і ряжанки. Варили локшину й галушки на молоці. Робили багато ряжанки, колотуху, розтиранку, молочні каші і молочний кисіль. На Масницю прагнули наїстися на запас – на цілих довгих сім тижнів весняного Великого посту. Не завжди це вдавалося, й тоді лише жартували: "Масляниця-баламутка Обіцяла сиру й масла та не хутко"; або: "Масниця надурила: Маслом-сиром поманила, А вареників не варила". З понеділка до середи ще працювали, а з четверга святкували: родичі, куми, сусіди ходили одне до одного в гості, влаштовували гостини і складки, готуючи кожен якусь страву або зносячи продукти в одну хату, де й готували. Складки найчастіше були жіночі, куди чоловіків лише запрошували. Цього тижня, збираючись разом, годилося просити у всіх вибачення. Коли ішли в гості, то, переступивши поріг, тричі кланялися на три боки і промовляли: “Батьку, простіть мене!”. Батько відповідав так само тричі: “Бог простить!”. За тим просили прощення у матері, братів, сестер, навіть у малих дітей, і лише потім заходили в хату й сідали за стіл. Отже, під час Масного тижня наступав бенефіс молочних страв – вареників з сиром, млинців зі сметаною, сирних запіканок тощо. Господині показували свою кухарську вправність, часто робили складки з продуктів, запрошуючи до хати гостей. Годилося в усіх рідних на Масляну просити прощення. https://ethnography.org.ua/content/stravy-na-maslyanu Попередній допис Наступний допис

< Назад ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №3 2024 р. Божко, А.Ю. Визначення критеріїв ідентифікації для оцінювання показників якості оздоблювальних напівфабрикатів з використанням порошку керобу/ А.Ю. Божко, С.І. Усатюк //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 53-61. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : кондитерські, вироби, напівфабрикати, рослинна, сировина, борошно, фальсифікація, оцінка, критерії, відповідності, показники якості Олішевський, В.В. Підвищення ефективності процесу очистки дифузійного соку з використанням нанорозмірного алюмінійвмісного коагулянту / В.В. Олішевський, Є.М. Бабко, М.Є. Цюрпита //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 89-97. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : цукрове, виробництво, очищення, вапнування, суспензія Розроблення методів і засобів діагностики з підвищенням надійності екстракційного обладнання/ Д.М. Люлька, О.О. Серьогін, І.Є. Ізволенський и др //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 126-136. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : діагностика, напруженість, дифузійні, апарати, економічність, удосконалення--екстрактор--тензодатчик Усатюк, С.І. Перспективи використання нетрадиційної рослинної сировини у виробництві кондитерських виробів/ С.І. Усатюк, А.Ю. Божко //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.2 . - С. 60-70. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова : кондитерські, вироби, сировина, рослинна, порошок, керобу Філоненко, В.М. Ефективність пароконтактної сушарки жому в енергетичному комплексі "Цукровий завод - ТЕЦ"/ В.М. Філоненко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 106-122. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова : цукор, сушарка, жом, енергетичний, пара, циркуляційна, температура Попередня Далі

Назад Приблизні розрахунки продуктів спиртового і пивоварного виробництва Сторінки Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 18 липня по 3 серпня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 18 липня по 3 серпня 2023 року Зміст стор 1. 20 аграрних асоціацій України просять Францію та Німеччину приєднатися до зернової угоди 1 2. Дотація ЄС на транзит українського зерна піде у кишеню трейдерам, а не Аграріям 1 3.На Закарпатті видобули першу сіль 2 4. У першому півріччі зріс експорт продуктів харчування до країн ЄС та Азії 2 5. Український цукор має доволі високий попит на європейському ринку 2 6. Експорт української соняшникової олії до ЄС збільшився майже на третину 3 7. У ЄС немає бюджетних коштів для транзиту українського зерна, – ЗМІ 3 8. Контакти з усіма сторонами щодо "зернової угоди" буде продовжено, - Гутерріш 3 9.Заради євроінтеграції Україні доведеться скоротити деякі галузі Агровиробництва 3 ------------------------------------------------------------------------- 1. 20 аграрних асоціацій України просять Францію та Німеччину приєднатися до зернової угоди AgroPolit.com . – 02.08.2023 Двадцять асоціацій, які представляють сільськогосподарську, харчову та логістичну галузі України звернулися до президента Франції Емманюеля Макрона та прим’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака з проханням приєднатися до Туреччини та ООН у якості гарантів зернової угоди. Для відновлення торгівлі українським продовольством представники асоціацій закликали виступити гарантами зернової угоди. В заяві йдеться: «росія рік тому розпочала використовувати іншу зброю у війні проти нас – це блокування логістичних коридорів, по яких ми постачали сільськогосподарську продукцію на експорт. При цьому найбільшою перешкодою для нас стало блокування чорноморських логістичних коридорів, по яких до початку війни переміщувалось близько 80% продовольчої сировини та продуктів харчування», – сказано в заяві. Автори звернення нагадали, що Україна є потужним «світовим годувальником людства». За їх словами, війна принесла тяжкі фінансові втрати та викликала дефіцит коштів. https://agropolit.com/news/26220-20-agrarnih-asotsiatsiy-ukrayini-prosyat-frantsiyu-ta-nimechchinu-priyednatisya-do-zernovoyi-ugodi 2. Дотація ЄС на транзит українського зерна піде у кишеню трейдерам, а не аграріям AgroPortal.ua .- 01.08.2023 Доцент KSE Олег Нів’євський висловив думку, що к ошти, які Єврокомісія, можливо, виділить на компенсацію вартості транзиту українського зерна, не дійдуть до вітчизняних сільгоспвиробників, а піде трейдерам. Він зазначив, що розмір компенсації у 30-40 €/т — це різниця в вартості доставки до Одеси та до Ростока (Німеччина). Однак за теперішньої цінової кон'юнктури та різниці у вартості доставки порти ЄС привабливіше виглядають для аграрного сектору, для внутрішніх цін, оскільки вони є залишком різниці експортної ціни (ціни в Одесі або Гданську) та витрат на доставку туди. «Як на мене, в будь-якому випадку аграрій цих €30 не побачить, оскільки вони залишаться як додаткова маржа трейдерів, і внутрішні ціни не підвищаться на таку ж величину, бо ризики та невизначенність будуть превалювати. Або просто вартість перевезення підвищиться на таку ж суму», — вважає фахівець. https://agroportal.ua/news/finansy/dotaciya-yes-na-tranzit-ukrajinskogo-zerna-pide-u-kishenyu-treyderam-a-ne-agrariyam 3. На Закарпатті видобули першу сіль AgroTimes.-03.08.2023 Очільник Закарпатської ОВА Віктора Микита повідомив, що у Закарпатській області видобули першу сіль в межах розробки Тереблянського соляного родовища, що на Тячівщині. За його словами, це родовище зможе на 100% забезпечити Україну технічною і кухонною сіллю, яка в найближчій перспективі буде поставлена для утримання доріг у зимовий період та для закриття потреб населення. https://agrotimes.ua/agromarket/na-zakarpatti-vydobuly-pershu-sil/ 4. У першому півріччі зріс експорт продуктів харчування до країн ЄС та Азії AgroTimes.-03.08.2023 У січні-червні 2023 року експорт агропродовольчої продукції збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 10221 млн дол. США на 16 % і становив 11847 млн дол. США, повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Заступник директора ННЦ, член-кореспондент НААН Микола Пугачов розповів, що основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2023 року їх сумарна частка становила майже 82 % вартості українського експорту сільгосппродукції. При цьому спостерігається нарощування поставок до Євросоюзу, який другий рік поспіль виступає головним ринком збуту, а також Азії, тоді як експорт продовольства в Африку знижується, зазначив Микола Пугачов. https://agrotimes.ua/agromarket/u-pershomu-pivrichchi-zris-eksport-produktiv-harchuvannya-do-krayin-yes-ta-aziyi/ 5. Український цукор має доволі високий попит на європейському ринку AgroTimes.-02.08.2023 Олександр Коротинський, директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України повідомляє, що відповідно до зони вільної торгівлі з ЄС можливо експортувати 20 тис. тонн цукру на рік. Квота закривалася повністю за 2–3 місяці. Інші обсяги вітчизняні цукровики відвантажували через Чорноморський та Одеський порти й постачали до Туреччини, Азербайджану, інших країн Азії й Африки. Наразі ж нашими покупцями цукру є тільки країни Євросоюзу. За його словами, у сусідніх європейських країнах внутрішні гуртові ціни за тонну цукру становлять 800–850 євро/т., а в країнах, що залежать від експорту (Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Болгарія) — 1000 євро. Власне тому український цукор має доволі високий попит на європейському ринку. «Середня вартість найдешевшого пакованого цукру у європейських супермаркетах становить 52 грн, а в Німеччині найдешевша пачка коштує 60 грн. А вітчизняні торгові мережі пропонують кілограмову пачку цукру за 34 гривні», – зазначив Олександр Коротинський. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayinskyj-czukor-maye-dovoli-vysokyj-popyt-na-yevropejskomu-rynku/ 6. Експорт української соняшникової олії до ЄС збільшився майже на третину AgroTimes.-18.07.2023 Попри очікування, в червні сезону-2022/23 р. експорт соняшникової олії з України, збільшився до 476 тис. тонн, що на 5% вище за показник попереднього місяця. Збільшення відбулося за рахунок країн Євросоюзу, куди було відвантажено максимальний місячний показник з грудня 2022 р. – 256 тис. тонн (+37% до травня). Всього за 10 місяців 2022/23 МР до ЄС було експортовано 1,95 млн тонн соняшникової олії (+32% до показника в аналогічний період 2021/22 МР), або 42% від загального експорту даного продукту з України з початку поточного сезону. Також, згідно з даними Єврокомісії, Україна збільшила свою частку в загальному імпорті країнами ЄС соняшникової олії у вересні-червні сезону-2022/23 до близько 88% проти 82% минулого сезону. https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-ukrayinskoyi-sonyashnykovoyi-oliyi-do-yes-zbilshyvsya-majzhe-na-tretynu/ 7. У ЄС немає бюджетних коштів для транзиту українського зерна, – ЗМІ Бізнес Цензор.-28.07.2023 Reuters із посиланням на джерела пише, що у Європейської комісії немає у бюджеті грошей та чіткого способу фінансування додаткових транспортних витрат, з якими зіткнеться український експорт зерна після припинення Чорноморської угоди. Міністерство сільського господарства України звернулося до Верховного представника ЄС з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса, щоб Комісія надала фінансову допомогу для покриття додаткових транспортних витрат на використання альтернативних маршрутів ЄС. Україна оцінює додаткову вартість у $30-40 за тонну.Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що, якщо ЄС не допоможе зменшити витрати, росія може отримати вигоду. Однак, джерела кажуть, що чіткого шляху немає. "Ми ще не знайшли рішення щодо підтримки транспортування зерна", – повідомило джерело. Зі свого боку міністр закорднних справ України Дмитро Кулеба сказав, що за наявності політичної волі в ООН, Туреччини й України достатньо ресурсів для забезпечення функціонування "чорноморського зернового коридору" без росії. https://biz.censor.net/news/3433926/u_yes_nemaye_byudjetnyh_koshtiv_dlya_tranzytu_ukrayinskogo_zerna_zmi 8. Контакти з усіма сторонами щодо "зернової угоди" буде продовжено, - Гутерріш Бізнес Цензор.-27.07.2023 "Контакти з усіма сторонами буде продовжено, з Туреччиною, Україною, Росією, іншими сторонами, здатними впливати на світовий ринок агропродукції", - сказав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш на пресконференції ООН. Гутерріш зазначив, що він націлений на домовленості, які б відповідали інтересам як Києва, так і Москви. "Ми маємо бути прагматичними (...). І ми маємо робити все, щоб забезпечити доступ агропродукції та добрив з РФ і України на глобальні ринки", - зазначив він, відповідаючи на запитання про те, чи вважає він можливим розробити нову "Чорноморську зернову ініціативу" вже без участі російської сторони. https://censor.net/ua/news/3433831/kontakty_z_usima_storonamy_schodo_zernovoyi_ugody_bude_prodovjeno_guterrish 9. Заради євроінтеграції Україні доведеться скоротити деякі галузі агровиробництва УНІАН: Новини України.- 02.08.2023 В рамках євроінтеграції Україні доведеться навмисно скоротити обсяги виробництва в деяких галузях агросектору . Під удар можуть потрапити найбільш прибуткові галузі українського сільгоспвиробництва - борошномельний комплекс, птахівництво, вирощування плодово-овочевої продукції, йдеться в статті УНІАН. "Можливо, буде розглядатись якесь обмеження виробництва, яке буде працювати за площею", – зазначила екс-посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева. На її думку, нашій державі необхідно брати активну участь у обговореннях щодо того, як найближчим часом буде виглядати аграрна політика ЄС і максимально ефективно відстоювати власні інтереси. Зі схожою ситуацією зіштовхнулась сусідня країна-учасниця ЄС Польща – їй доводиться виготовляти менше молока і молокопродуктів, аби не завдавати клопоту іншим членам Євроспільноти. https://www.unian.ua/economics/agro/integraciya-v-yes-ukrajina-skorotit-deyaki-galuzi-agrovirobnictva-12348534.html

< Назад Названо неочікувані властивості кави з лимоном 17 лют. 2022 р. Лікар із Японії Хіросіге Ітакура рекомендує тим, кому не протипоказана кислота, додавати в каву тонко порізані дольки лимона. Розповідаючи, чому корисно пити каву з лимоном, японський лікар зауважив, що такий варіант популярного напою має гіпотензивну властивість. Про це повідомляє greenpost.ua, пише agronews.ua. «Додавання в каву лимонного соку посилює ефект хлорогенової кислоти, що сприяє зниженню артеріального тиску», — пояснив доктор Хіросіге Ітакура у публікації видання Yahoo News Japan. Лікар пояснив: хлорогенова кислота є поліфенолом, що надає каві його характерного кольору і гіркого присмаку. Цій речовині властиві багато позитивних, що зміцнюють здоров’я якостей – зокрема, кислота сприяє скороченню кількості бляшок на судинних стінках, покращенню стану ендотелію (внутрішній шар кровоносних артерій та судин), підтримує гнучкість та еластичність судинної тканини. Серед інших її оздоровчих властивостей – антибактеріальна дія, сприятливий вплив на печінку, органи зору, стимулювання процесів спалювання жиру в організмі.«Спробуйте класти в напій тонко нарізаний лимон: він багатий на ериоцитрин, який запобігає ожирінню, а також нарірутином, що сприяє профілактиці нежиті та чхання», — поділився рекомендацією Хіросіге Ітакура. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 лютого 2026 року Зміст стор. 1. Хмельницька макаронна фабрика майже повністю на автономному енергозабезпеченні 1 2. Стало відомо, скільки Україна втратить валютної виручки від зупинок експорту соняшникової олії 2 3. Частка вітчизняного сиру на ринку України може впасти нижче 50% 2 4. ЄБРР допоможе впровадженню інновацій в агробізнесі України 2 5. Програма підтримки тваринництва: названо топ-3 важливих для переробників змін 3 6. Як ЄС може сприяти агроекспорту України без шкоди своїм фермерам: озвучено рішення 3 7. Виробництво молока в 2025 році просіло на 5,2% 3 8. Українсько-корейський проєкт виведе перші партії цибулі на ринок ЄС 4 9. Європі бракує індичатини: вікно можливостей для України 4 ---------------------------------------------------------- 1. Хмельницька макаронна фабрика майже повністю на автономному енергозабезпеченні AgroNews.ua . - 03.02.2026 Хмельницька макаронна фабрика (бренд « Тая ») в період відсутності енергопостачання повністю працює на автономному енергозабезпеченні, не зменшуючи робочого темпу, та закриває понад 50% місячної потреби в електроенергії альтернативними джерелами. Загальна місячна потреба фабрики в електроенергії становить 300–350 тис. кВт·год. Щоб зменшити енергетичні ризики, виробник розпочав будувати власну систему енергетичної автономності ще у 2022 році, роблячи ставку на диверсифікацію джерел. Собівартість продукції стрімко зростає, і це неминуче призведе до перегляду цін. У компанії зазначають, що на відміну від вартості електроенергії, виробник не має можливості змінювати відпускні ціни щодня, оскільки зобов’язаний дотримуватися контрактних умов. Через затяжні відключення електроенергії фабрика вимушена працювати в переважній більшості часу на автономному енергозабезпеченні. В регіоні централізоване електропостачання відсутнє фактично по 19 годин, і бізнес тут не виняток. Для фабрики зупинка виробничих ліній — критичний сценарій. У момент аварійного вимкнення на лініях може одночасно перебувати до 25 тонн напівфабрикату, і зупинка процесу сушіння призведе до дуже вагомих виробничих втрат. https://agronews.ua/news/hmelnyczka-makaronna-fabryka-perejshla-na-avtonomne-energozabezpechennya-zberigayuchy-povnu-potuzhnist-vyrobnycztva/ 2. Стало відомо, скільки Україна втратить валютної виручки від зупинок експорту соняшникової олії AgroNews.ua . - 02.02.2026 Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук , зазначає, що втрати валютної виручки у 2026 році в країні від зупинок експорту соняшникової олії через обстріли російських окупантів можуть перевищити $0,6 млрд. Це прогнозування він зробив на основі даних, які свідчать, що обсяг експорту української соняшникової олії у 2020 році (до повномасштабного вторгнення) становив 6,1 млн тонн, в наступному – 4,6 млн тонн. За 10 місяців 2025 року Україна відвантажила лише 3,5 млн тонн продукту. «За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025/26 МР експорт соняшникової олії залишиться на рівні 3,2-3,5 млн тонн, навіть за умови часткового відновлення зернового коридору через Босфор, оскільки інфраструктурні портові потужності втрачено майже наполовину», – підкреслив Захарчук. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-skilky-ukrayina-vtratyt-valyutnoyi-vyruchky-vid-zupynok-eksportu-sonyashnykovoyi-oliyi/ 3. Частка вітчизняного сиру на ринку України може впасти нижче 50% AgroPolit.com . – 03.02.2026 Сироваріння в Україні має глибокі історичні корені, але зараз галузь стикається з високою конкуренцією: частка імпортних сирів у 2025 році зросла до 45%. Ринок України пропонує широкий асортимент від твердих ( Комо, Звенигора ) до кисломолочних сирів, проте через зростання імпорту (на 13% у 2025 році) обговорюються заходи підтримки вітчизняних виробників. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур заявив, що у 2025 році присутність закордонних сирів на вітчизняному ринку збільшилася з 38% до 45% і за умови збереження поточної динаміки, вже у березні-квітні 2026 року частка української продукції може впасти нижче критичної позначки у 50%. Ситуація на ринку сирів стала критичною для харчової безпеки України, тому уряд має відреагувати оперативно. За умови відсутності перспективи розслідувань проти європейських постачальників через політичні чинники, владі варто переключити увагу на посилення державної допомоги місцевим виробникам, вважає Дидур. https://agropolit.com/news/31062-chastka-vitchiznyanogo-siru-na-rinku-ukrayini-moje-vpasti-nijche-50 4. ЄБРР допоможе впровадженню інновацій в агробізнесі України AgroPolit.com . – 03.02.2026 В Європейському банку реконструкції та розвитку повідомили, що банк схвалив програму технічного співробітництва New Horizons («Нові горизонти»), спрямовану на стимулювання інноваційних інвестицій в агропродовольчу систему України. Ключовими напрямками програми New Horizons є стимулювання інвестицій на основі поєднання галузевої аналітики та мапування можливостей для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень; підтримка high-potential сегментів шляхом підтримки таких сфер, як виробництво альтернативних протеїнів і стале інтенсивне сільськогосподарське виробництво. Проєкт повинен стати ключовим інструментом для відновлення національної економіки та прискорення євроінтеграції агробізнесу. Програма орієнтована на підтримку бізнесів, що впроваджують передові технології у виробництво продуктів харчування та сільське господарство. https://agropolit.com/news/31059-yebrr-dopomoje-vprovadjennyu-innovatsiy-v-agrobiznesi-ukrayini 5. Програма підтримки тваринництва: названо топ-3 важливих для переробників змін AgroPortal.ua .- 01.02.2026 Генеральний директор молочної компанії « Волошкове поле » Андрій Табалов , вважає, що д ержавна програма підтримки тваринництва до 2033 року передбачає довгостроковий підхід, якого у молочній галузі давно бракувало. Він зазначив, що ціль у 4 млн т молока на переробку на рік виглядає цілком досяжною. У 2025 році на промислову переробку направлено 3,6 млн т, тобто Україна вже досить близько до цієї позначки. Він додав: «Важливе завдання програми — поступово змінити структуру виробництва молочної сировини, роблячи акцент на розвитку сучасних ферм і зберігаючи важливу роль господарств населення. Наразі співвідношення між молоком від населення та організованих виробників залишається близьким до 50 на 50 і коливається залежно від сезону». Для ринку ця програма має правильний і своєчасний сигнал, виглядає як системний крок. https://agroportal.ua/news/ukraina/programa-pidtrimki-tvarinnictva-nazvano-top-3-vazhlivih-dlya-pererobnikiv-zmin 6. Як ЄС може сприяти агроекспорту України без шкоди своїм фермерам: озвучено рішення AgroPortal.ua .- 01.02.2026 Перспективним напрямком для українського агроекспорту є країни Африки, проте посилення присутності України на цих ринках потребує нарощування конкурентоспроможності, заявив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко , під час форуму. Експерт підкреслив, що розвиток експортної стратегії базується на прагматичному розрахунку: бізнес інвестує лише туди, де бачить потенційну нішу та прибуток. Беззаперечним є європейський вектор, але він залишається серйозним викликом для українських виробників. Євроінтеграція вимагає не лише гармонізації законодавства, а й реальної адаптації виробничих потужностей до стандартів ЄС — від норм захисту рослин і добробуту тварин до кліматичних й екологічних вимог. Додатковим бар'єром є фінансові ризики — африканські контрагенти часто мають проблеми з платоспроможністю та дотриманням строків розрахунків. У таких умовах бізнес потребує гарантій, які дозволять мінімізувати вірогідність несплати за поставлений товар. Олег Хоменко зазначає: «Одним із рішень може бути розвиток «Експортно-кредитного агентства» (ЕКА), яке б могло забезпечити гарантії під час експорту до африканських країн. Якщо держава наразі не має достатнього ресурсу для повного фінансування агентства, варто ініціювати діалог з європейськими партнерами». https://agroportal.ua/news/ukraina/rinok-agroprodukciji-afriki-yak-yes-mozhe-dopomogti-ukrajini-bez-shkodi-svojim-fermeram 7. Виробництво молока в 2025 році просіло на 5,2% AgroTimes.-03.02.2026 Згідно з даними Держстату, протягом минулого року в Україні виробили 6,86 млн тонн молока, що на 5,2% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Сільгосппідприємства виробили 3,19 млн тонн молока, що на 7% більше, ніж у 2024 році. Натомість у господарствах населення обсяги надоїв молока в 2025 році скоротилися на 13,6%, як порівняти з попереднім роком, ‒ до 3,67 млн тонн. Отже, за підсумками 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 46,5%, а господарств населення – 53,5%. Попри блекаути та російські атаки, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України році були одними з найкращих у Європі та світі, вважає Георгій Кухіашвілі , аналітик Асоціації виробників молока. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vyrobnycztvo-moloka-v-2025-roczi-prosilo-na-52/ 8. Українсько-корейський проєкт виведе перші партії цибулі на ринок ЄС AgroWeek .-06.02.2026 Південна Корея розглядає експорт української цибулі як один із напрямів сталого розвитку агробізнесу. В межах українсько-корейського проєкту заплановано відправляти перші партії продукції до Європи під брендом зимової корейської цибулі, при цьому продажі всередині України не будуть обмежені. Цим проектом займаються « Пан Білан » з Одеської області у співпраці з корейськими партнерами. Окрім організації експорту, проєкт передбачає впровадження рідких органічних добрив і сучасних засобів захисту рослин для підвищення якості продукції та екологічності виробництва. Ключовим елементом проєкту є модель, за якою малі фермери формують товарні партії, концентруючись довкола однієї площі — логістичного центру. Продукція учасників надходитиме на цей майданчик, де її сортуватимуть, зберігатимуть і готуватимуть до експорту, що дозволить знизити витрати і підвищити стандарти якості упаковки та маркування для європейського ринку. Проєкт передбачає створення Smart Village — моделі цифровізації, яка охоплює як виробничі процеси, так і соціальну інфраструктуру громади. Цифрові рішення дбатимуть про моніторинг технологій вирощування, логістику та облік продукції. У 2026 році партнери розраховують розпочати експорт як брендованої продукції до європейських країн, водночас зберігаючи можливість реалізації цибулі на внутрішньому ринку. https://agroweek.com/agrobiznes/ukrayinsko-korejskyj-proyekt-vyvede-pershi/ 9. Європі бракує індичатини: вікно можливостей для України AgroWeek .-06.02.2026 Європі бракує індичатини, і це створює відчутне вікно можливостей для українських виробників. Зростання попиту в країнах ЄС може відкрити додаткові ринки збуту для експортерів України за умови приведення продукції у відповідність до європейських стандартів якості та харчової безпеки. Для агропідприємств це можливість збільшити обсяги виробництва та диверсифікувати продуктові лінійки — від свіжого та охолодженого м’яса до перероблених продуктів. Ключовим фактором залишається відповідність санітарним і фітосанітарним вимогам імпортних ринків, підвищення контролю якості, сертифікація за міжнародними стандартами. Необхідні кроки для виходу на зовнішні ринки: потрібні скоординовані дії - розвиток холодового ланцюга, модернізація пакувальних і переробних потужностей, налагодження логістичних маршрутів та пошук надійних торгових партнерів у ЄС. Важливими є інвестиції в сертифікацію та відповідність правилу походження продукції https://agroweek.com/agroekonomika/yevropi-brakuye-indychatyny-vikno-mozhlyvostej/

< Назад Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №1 2024 658 Е45 Економіка підприємства : підруч./ за ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2006. - 615 с. - Бібліогр.: с.610-614 УДК 663 /.664(061):658 Головна увага в підручнику приділена висвітленню фундаментальних і прикладних питань управління підприємством у ринкових умовах господарювання. 336 Л84 Луніна, І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин: моногр./ І.О. Луніна; НАНУ, Ін-т економічного прогнозування. - К.: Наукова думка, 2006. - 432 с.: рис., табл. - (Проект "Наукова книга"). - Бібліогр.: с. . - ISBN 966-00-0640-3 У монографії запропоновано теоретичну концепцію реформування системи міжбюджетних відносин. Досліджено фактори, що впливають на рівень державних видатків, обгрунтовано пропозиції щодо реформування ключових елементів системи державних фінансів України. 336 Л84 Луніна, І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин: моногр./ І.О. Луніна; НАНУ, Ін-т економічного прогнозування. - К.: Наукова думка, 2006. - 432 с.: рис., табл. - (Проект "Наукова книга"). - Бібліогр.: с. . - ISBN 966-00-0640-3 У монографії запропоновано теоретичну концепцію реформування системи міжбюджетних відносин. Досліджено фактори, що впливають на рівень державних видатків, обгрунтовано пропозиції щодо реформування ключових елементів системи державних фінансів України. 349 П68 Правові проблеми публічно-приватного партнерства в аграрних і земельних відносинах: моногр./ Д.В. Бусуйок, П.В. Кулинич, М.Л. Муравська; Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України. - К.: Наукова думка, 2015. - 197 с. - (Проект "Наукова книга"). - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-966-00-1491-6 В монографії розкриваються особливості правового забезпечення публічно-приватного партнерства при здійсненні органами управлінської та сервісної діяльності у сфері використання та охорони земель. 339 Ч-44 Чепурко, Г.І. Ринок праці в Україні: очікувані зміни за членства в СОТ: моногр/ Г.І. Чепурко, Ю.О. Привалов, В.М. Галицький; НАНУ, І-т соціології. - К.: Наукова думка, 2010. - 174 с.: рис., табл. - (Проект "Наукова книга"). - Бібліогр.: с.120-122 . - ISBN 978-966-00-1073-4 У монографії розглянуто головні аспекти створення й функціонування СОТ, соціальні та економічні наслідки приєднання України до СОТ, зміни на ринку праці, загальні наслідки вступу України до СОТ для всіх галузей економіки. Попередня Далі