< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №24 2023 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №24 2023 Павлих, Р.С. Ступінь ураження ліній та гібридів соняшнику несправжньою борошнистою росою в залежності від кліматичних умов / Р.С. Павлих, Н.М. Кутіщева //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2022. - Вип.33 . - С. 65-74. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Поляков, О.І. Особливості росту, розвитку та формування врожайності ріпаку озимого залежно від норми висіву за різних строків сівби / О.І. Поляков //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 99-110. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Поляков, О.І. Продуктивність соняшнику під впливом мінеральних добрив і регуляторів росту / О.І. Поляков, А.Д. Щербак //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 111-122. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Сорока, А.І. Стійкість до засолення калусних культур льону олійного / А.І. Сорока //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Товстановська, Т.Г. Порівняльна характеристика сортів льону олійного за господарськими ознаками в умовах Південного Степу України / Т.Г. Товстановська, В.М. Ніконова, В.О. Лях //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 75-86. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Чехова, І.В. Наукові підходи у сфері ціноутворення на товарну продукцію рослинництва / І.В. Чехова //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2022. - Вип.33 . - С. 141-149. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Попередня Далі

< Назад Історія на тарілці: Як модний макарон став найулюбленішим десертом королів 18 лют. 2024 р. Легка структура, неземний смак та безліч кольорів – усе це про один із найпопулярніших смаколиків у світі Що таке макарон Макарон - це французький кондитерський виріб з яєчних білків, цукрової пудри, цукрового піску, меленого мигдалю і харчових барвників. Зазвичай робиться у формі печива; між двома шарами кладуть крем (ганаш). Назва походить від слова ammaccare (італ. Maccarone / maccherone) — "розбити, розчавити". Готовий виріб м'який, з гладкою поверхнею, тане в роті. Бувають різноманітних смаків. Від королівського двору до МакДональдз: історія появи тістечка макарон та їхня популярність За однією з версій, вони народилися у Венеції в епоху Відродження, а через деякий час з'явилися у Франції завдяки Катерині Медичі, яка на своє весілля з королем Генріхом II привезла до Франції італійського кондитера. Також існує легенда про двох черниць. Сестри Маргарита і Марі-Елізабет придумали десерт, щоб перехитрити суворі монастирські дієтичні правила, за що були прозвані "сестри Макарон". Саме у Франції макарон знайшли свою справжню популярність. Макарон - це особлива віха у французькій кулінарії, тому саме зображення цього смаколика можна зустріти приблизно скрізь - на плакатах, картинах і навіть одязі. Пам'ятайте, що їла Марія-Антуанетта в однойменному фільмі Софії Копполи? Так, це були макарон, виготовлені для фільму відомим кондитерським будинком Ladurée. Тістечка стали настільки популярними, що наразі їх продають навіть у МакДональдзі. Цікаво, що французька компанія Boudoir de Marie-Antoinette може доставити макарон із Франції. Компанія зберігає традиції і бажання створювати макаруни такими, якими обожнювала їх Марія-Антуанетта в XVIII столітті. Як виглядають макарон Відмінною рисою макаронів є величезна колірна розмаїтість - жовті, молочні, рожеві, фіолетові, блакитні, зелені, червоні і навіть чорні. Всі барвники, що використовуються для приготування якісного французького десерту, неодмінно повинні бути натуральними. Смакова різноманітність також велика: мигдальні, шоколадні, кавові, фісташкові, полуничні, малинові, лимонні, квіткові, лавандові і навіть із сиром. https://www.depo.ua/ukr/life/istoriya-na-tarilci-yak-modniy-smakolik-makarun-stav-nayulyublenishim-desertom-koroliv-20180808818548 Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 28 червня по 5 липня 2022 року Попередній допис Наступний допис Українські виробники сиру змушені скорочувати виробництво. Це місце займає імпорт Agravery.-05.07.2022 Попит на сир падає, деякі виробники навіть скоротили виробництво. Це не зменшило пропозицію, тому що імпорт сиру швидко відновлюється. Про це повідомляє ІНФАГРО. Не останньою причиною зниження продажів є досить висока ціна на сир. Виробники в крупному опті не готові віддавати традиційні сорти дешевше, а з націнкою мереж сир стає продуктом недоступним для багатьох споживачів. Схоже і виробникам, і мережам уже варто повертатися до довоєнних інструментів акційних розпродажів товару. А можливо варто й просто знизити ціни. Окремих виробників сиру у цій ситуації рятує експорт, але і там немає особливого заробітку через дорогу логістику. Окремі компанії змогли налагодити експорт сиру в країни ЄС, але там за нього дають ще менше, ніж при експорті у Казахстан. Виникає запитання: якщо є можливість віддавати за такою низькою ціною товар на експорт, то чи не зависокі виставляються ціни для внутрішнього ринку? Напевно ж навіть ціна в 160 грн/кг може бути в межах собівартості… Гірша економіка зараз у виробництві сирних продуктів. При однаково дорогій (з сирами) логістиці до основного ринку збуту, Казахстану, ціни залишаються практично на довоєнному рівні. Але при таких цінах сподіватися на значні продажі не варто, імпортери будуть поступово переключатися на альтернативну продукцію з інших країн, в першу чергу росії. Випуск сиру зростав кілька місяців поспіль, а в червні, скоріш за все, це зростання припиниться з урахуванням слабкого споживчого попиту і проблем з експортною логістикою. За приблизними оцінками, в червні зварили лише на 5% менше сичужних сирів, ніж в червні минулого року. Сирних продуктів виробляють значно менше ніж торік, бо експорт суттєво впав і споживання також. У червні сирного продукту вироблено приблизно на 35% відсотків менше, ніж в аналогічний період минулого року. Причин розраховувати на збільшення виробництва сиру і сирних продуктів поки що немає. Ринок якщо і буде зростати, то за рахунок імпорту. аgravery.com В Україні планують побудувати 7,1 ГВт нових потужностей зеленої енергетики Agravery.-05.07.2022 Міністр енергетики України Герман Галущенко взяв участь в режимі онлайн у експертній дискусії високого рівня «Зелена енергетика для відновлення післявоєнної України», що відбулася в Брюсселі. Участь у заході також взяли Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон, заступник директора Секретаріату енергетичного співтовариства Дірк Бушле, міжнародні та українські галузеві експерти. Герман Галущенко наголосив, що зелена трансформація буде в центрі післявоєнного відновлення України. Декарбонізацію енергетичного сектору України планується проводити, зокрема, завдяки розвитку безпечної та вуглецево-нейтральної ядерної енергетики. Також передбачається поетапна відмова від вугільних електростанцій, розвиток відновлюваних джерел енергії, розгортання акумулюючих потужностей. «Наша мета – побудувати 7,1 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, переходячи на ринкові моделі стимулювання зеленої енергетики, зокрема, «зелені» аукціони. Ми також плануємо на першому етапі встановити 750 МВт акумулюючих потужностей. Це підвищить стабільність енергетичної системи», - заявив Герман Галущенко. Вагомий внесок в зелену трансформацію може зробити розвиток водневої енергетики. «Ми розглядаємо 10 ГВт експорту водню з України до ЄС, який окреслила Єврокомісія як наш стартовий показник», - зауважив міністр. «Отримавши статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, ми маємо думати про досягнення цілей Європейської зеленої угоди одночасно з іншими державами ЄС. Ми розроблятимемо нашу політику з повною повагою до європейського законодавства, наших майбутніх зобов’язань щодо членства в ЄС і в повній координації з нашими європейськими партнерами», - підсумував Герман Галущенко. аgravery.com Мінагрополітика активно працює над збільшенням логістики через західні кордони AgroNews.ua. – 03.07.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства України активно працює над вирішенням питання розблокування експорту зернових культур. Уже понад 20 компаній планують або розпочали будувати перевалки в зонах, де пролягають нові логістичні маршрути. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час телеефіру Всеукраїнського марафону в програмі «Подробиці», пише agronews.ua. «Ми активно працюємо над збільшенням логістики через західні кордони. За цей місяць очікуємо близько двох мільйонів тонн експорту зерна, яке вже перейшло за новими логістичними маршрутами: це Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина. І маємо потенціал до збільшення. Понад 20 компаній планують або розпочали будувати перевалки в цих зонах. Ми проводимо переговори з ЄС і в кінці липня буде окрема зустріч із широким колом учасників на рівні міністрів – аграрних, транспортних відповідних країн, щоб збільшувати європейську інфраструктуру в першу чергу за вагонами і траками, бо їх катастрофічно не вистачає», – наголосив Міністр. Як зазначив Микола Сольський, основні точки, над якими потрібно працювати з європейцями за цим питанням, уже визначені. Це будуть конкретні кроки, і робота вже триває. Міністр підкреслив, що робота міністерства також сконцентрована над вирішенням питань зі зберігання та вивезення врожаю. «Аграрії, які збирають і збиратимуть урожай ближче до лінії фронту, намагатимуться вивезти його на зберігання ближче до центру та заходу країни. Тому особливо в цих місцях буде потреба в додатковому зберіганні. Над цим активно працював бізнес, щоб завезти на ці території мобільне одноразове зберігання. Також міністерству у цьому дуже допомогли Англія та Канада. І вже з наступного місяця ми розкажемо аграріям про додаткові можливості зберігання зерна», – сказав Микола Сольський. agronews.ua Україна увійде в новий сезон із 3 млн тонн соняшнику AgroNews.ua. – 03.07.2022 Виробництво соняшникової олії в Україні у поточному сезоні планується на рівні 5-5,2 млн т. Про це під час пресконференції заявив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua , пише agronews.ua. За його прогнозами, експорт соняшникової олії цього року становитиме 4,2-4,3 млн т. «Очікується, що перехідні залишки по соняшнику становитимуть 2,5-3 млн т, а соняшникової олії — близько 600 тис. т», – уточнив Степан Капшук. Він додав, що внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні становить близько 400 тис. т, але попит з боку населення на олію падає. agronews.ua Названо країни, які покриють нестачу українського зерна на світових ринках AgroNews.ua. – 02.07.2022 Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв’язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки. Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич, пише agronews.ua. За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики. «Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку. Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю. «Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. agronews.ua Євросоюз збільшує імпорт молочної продукції з України AgroNews.ua. – 02.07.2022 Торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Такі дані Європейської асоціації молочної торгівлі Eucolait навів партнер проєктів аналітичного агентства «Інфагро» Максим Фастєєв, повідомляє Milkua.info , пише agronews.ua. Як зазначили в Eucolait, виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. «Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер», — зазначають експерти. На їхню думку, війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці. «Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі», — додають спеціалісти. Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє, пояснюють в Eucolait. agronews.ua У Мінагрополітики озвучили 3 основні задачі для АПК AГРОПОЛІТ. -04.07.2022 У воєнний час агросектор України зіткнувся з багатьома викликами, основними з яких є розблокування морських портів, сприяння у експорту агропродукції у країни Євросоюзу та покращення інфраструктури у ЄС для доставки агропродукції до портів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. «Вони (задачі) пов’язані з інфраструктурою: відкриття моря, спрощення виїзду продукції в бік ЄС та збільшення інфраструктурних можливостей, щоб доїхати через західні крани до портів», – сказав міністр. Він наголосив, що валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі. Довоєнні темпи виглядали так: у січні – $3 млрд 137 млн, у лютому – $ 2 млрд 540 млн. У березні вже було $ 841 млн, а в квітні – $ 901 млн і в травні – $ 1 млрд 213 млн. Тобто за березень-травень агроекспорт склав – $ 2 млрд 955 млн, тоді як це була традиційна сума за один місяць. agropolit.com/news/ Єдиний в Україні виробник органічного нектарину поставить на ринок 40 т плодів AgroPortal.ua.-02.07.2022 Господарство «Дунайський аграрій» на Одещині розпочало збір органічного нектарину. Цього сезону планують зібрати до 40 т плодів. Про це AgroPortal.ua розповів власник господарства «Дунайський аграрій» Роман Дяжук. «Цього року врожаєм нектарину не дуже задоволений, оскільки весна видалася холодною, і під час цвітіння не було достатнього запилення дерев. В пізніший термін пройшло декілька непотрібних для нектарину дощів, які вплинули на плоди — вони почали розтріскуватися», — розповідає Роман Дяжук. За його словами, оскільки нектарин органічний, то він незначно, але дорожчий за традиційний фрукт. «Органічна продукція повинна коштувати дорожче, адже виробники мають менший врожай та більше ризиків, ніж за традиційного виробництва. Хоча супермаркети хочуть отримати продукцію за ціною звичайного фрукту. Якби було 1 тис. т звичайного нектарину, і з них 100 т органічного — інша справа, та маємо лише 40 т органічного нектарину на всю Україну». Роман Дяжук розповів, що наразі тестується виробництво соку з нектарину, таким чино вдасться переробити плоди 2-3 сорту. agroportal.ua Законопроєкт про географічні зазначення пройшов перше читання AgroPortal.ua.-01.07.2022 Верховна Рада України 1 липня 2022 року прийняла в першому читанні законопроєкт «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів» (№5616). Відповідне рішення підтримали 297 народних обранців, говориться у повідомленні парламенту. Метою законопроєкту є забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на географічні зазначення із правом Європейського Союзу в частині дотримання правил захисту географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.«Перегляд чинного законодавства України у сфері охорони прав на географічні зазначення, зокрема особливостей правової охорони географічних зазначень, традиційних гарантованих особливостей, захисту прав та застосування схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів зумовлений необхідністю забезпечити ефективне виконання зобов’язань у межах ратифікованої Україною 16 вересня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони», — пояснили у Верховній Раді. agroportal.ua Аграрії закликають уряд упередити кризу в галузі AgroPortal.ua.-01.07.2022 В аграрному секторі економіки України склалась надзвичайно складна ситуація, яка потребує негайного вирішення. Про це йдеться у зверненні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України» та ВГО «Українська аграрна конфедерація» до уряду та Президента України Володимира Зеленського. За підрахунками експертів, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом із залишками минулого року складе близько 65-70 млн т. За нинішніх темпів експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців, повідомляє УКАБ. Як йдеться у зверненні, перспектива переповненості складів зерном, неможливість його продати, відповідна відсутність коштів для закупівлі ресурсів уже зараз ставить серйозне питання щодо доцільності посіву під урожай наступного року. В результаті до 10-15 млн га полів на підконтрольній Україні території можуть бути не засіяні під урожай 2023 року. «Це призведе до заростання полів бур’янами, банкрутства тисяч сільгосппідприємств та невиплати орендної плати за землю. Майже половина з 7 млн власників земельних ділянок (паїв) втратять значну частку свого доходу у вигляді орендної плати сумарно на 30-50 млрд грн. У сільському господарстві зайнято близько 2,7 млн населення України, з них 520 тис. осіб — наймані працівники, більшість із яких можуть втратити роботу», — наголошується у зверненні. Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення непоправних наслідків для аграрного сектору економіки України провідні аграрні асоціації спонукають урядовців почути заклики щодо існування нагальних проблем агросектору. agroportal.ua Укроліяпром: Заводи вироблятимуть олію за умови експорту AgroPortal.ua.-30.06.2022 Наразі 500 тис. т соняшникової олії залишаються заблокованими на заводах і в портах. При цьому і надалі виробляється 200-250 тис. т олії на місяць. Про це під час пресконференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом» повідомив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. «З початку війни масово, у тисячу разів, зріс експорт соняшнику, і це теж правильно, але я завжди говорив, що соняшник у світі не експортується. І щойно Україна почала його експортувати, ціна з 20 тис. грн з’їхала до 9 тис. грн за тонну. У червні вивезено 500 тис. т соняшнику, який ми могли б переробити. У нас є така можливість, наші заводи знаходяться на неокупованих територіях, але через відсутність змоги реалізувати продукцію вони простоюють, і це насторожує», — зазначає Степан Капшук. За його словами, за 27 днів вдалося відправити на експорт залізницею лише 82 тис. т олії та 52 тис. т шроту . Враховуючи те, що кожен третій долар в АПК приносить саме олія, обсяг експорту дуже малий. Раніше олія експортувалася до Індії, Китаю. Майже 50% українського шроту йшло до Китаю. Останній маршрут з 43 вагонів однієї компанії так і не вдалося відвантажити. «Я був дуже здивований, коли «Укрзалізниця» показала у розрізі вантажів, що вони відправляють зерно, цемент, руду — все що завгодно. А де ж олія? А виявляється, її немає», — коментує Степан Капшук. Не менш проблематичним залишається питання шроту. За словами експерта, він не затребуваний в Україні, хоча це білковий корм, який можна було б використовувати для відгодівлі тварин. Сьогодні його просто утилізують. agroportal.ua Дефіциту фруктів та овочів в Україні не буде, - Мінагрополітики Цензор НЕТ.-04.07.2022 В Україні не очікується дефіцит овочевих культур через тимчасову окупацію деяких південних регіонів країни. Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Міністерства аграрної політики та продовольства. В Україні завжди було надвиробництво плодово-ягідних культур, і врожай із Вінницької, Чернівецької, Хмельницької, Дніпропетровської, Львівської та Полтавської областей може забезпечити внутрішні потреби, наголошують в міністерстві. "Цього року деякі області, враховуючи ситуацію, збільшили площі посадки овочів "борщового набору", щоб перекрити нестачу через тимчасову окупацію південних областей та бойові дії на території України", - пояснив директор департаменту аграрного розвитку Ігор Виштак. За його даними, цього року в тимчасово окупованій Херсонській області овочеві культури було посіяно на 40 тис. га, що становить близько 15% від сумарних площ під ними в країні, але втрату цього врожаю можна замістити поставками з п'яти областей Центральної України, які також є великими виробниками овочів. "Через тимчасову окупацію південних територій українці справді можуть відчути обмежену пропозицію ранніх овочів та фруктів, але не надовго - у міру дозрівання цих культур у Центральній, Західній, Північній Україні та від українських тепличних господарств, із затримкою два-три тижні, це питання буде вирішено", – уточнив Виштак. За його даними, можливі перебої з поставками кавунів, які вирощуються переважно на Херсонщині. "Що стосується кавунів, то тут ситуація складніша. Звичайно, херсонських кавунів нам не замінить ніхто, і розраховувати на низьку вартість цього року не варто, але врожай із Центральної та частково Південної України дещо компенсує цей брак", - пояснили у міністерстві censor.net/ua/news/ Україна через війну втратила частину експорту: у Мінекономіки озвучили дані Obozrevatel.-02.07.2022 За перше півріччя 2022 року експорт із України скоротився на 23,7% порівняно з першим півріччям 2021-го і склав $22,8 млрд. -$7,42 млрд). Порівняно з другим кварталом минулого року скорочення експорту у другому кварталі поточного склало понад 45,8% (-$7,42 млрд). При цьому у фізичних обсягах зменшення квартального експорту склало ще значнішим – 55,6%, тобто на 20,8 млн тонн. У другому кварталі експортували 16,6 млн тонн вантажів, повідомив заступник міністра економіки України Тарас Качка у Facebook . Ключова причина скорочень – блокування портів окупаційними військами країни-терориста. Скорочення перевезень морським транспортом у другому кварталі порівняно з першим склало 86,5% (-21,6 млн тонн). При цьому важливо зазначити, що ситуація з експортом у розрізі місяців стабілізувалася і навіть покращала. Експорт у травні та червні відновив зростання після різкого падіння у березні. Зростання експорту відбулося як за вартістю, так і за обсягами. "У червні ми експортували 5,8 млн тон вантажів на суму $3,177 млрд. При цьому слід звернути увагу на те, що у червні відбулося значне скорочення експорту залізної руди – 1,75 млн тон проти 2,27 у травні. Натомість істотно зріс експорт насіння соняшнику 537 тисяч тон у червні. При цьому олія лишається найбільш прибутковою статтею експорту – $437 млн", – зазначив Качка. До топ-10 товарів щодо експорту у червні увійшли: масло; кукурудза; насіння соняшника; руда; сталь; дроти; м'ясо птиці; труби; чавун; соя."Торгівля лишається диверсифікованою. Експорт 223 позицій на рівні 4 знаків класифікації перевищував $1 млн протягом місяця", – додав заступник міністра. Зазначається, що географічно експорт повністю орієнтований на Євросоюз. Так, 78% постачань у другому кварталі 2022 року припадало на ЄС. Проте торгівля з іншими країнами світу скоротилася на 80%. news.obozrevatel.com/ukr/ Греція запропонувала свої кораблі для вивезення українського зерна - Столтенберг УНІАН: Новини України.-30.06.2022 Інші країни НАТО також залучені до різних дипломатичних зусиль, аби добитися укладення певної угоди для розблокування експорту українського зерна. Греція оголосила, що готова допомогти кораблями для експорту українського зерна , заблокованого Росією. Як передає кореспондент УНІАН, про це Столтенберг сказав на брифінгу у Мадриді після завершення саміту за участі голів держав та урядів країн-членів Альянсу. Столтенберг сказав, що країни-члени Альянсу координують і обмінюються думками щодо різних зусиль, до яких вони залучені з метою експорту зерна з України. При цьому він зазначив, що президент РФ Володимир Путін і Китай розповсюджують дезінформацію про кризу продовольства у світі. "Ця криза продовольства не спровокована санкціями країн НАТО, вона спричинена війною президента Путіна. І найкращий спосіб припинити кризу продовольства - це припинити війну. І президент Путін може завершити війну завтра шляхом виведення його сил (з України)", - наголосив Столтенберг. Генсекретар також розповів про те, що намагаються робити різні країни-члени Альянсу для допомоги Україні в розблокуванні експорту зерна за кордон. Зокрема, за його словами, Туреччина намагається сприяти досягненню певної угоди з цього питання, а Греція оголосила, що готова допомогти кораблями для експорту українського зерна."Інші союзники залучені до різних дипломатичних зусиль, аби добитися укладення певної угоди, аби надати можливість кораблям здійснювати транспортування збіжжя у Чорному морі", - сказав Столтенберг. Крім того, він сказав, що Литва, Румунія та інші країни розповіли про зусилля про розширення сухопутних можливостей на залізниці для експорту українського зерна. "Дуже важко повноцінно компенсувати те, що ми можемо транспортувати на кораблях, але по суходолу, це також маршрут, і декілька союзників НАТО долучені до цього", - додав він. Як повідомляв УНІАН, 29 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що до вторгнення Росії в Україну не було загрози масштабного голоду в світі. Він наголосив на необхідності зробити все можливе для зняття російської блокади українських морських портів. www.unian.ua Британські літаки можуть допомогти в експорті зерна з України УНІАН: Новини України.-29.06.2022 Це буде можливо у разі, якщо сторони конфлікту досягнуть домовленостей про вивезення українського зерна морем. Британія може направити літаки для патрулювання маршрутів, якими просуватимуться судна з українським зерном . Як повідомляє Sky News , про це заявив міністр оборони Великобританії Бен Воллес. За його словами, розвідувальні літаки Rivet Joint або P8 Poseidon могли б патрулювати райони Чорного моря. Це буде можливо у разі, якщо сторони конфлікту досягнуть домовленостей про вивезення українського зерна морем. Він зазначив, що головна роль Британії у такій операції може полягати у "розвідці та спостереженні за безпекою". При цьому він зазначив, що ймовірність відправлення британських військових кораблів до Чорного моря не розглядається. "Ми не збираємося посилати наші кораблі в Чорне море, тому що це означало б, що ми маємо попросити Туреччину зняти блокаду", - заявив міністр. www.unian.ua Частина підприємств з виробництва соняшникової олії не буде задіяна через війну - експерт УНН.-.04.07.2022 Частина переробних підприємств, через окупацію українських територій, не будуть задіяні 2022 року у виробництві соняшникової олії. На це в коментарі УНН вказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов. "В Україні за останні 23 роки сформована потужна олійно-жирова галузь. Останніми роками вироблялося близько 6 млн тонн соняшникової олії. Підприємства будувалися в усіх регіонах країни і здійснювали переробку майже всього вирощеного в країні соняшнику. На жаль, переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині і Луганщині, через окупацію цих областей, не будуть задіяні 2022 року у процесі переробки соняшника", – повідомив Пугачов. Щодо посівів соняшника, експерт розповів, що основні площі розташовані в центральних та східних регіонах України. Прогнозується, що в цьому році виробництво насіння скоротиться вдвічі. "Якщо в Україні у 2021 році соняшником було засіяно 6,5 млн га, то в поточному році лише 72,0% від минулорічного – 4,6 млн га. Цей показник відповідає рівню 2010-2011 років. У подальшому площі під соняшником в країні зростали. Лідерами за площею посіву соняшнику є Дніпропетровська (понад 600 тис. га), Кіровоградська (понад 580 тис. га), Миколаївська (420 тис. га), Одеська (380 тис. га), Харківська (250 тис. га) та Черкаська області (245 тис. га). За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва насіння соняшнику зменшаться у 2022 році майже вдвічі – до 7,9-8,8 млн тонн, проти 14,9 млн тонн у 2019-2021 роках", – зазначив експерт. Попри скорочення посівних площ та зменшення кількості переробних підприємств, оцінка науковців показує, що обсяги виробництва насіння соняшнику повністю забезпечать потреби населення України в олії та дозволять експортувати 3,1-3,5 млн тонн соняшникової олії. "Експорт продовольства раніше здійснювався морським транспортом, який зараз заблоковано. Альтернативними варіантами є переорієнтація експортних шляхів до західних кордонів та вивезення продукції залізницею та автомобільним транспортом до країн ЄС. Європейський ринок стає чи не єдиним ринком збуту, який залишився в українських товаровиробників. Проте, можливості такого експорту є набагато меншими, порівняно із морським транспортом. При цьому вантажні перевезення є дорожчими, а транзит довшим, що збільшує кінцеву вартість харчових продуктів", - зазначив він. http://www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 березня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 березня 2025 року Зміст стор. 1. Китай та Індія стають драйверами українського ринку гороху 1 2. Мед з України з’явився на полицях крамниць у Норвегії 2 3. Чи готові українські фермери до Євросоюзу 2 4. У лютому Україна відновила експорт цукру до країн Євросоюзу 2 5. В Україні активізувався ринок молочних консервів 3 6. Київська макаронна фабрика «Ярослав» випустила новий продукт 3 7. МХП запустить нову лінійку продуктів 3 8. Держпродспоживслужба оновила вимоги до маркування насіння в Україні 3 9. В Україні вперше видали аграрну ноту 4 10. Євросоюз може надати Україні привілейований доступ на свій ринок 4 11. Україна у 2025 році зможе виробляти біометану на 100 млрд євро 4 12. Болгарія стала основним покупцем українського цукру 5 13. У Україні розробляють стратегію, яка має збільшити експорт до $77 млрд 5 14. Рибопродукти України: куди експортуються і чиї ринки скоро відкриються 5 15. Йогуртові соуси від Молокія змагатимуться за нагороду World Food Innovation Awards 2025 6 16. Україна нарощує експорт соєвої олії 6 17. Коливання цін на соняшникову олію у світі негативно вплинуло на український ринок 6 18. Україна є продовольчим щитом ЄС – ВАР 7 ---------------------------------------------------------------- 1. Китай та Індія стають драйверами українського ринку гороху Agravery. - 12.03.2025 Аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК , створеного в межах ВАР, повідомляють, що ринок українського гороху нещодавно отримав дві важливі позитивні новини, що можуть вплинути на цінові тенденції та торгівлю у найближчі місяці. По-перше, Китай сертифікував український горох. По-друге, безмитна торгівля з Індією, яка була під загрозою скасування, мала закінчитися в лютому, була продовжена до кінця травня 2025-го року. Водночас в Індії є погодні проблеми, що можуть вплинути на врожай і, відповідно, на подальшу політику торгівлі. Сертифікація Китаєм українського гороху означає, що вже у новому сезоні наша продукція розпочне експорт на новий ринок. https://agravery.com/uk/posts/show/kitaj-ta-india-staut-drajverami-ukrainskogo-rinku-gorohu 2. Мед з України з’явився на полицях крамниць у Норвегії AgroNews.ua . - 13.03.2025 Український мед має неперевершену якість і смак, що визнають багато споживачів за кордоном. Щороку він завойовує дедалі більше полиць у торговельних мережах по всьому світу. Нещодавно він з’явився і у Норвегії. Компанія Beehive, новітнє українське підприємство, яке спеціалізується на виробництві меду, розмістило інформацію про це на офіційній сторінці у соцмережах: «Тепер продукція Beehive офіційно представлена на полицях магазинів у Норвегії! Якісний український мед тепер на поличках у мережі Ekomarket Norge. Ми завжди вірили, що якісний мед не знає кордонів, і сьогодні робимо ще один крок до того, щоб натуральний український продукт смакували у всьому світі», – йдеться у дописі. https://agronews.ua/news/med-z-ukrayiny-zyavyvsya-na-polyczyah-kramnycz-u-norvegiyi/ 3. Чи готові українські фермери до Євросоюзу AgroNews.ua . - 11.03.2025 Український агросектор стоїть на порозі великих змін. Євроінтеграція, нові технології, виклики клімату та економічні труднощі – усе це впливає на майбутнє фермерства. Чи готові українські аграрії до змін? Як адаптуватися до нових реалій? Чому ЄС потребує українського зерна, і що мають робити фермери, щоб вижити в майбутньому? Відповіді на ці питання – у 2 частині інтерв’ю на YouTube-каналу «AgroTalk» обговорили Григорій Шамрицький та в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України (2019), доктором аграрних наук Ольгою Трофімцевою . Ольга Трофімцева відповіла на питання, чому ЄС потрібні наші фермери. Вона сказала, що аграрії України мають чимало переваг, і в Європі це розуміють. Українські фермери технологічні, інноваційні, адаптивні. Важливо не просто приєднатися до ЄС, а стати невід’ємною частиною європейського аграрного простору, зайняти свою нішу та використати всі можливості для розвитку. Трофімцева поділилася своїми думками, що потрібно фермерам для виживання та розвитку, про перспективи малого тваринництва та переробки, яка роль технологій в агросекторі України у найближчі роки, якою буде Україна через 10 років в аграрному сенсі. https://agronews.ua/news/chy-gotovi-ukrayinski-fermery-do-yevrosoyuzu/ 4. У лютому Україна відновила експорт цукру до країн Євросоюзу AgroNews.ua . - 11.03.2025 За перші 6 місяців 2024/25 МР (з вересня 2024 по лютий 2025) Україна експортувала понад 403,5 тис. т цукру. 98,4% обсягу було спрямовано на Світовий ринок, 1,6% — країни ЄС. Експорт в ЄС відновився у лютому місці і склав 6 559 т. Основними країнами ЄС, куди поіхав український цукор, стали Болгарія (72% експортованого обсягу), Греція (12%) та Італія (12%). Головними напрямками експорту українського цукру у перші 6 місяців 2024/25 МР залишаються: Туреччина (18% всього експорту); Лівія; Північна Македонія; Сомалі; Шрі-Ланка. У виробничому сезоні 2024 українські цукровики виробили 1,8 млн. т цукру. Обсяг внутрішнього ринку в Україні наразі оцінюється в 900 тис. т на рік. https://agronews.ua/news/u-lyutomu-ukrayina-vidnovyla-eksport-czukru-do-krayin-yevrosoyuzu/ 5. В Україні активізувався ринок молочних консервів AgroNews.ua . - 11.03.2025 Ринок молочних консервів поступово оживає. Активізується укладання зовнішніх контрактів. З початком весни очікується пожвавлення внутрішніх продажів. Кондитери почнуть готуватися до Великодньої торгівлі. Та й мережі зазвичай під свята збільшують замовлення консервів . Ціни на молочні консерви найближчим часом навряд чи зростуть. Великої потреби для цього у виробників немає, рентабельність випуску згущеного молока в цьому сезоні і так не була збитковою, а зараз ще і сире молоко подешевшало. Стрімке нарощування виробництва молочних консервів здається вже припинилося, внутрішній ринок виглядає насиченим. Тільки помітне збільшення зовнішнього попиту може спонукати до нарощування випуску. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-aktyvizuvavsya-rynok-molochnyh-konserviv/ 6. Київська макаронна фабрика «Ярослав» випустила новий продукт AgroNews.ua . - 10.03.2025 Пресслужба концерну «Ярослав» повідомляє, що фабрика випустила новий продукт – цільнозернові макарони. Макарони мають природний колір завдяки використанню виключно цільнозернового пшеничного борошна та питної води, низьку калорійність – лише 320 ккал на 100 г., багаті на залізо, магній, фосфор, калій, марганець, кальцій, а також вітаміни групи B (B1, B2, B9), E та PP. Макарони (вагою 500 г) доступні в усіх Фірмових магазинах «Ярослав» та в нашому інтернет-магазині. https://agronews.ua/news/kyyivska-makaronna-fabryka-yaroslav-vypustyla-novyj-produkt/ 7. МХП запустить нову лінійку продуктів AgroNews.ua . - 08.03.2025 У квітні МХП планує запустить нову лінійку продуктів, повністю виготовлених з курятини «Наша Ряба». Серед них — ковбаса, сосиски та шинка. Нова лінійка включатиме дев’ять продуктів, зокрема сосиски, шинку та ковбасу, у ціновому сегменті «середній плюс». Ключова особливість — 100% курятини без додавання сала чи жиру. Виготовлення продукції здійснюватимуть на двох підприємствах компанії. Заступник голови правління МХП з маркетингу Олег Шмуляєв зазначає: «Ми націлені на споживачів із запитом на здорове харчування — мʼясо курки сприймається як більш дієтичне у порівнянні зі свининою». У МХП вважають це трендом на найближчі три роки. У планах МХП — зайняти 2,5% ринку у цьому сегменті протягом двох років і досягти виробництва 10 тис. т щороку. Суму інвестицій у запуск в компанії відмовились назвати. https://agronews.ua/news/mhp-zapustyt-novu-linijku-produktiv/ 8. Держпродспоживслужба оновила вимоги до маркування насіння в Україні AgroNews.ua . - 07.03.2025 У повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наголошується, що Держпродспоживслужба звертає увагу на важливість дотримання нових вимог до маркування насіння, враховуючи перенасичення ринку цими продуктами. Відомство рекомендує ретельно перевіряти репутацію продавців, а також документи, які супроводжують насіння. Всі партії насіння, призначені для реалізації, мають супроводжуватись сертифікатами, що підтверджують сортові та посівні якості. Зокрема, це стосується сертифіката, що підтверджує сортові якості, і сертифіката, що засвідчує посівні. Важливим є те, що партії насіння тепер маркуються оновленими етикетками відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України. На лицьовому боці етикетки, зокрема, лівий край з написом білого кольору на чорній смузі замінено на «Міністерство аграрної політики та продовольства України». Також додано інформацію про країну походження, маркування гібридів, а в полі «додаткова інформація» зазначається «ГМО» для генетично модифікованого насіння, «повторне визначення» для насіння, щодо якого проводилось повторне визначення показника схожості, а також інформація про препарати та діючі речовини для обробленого насіння. https://agronews.ua/news/derzhprodspozhyvsluzhba-onovyla-vymogy-do-markuvannya-nasinnya-v-ukrayini/ 9. В Україні вперше видали аграрну ноту AgroPolit.com . – 12.03.2025 В Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомили, що Реєстр аграрних нот вперше зафіксував пілотну видачу аграрної ноти з депонуванням у Центральному депозитарії, що є знаковою подією для розвитку цього фінансового інструменту на ринках капіталу. Цей процес відбувався за підтримки Національного депозитарію України, що веде Реєстр аграрних нот. Аграрна нота – це новий фінансовий інструмент, який є неемісійним цінним папером, що підтверджує зобов'язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або виплатити грошову суму відповідно до умов договору. В НКЦПФР зазначається: «Запуск аграрних нот є важливим етапом для розвитку та діджиталізації ринків капіталу. Ми доклали максимум зусиль, щоб створити прозору та ефективну систему обігу цього інструменту. Перший випуск підтвердив готовність ринку до змін, але також окреслив аспекти, які необхідно доопрацювати для повної функціональності інструменту». https://agropolit.com/news/29693-v-ukrayini-vpershe-vidali-agrarnu-notu 10. Євросоюз може надати Україні привілейований доступ на свій ринок AgroPolit.com . – 11.03.2025 ЄС може надати Україні привілейований доступ до єдиного ринку союзу у рамках остаточної мирної угоди, що має допомогти відновити зруйновану війною українську економіку. Брюссель обере, які сектори відкрити для Києва, а до яких не надавати доступ. Зокрема, основна увага зосереджена навколо української оборонної промисловості, яка активно розвивається і забезпечує 55% зброї для власної армії. Безмитний доступ до української зброї принесе Києву прибутки, тоді як країни ЄС збільшать власні військові арсенали. Відкриття ринку ЄС для України також може прискорити євроінтеграцію. Офіційні особи ЄС наполягали, що рішення про просування України до повноправного членства будуть повністю ґрунтуватися на заслугах країни, включаючи наближення законодавства до вимог ЄС та інші необхідні реформи. https://agropolit.com/news/29689-yevrosoyuz-moje-nadati-ukrayini-privileyovaniy-dostup-na-sviy-rinok 11. Україна у 2025 році зможе виробляти біометану на 100 млрд євро AgroPolit.com . – 11.03.2025 Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха заявлляє, що біометан, який в Україні поступово починають виробляти з відходів тваринництва та рослинництва, коштує близько €900 за тисячу куб. м ($1500 за т). Він зазначив, що до кінця 2025 року в країні може вироблятись близько 110 млн куб. м біометану, його вартість складає орієнтовно €100 млрд, тому він є перспективним товаром для експорту за кордон. Гелетуха навів тезу міністра аграрної політики Віталія Коваля , який ставить перед відомством задачу наростити середню вартість тонни експортованої з України продукції. Зараз вона складає лише $315, тоді як в Польщі цей показник — $1560, а в Італії — $2670. у 2025 році в Україні запрацює ще чотири біометанові підприємства. Разом з трьома вже діючими, їх розрахункова потужність складе 110 млн куб. м на рік, а вартість виробленого газу — €100 млрд. https://agropolit.com/news/29685-ukrayina-u-2025-rotsi-zmoje-viroblyati-biometanu-na-100-mlrd-yevro 12. Болгарія стала основним покупцем українського цукру AgroPolit.com . – 10.03.2025 За перші шість місяців 2024 – 2025 МР ( з вересня 2024 по лютий 2025 року), Україна експортувала понад 403,5 тис. т цукру, повідомили в Національній асоціації цукровиків України «Укрцукор». Переважна більшість цього обсягу – 98,4% – спрямована на світовий ринок, тоді як 1,6% пішло до країн Євросоюзу. У лютому експорт українського цукру до ЄС склав 6559 т. Основними країнами-імпортерами стали Болгарія, яка отримала 72% цього обсягу, а також Греція та Італія, куди пішло по 12%. Також за перші шість місяців маркетингового року виділяються Туреччина, яка отримала 18% усього експорту, а також Лівія, Північна Македонія, Сомалі та Шрі-Ланка. З 1 січня поточного року цукровики України отримали доступ до ринку ЄС завдяки новим домовленостям щодо лібералізації торгівлі, що відкрило для нашої країни можливість експортувати більші обсяги цукру на європейський ринок без додаткових мит, що раніше стримувало зростання поставок. https://agropolit.com/news/29679-bolgariya-stala-osnovnim-pokuptsem-ukrayinskogo-tsukru 13. У Україні розробляють стратегію, яка має збільшити експорт до $77 млрд AgroPolit.com . – 07.03.2025 Заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка зазначив, що до 2030 року щорічний обсяг експорту України може сягнути $77 млрд, а його частка у ВВП – 33%, оскільки відповідні цільові показники закладені в новій Національній експортній стратегії. Документ розробляє Мінекономіки у співпраці з бізнесом, галузевими об’єднаннями, експертами та міжнародними партнерами. За словами Качки, експорт відіграє критично важливу роль в економіці України. У 2024 році він приніс країні $51 млрд валютних надходжень. Однак за останнє десятиліття його частка у ВВП знизилася. Структура експорту залишається проблемною. Частка сировини та низькотехнологічної продукції зросла з 52% у 2021 році до 66,3% у 2024 році. Важливим аспектом стратегії стане взаємодія бізнесу, держави та громадських інституцій для створення сприятливих умов для експортерів. https://agropolit.com/news/29674-u-ukrayini-rozroblyayut-strategiyu-yaka-maye-zbilshiti-eksport-do-77-mlrd 14. Рибопродукти України: куди експортуються і чиї ринки скоро відкриються AgroPortal.ua .- 09.03.2025 Держпродспоживслужба повідомляє, що відкриті для експорту української риби та рибопродуктів, морепродуктів ринки країн ЄС, Азербайджану, Великої Британії, Ізраїлю, Катару, Королівства Саудівська Аравія, Туреччини, Кувейту та інших країн. Одним із важливих напрямів розвитку експортного потенціалу є експорт аквакультур до країн ЄС, особливо у частині євроінтеграційного напряму України. Держпродспоживслужба працює з Генеральним директоратом Європейської комісії з охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE) щодо розширення видового потенціалу аквакультур для експорту. Також триває робота з Канадою, Бразилією, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Єгиптом, Чилі, Кореєю тощо. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-na-porozi-vidrittya-rinku-kitayu-dlya-ribnoji-produkciji 15. Йогуртові соуси від Молокія змагатимуться за нагороду World Food Innovation Awards 2025 AgroPortal.ua .- 08.03.2025 Йогуртові соуси від Молокія потрапили до шорт-листа в категорії «Найкращий молочний продукт». 4 березня FoodBev Media оголосило фіналістів World Food Innovation Awards 2025 — міжнародної нагороди, яка щороку відзначає найяскравіші інновації та досягнення у світовій харчовій індустрії. Молокія змагатиметься за першість із одними з найбільших молочних компаній у світі: Arla, Yili Group, Mengniu та іншими. Директорка з маркетингу Молокія Тетяна Коровіна зазначила: «Для мене це не просто шорт-лист, а підтвердження того, що уся наша команда створює інновації світового рівня. Наші густі кефіри та білі йогурти стали візитівкою бренду і завоювали довіру споживачів, а йогурт&соус — показує нашу здатність до новаторства. Я щиро вірю, що кожен продукт, який виготовляє Молокія, заслуговує на світове визнання». Журі World Food Innovation Awards 2025 складається з провідних фахівців харчової промисловості, продуктових інновацій та маркетингу, об’єктивно оцінює учасників, відзначаючи лише найбільш перспективні та революційні ідеї, що визначають майбутнє індустрії. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/yogurtovi-sousi-vid-molokiya-zmagatimutsya-za-nagorodu-world-food-innovation-awards-2025 16. Україна нарощує експорт соєвої олії AgroTimes.-13.03.2025 У першій половині 2024/25 МР Україна збільшила експорт соєвої олії порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону на 52% до рекордних 245,4 тис т. Улютому цей показник виріс порівняно з січнем на 38% до 59,1 тис т. Основним покупцем вітчизняної соєвої олії залишається Польща, яка збільшила закупівлі майже на 25%, хоча її частка у загальному експорті цієї продукції з України зменшилася порівняно з попереднім сезоном з 73% до 61%. Збільшила закупівлі Індія, куди у першій половині 2024/25 МР було поставлено 25 тис т соєвої олії. У лютому обсяг поставок до Індії виріс порівняно з січнем на 77% до 11 тис т, що стало найбільшим показником з березня 2020 р. Зміцнення курсу євро відносно долара активізує поставки до ЄС, але трейдери продають олію і до інших країн. Світові ціни на соєву олію падають під тиском прогнозів гарного урожаю у Південній Америці та торгових війн США проти Мексики, Канади та Китаю. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-naroshhuye-eksport-soyevoyi-oliyi/ 17. Коливання цін на соняшникову олію у світі негативно вплинуло на український ринок Bizagro. – 08.03.2025 SPIKE BROKERS повідомляє, що коливання цін на соняшникову олію у світі негативно вплинуло на український ринок. За тиждень ціна на соняшник впала в середньому на 500 грн/т. Пропозиція олійних культур від виробників низька. Водночас більшість переробників залишаються непокритими на березень-квітень, що може підтримати ринок у найближчій перспективі. https://bizagro.com.ua/kolyvannya-tsin-na-sonyashnykovu-oliyu-u-sviti-negatyvno-vplynulo-na-ukrayinskyj-rynok/ 18. Україна є продовольчим щитом ЄС – ВАР Bizagro. – 08.03.2025 Андрій Дикун , голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), заявив, що Україна є продовольчим щитом Європейського Союзу, і співпраця між країнами має бути стратегічною. Він наголосив на важливості правильного сприйняття українського агросектору в ЄС. За його словами, в багатьох європейських країнах існує хибне уявлення, що українське сільське господарство зосереджене в руках великих агрохолдингів. ВАР активно працює над зміною цього сприйняття серед європейських аграрних спільнот. За словами голови ВАР, Україна та ЄС мають працювати разом над глобальним забезпеченням продовольством. https://bizagro.com.ua/ukrayina-ye-prodovolchym-shhytom-yes-var/

< Назад Майстерня на Львівщині створила унікальне морозиво зі звареного борщу 11 серп. 2024 р. Майстерня натурального джелато «Файні льоди» у співпраці з українським ресторатором та шеф-кухарем Євгеном Клопотенком створила морозиво зі смаком борщу. Про це повідомляється на сторінці майстерні у Інстаграмі. Зазначається, що морозиво з борщу можна скуштувати у всіх містах, де є точки продажу «Файні льоди». Зокрема, у Києві, Львові, Хмельницькому, Рівному, Житомирі та Івано-Франківському. «Такого поєднання ви точно не куштували: томати, цибуля, буряк, картопля, морква, сіль, перець і це все – у морозиві!», – йдеться у повідомленні. До того ж смак морозива – благодійний. 100% з прибутку від його продажу піде на fpv-дрони батальйону ударних БпАК 92-ї ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка «Ахіллес», які зараз воюють на Харківському напрямку. Унікальне морозиво дійсно створюють зі звареного борщу. Для цього страву блендерують та заливають у фризер для отримання ідеальної консистенції. Відгуки тих, хто спробував унікальне морозиво, різняться. Дехто знайшов це ідеальним поєднанням, інші вважають морозиво із борщу щонайменше дивним. Окрім морозива із борщу «Файні льоди» виготовляють італійський десерт з іншими незвичайними смаками. У меню – морозиво зі смаком копченого лосося та кунжутом, з помідором та базиліком, з тунцем, а також з віскі, карамеллю та шоколадом. Загалом у «Файних Льодах» є понад сто смаків морозива. Усе виготовлене з натуральних інгредієнтів. Початково майстерня натурального джелато зародилася у Львові. Зараз морозиво долає відстань у понад 500 км, щоб дістатися до Києва та інших міст України. https://harch.tech/2024/06/17/morozyvo_iz_zvarenogo_borshu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Серпень 2024. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Вип. 8 663 ДФ Б43 Белецкий, В.Я. Расчет механизмов машин-автоматов пищевых производств: [учебное пособие]/ В.Я. Белецкий. - Киев: Вища школа, 1974. - 226 с.: табл., рис. - Библиогр.: с.226. В книге изложены методы расчета и проектирования кулачковых, плоских рычажных, а также кулачково-рычажных исполнительных механизмов машин-автоматов пищевых производств. Предназначена как для студентов вузов, так и для итр пищевых производств. 663 ДФ К 38 Киевский технологический институт пищевой промышленности / М-во высшего и среднего специального образования УССР. - К.: Вища школа, 1972. - 40 с.: ил. В брошюре дается краткое описание истории и развития института, всех факультетов. Также освещена система подготовки и поступления в вуз, научно-исследовательская работа и связь с производством, воспитательная работа студентов в институте. 663 ДФ К 38 Киевский технологический институт пищевой промышленности им. А.И.Микояна. Труды Киевского технологического института / Киевский технологический институт пищевой промышленности им. А.И.Микояна. - К.: Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко Вып. 8 : Работы общих кафедр. - 1949. - 103 с.: рис., табл. В выпуск вошли работы: определение критических скоростей центрифуг подвесного типа; метод расчета линейных электрических цепей с переменной взаимоиндукцией; профилирование зубьев зубчатых колес по заданным параметрам износа; статический смысл операции при разложении детерминанта критического состояния; коэффициент уширения стружки при резании металлов. 663 ДФ М 69 Михайлов, М. Фальсификация важнейших пищевых продуктов/ М. Михайлов. - Одесса: Книгоиздательство А.А. Ивасенко, 1918. - 56 с.: рис. В книге дается описание способов выявления подделок и посторонних примесей в пищевых продуктах без применения сложных приборов и аппаратов. Среди продуктов рассматриваются мука, хлеб, молоко и молочные продукты, мясо, вино, водка, ликеры, уксус, чай, кофе, какао и шоколад. 637.5 ДФ Т38 Технико-экономический уровень оборудования и технологии мясной промышленности Украинской ССР/ Ред. М.М. Барабаш, Сост. Л.У. Гольденберг, Н.Н. Францевич, З.С. Козлова, И.Х. Дудник. - Киев, 1964. - 84 с.: табл. В брошюре дается сравнение основных технико-экономических показателей уровня развития техники и технологии мясной промышленности Украинской ССР с целью выявления наиболее эффективных направлений технического прогресса, а также приводятся рекомендации по повышению технико-экономического уровня данной отрасли. Назад Далі

< Назад Незвичайні джерела чистої енергії 12 лист. 2023 р. Зелена енергетика набирає в світі все більшої популярності. Найбільш затребуваними є такі поновлювані джерела енергії, як сонце і вітер. Але, виявляється, існують і інші, не менш ефективні, види отримання електроенергі Автор: Олексій Науменко Сік цибулі. За допомогою спеціальної системи AERS з цибулі виділяється біогаз, який потім переробляється в метан, а слідом – в природний газ. Американська компанія, що спеціалізується на доставці цибулі, вже випробувала її в дії. За рік вона зменшила витрати на електроенергію на 700 000 доларів і заощадила 400 000 доларів на утилізації цибульних відходів, при цьому скоротивши за той же термін викиди в атмосферу шкідливого двоокису вуглецю на 30 000 тонн. Гній великої рогатої худоби. Кожна корова щодня виділяє близько 35 кг біологічних відходів, які можна переробляти в біогаз! Цим скористалися кілька американських фірм, які організували збір коров’ячого та свинячого гною в промислових масштабах. Отримана з такого «палива» енергія може забезпечити потреби 100 000 домогосподарств. Медузи. Як відомо, деякі види цих морських мешканців випромінюють світіння завдяки наявності в своїх організмах спеціального білка GFP. Він поглинає фотони і виробляє електрони, які і видають те саме таємниче світло Вчені прийшли до висновку, що якщо використовувати GFP для генерації електроенергії, то можна створити унікальні чисті джерела світла замість сучасних світлодіодів, що створюються з дефіцитного ітрію. Сміття. Глобальна проблема людства, яка може працювати на його благо. Щорічно на планеті додається близько 2 мільярдів тонн сміття. І компанії з ОАЕ вирішили хоча б частково його розвантажити. В даний час вони будують комплекс для переробки відходів в чисту енергію. Планується, що він зможе забезпечити електроенергією більше 35 000 домогосподарств і допоможе уникнути щорічного викиду в атмосферу понад 300 000 тонн CO2. https://generacia.energy/novini/nezvichajni-dzherela-chistoi-energii-15032020/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Одноразові горнятка для кави після використання розпадаються на пил 7 січ. 2024 р. Технологічна компанія GaeaStar, яка базується в Сан-Франциско та Берліні, створює надтонкі глиняні харчові ємності як альтернативу одноразовому пластику. Розроблені за допомогою 3D-друку, глиняні контейнери, тарілки та горнятка виготовлені лише з трьох простих інгредієнтів – глини, води та солі. Компанія називає глиняний посуд «геонейтральними», адже він створений з природних земних матеріалів і не залишає жодних шкідливих відходів, розпадаючись на пил. Після використання посуд можна просто розбити. Засновник GaeaStar Санджив Манкотія надихнувся ідеєю виробництва біорозкладаних горняток у давньої індійської культури під час одного із візитів у країну свого походження. НА СТВОРЕННЯ ГЛИНЯНОГО ГОРНЯТКА ЗА ДОПОМОГОЮ 3D-ПРИНТЕРУ ПОТРІБНО МЕНШЕ 30 СЕКУНД “З нашими чашками ми створили абсолютно нову категорію в харчовій промисловості. Зазвичай у вас є одноразовий пластиковий стаканчик, який коштує кілька центів, і викидається після використання. Або ви купуєте за кілька доларів керамічну чашку, яка служить роками. Посередині нічого не було. Тепер ми створили унікальну посудину, яка забезпечує зручність фарфору та можливість екологічного одноразового використання”, – ділиться засновник GaeaStar. Перша мікрофабрика GaeaStar була запущена в Берліні в 2022 році. Тут же вони провели свій перший pop-up і швидко розпродали 3500 виготовлених чашок. Після цього Манкотія наважився на повноцінний запуск і зараз його компанія виготовляє десятки тисяч ємностей на місяць, у тому числі, стакани для німецького магазину морозива Rosa Canina. Завдяки фінансовому вливанню у $6,5 млн компанія також будує невелику фабрику в США, яка виготовлятиме мільйони чашок на рік.. https://newfood.media/category/tekhnolohii/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Травень 2024. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Вип.5 663.2 ДФ Г37 Герасимов, М.А. Применение фосфорнокислых и аммиачных солей при брожении вина/ М.А. Герасимов, Н.Ф. Саенко, Д.К. Чаленко. - Ялта: Крым. Зон. Станция, 1931. - 43 с.: ил. - (Труды Крым. зон. опыт. станции по виноградарству и виноделию; вып. I). - Библиогр.: с.39 В книге изложены основные вопросы о влиянии фосфорных соединений на алкогольное брожение. Установлено, что фосфаты участвуют в построении кофермента зимазы, а также вступают в сложно-эфирное соединение с сахаром, необходимое для осуществления брожения. 663.2 ДФ О-21 Ободовский , М.М. Правила переработки винограда/ М.М. Ободовский , В.Г. Немов, И.М. Воскобойников; МПП УССР, УкрНИИ виноградарства и виноделия им. В.Е. Таирова. - Одесса: Одес. обл. изд-во, 1949. - 82 с. В работе освещены основные процессы переработки винограда, описана технология приготовления шампанских, коньячных, столовых виноматериалов; технология приготовления крепко-сладких и десертных вин. Описан метод техно-химического контроля в виноделии. 663.2 ДФ Ш96 Шумаков, А.М. Болезни вин, их предупреждение и лечение/ А.М. Шумаков; МВП УССР, УкрНИИ виноградарства и виноделия им. В.Е. Таирова. - Одесса: Одес. обл. изд-во, 1948. - 36 с.: ил В работе раскрываются особенности различных болезней вин, даются рекомендации, как их распознать, как предохранить вино от болезней. 663.2 ДФ Ш96 Шумаков, А.М. Микробиологический контроль в виноделии/ А.М. Шумаков; УкрНИИ виноградарства и виноделия им. В.Е. Таирова. - Одесса, 1940. - 63 с. - Библиогр.: с.61 В книге предлагается методика и схема микробиологического контроля в виноделии, который дает возможность сообщать технологу необходимые сведения о состоянии микрофлоры интересующих его объектов в такой срок, при котором он сможет ввести соответствующие изменения в технологический процесс. 663.2 ДФ Ш96 Шумаков, А.М. Руководство по виноделию/ А.М. Шумаков; М-во пищ. пром-сти УССР, Укрглаввино, УкрНИИ виноградарства и виноделия им. В.Е. Таирова. - К.; Х.: Гос. изд-во с.-х. лит. УССР, 1946. - 100 с.: ил В книге даны рекомендации по виноделию: сбор винограда, способы виноделия, помещение, инвентарь, изготовление белых и красных вин, болезни вин. Назад Далі

< Назад Надходження Державних стандартів України 2022 ДСТУ ISO 16657:2009 Аналіз сенсорний. Прилади. Стакани для дегустування оливкової олії (ISO 16657:2006, IDT)/ УкрНДІ олії та жирів НААН України, Технічний комітет "Олії, жири та продукти їх переробки". - Вид. офіц. - Увед. Вперше; чинний від 2011-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ" , 2018. - 4 с.: іл. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с.3 Сфера застосування: стандарт установлює характеристики стакана, який використовують у сенсорному аналізі органолептичних ознак смаку та запаху неочищених оливкових олій для їхньої класифікації. Стакан не призначено для аналізування кольору або структури олій. ДСТУ 8627:2016 Ветеринарія. Методи лабораторної діагностики неоспорозу/ Нац. наук. центр "Ін-т експеримент. і клініч. ветеринар. медицини". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2018-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 16 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 16. Сфера застосування: цей стандарт установлює методи лабораторної діагностики неоспорозу сільськогосподарських та свійських тварин, а також вимоги щодо безпеки та охорони довкілля. ДСТУ OIML R 59-1:2020 (OIML R 59-1, edition, 2016, IDT) Вологоміри для зернових та олійних культур. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги / Техн. комітет стандартизації "Метрологія та вимірювання", ННЦ " Ін-т метрології " . - Вид. офіц. - Цей стандарт розроб. згідно з правилами, установл. в нац. стандартизації України; чинний від 2021-08-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 26 с.: табл. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 15. - Пер. з англ. Сфера застосування: цей стандарт стосується цифрових автоматичних вологомірів зерна, які безпосередньо відображають вміст вологи. Цей стандарт визначає метрологічні й технічні вимоги, методи випробувань та максимально допустимі похибки для затвердження типу вологомірів зерна, що застосовують під час проведення комерційних операцій із зерновими та олійними культурами. ДСТУ 7736:2015 Зрошуване землеробство. Терміни та визначення понять/ розробники: Р. Вожегова, О. Димов, В. Дишлюк, С. Коковіхін, Ю. Лавриненко; IЗЗ НААН України, ІВПіМ НААН України, ННЦ " IЗ НААН України ". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2016-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ" , 2016. - 23 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 22 Сфера застосування: стандарт установлює українські терміни та визначення понять стосовно зрошувального землеробства ДСТУ ISO/TR 16732-3:2018, (ISO/TR 16732-3:2013, IDT) Інжиніринг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 3. Приклад промислового підприємства/ Техн. ком. стандартизації "Пожежна безпека та протипожежна техніка". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2019-10-01. - К.: УкрНДНЦ, 2021. - 22 с.: рис. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 21. Сфера застосування: цей стандарт стосується уявного складу пропану, призначеного для приймання пропану, що перевозиться в залізничних цистернах, зберігання пропану в резервуарі, що прцює під тиском, та його завантаження для перевезення наливом автоцистернами. ДСТУ 8755:2018 Консерви. Коктейлі десертні. Технічні умови/ Техн. комітет стандартизації "Продукти з овочів і фруктів та устаткування для їх переробки", ДНДПКІ "Консервпромкомплекс". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2019-07-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 12 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 12 Сфера застосування: цей стандарт поширюється на коктейлі десертні, виготовлені зі свіжих фруктів, відповідним чином підготовлених, залитих цукровим або глюкозо-фруктозним сиропом, або сумішшю сиропів і фруктового соку з доданням чи без додання настоїв трав, пелюсток троянд, листків смородини й лимонної кислоти. ДСТУ 8754:2018 Консерви. Соуси десертні / Техн. комітет стандартизації "Продукти з овочів і фруктів та устаткування для їх переробки", ДНДПКІ "Консервпромкомплекс". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2019-07-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 16 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 15. Сфера застосування: цей стандарт поширюється на соуси десертні, виготовлені зі свіжих фруктів, овочів або їх напівфабрикатів, з доданням чи без додання цукру, фруктози або глюкозо-фруктозного сиропу, вівсяного, рисового борошна, лимонної кислоти, ваніліну, екстрактів з пряно-ароматичних рослин. ДСТУ 8528:2015 Корми зелені. Технічні умови/ розробники: В. Кургак, В. Сайко, В. Петриченко, М. Кулик, А. Боговін; Нац. наук. центр "Ін-т землеробства" НААН УААН, Ін-т кормів НААН . - Вид. офіц. - Взамен Увед. вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 27978-88); Введ. с чинний від 2017-07-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 14 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 13. Сфера застосування: цей стандарт поширюється на зелені корми, які отримують із зеленої маси багаторічних й однорічних трав"янистих рослин та їхніх сумішок і використовують для безпосереднього згодовування сільськогосподарським тваринам і птиці у свіжому подрібненому чи неподрібненому вигляді або в кормових сумішах. ДСТУ 8570:2015 Корми рослинні. Методи визначення розчинності та розщеплення сирого протеїну/ розробники: Л. Андреєва, А. Гунчак, Б. Кирилів, І. Ратич, Я. Сірко; Ін-т біології тварин УААН. - Вид. офіц. - Увед. вперше (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 28074-89; ГОСТ 28075-89); чинний від 2017-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 7 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 7. Сфера застосування: цей стандарт поширюється на корми рослинного походження (зелені корми, сіно, силос, солому, сінаж, штучно висушені трав"яні корми, коренеплоди та інші корми, які отримують під час переробляння рослинної сировини, зокрема комбікорми та комбікормову сировину) та встановлює методи визначення розчинності й розщеплення сирого протеїну. ДСТУ OIML R 120:2014 (OIML R 120, edition, 2010, IDT) Міри місткості для випробування вимірювальних систем для рідин, крім води / Техн. комітет стандартизації "Метрологія та вимірювання" , ННЦ " Ін-т метрології " . - Вид. офіц. - Цей стандарт розроб. згідно з правилами, установлен. в нац. стандартизації України; чинний від 2021-08-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 32 с.: табл. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт визначає характеристики еталонних мір місткості та описує методи випробувань вимірювальних систем для рідин, крім води, для перевіряння їх відповідності певним метрологічним вимогам, наведеним в OIML R 117 "Вимірювальні системи для рідин, крім води" ДСТУ ISO 707:2002 Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб (ISO 707:1997, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Г. Єресько, М. Яцюта, М. Міщенко, О. Козаченко, С. Вербицький; Технол. ін-т молока та м'яса УААН спільно з Техн. ком. стандартизації "Молоко, м'ясо та продукти їх переробки". - Вид. офіц. - Взамен Увед. вперше; Введ. с чинний від 2003-10-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2004. - 40 с.: рис. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 39. Сфера застосування: цей стандарт містить настанови щодо методів відбирання проб молока та молочних продуктів для мікробіологічних, хімічних, фізичних і органолептичних аналізувань, окрім відбирання проб молока від окремих тварин, яке було отримане в індивідуальних господарствах, і особливих випадків відбирання проб молока, якщо якість молока визначають для розрахунку його вартості. ДСТУ ISO 12081:2004 Молоко. Визначення вмісту кальцію титриметричним методом (ISO 12081:1998, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Г. Єресько, Н. Левитська, О. Козаченко, С. Вербицький, П. Лопата; Технол. ін-т молока та м'яса УААН, Техн. ком. стандартизації "Молоко, м"ясо та продукти їх переробки". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2006-04-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2006. - 5 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с.4. Сфера застосування: цей стандарт встановлює титриметричний метод визначання вмісту кальцію в молоці, в тому числі у відновленому з концентрованого, згущеного або сухого молока. ДСТУ 9053:2020 Насіння дерев і кущів. Посівні якості. Технічні умови/ ДО "Український ЛСЦ", Техн. комітет стандартизації "Лісові ресурси". - Вид. офіц. - Увед. вперше (зі скасуванням в Україні чинності ГОСТ 13857-95); с чинний від 2021-04-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 42 табл. - (Національний стандарт України). - Библиогр.: с. 41. Сфера застосування: цей стандарт поширюється на насіння дерев і кущів, призначене для висівання. Стандарт не поширюється на насіння сільськогосподарських, квіткових і лікарських рослин. Стандарт установлює нормативні показники посівних якостей лісового насіння, правила пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння, форми документів щодо якості насіння. ДСТУ ISO 3475:2014 Олія ефірна з насіння ганусу (Pimpinella anisum L.). Технічні умови (ISO 3475:2002, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Н. Бакова, В. Єжов, Г. Захаренко, О. Куряченко, М. Мякиннікова; Нікітський ботанічний сад - Нац. наук. центр. - Вид. офіц. - Взамен Увед вперше; Введ. с чинний від 2015-07-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2018. - 7 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 6. Сфера застосування: цей стандарт установлює характеристики ефірної олії з насіння ганусу (Pimpinella anisum L.) для полегшення оцінювання її якості. ДСТУ 2727-94, (ГОСТ 30144-94) Олії ефірні та продукти ефіроолійного виробництва. Метод визначення ефірного числа/ Розробники: Л.А. Бугаєнко, А.П. Шляпнікова, Л.В. Коваленко, Н.Г. Сажина, Н.П. Богатюк; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин НААН України. - Вид. офіц. - На заміну ГОСТ 14618.7-78 в частині ефірних олій; чинний від 1996-01-01. - К.: Держстандарт України, 1995. - 10 с. - (Державний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт поширюється на продукцію ефіроолійного виробництва незалежно від засобу одержання та встановлює метод визначення ефірного числа ефірних олій, конкретів, восків, біологічно активних речовин (БАР), туалетних вод і т. шн. ДСТУ 2728-94, (ГОСТ 30143-94) Олії ефірні та продукти ефіроолійного виробництва. Метод визначення кислотного числа/ Розробники: Л.А. Бугаєнко, А.П. Шляпнікова, Л.В. Коваленко, Н.Г. Сажина, Н.П. Богатюк; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин НААН України. - Вид. офіц. - На заміну ГОСТ 14618.7-78 в частині ефірних олій; чинний від 1996-01-01. - К.: Держстандарт України, 1995. - 10 с. - (Державний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт поширюється на продукцію ефіроолійного виробництва (незалежно від засобу одержання) та встановлює метод визначення кислотного числа в ефірних оліях, конкретах, восках, біологічно активних речовинах (БАР), туалетних водах і т. ін. ДСТУ ISO 11024-1:2005 Олії ефірні. Загальні настанови щодо хроматограічних профілів. Частина 1. Готування хроматографічних профілів для подання у стандартах (ISO 11024-1:1998, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: І. Данилова, Н. Сажина, Л. Тімашева; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин НААН України. - Вид. офіц. - Увед вперше; чинний від 2006-10-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 11 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с.11. Сфера застосування: ця частина стандарту ISO 11024 встановлює загальні положення для визначання хроматографічного профілю ефірної олії за методом газової хроматографії на капілярній колонці. Хроматографічний профіль - це один з показників, що полегшує оцінювання якості ефірної олії, так само, як і фізико-хімічні характеристики. ДСТУ ISO 11024-2:2005 Олії ефірні. Загальні настанови щодо хроматограічних профілів. Частина 2. Застосування хроматографічних профілів зразків ефірних олій (ISO 11024-2:1998, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: І. Данилова, Н. Сажина, Л. Тімашева; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин УААН . - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2006-10-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 5 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: ця частина стандарту ISO 11024 містить загальні положення з визначання відповідності хроматографічного профілю зразка ефірної олії в порівнянні з хроматографічним спектром наведеним у стандарті на цю олію. ДСТУ ISO/TR 211:2006 Олії ефірні. Настанови щодо етикетування та маркування тари (ISO/TR 211:1999, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Н. Сажина, Л. Тімашова; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин НААН України. - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2008-01-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 3 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 2. Сфера застосування: цей стандарт установлює загальні правила етикетування і маркування тари для ефірних олій, що уможливлює ідентифікування вмісту. ДСТУ ISO/TR 210:2006 Олії ефірні. Настанови щодо пакування, кондиціювання та зберігання (ISO/TR 210:1999, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Н. Сажина, Л. Тімашева; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин НААН України. - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2008-01-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2008. - 8. с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт установлює технічні вимоги, яким повинна відповідати тара, призначена для вміщування ефірних олій, а також рекомендації, пов"язані з умовами їх кондиціювання та зберігання. ДСТУ ISO 356-2002 Олії ефірні. Підготування проб до випробовування (ISO 356:1996, IDT)/ Кримський аграрний інститут. - Вид. офіц. - Введ. вперше; чинний від 2003-07-01. - К.: Держ. ком. України з питань техн. регулювання та споживчої політики, 2003. - 2 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт надає загальні правила з готування зразків ефірних олій до аналізу. Підготування застосовують, зокрема, до тих ефірних олій, що не можуть бути проаналізовані прямо, тому що одні олії є тверді чи частково тверді за кімнатної температури, а інші каламутні через наявність води або суспензованих часток. ДСТУ ISO 8896-2002 Олія кминова (Carum сarvi Linnaeus) (ISO 8896:1987, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Н. Сажина, Л. Тимашова; Кримський аграрний інститут. - Вид. офіц. - Введ. вперше; чинний від 2003-07-01. - К.: Держ. ком. України з питань техн. регулювання та споживчої політики, 2003. - 4 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт встановлює деякі характеристики олії кминової (Carum carvi Linnaeus) з метою полегшення оцінювання її якості. ДСТУ ISO 3033-2002 Олія м'ятна з м'яти кучерявої (Mentha spicata Linnaeus) (ISO 3033:1988, IDT)/ Пер. та наук.-техн. редагування: Н. Сажина, Л. Тимашова; Кримський аграрний інститут. - Вид. офіц. - Введ. вперше; чинний від 2003-07-01. - К.: Держ. ком. України з питань техн. регулювання та споживчої політики, 2003. - 6 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт встановлює певні характеристики ефірної олії з м'яти кучерявої (Mentha spicata Linnaeus) з метою полегшення оцінювання її якості. ДСТУ ISO 3517:2006 Олія неролієва (Citrus aurantium L. ssp. aurantium syn. Citrus aurantium L. ssp. amara var. pumilia).Технічні умови (ISO 3517:2002, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: Н. Сажина, Л. Тімашева; Ін-т ефіроолійних та лікарських рослин НААН України. - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2008-01-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2008. - 6 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 6. Сфера застосування: цей стандарт установлює певні характеристики олії неролієвої, виготовленої з квітів гіркого померанця (Citrus aurantium L. ssp. aurantium syn. Citrus aurantium L. ssp. amara var. pumilia), які культивують, глловним чином, у Тунісі та Марокко, щоб полегшити оцінювання її якості. ДСТУ ISO 3676:2005 Пакування. Одиниця вантажна. Визначення розмірів (ISO 3676-1983, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: О. Бекар, В. Кривошей, С. Онищенко, Т. Рубцова, Н. Шеваленко; Акціонерне тов-во закритого типу "Інститут "ВНДІХІМПРОЕКТ". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2007-07-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 4 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт установлює розміри в плані вантажної одиниці, придатної для розміщування товарів, що охоплює всі дії щодо переміщування виробів від місця їх виготовлення до місця призначення. Розміри в плані визначають на основі модульної системи. ДСТУ ISO/TS 22002-3:2019, (ISO/TS 22002-3:2011, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 3. Сільське господарство / Техн. ком. стандартизації "Системи управління безпечністю харчових продуктів". - Вид. офіц. - Цей стандарт розроб. згідно з правилами, установ. в нац. стандартизації України; чинний від 2021-08-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 22 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 21. Сфера застосування: цей стандарт установлює вимоги та настанови щодо розробляння, упровадження та документування програм-передумов (ПП), які забезпечують створення належних гігієнічних умов та сприяють керуванню небезпечних чинників харчових продуктів у харчовому ланцюзі. ДСТУ ISO/TS 22002-4:2019, (ISO/TS 22002-4:2013, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 4. Виробництво паковання для харчових продуктів /Техн. ком. стандартизації "Системи управління безпечністю харчових продуктів". - Вид. офіц. - Цей стандарт розроб. згідно з правилами, установл. в нац. стандартизації України; чинний від 2021-08-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 16 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с.15. Сфера застосування: цей стандарт установлює вимоги до розроблення, упровадження та забезпечення виконання програм-передумов для допомоги контролювання небезпечних чинників харчових продуктів у процесі виробництва паковання для харчових продуктів. ДСТУ ISO/TS 22002-5:2020, (ISO/TS 22002-5:2019, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 5. Транспортування та зберігання/ Техн. ком. стандартизації "Системи управління безпечністю харчових продуктів". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2021-08-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 12 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 12. Сфера застосування: цей стандарт установлює вимоги до розроблення, упровадження та забезпечення виконання програм-передумов (ПП) для допомоги в контролюванні небезпечних чинників харчових продуктів у процесі транспортування та зберігання в харчовому ланцюзі. ДСТУ EN 1988-1:2014 Продукти харчові. Визначання сульфіту. Частина 1. Оптимізований метод Моньє-Вільямса (EN 1988-1:1998, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: О. Громов, І. Мазуренко, Т. Морозова, Л. Хрущ, О. Невесела; Техн. ком. стандартизації "Продукти з овочів і фруктів та устаткування для їх переробки", НВП "Консервкомплекс". - Вид.офіц. - Увед. вперше; чинний від 2015-07-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2018. - 7 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 6. Сфера застосування: цей стандарт установлює дистиляційний метод визначання вмісту сульфіту, поданого як діоксид сірки, у харчових продуктах, у яких уміст сульфіту становить не менше ніж 10 мг/кг. Метод можна використовувати за наявності інших летких сполук сірки. Він не поширюється на випробування таких овочів, як капуста, сушені часник і цибуля, імбир, лук-порей і соєві білки. ДСТУ 8566:2015 Продукти харчові з картоплі. Приймання, готування проб і методи випробування/ розробники: Н. Зав'ялова, Л. Зубарева, І. Мазуренко, О. Невесела, Ю. Пилипенко; ДНДПКІ "Консервпромкомплекс". - Вид. офіц. - Увед. вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 28741-90); чинний від 2017-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 10 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 10. Сфера застосування: цей стандарт поширюється на продукти харчові з картоплі сушені, обсмажені, швидкозаморожені та установлює правила приймання, готування проб і методи випробування. ДСТУ 8764:2018 Розсада томата, перцю, баклажана в касетах. Технологія вирощування. Загальні вимоги/ Ін-т овочівництва і баштанництва НААН України, Техн. комітет стандартизації "Овочеві і баштанні культури, насіння та посадковий матеріал". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2019-07-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 16 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 16. Сфера застосування: цей стандарт установлює вимоги до технології вирощування розсади томата, перцю солодкого і гіркого та баклажана в касетах для відкритого грунту. ДСТУ 4276:2004 Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями/ розробники: А. Редзюк, Ю. Гутаревич, В. Устименко, З. Дегтяр, В. Рубцов; ДП "ДержавтотрансНДІпроект". - Вид. офіц. - Увед. вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 21393-75 з 1 липня 2005 р.); чинний від 2004-07-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2005. - 14 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт поширюється на автомобілі (транспортні засоби категорій M i N) із дизелями або газодизелями: нові і ті, що перебувають в експлуатації. Стандарт установлює норми і методи вимірювання показників димності відпрацьованих газів (викидів видимих забруднювальних речовин) дизелів або газодизелів автомобілів у режимі вільного прискорення двигуна. ДСТУ ISO/TS 22003:2019 (ISO/TS 22003:2013, IDT) Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем керування безпечністю харчових продуктів/ Техн. комітет стандартизації "Системи управління безпечністю харчових продуктів", ДП "Укрметртестстандарт". - Вид. офіц. - Цей стандарт розроб. згідно з правилами, установл. в нац. стандартизації України ; чинний від 2021-09-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 24 с.: табл. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 23. - Пер. з англ. Сфера застосування: цей стандарт визначає правила, які застосовують під час аудиту та сертифікації систем керування безпечністю харчових продуктів (СКБХП) відповідно до вимог ISO 22000 (або іншої сукупності визначених вимог до СКБХП). Він також надає замовникам необхідну інформацію та впевненість щодо того, як надано сертифікацію їхнім постачальникам. ДСТУ ISO 45001:2019, (ISO 45001:2018, IDT) Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування / Робоча група, створена наказом ДП "УкрНДНЦ". - Вид. офіц. - На заміну ДСТУ ОНSAS 18001:2010; чинний від 2021-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2020. - 31 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с.29. Сфера застосування: цей стандарт установлює вимоги до системи управління охороною здоров'я і безпекою праці (ОЗіБП), а також містить настанови щодо їх застосування, щоб дати змогу організації створити безпечні та здорові умови праці на робочому місці, запобігаючи травмам і погіршенню стану здоров'я, що пов'язані з виробництвом, та активно вдосконалюючи свої показники діяльності у сфері ОЗіБП. ДСТУ ISO 6662:2008 Сливи. Настанови щодо зберігання в холодильній камері (ISO 6662:1983, IDT)/ Пер. і наук.-техн. редагування: П. Кондратенко, Л. Левчук, Л. Шевчук, В. Юрченко; Ін-т садівництва НААН. - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2011-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2018. - 4 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт установлює оптимальні умови зберігання в холодильній камері певних сортів (культурних сортів) сливи (Prunus domestica Linnaeus, Prunus insititia Linnaeus та Prunus salicina Lindley (Prunus triflora Roxburgh)), призначених для споживання в свіжому вигляді або для переробки. ДСТУ ЕЭК ООН FFV-29:2007 Сливи. Настанови щодо постачання і контролювання якості (ЕЭК ООН FFV-29:2004, IDT)/ Оформлення: Ю. Пилипенко, І. Мазуренко, О. Невесела, О. Проноза, Л. Хрущ; Техн. ком. стандартизації "Продукти з овочів і фруктів та устаткування для їх переробки", ДНДПКІ "Консервпромкомплекс". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2008-10-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 15 с.: табл. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт ідентичний стандарту "Стандарт ЕЭК OOH FFV-29, касающийся сбыта и контроля товарного качества слив" (Стандарт ЕЭК OOH FFV-29, який стосується збуту і контролювання товарної якості слив). ДСТУ 8979:2020 Спирт етиловий питний. Технічні умови/ Техн. комітет стандартизації "Спиртогорілчані вироби, дріжджі", ДНУ "УкрНДІспиртбіопрод". - Вид. офіц. - Увед. вперше (зі скасуванням в Україні ГОСТ 5963-67); чинний від 2021-05-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2021. - 10 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 9. Сфера застосування: цей стандарт поширюється на спирт етиловий питний, який є сумішшю спирту етилового ректифікованого та води питної підготованої. Спирт фасують у споживчу тару й використовують для приготування настоянок, коктейлів, інших алкогольних напоїв та харчових продуктів. ДСТУ 7130:2009 Спирт етиловий ректифікований, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності/ розробники: С. Олійнічук, В. Ковальчук, З. Кравчук, Т. Татарінова, Т. Дубінченко; УкрНДІспиртбіопрод, Техн. комітет "Спиртогорілчані вироби, дріжджі". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2010-07-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2010. - 6 с. - (Національний стандарт України) Сфера застосування: цей стандарт поширюється на спирт ректифікований із харчової сировини, горілки, напої лікеро-горілчані і встановлює критерії для оцінювання справжності продукції за вмістом етанолу і мікрокомпонентів, які визначають газохроматогрфічним методом. ДСТУ ЕN 12255-9:2008 Станції очищення стічних вод. Частина 9. Контролювання запаху та вентилювання (EN 12255-9:2002, IDT))/ Пер. і наук.-техн. редагування: П. Коваленко, Т. Сало, П. Хоружий, А. Чорнокозинський, С. Чорнокозинський; Ін-т гідротехніки і меліорації НААН України, Техн. ком. стандартизації "Меліорація і вод. госп-во". - Вид. офіц. - Увед. вперше; чинний від 2010-01-01. - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2018. - 11 с. - (Національний стандарт України). - Бібліогр.: с. 9. Сфера застосування: цей стандарт установлює принципи проектування систем контролювання запаху та вбудованих вентиляційних пристроїв на станціях очищення стічних вод і технічні вимоги до них. Попередня Наступна

< Назад Цікаві факти про інжир 26 черв. 2026 р. Батьківщиною інжиру є Мала Азія. За змістом калію, інжир поступається лише горіхам . У інжирі більше заліза ніж у яблуках , тому їх найбільше рекомендують при залізодефіцитній анемії. В Америку, інжир був ввезений тільки в кінці 16 століття. Існує й безнасінний сорт інжиру. У муніципалітеті Коін в Іспанії, традиційно випікається інжирний хліб. Із засушених листків інжиру отримують препарат «Псоберан», він застосовується для лікування вітіліго і плішивості. М’якоть інжиру має жарознижувальну дію. Сушений інжир містить більше цукру (до 37 %), ніж свіжий плід (у нього тільки 24 % цукру). 100 г сушеного інжиру має – 240 ккал. Сушений інжир має проносний ефект. У лікарському засобі « Кафіол» містяться плоди інжиру. Інжир може рости до 35 років. Плоди інжиру їдять у свіжому, сушеному та консервованому вигляді. Із свіжих плодів варять варення та джем. https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-inzhir/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Груша та буряк у цукровій пудрі. Київське сухе варення: як відродили втрачений рецепт 24 груд. 2023 р. Історія Київського сухого варення: від весілля литовсього князя до сучасного рецепту. Альона Низовець Київський торт, котлета по-київськи, Київська перепічка – українська столиця має багато гастрономічних символів. Проте є ще один відроджений десерт, яким, можливо, ласували кияни ще в XIV столітті! Це Київське сухе варення – солодкі фруктові скибочки в цукровій пудрі. У свій час рецепт про десерт знали далеко за межами Києва. Ним ласували імператори та князі. З 2015 року сухе варення може спробувати кожен охочий та навіть сфотографуватися з ним. Адже у рамках проєкту "Шукай" у дворику за адресою Андріївський узвіз, 2д з'явилась мініскульптура піали київського сухого варення. Про історію страви, техніку приготування та сучасний вигляд десерту LIGA.Life розпитала у гідеси Наталі Пиріг та засновника сучасного виробництва "Київського сухого варення" Ярослава Семенця. Литовське весілля та швейцарський кондитер Існує декілька версій походження київського сухого варення. Найстарша з них – літописні згадки XIV століття. "Солодощі доставляли з Києва в Польщу на весілля литовського князя Ягайла та польської королеви Ядвіги ще в 1386 році. Тож можна припустити, що кияни знали рецепт ще тоді", – розповідає Наталі Пиріг. Проте існує й інша легенда, датована XVIIІ століттям. "Швейцарський кондитер Баль’ї приїхав у Київ, коли там перебувала імператриця Катерина ІІ. На дворі була весна. Баль’ї впав та зламав ногу через це вирішив залишитися у Києві та підлікуватися", – розповідає Наталі. Кондитера поселили в районі сучасної Пріорки, де була велика кількість фруктових дерев. Поки Баль’ї хворів, він вигадав рецепт фруктових цукатів. Згодом вони отримали назву "Київське сухе варення". "Кажуть, що на його виробництві працювали юнаки з київських родин, які перейняли рецепт кондитера. Одним з них був нащадок київської родини Балабух". Існує також версія, що родина отримала рецепт у подарунок від Баль’ї за те, що ті дбали про нього під час травми. Незалежно від версії отримання рецепту, Семен Балабух заснував виробництво "Київське сухе варення". Його діти та інші родичі продовжували цю справу аж до 1916 року. "Будівлі цеху та магазину збереглись до сьогодні. Цех розташований на вулиці Сагайдачного, 27б. Зараз там працює ресторан "Argentina Grill". Він помітний, адже будинок дещо нерівний відносно вулиці. Магазин був поруч. Казали, що біля цих будинків витав солодкий аромат", – розповідає Наталі. Варення здобуло популярності далеко за межами Києва. За словами гідеси, за часів імператриці Єлизавети Петрівни видали наказ про те, що певна кількість сухого варення щороку мала прибувати до імператорського столу в Санкт-Петербурзі. На початку ХХ століття, за часів громадянської війни, підприємство закрили, а родина емігрувала. За кордоном вони не змогли відновити виробництво. За радянських часів київське підприємство також не відродилось. Рецепт довгий час вважали втраченим. Сучасний рецепт зі старої книги У 1861 році в Санкт-Петербурзі видали книгу "Подарунок молодим господиням". Її авторка Олена Малаховець вчила дівчат правильно вести домашнє господарство. Книга набула неабиякої популярності. Її перевидавали 47 разів. Перевидання 1912 року потрапила в домашню бібліотеку київської родини Семенець у 2008 році. Вона довгий час стояла на поличці, аж допоки у 2015 році після закриття бізнесу перед подружжям Ярослава та Світлани постало питання: "Чим займатися далі?". У книзі вони знайшли рецепт київського сухого варення. "Рецепт мав багато загадок. Наприклад, там були мірки, які потрібно перевести в сучасну шкалу. Якщо фунти, відра та стакани – знайомі нам, то що таке "літня піч", і яку температуру вона має, ніхто не знав. Довелось дізнаватися експериментальним шляхом. Так ми зрозуміли, що це температура 36-38°C", – розповідає Ярослав Семенець. Окрім того, господині минулих століть часто використовували мед у якості підсолоджувача. Адже він був більш розповсюджений, ніж буряковий цукор. "На початку виробництва ми думали, як можна застосувати мед для приготування цукатів. Проте сучасна наука довела, що нагрівати мед шкідливо. Звична температура вулику та меду – 38°C. Проте для вироблення цукатів потрібна вища температура. Саме тому ми замінили мед на цукор", – пояснює Ярослав. Цукати чи сухе варення "Сухе варення – це цукати. Проте технологія виготовлення та склад дещо відрізняється від звичних східних цукатів", – пояснює Ярослав. По-перше, у складі київського варення немає штучних консервантів Е220 та Е330, які зазвичай додають у цукати для тривалого зберігання та захисту від плісняви та комах. У київському десерті використовують лише цукор та тривалу техніку приготування з відповідними температурними графіками, декількома циклами варіння та остигання. "Після виробництва сухе варення зберігається на складі, де ніколи не стоїть повітря. Ба більше, ми постійно його кварцуємо, як в лікарні. Проте через відсутність консервантів термін придатності сухого варення значно менший, ніж цукатів – 4-6 місяців". Груша, ревінь та корінь петрушки Оскільки в районі київського Подолу та Пріорки було багато фруктових дерев, то за часів Балабухів сухе варення виробляли з місцевих фруктів та ягід: яблук, слив, груші, абрикос, полуниці, аґрусу. У наш час на прилавках магазинів можна зустріти сухе варення як з перелічених фруктів та ягід, так і з овочів, а саме: буряку, ревеню, кореню петрушки, пастернаку та фенхелю. У 2021 році вперше з’явилось варення з дині. "Ми віддаємо перевагу українській сировині. Проте є виключення – цукати з цитрусових скоринок: апельсинів, лимонів та грейпфрутів. Вони мають попит, як і сухе варення з груші, гарбуза, ревеню, моркви та буряка", – розповідає Ярослав. Сучасна технологія виробництва Кожен овоч чи фрукт потребує окремої технології. Проте за словами Ярослава, є загальний принцип виробництва: Сировину нарізають не кубиками, а скибочками. Щоб було видно, з чого вироблений фінальний продукт. Далі виготовляють цукровий сироп. В ньому варять сировину, ніби як звичайне варення. Це варення залишають остигати протягом 12 годин. Потім його повторно нагрівають і знову на 12 годин залишають остигати. Цей процес повторюється 5-7 разів. Тобто процес варіння відбувається протягом тижня. За цей час сировина поглинає цукровий сироп. А фрукти, овочі та ягоди віддають у відповідь цукровому сиропу сік. Сироп зливають, а зварені скибочки залишають. Важливо, щоб вони не розварювались, а залишались в формі. Скибочки розкладають на піддони з нержавіючої сталі та кладуть в сушильні шафи. В залежності від щільності сировини виріб сушиться від 2 до 2,5 діб. Після сушіння деякі скибочки складають в ящики, а інші – обтрушують в цукровій пудрі. Це залежить від того, як сировина сприймає пудру: вбирає в себе чи ні. У такому вигляді сухе варення зберігають на складі, а перед продажем кладуть у спеціальне пакування. "Сухе варення можна приготувати і вдома. Проте слід розуміти, що на це потрібно багато часу та терпіння", – додає Ярослав. Приблизний рецепт домашнього сухого варення: 2,5 кг ягід (вишні, смородини, полуниці); 1,25 кг цукру; 2 л води. Техніка приготування: Видаліть кісточки з вишні. Засипте ягоди цукром і залишіть, допоки вони не пустять сік. Процідіть ягоди в сиропі через сито та перекладіть в миску. Долийте воду в сироп. Доведіть сироп до кипіння та зніміть піну. Кип'ятіть пару хвилин. Залийте гарячим сиропом ягоди та залишіть на 3-4 години. Злийте сироп і знову доведіть до кипіння. Кип'ятіть та заливайте ягоди 4-5 разів із перервою між кожною процедурою в 3-4 години. Ягоди повинні добре просочитися цукровим сиропом. Востаннє покладіть ягоди на сито і залишіть на деякий час, щоб сироп стік. Викладіть ягоди на пергаментний папір і покладіть в розігріту до 40-50°C духовку. Сушіть ягоди 6-8 годин. Дверцята духовки обов'язково залишіть прочиненими. Засипте в'ялені ягоди цукром і перекладіть їх в банки. Смачного! https://life.liga.net/istoriyi/news/grusha-i-svekla-v-saharnoy-pudre-kievskoe-suhoe-varene-kak-vozrodili-utrachennyy-retsept Попередній допис Наступний допис