< Назад Традиційний рецепт чаю «Марокко» Інгредієнти зелений чай — 3 ч. л; вода — 1 літр; чашка м’яти; цукор — 6 шматків (5-6 ч. л) Кроки Помістити чай у глечик. Залити окропом, після чого потрібно трохи почекати, щоб листя відкрилися і очистилися. Воду злити, додати м’яту і половину цукру. Залити окропом. Поставити на вогонь, довести до кипіння. Всипати решту цукру, все гарненько перемішати. Наливати по склянках у три етапи, виливаючи чай назад у глечик, щоб цукор і чай добре перемішалися, тоді напій набуває правильний смак. Щоб відчути смак марокканського чаю, його п’ють маленькими ковтками, тоді він добре засвоюється. Суміш м’яти, зеленого чаю дарує чудовий смак і аромат, крім того, цей напій не має яких-небудь шкідливих домішок. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 9 по 15 лютого 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 9 по 15 лютого 2024 року Зміст стор. 1. «Добродія Фудз» розпочала виробництво десертів YUMMOJI 1 2. Україна відправила перше у 2024 році судно з гуманітарною пшеницею 1 3. Хміль в Україні вироблятимуть за європейськими стандартами — аграрний комітет підтримав ідею 2 4. Більше сої, менше кукурудзи: Мінагрополітики дало прогноз на весняну посівну 2 5. Українська соняшникова олія витісняє російську з ринку Туреччини 2 6. Україна отримала право експорту кормових жирів та борошна до Ізраїлю 3 7. Мінагрополітики та Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві підписали меморандум 3 8. В УКАБ розповіли, як виробникам яловичини простіше адаптуватися до євро стандартів 3 9. Українські експортери яловичини борються за ринки в умовах обмеженого Попиту 3 10. Ринок ЄС є ключовим для курятини і яєць з України, але Україна займає на ньому менше 2% 4 -------------------------------------------------------------------- 1. «Добродія Фудз» розпочала виробництво десертів YUMMOJI Agravery.-10.02.2024 Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ "Добродія", San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – десерти YUMMOJI. Вся продукція виробляється на основі натуральних зернових інгредієнтів. До десертів Cherry pillows - хрусткі подушечки з вишневою начинкою вагою 400 г - додалися ще два оригінальних смаки вагою 30 г – кульки зернові з какао та банановою начинкою та кульки зернові з начинкою какао. https://agravery.com/uk/posts/show/dobrodia-fudz-rozpocala-virobnictvo-desertiv-yummoji 2. Україна відправила перше у 2024 році судно з гуманітарною пшеницею Agravery.-09.02.2024 Перше судно в цьому році з гуманітарною пшеницею, у межах програми GrainFromUkraine, відправилося українським «зерновим коридором» у Чорному морі з 25 тис. тонн української гуманітарної пшениці для Нігерії. «Український коридор сьогодні - основний шлях для доступу продукції українських аграріїв на світові ринки. Це є значущим не лише для економічного відновлення України, а й для підтримки продовольчої безпеки світу. За пів року з портів Великої Одеси експортовано понад 15 млн тонн українських зернових вантажів. І ми відновлюємо постачання гуманітарної пшениці в межах програми Grain From Ukraine для країн, які опинились на межі голоду», - зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков. У перший рік до програми приєдналися 34 країни та міжнародні організації. 170 тис. тонн гуманітарної пшениці було відправлено до Ефіопії, Ємену, Сомалі, Кенії, Афганістану. https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vidpravila-perse-u-2024-roci-sudno-z-gumanitarnou-pseniceu 3. Хміль в Україні вироблятимуть за європейськими стандартами — аграрний комітет підтримав ідею AgroPolit.com . – 09.02.2024 Повна назва доопрацьованог проєкту закону про хміль «Про хміль та хмелепродукти». Законопроєкт вводить європейські стандарти для виробництва, вирощування, сертифікації, маркування та переробки хмелю і хмелепродуктів в Україні, Положення якого визначають зокрема: - загальні вимоги до сертифікації хмелю та хмелепродуктів; - вимоги до сертифікаційних центрів та порядок їх включення до Реєстру сертифікаційних центрів; - порядок здійснення контролю за діяльністю сертифікаційних центрів; - особливості маркування; - зміст сертифікатів хмелю та хмелепроудктів; - особливості підготовки, переробки та змішування хмелю; - вимоги до ввезення хмелю та хмелепродуктів та ін. Законопроект передбачає зміни у законі «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з розширенням найменувань харчових продуктів, а їхніх позначень. https://agropolit.com/news/27594-hmil-v-ukrayini-viroblyatimut-za-yevropeyskimi-standartami--agrarniy-komitet-pidtrimav-ideyu 4. Більше сої, менше кукурудзи: Мінагрополітики дало прогноз на весняну посівну AgroPortal.ua .- 13.02.2024 В 2024 році аграрії України планують збільшити площі під соєю та цукровим буряком і зменшити — під кукурудзою, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України. У міністерстві зазначають: «Зокрема, 70% опитаних зазначили, що планують збільшення посівної площі під сою. Загалом на 21% порівняно з 2023 роком». Пріоритетними залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь — на 7%. Посіви ярої пшениці зростуть на 2%. Крім того, аграрії зацікавлені у вирощуванні ярого ріпаку. Загалом посівні площі під цю культуру збільшаться на 24%. Щодо цукрового буряку — 60% тих, хто сіяв культуру минулого сезону, збираються несуттєво розширювати площі — в цілому по Україні на 17%, При цьому посівні площі під кукурудзу зменшаться на 9%. Також потенційно можуть зазнати скорочення площі під соняшником. Але більшість аграріїв ще не прийняли кінцеве рішення щодо площ посіву цієї культури. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/bilshe-soji-menshe-kukurudzi-minagropolitiki-dalo-prognoz-na-vesnyanu-posivnu 5. Українська соняшникова олія витісняє російську з ринку Туреччини AgroPortal.ua .- 10.02.2024 За підсумками минулого року, Туреччина, яка, скоротила закупівлю соняшникової олії з росії приблизно на третину, залишається головним покупцем соняшнику та соняшникової олії у Чорноморському регіоні, розповів виконавчий директор Масложирового союзу рф Михайло Мальцев. Він зазначив, що для покриття внутрішніх потреб Туреччині необхідно приблизно 1,4 млн т соняшникової олії на рік, крім того, приблизно такі ж обсяги продукту йдуть із країни на експорт. Минулого року Україна стала активніше захищати сектор переробки, постачаючи за кордон менше соняшнику. У Туреччині ж урожай цієї культури скоротився через землетруси та несприятливі погодні умови. «До того ж Туреччина переключилася на вивезення олії з України, яка демпінгувала на ринку до кінця 2023 року, — пояснив Мальцев. — Але все одно Туреччина залишається на третьому місці за обсягами імпорту олійно-жирової продукції з росії», - зазначає Мальцев. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-sonyashnikova-oliya-vitisnyaye-rosiysku-z-rinku-turechchini 6. Україна отримала право експорту кормових жирів та борошна до Ізраїлю Вizagro.-15.02.2024 Про це повідомила Держпродспоживслужба України. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що МЗС України спільно з Держпродспоживслужбою продовжують відкривати двері для української продукції у світі. “В рамках нашої платформи Nazovni з січня 2023 р. до лютого 2024 р. ми опрацювали 84 заявки експортерів на вихід на ізраїльський ринок, отже він є цікавим для бізнесу. Ми продовжимо відкривати нові двері для українських товарів у цій та інших країнах”, – зазначив він. https://bizagro.com.ua/ukrayina-otrimala-pravo-eksportu-kormovih-zhiriv-ta-boroshna-do-izrayilyu/ 7. Мінагрополітики та Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві підписали меморандум Вizagro.-15.02.2024 Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України повідомляє, що Мінагро та Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві уклали Меморандум про співпрацю. Документ спрямований на поліпшення умов доступу Фонду до Державного аграрного реєстру, як до консолідованої інформаційної платформи для всіх учасників аграрного сектору. Головною метою меморандуму є створення ефективного механізму взаємодії між Фондом та Державним аграрним реєстром для забезпечення прозорості та оперативності в управлінні фінансовими ризиками у сільському господарстві. https://bizagro.com.ua/minagropolitiki-ta-fond-chastkovogo-garantuvannya-kreditiv-u-silskomu-gospodarstvi-pidpisali-memorandu 8. В УКАБ розповіли, як виробникам яловичини простіше адаптуватися до євростандартів Вizagro.- 10.02.2024 Максим Гопка, аналітик УКАБ, заявив, що виробникам яловичини, щоб простіше пристосуватися до європейських стандартів, варто взяти до уваги кілька аспектів. Це дозволить покращити якість і ефективність виробництва м’яса ВРХ в Україні і забезпечить стійкий розвиток галузі, зміцнюючи позиції на внутрішньому й міжнародному ринках. Ці напрямки: 1. Вдосконалення генетики й вирощування худоби; 2. Використання сучасних технологій; 3. Забезпечення якості та безпечності продукції; 4. Експортні можливості; 5. Сталий розвиток і соціальна відповідальність. https://bizagro.com.ua/v-ukab-rozpovili-yak-virobnikam-yalovichini-prostishe-adaptuvatisya-do-yevrostandartiv/ 9. Українські експортери яловичини борються за ринки в умовах обмеженого попиту GrowHow.in.ua .-13.02.2024 У січні Україна скоротила обсяги експорту ВРХ живою вагою і яловичини. Це відбулося в умовах послаблення глобального попиту на яловичину. За даними Держстату, в січні 2024 р. Україна експортувала 568,55 тонни ВРХ живою вагою,що на 166% менше порівняно до грудня 2023 р. Всі поставки були спрямовані до Лівану. Порівняно з першим місяцем минулого року, експорт ВРХ зменшився на 227% в натуральних обсягах і на 306% в грошовому еквіваленті. Також у січні Україна різко скоротила обсяги експорту охолодженої яловичини — до 823 кг, що на 32,97 тонни менше, аніж у грудні. М’ясо постачалося в Молдову, Сент-Кітс і Невіс і Туреччину. Порівняно до січня минулого року, натуральні обсяги експорту охолодженої яловичини скоротилися на 294%, а виторг за поставлений товар зменшився на 120%. https://www.growhow.in.ua/ukrainski-eksportery-ialovychyny-boriutsia-za-rynky-v-umovakh-obmezhenoho-popytu/ 10. Ринок ЄС є ключовим для курятини і яєць з України, але Україна займає на ньому менше 2% Дело.-14.02.2024 Виконавчий директор спілки "Союз птахівників України" (СПУ) Сергій Карпенко зазначає, м'ясо птиці, це переважно курятина і яйця з України складають лише невелику частку від загального європейського споживання — частка української продукції м’яса птиці в ЄС не перевищує 1,6%, а яєць — 0,8%. Фактично, український виробник не впливає на європейський ринок, При цьому ЄС виступає головним ринком для збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України.В минулому році частка поставленої в Євросоюз курятини в загальному її експорті з України склала 41%, яєць - 66%, яєчних продуктів - 91%. Європейський ринок залишається визначальним для формування доходів українського АПК, він характеризується меншими ризиками і доступнішою логістикою в порівнянні з країнами Азії та Африки. Однак, європейський АПК турбує конкуренція з боку української сільгосппродукції, це стосується як динаміки росту імпорту, так і порівняно невисоких цін на українські товари. Місцеві виробники висловлюють невдоволення ростом пропозиції з боку української агропродукції. https://delo.ua/agro/rinok-jes-je-klyucovim-dlya-kuryatini-i-yajec-z-ukrayini-ale-ukrayina-zaimaje-na-nyomu-mense-2-429112/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 30 листопада по 6 грудня 2022 року Попередній допис Наступний допис В Україні може початися нестача хліба: названо причину AgroNews.ua. -06.12.2022 Наступного року в Україні може скоротитися виробництво житніх сортів хліба, що буде зумовлено дефіцитом сировини. Таке припущення висловив перший віцепрезидент «Всеукраїнської асоціації пекарів» Юрій Дученко. «Прогнозуємо, що наступного року буде ймовірний дефіцит жита, і на нього буде висока ціна. Все залежатиме від урожаю, його якості та перехідних залишків», — зазначив експерт.Також Ю. Дученко додав, що в п.р. хороші показники якості пшениці фіксуються в південних областях України, тоді як у центральних, північних та західних регіонах є проблеми. «Сьогодні пропозиції якісної пшениці не так багато для внутрішнього ринку, оскільки її експортують. Є побоювання, що наступного року якість пшениці може бути знижена. Якби борошномели могли отримати кредити, вони б закупили необхідну кількість зерна до наступного урожаю в період, коли на ринку сприятлива ситуація для закупівлі якісної пшениці», — сказав фахівець. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-mozhe-skorotytysya-vyrobnycztvo-zhytnih-sortiv-hliba/ Україна посилює власну хімічну безпеку: деталі AgroNews.ua. -03.12.2022 Верховна Рада схвалила у другому читанні урядовий законопроект «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією». Це рамковий євроінтеграційний документ, який дозволить Україні виконати частину зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про захист українців і довкілля, повідомляє Урядовий портал. “Завдяки цьому законодавчому базису ми зможемо побудувати національну систему управління хімічними речовинами за європейським зразком та імплементувати технічні регламенти ЄС – REACH та CLP. Як наслідок, матимемо всі інструменти, щоб ефективно контролювати обіг хімічної продукції та не допустити потрапляння на ринок товарів, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні, токсичні речовини тощо. Це сприятиме захисту довкілля від забруднення, а також зменшенню захворювань, пов’язаних з впливом небезпечних хімікатів. Водночас бізнес отримає чіткі правила роботи за міжнародними стандартами та відповідно доступ до зовнішніх ринків”, – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. https://agronews.ua/news/ukrayina-posylyuye-vlasnu-himichnu-bezpeku-detali/ Туреччина закупила на тендері 455 тисяч т української пшениці AgroNews.ua. -02.12.2022 Зернова була придбана за ціною $329,9-344/т CIF з поставкою у грудні–лютому. Закупівля саме української пшениці, а не російської, яку традиційно купують турецькі імпортери, найближчим часом відчутно підтримає ціни в Україні. Також аналітики додали, що цього тижня експортні ціни попиту на пшеницю в портах України залишалися на рівні $195-210/т або 8000-8300 грн/т. «Проте закупівлі ідуть дуже стримано через затримки заходу судів до портів внаслідок саботажу огляду з боку російських інспекторів у СКЦ», — пояснили аналітики. https://agronews.ua/news/turechchyna-zakupyla-na-tenderi-455-tysyach-t-ukrayinskoyi-pshenyczi/ Україна втратить світове лідерство в експорті соняшникової олії AgroNews.ua. -02.12.2022 Україні стало набагато складніше відвантажувати агропродукцію до Китаю. Про це повідомила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. За її словами, українське постачання кукурудзи до КНР все ж таки потроху продовжується. Дуже активно Китай також закуповує продукти переробки олійних культур. За кількістю кораблів соняшниковий шрот може конкурувати з кукурудзою. У вересні-листопаді зерновим коридором до Китаю пішло 15 човнів продуктів переробки олійних. Експорт як продуктів переробки, так і власне олійних культур йде повним ходом. За оцінками експертів, експортний потенціал ринку соняшникової олії України становить 4,3 млн т. Ключовим фактором для його реалізації залишається дія зернового коридору. Звичайно, враховуючи ситуацію, ризики залишаються досить значними, проте темпи експорту за перші місяці сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі. https://agronews.ua/news/ukrayina-vtratyt-svitove-liderstvo-v-eksporti-sonyashnykovoyi-oliyi/ За час війни Україна експортувала 32,2 млн т агропродукції AgroPolit.com. – 06.12.2022 Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Протягом 9 місяців, аграрії України експортували 32,2 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки. Як зазначається, першу позицію по поставках займає кукурудза із 12,3 млн тонн, другу – пшениця із майже 7 млн тонн, третю розділили олія та ріпак – кожної відвантажено по 2,8 млн тонн. У відомстві додали, що 2 млн тонн кукурудзи та 1,6 млн тонн пшениці відправлено з України у листопаді. Як повідомляється, у листопаді загальний об’єм поставок агропродукції становить 5,9 млн тонн, це на 1 млн тонн менше, а ніж у жовтні та у вересні. Зменшилися показники відправок пшениці та кукурудзи, першої поїхало 1,6 млн тонн, це на 400 тис. тонн менше а ніж у жовтні. Кукурудзи у листопаді відправлено 2 млн тонн, що на 300 тис. менше за другий місяць осені. Натомість дещо збільшилися відправки олії соняшникової: 466 тис. тонн за листопад проти 433 тис. тонн у жовтні. Також на 80 тис. тонн за останній місяць осені зросли поставки насіння соняшника, вони становлять 377 тис. тонн. Тенденція до зростання спостерігається й у вивезенні соєвих бобів, їх поїхало на 155 тис. тонн більше, а ніж у жовтні, йдеться про 385 тис. тонн. https://agropolit.com/news/24711-za-chas-viyni-ukrayina-eksportuvala-322-mln-t-agroproduktsiyi На ринок Японії вийшло українське вино та кондитерські вироби AgroPolit.com. – 05.12.2022 Продукція українських виноробів – вино 1821 – та кондитерські вироби Ascania з'явились у продажу торговельних продуктових мереж Японії. Про це повідомив у Фейсбуці посол України в Японії Сергій Корсунський. «Відразу дві мережі продуктових магазинів Японії порадували появою українських продуктів — вино 1821 у YamaYa і розширений асортимент солодощів Ascania (бо вони вже були присутні на ринку) у Gyomu Super», – написав він. https://agropolit.com/news/24708-na-rinok-yaponiyi-viyshlo-ukrayinske-vino-ta-konditerski-vibori Україна відправить нужденним країнам 60 суден з продовольством – Зеленський AgroPolit.com. – 04.12.2022 Президент України Володимир Зеленський сказав у відео зверненні, що Україна планує відправити нужденним країнам близько 60 суден з продовольством у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine протягом наступних пів року. «Загалом до кінця весни відправимо близько 60 суден з гуманітарним вантажем. Це буквально порятунок від голоду для мільйонів людей. І я вдячний усім нашим партнерам, які долучилися до української ініціативи. Наша держава доволі активно рухається щодо одного з пунктів української формули миру – продовольчої безпеки. І використовує кожен день, аби світ бачив і відчував, що глобальна стабільність можлива лише разом з Україною», – сказав Президент. Він наголосив, що вчора в порт Одеси зайшло вже третє судно в межах нашої ініціативи Grain from Ukraine – «Зерно з України».25 тисяч тонн гуманітарної пшениці будуть відправлені в Сомалі. Друге судно – завершує завантаження в порту Чорноморськ – прямуватиме до Ефіопії. На його борту – 30 тисяч тонн пшениці. Також в Ефіопію прямує й перше судно за цією програмою – «Зерно з України», – додав глава держави. https://agropolit.com/news/24701-ukrayina-vidpravit-nujdennim-krayinam-60-suden-z-prodovolstvom--zelenskiy Аграріїв закликають вирощувати енергетичні культури у 2023 році AgroPolit.com. – 02.12.2022 Сільгосптоваровиробникам економічно вигідно робити ставку на вирощування енергетичних сільськогосподарських культур для виробництва з них альтернативних видів енергії. Про це у блозі на АgroРolit.com розповів голова правління Біоенергетичної асоціації України Григорій Гелетуха. За його словами, дохід з одного гектару при вирощуванні енергетичних рослин (як палива) і силосу кукурудзи (як сировини для виробництва біометану) не менший, ніж середній дохід при вирощуванні зерна пшениці і кукурудзи. Але ринок збуту таких культур гарантований. https://agropolit.com/news/24696-agrariyiv-zaklikayut-viroschuvati-energetichni-kulturi-u-2023-rotsi Україна наростила товарообіг агропродукції з Польщею AgroPolit.com. – 01.12.2022 У Польщі заявили про зростання товарообміну з Україною під час війни: станом на середину листопада кількість вантажівок з товаром, які в’їхали з України до Польщі, зросла на 14%, з Польщі в Україну – на 4%. Як повідомляється, речниця управління Митної служби Польщі в Жешуві Підкарпатського воєводства Едита Хабовська заявила, що у перший місяць війни росії проти України рух вантажівок на польсько-українському кордоні зменшився на 45% порівняно з березнем минулого року. Утім, пізніше прикордонний рух почав значно зростати. За її словами, у жовтні цього року, порівняно з жовтнем минулого року, кількість вантажівок з України, які оформили польські митники, зросла на 39%. Тим часом, з Польщі до України кількість оформлених вантажівок зросла на 13%. Загалом від початку цього року до листопада кількість оформлених вантажівок з України до Польщі зросла на 14%, а з Польщі в Україні – на 4%. https://agropolit.com/news/24689-ukrayina-narostila-tovaroobig-agroproduktsiyeyu-z-polscheyu Рада прийняла закон про географічні зазначення спиртних напоїв AgroPortal.ua.- 02.12.2022 Верховна Рада України 1 грудня ухвалила у другому читанні та в цілому урядовий проєкт закону України про географічні зазначення спиртних напоїв (№6480). «Прийнятий закон встановлює загальні правила визначення, опису, представлення і маркування спиртних напоїв, правила використання офіційних назв спиртних напоїв», — пояснили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Закон узгоджує національне законодавство України з нормами та регламентами Європейського Союзу у цій сфері. https://agroportal.ua/news/ukraina/rada-priynyala-zakon-pro-geografichni-zaznachennya-spirtnih-napojiv Близько до довоєнного рівня: агроекспорт перетнув позначку в 7 млн т AgroPortal.ua.- 02.12.2022 Експорт агропродукції з України у листопаді склав 7,2 млн т, вперше від війни перетнувши позначку 7 млн т. Про це повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що вказаний обсяг «дуже близький до довоєнного січня, коли аграрний експорт слав 7,8 млн т». «Лідери експорту традиційні — кукурудза (2,5 млн т), пшениця (1,76 млн т), руда (783 тис. т — вперше з початку року менше 1 млн т), ріпак (529 тис. т), олія соняшникова (483 тис. т — зростання відносно жовтня на 28 тис. т), насіння соняшнику (398 тис. т), соя (384 тис. т)», — уточнив Тарас Качка. Географія експорту лишається традиційною — $2,63 млрд було відправлено до ЄС. В імпорті також ЄС є ключовим постачальником — $2,36 млрд. https://agroportal.ua/news/ukraina/duzhe-blizko-do-dovoyennogo-rivnya-agroeksport-peretnuv-poznachku-v-7-mln-t Молочний альянс розширює продуктовий портфель AgroPortal.ua.- 01.12.2022 Група компаній «Молочний альянс» випускає дві новинки під ТМ «Яготинське». Як говориться у повідомленні компанії, на ринок вийдуть молоко коров’яче питне ультрапастеризоване 1% жиру та молоко коров’яче питне ультрапастеризоване «До кави» 2% жиру в пакованні Tetra Fino масою 900 г.«Молоко 1% — ідеальне для тих, хто рахує калорії та дотримується дієти, а от якщо ви фанат запашної кави із молочною пінкою, тоді обов’язково спробуйте молоко «До кави», — уточнюють у компанії. Молоко «До кави» від ТМ «Яготинське» буде реалізовуватись і для закладів HoReCa, і для роздрібної торгівлі.«Обидві новинки завдяки спеціальній технології виробництва та унікальному пакованню зберігатимуть усі корисні вітаміни та елементи, а до відкриття не потребують зберігання в холодильнику», — підсумували в компанії. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-rozshiryuye-produktoviy-portfel Близько 20% хлібозаводів зруйновані або не повернулися до виробництва AgroPortal.ua.- 30.11.2022 Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей. Про це AgroPortal.ua розповів перший віцепрезидент «Всеукраїнської асоціації пекарів» Юрій Дученко. «Зараз в Україні значно менша кількість населення. До того ж ми констатували, що з початку війни споживання хліба знизилося на 15%. Це пояснюється міграційною складовою та зниженням купівельної спроможності населення. Через інфляцію та подорожчання продуктів харчування люди не можуть дозволити собі купувати звичний набір продуктів. Ми бачимо зараз тенденцію переходу на купівлю половинки української хлібини, а не цілої, як це було раніше», — зазначає Юрій Дученко. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/blizko-20-hlibozavodiv-zruynovani-abo-ne-povernulisya-do-virobnictva Світові ціни на продовольство продовжують знижуватися завдяки "зерновій угоді", – ФАО Бізнес Цензор.-02.12.2022 Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) повідомляє, що Індекс цін, який відстежує продовольчі товари, які найбільше продаються у світі, минулого місяця склав у середньому 135,7 пункта проти 135,9 у жовтні. За даними ФАО, більш низькі показники для зернових, м’яса та молочних продуктів у листопаді компенсували підвищення цін на рослинні олії та цукор.Зазначається, що минулого місяця домовленість про продовження "зернової угоди" ще на 120 днів зменшила занепокоєння щодо того, що війна може привести до збоїв у масштабній торгівлі в Чорному морі. Незначне зниження в листопаді означало, що продовольчий індекс ФАО зараз лише на 0,3% вище, ніж минулого року, повідомляє агентство. https://biz.censor.net/news/3384461/svitovi_tsiny_na_prodovolstvo_prodovjuyut_znyjuvatysya_zavdyaky_zernoviyi_ugodi_fao

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №6 2024 Власюк, О.С. Ефективність біопрепаратів проти хвороб соняшнику у Правобережному Лісостепу/ О.С. Власюк, Л.С. Квасніцька, Г.П. Войтова //Сільськогосподарська мікробіологія. -2023. - Вип.37 . - С. 81-88. - Бібліогр. в кінці ст. Застосування нового методу ТВІ (Tea Bag Indeks) у дослідженні впливу проникаючої радіації на трансформацію мікроорганізмами рослинних решток/ І.В. Волкогон, В.В. Іллєнко, М.М. Лазарєв та ін. //Сільськогосподарська мікробіологія. - 2023. - Вип.37. - С. 34-44. - Бібліогр. в кінці ст. Кір'ян, В.М. Генетичне різноманіття рослин Чернівецької та Тернопільської областей України/ В.М. Кір'ян, Л.А. Глущенко, Р.Л. Богуславський //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №30 . - С. 22-33. - Бібліогр. в кінці ст. Рєзнік, С.В. Ферментативна активність чорноземів типових за різних систем землеробства в умовах Лівобережного Лісостепу України/ С.В. Рєзнік //Сільськогосподарська мікробіологія. - 2023. - Вип.37 . - С. 70-80. - Бібліогр. в кінці ст. Решетніков, М.В. Вірулентність штамів Pseudomonas Syringae із соризу (Sorghum Orysoidum) та їхня спеціалізація/ М.В. Решетніков, Л.А. Пасічник, Л.М. Буценко //Сільськогосподарська мікробіологія. - 2023. - Вип.37. - С. 61-69. - Бібліогр. в кінці ст. Рябчун, В.К. Стан Національного генбанку рослин України у військовий час 2022 року/ В.К. Рябчун, Н.В. Кузьмишина, Р.Л. Богуславський //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №30 . - С. 11-21. - Бібліогр. в кінці ст. Селекція целюлозоруйнівних бактерій роду Bacillus та дослідження їхньої сумісності з мікроміцетом Trichoderma harzianum PD3/ С.Б. Дімова, Л.А. Шевченко, В.В. Волкогон та ін. //Сільськогосподарська мікробіологія. - 2023. - Вип. 37 . - С. 23-33. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 12 по 15 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис Стало відомо, чому виробництво соняшникової олії зростає швидше, ніж інших олій AgroNews.ua. -15.06.2020 Зростання доходів населення збільшує світове споживання якісних рослинних олій, в першу чергу соняшникової. За даними FAS USDA, виробництво соняшникової олії зростає швидше, ніж інших олій, в середньому щороку на 7% завдяки нарощуванню потужностей в Україні та Росії. Про це повідомляють аналітики електронної зернової біржі graintrade, пише agronews.ua . У сезоні 2019/20 частка світового споживання соняшникової олії виросла до рекордних 12%. Ця тенденція прискорилася у 2019/20 МР, коли виробництво пальмової та ріпакової олії зменшилося внаслідок несприятливих погодних умов та викликаного Covid-19 скорочення споживання біопалива. З середини лютого до початку квітня ціни на соняшникову олію були нижчими, ніж на ріпакову, що активізувало закупівлі, особливо з боку Китаю, який у квітні 2020 р. імпортував рекордні 251 тис т соняшникової олії, що на 85% перевищує попередній рекорд квітня 2016 р. Частка соняшникової олії в загальному обсязі споживання рослинних олій в Китаї виросла до 6%. agronews.ua За підсумками п’яти місяців 2020 року Україна продала пшениці на $1 млрд AgroNews.ua. -14.06.2020 За підсумками п’яти місяців 2020 року Україна продала пшениці більше ніж на $1 млрд. Найбільшими покупцями стали Єгипет, Бангладеш і Індія. Про це повідомляє Landlord, пише agronews.ua . Експорт української пшениці за підсумками січня-травня 2020 року склав більше $1,07 млрд. Окремо за травень продажі цього виду зерна за п’ять місяців сягнули $245,22 млн. Такі оперативні дані наводить Державна митна служба України (портал Нова митниця). Визначино ТОП-3 імпортерів української пшениці у світі: Єгипет – $309,3 млн (28,79%), Бангладеш – $119,4 млн (11,11%), Індія – $89,8 (8,36%). Більше за інших пшеницю закупив Єгипет, який очолював рейтинг імпортерів і місяць тому. За травень ця Північно-африканська країна імпортувала української пшениці на $31,9 млн. Дещо несподіваним стало друге місце Бангладеш у ТОП-3 імпортерів – за травень вітчизняні трейдери відвантажили туди зерна пшениці на $50 млн. За підсумками січня-квітня другою у переліку була Туреччина. Третім за розміром покупцем стала Індія, яка за травень імпортувала української пшениці на $29,4 млн. agronews.ua В Україні значно зросло споживання виноградних вин AgroNews.ua. -12.06.2020 За підсумками минулого року на внутрішньому ринку України пропозицій виноградного вина було на 40,4 млн літрів більше, ніж роком раніше. Про це повідомляє “Дело”, пише agronews.ua . За даними аналітиків, за останні п`ять років споживання вина середньостатистичним українцем зросло більш ніж на 0,5 л на рік.Ринкова пропозиція астрономічно зросла не тільки за рахунок традиційного збільшення імпорту, а й завдяки падінню експорту українського продукту. “І якщо виробники та експортери вина нарікають на збитки, понесені в минулому році через неврожай винограду, то імпортери рахують прибутки і продовжують балувати споживачів іноземними смаками”, – наголошується в матеріалі. agronews.ua В Україні названо галузь агросектору з найбільшими інвестиціями AgroNews.ua. -12.06.2020 Більш швидкими темпами іноземні інвестиції зростають саме в переробній галузі України. Ще в 2010 році різниця між іноземними інвестиціями в харчову промисловість і сільське господарство була менше трьох разів – $ 1,977 млрд і $ 720 млн відповідно інформує Олександр Захарчук, доктор економічних наук, завідувач відділом інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» під час онлайн-семінару «Розвиток елеваторної галузі в умовах кризи». Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua . Тоді як в минулому році цей показник досяг рекордної за десять років позначки в 6,3 рази ($ 2,859 млрд і $ 452 млн), – уточнив експерт. Він додав, що основною країною-інвестором в сільське господарство України в 2019 р виступив Кіпр ($ 211,4 млн із часткою 39%). За словами А. Захарчука, це пояснюється тим, що Кіпр – це офшорна зона, кошти звідти повертаються в Україну. Значно менше інвестували Данія – $ 51,3 млн (частка – 9,5%), Польща – $ 44,6 млн (8,2%), Нідерланди – $ 33,5 млн (6,2%), Німеччина – $ 31,3 млн (5,8%).«В першу чергу, ці кошти пішли на розвиток рослинницького напрямку (58,4%) і тваринницького (31,6%), значно менше – в допоміжну діяльність у с / г і послеурожайную діяльність (7,8%), змішане сільське господарство (1,5%) », – розповів експерт. agronews.ua В Україні експорт м’яса птиці вперше перевищив імпорт у 5 разів AgroNews.ua. -12.06.2020 Експорт м’яса птиці з початку 2020 року з України склав 223,5 млн дол. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, пише agronews.ua . Так, з початку 2020 року Україна експортувала 175 тис. тонн курятини загальною вартістю 223,5 млн дол. Порівняно з аналогічним періодом минулого року поставки української курятини за кордон у грошовому вираженні зросли на 25%. При цьому в січні-травні в Україну завезли тільки 35,3 тис. Тонн імпортної курятини загальною вартістю 15,3 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт в 5 разів (у ваговому виразі). ТОП-споживачами українського продукту є Нідерланди, Саудівська Аравія і ОАЕ.За 5 місяців Україна поставила Нідерландам курятини на 39,3 млн дол. У той же час Саудівська Аравія купила українського м’яса птиці на 34,2 млн дол., ОАЕ – на 29 млн дол. agronews.ua Названо ключові позиції щодо АПК в меморандумі між Україною і МВФ AГРОПОЛІТ. -13.06.2020 Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду (МВФ) виконати 5 умов для розвитку агросектору для отримання кредиту. Про це йдеться в меморандумі між Україною та МВФ. Тож документом пропонується: 1) запровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею; 2) вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку в контексті питання про ринок земель сільгосппризначення; 3) прийняти законопроект №2194 (передача держземель в комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у Держгеокакадастру); 4) прийняти законопроект №2195 (електронні земельні аукціони з можливістю продажу на них державних і комунальних земель); 5) до кінця червня 2020 року прийняти законодавства про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів. agropolit.com/news/ Програма діяльності Кабінету міністрів Дениса Шмигаля. Спроба №2: аналіз положень з розвитку агросектору AГРОПОЛІТ. -12.06.2020 Кабінет міністрів України Дениса Шмигаля показав оновлений проект своєї програми діяльності. Її анонсував Денис Шмигаль на позачерговому засіданні 11 червня. AgroPolit.com отримав проект документу зі своїх джерел та пропонує вам ознайомитися детально з основними положеннями, які стосуються розвитку агросектору. Всю програму можете переглянути у файлі нижче. Тож, програма діяльності Кабміну складається з 85 сторінок. Її розділи поділені за напрямками, які співпадають із профілем діяльності конкретного міністерства. На відміну від попереднього варіанту програми Кабміну, де ключові завдання були винесено на шести слайдах, цього разу МЕРТ подало детальний розпис розвитку агросектору у трьох ключових блоках (продовольча безпека, земельна реформа та експортна політика). Крім того, у інших розділах є пункти-задачі, які також стосуються АПК. Тепер перейдемо до проекту урядової програми №2. Почнемо із трьох ключових розділів для агросектору. Продовольча безпека країни Сприяння розвитку українського фермерства як основи для відродження села шляхом державної підтримки, зокрема через реалізацію програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва. Врахування практики держав — членів ЄС та інших держав під час визначення поняття “фермер” та оподаткування діяльності фермерів. Створення умов для молоді і молодих сімей, які мають бажання займатися фермерством. Залучення інвестицій в аграрний сектор, сприяння експорту продукції сільськогосподарського виробництва. Сприяння збалансованому нарощуванню експортного потенціалу тваринницьких галузей, виробництва доданої вартості, насамперед в сільськогосподарському виробництві та фермерській переробці, за рахунок закріплення пріоритетності та пропорцій надання прямої підтримки у сільському господарстві. Забезпечення доступним кредитним ресурсом виробників сільськогосподарської та продовольчої продукції через запровадження механізму компенсації відсоткових ставок. Підтримка становлення та розвитку нових експорто- та внутрішньоорієнтованих галузей виробництва сільськогосподарської та продовольчої продукції, а також альтернативних видів енергетики, формування “точок росту”. Здешевлення страхових платежів (премій) за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризику загибелі та тварин від інфекційних захворювань. Створення державного аграрного реєстру сільськогосподарських підприємств з метою автоматизації виплати державної підтримки та кращого таргетування державної підтримки в агропромисловому комплексі. Оптимізація процедури приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій шляхом часткового розпаювання земель та передачі їх в оренду на земельних торгах. agropolit.com/news/ Названо рівень «тіні» у виробництві сільськогосподарської продукції в Україні AГРОПОЛІТ. -12.06.2020 Жорстка тінь у виробництві сільськогосподарської продукції Україні становить 15%. Про це в ексклюзивному інтерв’ю АgroРolit.com розповів народний депутат, член аграрного комітету Микола Кучер. «Я думаю, що у виробництві с/г продукції жорстка тінь становить 15%. Її розмір в областях різниться. У південних областях велика частина виробництва в тіні. У тіні й сплата податків в агросекторі. Я щороку в своєму окрузі в чотирьох районах роблю повний аналіз сплати податків всіма агропідприємствами (холдинги, середні, великі, малі, фермерські господарства). Якщо брати сплату податків (фіксований податок, податок на доходи фізичні осіб, військовий збір і єдиний соціальний внесок), то різниця між сплатою податків між ними буває в десять разів. Одні платять 3500 грн на 1 га, інші – 400 грн на 1 га. Деякі примудряються платити 78 гривень на 1 га», – сказав Кучер. За його словами, є фермери, які звертаються до нього з тим, що на них дуже тиснуть, змушують платити податки, а вони і так на 1 га сплачують 940 грн: і це при тому, що вони би мали платити в рази 4 більше. Але у них немає навіть розуміння цього. Тому я вважаю, що сьогодні тінь треба забирати з агросектору. В цьому частково допоможе утворення громад. Адже звичайна громада отримує кошти тільки за землю (фіксований податок і податок за землю), а вже ОТГ – 60% податку на доходи фізосіб, які сплачують сільгоспвиробники, що працюють у них на території. Відповідно, ОТГ буде уже зацікавлена в тому, щоб на її території чесно і правильно платилася зарплати, використання паїв, бо на них також нараховується податок на доходи фізосіб. Створення ОТГ сприятиме виведенню з тіні якраз тих сільгоспвиробників, які не платили чесно податки, – наголосив народний депутат. agropolit.com/news/ Експорт української кукурудзи знижується на тлі менш конкурентної ціни - АПК-Інформ АПК-Інформ .-12.06.2020 Згідно з даними ІА "АПК-Інформ", Україна за жовтень-травень 2019/20 МР відправила на зовнішній ринок близько 26,6 млн тонн кукурудзи, що лише на 2% перевищує показник сезоном раніше (26 млн тонн). При цьому, починаючи з лютого п.р., у темпах відвантажень зернової простежується знижувальний тренд. У лютому було експортовано 3,5 млн тонн кукурудзи, що на 7% нижче за показник 2018/19 МР, у березні – також 3,5 млн тонн (-6%), у квітні – 3,1 млн тонн (-15%), а в травні експорт зернової склав лише 2,4 млн тонн, що поступається на 36% показнику квітня 2019 р. (3,7 млн тонн). Знижувальний тренд у динаміці експорту обумовлено як сезонним фактором, так і зменшенням інтересу імпортерів до української зернової на тлі формування менш конкурентних цін у порівнянні з іншими світовими постачальниками. При травневих коригуваннях прогнозних балансів зернових і зернобобових культур в Україні аналітики ІА "АПК-Інформ" сформували оцінку експортного потенціалу ринку кукурудзи в 2019/20 МР на рівні 29 млн тонн. За результатами 8 місяців поточного МР зазначений потенціал реалізовано на 92%."Також варто відзначити, що, за нашими оцінками, валовий збір української кукурудзи в 2020/21 МР може скласти 35,4 млн тонн (-1,3% до показника сезону-2019/20), а експорт зернової прогнозується на рівні 28 млн тонн (-3,4%)", - уточнила аналітик АПК-Інформ Вікторія Рожко. www.apk-inform.com/uk/news/ Незаконный импорт картофеля через оккупированный Донбасс превысил 300 тысяч тонн, – ассоциация БизнесЦензор.-12.06.2020 Через подконтрольные пророссийским боевикам "ЛНР" и "ДНР" районы Донбасса и прифронтовые зоны в Украину в прошлом году несанкционированно ввезено более 300 тыс. тонн картофеля. Об этом сообщила исполнительный директор Украинской ассоциации производителей картофеля (УАПК) Оксана Руженкова, передает БизнесЦензор со ссылкой на Интерфакс-Украина. "В государстве усердно замалчивают вопрос несанкционированного ввоза продуктов питания через территорию "ДНР", "ЛНР" и прифронтовые зоны. За прошлый сезон цифра импорта одного только картофеля была шокирующая – более 300 тыс. тонн. В их числе и семенной картофель. Обычно несертифицированные семена попадают в Украину под видом обычного столового картофеля без надлежащих фитосанитарных документов и проверок", – сказала глава ассоциации. При этом Руженкова признала, что дефицит овощей отечественного производства в 2019 году в стране достиг 40%, что в денежном выражении составил $253 млн. biz.censor.net.ua/ На Прикарпатье открыли элеватор для хранения зерна из нескольких областей Дело.-13.06.2020 Ввод в эксплуатацию современного элеватора позволит хранить до 122 тысяч тонн зерна В городе Городенка (Ивано-Франковская область) открыли третью очередь зернового элеватора, мощность которого составляет 47 тысяч тонн, а сметная стоимость — 163 млн грн, сообщает "Западный курьер"."Деятельность частного предприятия "Агрофирма "Вільхівці" — это сочетание новых идей, новых подходов и решений стало залогом успеха предприятия. Для области — это сотни новых рабочих мест, наполнения местной казны, развитие социальной инфраструктуры", — отметил Виталий Федорив, председатель Ивано-Франковской ОГА. По словам Федорива, ввод в эксплуатацию современного элеватора позволит хранить до 122 тысяч тонн зерна. Таким образом, он обеспечит потребность в хранении урожая не только Ивано-Франковской, но и соседних областей. Как заявил глава предприятия Иван Приймак, новый элеватор даст возможность хранить одновременно зерно четырех разных культур. Ежедневно он может принимать до 5 тысяч тонн зерна. Все функции элеватора автоматизированы, управляются через компьютерную систему. Также он оснащен автоматической системой пожаротушения. Это позволит предотвращать возгорания зерновых культур. delo.ua/ Украину заполонила импортная черешня: откуда везут Сегодня.-14.06.2020 Многие страны-экспортеры, как и Украина, потеряли урожай ягод из-за непогоды Из-за плохого урожая цены на ягоды и фрукты в Украине взлетели до исторического максимума , а нехватку отечественной продукции активно компенсируют импортной. Поэтому по итогам июня специалисты ожидают рекордных объемов импорта черешни, сообщает " Укринформ ". Прежде всего черешню в Украину везут из Турции, которая, в отличие от всех основных конкурентов, не пострадала от погодных капризов и вырастила приличный урожай. Правда, сезон черешни там почти завершился, как и в Узбекистане – стране, которая является третьим в мире экспортером этих косточковых. Центральноазиатские аграрии в этом году потеряли от 15 до 20% ожидаемого урожая. А вот во всех странах Европы, где массово выращивают черешню, с урожаем, как и в Украине, большие проблемы. Кое-где фермеры потеряли 40-60%. К примеру, молдавской черешни в Украине будет немного. Потери черешневого урожая в местных хозяйствах достигли 30-40%. Почти все выращенное экспортируют в страны ЕС. На украинский рынок будут попадать лишь небольшие партии. www.segodnya.ua/ Украина накормит британцев сушками и пряниками UBR.-14.06.2020 "Киевхлеб" начал экспорт в Великобританию. Первая партия составила 4 тонны, но в дальнейшем объемы планируется нарастить Компания "Киевхлеб", крупнейший киевский производитель хлеба, хлебобулочных и кондитерских изделий, начала экспортировать свою продукцию в Великобританию. На прошлой неделе производитель отправил первую партию сладостей, которая составила 4 тоны, сообщила пресс-служба компании. В сообщении уточнятся, что в первой поставке были сушки, соломка, пряники, печенье и крендельки нескольких видов. "До конца года планируем нарастить экспорт как минимум на четверть и выйти на объемы поставок в среднем по 10-15 т ежемесячно", – рассказал руководитель экспертного управления компании Александр Микитенко. Британцы будут не первыми иностранными потребителями украинской выпечки и хлеба. На сегодняшний день "Киевхлеб" уже осуществляет экспорт в Европу, Азию и Северную Америку – в общем итоге почти в 30 стран. Объем поставок продукции долгого хранения составляет 1500 т в год. Уже к концу 2020-го компания планирует открыть до 5 новых экспортных направлений. Ежедневно "Киевхлеб" производит около 400 т хлеба и 30 т хлебобулочных изделий на девяти производственных площадках в Киеве и области. Ассортимент продукции составляет более 250 наименований. ubr.ua/ Украина почти на четверть нарастила импорт шоколада УНН.-14.06.2020 Украина в январе-мае 2020 года импортировала шоколада на 61,02 млн долл., что на 23,9% больше, чем за аналогичный период годом ранее. Об этом свидетельствуют данные Гостаможслужбы, передает УНН. Так, за пять месяцев этого года импортировано 14,35 тыс. тонн шоколада на 61,02 млн долл. Причем больше всего шоколада в месяц с начала года было импортировано в феврале - на 16,65 млн долл. С началом карантина импорт этого продукта начал падать - до 7,46 млн долл. в мае. Шоколада на самую большую сумму за этот период Украина импортировала из Польши (19,86 млн долл.), Нидерландов (9,7 млн долл.) и Германии (8,14 млн долл.).В то же время экспорт шоколада в январе-мае 2020 года против соответствующего периода прошлого года упал на 16,5% в денежном выражении - до 52,85 млн долл. Всего его было экспортировано 19,74 тыс. тонн. Экспорт шоколада в январе достиг в денежном выражении 13,93 млн долл. и упал до 5,96 млн долл. в апреле, а уже в мае экспорт начал расти - до 7,21 млн долл. Шоколада на самую большую сумму за этот период Украина экспортировала в Беларусь (4,99 млн долл.), Казахстан (4,86 млн долл.) и Румынию (4,36 млн долл.). www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 травня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Бізнес Південної Кореї планує інвестувати в українське сільське господарство та зелену енергетику Agravery.-18.05.2023 Під час круглого столу «Korea-Ukraine Partnership for the Future», який відбувся в Сеулі 16 травня, було обговорено Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економіки України Юлієй Свириденко і представниками бізнес-кіл Південної Кореї питання залучення південно-корейських компаній до відбудови України, інвестиційні перспективи та трансформацію української економіки в контексті відновлення країни. «Корейські компанії відомі своїм досвідом у реалізації інфраструктурних проектів. Працюємо, аби вони активніше долучалися до повоєнного відновлення України. Після перемоги відкриються нові безпрецедентні можливості для роботи та розвитку. Ми розраховуємо на вагомий внесок Південної Кореї у відбудову України», - відзначила Юлія Свириденко. Сторони обговорили перспективи співпраці і в агросекторі з акцентом на агровиробництво та агропереробку,паливно-хімічній галузі. https://agravery.com/uk/posts/show/biznes-pivdennoi-korei-planue-investuvati-v-ukrainske-silske-gospodarstvo-ta-zelenu-energetiku 2. Виробництво м’яса індиків впало на 25% Agravery.-17.05.2023 Сергій Карпенко, виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» повідомляє: «Падіння попиту, збій у планових посадках на вирощування та триваліший цикл виробництва призвели до скорочення обсягів виробництва м’яса індиків на 25%». Бройлерному виробництву вдалося уникнути скорочення виробництва, майже всі ключові виробничі потужності лишилися на територіях, де не велися воєнні дії, були налагоджені експортні постачання, суттєво впали ціни на зернові й продукти переробки олійних культур, виробничі процеси поступово адаптувалися під нові реалії. Карпенко зазначив, що протягом 2022 року на ціни реалізації м’яса птиці тиснули надлишкові пропозиції. «У серпні з підписанням «зернової угоди» і відкриттям морських портів поступово підвищилися ціни на зернові й олійні культури та продукти їхньої переробки. Вони, як відомо, формують ціну комбікорму. А після корегування НБУ офіційного курсу гривні до долара на 25% зросла вартість добового молодняку, кормових добавок, ветеринарних препаратів, пакувальних матеріалів, обладнання та запасних частин». Суттєво подорожчали енергоносії для промислових споживачів (природний газ та електроенергія), зросли логістичні витрати через подорожчання пального, з’явилися додаткові витрати на альтернативні джерела електрозабезпечення. https://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-masa-indikiv-vpalo-na-25 3. В Україні запускають міжнародний проект FARMERHOOD, щоб допомогти постраждалим від війни аграріям AgroPolit.com . -19.05.2023 В Україну прийшов довгостроковий проект FARMERHOOD (Фермерське Братерство), мета якого – допомога фермерам, які найбільше постраждали через розв’язану рф війну. Такі аграрії потребують підтримки, щоб їх господарства продовжили діяти. Водночас зростає загроза для глобальної продовольчої безпеки, оскільки сільське господарство та експортні потужності України істотно постраждали через війну. Багато країн світу залежать від України та її фермерів, адже Україна є світовим постачальником багатьох видів сільгосппродукції. Допомога агровиробникам у форматі такого проекту позитивно позначиться на підтримці глобальної мережі забезпечення продовольства, дасть змогу вижити малому українському аграрію і дозволить ефективно впроваджувати партнерські відносини між фермерами на багатьох рівнях. Саме тому міжнародні та національні лідери об’єдналися в програмі FARMERHOOD, щоб підтримати сільське господарство в Україні й у такий спосіб не допустити продовольчої кризи у світі. Проект FARMERHOOD було створено для українських фермерів і за підтримки співзасновників, таких як український благодійний фонд «ДАР », міжнародний благодійний фонд Alight , компанії Syngenta , Feodal , EarthDaily Agro та Kernel Trade , а також низки партнерів, зокрема Growex , Agrilab , OKKO , Epicenter , Baker Tilly , Youcontrol , агенції Arriba !, Zeep, аграрний медіа холдинг Latifundist Media. https://agropolit.com/news/25662-v-ukrayini-zapuskayut-mijnarodniy-proyekt-farmerhood-schob-dopomogti-postrajdalim-vid-viyni-agrariyam 4. Експортні квоти на соняшникову олію є недостатніми: в Україні зупинилася частина підприємств AgroPolit.com . -18.05.2023 Через недостатні квоти на експорт продукції морським коридором у виробників соняшникової олії України, де ця галузь визнана однією з найпотужніших в світі, виникли системні проблеми. «Переконаний, разом з Міністерством інфраструктури та МінАПК ми маємо терміново втрутитися в ситуацію та виправити проблеми експорту продукції з високою доданою вартістю», – зазначив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Проблема виявилася настільки серйозною, що деякі заводи і підприємці були змушені зупинитися через перевиробництво. Зазначимо, що асоціація «Укроліяпром» створена для координації дій щодо посилення ринкових позицій олійних підприємств, які є членами асоціації, вона займається лобіюванням та захистом інтересів підприємств з виробництва олії на регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівні, відіграє роль об’єднувальної ланки між законотворчими структурами та представниками олійного бізнесу. https://agropolit.com/news/25655-eksportni-kvoti-na-sonyashnikovu-oliyu-ye-nedostatnimi-v-ukrayini-zupinilasya-chastina-pidpriyemstv 5. Зростання імпорту молочних продуктів можливе з наступного року AgroPortal.ua .-20.05.2023 Аналітичне агентство «Інфагро» повідомляє, що в минулому році імпорт свіжих молокопродуктів скоротився на 35% — до 23 тис. т. Цього року значного зростання не буде, але вже з наступного року можливе зростання. Повномасштабне вторгнення росії призвело до негативних змін у молочному балансі України. Не обійшло це також і імпорт. На початку війни майже всі іноземні постачальники залишили ринок країни, в якій іде війна. Також це обумовлене логістичними проблемами. На тлі подорожчання молокопродуктів у Європі, їхній імпорт в Україну став просто невигідним. У 2022 році українське молоко було на багато дешевшим, ніж у сусідніх європейських країнах. В результаті за підсумками минулого року обсяги імпорту молокопродуктів знизились в еквіваленті молока вдвічі до рівня близько 300 тис. т, а в грошовому виразі — майже на 40%, до 245 млн т. https://agroportal.ua/news/ukraina/zrostannya-importu-molochnih-produktiv-mozhlive-z-nastupnogo-roku 6. Конкуренція на ринку сиру зростає AgroPortal.ua .-19.05.2023 Більш активними стали імпортери сиру, які захоплюють все більшу частку ринку, Експерти зазначають: «Конкуренція на ринку сиру суттєво зростає, доводиться все частіше стимулювати продажі різними акціями. Провідні експортери сиру також готові давати суттєві цінові знижки в обмін на обсяги». Збільшення пропозиції сиру відбувається через бажання вітчизняних виробників направляти більше сировини на випуск хоча б незбиткових товарів, відмовляючись від сушіння молока. Обсяги експорту сиру, і особливо сирного продукту, стрімко скорочуються. Минулого місяця експорт напівтвердого сиру скоротився на 38%. У квітні вдвічі скоротився і експорт плавлених сирних продуктів, уточнюють спеціалісти. «Імпорт сиру очікувано, хоч і з запізненням відносно прогнозів, зростає. Частка імпортних напівтвердих сирів знову сягає чверті всіх продажів. А закордонні «білі» сири займають більше половини ринку. Імпорт буде і далі збільшуватись. Це серйозна загроза для українських сироварів», — зазначають експерти. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/konkurenciya-na-rinku-siru-zrostaye 7. ВИМОГИ ДО ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ: ЧЕРГОВА ІДЕЯ КАБМІНУ, ВИТЯГНУТА ІЗ ЗАБУТТЯ ZN,UA. ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ.- 21.05.2023 Україна запровадить бюрократію відповідно до стандартів ЄС. Розроблено Електронну версію проекту наказу «Про затвердження Вимог до інкубаційних яєць та молодняку свійської птиці», яку оприлюднило Міністерство аграрної політики та продовольства України з метою проведення громадського обговорення. Документ розроблено в межах Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом з метою поступового зближення та гармонізації з регуляторними стандартами ЄС. Так пропонується затвердити вимоги до інкубаційних яєць та молодняку свійської птиці в частині: штампування яєць; паковання для яєць та ящиків/коробок для молодняку; маркування паковання та контейнерів для яєць, а також коробок/ящиків для молодняку; записів, які повинні вести оператори інкубаторіїв. Це не нова ідея, яку вирішили реанімувати в Кабміні. https://zn.ua/ukr/ariculture/vimohi-do-inkubatsijnikh-jajets-cherhova-ideja-kabminu-vitjahnuta-iz-zabuttja.html

< Назад Свинина з яблуками Інгредієнти Інгредієнти 2 кг – свинини 3 ст. л – оливкової олії сіль і перець за смаком 4 чашки – яблучного соку 1 склянка – м'ясного бульйону 3 цілих яблука, видалити серцевину і нарізати дольками 3 цілих середні цибулини, нарізані 1 лаврове листя Кроки Кроки Нагріти оливкову олію у великій каструлі на сильному вогні. Свинину посолити, поперчити, обсмажити до появи скоринки. Зменшити вогонь до мінімуму. Додати яблучний сік, м'ясний бульйон, яблука, цибулю і лаврове листя. Накрити кришкою і кип'ятити на повільному вогні протягом 3 годин. Підсмажити цибулю. Коли м'ясо буде готове, видалити весь вміст, залишивши тільки рідину в каструлі. Підняти температуру до середньо-високої і кип'ятити рідину, доки не загусне. М'ясо розрізати на порції і кожну порцію полити соусом. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Список нових надходжень №1 2023 р. 631.6 Б61 Білоконь, С.О. Розробка технічних засобів та технології покращення якості води для зрошення з використанням низькочастотної вібрації: автореф. дис. ... канд. техн. наук:06.01.02/ С.О. Білоконь; Ін-т водних проблем і меліорації. - К., 2020. - 23 с.: іл. - Бібліогр.: с.17-18 В роботі на основі теоретичних та експериментальних досліджень встановлено вплив низькочастотної вібрації на якість очищення води в залежності від типів забруднення та їх гранулометричного складу, гідравлічні характеристики фільтра, а саме: вплив вібрації на втрати тиску. Розглянуто умови, в яких виникає необхідність зрошення, а також аспекти використання технологій краплинного зрошення. 636 І-48 Ільницька, Т.Є. Обгрунтування системи селекційно-племінної роботи при удосконаленні коней спортивного напряму використання: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.02.01/ Т.Є. Ільницька. - с. Чубинське Київської обл., 2021. - Бібліогр.: с.20-21 Дисертація присвячена пошуку та розробці методів удосконалення коней спортивного напряму продуктивності. Класифікація коней за розробленою лінійною шкалою дозволила виявити незначну різницю між тваринами різного походження. 634.8 М 44 Мезернюк, Т.М. Багатоїдні шкідники виноградних насаджень Півдня України та удосконалення захисних заходів проти них: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.01.08/ Т.М. Мезернюк; ННЦ "Ін-т виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова". - Одеса, 2021. - 24 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.17-19 У дисертації обгрунтовано та удосконалено систему захисту виноградних насаджень від комплексу багатоїдних шкідників з врахуванням біоекологічних особливостей їх розвитку, за умов економічних порогів шкідливості, дано її економічну оцінку. Досліджено поширення комплексу шкідників поліфагів у сучасних умовах вирощування винограду та вплив ступеня їх шкідливості на кількісні та якісні показники врожаю винограду. 634.8 С 34 Сівак, Н.О. Вдосконалення агроприйому застосування гібереліну в технології вирощування столових сортів винограду: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.01.08/ Н.О. Сівак; ННЦ "Ін-т виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова". - Одеса, 2021. - 22 с.: іл. - Бібліогр.: с.18-19 В роботі за результатами проведених досліджень було встановлено, що грунтово-кліматичні умови Північного Причорномор'я відповідають біологічним вимогам районованого сорту Флора та перспективних сортів винограду Талісман і Кишмиш Лучистий. Застосування гібереліну у технології вирощування столових сортів в оптимізованій дозі на фоні проведення фітооперацій з нормування рослин врожаєм збільшує собівартість продукції, у порівнянні з еталонною дозою. 634.1 Х98 Худік, Л.М. Розроблення технології зберігання яблук ранньозимових сортів за післязбиральної обробки інгібітором етилену: автореф. дис. ... канд. техн. наук:05.18.13/ Л.М. Худік; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 22 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.18-20 Дисертація присвячена обгрунтуванню розроблення технології тривалого зберігання яблук сорту Кальвіль сніговий та Спартан за післязбиральної обробки інгібітором біосинтезу етилену з діючою речовиною. Розроблено та запатентовано інструментальний метод визначення настання Т-фази фенологічного розвитку плоду для встановлення оптимального строку збирання яблук за рекомендованим значенням індексу стиглості. спектрофотометрії. Попередня Наступна

<Назад Виставка присвячена ДСТУ з виробництва солі кухонної 14 лип. 2024 р. Рубрика Репрезентація фонду пропонує: - виставку Державних стандартів України (ДСТУ) з виробництва Солі кухонної - презентацію книги «Аналітична хімія кухонної солі, розсолів та високомінералізованих вод» 2023 року Попередня Наступна

< Назад Свинина з яблуками Інгредієнти Інгредієнти 4 медальйона зі свинячої вирізки 2 ст. ложки рослинної олії 3 ст. ложки квашеної капусти 1 ст. ложка родзинок 1 яблуко Кроки Кроки 4 медальйона зі свинячої вирізки товщиною 2 см. натерти сіллю і чорним перцем. У сковороді розігрійте 2 ст. ложки рослинної олії і швидко обсмажте шматочки вирізки з двох сторін на сильному вогні до золотистої скоринки. Відріжте 4 шматки алюмінієвої фольги, в центр кожного помістіть по 3 ст. ложки квашеної капусти і посипте її половиною чайної ложки кмину. На капусту покладіть шматочок вирізки, зверху викладіть скибочки одного яблука і 1 ст. ложку родзинок. Загорніть краї фольги, залишивши невеликий отвір зверху, влийте в нього 1 ст. ложку яблучного соку або води. Потім потрібно защипнути фольгу. Підготовлену таким чином свинину з яблуками викладіть у форму для запікання і помістіть в попередньо розігріту до 200 градусів духовку. Запікайте протягом 40 хвилин. Попередній допис Наступний допис

< Назад Інформативний пошук і робота з бібліотечними ресурсами Важливе значення для науковців – фахівців різних галузей науки має уміння грамотно цитувати, анотувати, редагувати різні типи видань, складати наукові описи й огляди тощо. Здобути теоретичну інформацію з методології наукового дослідження допоможе навчальний посібник, призначений для здобувачів вищої освіти, які навчаються в аспірантурі (з різних спеціальностей). Шаравара Т.О. Інформативний пошук і робота з бібліотечними ресурсами: навч. посіб. 2-е вид. стереотипне / Шаравара Т.О. – К. : Видавництво Ліра-К, 2022. – 256 с. Навчальне видання складається з 8 тем. Тема 1. Основи теорії бібліографічних знань. Тема розкриває поняття «бібліографія», етапи історичного розвитку бібліографічної діяльності від бібліотекаря Александрійської бібліотеки Каллімаха до ХХ століття. Висвітлено види бібліографії. Тема 2. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації. Матеріал знайомить користувача з інформацією, з різними видами бібліографічних ресурсів (продукцією) для пошуку інформації та як самостійно скласти бібліографічний опис з використаних джерел відповідно до новітніх стандартів. Тема 3. Сучасна система пошуку та оброблення інформації. Розглянуті питання технологій пошуку і добору джерел інформації, види наукової продукції, вимоги до структури наповнення наукової праці. Тема 4. Наука і підготовка наукової роботи. Визначення поняття «наука», функції та завдання науки розглянуто у даній темі. Розглянуто питання про складові науково – дослідної роботи та етапи її проведення. Звертається увага як уникнути найпоширеніших помилок під час написання наукової роботи. Тема 5. Методологія дослідження. Що таке «наукова ідея, гіпотеза, закон, концепція, теорія» та якими принципами і підходами керуватися у наукових дослідженнях користувачу допоможе даний матеріал. Тема 6. Методи наукового дослідження. Подана характеристика наукового методу (риси, класифікація, системність), які є важливою ланкою для вдалого наукового дослідження та уміння їхнього застосування. Тема 7. Бібліотечна справа у світі та Україні. Матеріал знайомить користувача з принципами організації сучасних бібліотек, їх видами, класифікацією, що діють в Україні та за її межами. Особливої уваги заслуговує діяльність електронних бібліотек у країнах світу та України. Висвітлено роль НБУ ім. В.І. Вернадського, як головного науково – інформаційного центру України. Бібліотека входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу. Про бібліотеки Близького Сходу, їх соціальне значення в суспільстві, профіль комплектування проведено дослідження наукового співробітника НБУ ім. В.І. Вернадського – А. М. Лямця і М.Я. Мульхем. У розділі є матеріал про історію та сьогодення Російської національної бібліотеки, скорочене найменування РНБ. Тема 8. Основні вимоги до дисертації та авторефератів дисертацій. Навчальний матеріал потребує дотримання структури дисертації та вимоги до змісту. Окремо подано вимоги до написання автореферату, як заключного етапу виконання дисертаційної роботи. Призначення автореферату – широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження ,результатами і основними висновками дисертації. Додається перелік документів на попередній розгляд та захист дисертації. У посібнику є загальний огляд рекомендаційної літератури (нормативна, допоміжна). Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 25 по 31 березня 2020 року Попередній допис Наступний допис Стало відомо, як змінилося споживання хліба в Україні за десятиріччя AgroNews.ua. -27.03.2020 У 2019 році основним споживачам українського борошна за кордоном стали країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії і Східної Африки, куди було продано 217,6 тис т борошна. Про це розповів Родіон Рибчинський, глава Асоціації «Борошномели України», передає infoindustria. У десятку лідерів борошномельного виробництва в Україні відносяться: Вінницький КХП №2, Столичний млин, Дніпромлин, КПФ «Рома», Хмельницькмлин, Кролевецький КХП, Новопокровський КХП, ТОВ «Енліль», Рівне-Борошно. «Динаміка споживання борошна і виробництва хліба в Україні негативна. Якщо 10 років тому (2010/11 роки з липня по грудень) випікали 1781,9 тис т хліба, 502 тис т кондитерських виробів і 129,5 тис т макаронних виробів, то 2019/20 роках — ці показники скоротилися до 437,1 тис т, 234,5 тис т і 71 тис т відповідно», — зазначив Родіон Рибчинський. agronews.ua Про виробництво без антибіотиків заявили 3 українські птахофабрики AgroNews.ua. -27.03.2020 На початку квітня стане відомо, хто з українських виробників не застосовує антибіотики при виробництві курятини. Про це повідомив виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко. Пише УНН. “Перші результати аудиту заплановані на 7-10 квітня. Тобто – через три місяці від початку моніторингу українських виробництв, який стартував 1 січня”, – розповів Карпенко, додавши, що лабораторні дослідження відібраних зразків курятини тривають. Тим часом про виробництво курятини та яєць без антибіотиків заявили вже три українські виробники. Мова про: Групу компаній МХП (ТМ “Наша Ряба”); ЗАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” (ТМ “Епікур”); ТОВ “Ясенсвіт” ГК “Ovostar Union” (ТМ “Ясенсвіт”). “Чекаємо на результати аудиту. Тим паче, що попит на курятину сьогодні, на тлі розповсюдження коронавірусу, підвищений”, – каже Карпенко. agronews.ua Виробники м’яса та молочних продуктів зменшують поставки AgroNews.ua. -27.03.2020 З наступного тижня рітейл, через карантин, зменшить свої замовлення на молочну та м’ясну продукцію через спад споживчих настроїв, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на agravery. Як зазначає Максим Фастєєв, аналітик ринку молочної продукції в агенції Infagro, продажі молокопродукції на експорт також будуть ускладнені через карантинні заходи, яких дотримуються іноземні уряди. Тому молочарі будуть вимушені знизити обсяги виробництва, відповідно, закупівельна ціна молока також впаде, і на це може накластись подальше падіння курсу гривні. На думку експертів, проблеми можуть спіткати й свинарів, які в попередні роки робили свою основну виручку завдяки закупам перед Пасхою. Уже через карантин закупівельні ціни на живець свиней підскочили. Так трапилось, бо населення через карантин не може купувати м’ясо на стихійних ринках та пішло в супермаркети, аби купити свинину „про запас“ на заморозку. Більше м’яса уже не потрібно, його купуватимуть менше, а отже, закупівельна ціна напередодні Великодня також впаде, чого ніколи не було в попередні роки. agronews.ua Україна з початку року збільшила виробництво соняшникової олії AgroNews.ua. -26.03.2020 За перші 2 місяці 2020 року в Україні було вироблено 1,115 млн тонн нерафінованої соняшникової олії, що на 15,7% перевищує показник аналогічного періоду роком раніше. Про це повідомила пресслужба Державної служби статистики України. Зокрема, в лютому п.р. виробництво даної продукції склало 558,416 тис. тонн, що на 16,5% вище за показник аналогічного місяця 2019 р. Також повідомляється, що обсяг виробництва маргаринів і продуктів пастоподібних зі зниженим або низьким вмістом жирів за 2 місяці п.р. склав 22,577 тис. тонн, що на 0,7% перевищує показник минулого року. В лютому в Україні було випущено 11,441 тис. тонн даної продукції, що на 1,5% вище за результат аналогічного місяця минулого року. agronews.ua Експорт української кукурудзи до Китаю під загрозою AgroNews.ua. -26.03.2020 Новина про продаж минулого тижня великої партії кукурудзи з США до Китаю викликала стурбованість щодо можливого скорочення попиту на українську кукурудзу, яка останніми роками майже витіснила американську з ринку Піднебесної. Пише graintrade. Минулого тижня МСГ США зафіксувало продаж 756 тис т кукурудзи до Китаю, тоді як чутки ходили про продаж 1,2 млн т в межах підписаної першої частини торговельної угоди, згідно з якою Китай зобов’язався майже вдвічі збільшити імпорт агропродукції з США. На цій новині ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли на 1,5% до 138 $/т. Раніше саме США були головним постачальником кукурудзи до Китаю і у 2013 році експортували в цьому напрямку 3,6 млн т кукурудзи. Проте після того, як Китай надав перевагу українській кукурудзі, експорт кукурудзи з США до КНР скоротився до 450 тис т на рік. Із імпортованих Китаєм у 2019 р. 7 млн т кукурудзи частка українського зерна склала 3,84 млн т. Тому активна закупівля Китаєм кукурудзи в США зменшить попит на вітчизняну зернову, особливо врожаю 2020 р. З січня по 13 березня Україна експортувала до Китаю 1,1 млн т кукурудзи, зокрема у березні – 262 тис т. Закупівельні ціни на українську кукурудзу в порту виросли через дефіцит пропозицій на тлі необхідності виконання трейдерами березневих контрактів. В поточному сезоні Україна майже виконала план по експорту кукурудзи, реалізувавши 22 млн т із прогнозованих 29-30 млн т. Проте збільшення посівних площ під кукурудзою в Україні та США в наступному сезоні посилить конкуренцію на світовому ринку. agronews.ua Як підприємства харчової промисловості адаптуються до коронавірусних реалій AgroNews.ua. -25.03.2020 З 16 березня у всіх регіонах України введено карантинні заходи для запобігання поширенню коронавіруса. А вже 20 березня Дніпропетровська ОДА повідомила про введення НС в області. Ці обмеження стосуються практично всіх сфер і суттєво змінюють наш звичний уклад життя. Всупереч панічним настроям у місті та спустошенню магазинних полиць з туалетним папером і гречкою, такий соціально важливий продукт як хліб присутній в достатній кількості на полицях супермаркетів. На прикладі «Хлібозаводу №10» ми вирішили з’ясувати, як підприємства харчової промисловості адаптуються до коронавірусних реалій, як вони забезпечують безпеку свого персоналу, продукції, і як їм вдається працювати без перебоїв в умовах карантину. Хлібозавод №10 разом з іншими хлібобулочними підприємствами входить до складу Ristone Holdings – одного з провідних агрохолдингів Південного Сходу України. « Хліб – один із базових продуктів в раціоні українця, і це продукт з невеликим терміном споживання. Це не консерви і не гречка, які ми можемо купити про запас, хліб повинен поставлятися в магазини щодня і бути свіжим. Наше підприємство є одним з провідних у регіоні, і наша продукція продається не тільки в Дніпропетровській області, але також у Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Донецькій. Від того, як ми організуємо роботу, залежить благополуччя величезної кількості людей – і наших співробітників, і наших покупців », – розповідає заступник виконавчого директора Хлібозаводу №10 Анжеліка Шаровська. «Десяточка» розповіла про те, які заходи було вжито на заводі, щоб забезпечити безперебійну і безпечну роботу в карантин: Інформування персоналу. Всі додаткові заходи безпеки не будуть працювати, якщо не буде проведена планомірна робота з персоналом щодо інформування. «Десяточка» забезпечили своїх працівників інструкціями, пам’ятками про те, як потрібно поводитися під час карантину. Інформація продубльована на плазмових панелях, розміщених на прохідній і в коридорі адміністративного корпусу. У корпоративній комп’ютерній мережі в загальному доступі оперативно організована папка, де зосереджена вся актуальна інформація про проведені та заплановані заходи щодо протидії поширенню нової коронавірусної інфекції. Системна робота. «Думай глобально – дій локально» ̶ так, мабуть, можна сформулювати їх принцип роботи! Вони практично моментально відреагували на нову загрозу. Так, 16 березня в першій половині дня група з управління ризиками на оперативній нараді у виконавчого директора представила актуалізовану карту управління ризиками з переліком коригувальних дій щодо їх локалізації. Уже до вечора того ж дня був виданий наказ, у якому з ініціативи групи HACCP (відповідає за безпеку харчових продуктів), затвердили програму заходів з протидії новій коронавірусній інфекції, в якій були поставлені конкретні завдання практично всім підрозділам. Довідка: HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Points – аналіз ризиків і критичні контрольні точки) – концепція, що передбачає систематичну ідентифікацію, оцінку і управління небезпечними факторами, що впливають на безпеку харчової продукції. Система HACCP є ефективним знаряддям управління, яке використовується для захисту підприємства та його виробничих процесів від біологічних, хімічних, фізичних та інших ризиків забруднення. Системи ХАССП застосовуються практично у всіх цивілізованих країнах світу як надійний захист споживачів. Працюємо в рукавичках. Є речі, які на перший погляд здаються очевидними, але на ділі такими не є. Наприклад, під час завантаження/розвантаження хліба водій автомобіля повинен обов’язково бути в свіжих бавовняних рукавичках. Але саме по собі це правило не дасть ефективного захисту від вірусу і бактерій. Своїм водіям компанія роздала пам’ятки, де пояснюється, що вони повинні обробити руки дезинфікуючим засобом перед тим, як надіти рукавички, потім виконати необхідні роботи, зняти рукавички і знову обробити руки. Тільки так у використанні рукавичок буде реальний сенс. Антисептики в кожному приміщенні. Ретельне миття рук та обробка їх дезінфікуючими засобами – це правило, яким користувалися співробітники і до введення карантину, оскільки працюють з харчовими продуктами. Контроль температури тіла. Один із найважливіших симптомів коронавірусу – це підвищення температури. Для хлібозаводу замовили безконтактні вимірювачі температури, які використовуються на адміністративній, робочій прохідній і на КПП по пропуску автомобілів. Тобто кожна людина, яка потрапляє на територію заводу, буде протестована на наявність підвищеної температури. Використання медичних масок. На заводі є достатня кількість масок, щоб забезпечити захист своїх співробітників. Масками забезпечені всі співробітники підприємства не тільки для застосування в разі потреби на робочому місці, а й комплектами для використання під час користування громадським транспортом. В обов’язковому порядку маски використовують всі водії автомобілів, коли доставляють хліб у точки продажу. Також медичні маски обов’язкові для тих категорій співробітників, які працюють в місті і бувають в місцях скупчення людей, зокрема, для менеджерів з продажу. Мінімум людей на території заводу і контактів. Специфіка виробництва не дозволяє нам повністю перейти на віддалений формат роботи, але по максимуму скорочують кількість людей, задіяних безпосередньо на підприємстві. На віддалену роботу переведена частина управлінського персоналу, бухгалтерії і планово-економічного відділу. Безпечний шлях на роботу. В умовах обмеження транспортних перевезень, доставка співробітників на роботу, причому безпечна, – один із головних викликів. Особливо проблематично зараз добиратися на роботу людям, які живуть за містом. Вирішити цю проблему допомогла командна робота «Десяточки». Безпечна доставка хліба. Особливу увагу вони приділили безпеці доставки хлібобулочної продукції. Всі водії працюють виключно в спецодязі, обов’язково використовують медичну маску, дезінфікуючий засіб і свіжі бавовняні рукавички. Кожен водій при собі має копію особистого санітарного паспорта і довідки про проходження автомобілем санітарної обробки. Посилений контроль за чистотою. більшили кількість вологих прибирань на заводі і посилили контроль за ними. Технології на першому місці. Пандемія коронавірусу і спровокований ним карантин – це найважливіший урок для бізнесу в усьому світі. Зараз добре видно, що компанії, які інвестували в розвиток, впроваджували сучасні технології, використовували нові методи роботи змогли швидко адаптуватися до нових економічних умов, а ті, хто працював «по-старому» – хапаються за голову і не знають, що робити. agronews.ua Аграріям залишать 4 млрд грн держпідтримки — ексклюзив AГРОПОЛІТ. -27.03.2020 Держпідтримку аграріїв на 2020 рік збережуть на рівні 4 млрд грн. Про це AgroPolit.com повідомив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко. Тож у бюджеті 2020 закладено такі 6 програм держпідтримки: 1. розвиток тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції – 1 млрд грн ; 2. фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – 480 млн грн ; 3. часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 1 млрд грн ; 4. фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 1,2 млрд грн ; 5. фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн ; 6. надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 20 млн грн . Держава зберігає повне фінансування, передбачене у зв’язку із впровадженням земельної реформи, а це 4 мільярди гривень. Всі хочуть підтримати аграріїв у цей складний час. Адже аграрний сектор — наша економічна опора. Це розуміє і президент», — зазначив Лещенко. agropolit.com/news/ Борошномели та пекарі просять обмежити експорт зерна. Інакше хліб різко здорожчає AgroPortal.ua.-27.03.2020 Асоціація «Борошномели України» та Всеукраїнська асоціація пекарів закликають обмежити експорт зернової продукції продовольчої групи з метою недопущення різкого зростання ціни на хліб. Про це йдеться у зверненні асоціацій до Президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка. «З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу COVID-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна та ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків і підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів», — зазначили в асоціаціях. Через карантин відбувається закриття деяких підприємств, звільнення працівників чи їхній вихід у позапланові відпустки за свій рахунок. А суттєве зниження платоспроможності населення уже в найближчі тижні відіб’ється на роботі виробників. «Пекарська та борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними зі стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім, низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», — підкреслюють в асоціаціях. agroportal.ua Названі продукти, яким коронавірус забезпечив підвищений попит AgroPortal.ua.-26.03.2020 В усіх країнах під час пандемії коронавірусу з фруктів найбільше виріс попит на яблуко. Про це повідомив економіст інвестиційного департаменту ООН (ФАО) Андрій Ярмак під час онлайн-вебінару «Як змінюються правила ведення агробізнесу через пандемію COVID-19 та карантин», організованого агенцією Sapienza. «Попит на яблуко збільшився в усьому світі, можливо через те, що цей фрукт можна зберігати тривалий час навіть без холодильника. До того ж яблуко — відносно недорогий продукт. Також більше купують цитрусових, але скоріше не через вміст в них вітаміну С, а просто через те, що вони краще зберігаються», — відзначає Андрій Ярмак. Водночас, за словами експерта, не спостерігається зростання попиту на ягоди. «Коли доходи населення падають, а вони однозначно знизяться, активізується попит на базові овочі», — пояснює Андрій Ярмак. agroportal.ua Експерт порадив, як уникнути подорожчання продуктів Газета по-українські.-26.03.2020 На період карантину потрібно відновити державне регулювання цін. Домовитися з мережами та постачальниками про розміри їхніх націнок, розповів Gazeta.ua економіст Ігор Гарбарук . "Все в руках держави. За цінами має слідкувати Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба. Саме вони перейняли повноваження ліквідованої у свій час Державної цінової інспекції. Якщо ще місяць тому ми говорили про помірне на рівні кількох відсотків подорожчання гречки, картоплі, то сьогодні відбуваються незрозумілі пікові зростання цін. Постачальники розповідають, що через карантин зросли витрати. Які витрати? Картопля за 2 тижні не могла стати "золотою". Вона як лежала у сховищах, так там і лежить", - пояснює Гарбарук. Наголошує, що прем'єр-міністру треба зібрати усіх представників найбільших роздрібних мереж, постачальників. З ними домовлятися про націнки на продукти та товари першої необхідності. "Насправді розміри націнок чітко визначені Міністерством економічного розвитку. Йдеться про 10% для роздрібних мереж і 12% для постачальників з урахуванням логістики. Водночас зараз деякі імпортні товари коштують дешевше, ніж вітчизняні. Державі треба налагоджувати роботу з великими гравцями ринку. Якщо вони дотримуватимуться правил, то дрібні магазини змушені будуть підлаштовуватися і знижувати ціни. Зрозуміло, що люди купуватимуть там, де дешевше", - каже економіст. Радить знизити до мінімуму оподаткування. Зосередитися на виробництві вітчизняних продуктів щоденного споживання. Gazeta.ua Виробництво курятини в Україні скоротилось, а свинини – зросло Meat-Inform .-28.03.2020 Протягом січня та лютого в Україні спостерігалось скорочення виробництва м’яса. Загальні обсяги його продукування упродовж перших двох місяців цього року склали 237,4 тис. тонн, що на 7,7% менше, ніж у січні та лютому 2019 року. Найбільш помітно скоротились обсяги виробництва м’яса птиці, а от виробництво свинини,навпаки, зросло на 1%, повідомляє Асоціація “Свинарі України” (АСУ) з посиланням на дані Державної служби статистики України. “Головним “винуватцем” просідання виробництва стало менше виробництво м’яса птиці. Зокрема, мова йде про менше виробництва курячих морожених тушок та охолоджених їх частин у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: мінус 35,5% та 25,5%, відповідно, що сумарно зменшило обсяги виробництва м’яса птиці майже на 24 тонни. Обсяг виробництва морожених курячих частин у цей же час збільшився на 12% чи 6.1 тис. тонн (до 56,94 тис. т), в тому числі і завдяки приросту об’ємів виробництва за лютий більш ніж на 1/5. Проте це не змогло компенсувати втрат. Свинина — єдиний вид м’яса, виробництво якого не скоротилося за перші місяці року. Навпаки, сукупний випуск охолодженого, мороженого та соленого м’яса свиней у січні-лютому додав майже 1% та склав 44,3 тис. тонн”, — зазначили в АСУ. https://meat-inform.com/ Цены на овощи и фрукты идут на рекорд: аналитики объяснили подорожание Сегодня.-29.03.2020 Паника вокруг коронавируса уже влияет на стоимость продуктов в магазинах . Впрочем, дело не только во всеукраинском карантине. Например, правительство Турции существенно ограничило доступ в страну иностранных перевозчиков. И это сказалось на ценах некоторых овощей и фруктов на рынке Украины, сообщает " Инфо-Шувар ". При этом украинские трейдеры уверены: главный рост цен еще впереди. "Доставка из Турции – проблемный вопрос сегодня, вместе с падением курса гривни это влияет на цены. По таким позициям как лимон и другие цитрусовые уже на следующей неделе цены могут существенно вырасти. По помидору вообще возможна установка многолетнего ценового рекорда", – говорят трейдеры оптового рынка "Шувар". Согласно данным департамента аналитики ОРСП "Шувар", к 25 марта оптовые цены на лимон в Украине достигали беспрецедентных показателей 80-85 грн/кг. Кроме упомянутых факторов на цены влияет чрезвычайный спрос: украинцы во время карантина стараются больше употреблять лимонов для повышения иммунитета. www.segodnya.ua/ Обмеження експорту зерна стало б катастрофою для українських аграріїв - експерти УНІАН: Новини України.- 26.03.2020 В асоціації підкреслюють, що експорт зернових відіграє критичну роль у формуванні ВВП та валютної виручки країни в умовах падіння глобальної економіки.Наслідки обмеження експорту зерна на період загальнонаціонального карантину були б катастрофічними для аграрного сектора України. Про це повідомляє прес-служба "Української Зернової Асоціації (УЗА). "Будь-які обмеження експорту зерна з України мали б катастрофічні наслідки в першу чергу для сільського господарства країни (оскільки ми споживаємо невелику частину вирощеного зерна - це призвело б до скорочення посівів, а значить, падіння збору врожаю), а потім і для всієї економіки країни", - цитує прес-служба слова президента УЗА Миколи Горбачова. В асоціації підкреслюють, що в умовах падіння глобальної економіки експорт зернових відіграє критичну роль у формуванні ВВП та валютної виручки країни. Зокрема, у 2019 році експорт зернових приніс Україні 9,8 мільярда доларів. Тому в УЗА вітають рішення уряду зі збереження експорту зернових, а також готові запропонувати тактичні кроки, які допоможуть аграріям вистояти під час економічної кризи, продовжити вирощувати та експортувати зерно. www.unian.ua Уряд призначив відповідального за реорганізацію Мінагрополітики УНІАН: Новини України.- 25.03.2020 Держсекретар Мінекономіки Олександр Черних очолить комісію з реорганізації Міністерства агрополітики. Кабінет міністрів призначив головою комісії з проведення реорганізації Міністерства аграрної політики та продовольства України Олександра Черних. Відповідне рішення прийнято на засіданні уряду. На цей час Черних обіймає посаду державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Як повідомляв УНІАН, 6 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про намір новообраного Кабінету міністрів створити окреме Міністерство агропромислового комплексу, а також окрему посаду для члена уряду, який буде займатися розвитком промисловості. www.unian.ua Украина заметно нарастила продажи агропродукции за границу UBR.-27.03.2020 Увеличила поставки рапсового масла в 23 раза За первые два месяца 2020-го экспорт агропродовольственной продукции (АПК) из Украины составил $3,7 млрд, что на 8% больше, чем за аналогичный период прошлого года, сообщает Украинский клуб аграрного бизнеса. Вместе с тем, импорт указанной продукции за аналогичный период вырос на 16% – до $1,1 млрд. В целом внешнеторговый баланс агропродовольственной продукции составил $2,6 млрд. Это свидетельствует о том, что Украина является нетто-экспортером этой продукции. Экспорт продукции АПК занимает весомую долю в структуре торговли Украины. За январь-февраль 2020 года его доля в структуре общего экспорта достигла 46%, в то время как доля импорта – лишь 12%. В товарной структуре экспорта больше всего выросли поставки масла из Украины – на $229 млн (+31%), в частности: подсолнечного масла – на $179 млн (+26%); рапсового масла – на $25 млн (в 23 раза); соевого масла – на $17 млн (+66%). ubr.ua/ Названо найбільш перспективні експортні ринки для української курятини AgroNews.ua. -31.03.2020 Найбільш прибутковий напрямок для експорту українського птахівництва – Європа та Азія. Про це розповідає співзасновник агропромгрупи «Пан Курчак» Сергій Горлач, публікує журнал «Наше птахівництво». Пише agronews.ua. «Європа – це дуже цікавий і маржинальний напрямок реалізації, – зазначив він. – В Європі великий попит на куряче філе. А в нас воно відносно дешеве – виробляємо його з гарною собівартістю і можемо експортувати за дуже привабливою ціною». За словами Сергія Горлача, загороджувальні мита понад квоти, які обмежують обсяги поставок м’яса курки до Європи – наразі значна проблема для експортерів. Сьогодні експортувати більше, ніж дозволяють квоти, невигідно, є сенс – тільки в межах мит. «Тому я сподіваюся, що наш уряд опікуватиметься цим питанням і що квоти на поставку курятини для нашої країни з боку ЄС будуть переглянуті, – сказав він. – Тим більше, що в розвинених країнах сьогодні обсяги виробництва м’яса птиці суттєво не ростуть, бо в них є обмеження за місцем розташування виробничих об’єктів, використанням землі, вартістю робочої сили тощо. Тож із року в рік ми спостерігаємо тенденцію переміщення виробництва м’яса птиці із заходу на схід». Китай – дуже привабливий і маржинальний ринок, підкреслив Сергій Горлач. Туди можна експортувати багато нішевих продуктів, які в нашій країні не мають попиту. Наприклад, фаланги пальців курки, лапи. Україна вже багато років веде перемовини з Китаєм щодо налагодження експорту птахівничої продукції, та досі немає позитивного рішення. «Виходити на азійські ринки дуже складно, бо ми не маємо з цими країнами нормальних комунікацій, є певні труднощі з менеджментом, який володіє мовами», – зауважив співзасновник «Пана Курчака». agronews.ua Консолідація м’ясної галузі в умовах кризи дозволить вирішити низку проблем AgroNews.ua. -30.03.2020 Сьогодні наша країна знаходиться всередині кризи, наслідки якої неможливо в повній мірі передбачити, але очевидно, що вона глибоко вплине на всі економічні процеси та соціальний стан населення України. Виробництво продовольчих товарів також зазнає структурних змін: змінюється споживацький кошик, покупці стають чутливіші до ціни, деякі канали збуту, такі як ринки чи заклади громадського харчування, відрізані або суттєво звужені на невизначений термін. Про це повідомила прес-служба Асоціації “М’ясної галузі”, пише agronews.ua. Однією з перших на виклики ринку зреагувала Асоціація «М’ясної Галузі». Організація визначила своїм стратегічним завданням консолідувати галузь, надавши тваринницьким комплексам та м’ясопереробним підприємствам дієві механізми для зниження собівартості готової продукції, оптимізації організаційних та логістичних процесів, швидкого відгуку на потреби споживача. Ми маємо прибрати конфлікти інтересів різних компаній і галузей в новій економічній реальності, з чим погоджуються всі ключові учасники ринку. Рух у напрямі вертикальної інтеграції м’ясної галузі — від вирощування і забою тварин до створення кінцевого продукту — дозволить вирішити цілу низку актуальних проблем і задач в Україні: Недопущення подорожчання продуктів та збільшення доступного асортименту м’ясної продукції на полицях магазинів; Посилення продовольчої безпеки країни; Збереження і створення нових робочих місць на всіх етапах ланцюга з поля до столу; Технологічний розвиток галузі, впровадження провідного світового досвіду і практик; Нарощування експортного потенціалу м’ясної галузі в умовах, коли світовий дефіцит свинини складає понад 10 млн тонн; Зростання бюджетних надходжень; Розвиток сучасних агропідприємств, інфраструктури сіл та малих міст; Створення прогнозованих та прозорих інвестиційних проектів з високою рентабельністю для залучення капіталу в агросектор; Зростання престижу роботи в тваринництві, досягнення оплати праці, конкурентної до пропонованої в ЄС, за рахунок використання ефективних систем управління процесами. agronews.ua В Україні можливий дефіцит кави AgroNews.ua. -30.03.2020 Імпортери кави у країнах, де цей напій є популярним, замовляють підвищенні обсяги бобів, щоб уникнути нестачі, якщо ланцюги поставок будуть порушені коронавірусними блокуваннями. Про це розповів Карлос де Вальденебро, директор відомого у світі виробника Каравела Кава. З посиланням на матеріал Марсело Тейшейра, Ангели Майтая та Джулії Симмес Кобб від reuters, пише agronews.ua . На відміну від різкого зниження цін на низку продовольчих товарів, ціни на каву зростають при сильному попиті та очікуванні, що поставки, які були обмежені ще до поширення вірусу, ще більше посиляться. Тож виробники Бразилії та Колумбії спостерігають зростання цін. “Всі намагаються прискорити справи”, – сказав Карлос де Вальденебро. Хоча в Колумбії зараз є запаси кави, він заявив, що стурбований запитами щодо швидших перевезень, оскільки більшість експортерів, які все ще мають запаси в країні, тимчасово скоротили експлуатаційні можливості.“У нас були запити покупців у всіх великих країнах, США, Японії, Німеччині”, – сказав глава одного з найбільших експортерів кави в Бразилії, провідний світовий виробник, який попросив його не називати, оскільки він не хотів обговорювати це питання публічно. «В основному всі найбільші виробники смаженої натуральної кави в світі. Вони хочуть, щоб боби були поставлені швидше, про всяк випадок», – зауважив експерт. “Ростери та торговці запасаються, тому що вони передбачають порушення поставок”, – сказав лондонський торговець кави, який заявив, що великі переробники купують спотові вантажі. agronews.ua В Україні через ажіотажний попит дефіцит часнику AgroNews.ua. -30.03.2020 На сьогоднішній день на українському ринку спостерігається обмежена пропозиція китайського часнику через жорсткий карантин, введений Китаєм, повідомляє пресслужба торгової мережі АТБ. Пише agronews.ua. Як наслідок – повна зупинка відвантажень продукції. “Найближчим часом планується стабілізація ситуації за рахунок поставок альтернативної ранньої продукції (Єгипет) і відновлення поставок продукції з Китаю”, – йдеться у повідомленні. Наразі гуртова ціна на часник, за інформацією ШуварІнфо, складає 100-120 грн/кг. Середньозважена ціна на імпортований часник становть 110 грн/кг. agronews.ua Україна збільшила експорт агропродукції майже до $4 мільярдів AgroNews.ua. -30.03.2020 Україна в січні-лютому 2020 року експортувала агропродукції на суму 3,7 млрд дол., що на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ). Пише agronews.ua. Водночас, імпорт агропродукції за два місяці збільшився на 16% і досяг 1,1 млрд дол. “В цілому, зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції становив 2,6 млрд долю., що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером цієї продукції”, – йдеться в повідомленні. Також наголошується, що в січні-лютому 2020 року частка агропродовольчої продукції в структурі загального експорту становила 46%, у той час як частка імпорту становила лише 12%. Зокрема, на третину (або на 230 млн дол.) збільшилися поставки з України рослинної олії. “Нарощування поставок відбулося завдяки збільшенню експорту соняшникової олії на 179 млн дол. (+26%), ріпакової олії на 25 млн дол. (у 23 рази), соєвої олії на 17 млн дол. (+66%)”, – йдеться в повідомленні. Також Україна наростила поставки кукурудзи та ячменю. Крім того, збільшився експорт готової продукції за рахунок поставок соняшникового шроту на 16% (на 32 млн дол.) і сигарет на 38% (на 13 млн дол.). При цьому експорт продукції тваринництва зменшився на 12% (або на 23 млн дол.), в основному через скорочення поставок молочної продукції на чверть. Водночас, Україна збільшила закордонні закупівлі продукції рослинництва на 16% (або на 58 млн дол.) за рахунок цитрусових, картоплі й бананів. Також на 17% (на 52 млн дол.) зріс імпорт готової продукції за рахунок шоколаду і кормів для тварин. agronews.ua БАНКРОТСТВО "АВАНГАРДА" УДАРИТ ПО МИРОВОМУ РЫНКУ ЯИЦ, - СМИ Деловая столица.-30.03.2020 Банкротство одного из крупнейших агрохолдингов Украины и второго в мире производителя яиц - "Авангард" - вызовет турбулентность на мировом рынке Об этом в своей статье для Poultry World пишет Владислав Воротников, передает " ДС ". Так, экономический кризис 2014 года, вызванный агрессией России, привел к резкому снижению производства яиц в Украине. К примеру, в 2015 году "Авангард", как отмечено в статье, сократил производство яиц на 46% по сравнению с 2014 годом - до 3,434 млрд единиц. Однако девальвация гривни во время экономического кризиса привела к росту доходов от экспорта. Кроме того, вырос и экспорт украинских яиц за рубеж. Причиной чего автор, ссылаясь на данные Международного независимого института сельскохозяйственной политики, называет высокое потребление яиц в Украине (около 310 единиц на человека в год) - добиться еще большего увеличения потребления яиц украинцами компании не могли. Кроме того, поспособствовали росту экспорта открытие новых рынков сбыта. "Украина активно наращивает экспорт яиц. За последние 2 года наши компании увеличили объем экспорта более чем в два раза. В 2016 году экспорт составил 650 млн яиц, в то время как в 2018 году этот показатель достиг 1,79 млрд яиц. Официальные статистические данные показывают, что промышленное производство яиц в Украине увеличилось на 6,4% в 2018 году по сравнению с предыдущим годом. В 2018 году нашим компаниям дали зеленый свет на экспорт в Черногорию, Сербию, Гонконг и Сингапур. Что касается яичной продукции, нам дали разрешение на экспорт в эти же страны, а также в Марокко и Филиппины", - приводит автор слова главы Украинской ассоциации животноводства Ирины Паламар. В то же время, "Авангард", который вел переговоры с кредиторами относительно сформировавшегося в период экономического кризиса долга, столкнулся с другой проблемой - расследованием НАБУ о якобы злоупотреблении служебными полномочиями при предоставлении Нацбанком стабилизационного кредита VAB Банку, который раньше принадлежал Олегу Бахматюку, владельцу "Авангарда" и UkrLandFarming. "Банкротство "Авангарда" вызовет турбулентность не только в Украине, но и на мировом рынке яиц", - считает источник Poultry World в секторе птицеводства, пожелавший остаться неназванным. "Никогда ранее в постсоветский период компания такого масштаба не прекращала свою деятельность, и нет никаких причин для этого. "Авангард" - достаточно эффективная компания. Но есть здравый смысл, и есть политика, и иногда политика преобладает", - добавил он. www.dsnews.ua Обмеження на імпорт курятини з України зняли одразу кілька країн УНІАН: Новини України.- 30.03.2020 Обмеження були введені у зв'язку зі спалахом пташиного грипу у Вінницькій області в січні.Відразу кілька країн зняли обмеження на імпорт курятини та продуктів птахівництва з України, введені у зв'язку зі спалахом пташиного грипу у Вінницькій області в січні. Про це повідомляється на сайті Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. "Зокрема, станом на 30 березня зняли обмеження по території України Ірак і Сінгапур; визнали зонування 25 км Об'єднані Арабські Емірати; визнали зонування, застосоване компетентним органом України (10 км) – ЄС, Ізраїль, Молдова; визнали регіоналізацію (обмеження на територію області) – Азербайджан, Вірменія, Австралія, Казахстан, Саудівська Аравія, Кувейт", - сказано в повідомленні. www.unian.ua Голодные игры. Грозит ли Украине продовольственный кризис УНІАН: Новини України.- 30.03.2020 Пандемия коронавируса поставила перед продовольственной системой страны сложную задачу: обеспечить украинцев продуктами первой необходимости в условиях карантина и жесткой экономии. Хватит ли у аграрного сектора запаса прочности, чтобы пройти это испытание, и насколько вырастут цены на продовольствие, разбирался УНИАН. Эпидемия коронавируса и введенный властями жесткий карантин, который продлится как минимум до конца апреля, стали серьезным испытанием для Украины и ее граждан. Многие остались без работы или были вынуждены уйти в отпуск за свой счет, а кому-то до конца вынужденной изоляции может не хватить денег даже на питание. В стране закрыты продовольственные рынки, но продолжают работать продуктовые магазины и супермаркеты, которые фактически получили карт-бланш диктовать свою ценовую политику лишенным выбора покупателям. Основные продукты питания начали стремительно дорожать с начала марта. Антимонопольный комитет Украины зафиксировал рост цен в регионах страны: на гречневую крупу – более чем на половину, пшено – на четверть, сахар – на шестнадцать процентов. Значительно подорожали в розничных сетях и овощи: почти на шестьдесят процентов картофель, вдвое поднялись цены на лук и морковь. Общенациональная сеть социальных супермаркетов «АТБ» подняла цены на крупы и так называемые овощи «борщевого набора» и объяснила этот рост поднятием отпускных цен со стороны поставщиков. «Это объясняется значительным ростом затрат на производство продукции, связанным с карантинными мерами и строгими ограничениями, а также с изменением цен на все импортные составляющие себестоимости товара, что связано с девальвацией гривни», - заявил генеральный директор «АТБ» Борис Марков. Закрытие рынков создало проблемы для тех поставщиков и фермеров, которые никогда не работали с крупными торговыми сетями, а также вызвало дефицит некоторых фруктов и овощей, на закупке который супермаркеты не специализируются. Однако, с другой стороны, как сообщают ритейлеры, запасов, например, лимонов и чеснока в Украине достаточно: их просто негде продавать, ведь у нас в стране большинство овощей и фруктов продается на рынках, а в той же пострадавшей от коронавируса Италии – около десяти процентов. www.unian.ua Верланов: Детінізація ринку горілчаних виробів привела до стрімкого збільшення бюджетних надходжень від акцизного податку УНІАН: Новини України.- 30.03.2020 Детінізація ринку горілчаних виробів важлива не тільки з точки зору наповнення бюджету. Адже виробництво та торгівля контрафактом – це ще й пряма небезпека для здоров’я споживачів.Надходження до загального фонду держбюджету з акцизного податку з лікеро-горілчаної продукції (ЛГП) вже сьогодні становлять 541,4 мільйона гривень, що на 19,2 % (+87,3 мільйона гривень) більше надходжень усього березня 2019 року. При цьому, індикативні показники за березень вже перевиконано на 18,3 % (+83,8 мільйона гривень). Про це інформує ДПС. Таким чином, як наголосили у податковій, станом на 30 березня індикативні показники з акцизного податку з ЛГП за І квартал вже виконано на 100,9 % (+11,1 мільйона гривень). "Посилення контролю за виробництвом лікеро-горілчаної продукції плюс системна боротьба з контрафактним алкоголем у роздрібній мережі, яку ми вели протягом останніх трьох місяців, дали результат. Заходи, проведені податковою разом з правоохоронними органами та місцевою владою, привели до стрімкого збільшення бюджетних надходжень від акцизного податку", – заявив голова ДПС Сергій Верланов. www.unian.ua Участники рынка договорились ограничить экспорт пшеницы UBR.-30.03.2020 Утвержденный барьер поставок должен обеспечить как валютный приток, так и сдержать рост цен на продовольственную пшеницу, и, как следствие, на муку и хлеб Зернотрейдеры, мукомолы и хлебопеки определили предел экспорта украинской пшеницы в 20,2 млн т. в 2019-2020 маркетинговом году (июль-июнь). Соответствующий меморандум, предложенный Министерством экономики, торговли и сельского хозяйства, был подписан крупнейшими профильными организациями. Об этом UBR.ua сообщил директор ассоциации "Мукомолы Украины" Родион Рыбчинский. В число подписантов меморандума, помимо хлебопеков и мукомолов, также вошли несколько ассоциаций производителей сельхозтоваров, ассоциации аграрных экспортеров, в том числе Украинская зерновая ассоциация и Американская торговая палата.Установленный предельный объем экспорта сможет как обеспечить достаточный валютный приток в Украину, так и сдержать рост стоимости муки и хлеба. "Этот тот возможный компромисс, на который все согласились", – заявил Рыбчинский. Ранее Всеукраинская ассоциация пекарей и ассоциация "Мукомолы Украины" в совместном обращении к президенту, премьер-министру и министру экономики, торговли и сельского хозяйства попросили сохранить нынешний уровень цен на пшеницу, который начал расти в связи с повышенным спросом на нее на международных рынках. ubr.ua/