< Назад Обладнання. Тара. Упаковка №1 2026 Борецька, В.А. Надійна упаковка для кондитерських виробів/ В.А. Борецька //Упаковка. - 2024. - №4 . - С. 24. Кл. слова): вологостійкість, міцність, якість, бар'єрні властивості Брянцев, Я.В. Втілення стратегії в реальність: [виробництво клеїв, герметиків і функціональних покриттів]/ Я.В. Брянцев //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.30-31 Кл. слова: безпека, сировина, харчові продукти Бут, О. Стале паковання - це обгрунтована вигодо. Перспективи ПП-упаковки з добавками Milliken/ О. Бут //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 14-16. Векленко, О.А. Маріуполь: 86 днів сили: [плакатна акція]/ О.А. Векленко //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.5-7. Кл. слова : війна, фото, графічне оформлення, документальне зображення Вербицький, С.Б. Біопакування молочних продуктів. Зрозумілі переваги та аргументовані застереження/ С.Б. Вербицький, Н.М. Пацера //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 38-40. - Бібліогр. в кінці ст. Високоякісні вина в пляшках із ПЕТФ //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.27. Кл. слова: переваги, дизайн, екологія Відпрацювання наукомісткої технології та створення дослідно-виробничої дільниці з виготовлення високоефективного прецизійного алмазного правлячого інструменту для потреб машинобудування та іпортозаміщення/ М.В. Новіков, В.І. Лавріненко, М.М. Шейко и др //Наука та інновації. - 2013. - Т.9 , №5 . - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: профільні майстер, різці, шліфування, синтетичні алмази Вони були першими: [спогади перших авторів журналу "Упаковка"] //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 6-8. Ганоцька, О.В. Дослідження та концепт дизайну артупаковки "U-SEA"/ О.В. Ганоцька, М.Ю. Рибак //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.32-35. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: цільова аудиторія, екологія, дослідження, інноваційні технології Гулуєва, Е.Г. Тара з гофрокартону (стан, проблеми, тенденції розвитку)/ Е.Г. Гулуєва //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.33-36. Кл. слова: ринок, інновації, сировина, інвестиції Еволюційний крок у наповненні пляшок //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.15. Кл. слова: виробництво, інновації--система контролю--цифрові функції Енергозберігаючі засоби автоматизації і світлодіодні системи освітлення в промисловості, на транспорті, в будівництві та комунальній сфері/ В.П. Клименко, В.Б. Корбут, М.Г. Ієвлєв и др //Наука та інновації. - 2013. - Т.9 , №5 . - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: енергоефективність, технічні характеристики, джерела живлення Життєвий цикл ПЕТ-пляшки та технологія NIR-нагрівання //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 18-19. Завойовуйте серця з першого погляду: фарби, що додають смаку: [поліграфічні фарби для упаковки] //Упаковка бег-ін-бокс. - 2024. - №4 . - С.11. Кл. слова: дизайн, ринок, безпечність, харчова упаковка Замотаєв, Павло Відходи упаковки: досвід для України/ Павло Замотаєв //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 40-43. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: природозахисні заходи, збирання, сортування, переробка, вторинна сировина Замотаєв, П.В. Пакування м'яса та м'ясопродуктів. Аналіз основних тенденцій/ П.В. Замотаєв //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 26-29. Інноваційні пакувальні рішення для безпеки пляшки під час траспортування //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 3. Книш, Р.О. Штанцювальний прес із натискним сегментом (дослідження процесу висікання картону)/ Р.О. Книш, А.В. Свинціцький //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.23-25. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: виробництво, обладнання Корнацький, А. Упаковка дой-пак - лідер серед споживчої упаковки/ А. Корнацький //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 24-26 Кл. слова: властивості, матеріал, відходи, еволюція Костогриз, К.П. Установка для виробництва теплоізоляційного заповнювача у вигляді порожнистих мікрокульок/ К.П. Костогриз //Наука та інновації. - 2013. - Т.9 , №5 . - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: перліт, спучування, псевдозріджений шар Кравченко, Л. Вітер європейських змін. Трансформація законодавства ЄС у сфері паковання/ Л. Кравченко, Г. Кокін //Світ упаковки. - 20024. - №1 . - С. 4-5. Кравченко, Л. Етикетка: інновації та сталий розвиток/ Л. Кравченко //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 10-13. Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 17 по 20 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна та ЄС розвиватимуть двосторонню торгівлю — Стефанішина Agravery. -18.07.2020 Ольга Стефанішина, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, 17 липня провела онлайн зустріч з Філом Хоганом, комісаром ЄС з питань торгівлі. Про це повідомляє eu-ua.org . «Оскільки ЄС — це найбільший та найважливіший торговий партнер України, наш уряд прагне розвивати відносини між сторонами також в якості торговельних союзників. У зв'язку з цим, ми зацікавлені у поглибленні співпраці між Україною та ЄС, як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях в рамках Світової організації торгівлі», — заявила Стефанішина. За її словами, можливість оновити торговельну частину Угоди про асоціацію в 2021 році дає обом сторонам шанс налаштувати торговельно-економічне співробітництво на наступні роки. «Це правильний момент для початку дискусії щодо наших майбутніх торговельних відносин. Ми починаємо діалог з українським бізнесом щодо їхніх потреб та очікувань у контексті оновлення Угоди про асоціацію в економічній частині», — розповідає віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. На її думку, усунення технічних бар'єрів у торгівлі промисловою продукцією, зокрема, шляхом підписання угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції є ключовим пріоритетом для найбільш ефективної реалізації потенціалу торгівлі з ЄС. «Зростання торгівлі між Україною та ЄС має супроводжуватися налагодженням предметного діалогу щодо логістики. Тому Україна зацікавлена у початку дискусій з ЄС щодо взаємного подальшого відкриття ринків», — підкреслила Ольга Стефанішина. аgravery.com Через брак меду на українському ринку збільшилися випадки фальсифікації продукції — експерт Agravery.-17.07.2020 Цього року пропозиція меду на ринку досить скромна. Бджолярі України, і, в першу чергу, південних її регіонів, переживають не найкращий сезон У зв'язку з цим почастішали випадки продажу фальсифікату. Про це розповів Андрій Галдін, глава Товариства бджолярів Миколаївської області, передає agro-yug.com.ua . «У зв'язку з дефіцитом меду, збільшилися випадки фальсифікації продукції. Недобросовісні бджолярі, в кращому випадку, розігрівають торішній мед, і продають його як свіжий за високою ціною. А в гіршому випадку, годували бджіл цукровим сиропом або глюкозно-фруктозним сиропом, і теж продають мед за високою ціною», — зазначає Галдін. Однак, в цілому, ціни на торішній мед залишилися на минулорічному рівні — від 90 до 100 грн/л — це різнотрав'я, різнотрав'я з соняшником. На акацію досить високі ціни — 300 грн/л. На ріпаковий мед ціни теж різні — від 120 до 150 грн/л. «Бджолярі хочуть, щоб цінова політика змінилася. На вартість українського меду, як і раніше, впливають експортери, які на сьогоднішній день не поспішають підвищувати ціни. Саме тому ціна стоїть на колишньому рівні. Але будемо чекати все-таки збільшення цін і хоч якусь компенсацію наших збитків», — зауважив каже Андрій Галдін. аgravery.com На Чернігівщині створюють станцію шокової заморозки для розвитку ягідництва AgroNews.ua. -20.07.2020 Ягідництво – перспективна галузь аграрного бізнесу, яка створює нові робочі місця, дає надходження до бюджету і поштовх до розвитку економіки. За минулий рік сільськогосподарські підприємства Чернігівщини з площі у 508,8 га з насадженнями плодоносного віку зібрали 635,5 тонн плодів та ягід. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко, пише agronews.ua . Загальна ж площа плодово-ягідних насаджень сільськогосподарських підприємств області зростає і складає 894,77 га. На Чернігівщині налічується 40 підприємств та фермерських господарств, які розвивають ягідництво. Географія споживання їхньої продукції постійно розширюється. Найбільші покупці – Польща, Франція, Туреччина, Білорусь, Німеччина, Греція, Нідерланди тощо. У всьому світі зростає попит на здорове харчування та органічні продукти, тому і ягідний сегмент України розвивається дуже динамічно. Держава з свого боку всіляко підтримує галузь. У 2020 році в Україні продовжує діяти програма «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». Це безповоротна фінансова допомога і всі хто бажають займатися вирощуванням ягоди зможуть подати документи до 1 вересня 2020 року. Департамент розвитку економіки та сільського господарства координує цей процес. Практикум щодо розвитку ягідництва відбувся на базі кількох компаній в Чернігівській області. Керівники господарств поділились передовими технологіями, які допомогли їм досягти успіху у сфері ягідництва. Зокрема у вирощуванні малини, обліпихи та лохини. Розповіли про інноваційні методи і тонкощі посадки, вибору посадкового матеріалу, догляду, поливу, збирання та зберігання врожаїв. agronews.ua До кінця літа 12 заводів «Укрспирту» готуються «пустити з молотка» AГРОПОЛІТ. -19.07.2020 Фонд державного майна України може виставити на продаж заводи, що входять до складу держпідприємства «Укрспирт» , вже наприкінці літа поточного року. Про це повідомила прес-служба «Укрспирту» з посиланням на заступника голови ФДМУ Тараса Єлейко. За його словами, «Укрспирт» через Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передав у список на приватизацію 12 спиртзаводів.«Думаю, що ми їх максимально швидко виставимо на продаж, тим більше, уряд найближчим часом має затвердити відповідну програму... Зараз ми формуємо умови приватизації: згідно із законом, ми повинні зберегти певну кількість працівників, включити інвестиційні зобов'язання тощо. Думаю, вже до кінця літа зможемо оголосити перші аукціони», — наводяться в повідомленні слова Єлейко. Зазначається, що до складу працюючого держпідприємства «Укрспирт» входить 41 виробничий майданчик, а до складу його попередника — концерну «Укрспирт» – 37 заводів, які фактично не працюють. agropolit.com/news/ Малі підприємства через обмежений ресурс мають проблеми з реалізацією проекту НАССР, — експерт AГРОПОЛІТ. -17.07.2020 Сьогодні в Україні великі та середні підприємства мають фахівців зі стандартів якості та впорались з завданням по запровадженню системи аналізу ризиків і контролю критичних точок, однак малі підприємства через обмежений ресурс мають проблеми з реалізацією. Про це розповів Голова Асоціації з інтеграції НАССР Владислав Веремеєнко, йдеться у матеріалі AgroPolit.com. «Спочатку підприємство має бути зареєстровано в державному реєстрі операторів ринку. Однак не всі там зареєстровані. Великі підприємства зареєстровані на 90%, мають юристів в своєму складі, знають точно, що треба зареєструватися або отримати експлуатаційний дозвіл, середні – на відсотків 50 впровадили. Але маленькі оператори ринку, ФОПи – впродовж 4 років реєстр поповнюється, вони дізнаються про таку необхідність або їх перевіряють і вони реєструються. Однак процес триває.», – сказав Веремеєнко. Для малих підприємств існує складність в тому, щоб розібратись самостійно в законодавстві, яке стосується стандартів якості, переконаний керівник асоціації. Наша асоціація веде роз’яснювальні заходи і форуми безкоштовні по всіх регіонах, але людям потрібно вивчити питання, багато над цим посидіти, вивчити вимоги законодавства. А вони не дуже зрозумілі підприємцям, бо вони думають, як маркетингові процеси налагодити, а тут ще вимоги, які треба впровадити обов’язково. Законодавство постійно змінюється, вони не можуть взяти в штат спеціаліста, менеджера з якості і безпечності чи консультанта, щоб допоміг розробити систему – це 25 тисяч грн., не всі мають таку можливість. Однак все ж таки в країні має бути безпечний продукт.», – розповів Веремеєнко. agropolit.com/news/ За оптимістичними розрахунками, відновлення Мінагрополітики займе рік-півтора, — заява AГРОПОЛІТ. -17.07.2020 На тлі «кастрованого» ринку землі та популізму у владі, пост міністра аграрної політики – посада камікадзе. Про це на зерновій конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition заявив колишній очільник МЕРТу Тимофій Милованов , йдеться у матеріалі AgroPolit.com. «Рішення про відновлення Мінагрополітики вже у вересні 2020 року є, але потрібно дочекатися його реалізації. Адже одне – це розпустити стару структуру, вибрати звідти найкращих і перевести на роботу до Міністерства економічного розвитку в окремі підрозділи, і друге – це просто всіх розігнати. Щоб відновити таку структуру, потрібного заново створювати відділи та й питання постає – хто туди піде працювати, в умовах турбулентності та низьких зарплат? Я думаю, що виникне проблема з наймом фахових кадрів. От і виходить, що на тлі «кастрованого» ринку землі й популізму у владі, пост міністра аграрної політики – посада камікадзе», — зазначив він. Тимофій Милованов додав, що тому, хто прийде на посаду аграрного міністра, потрібно буде відповідати за реформи, які потрібно доробити, а ресурсів та кадрів для цього немає. Бюджет на міністерство з'явиться лише з наступного року, а потрібно буде вже зараз провести 300 конкурсів. Тож, за оптимістичними розрахунками, відновлення міністерства займе рік-півтора», — підсумував він. agropolit.com/news Сингапур пустил на свой рынок украинскую тушенку AgroPortal.ua.-17.07.2020 Компетентный орган Республики Сингапур аккредитовал украинское предприятие для экспорта термически обработанного/консервированного мяса из свинины и мяса птицы. Об этом говорится в сообщении Госудрственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.«Это первый шаг для открытия мирового рынка для украинской свинины. Такого результата удалось достичь благодаря плодотворному сотрудничеству Госпродпотребслужбы с Посольством Украины в Республике Сингапур и Министерством иностранных дел Украины», — отмечают в ведомстве. agroportal.ua Купуємо більше, ніж продаємо: імпорт сиру збільшився втричі Газета по-українські.-20.07.2020 Щомісяця в країні продається близько 8 тис. т сирів. У першому півріччі 2020-го українці купили майже 46 тис. т сичужних сирів. Імпорт становив 16,5 тис. т - 36% усіх продажів. Це майже втричі більше, ніж у відповідний період 2019 року. Щомісяця в країні продається майже 8 тис. т сирів. З них імпортованих - понад 3 тис. т, тобто близько 35%. Виходить, що кожен 3-й українець купує європейський сир. Із наведених цифр можна зробити висновки, що в 2-му півріччі частка імпортних сирів ще більше зросте, повідомляє Інфагро. Натомість експорт сиру суттєво зменшився. За перше півріччя з України вивезли лише 1,8 тис. т. Раніше щомісяця вивозили по 5-6 тис. т сиру. Зростання імпорту сиру не заважає вітчизняним сироварам тримати високі ціни на свою продукцію. Пересічні кормові сири гуртом коштують не дешевше 150 грн/кг. Собівартість імпорту польської чи німецької Гауди становить не більш як 110 грн/кг, хороший німецький Емменталь - 170 грн/кг. Gazeta.ua В Киеве пройдут две конференции для аграриев — Black Sea Grain и Black Sea Oil Trade Дело.-17.07.2020 Во время событий ведущие эксперты расскажут о перспективах развития агробизнеса в период турбулентности, а также обсудят лучшие стратегии В Киеве 2-3 сентября 2020 года "УкрАгроКонсалт" проведет сразу две международные конференции для представителей агробизнеса — Black Sea Grain и Black Sea Oil Trade. Об этом рассказали в пресс-службе компании. Решение совместить два знаковых события агрорынка и провести их в одно время там объясняют непредвиденными обстоятельствами этого года, а также приближением масличного сезона, на старте которого обычно ежегодно проводили конференцию Black Sea Oil Trade. Мероприятия пройдут в столичном Event Hall Obolon на Оболонской набережной, 20. Зарегистрироваться на них можно на сайте конференции на сайте. Во время событий ведущие эксперты расскажут о перспективах развития агробизнеса в период турбулентности, о положении Причерноморского рынка зерна в условиях глобальной трансформации, а также обсудят рынок земли, логистику, стратегии экспортеров и покупателей. В компании отмечают, что подготовка к конференциям активно продолжается — в этом году для большей безопасности и комфорта делегатов мероприятия будут включать возможность участия в очном и онлайн форматах. delo.ua/ Украина снизила выручку от экспорта плодоовощной продукции на 43% из-за коронавируса Latifundist.com . -19.07.2020 В период глобальной пандемии коронавируса (февраль-июнь 2020 г.) украинский плодоовощной экспорт обвалился на 43% по отношению к тому же периоду предыдущего года. Об этом сообщает East-Fruit . Так, за этот период выручка Украины от экспорта овощей и фруктов снизилась до $58,5 млн. Годом ранее за этот же период, экспортная выручка плодоовощного сектора Украины составляла $101,3 млн. Согласно сообщению, три группы товаров в этот период обеспечивали 64% всей экспортной выручки: грецкие орехи, замороженные ягоды и фрукты и свежие яблоки. Годом ранее в этот период на данные товарные позиции приходилось 74% всего украинского плодоовощного экспорта. Соответственно, падение экспорта по ключевым экспортным группам стало наиболее существенным — выручка от их экспорта снизилась ровно в полтора раза по отношению к прошлом году. И если в 2019 году в этот период главную выручку Украине приносили яблоки (около 40%), то в 2020 году яблоки по объему выручки были лишь на третьем месте после орехов и замороженных ягод и фруктов с удельным весом в 16%. «Более всего в период пандемии коронавируса снизилась экспортная выручка от экспорта украинских яблок — в 4,5 раза, и это несмотря на то, что средняя экспортная цена была значительно выше прошлогодней! Однако пандемия covid-19 здесь не причем — даже наоборот — она стимулировала спрос на яблоки в странах ЕС. К сожалению, урожай яблок в Украине в 2019 году был сравнительно невысоким, а внутренний спрос на фоне холодной весны и карантина, только вырос. Поэтому высокие цены на внутреннем рынке и дефицит яблок делали экспорт невыгодным», — объяснил экономист инвестиционного отдела FAO Андрей Ярмак . Именно в экспорте яблок, по его словам, за период с февраля по июнь 2020 года включительно Украина потеряла наибольшую часть экспортной выручки по отношению к 2019 году — около $26,6 млн. latifundist.com/ В Украине начали падать рекордные цены на яблоки: прогноз экспертов Сегодня. -19.07.2020 Специалисты сетуют на серьезные проблемы с урожаем ранних сортов В Украине на уходящей неделе начали снижаться рекордные цены на яблоки нового урожая . Об этом сообщили аналитики проекта EastFruit . По их данным, за неделю оптовая цена на яблоко ранних сортов на украинском рынке снизилась в среднем на 10%. Производители предлагают фрукты по цене 14-22 грн/кг в зависимости от качества и сорта. По словам садоводов, снижать цены их вынуждает достаточно высокое предложение сезонных фруктов, тогда как спрос на яблоки удерживается на низком уровне. Но цены на яблоки все равно в среднем в 1,8 раза выше, чем в аналогичный период прошлого года. Аналитики подчеркивают, что это произошло из-за позднего начала сезона, а также уменьшения валового сбора ранних яблок в Украине. "Урожай раннего яблока в текущем сезоне будет несколько ниже, чем в прошлом году в связи с волной весенних заморозков", – предупреждают эксперты. Как рассказал сайту "Сегодня" глава Национального совета экономического развития Алексей Дорошенко, украинцам не следует в этом году рассчитывать на дешевые яблоки. "В сентябре могут подешеветь яблоки, так как их урожай ожидается неплохой, цены могут упасть вдвое против нынешних, – прогнозирует специалист. – Но в деньгах это все равно окажется очень дорого – 24-26 грн за кило украинских яблок". www.segodnya.ua/ В Минэкономики отчитались о росте цен на продукты за год UBR.-20.07.2020 Потребительская инфляция не превышает 3% с начала 2014-го Цены на продукты питания и безалкогольные напитки в июне этого 2020 за год подросли на 4,2%, сообщает Минэкономики в своем инфляционном обзоре за прошлый месяц. Именно подорожание продуктов питания и стало ключевым фактором для роста потребительской инфляции в годовом измерении на 2,4% (1,7% в мае). Но несмотря на это, потребительская инфляция все равно оказалась самой низкой за последние года. В Минэкономики отмечают, что этот показатель был ниже 3% только в начале 2014-го. Второй фактор был результатом, во-первых, определенного сужения покупательской способности населения с переносом потребительских приоритетов с непродовольственного рынка на продовольственный за исключением товаров первой необходимости. Во-вторых, ревальвации гривны в течение 2019-го и мая-июня этого года. В министерстве остановились и на ценах в промышленности, которые после заметного роста на протяжении первых четырех месяцев этого года уже второй месяц сокращаются. В частности, в июне 2020-го за месяц они упали на 2% (в годовом измерении – до минус 4,6%). "Такая динамика преимущественно была, с одной стороны, ответом внутренних цен на динамику мировых цен, с другой - реакцией экономики на длительный карантин и, как следствие, существенное снижение спроса", – поясняют в министерстве. ubr.ua/ Названы главные импортеры аграрки в Украину UBR.-20.07.2020 У членов Евросоюза наша страна закупила продукции на $1,594 млрд В І полугодии 2020-го Украина импортировала агропродукции на $3,2 млрд, что на 12,3% ($400 млн) больше, чем за тот же период 2019-го, сообщил заместитель директора Национального научного центра "Институт аграрной экономики", член-корреспондент НААН Николай Пугачев со ссылкой на данные Госстата. По его словам, основными поставщиками агропродовольственной продукции в Украине традиционно выступают государства Евросоюза. На них приходится около половины импортных поставок. С января по июнь в регионе было закуплено сельхозпродукции на сумму в $1,594 млрд ."Значительно меньшие объемы импорта из других регионов мира. За январь-июнь этого года украинские компании закупили продовольствия у партнеров из Азии – на $610 млн (19% в общих объемах закупок), стран Латинской Америки – на $252 млн (8%) и африканского континента – на $163 млн (5%)", – отметил он. В рейтинге главных поставщиков сельскохозяйственной продукции на украинский рынок ведущие места занимают такие партнеры: Польша ($368 млн); Германия ($238 млн); Турция ($232 млн); Италия ($189 млн); США ($169 млн); Франция ($155 млн); Нидерланды ($141 млн); Норвегия ($103 млн); Китай ($100 млн); Испания ($93 млн). ubr.ua/ Китай відкрив ринок для експорту української замороженої лохини та чорниці УНН. – 17.07.2020 Китайська сторона офіційно відкрила свій ринок для українського експорту замороженої лохини та чорниці, передає УНН із посиланням на повідомлення Держпродспоживслужби. Як повідомили у пресслужбі, уже зареєстровано 10 українських компаній-виробників замороженої лохини та чорниці.Серед них підприємства, що зареєстровані в Києві, Рівному, Львові та Івано-Франківську. Як повідомляв УНН, Україна найбільше експортує ягід та плодів до Туреччини, Франції та Польщі. www.unn.com.ua/

< Назад Імбирні пряники з медом Інгредієнти 100 г масла, 125 г цукру, по 1 ч. ложці мелених гвоздики, анісу та кориці, 2–3 ч. ложки меленого імбиру, 0,5 ч. ложки солі, 500 г борошна, 250 г меду, 10 г какао, 2 яйця, 10 г розпушувача. Кроки На невеликому вогні, постійно помішуючи, розігріти мед, масло, цукор до повного розчинення. Перемішати всі спеції: гвоздику, аніс, корицю, імбир. Додати сіль, какао у медово-масляну суміш. Коли вона охолоне до теплого стану, вбити 1 яйце. Борошно перемішати з розпушувачем і поступово всипати до суміші. Тісто має бути м'яким і податливим. Залишити його на 3 год у холодному місці. Розкачати пластом завтовшки 1 см і вирізати фігурки. Випікати хвилин 10 хв у розігрітій духовці (200 °С). Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 17 по 20 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис Експорт українського соняшникового шроту досяг рекордного рівня AgroNews.ua. -20.04.2020 Експорт українського соняшникового шроту за сім місяців 2019/20 МР досяг рекордного рівня – 3307 тис. т (+ 13% в порівнянні з минулим роком). Китай майже у 2 рази наростив його закупівлі. Про це повідомляють аналітики «УкрАгроКонсалт», пише agronews.ua. У повідомленні ідеться, що експорт в країни ЄС значно знизився. При цьому експортний потенціал в 2019/20 МР оцінюється на рекордному рівні (+ 10% в порівнянні з 2018/19 МР). Зростання обсягів експорту зафіксовано в напрямку таких ринків: Індія (+ 387%), Італія (+ 59%), Туреччина (+ 28%). Зниження темпів експорту зазначалося в Нідерланди (-79%), Францію (-32%), Великобританію (-83%). agronews.ua Україна з початку року експортувала агропродукції на $5,7 мільярда AgroNews.ua. -19.04.2020 Імпорт агропродукції збільшився на 18% – до 1,7 мільярда доларів. Україна в січні-березні 2020 року збільшила експорт агропродукції до 5,7 мільярда доларів, що на 6% більше у порівнянні з трьома місяцями минулого року. Про це повідомила прес-служба “Українського клубу аграрного бізнесу”, пише agronews.ua. “Такого результату вдалося досягти шляхом нарощування поставок за такими категоріями: жири й олії на 235,1 мільйона доларів (+19%), готова продукція на 74,8 мільйона доларів (+9%), продукція рослинництва на 49,3 мільйона доларів (+2%)”, – сказано в повідомленні. Зокрема, із зазначених категорій найбільше зріс експорт соняшникової олії на 17%, кукурудзи на 8% і ячменю у 2,3 раза. Водночас, майже у два рази скоротився експорт ріпаку, на 20% – соєвих бобів, на 4% – пшениці. Експорт продукції тваринництва у січні-березні скоротився на 15% і становить 266 мільйонів доларів. “Зменшення відбулося шляхом скорочення поставок з України яєць на 13,1 мільйона доларів (-36%) і м’яса птиці на 10,5 мільйона доларів (-7%). Така ситуація викликана частковою забороною експорту зазначеної продукції в результаті спалаху пташиного грипу на території України”, – сказано в повідомленні. Україна за підсумками 2019 року оновила історичний рекорд аграрного експорту, поставивши на зовнішні ринки продукції сільського господарства на суму 22,4 мільярда доларів – майже на 20% більше, ніж роком раніше. Імпорт агропродукції в Україну минулого року збільшився на 11% – до 6,1 мільярда доларів. agronews.ua Експорт продукції в ЄС перевірятиметься не тільки на вміст хлорпірифос AgroNews.ua. -19.04.2020 При експорті продукції до ЄС перевіряється не тільки хлорпірифос на відповідність вмісту максимально дозволених залишків відповідно до Регламенту ЄС, а й інші активні речовини. Про це розповів радник президента «Української Зернової Асоціація» (УЗА) з кормової та харчової безпеки Вадим Турянчик в коментарі Latifundist.com. «Тому, я б настійно рекомендував виробникам сільськогосподарської продукції, постачальникам, перед поставкою продукції для переробки або в порти, щоб уникнути можливих ризиків відмов у прийомі продукції за показником «пестициди», ознайомитися з максимально дозволеними залишками відповідно до Регламенту ЄС №396 / 2005 і активними речовинами, зареєстрованими і дозволеними до використання на території ЄС відповідно до Регламенту ЄС №1107 / 2009», – прокоментував Вадим Турянчик. Він зазначив, що новий документ щодо перегляду встановлених максимально дозволених рівнів залишків пестицидів хлорпірифос і хлорпірифос-метилу в зернових і олійних культурах планується прийняти в липні 2020 р. Новий Регламент ЄС планують ввести в дію через 3 місяці з дати прийняття – в жовтні 2020 р. А це означає, що для сировини і продукції виробленої з нового врожаю олійних і зернових в Україні для експорту в ЄС буде діяти ліміт 0,01 мг / кг (ppm). Вадим Турянчик вказав, що все більше експортерів звертаються до виробників і своїм постачальникам сировини обмежити або взагалі відмовитися від використання препаратів до складу яких входить діючі речовина хлорпірифос і хлорпірифос-метил при вирощуванні і зберіганні продукції. agronews.ua Непередбачуваних стрибків цін на продукти не буде, – Петрашко AgroNews.ua. -18.04.2020 Внутрішній продовольчий ринок України наповнений усіма категоріями товарів, а цінова ситуація – стабільна і контрольована. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, пише agronews.ua. «Забезпеченість пшеницею і хлібом — важливе питання, яке турбує українців. Кілька тижнів тому Мінекономіки підписало Меморандум з основними учасниками зернового ринку щодо граничних обсягів експорту пшениці. Станом на найнижчу точку, тобто до того, як почне надходити зерно нового врожаю, у нас буде три мільйони тонн пшениці — вдвічі більше, ніж минулого року, що повністю забезпечить продовольчу безпеку. Тому жодного дефіциту хліба не буде», — запевнив Петрашко. Міністр також зазначив, що кілька тижнів тому спостерігалося зростання цін за певними товарними позиціями, яке вдалося зупинити. Зокрема, причини підвищення цін мають насамперед сезонний характер. Традиційно перед Великоднем спостерігається подорожчання окремих категорій продуктів. Проте непередбачуваних стрибків не було і не буде, запевнив Петрашко. Друга причина — знецінення грошей, падіння їх купівельної спроможності. Третя — спекулятивний елемент, над подоланням якого, запевнив міністр, у відомстві вже працюють. agronews.ua В Україні не функціонують держреєстри у сфері органічного виробництва AgroNews.ua. -18.04.2020 Антимонопольний комітет України 10 квітня надав Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства обов’язкові до розгляду рекомендації про створення державних реєстрів у сфері органічного виробництва. Пише agronews.ua. Зокрема, АМКУ рекомендує Мінекономіки забезпечити створення та ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції та Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу. «Законодавством встановлено ряд вимог як до суб’єктів, що виробляють та реалізують органічну продукцію, так і до тих, хто здійснює їх сертифікацію.Проте вказані суб’єкти не в змозі виконати ці вимоги, оскільки насправді реєстри просто не функціонують», — пояснили в АМКУ. Отже, виробники органічних продуктів (без використання синтетичних та мінеральних добрив, штучних харчових добавок, ГМО) не можуть отримати підтвердження тому, що їх продукція відповідає стандартам. Тому Антимонопольний комітет надав Мінекономіки обов’язкові до розгляду рекомендації . agronews.ua Продовольчу безпеку країни пропонують забезпечувати шляхом внутрішньої переробки та заміщення імпорту AГРОПОЛІТ. -18.04.2020 Забезпечити продовольчу безпеку країни не лише в період карантину для запобігання коронавірусу, але і після епідемії шляхом створення внутрішньої переробки та імпортозміщення пропонує народний депутат України Іван Чайківський. Про потенціал країни у переробці він розповів у коментарі для публікації Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею. «Зараз час зайнятися розвитком внутрішньої переробки агропродукції та перепрофілюванням частини виробництв на імпортозаміщення окремих груп товарів. Україна щороку збирає урожай близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур. А споживаємо зернових всередині країни – 20 млн т та олійних 14,12 млн т, тобто сумарно 34,12 млн т. Тож решту 55-61 млн т щороку продаємо. Ось цю надлишкову сировину потрібно частково продавати, а іншу частину переробляти на додану вартість, що збільшить доходи виробників і зменшить залежність країни від імпорту», – сказав Чайківський. Чайківський нагадав, що в Україні у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшника – 14,9 млн т і ріпака – 3,3 млн т, разом – 90-95 млн т., натомість переробили у 2019 році: сої 1,5 млн т, соняшнику – 12,3 млн т, ріпаку – 0,32 млн т. agropolit.com/news/ Опубліковано Порядок використання коштів для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства на 2020 рік AГРОПОЛІТ. -17.04.2020 Опубліковано Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства на 2020 рік. Про це повідомляє Урядовий портал. «На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн. Очікується збільшення нових насаджень інтенсивного типу на площі понад 4 тис. га, збільшення продукції з високою доданою вартістю за рахунок будівництва об’єктів зі зберігання та переробки, нарощування експортного потенціалу, скорочення обсягів імпорту та створення нових робочих місць», – ідеться і поідомленні . agropolit.com/news/ Експорт української соняшникової олії до ОАЕ у І кварталі 2020 року зріс більш ніж на 20% AgroTimes.-17.04.2020 Протягом січня-березня експорт української соняшникової олії до Об’єднаних Арабських Еміратів зріс на 22,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать дані Державної митної служби. Так, за вказаний період ОАЕ закупили в Україні цієї продукції на $21,6 млн, тоді як за аналогічний період 2019-го – на $17,7 млн. Таким чином частка соняшникової олії в загальному експорті до ОАЕ становить 15%. Загалом експорт з України до ОАЕ за рік зріс на понад 19% – з $140,6 млн у 2019 році до $144 млн у 2020-му, а імпорт скоротився на 9,6% – з $19,7 млн до $17,8 млн. www.agrotimes.net/ Менший урожай – менший експорт: оновлено прогноз виробництва зерна в Україні AgroTimes.-17.04.2020 Аналітики ProAgro Group оприлюднили свій квітневий прогноз виробництва зерна в Україні в сезоні 2020/21 МР. Відповідно до їх оцінок, цього року в нашій країні валовий збір зерна та зернобобових становитиме майже 71 млн тонн, що на 5,5 млн тонн менше за торішній показник. Як розповіла AgroTimes заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник, таке суттєве скорочення майбутнього врожаю стало наслідком зменшення посівних площ під пшеницею та ячменем відповідно на 246 та на 260 тис. га через несприятливі погодні умови. Українські аграрії, внаслідок сухої осені, вже скоротили посіви озимої пшениці на 3,4% – до 6,4 млн га. Щодо ячменю, то основний вплив на зменшення обсягів його виробництва слід очікувати з боку ярої культури. Так, за попередніми прогнозами майбутній врожай пшениці в нашій країні становитиме 25,5 млн проти торішніх 28,3 млн тонн, а ячменю – 7,5 млн проти 8,9 млн минулого року. Як наслідок, експортний потенціал української пшениці аналітики ProAgro Group оцінюють у 17 млн тонн проти 20,2 млн тонн у сезоні 2019/20 МР, а ячменю – 7,6 млн проти поточних 8,9 млн тонн зерна. www.agrotimes.net/ "Киевхлеб" угрожает подорожанием продукции Дело.-17.04.2020 В компании заявили о существовании всех предпосылок для подорожания хлеба на 10-15% По состоянию на сегодня есть все экономические предпосылки для подорожания хлеба на 10-15%, однако никто из производителей хлеба цены сейчас не повышал, учитывая ситуацию с коронавирусом и покупательной способностью граждан. Об этом заявил гендиректор компании "Киевхлеб" Владимир Череда в интервью Liga.net. "По состоянию на сегодняшний день есть все экономические предпосылки для подорожания хлеба на 10-15%. Ведь за текущий сезон цены на зерно выросли почти на 30%, мука подорожала на 22-25% в зависимости от сорта (а это 40% от себестоимости хлеба). Однако никто из производителей хлеба цены сейчас не повышал, поскольку все понимают, что покупательная способность во время кризиса падает", — отметил он. Череда констатировал, что скоро уже будет месяц, как многие люди не работают из-за карантина. По его мнению, повышение цен на хлеб ни к чему хорошему не приведет, "потому что мало кто имеет финансовую подушку на более длительный период". delo.ua/ Україна з початку року експортувала агропродукції на $5,7 мільярда УНІАН: Новини України.-17.04.2020 Імпорт агропродукції збільшився на 18% - до 1,7 мільярда доларів. Україна в січні-березні 2020 року збільшила експорт агропродукції до 5,7 мільярда доларів, що на 6% більше у порівнянні з трьома місяцями минулого року. Про це повідомила прес-служба "Українського клубу аграрного бізнесу". "Такого результату вдалося досягти шляхом нарощування поставок за такими категоріями: жири й олії на 235,1 мільйона доларів (+19%), готова продукція на 74,8 мільйона доларів (+9%), продукція рослинництва на 49,3 мільйона доларів (+2%)", - сказано в повідомленні. Зокрема, із зазначених категорій найбільше зріс експорт соняшникової олії на 17%, кукурудзи на 8% і ячменю у 2,3 раза. Водночас, майже у два рази скоротився експорт ріпаку, на 20% - соєвих бобів, на 4% - пшениці. Експорт продукції тваринництва у січні-березні скоротився на 15% і становить 266 мільйонів доларів. "Зменшення відбулося шляхом скорочення поставок з України яєць на 13,1 мільйона доларів (-36%) і м'яса птиці на 10,5 мільйона доларів (-7%). Така ситуація викликана частковою забороною експорту зазначеної продукції в результаті спалаху пташиного грипу на території України", - сказано в повідомленні. Імпорт агропродукції за вказаний період зріс на 18% й сягнув 1,7 мільярда доларів. www.unian.ua

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 грудня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 грудня 2023 року Зміст стор. 1. Для виробництва товарів з доданою вартістю аграріям потрібні зовнішні ринки збуту та кооперація, - Марчук 1 2. Ліван закупив на тендері партію української пшениці 2 3. Україна за три місяці експортувала майже чверть запланованого обсягу цукру 2 4. Україні прогнозують рекордну врожайність зернових 2 5. Німеччина та Бельгія подвоїли імпорт малини з України, Британія збільшила у 14 разів 2 6. М'ясний ринок України: більше споживання, менше імпорту 3 7. Для українських яблук привабливим є ринок ОАЕ 3 8. Рентабельність виробництва цукру в Україні матиме позитивну динаміку, - думка 3 9. Частина європейської молочної родини. Дозволи на експорт молочки в ЄС мають 55 українських переробників 4 10. Мінагрополітики: 136 господарств отримали цього року 582 млн гривень на розвиток садів і теплиць 4 ------------------------------------------------------- 1. Для виробництва товарів з доданою вартістю аграріям потрібні зовнішні ринки збуту та кооперація, - Марчук Agravery. – 08.12.2023 Українська влада вживає заходів для підтримки переробки аграрної продукції. Для зростання асортименту товарів із доданою вартістю важливо активно розбудовувати ринки збуту та вдосконалювати законодавство, зокрема щодо кооперації між сільськогосподарськими виробниками. Заступник голови ВАР Денис Марчук зазначає: “Україна виробляє втричі більше зерна, ніж споживає, а надлишки експортуються. Теж саме буде із збільшенням виробництва товарів з доданою вартістю. Коли ми почнемо багато переробляти всередині країни, то внутрішній рівень споживання задовільнимо дуже швидко. Тому один з ключових моментів переорієнтації товаровиробників – потрібно знайти ринки, куди збувати продукцію. Також важливо, щоб якість продукції відповідала всім світовим стандартам. На це сьогодні зважають аграрії, коли йдуть в переробку молока, м’яса та зерна. Бо без ринків збуту вони будуть “працювати на склад”. На сьогодні значною проблемою для українських товарів є заборони на імпорт з боку низки країн ЄС. “Блокада західних кордонів та заборони на експорт до ЄС вже негативно вплинули на ринки аграрної сировини. Подібні проблеми постануть і перед виробниками продуктів з доданою вартістю. А найперспективніший європейський ринок вже сигналізує про надлишки цукру, м’яса, інших продуктів. Тому, повторюся, потрібна орієнтація на ринки збуту”, - наголосив Денис Марчук. Для подальшого здешевлення українських продуктів харчування у порівнянні з імпортними, агросектору потрібно розвивати кооперацію. https://agravery.com/uk/posts/show/dla-virobnictva-tovariv-z-dodanou-vartistu-agrariam-potribni-zovnisni-rinki-zbutu-ta-kooperacia-marcuk 2. Ліван закупив на тендері партію української пшениці AgroNews.ua . -10.12.2023 Ліван в межах тендеру закупив 30 тис. т пшениці з України. Пшениця з протеїном 11,5% була закуплена за ціною 253$/т С&F за умови спотової поставки. Фінансування для закупівлі пшениці надається Світовим банком у межах постійної програми закупівлі пшениці для допомоги Лівану. https://agronews.ua/news/livan-zakupyv-na-tenderi-partiyu-ukrayinskoyi-pshenyczi/ 3. Україна за три місяці експортувала майже чверть запланованого обсягу цукру AgroNews.ua . -09.12.2023 Як свідчать попередні дані митної статистики, у листопаді на експорт пішло 73 тис. т цукру, в той час, як у попередньому місяці було експортовано 76 тис. т цукру, що було найбільшим значенням протягом одного календарного місяця за останні роки. Загалом Україна в поточному сезоні має експортувати 650 тис. т цукру, виробництво прогнозують на рівні 1,8 млн т. Даний обсяг експорту був погоджений Мінагрополітики та асоціацією «Укрцукор». https://agronews.ua/news/ukrayina-za-try-misyaczi-eksportuvala-majzhe-chvert-zaplanovanogo-obsyagu-czukru/ 4. Україні прогнозують рекордну врожайність зернових AgroPolit.com . – 08.12.2023 У Міністерстві аграрної політики і продовольства України повідомляють, що оновили прогноз щодо виробництва зернових в Україні, піднявши його до рекордного показника у 59,7 млн т. Обсяги збору олійних культур залишили без змін, зафіксувавши на позначці у 21,6 млн т. Загальний обсяг олійних та зернових культур, який планують зібрати у поточному році, має досягти 81,3 млн т. За попередніми прогнозами, розподіл щодо збору зернових буде наступним: - пшениця – 22,2 млн т, - ячмінь – 5,8 млн т, - кукурудза – 30,1 млн т. Врожай соняшнику оцінюють, як і раніше, у 13 млн т, а соєвих бобів – у 4,6 млн т. Збір ріпаку в Україні завершили з показником більше 4 млн т. Показники врожайності зернових збільшилися до 54,7 центнерів на га. Такий показник став рекордним для України. Попередній рекорд встановили у 2021 році з 53,6 центнера на га. https://agropolit.com/news/27166-v-ukrayini-prognozuyut-rekordnu-vrojaynist-zernovih 5. Німеччина та Бельгія подвоїли імпорт малини з України, Британія збільшила у 14 разів AgroPortal.ua .- 14.12.2023 Україна вже почала процес диверсифікації експорту замороженої малини, знижуючи залежність від постачань на ринок Польщі, яка вважається одним із найменш надійних торговельних партнерів у регіоні. Це дає змогу українським експортерам замороженої ягоди не тільки значно знизити ризики бізнесу, а й підвищити доходи від реалізації продукції. «Найбільший приріст експорту української замороженої малини відзначено до Німеччини, яка, до речі, є головним і традиційним ринком збуту малини для Польщі. Прямі постачання замороженої малини з України за перші 9 місяців 2023 року в Німеччину зросли у 2,2 раза (на 3 тис. т) і досягли 5,5 тис. т. Крім того, це рекордні обсяги експорту в цю країну з України за цей період. Аналогічні темпи приросту експорту замороженої малини з України зафіксовано і в напрямку Бельгії», — уточнюють фахівці. У відносному вимірі найбільший приріст постачань відзначався до Великої Британії, яка за перші три квартали 2023 року збільшила закупівлі української замороженої малини в 14 разів, увійшовши до десятки найбільших ринків збуту. Також дуже важливою тенденцією є безперервне зростання постачань замороженої малини з України на ринок США, де ціни значно вищі, ніж у Європі. https://agroportal.ua/news/yagidnictvo/ukrajina-zbilshila-eksport-malini-na-rinki-tradiciyni-dlya-polshchi 6. М'ясний ринок України: більше споживання, менше імпорту AgroPortal.ua .- 12.12.2023 Українці у 2023 році почали більше споживати м’яса птиці та яловичини, ніж торік, повідомляє Мінагро України . «Так, цього року українці споживали в середньому по 27 кг птиці та 7,4 кг яловичини на одну особу. Минулого року ці показники були 26,2 кг та 7 кг відповідно. При цьому споживання свинини зменшилось. У 2023 році українці споживали 19,8 кг свинини на рік, тоді як у 2022 році — 20,3кг», — уточнили у міністерстві. Відповідно до споживання збільшилося і виробництво: м’яса птиці вироблено більше на 32 тис. т (1285 тис. т), яловичини — на 4 тис. т (272 тис. т). «Нарощування власного виробництва дозволило зменшити кількість імпорту обох видів мʼяса на 19 тис. т. М’яса птиці було імпортовано на 17 тис. т менше — 61 тис. т, а яловичини на 2 тис. т меньше — 5 тис. т. Знизився також імпорт свинини з 74 тис. т до 41 тис. т», — додали у міністерстві. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/m-yasniy-rinok-ukrajinni-bilshe-spozhivannya-menshe-import 7. Для українських яблук привабливим є ринок ОАЕ AgroPortal.ua .- 10.12.2023 ФГ «Пріма», виробник соків прямого віджиму під ТМ «ПанСік», частину яблук зі свого саду експортує. Серед головних клієнтів — ОАЕ, розповів директор з виробництва соків ТМ «ПанСік» Василь Майданський. «Експорт у нас почався тоді, коли з’явилася сортувальна лінія. ОАЕ — наш топовий клієнт. До того всі плоди йшли на внутрішній ринок і до північних сусідів, вони з'їдали все. Але після 2014 року ринок переформатувався, і ми зрозуміли, що ті сорти, які ми відправляли на північ, абсолютно нецікаві в Європі чи Азії. Вони не знають Симиренка, вони знають Гренні Сміт, Джеремін. Старі сади почали викорчовувати і закладати нові насадження. Таким чином із кожним роком оновлюємо сортовий склад,», - зазначив пан Василь. Два роки тому господарство заклало 5 га саджанців з Італії, цього року накрили їх градобійною сіткою. На наступний рік уже буде врожай. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/dlya-ukrajinskih-yabluk-privablivim-ye-rinok-oae 8. Рентабельність виробництва цукру в Україні матиме позитивну динаміку, - думка AgroTimes.-11.12.2023 В наступному сезоні буде зростати профіцит цукру, який є стабільним в Україні, повідомляє пресслужба «Укрпромінвест-Агро». Посівні площі під цукровим буряком збільшаться на 10-20%, а виробництво цукру зросте до 2 млн.т у рік. Наразі в Україні вже виробляють близько 1,8 млн цукру, а внутрішнє споживання становить 900 тис.т. Генеральний директор «Укрпромінвест-Агро» Роман Огородов каже: «Україна активно експортує цукор до ЄС, і це буде продовжуватися в наступному сезоні, щоб покрити дефіцит на ринках деяких країн Європейського Союзу. Окрім того, український цукор цікавий і для світового ринку, де, за прогнозами експертів, відбудеться збільшення дефіцитного балансу цього продукту. Тому, навіть враховуючи усі логістичні та інші труднощі, спричинені війною, рентабельність цукрового виробництва в Україні буде мати позитивну динаміку». https://agrotimes.ua/agromarket/rentabelnist-vyrobnycztva-czukru-v-ukrayini-matyme-pozytyvnu-dynamiku-dumka/ 9. Частина європейської молочної родини. Дозволи на експорт молочки в ЄС мають 55 українських переробників Вizagro.- 08.12.2023 Генеральний секретар Європейської Молочної Асоціації (EDA) Олександр Антон заявив, що український молочний сектор є частиною європейської молочної родини. За його словами, EDA разом зі Спілкою молочних підприємств України дбає про те, щоб важливість українського молочного сектору була визнана у Брюсселі на рівні ЄС — це не завжди легко, оскільки інші агропродовольчі сектори, як правило, займають більш помітне місце в публічних дебатах. Антон заявив, що в Україні вже є 55 молочних переробних майданчиків з дозволом на експорт української молочної продукції до ЄС і підкреслив, що EDA прагне інтегрувати український молочний сектор до програми ЄС, яка передбачає допомогу Україні на €50 млрд на наступні чотири роки. https://bizagro.com.ua/chastina-yevropejskoyi-molochnoyi-rodini-dozvoli-na-eksport-molochki-v-yes-mayut-55-ukrayinskih-pererobnikiv/ 10. Мінагрополітики: 136 господарств отримали цього року 582 млн гривень на розвиток садів і теплиць УК.-13.12.2023 У рамках урядової грантової програми підтримки малого та середнього бізнесу єРобота виплатили 16,1 млн гривень ще 6 агропідприємствам.Урядовий портал повідомив, що гроші будуть спрямовані на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. Загалом цьогоріч 136 господарств отримали державну допомогу на суму 582,6 млн гривень на розвиток садів і теплиць. З початку дії програми виплачено 630,9 млн гривень 144 суб’єктам господарювання. Зокрема, 479 млн гривень отримали 115 господарств на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства та 151,9 млн гривень – 29 підприємств на теплиці. Повністю цього року виплатили гранти 119 господарствам. https://ukurier.gov.ua/uk/news/minagropolitiki-136-gospodarstv-otrimali-cogo-roku/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 9 по 15 травня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 9 по 15 травня 2026 року Зміст стор. 1. На Хмельниччині та Одещині створять ще два індустріальні парки з агропереробки 1 2. В Україні можуть переглянути акцизний податок для виноробної галузі 2 3. Україна відкрила для експорту агропродукції 23 нові зовнішні ринки 2 4. Україна може втратити вершкове масло 2 5. Україна разом із ЄС може стати світовим лідером у виробництві агропродукції – експертка 3 6. Україна стабільно нарощує експорт органічної продукції 3 7. Українська високоолеїнова соняшникова олія змінює географію експорту 3 8. Обсяги виробництва м'яса птиці МХП у 2025 році в Україні та ЄС наближаються до 1 млн тонн 4 9. За 5 років виробники кондитерських виробів майже утричі збільшили прибуток 4 10. Виробництво вершків в Україні скорочується 4 11. Україна може відкрити понад 300 нових експортних ринків, зосередившись на п'яти країнах 4 12. Український консорціум планує восени відкрити другий агрохаб в Африці 5 --------------------------------------------------------------------------------- 1. На Хмельниччині та Одещині створять ще два індустріальні парки з агропереробки AgroNews.ua . -09.05.2026 Мінекономіки повідомляє, що КМУ включив до Реєстру індустріальних парків одразу два нові об’єкти — « Меджибіж Інвест Парк » (Хмельницька область) та « БІОІНДАСТПАРК ». (Одеська область). В індустріальному парку «Меджибіж Інвест Парк» планують розмістити підприємства з виробництва будівельних матеріалів, харчової промисловості, а також переробки та зберігання агропродукції. В індустріальному парку «БІОІНДАСТПАРК» планують розвивати підприємства харчової промисловості, агропереробки, машинобудування та виробництва пакувальних матеріалів. Обидва індустріальні парки працюватимуть за принципами циркулярної економіки із застосуванням сучасних технологій та екологічних виробничих рішень. https://agronews.ua/news/na-hmelnychchyni-ta-odeshhyni-stvoryat-shhe-dva-industrialni-parky-z-agropererobky/ 2. В Україні можуть переглянути акцизний податок для виноробної галузі AgroPolit.com . – 12.05.2026 У ВРУ зареєстрували законопроєкт № 15187-1 , що є альтернативним документом до основного проєкту № 15187 , який стосується реформування акцизного податку для виноробної галузі. Законопроєкт спрямований на наближення законодавства України до стандартів Євросоюзу в частині оподаткування продуктів виноградарства. Передбачається: Оновлення термінології: перехід від застарілого терміна «виноматеріали» до сучасних класифікацій, що використовуються в ЄС; - вирощування сировини до реалізації готового продукту. Зміни в акцизах: перегляд підходів до нарахування акцизного податку на різні категорії виноробної продукції для гармонізації з європейськими директивами. Законопроект удосконалює законодавчу базу, створює економічні передумови для розвитку виноробства в Україні Прийняття законопроекту забезпечить приведення податкового законодавства України щодо акцизного податку на алкогольні напої до норм законодавства ЄС. https://agropolit.com/news/31546-v-ukrayini-mojut-pereglyanuti-aktsizniy-podatok-dlya-vinorobnoyi-galuzi 3. Україна відкрила для експорту агропродукції 23 нові зовнішні ринки AgroPolit.com . – 11.05.2026 У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства повідомили, що понад половини українського експорту забезпечує аграрна продукція, і для вітчизняних виробників уже відкрито 23 нові зовнішні ринки. Держава планує й надалі розширювати географію поставок та просувати продукцію з вищою доданою вартістю. У Мінекономіки наголошують, що перехід від експорту сировини до постачання продукції з високою доданою вартістю є одним із ключових завдань. В минулому році Україна відкрила 19 нових ринків для агропродукції, а у 2026 році до переліку додалися Алжир, Кот-д’Івуар, Грузія та В’єтнам. Загалом держава працює над відкриттям понад 300 експортних напрямків. Серед пріоритетних ринків для подальшого просування української продукції визначені Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, США та В’єтнам. https://agropolit.com/news/31537-ukrayina-vidkrila-dlya-eksportu-agroproduktsiyi-23-novi-zovnishni-rinki 4. Україна може втратити вершкове масло AgroPolit.com . – 09.05.2026 Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас повідомила, що через зростання тиску з боку європейських виробників імпортне вершкове масло може витіснити українську продукцію з полиць магазинів. На ринку ЄС спостерігається перевиробництво молочної продукції, а також зростає імпорт із країн Латинської Америки та Нової Зеландії. Водночас європейські компанії втрачають частину зовнішніх ринків збуту через конкуренцію зі США, тому активніше переорієнтовуються на Україну. За її словами, раніше основний тиск імпорту припадав на сирну продукцію, однак тепер аналогічна ситуація виникла й на ринку вершкового масла. Це вже впливає на українських виробників молока, які працюють зі збитками. https://agropolit.com/news/31531-ukrayina-moje-vtratiti-vershkove-maslo 5. Україна разом із ЄС може стати світовим лідером у виробництві агропродукції – експертка AgroPolit.com . – 08.05.2026 Експертка з аграрних питань Олександра Авраменко висловила таку думку, що, якщо Україна та країни Євросоюзу об’єднають зусилля у сфері аграрного виробництва, це може зробити їх одним із найбільших виробників продовольства у світі. За її словами, інтеграція українського аграрного потенціалу з європейськими ринками відкриває нові можливості для нарощування виробництва та експорту. Українські фермери та агрохолдинги мають великий ресурсний та технологічний потенціал, який у поєднанні з європейськими стандартами та ринками може забезпечити суттєве зростання виробництва. Авраменко вважає, що Україна вже демонструє високі темпи розвитку сільського господарства та має шанси не лише відновити довоєнні обсяги виробництва, а й значно їх перевищити. Це, може зміцнити продовольчу безпеку ЄС та світу загалом. https://agropolit.com/news/31526-ukrayina-razom-iz-yes-moje-stati-svitovim-liderom-u-virobnitstvi-agroproduktsiyi--ekspertka 6. Україна стабільно нарощує експорт органічної продукції AgroPortal.ua .-10.05.2026 У І-му кварталі поточного року Україна експортувала понад 40 тис. т органічної продукції. Як повідомляє компанія « Органік Стандарт », свіжа статистика експортерів свідчить, що постачання органічної продукції на зовнішні ринки залишається пріоритетним каналом продажів і продовжує впевнено зростати щороку Березень став найбільш продуктивним місяцем кварталу — обсяги перевищили 15,4 тис. т. У компанії надали, що за підсумками 2024 року Україна увійшла до топ-3 постачальників органічної продукції до ЄС. «Зважаючи на поточну динаміку, маємо всі шанси втримати лідерські позиції й у 2026 році», — вважають в «Органік Стандарт». https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-stabilno-naroshchuye-eksport-organichnoji-produkciji 7. Українська високоолеїнова соняшникова олія змінює географію експорту AgroPortal.ua .-09.05.2026 По прогнозу « АПК-Інформ », е кспорт високоолеїнової соняшникової олії в 2025/26 МР може проскоротитися до близько 207 тис. т (-8% до 2024/25 МР). Фахівці пояснили, що український сектор високоолеїнового соняшнику поки що не може повернутися до довоєнних позицій — часткове відновлення посівної площі останніми роками фактично нівелюється погодними ризиками та нестабільними преміями. Водночас спостерігаються певні зміни в географії експорту: поточного сезону за вересень – березень основний імпортер української високоолеїнової соняшникової олії — Євросоюз — скоротив закупівлі до 84,3 тис. т (-22%), що становить 60% від загального обсягу постачань проти 72% попереднього сезону за цей же період. Активно відкриваються нові ринки зростання поза Європою: Малайзія, Сінгапур збільшив імпорт більш ніж у 30 разів, США та Канада демонструють стабільне зростання, розширення географії експорту на Близькому Сході, зокрема, по Саудівській Аравії приріст 47%. Фахівці зазначають: «Хоча загалом географія експорту даного продукту і була досить широкою, охоплюючи близько 50 країн, фактично ми бачимо зниження залежності від одного регіону, що може стати головним драйвером для українського ВО сегмента найближчими роками». https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-visokoolejinova-sonyashnikova-oliya-zminyuye-geografiyu-eksportu 8. Обсяги виробництва м'яса птиці МХП у 2025 році в Україні та ЄС наближаються до 1 млн тонн AgroTimes.-13.05.2026 Агрохолдинг МХП у 2025 році сукупно виробив 926,3 тис. тонн м’яса птиці, що на 8% більше, ніж роком раніше, повідомили у компанії. Зокрема, виробництво м’яса птиці в Україні торік втратило 5%, скоротившись до 677,1 тис. тонн. Натомість спостерігалося нарощування обсягів виробництва в європейському сегменті МХП ‒ Perutnina Ptuj та Uvesa Group ‒ на 70%, як порівняти з 2024 роком, ‒ до 249,2 тис. тонн. Із яких 84,1 тис. тонн м’яса птиці виробила Uvesa Group за п’ять місяців від моменту її придбання МХП 31 липня 2025 року. Обсяги експорту м’яса птиці з України в 2025 році були сталими: 368,6 тис. тонн. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/obsyagy-vyrobnycztva-myasa-ptyczi-mhp-u-2025-roczi-v-ukrayini-ta-yes-nablyzhayutsya-do-1-mln-tonn/ 9. За 5 років виробники кондитерських виробів майже утричі збільшили прибуток AgroTimes.-13.05.2026 У минулому році сукупний дохід виробників кондитерських виробів в Україні склав 75,2 млрд грн — більш ніж удвічі більше, ніж у 2021 році (35,5 млрд грн). Однак мільярдний прибуток серед 272 зареєстрованих виробників зафіксовано лише в однієї компанії. З а даними VKURSI Market BI, сервісу аналізу ринків на основі даних з держреєстрів, сукупний дохід галузі виробництва кондитерських виробів (відповідно до КВЕДу 10.82) у 2025 році становив 75,2 млрд грн. В порівнянні з 2021 роком відбувається зростання більш ніж у два рази за 5 років, в середньому на близько 20% щороку. Прибуток галузі зростав ще активніше. Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 272 компанії, які займаються виробництвом какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів. Із них 17 мають іноземних бенефіціарних власників, однак іноземний капітал не домінує. 136 із 272 зареєстрованих виробників завершили 2025 рік із позитивним фінансовим результатом, 41 — з від’ємним. Зареєстровано 10 виробників кондитерських виробів за прибутком у 2025 році: ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» (Roshen); ТОВ «АВК Конфекшінері» (АВК); ПП «Укркорн» («Їж Наше», «Хрустішка», «Tucha»); ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика» (Roshen); ТОВ «ІТС Вілтон» (Olacao); ТОВ «Риф» («Vale», «Monssters», «Bono bar», «Strong max», «Excellent», «Infanta», «Nutty Way») тощо. https://agrotimes.ua/agromarket/za-5-rokiv-vyrobnyky-kondyterskyh-vyrobiv-majzhe-utrychi-zbilshyly-prybutok/ 10. Виробництво вершків в Україні скорочується AgroTimes.-12.05.2026 Згідно даним Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року в Україні виробили 4,9 тис. тонн вершків жирністю до 29% включно, що на 11,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, було вироблено 8,2 тис. тонн вершків жирністю понад 29% ‒ на 17,8% менше, ніж у І кварталі 2025 року. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vyrobnycztvo-vershkiv-v-ukrayini-skorochuyetsya/ 11. Україна може відкрити понад 300 нових експортних ринків, зосередившись на п'яти країнах Latifundist.com . – 10.05.2026 Питання щодо відкриття нових ринків для експорту аграрної продукції та збільшення продажів продукції з вищою доданою вартістю, включаючи птицю, свинину та перероблені харчові продукти обговорювалося під час зустрічі під головуванням Міністра закордонних справ Андрія Сибіги . На зустрічі також обговорювалося розширення торгівлі з Туреччиною, зокрема, постачання цукру, а також покращення доступу української продукції до ринків ЄС, Молдови та Великої Британії. Агропродукція вже становить понад половину експорту України, що робить розширення географії експорту одним із ключових пріоритетів країни. До пріоритетних ринків належать Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, США та В'єтнам. Щоб отримати доступ до цих ринків, Україна працює над гармонізацією ветеринарних та санітарних вимог, завершенням аудитів та забезпеченням визнання своєї системи контролю якості. Останні події – відновлення експорту Миронівської птахофабрики до Саудівської Аравії, завершення дистанційного аудиту ЄК щодо термічно обробленої свинини та затвердження річної квоти у розмірі 120 000 тонн на експорт птиці до ЄС. https://latifundist.com/en/novosti/70175-dlya-ukrayinskih-agrariyiv-mozhut-vidkriti-ponad-300-novih-napryamkiv-eksportu-u-fokusi--5-krayin 12. Український консорціум планує восени відкрити другий агрохаб в Африці UkrAgroConsult.- 11.05.2026 Консорціум « Рідне », який у квітні цьогоріч відкрив перший український гуманітарний продовольчий хаб у Гані в Західній Африці, планує вже восени запустити ще один центр у Східній Африці, розповів голова наглядової ради консорціуму Майкл Пенроуз . За його словами, якщо із Західної Африки, зокрема з Гани, можна працювати з такими регіонами, як Судан чи країни Сахелю, то зі Східної Африки відкривається можливість охопити Сомалі, Демократичну Республіку Конго та інші країни, які потребують допомоги. Однією з потенційних країн для створення наступного гуманітарного хабу є Кенія. Запуск нового хабу планують уже цьогоріч — восени або ближче до кінця року. Перед цим команда хоче протестувати поставки разом із великими гуманітарними організаціями, зокрема до Судану та ДР Конго. У консорціумі «Рідне» зазначають, що створення центрів гуманітарної допомоги в Африці почали з Гани, оскільки там стабільна економіка та зручна логістика для роботи з регіонами, які потребують гуманітарної підтримки. Країна має великий порт поблизу Аккри, який забезпечує доступ до імпорту, а сам хаб розташований приблизно за 20 км і від порту, і від столиці, що робить його зручним для операцій. Для порівняння, у ДР Конго створення хабу навіть не розглядають через небезпеку, нестабільність виробництва та проблеми з електроенергією. https://ukragroconsult.com/news/ukrayinsykyj-konsorczium-planuye-voseny-vidkryty-drugyj-agrohab-v-afryczi/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 26 січня 2023 по 31 січня 2023 року Попередній допис Наступний допис Названо умови для виходу української картоплі на ринок ЄС AgroNews.ua. -27.01.2023 Потрапити на ринок Європи української картоплі можливо за умови сталого вирощування високоякісної продукції, її миття, пакування та маркетингової підтримки, - пояснює директор компанії HZPC Ukraine Ігор Чечітко. «На мою думку, для сталого експорту до країн ЄС має скластися пул українських виробників картоплі, які матимуть волю вирощувати овоч високої якості та відповідно його доробляти (мити, пакувати тощо). Це мають бути виробники, які матимуть необхідні сертифікати, зокрема, той же Global G.A.P.», — зазначив він. Також, на думку спеціаліста, українська картопля потребує певної маркетингової підтримки в країнах ЄС. Адже це продукт, який тамтешнім покупцям практично не відомий. Тому, на його думку, стійкий і системний експорт української картоплі до ЄС — це питання навіть не кількох років. https://agronews.ua/news/nazvano-umovy-dlya-vyhodu-ukrayinskoyi-kartopli-na-rynok-yes/ Експорт «зерновим коридором» різко збільшився AgroNews.ua. -27.01.2023 Зазначається, що з 16 по 22 січня в українських морпортах було завантажено 19 суден – це така ж кількість, як і за попередній тиждень. Збільшення обсягів експорту при однаковій кількості суден вдалося досягти коштом надання пріоритету великотоннажним суднам. Таке рішення було прийнято через цілеспрямований саботаж російською стороною інспекцій суден у Босфорі, що призводить до стабільно великої черги з понад 100 суден. Упродовж 25-го тижня роботи «зернового коридору» через морські порти Одеської області було експортовано 894 тис. т агропромислової продукції, що на 82% більше, ніж за попередній тиждень. Українська продукція відправлена в країни Азії (Китай, Туреччина, Індія), Європи (Іспанія, Німеччина, Бельгія) та Африки (Ефіопія, Лівія). https://agronews.ua/news/eksport-zernovym-korydorom-rizko-zbilshyvsya/ Борошномели України вимушені шукати нові шляхи на світовий ринок AgroNews.ua. -26.01.2023 Сергій Сакіркін, голова ревізійної комісії громадської спілки «Борошномели України», зазначив, що закриття українських портів в умовах повномасштабної воєнної агресії РФ та відсутність можливості використовувати морські шляхи для експорту продукції змусили українських борошномелів шукати нові шляхи на світовий ринок. «Вибір був невеликий: авто- та залізничний транспорт до споживача або до найближчого закордонного порту. Задоволення, не дешеве і в мирний час, зараз стало дуже дорогим. Як наслідок, найдешевше було транспортувати до країн, які безпосередньо межують з Україною. Спочатку – до порту, де перевантажити в контейнери. Після зняття для України торговельних обмежень Європейським Союзом – для реалізації всередині ЄС», – вказав експерт. Найбільше українського борошна за підсумками 2022 р. було відвантажено до Молдови, для якої не змінилася логістика, – 21,79 тис. тонн, або 27,6% загального обсягу річних відвантажень. https://agronews.ua/news/boroshnomely-ukrayiny-vymusheni-shukaty-novi-shlyahy-na-svitovyj-rynok/ Торік Україна відкрила 12 нових ринків для аграрного експорту AgroPolit.com. – 31.01.2023 Завдяки злагодженій співпраці Держпродспоживслужби та МЗС у 2022 році було погоджено 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України в 12 країн світу, повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби. Повідомляється, що за рік збільшилась кількість підприємств – виробників продуктів тваринного походження, що мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу до 432, що на 53 більше, ніж було на початок 2022 року.За 2021 рік таке право отримали 23 підприємства. Як зазначається, позитивна динаміка у збільшенні кількості українських експортерів на європейський ринок є надзвичайно важливою в умовах отриманого Україною статусу країни — кандидата на вступ до Європейського Союзу. https://agropolit.com/news/24956-torik-ukrayina-vidkrila-12-novih-rinkiv-dlya-agrarnogo-eksport Озвучено завдання реформи децентралізації на 2023 рік AgroPolit.com. – 30.01.2023 План роботи з реалізації реформи децентралізації в Україні включає 6 основних напрямків. Його озвучив голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін. За його словами, план роботи включає такі напрямки: - відновлення публічної влади на деокупованих територіях; - корекція АТУ на деокупованих територіях; - інститут префектів (на базі МДА); - дотримання законодавства щодо старост, якість надання послуг в умовах воєнного стану. професіоналізація служби в ОМС; виклики наступних місцевих виборів. https://agropolit.com/news/24953-ozvucheno-zavdannya-reformi-detsentralizatsiyi-na-2023-rik Євросоюз перегляне спрощені умови торгівлі з Україною AgroPolit.com. – 27.01.2023 Єврокомісія (ЄК) перегляне лібералізацію торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та ЄС», — говориться у повідомленні Latifundist.com. Зокрема наголошується, що ЄК зіткнулася зі «зростаючим тиском» європейських країн, оскільки поточні умови ставлять фермерів у невигідне становище через «‎навалу української продукції»‎. Крім того, про ризик банкрутства говорили румунські, польські та угорські агровиробники. Представник ЄК також визнав, що умови імпорту продовольства з України є «проблемою для наших фермерів». https://agropolit.com/news/24943-yevrosoyuz-pereglyane-sproscheni-umovi-torgivli-z-ukrayinoyu росія зруйнувала або пошкодила 84 тис. одиниць сільгосптехніки AgroPolit.com. – 25.01.2023 Від початку повномасштабного вторгнення росії, за оцінками експертів, в Україні було зруйновано або пошкоджено 84 тис. одиниць сільгосптехніки, щонайменше 64 великі і середні підприємства, 31 інтернат, 44 соціальні центри, майже 3 тис. магазинів, 593 аптеки, майже 195 тис. приватних легкових авто, 14 тис. комунального транспорту, 330 лікарень, 595 адмінбудівель державного та місцевого управління. Повідомляється, що на грудень 2022 року прямі збитки інфраструктурі України через розв’язану росією повномасштабну війну сягають $137,8 млрд. Прямі втрати агросектору внаслідок російської агресії оцінюються на рівні $6,6 млрд. https://agropolit.com/news/24934-rosiya-zruynuvala-abo-poshkodila-84-tis-odinits-silgosptehniki Україна може переробляти на біоетанол 1,8 млн т кукурудзи AgroPortal.ua.-28.01.2023 У Мінагрополітики наголошують, що в Україні достатньо потужностей для переробки біоетанолу, спостерігається тенденція до їх зростання. Зокрема, завдяки приватизації спиртових заводів. Біоетанол — цікава ідея для України, якщо виробляти його з кукурудзи. Загалом можна орієнтуватися на забезпечення 10% частки європейського ринку біоетанолу, а це — 1,8 млн т кукурудзи, зазначає Представник компанії ETG Андрій Біленький: «Так, це лише 10% від загальної пропозиції кукурудзи в Україні, але це дасть додану вартість і додаткову стабільність внутрішнім цінам. Питання лише в тому, де виробляти біоетанол. На потужностях, які у нас є, ми здатні переробляти 0,5 млн зернових. Але ці заводи виробляють спирт, а не біоетанол. Щоб спирт став біоетанолом, потрібно збільшити його концентрацію мінімум до 99,3%. Не кожен завод може випускати етиловий спирт такої концентрації». https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-mozhe-pereroblyati-na-bioetanol-1-8-mln-t-kukurudzi Аграрний комітет Ради затвердив план роботи на 2023 рік AgroPortal.ua.-27.01.2023 Як говориться у повідомленні парламенту, за вересень-січень члени комітету розглянули 21 законопроєкт. Законами стали 5 законодавчих ініціатив, серед яких чотири — євроінтеграційні. Зокрема, у сфері охорони прав на сорти рослин, географічних зазначень, безпеки харчових продуктів, поводження з пестицидами та агрохімікатами. «Минулий рік був складним, але ми показали ефективну роботу, яка забезпечила не лише продовольчу безпеку України, але й гарантувала продовольчу стабільність у світі. Ми дбаємо про безпеку харчових продуктів, створюємо умови для появи нових робочих місць та ефективнішого використання земель», — пояснює очільник комітету Олександр Гайду. Затвердили депутати і законодавчий план на 2023 рік: - продовжувати реформи в меліорації та рибній галузі, що сприятиме збільшенню врожаїв та обсягів вилову риби в Україні, - сприяння розвитку українського виноробства. Важливим завданням є виконання зобов'язань перед ЄС. А тому євроінтеграційні законопроєкти — серед пріоритетних. «Ми будемо і надалі робити все можливе, аби залучати інвестиції та допомагати нашим аграріям, розвивати сільське господарство. Наші аграрії — це сила. Зробимо усе, аби підтримати їх у цій боротьбі», — підкреслів Олександр Гайду. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrarniy-komitet-radi-zatverdiv-plan-roboti-na-2023-rik Аграрії закликають ЄС зберегти торгові преференції для України на рік AgroPortal.ua.-27.01.2023 У повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» говориться, що профільні аграрні асоціації звернулись до Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту, Ради з питань сільського господарства та риболовлі ЄС та організацій-членів Copa-Cogeca з проханням продовжити умови преференційної торгівлі між Україною та ЄС щонайменше до 2024 року. Як зазначається, теперішня напружена геополітична ситуація має негативний вплив на світовий ринок агропродовольчої продукції та ставить під сумнів гарантування продовольчої безпеки в усьому світі. Обмеження експорту шляхом блокування портів та порушення логістичних ланцюгів українського продовольства — частина гібридної війни росії. «Чи не єдиним безпечним коридором для експорту аграрної продукції став напрямок кордонів з країнами ЄС, зокрема для цілей транзиту. Саме відбудова нових шляхів транзитної логістики була одним із ключових факторів відчутного збільшення аграрного експорту в напрямку країн ЄС. Водночас необхідно враховувати той факт, що український аграрний експорт 2022 року був сформований за рахунок рекордних показників виробництва сільськогосподарської продукції в 2021 році. А наявні економічні факти і об’єктивні очікування свідчать про неминуче скорочення як виробничого, так і експортного потенціалу аграрної галузі України вже цього року», — говориться у повідомленні. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrariji-zaklikayut-yes-zberegti-torgovi-preferenciji-dlya-ukrajini-na-rik Україна експортувала соняшникової олії на $5,5 млрд AgroPortal.ua.-27.01.2023 Експорт олійно-жирової продукції у 2022 році склав $6,9 млрд, говориться у повідомленні асоціації «Укроліяпром». Ця продукція зайняла 30% від експортованої сільгоспродпукції та продовольчих товарів. При цьому експорт соняшникової олії склав $5,5 млрд, що становить 24% від загального обсягу агропродукції, вивезеної за кордон, насіння олійних культур — $3,7 млрд., цей сегмент займає 16,1% від загального експорту агпропродукції. У вересні-грудні 2022/23 МР виторг від постачань олійно-жирової продукції на зовнішні ринки сягнув $2,7 млрд, соняшникової олії — $2,1 млрд, олійних культур — $2,4 млрд. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-eksportuvala-sonyashnikovoji-oliji-na-5-5-mlrd Україна експортувала маже 26 млн тонн зерна AgroTimes.-27.01.2023 На сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України повідомляється, що станом на 27 січня у 2022/2023 МР Україна експортувала 25 млн 991 тис. тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, експорт української пшениці становив 9 млн 401 тис. тонн, ячменю продано за кордон 1 млн 799 тис. тонн, жита – 12,5 млн тонн. Також українські сільгоспвиробники експортували 80,8 тис. тонн борошна пшеничного та інших видів продукції. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-eksportuvala-mazhe-26-mln-tonn-zerna/ В Україні планують затвердити вимоги до курячих яєць Бізнес Цензор.-30.01.2023 Пресслужба Мінагрополітики повідомляє, що Міністерство аграрної політики та продовольства оприлюднило для громадського обговорення проєкт наказу "Про затвердження вимог до курячих яєць". Зокрема, відповідний проєкт наказу розроблений для зближення та гармонізації з відповідними стандартами та законодавством Євросоюзу та передбачає затвердити вимоги до курячих яєць в частині: сортування яєць за їх якістю та за вагою; штампування яєць, маркування упаковок (контейнерів) та транспортної тари для яєць, контейнерів для промислових яєць та надання інформації споживачеві у разі поштучного продажу яєць; пакування та перепакування яєць, а також вимог до записів, які повинні вести оператори ринку. https://biz.censor.net/news/3396568/v_ukrayini_planuyut_zatverdyty_vymogy_do_kuryachyh_yayets Нідерланди виділять українському агросектору 25 мільйонів євро фінансових гарантій для ЄБРР Бізнес Цензор.-26.01.2023 Повідомляється, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та уряд Нідерландів нададуть фінансову гарантію у розмірі 25 млн євро для підтримки українських приватних компаній, що працюють у галузі сільського господарства, харчової промисловості, логістики чи експорту сільгосппродукції. Внесок Нідерландів для ЄБРР буде спрямований на підтримку продовольчої безпеки та допоможе залучити Україні фінансування банку. Нідерланди як одна із країн-засновників ЄБРР є важливим донором банку в Україні. Минулого року країна надала грант на 70 млн євро для підтримки кредиту від ЄБРР української енергетичної компанії "Укренерго" для термінового ремонту інфраструктури, яка зазнала важких російських бомбардувань. https://biz.censor.net/news/3395850/niderlandy_vydilyat_ukrayinskomu_agrosektoru_25_milyioniv_yevro_finansovyh_garantiyi_dlya_yebrr

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 листопада 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 листопада 2023 року Зміст стор. 1. Глибока переробка та виробництво ready-to-eat принесуть бонуси в контексті доданої вартості, логістики, збуту 1 2. УЗА закликає відмовитись від законодавчих нововведень з регулювання експорту зерна 2 3. Мінагрополітики обіцяє цукровикам домовлятися з ЄС про безмитний експорт 2 4. На Черкащині протягом року запустять в роботу два нові переробні Підприємства 2 5. Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу 3 6. Вступ України до Євросоюзу – це виклик для польського агросектору – міністр 3 7. Саміт продовольчої безпеки: Україна запросила до співпраці Мавританію 3 8. Євроінтеграція: молочники України та ЄС почали об’єднання 4 9. Сири з Польщі можуть витіснити українсьсу продукцію 4 10. Переробники України поступово переходять на високоякісне молоко 4 11. Яблука меншого калібру — нова тенденція на світових ринках 5 12. Вступ України до ЄС: сільське господарство буде предметом непростих переговорів – єврокомісар 5 13. Шмигаль заявив, що підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду 6 14. Експорт зернових з України знизився майже на 30% за рік 6 ------------------------------------------------------ 1. Глибока переробка та виробництво ready-to-eat принесуть бонуси в контексті доданої вартості, логістики, збутуAgravery.- 17.11.2023 Комерційний директор "Астарти", експерт New Food Summit Вячеслав Чук на прикладі проєкту, що об'єднує й підтримує малий та середній бізнес в Україні, розповів, що закладати у фундамент при побудові agrifood-екосистеми, які підходи та цінності варто при цьому перейняти бізнесу та на які споживацькі тренди орієнтуватися. Ключовий виклик на шляху до побудови агропромислової екосистеми в Україні — це трансформація моделі виробництва сировини у модель глибокої переробки та створення готових продуктів. Це концепт, який дасть багато бонусів в контексті доданої вартості продукції, логістики, збуту та загалом життєздатної стратегії для національної економіки, яка все більше інтегрується до європейського ринку. Але трансформація виробництва — це лише вершина айсбергу, а в глибині український бізнес потребує ретельної роботи зі стратегією та підходами до створення й просування продуктів, а також своєї соціальної ролі в цьому. На прогресивних світових ринках бізнес працює за принципами сталого розвитку, тому ми не можемо собі дозволити виробляти продукти з серії "дешево та смачно". Натомість ми маємо будувати українську агропромислову екосистему на відповідних цінностях та принципах, які і об'єднають підприємства всіх ланцюгів в агропродовольчій-сфері, дозволять вийти на преміальні ринки та посилити соціальну відповідальність бізнесів. Ми обираємо тих підприємців, які готові втілювати принципи сталого розвитку, яким близькі ці цінності. Зрозуміло, що на початку створення бізнесу головна мета — почати генерувати прибуток. Але ми намагаємось донести, що прозорість ведення бізнесу і соціальна складова є не менш важливою на старті, її одразу треба закладати у стратегію. Тим паче, що такий підхід дає зелене світло для виходу на європейські ринки. https://agravery.com/uk/posts/show/gliboka-pererobka-ta-virobnictvo-ready-to-eat-prinesut-bonusi-v-konteksti-dodanoi-vartosti-logistiki-zbutu 2. УЗА закликає відмовитись від законодавчих нововведень з регулювання експорту зернаAgravery.- 17.11.2023 Вона висловлює стурбованість через сплеск ініціатив нового законодавчого регулювання експорту зерна, коли на ринку вже почали діяти нові правила експорту, запроваджені урядом України. Відповідну заяву УЗА оприлюднила 16 листопада. Як зазначили в асоціації, у ВР народні депутати вже зареєстрували низку альтернативних законопроєктів, «які нібито спрямовані на покращення регулювання ринку зерна, тоді як зернова галузь в умовах війни намагається відновити експорт зерна, зокрема й через тимчасовий гуманітарний коридор». «Вважаємо, що нещодавнє запровадження КМУ нових правил експорту агропродукції, які тільки-но починають працювати, повинні бути протестовані на предмет ефективності та не створювати перешкод для критично важливого для держави, бюджету та оборони експорту України. Є сподівання учасників ринку, що нові правила експорту полегшать роботу експортерам, які працюють прозоро і повністю виконують вимоги законодавства щодо повернення валютної виручки від експорту до країни», - йдеться в заяві УЗА. https://agravery.com/uk/posts/show/uza-zaklikae-vidmovitis-vid-zakonodavcih-novovveden-z-reguluvanna-eksportu-zerna 3. Мінагрополітики обіцяє цукровикам домовлятися з ЄС про безмитний експорт AgroNews.ua . -22.11.2023 Мінагро та Національна асоціація цукровиків України («Укрцукор») підписали Меморандум про взаєморозуміння. Міністерство аграрної політики та продовольства пообіцяло учасникам ринку цукру сприяння для нарощування експорту та проведення переговорів з Європейським Союзом щодо подальшого безмитного та безквотного експорту цукру в країни ЄС, йдеться в повідомленні Мінагро. Сторони домовилися погоджувати максимально можливі обсяги експорту цукру на основі попереднього балансу попиту і пропозиції в 2023/2024 маркетинговому році. Максимуальний обсяг експорту цукру у 2023/2024 маркетинговому році становитиме 650 тис. тонн. https://agronews.ua/news/minagropolityky-obiczyaye-czukrovykam-domovlyatysya-z-yes-pro-bezmytnyj-eksport/ 4. На Черкащині протягом року запустять в роботу два нові переробні підприємства AgroNews.ua . -21.11.2023 Будівництво заводів з виробництва круп та переробки кукурудзи почали ще до війни. Їх будує інвестгрупа Time, розповів співзасновник інвестгрупи Time Юрій Ткаченко. Він зазначив: «Елеваторне обладнання для одного з цих підприємств було завантажене на Харківщині 21 лютого 2022 року, а вже наступного дня розпочалося російське вторгнення і такі обстріли, що стало не зрозуміло не тільки те, чи вдасться привезти обладнання, але чи й вціліє воно взагалі разом з машинами… ». Одне з підприємств планують запустити вже в листопаді цього року, інше — на початку наступного року. https://agronews.ua/news/na-cherkashhyni-protyagom-roku-zapustyat-v-robotu-dva-novi-pererobni-pidpryyemstva/ 5. Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу AgroNews.ua . -17.11.2023 Про це Президент Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю журналістам африканських ЗМІ, говориться у повідомленні Офісу Президента . Україна доводить це конкретними кроками, забезпечуючи роботу зернового коридору. На зустрічі були медіа з Анголи, Ботсвани, Тунісу, Республіки Гвінея, Кенії, Марокко, Нігерії, Сенегалу, Південно-Африканської Республіки, Замбії. «Зараз у нас працює альтернативний коридор, який ми змушені були зробити. Ми показали світу, що Україна продовжує гарантувати глобальну продовольчу безпеку», — зазначив Володимир Зеленський. За перший місяць роботи альтернативного зернового коридору Україна транспортувала 4 млн т аграрної продукції, що дорівнює обсягу експорту зернових за місяць роботи першої зернової ініціативи, створеної на основі домовленостей із Туреччиною та ООН. Глава держави також розповів про ініціативу побудувати зернові хаби в Африці, із яких можна було б транспортувати аграрну продукцію по всьому континенту незалежно від дій влади росії чи інших подібних держав. «У цих хабах завжди будуть продукти харчування. І хоч би що відбувалося, зерно завжди буде в людей. І голоду точно не буде», — зазначив Володимир Зеленський. https://agronews.ua/news/ukrayina-maye-namir-zalyshatysya-garantom-prodovolchoyi-bezpeky-dlya-bagatoh-krayin-svitu/ 6. Вступ України до Євросоюзу – це виклик для польського агросектору – міністр AgroPolit.com . -21.11.2023 Це є викликом для сільського господарства Євросоюзу, тому слід шукати рішення, які б не зашкодили польським фермерам, заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. Він повідомив, що прийняв участь у зустрічах з міністрами сільського господарства країн Вишеградської групи та коаліції п'яти прифронтових країн. Серед переговорів йшлося про можливий вступ України до Євросоюзу. Також міністри обговорили питання транзиту українського зерна через Євросоюз. Роберт Телус підкреслив, що односторонні заборони на українське зерно показали, що транзит можна здійснювати і він стає більшим і кращим. Міністр назвав такий підхід ефективним, оскільки зерно не залишається в сусідніх країнах. Він висловив сподівання, що Євросоюз зробить з цього висновки і створить на своєму рівні систему, яка допоможе українським товарам йти туди, куди вони йшли до війни. https://agropolit.com/news/27029-vstup-ukrayini-do-yevrosoyuzu--tse-viklik-dlya-polskogo-agrosektoru--ministr 7. Саміт продовольчої безпеки: Україна запросила до співпраці Мавританію AgroPolit.com . -20.11.2023 Українська сторона запросила Мавританію підтримати Формулу миру президента Володимира Зеленського та взяти участь у Міжнародному саміті продовольчої безпеки, який має пройти у Києві 25 листопада, повідомив спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх. Спеціальний представник наголосив на необхідності відновлення безперешкодного функціонування Чорноморського зернового коридору для експорту українського зерна до країн Африки, Азії та Близького Сходу і закликав Мавританію підтримати та приєднатися до започаткованої президентом України ініціативи Grain from Ukraine, метою якої є збільшення поставок продовольства до країн Африки та Азії, повідомив про намір відкрити нові посольства України в Африці. https://agropolit.com/news/27021-samit-prodovolchoyi-bezpeki-ukrayina-zaprosila-do-spivpratsi-mavritaniyu 8. Євроінтеграція: молочники України та ЄС почали об’єднання AgroPolit.com . -20.11.2023 Молочники України та Європи планують об’єднати зусилля задля відстоювання інтересів на ринках, розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур. За словами експерта, відповідна співпраця дозволить сформувати спільні вимоги до урядів напередодні вступу України до Євросоюзу та уникнути конфліктів, подібних до зернового. За його словами, українські молочники мають намір донести до європейських організацій та урядів специфіку роботи вітчизняних компаній, підкресливши, що інтеграція до Євросоюзу повинна бути підготовлена з обох сторін та має піти на благо як європейського бізнесу, так і українського. Спілка молочних підприємств України планує в березні 2024 року приєднатися до Європейської молочної асоціації. Арсен Дідур підкреслив, що голос молочного бізнесу мають почути до того, як Україна приєднається до Євросоюзу. https://agropolit.com/news/27020-yevrointegratsiya-molochniki-ukrayini-ta-yes-pochali-obyednannya 9. Сири з Польщі можуть витіснити українсьсу продукцію AgroPolit.com . -20.11.2023 На українському ринку сиру вітчизняні сировари незабаром зіштовхнуться із зростанням конкуренції з боку польської продукції, що пов'язано із нинішньою політикою ціноутворення на сири. Із початку осені продукція українських виробників вже двічі зростала в ціні через подорожчання сирого молока на 20%. Вартість українського сиру зросла лише на 10%, тому сиророби тиснуть на торговельні мережі для збільшення цін. Польські сири порівняно з українськими помітно дешевші, навіть незважаючи на витрати на доставку в Україну. Торгова статистика свідчить про зростання інтересу до імпортних сирів. У жовтні закупівлі твердих, напівтвердих та білих сирів зросли одразу на 10% проти показників вересня та більш ніж на третину порівняно з жовтнем 2022 року. https://agropolit.com/news/27013-siri-z-polschi-mojut-vitisniti-ukrayinssu-produktsiyu 10. Переробники України поступово переходять на високоякісне молоко AgroPortal.ua .- 23.11.2023 У повідомленні Асоціації виробників молока із посиланням на дані Держстату. говориться, що в иробництво молока-сировини в січні-жовтні 2023 року господарствами усіх категорій склало близько 6277,4 тис. т, що на 6% менше порівняно з торішнім періодом. Підприємства збільшили виробництво молока до 2341,4 тис. т (+7%) у січні-жовтні 2023 року. В жовтні — 228,9 тис. т, що на 2% більше, ніж у вересні, й на 7% більше порівняно до жовтня торік. У жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні склали 610,50 тис. т (-3% до вересня поточного року і -6% до жовтня 2022 року). З початку року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 37%, а господарств населення — 63%. Георгій Кухалейшвілі, аналітик АВМ припускає, що загальне скорочення виробництва молока-сировини в Україні відбувається переважно за рахунок падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які найбільш суттєво постраждали від наслідків повномасштабного вторгнення росії. «Однак, незважаючи на зазначені виклики, сільськогосподарським підприємствам вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу і наростити виробництво сирого молока на підконтрольних Україні територіях. Варто зазначити, що на переробку йде переважно молоко екстра ґатунку, яке виробляють саме підприємства. В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину даного ґатунку», — зазначив експерт. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/pererobniki-postupovo-perehodyat-na-visokoyakisne-moloko 11. Яблука меншого калібру — нова тенденція на світових ринках AgroPortal.ua .- 20.11.2023 Українські фруктові компанії щороку стикаються з новими викликами. Змінюються правила та тенденції на ринках, тому бізнес постійно адаптується, повідомив керівник компанії USPA Fruit Володимир Гуржій . Він зазначив, що, окрім очевидних складнощів, пов’язаних із війною, доєдналась інфляція. Однак ціни на яблука зростають не так швидко, як собівартість виробництва. Крім того, відбуваються зміни у споживчих трендах. «Серед найновіших тенденцій — багато ринків вимагають яблука меншого калібру, що відрізняється від того, з чим ми стикалися навіть два роки тому. Для мене було величезним здивуванням, коли я побачив на ринку в Дубаї багато дрібних яблук сорту Роял Гала з блідим кольором, які називають «шкільними яблуками», або подібних до тих, що продаються в Україні. Тенденція, над зміною якої ми наполегливо працювали роками, була змінена південноафриканськими постачальниками всього за одне літо, коли в ПАР з'явилися великі обсяги таких яблук», — коментує Володимир Гуржій. Володимир Гуржій також зазначив, що дефіцит груш наступного сезону в Європі — це чудова можливість для українських експортерів вийти на ці ринки. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/yabluka-menshogo-kalibru-nova-tendenciya-na-svitovih-rinkah 12. Вступ України до ЄС: сільське господарство буде предметом непростих переговорів – єврокомісар Вizagro.-21.11.2023 Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що сільське господарство стане предметом непростих переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. За його словами, з моменту початку війни в Україні та скасування митних бар’єрів ринок ЄС став найбільшим одержувачем українських продуктів харчування та сировини. Особливо сильно це відчули з боку ЄС сусідні з Україною країни, з початку війни український експорт до країн ЄС у грошовому вираженні зріс з 7 млрд євро до 13 млрд євро. “Додаткова проблема в тому, що більша частина експорту залишилася в п’яти сусідніх країнах, включно з Польщею, – EUR5 млрд. Ми маємо не тільки стежити за цим, а й іноді реагувати. До війни основним напрямком постачань українських товарів були ринки Азії та Африки. Наразі найбільше отримує Європа”, – сказав Войцеховський. За словами Войцеховського, щомісячна потреба України в експорті становить майже 4,7 млн тонн – це стосується всіх зернових. “Рекордна пропускна спроможність коридорів солідарності становила 4 млн тонн”, – сказав Войцеховський. Він каже, що ці результати доводять, що весь український експорт можливий цим маршрутом, хоча необхідно знайти нові напрямки для такого транзиту. https://bizagro.com.ua/vstup-ukrayini-do-yes-silske-gospodarstvo-bude-predmetom-neprostih-peregovoriv-yevrokomisar/ 13. Шмигаль заявив, що підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду Вizagro.-20.11.2023 У День працівників сільського господарства Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду. “Українські аграрії — мужні люди нескореної нації. Їхня відважна робота зміцнює економічний тил нашої держави та годує світ”, – зазначив глава уряду. Він підкреслив, що навіть попри повномасштабну війну, заміновані поля аграрії працюють, розвиваються, роблять свій вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку. “Дякую всім працівникам сільського господарства за титанічну працю на благо нашої держави. Бажаю здоров’я, добробуту, натхнення та миру. Підтримка аграріїв є і буде пріоритетом Уряду”, – заявив він. https://bizagro.com.ua/shmigal-zayaviv-shho-pidtrimka-agrariyiv-ye-i-bude-prioritetom-uryadu/ 14. Експорт зернових з України знизився майже на 30% за рік UBR.-16.11.2023 Станом на 15 листопада обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України за 2023/2024 маркетинговий рік (МР) становив 10,97 млн т, що майже на 30% менше, ніж торік, коли цей показник становив 15,56 млн т. Згідно зі статистичними даними, за 2023/2024 маркетинговий рік уже експортували пшениці на 5,2 млн т, що на 12,5% менше за минулорічні обсяги. Постачання ячменю на зовнішні ринки склало 749 000 т, це на 41,4% менше, ніж торік. Кукурудзи експортовано 4,9 млн т, що на 41% менше відвантажень минулого сезону. Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному сайті Мінагрополітики, зерна та борошна за 2023/2024 маркетинговий рік уже експортували 11,02 млн т. За аналогічний період минулого року - 15,62 млн т. https://ubr.ua/uk/market-uk/agricultural-market-uk/eksport-zernovyh-iz-ukrainy-snizilsya-pochti-na-30-za-god

< Назад Українці презентували в Італії культурну та кулінарну спадщину Бессарабії 26 жовт. 2024 р. Делегація з Бессарабії представила Україну на Міжнародному гастрономічному ярмарку Terra Madre, який відбувся в італійському Турині, пише SEEDS. У заході взяли участь понад 600 виробників продуктів харчування з усього світу. Болград представляло сімейне підприємство «Балканські ястія» Сергія та Наталі Русєвих, повідомила Българска телеграфна агенция. «Наша участь у цьому престижному ярмарку була для нас честю і можливістю презентувати культурну та кулінарну спадщину Бессарабії», – поділилася Наталя Русєва спеціально для розділу “BG World” ВТА. На українському стенді відвідувачі мали змогу спробувати та взяти участь у майстер- класах та презентаціях, присвячених традиційним стравам та продуктам з різних регіонів України. Серед них м’ясні страви від «Балканських страв», молочні продукти від «Бринзарні» (с. Приморське Ізмаїльського району) та вина від «Вінарії» (м. Ізмаїл). Наталія Русєва продемонструвала традиційний болгарський бессарабський хліб, а відвідувачі мали змогу спробувати міліну (випічку) та м’ясні вироби сімейного підприємства. «Окрім кулінарних пропозицій, українська делегація також представила проект «Шлях вина та смак української Бессарабії», а на різноманітних панелях та конференціях обговорювалися теми, пов’язані зі «збереженням біологічного різноманіття та розвитком стійких систем харчування в регіон», – розповіла Наталя Русєва. https://harch.tech/2024/10/17/https-www-seeds-org-ua-ukrainci-prezentuvali-v-italii-kulturnu-ta- kulinarnu-spadshhinu-besarabii/ Попередній допис Наступний допис

< Назад На Івано-Франківщині священник зробив патріотичну пасіку 12 січ. 2023 р. У селі Камінне на Івано-Франківщині, навіть бджоли ходять до храму. Все завдяки отцю Богдану, який посеред своєї пасіки побудував маленьку церкву пише agroportal.ua Пасіка священнослужителя розфарбована в жовто-блакитних кольорах. Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська Бджільництво для українців надзвичайно важливе. Відомо, що Україна - одна з лідерів у світі з обсягів виробництва меду! Може тому, що в нас бджоли треновані. Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — це позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +30% до врожаю фермеру та поле для збору меду пасічнику. Попередній допис Наступний допис

< Назад Пиріг з лохиною Інгредієнти Інгредієнти: сто п’ятдесят грам ягоди сто п’ятдесят грам борошна сто грам вершкового масла стільки ж сиру п’ятдесят грам мигдалю цукру сімдесят п’ять грамів сметани – 200 грам одне яйце і три жовтки щіпка солі і трохи ваніліну Кроки Кроки Тісто: в одну ємність скласти борошно, вершкове масло, сир, сіль, мигдаль, все подрібнене. Потім додати яйце і ретельно перемішати, бажано міксером. Утворену масу викласти у форму, попередньо застеливши її папером для випічки, проколоти в кількох місцях виделкою і поставити в холодильник на годину. Наступним кроком необхідно приготувати заливку, для чого слід добре перемішати сметану, яєчні жовтки, цукор і ванілін. Далі все просто: вийняти тісто з холодильника, залити заливкою, викласти ягоди лохини і поставити пиріг в духовку, яка до того часу розігріта до ста вісімдесяти градусів. Через сорок хвилин пиріг готовий, а показник цього – густа начинка. Перед тим як подавати пиріг до столу його слід остудити. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 березня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 березня 2026 року Зміст стор. 1. Вплив війни в Ірані на експортні потоки агропродукції з України наразі залишається обмеженим 1 2. Україна втратила значну частину ринку соняшникової олії в Китаї 1 3. Аграрії України представили у Брюсселі спільну позицію щодо умов інтеграції до ЄС 2 4. Виробництво ігристого вина крафтярами принесе значні надходження до бюджету України 2 5. Що буде в кефіром: ринок реагує на нові способи виробництва 3 6. За споживанням м’яса птиці українці наближаються до європейців – аграрій 3 7. Українські бджолярі сподіваються на успішний сезон 3 8. Україна зберігає лідерство на ринку соняшникової олії в ЄС із часткою майже 92% 4 9. Українська курятина може повернутися на ринок Молдови 4 10. На ринку сиру очікується нова хвиля завезення європейського продукту 4 11. Цукор — біла нафта. Війна на Близькому Сході може допомогти українським виробникам цукру вийти з кризи 5 ------------------------------------------------------- 1. Вплив війни в Ірані на експортні потоки агропродукції з України наразі залишається обмеженим Agravery. -12.03.2026 Про це  розповів аналітик зернового ринку, «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко. Обсяги зернових та продуктів переробки, які Україна постачає на ринки країн Близького Сходу, зазвичай не транспортуються через Персидську затоку, тому прямого логістичного впливу на український експорт зернових наразі немає. Він зазначив: “Основними постачальниками на цей ринок виступали Бразилія та росія. З огляду на це, ми не очікуємо суттєвого тиску на ціни на кукурудзу ані в Україні, ані на світовому ринку через можливе обмеження поставок до Ірану”. https://agravery.com/uk/posts/show/vpliv-vijni-v-irani-na-eksportni-potoki-agroprodukcii-z-ukraini-narazi-zalisaetsa-obmezenim 2. Україна втратила значну частину ринку соняшникової олії в Китаї AgroNews.ua . - 07.03.2026 Генеральний директор Китайської асоціації виробників олії (Zhejiang Provincial Oils & Fats Co., Ltd) Фанг Ганг на міжнародній конференції «Chinese Grains&Oils Congress 2026» повідомив, що у 2025 році імпорт соняшникової олії в Китаї скоротився майже вдвічі, внаслідок значного зростання цін на неї, попит на різко зменшився. Прогнози зменшення урожаю соняшника в Україні та рф з середини 2024 року внаслідок посухи призвели до зростання як світових цін на соняшникову олію, так і внутрішніх цін в Китаї. Ціни на фасовану продовольчу олію в країні залишалися стабільними, що змусило імпортерів віддати перевагу дешевшим соєвій та пальмовій олії. Якщо у 2023 році Китай імпортував 1,5 млн т соняшникової олії, у 2024 році – 1,09 млн т, то у 2025 році – лише 500 тис т. Частка української олії в китайському імпорті скоротилася з 53% у 2022 році до 10-15% у 2025 році внаслідок складної логістики та переорієнтації експорту на європейський ринок. Водночас частка казахстанської олії виросла з 10% у 2024 році до 28% у 2025 році завдяки логістичним перевагам та кращому співвідношенню ціни та якості в умовах дефіциту. За прогнозами, у 2026 році Китай активізує імпорт соняшникової олії, щоб поповнити запаси, які скоротилися до історичного мінімуму – 70 тис т. https://agronews.ua/news/ukrayina-vtratyla-znachnu-chastynu-rynku-sonyashnykovoyi-oliyi-v-kytayi/ 3. Аграрії України представили у Брюсселі спільну позицію щодо умов інтеграції до ЄС AgroPortal.ua .- 05.03.2026 Асоціація « Український клуб аграрного бізнесу » (УКАБ) спільно з ГС « Всеукраїнська Аграрна Рада » (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до ЄС. Документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників. Мета його — необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього потрібно: - перехідний період приблизно 10 років, підтримка Спільної аграрної політики ЄС, доступ до структурних фондів ЄС, лібералізація торгівлі з ринком країн Євросоюзу. Президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що запропоновані умови захищають не лише Україну, а й стабілізують європейський ринок. Голова ВАР Андрій Дикун звернув увагу на катастрофічні наслідки занадто швидкої інтеграції для галузі. Агроспільнота вкотре наголошує, що український агросектор беззаперечно підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури виробництва, масштабів господарств і економічних реалій. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrariji-ukrajini-sformulyuvali-spilnu-poziciyu-shchodo-umov-integraciji-do-yes 4. Виробництво ігристого вина крафтярами принесе значні надходження до бюджету України AgroPortal.ua .- 01.03.2026 Сьогодні в Україні діє заборона на виробництво ігристих вин за спрощеною ліцензією для малих виноробів і вимоги законодавства прописані доволі неоднозначно, тому профільна асоціація планує домогтися їх перегляду. Про це розповіла голова Асоціації крафтових виноробів України Світлана Цибак . Незрозуміло, чому дані обмеження досі не зняті, адже частка крафтових виноробів на ринку є дуже незначною і не створює конкуренції великим виробникам, але може додати досить вагомий внесок у державний бюджет. Оскільки акцизний податок на ігристі вина становить 12,23 грн за літр, тоді як на тихі вина — лише 0,01 грн. Особливо це стосується петнатів — натуральних ігристих вин, де газ утворюється природним шляхом, зазначила Світлана Цибак. Вона додала: «Ця категорія активно розвивається в Україні, відповідає світовим тенденціям і має попит серед споживачів. В Україні вже є багато малих виробників, які працюють із цією технологією, і ринок готовий до розвитку даного сегмента». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/virobnictvo-igristogo-vina-malimi-virobnikami-prinese-znachni-nadhodzhennya-v-byudzhet-ukrajini 5. Що буде в кефіром: ринок реагує на нові способи виробництва Bizagro. – 07.03.2026 ІНФАГРО пише, що традиційна шипучість кефіру, ферментованого молочного напою, все частіше зникає в західних продуктах. Цей зсув пояснюється виробничими процесами, які уникають використання кефірних зерен, що забезпечують природне шипіння завдяки дріжджовому бродінню. У багатьох продуктах використовують кефірні культури для більш гладкої текстури, що відповідає вподобанням споживачів. У дегустаційному тесті лише кефір польської марки Krasnystaw зберіг шипучість, характерну для традиційного кефіру, оскільки він містив кефірні зерна. Інші бренди, такі як Activia від Danone та Biotiful Gut Health від Müller, обрали кефірні культури, що призвело до отримання більш гладкого, схожого на йогурт продукту. Професор Пол Коттер з Дослідницького центру харчових продуктів Teagasc зазначає, що Кодекс Аліментаріус ООН пропонує визначення кефіру, але воно не застосовується повсюдно. Ця відсутність регулювання дозволяє продуктам без традиційних кефірних мікробів виходити на ринок під кефірною етикеткою. Зі зростанням обізнаності споживачів існує потенціал для майбутніх стандартів на кефір, які пріоритезують кількість живих бактерій над шипучістю. Наразі споживачі, здається, віддають перевагу більш м’яким кефірним продуктам, які відповідають їхнім смакам та очікуванням. https://bizagro.com.ua/shho-bude-v-kefirom-rynok-reaguye-na-novi-sposoby-vyrobnycztva/ 6. За споживанням м’яса птиці українці наближаються до європейців – аграрій Bizagro. – 06.03.2026 Представник агропромислової групи « Пан Курчак », директор представництва Польсько-української господарчої палати в Луцьку Юрій Горбенко заявив, що нині споживання м’яса птиці в Україні ‒ близько 28-29 кг на особу, а кілька років тому це показник був 26,5 кг. Імовірно, після війни ця цифра може сягнути 30 кг на людину, що відповідає європейським стандартам споживання. Він зазначив: «Щороку в країні виробляють близько 1,3-1,4 млн тонн м’яса птиці. І вітчизняні підприємства мають можливість для подальшого нарощування обсягів.». Це означає, що єдиний вихід ‒ це пошук нових ринків збуту. Необхідно працювати над якістю продукції й дотриманням стандартів, зокрема європейських. Саме через підвищення якості можна утримати позиції на наявних ринках і відкрити нові. https://bizagro.com.ua/za-spozhyvannyam-myasa-ptyczi-ukrayinczi-nablyzhayutsya-do-yevropejcziv-agrarij/ 7. Українські бджолярі сподіваються на успішний сезон Bizagro. – 06.03.2026 Головний спеціаліст із бджільництва «Пасіка 21» Юрій Білик заявив, що справжня зима з сильними морозами й достатнім сніговим покривом, як поточного року, несе не лише випробування для бджолярів, а й сподівання на успішний медоносний сезон-2026. Менше проблем із накопиченням вологи в осінньо-зимовий період. І якщо не буде заморозків навесні та спеки чи посухи влітку, перспективи врожаю видаються непоганими, зазначив він. https://bizagro.com.ua/ukrayinski-bdzholyari-spodivayutsya-na-uspishnyj-sezon/ 8. Україна зберігає лідерство на ринку соняшникової олії в ЄС із часткою майже 92% borg.expert ..- 09.03.2026 Україна зберегла позицію найбільшого постачальника соняшникової олії до Євросоюзу. Як свідчать дані Єврокомісії, з 1 липня 2025 року до 1 лютого 2026-го країни ЄС імпортували з України близько 0,95 млн тонн цієї продукції, що становить майже 92% ринку. Водночас обсяг експорту до ЄС зменшився порівняно з минулим роком, коли поставки становили близько 1,2 млн тонн. Причиною стало скорочення внутрішньої сировинної бази. Менший врожай скоротив обсяги переробки і, відповідно, експортний потенціал соняшникової олії. Україна традиційно є найбільшим виробником і експортером соняшникової олії у світі. Галузь залишається одним із ключових сегментів аграрного експорту країни. Ключовий ринок для української олії – Індія. У 2024-му українські аграрії експортували в Індію 14% олії, в Іспанію – 12%, у Румунію – 9%, у Нідерланди – 9%, в Італію – 8%. https://borgexpert.com/news/ukraina-zberihaie-liderstvo-na-rynku-soniashnykovoi-olii-v-ies-iz-chastkoiu-majzhe-92 9. Українська курятина може повернутися на ринок Молдови borg.expert .- 09.03.2026 Україна та Молдова узгодили кроки для відновлення експорту м’яса птиці. Сторони погодили алгоритм дій для якнайшвидшого відновлення ринку для замороженого та охолодженого м’яса птиці за умови підтвердження його безпечності. Як повідомила прес-служба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , її представники разом із Національним агентством з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова провели робочу зустріч щодо оперативного відновлення експорту української м’ясної продукції до Молдови. Після відновлення експорту сторони домовляться про умови та частоту додаткових лабораторних досліджень Зазначається, що для відновлення експорту замороженого та охолодженого м’яса птиці українські виробники, які мають право постачати продукцію до Євросоюзу і використовують власні бійні, мають пройти лабораторні дослідження, а саме перевірити 10 проб сироватки крові у лабораторіях ЄС. У свою чергу Україна вже зробила практичні кроки. Було оперативно відібрано зразки та направлено їх до лабораторії ЄС для проведення досліджень. https://borgexpert.com/news/ukrainska-kuriatyna-mozhe-povernutysia-na-rynok-moldovy 10. На ринку сиру очікується нова хвиля завезення європейського продукту Bizagro. – 05.03.2026 ІНФАГРО повідомляє, що, завдяки короткому періоду зниження імпорту сиру, українські виробники отримали тимчасове полегшення, але вже в найближчому місяці на ринку очікується нова хвиля завезення європейського продукту. Для реалізації надлишків польські постачальники орієнтовані на український ринок і готові активно демпінгувати. Щоб не втратити частку ринку вітчизняним сироварам потрібно думати, як переглянути цінову політику,. Програма « Купуй українське » з кешбеком може частково стимулювати продажі, але без промоції та активної роботи з мережами торгівлі ефект напевно буде обмежений. Більшість покупців обирає дешевший товар, і кешбек не завжди може спрацьовувати. Ситуація на ринку свідчить, що без корекції цін і активної промоції українським виробникам буде складно протистояти європейському імпорту. https://bizagro.com.ua/na-rynku-syru-ochikuyetsya-nova-hvylya-zavezennya-yevropejskogo-produktu/ 11. Цукор — біла нафта. Війна на Близькому Сході може допомогти українським виробникам цукру вийти з кризи NV. -12.03.2026 Конкуренція на світовому ринку цукру посилюється через зростання виробництва в Індії та Таїланді. І це погана новина для України. Але військові дії в Ірані повністю змінили ситуацію у світі. Як це вплинуло на українських виробників? Виробники цукру розвантажують заводи, а сільгоспвиробники — скорочують площі під цукровим буряком. Експорт цукру з України впав на третину, а його вартість на світових ринках досягла мінімуму за останні п’ять років, що робить цей бізнес непривабливим. Усе — через надлишкові обсяги цукру, вироблені світовими гравцями. Проте військова операція на Близькому Сході може кардинально змінити ситуацію. Як саме — вивчав NV Бізнес. https://biz.nv.ua/ukr/markets/zakon-pro-pidtrimku-vidnovlyuvanoji-energetiki-stimuli-dlya-galuzi-prodovzheno-do-2034-roku-50590789.html